Гаряча лінія з питань застосування РРО
Гаряча лінія з питань застосування РРО
05 березня 2020 року з 15 год. 00 хв. до 16 год. 00 хв. Пологівське управління ГУ ДПС у Запорізькій області проведе “гарячу” телефонну лінію з питань застосування реєстраторів розрахункових операцій.
На запитання платників відповідатиме Бруй Світлана Миколаївна – начальник Пологівського управління ГУ ДПС у Запорізькій області.
Усі бажаючі можуть поставити свої запитання за номером “гарячої” телефонної лінії: (06165) 2-38-06
Пологівські, більмацькі та розівські суб'єкти господарювання сплатили 31,5 мільйонів гривень ПДВ
За два місяці цього року платники податків Пологівського, Більмацького та Розівського районів спрямували до державного бюджету 31,5 мільйона гривень податку на додану вартість. Про це повідомила начальниця Пологівського управління ГУ ДПС у Запорізькій області Світлана Бруй.
Вона зазначила, що податок на додану вартість – один із бюджетоформуючих платежів та займає лідируючу позицію у надходженнях державного бюджету – за два місяці його частка склала понад 60 відсотків.
Найбільші суми ПДВ надійшли від компаній і підприємців, чия діяльність зосереджена у Пологівському районі – 18,1 мільйона, у Більмацькому і Розівському районах сплачено, відповідно, 11,7 та 1,7 мільйона.
Наразі у Пологівському управлінні зареєстровано 256 юридичних та 48 фізичні особи-платники податку на додану вартість.
Спрощенці Пологівського, Більмацького та Розівського районів сплатили у лютому 2020 року до місцевих бюджетів 4,4 мільйони гривень єдиного податку
Протягом лютого поточного року до місцевих бюджетів Пологівського, Більмацького та Розівського районів надійшло 4,4 млн. грн. єдиного податку, що порівнюючи з лютим 2019 року на 477,7 тис.грн., або на 12,3 відс. більше. Про це повідомила начальниця Пологівського управління ГУ ДПС у Запорізькій області Світлана Бруй.
Так, фізичні особи-підприємці сплатили 69,3 відс. від загальних надходжень єдиного податку до місцевої казни (3,01 млн. грн.). Проти аналогічного періоду минулого року такі надходження зросли на 0,6 відс., або на 18,5 тис.грн.
Від платників єдиного податку-юридичних осіб у лютому 2020 року до місцевих бюджетів надійшло 1,3 млн. грн., або 30,7 відс. від загальних надходжень єдиного податку (від юридичних осіб – спрощенців третьої групи 319,2 тис.грн., від сільгосптоваровиробників четвертої групи надійшло 1,02 млн. грн. єдиного податку).
Слід нагадати, що платники першої та другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа поточного місяця. Платники єдиного податку третьої групи сплачують податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання декларації за податковий звітний квартал. Платники єдиного податку четвертої групи сплачують податок щоквартально протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, у таких розмірах:
- у I кварталі – 10 відсотків;
- у II кварталі – 10 відсотків;
- у III кварталі – 50 відсотків;
- у IV кварталі – 30 відсотків.
Роз’яснення законодавства
Внесено зміни до положення про реєстрацію платників ПДВ
Пологівське управління Головного управління ДПС у Запорізькій області звертає увагу платників, що Міністерством фінансів України наказом від 29.01.2020 № 30 (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 14.02.2020 за № 171/34454) (далі – Наказ № 30) внесено зміни до Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130.
Так, змінами, зокрема:
? удосконалюється алгоритм формування ДПС України індивідуального податкового номера (ІПН) платника ПДВ для фізичної особи з метою ідентифікації її першої та повторної реєстрації як платника ПДВ, у тому числі для фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП), стосовно яких до ЄДР внесено серію (за наявності) та номер паспорта.
ІПН для фізичних осіб – 12-розрядний числовий номер такої структури:
• 1 – 10-й знаки – реєстраційний номер облікової картки платника податків;
• 11-й та 12-й знаки – контрольні розряди, алгоритм формування яких встановлює ДПС України.
Для ФОП, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті, стосовно яких замість реєстраційного номера облікової картки платника податків до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) внесено серію (за наявності) та номер паспорта, 1 – 10-й знаки 12-розрядного індивідуального податкового номера включають номер паспорта;
? розширюється коло осіб, уповноважених платником ПДВ на подання до контролюючого органу запиту про отримання витягу з реєстру платників ПДВ. Зокрема, передбачено можливість подати такий запит особою, відповідальною за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку суб’єкта господарювання;
? уточнено, що день отримання контролюючим органом з ЄДР відомостей про державну реєстрацію припинення юридичної особи (крім перетворення), або про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП, або в день внесення до Реєстру платників єдиного податку запису про застосування спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати ПДВ, до Реєстру платників податку на додану вартість (далі – Реєстр) вноситься відмітка «Реєстрація особи підлягає анулюванню». Разом із такою відміткою до Реєстру вноситься підстава для анулювання реєстрації відповідно до п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України та дата виникнення такої підстави.
У разі наявності стосовно особи у Реєстрі інформації про те, що її реєстрація платником ПДВ підлягає анулюванню, разом із даними з Реєстру, до дати здійснення анулювання реєстрації оприлюднюються відмітка «Реєстрація особи підлягає анулюванню», підстава для анулювання реєстрації платника ПДВ та дата виникнення такої підстави
Крім того, зміни внесено до Реєстраційної заяви платника податку на додану вартість (Форма № 1-ПДВ) та Рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість (Форма № 6-РПДВ).
Наказ № 30 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» № 16 від 28.02.2020 і він набере чинності через 10 днів з дня його офіційного опублікування, тобто 09.03.2020.
Фізичні особи мають право на податкову знижку
Пологівське управління Головного управління ДПС у Запорізькій області нагадує, що відповідно до ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.
Податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб'єктами господарювання – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених ПКУ (п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Заробітна плата – це основна та додаткова винагорода, інші заохочувальні та компенсаційні кошти, які виплачують платнику податку на підставі відносин трудового найму (п.п. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником ПДФО витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання) (п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).
Слід зазаначити, що є певні обмеження в отриманні податкової знижки, а саме:
- сума податкової знижки, нарахована платнику ПДФО у звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника ПДФО, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ.
- якщо платник ПДФО до кінця податкового року, наступного за звітним, не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься (п.п. 166.4.3 п. 166.4 ст. 166 ПКУ).
Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником ПДФО у річній податковій декларації про майновий стан і доходи, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.
Підвищення кваліфікації штатного працівника, який виконує роботи згідно з цивільно-правовим договором: що з єдиним внеском?
Пологівське управління Головного управління ДПС у Запорізькій області повідомляє, що платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є роботодавці – підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, які використовують працю фізичних осіб за цивільно-правовими договорами (далі – ЦПД) (крім ЦПД, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань).
Норми визначені абзацом другим п. 1 частини 1 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).
Базою нарахування єдиного внеску для роботодавців, є, зокрема сума винагороди фізичній особі за виконання робіт (надання послуг) за ЦПД (абзац перший п. 1 частини 1 ст. 7 Закону № 2464).
Згідно з п.п. 2.1.8 розділу ІІ Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5 (далі – Інструкція № 5), оплата праці (включаючи гонорари) працівників, які не перебувають у штаті підприємства (за умови, що розрахунки проводяться підприємством безпосередньо з працівниками) за виконання робіт згідно з ЦПД, включаючи договір підряду (за винятком фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності), належить до фонду оплати праці, на яку нараховується єдиний внесок за виконану роботу.
Одночасно, згідно п. 3.24 Інструкції № 5 витрати підприємства на підготовку та перепідготовку кадрів, зокрема, на навчання працівників в установах підвищення кваліфікації, професійної підготовки та перепідготовки кадрів не віднесені до фонду оплати праці та не включаються до бази нарахування єдиного внеску.
Постановою Кабінету Міністрів від 22 грудня 2010 року № 1170 із змінами затверджено Перелік видів виплат, що здійснюється за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – Перелік № 1170).
Згідно з п. 9 розділу ІІ Переліку № 1170 до таких витрат відносяться витрати на оплату навчання працівників у вищих навчальних закладах та установах підвищення кваліфікації, професійну підготовку та перепідготовку кадрів.
Отже, сума витрат, понесених підприємством (роботодавцем) у зв’язку з підвищенням кваліфікації працівника, який виконує роботи згідно з ЦПД, нє є базою нарахування єдиного внеску.
До уваги платників ПДВ!
Пологівське управління Головного управління ДПС у Запорізькій області нагадує, що з 01 лютого 2020 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Постанова № 1165).
Доводимо до відома платників податку на додану вартість, що з метою обговорення та вирішення проблемних питань, які виникають при здійсненні автоматизованого моніторингу відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків згідно з нормами Постанови № 1165.
Платники ПДВ з метою отримання інформаційно-довідкових послуг щодо алгоритму дій при зупиненні реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН та критеріїв ризиковості, звертаються за телефонами, за якими надається інформаційна допомога (06165) 2-20-67.
Штрафні санкції передбаченіза заниження сум податкових зобов’язань у разі подання уточнюючої звітності після граничного терміну подання, але до граничного терміну їх сплати, при самостійному виправленні помилки
Пологівське управління ГУ ДПС у Запорзькій області інформує, що відповідно до п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.
Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, зобов’язаний, за винятком випадків, установлених п. 50.2 ст. 50 ПКУ:
а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку. Цей штраф не застосовується у разі подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній податковий (звітний) рік з метою здійснення самостійного коригування відповідно до ст. 39 ПКУ у строк не пізніше 1 жовтня року, наступного за звітним;
б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов’язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п’яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов’язання з цього податку.
Отже, платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, зобов’язаний, у разі надіслання уточнюючого розрахунку сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку.
Порядок обчислення сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для фізичної особи у разі зміни власника об’єкта оподаткування протягом року
Пологівське управління ГУ ДПС у Запорізькій області інформує, що відповідно до п.п. 266.8.1 п. 266.8 ст. 266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника – починаючи з місяця, в якому він набув право власності.
Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності (п.п. 266.8.2 п. 266.8 ст. 266 ПКУ).
Право на податкову знижку фізичної особи – підприємця, яка є найманою особою та отримує дохід у формі заробітної плати
Пологівське управління ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє, що відповідно до п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів - фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених ПКУ.
Заробітна плата – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом п.п. 14.1.48 п.14.1 ст.14 ПКУ.
Порядок застосування податкової знижки передбачений ст.166 ПКУ.
Згідно із п.п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ передбачено, що загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ.
Враховуючи викладене, право на податкову знижку має фізична особа-підприємець, яка є найманою особою, виключно до доходів, одержаних протягом року у вигляді заробітної плати.
Розмір єдиного внеску, який застосовують роботодавці при нарахуванні фізичній особі доходу за цивільно-правовими договорами
Пологівське управління ГУ ДПС у Запорізькій області інформує, відповідно до п. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) є роботодавці, зокрема ті, які використовують працю фізичних осіб за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань).
Базою нарахування ЄВ для зазначених платників є сума винагороди фiзичним особам за виконання робiт (надання послуг) за цивiльно-правовими договорами (п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464).
Згідно з частиною п’ятою ст. 8 Закону № 2464 ЄВ для платникiв, зазначених у ст. 4 Закону № 2464, встановлюється у розмiрi 22 вiдс. до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування ЄВ.
У разi якщо база нарахування ЄВ не перевищує розмiру мiнiмальної заробiтної плати, встановленої законом на мiсяць, за який отримано дохiд, сума єдиного внеску розраховується як добуток розмiру мiнiмальної заробiтної плати, встановленої законом на мiсяць, за який отримано дохiд (прибуток), та ставки ЄВ.
При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка ЄВ, встановлена частиною п’ятою ст. 8 Закону № 2464 застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.
Таким чином, роботодавці нараховують ЄВ на суму винагороди (доходу) фізичним особам за цивільно-правовими договорами у розмірі 22 відсотка.
Відповідальність платника податків за не проведення розрахункової операції через програмний РРО
Пологівське управління ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє наступне. Відповідно до п. 1 ст. 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 №265/95-ВР (із змінами і доповненнями) у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням програмних реєстраторів розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); не проведення розрахункових операцій через програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи, до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:
100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше;
150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення;
Відповідно до п. 1 ст. 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 №265/95-ВР (із змінами і доповненнями) в редакції Закону України від 20.09.2019 №128-IX у разі встановлення в ході перевірки факту невідповідності на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів сумі коштів, зазначеній у денному звіті реєстратора розрахункових операцій, більше ніж на 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, а в разі використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:
100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше;
150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення; Зазначена норми набуває чинності 19.04.2020 року.
Дедлайн впровадження програмних РРО для спрощенців
Пологівське управління ГУ ДПС у Запорізькій області вкотре звертає увагу платників єдиного податку регіону на новації щодо порядку застосування РРО. Наразі не слід перейматися даним питанням тільки підприємцям, які обрали 1-шу групу єдиного податку.
З 1 квітня 2020 року реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій повинні застосовувати платники єдиного податку ІІ-IV груп з доходом не більше 1 млн грн, які здійснюють:
- торгівлю технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
- реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я.
З 1 жовтня 2020 року до вищезгаданих категорій платників єдиного податку ІІ-IV груп з доходом не більше 1 млн грн, обов’язок використання РРО поширюється на суб’єктів, які здійснюють:
- реалізацію товарів (надання послуг) через мережу Інтернет;
- реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;
- роздрібну торгівлю вживаними товарами в магазинах (група 47.79 КВЕД);
- діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, якщо така діяльність є іншою, ніж визначена пунктом 11 статті 9 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг";
- діяльність туристичних агентств, туристичних операторів;
- діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення (група 55.10 КВЕД);
- реалізацію текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
З 1 січня 2021 року використовувати РРО зобов’язані всі платники єдиного податку ІІ–IV груп.
Звертаємо увагу, що у разі перевищення платником єдиного податку ІІ-IV груп фізичною особою-підприємцем в календарному році обсягу доходу 1 млн грн, застосування реєстратора розрахункових операцій та/або програмного реєстратора розрахункових операцій для такого платника єдиного податку починається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку".
Довідку про суми виплачених доходів та утриманих податків можна отримати в Електронному кабінеті
Триває період подання декларацій державними службовцями та особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. І традиційно у ці дні зростає кількість користувачів Електронного кабінету. Сервіс дозволяє оперативно та у будь-який час отримати відомості про суми виплачених доходів та утриманих податків, необхідні для заповнення декларації.
Щоб скористатися послугою «Отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків», користувачу необхідно мати кваліфікований електронний підпис. Запит на отримання такої інформації надсилається у приватній частині Електронного кабінету, вхід до якої здійснюється саме за допомогою такого електронного підпису.
Скористатися цією послугою можуть державні службовці або члени їх сімей при поданні щорічної декларації особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Відомості про отримані доходи також можна отримати у паперовому вигляді. Для цього необхідно звернутися до контролюючого органу.
Звертаємо увагу, що 10 лютого був останнім днем подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, а також сум утриманого з них податку, відповідно до якого здійснюється накопичення інформації про доходи громадян в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків.
Згідно з Регламентом комп’ютерної обробки податкової звітності в контролюючих органах протягом дев’яти робочих днів після граничного строку подання звіту здійснюється обробка таких відомостей, тобто останній день обробки звітності – 21 лютого 2020 року.
Отже, вже з 22 лютого цього року громадяни, які зареєстровані у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, можуть отримати відомості про свої доходи за 2019 рік.
Набрав чинності закон щодо адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві
Пологівське управління ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє, що 26.02.2020 у офіційному виданні «Голос України» № 37 опубліковано один із законів, яким запроваджується податкова реформа 2020 року – Закон України від 16 січня 2020 року № 465-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 465).
Законом № 465 внесено зміни, зокрема до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами (далі – Закон № 2464).
Так, частину першу ст. 24 Закону № 2464 викладено у такій редакції:
«Банки під час відкриття рахунків зобов’язані отримувати відомості про платників єдиного внеску з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань для підтвердження їх взяття на облік у податковому органі як платників єдиного внеску. Під час відкриття рахунків особам, зазначеним у пункті 1 частини 1 статті 4 цього Закону, відомості про яких не включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, банки зобов’язані вимагати від таких осіб документи, що підтверджують їх взяття на облік у податковому органі як платників єдиного внеску».
У ст. 25 Закону № 2464 у частині 4 абзац перший замінено трьома новими абзацами такого змісту:
«Податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, надсилає в паперовій та/або електронній формі платникам єдиного внеску вимогу про сплату недоїмки з єдиного внеску.
Вимога про сплату недоїмки з єдиного внеску, винесена за результатами документальної перевірки, надсилається (вручається) платнику в порядку, визначеному ст. 42 Податкового кодексу України.
Вимога про сплату недоїмки з єдиного внеску, винесена з метою стягнення недоїмки з єдиного внеску у разі його несплати платником у визначені цим Законом строки, надсилається податковим органом платнику в паперовій та/або електронній формі у порядку, визначеному ст. 42 Податкового кодексу України».
Абзаци сьомий і десятий частини 4 ст. 25 Закону № 2464 викладено у такій редакції:
«Податковий орган, який розглядає скаргу платника єдиного внеску, зобов’язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його платнику єдиного внеску протягом 20 календарних днів з дня отримання скарги на адресу платника єдиного внеску поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. Керівник (його заступник або уповноважена особа) податкового органу може прийняти рішення про подовження строку розгляду скарги платника єдиного внеску понад встановлений строк, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника єдиного внеску до закінчення 20-денного строку. Якщо вмотивоване рішення за скаргою платнику єдиного внеску не надсилається протягом 20-денного строку або протягом строку, подовженого за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) податкового органу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника єдиного внеску з дня, наступного за останнім днем закінчення строків».
«У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня отримання вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з податковим органом шляхом оскарження в адміністративному чи судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня отримання узгодженої вимоги, податковий орган надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби узгоджену вимогу про сплату недоїмки в електронній формі».
Після абзацу десятогочастину 4 ст. 25 Закону № 2464 доповнено новим абзацом такого змісту:
«Порядок обміну інформацією між податковими органами та органами державної виконавчої служби визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, спільно з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику».
Закон № 465 набрав чинності 27.02.2020, крім окремих його положень.
Про переваги застосування програмних РРО
Пологівське управління ГУ ДПС у Запорізькій області нагадує, що 19.04.2020 року наберуть чинності нові норми у застосуванні реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО), зокрема – запроваджуються програмні РРО.
Переваги застосування програмних РРО:
?виключно онлайн реєстрація та онлайн передача (отримання) даних;
? Z-звіт створюється в автоматичному режимі, без ризику санкцій за його не створення для платника;
? з’являється альтернатива класичним РРО, які коштують платникам мінімум 200 гривень щомісяця для кожного РРО. Тепер користувачі зможуть користуватися безкоштовним рішенням;
? дозволяє працювати в режимі offline (до 36 годин разово та не більше 168 годин протягом календарного місяця), а потім надіслати звіт до ДПС;
? ДПС надаватиме інформаційну підтримку та допомогу у користуванні новими програмними РРО;
? суб’єкт господарювання на свій власний вибір може використовувати або класичний, або програмний РРО в залежності від своїх потреб;
? нові мобільні точки продаж (кава машини, мобільні продажі тощо).
Як підприємцю знятись з обліку як платнику єдиного внеску у разі припинення підприємницької діяльності
Як повідомляють в Пологівському управлінні ГУ ДПС у Запорізькій області згідно Закону України від 13 травня 2014 року № 1258-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення процедури державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичних осіб – підприємців за заявницьким принципом» внесено зміни до Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).
Зняття з обліку платників єдиного внеску – фізичних осіб – підприємців, здійснюється контролюючими органами на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, після проведення передбачених законодавством перевірок платників та проведення остаточного розрахунку (абз. 7 частини 1 ст. 5 Закону № 2464).
У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця така фізична особа користується правами, виконує обов’язки та несе відповідальність, що передбачені для платника єдиного внеску, в частині діяльності, яка здійснювалася нею як фізичною особою – підприємцем (частини 4 ст. 6 Закону № 2464).
При цьому останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи (частина 8 ст. 9 Закону № 2464).
Платник єдиного внеску (фізична особа – підприємець) знімається з обліку після проведення перевірки та здійснення остаточного розрахунку зі сплати єдиного внеску.
До реєстру страхувальників вносяться відповідні записи із зазначенням дати та причини зняття з обліку платника єдиного внеску.
Датою зняття з обліку платника єдиного внеску є дата внесення запису до реєстру страхувальників.
В яких випадках вам можуть відмовити в реєстрації РРО
Відповідно до п. 8 глави 2 розд. II Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями (далі – Порядок) протягом двох робочих днів після отримання заяви про реєстрацію реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-РРО (далі – реєстраційна заява за ф. № 1-РРО) (додаток 1 до Порядку) контролюючий орган відмовляє в реєстрації реєстратора розрахункових операції (далі – РРО), якщо:
РРО вже зареєстрований;
модель (модифікацію) РРО не включено або виключено з Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій;
РРО не відповідає сфері застосування, зазначеній в реєстраційній заяві за ф. № 1-РРО;
центр сервісного обслуговування (далі – ЦСО) не включено до Реєстру Центрів сервісного обслуговування реєстраторів розрахункових операцій;
в контролюючому органі наявні відомості про анулювання ліцензії на право здійснення відповідної господарської діяльності;
щодо господарської одиниці, вказаної у реєстраційній заяві за ф. № 1-РРО, суб’єкт господарювання не повідомив про такий об’єкт оподаткування контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями або згідно з таким повідомленням відповідний об’єкт є закритим чи не експлуатується суб’єктом господарювання;
суб’єкта господарювання не включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань;
суб’єкт господарювання не перебуває на обліку в контролюючому органі, до якого подано реєстраційну заяву за ф. № 1-РРО;
суб’єкт господарювання або його відокремлені підрозділи не перебувають на обліку в контролюючому органі за адресою господарської одиниці, де буде використовуватися РРО;
щодо договору між ЦСО та суб’єктом господарювання про технічне обслуговування та ремонт РРО в контролюючому органі відсутнє повідомлення ЦСО про його укладання або згідно з таким повідомленням відповідний договір розірваний або припинений;
у контролюючому органі наявні відомості про РРО як про викрадений;
екземпляр моделі (модифікації) РРО, що реєструється, відсутній в реєстрі екземплярів реєстраторів розрахункових операцій;
суб’єкт господарювання є пов’язаною особою з ЦСО.
За наявності підстав для відмови в проведенні реєстрації РРО контролюючий орган не пізніше двох робочих днів з дати надходження документів для проведення реєстрації РРО надає або надсилає (поштовим відправленням або на електронну пошту) суб’єкту господарювання повідомлення про відмову у проведенні реєстрації РРО із зазначенням підстав для такої відмови (п. 9 глави 2 розд. II Порядку).
Про наслідки несплати пені та штрафних санкцій по єдиному внеску, зазначених у рішенні контролюючого органу
Відповідно до п. 1 частини другої ст. 6 Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платник єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати ЄВ.
ЄВ підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина дванадцята ст. 9 Закону № 2464).
У разі несвоєчасної сплати або не в повному обсязі ЄВ до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені Законом № 2464, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (частина одинадцята ст. 9 Закону № 2464).
Згідно з п. 8 розд. VІІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами та доповненнями (далі – Інструкція № 449), суми штрафів та пені, передбачені пп. 2, 3, 5 та 6 розд. VІІ Інструкції № 449, підлягають сплаті платником єдиного внеску чи банком протягом десяти календарних днів після надходження відповідного рішення або можуть бути оскаржені у цей самий строк до контролюючого органу вищого рівня або до суду з одночасним обов’язковим письмовим повідомленням про це відповідного контролюючого органу, посадовими особами якого прийнято це рішення.
Слід зазначити, що нормами чинного законодавства відповідальності за несплату штрафної санкції та пені не передбачено.
Однак, відповідно до частини п’ятнадцятої ст. 25 Закону № 2464 та пп. 10 та 11 розд. VІІ Інструкції № 449 рішення контролюючого органу про нарахування пені та/або застосування штрафів є виконавчим документом. У разі якщо платник ЄВ чи банк отримали рішення про нарахування пені та/або застосування штрафів і не сплатили зазначені в них суми протягом десяти календарних днів, а також не оскаржили це рішення чи не повідомили у цей строк відповідний контролюючий орган про його оскарження, таке рішення передається для виконання органу державної виконавчої служби або до органів Казначейства.
Суми штрафів та нарахованої пені, застосованих за порушення порядку та строків нарахування, обчислення і сплати ЄВ, стягуються в тому самому порядку, що і суми недоїмки із сплати ЄВ. Суми штрафів та нарахованої пені включаються до вимоги про сплату боргу (недоїмки), якщо їх застосування пов’язано з виникненням та сплатою недоїмки (п. 12 розд. VІІ Інструкції № 449).
У разі якщо платник ЄВ протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з контролюючим органом, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, контролюючий орган надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки. Крім того, у таких випадках контролюючий орган має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. (частина четверта ст. 25 Закону № 2464).
За рахунок сум, що надходять від платника ЄВ або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми ЄВ зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення (п. 8 розд. VІ Інструкції № 449).
При цьому, строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується (частина шістнадцята ст. 25 Закону № 2464).
Легалізація зайнятості – на постійному контролі
Питання забезпечення своєчасної та в повному розмірі виплати заробітної плати на підприємствах міста, дотримання мінімального розміру заробітної плати, легального використання праці найманих працівників знаходяться на постійному контролі міської комісії з питань праці та заробітної плати, чергове засідання якої відбулось 07 лютого поточного року.
За словами начальника Пологівськогоу управління Головного управління ДПС у Запорізькій області Світлани Бруй, громадяни, які свідомо погоджуються на пропозицію роботодавців отримувати неофіційну, вищу за мінімальну зарплатню, цим самим позбавляють себе не лише гідного пенсійного забезпечення, але й інших соціальних виплат. Такий працівник повністю беззахисний перед роботодавцем.
«Кожен повинен усвідомити, що такі явища, як зарплата «в конверті» та робота без офіційного працевлаштування, мають глибокі корені та руйнують суспільство зсередини, позбавляючи працівників майбутнього», - зазначила посадовець.
Платникам ПДВ: виключення з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку
Питання відповідності/невідповідності платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, у разі:
- виявлення обставин,
- та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку,
- та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника ПДВ, що свідчать про його невідповідність критеріям ризиковості.
Інформація та копії документів подаються платником до ДПС в електронній формі засобами електронного зв’язку з урахуванням вимог Законів України від 22.05.2003 № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг», від 05.10.2017 № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом МФУ від 06.06.2017 № 557.
Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника ПДВ з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, можуть бути:
- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;
- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;
- інші документи, що підтверджують невідповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку.
Інформацію та копії документів, подані платником ПДВ, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.
Зазначений порядок визначений п. 6 «Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», затвердженого постановою КМУ від 11.02.2019 № 1165.
Зміни до Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів
Постановою КМУ від 12.02.2020 № 97 внесено зміни до Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів.
Постановою КМУ № 97 визначено, зокрема, що акцизна марка для алкогольних напоїв повинна містити двомірний штрих-код швидкого реагування (QR-код) та лінійний штрих-код ( штрих-код).
Штрих-код містить інформацію про серію та номер марки.
QR-код містить інформацію про серію та номер марки, реквізити покупця марки: для юридичних осіб - код згідно з ЄДРПОУ, для фізичних осіб - підприємців - код, який відображає реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відмітку в паспорті), та посилання на веб-ресурс для перевірки марки.
QR-код також може містити інформацію про геш-послідовність.
Продавець марок веде електронну базу марок акцизного податку.
Постанова набирає чинності з дня, наступного за днем її опублікування (опублікована в «Урядовий кур’єр» від 18.02.2020 № 31), крім п. 3, який набирає чинності з дня набрання чинності постановою КМУ щодо затвердження нового зразка марки акцизного податку для маркування алкогольних напоїв з використанням штрих-коду та QR-коду.
Експериментальний проєкт бета-тестування програмного РРО ”пРРОсто”: долучайтесь!
З 19 квітня 2020 року платники податків зможуть користуватися програмним РРО, як альтернативою класичним реєстраторам розрахункових операцій.
Тобто замість традиційних РРО можливо використовувати програмні РРО (спеціальні безкоштовні програми призначені для реєстрації розрахункових операцій, які можна буде встановити на будь-який гаджет).
На теперішній час триває тестування безкоштовного додатку «пРРОсто», розробленого Державною податковою службою спільно з Офісом ефективного регулювання (BRDO).
Програмне рішення для смартфонів та планшетів з операційними системами Android та iOS доступне для зареєстрованих тестувальників. Незабаром, додаток буде доступний для завантаження з Google Playmarket та App Store без додаткових запитів.
Додаток працює тільки в режимі “онлайн”. Наступні релізи будуть виходити після затвердження нормативної бази та опрацювання пропозицій і зауважень тестувальників.
Запис на тестування відбувається на сайті https://prrosto.kmu.gov.ua/
Пропозиції та зауваження можна надіслати безпосередньо через додаток «пРРОсто».
У разі неотримання запрошення, можливо записатись на тестування повторно, подавши електронну заявку за вказаною адресою.
Платникам ПДВ
Відмова у реєстрації податкової накладної в ЄРПН: оскарження в судовому порядку
З урахуванням строків давності, визначених ст. 102 Податкового кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
Відповідно до ст. 102 ПКУ застосування строків давності визначення податкових зобов'язань становлять 1095 днів.
Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.
Отже, строк оскарження в судовому порядку рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН становить 1095 днів із дня отримання такого рішення, якщо до подання позовної заяви платником не проводилася процедура адміністративного оскарження.
Якщо платник скористався своїм правом на адміністративне оскарження, то рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН оскаржуються в судовому порядку в такі строки:
- тримісячний строк - за умови, якщо рішення податкового органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків у строки, встановлені ПКУ (такий строк обчислюється з дня вручення платнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення податкового органу);
- шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення податкового органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків у строки, встановлені ПКУ (такий строк обчислюється з дня звернення платника до податкового органу з відповідною скаргою на його рішення).
Зазначена норма передбачена п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу та част. четвертою ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Зміни до Положення про реєстрацію платників ПДВ
Міністерством фінансів України наказом від 29.01.2020 №30 затверджено зміни до Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом МФУ від 14.11.2014 № 1130.
Зокрема, Положення доповнено нормами, якими визначено, що у день отримання контролюючим органом з Єдиного державного реєстру відомостей:
- про державну реєстрацію припинення юридичної особи (крім перетворення),
- або про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця,
- або в день внесення до реєстру платників єдиного податку запису про застосування спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати ПДВ, до Реєстру вноситься відмітка «Реєстрація особи підлягає анулюванню».
Разом із такою відміткою до Реєстру платників ПДВ вноситься підстава для анулювання реєстрації відповідно до п. 184.1 ст. 184 розд. V Податкового кодексу та дата виникнення такої підстави.
Наказ №30 набирає чинності через 10 днів з дня його офіційного опублікування.
Якщо помилково (надмірно) сплатили суму грошового зобов’язання, як повернути?
Помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов’язання підлягають поверненню платнику (крім випадків наявності у такого платника податкового боргу). У разі наявності податкового боргу, таке повернення проводиться лише після повного його погашення.
Для повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошового зобов’язання та пені (крім єдиного внеску) платник податків має подати протягом 1095 днів від дня їх виникнення до територіального органу ДПС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми заяву у довільній формі з зазначенням напряму перерахування коштів:
- на поточний рахунок платника податків в установі банку;
- на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на податкові органи, незалежно від виду бюджету;
- повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.
Додатково до заяви платник може подати копію платіжного документа, на виконання якого помилково та/або надміру сплачений платіж перераховано до бюджету.
У разі повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з ПДВ, зарахованих до бюджету з рахунка платника податку в системі електронного адміністрування ПДВ, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок в системі електронного адміністрування ПДВ, а у разі його відсутності на момент звернення із заявою чи на момент фактичного повернення коштів – шляхом перерахування на поточний рахунок платника в установі банку.
Податковий орган не пізніше ніж за п’ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані.
Також платник має можливість подати заяву в електронній формі через приватну частину Електронного кабінету за ідентифікатором форми J/F 1302001 або у довільній формі через меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету.
Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням електронного цифрового підпису (кваліфікованого електронного підпису), отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.
Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.
Крім того, заява може бути подана платником податків до територіального органу ДПС засобами програмного забезпечення ІТС «Єдине вікно подання електронної звітності».
Зазначений порядок передбачений ст. 43 Податкового кодексу.
Квитанція платіжного термінала не є розрахунковим документом
Платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу).
Також платники податків зобов’язані, зокрема, забезпечити зберігання документів, визначених пунктом 44.1 статті 44 Кодексу, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання – з передбаченого Кодексом граничного терміну подання такої звітності (п. 44.3 ст. 44 ПКУ).
Розрахунковий документ – це документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну (ст. 2 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»).
Електронний платіжний засіб є інструментом доступу до рахунку, який використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку, зокрема, для оплати вартості товарів і послуг. При цьому ініціювання переказу за допомогою електронного платіжного засобу має оформлюватися відповідними документами (квитанція платіжного термінала) (Закон України від 05.04.2001 № 2346-ІІІ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»).
Тобто квитанція платіжного термінала лише підтверджує ініціювання переказу коштів з рахунку держателя електронного платіжного засобу, а не факт продажу товару (отримання послуг), тому квитанція платіжного термінала не є розрахунковим документом.
Як наслідок копія квитанції платіжного терміналу не є первинним документом у розумінні пункту 44.1 Кодексу, а тому на сьогодні відсутній обов’язок зберігання такої копії протягом терміну, встановленого пунктом 44.3 статті 44 Кодексу.
Детальніше про використання та зберігання копій квитанцій платіжних терміналів
викладено у листі ДПС України від 12.02.2020 № 2319/7/99-00-05-04-01-07.
Декларування 2020. Скористайтесь сервісом автоматичного заповнення декларації про майновий стан і доходи
З 1 січня 2020 року розпочалася кампанія декларування громадянами доходів, отриманих протягом 2019 року.
Для спрощення процедури подання декларації запроваджено сервіс автоматичного заповнення декларації про майновий стан і доходи в Електронному кабінеті платника.
Заповнити та подати декларацію про майновий стан і доходи можуть:
- фізичні особи, які відповідно до законодавства зобов’язані подати річну податкову декларацію про майновий стан та доходи;
- особи, які мають право подати декларацію з метою отримання податкової знижки.
При складанні декларації в Електронному кабінеті платника здійснюється часткове автоматичне заповнення декларації про майновий стан та доходи на підставі облікових даних платника, відомостей про отримані доходи, наявних у Державному реєстрі фізичних осіб та відомостей про об’єкти нерухомого чи рухомого майна.
Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.
Щоб подати декларацію в електронному вигляді необхідно завчасно отримати особистий електронний цифровий підпис, який можна замовити у будь-якому акредитованому центрі сертифікації ключів. З переліком АЦСК можна ознайомитися у відкритій частині Електронного кабінету.
Декларація подається за формою, затвердженою наказом МФУ від 02.10.15 №859 (у редакції від 25.04.2019 №177).
Покрокова інструкція "Як фізична особа може отримати довідку про свої доходи в Електронному кабінеті платника" розміщена на сайті Головного управління ДПС у Запорізькій області у розділі "Новини" (https://zp.tax.gov.ua/), а також на сторінці ГУ ДПС у Запорізькій області у соціальній мережі Facebook (https://www.facebook.com/tax.zaporizhzhya/).
Чи сплачує за себе єдиний соціальний внесок підприємець - платник єдиного податку, який є інвалідом?
Платники єдиного внеску – це фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI).
Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону№2464-VI, особи, зазначені у п. 4 та 51 ч. 1 цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю чи досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.
Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їхньої добровільної участі в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Тобто фізична особа - підприємець, яка є платником єдиного податку - особою з інвалідністю, що отримує відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу, звільняється від сплати за себе єдиного внеску та може бути платником єдиного внеску виключно за умови її добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Готівкові та безготівкові розрахунки: коли застосовується РРО
Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (п. 1 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»).
Безготівкові розрахунки - це перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів.
Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді (п. 1.4 гл. 1 «Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», затвердженої постановою Правління НБУ від 21.01.2004 № 22).
Отже, при здійсненні розрахункових операцій в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) необхідно застосовувати РРО.
Згідно з роз'ясненням НБУ (лист від 28.11.2019 N 57-0007/62082) квитанція, отримана при здійсненні розрахунку за допомогою електронних платіжних засобів, не є розрахунковим документом у розумінні Закону N 265 та не підтверджує факт продажу товару (отримання послуг), а лише підтверджує ініціювання переказу коштів з рахунку держателя електронного платіжного засобу.
Отже при оплаті виставлених рахунків шляхом переказу коштів із застосуванням електронних платіжних засобів, застосування РРО є обов'язковим.
Водночас у разі здійснення розрахунків виключно у безготівковій формі (шляхом переказу коштів із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок через установу банку або шляхом внесення коштів через касу банку) застосування РРО є необов'язковим
ГУ ДПС у Запорізькій області інформує
Запоріжці сплатили за нерухомість майже 19 мільйонів
У січні до запорізьких місцевих бюджетів надійшло 18 мільйонів 600 тисяч гривень податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Як повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Руслан Рачинський, порівняно із січнем минулого року запоріжці збільшили сплату майже на три мільйона або на 17 відсотків. Зокрема, від підприємств і організацій місцеві скарбниці отримали 17 мільйонів, від громадян – один мільйон 600 тисяч гривень.
Найбільші надходження забезпечили власники нерухомості обласного центру – 6,6 мільйона, мелітопольські та веселівські платники спрямували 2,5 мільйона, якимівські та приазовські – 2,4 мільйона, бердянські і приморські – 1,6 мільйона, вільнянські та новомиколаївські – майже 1,1 мільйона, запорізькі – понад мільйон, василівські та михайлівські – 1 мільйон гривень.
Нагадаємо, ставки податку на нерухоме майно встановлюються рішеннями сільських, селищних, міських рад та об'єднаних територіальних громад. Вони не повинні перевищувати 1,5 відсотка від мінімальної зарплати за квадратний метр. Фізичні особи сплачують податок тільки за ту площу, яка перевищує пільгову.
Додатково оподатковуються об'єкти житлової нерухомості, площа яких понад 300 квадратних метрів для квартир і 500 квадратних метрів для житлових будинків за ставкою 25000 гривень за кожен об'єкт житлової нерухомості або його частки.
Усього в регіоні станом на початок року нараховується 4 тисячі платників-юридичних та 620 фізичних осіб.
Легалізація праці: роз'яснювальні заходи для запорізьких роботодавців тривають
Запорізькі податківці продовжують інформаційну кампанію щодо детінізації трудових відносин.
У районній адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району для місцевих роботодавців проведено семінар за участю фахівців Головного управління ДПС у Запорізькій області, Олександрівського управління ГУ ДПС області, управління з питань праці Запорізької міської ради, підрозділів Держпраці, Пенсійного фонду та інших відомств.
Присутнім представникам підприємств і підприємцям нагадали, що наразі контролюючі органи розпочали інспекційні заходи з питань оформлення найманих працівників. За недотримання норм Податкового кодексу та законодавства про працю порушники притягуватимуться до відповідальності.
Завідувачка сектору управління податків і зборів з фізичних осіб Головного управління ДПС у Запорізькій області Олена Бессонова докладно розповіла про порядок прийняття працівників на роботу, основні вимоги до оформлення співробітників, виплати доходів та нарахування і сплати податків і зборів із заробітних плат.
Підприємці цікавились наслідками неоформленої праці та правовими аспектами легальної зайнятості.
Крім того, під час семінару працедавцям розповіли про законодавчі новації в сфері оподаткування та надали практичні поради для успішного ведення бізнесу.
У Запоріжжі із незаконного обігу вилучено алкоголь вартістю понад мільйон гривень
Співробітники податкової міліції Запорізької області вилучили із незаконного обігу велику партію алкоголю.
В рамках проведення операції "Акциз-2020" було встановлено, що на території м. Запоріжжя місцевий житель, який не зареєстрований в якості суб’єкта підприємницької діяльності та не має ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, здійснював продаж алкогольних напоїв. При цьому алкоголь зберігався в нежитловому приміщенні, а реалізовувався – через закриті спеціалізовані групи в месенджерах.
За результатами проведених заходів із незаконного обігу вилучено та передано на відповідальне зберігання понад 9 тисяч пляшок горілки українського виробництва на суму 1,1 мільйона гривень.
Роздрібна торгівля алкоголем і тютюном: до місцевих бюджетів Запорізької області надійшло майже 15 мільйонів
У січні запорізькі компанії і підприємці, які здійснюють роздрібну торгівлю підакцизними товарами, спрямували до місцевих бюджетів 14 мільйонів 900 тисяч гривень акцизного податку. Як повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Руслан Рачинський, сплачена сума на 2 мільйони 400 тисяч або на 20 відсотків перевищила показник січня минулого року.
Для легальної реалізації алкогольної і тютюнової продукції представники бізнесу придбали ліцензії, сплативши до бюджетів майже 2,4 мільйона. Станом на початок лютого кількість діючих дозволів склала 8,3 тисячі. За перший місяць року податківці видали 521 ліцензію, зокрема, 297 – на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, 214 – на тютюнові вироби.
Як зазначив Руслан Рачинський, спільна робота контролюючих структур і правоохоронних органів спрямовується на боротьбу з нелегальним продажем алкоголю і тютюну та протидію розповсюдженню контрафактної продукції. Упродовж січня фахівці податкової служби провели 45 перевірок суб'єктів господарювання, в результаті яких за порушення вимог законодавства, що регулює обіг підакцизних товарів, застосовані штрафні санкції на загальну суму майже 3,9 мільйона гривень.
Запоріжці сплатили майже мільйон гривень "автоподатку"
Запорізькі автовласники за перший місяць року спрямували до місцевих бюджетів 957,3 тисячі гривень транспортного податку, що майже на 4 відсотки більше, ніж було сплачено у січні 2019 року.
За інформацією в. о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Руслана Рачинського, більша частина платежу надійшла від суб'єктів господарювання-юридичних осіб – 806,7 тисячі, від фізичних осіб – 150,6 тисячі гривень.
Зокрема, власники елітних автівок м. Запоріжжя направили до скарбниці 406 тисяч гривень транспортного податку, мелітопольські та веселівські – 150 тисяч, оріхівські та гуляйпільські – 89 тисяч, пологівські, більмацькі та розівські – 80 тисяч, бердянські і приморські – 62 тисячі, василівські та михайлівські – 60 тисяч тощо.
Нагадаємо, транспортний податок, ставка якого складає 25 тисяч гривень на рік, сплачується за легкові автомобілі з датою випуску до п'яти років та середньоринковою вартістю понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати. Перелік автівок, за які необхідно сплачувати податок, розміщено на сайтах ДПС та Мінекономрозвитку: http://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/pereliki-/334862.html, http://www.me.gov.ua/Vehicles/CalculatePrice?lang=uk-UA.
Детінізація економіки: запорізька влада, правоохоронці та податківці скоординували спільні зусилля
Протидія незаконному гральному бізнесу, нелегальному обігу пального, лікеро-горілчаної продукції, тютюнових виробів і деревини – такими визначені основні напрями спільної роботи місцевої влади, податкової служби та силових структур Запорізького регіону.
Вжиття комплексу невідкладних заходів з детінізації економіки розглянули під час наради в режимі відеоселектору у Головному управлінні Національної поліції в Запорізькій області керівники Запорізької облдержадміністрації, ГУ ДПС у Запорізькій області, ГУНП в Запорізькій області, ГУ ДСНС в Запорізькій області, митної служби та прокуратури Запорізької області.
Позицію податкової служби представляли в. о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Руслан Рачинський та начальниця управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ ДПС у Запорізькій області Юлія Зарецька.
Представники відомств узгодили проведення спільних контрольних заходів, спрямованих на боротьбу із нелегальним виробництвом і реалізацією алкогольної продукції і тютюнових виробів, виявлення незаконних автозаправних станцій, гральних закладів тощо. Присутні обговорили проблемні питання та шляхи ефективної співпраці.
Для онлайн взаємодії з державою податкова видала запоріжцям 14 тисяч електронних ключів
За перші два місяці року шість тисяч запорізьких платників податків отримали безкоштовні кваліфіковані сертифікати відкритих ключів від податкової служби регіону.
Клієнтам відділу реєстрації користувачів було надано 14 тисяч електронних ключів. Про це повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Руслан Рачинський. У порівнянні з аналогічним періодом минулого року кількість відвідувачів відділу реєстрації користувачів збільшилась на 900 осіб, а виданих сертифікатів – більш ніж на 1,2 тисячі.
Як зазначив Руслан Рачинський, кваліфіковані сертифікати відкритих ключів надають доступ до десятків Е-сервісів ДПС та до інших державних електронних послуг.
У Запорізькій області працюють три пункти реєстрації користувачів, які знаходяться за адресами: м. Запоріжжя, вул. Паркова, буд. 4а, 1-й пов., м. Бердянськ, просп. Праці, буд. 20, каб. 219, м. Мелітополь, вул. Героїв України, буд. 31, каб. 103.
Нагадаємо, платники мають можливість самостійно формування нові сертифікати ключів. Скористатися онлайн сервісом можуть зареєстровані користувачі на інформаційному ресурсі Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС: http://acskidd.gov.ua/manage-certificates.
"Декларування 2020": запоріжці отримають від держави 950 тисяч гривень
За перший місяць деклараційної кампанії 390 платників податків виявили бажання скористатися своїм правом на податкову знижку. Як повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Руслан Рачинський, за результатами розрахунків громадянам буде виплачено понад 950 тисяч гривень раніше сплаченого податку на доходи фізичних осіб.
Фахівці податкової служби підкреслюють, що податкова знижка надається виключно резидентам України за певних умов, зокрема, сума не може перевищувати офіційну зарплату за рік, затрати мають бути підтверджені документально.
До податкової знижки можна включати такі витрати:
- сплата за своє навчання і навчання члена сім'ї першого ступеня споріднення;
- частина суми відсотків, сплачених за користування іпотечним житловим кредитом;
- благодійні внески неприбутковим організаціям;
- страхові платежі і пенсійні внески, сплачені громадянином страховикові-резидентові, недержавному пенсійному фонду, банківській установі за договорами довгострокового страхування життя і недержавного пенсійного забезпечення;
- витрати за переобладнання власного транспортного засобу на альтернативні види біопалива;
- оплату допоміжних репродуктивних технологій, вартість державних послуг і державного мита, пов'язаних з усиновленням дитини та інші.
Скористатися правом на податкову знижку можна лише за результатами року, на наступний рік воно не переноситься. Подати декларацію можна упродовж всього року – до 31 грудня 2020 року.
Більше інформації про декларування – за посиланням: https://zp.tax.gov.ua/deklaratsiyna-kampaniya-2020/.
У Запоріжжі ринок праці поступово виходить з "тіні" – бюджетні надходження зростають
Проблеми детінізації зайнятості населення та легалізації заробітної плати у Запоріжжі розглянули на засіданні міської координаційної ради з питань розвитку підприємництва.
У нараді, яка відбулася під головуванням радника міського голови м. Запоріжжя Валерія Еделєва, взяли участь керівники підрозділів Запорізької міської ради, податкової служби Запорізької області, представники інших державних відомств та підприємці.
Як було відзначено, інформаційно-роз'яснювальна кампанія, що проводилась на підприємствах, в установах, організаціях, а також серед фізичних осіб-підприємців, дала певні результати – в обласному центрі зросла кількість офіційно оформлених працівників. Це позитивно вплинуло на бюджетні надходження, зокрема, збільшились відрахування єдиного соціального внеску.
Наразі фахівці підрозділів Держпраці, управління з питань праці, податкової служби та інших організацій проводять перевірочні заходи у тих сферах, де наявні найбільші ризики використання неоформлених робітників та виплат тіньових доходів.
Тому на засіданні підприємцям ще раз наголосили на необхідності легалізації співробітників та нагадали про перелік документів, які обов'язково повинні бути у роботодавця.
Крім того, члени координаційної ради розглянули питання закріплення міських об'єктів благоустрою за суб'єктами господарювання та програму доступних кредитів для малого і середнього бізнесу.
