Пологівська ОДПІ інформує

Дата: 28.07.2020 15:07

Кількість переглядів: 660

Протягом першого півріччя 2020 року платниками податків Пологівського, Більмацького та Розівського районів до зведеного бюджету сплачено майже 329,2 мільйонів гривень

За шість місяців 2020 року платники податків Пологівського, Більмацького та Розівського районів сплатили до зведеного бюджету 329,2  млн  грн, що на 36,5 млн грн більше, ніж за січень - червень  2019 року. Про це повідомила В.о. начальника Пологівського управління ГУ ДПС у Запорізькій області Оксана ЛИСТОПАД.

До державної скарбниці  перерахували 141,2  млн  грн, що на 33,4 млн грн більше, ніж минулого року. Головними складовими податкових надходжень до державного бюджету є надходження податку на доходи фізичних осіб – 42,5 млн  грн  та податку на додану вартість – 76,9 млн гривень.

Також значну частку в надходженнях до державної скарбниці займають: рентна плата за користування надрами – 1,3  млн грн, військовий збір  –  9,4 млн  грн та податок на прибуток – 9,3 млн гривень.

До місцевої казни надійшло 188  млн  гривень. Найбільшу частку доходів у місцевому бюджеті (67,5 відс.) займає податок на доходи фізичних осіб, якого надійшло 127  млн грн і це на 6,5 млн  грн більше, ніж за відповідний період минулого року.

Майже 13,2 відсотків всіх надходжень до місцевих громад сплачено «спрощенцями», від яких надійшло 24,8 млн гривень.

Роз’яснення законодавства

Термін подання звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації

Пологівське управління Головного управління ДПС у Запорізькій області нагадує, що неприбуткові підприємства, установи та організації, визначені п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України  (далі – ПКУ), подають звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (далі – Звіт) за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та річну фінансову звітність.

Норми встановлені п. 46.2 ст. 46 ПКУ.

Підпунктом 133.4.7 п. 133.4 ст. 133 ПКУ визначено, що для неприбуткових організацій, які відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 ПКУ та внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій, встановлюється річний податковий (звітний) період, крім випадків, передбачених п.п. 133.4.3 п. 133.4 ст. 133 ПКУ.

Податкові декларації, крім випадків, передбачених ПКУ, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює, зокрема календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 ПКУ – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п.п. 49.18.3 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).

Поряд з цим п.п. 133.4.3 п. 133.4 ст. 133 ПКУ встановлено, що у разі недотримання неприбутковою організацією вимог, визначених п. 133.4 ст. 133 ПКУ, а для релігійної організації – вимог, визначених абзацом другим п.п. 133.4.1 і п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 ПКУ, така неприбуткова організація зобов’язана подати у строк, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, Звіт за період з початку року (або з початку визнання організації неприбутковою в установленому порядку, якщо таке визнання відбулося пізніше) по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення, та зазначити і сплатити суму самостійно нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток. Податкове зобов’язання розраховується виходячи із суми операції (операцій) нецільового використання активів. Така неприбуткова організація виключається контролюючим органом з Реєстру неприбуткових установ та організацій та вважається платником податку на прибуток для цілей оподаткування з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення.

За період з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення, по 31 грудня податкового (звітного) року така неприбуткова організація зобов’язана щокварталу подавати до контролюючого органу податкову декларацію з податку на прибуток (з наростаючим підсумком), сплачувати податок у строк, визначений для квартального періоду та подавати фінансову звітність у порядку, встановленому для платників податку на прибуток.

З наступного податкового (звітного) року така неприбуткова організація подає податкову декларацію з податку на прибуток і фінансову звітність та сплачує податок на прибуток у порядку, встановленому розділу ІІІ ПКУ для платників податку на прибуток.

Тобто, неприбутковими підприємствами, установами та організаціями, що відповідають вимогам, встановленим у п. 133.4 ст. 133 ПКУ, зокрема внесені контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій, Звіт подається за базовий звітний (податковий) рік протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Електронний кабінет надає можливість сформувати та відправити повідомлення за ф. № 20-ОПП, заяви за ф. № 1-ОПП, ф. № 17-ОПП

Пологівське управління Головного управління ДПС у Запорізькій області інформує, що, платники податків, які уклали з відповідним контролюючим органом договір про визнання електронних документів, можуть подати заяви за формою № 1-ОПП (для юридичних осіб та відокремлених підрозділів) (далі – заява за ф. № 1-ОПП) з позначкою «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку» та про взяття на облік за неосновним місцем обліку за формою № 17-ОПП (далі – заява за ф. № 17-ОПП), а також повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП (далі – повідомлення за ф. № 20-ОПП) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Норми встановлені п. 7.2 розділу VII, п. 8.4 розділу VIIІ, п. 9.3 розділу ІХ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами.

Подання документів засобами електронного зв’язку в електронній формі здійснюється платниками відповідно до норм Податкового кодексу України та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за № 959/30827 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 557).

Згідно з пунктом 3 розділу ІІ Порядку № 557 платник створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів.

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

У відкритій та приватній частинах Електронного кабінету у розділі «Допомога» розміщено покрокову інструкцію щодо створення електронних документів за допомогою режиму «Введення звітності».

Режим «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету забезпечує можливість створення та подання до відповідного контролюючого органу податкової, фінансової, статистичної звітності, звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, у тому числі  повідомлення за ф.№ 20-ОПП (J/F1312002) та заяв за ф. № 1-ОПП (J1312101), ф.№ 17-ОПП (J/F1312201).

Про здійснення розрахунків між резидентами і нерезидентами у разі експорту та імпорту товарів, робіт, послуг

Пологівське управління Головного управління ДПС у Запорізькій області повідомляє, що згідно з частиною першою ст. 3 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2473) відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, Законом № 2473, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону № 2473.

Частиною другою ст. 5 Закону № 2473 передбачено, що усі розрахунки на території України проводяться виключно у гривні, крім розрахунків за:

1) операціями зі здійснення іноземних інвестицій та повернення іноземному інвестору прибутків, доходів (у тому числі дивідендів) та інших коштів, одержаних на законних підставах у результаті здійснення іноземних інвестицій;

2) операціями банків з надання банківських та інших фінансових послуг на підставі банківської ліцензії;

3) операціями з надання фінансових послуг, визначених пп. 1 – 5 частини другої та частиною третьою ст. 9 Закону № 2473, що надаються небанківськими фінансовими установами та операторами поштового зв’язку, які мають ліцензію Національного банку України (далі – НБУ) на здійснення валютних операцій;

4) операціями з розміщення, виплати грошового доходу та погашення облігацій, казначейських зобов’язань України, номінованих в іноземній валюті, якщо це передбачено проспектом цінних паперів (умовами їх розміщення);

5) операціями з купівлі – продажу державних цінних паперів, номінованих в іноземній валюті, якщо ініціатором або отримувачем за такою валютною операцією є банк;

6) іншими операціями, визначеними Митним кодексом України та (або) нормативно-правовими актами НБУ.

Розрахунки за операціями, визначеними частиною другою ст. 5 Закону № 2473, можуть проводитися в іноземній валюті, у гривні, а також у банківських металах.

Відповідно до п. 28 розділу IV Положення про здійснення операцій із валютними цінностями (далі – Положення), затвердженого постановою Правління Національного банку України  від 02 січня 2019 року № 2, із змінами і доповненнями, у розрахунках між резидентами і нерезидентами за поточними торговельними операціями та операціями, пов’язаними з рухом капіталу (крім операцій зі здійснення іноземних інвестицій та повернення іноземному інвестору прибутків, доходів (уключаючи дивіденди) та інших коштів, одержаних на законних підставах у результаті здійснення іноземних інвестицій), використовуються як засіб платежу іноземна валюта і гривня.

Розрахунки, а також перекази за валютними операціями, зазначеними в пунктах 27 – 30 розділу IV Положення, здійснюються виключно через банки (п. 31 розділу IV Положення).

При цьому, згідно з останнім абзацом п. 4 розділу І Положення, до поточних торговельних операцій належать операції, зазначені у п.п. 1 п. 4 розділу I Положення, а саме: розрахунки за експорт та імпорт товару (уключаючи сплату штрафів, пені, бонусів, відшкодування супутніх витрат у зв’язку із виконанням зовнішньоекономічного договору, відшкодування збитків у зв’язку із невиконанням зовнішньоекономічного договору), уключаючи такі розрахунки на території України.

Крім того, п. 2 ст. 1 Закону № 2473 визначено, що термін «товар» вживається у значенні, визначеному Законом України від 16 квітня 1991 року № 959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність» із змінами, відповідно до ст. 1 якого товар – це будь-яка продукція, послуги, роботи, права інтелектуальної власності та інші немайнові права, призначені для продажу (оплатної передачі).

Враховуючи вищевикладене, розрахунки між резидентами і нерезидентами за такими валютними операціями як експорт та імпорт товарів, послуг, робіт здійснюються виключно через банки в іноземній валюті та гривні.

Нагадування платникам екологічного податку!

Пологівське управління Головного управління ДПС у Запорізькій області нагадує, що якщо платник екологічного податку (далі – податок) з початку звітного року не планує здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, то такий платник податку повинен повідомити про це відповідний контролюючий орган за місцем розташування джерел забруднення та скласти заяву про відсутність у нього у звітному році об’єкта обчислення екологічного податку. В іншому разі платник податку зобов’язаний подавати податкові декларації відповідно до ст. 250 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Норми встановлені п. 250.9 ст. 250 ПКУ.

Тобто, суб’єкти господарювання, у тому числі новостворені, які не мають об’єктів обчислення екологічного податку не подають до відповідних контролюючих органів заяву про відсутність у них у звітному році таких об’єктів.

Суб’єкти господарювання, які є платниками екологічного податку, але з початку звітного року не планують здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, повинні скласти заяву довільної форми про відсутність у них у звітному році об’єкта обчислення екологічного податку та повідомити про це відповідні контролюючі органи за місцем розташування джерел забруднення не пізніше граничного терміну подання податкової декларації за І квартал звітного року.

В іншому разі такі суб’єкти господарювання зобов’язані подавати податкові декларації екологічного податку.

Актуальні питання, пов’язані із запровадженням програмних РРО

Чи необхідно скасовувати апаратний РРО та реєструвати програмний?

Законодавчо не встановлено обмежень щодо використання суб’єктом господарювання наряду з апаратним програмного РРО.

Суб’єкт господарювання самостійно, виходячи з власних потреб, обирає вид РРО (програмний та/або апаратний) засобами якого має намір здійснювати реєстрацію розрахункових операцій відповідно до вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

У разі, якщо суб’єкт господарювання приймає рішення використовувати програмний РРО замість апаратного, реєстрацію апаратного РРО необхідно скасувати.

Чи вже працює «Програмний РРО» в Електронному кабінеті?

З 15.07.2020 розпочато тестування безкоштовного програмного рішення:

Програмний РРО (тестова версія) розміщено за посиланнями:

ftp://ftp.sta.gov.ua/electornna_zvitnist_instal…/Android.zip

ftp://ftp.sta.gov.ua/electornna_zvitnist_instal…/Windows.zip.

Фіскальний додаток пРРОсто (тестова версія) розміщено за посиланням:

ftp://ftp.sta.gov.ua/electornna_zvitnist_instal…/pRROsto.zip.

Зареєструвати ПРРО (касу)можна, використовуючи програмне забезпечення Електронного кабінету, або будь-яке інше програмне забезпечення, наявне у суб’єкта господарювання.

Реєстрація ПРРО здійснюється шляхом подання заяви про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій (форма J/F 1316602), що розміщена за посиланнями:

ftp://ftp.sta.gov.ua/reestr_form_zvitnyh_dokym…/j1316602.arj

ftp://ftp.sta.gov.ua/reestr_form_zvitnyh_dokym…/f1316602.arj

Тестування триватиме до 31.07.2020.

Як зареєструвати касира для програмного РРО?

Реєстрація касира здійснюється шляхом подання повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа (форма J/F 1391801), що розміщена за посиланнями:

ftp://ftp.sta.gov.ua/reestr_form_zvitnyh_dokym…/j1391801.arj

ftp://ftp.sta.gov.ua/reestr_form_zvitnyh_dokym…/f1391801.arj

Повідомлення можна подати, використовуючи програмне забезпечення Електронного кабінету, або будь-яке інше програмне забезпечення, наявне у суб’єкта господарювання.

Чи відносяться до розрахункового документу фіскальній чек, який друкується через «Програмний РРО»?

Визначення розрахункового документу встановлено Законом України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг», згідно з яким:

розрахунковий документ – це документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.

Що таке «офлайн-режим» для застосування Програмного РРО?

Законом України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» встановлено, що на період відсутності зв’язку між програмним РРО та фіскальним сервером контролюючого органу проведення розрахункових операцій здійснюється в режимі офлайн, що може тривати не більше 36 годин, із створенням електронних розрахункових документів, яким присвоюються фіскальні номери із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу.

Як працювати з Програмним РРО в «офлайн-режимі»?

Порядок застосування РРО у тому числі під час роботи в режимі офлайн встановлений Порядком реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних РРО, що розроблений відповідно до статті 7 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Ознайомитись з порядком можна тут: https://tax.gov.ua/b…/programni-rro/normativno-pravovi-akti/.

Які основні вимоги при підписанні електронного розрахункового документа у форматі XML в API?

Підписання електронних розрахункових документів можливе за умови дійсності відповідного сертифіката відкритого ключа.

Чи може СГ самостійно створити для себе «Програмний РРО» та використовувати його у своїй діяльності?

Основними законодавчо встановленими вимогами для будь-якого ПРРО, є забезпечення виконання ним фіскальної функції через фіскальний сервер контролюючого органу та обов’язкове включення ПРРО до реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій. Якщо ці умови виконуються ПРРО, то такий ПРРО може застосовуватись для проведення розрахункових операцій не залежно від того, хто його виробник.

Більше інформації про програмні РРО ?

https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/

Пропонуємо юридичним особам завчасно подбати про отримання електронних довірчих послуг

У зв’язку з проведенням робіт з технічного обслуговування Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) у період з 07 по 16 серпня 2020 року ЄДР працювати не буде (https://nais.gov.ua/article/v-ukraini-z-17-serpnya-2020-roku-zapratsyue-onovleniy-ediniy-derjavniy-reestr).

Зазначаємо, що відповідно до п. 5.1 Регламенту кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС для перевірки інформації, наданої заявником, у тому числі відомостей про керівника юридичної особи, його повноважень на представництво юридичної особи та право вчиняти дії від її імені без довіреності, адміністратор реєстрації використовує дані Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.

У зв’язку з цим пропонуємо юридичним особам завчасно подбати про отримання електронних довірчих послуг.

Також рекомендуємо в зазначений період скористатись онлайн сервісом «Повторне (дистанційне) формування сертифікатів за електронним запитом» на офіційному інформаційному ресурсі кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, у разі наявності чинних сертифікатів, незмінних реєстраційних даних та особистого ключа, доступного лише користувачу та який не є скомпрометованим (https://acskidd.gov.ua/manage-certificates).

Фізична особа, яка має пільги щодо сплати земельного податку, подає до контролюючого органу заяву

Пологівське управління Головного управління ДПС у Запорізькій області звертає увагу, що відповідно до ст. 281 Податкового кодексу України фізична особа, яка має підстави для отримання пільг щодо сплати земельного податку (незалежно від кількості земельних ділянок у її власності), подає контролюючому органу за місцем знаходження земельної ділянки або за місцем знаходження будь-якої з земельних ділянок, що знаходяться у власності такої особи (якщо має у власності декілька земельних ділянок) заяву довільної форми про застосування пільги та документи, що посвідчують її право на пільгу (посвідчення особи з інвалідністю першої або другої групи, пенсійне посвідчення (за віком), посвідчення батьків багатодітної сім’ї (які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років), посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС», посвідчення особи, на яку поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», посвідчення «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» (1 – 3 категорія); договір оренди землі, оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства:

? до 01 травня поточного року – якщо станом на 01 січня поточного року фізична особа має у власності одну земельну ділянку або декілька;

? протягом 30 календарних днів з дня набуття права на пільгу та/або права власності – якщо право на пільгу у фізичної особи виникає протягом календарного року та/або фізична особа, набуває право власності на земельну ділянку/земельні ділянки.

Закон України № 540: які штрафні санкції діють під час карантину

Пологівське управління Головного управління ДПС у Запорізькій області інформує, що відповідно до Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі – Закон № 540) за порушення податкового законодавства, вчинені з 01 березня 2020 року по останній день місяця, в якому завершується карантин, штрафні санкції не застосовуються, але є винятки.

Так, зокрема штрафні санкції накладаються за:

? порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема, страхування додаткової пенсії;

? відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;

? відповідно до Закону № 540 також застосовуються штрафні санкції за порушення вимог законодавства у частині:

- обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

- нецільового використання пального, спирту етилового платниками податків;

- не обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

- неправомірне здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;

- здійснення суб’єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб’єктів платниками акцизного податку;

- порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Також звертаємо увагу, що упродовж періоду з 01 березня 2020 року по останній день місяця, в якому завершується карантин, платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня, підлягає списанню.

Норми встановлені оновленим п. 521 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Податок на доходи фізичних осіб у 2020-му: зміни в оподаткуванні

В Пологівське управління Головного управління ДПС у Запорізькій області інформують, що 23.05.2020 р. набрав чинності Закон України від 16.01.2020 р. № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466), крім окремих норм, які набирають чинності з 01.07.2020 року та з 01.01.2021 року.

Законом № 466 передбачено низку змін до Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ (далі – ПКУ), які стосуються податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), зокрема:

Не оподатковуються ПДФО (ст. 164 - ст.165 ПКУ):

- відшкодування моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року;

- суми пенсій, розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму;

- сума страхових (регламентних) виплат, страхових відшкодувань, що здійснюються Моторним (транспортним) страховим бюро України (сума не може перевищувати розмір шкоди, фактично заподіяної вигодонабувачу (бенефіціару), що визначається за звичайними цінами на дату такої страхової виплати).

До продажу інвестиційного активу прирівнюються (п. 170.2.2 ст. 170 ПКУ):

Операції з повернення платнику податку коштів або майна (майнових прав), попередньо внесених ним (або особою, у якої інвестиційний актив був придбаний прямо чи опосередковано) до статутного капіталу емітента корпоративних прав, у разі виходу такого платника податку з числа засновників (учасників) такого емітента, зменшення статутного капіталу такого емітента чи ліквідації такого емітента.

У разі продажу або придбання платником податку інвестиційних активів до/у нерезидентів – пов’язаних осіб або нерезидентів, зареєстрованих у державах (на територіях), що включені до переліку держав (територій), затвердженого Кабміном, доходи та витрати за такими операціями визначаються:

- у розмірі не нижче звичайної ціни – у разі продажу платником податку інвестиційного активу;

- у розмірі не вище звичайної ціни – у разі придбання платником податку інвестиційного активу.

Це положення не застосовується, якщо покупцем інвестиційного активу є прямо або опосередковано контрольована іноземна компанія, у якої продавець інвестиційного активу є контролюючою особою та яка залишається власником зазначеного інвестиційного активу станом на кінець звітного періоду, у якому відбулося відчуження інвестиційного активу.

Визначено порядок оподаткування прибутку та доходів контрольованих іноземних компаній (п. 170.13 ст.170 ПКУ)

Платник податку – резидент, що визнається контролюючою особою щодо контрольованої іноземної компанії, зобов’язаний визначити частину прибутку контрольованої іноземної компанії та включити її до загального оподатковуваного доходу, що відображається в річній податковій декларації та оподатковується за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18%).

Зміни в оподаткуванні продажу нерухомості:

- оподаткування за ставкою 18% доходу, отриманого платником податку від продажу протягом звітного податкового року третього та наступних об’єктів нерухомості. Перший об’єкт на рік залишається за нульовою ставкою, другий – за ставкою 5% (п.172.2 ст.172 ПКУ) ;

- звільняється від сплати 5% ПДФО під час продажу об’єкта незавершеного будівництва за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки (п.172.1 ст.172 ПКУ) .

Відповідальність за неподання (несвоєчасне подання) форми №1ДФ.

За неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не в повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкового розрахунку за формою №1ДФ застосовується штраф в розмірі 1020 грн. (було 510 грн.), за повторне порушення протягом року – 2040 грн. (було 1020 грн.).

Зміни в оподаткуванні для платників єдиного податку третьої групи

Пологівське управління Головного управління ДПС у Запорізькій області, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Зокрема п.п. «б» п.п. 4 п. 293.8 ст. 293 ПКУ викладено у новій редакції, відповідно до якої ставка, єдиного податку, визначена для третьої групи у розмірі 3 відсотки, може бути обрана платником єдиного податку третьої групи, який обрав ставку єдиного податку в розмірі 5 відсотків, у разі добровільної зміни ставки єдиного податку шляхом подання заяви щодо зміни ставки єдиного податку не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися нова ставка, та реєстрації такого платника єдиного податку платником податку на додану вартість у порядку, встановленому розділом V ПКУ.

Також змінено редакцію п. 298.6 ст. 298 ПКУ. відповідно до якої у разі зміни податкової адреси суб’єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку третьої групи не пізніше останнього дня кварталу, в якому відбулися такі зміни.

У разі зміни ставки єдиного податку заява подається платником єдиного податку третьої групи не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися така ставка.

Вищезазначені норми набрали чинності 23.05.2020.

Актуально про застосування РРО та платіжних терміналів

Із 1 серпня 2020 року запроваджується застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, як альтернатива класичним касовим апаратам.

Суб’єкти господарювання після встановлення відповідного програмного забезпечення зможуть застосовувати будь-який пристрій (смартфон, планшет, комп’ютер тощо) і здійснюватимуть фіксалізацію розрахункової операції на сервері ДПС.

Наразі Державна податкова служба України надала для тестування фіскальний додаток «пРРОсто» (https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/povidomlennya-rozyasnennya/426571.html).

Варто зазначити, що до 1 січня 2021 року продовжено можливість не застосовувати РРО та/або програмні РРО платниками єдиного податку другої - четвертої груп (фізичними особами - підприємцями) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує ліміт у 1 000 000 грн, крім тих, які здійснюють:

- реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

- реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення.

Водночас, обов’язкове використання РРО з 1 січня 2021 року платниками єдиного податку другої - четвертої груп (фізичними особами - підприємцями), які здійснюють:

- реалізацію товарів (надання послуг) через мережу Інтернет;

- реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

- реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфер охорони здоров’я;

- реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;

- роздрібну торгівлю вживаними товарами в магазинах (група 47.79 КВЕД);

- діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, якщо така діяльність є іншою, ніж визначена пунктом 11 статті 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфер торгівлі, громадського харчування та послуг»;

- діяльність туристичних агентств, туристичних операторів;

- діяльність готелів подібних засобів тимчасового розміщення (група 55.10 КВЕД);

- реалізацію текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

На 1 квітня 2021 року перенесено застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій платниками єдиного податку другої - четвертої груп (фізичними особами - підприємцями), крім платників єдиного податку першої групи.

Чинним законодавством передбачене з 1 січня 2021 року розширення кола суб’єктів господарювання, які зобов’язані в своїй діяльності використовувати звичайні або програмні РРО, відтак набувають особливої актуальності питання дотримання такими суб’єктами норм Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від  5 квітня 2001 року № 2346-III.

Водночас наголошуємо, що  торговці, які здійснюють підприємницьку діяльність у сфері продажу товарів, громадського харчування та послуг і які відповідно до закону повинні використовувати РРО зобов'язані забезпечити можливість здійснення держателями спеціальних платіжних засобів розрахунків за продані товари (надані послуги) з використанням цих спеціальних платіжних засобів (як мінімум трьох міжнародних та/або внутрішньодержавних платіжних систем)».

Рекомендуємо для суб’єктів господарювання забезпечити  дотримання вимог законодавства України, що регламентує діяльність у сфері торгівлі та надання послуг.

Пам’ятка для ФОПа-початківця: з чого почати

У Пологівське управління Головного управління ДПС у Запорізькій області розповіли. Приймаючи рішення щодо організації та ведення бізнесу, громадянин самостійно обирає систему його ведення. Можна організувати ведення бізнесу шляхом відкриття та реєстрації юридичної особи (підприємства, товариства) або зареєструватися фізичною особою - підприємцем.

Фізична особа – підприємець – це ідеальна форма для невеликого бізнесу. Перевагою такої форми є: відносна простота реєстрації та не потребує ведення бухгалтерського обліку.

Разом з цим, необхідно розуміти, що фізична особа відповідає всім своїм майном за зобов’язаннями, пов’язаними з веденням підприємницької діяльності.

Зареєструватись фізичною особою – підприємцем може будь-яка дієздатна особа, яка досягла вісімнадцятирічного віку.

Процедура реєстрації є безоплатною (відсутній адміністративний збір) в Центрі надання адміністративних послуг (ЦНАП), шляхом подання необхідних документів. При цьому, на сьогодні реєстрацію можливо провести в будь-якого реєстратора на території України, незалежно від місця проживання. Однак, податковий облік здійснюватиметься контролюючим органом за місцем реєстрації.

Для початку слід визначитись з видами діяльності та підібрати оптимальну систему оподаткування.

Види діяльності фізичної особи – підприємця обираються відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності. Жодних обмежень щодо кількості видів економічної діяльності законодавство не містить. Більше того, можна обрати види діяльності з абсолютно різних галузей.

Обрання КВЕДів не зобов’язує здійснювати всі обрані види діяльності, але якщо в майбутньому підприємець планує розширяти бізнес – краще обрати одразу всі заплановані КВЕДи. Адже внесення змін до реєстру – вже платна послуга.

На сьогоднішній день існує дві істотно різні системи оподаткування:

- загальна система оподаткування, яка передбачає сплату податку на доходи фізичних осіб у розмірі 18 % чистого доходу та військового збору у розмірі 1,5 % чистого доходу;

- спрощена система оподаткування, яка передбачає сплату єдиного податку.

ДПС:Податки, збори та єдиний внесок для фізичних осіб - через електронний кабінет

Фізичні особи мають змогу засобами Електронного кабінету сплатити податки, збори, платежі та єдиний внесок, скориставшись однією з платіжних систем.

Для фізичних осіб також реалізована можливість автоматичного заповнення платіжного доручення на підставі облікових даних платника, відомостей щодо рахунків для зарахування платежів до бюджету.

Зазначений електронний сервіс надає можливість платникам податків (фізичним особам):

скоротити час при заповненні платіжних документів;

мінімізувати помилки при заповненні;

сплатити податки.

Для користування електронним сервісом необхідно в меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету обрати  податок (платіж), який необхідно сплатити, та одну з платіжних систем: Portmone.com, EasyPay, Liqpay.

Після переходу на сайт платіжної системи платнику необхідно завершити заповнення платіжного документа та підтвердити операцію.

Звертаємо увагу, що оплата рахунків платником здійснюється з використанням платіжної карти клієнта банку.

Додатково повідомляємо, що у разі виникнення питань з приводу користування Електронним кабінетом платники податків мають можливість звернутися до ДПС за телефоном 0 800 501 007.

2. Обов’язкова реєстрація платником ПДВ: які умови?

У разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розд. V ПКУ, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 млн. грн. (без урахування ПДВ), така особа зобов’язана зареєструватися як платник ПДВ у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених ст. 183 ПКУ, крім особи, яка є платником єдиного податку першої - третьої групи (п. 181.1 ст. 181 ПКУ).

Для реєстрації платником ПДВ до оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг належать операції, що підлягають оподаткуванню:

- за основною ставкою ПДВ (20%),

- ставкою 7 відсотків,

- нульовою ставкою ПДВ;

 - звільнені (умовно звільнені) від оподаткування ПДВ.

Також обсяги операцій з безоплатної передачі/надання товарів/послуг враховуються при розрахунку загальної суми від здійснення операцій, що підлягають оподаткуванню, для визначення необхідності обов’язкової реєстрації платником ПДВ, оскільки належать до операцій з постачання відповідно до п.п. 14.1.185 та 14.1.191  ст. 14 ПКУ.

У разі обов’язкової реєстрації особи як платника ПДВ реєстраційна заява подається до податкового органу не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій 1 млн. грн. (п. 183.2 ст. 183 ПКУ).

Будь-яка особа, яка підлягає обов’язковій реєстрації як платник ПДВ та не подала до податкового органу реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування (п. 183.10 ст. 183 ПКУ).

Якщо особа, що підлягає обов’язковій реєстрації як платник ПДВ, не подала своєчасно Заяву та, відповідно, не зареєструвалася як платник ПДВ, податковий орган зобов’язаний самостійно за результатами проведення документальної перевірки визначити суму податкового зобов’язання з ПДВ без врахування сум податку, нарахованих під час придбання товарів/послуг, та застосувати штраф у розмірі 25% (50% – при повторному порушенні) суми такого зобов’язання (п. 123.1 ст. 123 ПКУ).

Ведення підприємницької діяльності фізособою без державної реєстрації: які штрафи застосовуються

Взяття на облік фізичних осіб – підприємців у податкових органах здійснюється за податковою адресою на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, наданих державним реєстратором (п. 65.1 ст. 65 ПКУ).

До фізичної особи, яка здійснювала підприємницьку діяльність без державної реєстрації, як фізична особа – підприємець, за порушення встановленого порядку взяття на облік (реєстрації) у контролюючих органах застосовується штраф у розмірі 340 гривень (п. 117.1 ст. 117 ПКУ).

Разом з цим, якщо фізична особа здійснювала підприємницьку діяльність без державної реєстрації, як фізична особа – підприємець та не подавала податкову звітність за періоди здійснення такої діяльності, то за неподання податкової звітності до неї застосовується штраф в розмірі 340 грн, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання (п. 120.1 ст. 120 ПКУ).

Крім того, якщо за результатами перевірки контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов’язання за відповідні звітні періоди, то застосовується штраф в розмірі 25% суми визначеного податкового зобов’язання, незалежно від того, сплачувала така особа податок чи ні (п. 123.1 ст. 123 ПКУ).

Водночас, провадження господарської діяльності, зокрема, без державної реєстрації як суб’єкта господарювання, - тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення, чи без такої (ст. 164 КУпАП).

Неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку, тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ст. 164 прим. 1 КУпАП).

Новації законодавства: які податки включає до витрат ФОП на загальній системі оподаткування

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16.01.2020 №466-ІХ, внесено зміни до п.п. 177.4.3 ст. 177, щодо переліку витрат фізичної особи - підприємця на загальній системі оподаткування (набрали чинності з 23.05.2020 року).

До переліку витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів включаються, зокрема (п.п. 177.4.3 ст. 177 ПКУ):

 - суми податків, зборів, пов’язаних з проведенням господарської діяльності такого  підприємця;

- суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом;

- платежі, сплачені за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності підприємцем, одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, пов’язаних з господарською діяльністю  підприємця

Разом з тим до складу витрат не включаються:

- ПДВ для фізичної особи – підприємця, зареєстрованого як платник ПДВ,

 - акцизний податок,

- податок на доходи фізичних осіб з доходу від господарської діяльності,

- податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єктів житлової нерухомості (до змін було  податок на майно).

Отже, згідно змін (з 23.05.2020р.) до переліку витрат фізичної особи - підприємця, включається плата за землю, транспортний податок та податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єктів нежитлової нерухомості

Нагадаємо, що об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб підприємців на зальній системі оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця (п. 177.2 ст. 177 ПКУ).

Фізична особа має у власності кілька об’єктів житлової нерухомості в різних населених пунктах. Куди можна звернутися для звірки даних?

Платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, мають право звернутися з письмовою заявою до податкового органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо:

- об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;

- розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;

- права на користування пільгою із сплати податку;

- розміру ставки податку;

- нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема, документів на право власності, контролюючий орган за податковою адресою платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Отже, фізична особа – власник декількох об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, розміщених в різних населених пунктах, має право звернутися з письмовою заявою до податкового органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних.

Зазначена норма передбачена п.п. 266.7.3 ст. 266 Податкового кодексу.

Податкові новації з ПДВ: підрядники та субпідрядники можуть застосовувати касовий метод

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16.01.2020 № 466-ІХ,  внесено зміни щодо застосування касового методу (норма набрала чинності з 23.05.2020 року).

За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб'єкти підприємницької діяльності (підрядники та субпідрядники) можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до п.п. 14.1.266 ст. 14 ПКУ (п. 187.1 ст. 187 ПКУ).

Нагадаємо, що касовий метод це - метод податкового обліку, за яким:

- дата виникнення податкових зобов'язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на рахунки платника ПДВ, відкриті в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, у касу платника податків або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг),

- дата віднесення сум податку до податкового кредиту визначається як дата списання коштів з рахунків платника ПДВ, відкритих в установах банків, та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, дата видачі з каси платника податків або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг) (п.п. 14.1.266 ст. 14 ПКУ).

Зареєстровано накази, якими встановлено Порядок реєстрації та застосування програмних РРО та форму і зміст розрахункових документів

Наказом МФУ від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» визначено:

- Порядок реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій;

- Порядок визначення діапазону, видачі, резервування, використання фіскальних номерів, що присвоюються електронним розрахунковим документам під час роботи ПРРО в режимі офлайн.

Наказом МФУ від 18.06.2020 № 306 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 21 січня 2016 року № 13»:

- удосконалено форму і зміст розрахункових документів, що формуються реєстраторами розрахункових операцій/програмними реєстраторами розрахункових операцій;

- встановлено нову форму розрахункового документа для операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів.

Із текстом зазначених наказів можливо ознайомитись за посиланням: https://www.mof.gov.ua/uk/ppo.

Зазначені накази прийнято з метою реалізації вимог Закону України від 20.09.2019 № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг».

Податкові новації: доповнено перелік підакцизного пального

Законом України від 16.01.2020 № 466 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» розширено види нафтопродуктів, віднесених до підакцизних товарів (норма набула чинності 23 травня 2020 року).

Так, перелік підакцизного пального доповнено, товарами (п. 215.3.4.ст 215 ПКУ):

Зміни щодо оподаткування акцизним податком за ставкою 213,50 євро за 1000 літрів нафтопродуктів, що класифікуються за кодами УКТ ЗЕД 2710 19 62 00 - 2710 19 68, 2710 19 71 00, 2710 19 75 00, 2710 19 99 00, 2710 20 31 00, 2710 20 35 00, 2710 20 39 00, стосуються лише суміші газойлів (зокрема, дизпалива), менш як 85 об. % яких, включаючи витрати, переганяється при температурі 350° С (за методом ISO 3405, еквівалентним методу ASTM D 86), крім палива пічного побутового.

Більш детально у роз’ясненні ДПС України від 04.06.2020 №8944/7/99-00-17-03-01-07.

Новації законодавства для ФОП на загальній системі: включення амортизаційних відрахувань до складу витрат

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16.01.2020 №466-ІХ, внесено зміни до п.п. 177.4.6, 177.4.6 ст. 177, щодо включення до складу витрат фізичної особи - підприємця на загальній системі оподаткування амортизаційних відрахувань (набрали чинності з 23.05.2020 року).

Фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування мають право (за власним бажанням) включати до складу витрат, пов’язаних з провадженням їх господарської діяльності, амортизаційні відрахування з відповідним веденням окремого обліку таких витрат (п.п. 177.4.6 ст. 177 ПКУ).

• При цьому амортизації підлягають:

- витрати на придбання основних засобів та нематеріальних активів;

- витрати на самостійне виготовлення основних засобів, реконструкцію, модернізацію та інші види поліпшення основних засобів (крім поточного ремонту).

• Не підлягають амортизації та повністю включаються до складу витрат звітного періоду витрати на:

- проведення поточного ремонту;

- ліквідацію основних засобів (у частині залишкової вартості).

• Не підлягають амортизації такі основні засоби:

- земельні ділянки;

- об’єкти житлової нерухомості;

- легкові автомобілі (було і вантажні).

Отже з 23.05 2020 року не підлягають амортизації такі основні засоби, як земельні ділянки, об’єкти житлової нерухомості, легкові автомобілі. При цьому, з такого переліку виключено вантажні автомобілі, вартість яких підприємець має право амортизувати.

Витрати на придбання та утримання земельних ділянок, об’єктів житлової нерухомості та легкових автомобілів не включаються складу витрат (п.п. 177.4.5 ст. 177 ПКУ).

З 23.05.2020 р. амортизації підлягають витрати на реконструкцію, модернізацію та інші види поліпшення основних засобів (крім поточного ремонту) (до змін включались до витрат звітного періоду).

Нагадаємо, що з 23.05.2020 року вартісний поріг для віднесення необоротних активів до основних засобів, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік) - становить 20 тис. грн. (було 6 тис. грн.).

Платникам ПДВ: терміни реєстрації податкових накладних в ЄРПН

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування в ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків (п. 201.10 ст. 201 ПКУ):

- для ПН/РК, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, – до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для ПН/РК, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, – до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

- для зведених ПН та/або розрахунків коригування до таких зведених ПН, складених за операціями, визначеними п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 ПКУ, – протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;

- для РК, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача – платника ПДВ, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, – протягом 15 календарних днів з дня отримання такого РК до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі якщо платник ПДВ не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих ПН/РК, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення ПН/РК (п. 198.6 ст. 198 ПКУ).

Платникам податку на прибуток: збільшення фінансового результату на суму штрафів та пені, нарахованих контролюючими органами

Для платників податку на прибуток, які обліковують податкові різниці, об’єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ (п.п. 134.1.1 ст. 134 ПКУ).

Фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму витрат від визнаних штрафів, пені, неустойок, відшкодування збитків, компенсації неодержаного доходу (упущеної вигоди), нарахованих відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів, у тому числі у сфері зовнішньоекономічної діяльності, на користь осіб, які не є платниками податку (крім фізичних осіб, які є платниками податку на доходи фізичних осіб), та на користь платників податку, які оподатковуються за ставкою 0 відс. відповідно до п. 44 підрозд. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, а також на суму штрафів, пені, нарахованих контролюючими органами та іншими органами державної влади за порушення вимог законодавства (п.п. 140.5.11 ст. 140 ПКУ) (редакція діє з 23.05.2020).

Визнані штрафи, пеня, неустойка включаються до інших операційних витрат (п. 20 П(С)БО 16 «Витрати», затвердженого наказом МФУ від 31.12.1999 № 318).

Тобто, витрати у вигляді штрафів, пені, неустойок за порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання враховуються при визначенні фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку.

Разом з тим, платник податку на прибуток, який обліковує різниці, повинен збільшити фінансовий результат до оподаткування, зокрема, на суму штрафів, пені, нарахованих контролюючими органами та іншими органами державної влади за порушення вимог законодавства.

Нагадаємо, що платник податку на прибуток об’єкт оподаткування визначає шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, визначені відповідно до положень розд. ІІІ ПКУ, якщо річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період перевищує 20 млн. грн. (п.п. 134.1.1 ст. 134 ПКУ у редакції, що діяла до 23.05.2020).

ГУ ДПС у Запорізькій області інформує

За забруднення довкілля запорізькі підприємства сплатили 124 мільйони гривень "екоподатку"

Упродовж першого півріччя до бюджетів усіх рівнів від запорізьких платників надійшло 124 мільйони гривень екологічного податку (без показників великих підприємств, зареєстрованих у Запорізькому управлінні Офісу ВПП ДПС). За інформацією начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Романа Афонова, згідно з бюджетним розподілом до державного бюджету спрямовано 66,9 мільйона, до спецфондів місцевих скарбниць – 57,1 мільйона.

Зокрема, підприємства м. Енергодар, Кам'янсько-Дніпровського та Великобілозерського районів сплатили 100 мільйонів, Запорізького району – 9,2 мільйона, м. Запоріжжя – 5,8 мільйона, м. Мелітополь, Мелітопольського та Веселівського районів – 2,3 мільйона, м. Бердянськ, Бердянського та Приморського районів – 1,9 мільйона, Пологівського, Більмацького та Розівського районів – 1,4 мільйона, Вільнянського та Новомиколаївського районів – 946 тисяч тощо.

На сьогодні в регіоні нараховується майже 2,5 тисячі платників "екоподатку".

Зазначимо, податкова декларація з екологічного податку затверджена наказом МФУ від 17.08.2015 № 715. Її невід'ємною частиною є додатки (розрахунки). Зокрема, розрахунок за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення здійснюється у додатку 1. При цьому для декларування податкових зобов'язань з податку за викиди двоокису вуглецю складається окремий додаток. Декларацію можна переглянути за посиланням: https://tax.gov.ua/podatki-ta-zbori/zagalnoderjavni-podatki/ekologichniy-podatok/formi-zvitnosti/64218.html.

Нагадаємо, останній день подання податкових декларацій за ІІ квартал 2020 року – 10 серпня 2020 року, податкові зобов'язання за ІІ квартал необхідно сплатити до 19 серпня.

У розслідуванні слідчих податкової міліції перебуває 98 кримінальних проваджень

У першому півріччі співробітники слідчих підрозділів Головного управління ДФС у Запорізькій області розслідували 98 кримінальних проваджень, з яких 53 – відносились до категорії тяжких, у тому числі, 31 – за ухилення від сплати податків і зборів в особливо великих розмірах. До суду з обвинувальним актом направлено 8 проваджень. Для звільнення осіб від кримінальної відповідальності спрямовано 5 матеріалів, два з яких у зв'язку із повним відшкодуванням збитків.

Завдяки заходам, які вжили працівники податкової міліції, відшкодовано єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, а також шкоду, завдану державі через несвоєчасну сплату, на суму 6 мільйонів гривень.

Також з метою компенсації заподіяних збитків накладено арешт на майно загальною вартістю 9,7 мільйона гривень.

Співробітники оперативних підрозділів викрили 29 злочинів. За результатами відпрацювання СГД, які користувались послугами з мінімізації сплати податків, стягнуто 15,9 мільйона гривень.

У рамках операції "Акциз-2020" ліквідовано чотири "підпільні цехи" з виробництва товарів підакцизної групи, зокрема, два спеціалізувалися на виготовленні фальсифікованих алкогольних напоїв, ще у двох виготовляли спирт, який у подальшому реалізовували через мережу Інтернет, а також з використанням акаунтів у різних мобільних додатках. Із незаконного обігу вилучено підакцизних товарів на суму 26,5 мільйона. Відповідно до судових рішень конфісковано продукції вартістю 2,6 мільйона.

Аферисти намагаються ошукати запорізьких платників податків

Днями на території регіону невідомі особи телефонували представникам бізнесу та, представляючись працівниками податкової служби, просили перерахувати певну суму коштів на банківський рахунок в якості допомоги для "врегулювання" питань під час перевірки.

Зокрема, такі факти зафіксовані у м. Енергодар.

Останній номер телефону, з якого надходили "пропозиції": 050 836-57-09.

Вкотре застерігаємо платників, подібними шахрайськими схемами аферисти намагаються ошукати суб'єктів господарювання, тому про ці факти слід негайно повідомляти правоохоронні органи.

Запорізькі місцеві бюджети отримали майже 424 мільйони гривень плати за землю

За перше півріччя запорізькі землекористувачі спрямували до місцевих скарбниць 423 мільйони 821 тисячу гривень земельного податку та орендної плати (без даних великих платників, облікованих у Запорізькому управлінні Офісу ВПП ДПС). Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, з цієї суми майже 362 мільйона сплатили юридичні особи, 62 мільйона – фізичні особи. У червні надходження плати за землю склали 104,5 мільйона, що на 18,7 мільйона більше, ніж у червні 2019 року.

За шість місяців найбільші суми перерахували до бюджетів громад платники м. Запоріжжя – 153,6 мільйона, м. Енергодар, Кам’янсько-Дніпровського та Великобілозерського районів – 48,8 мільйона, м. Мелітополь, Мелітопольського та Веселівського районів – 39 мільйонів, м. Бердянськ, Бердянського та Приморського районів – 37,7 мільйона, Пологівського, Більмацького та Розівського районів – понад 30 мільйонів, Оріхівського та Гуляйпільського районів – 24,2 мільйона, Якимівського та Приазовського районів – 23,9 мільйона, Василівського та Михайлівського районів – майже 23 мільйони тощо.

У результаті проведених звірок із місцевими радами, територіальними підрозділами ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області, РВ Фонду державного майна України було залучено до оподаткування 43 суб'єкти господарювання. Загальна сума річних нарахувань за 409,2 га землі склала 2,5 мільйона. Крім того, фахівці податкової служби встановили 13 СГД, які використовували земельні ділянки площею 97,1 га без правовстановлюючих документів (річні нарахування – 277,4 тисячі).

Всього станом на початок липня на території регіону нараховується 8937 землекористувачів-юридичних осіб та майже 187 тисяч фізичних осіб, які сплачують земельний податок або орендну плату.

Проблемні питання запорізьких підприємців – предмет обговорення  податкової служби області та Ради бізнес-омбудсмена

Вчора у податковій службі регіону відбулася робоча зустріч керівництва Головного управління ДПС у Запорізькій області з інспектором Ради бізнес-омбудсмена Оленою Чорною та представниками одного із запорізьких підприємств. Захід відбувся під головуванням начальника ГУ ДПС у Запорізькій області Романа Афонова, за участі заступника начальника Руслана Рачинського та начальника управління податкового моніторингу Дмитра Шаповалова.

На початку обговорення Роман Афонов наголосив, що тристороння взаємодія органів ДПС, Ради бізнес-омбудсмена та платників податків вже стала традиційною для Запорізької області. Податківці дотримуються домовленостей про співпрацю, які зазначені у Меморандумі про партнерство та співробітництво. Керівник податкового відомства регіону підкреслив, що служба налаштована на конструктивний діалог із усіма представниками бізнесу і громадськості та закликав до предметного діалогу  щодо вирішення спірних питань у рамках правового поля.

Під час зустрічі учасники розглянули проблемні питання декількох запорізьких компаній. Зокрема, було проаналізовано матеріали щодо зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі у зв'язку із внесенням суб’єктів господарювання до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.

Бізнес-клімат регіону: запорізькі податківці разом із представниками компаній і підприємцями обговорили нагальні питання

У Запоріжжі начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов зустрівся із представниками підприємств регіону – членами Обласної федерації роботодавців. Предметом обговорення стали пріоритети діяльності податкової служби, законодавчі новації та формат подальшої взаємодії. Захід відбувся за участі голови Ради Запорізької обласної федерації роботодавців Олександра Головка та віце-президента ЗОСППР "Потенціал" Олексія Кравчуна.

Як наголосив Роман Афонов, наразі податкова служба проходить процес реформування. Однак, зміни, що відбуваються, жодним чином не вплинуть на запорізьких платників податків, які можуть розраховувати на якісний сервіс за всіма напрямами діяльності органів ДПС. На даний час створені умови для мінімізації впливу людського фактору, основні серед яких – електронні сервіси, які дають можливість для дистанційної взаємодії представників бізнесу з контролюючим органом.

Також очільник податкового відомства регіону відзначив позитивну динаміку збільшення податкових надходжень – лише за перше півріччя запорізькі платники забезпечили до бюджетів усіх рівнів вісім мільярдів гривень, а рівень добровільної сплати податків залишається стабільно високим – 98 відсотків.

Присутні висловили свої проблеми, від яких сьогодні найбільше потерпає запорізький бізнес. Зокрема, це нелегальна торгівля підакцизними та іншими товарами та незаконне ведення підприємницької діяльності, що створює нерівні конкурентні умови та спричиняє зменшення податкових надходжень до бюджету.

Як повідомив Роман Афонов, діяльність податкової служби з детінізації економіки наразі сконцентрована у кількох основних напрямах. Передусім, це робота зі збитковими підприємствами, контроль за реалізацією і оподаткуванням підакцизних товарів, легалізація трудових відносин і податковий аудит. Також керівник ГУ ДПС області розповів про перебіг заходів «Врожай-2020» та «Курорт-2020». Він закликав представників легального бізнесу об'єднати зусилля, аби протидіяти порушенню законодавства.

Значна частина зустрічі була присвячена питанням реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі та розгляду основних змін, внесених Законами України №466-ІХ та №591-ІХ. Для наочності податківці надали присутнім презентаційні роз'яснювальні матеріали.

Для легальної торгівлі алкогольною і тютюновою продукцією запорізьким підприємцям видано шість тисяч ліцензій

У першому півріччі фахівці податкової служби регіону видали суб'єктам господарювання 6385 ліцензій на право торгівлі підакцизними товарами. Зокрема, підприємці і торговельні компанії отримали 2932 дозволи на продаж алкогольних напоїв, 1954 – на реалізацію тютюнових виробів. Крім того, продовжено термін дії 6291 ліцензії, призупинено 613, анульовано 821.

До місцевих бюджетів надійшло 21 мільйон гривень плати за ліцензії. Загальна кількість діючих документів у Запорізькій області склала 8530.

Суб'єкти господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю підакцизними товарами, сплатили до бюджетів громад 80,5 мільйона гривень акцизного податку, що більше, ніж за відповідний період минулого року на 7,4 мільйона або на 10 відсотків.

З початку року податківці провели 308 перевірок з питання дотримання вимог законодавства, яке регулює обіг підакцизних товарів. За їхніми результатами відповідно до законодавства застосовані фінансові санкції у вигляді штрафів на загальну суму 42,3 мільйона.

У Запорізькій області майже 15 відсотків доходів місцевих скарбниць забезпечили підприємці

За перше півріччя до місцевих бюджетів Запорізького регіону надійшло 661 мільйон 854 тисячі гривень єдиного податку (без даних великих платників, зареєстрованих у Запорізькому управлінні Офісу ВПП ДПС). Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, надходження до показників минулого року зросли на 50 мільйонів 188 тисяч або на вісім відсотків.

Так, запорізькі компанії, які обрали спрощену систему оподаткування, сплатили 90,7 мільйона, фізичні особи-підприємці – 478,7 мільйона, сільськогосподарські виробники – 92,4 мільйона.

Найбільші суми єдиного податку отримала міська скарбниця обласного центру – майже 371 мільйон, до бюджетів м. Мелітополь, Мелітопольського та Веселівського районів спрямовано 68,6 мільйона, м. Бердянськ, Бердянського та Приморського районів – 51,4 мільйона, Пологівського, Більмацького та Розівського районів – 24,8 мільйона, Оріхівського та Гуляйпільського районів – 24,5 мільйона, Василівського та Михайлівського районів – 23 мільйони, м. Енергодар, Кам'янсько-Дніпровського та Великобілозерського районів – 22,5 мільйона, м. Токмак, Токмацького та Чернігівського районів – 21 мільйон тощо.

На даний час спрощену систему оподаткування використовують 50969 ФОПів, що на 2088 більше, ніж торік. Зокрема, у першій групі працюють 8402 підприємця, у другій – 23497, у третій – 19070. Також у регіоні нараховується 8638 суб'єктів господарювання-юридичних осіб, а також 2057 аграріїв, які є платниками єдиного податку.

За два дні у Запоріжжі виявлено п'ять випадків нелегальної торгівлі алкоголем і тютюном

У Запорізькій області розпочалися спільні заходи контролю за обігом підакцизної продукції. Фахівці податкової служби за участі співробітників податкової міліції, ГУ Національної поліції в Запорізькій області та членів громадської організації "Запорізька обласна самооборона" у складі робочих груп проводять рейди у місцях продажу алкогольних напоїв і тютюнових виробів.

Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, податківці перевіряють у суб'єктів господарювання наявність ліцензій на право продажу алкоголю і тютюну, реєстраторів розрахункових операцій, дозвільні документи на здійснення підприємницької діяльності тощо. Легалізація цієї галузі також має на меті залучення до оподаткування торговців та, відповідно, додаткові надходження до місцевих бюджетів.

Так, за два дні (21, 22 липня) у Запоріжжі було встановлено 5 фактів нелегальної реалізації підакцизних товарів, вилучено алкогольних напоїв орієнтовною вартістю майже 16 тисяч гривень. Стосовно порушників складені протоколи за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання та без отримання ліцензії.

Нагадаємо, для того, щоб продавати алкогольні напої та тютюнові вироби легально, суб'єктам господарської діяльності необхідно мати ліцензії на право роздрібної торгівлі підакцизних товарів, супровідні документи на продукцію, касову техніку, у випадках використання найманої праці – офіційно оформлених співробітників. За недотримання норм податкового і трудового законодавства передбачена адміністративна відповідальність.

Запоріжці сплатили 61 мільйон гривень податку на нерухомість

У першому півріччі до місцевих бюджетів регіону надійшло 61 мільйон гривень податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що на 5 мільйонів або на 9 відсотків більше, ніж торік. Про це повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов.

Зокрема, компанії, організації і установи перерахували до бюджетів громад 42 мільйони. Від фізичних осіб скарбниці отримали 19 мільйонів.

Майже третину від загальних надходжень забезпечили власники майна у м. Запоріжжя – 20,6 мільйона. Мелітопольські і веселівські платники спрямували понад 10 мільйонів, якимівські та приазовські – 6,8 мільйона, бердянські і приморські – 5,2 мільйона, вільнянські та новомиколаївські – 3,5 мільйона, запорізькі – 3,3 мільйона, василівські та михайлівські – 3 мільйони тощо.

Всього у Запорізькій області 4033 платники-юридичні особи та 22786 фізичних осіб мають нерухомість, площа якої підлягає оподаткуванню.

Нагадаємо, у 2020 році податок сплачується за 2019 рік – максимальна ставка становить 62,59 гривні за один квадратний метр.

Обчислення суми податку з об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється податковим органом за місцем реєстрації. Податкові повідомлення-рішення, у яких зазначена сума нарахованого податку та відповідні платіжні реквізити, на які слід сплатити податок, надсилаються платнику податку податковим органом до 1 липня 2020 року, а сплатити суму зазначеного в них податку потрібно протягом 60 днів після отримання.

Власники нерухомості, які мають платити податок, але не отримали податкове повідомлення-рішення, можуть звернутися до податкової служби за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних.

« повернутися