Пологівська ОДПІ інформує
До уваги підприємців! Порядок заповнення звіту з єдиного соціального внеску
Підприємці на загальній системі оподаткування та підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування формують та подають Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску самі за себе один раз на рік до 10 лютого року, наступного за звітним періодом (п. 2, п. 3 розд. ІІІ «Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», затвердженого наказом МФУ від 14.04.2015 № 435).
Тобто за результатами року підприємці незалежно від обраної системи оподаткування зобов’язані формувати та подавати до контролюючих органів за місцем реєстрації «Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого ЄСВ» за формою Додаток 5 до Порядку №435, із зазначенням типу форми «Початкова» до 10 лютого року, наступного за звітним періодом.
Якщо останній день строку подання звіту припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем подання звіту вважається перший після нього робочий день (п. 14 розд. ІІ Порядку №435).
Оскільки граничний термін подання Додатку 5 за 2018 рік – 9 лютого 2019 року, що є вихідним днем, то останній день подання Додатку 5 за 2018 рік – 11 лютого 2019 року.
Державна фіскальна служба України у листі від 24.01.2019 №2265/7/99-99-13-02-01-1 надала роз’яснення, щодо порядку заповнення Звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску.
Звертаємо увагу: у додатках до листа наведено приклади заповнення звітності.
З текстом листа та роз’яснювальними матеріалами можна ознайомитися на суб-сайті ДФС України за посиланням:
http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/ediniy-vnesok-na-zagalnoobovyazkove-/listi/73150.html
Зміни 2019. Порядок оподаткування туристичним збором
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» від 23.11.2018 р. № 2628-VIII внесено зміни до порядку оподаткування туристичним збором.
Так, з 01.01.2019 ставка туристичного збору встановлюється за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, за кожну добу тимчасового розміщення особи у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. 268.5.1 ПКУ, у розмірі:
- до 0,5% для внутрішнього туризму;
- до 5% для в’їзного туризму від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, для однієї особи за одну добу тимчасового розміщення.
З 1 січня 2019 року мінімальна заробітна плата становить 4173 гривні (ст. 8 Закону України "Про державний бюджет на 2019 рік").
Базою справляння збору є загальна кількість діб тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі).
Нагадаємо, що до змін (до 01.01.2019) ставка туристичного збору встановлювалась у розмірі від 0,5 до 1 відсотка від вартості усього періоду проживання (ночівлі) в місцях, визначених п.п. 268.5.1 ст. 268 ПКУ, за вирахуванням податку на додану вартість.
Податкові агенти сплачують збір за своїм місцезнаходженням:
- щоквартально, у визначений для квартального звітного (податкового) періоду строк та відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал,
- або авансовими внесками до 30 числа (включно) кожного місяця (у лютому – до 28 (29) включно) на підставі рішення відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаної територіальної громади.
Податкові агенти, які сплачують збір авансовими внесками, відображають у податковій декларації за звітний (податковий) квартал суми нарахованих щомісячних авансових внесків. При цьому остаточна сума збору, обчислена відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал
|
(з урахуванням фактично внесених авансових платежів), сплачується такими податковими агентами у строки, визначені для квартального звітного (податкового) періоду.
У 2019 році, до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів, не застосовуються вимоги п.п. 4.1.9 та п. 4.5 ст. 4, п.п. 12.3.4 , п.п 12.4.3 та п. 12.5 ст. 12 Кодексу та до змін до статті 268, як виняток не застосовуються вимоги п.п. 4.1.9 та п. 4.5 ст. 4 Податкового кодексу.
Зазначена норма передбачена ст. 268 Податкового кодексу та п. 3, п. 4 розділу ІІ Закону № 2628 від 23.11.2018 р.
Платникам ПДВ. Зупинено реєстрацію податкової накладної в ЄРПН. Як діяти?
У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЕРПН фіскальний орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику ПДВ квитанцію про зупинення реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації ПН / РК / зазначаються:
- номер та дата складання ПН / РК;
- порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у ПН /РК, реєстрація яких зупинена;
- критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію ПН / РК в ЄРПН, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
- пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію ПН / РК в ЄРПН.
Якщо отримана квитанція про зупинення реєстрації ПН / РК в ЄРПН, платник ПДВ має право надати пояснення та копії документів, необхідних для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про їх реєстрацію в Реєстрі.
Зазначені документи, подаються протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.
Зверніть увагу, що письмові пояснення та копії документів подаються до ДФС в електронній формі засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС.
Можна подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо вони складені на одного отримувача - платника ПДВ за одним і тим самим договором або якщо в них відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).
Для платників ПДВ, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних/ розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у ЄРПН, з урахуванням поданої податкової накладної/розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, менше 30 млн. гривень, рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації приймається Комісією регіонального рівня.
Рішення приймається протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів і реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається платнику податку.
Для платників ПДВ, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних/ розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної/розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, більше 30 млн. гривень включно, відповідне рішення приймається Комісією регіонального рівня та надсилається до комісії ДФС.
Рішення приймається протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів.
До надсилання до комісії центрального рівня, рішення попередньо реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена.
Комісія центрального рівня протягом семи робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, але не раніше отриманого рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі комісії регіонального рівня, може прийняти інше рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Прийняте комісією центрального рівня рішення реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається платнику податку, а рішення Комісії регіонального рівня скасовується.
Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
Зазначений порядок передбачений «Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», затвердженим постановою КМУ від 21.02.2018 № 117.
До уваги платників ПДВ. Зупинено реєстрацію податкової накладної в ЄРПН. Як подати скаргу на таке рішення?
Платник ПДВ у разі отримання рішення про відмову у реєстрації податкової ПН/РК в ЄРПН має право протягом 10 календарних днів з дня набрання чинності Рішення подати на розгляд Комісії ДФС з питань розгляду скарг Скаргу на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації за формою J(F)1313201.
Якщо останній день строку припадає на вихідний, неробочий або святковий день, останнім днем такого строку вважається перший робочий день, що настає за вихідним, неробочим або святковим днем.
До Скарги на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації подаються документи про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим податковим накладним/розрахункам коригування за формою J(F)1312601.
Скарга на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, подається на кожне Рішення окремо із зазначенням кількості документів, яке має числове значення.
Кожен документ надсилається окремим додатком у форматі pdf та повинен мати розмір не більше 2 мегабайт.
У разі відкликання скарги на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, до прийняття рішення комісією ДФС з питань розгляду скарг, платник податків має право подати заяву про відмову від поданої ним Скарги на рішення таких комісій, за формою J(F)1313301.
Електронні формати Скарги та Заяви розміщені на офіційному веб-порталі ДФС у розділі «Електронна звітність» / Платникам податків про електронну звітність / Інформаційно-аналітичне забезпечення / Реєстр електронних форм податкових документів.
За результатами розгляду скарги комісія ДФС з питань розгляду скарг приймає рішення щодо скарги, та надсилає його в електронній формі засобами електронного зв'язку.
Скарга на рішення про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН розглядається протягом 10 календарних днів з дня отримання такої скарги. Термін розгляду скарги не може бути продовженим.
Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків на рішення про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН не надсилається платнику податків протягом 10-денного строку, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначеного строку.
Задоволення скарги є підставою для реєстрації зазначених у скарзі ПН/РК в ЄРПН з урахуванням вимог п. 200 1.3 ст. 200 1 Податкового кодексу.
Для формування Скарги або Заяви в електронному вигляді платник податків самостійно на власний розсуд може обрати будь-яке програмне забезпечення, яке формує вихідний файл відповідно до затвердженого формату (стандарту).
До уваги платників ПДВ. Як подати таблицю даних платника податку: практичні поради
Платник ПДВ має право подати до фіскальної служби таблицю даних платника податку за встановленою формою згідно з додатком 3 до "Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних".
Таблиця подається в електронній формі засобами електронного зв'язку.
Її можна подати ще до факту зупинення, якщо вона буде врахована, то у подальшому податкові накладні будуть зареєстровані.
Зверніть увагу, що Таблиця даних платника податку обов’язково подається із поясненням.
У ньому зазначаються види економічної діяльності, а також продукція, яка використовується та виготовляється при здійсненні діяльності, із можливим посиланням на податкову та іншу звітність платника податку.
Також доцільно надати копії документів, що підтверджують діяльність платника ПДВ.
Отже, Таблиця заповнюється наступним чином:
- у графі "Код згідно з КВЕД ДК 009:2010" зазначаються види економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010). При цьому цей код потрібно вказувати в кожному рядку;
- у графі "Код згідно з УКТ ЗЕД/ДК 016-2010 (придбання (отримання) товарів/послуг)" вказуються коди товарів згідно з УКТ ЗЕД або коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016-2010) (далі – ДКПП), що на постійній основі придбаваються (отримуються) платником податку.
Кожний код УКТ ЗЕД (що відповідає певному товару) зазначається в окремому рядку навпроти рядка, у якому зазначений вид діяльності;
- у графі "Код згідно з УКТ ЗЕД/ДК 016-2010 (постачання (виготовлення) товарів/послуг" записуються коди товарів згідно з УКТ ЗЕД або коди послуг згідно з ДКПП, що на постійній основі постачаються (виготовляються) платником податку.
Одночасне заповнення граф щодо придбання (отримання) і постачання (виготовлення) в одному рядку Таблиці не допускається.
Коди послуг згідно з ДКПП у Таблиці мають містити від 5 до 14 символів.
Таблиця даних платника податку із поясненнями розглядається комісіями регіонального рівня протягом 5 робочих днів після дня її отримання.
Відповідне рішення (врахування або неврахування таблиці) протягом операційного дня стає доступним платнику податку в електронному кабінеті.
Зазначений порядок передбачений п. 29 – 38 "Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних", затвердженого постановою КМУ від 21.02.2018 № 117.
Платникам ПДВ. Коли для реєстрації податкової накладної в ЄРПН таблиця платника податку враховується автоматично
Для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, платник ПДВ має право подати до ДФС таблицю даних платника податку за встановленою формою згідно з додатком 3 до "Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних".
Таблиця даних платника податку подається платником ПДВ в електронній формі засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС.
Зверніть увагу, що таблиця в обов’язковому порядку подається із поясненням, в якому зазначається види діяльності, а також продукція, яку використовують та виготовляють при здійсненні такої діяльності, із можливим посиланням на податкову та іншу звітність платника податку, яка розглядається комісіями регіонального рівня протягом п'яти робочих днів після дня її отримання.
Також доцільно надати копії документів, що підтверджують діяльність платника ПДВ.
При цьому, таблиця враховується ДФС в автоматичному режимі, якщо вона подається:
- платниками ПДВ – сільськогосподарськими товаровиробниками, внесеними до Реєстру отримувачів бюджетної дотації відповідно до Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України",
- та/або сільськогосподарськими товаровиробниками, які на 31.12.16 застосовували спеціальний режим оподаткування відповідно до ст. 209 Податкового кодексу (в редакції, що діяла на 31.12.16).
В зазначених платників повинні перебувати у власності та/або на умовах оренди земельні ділянки, загальна площа яких становить понад
Також вказані платники повинні мати коди згідно з УКТЗЕД постачання (виготовлення) таких груп товарів: живі тварини (код згідно з УКТЗЕД 01); риба і ракоподібні, молюски та інші водяні безхребетні (код згідно з УКТЗЕД 03); молоко та молочні продукти; яйця птиці; натуральний мед; їстівні продукти тваринного походження, в іншому місці не зазначені (код згідно з УКТЗЕД 04); овочі та деякі їстівні коренеплоди і бульби (код згідно з УКТЗЕД 07); їстівні плоди та горіхи; шкірки цитрусових або динь (код згідно з УКТЗЕД 08); зернові культури (код згідно з УКТЗЕД 10); насіння і плоди олійних рослин; інше насіння, плоди та зерна; технічні або лікарські рослини; солома і фураж (код згідно з УКТЗЕД 12).
Наступна категорія платників, у яких таблиця враховується автоматично, - це платники ПДВ, у яких значення показників D і P, розрахованих у порядку, встановленому пунктом 3 Порядку №117, мають такі розміри: D > 0,02, P < P м х 1,4 та обсяг постачання товарів/послуг у податкових накладних та/або розрахунках коригування, складених за останні 12 календарних місяців в Реєстрі, зазначених в таблиці даних платника податку, становить більше 25% загального обсягу операцій з постачання за останні 12 календарних місяців.
Тобто, це платники ПДВ, які одночасно відповідають трьом критеріям: - мають податкове навантаження понад 2%; - податкові зобов’язання з ПДВ поточного місяця не перевищують на 40% максимальне податкове зобов’язання з ПДВ за останні 12 календарних місяців; - обсяг постачання зазначених у таблиці товарів (послуг) із зареєстрованих ПН/ РК, складених за останні 12 календарних місяців, становить понад 25% загального обсягу постачання за останні 12 календарних місяців.
Зазначений порядок передбачений "Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних", затвердженим постановою КМУ від 21.02.2018 № 117.
Важливо для платників екологічного податку. Збільшено ставки податку за викиди двоокису вуглецю в повітря
Законом України від 23.11.2018 №2628-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів" внесено зміни до порядку справляння та розподілу сум доходів від екологічного податку, зокрема, в частині викидів двоокису вуглецю в атмосферне повітря, визначення платників, які справляють екологічний податок за викиди двоокису вуглецю та ставок податку.
Так, за зобов'язаннями екологічного податку за викиди двоокису вуглецю, що виникають за результатами діяльності у 2019 році до платників податку належать суб'єкти, у яких сукупний річний обсяг викидів двоокису вуглецю за даними форми статистичної звітності 2-ТП повітря за 2018 рік перевищує 500 тонн (п. 240.7 ст. 240 Податкового кодексу).
Тобто, до платників податку в частині викидів двоокису вуглецю належать лише ті суб’єкти господарювання, у яких сукупний річний обсяг викидів двоокису вуглецю перевищує 500 тонн.
Дані про кількість викидів СО2 відображаються у формі статистичної звітності 2-ТП повітря за 2018 рік, копія форми подається до органу ДФС за місцезнаходженням стаціонарного джерела викидів.
З 1 січня 2019 року ставка екоподатку за викиди двоокису вуглецю (СО2) стаціонарними джерелами забруднення становитиме 10 гривень за тонну, замість 0,41 грн у 2018 році. Тобто її розмір збільшився у 24,4 рази.
Платники перераховують суми податку, що справляються за викиди, крім викидів двоокису вуглецю, скиди забруднюючих речовин та розміщення відходів, одним платіжним дорученням на рахунки, відкриті в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, які забезпечують розподіл цих коштів у співвідношенні, визначеному Бюджетним кодексом України.
Платники екологічного податку повинні складати окремий додаток 1 до декларації, затвердженої наказом МФУ від 17.08.2015 N 715, в частині зобов'язань за викиди двоокису вуглецю, починаючи вже за зобов'язаннями з податку за IV квартал 2018 року.
Податкові декларації подаються протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації.
Граничними термінами подання податкових декларацій та сплати податкових зобов'язань з податку вважаються за:
IV квартал 2018 року - 11 лютого 2019 року, а останнім днем сплати податку - 19 лютого 2019 року;
I квартал ц. р. - 10 травня та 20 травня 2019 року відповідно;
II квартал ц. р. - 9 серпня та 19 серпня 2019 року відповідно;
III квартал ц. р. - 11 листопада та 19 листопада 2019 року відповідно;
IV квартал ц. р. - 10 лютого та 19 лютого 2020 року відповідно.
Застосування нового порядку справляння та розподілу сум доходів від екологічного податку роз’яснено у листі Державної фіскальної служби України від 16.01.2019 № 1422/7/99-99-12-03-04-17.
Новації у сплаті рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин
Законом України від 23.11.2018 № 2628-УІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» визначено ставку рентної плати за залізну руду у 2019 році, а саме: 8,8 відс. від вартості товарної продукції гірничого підприємства (у 2018 році ставка становила 8 відс.).
Крім цього, нормами Бюджетного кодексу України з 2019 року змінено розмежування рентної плати до відповідних бюджетів:
- до державного бюджету – 70 відс. (у 2018 році – 75 відс.);
- до місцевих бюджетів – 30 відс. (у 2018 році – 25 відс.).
Крім цього, Законом України № 2628-УІІІ передбачено збільшення ставок по рентній платі за спеціальне використання лісових ресурсів в 1,5 рази.
Рекомендації щодо особливостей адміністрування у 2019 році рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин надані у листі ДФС України від 25.01.2019 № 2394/7/99-99-12-03-04-18.
11 лютого 2019 р. закінчується термін подання підприємцями на загальній системі оподаткування декларації за 2018 рік. Як звітувати за отриманими доходами?
Податкова декларація подається підприємцями на загальній системі оподаткування за календарний рік протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.
Податкова декларація про майновий стан і доходи подається за формою, затвердженою наказом МФУ від 02.10.2015 № 859 (у редакції від 06.06.2017 № 556).
Останній день подання податкової декларації про майновий стан і доходи, отримані фізичною особою – підприємцем від провадження господарської діяльності за 2018 рік - 11 лютого 2019 року.
Останній день сплати податкових зобов’язань, визначених у такій податковій декларації - 19 лютого 2019 року.
Податок на доходи фізичних осіб за результатами річної податкової декларації про майновий стан і доходи та у вигляді авансових платежів сплачується підприємцями на загальній системі оподаткування по коду бюджетної класифікації 11010500 «Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування».
Об'єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб на загальній системі оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між виручкою у грошовій та негрошовій формі і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такого підприємця.
При визначенні об'єкта оподаткування до доходу не включаються суми акцизного податку з реалізованих суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
До витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, включаються:
- суми ЄСВ у розмірах і порядку, встановлених законом;
- суми податків, зборів, які пов'язані з проведенням господарської діяльності (крім ПДВ у платників податку на додану вартість та акцизного податку, податку на доходи фізичних осіб з доходу від господарської діяльності, податку на майно);
- платежі, сплачені за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності,
- одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, які пов'язані з господарською діяльністю.
До складу витрат не включаються:
- витрати на придбання, самостійне виготовлення основних засобів та витрати на придбання нематеріальних активів, які підлягають амортизації;
- документально не підтверджені витрати;
- витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності.
Підприємці на загальній системі оподаткування мають право (за власним бажанням) включати до складу витрат, пов’язаних з провадженням їх господарської діяльності, амортизаційні відрахування з відповідним веденням окремого обліку таких витрат. При цьому амортизації підлягають: витрати на придбання основних засобів та нематеріальних активів; витрати на самостійне виготовлення основних засобів.
Облік вартості, яка амортизується, ведеться за кожним об’єктом.
Підприємець на загальній системі оподаткування має право (за власним бажанням) вести облік основних засобів з використанням Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом МФУ від 27.04.2000 № 92.
Для підприємців на загальній системі оподаткування сума залишкової вартості визначається як різниця між первісною (переоціненою) вартістю основного засобу і сумою його накопиченої амортизації (зносу).
Форма Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та порядок її ведення затверджені наказом Міністерства доходів і зборів України від 16.09.2013 № 481.
