Платниками податків Пологівського, Більмацького та Розівського районів з початку року сплачено понад 211 мільйонів гривень ЄСВ
Платниками податків Пологівського, Більмацького та Розівського районів з початку року сплачено понад 211 мільйонів гривень ЄСВ
У січні – листопаді поточного року до пенсійного і соціальних фондів від платників Пологівського управління ГУ ДПС у Запорізькій області надійшло 211,1 мільйонів гривень єдиного соціального внеску. Виконання доведеного індикативного показника виконано на 105,3 відсотка. Про це повідомила начальниця Пологівського управління ГУ ДПС у Запорізькій області Світлана Бруй.
Минулорічний рівень надходжень по єдиному соціальному внеску перевищено на 115,9 відсотків або на 28,9 млн.грн.
Протягом листопада 2019 року фактичні надходження єдиного соціального внеску склали 19,9 млн.грн., що на 112,3 відсотків більше листопада минулого року.
Зазначаємо, що на сьогодні надзвичайно актуальним є зростання заборгованості по єдиному соціальному внеску по платникам, які тривалий час його не сплачують та накопичують борги.
У зв’язку з цим Пологівським управлінням вживається ряд заходів для забезпечення погашення такої заборгованості, адже ці кошти є джерелом фінансування виплат незахищеним верствам населення та основного наповнення бюджету Пенсійного фонду.
В Пологівському управлінні відвідувачі отримали 8531 тисяч адміністративних послуг
Як зазначила начальниця Пологівського управління Головного управління ДПС у Запорізькій області Світлана Бруй, за 11 місяців 2019 року Центрами обслуговування платників управління надано 8531 адміністративних послуг.
Серед найбільш запитуваних платниками податків можна відзначити: надання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків - 4151; послугу з видачі реєстраційного номера облікової картки платника - 3205; реєстрацію книг обліку розрахункових операцій - 350; реєстрація книг обліку доходів і витрат платниками єдиного податку - 231; надання витягів з реєстру єдиного податку - 207; реєстрація платників єдиного податку - 169; реєстрація розрахункових книжок – 153.
Начальник управління розповіла, що законом України «Про адміністративні послуги» визначено правові засади реалізації прав, свобод і законних інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері надання адміністративних послуг.
Відповідно до норм цього Закону, фізична особа, у тому числі фізична особа – підприємець, має право на отримання адміністративної послуги незалежно від реєстрації її місця проживання, крім законодавчо встановлених випадків.
Юридична особа має право на отримання адміністративної послуги за місцезнаходженням такої особи або у випадках, передбачених законом – за місцем проживання діяльності або місцезнаходження відповідного об’єкта.
Центр обслуговування платників Пологівського управляння знаходиться за адресою: м. Пологи, вул. І.Чеберка, 9, тел. (061-65) 2-29-49.
Роз’яснення законодавства
У Вас борг з податків протягом шість місяців? Вас можуть виключити з реєстру платників єдиного податку!
Фізична особа – підприємець – платник єдиного податку, у разі наявності у неї податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів зобов’язана перейти на сплату інших податків і зборів, в останній день другого із двох послідовних кварталів. У випадку якщо платник не сплатить борг чи не здійснить такий перехід самостійно, контролюючий орган має право виключити його з реєстру платників єдиного податку.
Відповідно до п. п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг – це сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений ПКУ строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному ПКУ. Погашення податкового боргу – це зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом (п. п. 14.1.152 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Наявність у платника податків податкового боргу зі сплати податків та зборів, в тому числі, який не пов’язаний із здійсненням господарської діяльності, крім наявного боргу зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування є підставою для відмови у реєстрації фізичної особи – підприємця платником єдиного податку.
До уваги платників податків!
Пологівське управління Головного управління ДПС у Запорізькій області повідомляє. Державна казначейська служба України (далі – Казначейство) проінформувала, що з 01.01.2020 при здійсненні операцій з виконання державного та місцевих бюджетів органами Казначейства застосовуватиметься План рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2013 р. № 1203, із змінами та доповненнями (далі – План рахунків № 1203).
Таким чином, з 01.01.2020 буде введено в дію нові рахунки для зарахування податків, зборів та інших платежів, відкриті відповідно до Плану рахунків № 1203.
Реквізити нових рахунків після 20.12.2019 можна буде отримати у відповідних органах, що контролюють справляння надходжень бюджету, та на вебсторінках головних управлінь Казначейства в областях та м. Києві.
Інформацію розміщено на офіційному сайті Казначейства за посиланням: https://www.treasury.gov.ua/ua/news/do-uvagi-platnikiv-podatkiv12122019
З 01.01.2020 подання декларацій особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, – за оновленими правилами
Пологівське управління Головного управління ДПС у Запорізькій області нагадує, що з 01 січня 2020 року вводяться в дію зміни, внесені Законом України від 02 жовтня 2019 року № 140-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення ефективності інституційного механізму запобігання корупції» до Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1700-VІІ «Про запобігання корупції» із змінами та доповненнями (далі –Закон № 1700).
Так, відповідно до внесених змін, особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зокрема:
? додатково декларується інформація про банківські та інші фінансові установи, у тому числі за кордоном, у яких у суб’єкта декларування або членів його сім’ї відкриті рахунки (незалежно від типу рахунку, а також рахунки, відкриті третіми особами на ім’я суб’єкта декларування або членів його сім’ї) або зберігаються кошти, інше майно. Такі відомості включають дані про тип та номер рахунку, дані про банківську або іншу фінансову установу, осіб, які мають право розпоряджатися таким рахунком або мають доступ до індивідуального банківського сейфа, осіб, які відкрили рахунок на ім’я суб’єкта декларування або членів його сім’ї;
? змінено визначення фінансових зобов’язань суб’єкта декларування або членів його сім’ї, до яких віднесено отримані кредити, позики, зобов’язання за договорами лізингу; розмір сплачених коштів у рахунок основної суми позики (кредиту) та процентів за позикою (кредитом); залишок позики (кредиту) станом на кінець звітного періоду; зобов’язання за договорами страхування та недержавного пенсійного забезпечення.
Такі відомості зазначаються лише у разі, якщо розмір зобов’язання перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 01 січня звітного року.
Якщо розмір зобов’язання не перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 01 січня звітного року, загальний розмір такого фінансового зобов’язання декларувати не потрібно;
? у разі суттєвої зміни у майновому стані суб’єкта декларування, а саме отримання доходу, придбання майна або здійснення видатку на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 01 січня відповідного року, повідомлення Національного агентства з питань запобігання корупції про такі зміни здійснюється у десятиденний строк суб’єктами декларування, які є службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, а також суб’єктів декларування, які займають посади, пов’язані з високим рівнем корупційних ризиків, відповідно до статті 50 Закону № 1700 (стосується державних службовців категорії А та Б; державні службовці категорії В повідомлення не подають).
Повідомлення про відкриття суб’єктом декларування або членом його сім’ї валютного рахунка в установі банку – нерезидента подають усі державні службовці;
? помилки у декларації можна виправити протягом 7 днів тричі. Помилки в повідомлені про суттєві зміни виправленню не підлягають.
Нагадуємо, що подати декларацію про майновий стан особи, уповноваженої на виконання функції держави або місцевого самоврядування, за 2019 рік державні службовці можуть з 01 січня до 01 квітня 2020 року та зобов’язані це зробити не пізніше 31 березня 2020 року.
Слід зазначити, що за несвоєчасне подання декларації, несвоєчасне подання або неподання повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, відкриття валютного рахунку в установі банку – нерезединті, декларування недостовірної інформації (в розмірі понад 100 прожиткових мінімумів) суб’єкти декларування несуть адміністративну відповідальність за ст. 1726 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
За неподання декларації або декларування недостовірної інформації (в розмірі понад 250 прожиткових мінімумів) суб’єкти декларування несуть кримінальну відповідальність за ст. 366¹ Кримінального кодексу України.
Про термін, у який контролюючі органи надсилають вимогу про сплату боргу (недоїмки) платнику єдиного внеску
Пологівське управління Головного управління ДПС у Запорізькій області доводить до відома, що контролюючі органи надсилають (вручають) платникам єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо:
? дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску контролюючими органами;
? платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску;
? платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.
Норми визначені п. 3 розділу VІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами і доповненнями (далі – Інструкція № 449).
У випадку, передбаченому абзацом другим п. 3 розділу VІ Інструкції № 449, вимога про сплату боргу (недоїмки) приймається відповідним контролюючим органом протягом 10 робочих днів з дня, що настає за днем вручення платнику акта перевірки, а за наявності заперечень платника єдиного внеску до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки.
Контролюючий орган надсилає (вручає) вимогу про сплату боргу (недоїмки) платнику єдиного внеску протягом 3 робочих днів з дня її винесення.
У випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим п. 3 розділу VІ Інструкції № 449, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається):
? платникам, зазначеним у підпунктах 1, 2 п. 1 розділу II Інструкції № 449 (страхувальникам, які використовують найману працю), протягом 10 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій);
? платникам, зазначеним у підпунктах 3, 4 та 6 п. 1 розділу II Інструкції № 449 (фізичним особам – підприємцям, у тому числі тим, які обрали спрощену систему оподаткування, особам, які провадять незалежну професійну діяльність, та членам фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах), протягом 15 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій).
При цьому протягом 10 календарних днів із дня одержання вимоги про сплату боргу (недоїмки) платник зобов’язаний сплатити зазначені у п. 1 вимоги суми недоїмки, штрафів та пені (п. 5 розділу VІ Інструкції № 449).
Декларації на податкову знижку за минулий рік можна подати не пізніше 28 грудня 2019 року
У Пологівському управління Головному управлінні ДПС у Запорізькій області звертають увагу пологівців, що використати право на податкову знижку за підсумками 2018 року громадяни можуть не пізніше 28 грудня 2019 року. (оскільки 30 і 31 грудня визначено як вихідні дні).
Для реалізації права на податкову знижку платнику податку необхідно заповнити та подати податкову декларацію про майновий стан і доходи. (До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов'язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).
Перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, визначено п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу. Серед основних, відшкодування частини суми процентів, сплачених таким платником податку за користування іпотечним житловим кредитом; суму коштів або вартість майна, перерахованих (переданих) платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям; суму коштів, сплачених платником податку за навчання на користь вітчизняних закладів освіти; суму витрат платника податку на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та пенсійних внесків; оплату допоміжних репродуктивних технологій згідно з умовами, встановленими законодавством, але не більше ніж сума, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік; оплату вартості державних послуг, пов'язаних з усиновленням дитини, включаючи сплату державного мита; суму коштів, сплачених платником податку у зв'язку із переобладнанням транспортного засобу, витрати на оплату оренди житла для внутрішньо переміщених осіб.
Загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата.
Якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.
Важливо:
Спосіб подання декларацій платник обирає самостійно - в електронному вигляді, надсилаються поштою, або особисто до ЦОПів
Шановні платники податків, вчасно подайте звітність і сплатіть податки!
16 грудня 2019 року
Останній день подання:
- заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування з I кварталу 2020 року та розрахунку доходу за попередній календарний рік;
- заяви про перехід на іншу групу платника єдиного податку.
20 грудня 2019 року
Останній день сплати:
- єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за найманих працівників за листопад 2019 року, крім гірничих підприємств;
- авансового внеску з єдиного податку на грудень 2019 року платниками єдиного податку першої та другої груп.
Останній день подання:
- податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2019 року платниками, у яких податковий період дорівнює календарному місяцю;
- податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (крім громадян) за листопад 2019 року у разі неподання податкової декларації на 2019 рік;
- податкової декларації з рентної плати за листопад 2019 року;
- розрахунка з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України (Додаток 4 1 до Декларації) за листопад 2019 року;
- звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (форма № Д4 (місячна) за листопад 2019 року;
- декларації акцизного податку за листопад 2019 року.
- заяви про відмову від спрощеної системи оподаткування з I кварталу 2020 року.
Новостворений підприємець на загальній системі оподаткування: важливі нюанси при звітуванні
Підприємці, які зареєстровані протягом року, подають податкову декларацію про майновий стан і доходи за результатами звітного кварталу, в якому розпочата така діяльність (декларація подається протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу).
При цьому, вперше зареєстровані підприємці в податковій декларації також зазначають інформацію про майновий стан та доходи станом на дату державної реєстрації (п.п. 177.5.2 ст. 177 Податкового кодексу).
Підприємці, які здійснюють діяльність на загальній системі оподаткування, подають податкову декларацію про майновий стан і доходи за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені для річного звітного податкового періоду (40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного року), в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи п. 177.5 ст. 177 ПКУ).
Такі підприємці в податковій декларації поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначати інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи ( п. 177.11 ст. 177 Податкового кодексу).
Таким чином, підприємець, який здійснив процедуру державної реєстрації як суб’єкта господарювання та обрав загальну систему оподаткування, подає до податкового органу за місцем своєї податкової адреси:
- податкову декларацію про майновий стан і доходи за результатами звітного кварталу, в якому відбувся перехід на загальну систему оподаткування, де поряд з доходами від підприємницької діяльності вказує інші доходи (заробітну плату тощо), отримані ним як фізичною особою – громадянином за період від початку звітного податкового року до дати державної реєстрації підприємницької діяльності та відомості про рухоме та нерухоме майно;
- річну податкову декларацію за результатами календарного року, в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності надає інформацію про інші доходи та відомості про рухоме і нерухоме майно).
При цьому, якщо підприємець здійснив процедуру державної реєстрації як суб’єкта господарювання та обрав загальну систему оподаткування у IV кварталі звітного року, то він подає податкову декларацію за звітний IV квартал, яка прирівнюється до річної податкової декларації.
РРО – новації. Скарга на порушення видачі фіскальних чеків ( "кешбек")
Законом України від 20.09.2019 року № 128-IX "Про внесення змін до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг" передбачені нові норми щодо застосування РРО.
Так, з 1 жовтня 2020 року передбачається, що якщо до суб'єктів господарювання за результатами перевірки за скаргою покупця про порушення проведення розрахункових операцій, застосовані фінансові санкції, то такому покупцю із застосованих штрафних санкцій компенсується 100 % вартості придбаних товарів (робіт, послуг), зазначених у його скарзі.
Вартість товарів (робіт, послуг), придбаних у межах однієї розрахункової операції повинно становити понад 850 гривень.
Тобто, з 1 жовтня 2020 року покупці, сплативши за товар чи послугу більше 850 грн., зможуть оскаржувати видані їм з порушеннями чеки.
Поскаржитись можливо лише через Електронний кабінет платника податків, використовуючи при цьому кваліфікований електронний підпис.
Скарги покупців, які претендують на отримання компенсації, мають містити такі реквізити:
1) прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера і мають відмітку у паспорті), номер засобу зв'язку;
2) дата придбання товарів (робіт, послуг), що є предметом скарги;
3) найменування та вартість придбаних товарів (робіт, послуг), найменування та/або податковий номер продавця, адреса господарської одиниці продавця, а якщо зазначені реквізити продавця неможливо встановити - адреса місця придбання товарів; у разі придбання за допомогою мережі Інтернет - зазначення Інтернет-сайту;
4) перелік документів, отриманих від продавця разом з придбаним товаром (роботою, послугою);
5) інформація про отриманий у паперовій та/або електронній формі від продавця розрахунковий документ;
6) номер банківського рахунку покупця, на який може бути зарахована компенсація.
До скарги обов'язково додаються електронні копії документів або копії документів, виготовлені шляхом сканування отриманих покупцем від продавця товарів (робіт, послуг) разом з придбаним товаром (роботою, послугою), про які зазначається в скарзі.
Готівкові розрахунки суб’єктів господарювання: дотримуємось граничних сум
Суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами:
- між собою – у розмірі до 10000 (десяти тисяч) грн. уключно;
- з фізичними особами – у розмірі до 50000 (п’ятдесяти тисяч) грн. уключно.
У разі зняття готівкових коштів із поточних рахунків з метою здійснення готівкових розрахунків із фізичними особами, суб’єкти господарювання зобов’язані надавати на запит банку підтвердні документи, на підставі яких здійснюються такі готівкові розрахунки, необхідні банку для вивчення клієнта з урахуванням ризик-орієнтованого підходу.
Платежі понад установлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку, шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської фінансової установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку.
Кількість суб’єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.
Такі обмеження стосуються також розрахунків під час оплати за товари, придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок готівки, одержаної за допомогою електронного платіжного засобу.
Отже, обмеження щодо граничної суми розрахунків, встановлене у розмірі 10 тис. грн. (50 тис. грн.), поширюється на розрахунки між суб’єктами господарювання та між фізичною особою та підприємством (підприємцем) протягом одного дня за товари (роботи, послуги), які здійснюються платниками податків із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій (розрахункових книжок).
В
имоги щодо обмеження готівкових розрахунків фізичної особи з підприємством (підприємцем) (50 тис. грн.) стосуються розрахунків за правочинами, предметом яких є будь-які матеріальні та нематеріальні блага, які можуть бути оцінені в грошовій формі, в тому числі виплати суб’єктами господарювання дивідендів фізичним особам.
Зазначена норма передбачена п. 6 розд. ІІ «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління НБУ від 29.12.2017 № 148.
Програмні РРО: ознайомтесь з довідковими матеріалами на сайті ДПС
На сайті Державної податкової служби (https://tax.gov.ua/baneryi/novitni-rro) створено окремий розділ «Новітні РРО», який містить актуальні матеріали та документи щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій та новацій у сфері застосування РРО. Також розміщено відповіді на питання щодо програмних РРО.
У цьому розділі розміщено:
Повідомлення – роз’яснення для платників
Опис API Електронного кабінету для фіскалізації чеків та Z-звітів
Інструкція користувача ІТС «Електронний кабінет»» (меню «Експериментальний проект РРО»)
Програмне забезпечення «E-Чек»
Місце провадження господарської діяльності платником єдиного податку: на що звернути увагу?
Для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до податкового органу заяву про застосування спрощеної системи оподаткування, форма якої затверджена наказом МФУ від 16.07.2019 № 308 (п.п. 298.1.1 ст. 298 Податкового кодексу).
У Заяві зазначаються обов’язкові відомості, зокрема, місце провадження господарської діяльності (п. 298.3 ст. 298 ПКУ).
Реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстрів платників єдиного податку (п. 299.1 ст. 299 ПКУ).
До реєстру платників єдиного податку вноситься, зокрема, місце провадження господарської діяльності (п. 299.7 ст. 299 ПКУ).
Формою Заяви передбачено поле 6 «Місце провадження господарської діяльності», в якому зазначається:
- код за КОАТУУ (заповнюється відповідно до Класифікатора об’єктів адміністративно-територіального устрою України, затвердженого наказом Державної служби статистики України від 31.10.1997 № 659, розміщений на офіційному вебсайті Державної служби статистики України);
- область, район, населений пункт; - вулиця, номер будинку / офісу / квартири; - індекс.
Якщо підприємець – платник єдиного податку планує здійснювати діяльність у заздалегідь не визначених місцях (надання послуг, торгівля на виставках, ринках), то у графі «Область, район, населений пункт» поля 6 «Місце провадження господарської діяльності» Заяви зазначається: «Надання послуг на території України» та/або «Торгівля на території України». При цьому інші графи поля 6 Заяви не заповнюються.
У разі зміни місця провадження господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку першої і другої груп не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулися такі зміни (п. 298.5 ст. 298 ПКУ).
У разі зміни податкової адреси суб’єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку третьої групи разом з податковою декларацією за податковий (звітний) період, у якому відбулися такі зміни (п. 298.6 ст. 298 ПКУ).
РРО – новації. Етапи впровадження РРО підприємцями - платниками єдиного податку
Законом України від 20.09.2019 року № 129-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг» передбачені нові норми щодо застосування РРО платниками єдиного податку (опублікований 19.10.2019 в газеті «Голос України» № 200).
Закон №129 набирає чинності через шість місяців з дня його опублікування – 19.04.2020 року, крім окремих норм.
До 01.10.2020 року РРО та/або програмні РРО не застосовуються підприємцями - платниками єдиного податку 2-ї – 4-ї груп незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн. грн., крім тих, які здійснюють:
- реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
- реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров'я.
З 01.10.2020 до 01.01.2021 РРО та/або програмні РРО не застосовуються підприємцями - платниками єдиного податку 2-ї – 4-ї груп, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн. грн., незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:
- реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
- реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров'я;
- реалізацію товарів (надання послуг) через мережу Інтернет;
- реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;
- роздрібну торгівлю вживаними товарами в магазинах (група 47.79 КВЕД);
- діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, якщо така діяльність є іншою, ніж визначена пунктом 11 статті 9 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг";
- діяльність туристичних агентств, туристичних операторів;
- діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення (група 55.10 КВЕД);
- реалізацію текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується КМУ.
У разі перевищення підприємцем - платником єдиного податку 2-ї - 4-ї груп в календарному році обсягу доходу 1 млн. грн., застосування РРО та/або програмного РРО є обов'язковим.
З 1 січня 2021 року РРО та/або програмні РРО зобов’язані застосовувати всі платники єдиного податку 2-4 групи.
Платниками єдиного податку першої групи РРО та/або програмні РРО не застосовуються
Крім того, з 1 січня 2021 року річний ліміт доходу платників єдиного податку другої групи підвищується з 1,5 млн. грн. до 2,5 млн. грн.
Оновлена форма фінансової звітності
З 23.07.2019 набрав чинності наказ МФУ від 31.05.2019 №266 «Про затвердження Змін до деяких нормативно – правових актів Міністерства фінансів України з бухгалтерського обліку».
Так, наказом №226 внесені зміни до деяких нормативно – правових актів Міністерства фінансів України з бухгалтерського обліку, зокрема, форму фінансової звітності №1-м «Баланс» доповнено новими показниками:
Нематеріальні активи – 1000,
Первісна вартість – 1001,
Накопичена амортизація – 1002.
Платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням ст. 137 ПКУ. При цьому фінансова звітність є додатком до податкової декларації з податку на прибуток та є її невід’ємною частиною (46.2 ст. 46 Податкового кодексу).
Отже, при поданні податкових декларацій з податку на прибуток необхідно враховувати нові форми фінансової звітності, які є невід’ємною частиною декларацій.
РРО – новації. Що необхідно знати про застосування РРО з 19.04.2020 року?
Законом України від 20.09.2019 року № 128-IX "Про внесення змін до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг" передбачені нові норми щодо застосування РРО (опублікований 19.10.2019 в газеті «Голос України» № 200).
Закон №128 набирає чинності через шість місяців з дня його опублікування - 19 квітня 2020 року, крім окремих норм.
Зокрема, Законом №128 внесені Зміни до ст. 2 і ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР щодо порядку застосування РРО, які набирають чинності з 19 квітня 2020 року.
Так, з 19.04.2020 року передбачається запровадження програмного РРО. Це програмний, програмно-апаратний або програмно-технічний комплекс у вигляді технологічного та/або програмного рішення, що використовується на будь-якому пристрої та в якому фіскальні функції реалізовані через фіскальний сервер контролюючого органу і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з приймання готівки для подальшого переказу.
1 січня 2020 року ДПС представить безкоштовне програмне РРО для тестування (у процесі тестування будуть вноситися корективи), яке також буде безкоштовним і в обслуговуванні.
З 19 квітня 2020 року платники податків зможуть користуватися програмним РРО, як альтернативою класичним реєстраторам розрахункових операцій.
Суб'єкти господарювання, які використовують програмні РРО, повинні подавати до контролюючих органів по дротових або бездротових каналах зв'язку електронні фіскальні звіти та електронні фіскальні звітні чеки.
При здійсненні розрахункових операцій в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу необхідно:
- створювати контрольні стрічки у паперовій та/або електронній формі і забезпечувати їх зберігання: - на РРО (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) - протягом трьох років; - на програмних РРО у разі здійснення розрахункових операцій у режимі офлайн - до моменту передачі електронних розрахункових документів, електронних фіскальних звітів, електронних фіскальних звітних чеків до фіскального сервера контролюючого органу;
- проводити розрахункові операції через РРО та/або через програмні РРО з використанням режиму попереднього програмування найменування товарів (послуг) (із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості;
- вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.
При цьому суб'єкт господарювання зобов'язаний надати контролюючим органам під час проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), які підтверджують облік та походження товарів, що на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті).
Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками ПДВ (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).
Підприємець - платник єдиного податку реалізує технічно складні побутові товари. Чи застосовувати РРО в іншій господарській одиниці, де реалізуються інші товари (послуги)?
РРО не застосовуються підприємцями - платниками єдиного податку другої – четвертої груп незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн. грн.
Але ця норма не поширюються на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення (п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу).
Перелік груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування РРО, затверджено Постановою КМУ від 16.03.2017 № 231.
Місцем проведення розрахунків є місце, де здійснюються розрахунки з покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо (ст. 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265).
Отже, якщо підприємець – платник єдиного податку 2-ї – 4-ї груп реалізує технічно складні побутові товари, які підлягають гарантійному ремонту лише в одній із господарських одиниць, то необхідно проводити розрахункові операції за однаковим порядком на усіх структурних підрозділах.
Тобто необхідно застосовувати РРО і на всіх інших господарських одиницях незалежно від асортименту товарів, оскільки законодавством передбачені вимоги до платника податків – суб’єкта господарювання, а не до його структурних підрозділів.
РРО – новації. Застосування РРО при готівкових розрахунках
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» № 128-IX від 20.09.2019 передбачені зміни в порядок застосування РРО, зокрема:
- з 19 квітня 2020 року замість традиційних РРО можливо використовувати програмні РРО (спеціальні безкоштовні програми призначені для реєстрації розрахункових операцій, які можна буде встановити на будь-який гаджет).
1 січня 2020 року ДПС представить безкоштовне програмне РРО для тестування (у процесі тестування будуть вноситися корективи), яке також буде безкоштовним і в обслуговуванні.
З 19.04.2020 року платники податків зможуть користуватися програмним РРО, як альтернативою класичним реєстраторам розрахункових операцій.
- з 01 жовтня 2020 року використання РРО стане обов’язковим (крім платників єдиного податку 1 групи) для підприємців - платників єдиного податку ризикових сфер діяльності – продавців ювелірних виробів, медпрепаратів і ліків, складних побутових приладів, автозапчастин, магазинів з продажу секонд-хенду. Також використовувати РРО мають ресторани, кафе, турагенції, готелі.
- З 1 січня 2021 року використання РРО буде обов'язковим для підприємців- платників єдиного податку 2, 3, 4 груп незалежно від видів діяльності.
Дія зазначеного закону не поширюється на фізичних осіб, які продають на ринку власні вживані речі або продукти власного підсобного господарства. Також під дію цих законів не підпадають платники єдиного податку, що належать до І групи, тобто чий річний дохід не перевищує 300 тисяч гривень. Вказаним категоріям громадян і приватних підприємців касові апарати застосовувати не потрібно і після того, як нові правила застосування РРО наберуть чинності.
ГУ ДПС у Запорізькій області інформує
Руслан Рачинський: "Надходження військового збору в Запорізькій області зросли на 17 відсотків"
З доходів запорізьких платників податків з початку року до бюджету надійшло 566 мільйонів гривень військового збору (без показників великих платників Запорізького управління Офісу ВПП ДПС). Як повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Руслан Рачинський, надходження на 84 мільйони гривень або на 17 відсотків перевищили минулорічні.
Найбільші суми військового збору сплатили роботодавці обласного центру – 293 мільйони, забезпечивши більшу половину надходжень. Від енергодарських, кам’янсько-дніпровських та великобілозерських платників скарбниця отримала 69,7 мільйона, мелітопольських та веселівських – 50,6 мільйона, бердянських і приморських – 41 мільйон, вільнянських та новомиколаївських – 24,8 мільйона, пологівських, більмацьких і розівських – 20,7 мільйона тощо.
Усього в регіоні нараховується майже 70,8 тисячі платників військового збору, з яких 16,7 тисячі – юридичних осіб та понад 54,1 тисячі – фізосіб-підприємців, які є роботодавцями та відповідальні за утримання та перерахування податків та зборів з доходів найманих працівників.
Ставка збору становить 1,5 відсотка. Його платниками є фізичні особи – резиденти та нерезиденти, які отримують доходи в Україні.
Руслан Рачинський: "Запорізькі підприємства сплатили 2,4 мільярда гривень зі своїх прибутків до державного бюджету"
Із січня по листопад поточного року від Запорізького регіону до державного бюджету надійшло 2 мільярди 419 мільйонів гривень податку на прибуток, що на 1 мільярд 652,5 мільйона більше минулорічного показника. Про це повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Руслан Рачинський.
У листопаді підприємства і установи сплатили до бюджету 436 мільйонів, що перевищило дані за листопад 2018 року на 289 мільйонів.
Як підкреслив Руслан Рачинський, цього року середньомісячні надходження податку на прибуток зросли до 220 мільйонів, що на 150 мільйонів більше, ніж торік.
Традиційними лідерами податкових відрахувань стали компанії м. Запоріжжя, які за одинадцять місяців спрямували до держскарбниці 2 мільярди 192 мільйони. Суб'єкти господарської діяльності м. Мелітополь, Мелітопольського та Веселівського районів перерахували понад 82 мільйони, м. Бердянськ, Бердянського та Приморського районів – майже 59 мільйонів, м. Токмак, Токмацького та Чернігівського районів – 16,7 мільйона, Пологівського, Більмацького та Розівського районів – 15,7 мільйона, Вільнянського і Новомиколаївського районів – 14 мільйонів тощо.
Усього у податковій службі Запорізької області на обліку перебувають більше 850 платників податку на прибуток.
Нагадаємо, цей платіж нараховується платником самостійно на базу оподаткування – прибуток із джерелом походження як з України, так і за її межами. Базова ставка становить 18 відсотків
Найчастіше запоріжці звертаються до податкової за довідками та реєстрацією РРО
За одинадцять місяців 2019 року запорізькі податківці надали платникам податків 125,3 тисячі адміністративних послуг. Про це повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Руслан Рачинський. Серед найбільш затребуваних послуг – отримання відомостей з державного реєстру фізичних осіб про суми і джерела виплачених доходів, реєстрація РРО, книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок. Також часто відвідувачі ЦОПів звертаються за реєстраційними номерами облікової картки платника податків та внесенням до паспорта (у формі книжечки) відмітки про наявність права здійснювати платежі за серією та номером паспорта.
Крім того, з початку року фахівці податкової служби зареєстрували у державному реєстрі фізичних осіб 20,5 тисячі громадян, у тому числі, 941 іноземця.
Усього у Запорізькій області працюють 18 Центрів обслуговування платників, які надають більше тридцяти видів адмінпослуг.
Детально про те, які сервіси можна отримати у податковій, можна дізнатися за посиланням: http://zp.sfs.gov.ua/diialnist/mistsya-nadannya-administrativnih-poslu/administrativni-poslugi-golov-upr-dfs.
Руслан Рачинський: "Запоріжці сплатили 7,5 мільярдів гривень ПДФО"
З трудових та інших прибутків запоріжців до бюджетів сплачено 7 мільярдів 48,3 мільйона гривень податку на доходи фізичних осіб (без показників великих платників Запорізького управління Офісу ВПП ДПС).
Як повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Руслан Рачинський, сплачена сума за 11 місяців цього року перевищила минулорічну на 1 мільярд гривень або на 17 відсотків, а надходження за весь 2018 рік – на 300 мільйонів. Відповідно до бюджетного розподілу до державної скарбниці надійшло 1 мільярд 762 мільйони (+254,5 млн грн), до місцевих – 5 мільярдів 286 мільйонів (+763,5 млн грн).
Зокрема, до міського бюджету м. Запоріжжя спрямовано 2 мільярди 327 мільйонів, громади м. Енергодар, Кам'янсько-Дніпровського та Великобілозерського районів отримали 667 мільйонів, м. Мелітополь, Мелітопольського та Веселівського районів – 557 мільйонів, м. Бердянськ, Бердянського та Приморського районів – 414,8 мільйона, Василівського та Михайлівського районів – 318,7 мільйона, Пологівського, Більмацького та Розівського районів – 264 мільйони, Вільнянського, Новомиколаївського районів – 237,7 мільйона тощо.
Найбільшими платниками ПДФО в регіоні традиційно є установи і організації державного управління та оборони, постачальники електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря, а також підприємства переробної промисловості.
Усього податок на доходи фізосіб сплачують 74,3 тисячі суб'єктів господарювання і громадян, у тому числі 18,6 тисячі компаній і установ та 55,7 тисячі підприємців.
