A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Комиш-Зорянська селищна рада, селищна об’єднана територіальна громада
Більмацького району Запорізької області

Історія однієї фотографії

Дата: 09.07.2019 09:18
Кількість переглядів: 132

До редакції завітав житель Комиш-Зорі Іван Данилович Тимченко і приніс з собою фото більш ніж піввікової давності.

       - Ось як ми грали в футбол, - сказав гість. – У 1955 році
збірна команда Куйбишевської райради спорттовариства «Колгоспник» стала чемпіоном області з футболу серед сільських
команд. Багатьох куйбишевських футболістів не знаю.

Довелося шукати тих, хто зафіксований на фотографії. Один із колишніх футболістів житель Куйбишевого І.Т. Павленко.

— То були цікаві часи, — пригадав Іван Трохимович, — молодь любила грати у футбол. Тоді матчі збирали набагато більше уболівальників ніж тепер, бо раніш не було телевізорів,
людям потрібні були видовища.

Особливо запам’яталась та поїздка куйбишевських футболістів вантажною автомашиною у Запоріжжя, де відбулися фінальні змагання обласної ради спорттовариства «Колгоспник». Два дні мірялися силами футбольні команди з Кам’янсько-Дніпровського, Розівського, Новомиколаївського і нашого районів.

       - Головним претендентом на перемогу були футболісти з Кам’янсько-Дніпровського району. Це була дійсно сильна, зіграна команда, — згадував І.Т. Павленко. Та й ми були не ликом шиті, у грі з цією командою показали свою майстерність. Наша перемога над кам’янцями була з перевагою в один м’яч. Сусіди-розівці все вихвалялися, що переможуть нас. А коли вийшли на поле, не змогли забити жодного м’яча у наші ворота. А ми двічі вразили їх ворота.

Та найбільш результативною була гра з футболістами із Новомиколаївки, той матч закінчився з рахунком 11:1.

На все життя Івану Трохимовичу запам’ятався момент вшанування чемпіонів області. Тоді команді вручили кубок, кожному футболісту — спортивний костюм, у ті часи то був королівський подарунок, адже спортивні костюми були великою рідкістю.

А Григорій Михайлович Чуб, коли показав йому це фото, зрадів далекій пам’яті, замовив собі копію цієї фотографії, бо та, що була, загубилася на численних виставках, які організовували працівники районного спорткомітету.

- Мені тоді було 19 років, — важко, наче скидаючи тягар років, зітхнув співбесідник. – На все життя запам’яталась поїздка нашої команди – чемпіона обласної ради «Колгоспник». Було це у Ворошиловграді. На тренування нам дали сучасний футбольний м’яч (ми приїхали зі своїм зашнурованим). Для нас це була дивина, ми тоді зрозуміли, що далекі від міста. Хоча у матчі з футболістами з Дніпропетровська показали добру гру, програли з мінімальним рахунком 0:1.

Хотілося б згадати тих футболістів збірної нашого району 1955 року, які стали чемпіонами обласної ради «Колгоспник» з футболу.

Перший зліва з кубком і грамотою стоїть капітан Михайло Титенко. Він у той час працював у Комиш-Зорі на залізниці, машиністом паровоза, зараз мешкає в Сімферополі.

Поряд з ним Василь Снісаренко, він був і центральним нападаючим, і воротарем. Працював на залізниці, зараз вже покійний.

Далі – в той час десятикласник Георгій Яшков, був перспективним воро­тарем. Працював на місцевому харчокомбінаті. Не дожив до наших днів.

Четвертий зліва - Анатолій Тарасов. Працював у райсільгосптехніці диспетче­ром. Трагічно загинув у автокатастрофі.

Поряд з ним - Сергій Солонський, на той час студент, подальша доля не відома.

А далі Володимир Курочка, який пра­цював у промкомбінаті, закінчив педінс­титут, працював вчителем у Володар­ському районі Донецької області.

У центрі - Григорій Куриленко, голова районного комітету з фізкультури і спорту. Чимало років був головою куйбишевського колгоспу «Таврія». Тепер вже покійний.

Поряд з ним - мій співбесідник, Іван Павленко, тоді працював Інспектором у райсоцзабезі, близько трьох десятків років віддав заводу «Електроприлад».

Затим - Іван Тимченко, який навча­вся на слюсаря по ремонту вагонів і ав­тогальм, багато років працював на за­лізничній станції Комиш-Зоря.

Сусід Тимченка - мій співбесідник Григорій Чуб, який тоді ходив у школу, майже чотири десятиліття працював у  санепідемстанції.

Поряд - Микола Слєсаренко, дирек­тор районного будинку культури. А ще знали його як хорошого будівельника, який у Куйбишевому залишив чимало новобудов.

Другий справа - Микола Тарасенко, він завідував Більманським сільським клубом. Немає на цьому світі.

І тринадцятий у шерензі уславлених футболістів - Михайло Пінчук. Працю­вав на залізниці, затим майстром у гранкар’єрі. Помер.

Ось і всі герої-чемпіони, у кожного з них - велике життя. Більш за піввіку семеро з них вже немає. То ж поглянь­те на фото і згадайте цих юнаків, яких об'єднував футбол.

 

Василь Прохорович.

 

Газета «Рідний край» № 72 від 8 вересня 2007 р.


« повернутися

gromada.org.ua

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь