Пологівське управління ГУ ДФС у Запорізькій області інформує !

Дата: 21.01.2020 14:07

Кількість переглядів: 783

Пологівське управління ГУ ДПС у Запорізькій області: до місцевих бюджетів надійшло 75,4 млн. гривень плати за землю

За січень – грудень 2019 року від власників землі та землекористувачів до місцевих бюджетів надійшло 75,4 млн. гривень плати за землю. Це на  27,1 млн. гривень, або на  56 відсотків більше показників за відповідний період 2018 року.

Зокрема, платниками Пологівського району сплачено 46,1 млн.грн в  Більмацькому  районі сплачено 13,8 млн.грн, Розівському районі сплачено 15,5 млн.гривень.

Начальник Пологівського управління Світлана Бруй повідомляє: «Вагому частку надходжень забезпечили власники земельних ділянок, часток (паїв) та землекористувачі. Від юридичних осіб надійшло майже 61,3 млн.грн, що на 25,7 млн.грн більше, ніж торік. Від фізичних осіб надійшло понад 14,1 млн. грн, що на 1,5 млн.грн більше, ніж за січень – грудень минулого року».

Платниками земельного податку є власники земельних ділянок та землекористувачі, а об’єктами оподаткування – земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні.

Суму податкового зобов’язання земельного податку юридичні особи обчисляють самостійно.

           Фізичним особам суми земельного податку нараховуються податковими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення – рішення про сплату податку.

Надходження ПДФО до зведеного бюджету від платників податків Пологівського, Більмацького та Розівського районів зросли на 18,9 %

За повідомленням начальника Пологівського управління ГУ ДПС у Запорізькій області Світлани Бруй, за січень – грудень 2019 року до бюджетів усіх рівнів території обслуговування Пологівського управління надійшло ПДФО в сумі 395,1 мільйона гривень.

Приріст надходжень в порівнянні з аналогічним періодом 2018 року становить 18,9% або надійшло на 62,9 мільйона гривень більше.

Крім того, податок на доходи фізичних осіб є основним джерелом наповнення місцевих бюджетів трьох районів. З початку року на розвиток місцевих бюджетів надійшло на 47,2 мільйонів гривень ПДФО більше, ніж торік, а саме – 296,3 мільйона гривень.

 До державного бюджету надходження склали 98,8 мільйона гривень, що перевищує показники 2018 року на 15,7 млн. грн.

Серед основних факторів позитивної динаміки сплати ПДФО – легалізація найманої праці, контроль за дотриманням роботодавцями законодавства з оплати праці, підвищення її розмірів то роз’яснювальна робота фахівцями Пологівського управління серед платників податків щодо змін податкового законодавства.

 Надходження за забруднення довкілля платниками Пологівського, Більмацького та Розівського районів  зросли майже на 86,8%.

З початку 2019 року платники «екоподатку» території обслуговування Пологівського управління забезпечили надходження до бюджетів усіх рівнів 3,00 мільйона гривень. Як підкреслив начальник Пологівського управління ГУ ДПС у Запорізькій області  Світлана Бруй, сума надходжень перевищила минулорічну майже на 87%. Порівняно з очікуваними показниками за 12 місяців до скарбниць сплачено на 1,2 мільйона більше.

Протягом січня – грудня державна казна отримала понад 1,7 мільйона гривень, місцеві бюджети поповнилися екологічним податком на 1,3 мільйон гривень.

Більшу частину надходжень забезпечили платники Пологівського району – 2,64 мільйони гривень, Більмацькі – 285,9 тис .грн., Розівські – 76,2 тис. грн.

Усього по Пологівському управлінні обліковується 218 платників екологічного податку, які у результаті своєї діяльності забруднюють атмосферне повітря, здійснюють викиди у водні об’єкти, а також утворюють та розміщують тверді побутові відходи. Усі вони є платниками екологічного податку.

 З початку року платники податку на додану вартість Пологівського, Більмацького та Розівського районів спрямували до державного бюджету понад 151 млн. гривень.

Платники податку на додану вартість (далі – ПДВ) Пологівського, Більмацького та Розівського районів за дванадцять місяців 2019 року спрямували до державного бюджету  151,4 млн. гривень, про це повідомив начальник Пологівського управління ГУ ДПС у Запорізькій області Світлана Бруй.

Показник надходжень у порівнянні з аналогічним періодом 2018 року, збільшився на 28,6 млн. грн., що становить23,3 %.

Зокрема у грудні 2019 році до бюджету спрямовано  25,5 млн. грн. ПДВ. Це на 13,9 млн. грн. більше, ніж надійшло на аналогічний період минулого року.

За повідомленням начальника Пологівського управління Світлани Бруй, станом на 01.01.2020 у Пологівському управлінні ГУ ДПС у Запорізькій області зареєстровано  307 платників ПДВ, з них 261 юридичних осіб та 46 фізичні особи – підприємці.

Позитивна динаміка сплати ПДВ, як і загалом надходжень до державного бюджету  наслідок якісного процесу адміністрування, що дозволяє прогнозувати стабільне і ритмічне наповнення бюджету в подальшому.

Роз’яснення законодавства

Пологівське управління Головного управління ДПС у Запорізькій області інформує, що ДПС України листом від 11.01.2020 № 422/7/99-00-04-04-01-07 надано рекомендації щодо справляння у 2020 році екологічного податку (далі – податок) в умовах дії Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Порядок справляння податку регламентується статтями 240 – 250 ПКУ і у 2020 році не змінився.

Статтею 250 ПКУ для податку визначено базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу.

Відповідно до пункту 250.2 статті 250 ПКУ платники податку складають податкові декларації екологічного податку за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 715, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03.09.2015 за № 1052/27497 (далі – Декларація), та подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів і сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової Декларації:

? за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти, розміщення протягом звітного кварталу відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах – за місцем розміщення стаціонарних джерел, спеціально відведених для цього місць чи об’єктів;

? за утворення радіоактивних відходів та тимчасове зберігання радіоактивних відходів понад установлений особливими умовами ліцензії  строк – за місцем перебування платника на податковому обліку у контролюючих органах.

При цьому, до внесення змін до форми Декларації, слід врахувати пропозиції, які викладені у листах ДФС:

? від 16.01.2019 № 1422/7/99-99-12-03-04-17, стосовно обов’язковості складання платниками податку окремого додатка 1 до Декларації в частині зобов’язань за викиди в атмосферне повітря двоокису вуглецю стаціонарними джерелами забруднення (далі – Викиди двоокису вуглецю) за кодом 19011000;

? від 26.04.2019 № 13932/7/99-99-12-03-04-17 щодо особливостей податкового адміністрування податку за Викиди двоокису вуглецю з умовним прикладом розрахунку (обчислення) обсягів Викидів двоокису вуглецю.

Платники екологічного податку перераховують суми податку, що справляється за викиди, крім Викидів двоокису вуглецю, скиди забруднюючих речовин та розміщення відходів, одним платіжним дорученням на рахунки, відкриті в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, які забезпечують розподіл цих коштів у співвідношенні, визначеному Бюджетним кодексом України:

? 45 відсотків екологічного податку – до загального фонду Державного бюджету України (крім податку, що справляється за Викиди двоокису вуглецю, який зараховується до загального фонду державного бюджету у повному обсязі; податку, що справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та/або тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад встановлений особливими умовами ліцензії строк, який зараховується до спеціального фонду державного бюджету у повному обсязі);

? 55 відсотків – до спеціального фонду місцевих бюджетів (крім податку, що справляється за Викиди двоокису вуглецю та за утворення радіоактивних відходів), у тому числі:

- до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об’єднаних територіальних громад – 25 відсотків;

- обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим – 30 відсотків;

- бюджетів міст Києва та Севастополя – 55 відсотків.

Граничними термінами подання податкових Декларацій та сплати податкових зобов’язань з податку вважаються за:

- IV квартал 2019 року – 10 лютого 2020 року, а останнім днем сплати податку – 19 лютого 2020 року;

- І квартал ц.р. – 12 травня та 20 травня 2020 року відповідно;

- ІІ квартал ц.р. – 10 серпня та 19 серпня 2020 року відповідно;

- ІІІ квартал ц.р. – 09 листопада та 19 листопада 2020 року відповідно;

- IV квартал ц.р. – 09 лютого та 19 лютого 2021 року відповідно.

Пологівське управління Головного управління ДПС у Запорізькій області звертає увагу платників, що з 13 січня в Україні застосовуватимуться лише рахунки за стандартом IBAN.

ДПС України перейшла на міжнародні стандарти IBAN з 01 жовтня 2019 року. Такий перехід відбувся без збою в наповненні державного та місцевих бюджетів.

Національним банком України для забезпечення виконання бюджетних програм у повному обсязі було прийнято рішення про продовження до 12.01.2020 можливості заповнення пари реквізитів у документах на переказ коштів.

Відповідно до стандартів IBAN номер банківського рахунку складається з 29 символів, зокрема: коду України, контрольного розряду, коду банку, самого рахунку.

Дізнатися про реквізити рахунків для сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та інших платежів до бюджету в розрізі адміністративно-територіальних одиниць України платники податків можуть на вебпорталі ДПС у розділі «Бюджетні рахунки» за посиланням https://tax.gov.ua/byudjetni-rahunki/ .

Крім того, реквізити рахунків можна дізнатися у контролюючого органу ДПС за місцем реєстрації або місцем здійснення діяльності.

Пологівське управління ГУ ДПС у Запорізькій області нагадує, що з 01.01.2020 мінімальна заробітна плата становить 4 723 грн та у погодинному розмірі – 28,31 гривень.

Трудові відносини роботодавця із працівником розпочинаються із укладання трудового договору, який оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу.

За порушення трудового законодавства юридичні та фізичні особи – підприємці, які використовують найману працю, несуть фінансову відповідальність у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати (30 х 4 723 грн = 141 690 гривень) у разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору, оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час та виплату заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску.

Норми встановлені ст. 265 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VIII із змінами та доповненнями.

Пологівське управління ГУ ДПС у Запорізькій області нагадує громадянам, котрі декларуватимуть доходи за 2019 рік, про ступені споріднення між фізичною особою та членами її сім’ї.

Членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення  відповідно до п.п. 14.1.263 п. 14.1 ст. 14 розд. І Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені.

Членами сім’ї фізичної особи другого ступеня споріднення для цілей розд. IV ПКУ вважаються її рідні брати та сестри, її баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно – довідковий ресурс (категорія 103.01).

Пологівське управління Головного управління ДПС у Запорізькій області нагадує про ключові дати упровадження норм законів «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» та «Про внесення змін до Податкового  кодексу  України  щодо  детінізації  розрахунків  в  сфері  торгівлі  і послуг» (закони

 № 128-IX та № 129-IX від 20.09.2019).

З 8 січня 2020 року платники податків можуть протестувати програмні РРО. При цьому свій продукт ДПС надаватиме і обслуговуватиме безкоштовно.

З 19 квітня 2020 року платники зможуть використовувати програмні РРО.

До 1 жовтня 2020 року РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень, крім тих, які здійснюють: реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, та реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я.

З 1 жовтня 2020 року до 1 січня 2021 року РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами–підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:

реалізацію товарів (надання послуг) через мережу Інтернет;

реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;

реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;

роздрібну торгівлю вживаними товарами в магазинах (група 47.79 КВЕД);

діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, якщо така діяльність є іншою, ніж визначена пунктом 11 статті 9 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг";

діяльність туристичних агентств, туристичних операторів;

діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення (група 55.10 КВЕД);

реалізацію текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

З 1 січня 2021 року використання РРО стане обов’язковим для всіх платників єдиного податку другої – четвертої груп, незалежно від видів діяльності.

З 09.01.2020 платники мають можливість записатись на бета-тест програмного РРО

Пологівське управління ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє наступне.

ДПС України проінформувала, що з 01 січня 2020 року відбувся офіційний запуск бета-тестування програмного РРО «пРРОсто». Забезпечення розробки програмного рішення для програмних РРО та можливості його тестування здійснюється Державною податковою службою України на виконання Указу Президента України № 837/2019 від 08 листопада 2019 року «Про невідкладні заходи з проведення реформ та зміцнення держави».

Записатись на бета-тест можна за посиланням https://prrosto.kmu.gov.ua/ .

Програмне РРО «пРРОсто» – це безкоштовний сервіс від податкової, який взаємодіє через Інтернет з сервером податкової служби через відкритий програмний інтерфейс, і виконує функції: формування, підпис, відправлення та видачу чеків встановленого формату, відкриття та закриття зміни, перегляд даних та інші.

Програмне рішення доступне для тестування на смартфонах і планшетах під операційними системами Android та iOS.

Учасники отримують запрошення до тестування з 09 січня 2020 року.

Про термін зберігання у платника звітності з єдиного внеску, поданої до контролюючих органів в електронному вигляді

Пологівське управління ГУ ДПС у Запрорізькій області повідомляє, що відповідно до статті 13 розділу І Закону України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» із змінами та доповненнями cтрок зберігання електронних документів на електронних носіях інформації повинен бути не меншим від строку, встановленого законодавством для відповідних документів на папері.

Разом з тим статтею 8 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» із змінами та доповненнями передбачено, що на власника або уповноважений орган (посадову особу), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів, покладено відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років.

Перелік типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів затверджений наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2012 № 578/5 із змінами і доповненнями (далі – Перелік № 578/5).

Відповідно до ст. 678 п. 7.1 глави 7 розділу І Переліку № 578/5 строк зберігання відомостей про застраховану особу, що підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню (з 2011 року – Звіт про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованих страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (персоніфікований облік)) становить 75 років.

Мінімальний розмір ЄСВ з 2020 року - 1039,06 грн

У Пологівському управлінні ГУ ДПС у Запорізькій області звертають увагу платників, єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це консолідований страховий внесок в Україні, збір якого здійснюється в системі загальнообов'язкового державного страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі.

Відповідно з прийнятим Законом «Про Державний бюджет України на 2020 рік» з 01.01.2020 року розмір мінімальної зарплати становить 4723 гривень. Відтак, мінімальний розмір єдиного внеску на місяць становить 1039,06 грн (22% від мінімальної зарплати), відповідно квартальна сума складає 3117,18 гривень.

Вперше у такому розмірі сплачують єдиний внесок фізичні особи-підприємці за найманих працівників, починаючи з січня 2020 року, за себе - за підсумками І кварталу 2020 року (до 20 квітня 2020 року).

Платникам слід пам'ятати, єдиний внесок сплачується незалежно від того, ведеться підприємницька діяльність чи ні. Виняток складають пенсіонери за віком та особи з інвалідністю.

Також у податковій нагадують - термін сплати єдиного внеску за IV квартал 2019 року - 19 січня 2020 року, а термін подачі звітності ЄСВ за 2019 рік - до 09 лютого 2020 року.

Нова форма декларації з ПДВ

Пологівське управління ГУ ДПС у Запорізькій області  повідомляє, що з 01.01.2020 набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 20.11.2019 № 488 "Про внесення змін до форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість та визнання таким, що втратив чинність, наказу Державної податкової адміністрації України від 29 березня 2011 року № 167" (далі-наказ № 488).

Відповідно до наказу № 488 внесено зміни до:

форми декларації з податку на додану вартість;

уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок;

розрахунку податкових зобов’язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України;

Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість.

Увага! Розрахунок сум податку на додану вартість, не сплаченого суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, здійснюватиметься у додатку 6 до податкової декларації з ПДВ «Розрахунок сум податку на додану вартість, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, та/або показників, відповідно до яких підприємства (організації) належать до підприємства (організації) осіб з інвалідністю».

Податкова звітність з ПДВ, у тому числі додаток 6 до податкової декларації з податку на додану вартість, з урахуванням змін, внесених наказом № 488, подається починаючи із звітного (податкового) періоду за січень 2020 року та 1 квартал 2020 року.

Щоб не втратити статус платника єдиного податку, не допускайте виникнення податкового боргу

Пологівське управління нагадує, що платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ у випадку наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів – в останній день другого із двох послідовних кварталів.

       Контролюючий орган може анулювати реєстрацію  платником єдиного податку шляхом  виключення з реєстру  платників єдиного податку за своїм рішенням у разі наявності у платника єдиного податку податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів (п.п. 3 п. 299.10 ст. 299 ПКУ).

Таке  виключення з реєстру платників єдиного податку здійснюється в останній день календарного місяця, в якому закінчився граничний строк погашення податкового боргу.

Податковий борг –  це сума узгодженого грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений ПКУ строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання ( п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Погашення податкового боргу – зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.

Інформацію щодо  наявності податкового боргу  можна з’ясувати на електронних сервісах ДПС України: «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера», що розміщений на сайті ДПС за посиланням http://tax.gov.ua/businesspartner,  або в «Електронному кабінеті платника»,вхід до якого здійснюється  за адресою: http: //cabinet.tax.gov.ua.

Оновлення інформації на сайті щодо стану розрахунків платника податків з бюджетом ( про наявність заборгованності ) відбувається щоденно, крім вихідних та святкових днів, після проведення розрахунків зведених показників в центральній базі даних за результатами попереднього банківського дня

Увага: Річна податкова декларація з податку на прибуток підприємств подається за новою формою

Пологівське управління нагадує платникам податків, що з початку 2020 року розпочалась кампанія декларування податку на прибуток підприємств, яка триватиме до                     10 лютого 2020 року.

Звертаємо увагу, що наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2019  №481, який набув чинності  20.12.2019 , внесено зміни до  форми  податкової декларації з  податку на прибуток підприємств та додатків до неї. Зокрема, внесено зміни до  додатку щодо заповнення відомостей про нерезидента, заповнення уточнюючих показників, тощо.

Таблицю «Наявність додатків» основної частини декларації її доповнено  клітинкою для відмітки щодо наявності нового додатка ПП та розділено клітинку «ФЗ прим.12»  на дві для відміток про складання фінансової звітності  за національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку чи міжнародними стандартами фінансової звітності.

Передбачено  подання нового додатку «ПП «Інформація про суми податкових пільг» платниками, які не сплачують податок у зв’язку з отриманням податкових пільг відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1233.

Оскільки видання наказу № 481 обумовлено змінами в податковому законодавстві, які набули чинності з 01.01.2019 року, то платникам податку на прибуток підприємств рекомендовано подавати декларацію за звітний (податковий) 2019 рік за оновленою формою.

Роз’яснення з даного приводу розміщені на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням Головна/Повідомлення та нагадування/24.12.2019.

Форма декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 25.04.2019 № 177).

Нормами п.п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що платник податків зобов’язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Платниками податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) є: фізична особа – резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа – нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.

Особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників ПДФО, а також суми утриманого з них ПДФО до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику ПДФО податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

Також платники ПДФО зобов’язані на вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою ПДФО, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій Декларації з цього податку.

Якщо платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом, контролюючий орган має право проводити документальні позапланові перевірки (п.п. 78.1.2 п. 78.1 ст. 78 ПКУ).

Контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму грошових зобов’язань, якщо, зокрема платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) Декларацію (п.п. 54.3.1 п. 54.3 ст. 54 ПКУ).

Відповідно до п. 123.1 ст. 123 ПКУ самостійне визначення суми податкового зобов’язання платника податків контролюючим органом на підставах, визначених п.п. 54.3.5 п. 54.3 ст. 54 ПКУ, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов’язання. При повторному протягом 1 095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов’язання з цього податку, – тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов’язання.

Отже, у разі неподання платником податків в установлений термін податкової Декларації (при умові, якщо таке подання відповідно з ПКУ є обов’язковим), контролюючий орган на підставі наявної податкової інформації за результатами документальної позапланової перевірки має право самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника ПДФО.

Податковий календар на 20 січня 2020 року. Останній день сплати:

• авансового внеску з єдиного податку на січень 2020 року платниками єдиного податку 1-ї та 2-ї груп (п. 295.1 ст. 295 ПКУ);
• єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування роботодавцями за найманих працівників за грудень 2019 року (крім гірничих підприємств) (абз. перший частини восьмої ст. 9 Закону України від 08.07. 2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»;
• єдиного внеску, нарахованого за ІV кв. 2019 року підприємцями, у тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування, особами, які провадять незалежну професійну діяльність, та членами фермерських господарств  (абз. третій частини восьмої ст. 9 Закону «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» № 2464).

Останній день подання:

• звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (форма № Д4 (місячна) за грудень 2019 року (п. 1 розд. III Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом МФУ від 14.04.2015  № 435);
• податкової декларації з ПДВ за грудень 2019 року платниками, у яких податковий період дорівнює календарному місяцю (п. 203.1 ст. 203 ПКУ);
• заяви про вибір квартального звітного (податкового) періоду з ПДВ у 2020 році (п. 202.2 ст. 202 ПКУ);
• податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (крім громадян) за грудень 2019 року у разі неподання податкової декларації на 2019 рік  (п. 286.3 ст. 286 ПКУ);
• податкової декларації з рентної плати за грудень 2019 року з розрахунком: рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України; рентної плати за користування надрами при  видобуванні вуглеводневої сировини; рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами; рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України  (п. 257.1 ст. 257 ПКУ);
• декларації акцизного податку за грудень 2019 року (п. 223.2 ст. 223 ПКУ).

Послуги надані не платником ПДВ, а оплата отримана після реєстрації платником ПДВ. Чи виникають податкові зобов’язання?

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів / послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

- дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Враховуючи те, що виникнення податкових зобов'язань з ПДВ відбувається за правилом «першої події», якою у даному випадку є дата надання послуг покупцю, то у постачальника, який на таку дату не був зареєстрований платником ПДВ, податкові зобов'язання з ПДВ у разі надходження оплати за надані послуги після його реєстрації платником ПДВ, не виникають.

Тобто, у разі, якщо на момент надання послуг  постачальник не був зареєстрованим  платником ПДВ, то при надходженні оплати за такі послуги після його реєстрації в якості платника ПДВ, податкові зобов’язання не відображаються.

Зазначена норма передбачена  п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України.

Зверніть увагу! З 1 січня 2020 року змінюється форма податкової декларації про майновий стан і доходи

З 1 січня 2020 року декларація про майновий стан і доходи подається за новою формою. Зміни до форми податкової декларації внесені наказом Міністерства фінансів України від 25.04.2019 № 177 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року № 859».

У новій формі податкової декларації:

- доповнено рядок 8 декларації «Категорія платника» новим критерієм «особа, яка заявляє право на податкову знижку», який застосовується громадянами, що декларують право на податкову знижку;

- для розрахунку суми податку на доходи фізичних осіб, на яку зменшуються податкові зобов’язання при використанні права на податкову знижку, передбачено новий додаток Ф3;

- у декларації у розділі ІІ «Доходи, які включаються до загального оподатковуваного доходу» додатково виокремлено такі доходи:

рядок 10.2 - «дохід, нарахований (виплачений, наданий) у формі винагород та інших виплат відповідно до умов цивільно - правового характеру»,

рядок 10.4.1 - «дохід, отриманий від фізичної особи – орендаря, який не є податковим агентом фізичної особи – орендодавця, від надання в оренду (суборенду, емфітевзіс) земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених у натурі (на місцевості), які розташовані за місцезнаходженням, відмінним від податкової адреси (орендодавця)».

Послуги платника єдиного податку 2-ї групи: враховуйте обмеження

Другу групу єдиного податку мають право обрати фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

 - не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб,

- обсяг доходу не перевищує 1,5 млн грн.

Отже, підприємці - платники єдиного податку 2-ї групи мають право надавати послуги тільки платникам єдиного податку або населенню.

Тобто, якщо платник єдиного податку 2-ї групи у господарських відносинах з іншим суб'єктом господарювання, який не є платником єдиного податку, відповідно до умов договору виступає як виконавець послуг, то такий підприємець не може перебувати на другій групі.

У разі недотримання зазначеного обмеження, необхідно перейти на загальну систему оподаткування з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому здійснювалася заборонена діяльність.

Крім того, до доходу, отриманому платником єдиного податку 2-ї групи від провадження забороненої діяльності, застосовується ставка єдиного податку у розмірі 15 відсотків.

Зазначена норма визначена абз. другим п. 291.4 ст. 291; п.п. 4 п.293.4 ст. 293 та п.п.9 п.п. 298.2.3 ст. 298 Податкового кодексу України.

Продаж фізичною особою легкового автомобіля: порядок  оподаткування

За загальним правилом дохід платника податку від продажу об'єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 5%.

Разом з тим, із загального правила є виключення.

Так, дохід, отриманий від продажу протягом звітного (податкового) року одного з об'єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, не підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб.

Отже, дохід, отриманий фізичною особою – резидентом України від продажу протягом року одного легкового автомобіля не оподатковується податком на доходи фізичних осіб.

Дохід, отриманий від продажу  протягом звітного (податкового) року двох та більше легкових автомобілів (мотоциклів, та/або мопедів), підлягає оподаткуванню за ставкою 5%.

Крім того, такий дохід є об’єктом оподаткування військовим збором за ставкою 1,5%.  

Дохід від продажу легкового автомобіля (мотоцикла, мопеда) визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче середньоринкової вартості відповідного транспортного засобу або не нижче його оціночної вартості, визначеної згідно із законом (за вибором платника податку).

Середньоринкова вартість легкових автомобілів (мотоциклів, мопедів) визначається щокварталу центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного розвитку, у порядку, встановленому КМУ (для кожної марки, моделі таких транспортних засобів з урахуванням року випуску та пробігу, на підставі аналізу фактичних цін продажу відповідних транспортних засобів), і оприлюднюється на офіційному веб-сайті цього органу в режимі вільного доступу до 10 числа місяця, наступного за звітним кварталом.

Якщо стороною договору купівлі-продажу є юридична особа чи підприємець, такий суб’єкт господарювання вважається податковим агентом, який утримує податок за ставкою 5%, або не оподатковує дохід з урахуванням інформації про черговість продажу рухомого майна, зазначеної продавцем у договорі купівлі-продажу чи в окремій заяві.

При продажу легкових автомобілів (мотоциклів, мопедів) договори купівлі-продажу посвідчуються нотаріусом за наявності документа про сплату до бюджету продавцем податку, обчисленого виходячи із зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче середньоринкової вартості таких транспортних засобів.

Якщо при продажу легкових автомобілів (мотоциклів, мопедів) проводиться їх оцінка відповідно до закону, нотаріус посвідчує відповідні договори за наявності документа про сплату до бюджету продавцем податку, обчисленого виходячи з такої оціночної вартості таких транспортних засобів, та документа про оцінку транспортних засобів.

Нотаріус щокварталу подає до контролюючого органу за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію про посвідчені договори купівлі-продажу, про вартість кожного договору та про суму сплаченого податку.

Продавець - платник податку самостійно визначає суму податку і сплачує його до бюджету через банківські установи.

Зазначена норма передбачена п. 173.1 - п. 173.4 ст. 173 Податкового кодексу України.

Безповоротна фінансова допомога платника податку на прибуток: податкові наслідки

Платник податку на прибуток, який враховує різниці, фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшує на суму перерахованої безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) особам, що не є платниками податку (крім фізичних осіб), та платникам податку, які оподатковуються за ставкою 0 % відповідно до п. 44 підр. 4 розд. XX Податкового кодексу.

Вказане збільшення не стосується безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг), перерахованої неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг, для яких застосовується положення пп. 140.5.9 ст. 140 ПКУ.

Згідно п.п. 140.5.9 ст. 140 Податкового кодексу фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму коштів (вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг), безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування (крім неприбуткової організації, яка є об'єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об'єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону), у розмірі, що перевищує 4% оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.

Отже, якщо отримувач безповоротної фінансової допомоги є платником податку на прибуток на загальних підставах, фізичною особою, то підприємство - надавач безповоротної фінансової допомоги коригування на різниці не здійснює.

Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату до оподаткування.

Якщо отримувачем безповоротної фінансової допомоги, є юридична особа – платник єдиного податку, то підприємству – надавачу безповоротної фінансової допомоги необхідно збільшувати фінансовий результат до оподаткування на суму такої допомоги.

Фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму коштів (вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг), безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, у розмірі, що перевищує 4% оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.

Зазначена норма передбачена п.п. 140.5.10 ст. 140 Податкового кодексу України.

РРО - новації. Програмний РРО - з 19 квітня 2020 року: вивчаємо порядок застосування

Законом України від 20.09.2019 року № 128-IX "Про внесення змін до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг" передбачені нові норми щодо застосування РРО (опублікований 19.10.2019 в газеті «Голос України» № 200).

Закон №128 набирає чинності через шість місяців з дня його опублікування - 19 квітня 2020 року, крім окремих норм.

Так, законом №128 внесені Зміни до ст. 2 і ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР, які набирають чинності з 19 квітня 2020 року, а саме:

З 19.04.2020 року передбачається запровадження програмного РРО. Це програмний, програмно-апаратний або програмно-технічний комплекс у вигляді технологічного та/або програмного рішення, що використовується на будь-якому пристрої.

Програмний РРО призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з приймання готівки для подальшого переказу.

В такому програмному РРО фіскальні функції реалізовані через фіскальний сервер податкового органу

1 січня 2020 року ДПС представить безкоштовне програмне РРО для тестування (у процесі тестування будуть вноситися корективи).

Програмне забезпечення буде безкоштовним і в обслуговуванні.

З 19 квітня 2020 року платники податків зможуть користуватися програмним РРО, як альтернативою класичним реєстраторам розрахункових операцій.

При використанні програмних РРО, суб’єкти господарювання повинні подавати до податкових органів по дротових або бездротових каналах зв'язку електронні фіскальні звіти та електронні фіскальні звітні чеки.

При здійсненні розрахункових операцій в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу необхідно:

- створювати контрольні стрічки у паперовій та/або електронній формі і забезпечувати їх зберігання: - на РРО (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) - протягом трьох років; - на програмних РРО у разі здійснення розрахункових операцій у режимі офлайн - до моменту передачі електронних розрахункових документів, електронних фіскальних звітів, електронних фіскальних звітних чеків до фіскального сервера контролюючого органу;

- проводити розрахункові операції через РРО та/або через програмні РРО з використанням режиму попереднього програмування найменування товарів (послуг) (із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості;

- вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.

При цьому суб'єкт господарювання зобов'язаний надати контролюючим органам під час проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), які підтверджують облік та походження товарів, що на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті).

Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками ПДВ (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).

До уваги комунальних підприємств. Виправляємо помилку у Розрахунку частини чистого прибутку (доходу)

Розрахунок частини чистого прибутку (доходу) разом з фінансовою звітністю, складеною відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, подається державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями до органів державної податкової служби у строк, передбачений для подання декларації з податку на прибуток підприємств.

Порядок відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями визначений постановою КМУ від 23.02.2011 № 138.

Форма розрахунку затверджена наказом ДПА України від 16.05.2011 № 285.

Частина чистого прибутку визначається за результатами фінансово-господарської діяльності та розраховується за правилами бухгалтерського обліку.

Чистий прибуток (збиток) розраховується як алгебраїчна сума прибутку (збитку) від звичайної діяльності та надзвичайного прибутку, надзвичайного збитку та податків з надзвичайного прибутку (пункт 37 П(С)БО 3 "Звіту про фінансові результати", затвердженого наказом МФУ від 31.03.99 N 87). Ця сума зазначається у рядку 220 "Чистий прибуток" або рядку 225 "Чистий збиток" Звіту про фінансові результати.

Порядок виправлення помилок у фінансовій звітності підприємства визначений П(С) БО 6 "Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах", затвердженого наказом МФУ від 28.05.99 № 137.

Виправлення помилок, допущених при складанні фінансових звітів у попередніх роках, здійснюється шляхом коригування сальдо нерозподіленого прибутку на початок звітного року, якщо такі помилки впливають на величину нерозподіленого прибутку (непокритого збитку).

Виправлення помилок, які відносяться до попередніх періодів, вимагає повторного відображення відповідної порівняльної інформації у фінансовій звітності. У примітках до фінансових звітів слід розкривати інформацію щодо виправлення помилок, які мали місце в попередніх періодах, зокрема, статті фінансової звітності минулих періодів, які були переобраховані з метою повторного подання порівняльної інформації.

Отже, державні унітарні підприємства та їх об'єднання, у разі якщо вони допустили помилки при складанні фінансової звітності, можуть їх виправити за допомогою відображення відповідної порівняльної інформації у фінансовій звітності.

Формою Розрахунку не передбачено подання уточнюючого розрахунку при допущенні помилок у показниках.

Таким чином, у зв'язку з тим, що частина чистого прибутку визначається відповідно до правил бухгалтерського обліку, то у разі помилки у Розрахунку частини чистого прибутку (доходу) за відповідний період, платник виправляє відповідну помилку у такому Розрахунку за відповідний період.

Платник може виправити відповідну помилку у Розрахунку за наступний звітний період, який складається наростаючим підсумком.

У разі зазначення помилки Розрахунку у попередніх роках, платник може виправити відповідну помилку у Розрахунку частини прибутку (доходу) за наступний звітний рік.

У разі самостійного виявлення факту заниження зобов'язання у Розрахунку платники не притягуються до відповідальності, передбаченої Податковим кодексом України, але притягуються до адміністративної відповідальності.

Роз’яснення стосовно виправлення самостійно виявлених помилок у Розрахунку викладено у листі ДПС України від 19.04.2012 № 11361/7/15-1217.

До уваги платників туристичного збору: заповнюємо декларацію

Ставка туристичного збору встановлюється за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади  за кожну добу тимчасового розміщення особи у місцях проживання (ночівлі), у розмірі до 0,5% – для внутрішнього туризму та до 5%  – для в’їзного туризму від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного (податкового) року, для однієї особи за одну добу тимчасового розміщення (п.п. 268.3.1 ст. 268 Податкового кодексу).

Базою справляння збору є загальна кількість діб тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі) (п.п. 268.4.1 ст. 268 ПКУ).

Форма податкової декларації з туристичного збору затверджена наказом МФУ від 09.07.2015 № 636, у редакції від 08.05.2019 № 186).

Так,  додаток до Декларації «Розрахунок № податкового зобов’язання з туристичного збору», передбачає заповнення колонки 3 «Загальна кількість діб розміщення у місцях проживання (ночівлі)».

У колонці 3 зазначається загальна кількість діб проживання (людино-діб) за весь звітний період (людино-доба – день, проведений особою в місці проживання (ночівлі)).

Місце (ліжко-місце) – це частина площі номера з ліжком, постільною білизною, рушниками та іншим інвентарем відповідно до категорії готелю, призначена та придатна для проживання однієї особи (п. 1.3 «Правил користування готелями й аналогічними засобами розміщення та надання готельних послуг», затверджених наказом Державної туристичної адміністрації України від 16.03.2004 № 19).

При заповненні колонки 3 Додатка до Декларації зазначається загальна кількість діб проживання (людино-діб) за весь звітний період по всіх місцях (ліжко-місцях) в розрізі внутрішнього та в’їзного туризму (без врахування осіб, які не є платниками туристичного збору згідно з п.п. 268.2.2 ст. 268 ПКУ, та надали копії відповідних документів, що підтверджують їх належність до такого кола осіб).

Водночас, у разі погодинного розміщення туристичний збір розраховується для кожного проживаючого (платника збору) з базою оподаткування – одна доба.

Оновлено декларацію з податку на прибуток

Наказом МФУ від 14.11.2019 № 481  "Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств" затверджено зміни до форми податкової декларації з податку на прибуток підприємств.

Наказ №481 набирає чинності з дня його офіційного опублікування, крім п.п. 3 п. 1 та п. 3  Наказу №481(зміни у додатку РІ та запровадження нового додатку ПП), які набирають чинності з 01 січня 2020 року.

Зазначені зміни передбачають, зокрема:

– доповнення таблиці про наявність додатків колонкою для відмітки про наявність нового додатка ПП, а також розділення колонки "ФЗ12" на дві колонки для відміток про складання фінансової звітності за П(С)БО чи МСФЗ;

– доповнення декларації новим додатком ПП "Інформація про суми податкових пільг", який подаватимуть платники податку, що не сплачують податок у зв'язку з отриманням податкових пільг відповідно до постанови КМУ від 27.12.2010 р. № 1233;

– доповнення форми декларації  новими рядками для відображення податкових зобов'язань, інших штрафних санкцій та пені, визначених відповідно до ПКУ, не пов'язаних із виправленням помилок (рядки 35 – 37).

– вилучення з таблиці 1 додатка ПН рядка 12 "Внески та премії на страхування або перестрахування ризиків в Україні або страхування резидентів від ризиків за межами України";

– доповнення додатка ВП третьою таблицею про наявність поданих до декларації додатків – форм фінансової звітності за звітний (податковий) період, що уточнюється;

– викладення в новій редакції назв різниць у рядках 3.1.6, 3.1.6.1, 3.1.6.2 та 3.1.7 додатка РІ до декларації, а також доповнення цього додатка у підрозділі "Інші різниці" новим рядком 4.1.4.1 для відображення позитивної різниці між сумою будь-яких виплат (винагород) страховим посередникам та іншим особам і сумою нормативу таких витрат, передбаченої пп. 141.1.3 ПКУ.

ГУ ДПС у Запорізькій області інформує

Запорізькі платники погасили понад 300 мільйонів гривень боргів з податків та ЄСВ

Податкові борги запорізьких компаній та підприємців за минулий рік скоротились більш ніж на 300 мільйонів гривень. Про це повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Руслан Рачинський. З цієї суми до державного бюджету надійшло 100 мільйонів, до місцевих скарбниць – 66,7 мільйона гривень. Також до пенсійного і соціальних фондів було сплачено 134,5 мільйона гривень єдиного соціального внеску.

Фахівці податкової служби регіону застосовували комплекс заходів відповідно до вимог Податкового кодексу України. Так, з рахунків боржників було стягнуто платіжними вимогами та вилучено готівки на суму 10,4 мільйона гривень, надходження від реалізації дебіторської заборгованості перевищили два мільйони, від реалізації майна, яке знаходилося у податковій заставі – майже 11 мільйонів гривень. Крім того, за рахунок розстрочення податкового боргу до бюджету надійшло майже три мільйони. Підприємства, які знаходяться в процедурах банкрутства, сплатили майже 9 мільйонів гривень.

До суду було направлено 305 позовів про стягнення недоїмки у сумі 889 мільйонів, на даний час винесено 68 рішень із загальною сумою 395 мільйонів, з якої бюджет вже отримав 26,5 мільйона гривень.

Також у 2019 році сума списаного безнадійного податкового боргу склала 769 мільйонів, зокрема, 718 мільйонів – у зв’язку з ліквідацією суб'єктів господарювання-боржників.

Нагадуємо, перелік платників податків, які мають борги перед бюджетами, розміщено на вебпорталі Державної податкової служби: https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/pereliki-/296361.html.

За рік власники запорізької нерухомості сплатили понад 129 мільйонів гривень

До запорізьких місцевих бюджетів за 2019 рік надійшло 129,4 мільйона гривень податку на нерухоме майно. Як повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Руслан Рачинський, сплачена сума на 22,8 мільйона або на 21,4 відсотка перевищила показник 2018 року.

Запорізькі компанії, організації та установи спрямували до скарбниць 86,4 мільйона гривень податку, що на 9,8 мільйона більше, ніж за попередній рік.  Власники нерухомості-фізичні особи поповнили бюджети на 43 мільйони, зростання до рівня 2018 року скало 13 мільйонів гривень.

Найбільші платежі від юридичних та фізичних осіб надійшли до бюджету м. Запоріжжя – 42,7 мільйона. Мелітопольські та веселівські платники спрямували 23,2 мільйона, якимівські та приазовські – 15,2 мільйона, бердянські та приморські – майже 12 мільйонів, вільнянські та новомиколаївські – 11,5 мільйона, василівські та михайлівські – 5,8 мільйона, оріхівські та гуляйпільські – 5,6 мільйона тощо.

Всього минулого року податок на нерухомість сплачували 4062 суб'єкти господарювання-юридичні особи та майже 27 тисяч фізичних осіб.

Нагадаємо, податок на нерухоме майно для фізичних осіб нараховується на житлову площу, яка перевищує 60 квадратних метрів для квартир, 120 квадратних метрів – для будинків і 180 квадратних метрів – для різних типів нерухомості. Ставки встановлюються рішеннями місцевих рад: сільських, селищних, міських та об'єднаних територіальних громад. Вони не повинні перевищувати 1,5 відсотка від мінімальної зарплати за квадратний метр. Податок сплачується тільки за ту площу, яка перевищує пільгову.

Додатково оподатковуються об'єкти житлової нерухомості, площа яких понад 300 квадратних метрів для квартир і 500 квадратних метрів для житлових будинків за ставкою 25000 гривень за кожен об'єкт житлової нерухомості або його частки.

Ще три запорізьких підприємства будуть користуватися пільгами з оподаткування

Регіональна комісія розглянула доцільність надання підприємствам, у штаті яких працюють особи з інвалідністю, дозволів на право користування пільгами з оподаткування.

У сьогоднішньому засіданні взяли участь директорка Департаменту соціального захисту населення Запорізької облдержадміністрації Світлана Абдурахманова, заступниця начальника управління податків і зборів юридичних осіб Головного управління ДПС у Запорізькій області Ольга Богданова, представники інших державних органів та запорізьких підприємств.

Для отримання пільг до облдержадміністрації звернулися чотири підприємства м. Запоріжжя та області, які засновані громадськими організаціями людей з інвалідністю. Проаналізувавши надані документи та поточну діяльність, члени регіональної комісії винесли рішення стосовно трьох присутніх на заході суб'єктів господарювання та проголосували за рішення рекомендувати керівництву Запорізької ОДА надати дозвіл на користування пільгами з оподаткування. Зокрема, вони застосовуються щодо податку на додану вартість, податку на прибуток підприємств та майнових податків. Висновки по ще одному СГД будуть надані на наступному засіданні.

Руслан Рачинський: "Запорізький бізнес збільшив сплату ПДВ на 472 мільйони"

Запорізькі платники податку на додану вартість за 2019 рік спрямували до державного бюджету 3 мільярди 720 мільйонів гривень. Як повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Руслан Рачинський, суб’єкти господарювання збільшили сплату ПДВ порівняно з 2018 роком на 472,4 мільйона або на 14,5 відсотка.

За результатами декларування збільшились обсяги оподатковуваних операцій запорізьких компаній і підприємців, відповідно, нарахування підвищились до показників попереднього року на 15 відсотків.

Найбільші суми до державної скарбниці забезпечили представники бізнесу м. Запоріжжя – 2 мільярди 145,4 мільйона, м. Бердянськ, Бердянського та Приморського районів – 287 мільйонів, м. Мелітополь, Мелітопольського та Веселівського районів – 279 мільйонів, Вільнянського та Новомиколаївського районів – 197,6 мільйона, Пологівського, Більмацького та Розівського районів – 151 мільйон, м. Токмак, Токмацького та Чернігівського районів – 147,6 мільйона, Оріхівського та Гуляйпільського районів – 126 мільйонів тощо.

Всього у Запорізькій області зареєстровано майже 10,5 тисячі платників податку на додану вартість, серед них 9,5 тисячі – СГД-юридичні особи та близько тисячі фізичних осіб-підприємців.

За користування радіочастотами запорізькі підприємства сплатили понад мільйон гривень

Запорізькі суб'єкти господарювання за минулий рік спрямували до держбюджету 1 мільйон 62 тисячі гривень рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України. Сплачена сума майже на шість відсотків перевищила показник 2018 року. Про це повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Руслан Рачинський.

Більшу частину надходжень забезпечили компанії обласного центру – 556 тисяч, бердянські і приморські підприємства сплатили 221 тисячу,  енергодарські, кам’янсько-дніпровські та великобілозерські – 74 тисячі, василівські та михайлівські – 65 тисяч, мелітопольські і веселівські – 57 тисяч тощо.

Усього у м. Запоріжжя та області нараховується близько сотні суб'єктів господарювання, які у свій діяльності використовують засоби радіозв'язку та радіомовлення.

Підприємства, яким надано право користування радіочастотним ресурсом України на підставі ліцензій або дозволу, повинні обчислювати та перераховувати рентну плату до держбюджету. Розмір платежу залежить від виду радіозв'язку, розміру встановлених ставок та ширини смуги радіочастот по кожному регіону.

« повернутися