с Ланцеве
Село Ланцеве (колишня назва – хутори Ланцеви) – засноване в 1814 році.
Розташоване село на правому березі річки Берда за 20 км від районного центру смт Більмак, за 15 км від вузлової залізничної станції Комиш-Зоря, центру об’єднаної територіальної громади смт Комиш-Зоря, за 2 км від автодороги Більмак - Бердянськ.
За 3 км від села знаходяться залишки Олексіївської фортеці, яка була споруджена в ході російсько-турецької війни 1768-1774 рр.
Загальна площа території населеного пункту становить 6,313 кв. км.
Заснували хутори в 1814 році брати Ланцеви, які прибули сюди з сусіднього села Берестового Бердянського повіту. Пізніше тут почали селитися переселенці з Полтавської губернії, багато залишилось на самовизначення охоронців Олексіївської фортеці після її скасування в 1784 році. Заселення було примусове. Утворилося три хутори – Ланці, Корінці, Тристани.
До 1917 року в селі оброблялося 1200 га землі. У 1896 році було збудовано церковно-приходську школу. Лікарні не було – щоб одержати медичну допомогу, треба було їхати за 12 км в село Берестове.
В березні 1918 року в с.Ланцеве встановлюється радянська влада. Першим головою сільської ради був Волошин Павло Фролович – 1863 р.н., помер в 1932році. У 1928 році почалось будівництво початкової школи, яким керував Лісовський Іларіон Павлович.
В 1929 році на території села було організовано три колгоспи – ім. Дзержинського, «Друга п’ятирічка», «Нове життя». Згодом колгосп «Нове життя» відійшов до с.Білоцерківка, а останні два об’єднались і утворили колгосп ім. Дзержинського. Першим головою був Кирилаш Оксентій Йосипович. На той час в колгоспі вже було два клуби, медпункт, два магазини, пологовий будинок.
Під час Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років 250 осіб села Ланцеве пішли захищати рідну землю. З них 90 чоловік загинуло на фронтах Великої Вітчизняної війни; 61 особа нагороджена орденами та медалями СРСР. На примусові роботи до Німеччини було вивезено 50 молодих людей; спалено 150 будинків.
14 вересня 1943 року село Ланцеве було визволено від фашистів 24-ю Гвардійською стрілковою дивізією під командуванням генерал-майора П.К.Кошового. При звільненні населеного пункту загинуло 120 радянських воїнів, які захоронені в братській могилі на території села. З них відомі прізвища двох героїв – Гудіна І.Я. (уродженець с. Гусарки Куйбишевського району Запорізької області) та Ковальов Д.М. (уродженець м. Мелітополя Запорізької області) На честь 118 загиблих земляків встановлені меморіальні плити.
З 1943 року по 21 серпня 1952 року територія сіл Тристани та Ланцеве відносилась до Андріївського району. З 21 серпня 1952 року на основі Указу Президії Верховної Ради УРСР від 21.08.1952 р. територія сіл Тристани та Ланцеве ввійшла до складу Більмацького (Куйбишевського) району Запорізької області.
В 1958 році на основі рішення облвиконкому № 657 від 26.09.1958р. населений пункт с. Тристани та с. Ланцеве були об’єднані в один населений пункт с.Ланцеве.
В 1982 році с. Тарасове, землі якого відносилися до Благовіщенської сільської ради, перейшли до Ланцівської сільської ради. Села Тарасове та Ланцеве об’єдналися в одне село Ланцеве.
В 1992 році в результаті реформувань в сільськогосподарському секторі України колгосп ім. Дзержинського реорганізовано в КСП «Ланцівське».
В 1993 році проведена розпайовка земель та майна колгоспників. Кожному визначено його частку в одержаних прибутках господарства.
В 2000 році КСП «Ланцівське» реформовано.
На сьогоднішній день в селі є Будинок культури з залом на 450 місць, бібліотека, магазини, відділення зв’язку, ФАП. В жовтні 2011 року на території села було відкрито Український православний храм оптинських старців Української православної церкви Київського патріархату. Храм збудований братами Віктором та Анатолієм Мороховськими при участі колективу СФГ «Віктор»
Будівлі дитячого садка та школи збереглися, але не функціонують із-за малої кількості дітей. Діти підвозяться шкільним автобусом до ДНЗ та школи в сусіднє село Благовіщенка Більмацького району Запорізької області