Реквізити бюджетних рахунків для зарахування надходжень по ОТГ с.Новоукраїнка
УВАГА! Реквізити бюджетних рахунків для зарахування надходжень по ОТГ с.Новоукраїнка
Пологівське управління ГУ ДФС у Запорізькій області повідомляє, що у зв’язку з об’єднанням у 2018 році Новоукраїнської та Смілівської сільських рад в ОТГ с.Новоукраїнка, рахунки для зарахування надходжень до бюджету будуть відкриті та вводяться в дію з 03.01.2019, а рахунки, що були відкриті сільських рад, які увійшли до складу ОТГ, з 03.01.2019 будуть закриті.
Звертаємо увагу, що з 03.01.2019 вводяться в дію рахунки за надходженнями для ОТГ лише за кодами класифікації доходів бюджету, які були передбачені у рішеннях про місцеві бюджети на 2018 рік та інформації органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, отриманої у 2018 році. У подальшому рахунки відкриваються (пере відкриваються) згідно з рішеннями про місцеві бюджети ОТГ на 2019 рік та інформацією органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, отриманою у 2019 році.
Шановні платники! Дотримуйтесь вимог Порядку заповнення платіжних документів
Пологівське управління ГУ ДФС у Запорізькій області нагадує, що з метою уникнення помилок, запобігання виникнення боргу та нарахування штрафних санкцій, при сплаті платежів, необхідно дотримуватися вимог Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666 із змінами та доповненнями (далі - Порядок).
Пунктом 1 Порядку передбачено, що при сплаті податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску поле «Призначення платежу» розрахункового документа заповнюється платником таким чином:
поле №1 – друкується службовий код (знак) «*» (ознака платежу);
поле №2 – друкується розділовий знак «;» та код виду сплати;
поле №3 – друкується розділовий знак «;» та один з нижченаведених реквізитів:
1) код клієнта за ЄДРПОУ (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8);
2) реєстраційний номер облікової картки платника податків (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які мають відмітку у паспорті про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта);
3) реєстраційний (обліковий) номер платника податків, який присвоюється контролюючими органами (завжди має 9 цифр);
При заповненні полів не допускаються пропуски (пробіли) між словами та службовими знаками (п. 2 Порядку).
Сплата за кожним видом платежу та за кожним видом сплати має оформлятися окремим документом на переказ (п. 6 Порядку).
Дата переходу права власності на нерухомість та дата оплати за неї різні: виникнення податкових зобов’язань з ПДВ
Пологівське управління ГУ ДФС у Запорізькій області нагадує, що датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника ПДВ як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника ПДВ, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника ПДВ;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником ПДВ.
Норма визначена п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями.
Отже, у продавця при продажу нерухомого майна податкові зобов’язання з ПДВ виникають на дату події, що сталася раніше, а саме, або на дату зарахування коштів від покупця, або на дату складення документа, що засвідчує факт переходу права власності на таку нерухомість.
Внесено зміни до порядку нарахування та сплати ЄСВ за деякі категорії застрахованих осіб
Пологівське управління ГУ ДФС у Запорізькій області повідомляє, що постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2018 року № 1122 (далі – Постанова № 1122) внесено зміни до пункту 1 Порядку нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за деякі категорії застрахованих осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2011 року № 178 (далі – Порядок № 178).
Так, відповідно до оновленого п.п. 3 п. 1 Порядку № 178 цей Порядок визначає механізм сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, зокрема, за одного з непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів, які фактично здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю, дитиною, хворою на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня, за дитиною, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, якій не встановлено інвалідності, а також непрацюючих працездатних осіб, які здійснюють догляд за особою з інвалідністю I групи або особою похилого віку, яка згідно з висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досягла 80-річного віку, якщо такі непрацюючі працездатні особи отримують допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства.
Постанову № 1122 розміщено на Єдиному веб-порталі органів виконавчої влади «Урядовий портал» за посиланням https://www.kmu.gov.ua/ua/npas/pro-vnesennya-zmini-do-punktu-1-poryadku-narahuvannya-ta-splati-yedinogo-vnesku-na-zagalnoobovyazkove-derzhavne-socialne-strahuvannya-za-deyaki-kategoriyi-zastrahovanih-osib
Про термін перерахунку податку на нерухомість у разі виявлення розбіжностей між даними контролюючого органу та даними платника
Пологівське управління ГУ ДФС у Запорізькій області звертає увагу, що податкові повідомлення-рішення з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок), можуть бути скасовані (відкликані) на підставі:
? заяви платника податку, поданої до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо:
♦ об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;
♦ розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;
♦ права на користування пільгою із сплати податку;
♦ розміру ставки податку;
♦ нарахованої суми податку.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить протягом 10-ти робочих днів перерахунок суми податку, і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Вищезазначені нрми визначені п.п. 3 п. 9 розділу ІV Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 20.05.2016 за № 751/28881.
Сількогосподарські товаровиробники – отримувачі бюджетної дотації звіт про суми податкових пільг не подають
Пологівське управління ГУ ДФС у Запорізькій області повідомляє, що починаючи з 01.01.2017 у зв’язку із скасуванням спеціального режиму оподаткування ПДВ усі сільськогосподарські товаровиробники, які були зареєстровані як суб’єкти спеціального режиму оподаткування, переведені на загальну систему оподаткування ПДВ.
При цьому, відповідно до вимог ст. 16¹ Закону України від 24 червня 2004 року № 1877-IV «Про державну підтримку сільського господарства України» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 1877) сільськогосподарські товаровиробники мають право на бюджетну дотацію для розвитку сільськогосподарських товаровиробників та стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції (далі – бюджетна дотація) після їх внесення контролюючим органом до Реєстру отримувачів бюджетної дотації.
Згідно з п. 2 Порядку обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1233 (далі – Порядок № 1233) із змінами, суб’єкт господарювання, що не сплачує податки та збори у зв’язку з отриманням податкових пільг, веде облік сум таких пільг та складає звіт про суми податкових пільг (далі – звіт) за формою згідно з додатком.
Пунктом 4 розділу І Порядку визначення сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг за операціями, які здійснюються на митній території України, затвердженого наказом ДПА України від 29.03.11 № 167, який зареєстровано у Міністерстві юстиції України 18.04.2011 за № 483/19221, визначено, що суми ПДВ, не сплачені платником до державного бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, розраховуються залежно від особливостей оподаткування.
Відповідно до п. 8 Порядку № 1233, податкові пільги визначаються за операціями з постачання товарів та/або послуг, що є об’єктами обкладення податком на додану вартість і відповідно до Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями та міжнародних договорів України, ратифікованих Верховною Радою України, звільнені від оподаткування або оподатковуються за нульовою ставкою.
Отже, подання звіту про суми податкових пільг сільськогосподарськими товаровиробниками, включеними до Реєстру отримувачів бюджетної дотації, за результатами отримання бюджетної дотації не здійснюється, оскільки такі сільгоспвиробники сплачують ПДВ на загальних підставах.
ФОП – «загальносистемник» не отримав доходу: сплата ЄСВ
Пологівське управління ГУ ДФС у Запорізькій області нагадує, що починаючи з 01.01.2017, якщо фізичними особами – підприємцями – «загальносистемниками» (далі – ФОП) та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такі платники зобов’язані визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ), встановленої Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464). При цьому сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.
Нагадуємо, що з 01.01.2018, якщо ФОПами, які застосовують загальну систему оподаткування, та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такі платники зобов’язані визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄСВ, встановленої Законом № 2464.
При цьому сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.
Норми визначені ст. 7 Закону № 2464.
Про перерахунок правильності нарахування ПДФО
Пологівське управління ГУ ДФС у Запорізькій області повідомляє, що порядок проведення перерахунку сум доходів та наданих податкових соціальних пільг встановлений п. 169.4 ст. 169 розд. IV Податкового кодексу України (далі - ПКУ).
Відповідно до п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ якщо платник податку отримує доходи у вигляді заробітної плати за період її збереження згідно із законодавством, у тому числі за час відпустки або перебування платника податку на лікарняному, то з метою визначення граничної суми доходу, що дає право на отримання податкової соціальної пільги, та в інших випадках їх оподаткування, такі доходи (їх частина) відносяться до відповідних податкових періодів їх нарахування.
Перерахунок полягає в уточненні виплачуваних протягом року місячних доходів з урахуванням сум, які були нараховані безпосередньо за відповідні звітні місяці (відпускні, лікарняні тощо). Уточнені місячні оподатковувані доходи розраховуються кожний окремо як об’єкти оподаткування
Роботодавець платника податку зобов’язаний здійснити, у тому числі за місцем застосування податкової соціальної пільги, перерахунок суми доходів, нарахованих такому платнику податку у вигляді заробітної плати, а також суми наданої податкової соціальної пільги:
• за наслідками кожного звітного податкового року під час нарахування заробітної плати за останній місяць звітного року;
• під час проведення розрахунку за останній місяць застосування податкової соціальної пільги у разі зміни місця її застосування за самостійним рішенням платника податку або у випадках, визначених п.п. 169.2.3 п. 169.2 ст. 169 ПКУ (обмеження щодо застосування податкової соціальної пільги);
• під час проведення остаточного розрахунку з платником податку, який припиняє трудові відносини з таким роботодавцем.
Відповідно до п.п. 169.4.3 п. 169.4 ст. 169 ПКУ роботодавець та/або податковий агент має право здійснювати перерахунок сум нарахованих доходів, утриманого податку за будь-який період та у будь-яких випадках для визначення правильності оподаткування, незалежно від того, чи має платник податку право на застосування податкової соціальної пільги. Згідно з п.п. 169.4.4 п. 169.4 ст. 169 ПКУ якщо внаслідок здійсненого перерахунку виникає недоплата утриманого податку, то сума такої недоплати стягується роботодавцем за рахунок суми будь-якого оподатковуваного доходу (після його оподаткування) за відповідний місяць, а в разі недостатності суми такого доходу - за рахунок оподатковуваних доходів наступних місяців, до повного погашення суми такої недоплати.
Результати проведеного перерахунку сум доходів, нарахованих (виплачених) платнику податку, податковий агент відображає в податковому розрахунку за формою 1ДФ, форму та порядок заповнення якого затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 N 4, в тому кварталі, в якому проведено такий перерахунок.
Отже, роботодавці при нарахуванні заробітної плати за грудень мають зробити річний перерахунок правильності нарахування ПДФО та відобразити результати проведеного перерахунку у звітності за формою 1ДФ.
Щодо порядку оподаткування коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт
Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Податкового кодексу України (далі – Кодекс), згідно з пп. 165.1.11 п. 165.1 ст. 165 якого до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються, зокрема, кошти, отримані платником податку на відрядження або під звіт, і розраховані згідно із п. 170.9 ст. 170 Кодексу.
При цьому пп. 1.7 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу передбачено, що звільняються від оподаткування військовим збором доходи, які згідно з розділом IV Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 Кодексу.
Згідно із пп. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 Кодексу не є доходом платника податку - фізичної особи, яка перебуває у трудових відносинах із своїм роботодавцем або є членом керівних органів підприємств, установ, організацій, сума відшкодованих йому у встановленому законодавством порядку витрат на відрядження в межах фактичних витрат, а саме, зокрема, на проїзд (у тому числі перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження (у тому числі на орендованому транспорті), оплату вартості проживання у готелях (мотелях), а також включених до таких рахунків витрат на харчування чи побутові послуги (прання, чищення, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), на найм інших жилих приміщень.
Зазначені в абзаці другому пп. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 Кодексу витрати не є об'єктом оподаткування цим податком лише за наявності підтвердних документів, що засвідчують вартість цих витрат у вигляді транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), у тому числі електронних квитків за наявності посадкового талона, якщо його обов'язковість передбачена правилами перевезення на відповідному виді транспорту, та розрахункових документів про їх придбання за всіма видами транспорту, в тому числі чартерних рейсів, рахунків, отриманих із готелів (мотелів) або від інших осіб, що надають послуги з розміщення та проживання фізичної особи, в тому числі бронювання місць у місцях проживання.
До оподатковуваного доходу не включаються витрати на відрядження, не підтверджені документально, на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи (добові витрати), понесені у зв'язку з таким відрядженням у межах території України, але не більш як 0,1 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, в розрахунку за кожен календарний день такого відрядження, а для відряджень за кордон - не вище 80 євро за кожен календарний день такого відрядження за офіційним обмінним курсом гривні до євро, установленим Національним банком України, в розрахунку за кожен такий день.
Будь-які витрати на відрядження не включаються до оподатковуваного доходу платника податку за наявності документів, що підтверджують зв'язок такого відрядження з господарською діяльністю роботодавця/сторони, що відряджає, зокрема (але не виключно) таких: запрошень сторони, що приймає, діяльність якої збігається з діяльністю роботодавця/сторони, що відряджає; укладеного договору чи контракту; інших документів, які встановлюють або засвідчують бажання встановити цивільно-правові відносини; документів, що засвідчують участь відрядженої особи в переговорах, конференціях або симпозіумах, інших заходах, які проводяться за тематикою, що збігається з господарською діяльністю роботодавця/сторони, що відряджає.
Оподаткування виграшів у державну грошову лотерею
Основні засади державного регулювання лотерейної сфери в Україні, створення сприятливих умов для розвитку лотерейного ринку встановлено Законом України від 06 вересня 2012 року № 5204-VI «Про державні лотереї в Україні» (далі – Закон № 5204-VI).
Приз (виграш) – кошти, майно, майнові чи немайнові права, які підлягають виплаті (видачі) гравцю у разі його виграшу в державну лотерею відповідно до оприлюднених умов її проведення (ст. 1 Закону № 5204-VI).
Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розд. IV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), до якого Законом України від 28 грудня 2014 року №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України», внесено зміни в частині оподаткування виграшів, призів.
Так, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, доходи у вигляді виграшів, призів (пп. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).
Особливості нарахування (виплати) та оподаткування виграшів та призів регулюється п. 170.6 ст. 170 ПКУ, згідно з пп. 170.6.1 якого податковим агентом платника податку під час нарахування (виплати, надання) на його користь доходу у вигляді виграшів (призів) у лотерею чи в інші розіграші, є особа, яка здійснює таке нарахування (виплату).
Відповідно до пп. 170.6.2 п. 170.6 ст. 170 ПКУ податковим агентом - оператором лотереї у строки, визначені ПКУ для місячного податкового періоду, до бюджету сплачується (перераховується) загальна сума податку, нарахованого за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відсотків), із загальної суми виграшів (призів), виплачених за податковий (звітний) місяць гравцям у лотерею.
Крім того, податкові агенти - оператори лотереї у податковому розрахунку, подання якого передбачено пп. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ, відображають загальну суму нарахованих (виплачених) у звітному податковому періоді доходів у вигляді виграшів (призів) та загальну суму утриманого з них податку. При цьому у податковому розрахунку не зазначається інформація про суми окремого виграшу, суми нарахованого на нього податку, а також відомості про фізичну особу - платника податку, яка одержала дохід у вигляді виграшу (призу) (пп. 170.6.2 п. 170.6 ст. 170 ПКУ).
Слід зазначити, що під час нарахування (виплати) доходів у вигляді виграшів у лотерею або в інших розіграшах, які передбачають попереднє придбання платником податку права на участь у таких лотереях чи розіграшах, не беруться до уваги витрати платника податку у зв’язку з отриманням такого доходу (пп. 170.6.4 п. 170.6 ст. 170 ПКУ).
Доходи, зазначені у п. 170.6 ст. 170 ПКУ, остаточно оподатковуються під час їх виплати за їх рахунок (пп. 170.6.5 п. 170.6 ст. 170 ПКУ).
Отже, дохід у вигляді виграшів (призів) у державну грошову лотерею включається до загального місячного (річного) оподаткованого доходу платника податку та оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відсотків.
Університет Державної фіскальної служби України запрошує на навчання
Пологівське управління ГУ ДФС у Запорізькій області повідомляє, що Університет державної фіскальної служби України (м. Ірпінь, Київська область) оголошує початок добору абітурієнтів для участі у конкурсі для зарахування на денну форму навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр» на Факультет підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників податкової міліції.
Університет Державної фіскальної служби України визнаний в Україні та за її межами як навчальний, методичний центр, у якому напрацьовано значний досвід міжгалузевого поєднання економічної та правової освіти, науки й практики при здійсненні профільної підготовки фахівців, відповідно до вимог сучасного ринку праці.
Факультет підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників податкової міліції університету ДФС України − навчальний підрозділ, який не має аналогів в Україні. Сферою діяльності випускників факультету є виявлення, розкриття та упередження злочинів у фінансовій сфері.
Більш детальну інформацію про вступ до Університету Державної фіскальної служби України можна отримати за посиланням: http://nusta.edu.ua.
Аптеки й РРО. Зміни 2019 року
Пологівське управління ГУ ДФС у Запорізькій області доводить до відома платників податків, що Верховною Радою України прийнято Закон України від 23 листопада 2018 року №2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» (далі – Закон №2628).
Так, Законом №2628 абзац четвертий пункту 296.10 статті 296 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) доповнено словами«а також лікарських засобів та виробів медичного призначення».
Також, Законом № 2628 внесені відповідні зміни до Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон №265).
Так, статтю 2 Закону №265 після абзацу двадцять дев’ятого доповнено новим абзацом такого змісту:
«вироби медичного призначення (медичні вироби) – будь – який інструмент, апарат, прилад, пристрій, програмне забезпечення, матеріал або інший виріб, призначені для діагностики, лікування, профілактики організму людини та (або) забезпечення таких процесів».
Також, у статті 9 пункти 1, 6, 8 і 9 після слів «гарантійного ремонту» доповнено словами «а також лікарських засобів та виробів медичного призначення», а пункт 10 після слів «гарантійного ремонту» доповнено словами «лікарських засобів, виробів медичного призначення».
За результатом внесення вказаних змін пільги, передбачені статтею 9 Закону №265 щодо незастосування реєстраторів розрахункових операцій та розрахункових книжок, не розповсюджуються на осіб, які здійснюють торгівлю лікарськими засобами та виробами медичного призначення.
Закон №2628 та зміни у Законі №265 починають діяти з 01.01.2019 року.
ФОП – платникам єдиного податку необхідно зберігати первинні документи
Первинні документи зберігаються не менш як 1095 днів з дня подання податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця першої – третьої груп або іншої податкової звітності, для складення якої вони використовуються.
Нагадаємо: згідно з підпунктом 296.1.1 Податкового кодексу України платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи – підприємці), які не є платниками податку на додану вартість, ведуть Книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів. Платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи – підприємці), які є платниками податку на додану вартість, ведуть облік доходів та витрат за формою та в порядку, що встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
При заповненні податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця використовуються дані Книги обліку доходів або Книги обліку доходів та витрат, тому їх показники у відповідності до норм пункту 44.1 ПКУ повинні бути підтверджені первинними документами, які мають право вивчати та перевіряти контролюючі органи під час проведення перевірок згідно із підпунктом 20.1.6 ПКУ.
Незабезпечення платником зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.
Ті самі дії, вчинені платником, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.
У яких випадках підприємці – «спрощенці» застосовують РРО
Фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку другої – четвертої груп, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) зобов’язані у разі:
перевищення в календарному році незалежно від обраного виду діяльності обсягу доходу понад 1000000 гривень;
здійснення реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, незалежно від групи єдиного податку та обсягу річного доходу;
здійснення роздрібної торгівлі підакцизних товарів, у тому числі пивом у пляшках і бляшанках – проводити розрахункові операції на повну суму покупки через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів.
Детальніше з цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися в категорії 109.04 «Порядок застосування реєстраторів розрахункових операцій» загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу.
Виправлення помилки, яку виявлено у поданій раніше фінансовій звітності
Пологівське управління ГУ ДФС у Запорізькій області повідомляє, що платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
Фінансова звітність, що складається та подається відповідно до п. 46.2 ст. 46 ПКУ платниками податку на прибуток та неприбутковими підприємствами, установами та організаціями, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація) (звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації) (далі – Звіт) та їх невід’ємною частиною (п. 46.2 ст. 46 ПКУ).
Підприємства можуть подавати уточнену фінансову звітність та уточнену консолідовану фінансову звітність на заміну раніше поданої фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності за результатами проведення аудиторської перевірки, з метою виправлення самостійно виявлених помилок або з інших причин.
Подання та оприлюднення уточненої фінансової звітності та уточненої консолідованої фінансової звітності здійснюються у такому самому порядку, як і фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності, що уточнюються. (частина шоста ст. 14 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» із змінами та доповненнями).
Порядок виправлення помилок, внесення та розкриття інших змін у фінансовій звітності визначено Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 28.05.1999 № 137 із змінами та доповненнями (далі – П(С)БО 6).
Пунктом 4 П(С)БО 6 визначено, що виправлення помилок, допущених при складанні фінансових звітів у попередніх роках, здійснюється шляхом коригування сальдо нерозподіленого прибутку на початок звітного року, якщо такі помилки впливають на величину нерозподіленого прибутку (непокритого збитку).
Виправлення помилок, які відносяться до попередніх періодів, вимагає повторного відображення відповідної порівняльної інформації у фінансовій звітності (п. 5 П(С)БО 6).
Крім того, відповідно до п. 20 П(С)БО 6 у примітках до фінансових звітів слід розкривати інформацію щодо виправлення помилок, які мали місце в попередніх періодах, зокрема, зміст і суму помилки, статті фінансової звітності минулих періодів, які були переобраховані з метою повторного подання порівняльної інформації.
Отже, у разі виявлення помилок у фінансовій звітності, яка є додатком до Декларації (Звіту) та їх невід’ємною частиною, платнику податків необхідно подати виправлену фінансову звітність разом з уточнюючою Декларацією (Звітом).
Ліквідація підприємства. Надання до фіскальної служби ліквідаційного балансу
Юридична особа припиняється в результаті реорганізації або ліквідації.
Бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації.
Звітним періодом підприємства, що ліквідується, є період з початку звітного року до дати прийняття рішення про його ліквідацію.
У разі ліквідації підприємства ліквідаційна комісія складає ліквідаційний баланс та у випадках, передбачених Законом №996 від 16.07.1999, публікує його протягом 45 днів після затвердження.
Після закінчення строку для пред’явлення вимог кредиторами ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає проміжний ліквідаційний баланс (затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію), що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред’явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду (част. 8 ст. 111 Цивільного кодексу України).
До моменту зняття з обліку юридичної особи як платника податків, зборів, обов’язкових платежів ліквідаційна комісія (ліквідатор) зобов’язана здійснювати розрахунок зобов’язань щодо таких податків, зборів, обов’язкових платежів, сплачувати їх і подавати відповідну звітність.
Після завершення розрахунків з кредиторами ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає ліквідаційний баланс, забезпечує його затвердження учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, та забезпечує подання органам доходів і зборів (част. 11 ст. 111 Цивільного кодексу України).
У ліквідаційному балансі (затверджується учасниками юридичної особи або органом, що прийняв рішення про ліквідацію) відображаються результати прийнятих рішень про стягнення боргів, розподілення активів, власного капіталу та погашення (списання) зобов’язань, що повинно привести до відсутності активів, власного капіталу і зобов’язань ліквідованого підприємства на заключну дату складання ліквідаційного балансу.
До органу ДФС подається тільки один ліквідаційний баланс – на дату прийняття рішення про ліквідацію у вигляді комплекту річної фінансової звітності.
Зазначена норма передбачена ст. 8 розд. ІІІ, ст. 13, ст. 14 розд. IV Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Як отримати довідку про відсутність заборгованості з податків?
Механізм надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, що контролюються фіскальним органом визначає наказ МФУ від 03.09.2018 №733 «Про затвердження Порядку надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи», який набув чинності 07 листопада 2018 року.
Для отримання довідки платник подає відповідну заяву (на його вибір):
- у паперовій формі - до державної податкової інспекції за основним місцем обліку або до відповідного контролюючого органу, уповноваженого здійснювати заходи з погашення податкового боргу;
- в електронній формі - на адресу уповноваженого органу через приватну частину електронного кабінету.
Довідка або відмова у її наданні надаються уповноваженим органом протягом 5 робочих днів з дня, що настає за днем отримання заяви.
Довідка надається безоплатно, за вибором платника у паперовій або електронній формі, про що він зазначає у заяві.
Строк дії довідки становить 10 календарних днів з дати її формування. У довідці обов'язково зазначається термін її дії.
Перевірити фіскальний чек РРО можливо в базах ДФС
На веб-порталі ДФС у відкритій частині Електронного кабінету запроваджено сервіс перегляду чеків, які надіслано реєстраторами розрахункових операцій до ДФС.
https://cabinet.sfs.gov.ua/cashregs/check
За допомогою цього сервісу усі споживачі можуть оперативно перевірити фактичну передачу електронної копії отриманого фіскального чека до інформаційних баз ДФС.
Наявність такої копії або її відсутність в базах ДФС може свідчити про дотримання або недотримання суб’єктом господарювання вимог чинного законодавства.
За результатами отриманих звернень споживачів про відсутність фіскального чека в інформаційних базах ДФС, фіскальними органами проводяться фактичні перевірки суб’єктів господарювання.
Також зазначена інформація використовується і при здійсненні контролю за дотриманням вимог законодавства при реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів, зокрема, використовується інформація Системи збору і збереження даних реєстраторів розрахункових операцій (СЗЗД РРО), до якої в електронному вигляді надходить інформація від РРО про усі проведені розрахункові операції.
Тож суб’єктам господарювання варто взяти до уваги зазначену інформацію та забезпечити дотримання вимог чинного законодавства.
У власності фізичної особи є легковий автомобіль. Коли і за які авто сплачувати транспортний податок?
Пологівське управління ГУ ДФС у Запоірзькій області нагадує, що платниками транспортного податку є, зокрема, фізичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що є об'єктами оподаткування.
Об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
У 2018 році оподатковуються транспортним податком легкові автомобілі з роком випуску не більше як 5 років включно (2013 рік) і середньоринкова вартість яких становить понад 1,396 млн грн.
Міністерством економічного розвитку та торгівлі на своєму офіційному веб-сайті щороку до 1 лютого звітного року розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного року, який містить дані щодо: марки, моделі, року випуску, об'єму циліндрів двигуна, типу пального.
Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 тис. грн. за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування.
Для фізичних осіб обчислення суми транспортного податку з об’єкта оподаткування здійснюється фіскальним органом за місцем реєстрації платника податку.
Податкове повідомлення-рішення про сплату суми податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку фіскальним органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).
Платник транспортного податку – власник легкового автомобіля має 60 календарних днів, починаючи з моменту отримання відповідного повідомлення-рішення, щоб сплатити податок.
Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт. /Весь текст/
