A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Комиш-Зорянська селищна рада, селищна об’єднана територіальна громада
Більмацького району Запорізької області

Роботодавці Пологівського, Розівського та Більмацького районів сплатили понад 71 млн.грн ЄСВ

Дата: 22.05.2020 18:56
Кількість переглядів: 9

Протягом січня – квітня 2020 року надходження єдиного соціального внеску від платників податків Пологівського, Розівського та Більмацького районів склали 71,6 млн.грн, що перевищило минулорічний показник на 5,1 млн гривень. Про це повідомила начальниця Пологівського управління ГУ ДПС в Запорізькій області Світлана Бруй.

Податківці нагадують, що з 1 березня до 31 травня 2020 року тимчасово не застосовуються штрафні санкції за несвоєчасну сплату ЄСВ, за неповну або несвоєчасну сплату єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується ЄСВ (авансових платежів), а також на несвоєчасне подання звітності з ЄСВ до податкових органів.

Крім того, за цей період платникам єдиного внеску не нараховується пеня, а нараховано пеня за ці періоди підлягає списанню.

Це передбачено Законами України від 17.03.2020р. № 533-ІХ та від 30.03.2020р. № 540-ІХ.

 

Платники Пологівського, Розівського та Більмацького районів спрямували понад 6 мільйонів гривень військового збору.    

Протягом січня – квітня 2020 року платники, що перебувають на обліку у Пологівського управління ГУ ДПС у Запорізькій області сплатили 6,1 млн гривень військового збору. В порівнянні з минулим роком надходження зросли на 370 тис. гривень. Про це повідомила начальниця Пологівського управління ГУ ДПС у запорізькій області Світлана Бруй.

Податківці нагадують, що військовий збір був введений в Україні з серпня 2014 року як додаткове джерело фінансування і підтримки армії, яка виконує завдання у зоні проведення АТО. Ставка збору становить 1,5% доходів, що підлягають оподаткуванню. Платниками військового збору є фізичні особи – резиденти та нерезиденти, які отримують доходи в Україні. Відповідальними за нарахування збору до бюджету є роботодавці, що нараховують доходи у вигляді заробітної плати на користь платника податків.

 

Понад 100 мільйонів гривень надійшло до державного бюджету від платників Пологівського, Розівського та Більмацького районів.           

Протягом чотирьох місяців 2020 року платники Пологівського, Більмацького та Розівського районів сплатили до Державного бюджету 100,2 млн. грн податків та зборів. Про це повідомила начальниця Пологівського управління ГУ ДПС у Запорізькій області Світлана Бруй.

Значну частку в надходженнях до Державного бюджету складають: податок на доходи фізичних осіб, якого поступило 27,2 млн. грн, що на 1,4 млн.грн більше ніж за відповідний період минулого року та  податок на додану вартість – 59,3 млн гривень, що на 33,3 млн. грн. більше ніж за відповідний період минулого року.

Також протягом січня – квітня цього року до Державного бюджету надійшло 6,1 млн. грн військового збору та 5,5 млн. грн податку на прибуток.

 

Понад 59 мільйонів гривень ПДВ сплатили підприємці які знаходяться на обліку Пологівського управління ГУ ДПС у Запорізькій області        

Протягом чотирьох місяців 2020 року найбільшу питому вагу, а саме понад 59 відсотки в загальній сумі надходжень до Державного бюджету займає податок на додану вартість. Про це повідомила начальниця Пологівського управління ГУ ДПС у Запорізькій області Світлана Бруй.

Так, станом на 01.05.2020 року до Державного бюджету країни мобілізовано 59,3 млн. гривень ПДВ, виконання доведеного завдання становить 110 відсоток. Рівень сплати податку до аналогічного періоду 2019 року збільшився на 33,3 мільйона гривень, або на  228 відсотка.

У квітні поточного року суб’єкти господарювання які знаходяться на обліку Пологівського управління ГУ ДПС у Запорізькій області  спрямували до державної скарбниці понад 12 мільйонів гривень ПДВ, це на 8,1 мільйона гривень або на 288 відсотків більше, ніж у квітні минулого року.  

 

Роз’яснення законодавства

 

Порядок листування через Електронний кабінет

Пологівське управління ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє, що згідно з п. 42 прим. 1. 2 ст. 42 прим. 1 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та нормативно-правовими актами, що прийняті на підставі та на виконання ПКУ, в тому числі, шляхом, зокрема подання звернень.

Меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабiнету дозволяє надіслати лист (запит тощо) до відповідного органу ДПС. Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням електронного цифрового підпису (кваліфікованого електронного підпису), отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

Протягом одного робочого дня після надсилання листа до органу ДПС автора електронного листа буде повідомлено про вхідний реєстраційний номер та дату реєстрації запиту в органі ДПС, до якого даний запит направлено. Інформацію щодо отримання та реєстрації листів в органі ДПС користувач може переглянути в вкладці «Вхідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету, відправлені листи - у вкладці «Відправлені документи» меню «Вхідні/вихідні документи».

При цьому відповідь на лист (запит тощо) надається контролюючим органом поштою або на електронну адресу, зазначену у зверненні у строки, визначені законодавчими та нормативно-правовими актами, зокрема ст. 20 Закону України від 02 жовтня 1996 року                      № 393/96-ВР «Про звернення громадян» із змінами та доповненнями – для надання відповіді на звернення, ст. 20 Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» із змінами і доповненнями – для надання відповіді на запит на отримання публічної інформації та ст. 52 ПКУ – для надання індивідуальної податкової консультації.

 

При здійсненні яких операцій (не повязаних з реалізацією товарів) СГ має право не застосовувати РРО?

Пологівське управління ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє, що відповідно до            п. 1 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами й доповненнями (далі – Закон № 265), суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) під час продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані в установленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (далі – РК).

Статтею 2 Закону № 265 визначено, що розрахункова операція – це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу).

Загальна сума доходу підприємства визначається відповідно до вимог Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290 «Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку» із змінами та доповненнями (далі – П(С)БО 15).

Відповідно до п. 7 П(С)БО 15 визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами: дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні доходи; фінансові доходи; інші доходи.

Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) – загальний дохід (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт або послуг без вирахування наданих знижок, повернення раніше проданих товарів та непрямих податків і зборів (податку на додану вартість, акцизного збору тощо).

До складу інших операційних доходів включаються суми інших доходів від операційної діяльності підприємства, крім чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), зокрема: дохід від операційної оренди активів; дохід від операційних курсових різниць; відшкодування раніше списаних активів; дохід від роялті, відсотків, отриманих на залишки коштів на поточних рахунках в банках, дохід від реалізації оборотних активів (крім фінансових інвестицій), необоротних активів, утримуваних для продажу, та групи вибуття тощо.

До складу інших доходів, зокрема включаються дохід від реалізації фінансових інвестицій; дохід від неопераційних курсових різниць та інші доходи, які виникають у процесі господарської діяльності, але не пов’язані з операційною діяльністю підприємства.

Згідно з п. 25 розд. III Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 (далі – Положення № 148), приймання готівки в касу проводиться за прибутковим касовим ордером (додаток 2 до Положення № 148), підписаним головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником установи/підприємства. До прибуткових касових ордерів можуть додаватися документи, які є підставою для їх складання.

Враховуючи вищевикладене, при здійсненні операцій, безпосередньо не пов’язаних з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна, а саме операцій, доходи від яких включаються до складу інших операційних доходів або інших доходів, РРО і РК не застосовуються.

При цьому суб’єкти господарювання проводять зазначені операції з оформленням прибуткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником, підпис яких може бути засвідчений відбитком печатки цієї/цього установи/підприємства (використання печатки не є обов’язковим).

Водночас, при проведенні розрахунків у готівковій формі за послуги з надання в оренду нерухомого майна, оплаті комунальних послуг, передбачених договором оренди, суб’єкти господарювання зобов’язані застосовувати РРО відповідно до вимог Закону № 265.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 109.3).

 

Яка нерухомість відноситься до об’єктів житлової нерухомості ?

Пологівське управління ГУ ДПС у Запорізькій області інформує. Відповідно до                        п.п. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єкти житлової нерухомості - будівлі, віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду, дачні та садові будинки.

Згідно із п.п. 14.1.129.1 п.п. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 ПКУ будівлі, віднесені до житлового фонду поділяються на такі типи:    

а) житловий будинок – будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання. Житлові будинки поділяються на житлові будинки садибного типу та житлові будинки квартирного типу різної поверховості. Житловий будинок садибного типу – житловий будинок, розташований на окремій земельній ділянці, який складається із житлових та допоміжних (нежитлових) приміщень;

б) прибудова до житлового будинку - частина будинку, розташована поза контуром його капітальних зовнішніх стін, і яка має з основною частиною будинку одну (або більше) спільну капітальну стіну;

в) квартира – ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання;

г) котедж – одно-, півтораповерховий будинок невеликої житлової площі для постійного чи тимчасового проживання з присадибною ділянкою;

ґ) кімнати у багатосімейних (комунальних) квартирах - ізольовані помешкання в квартирі, в якій мешкають двоє чи більше квартиронаймачів.

Садовий будинок – будинок для літнього (сезонного) використання, який в питаннях нормування площі забудови, зовнішніх конструкцій та інженерного обладнання не відповідає нормативам, установленим для житлових будинків (п.п. 14.1.129.2 п.п. 14.1.129              п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

 Дачний будинок – житловий будинок для використання протягом року з метою позаміського відпочинку (п.п. 14.1.129.3 п.п. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 106.2).

 

Ключові новації у сфері застосуванні РРО

Пологівське управління ГУ ДПС у Запорізькій області звертає увагу платників податків на ключові новації законів «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» та «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» (закони № 128-IX та № 129-IX від 20.09.2019).

РРО не потрібно використовувати спрощенцям 1 групи (річний дохід до 1 000 000 грн), а також фізичним особам, які продають на ринку власні вживані речі або продукти власного підсобного господарства.

Нові закони про РРО відкрили можливість використовувати замість традиційних спеціальні програми призначені, для реєстрації розрахункових операцій. Таку програму можна буде встановити на будь-який гаджет, у тому числі і на смартфон. При цьому закон прямо зобов’язує контролюючий орган забезпечити безкоштовне програмне рішення для використання суб’єктом господарювання. Тобто, безкоштовним буде не тільки скачування самої програми, але і її підтримка.

Використовувати програмні РРО можна буде з 01 серпня 2020 року.

З 1 січня 2021 року використання РРО буде обов'язковим для окремих видів діяльності і з 1 квітня 2021 року для фізичних осіб платників єдиного податку 2, 3, 4 груп незалежно від видів діяльності.

 

Сплата єдиного внеску фізичною особою – підприємцем, яка в межах одного місяця припиняє підприємницьку діяльність та повторно реєструється

Пологівське управління ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє. Відповідно до п. 4 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) є ФОП, у тому числі ФОП - платники ЄП.

Пунктами 1 та 4 частини другої ст. 6 Закону № 2464 визначено, що платник ЄВ зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати ЄВ, подавати звітність до контролюючого органу за основним місцем обліку в порядку та строки визначені законодавством.

Згідно з частиною дев’ятою ст. 4 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами і доповненнями ФОП позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.

Останнім періодом, за який необхідно сплатити ЄВ, буде період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої ФО.

Відповідно до частини четвертої ст. 6 Закону № 2464 у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП така фізична особа користується правами, виконує обов’язки та несе відповідальність, що передбачені для платника ЄВ, в частині діяльності, яка здійснювалася нею як ФОП.

Порядок взяття на облік ФОП передбачено розд. II Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та Положення про реєстр страхувальників, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014                 № 1162.

У разі повторної реєстрації у платника ЄВ виникають обов’язки відповідно до частини другої ст. 6 Закону № 2464.

Отже, у разі припинення підприємницької діяльності ЄВ сплачується за період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності у розмірі не менше мінімального страхового внеску на місяць протягом 10 календарних днів після граничного строку подання звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску із зазначенням типу форми «ліквідаційна».

При повторній реєстрації підприємницької діяльності ЄВ сплачується до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄВ у розмірі не менше мінімального страхового внеску на місяць.

 

Розмір суми витрат фізичної особи у вигляді пожертвувань або благодійних внесків, що включаються до податкової знижки

Пологівське управління ГУ ДПС у Запорізькій області інформує. Відповідно до                  п.п. 166.3.2 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, суму коштів або вартість майна, переданих платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, зареєстрованим в Україні та внесеним до Реєстру неприбуткових організацій та установ на дату передачі таких коштів та майна, у розмірі, що не перевищує 4 відсотки суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року.

Згідно із п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).

При цьому, ст. 729 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року  № 435-IV (далі - ЦКУ) передбачено, що пожертвою є дарування нерухомих та рухомих речей, зокрема грошей та цінних паперів, особам, встановленим частиною першою ст. 720 ЦКУ, для досягнення ними певної, наперед обумовленої мети.

Договір про пожертву є укладеним з моменту прийняття пожертви.

До договору про пожертву застосовуються положення про договір дарування, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, одним із підтверджуючих документів, які необхідно надати платником податку контролюючому органу, є копія договору про пожертву.

 

Під час карантину податківці пропонують використання інформаційного ресурсу ЗІР

За словами начальника Пологівського управління ГУ ДПС у Запорізькій області Світлани БРУЙ робота Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (далі ЗІР) направлена на забезпечення платників своєчасною, достовірною і повною довідковою інформацією.

Інформаційне наповнення ЗІР здійснюється на підставі функціональних повноважень ДПС, з урахуванням результатів всебічного аналізу інформації про потреби клієнтів, які звертаються до Контакт-центру (щорічно понад 1 млн. звернень) та з метою мінімізації витрат часу представників бізнесу на спілкування з державними органами для отримання інформаційно-довідкових послуг.

У розділах ЗІР: «Запитання – відповіді з Бази знань», «Нормативні та інформаційні документи» та «Єдиний реєстр ІПК, електронний кабінет, письмові звернення» інформація систематизована по тематиках: оподаткування; єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування; електронні довірчі послуги.

Для більш детальної інформації з користування ЗІР заходьте за посиланням на офіційний портал Державної податкової служби:  http://zir.tax.gov.ua/main/index/about/

 

Звільнення від сплати податків та ЄСВ демобілізованих ФОП

Пологівське управління ГУ ДПС у Запорізькій області звертає увагу на те, що відповідно до п. 25 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ (із змінами та доповненнями), самозайняті особи (фізичні особи - підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність), які мали або не мали найманих працівників, призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, під час особливого періоду, визначеного Законом України від 21 жовтня 1993 року № 3543-ХІІ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (із змінами та доповненнями), на весь період їх військової служби звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб відповідно до розділу IV цього Кодексу, а також звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з єдиного податку відповідно до глави 1 розділу XIV Кодексу.

Крім того, під час особливого періоду, визначеного Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на весь строк їх військової служби звільняються від виконання своїх обов’язків, визначених пунктом 2 статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», якщо вони не є роботодавцями.

Підставою для такого звільнення є заява самозайнятої особи та копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, які подаються до контролюючого органу за місцем податкової реєстрації самозайнятої особи протягом 10 днів після її демобілізації. Якщо демобілізована самозайнята особа перебуває на лікуванні (реабілітації) у зв’язку з виконанням обов’язків під час мобілізації, на особливий період, заява і копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, подаються протягом 10 днів після закінчення її лікування (реабілітації).

Тобто, лише за умови подання до податкового органу заяви та копій зазначених документів у 10 - денний термін, демобілізовані платники податків звільняються від нарахування і сплати вищезазначених податків і єдиного внеску.

Звертаємо увагу на те, що при неподанні протягом 10 днів після демобілізації необхідних документів, такий платник податків не звільняється від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб, з єдиного податку та  єдиного внеску на весь період військової служби.

Щомісячно на офіційному вебпорталі ДПС (tax.gov.ua) оприлюднюється інформація про суб’єктів господарювання, які мають податковий борг, з якою можна ознайомитись за посиланням: Головна/Відкриті дані/Інформація про суб’єктів господарювання, які мають податковий борг.

Перевірити стан розрахунків з бюджетом  також можна за допомогою Електронного кабінету. Також платник податків має право надіслати запит про отримання витягу щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами за даними органів ДПС за формою «F/J1300203» через меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету.

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

 

Єдиний внесок не нараховується на суму орендної плати, виплаченої фізособі згідно з договором оренди нерухомого (рухомого) майна

Пологівське управління ГУ ДПС у Запорізькій області нагадує, що базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) для підприємств, установ та організацій, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем (далі – ФОП), якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань), є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та сума винагороди фізособі за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Норми встановлені п. 1 частини 1 ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями.

Згідно з частиною 1 ст. 759 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає іншій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Поточний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймачем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, відносини, які виникають при укладенні договору найму (оренди), не мають ознак правовідносин, що регулюють виконання робіт або надання послуг.

Враховуючи зазначене вище, єдиний внесок не нараховується на суму орендної плати, виплаченої на користь фізособі згідно з договором найму (оренди) нерухомого (рухомого) майна.

 

Чи збільшується фінансовий результат на суму недоамортизованої частини витрат на ремонт орендованих основних засобів?

Пологівське управління ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє, що методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про оренду необоротних активів та її розкриття у фінансовій звітності регулюються нормами Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 14 «Оренда» (далі – П(С)БО 14), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.07.2000 № 181, та Методичними рекомендаціями з бухгалтерського обліку основних засобів, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 30.09.2003      № 561 (далі – Методичні рекомендації № 561).

Затрати орендаря на поліпшення об’єкта операційної оренди (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що приводять до збільшення майбутніх економічних вигод, які первісно очікувалися від його використання, відображаються орендарем як капітальні інвестиції у створення (будівництво) інших необоротних матеріальних активів. Такі затрати зараховуються до складу основних засобів як первісна вартість нового об’єкта підгрупи 2.7 класифікації основних засобів, наведеної в п. 7 Методичних рекомендацій № 561 (абзац другий п. 8 П(С)БО 14, п. 21 Методичних рекомендацій № 561).

Об’єкт основних засобів перестає визнаватися активом (списується з балансу) у разі його вибуття внаслідок продажу, ліквідації, безоплатної передачі, нестачі, остаточного псування або інших причин невідповідності критеріям визнання активом (абзац перший п. 40 Методичних рекомендацій № 561).

Згідно з абзацом четвертим п. 138.1 та абзацом третім п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фінансовий результат до оподаткування збільшується, зокрема на суму залишкової вартості окремого об’єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта та відповідно зменшується на суму залишкової вартості окремого об’єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної з урахуванням положень ст. 138 ПКУ, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта.

Вимоги підпунктів 138.1 – 138.3 ст. 138 ПКУ не застосовуються до операцій з активами з права користування за договорами оренди (п. 138.4 ст. 138 ПКУ). Актив з права користування – це визнаний орендарем згідно з вимогами міжнародних стандартів фінансової звітності актив, який представляє право орендаря використовувати базовий актив протягом строку оренди (п.п. 14.1.12      п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Враховуючи вищевикладене, при визначенні фінансового результату до оподаткування у витратах враховується недоамортизована частина ремонту орендованого основного засобу по закінченню договору оперативної оренди.

При цьому при визначенні об’єкта оподаткування платник податку на прибуток підприємств – орендар на підставі положень абзацу четвертого п. 138.1 та абзацу третього п. 138.2 ст. 138 ПКУ має збільшити фінансовий результат на суму недоамортизованої частини витрат на ремонт/поліпшення орендованих основних засобів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, та зменшити фінансовий результат на суму недоамортизованої частини витрат на ремонт/поліпшення орендованих основних засобів, визначеної з урахуванням положень ст. 138 ПКУ.

 

Про порядок стягнення коштів з платника податків у рахунок погашення податкового боргу

Пологівське управління ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє, якщо податковий борг виник у результаті несплати грошового зобов’язання та/або пені, визначених платником податків у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу в установлені Податковим кодексом України (далі – ПКУ) строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків такого платника у банках здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, за умови якщо такий податковий борг перевищує 5 мільйонів гривень та не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутні зобов’язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов’язань.

У таких випадках:

? рішення про стягнення коштів з рахунків такого платника податків у банках є вимогою стягувача до боржника, що підлягає негайному та обов’язковому виконанню шляхом ініціювання переказу у платіжній системі за правилами відповідної платіжної системи;

? рішення про стягнення готівкових коштів вручається такому платнику податків і є підставою для стягнення.

Норми встановлені п. 95.5 ст. 95 ПКУ.

Порядок стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1244 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1244).

Пунктом 2 Порядку № 1244 визначено, що у випадках, передбачених пунктами 95.2 – 95.4 ст. 95 ПКУ, рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про погашення усієї суми податкового боргу видається за формою згідно з додатком 1 до Порядку № 1244 на підставі рішення суду про стягнення коштів за рахунок готівки, що належить платнику податків.

У випадку, передбаченому п. 95.5 ст. 95 ПКУ, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить платнику податків, здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, яке видається за формою згідно з додатком 3 до Порядку № 1244.

За результатами вилучення готівки складається акт за формою згідно з додатками 2, 4 до Порядку № 1244 (п. 5 Порядку № 1244).

Списання банком коштів з рахунків платників податків/суб’єктів господарювання визначено главою 11 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 зі змінами та доповненнями (далі – Інструкція № 22).

Згідно з п.п. 1 п. 11.2 глави 11 Інструкції № 22 стягувач ініціює стягнення коштів у випадках, визначених п. 11.1 глави 11 Інструкції № 22, з рахунків платників податків – на підставі рішення суду або рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу (за умов, визначених п. 95.5 ст. 95 ПКУ).

Враховуючи вищевикладене, стягнення готівкових коштів та коштів з рахунків платника податків в рахунок погашення податкового боргу, який виник у результаті несплати грошового зобов’язання та/або пені, визначених платником податків у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу в установлені ПКУ строки, здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду або за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу на підставі рішення суду, за дотримання таких умов:

? податковий борг перевищує 5 мільйонів гривень;

? не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати.

 

Які порядок та підстави відмови в реєстрації РРО?

У Пологівському управлінні ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє, що у цьому питанні необхідно керуватися п. 8 глави 2 розд. II Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями (далі – Порядок). Протягом двох робочих днів після отримання заяви про реєстрацію реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-РРО (далі – реєстраційна заява за ф. № 1-РРО) (додаток 1 до Порядку) контролюючий орган відмовляє в реєстрації реєстратора розрахункових операції (далі – РРО), якщо:

РРО вже зареєстрований;

модель (модифікацію) РРО не включено або виключено з Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій;

РРО не відповідає сфері застосування, зазначеній в реєстраційній заяві за ф. № 1-РРО;

центр сервісного обслуговування (далі – ЦСО) не включено до Реєстру Центрів сервісного обслуговування реєстраторів розрахункових операцій;

в контролюючому органі наявні відомості про анулювання ліцензії на право здійснення відповідної господарської діяльності;

щодо господарської одиниці, вказаної у реєстраційній заяві за ф. № 1-РРО, суб’єкт господарювання не повідомив про такий об’єкт оподаткування контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України або згідно з таким повідомленням відповідний об’єкт є закритим чи не експлуатується суб’єктом господарювання;

суб’єкта господарювання не включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань;

суб’єкт господарювання не перебуває на обліку в контролюючому органі, до якого подано реєстраційну заяву за ф. № 1-РРО;

суб’єкт господарювання або його відокремлені підрозділи не перебувають на обліку в контролюючому органі за адресою господарської одиниці, де буде використовуватися РРО;

щодо договору між ЦСО та суб’єктом господарювання про технічне обслуговування та ремонт РРО в контролюючому органі відсутнє повідомлення ЦСО про його укладання або згідно з таким повідомленням відповідний договір розірваний або припинений;

у контролюючому органі наявні відомості про РРО як про викрадений;

екземпляр моделі (модифікації) РРО, що реєструється, відсутній в реєстрі екземплярів реєстраторів розрахункових операцій;

суб’єкт господарювання є пов’язаною особою з ЦСО.

За наявності підстав для відмови в проведенні реєстрації РРО контролюючий орган не пізніше двох робочих днів з дати надходження документів для проведення реєстрації РРО надає або надсилає (поштовим відправленням або на електронну пошту) суб’єкту господарювання повідомлення про відмову у проведенні реєстрації РРО із зазначенням підстав для такої відмови (п. 9 глави 2 розд. II Порядку).

 

 

Розстрочити борг з ЄСВ: чи є можливість?

У Пологівському управлінні ГУ ДПС у Запорізькій області звернули увагу, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. Розстрочення та відстрочення заборгованості по сплаті єдиного внеску чинним законодавством не передбачено.

У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати ЄСВ до платника застосовуються фінансові санкції, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Нагадаємо, підприємці зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

У разі, якщо ФОП не отримано дохід у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому, сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Мінімальний страховий внесок – це сума єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що визначається як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця (у 2020 році – 1039,06 грн).

Умови та порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування регулює Закон України від 08.07.2010 № 2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

 

Щоб уникнути штрафів, слідкуйте за термінами реєстрації податкових накладних

У Пологівському управлінні ГУ ДПС у Запорізькій області повідомили, що відсутність реєстрації або несвоєчасна реєстрація податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних призводить до накладення на платників податків штрафних санкцій.

Штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної (ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН), визначені ст. 120 прим. 1 Податкового кодексу (ПКУ), накладаються на платника податків, який зобов’язаний їх реєструвати (крім ПН, що не надається отримувачу та складеної за операціями, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою).

Так, зокрема, за прострочення передбачено такі штрафні санкції:

до 15 календарних днів - 10 % суми ПДВ, зазначеної у ПН/РК;

від 16 до 30 календарних днів - 20 % суми ПДВ, зазначеної у ПН/РК;

від 31 до 60 календарних днів - 30 % суми ПДВ, зазначеної у ПН/РК;

від 61 до 365 календарних днів - 40 % суми ПДВ, зазначеної у ПН/РК;

більше 366 календарних днів - 50 % суми ПДВ, зазначеної у ПН/РК.

При цьому, штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються:

- у разі зупинення реєстрації ПН/РК (на період такого зупинення);

- у разі реєстрації ПН/РК до початку проведення перевірки, предметом якої є дотримання вимог щодо своєчасності реєстрації цих документів.

Зазначені санкції застосовуються протягом 1095 днів, тобто з урахуванням строку давності, встановленого статтею 102 ПКУ.

Відсутність реєстрації ПН/РК в ЄРПН протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 ПКУ, які зазначені у податковому повідомленні-рішенні (ППР) за результатами перевірки контролюючих органів, тягне за собою накладення штрафу у розмірі 50 % суми податкових зобов’язань з ПДВ, зазначеної у такій ПН/РК або суми ПДВ, нарахованої за операцією з постачання товарів/послуг, якщо ПН на таку операцію не складено.

Якщо платник не реєструє таку ПН/РК після закінчення 10 календарних днів, які настають за днем отримання платником податку ППР, на нього так само чекає штраф у розмірі 50 % суми податкових зобов’язань з ПДВ, зазначеної у такій ПН/РК або суми ПДВ нарахованої за операцією з постачання товарів/послуг, якщо ПН на таку операцію не складено. Якщо ж протягом відведених 10 календарних днів (за ППР) ПН/РК будуть зареєстровані, дана штрафна санкція не застосовується.

 

ЄСВ: які «але» при нарахуванні за неповний робочий день

У Пологівському управлінні ГУ ДПС у Запорізькій області інформують. Роботодавець має право нарахувати працівнику, який працює неповний робочий день, заробітну плату нижчу за мінімальну. Це можливо за умови, якщо сума нарахованої заробітної плати не менша, ніж частина від мінімальної заробітної плати, що припадає на фактично відпрацьований час.

Суму єдиного соціального внеску роботодавець розраховує як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки єдиного соціального внеску незалежно від того, що працівник працював не повний робочий день (у 2020 році 1039,06 грн – 4723 грн х 22 %).

При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка єдиного соціального внеску застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.

Нагадаємо: у разі якщо база нарахування єдиного соціального внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного соціального внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки внеску (абз. другий частини п’ятої ст. 8 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»).

За угодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом може встановлюватись як при прийнятті на роботу, так і згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень. Оплата праці в цих випадках провадиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку (ст. 56 Кодексу законів про працю України).

 

Коли прощення банком суми боргу (кредиту) громадянам підлягає обов’язковому декларуванню

У Пологівському управлінні ГУ ДПС у Запорізькій області проінформували про певну категорію платників податків, яким також необхідно продекларувати свої доходи за 2019 рік.

Маються на увазі громадяни, до загального місячного (річного) оподаткованого доходу яких, включається основна сума боргу (кредиту), прощеного (анульованого) кредитором до закінчення строку позовної давності, згідно з його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства.

Декларування обов’язкове, у разі якщо сума прощеного боргу перевищує 25 % мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. У 2019 році зазначена розрахункова сума складала - 1043,25 гривень.

При цьому, кредитор зобов'язаний повідомити фізичну особу – боржника наступним шляхом: направленням рекомендованого листа з повідомленням про вручення або укладанням відповідного договору, або наданням повідомлення під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу.

Суму прощеного (анульованого) боргу кредитор повинен включати до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку (форма № 1ДФ), за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено.

За таких умов, фізична особа - боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

Отже, якщо кредитором (банком) було здійснено прощення (анулювання) основної суми боргу (кредиту), про що повідомлено боржника, то з метою оподаткування податком на доходи фізичних осіб сума такого анульованого боргу вважається додатковим благом та включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу з урахуванням норм пп. 164.2 "д" ст. 164 Податкового кодексу України (перевищення у 2019 році - 1043,25 грн).

Крім того, зазначений дохід є об'єктом оподаткування військовим збором.

Нагадуємо, податкова декларація про майновий стан і доходи цього року подається громадянами до 1 липня року, що настає за звітним.

 

Як перевірити термін дії кваліфікованого сертифіката відкритого ключа онлайн?

У Пологівському управлінні ГУ ДПС у Запорізькій області розповіли. Перевірити термін дії кваліфікованого сертифіката відкритого ключа, отриманого в Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС (КН ЕДП ІДД ДПС), можна на сайті https://acskidd.gov.ua.

У розділі: Головна/«Пошук сертифікатів та СВС»/«Пошук сертифікатів».

В полі «код ЄДРПОУ» необхідно зазначити відповідно:

код ЄДРПОУ (для юридичних осіб);

«Реєстраційний номер облікової картки платника податків» – реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта у разі, якщо через релігійні переконання користувач в установленому порядку відмовився від реєстраційного номеру облікової картки платника податків та має відповідну відмітку у паспорті (для фізичних осіб);

«УНЗР ІD картки» – унікальний номер запису у реєстрі ІD картки (для фізичних осіб).

Після проставлення відповідних реквізитів користувачу необхідно натиснути «Пошук». У вікні «Результати пошуку» зазначено відомості про початок та закінчення строку дії кваліфікованого сертифіката відкритого ключа.

 

Право платника податку подати уточнюючу декларацію для отримання податкової знижки

Пологівське управління ГУ ДПС у Запорізькій області, відповідно до п.п. 166.1.1 п. 166.1 ст. 166 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) платник податку має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.

Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації , яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (п.п. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 ПКУ).

Якщо платник податку не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься (п.п. 166.4.3 п. 166.4 ст. 166 ПКУ).

У випадку, якщо були виявлені документально підтверджені суми, що не були враховані при поданні річної податкової декларації, для реалізації свого права на податкову знижку платник податку може подати уточнюючу декларацію до 31 грудня включно наступного за звітним податкового року, оскільки право на податкову знижку надається лише за наслідками звітного податкового року.

 

Щодо порядку оподаткування ПДВ операцій з надання послуг з гарантійного ремонту товару

Пологівському управлінні ГУ ДПС у Запорізькій області повідомили. Відповідно до підпунктів «а», «б» і «в» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких, згідно зі ст. 186 ПКУ, розташоване на митній території Україні, та ввезення товарів на митну територію України.

При цьому згідно з п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 ПКУ постачання товарів – це будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Порядок гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2002 року № 506 (далі – Порядок № 506).

Згідно з п. 16 Порядку № 506 у разі виявлення недоліків чи фальсифікації товару протягом гарантійного терміну споживач має право в установленому порядку за своїм вибором вимагати від продавця або виробника, зокрема, безоплатного усунення недоліків.

Пунктом 26 Порядку № 506 визначено, що гарантійний ремонт полягає у виконанні робіт, пов’язаних з усуненням недоліків товару для забезпечення використання його за призначенням протягом гарантійного терміну експлуатації. Усунення недоліків здійснюється шляхом заміни чи ремонту комплектуючого виробу або окремої складової частини, а також виконання регулювальних робіт відповідно до вимог нормативних документів.

Таким чином, при отриманні платником податку товару для здійснення гарантійного ремонту та відповідно подальшого повернення (передачі) його власнику (споживачу) після проведення такого гарантійного ремонту не відбувається операції з постачання товарів.

Отже, при здійсненні платником податку операції з повернення (передачі) власнику (споживачу) товару після проведення гарантійного ремонту об’єкта оподаткування ПДВ не виникає, а тому, обов’язок щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ у такого платника за вказаною операцією відсутній.

При цьому операції платника податку з надання послуг із проведення гарантійного ремонту товарів є об’єктом оподаткування ПДВ. База оподаткування таких операцій визначається виходячи із вартості таких послуг, які оплачуються виробником товарів, щодо яких проводився гарантійний ремонт.

 

Куди подається податкова декларація про майновий стан і доходи внутрішньо переміщеною особою

Пологівське управління нагадує, що фізична особа – платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) подає декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) за звітний податковий період у встановлені Податковим кодексом України (далі – ПКУ) строки до контролюючого органу за своєю податковою адресою.

Податкова адреса платника податків – фізичної особи – це місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі (п. 45.1 ст. 45 ПКУ).

Платник податків – фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.

У разі якщо платник ПДФО проживає не за місцем реєстрації (прописки), Декларація подається до контролюючого органу за податковою адресою, тобто за місцем реєстрації згідно з паспортними даними.

У разі якщо фізична особа знята з реєстрації за однією адресою, але ще не зареєстрована за іншою, Декларація подається до податкового органу за попередньою податковою адресою.

Пунктом 70.7 ст. 70 ПКУ передбачено, що фізичні особи – платники податків зобов’язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви за формою та у порядку, визначеними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 із змінами, фізичні особи – платники податків зобов’язані інформувати контролюючі органи про зміну даних шляхом подання заяви про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків за формою № 5ДР (далі – Заява за формою № 5ДР).

Відповідно до Закону України від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» із змінами та доповненнями факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Така довідка видається структурними підрозділами з питань соціального захисту населення відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня    2014 року № 509 (із змінами та доповненнями).

Внутрішньо переміщені особи зобов’язані інформувати контролюючі органи про зміну даних, які вносяться до облікової картки, шляхом подання Заяви за формою № 5ДР. При пред’явленні платником податків довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи до Заяви за формою № 5ДР вноситься інформація щодо адреси реєстрації місця проживання відповідно до паспортного документа особи та адреса фактичного місця проживання/перебування відповідно до інформації, зазначеної в довідці.

Таким чином, платник податків – внутрішньо переміщена особа, який подав до контролюючого органу за місцем фактичного проживання/перебування Заяву за формою № 5ДР та пред’явив при цьому довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, і Декларацію подає до цього контролюючого органу.

Однак якщо такі дії не здійснено, то Декларація подається платником податку за адресою (місцезнаходженням) контролюючого органу, який переміщено з тимчасово окупованої території.

Довідково: річна Декларація за 2019 рік, подається до 01 липня  2020 року, крім випадків, передбачених розділом IV ПКУ, коли така Декларація може бути подана пізніше цього строку.

Крім того, фізична особа зобов’язана самостійно до 01 жовтня 2020 року сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею річній Декларації за 2019 рік.

 

Перейменування назви вулиці – підстава для здійснення перереєстрації платника ПДВ

Пологівське управління інформує, що податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – Єдиний державний реєстр).

Норми встановлені п. 45.2 ст. 45 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Відповідно до п. 45.1 ст. 45 ПКУ податковою адресою платника податків – фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.

Згідно з п. 183.15 ст. 183 ПКУ та пунктами 4.1, 4.2 розділу IV Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130, із змінами у разі зміни даних про місцезнаходження (місця проживання) платника ПДВ проводиться перереєстрація такого платника. Для цього платнику ПДВ необхідно подати додаткову реєстраційну заяву з позначкою «Перереєстрація» протягом 10 робочих днів, що настають за днем, коли змінилися дані про платника ПДВ. У реєстраційній заяві платник ПДВ зазначає дані станом на дату заповнення заяви, у тому числі критерії, за якими станом на дату заповнення заяви особа відповідає статусу платника ПДВ згідно з розділом V ПКУ.

Отже, оскільки в результаті перейменування назви вулиці, міста, селища, зміни поштового індексу тощо вносяться зміни у відомості про місцезнаходження юридичної особи та місце проживання фізичної особи – підприємця, що містяться у Єдиному державному реєстрі, то це є підставою для здійснення перереєстрації платника ПДВ шляхом подання реєстраційної заяви за формою № 1-ПДВ з позначкою «Перереєстрація».

 

Документи які необхідні для оформлення податкової знижки на навчання

Пологівське управління інформує, що згідно з пп. 170 п. 1 ст. 14 Податкового кодексу України, податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб'єктами господарювання, — документально підтверджена сума витрат платника податку — резидента у зв'язку з придбанням товарів у резидентів — фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених Податковим кодексом та відповідно до пп. 3 п. 3 ст. 166 Податкового кодексу України визначено, що сума коштів, витрачена на отримання середньої професійної або вищої освіти платником податків або членом його сім'ї першого ступеня споріднення, який не одержує заробітної плати, підпадає під податкову знижку.

Повернути податкову знижку можна лише за рік, що минув, отримати податкову знижку можуть батьки студентів-контрактників, або працюючі студенти. Слід зазначити, що витрати на навчання за кордоном в розрахунок податкової знижки не включаються.

Документи необхідні для отримання податкової знижки на навчання:

-          декларація про майновий стан і доходи;

-          копія паспорта особи, яка подає декларацію;

-          копія ідентифікаційного коду особи, яка подає декларацію;

-          копія паспорта студента;

-          довідка з навчального закладу про період навчання, кількість навчальних місяців, в звітному (календарному) році та суми сплачених коштів за вказаний період;

-          копії квитанцій та/або платіжних доручень сплачених за навчання в звітному періоді;

-          довідка про заробітну плату (форма - 3) за звітний період, з обов’язковим включенням сум податків, які утримуються із заробітної плати та суми пільги, якщо є;

-          довідка про склад сім’ї з органу місцевого самоврядування;

-          копія документу із зазначенням реквізитів для перерахування коштів;

-          заява на перерахування коштів;

-          копія договору про навчання;

-          копія свідоцтва про народження студента.

Отримати відшкодування (податкову знижку) за видатками на освіту, отриману в 2019 календарному році, можна до 31 грудня 2020 року включно.

 

2. Ознайомтесь з проєктом змін для впровадження програмних РРО

До 01 серпня 2020 року перенесено застосування програмних РРО, як альтернативу класичним РРО (передбачалось з 19.04.2020 року).

Таке відтермінування встановлено Законом України від 17.03.2020 № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)».

З метою запровадження можливості використання програмних РРО при здійсненні розрахункових операцій та створення електронних розрахункових документів Міністерство фінансів України оприлюднило проєкт наказу «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 08 жовтня 2012 року № 1057».

Проєктом наказу вносяться зміни до:

- Вимог щодо створення контрольної стрічки в електронній формі реєстраторами розрахункових операцій/програмними реєстраторами розрахункових операцій,

- Порядку передачі електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій дротовими або бездротовими каналами зв’язку до органів державної податкової служби.

Також затверджується Порядок функціонування Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій.

Проєкт наказу оприлюднений на офіційному вебсайті Міністерства фінансів України (www.minfin.gov.ua в рубриці «ЗаконодавствоПроєкти регуляторних актів для обговоренняПроєкти регуляторних актів для обговорення у 2020»).

Нагадаємо, що нові правила використання РРО запроваджені Законами України від 20.09.2019 № 128-ІХ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» та № 129-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг».

 

Які вимоги  для отримання пільги з ПДВ при постачанні лікарських засобів та медичних виробів для боротьби з коронавірусною хворобою?

2 квітня 2020 року набрав чинності Закон №540, яким передбачено  звільнення від оподаткування ПДВ операції з ввезення на митну територію України та/або операції з постачання  на митній території України товарів  (в тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для боротьби коронавірусною хворобою, перелік яких визначено КМУ.

Такий Перелік визначено постановою КМУ від 20.03.2020 № 224, зі змінами від 08.04.2020 №271.

Пільговий режим оподаткування ПДВ застосовується до операцій, здійснених  з 17 березня 2020 року до останнього числа місяця, в якому завершується дія карантину.

Отже вартість товарів, що включені до Переліку № 224, повинна визначатися без ПДВ з 17 березня 2020 року.

Пільговий режим застосовується на всіх етапах постачання товарів, включених до Переліку № 224, незалежно від дати їх виробництва та походження (вітчизняного виробництва чи ввезених на митну територію України).

Операції з постачання на митній території України після 17.03.2020 раніше ввезених товарів за переліком № 224, звільняються від оподаткування незалежно від того, коли відбулося їх ввезення на митну територію України – до 17 березня 2020 року чи після такої дати.

Операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України товарів за Переліком № 224, звільняються від оподаткування незалежно від того, хто виробляє та закуповує таку продукцію (постачальником (виробником, імпортером) може бути будь-який суб’єкт господарювання, юридична або фізична особа).

 

Як в декларації з ПДВ відображати операції з постачання товарів, які за Переліком №224 звільнені від оподаткування?

2 квітня 2020 року набрав чинності Закон №540, яким передбачено  звільнення від оподаткування ПДВ операції з ввезення на митну територію України та/або операції з постачання  на митній території України товарів  (в тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для боротьби з коронавірусною хворобою, перелік яких визначено КМУ.

Такий Перелік визначено постановою КМУ від 20.03.2020 № 224, зі змінами від 08.04.2020 №271.

Застосування режиму звільнення від оподаткування ПДВ на операції з постачання товарів, включених до Переліку № 224, передбачене не з моменту набрання чинності Закону №540 (2 квітня 2020 року), а з моменту запровадження карантинних заходів на території України, тобто, з 17 березня 2020 року.

Отже, платникам, які здійснювали постачання товарів, включених до Переліку №224 з нарахуванням ПДВ, необхідно здійснити коригування податкових зобов’язань  щодо операцій, які були здійснені (відбулася «перша подія») з дати запровадження пільги - з 17 березня 2020 року.

Податкові зобов’язання з ПДВ, визначені у таких податкових накладних, підлягають коригуванню після повернення покупцям сплаченої ними суми ПДВ, або зарахування її в рахунок оплати майбутніх поставок.

Податкові накладні, складені з 17 березня 2020 року на операції з постачання товарів з Переліку № 224 з нарахуванням суми ПДВ, та розрахунки коригування в податковій декларації з ПДВ за березень та будь-які наступні звітні періоди не відображаються.

Тобто, в декларації за березень операція з постачання товарів з Переліку № 224 відображається виключно як звільнена від оподаткування ПДВ.

Якщо платник вже подав податкову звітність з ПДВ за березень 2020 року та включив  податкові накладні, складені з 17 березня 2020 року на операції з постачання товарів з Переліку № 224 з нарахуванням суми ПДВ, такий платник має право подати до декларації з ПДВ за березень 2020 року уточнюючий розрахунок, на підставі якого зменшити податкові зобов’язання, нараховані за операціями з постачання товарів з Переліку № 224.

Подання зазначеного уточнюючого розрахунку не призводить до нарахування штрафних санкцій, оскільки відсутній факт заниження податкових зобов’язань з ПДВ.

 

Чи формується податковий кредит при придбанні лікарських засобів за Переліком №224?

Законом № 540 передбачене застосування режиму звільнення від оподаткування  операцій з постачання товарів, включених до Переліку, затвердженого постановою КМУ від 20.03.2020 №224, не з моменту набрання чинності Закону (2 квітня 2020 року), а з моменту запровадження карантинних заходів на території України, тобто, з 17 березня 2020 року.

У зв’язку з цим податкові накладні, які були складені в період з 17 березня по 1 квітня 2020 року (включно) з застосуванням ставки 7 або 20 %, вважаються такими, що складені з порушенням.

Суми ПДВ, зазначені у таких податкових накладних, не можуть бути включені до складу податкового кредиту будь-якого звітного періоду.

Платники ПДВ, які здійснювали придбання товарів, що включені до Переліку №224, з нарахуванням ПДВ, не мають права на формування податкового кредиту по таких операціях.

Якщо покупець вже подав податкову звітність з ПДВ за березень 2020 року та включив суми «вхідного» ПДВ, зазначені у податкових накладних, до складу податкового кредиту, то  необхідно подати відповідний уточнюючий розрахунок та виключити такі суми ПДВ зі складу податкового кредиту.

 

У якому періоді передбачається звільнення громадян від сплати податку на нерухомість?

У період з 1 березня по 30 березня 2020 року об’єкти нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Обчислення суми податку з об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється податковим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості.

Фізичним особам – платникам податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки у 2020 році податкові органи нараховують податок за 2019 податковий (звітний) рік.

Отже, норми щодо звільнення від оподаткування будуть враховані при нарахуванні податковими органами податку фізичним особам – платникам за об’єкти нежитлової нерухомості у 2021 році за 2020 податковий (календарний рік).

 

Чи застосовуються  штрафи за порушення правил обігу пального?

Закон № 540  визначає виключний перелік порушень щодо яких не зупиняється застосування штрафних санкції у період дії карантину

Зокрема, податкові органи мають право у період карантину застосовувати санкції:

- за порушення обліку виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів (ст. 128-1, ст. 228 ПКУ);

- за порушення цільового використання пального, спирту етилового (ст. 229 ПКУ);

- за порушення вимог щодо обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками  (ст. 1281 ПКУ);

- за порушення вимог щодо здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва й обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального (ст. 17 Закону України» № 481/95- ВР від 19.12.1995);

- за здійснення операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб'єктів платниками акцизного податку (ст. 117 ПКУ). 

 

Як отримати інформацію про податковий борг онлайн

Щомісячно на офіційному сайті ДПС (https://tax.gov.ua/: Головна/Відкриті дані/Інформація) оприлюднюється інформація щодо суб’єктів господарювання, які мають податковий борг, із зазначенням керівників таких суб’єктів господарювання, та сум податкового боргу в розрізі платежів та територіальних податкових органів (п. 35.4 ст. 35 Податкового кодексу).

Крім того, на офіційному вебпорталі ДПС працює електронний сервіс «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера», який розміщено на головній сторінці вебпорталу (https://tax.gov.ua/businesspartner).

Для перевірки надійності ділового партнера, зокрема, щодо сумлінності у сплаті податків, достатньо ввести відому інформацію в одне з полів або в обидва поля і система здійснить пошук у базах даних, доступних для публічного використання та повідомить про результати пошуку з зазначенням інформації щодо відсутності або наявності боргу у платника податків.

У полі «Податковий номер» вказується код за ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків/серія та/або номер паспорта (для фізичних осіб – платників податків, які мають відмітку у паспорті про право здійснювати платежі за серією та/або номером паспорта).

У полі «Найменування/прізвище, ім’я, по батькові платника податків» зазначається повністю точна назва платника податків.

Оновлення інформації на вебпорталі ДПС щодо стану розрахунків платника податків з бюджетом (про наявність заборгованості) відбувається щоденно, крім вихідних та святкових днів, після проведення розрахунків зведених показників в центральній базі даних за результатами попереднього банківського дня.

Крім того, меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету надає платнику податків з використанням кваліфікованого електронного підпису доступ до своїх особових рахунків із сплати податків, зборів та інших платежів.

Також платник податків має право надіслати запит про отримання витягу щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами за даними органів ДПС за формою «F/J1300203» через меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету.

 

Карантинні нововведення: штрафні санкції за порушення термінів реєстрації акцизних накладних в ЄРАН з 01 березня по 31 травня 2020 року не застосовуються

Законами України від 17 березня 2020 року № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19)» та від 30 березня 2020 року № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачено звільнення від штрафних санкцій, а саме:

Передбачено звільнення від штрафних санкцій за порушення податкового законодавства, які вчинені протягом періоду з 01 березня по 31 травня 2020 року, крім санкцій, зокрема:

- за порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати. 

Тобто, Закони № 533 та № 540 не звільняють платників від сплати акцизного податку та від застосування до платників акцизного податку фінансової відповідальності за неподання (несвоєчасне подання) декларації акцизного податку, несплату (несвоєчасну сплату) податкових зобов’язань.

 

Разом з тим, до переліку штрафних санкцій, які належні до застосування, не включені штрафні санкції за порушення граничних термінів реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування до акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних, вчинені протягом періоду з 01 березня по 31 травня 2020 року.

Отже, протягом періоду з 01 березня по 31 травня 2020 року не будуть застосовуватися санкції за не реєстрацію (несвоєчасну реєстрацію) акцизних накладних/розрахунків коригування до акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних.  

Разом з тим, порушення вимог щодо реєстрації акцизної накладної/розрахунку коригування призводить до порушень у процедурі підтвердження легальності отримання пального у контрагента.

 

Довідка про відсутність заборгованості зі сплати єдиного внеску: процедура отримання

Довідка про відсутність заборгованості формується за відсутності у платника податкового боргу та/або недоїмки зі сплати єдиного внеску.

Наказом МФУ від 03.09.2018 №733 затверджено «Порядок надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи».

Для отримання Довідки необхідно подати заяву про надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи за формою згідно з додатком 2 до Порядку №733.

Заява подається платником (на його вибір):

-  у паперовій формі - до державної податкової інспекції за основним місцем обліку такого платника або до відповідного контролюючого органу, уповноваженого здійснювати заходи з погашення податкового боргу,

-  в електронній формі - на адресу уповноваженого органу через приватну частину електронного кабінету, розміщеного на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: https://cabinet.tax.gov.ua/login.

Вхід до приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету здійснюється після ідентифікації особи із використанням кваліфікованого електронного підпису.

Створити та надіслати Заяву можливо у меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету шляхом вибору відповідної електронної форми документа.

Заява повинна містити, серед іншого:

- обов’язкове посилання на відповідний нормативно-правовий акт, яким передбачено необхідність підтвердження відсутності заборгованості з платежів,

- найменування суб’єкта (підприємства, установи, організації), до якого (якої) Довідку буде подано.

Довідка надається за вибором платника у паперовій або електронній формі, про що він зазначає у Заяві.

Довідка або відмова у наданні Довідки готуються уповноваженим органом протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Заяви.

Довідку у паперовій формі платник отримує безпосередньо в органі, до якого було подано Заяву.

Довідку в електронній формі платник отримує у приватній частині електронного кабінету.

Строк дії Довідки становить 10 календарних днів з дати її формування.

 

Карантинні нововведення. Платникам ПДВ: відображення операції з постачання товарів, які за Переліком №224 звільнені від оподаткування

2 квітня 2020 року набрав чинності Закон України від 30.03.2020 року №540 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням  коронавірусної хвороби (COVID-2019)»,  яким передбачено  звільнення від оподаткування ПДВ операції з ввезення на митну територію України та/або операції з постачання  на митній території України товарів  (в тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для боротьби коронавірусною хворобою, перелік яких визначено КМУ.

Перелік лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), які звільняються від сплати ввізного мита та операції з ввезення яких на митну територію України звільняються від оподаткування податком на додану вартість, встановлено постановою КМУ від 20.03.2020 № 224.

Зверніть увагу, що Постановою КМУ від 08.04.2020 №271 внесено зміни до Переліку №224. Режим звільнення від оподаткування операцій з постачання товарних позицій, включених до Переліку №224 постановою КМУ №271, застосовуватиметься з дати набрання чинності вказаної нової постанови.

Застосування режиму звільнення від оподаткування ПДВ з операцій з постачання товарів, включених до Переліку № 224, передбачене не з моменту набрання чинності Закону №540 (2 квітня 2020 року), а з моменту запровадження карантинних заходів на території України, тобто, з 17 березня 2020 року.

Отже, платникам, які здійснювали постачання товарів, включених до Переліку №224 з нарахуванням ПДВ, необхідно здійснити коригування податкових зобов’язань  щодо операцій, які були здійснені (відбулася «перша подія») з дати запровадження пільги - з 17 березня 2020 року.

Податкові зобов’язання з ПДВ, визначені у таких податкових накладних, підлягають коригуванню після повернення покупцям сплаченої ними суми ПДВ, або зарахування її в рахунок оплати майбутніх поставок.

Податкові накладні, складені з 17 березня 2020 року на операції з постачання товарів з Переліку № 224 з нарахуванням суми ПДВ, та розрахунки коригування в податковій декларації з ПДВ за березень та будь-які наступні звітні періоди не відображаються.

У разі включення податкових накладних, складених з 17.03.2020 на операції з постачання товарів з Переліку № 224 з нарахуванням суми ПДВ, такий платник має право подати уточнюючий розрахунок, на підставі якого зменшити такі податкові зобов’язання.

В податковій декларації з ПДВ операції з ввезення та постачання на митній території України зазначених товарів, відображаються наступним чином:

- обсяги операцій з постачання на митній території України товарів, звільнених від оподаткування, вказуються у рядку у рядках 5 та 5.1 розділу I «Податкові зобов'язання» податкової декларації з ПДВ.

- у разі заповнення рядків 5 та 5.1 розділу I «Податкові зобов'язання» декларації з ПДВ,  подається додаток 6 (Д6) «Розрахунок сум податку на додану вартість, не сплачених суб'єктом господарювання до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг, та/або показників, відповідно до яких підприємства (організації) належать до підприємства (організації) осіб з інвалідністю».

Згідно із Довідником пільг № 98/2, складеним станом на 02 квітня 2020 року (який розміщено за посиланням https://tax.gov.ua/dovidniki--reestriperelik/dovidniki-/54005.html), для операцій з постачання товарів, включених до Переліку № 224, застосовується код пільги 14060544.

 

ГУ ДПС у Запорізькій області інформує

 

Запорізький бізнес сплатив до держбюджету 1,2 мільярда гривень ПДВ

За січень-квітень 2020 року від запорізьких платників до державного бюджету надійшло 1 мільярд 200 мільйонів гривень податку на додану вартість (без даних великих підприємств, які обслуговуються у Запорізькому управлінні Офісу ВПП ДПС). Порівняно з відповідним періодом 2019 року сплачена сума зросла на 15,3 відсотка або на 159,3 мільйона. В. о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Петро Філімонов повідомив, що за результатами декларування додаткові нарахування склали 43,5 мільйона.

У квітні представники бізнесу спрямували до бюджету 286,3 мільйона, що перевищило сплату у квітні 2019 року майже на 42 мільйона або на 17 відсотків.

За чотири місяці більшу половину надходжень забезпечили підприємства і підприємці м. Запоріжжя – 650,3 мільйона. Суб'єкти господарювання м. Бердянськ, Бердянського та Приморського районів направили до бюджету 91,8 мільйона, м. Мелітополь, Мелітопольського та Веселівського районів – майже 90 мільйонів, Пологівського, Більмацького та Розівського районів – 59,3 мільйона, Вільнянського та Новомиколаївського районів – 50,7 мільйона, м. Енергодар, Кам’янсько-Дніпровського та Великобілозерського районів – 47,4 мільйона, Якимівського та Приазовського районів – 44,4 мільйона тощо.

Станом на 1 травня на обліку у податковій службі регіону перебувають 10400 платників ПДВ, серед них 9442 юридичні особи та 958 фізичних осіб-підприємців, що разом майже на півтисячі більше, ніж на аналогічну дату минулого року.

 

Заборгованість з єдиного внеску в Запорізькій області зменшилась на 38,5 мільйона

З початку року запорізькі суб'єкти господарювання погасили 38,5 мільйона гривень недоїмки з єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування. Зокрема, у квітні борг скоротився на 11,5 мільйона гривень. Із загальної суми, сплаченої за чотири місяці, 13 мільйонів надійшло через органи Державної виконавчої служби.

Як повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Петро Філімонов, на даний час платники заборгували перед пенсійним та соціальними фондами 582 мільйони. При цьому близько ста мільйонів накопичили одинадцять підприємств регіону.

До боржників податкова служба застосовує передбачені законодавством заходи впливу. Так, до початку карантину керівники 22 компаній та установ взяли участь у засіданнях профільних комісій. У результаті спільної роботи до соціальних фондів було сплачено майже п'ять мільйонів гривень. Крім того, податківці надсилають боржникам вимоги про сплату боргу. Також матеріали щодо неплатників направляються Державній виконавчій службі, фахівці якої вживають примусові заходи відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".

Нагадаємо, інформація стосовно суб'єктів господарювання, які мають заборгованість, розміщена на сайті Державної податкової служби: https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/pereliki-/296361.html. Крім того, в Електронному кабінеті кожен платник податків може дізнатися про наявний борг  перед бюджетами: https://cabinet.tax.gov.ua/registers/debit.

 

На Запоріжжі підприємства сплатили 65,4 мільйона гривень "екоподатку"

З початку 2020 року від суб'єктів господарювання Запорізького регіону до бюджетів усіх рівнів надійшло 65 мільйонів 445 тисяч гривень екологічного податку (без даних великих платників, які зареєстровані у Запорізькому управлінні Офісу ВПП ДПС).

Як повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Петро Філімонов, до державного бюджету сплачено 35,7 мільйона, до місцевих скарбниць – майже 30 мільйонів. У квітні спеціальні фонди бюджетів отримали більше 1,6 мільйона гривень екологічного податку.

Більшу частину надходжень за чотири місяці забезпечили підприємства м. Енергодар, Кам'янсько-Дніпровського та Великобілозерського районів – 50,6 мільйона. Платники Запорізького району спрямували 6,2 мільйона, м. Запоріжжя – 3,5 мільйона, м. Мелітополь, Мелітопольського та Веселівського районів – 1,5 мільйона, м. Бердянськ, Бердянського та Приморського районів – більше 1 мільйона, Пологівського, Більмацького та Розівського районів – 829 тисяч тощо.

Усього в Запорізькій області нараховується 2588 підприємств, які на підставі спеціальних дозволів здійснюють викиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря, у водні об'єкти або розміщують відходи. Ставки екологічного податку залежать від виду забруднюючих речовин або рівня небезпечності відходів.

 

             Запоріжці задекларували майже мільярд гривень

За чотири місяці 2020 року запоріжці задекларували 949 мільйонів гривень. Про це повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Петро Філімонов. Він зазначив, що 23343 громадянина подали декларації про доходи, отримані у попередньому році. Із загальної кількості звітів 20346 – із податковими зобов'язаннями. У результаті до бюджетів надійде 73 мільйони гривень податку на доходи фізичних осіб та майже 11 мільйонів гривень військового збору.

Серед лідерів декларування – громадяни, які продавали власну сільськогосподарську продукцію – 16187. Про отриману спадщину подано 1023 декларації, від надання в оренду нерухомого майна надійшло 588 декларацій, від продажу рухомого майна – 526, від продажу нерухомості – 483 тощо.

Крім того, з початку року збільшилась кількість мільйонерів – їх стало 81. Від  запоріжців, чиї статки у 2019 році перевищили мільйон гривень бюджети, отримають майже 20 мільйонів гривень податку на доходи фізичних осіб та один мільйон 600 тисяч гривень військового збору.

Зокрема, мешканець м. Запоріжжя задекларував близько 56 мільйонів гривень від продажу нерухомого майна, до бюджету з цієї суми сплачено 2,8 мільйона гривень ПДФО та 835 тисяч гривень військового збору. Ще один запоріжець отримав майже 32 мільйони від реалізації нерухомості, отримання спадщини, а також від підприємницької діяльності.

Нагадаємо, цього року громадяни можуть задекларувати доходи до 1 липня 2020 року. Це визначено Законом України від 17.03.2020 р. №533 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших заходів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19)".

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь