Пологівська ОДПІ інформує

Дата: 14.03.2019 13:59

Кількість переглядів: 1018

 У ЦОП Пологівського управління надано 1777 безоплатних адміністративних послуг

Впродовж січня-лютого поточного року в Центрі обслуговування платників Пологівського управління ГУ ДФС у Запорізькій області громадянам та представникам бізнесу надано 1777 адміністративних послуг. Про це повідомила начальник Пологівського управління ГУ ДФС у Запорізькій області Світлана Бруй.

Найбільша їх частина, а саме 926 – це відомості про суми виплачених доходів та утриманих податків. Також надано 650 карток платника податків та внесення до паспорта громадян України даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків, зареєстровано 32 платника єдиного податку та видано 46 витягів з реєстру платників єдиного податку, 21 - довідку про відсутність заборгованості з платежів до бюджету, що контролюються органами державної фіскальної служби.

Крім цього, проведено реєстрацію 35 книг обліку доходів та витрат платника єдиного податку, 36 книг обліку розрахункових операцій, 8 реєстраторів розрахункових операцій та 20  розрахункових книжок.

Керівник управління нагадує, що з 1 січня до 1 травня 2019 року триває щорічна кампанія декларування громадянами доходів, отриманих у минулому році.

Для зручності платників на офіційному веб - порталі Державної фіскальної служби є можливість заповнити декларацію у режимі on-line скориставшись сервісом «Електронний кабінет платника».

Для отримання консультацій з питань подання декларації, платники податків можуть звернутися до Центру обслуговування платників за адресою: м. Пологи,  вул. І.Чеберка, 9. Графік прийому  з понеділка по четвер з 9:00 до 18:00, у п’ятницю – 9:00 до 16:45. Обідня перерва – з 13:00 до 13:45. Телефон для довідок (06165) 2-29-49.

За два місяці 2019 року платниками Пологівського управління сплачено понад 30 мільйонів гривень єдиного внеску

З початку року сума надходжень зі сплати єдиного соціального внеску від платників податків Пологівського, Більмацького та Розівського районів склала 30,74 млн. гривень. Це на 2,27 млн. гривень більше за аналогічний показник січня-лютого минулого року. При цьому динаміка росту надходжень становить понад             10 відсотків. Про це повідомила начальник Пологівського управління ГУ ДФС у Запорізькій області Світлана Бруй.

Фахівці Пологівського управління звертають увагу, що в зв’язку із збільшенням з 1 січня 2019 року мінімальної заробітної плати до 4173 грн, сума мінімального страхового внеску наразі становить 918,06 гривень.

Також змінилась максимальна величина бази нарахування єдиного соціального внеску: з 1 січня 2019 року вона становить 15 розмірів мінімальної заробітної плати і дорівнює 62595 грн, відповідно максимальна сума ЄСВ у 2019 році – 13770,90 гривень (62595 х 22%).

Фізичні особи - підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування (у тому числі ФОП – платники єдиного податку І-ї групи), у 2019 році сплачуватимуть ЄСВ у сумі 918,06 грн (4173 х 22%) за місяць – це мінімальний місячний розмір єдиного внеску.

Бажаєш стати спрощенцем? Подай до 15 березня заяву

В Пологівському управлінні ГУ ДФС у Запорізькій області повідомили. Суб'єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування (пп. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України). Це можна зробити шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу.

Перехід на спрощену систему оподаткування суб'єкта господарювання може бути здійснений один раз протягом календарного року за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб'єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в пункті 291.4 статті 291 ПКУ.

До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених ПКУ

При цьому, якщо суб'єкт господарювання протягом календарного року, що передує року обрання спрощеної системи оподаткування, самостійно прийняв рішення про припинення фізичної особи - підприємця, то при переході на спрощену систему оподаткування до розрахунку доходу за попередній календарний рік включається вся сума доходу, отриманого такою особою в результаті провадження господарської діяльності за такий попередній календарний рік.

Форма розрахунку доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Куди подавати декларацію про доходи, якщо ще немає нового місця реєстрації

Пологівське управління ГУ ДФС у Запорізькій області повідомляє. Якщо фізична особа знята з реєстрації за однією податковою адресою та не зареєстрована за іншою, потрібно подати річну декларацію до контролюючого органу за попередньою податковою адресою.

Податковою адресою платника податків – фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Платник податків – фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.

Отже, платник податків, який відповідно до норм чинного законодавства зобов’язаний (має право) надати річну податкову декларацію, але на той час проживає не за місцем реєстрації (прописки), а в іншому місці, має подати податкову декларацію до контролюючого органу за податковою адресою, тобто за місцем реєстрації згідно з паспортними даними.

У випадку, якщо фізична особа знята з реєстрації за однією податковою адресою та не зареєстрована за іншою, вона повинна подати річну податкову декларацію до контролюючого органу за попередньою податковою адресою.

Нерухоме майно у дарунок: чи подавати декларацію за 2018 рік

Пологівське управління ГУ ДФС у Запорізькій області повідомляє. Якщо у 2018 році фізична особа отримала у спадщину (дарунок) від членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення нерухоме майно, то дохід у вигляді вартості цього майна не оподатковується.

Разом з тим слід зауважити, що для застосування зазначеного порядку оподаткування між обдарованим та дарувальником повинен бути укладений договір відповідно до норм Цивільного кодексу України.

У такому випадку подавати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі - річна податкова декларація) не потрібно, але за відсутності інших підстав, коли подання декларації є обов’язковим. Наприклад, якщо платник податку отримав доходи від продажу корпоративних прав підприємства та отримав у спадщину нерухоме майно, то в такому випадку річну податкову декларацію необхідно подати.

Оподаткування доходу, отриманого платником податку в результаті прийняття ним у спадщину чи дарунок коштів, майна, майнових чи немайнових прав здійснюється у порядку, встановленому ст. 174 розділу IV Податкового кодексу України.

Останній день подання декларації за 2018 рік для громадян, які зобов’язані подати декларації, - 2 травня 2019 року.

Наслідки неподання фінзвітності разом з декларацією

Пологівське управління ГУ ДФС у Запорізькій області інформує, що при поданні платниками податку на прибуток і неприбутковими підприємствами, установами та організаціями фінзвітності слід керуватися нормою п. 46.2 Податкового кодексу України, якою передбачено, що фінзвітність є додатком до податкової декларації з податку на прибуток підприємств та звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації та її невід’ємною частиною.

У разі неподання до органу ДФС фінзвітності разом з Декларацією (Звітом) як її невід’ємної частини, така податкова звітність не визнається податковою декларацією.

Тобто, неподання або несвоєчасне подання платником податку на прибуток (неприбутковими підприємствами, установами та організаціями) Декларації (Звіту), обов’язок подання яких до контролюючих органів передбачено ПКУ, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Аналогічні дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Отримання «ідентифікаційного коду» для дитини у віці до 14 років

Пологівське управління ГУ ДФС у Запорізькій області інформує,згідно з п. 70.5 ст. 70 Податкового кодексу України та п. 1 розділу VII Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків від 29.09.2017 р. № 822 фізична особа незалежно від віку (як резидент, так і нерезидент), яка не включена до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, зобов’язана особисто або через представника подати до відповідного контролюючого органу облікову картку фізичної особи - платника податків за формою № 1ДР (Облікова картка № 1ДР), яка є водночас заявою для реєстрації у Державному реєстрі, та пред’явити документ, що посвідчує особу, який містить необхідні для реєстрації реквізити (прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дату народження, місце народження, місце проживання, громадянство).

У фіскальному відомстві звертають увагу, пунктом 4 розділу VII Положення № 822 передбачено, що Облікові картки № 1ДР малолітніх осіб (до 14 років) подаються одним із батьків (усиновителем, опікуном, піклувальником) за наявності свідоцтва про народження дитини та документа, що посвідчує особу одного із батьків (усиновителя, опікуна, піклувальника). Якщо свідоцтво про народження дитини видано не українською мовою, необхідно подати засвідчений у встановленому законодавством порядку переклад такого свідоцтва українською мовою (після пред’явлення повертається) та його копію.

У разі виникнення необхідності у реєстрації в Державному реєстрі малолітніх осіб, які залишилися без піклування батьків та стосовно яких не прийнято рішення про встановлення опіки (піклування), документи на проведення реєстрації подаються представником органу опіки і піклування з документальним підтвердженням особи представника та його повноважень за наявності свідоцтва про народження.

Відповідно до п. 6 розділу ІІІ Положення № 822 громадяни України документи для проведення реєстрації у Державному реєстрі подають до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання), а ті, які тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання або не мають постійного місця проживання в Україні, - до будь-якого контролюючого органу.

Слід знати, реєстрація фізичної особи у Державному реєстрі здійснюється протягом трьох робочих днів від дня подання до контролюючого органу Облікової картки № 1ДР.

У разі виявлення недостовірних даних або помилок у поданій Обліковій картці № 1ДР щодо внесення прізвища, імені, по батькові, дати чи місця народження, місця проживання тощо фізичній особі може бути відмовлено у реєстрації (у разі неможливості виправлення недостовірних даних або помилок у встановлений строк) або продовжено строк реєстрації до 10 робочих днів.

За зверненням фізичної особи, її представника контролюючий орган видає документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі (картка платника податків), відповідно до порядку, визначеного Положенням № 822.

Документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі малолітньої особи, видається одному з батьків (усиновителю, опікуну, піклувальнику) за наявності свідоцтва про народження дитини та документа, що посвідчує особу одного з батьків (усиновителя, опікуна, піклувальника), протягом трьох робочих днів з дня звернення до контролюючого органу за місцем проживання фізичної особи та може бути продовжено до п’яти робочих днів у разі звернення до іншого контролюючого органу.

У регіональному фіскальному відомстві акцентують, статтею 21 Закону  № 5492 визначено, що кожен громадянин України, який досяг 14-річного віку, зобов’язаний отримати паспорт громадянина України. Відповідно до частини сьомої цієї статті до паспорта громадянина України вноситься інформація, зокрема, про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків.

Шлях за кордон на ПМЖ відкриває подана декларація про майновий стан і доходи

В Пологівському управлінні ГУ ДФС у Запорізькій області розповіли, що громадяни України, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, повинні подати до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації декларацію про майновий стан і доходи (далі – декларація).

Звертаємо увагу, що це необхідно зробити не пізніше ніж за 60 календарних днів до виїзду. Декларація подається за три останні звітні податкові періоди (у разі наявності невиконаного обов'язку з подання) та за звітний період поточного року (з початку поточного року до строку, на який припадає день подання такої декларації).

Перевірка контролюючим органом здійснюється протягом 30 календарних днів після надходження такої декларації. У разі відсутності податкових зобов’язань платнику податку видається відповідна довідка.

Довідка про сплату або відсутність податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору подається до органів митного контролю під час перетину кордону і є підставою для проведення митних процедур. Довідка дійсна протягом 60 календарних днів з дати її видачі.

Обов’язок щодо подання податкової декларації платниками податку-резидентами, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, визначено п. 179.3 ст. 179 Податкового кодексу України та постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1243 «Про порядок видачі довідки про сплату податку на доходи фізичних осіб платником податку - резидентом, який виїжджає за кордон на постійне місце проживання, та про відсутність податкових зобов'язань з такого податку».

Як оподатковуються проценти на суми банківських депозитних рахунків фізичних осіб?

До пасивних доходів, які оподатковуються податком на доходи фізичних осіб, належать проценти на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок і проценти на вклад (депозит) у кредитних спілках.

Податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь доходів у вигляді процентів є особа, яка здійснює таке нарахування.

Такі доходи остаточно оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування.

Ставка податку на доходи фізичних осіб на доходи у вигляді процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок і процентів на вклад (депозит) у кредитних спілках встановлюються у розмірі 18% до бази оподаткування.

Такі доходи є об'єктом оподаткування військовим збором за ставкою  1,5%.

У строки, визначені для місячного податкового періоду, податковим агентом до бюджету сплачується (перераховується) загальна сума податку на доходи фізичних осіб, нарахованого за ставкою 18% із загальної суми процентів, нарахованих за податковий (звітний) місяць на суми банківських вкладних (депозитних) або поточних рахунків.

Отже, банківська установа, яка є податковим агентом перераховує податок на доходи фізичних осіб до бюджету із сум процентів, нарахованих за звітний місяць на суми банківських вкладних (депозитних) або поточних рахунків фізичних осіб у термін не пізніше 30 календарних днів, наступних за місяцем нарахування доходу.

Зазначена норма визначена  п.п.170.4.1  ст. 170 Податкового кодексу.

Дохід у вигляді виграшу у лотерею. Особливості оподаткування податком на доходи фізичних осіб

До загального місячного (річного) оподатковуваного податком на доходи фізичних осіб доходу платника податку включаються, зокрема, доходи у вигляді виграшів, призів.

Податковим агентом під час нарахування (виплати, надання) на користь платника податку  доходу у вигляді виграшів (призів) у лотерею чи в інші розіграші, у букмекерському парі, у парі тоталізатора, призів та виграшів у грошовій формі, одержаних за перемогу та/або участь в аматорських спортивних змаганнях, у тому числі у більярдному спорті, є особа, яка здійснює таке нарахування (виплату).

Податковим агентом – оператором лотереї у строки, визначені для місячного податкового періоду, до бюджету сплачується (перераховується) загальна сума податку, нарахованого за ставкою 18%, із загальної суми виграшів (призів), виплачених за податковий (звітний) місяць гравцям у лотерею.

Такі податкові агенти – оператори лотереї у податковому розрахунку за формою №1-ДФ (під ознакою доходу «111»), відображають загальну суму нарахованих (виплачених) у звітному податковому періоді доходів у вигляді виграшів (призів) та загальну суму утриманого з них податку на доходи фізичних осіб.

При цьому, у податковому розрахунку за формою №1-ДФ не зазначається інформація про суми окремого виграшу, суми нарахованого на нього податку, а також відомості про фізичну особу – платника податку, яка одержала дохід у вигляді виграшу (призу).

Під час нарахування (виплати) доходів у вигляді виграшів у лотерею або в інших розіграшах, які передбачають попереднє придбання права на участь у таких лотереях чи розіграшах, не беруться до уваги витрати платника податку у зв’язку з отриманням такого доходу.

Зазначена норма визначена п.п 164.2.8 ст. 164, п.п 170.6.1, п.п. 170.6.2 ст. 170 Податкового кодексу.

Платник єдиного податку – юридична особа повертає аванс. Які податкові наслідки?

Доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі.

Датою отримання доходу є дата надходження коштів у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Для платника єдиного податку третьої групи, який є платником ПДВ, датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.

Разом з тим, до доходу не включаються суми коштів (аванс, передоплата), що повертаються покупцю товару (робіт, послуг) – платнику єдиного податку та/або повертаються платником єдиного податку покупцю товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів.

Тобто, якщо зарахування та повернення авансу відбулося в одному звітному періоді та за умови розірвання договору, такі кошти не включаються до складу доходу юридичної особи – платника єдиного податку та не відображаються у податковій декларації.

Якщо повернення коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) за товари (роботи, послуги), відбулося в іншому податковому періоді, юридична особа – платник єдиного податку повинна включити такий аванс до складу доходу у звітному періоді, в якому відбулося зарахування вказаних коштів, та здійснити перерахунок доходу у податковому періоді, в якому відбулось їх повернення.

Такий перерахунок здійснюється шляхом подання уточнень до раніше поданої податкової декларації або уточнення показників у складі звітної податкової декларації за наступний податковий період.

Зазначена норма передбачена п.п. 2 п. 292.1, п.п. 5 п. 292.11, п. 292.6  ст. 292 Податкового кодексу України.

Неприбуткові підприємства, установи та організації подають Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації та річну фінансову звітність. Професійні спілки, їх об’єднання та організації профспілок звітують тільки у  разі порушень умов «неприбутковості», визначених  п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу.

Форма Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, затверджена наказом МФУ від 17.06.2016 № 553 (у редакції від 28.04.2017 № 469).

Фінансова звітність є додатком та невід’ємною частиною Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації.

Положенням (стандарту) бухгалтерського обліку 25 "Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва" встановлено, що його норми застосовуються, зокрема:

- суб'єктами малого підприємництва для складання Фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва (ф. № 1-м, ф. № 2-м);

- суб'єктами малого підприємництва, що відповідають критеріям мікропідприємництва для складання спрощеного фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва (ф. № 1-мс, ф. № 2-мс).

Мікропідприємствами є підприємства, показники яких на дату складання річної фінансової звітності за рік, що передує звітному, відповідають щонайменше двом із таких критеріїв:

- балансова вартість активів – до 350 тисяч євро;

- чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) – до 700 тисяч євро;

- середня кількість працівників – до 10 осіб.

Малими є підприємства, які не відповідають критеріям для мікропідприємств та показники яких на дату складання річної фінансової звітності за рік, що передує звітному, відповідають щонайменше двом із таких критеріїв:

- балансова вартість активів – до 4 мільйонів євро;

- чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) – до 8 мільйонів євро;

- середня кількість працівників – до 50 осіб.

Отже, неприбуткові організації, які підпадають під критерії мікропідприємств, подають скорочену за показниками фінансову звітність (ф. № 1-мс, ф. № 2-мс).

Звіт разом із фінансовою звітністю подається протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Граничний термін надання до Звіту за 2018 рік – не пізніше 01 березня 2019 року.

Інформація про додатки („Наявність додатків  4»), що додаються до Звіту є обов’язковим реквізитом форми Звіту і у відповідних клітинках проставляється позначка „+”, а інформація про подану фінансову звітность відображається в комірці „ФЗ 6”.

У Звіті заповнюються лише ті показники, які відображають особливості діяльності неприбуткової організації в залежності від закону, що регулює її діяльність.

Формування доходів та видатків, що відображаються у Звіті здійснюється за правилами бухгалтерського обліку, тобто момент їх виникнення не залежить від дати надходження або сплати коштів.

Частину І Звіту заповнюють всі неприбуткові організації, у рядках 1.1 – 1.11 відображаються доходи, одержані неприбутковими організаціями, а у рядках 2.1 - 2.6  – суми видатків (витрат).

Додаток ГД до Звіту подається неприбутковими організаціями при здійсненні операцій з гуманітарною допомогою.

У рядку 1.6 Звіту відображається загальна сума отриманої неприбутковою організацією безповоротної фінансової допомоги, добровільних пожертвувань, милосердя тощо, у тому числі:

- у рядку 1.6.1 – благодійна допомога;

- у рядку 1.6.2 ГД – гуманітарна допомога, яка дорівнює сумарному значенню графи 9 розд. ІІ додатка ГД до Звіту;

- у рядку 1.6.3 – суми коштів або вартість товарів, робіт, послуг за переліком, що визначається КМУ, які добровільно перераховані (передані) неприбутковій організації згідно з абзацом другим п. 33 підрозд. 4 розд. ХХ  ПКУ.

У рядку 1.6 Звіту (та відповідно у рядках 1.6.1, 1.6.2 ГД та 1.6.3) відображається вартість фактично отриманих неприбутковою організацією безоплатних надходжень активів (кошів, майна), товарів (робіт, послуг), у т.ч. надходжень на розрахунковий рахунок (або/та в касу) у вигляді безповоротної фінансової допомоги чи добровільних пожертвувань.

Аналогічно відображаються видатки неприбуткової організації щодо використаних безоплатних надходжень або надходжень у вигляді безповоротної фінансової допомоги чи добровільних пожертвувань (рядок 2.4 та рядки 2.4.1, 2.4.2 ГД, 2.4.3 Звіту відповідно). При цьому до рядка 2.4.2 ГД Звіту переноситься сумарне значення графи 8 розд. ІІІ додатка ГД до Звіту.

Відповідно у рядку 2.6 (та рядках 2.6.1, 2.6.2 ГД і 2.6.3) відображається вартість фактично переданих безоплатно (використаних) активів (кошів, майна), товарів (робіт, послуг), сум безповоротної фінансової допомоги, благодійної допомоги чи добровільних пожертвувань, у т.ч. перерахованих з розрахункового рахунку (або/та виданих з каси).

Частина ІІ Звіту заповнюється лише неприбутковими організаціями, які не дотримались вимог «неприбутковості», визначених п. 133.4 ст. 133 ПКУ та передбачена для розрахунку податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств.

Так, у рядку 5 Звіту відображається розрахунок об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств та дорівнює сумі рядків 3 та 4 Звіту.

Об’єкт оподаткування розраховується із суми операції (операцій) нецільового використання активів (рядок 3) та/або суми доходу (прибутку) або її частини, що була розподілена серед засновників (учасників), членів неприбуткової організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб (рядок 4).

Сума операції (операцій) нецільового використання активів складається із суми рядка 3.1 ГД «гуманітарна допомога» (дорівнює рядку «Усього» графи 7 розд. IV додатка ГД) та рядка 3.2 «вартість активів (коштів або майна), вартість товарів (робіт, послуг), які використані на цілі інші, ніж фінансування видатків на утримання неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених установчими документами, та/або для здійснення неприбуткової (добродійної) діяльності, передбаченої законом для релігійних організацій».  

Зазначена норма визначена  п. 46.2 ст. 46, п. 122.4 ст. 133 Податкового кодексу України.

Міністерство фінансів України надало роз’яснення щодо віднесення виплати (нарахування) заробітної плати фізичних осіб – нерезидентів до операцій, які підпадають під визначення контрольованих (лист від 01.02.2019 № 11420-08-63/2874).

Для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими є господарські операції, що впливають на об’єкт оподаткування платника податку на прибуток і здійснюються:

а) з пов’язаними особами – нерезидентами;

б) зовнішньоекономічні господарські операції з продажу та/або придбання товарів та/або послуг через комісіонерів – нерезидентів;

в) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, зареєстрованими у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого КМУ відповідно до п.п. 39.2.1.2 ст. 39 ПКУ, або які є резидентами цих держав;

г) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи. Перелік організаційно-правових форм таких нерезидентів в розрізі держав (територій) затверджується КМУ.

Господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення є всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків (п.п. 39.2.1.4 ст. 39 ПКУ).

Витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов’язань. Витрати на оплату праці найманих працівників включаються до складу витрат звітного періоду (П(С) БО 16 «Витрати»   затвердженого наказом МФУ від 31.12.1999 № 318).

Підпунктом 39.2.1.7 ст. 39 ПКУ визначено, що господарські операції, передбачені п.п. 39.2.1.1 (крім операцій, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні) і п.п. 39.2.1.5 ст. 39 ПКУ, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:

- річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 млн. грн. (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;

- обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 млн. грн. (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Таким чином, якщо одночасно виконуються вищевказані умови, операції з виплати (нарахування) заробітної плати фізичним особам – нерезидентам можуть вважатися контрольованими для цілей ст. 39 ПКУ, а отже відповідно до п.п. 39.4.2 ст. 39 ПКУ по таким операціям необхідно подавати звіт про контрольовані операції.

Фізична особа володіє легковим автомобілем. Які авто є об’єктом для сплати транспортного податку в 2019 році?

Об'єктом оподаткування для сплати транспортного податку  є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Платниками податку є, зокрема, фізичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що є об'єктами оподаткування.

Так, у 2019 році оподатковуються транспортним податком легкові автомобілі з роком випуску не більше як 5 років включно (2014 рік) і середньоринкова вартість яких становить понад 1,56 млн грн.

« повернутися