Шановні жителі Комиш-Зорянської громади!
Щороку, в останню суботу листопада, ми схиляємо голови у скорботі, вшановуючи пам’ять мільйонів невинних українців – жертв Голодомору 1932–1933 років. Це трагедія, яка торкнулася кожної української родини, залишивши глибокі рани в нашій історичній пам’яті.
Голодомор був спланованим злочином проти українського народу. Наш обов’язок сьогодні – пам’ятати правду, зберігати її та передавати наступним поколінням. Пам’ять про загиблих – це наш моральний оберіг, наша сила й наш обов’язок перед тими, чиє життя було обірване.
Попри всі виклики сьогодення, наша громада залишається згуртованою та непохитною. Ми продовжуємо боротьбу за свободу, гідність і право жити на своїй землі — так, як мріяли ті, кого забрав Голодомор.
Сьогодні ми запалюємо свічку пам’яті, щоб вшанувати кожне зламане життя, кожну ненароджену долю. Нехай цей вогник стане символом нашої єдності, віри й незламності українського народу.
Пам’ятаємо. Єднаємось. Перемагаємо.
З повагою,
Начальник Комиш-Зорянської селищної військової адміністрації
Ігор Гнатуша
