A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Комиш-Зорянська селищна рада, селищна об’єднана територіальна громада
Більмацького району Запорізької області

Роз’яснення законодавства

Дата: 13.05.2020 17:13
Кількість переглядів: 142

Пологівське  управління про відповідальне ставлення до виходу з карантину

Нарешті наше місто поступово звільняється від карантинних обмежень. З певним послабленням заходів, спрямованих на запобігання коронавірусної хвороби, починають роботу ринки, салони краси, перукарні, заклади громадського харчування на винос, тощо.

Пологівське управління ГУ ДПС у Запорізькій області нагадує, що здійснення вищевказаної, як і будь-якої іншої господарської діяльності, можливе лише при державній реєстрації своєї діяльності (п.1 ст. 58 Господарського кодексу України). Державна реєстрація здійснюється Державними реєстраторами органів місцевого самоврядування.

Після проведення процедури державної реєстрації господарської діяльності постає питання вибору системи оподаткування. Звісно, більш зручною для фізичних осіб-підприємців є спрощена система оподаткування (єдиний податок).

Платники єдиного податку поділяються на 4 групи. Відразу зазначимо, що платники єдиного податку першої групи можуть здійснювати роздрібний продаж товарів виключно з торговельних місць на ринках, а платники єдиного податку четвертої групи провадять діяльність виключно в межах фермерського господарства. Діяльність, суб’єктів господарювання, які надають послуги харчування, та/або займаються роздрібною торгівлею (не на території ринків), можлива лише на другій або третій групах єдиного податку.

Для обрання спрощеної системи до податкового органу необхідно подати відповідну заяву.

Для платників єдиного податку першої та другої груп заява щодо обрання спрощеної системи оподаткування подається до податкового органу за місцем реєстрації платника до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація. В такому випадку ФОП буде платником єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація.

Для платників податку третьої групи заява щодо обрання спрощеної системи оподаткування подається протягом 10 календарних днів з дня державної реєстрації. В такому випадку ФОП буде платником єдиного податку з дня його державної реєстрації.

Вже зареєстровані суб’єкти господарської діяльності можуть перейти на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу.

Звертаємо увагу, що у разі досягнення протягом календарного року обсягу доходу 1 млн грн, платник єдиного податку зобов’язаний використовувати реєстратор розрахункових операцій.

Платники єдиного податку першої та другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки та на період хвороби, підтвердженої копією листка непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів.

Щоб скористатись правом на відпустку платникам необхідно подати до територіального органу ДПС заяву у довільній формі з інформацією про період запланованої відпустки. З метою уникнення порушення терміну щодо сплати авансових платежів рекомендуємо подавати заяву щодо періоду щорічної відпустки до початку відпустки, а заяву щодо терміну втрати працездатності з обов’язковим додаванням копії листка непрацездатності подавати одразу після закінчення лікарняного.

На період відпустки чи лікарняного повинна бути припинена діяльність та відсутній дохід. Якщо на поточний рахунок в період відпустки чи лікарняного надійдуть грошові кошти, у ФОП має бути документальне підтвердження того, що це кошти за товари (послуги), поставлені до початку відпустки чи лікарняного, або ж раніше був укладений договір, який передбачає перерахування передоплати.

На час відпустки платники єдиного податку не звільняються від сплати інших податкових платежів і подання звітності.

Ще раз звертаємо увагу суб’єктів господарювання які використовують у своїй діяльності найману працю на обов’язковому оформленні трудових відносин з найманими працівниками. Нагадуємо, що порушення Податкового кодексу України та законодавства України про працю, веде не тільки до застосування значних штрафних санкцій, а і є порушенням соціальних гарантій, які надає держава громадянам. Адже не оформлення найманих працівників - це позбавлення людини права на соціальний захист, пенсію, трудовий стаж тощо. 

Між роботодавцем та найманим працівником обов’язково має бути укладений трудовий договір, а заробітна плата не може бути меншою за мінімальну заробітну плату, встановлену законодавством.

Тож, з чого почати приймаючи працівника на роботу?  По-перше: укласти трудовій договір з найманим працівником, по-друге: надати повідомлення про прийняття працівника на роботу.

Повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою-підприємцем до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором.

Після оформлення працівника на роботу роботодавець зобов’язаний нараховувати та виплачувати заробітну плату, причому у розмірі не меншому за мінімальну заробітну плату, встановлену законодавством.  Нагадаємо, що в 2020 році відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік»  мінімальну заробітну плату встановлено у місячному розмірі з 1 січня 2020 року – 4723,00 грн.

Також слід пам’ятати, що під час виплати заробітної плати здійснюються нарахування, утримання, сплата податків і зборів з заробітної плати, а саме:

- ПДФО у розмірі 18% заробітної плати (751,14 грн при мінімальній зарплатні),

- військовий збір у розмірі 1,5% заробітної плати (62,60 грн при мінімальній зарплатні),

- ЄСВ  у розмірі 22% заробітної плати (918,06 грн при мінімальній зарплатні).

Слід зазначити, що нарахування ЄСВ з заробітної плати проводиться до 19 числа місяця наступного за звітним.

Про суми нарахованого та виплаченого доходу подається звіт форми 1-ДФ. Звіт подається щоквартально, протягом 40 календарних днів по закінченню звітного кварталу.

Крім того, щомісяця подається звіт з ЄСВ протягом 20 календарних днів по закінченню звітного місяця. Зазначена звітність подається виключно за періоди, коли проводились нарахування та виплата доходів.

Враховуючи поступове відновлення роботи майже у всіх сферах бізнесу та поки ще досить напружену ситуацію в економіці, фахівці податкової служби закликають всіх представників бізнесу зайняти відповідальну позицію та не зважаючи на складні умови, опікуватися інтересами держави та дотримуватися податкового законодавства, касової дисципліни, мати всі необхідні документи та не приховувати отримані доходи.

 

Як з 1 серпня 2020 року реалізовуватимуться підакцизні товари

З 1 серпня 2020 року в разі реалізації підакцизних товарів суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі, зокрема, із застосуванням платіжних карток, зобов’язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій (РРО) та/або через програмні РРО з використанням режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару (послуг) (із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

До підакцизних товарів належать: спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво; тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну; пальне; автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів; електрична енергія (пункт 215.1 Податкового кодексу України).

Нагадаємо, відповідні зміни вносяться до пункту 11 статті 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» Законом України від 20 вересня 2019 року                № 128-IX, який, відповідно до Закону України від 17 березня 2020 року № 533-ІХ, набирає чинності з 01.08.2020.

 

Незалежна професійна діяльність: як звітувати за 2019 рік

Пологівське  управління ГУ ДПС у Запорізькій області звертає увагу осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, в тому числі адвокатську та нотаріальну діяльність, що цьогоріч термін подання податкової декларації про майновий стан і доходи за звітний 2019 рік відтерміновано з 1 травня до 1 липня 2020 року.  Тобто, останній день подання декларації – 30 червня 2020 року.   

Такі зміни до підпункту 49.18.4 пункту 49.18 статті 49 Податкового Кодексу України внесено Законом України від 17 березня 2020 року №533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID – 19)».

При цьому, суму податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) та військового збору, зазначену в річній податковій декларації платники податків самостійно сплачують до  1 жовтня 2020 року.

Водночас нагадуємо, що особи, які провадять незалежну професійну діяльність, є платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Особи, які провадять незалежну професійну діяльність, нараховують єдиний внесок у розмірі 22% на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб.

Особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов'язані подавати самі за себе Звіт один раз на рік та незалежно від того, чи ведуть вони підприємницьку діяльність. При цьому, терміни подання такого Звіту не змінились і його, як і раніше необхідно подавати до             1 травня.

Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску необхідно подавати за формою таблиці 1 додатку 5 до Порядку від 14.04.2015 № 435.

 

Трудовий договір – основа легальних трудових відносин

Пологівське управління звертає увагу роботодавців та найманих працівників на наступне.

Відповідно до ст. 21 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) трудовий договір – це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою.

Працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, та дотримуватись внутрішнього трудового розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату й забезпечувати умови праці, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Трудовий договір відповідно до ст. 23 КЗпП може бути безстроковим, що укладається на невизначений термін. Може укладатись на визначений термін, встановлений за погодженням сторін, або укладатись на час виконання певної роботи. Тобто норми зазначеної статті визначають терміни трудового договору.

Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановленими на невизначений термін з урахуванням характеру наступної роботи, умов її виконання або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Згідно з частиною 2 ст. 23 КЗпП можливість встановлення законодавчими актами випадків, коли допускається укладення строкових трудових договорів, не обмежена. Так, відповідно до ст. 7 КЗпП передбачена можливість укладення строкового трудового договору з тимчасовими та сезонними працівниками; суддями, сільським, селищним, міським головою тощо.

Статтею 23 КЗпП визначено також випадок укладення трудового договору на термін, що пов’язаний з інтересами працівника. В заяві про прийняття на роботу бажано вказати обставини, що спонукають працівника найматись на роботу за строковим трудовим договором.

Нормами статті 391 КЗпП визначено, якщо після закінчення строку трудового договору (пункти 2 і 3 ст. 23 КЗпП) трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не вимагає їх припинення, дія цього договору вважається продовженою на невизначений строк.

Крім того, якщо трудові договори були переукладені один чи декілька разів, за винятком випадків, передбачених частиною другою ст. 23 КЗпП, то такі договори вважаються такими, що укладені на невизначений строк.

 

Звільнення від сплати податків та ЄСВ демобілізованих ФОП

Пологівське управління звертає увагу на те, що відповідно до п. 25 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ (із змінами та доповненнями), самозайняті особи (фізичні особи - підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність), які мали або не мали найманих працівників, призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, під час особливого періоду, визначеного Законом України від 21 жовтня 1993 року № 3543-ХІІ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (із змінами та доповненнями), на весь період їх військової служби звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб відповідно до розділу IV цього Кодексу, а також звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з єдиного податку відповідно до глави 1 розділу XIV Кодексу.

Крім того, під час особливого періоду, визначеного Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на весь строк їх військової служби звільняються від виконання своїх обов’язків, визначених пунктом 2 статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», якщо вони не є роботодавцями.

Підставою для такого звільнення є заява самозайнятої особи та копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, які подаються до контролюючого органу за місцем податкової реєстрації самозайнятої особи протягом 10 днів після її демобілізації. Якщо демобілізована самозайнята особа перебуває на лікуванні (реабілітації) у зв’язку з виконанням обов’язків під час мобілізації, на особливий період, заява і копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, подаються протягом 10 днів після закінчення її лікування (реабілітації).

Тобто, лише за умови подання до податкового органу заяви та копій зазначених документів у 10 - денний термін, демобілізовані платники податків звільняються від нарахування і сплати вищезазначених податків і єдиного внеску.

Звертаємо увагу на те, що при неподанні протягом 10 днів після демобілізації необхідних документів, такий платник податків не звільняється від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб, з єдиного податку та  єдиного внеску на весь період військової служби.

Щомісячно на офіційному вебпорталі ДПС (tax.gov.ua) оприлюднюється інформація про суб’єктів господарювання, які мають податковий борг, з якою можна ознайомитись за посиланням: Головна/Відкриті дані/Інформація про суб’єктів господарювання, які мають податковий борг.

Перевірити стан розрахунків з бюджетом  також можна за допомогою Електронного кабінету. Також платник податків має право надіслати запит про отримання витягу щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами за даними органів ДПС за формою «F/J1300203» через меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету.

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

 

Користувачам РРО до уваги: запровадження процедури «КЕШБЕК» перенесено на 01 січня 2021 року

Пологівське управління  звертає увагу платників, що нормами Закону України від 17.03.2020 року № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» запровадження процедури «КЕШБЕК» перенесено на 01 січня 2021 року ( далі Закон № 533).

Також, Закон № 533 вніс низку змін, зокрема, до Закону України від 20.09.2019 №128 «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг». Механізм «кешбек» запроваджується передусім для боротьби з «нефіскальними» чеками, коли окремими несумлінними платниками споживачам надаються чеки, які не є фіскальними.

 

Декларування 2020. Оподаткування об’єктів спадщини.

Пологівське управління нагадує, що з початку 2020 року стартувала кампанія декларування громадянами доходів, одержаних протягом 2019 року.

Оподаткування об’єктів спадщини залежить від ступеня споріднення спадкодавця і спадкоємця та резидентського статусу.

Відповідно до п. 174.6 ст. 174 Податкового кодексу України від  об’єкти дарування, зазначені в п. 174.1 ст. 174 Податкового кодексу України, подаровані платнику податку іншою фізичною особою, оподатковуються згідно з правилами, встановленими розд. ІV Податкового кодексу України для оподаткування спадщини.

Згідно з п.п. 174.2.2 п. 174.2 ст. 174 Податкового кодексу України вартість будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями, які не зазначені у п.п. 174.2.1 п. 174.2 ст. 174 Податкового кодексу України, оподатковується за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ (5 відсотків).

За нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб оподатковуються об’єкти спадщини, що успадковуються членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення (п.п. «а» п.п. 174.2.1 п. 174.2 ст. 174 Податкового кодексу України).

Враховуючи викладене, фізичні особи - резиденти, які отримують спадщину від фізичної особи - резидента, але не відносяться до членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення, сплачують податок на доходи фізичних осіб за ставкою 5% від вартості будь-якої спадщини (подарунку).

Ставка 18% застосовується для будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем від спадкодавця-нерезидента, та будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем-нерезидентом від спадкодавця-резидента.

Отже, фізичні особи, що одержали дохід у вигляді спадщини, який оподатковується за нульовою ставкою податку, не зобов’язані включати вартість такої спадщини до складу загального річного оподатковуваного доходу. Такі фізичні особи можуть не подавати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, але за умови відсутності інших підстав для подання декларації.

Фізичні особи, які отримали спадщину, що оподатковується за ставками 5 відс. та 18 відс., зобов'язані включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року у якій включити суми таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу й визначити податкові зобов’язання з ПДФО  та з військового збору (ставка 1,5 відсотків).

Річна декларація про майновий стан і доходи за 2019 рік, подається до 01 липня 2020 року.

Фізична особа зобов’язана самостійно до 01 жовтня 2020 року сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею Декларації за 2019 рік.

 

Оренда нерухомості: чи допускається для платників єдиного податку другої групи?

            Пологівське управління повідомляє, що відповідно до пп. 2 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до другої групи платників єдиного податку належать фізичні особи – підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

            - не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

            - обсяг доходу не перевищує 5 000 000 грн.

            Дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб – підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи – підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи.

            Згідно з частиною першою ст. 320 Цивільного кодексу України власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом. Вказане положення також стосується використання майна, яке надається в оренду підприємцем на спрощеній системі оподаткування.

            Не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп, зокрема, фізичні особи – підприємці, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 га, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 100 м2, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 м2 (пп. 291.5.3 ст. 291 ПКУ).

            Отже, фізична особа – підприємець – платник єдиного податку другої групи, яка обрала вид господарської діяльності «Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна», не має права надавати в оренду нерухомість юридичній особі як фізична особа.

 

            Декларування-2020: Користуйтесь можливостями електронного кабінету!

            Пологівське управління інформує, що через карантин термін  подання податкової декларації про майновий стан і доходи продовжено до 1 липня 2020 року, а термін сплати податкових зобов’язань, задекларованих у ній, – до 1 жовтня 2020 року.

            Громадяни можуть подати декларацію в електронному вигляді,  скориставшись сервісом Електронний кабінет, у якому є можливість часткового автоматичного заповнення декларації на підставі облікових даних платника, відомостей щодо нарахованих (виплачених) доходів, наявних в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, відомостей з реєстрів  про об’єкти рухомого та нерухомого майна.

            Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua або через офіційний вебпортал ДПС.

            Для подання декларації в електронному вигляді  потрібно отримати ключі електронного цифрового підпису, які видаються  будь-яким акредитованим центром сертифікації ключів (далі – АЦСК). Перелік АЦСК ДПС з адресами https://acskidd.gov.ua/contacts

 

            Декларування- 2020: які іноземні доходи слід задекларувати ?

            У Пологівському управлінні роз’яснюють, що громадяни України, які отримували іноземні доходи, відповідно до вимог Податкового кодексу України, повинні декларувати такі доходи, шляхом подання до 1 липня річної податкової декларації до органів ДПС за своїм місцем реєстрації.

            Порядок оподаткування іноземних доходів визначений пунктом 170.11 статті 170 Податкового кодексу України. Зокрема, якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, то сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку – отримувача. Зазначені доходи оподатковуються податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відсотків та  військовим збором за ставкою 1,5 відсотка.

            У разі якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у річній податковій декларації.

            Не зараховуються у зменшення суми річного податкового зобов'язання платника податку:  податки на капітал (приріст капіталу), податки на майно; поштові податки; податки на реалізацію (продаж);  інші непрямі податки незалежно від того, чи належать вони до категорії прибуткових податків або вважаються окремими податками згідно із законодавством іноземних держав (пп. 170.11.3 ст. 170 ПКУ).

            Для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов'язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об'єкт оподаткування. Така довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України (п. 13.5 ст. 13 ПКУ).

            Список чинних міжнародних договорів України про уникнення подвійного оподаткування в хронологічному порядку: https://tax.gov.ua/diyalnist-/mijnarodne-/chinni-dvostoronni-mijuryadovi-ugodi--konventsii--pro-uniknennya-podviynog/

            Податкову декларацію про майновий стан і доходи необхідно подавати до контролюючих органів за формою, затвердженою наказом МФУ від 02.10.2015 №859 (у редакції від 25.04.2019 №177). Декларацію можна подати у будь-який зручний спосіб для платника, зокрема, через сервіс «Електронний кабінет» (з використанням електронного цифрового підпису), до центрів обслуговування платників податкових інспекцій (за місцем реєстрації) або поштою (з повідомленням про вручення та описом вкладення).

            Однак, в умовах впровадженого карантину рекомендуємо платникам подавати податкову декларацію лише в електронній формі через Електронний кабінет платника, вхід до якого здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua .

            Задекларовану суму податку на доходи фізичних осіб та військового збору платники мають сплатити до 1 жовтня 2020 року.

 

            Режим роботи Електронного кабінету

            Пологівське управління нагадує, що Електронний кабінет працює постійно (24 години на добу, кожного календарного дня), крім часу, необхідного для його технічного обслуговування. Проведення технічного обслуговування електронного кабінету у день, на який припадає граничний строк подання податкових декларацій, та з 8 до 20 години будь-якого іншого календарного дня забороняється. Технічне обслуговування електронного кабінету проводиться у порядку, що визначається методологом електронного кабінету (п. 42 прим. 1.6 ст. 42 прим. 1 Податкового кодексу України (далі - ПКУ)).

            Подання електронних документів здійснюється платниками відповідно до норм ПКУ та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок), на підставі договору про визнання електронних документів (далі – Договір), що визначає взаємовідносини суб’єктів електронного документообігу.

            У зв’язку зі спалахом та розповсюдженням коронавірусу COVID-19 та попередженням інфікування і поширення вірусних інфекцій Пологівське управління звертається з проханням зменшити надходження паперових документів та користуватись засобами електронного зв’язку, а саме Електронним кабінетом.

            За допомогою меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету платники податків мають можливість надіслати лист (запит, звернення тощо) до відповідного органу ДПС у форматі pdf (обмеження 2 МБ).

            Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

            Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням електронного цифрового підпису (кваліфікованого електронного підпису), отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

            У разі виникнення питань щодо користування Електронним кабінетом платника слід звернутись до служби підтримки за телефоном 0800501007 (напрямок 0) або за посиланням http://cabinet.tax.gov.ua/help/. 

 

            Як перевірити термін дії кваліфікованого сертифіката відкритого ключа онлайн?

            Перевірити термін дії кваліфікованого сертифіката відкритого ключа, отриманого в Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС (КН ЕДП ІДД ДПС), можна на сайті https://acskidd.gov.ua.

            У розділі: Головна/«Пошук сертифікатів та СВС»/«Пошук сертифікатів».

            В полі «код ЄДРПОУ» необхідно зазначити відповідно:

код ЄДРПОУ (для юридичних осіб);

            «Реєстраційний номер облікової картки платника податків» – реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта у разі, якщо через релігійні переконання користувач в установленому порядку відмовився від реєстраційного номеру облікової картки платника податків та має відповідну відмітку у паспорті (для фізичних осіб);

            «УНЗР ІD картки» – унікальний номер запису у реєстрі ІD картки (для фізичних осіб).

            Після проставлення відповідних реквізитів користувачу необхідно натиснути «Пошук». У вікні «Результати пошуку» зазначено відомості про початок та закінчення строку дії кваліфікованого сертифіката відкритого ключа.

 

            2.         Якщо виник податковий борг: дізнайтесь як його розстрочити  (відстрочити)

            Податковий борг – це сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений Податковим кодексом строк, та непогашеної пені (п.п. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу).

            Платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу (п. 100.2 ст. 100 Податкового Кодексу). 

            Розстроченням (відстроченням) грошових зобов’язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов’язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру 120% річних облікової ставки НБУ, діючої на день прийняття рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу.

            Податкові органи мають право приймати рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу, а також про списання безнадійного податкового боргу у порядку, передбаченому законодавством.

            Розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) вважається наданим, якщо на підставі заяви платника податків прийнято відповідне рішення податкового органу та укладено договір про розстрочення (відстрочення)  (п. 1.4 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 574).

            Строк дії розстрочення (відстрочення) податкового боргу починається з дати прийняття податковим органом рішення про розстрочення (відстрочення) грошового зобов’язання (податкового боргу) та закінчується датою, зазначеною у договорі про розстрочення (відстрочення) грошового зобов’язання (податкового боргу), за винятком випадків дострокового погашення такого податкового боргу (абзац другий п. 1.9 Порядку № 574).

            Отже, податкові органи мають право надавати відстрочення та розстрочення податкового боргу на підставі заяви платника податків та прийнятого податковим органом відповідного рішення та укладеного договору про розстрочення (відстрочення) податкового боргу.

 

            Як отримати інформацію про податковий борг онлайн

            Щомісячно на офіційному сайті ДПС (https://tax.gov.ua/: Головна/Відкриті дані/Інформація) оприлюднюється інформація щодо суб’єктів господарювання, які мають податковий борг, із зазначенням керівників таких суб’єктів господарювання, та сум податкового боргу в розрізі платежів та територіальних податкових органів (п. 35.4 ст. 35 Податкового кодексу).

            Крім того, на офіційному вебпорталі ДПС працює електронний сервіс «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера», який розміщено на головній сторінці вебпорталу (https://tax.gov.ua/businesspartner).

            Для перевірки надійності ділового партнера, зокрема, щодо сумлінності у сплаті податків, достатньо ввести відому інформацію в одне з полів або в обидва поля і система здійснить пошук у базах даних, доступних для публічного використання та повідомить про результати пошуку з зазначенням інформації щодо відсутності або наявності боргу у платника податків.

            У полі «Податковий номер» вказується код за ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків/серія та/або номер паспорта (для фізичних осіб – платників податків, які мають відмітку у паспорті про право здійснювати платежі за серією та/або номером паспорта).

            У полі «Найменування/прізвище, ім’я, по батькові платника податків» зазначається повністю точна назва платника податків.

            Оновлення інформації на вебпорталі ДПС щодо стану розрахунків платника податків з бюджетом (про наявність заборгованості) відбувається щоденно, крім вихідних та святкових днів, після проведення розрахунків зведених показників в центральній базі даних за результатами попереднього банківського дня.

            Крім того, меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету надає платнику податків з використанням кваліфікованого електронного підпису доступ до своїх особових рахунків із сплати податків, зборів та інших платежів.

            Також платник податків має право надіслати запит про отримання витягу щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами за даними органів ДПС за формою «F/J1300203» через меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету.

 

            Якщо виник податковий борг: порядок прийняття рішення про його розстрочення (відстрочення)

            Платник податків має право звернутися до податкового органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу (п. 100.2 ст. 100 Податкового Кодексу). 

            Порядок розстрочення (відстрочення)  грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків затверджено наказом МФУ від 30.11.2012 №1261.

            Рішення про розстрочення, відстрочення податкового боргу чи грошових зобов’язань, а також про перенесення строків сплати розстрочених, відстрочених сум або їх частки приймається у такому порядку:

            - стосовно загальнодержавних податків та зборів – керівником (його заступником або уповноваженою особою) податкового органу з урахуванням особливостей, визначених п. 100.9 ст. 100 ПКУ;

            - стосовно місцевих податків та зборів – керівником (його заступником або уповноваженою особою) податкового органу та затверджується фінансовим органом місцевого органу виконавчої влади, до бюджету якого зараховуються такі місцеві податки та збори.

            Для отримання розстрочення платником податків подається:

            - заява, згідно з якою визначено підставу для її отримання  (перелік обставин, що є підставою для розстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу заявника, визначений постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 р. № 1235);

            - економічне обґрунтування.

            Для отримання відстрочення платником податків подається:

            - заява, згідно з якою визначено підставу для її отримання

            Відповідно до п. 100.9 ст. 100 ПКУ, рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань чи податкового боргу, а також про перенесення строків сплати розстрочених, відстрочених сум або їх частки:

            - щодо загальнодержавних податків та зборів на строк, що виходить за межі одного та/або більше бюджетних років, приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) Державної податкової служби України, про що повідомляється Міністерство фінансів України.

            - щодо загальнодержавних податків та зборів на строк, що виходить за межі одного та/або більше бюджетних років, у разі, якщо сума, заявлена до розстрочення, відстрочення, або сума розстрочених, відстрочених грошових зобов’язань чи податкового боргу, щодо яких переносяться строки сплати, становить 1 мільйон гривень та більше, приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) Державної податкової служби України за погодженням з Міністерством фінансів України.

            - якщо сума попередньо наданого розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань чи податкового боргу не була погашена, приймається за вмотивованим та обґрунтованим рішенням керівника (заступника керівника) Міністерства фінансів України.

 

            Якщо на рахунку відсутні кошти, чи може представник сплатити грошове зобов’язання або податковий борг? 

            Платник податків зобов’язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом.

            Податковим обов’язком визнається обов’язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені ПКУ (п. 36.1 ст. 36 ПКУ).

            Виконання податкового обов’язку може здійснюватися платником самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента (п. 36.4 ст. 36 ПКУ).

            Сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, – податковим агентом, або представником платника податку (п. 38.2 ст. 38 ПКУ).

            Платник податків веде справи, пов’язані зі сплатою податків, особисто або через свого представника (ст. 19 ПКУ).

            Представниками платника податків визнаються особи, які можуть здійснювати представництво його законних інтересів та ведення справ, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Довіреність, видана платником податків-фізичною особою на представництво його інтересів та ведення справ, пов’язаних із сплатою податків, має бути засвідчена відповідно до чинного законодавства.

            При цьому, забороняється будь-яка уступка грошового зобов’язання або податкового боргу платника податків третім особам (п. 87.7 ст. 87 ПКУ). Крім випадків, коли гарантами повного та своєчасного погашення грошових зобов’язань платника податків є інші особи, якщо таке право передбачено ПКУ.

            Отже, сплата податку або збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.

            Разом з тим, передача платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (ЄВ) своїх обов’язків з його сплати третім особам заборонена, крім випадків, передбачених законодавством (частина дев’ята ст. 25 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»).

            Отже, грошове зобов’язання (крім ЄВ) або податковий борг платника податків по податках та зборах може погасити інший суб’єкт господарювання або фізична особа (в тому числі засновник, директор тощо) за умови, що такий суб’єкт господарювання або фізична особа є податковим агентом, або представником платника податку.

            Водночас, якщо сума грошового зобов’язання або податкового боргу платника податків була погашена іншим суб’єктом господарювання (юридичною особою, фізичною особою – підприємцем або фізичною особою), то сплачена сума включається до складу загального оподатковуваного доходу платника податків, за якого було сплачено грошове зобов’язання або борг.

 

            Черговість зарахування коштів за платіжним дорученням у разі наявності податкового боргу

            У разі наявності у платника податків податкового боргу податкові органи зобов’язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків (п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу).

            У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до ст. 95 ПКУ або за рішенням суду у випадках, передбачених законом. 

            Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов’язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. 

            При погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов’язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені (п. 131.2 ст. 131 ПКУ).

            Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), податковий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному п. 131.2 ст. 131 ПКУ.

 

            Як громадянин може отримати інформацію про наявність або відсутність у нього податкового боргу?
            Громадянин, який не є суб’єктом господарювання, може отримати інформацію про наявність (відсутність) податкового боргу, скориставшись Електронним кабінетом, вхід до якого здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

            У приватній частині Електронного кабінету режим «Стан розрахунків з бюджетом» надає користувачу Електронного кабінету доступ до своїх особових рахунків зі сплати податків, зборів та інших платежів (дані інтегрованої картки платника).

            Суми заборгованості перед бюджетом позначено червоним кольором.

            Вхід до приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг або через Інтегровану систему електронної ідентифікації - id.gov.ua (MobileID та BankID).

            Крім цього, у разі виникнення у платника податків податкового боргу, податковий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення  (п. 59.1 ст. 59 ПКУ). 

            Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

            Слід зазначити, що фізичні особи-громадяни мають право звернутися з письмовою заявою до податкового органу:

            - за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо нарахованої суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;

            - за місцем своєї реєстрації для проведення звірки даних щодо нарахованої суми транспортного податку;

            - за місцем знаходження земельної ділянки для проведення звірки даних щодо нарахованої суми плати за землю.

            Це передбачено п.п. 266.7.3 ст. 266, п.п. 267.6.10 «в»)  ст. 267, п. 286.5 ст. 286 Податкового кодексу.

 

            З 1 січня 2021 року діятиме єдиний рахунок для сплати податків, зборів та ЄСВ: що варто знати

            Кабінет Міністрів України Постановою від 29 квітня 2020 року № 321 затвердив «Порядок функціонування єдиного рахунка та виконання норм статті 351 Податкового кодексу України центральними органами виконавчої влади».

            Порядок №321 визначає механізм функціонування єдиного рахунка для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податків і зборів, передбачених ПКУ, єдиного соціального внеску та інших платежів, що визначені відповідним законодавством та контроль за справлянням яких покладено на ДПС.

            Нагадаємо, що застосування з 1 січня 2021 року єдиного рахунку для сплати податків і зборів та ЄСВ визначено:

            - Законом України від 04.10.2019 року №190-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (опублікований у виданні «Голос України» від 30.10.2019 №207)

            - та Законом України від 13.04.2020 року № 559-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (опублікований у виданні «Голос України» від 17.04.2020 № 67).

            Єдиний рахунок — це рахунок, який платник податків за власним бажанням може відкрити в Казначействі та використовувати для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податків та зборів, передбачених ПКУ і ЄСВ.

            Тобто, через єдиний рахунок можна буде сплатити податок на прибуток підприємств, податок на доходи фізичних осіб, ЄСВ, єдиний податок, рентну плату, а також податковий борг за такими податками.   

            При цьому, єдиний рахунок не використовується для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу:

- з ПДВ та акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового (для їх сплати є спеціальні системи електронного адміністрування),

- частини чистого прибутку (доходу) державними та комунальними підприємствами та їхніми об’єднаннями.  

            Для відкриття єдиного рахунку платник податків подає відповідне повідомлення до ДПС через свій електронний кабінет.

            На підставі такого повідомлення ДПС не пізніше наступного робочого дня  включає такого платника до реєстру платників, які використовують єдиний рахунок.

            У разі повідомлення про відмову від використання єдиного рахунка, виключення такого платника з реєстру відбудеться з 1 січня календарного року, що настає за роком, в якому було подано повідомлення про відмову від використання єдиного рахунка.

            Під час використання платником єдиного рахунка для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податків і зборів, ЄСВ та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, платник не має права сплачувати такі кошти на інші рахунки, відкриті Казначейством.

            Для зарахування коштів на єдиний рахунок платник заповнює розрахунковий документ на переказ відповідно до вимог Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затвердженого Мінфіном.

            Зарахування коштів на єдиний рахунок та перерахування з єдиного рахунка підтверджуються Казначейством шляхом надання ДПС інформації про рух коштів на єдиному рахунку.

            На підставі інформації про рух коштів на єдиному рахунку ДПС відображає кошти в єдиній картці платника у режимі реального часу, але не пізніше наступного робочого дня після отримання інформації від Казначейства.

            Реєстр платежів з єдиного рахунку в розрізі окремого платника податків формується ДПС щоденно, крім вихідних, святкових та неробочих днів, у межах коштів, сплачених на єдиний рахунок таким платником податків, з дотриманням такої черговості сплати:

у першу чергу - недоїмка з єдиного внеску;

у другу чергу - податковий борг у межах відповідного податку або збору, заборгованості з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, згідно з черговістю його виникнення, з урахуванням положень п. 131.2 ст. 131 ПКУ;

у третю чергу - грошові зобов’язання, визначені на підставі податкових повідомлень-рішень, у хронологічному порядку надходження розрахункових документів на зарахування коштів на єдиний рахунок, якщо такі розрахункові документи містять інформацію про дату та номер відповідного податкового повідомлення-рішення;

у четверту чергу - визначені платником податку (податковим агентом) грошові зобов’язання із загальнодержавних податків та зборів, місцевих податків, єдиного внеску у хронологічному порядку надходження розрахункових документів на зарахування коштів на єдиний рахунок, якщо такі розрахункові документи містять інформацію про призначення відповідного платежу та його одержувача;

у п’яту чергу - грошові зобов’язання із загальнодержавних податків та зборів у хронологічному порядку надходження податкових декларацій (розрахунків) у сумі податкових зобов’язань відповідного податкового періоду, з урахуванням строків сплати;

у шосту чергу - грошові зобов’язання з місцевих податків у хронологічному порядку надходження податкових декларацій (розрахунків) у сумі податкових зобов’язань відповідного податкового періоду, з урахуванням строків сплати;

у сьому чергу - інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, у хронологічному порядку надходження розрахункових документів на зарахування коштів на єдиний рахунок, якщо такі розрахункові документи містять інформацію про призначення відповідного платежу та його одержувача.

 

            Який порядок оподаткування доходів від продажу власної продукції тваринництва?

            Оподаткування доходу, отриманого фізичною особою від продажу власної продукції тваринництва, залежить від підтвердження особою факту самостійного вирощування, розведення, відгодовування продукції тваринництва.

            Так, при продажу власної продукції тваринництва груп 1 — 5, 15, 16 та 41 УКТ ЗЕД отримані від такого продажу доходи не є оподатковуваним доходом, якщо їх сума сукупно за рік не перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року (у 2019 році – 208 650 грн.). Такі фізичні особи здійснюють продаж зазначеної продукції без отримання довідки про наявність земельних ділянок.

            У разі коли сума отриманого доходу перевищує цей встановлений розмір, фізична особа зобов'язана надати податковому органу довідку про самостійне вирощування, розведення, відгодовування продукції тваринництва, що видається сільською, селищною, міською радою або радою об'єднаних територіальних громад, у довільній формі за місцем податкової адреси (місцем проживання) власника продукції тваринництва.

            Якщо довідкою підтверджено вирощування проданої продукції тваринництва безпосередньо платником податку, оподаткуванню підлягає дохід, що перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

            Якщо таким платником податку не підтверджено самостійне вирощування, розведення, відгодовування продукції тваринництва, то доходи, отримані від її продажу, підлягають оподаткуванню на загальних підставах.

            Отже, якщо при продажу фізичною особою продукції тваринництва умови щодо неоподаткування не виконуються, то необхідно включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів (за ставкою 18%) та військовий збір (за ставкою 1,5%)

 

            Який граничний термін подання річної декларації про майновий стан і доходи у 2020 році?

            За загальними правилами податкова декларація про майновий стан і доходи подається в такі граничні строки:

- для громадян, які зобов’язані подати декларацію – до 01 травня року, що настає за звітним. Податок на доходи фізичних осіб, зазначений у такій декларації, повинен бути сплачений до 1 серпня року, наступного за звітним.

- для громадян, які мають право на податкову знижку декларація подається по 31 грудня 2020 року (включно).

            Проте, відповідно до Закону України від 17.03.2020 №533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID – 19)», громадяни мають право подати декларацію за звітний (податковий) 2019 рік -  до 1 липня 2020 року.

            Тобто, останній день подання декларації – 30 червня 2020 року.

            Податкове зобов’язання, визначене фізичними особами у таких деклараціях, має бути сплачене до 1 жовтня 2020 року.

            Фізичні особи, як заявляють право на податкову знижку, мають право подати декларацію за звітний (податковий) 2019 рік до 31 грудня 2020 року.

 

            Як подати декларацію про майновий стан і доходи онлайн?

            Подання податкових декларацій в електронній формі у режимі онлайн здійснюється через Електронний кабінет платника, вхід до якого здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua або через офіційний вебпортал ДПС.

            Для спрощення процедури подання декларації про майновий стан і доходи запроваджено сервіс автоматичного заповнення декларації про майновий стан і доходи в Електронному кабінеті платника.

            Тобто, здійснюється часткове автоматичне заповнення декларації на підставі облікових даних платника, відомостей про отримані доходи, наявних у Державному реєстрі фізичних осіб, та відомостей про об’єкти нерухомого чи рухомого майна.

Щоб подати декларацію в електронному вигляді необхідно отримати особистий електронний цифровий підпис, який можна замовити у будь-якому акредитованому центрі сертифікації ключів.

            Для складання декларації необхідно також отримати довідку про отримані в 2019 році доходи (відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (ДРФО) про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків).

            Покрокова інструкція "Як фізична особа може отримати довідку про свої доходи в Електронному кабінеті платника" розміщена на сайті Головного управління ДПС у Запорізькій області у розділі "Новини" (https://zp.tax.gov.ua/), а також на сторінці ГУ ДПС у Запорізькій області у соціальній мережі Facebook (https://www.facebook.com/tax.zaporizhzhya/).

Відеоурок «Оформлення запиту щодо отримання відомостей з ДРФО про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків» можна переглянути на ютуб-каналі ДПС за посиланням: https://youtu.be/_SKY0auOjSk

 

            Фізична особа здає квартиру в оренду. Як звітувати про отриманий дохід?

            Якщо фізична особа-орендар нерухомого майна не є суб'єктом господарювання, то відповідальним за нарахування та сплату (перерахування) податку до бюджету є орендодавець.

            При цьому  така фізична особа -  орендодавець самостійно нараховує та сплачує податок до бюджету в строки, встановлені для квартального звітного (податкового) періоду, а саме: протягом 40 календарних днів після останнього дня такого звітного (податкового) кварталу.

            Сума отриманого доходу, сума сплаченого протягом звітного податкового року податку на доходи фізичних осіб за ставкою 18% та військового збору за ставкою 1,5% за результатами такого року відображаються у річній податковій декларації про майновий стан і доходи (форма декларація затверджена наказом МФУ від 02.10.2015 р. № 859 (у редакції від 25.04.2019 № 177).

            Якщо квартира надається в оренду фізичною особою - орендодавцем суб’єкту підприємницької діяльності - орендарю, то податковим агентом, який відповідає за нарахування та сплату податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету є орендар, тобто той, хто виплачує орендну плату такій фізичній особі.

            Такий орендар нараховує, утримує та перераховує до бюджету податок на доходи фізичних осіб за ставкою 18% і військовий збір за ставкою 1,5% за рахунок коштів, що виплачуються у вигляді орендної плати.

            Фізична особа - орендодавець за підсумками року зобов’язана подати декларацію про майновий стан і доходи, де вказати суми орендної плати.

            У разі вчинення нотаріальної дії щодо посвідчення договору оренди об'єктів нерухомості, нотаріус зобов'язаний надіслати інформацію про такий договір контролюючому органу за податковою адресою платника податку – орендодавця.

 

ГУ ДПС у Запорізькій області інформує

 

Запорізький бізнес спрямував до бюджету країни майже 2,5 мільярда гривень

У січні-квітні від запорізьких платників податків до державного бюджету надійшло 2 мільярди 498,6 мільйона гривень (без показників великих підприємств, зареєстрованих у Запорізькому управлінні Офісу ВПП ДПС). Про це повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Петро Філімонов, який зазначив, що минулорічний рівень находжень перевищено на 181 мільйон або на 7,8 відсотка.

Так, за чотири місяці суб'єкти господарювання сплатили 1 мільярд 200 мільйонів гривень податку на додану вартість, що на 159,3 мільйона або на 15,3 відсотка більше, ніж торік.

З початку року до державної скарбниці надійшло 640 мільйонів 220 тисяч гривень податку на доходи фізичних осіб, у порівнянні з аналогічним періодом 2019 року зростання склало 49,4 мільйона або 8,4 відсотка.

Також з доходів запоріжців держбюджет отримав 202 мільйони 824 тисячі гривень військового збору, це на 13,1 мільйона або майже на 6,9 відсотка більше, ніж було спрямовано у січні-квітні попереднього року.

Крім того, підприємства регіону перерахували 288 мільйонів 348 тисяч гривень податку на прибуток, 51 мільйон 845 тисяч гривень рентної плати за користування надрами, 35 мільйонів 672 тисячі гривень екологічного податку, 20 мільйонів гривень рентної плати за спеціальне використання води тощо.

У квітні надходження від запорізьких платників податків склали 514 мільйонів 125 тисяч, що на 6,5 відсотка більше сплаченої суми у відповідному періоді 2019 року.

 

Місцеві бюджети отримали від запорізьких платників податків майже три мільярди

За чотири місяці 2020 року до місцевих бюджетів Запорізького регіону надійшло понад 2 мільярди 890,7 мільйона гривень (без врахування даних великих підприємств, які обслуговуються в Запорізькому управлінні Офісу ВПП ДПС). Це на 76,5 мільйона більше, ніж було сплачено у січні-квітні 2019 року.

Як повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Петро Філімонов, понад 66 відсотків доходів скарбниць забезпечили надходження податку на доходи фізичних осіб – з початку року платники спрямували 1 мільярд 920,7 мільйона гривень. Порівняно з минулим роком зростання склало 148,2 мільйона.

Запорізькі підприємці, компанії та агровиробники, які застосовують спрощену систему оподаткування, перерахували 466,4 мільйона гривень єдиного податку. Рівень сплати до аналогічного періоду 2019 року збільшився на 16,5 мільйона.

За оренду і користування земельними ділянками місцеві громади отримали 260,5 мільйона. Зокрема, 228,6 мільйона гривень плати за землю надійшло від суб'єктів господарювання-юридичних осіб, 31,9 мільйона – від фізичних осіб.

Від реалізації підакцизних товарів до бюджетів направлено 53 мільйони гривень акцизного податку, що на 7,2 мільйона більше, ніж торік.

Підприємства регіону поповнили скарбниці на 51,5 мільйона гривень податку на прибуток, що перевищило минулорічний показник майже на два мільйони.

Крім того, сплачено 44 мільйони 950 тисяч гривень податку на нерухоме майно, що у порівнянні із січнем-квітнем попереднього року на 971 тисячу більше.

 

Банки на два мільйони збільшили податкові відрахування з процентів запорізьких вкладників

З початку року фінансові установи регіону перерахували до бюджету 19 мільйонів 450 тисяч гривень податку на доходи фізичних осіб з процентів за депозитами (без врахування даних великих платників Запорізького управління Офісу ВПП ДПС). Як повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Петро Філімонов, рівень сплати до аналогічного періоду 2019 року збільшився на 2 мільйони 100 тисяч або на 12,3 відсотка.

Найбільші суми надійшли з доходів вкладників м. Запоріжжя – 17,7 мільйона гривень. Фінансові установи м. Мелітополь, Мелітопольського та Веселівського районів – 529 тисяч, м. Бердянськ, Бердянського та Приморського районів сплатили 494 тисячі, м. Енергодар, Кам’янсько-Дніпровського та Великобілозерського районів – понад 200 тисяч, Пологівського, Більмацького та Розівського районів – 159 тисяч тощо.

Нагадаємо, нараховані проценти за вкладами у банках, кредитних спілках та інших фінустановах оподатковуються за ставкою ПДФО 18 відсотків та військовим збором у розмірі 1,5 відсотка.

Податкові агенти, які нараховують доходи у вигляді процентів у податковому розрахунку за формою 1-ДФ, відображають загальну суму нарахованих у звітному податковому періоді процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок та загальну суму утриманого з них податку. При цьому інформація про суми банківського рахунку або ощадного сертифіката чи вкладу члена кредитної спілки, нараховані проценти, а також відомості про вкладників до органів податкової служби не передаються.

 

Запорізькі компанії спрямували до місцевих бюджетів 51,5 мільйона

За чотири місяці поточного року суб'єкти господарювання сплатили до бюджетів громад регіону 51 мільйон 511 тисяч гривень податку на прибуток (не враховуючи показники великих платників, зареєстрованих у Запорізькому управлінні Офісу ВПП ДПС). Як зазначив в. о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Петро Філімонов, у порівнянні з минулим роком запорізькі підприємства і установи збільшили сплату податку на прибуток майже на два мільйони.

Лідерами з наповнення місцевих скарбниць є платники м. Запоріжжя, які забезпечили понад 37 мільйонів. Компанії і організації м. Мелітополь, Мелітопольського та Веселівського районів спрямували до бюджетів громад 4,2 мільйона, м. Бердянськ, Бердянського та Приморського районів – 2,6 мільйона, м. Енергодар, Кам’янсько-Дніпровського та Великобілозерського районів – 2,4 мільйона, Запорізького району – 864 тисячі, м. Токмак, Токмацького та Чернігівського районів – 836 тисяч, Пологівського, Більмацького та Розівського районів – майже 800 тисяч тощо.

Зазначимо, податок на прибуток підприємств, базова ставка якого складає 18 відсотків, нараховується платником самостійно на базу оподаткування – прибуток із джерелом походження як з України, так і за її межами.

Десять відсотків податку відповідно до бюджетного розподілу надходить до місцевих скарбниць, а також сто відсотків платежу від підприємств та фінансових установ комунальної форми власності зараховується до бюджетів міст, районів та об'єднаних територіальних громад.

Нагадаємо, що платники податку на прибуток-заклади охорони здоров’я державної та/або комунальної власності, а також особи, уповноважені на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, які одержують кошти або обладнання, товари, матеріали за окремим переліком, мають вести для податкових цілей окремий облік їх надходження у 2020 році та використання у 2020 році та наступних роках. Цей перелік визначено Законом України від 30.03.2020 року №540 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)".

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь