Сьогодні минають роковини загибелі нашого земляка, захисника України — Бережанського Олександра Сергійовича.
Олександр Сергійович Бережанський народився 20 січня 1976 року на Одещині. Згодом його родина оселилася в селі Ланцеве, поблизу річки Берда, на вулиці, яка нині має назву Набережна.
Після закінчення місцевої школи Олександр продовжив навчання у Приазовському сільськогосподарському технікумі. У 1994–1996 роках він виконував свій конституційний обов’язок, проходячи строкову військову службу у лавах Збройних Сил України.
Повернувшись до мирного життя, працював на землі у фермерських господарствах «Віктор» та «Яна».
Олександра знали як вправного водія, доброго господаря та працьовиту людину. Він захоплювався риболовлею та бджолярством. Був життєрадісним, кмітливим і доброзичливим, мав гарне почуття гумору, користувався повагою серед односельців і мав багато друзів.
З початком війни на сході України Олександр не зміг залишитися осторонь. Восени 2016 року він підписав контракт зі Збройними Силами України та знову став до лав захисників Батьківщини.
Проходив службу у механізованій частині А0536 на посаді снайпера-стрільця у військовому званні старшого солдата. Його підрозділ виконував бойові завдання на Луганщині.
26 серпня 2018 року Олександр Сергійович загинув на бойовому посту під час виконання бойового завдання в зоні проведення операції Об’єднаних сил, поблизу населеного пункту Кримське.
Він віддав своє життя за Україну, за мир і спокій рідної землі, за своїх близьких і кожного з нас. Захищаючи рубежі на сході України, Олександр захищав усю державу.
Олександр Бережанський назавжди залишиться в пам’яті як справжній патріот, мужній воїн і відданий син України. Його життєвий шлях є прикладом любові до рідної землі, мужності та відданості Батьківщині.
Поховали Олександра Сергійовича у селі Ланцеве Пологівського району Запорізької області, з усіма військовими почестями.
За мужність і відданість Батьківщині Олександр Сергійович Бережанський був посмертно нагороджений орденом III ступеня (21 листопада 2018 року).
Сьогодні, згадуючи нашого земляка, ми схиляємо голови перед його мужністю та подвигом.
Герої не вмирають. Вони живуть у наших серцях.
Пам’ятаємо. Шануємо. Не забудемо.
