Пологівське управління ГУ ДФС у Запорізькій області інформує !
За 2019 рік работодавцями Пологівського, Більмацького та Розівського районів сплачено до державного бюджету понад 233 млн.грн ЄСВ
У 2019 році суб'єкти господарювання Пологівського, Більмацького та Розівського районів сплатили 233,4 мільйона гривень єдиного соціального внеску. Як повідомила начальниця Пологівського управління ГУ ДПС у Запорізькій області Світлана Бруй, у порівнянні з відповідним періодом минулого року надходження зросли на 32,7 мільйон або на 16,3 відсотки.
У грудні 2019 року платники сплатили 22,2 млн. грн. єдиного соціального внеску, що на 3,8 млн. грн., або на 20,5 відс. перевищує надходження грудня 2018 року.
Нагадуємо, що базова ставка єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування дорівнює 22 відсоткам. При цьому, розмір мінімального страхового внеску у 2020 році становить 1039,06 грн (4723 грн х 22%). Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування сплачується щоквартально, до 20 числа місяця, що настає за звітнім або щомісячно, у вигляді авансового платежу до 20 числа.
Як зазначила Світлана Бруй, що тільки сумлінне ставлення платників внеску до своїх обов’язків перед державою і суспільством щодо своєчасної сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування є запорукою гарантій громадян на соціальний захист, зокрема, гарантії на випадок безробіття, нещасних випадків чи професійних захворювань, пенсійне забезпечення та інші виплати.
Звертаємо увагу, що з 03.01.2020 діють нові рахунки для зарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Інформацію про реквізити нових рахунків 3556, які почали діяти з 03.01.2020, розміщено на субсайті Територіальні органи ДПС у Запорізькій області офіційного вебпорталу ДПС у рубриці «Бюджетні рахунки» за посиланням https://zp.tax.gov.ua/byudjetni-rahunki/
Платники Пологівського, Більмацького та Розівського районів спрямували до бюджету майже 23 мільйони гривень військового збору
Платники Пологівського управління ГУ ДПС у Запорізькій області за 2019 рік перерахували 22,98 мільйона гривень військового збору. Як повідомила начальниця Пологівського управління ГУ ДПС у Запорізькій області Світлана Бруй, у порівнянні з минулим роком надходження зросли на 970,00 тисяч або на 4,4 відсотки.
Серед основних чинників позитивної динаміки сплати військового збору – зростання фонду оплати праці, результати заходів щодо легалізації найманих працівників.
Нагадаємо, що військовим збором оподатковуються доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які виплачуються платнику у зв’язку з трудовими відносинами. Крім того, військовий збір стягується з виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграшу гравця, отриманого від організатора азартної гри, з доходів, які платник отримав згідно з цивільно-правовими договорами (договори підряду) за виконання робіт (надання послуг), сума яких відображається в акті приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) та з низки інших доходів, які підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб.
Надання адміністративних послуг у ЦОПах Пологівського управління ГУ ДПС у Запорізькій області за 2019 рік
Як зазначила начальниця Пологівського управління Головного управління ДПС у Запорізькій області Світлана Бруй, за 2019 рік Центрами обслуговування платників управління надано 8604 адміністративних послуг.
Серед найбільш запитуваних платниками податків можна відзначити: надання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків - 4327; послугу з видачі реєстраційного номера облікової картки платника - 3459; реєстрацію книг обліку розрахункових операцій - 387; реєстрація книг обліку доходів і витрат платниками єдиного податку - 248; надання витягів з реєстру єдиного податку - 223; реєстрація платників єдиного податку - 187; реєстрація розрахункових книжок - 178.
Начальник управління розповіла, що законом України «Про адміністративні послуги» визначено правові засади реалізації прав, свобод і законних інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері надання адміністративних послуг.
Відповідно до норм цього Закону, фізична особа, у тому числі фізична особа – підприємець, має право на отримання адміністративної послуги незалежно від реєстрації її місця проживання, крім законодавчо встановлених випадків.
Юридична особа має право на отримання адміністративної послуги за місцезнаходження такої особи або у випадках, передбачених законом – за місцем проживання діяльності або місцезнаходження відповідного об’єкта.
Центр обслуговування платників Пологівського управління знаходиться за адресою: м. Пологи, вул. І.Чеберка, 9, тел. (061-65) 2-29-49.
Пологівське управління Головного управління ГУ ДПС у Запорізькій області за 12 місяців 2019 року забезпечено майже 750 млн гривень надходжень до Зведеного бюджету.
За січень-грудень 2019 року платниками, які знаходяться на обліку у Пологівському управлінню ГУ ДПС у Запорізькій області направлено до Зведеного бюджету 749,5 млн.гривень, що на 113,7 млн гривень перевищує показник відповідного періоду минулого року. Про це зазначила начальниця Пологівського управління ГУ ДПС у Запорізькій області Світлана Бруй.
Так, до державного бюджету впродовж 12 місяців 2019 року спрямовано 302 млн гривень, що на 38,2 млн.гривень більше надходжень січня-грудня минулого року.
До місцевих бюджетів за 12 місяців поточного року надійшло 447,5 млн.гривень, ща на 75,5 млн.гривень більше фактичних надходжень січня-грудня 2018 року.
Роз’яснення законодавства
До уваги платників!
Пологівське управління ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє, що 02.01.2020 на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/54005.html оприлюднено довідники пільг, наданих чинним законодавством по сплаті податків, зборів, інших обов’язкових платежів станом на 01.01.2020, а саме:
? Довідник податкових пільг № 95/1, що є втратами доходів бюджету та
? Довідник інших податкових пільг № 95/2.
У вищезазначених довідниках надано перелік пільг з податку на прибуток; плати за землю; ПДВ; акцизного податку; податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; місцевих податків та зборів; державного мита, а також початок та кінець дії пільг.
Звертаємо увагу, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2018 року № 891 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 р. № 1233» (далі – Постанова № 891) суб’єкт господарювання, що не сплачує податки та збори у зв’язку з отриманням податкових пільг, веде облік сум таких пільг та відображає інформацію про суми податкових пільг у податковій звітності, що подається контролюючому органу у строки, встановлені Податковим кодексом України.
Інформація про суми податкових пільг у податковій звітності повинна містити такі дані:
? код пільги за кожним видом податкових пільг, найменування пільг згідно з довідником пільг;
? сума податку (збору), не сплаченого до бюджету у зв’язку з отриманням податкової пільги (вивільнені від оподаткування кошти);
? строк користування податковою пільгою у звітному періоді – число, місяць, рік початку та закінчення користування пільгами. У разі коли строк користування податковою пільгою встановлений до початку звітного періоду і продовжується після його закінчення, такий строк збігається з датою початку та закінчення зазначеного періоду;
? сума податкової пільги, що використана за цільовим призначенням, –обсяг пільг за платежами відповідно до довідника пільг у разі цільового використання податкових пільг.
Постанова № 891 набрала чинності 01.01.2020.
Встановлені виробничі дефекти у конструкції РРО: до виробника застосовуються штрафні санкції
Пологівське управління ГУ ДПС у Запорізькій області інформує, що Законом України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» у новій редакції викладено ст. 29 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон про РРО).
Так, відповідно до оновленої ст. 29 Закону про РРО у разі встановлення при застосуванні реєстратора розрахункових операцій виробничих дефектів у його конструкції чи програмному забезпеченні, які дозволяють спотворювати інформацію про обсяг розрахункових операцій чи обсяг операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, яка заноситься до фіскальної пам’яті, до виробника чи постачальника такого реєстратора за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
При цьому такі реєстратори підлягають конфіскації, виробник або постачальник зобов’язаний повернути їх вартість суб’єкту господарювання, а зазначена модель у встановленому порядку виключається з Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій.
Норми наберуть чинності 19.04.2020
Уточнено перелік операцій з розрахунково-касового обслуговування, які не є об’єктом оподаткування ПДВ
Пологівське управління ГУ ДПС у Запорізькій області звертає увагу, що з 10.01.2020 набрала чинності постанова Правління Національного банку України (далі – НБУ) від 28 грудня 2019 року № 167 «Про внесення змін до Переліку операцій з розрахунково-касового обслуговування, які не є об’єктом оподаткування» (далі – Постанова № 167).
Постановою № 167 НБУ уточнив Перелік операцій з розрахунково-касового обслуговування (далі – Перелік), затвердженого постановою Правління НБУ від 01 серпня 2017 року № 73, які відповідно до п.п. 196.1.5 п. 196.1 ст. 196 Податкового кодексу України не є об’єктом оподаткування податком на додану вартість, та внесено зміни, зокрема до переліку операцій, пов’язаних з:
- відкриттям (закриттям) рахунків клієнтів у національній та іноземних валютах;
- з оформленням чи підтвердженням розрахунків клієнтів;
- проведенням розрахунків клієнтів;
- касовим обслуговуванням клієнтів.
Зміни, внесені до Переліку, обумовлені запровадженими у 2019 році новаціями у валютному законодавстві, а також змінами у нормативно-правових актах НБУ з питань безготівкових розрахунків в Україні у національній валюті, порядку відкриття та закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків – резидентів і нерезидентів.
Від сьогодні діють лише банківські рахунки міжнародного стандарту IBAN
З 13 січня в Україні застосовуватимуться лише рахунки за стандартом IBAN.
Відкриття рахунків за новим стандартом розпочалося ще з 5 серпня 2019 року. Саме тоді усі банки почали відкривати клієнтам нові рахунки за новим стандартом, а діючі рахунки змінювати відповідно до вимог цього стандарту.
Державна податкова служба України перейшла на міжнародні стандарти IBAN з 1 жовтня 2019 року. Такий перехід відбувся без збою в наповненні державного та місцевих бюджетів.
Нагадаємо, що Нацбанком для забезпечення виконання бюджетних програм у повному обсязі було прийнято рішення про продовження до 12.01.2020 року можливості заповнення пари реквізитів у документах на переказ коштів.
Відповідно до стандартів IBAN номер банківського рахунку складатиметься з 29 символів, зокрема: коду України, контрольного розряду, коду банку, самого рахунку.
Дізнатися про реквізити рахунків для сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та інших платежів до бюджету в розрізі адміністративно-територіальних одиниць України платники податків можуть на вебпорталі ДПС у розділі «Бюджетні рахунки» за посилання мhttps://tax.gov.ua/byudjetni-rahunki/.
Крім того, реквізити рахунків можна дізнатися у контролюючого органу ДПС за місцем реєстрації або місцем здійснення діяльності.
Ліквідація основних засобів: наслідки оподаткування
Пологівське управління ГУ ДПС у Запорізькій області нагадує, що згідно з п. 189.9 ст. 189 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у разі якщо основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються за самостійним рішенням платника податку, така ліквідація для цілей оподаткування розглядається як постачання таких основних виробничих або невиробничих засобів за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації.
З метою визначення документів, які підтверджують знищення, розібрання або перетворення основних засобів в іншій спосіб, внаслідок чого основний засіб на може використовуватися за первісним призначенням необхідно враховувати Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 30.09.2003 № 561 (зі змінами).
У випадку ліквідації основних засобів у зв’язку з їх розібранням або перетворенням у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням, платник податку не нараховує податкові зобов’язання з податку на додану вартість (в тому числі, відповідно до норм п. 198.5 ст. 198 ПКУ) у випадку подання контролюючому органу належним чином оформленого акта на списання основних засобів за формою, встановленою наказом Міністерства статистики України від 29.12.1995 № 352 «Про затвердження типових форм первинного обліку», або за довільною формою, за умови, що такий документ міститиме всю необхідну інформацію, яка дозволяє ідентифікувати операцію, та матиме належні реквізити первинного документа. Незалежно від форми складання документа на списання основних засобів такий документ має підтверджувати факт знищення, розібрання або перетворення основних засобів в інший спосіб, внаслідок чого основний засіб не може використовуватися за первісним призначенням.
При цьому, ПКУ не визначено механізму подання платником податку контролюючому органу документів про знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів. У зв’язку із цим платник податку може подати такі документи (копії документів) контролюючому органу у загальновстановленому порядку за власною ініціативою або на запит контролюючого органу (або особисто платником податків, або уповноваженою на це особою, або поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення, або засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису).
Детальніше щодо оподаткування операцій ліквідації основних виробничих або невиробничих засобів у зв’язку з їх знищенням або зруйнуванням можна ознайомитись на сайті ДФС України у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі, категорія 101.07.
Деклараційна кампанія - 2020: способи подання податкової декларації про майновий стан і доходи
Пологівське управління ГУ ДПС у Запорізькій області інформує, що з початку 2020 року стартувала кампанія декларування громадянами доходів, одержаних протягом 2019 року.
Платник податків може обрати зручний для себе спосіб подачі податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – декларація):
- особисто або уповноваженою на це особою;
- надіслати поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
- засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу.
Граничний термін подання декларації за звітний (податковий) 2019 рік – 30.04.2020 року.
У разі надсилання декларації поштою платник податку зобов’язаний здійснити таке відправлення не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації, а при поданні податкової декларації в електронній формі - не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк.
При направленні декларації засобами електронного зв’язку громадяни можуть скористатися електронним сервісом в «Електронному кабінеті», який передбачає часткове автоматичне заповнення декларації на підставі облікових даних платника, відомостей щодо нарахованих (виплачених) доходів, наявних в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків та відомостей щодо об’єктів нерухомого (рухомого) майна.
Нагадуємо, що обов’язок щодо подання декларації у платників податків виникає при отриманні:
- доходів не від податкових агентів (тобто від інших фізичних осіб, які не зареєстровані як самозайняті особи). До таких доходів відносяться, зокрема доходи від надання в оренду рухомого або нерухомого майна іншим фізичним особам; успадкування майна не від членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення, при нотаріальному оформленні спадщини за якими не було сплачено податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, тощо;
- доходів від податкових агентів, які не підлягали оподаткуванню при виплаті, але які не звільнені від оподаткування. До таких доходів відноситься, зокрема, дохід у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року, а також інвестиційних доходів;
- іноземного доходу;
- та в інших передбачених Кодексом випадках.
Також, платники податків мають право задекларувати право на податкову знижку, відповідно до статті 166 Податкового кодексу України, шляхом подання декларації до 31.12.2020 року.
Фізична особа – громадянин України може через свої релігійні переконання відмовиться від РНОКПП
Пологівське управління ГУ ДПС у Запорізькій області інформує, що відповідно до п. 1 розділу VIІI Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 із змінами (далі – Положення № 822), фізична особа, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків (далі – РНОКПП), зобов’язана особисто подати до відповідного контролюючого органу Повідомлення фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, за формою № 1П (далі – Повідомлення) (додаток 8 до Положення № 822). Таке Повідомлення є водночас заявою для обліку в окремому реєстрі Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – окремий реєстр Державного реєстру).
Крім того, фізична особа також зобов’язана пред’явити паспорт або документ, на підставі якого оформлюється паспорт вперше. У разі зміни прізвища, імені чи по батькові особа, крім паспорта, пред’являє свідоцтво про шлюб (за наявності), свідоцтво про розірвання шлюбу (за наявності), свідоцтво про зміну імені (за наявності).
Облік осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття РНОКПП та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган, ведеться в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім’ям, по батькові (за наявності), серією та/або номером паспорта. До паспортів зазначених осіб вноситься відмітка, яка свідчить про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та/або номером паспорта (п. 2 розділу VIІI Положення № 822).
Фізична особа подає Повідомлення до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання) або до будь-якого контролюючого органу у разі, якщо фізична особа перебуває за межами населеного пункту проживання (п. 3 розділу VIІI Положення № 822).
Для заповнення Повідомлення використовуються дані паспорта та інших документів, які подаються у разі зміни паспортних даних або оформлення паспорта вперше.
У разі виявлення недостовірних даних або помилок у поданому Повідомленні щодо внесення серії та/або номера паспорта, прізвища, імені, по батькові, дати чи місця народження, місця проживання тощо фізичній особі може бути відмовлено у реєстрації та повідомлено про необхідність подання нової заяви для обліку в окремому реєстрі Державного реєстру (п. 3 розділу VIІI Положення № 822).
Після приймання Повідомлення контролюючим органом здійснюється перевірка щодо наявності реєстрації фізичної особи у Державному реєстрі за РНОКПП або в окремому реєстрі Державного реєстру – за серією та/або номером паспорта (п. 5 розділу VIІI Положення № 822).
Пунктом 6 розділу VIІI Положення № 822 визначено, що процедура перевірки щодо можливості внесення відмітки до паспорта здійснюється протягом трьох робочих днів від дня подання до контролюючого органу Повідомлення (п. 6 розділу VIІI Положення № 822).
За результатами такої перевірки повідомлення-підтвердження щодо можливості внесення відмітки до паспорта надсилається до відповідного контролюючого органу.
Якщо встановлено, що фізична особа, яка подала Повідомлення, обліковується в окремому реєстрі за іншими серією та/або номером паспорта, до відповідного контролюючого органу замість повідомлення-підтвердження надсилається відмова у повторній реєстрації в окремому реєстрі.
У такому разі контролюючий орган інформує фізичну особу про необхідність внесення змін до окремого реєстру Державного реєстру у порядку, визначеному розділом IX Положення № 822.
Про застосування адміністративного штрафу за неподання звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску
Пологівське управління ГУ ДПС у Запорізькій області доводить до відома страхувальників, що згідно з частиною першою ст. 165¹ Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х із змінами та доповненнями (далі – КупАП) неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), – тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичну особу – підприємця (далі – ФОП) або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, від тридцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне із правопорушень, зазначених у частині першій ст. 165¹ КупАП, – тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, ФОП або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, від сорока до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Неподання або несвоєчасне подання звітності щодо сум нарахованого єдиного внеску є підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Статтею 38 КУпАП встановлено, що адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні – не пізніше ніж через два місяці з дня виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до КУпАП підвідомчі суду (судді).
Днем вчинення правопорушення у разі неподання звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску є наступний день за останнім днем граничного терміну подання звітності з урахуванням норм ст. 38 КУпАП, а у разі несвоєчасного подання звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску – дата фактичного подання звітності.
Таким чином, виявлення порушення, а саме: неподання або несвоєчасне подання (подання за невстановленою формою) звітності з єдиного внеску, несплати або несвоєчасної сплати єдиного внеску, є підставою для складання протоколу про адміністративне порушення.
З 01 січня 2020 року змінюється мінімальний розмір єдиного внеску
Пологівське управління ГУ ДПС у Запорізькій області звертає увагу платників податків, що згідно з прийнятим Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» з 01.01.2020 року розмір мінімальної заробітної плати становить 4723 гривень.
Мінімальний розмір єдиного внеску на місяць становить 1039,06 грн (22 відсотки від мінімальної зарплати), відповідно квартальна сума складає 3117,18 гривень.
Вперше у такому розмірі сплачують єдиний внесок фізичні особи-підприємці за найманих працівників, починаючи з січня 2020 року, за себе - за підсумками І кварталу 2020 року (до 20 квітня 2020 року). Єдиний внесок сплачується незалежно від того, ведеться підприємницька діяльність чи ні. Виняток складають пенсіонери за віком та особи з інвалідністю.
Нагадуємо, що термін сплати єдиного внеску за 4 квартал 2019 року - 19 січня 2020 року! Термін подання звітності по єдиному внеску за 2019 рік - до 09 лютого 2020 року!
Єдиний внесок для підприємців за себе у 2020 році
Пологівське управління ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє, що Єдиний внесок для підприємців – платників єдиного податку за себе і підприємців на загальній системі оподаткування є сума, що не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску та не менше розміру мінімального страхового внеску.
Мінімальна заробітна плата у місячному розмірі з 1 січня 2020 року становитиме 4723 грн (ст.8 Закону України від 14.11.2019 №294-ІХ «Про Державний бюджет України на 2020 рік»).
Отже, мінімальна сума єдиного внеску, яку підприємці (як платники єдиного податку, так і підприємці на загальній системі оподаткування) мають сплачувати у розрахунку за місяць із 2020 року становить 1039,06 грн (4723 х 22%).
Максимальна база нарахування єдиного внеску дорівнює 15 розмірам мінімальної зарплати (п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI).
Отже, максимальний страховий внесок у 2020 році становить 15585,90 грн ( 4723 х 15 х 22%). Таку суму єдиного внеску сплачують підприємці у разі, коли сума отриманого ним доходу (чистого доходу) у розрахунку за місяць складе 70845 грн і більше.
Підприємці сплачують єдиний внесок за періоди, в яких вони були платниками єдиного податку, незалежно від того, отримували вони дохід у цей період чи ні.
Виключенням є підприємці, які отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.
Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.
РРОсто: режим офлайн для програмних РРО
У Пологівському управлінні ГУ ДПС у Запорізькій області роз’яснюють. Законом України від 20.09.2019 № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» для програмних РРО передбачено можливість застосування режиму офлайн.
Режим офлайн – це режим, що застосовується на період втрати зв’язку між програмним РРО та фіскальним сервером контролюючого органу.
На період відсутності зв'язку між програмним РРО та фіскальним сервером контролюючого органу проведення розрахункових операцій здійснюється в режимі офлайн, що може тривати не більше 36 годин, із створенням електронних розрахункових документів, яким присвоюються фіскальні номери із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу.
Використовувати такі фіскальні номери суб'єкт господарювання зможе не більше 168 годин протягом календарного місяця.
Без зарезервованих фіскальних номерів із цього діапазону використовувати програмний РРО офлайн не можна.
Протягом години після встановлення зв'язку програмного РРО із фіскальним сервером здійснюється передача копій, створених програмним РРО розрахункових документів з присвоєними їм у режимі офлайн фіскальними номерами, до фіскального сервера контролюючого органу. Такі розрахункові документи мають бути передані до моменту передачі електронного фіскального звіту, електронного фіскального звітного чека за день, коли були сформовані такі розрахункові документи.
Зазначені розрахункові документи мають зберігатися програмним РРО до моменту отримання від контролюючого органу підтвердження про доставку розрахункових документів.
«Електронний кабінет»: заява про застосування спрощеної системи оподаткування, як подати ФОП
У Пологівському управлінні ГУ ДПС у Запорізькій області розповіли. За допомогою меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету фізична особа - підприємець має можливість направити до органу ДПС разом із супровідним листом заяву про застосування спрощеної системи оподаткування та розрахунок доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування, за встановленою формою у форматі pdf (обмеження 2 МБ).
Датою подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування разом із супровідним листом є дата реєстрації супровідного листа в органі ДПС. Протягом одного робочого дня після надсилання такого листа до органу ДПС автора електронного листа буде повідомлено про вхідний реєстраційний номер та дату реєстрації. Інформацію щодо отримання та реєстрації листа в органі ДПС можна переглянути у вкладці «Вхідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету, відправлені листи – у вкладці «Відправлені документи» меню «Вхідні/вихідні документи».
Підтвердити статус платника єдиного податку четвертої групи сільськогосподарські товаровиробники повинні до 20 лютого
Пологівське управління ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє. Відповідно до підпункту 298.8.1 пункту 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають до 20 лютого поточного року:
загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), – контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);
звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки – контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи);
розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) – контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;
відомості (довідку) про наявність земельних ділянок – контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.
У відомостях (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).
При цьому, якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.
Форма розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва затверджена наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 26.12.2011 № 772 зі змінами та доповненнями.
Форма податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 зі змінами та доповненнями.
До уваги розпорядників акцизних складів: кому необхідно не пізніше 01.01.2020 обладнати їх витратомірами-лічильниками
Розпорядники акцизних складів зобов'язані обладнати акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів, витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками та зареєструвати їх в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі - не пізніше 1 січня 2020 року (п. 12 підр. 5 розд. XX "Перехідні положення" ПКУ).
Необладнання витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками акцизних складів, на яких здійснюються виробництво, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального, відпуск пального без застосування витратомірів-лічильників та/або рівномірів-лічильників - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі одного розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний кубічний метр об'єму резервуарів, на яких не встановлено витратомірів-лічильників та/або рівномірів - лічильників, але не менше 15000 гривень.
Повторне протягом року вчинення будь-якого з зазначених порушень, тягне за собою призупинення реєстрації платника акцизного податку з реалізації пального до моменту обладнання акцизного складу витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками (п. 128 - 1.1 ст. 128 - 1 ПКУ).
РРО – новації. Які обов’язки з’являться у власників РРО із 19 квітня 2020 року?
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» № 128-IX від 20.09.2019 передбачені зміни в порядок застосування РРО, зокрема:
Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції, із 19.04.2020 року зобов’язані:
- створювати контрольні стрічки у паперовій та/або електронній формі і забезпечувати їх зберігання:
- на РРО (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) - протягом трьох років;
- на програмних РРО у разі розрахункових операцій у режимі офлайн - до моменту передачі електронних розрахункових документів, електронних фіскальних звітів, електронних фіскальних звітних чеків до фіскального сервера контролюючого органу.
- проводити розрахункові операції через РРО та/або через програмні РРО з використанням режиму попереднього програмування найменування товарів (послуг) (із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.
- суб’єкти господарювання, які використовують програмні РРО, повинні будуть подавати до контролюючих органів по дротових або бездротових каналах зв’язку електронні фіскальні звіти та електронні фіскальні звітні чеки.
- Вести облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.
Суб’єкт господарювання зобов’язаний буде надати контролюючим органам під час перевірки документи (у паперовій або електронній формі), які підтверджують облік та походження товарів, що на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об’єкті).
Такі вимоги не стосуватимуться приватних підприємців-платників єдиного податку, які не є платниками ПДВ (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).
Дії підприємства - платника єдиного податку при перевищенні граничного обсягу доходу (5 млн. грн.)
Підприємства - платники єдиного податку 3-ї групи, які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу 5 млн. грн., до суми перевищення застосовують ставку єдиного податку у подвійному розмірі - 6 або 10 відсотків та повинні перейти на сплату податку на прибуток.
Обгрунтуємо:
Платники єдиного податку третьої групи (юридичні особи), які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу 5 млн. грн., до суми перевищення застосовують ставку єдиного податку у подвійному розмірі ставок, визначених п. 293.3 ст. 393 ПКУ, а також зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, встановлених Податковим кодексом (абз. другим п.п. 3 п. 293.8 ст.293 ПКУ).
Як визначено п. 293.3 ст. 293 Податкового кодексу, відсоткова ставка єдиного податку для платників 3-ї групи встановлюється у розмірі:
- 3% доходу – у разі сплати ПДВ;
- 5% доходу – у разі включення ПДВ до складу єдиного податку.
Отже, до суми перевищення граничного обсягу понад 5 млн. грн. застосовуються ставка 6%, якщо платник єдиного податку зареєстрований платником ПДВ, або 10%, – у разі включення ПДВ до складу єдиного податку.
Крім того, підприємство, яке перевищило протягом календарного року обсяг доходу понад 5 млн. грн., повинно з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення, перейти на сплату податку на прибуток.
Заява про відмову від застосування спрощеної системи оподаткування подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу ((абз. третій п.п. 3 п. 293.8 ст.293 ПКУ).
У разі якщо платник єдиного податку не подає заяви про відмову від спрощеної системи оподаткування добровільно, реєстрація платником єдиного податку може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням фіскального органу, прийнятим на підставі акта перевірки, - з першого числа місяця, наступного за кварталом, у якому допущено порушення ( п. 299.11 ст. 299 ПКУ).
Страхове відшкодування за пошкоджене застраховане рухоме майно: коли оподатковується податком на доходи фізичних осіб?
З метою оподаткування податком на доходи фізичних осіб, до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку-фізичної особи не включається сума страхового відшкодування, отриманого за договором страхування від страховика – резидента, іншого ніж довгострокове страхування життя у разі:
- якщо під час страхування цивільної відповідальності сума страхового відшкодування не перевищує розмір шкоди, фактично заподіяної вигодонабувачу (бенефіціару), яка визначається за звичайними цінами на дату такої страхової виплати.
Страховик – резидент, що нараховує (виплачує) страхові виплати, виконує функції податкового агента в частині повідомлення органа ДФС у податковому розрахунку за ф. 1 ДФ за ознакою доходу «151».
У разі страхового випадку – факт заподіяння шкоди застрахованій особі повинен бути належним чином підтверджений.
Якщо факт нанесення шкоди застрахованій особі документально не підтверджений, податковий агент утримує та сплачує (перераховує) до бюджету податок на доходи фізичних осіб із суми страхової виплати за ставкою 18% та військовий збір за ставкою 1,5%.
Зазначена норма передбачена пп. 165.1.27 «в» ст. 165 Податкового кодексу.
Податкові наслідки отримання поворотної фінансової допомоги підприємцем – платником єдиного податку: випадки оподаткування
Поворотна фінансова допомога – це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення.
Доходом підприємця - платника єдиного податку є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі.
При цьому, до складу доходу не включаються суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання.
Отже, підприємець – платник єдиного податку, який отримав поворотну фінансову допомогу, не враховує її суму у складі доходу за умови, що повертає таку допомогу протягом 12 календарних місяців з дня її отримання.
Сума поворотної фінансової допомоги, неповерненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, включається до складу доходу такого платника наступного дня після закінчення 12 календарних місяців з дня отримання такої допомоги.
Податковим (звітним) періодом для підприємців – платників єдиного податку 1-ї та 2-ї груп є календарний рік, для підприємців – платників єдиного податку 3-ї групи – календарний квартал.
Отже, для підприємців – платників єдиного 1-ї та 2-ї груп, для яких податковим (звітним) періодом є календарний рік, сума поворотної фінансової допомоги, що не повертається протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, відображається у складі доходів такого платника за підсумками податкового (звітного) року, на який припадає термін її повернення (за умови не перевищення граничного обсягу доходу).
Якщо сума поворотної фінансової допомоги не повертається у зазначений вище термін і при цьому отримані протягом податкового (звітного) періоду доходи перевищують граничні обсяги доходів, то платники єдиного податку 1-ї та 2-ї груп мають подати податкову декларацію у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду, застосувати до суми перевищення ставку єдиного податку 15% та за заявою перейти на застосування ставки єдиного податку другої, третьої групи, або перейти на загальну систему оподаткування.
Для підприємців – платників єдиного податку 3-ї групи, для яких податковим (звітним) періодом є календарний квартал, відображення суми поворотної фінансової допомоги, яка не повертається протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, здійснюється за підсумками звітного кварталу, на який припадає термін повернення такої допомоги.
При перевищенні у податковому (звітному) періоді граничного обсягу доходу, до суми перевищення застосовується ставка єдиного податку у розмірі 15%.
Зверніть увагу, що у разі прийняття підприємцем рішення про припинення підприємницької діяльності та якщо ним не повернуто отриману поворотну фінансову допомогу до спливу 12 календарних місяців, фізична особа включає таку допомогу до загального річного оподатковуваного доходу та подає річну податкову декларацію про майновий стан і доходи як фізична особа (громадянин).
Зазначена норма передбачена п.п. 14.1.257 ст. 14, п.п. 1 п. 292.1, п. 292.11 ст. 292, п.п. 1 п. 293.4 ст. 293, п. 294.1 ст. 294 Податкового кодексу.
Переглянути видані індивідуальні податкові консультації можна на порталі ДПС України
Індивідуальні податкові консультації підлягають реєстрації в єдиній базі консультацій та розміщується на офіційному веб-сайті ДПС, без зазначення найменування (прізвища, ім'я, по батькові) платника податків, коду згідно з ЄДРПОУ (реєстраційного номера облікової картки) та його податкової адреси.
Переглянути видані індивідуальні податкові консультації та їх статус можна через на порталі ДПС України за посиланням https://cabinet.tax.gov.ua/registers/ipk
Порядок надання податкових консультацій визначений ст. 52 Податкового кодексу.
Розрахунки платників єдиного податку. Яких норм дотримуватись?
Платники єдиного податку першої - третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій).
Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів у грошовій (готівковій або безготівковій) формі.
Тобто у платників єдиного податку обсяг доходів розраховується за датою надходження коштів у грошовій формі.
Бартерна (товарообмінна) операція – це господарська операція, яка передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у негрошовій формі в рамках одного договору.
Відступлення права вимоги – це операція з переуступки кредитором прав вимоги боргу третьої особи новому кредитору з попередньою чи наступною компенсацією вартості такого боргу кредитору або без такої компенсації.
Оскільки укладення договору переуступки прав вимоги боргу платниками єдиного податку є формою розрахунку за договором купівлі-продажу товарів (робіт, послуг) не в грошовій формі, то здійснення такої операції не дає права застосовувати спрощену систему оподаткування.
Також платники єдиного податку першої-третьої груп не мають права здійснювати бартерні операції (погашати заборгованість іншим способом, крім грошового).
Зазначена норма передбачена п.п. 14.1.10, п.п. 14.1.255 ст. 14; п. 291.6 ст. 291; п. 292.6 ст. 292 Податкового кодексу України.
Змінили прізвище. Чи необхідно звертатись до податкової?
Фізичні особи - платники податків зобов'язані подавати до фіскальних органів відомості про зміну даних, які вносяться до Облікової картки протягом місяця з дня виникнення таких змін, шляхом подання Заяви за формою N 5ДР (додаток 12 до Положення № 822 від 29.09.2017).
Фізичні особи, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відмітку у паспорті, протягом місяця з дня виникнення змін подають Заяву за формою N 5ДРП (додаток 13 до Положення № 822 від 29.09.2017).
Такі заяви подаються особисто або через представника до фіскального органу за своєю податковою адресою (місцем проживання).
Фізичні особи, які тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання, подають зазначені заяви до будь-якого фіскального органу.
Для заповнення Заяви використовуються дані документа, що посвідчує особу, та інших документів, які підтверджують зміни таких даних.
Якщо зазначені документи видані не українською мовою, подаються їх засвідчені переклади українською мовою (після пред'явлення повертаються) та їх копії.
Внесення змін до Державного реєстру та окремого реєстру Державного реєстру здійснюється протягом 3-х робочих днів від дня подання Заяви за формою N 5ДР або за формою N 5ДРП до фіскального органу за своєю податковою адресою (місцем проживання).
У разі звернення до будь-якого контролюючого органу строк внесення змін до Державного реєстру може бути продовжено до п'яти робочих днів.
Зазначена норма визначена п. 1 - 4 розділу ІХ «Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків», затвердженого наказом МФУ від 29.09.2017 № 822.
РРО – новації. Вивчаємо застосування фінансових санкцій за порушення у сфері РРО
Законом України від 20.09.2019 року № 128-IX "Про внесення змін до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг" передбачені нові норми щодо застосування РРО.
Закон №128 набирає чинності через шість місяців з дня його опублікування, крім окремих норм (опублікований 19.10.2019 в газеті «Голос України» № 200).
Зокрема, Законом №128 внесені Зміни до ст. 17 до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР щодо відповідальності за порушення цього Закону.
Так, з 19 квітня 2020 року (дати набрання чинності Закону України №128) до 01 жовтня 2020 року фінансові санкції будуть застосовуються в розмірі:
- 10% вартості товару (робіт, послуг) проданих з порушеннями - за порушення, вчинене вперше;
- 50% вартості товару (робіт, послуг) проданих з порушеннями - за кожне наступне порушення.
у разі встановлення в ході перевірки факту:
- проведення розрахункових операцій з використанням РРО, програмних РРО або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг);
- непроведення розрахункових операцій через РРО та/або програмні РРО з фіскальним режимом роботи;
- невідповідності на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів сумі коштів, зазначеній у денному звіті РРО, більше ніж на 10% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня податкового (звітного) року, а в разі використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня;
- невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання:
з 01 жовтня 2020 року фінансові санкції за вищезазначені порушенні застосовуються у розмірі:
- 100% вартості проданих з порушеннями товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше;
- 150% вартості проданих з порушеннями товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.
Також передбачені такі фінансові санкції (застосовуються з 19 квітня 2020 року):
- п'ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - якщо у випадках, визначених Законом №265, при здійсненні розрахункових операцій суб'єкт господарювання не використовує, використовує незареєстровані належним чином, порушує встановлений порядок використання або не зберігає протягом встановленого строку книги обліку розрахункових операцій та/або розрахункові книжки;
- тридцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі якщо контрольну стрічку не надруковано або не створено в електронній формі на РРО та/або програмних РРО, або виявлено спотворення даних про проведені розрахункові операції, інформація про які міститься на такій контрольній стрічці;
- п'ять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через РРО та/або програмних РРО без використання режиму попереднього програмування найменування кожного товару, який не є підакцизним, та/або послуги, ціни товару (послуги) та обліку їх кількості;
- триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через РРО та/або програмних РРО без використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості;
- двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі порушення встановленого п. 1 ст. 9 Закону №269 порядку проведення розрахунків через каси підприємств, установ і організацій, в яких ці операції повинні проводитися з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій у встановленому порядку, або у разі порушення порядку оформлення розрахункових і звітних документів при здійсненні продажу проїзних і перевізних документів на залізничному (крім приміського) та авіаційному транспорті;
- триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій РРО, в конструкцію чи програмне забезпечення якого внесені зміни, не передбачені конструкторсько-технологічною та програмною документацією виробника;
- тридцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі неподання до контролюючих органів звітності, пов'язаної із застосуванням РРО, розрахункових книжок та копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків з РРО та/або програмних РРО через дротові або бездротові канали зв'язку в разі обов'язковості її подання.
До суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками ПДВ (крім тих, які здійснюють діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) (ст. 20 №265/95-ВР (зі змінами)).
У разі встановлення при застосуванні РРО виробничих дефектів в його конструкції чи програмному забезпеченні, які дозволяють спотворювати інформацію про обсяг розрахункових операцій до виробника чи постачальника такого реєстратора за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян НМДГ. Такі реєстратори підлягають конфіскації, виробник або постачальник зобов'язаний відшкодувати їх вартість суб'єкту господарювання (ст. 29 Закону №265/95-ВР (зі змінами)).
Виправляємо помилку у підрозділі "Військовий збір" Податкового розрахунку за ф. № 1 ДФ
У розділі ІІ податкового розрахунку за формою № 1ДФ у рядку "Військовий збір" відображається загальна сума нарахованого доходу, загальна сума виплаченого доходу, загальна сума нарахованого військового збору та загальна сума перерахованого до бюджету військового збору відображаються у грошовій формі у гривнях з копійками.
Відомості про фізичну особу - платника податку, якій нараховані доходи, з яких утримується військовий збір, не зазначаються.
Коригування податкових розрахунків проводяться на підставі самостійно виявлених помилок, а також на підставі повідомлень про помилки, виявлені контролюючим органом.
У разі необхідності проведення коригувань до закінчення строку подання податкового розрахунку за ф. №1ДФ подається звітний новий податковий розрахунок.
Уточнюючий податковий розрахунок подається у разі проведення коригувань податкового розрахунку після закінчення строку його подання.
Звітний новий та уточнюючий податкові розрахунки подаються на підставі інформації з попередньо поданого податкового розрахунку і містять інформацію лише за рядками й реквізитами, які уточнюються.
Так, у податковому розрахунку за формою № 1ДФ, рядок "Військовий збір - виключення", призначено для коригування раніше поданої звітності.
У разі подання Податкового розрахунку з відміткою "Звітний новий" чи "Уточнюючий" для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у рядку "Військовий збір - виключення****" потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку "Військовий збір" відобразити правильну інформацію.
ГУ ДПС у Запорізькій області інформує
Руслан Рачинський: "Місцеві бюджети Запорізької області отримали 9,5 мільярда"
За 2019 рік до місцевих бюджетів Запорізького регіону надійшло 9,5 мільярда гривень податків і зборів. Як повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Руслан Рачинський, порівняно з 2018 роком доходи скарбниць зросли на 16 відсотків, додатково громади отримали 1,3 мільярда.
Понад 62 відсотки у загальній сумі займає податок на доходи фізичних осіб – за рік запоріжці спрямували 5,9 мільярда, що на 838 мільйонів або на 16,6 відсотка більше, ніж за попередній рік.
Запорізькі підприємці і аграрії сплатили 1 мільярд 369 мільйонів гривень єдиного податку, перевищивши рівень 2018 року майже на 155 мільйонів або на 13 відсотків. Зокрема, СПД-фізичні особи забезпечили 882 мільйони, СГД-юридичні особи – 181,4 мільйона, сільгоспвиробники – 305,5 мільйона.
Власники та орендарі земельних ділянок поповнили бюджети на 1 мільярд 133 мільйони. У порівнянні з попереднім роком надходження плати за землю збільшились на 43,5 мільйона або на 4 відсотки.
Крім того, до місцевих бюджетів надійшло 230 мільйонів гривень рентної плати за використання природних ресурсів, 178 мільйонів гривень екологічного податку, 170,5 мільйона гривень акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів тощо.
Запорізькі фінансові установи з процентів своїх вкладників сплатили до бюджету 54 мільйони гривень ПДФО
У 2019 році на Запоріжжі з процентів депозитних банківських рахунків та вкладів у кредитних спілках до державного бюджету надійшло 54,2 мільйона гривень податку на доходи фізичних осіб. Порівняно з 2018 роком надходження зросли на 1,6 мільйона або на три відсотки. Про це повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Руслан Рачинський.
Лише у грудні банківські та інші фінансові установи перерахували до скарбниці 4,6 мільйона.
Упродовж минулого року найбільші суми сплатили суб'єкти господарювання м. Запоріжжя – майже 38 мільйонів, м. Бердянськ, Бердянського та Приморського районів – 4,5 мільйона, м. Мелітополь, Мелітопольського та Веселівського районів – понад 4 мільйони, м. Енергодар, Кам’янсько-Дніпровського та Великобілозерського районів – 2 мільйони, Пологівського, Більмацького та Розівського районів – 1,9 мільйона, Вільнянського та Новомиколаївського районів – 1,2 мільйона тощо.
Нагадаємо, ставка податку на доходи фізичних осіб з процентів від вкладів у банках, кредитних спілках складає 18 відсотків. Відповідно до ст. 170.4. Податкового кодексу України інформація про суми банківського рахунку або ощадного сертифіката чи вкладу члена кредитної спілки, нараховані проценти, а також відомості про вкладників не подаються до контролюючого органу, тобто залишаються конфіденційними.
Запорізьке агропідприємство ухилилося від сплати 7 мільйонів гривень ПДВ: справу розгляне суд
Співробітники податкової міліції Запорізької області під процесуальним керівництвом прокуратури Запорізької області закінчили кримінальне провадження стосовно службових осіб одного з сільськогосподарських підприємств Запорізької області, яке ухилилося від сплати податків в особливо великих розмірах.
Досудовим розслідуванням встановлено, що представники підприємства за попередньою змовою подали до податкового органу недостовірні відомості та безпідставно отримали пільги зі сплати ПДВ, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету більш ніж 7 мільйонів гривень. У подальшому ці кошти підприємство незаконно використало на власні потреби.
На особисте майно одного з підозрюваних накладено арешт на суму 2,2 мільйона гривень, а обвинувальний акт відносно службових осіб підприємства направлено до суду.
Кримінальне провадження розслідувалося за вчинення правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 (службове підроблення), ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 222 (шахрайство з фінансовими ресурсами), ч. 3 ст. 212 (умисне ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах), ч. 2 ст. 209 КК України (легалізація (відмивання) доходів, отриманих злочинним шляхом).
У Запоріжжі вилучено понад 136 тисяч пляшок алкоголю із акцизними марками сумнівної якості
Співробітники податкової міліції Запорізької області спільно з працівниками ГУНП в Запорізькій області вилучили велику партію алкогольних напоїв з марками акцизного податку, автентичність яких викликає сумніви.
В рамках проведення операції "Акциз" та кримінального провадження за ст. 199 КК України, під час проведення обшуку у складському приміщенні виявлено понад 136 тисяч пляшок алкогольної продукції різних найменувань в тарі різного об’єму на загальну суму 11,1 мільйона гривень.
Проводиться подальша перевірка з метою встановлення походження вилучених алкогольних напоїв.
Антикорупційні заходи проведені серед тисячі кандидатів на посади у запорізькій податковій
Упродовж минулого року фахівці підрозділу з питань запобігання та виявлення корупції податкової служби Запорізької області провели роз'яснювальні заходи з 1009 кандидатами, які претендували на вакантні посади до органів ДПС регіону.
Передусім, майбутнім податківцям роз’яснювались норми Закону України "Про запобігання корупції" з метою упередження надзвичайних подій і правопорушень та для виявлення обставин, що могли перешкоджати їх призначенню.
Також для працівників ГУ ДПС у Запорізькій області було організовано 41 лекцію з профілактики корупції, а також тестування знань щодо застосування та дотримання вимог антикорупційного законодавства та розпорядчих документів ДПС.
За минулий рік було виявлено 25 порушень вимог Закону України "Про запобігання корупції". Зокрема, встановлені такі випадки недотримання законодавства:
- представництво інтересів будь-якої особи у справах (у т.ч. у судах), в яких іншою стороною є орган, підприємство, установа, організація, в якому вона працювала на момент припинення зазначеної діяльності;
- ненадання до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, повідомлень про суттєві зміни у майновому стані щодо отримання ними одноразового доходу що перевищує 50 прожиткових мінімумів;
- надання недостовірних відомостей у декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;
- неподання та несвоєчасне подання е-декларацій.
У рамках взаємодії зі спеціально уповноваженими суб’єктами у сфері протидії корупції надано інформацію стосовно 46 працівників, які ймовірно порушили вимоги антикорупційного законодавства.