Боржники Пологівського, Більмацького та Розівського районів погасили понад 300 тисяч гривень заборгованості з ЄСВ

Дата: 27.05.2020 12:32

Кількість переглядів: 810

Фото без опису Як повідомила начальниця Пологівського управління ГУ ДПС у Запорізькій області Світлана Бруй станом на 01 травня 2020 року заборгованість із єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) склала 2,5 млн. гривень.

Фізичні особи - підприємці заборгували 2,1 мільйона, юридичні особи - 0,5 млн. гривень.

Зважаючи на те, що на ДПС покладено контроль за дотриманням податкового законодавства при виплаті заробітної плати та інших доходів громадянам й забезпечення реалізації державної політики з адміністрування ЄСВ, Пологівським управлінням постійно вживаються заходи щодо погашення заборгованості зі сплати єдиного внеску.

За результатами проведеної роботи за період з січня по квітень 2020 року боржникам було направлено 199 вимог про сплату недоїмки на загальну суму 2,5 млн. грн. та забезпечено погашення боргу в сумі 326 тис. гривень.

Ще раз нагадуємо, що період роботи працівника, за який роботодавцем не сплачені внески з єдиного соціального внеску, не буде зараховано до страхового стажу працівника до повного погашення боргу. Ось чому нарахування та своєчасна й повна сплата ЄСВ є запорукою соціального захисту громадянина. На жаль, окремі роботодавці не розуміють, що порушення ними обов'язків зі сплати внесків позбавляє працюючих страхового стажу, а відповідно й гідної майбутньої пенсії.

Нагадаємо: порядок нарахування та строки сплати ЄСВ для платників встановлено Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI (зі змінами та доповненнями) та Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, яка затверджена наказом МФУ від 20.04.2015 року № 449 (зі змінами та доповненнями).

Звертаємо Вашу увагу, що з 01.01.2020 було змінено реквізити для перерахування ЄСВ. Сплачені суми зараховуються як погашення заборгованості при зазначені коду сплати 140, а саме: призначення платежу *;140; код боржника; погашення боргу з ЄСВ...;

Роз’яснення законодавства

Кому із членів подружжя надається право на податкову знижку при користуванні іпотечним кредитом

Начальниця Пологівського управління ГУ ДПС у Запорізькій області Світлана БРУЙ зазначила, що право включити до складу податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом має той член подружжя, який є позичальником такого кредиту.

Податковим кодексом України (далі - ПКУ) визначено, що платник податку на доходи фізичних осіб (далі - ПДФО) має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст.164 ПКУ, частину суми процентів, сплачених таким платником ПДФО за користування іпотечним житловим кредитом, що визначається відповідно до ст. 175 ПКУ. Платник ПДФО - резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року.

Зокрема, п. 175.2 ст. 175 ПКУ визначено, що у разі якщо будинок (квартира, кімната) купується за рахунок іпотечного житлового кредиту, частина суми процентів, що включається до податкової знижки платника податку — позичальника іпотечного житлового кредиту, дорівнює добутку суми процентів, фактично сплачених платником податку протягом звітного податкового року в рахунок його погашення, і коефіцієнта, що враховує мінімальну площу житла для визначення податкової знижки, розрахованого відповідно до п. 175.3 ст. 175 ПКУ.

Черговість зарахування коштів за платіжним дорученням у разі наявності податкового боргу

Пологівське управління ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє, що у разі наявності у платника податків податкового боргу податкові органи зобов’язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до ст. 95 ПКУ або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов’язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу).

При погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов’язання.

У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені (п. 131.2 ст. 131 ПКУ).

Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), податковий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному п. 131.2 ст. 131 ПКУ.

Як заповнювати поле «Призначення платежу» платіжних документів у разі погашення податкового боргу?

Пологівське управління ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє, що при сплаті платежів необхідно дотримуватися вимог наказу МФУ від 24.07.2015 № 666 «Про затвердження Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів».

У даному Порядку наведені приклади заповнення поля «Призначення платежу» у різних випадках.

Органом ДПС відображення в інтегрованій картці платника сум надходжень за податками, зборами, платежами здійснюється в автоматичному режимі відповідно до реквізитів заповнених у полі розрахункового документа «Призначення платежу».

Особливу увагу при заповненні цього поля необхідно приділяти правильності визначення коду видів сплати – поле №2 (їх перелік наведено в додатку «Перелік кодів видів сплати» до наказу №666).

Так, платники податків, які мають податковий борг або недоїмку з єдиного внеску, при заповненні реквізитів розрахункового документа у полі «Призначення платежу» мають зазначати код виду сплати «140» - надходження до бюджету коштів у рахунок погашення податкового боргу/недоїмки з єдиного внеску.

У разі наявності у платника податків/платника єдиного внеску податкового боргу/ недоїмки з єдиного внеску розрахунковий документ на переказ коштів приймається до виконання незалежно від напряму сплати, зазначеного у полі "Призначення платежу" розрахункового документа. При цьому зарахування коштів відбувається у порядку черговості, встановленому Податковим кодексом, а такому виду сплати податковим органом присвоюється код виду сплати 140.

При сплаті розстрочених або відстрочених грошових зобов’язань або податкового боргу у полі «Призначення платежу» розрахункового документа необхідно зазначати код виду сплати «145» - надходження розстрочених (відстрочених) сум.

Розстрочення та відстрочення заборгованості по сплаті єдиного внеску законодавством не передбачено.

Про зміну місця реєстрації повідомляйте вчасно!

Пологівське управління ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє, якщо фізична особа – платник податків змінює протягом року місце проживання, то вона повинна повідомити про зміну своєї податкової адреси територіальний орган ДПС за новим місцем проживання.

Нагадуємо, що відповідно до пункту 70.7 статті 70 Податкового Кодексу України, фізичні особи - платники податків зобов’язані подавати контролюючим органам відомості про зміну своїх даних, зокрема, у разі зміни місця податкової адреси (прописки). Ці зміни вносяться до облікової картки протягом місяця з дня їх виникнення шляхом подання відповідної заяви за формою та у порядку, визначеними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків визначено Положенням про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 №822 (далі – Положення).

Відповідно до розділу ІX Положення, фізичні особи - платники податків зобов'язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки, протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання Заяви за формою № 5ДР особисто або через законного представника чи уповноважену особу до контролюючого органу за місцем постійного проживання, у разі зміни місця проживання - до контролюючого органу за новим місцем проживання.

Фізичні особи, які тимчасово перебувають за межами населеного пункту постійного проживання, подають Заяву за формою № 5ДР до будь-якого контролюючого органу.

Для заповнення Заяви використовуються дані документа, що посвідчує особу, та інших документів, які підтверджують зміни таких даних.

Внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – Державного реєстру) здійснюється протягом трьох робочих днів від дня подання фізичною особою Заяви за формою № 5ДР до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання). У разі звернення до будь-якого контролюючого органу строк внесення змін до Державного реєстру може бути продовжено до п’яти робочих днів.

У разі виявлення недостовірних даних або помилок у поданій Заяві за формою № 5ДР фізичній особі може бути відмовлено у внесенні змін та/або видачі документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі.

У Заяві за формою № 5ДР в обов’язковому порядку зазначається реєстраційний номер облікової картки платника податків.

Додатково повідомляємо, що надати Заяву за формою №5ДР можна за допомогою електронного сервісу «Електронний кабінет платника» з використанням електронного цифрового підпису фізичної особи.

Вхід до Електронного кабінету платника здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний веб-портал ДПС.

Про зміни по ЄСВ на період карантину

Пологівське управління ГУ ДПС у Запорізькій області інформує платників податків, що від нарахування, обчислення та сплати ЄСВ за себе на період з 01.03.2020р. та з 01.04.2020р. звільнено:

- ФОП- загальносистемників та ФОП – «спрощенців»;

- фізичних осіб–незалежних професіоналів, які проводять наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладатську, медичну і юридичну (адвокатську), нотаріальну або релігійну (місіонерську) діяльність;

- членів фермерських господарств.

Звільнення від ЄСВ поширюється тільки на внесок, який ФОП, незалежні професіонали та члени фермерських господарств сплачують за себе. І це не залежить від того, отримували вони дохід чи ні. Якщо, наприклад, ФОП нарахував у березні або квітні зарплату найманим працівникам, то ЄСВ з цих виплат потрібно сплатити.

Звертаємо увагу, що не сплачувати ЄСВ за себе – це право, а не обов’язок. Тобто, якщо ви не бажаєте припиняти сплату, ви можете прийняти рішення про добровільну сплату. Якщо ваше рішення – не сплачувати ЄСВ за березень та квітень 2020 року, будьте уважні при заповненні річної звітності з ЄСВ за себе. У цих місяцях вам потрібно буде проставити прокреслення, або не заповнювати відповідні графи в електронній звітності.

Нагадуємо, що базова ставка – 22%, при цьому мінімальна сума ЄСВ за місяць – 1039,06 грн.

Про можливість подання уточнюючої декларації для отримання податкової знижки

Пологівське управління ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє, що відповідно до п.п. 166.1.1 п. 166.1 ст. 166 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) платник податку має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.

Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (п.п. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 ПКУ).

Якщо платник податку не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься (п.п. 166.4.3 п. 166.4 ст. 166 ПКУ).

У випадку, якщо були виявлені документально підтверджені суми, що не були враховані при поданні річної податкової декларації, для реалізації свого права на податкову знижку платник податку може подати уточнюючу декларацію до 31 грудня включно наступного за звітним податкового року, оскільки право на податкову знижку надається лише за наслідками звітного податкового року.

За 2020 рік вартість лікарських засобів включається до податкової знижки в повному обсязі

Пологівське управління ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє, що за результатами 2020 року, при реалізації права на податкову знижку відповідно до положень статті 166 Податкового кодексу України, сума коштів або вартість лікарських засобів для надання медичної допомоги хворим, дезінфекційних засобів і антисептиків, медичного обладнання, засобів індивідуального захисту, медичних виробів для скринінгу хворих, розхідних матеріалів для надання медичної допомоги, медичних виробів, лабораторного обладнання, розхідних матеріалів, реагентів для лабораторних досліджень; медичних виробів, лабораторного обладнання, розхідних матеріалів для інфекційних відділень, патологоанатомічних відділень тощо, засобів особистої гігієни, продуктів харчування та/або товарів за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, які добровільно перераховані (передані) громадським об’єднанням та/або благодійним організаціям та/або центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, та/або іншим центральним органам виконавчої влади, які реалізують державну політику у сферах санітарного та епідемічного благополуччя населення, контролю якості та безпеки лікарських засобів, протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та іншим соціально небезпечним захворюванням, та/або особі, уповноваженій на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, та/або закладам охорони здоров’я державної та/або комунальної власності, та/або структурним підрозділам з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій протягом карантину, що запроваджений Кабінетом Міністрів України у порядку, встановленому законом, на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (СОУШ-19), включається до податкової знижки у повному обсязі без урахування обмежень, визначених підпунктом 166.3.2 пункту 166.3 статті 166 цього Кодексу".

Довідково: Закон України від 30.03.2020 №540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (СОVID-19)», набрав чинності з 02.04.2020 року.

Трудовий договір – основа легальних трудових відносин

Пологівське управління ГУ ДПС у Запорізькій області звертає увагу роботодавців та найманих працівників на наступне.

Відповідно до ст. 21 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) трудовий договір – це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою.

Працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, та дотримуватись внутрішнього трудового розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату й забезпечувати умови праці, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Трудовий договір відповідно до ст. 23 КЗпП може бути безстроковим, що укладається на невизначений термін. Може укладатись на визначений термін, встановлений за погодженням сторін, або укладатись на час виконання певної роботи. Тобто норми зазначеної статті визначають терміни трудового договору.

Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановленими на невизначений термін з урахуванням характеру наступної роботи, умов її виконання або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Згідно з частиною 2 ст. 23 КЗпП можливість встановлення законодавчими актами випадків, коли допускається укладення строкових трудових договорів, не обмежена. Так, відповідно до ст. 7 КЗпП передбачена можливість укладення строкового трудового договору з тимчасовими та сезонними працівниками; суддями, сільським, селищним, міським головою тощо.

Статтею 23 КЗпП визначено також випадок укладення трудового договору на термін, що пов’язаний з інтересами працівника. В заяві про прийняття на роботу бажано вказати обставини, що спонукають працівника найматись на роботу за строковим трудовим договором.

Нормами статті 391 КЗпП визначено, якщо після закінчення строку трудового договору (пункти 2 і 3 ст. 23 КЗпП) трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не вимагає їх припинення, дія цього договору вважається продовженою на невизначений строк.

Крім того, якщо трудові договори були переукладені один чи декілька разів, за винятком випадків, передбачених частиною другою ст. 23 КЗпП, то такі договори вважаються такими, що укладені на невизначений строк.

Своєчасно не сплачена сума єдиного внеску не вважається податковим боргом

Пологівське управління ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє наступне, що сума єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у встановлені строки, не вважається податковим боргом, а є недоїмкою.

Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податковий борг – сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений ПКУ строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному ПКУ.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон).

Згідно з п. 6 частини першої ст. 1 Закону сума єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом, обчислена податковим органом у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою.

Договір про визнання електронних документів

Пологівське управління ГУ ДПС у Запорізькій області звертає увагу платників, що меню Електронного кабінету «Договір про визнання електронних документів» дозволяє переглянути договори про визнання електронного документу всіх територіальних відділень органів ДПС.

Для перегляду за необхідності обирається регіон або конкретний орган ДПС.

У цьому режимі можна завантажити договори про визнання електронного документу у вигляді pdf-файлу, або підписаного файлу у форматі p7s.

Приєднатись до договору про визнання електронних документів можна подавши заяву про приєднання до договору про визнання електронних документів за формою J1392001 для юридичних осіб, та F1392001 для фізичних осіб.

Дебіторська заборгованість за оплаченими, але не отриманими товарами: нарахування ПДВ у разі анулювання реєстрації платника ПДВ

Пологівське управління ГУ ДПС у Запорізькій області інформує, якщо товари/послуги, необоротні активи, суми ПДВ по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник ПДВ в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку зобов’язаний визначити податкові зобов’язання по таких товарах/послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника ПДВ внаслідок реорганізації платника ПДВ шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.

Норми встановлені п. 184.7 ст. 184 Податкового кодексу України.

Платнику ПДВ, у якого на дату анулювання реєстрації як платника ПДВ обліковується дебіторська заборгованість за оплаченими але не отриманими товарами/послугами, необоротними активами, за якими суми ПДВ було включено до податкового кредиту, необхідно не пізніше такої дати нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ за такими товарами/послугами, необоротними активами виходячи з їх звичайної ціни, визначеної на момент такого нарахування.

Суб’єкт господарювання, який уклав з органом виконавчої влади договір сервітуту, не сплачує до бюджету плату за землю

Пологівське управління ГУ ДПС у Запорізькій області доводить до відома, що плата за землю справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Норми встановлені п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Договірні відносини щодо користування земельними ділянками визначаються цивільно-правовими угодами, зміст та порядок укладення яких регулюється Земельним та Цивільним кодексами України (далі – ЗКУ, ЦКУ відповідно).

Водночас норми ПКУ поширюються виключно на цивільно-правові угоди в частині надання у тимчасове платне користування земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.

ПКУ не містить норм податкового регулювання відносин в частині реалізації принципу платності за договорами земельного сервітуту, які встановлюють окремі земельні відносини. Земельний сервітут – це право користування чужою земельною ділянкою, а саме: можливість проходу, проїзду через чужу земельну ділянку, прокладання та експлуатація ліній електропередачі, зв’язку і трубопроводів, забезпечення водопостачання, меліорації тощо.

Встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, прав володіння, користування та розпорядження нею (частина третя ст. 98 ЗКУ).

Законодавством встановлено обов’язковість державної реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно, договорів земельного сервітуту (частина друга ст. 402 ЦКУ, частина друга ст. 100 ЗКУ).

У разі укладення договору земельного сервітуту, власник земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, має право вимагати від осіб, в інтересах яких встановлено земельний сервітут, плату за його встановлення, а також має право на відшкодування збитків, завданих встановленням земельного сервітуту (частина третя, четверта ст. 101 ЗКУ).

Враховуючи вищевикладене, у суб’єкта господарювання, який отримав право користування земельною ділянкою за укладеним з органом місцевого самоврядування договором земельного сервітуту на платній або безоплатній основі, відсутні підстави для обчислення податкових зобов’язань з плати за землю.

Про підстави, за яких контролюючий орган відмовляє в реєстрації платником ПДВ

Пологівське управління ГУ ДПС у Запорізькій області нагадує, що згідно з п. 183.8 ст. 183 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) контролюючий орган відмовляє в реєстрації особи як платника ПДВ, якщо:

? за результатами розгляду реєстраційної заяви та/або поданих документів встановлено, що особа або не відповідає вимогам, визначеним ст. 180, п. 181.1 ст. 181, п. 182.1 ст. 182 та п. 183.7 ст. 183 ПКУ;

? існують обставини, які є підставою для анулювання реєстрації згідно із ст. 184 ПКУ;

? при поданні реєстраційної заяви чи визначенні бажаного (запланованого) дня реєстрації не дотримано порядок та строки (терміни), встановлені п.п. 183.1, пунктами 183.3 – 183.7 ст. 183 ПКУ.

Виконання суспільно корисних робіт фізичною особою згідно з постановою суду: чи нараховується єдиний внесок?

Пологівське управління ГУ ДПС у Запорізькій області звертає увагу на наступне. Відповідно до ст. 3251 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х із змінами та доповненнями (далі – КУпАП) постанова районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду (судді) про накладення адміністративного стягнення у вигляді суспільно корисних робіт надсилається на виконання органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, не пізніше дня, наступного за днем набрання постановою законної сили.

За виконання суспільно корисних робіт порушнику нараховується плата за виконану ним роботу. Оплата праці здійснюється погодинно за фактично відпрацьований час у розмірі не меншому, ніж встановлений законом мінімальний розмір оплати праці.

Статтею 3253 КУпАП передбачено, що на власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу, за місцем виконання порушником суспільно корисних робіт, покладається, зокрема, нарахування плати порушнику за виконання суспільно корисних робіт та перерахування її на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби для подальшого погашення заборгованості зі сплати аліментів.

Згідно з п. 1 частини 1 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є роботодавці, зокрема, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, які використовують найману працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами.

Базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» із змінами, та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (п. 1 частини 1 ст. 7 Закону № 2464).

Єдиний внесок для зазначеної категорії платників єдиного внеску встановлено у розмірі 22 відсотки до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску (частина 5 ст. 8 Закону № 2464).

Платник єдиного внеску зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством, подавати звітність по єдиному внеску за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, визначеними законодавством (підпункти 1, 2 та 4 частини 2 ст. 6 Закону № 2464).

Обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до Закону № 2464 нараховується єдиний внесок (частина 2 ст. 9 Закону № 2464).

Згідно з нормами статей 3251 і 3253 КУпАП та Закону № 2464 на підприємства, залучені для організації суспільно корисних робіт, поширюються всі обов’язки, визначені частиною 2 ст. 6 Закону № 2464.

Сума доходу фізичної особи, яка нарахована на її користь під час виконання суспільно корисних робіт згідно з постановою суду, є базою нарахування єдиного внеску.

Набув чинності Закон № 466-ІХ, яким удосконалюється податкове законодавство

Опубліковано Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» № 466-ІХ, який Верховна Рада України ухвалила 16 січня 2020 року.

Закон набув чинності (крім деяких змін, які набирають чинності з 1 липня 2020 року та з 1 січня 2021 року).

Законом передбачено запровадження міжнародних стандартів податкового контролю для всіх учасників міжнародної торгівлі та імплементація норм, передбачених Планом протидії практикам розмивання оподатковуваної бази й виведення прибутку з-під оподаткування (План дій BEPS).

Також запроваджено низку змін, спрямованих на вдосконалення та спрощення системи адміністрування податків, її узгодження зі світовими стандартами, розширення можливості он-лайн сервісів для платників податків.

Відповідно до прийнятих змін ДПС отримала можливість для реорганізації структури відповідно до концепції єдиної юридичної особи.

Для кампанії декларування доходів громадян карантин – не завада

У Пологівському управлінні ГУ ДПС у Запорізькій області нагадують, що триває деклараційна кампанія 2020 року. Варто звернути увагу, що податкова декларація про майновий стан і доходи за 2019 рік обов’язково подається, якщо громадянин отримував:

- доходи не від податкових агентів (тобто від інших фізичних осіб, які не зареєстровані як самозайняті особи);

- доходи від надання в оренду рухомого або нерухомого майна іншим фізичним особам, які не є суб’єктами господарювання;

- успадкування майна не від членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення;

- доходи від податкових агентів, які не підлягали оподаткуванню при виплаті, але які не звільнені від оподаткування. До таких доходів відноситься, зокрема: - дохід у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, якщо його сума перевищує 25% однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного податкового року (у 2019 році – 1043,25 гривень);

- інвестиційні доходи;

- доходи з іноземних джерел;

- доходи у вигляді нецільової благодійної допомоги, якщо її загальна сума перевищує у 2019 році – 2690 гривень;

- доходи від продажу власної продукції тваринництва, якщо сума сукупно за рік перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного (податкового) року (у 2019 році – 208 650 гривень);

- доходи від продажу власної сільськогосподарської продукції у разі якщо розмір земельних ділянок перевищує 2 га;

- в інших, передбачених Податковим кодексом України, випадках.

У зв’язку з оголошенням в Україні карантину та у зв’язку із внесенням змін до Податкового кодексу України термін подання річної декларації про майновий стан і доходи продовжено до 1 липня 2020 року.

Суму податкового зобов’язання, яку платниками визначено в декларації до сплати, необхідно сплатити до 1 жовтня 2020 року.

Декларацію про майновий стан і доходи можна подати засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису у порядку, визначеному законодавством.

ДПС в області просить використовувати електронні сервіси спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення «Єдине вікно подання електронної звітності» та інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний кабінет».

Чи мають право на пільгу із земельного податку батьки, які виховують трьох та більше дітей віком до 18 років

Суб’єктами права власності на землю є громадяни та юридичні особи – на землі приватної власності. Це зазначено у Земельному кодексі України (далі – ЗКУ). Частинами першою та другою ст. 86 ЗКУ передбачено, що земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність). Суб’єктами права спільної власності на земельну ділянку можуть бути громадяни та юридичні особи, а також держава, територіальні громади. При цьому учасник спільної часткової власності відповідно до розміру своєї частки, зокрема, повинен брати участь у сплаті податків, зборів і платежів, а також у витратах по утриманню і зберіганню спільної земельної ділянки (частина п’ята ст. 88 ЗКУ).

У спільній сумісній власності перебувають земельні ділянки подружжя (п. "а" частини другої ст. 89 ЗКУ). Поділ земельної ділянки, яка є у спільній сумісній власності, з виділенням частки співвласника, може бути здійснено за умови попереднього визначення розміру земельних часток, які є рівними, якщо інше не передбачено законом або не встановлено судом (частина п’ята ст. 89 ЗКУ).

Згідно з п.п. 281.1.2 п. 281.1 ст. 281 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) від сплати земельного податку звільняються фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років. Звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для такої категорії фізичних осіб, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм, встановлених п. 281.2 ст. 281 ПКУ. Пунктом 281.4 ст. 281 ПКУ встановлено, що якщо фізична особа, визначена у п. 281.1 ст. 281 ПКУ, має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, то така особа до 01 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельної ділянки для застосування пільги. Пільга починає застосовуватися до обраної земельної ділянки з базового податкового (звітного) періоду, у якому подано таку заяву.

Отже, якщо подружжя виховує трьох і більше дітей віком до 18 років, то кожен із батьків має право на пільгу щодо сплати земельного податку за земельні ділянки, що належать йому на правах приватної власності, при цьому вид земельних ділянок і розмір, щодо яких застосовується пільга, визначені п. 281.2 ст. 281 ПКУ. Водночас, якщо подружжя володіє земельною ділянкою на праві спільної часткової власності, то платником земельного податку за земельну ділянку пропорційно своїй частці є кожен з батьків, і відповідно право на пільги щодо сплати земельного податку має кожен з них. Якщо таке подружжя володіє земельною ділянкою на праві спільної сумісної власності і поділ земельної ділянки не проводився, то платником земельного податку за таку ділянку є один з батьків, який і може скористатись пільгою щодо сплати земельного податку.

Слід зазначити, що фізична особа для отримання пільги щодо сплати земельного податку має подати до контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки до 01 травня поточного року письмову заяву довільної форми про надання пільги та документи, що посвідчують її право на пільгу (посвідчення батьків багатодітної сім’ї (які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років).

Манікюр, педикюр, візаж, косметологія та масаж – що може робити платник єдиного податку першої групи

Фахівці Пологівського управління ГУ ДПС у Запорізькій області роз’яснюють, що підпунктом 1 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що до платників єдиного податку, які відносяться до першої групи, належать фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень.

Перелік видів послуг, які відносяться до побутових послуг населенню та надаються платниками єдиного податку першої та другої груп, визначено п. 291.7 ст. 291 ПКУ, який включає вид діяльності «послуги перукарень».

При цьому згідно з п. п. 5 п. 298.3 ст. 298 ПКУ у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування зазначаються обрані суб’єктом господарювання види господарської діяльності згідно з Класифікатором видів економічної діяльності ДК 009:2010.

Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010 (далі – КВЕД ДК 009:2010) затверджена наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 №457 (далі – Наказ №457).

Абзацом другим п. 1 Наказу №457 визначено, що основне призначення Класифікації видів економічної діяльності – визначати та кодувати основні та другорядні види економічної діяльності юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців.

Відповідно до КВЕД ДК 009:2010 послуги перукарень відносяться до класу 96.02 «Надання послуг перукарнями та салонами краси».

Згідно з наказом Державного комітету статистики України від 23.12.2011 №396 «Про затвердження Методологічних основ та пояснень до позицій Класифікації видів економічної діяльності» клас 96.02 «Надання послуг перукарнями та салонами краси» КВЕД ДК 009:2010 включає миття волосся, підрівнювання та підстригання, укладання, фарбування, тонування, завивання, розпрямлення волосся та подібні види послуг, що їх надають для чоловіків та жінок, а також гоління та підрівнювання бороди, масаж обличчя, манікюр і педикюр, макіяж тощо.

Отже, фізична особа-підприємець – платник єдиного податку першої групи, яка здійснює діяльність, з надання перукарських послуг, що належить до класу 96.02 «Надання послуг перукарнями та салонами краси», також має право надавати населенню послуги манікюру, педикюру, візажу, косметології та масажу обличчя без використання праці найманих осіб.

Заповнення декларації у разі переходу права власності на авто протягом звітного року

Платники транспортного податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 01 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію з транспортного податку (далі - Декларація) за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), з розбивкою річної суми рівними частками поквартально. Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, Декларація юридичною особою - платником транспортного податку подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а транспортний податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт. Норми встановлені п.п. 267.6.4 п. 267.6 ст. 267 ПКУ.

У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом звітного року транспортний податок обчислюється попереднім власником за період з 01 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а новим власником - починаючи з місяця, в якому він набув право власності на цей об’єкт. Форма Декларації затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 415 «Про затвердження форми Податкової декларації з транспортного податку» зі змінами. Рядок 1 заголовної частини Декларації передбачає заповнення форми Декларації з типом: «Звітна», «Звітна нова», «Уточнююча».

Згідно з примітками 2 та 3 інформації до Декларації:

- поле «починаючи з» заповнюється у разі подання Декларації щодо транспортних засобів, придбаних протягом звітного року або отриманих у разі переходу права власності на транспортні засоби протягом звітного року (зазначається номер місяця арабськими цифрами);

- поле «з урахуванням уточнень з» заповнюється у разі уточнення податкових зобов’язань (зазначається номер місяця арабськими цифрами).

Враховуючи зазначене, при поданні Декларації з типом «Уточнююча», у разі переходу права власності (набуття/втрати права власності) на транспортні засоби протягом звітного року, заповнюється поле «з урахуванням уточнень з», де зазначається арабськими цифрами номер місяця звітного року, в якому виникло/втрачено право власності на транспортні засоби.

Враховуючи зазначене, при поданні Декларації з типом «Уточнююча» заповнюється поле «з урахуванням уточнень з», яке означає, що у платника протягом року змінюється кількість об’єктів оподаткування (відбувся перехід права власності (набуття/втрата права власності) на транспортні засоби).

Поле «починаючи з» заповнюється у Декларації з типом «Звітна» у разі виникнення протягом року об’єкта оподаткування (до цієї дати у платника об’єктів оподаткування не було).

Верховна Рада України удосконалила норми законодавства щодо нарахування та сплати ЄСВ

Верховна Рада України прийняла Закон «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (щодо усунення дискримінації за колом платників) (законопроєкт № 2166). Наразі Закон передано на підпис Президенту України.

Законом удосконалено норми чинного законодавства щодо нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ).

Законом, зокрема, передбачено:

1) Звільнення від сплати ЄСВ за себе осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю.

Крім того, фізичні особи – підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та члени фермерського господарства звільнятимуться від сплати ЄСВ за себе, якщо вони отримують пенсію за вислугу років.

Такі особи зможуть бути платниками ЄСВ виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування;

2) Особи, які провадять незалежну професійну діяльність, звільнятимуться від сплати за себе ЄСВ за умови взяття їх на облік як фізичних осіб-підприємців та провадження ними одного виду діяльності одночасно в якості ФОПів та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність.

3) Фізичні особи – підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, які мають основне місце роботи, звільнятимуться від сплати за себе ЄСВ за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску (в 2020 році – 1039,06 гривень). Такі особи зможуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску, бази нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом про збір та облік ЄСВ (в 2020 році –70 845,00 гривень). При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Довідково: відповідно до Закону про збір та облік ЄСВ основне місце роботи – це місце роботи, де працівник працює на підставі укладеного трудового договору, де знаходиться (оформлена) його трудова книжка, до якої вноситься відповідний запис про роботу.

При цьому податковим органам з метою правильності нарахування, обчислення, повноти і своєчасності сплати ЄСВ надається доступ до персоніфікованих відомостей про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію) застрахованих осіб, на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески, у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування.

4) Скасування обов’язку фізичних осіб-підприємців (крім тих, які обрали спрощену систему оподаткування, обліку та звітності), осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та членів фермерського господарства сплачувати ЄСВ у розмірі мінімального страхового внеску у разі, якщо такими платниками не отримувались доходи (прибутки) у звітному кварталі або місяці.

Такі платники матимуть право самостійно визначити базу нарахування ЄСВ, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄСВ, встановленої Законом про збір та облік ЄСВ. При цьому сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

5) Платники ЄСВ (зокрема, ФОП), якщо вони не є роботодавцями, звільнятимуться від виконання обов’язків платника ЄСВ, визначених Законом про збір та облік ЄСВ, на весь період їх незаконного позбавлення волі в районах проведення антитерористичної операції та/або операції об’єднаних сил та здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях за заявою члена сім’ї або платника ЄСВ, після його визволення та/або після закінчення його лікування (реабілітації), що підтверджується даними державного органу спеціального призначення з правоохоронними функціями, який забезпечує державну безпеку України, про незаконне позбавлення волі такого платника.

6) Підлягають списанню нараховані та несплачені або нестягнуті суми недоїмки разом зі штрафами та пенею, нараховані фізичним особам – підприємцям (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та особам, які провадять незалежну професійну діяльність, які з 01.01.2017 і до дня набрання чинності цим Законом не отримували доходи (прибутки) від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та протягом 90 календарних днів з дня набрання чинності цим Законом подали державному реєстратору заяву про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності або податковому органу заяву про зняття з обліку.

Проведення процедури списання потребує підтвердження припинення підприємницької діяльності такою фізичною особою або зняття її з обліку, подання платником заяви про списання боргу (недоїмки) з єдиного внескутазвітностіу порядку та за формою, встановленими наказом Міністерства фінансів України (якщо вона не була подана раніше), здійснення податковим органом перевірки та прийняття рішення про списання боргу (недоїмки) з єдиного внеску або відмови у його списанні.

Зазначені норми набувають чинності з 1 січня 2021 року.

Із законопроектом можна ознайомитися за посиланням http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=66921.

2. Якщо на рахунку відсутні кошти, чи може представник сплатити грошове зобов’язання або податковий борг?

Платник податків зобов’язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом.

Податковим обов’язком визнається обов’язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені ПКУ (п. 36.1 ст. 36 ПКУ).

Виконання податкового обов’язку може здійснюватися платником самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента (п. 36.4 ст. 36 ПКУ).

Сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, – податковим агентом, або представником платника податку (п. 38.2 ст. 38 ПКУ).

Платник податків веде справи, пов’язані зі сплатою податків, особисто або через свого представника (ст. 19 ПКУ).

Представниками платника податків визнаються особи, які можуть здійснювати представництво його законних інтересів та ведення справ, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Довіреність, видана платником податків-фізичною особою на представництво його інтересів та ведення справ, пов’язаних із сплатою податків, має бути засвідчена відповідно до чинного законодавства.

При цьому, забороняється будь-яка уступка грошового зобов’язання або податкового боргу платника податків третім особам (п. 87.7 ст. 87 ПКУ). Крім випадків, коли гарантами повного та своєчасного погашення грошових зобов’язань платника податків є інші особи, якщо таке право передбачено ПКУ.

Отже, сплата податку або збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.

Разом з тим, передача платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (ЄВ) своїх обов’язків з його сплати третім особам заборонена, крім випадків, передбачених законодавством (частина дев’ята ст. 25 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»).

Отже, грошове зобов’язання (крім ЄВ) або податковий борг платника податків по податках та зборах може погасити інший суб’єкт господарювання або фізична особа (в тому числі засновник, директор тощо) за умови, що такий суб’єкт господарювання або фізична особа є податковим агентом, або представником платника податку.

Водночас, якщо сума грошового зобов’язання або податкового боргу платника податків була погашена іншим суб’єктом господарювання (юридичною особою, фізичною особою – підприємцем або фізичною особою), то сплачена сума включається до складу загального оподатковуваного доходу платника податків, за якого було сплачено грошове зобов’язання або борг.

Карантинні нововведення: нові ліміти для застосування єдиного податку

2 квітня 2020 року набрав чинності Закон України від 30.03.2020 року №540 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)» (опублікований у виданні «Голос України» від 02.04.2020 №62), яким збільшено ліміти для перебування на спрощеній системі оподаткування:

- для першої групи - із 300 тис. грн до 1 млн. грн;

До 1-ї групи платників єдиного податку належать підприємці, які не використовують працю найманих осіб та здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню.

- для другої групи - із 1,5 млн. грн до 5 млн. грн;

Умовами перебування підприємців на 2-й групі єдиного податку є надання послуг, у т.ч. побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного бізнесу та кількість найманих працівників не повинна перевищувати 10 осіб.

- для третьої групи - із 5 млн. грн до 7 млн. грн.

Третя група - це підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи - суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 7 млн. грн.

Платники єдиного податку мають право за власним бажанням змінити групу платника єдиного податку (у зв’язку із збільшенням граничних обсягів доходів), шляхом подання заяви до податкового органу не пізніше, ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу (при зміні групи з ІІІ кварталу - заява подається не пізніше 15 червня 2020 року). При цьому, у платника єдиного податку третьої групи, який є платником ПДВ, у разі обрання ним першої або другої групи, анулюється реєстрація платника ПДВ (п.п. 298.1.5 ст. 298 ПКУ).

Платники єдиного податку 1-ї – 3-ї груп, які у календарному кварталі перевищили обсяг доходу, визначеного для таких платників згідно норм ПКУ, які діяли до 2 квітня 2020 року з наступного календарного кварталу за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку відповідно другої або третьої групи, або переходять на загальну систему оподаткування (п. 293.8 ст. 293 ПКУ).

Такі платники єдиного податку до суми перевищення застосовують ставку єдиного податку у розмірі 15%. Заява платниками подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу.

Черговість зарахування коштів за платіжним дорученням у разі наявності податкового боргу

У разі наявності у платника податків податкового боргу податкові органи зобов’язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Карантинні нововведення. Платникам ПДВ: застосування пільги на операції з імпорту та постачання товарів для боротьби з коронавірусною хворобою

2 квітня 2020 року набрав чинності Закон України від 30.03.2020 року №540 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)» (опублікований у виданні «Голос України» від 02.04.2020 №62), яким передбачено пільговий порядок оподаткування ПДВ (п.71 підрозд. 2 розд. ХХ Перехідні положення ПКУ), а саме:

Тимчасово, починаючи з 17 березня 2020 року, на період, який закінчиться останнім числом місяця, в якому завершується дія карантину, звільняються від оподаткування ПДВ операції з ввезення на митну територію України та/або операції з постачання на митній території України товарів (в тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби, перелік яких визначено КМУ.

Перелік лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), які звільняються від сплати ввізного мита та операції з ввезення яких на митну територію України звільняються від оподаткування податком на додану вартість, встановлено постановою КМУ від 20.03.2020 № 224.

Зверніть увагу, що Постановою КМУ від 08.04.2020 №271 внесено зміни до Переліку №224. Режим звільнення від оподаткування операцій з постачання товарних позицій, включених до Переліку №224 постановою КМУ №271, застосовуватиметься з дати набрання чинності вказаної нової постанови.

Пільговий режим оподаткування ПДВ застосовується до операцій, здійснених з 17 березня 2020 року до останнього числа місяця, в якому завершується дія карантину.

Отже вартість товарів, що включені до Переліку № 224, повинна визначатися без ПДВ з 17 березня 2020 року.

Пільговий режим застосовується на всіх етапах постачання товарів, включених до Переліку № 224, незалежно від дати їх виробництва та походження (вітчизняного виробництва чи ввезених на митну територію України).

Операції з постачання на митній території України після 17.03.2020 раніше ввезених товарів за переліком № 224, звільняються від оподаткування незалежно від того, коли відбулося їх ввезення на митну територію України – до 17 березня 2020 року чи після такої дати.

Операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України товарів за Переліком № 224, звільняються від оподаткування незалежно від того, хто виробляє та закуповує таку продукцію (постачальником (виробником, імпортером) може бути будь-який суб’єкт господарювання, юридична або фізична особа).

Якщо виник податковий борг: порядок прийняття рішення про його розстрочення (відстрочення)

Платник податків має право звернутися до податкового органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу (п. 100.2 ст. 100 Податкового Кодексу).

Порядок розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків затверджено наказом МФУ від 30.11.2012 №1261.

Рішення про розстрочення, відстрочення податкового боргу чи грошових зобов’язань, а також про перенесення строків сплати розстрочених, відстрочених сум або їх частки приймається у такому порядку:

- стосовно загальнодержавних податків та зборів – керівником (його заступником або уповноваженою особою) податкового органу з урахуванням особливостей, визначених п. 100.9 ст. 100 ПКУ;

- стосовно місцевих податків та зборів – керівником (його заступником або уповноваженою особою) податкового органу та затверджується фінансовим органом місцевого органу виконавчої влади, до бюджету якого зараховуються такі місцеві податки та збори.

Для отримання розстрочення платником податків подається:

- заява, згідно з якою визначено підставу для її отримання (перелік обставин, що є підставою для розстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу заявника, визначений постановою КМУ від 27.12.2010 р. № 1235);

- економічне обґрунтування.

Для отримання відстрочення платником податків подається:

- заява, згідно з якою визначено підставу для її отримання

Відповідно до п. 100.9 ст. 100 ПКУ, рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань чи податкового боргу, а також про перенесення строків сплати розстрочених, відстрочених сум або їх частки:

- щодо загальнодержавних податків та зборів на строк, що виходить за межі одного та/або більше бюджетних років, приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) Державної податкової служби України, про що повідомляється Міністерство фінансів України.

- щодо загальнодержавних податків та зборів на строк, що виходить за межі одного та/або більше бюджетних років, у разі, якщо сума, заявлена до розстрочення, відстрочення, або сума розстрочених, відстрочених грошових зобов’язань чи податкового боргу, щодо яких переносяться строки сплати, становить 1 мільйон гривень та більше, приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) Державної податкової служби України за погодженням з Міністерством фінансів України.

- якщо сума попередньо наданого розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань чи податкового боргу не була погашена, приймається за вмотивованим та обґрунтованим рішенням керівника (заступника керівника) Міністерства фінансів України.

Декларування 2020: кому, як і коли подавати декларацію

З початку року стартувала кампанія декларування громадянами доходів, одержаних протягом 2019 року.

Громадяни, які подають податкові декларації про майновий стан і доходи розподіляються на дві категорії:

• особи, які зобов’язані подати річну декларацію;

• особи, які мають право подати декларацію з метою отримання податкової знижки.

За загальними правилами податкова декларація подається в такі граничні строки:

- для громадян, які зобов’язані подати податкову декларацію – до 01 травня року, що настає за звітним. Податок на доходи фізичних осіб, зазначений у такій декларації, повинен бути сплачений до 1 серпня року, наступного за звітним.

- для громадян, які мають право на податкову знижку декларація подається по 31 грудня 2020 року (включно).

Разом з тим, відповідно до Закону України від 17.03.2020 №533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID – 19)», громадяни мають право подати декларацію за звітний (податковий) 2019 рік - до 1 липня 2020 року.

Тобто, останній день подання декларації – 30 червня 2020 року.

Податкове зобов’язання, визначене фізичними особами у таких деклараціях, мають бути сплачені до 1 жовтня 2020 року.

Фізичні особи, як заявляють право на податкову знижку мають право подати декларацію за звітний (податковий) 2019 рік до 31 грудня 2020 року.

Декларація подається за формою, затвердженою наказом МФУ від 02.10.15 № 859 (у редакції від 25.04.2019 № 177).

Нагадаємо, що податкова декларація про майновий стан і доходи обов’язково подається при отриманні:

- доходів не від податкових агентів (тобто від інших фізичних осіб, які не зареєстровані як самозайняті особи). До таких доходів відносяться, зокрема, доходи від надання в оренду рухомого або нерухомого майна іншим фізичним особам; успадкування майна не від членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення, при нотаріальному оформленні спадщини, за якими не було сплачено податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, тощо;

- доходів від податкових агентів доходів, які не підлягали оподаткуванню при виплаті, але які не звільнені від оподаткування. До таких доходів відноситься, зокрема, дохід у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25% однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року, а також інвестиційних доходів;

- іноземного доходу;

- в інших передбачених Кодексом випадках.

При цьому, обов’язок щодо подання податкової декларації вважається виконаним і декларація не подається, якщо отримані, зокрема, доходи:

- від податкових агентів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;

- виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених ІV розділом Кодексу;

- від операцій продажу (обміну) майна, дарування, при нотаріальному посвідченні договорів за якими був сплачений податок на доходи фізичних осіб та військовий збір;

- у вигляді об’єктів спадщини, які оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок на доходи фізичних осіб і військовий збір.

Подання податкових декларацій в електронній формі у режимі онлайн здійснються через Електронний кабінет платника, вхід до якого здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua/, а також через офіційний вебпортал ДПС https://tax.gov.ua/).

Покрокова інструкція "Як фізична особа може отримати довідку про свої доходи в Електронному кабінеті платника" розміщена на сайті Головного управління ДПС у Запорізькій області у розділі "Новини ("https://tax.gov.ua/), а також на сторінці ГУ ДПС у Запорізькій області у соціальній мережі Facebook (https://www.facebook.com/tax.zaporizhzhya/).

Відеоурк «Оформлення запиту щодо отримання відомостей з ДРФО про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків» можна переглянути на ютуб-каналі ДПС за посиланням: https://youtu.be/_SKY0auOjSk

Про користування електронними сервісами податкової служби можна докладно дізнатися із відеоуроків (https://www.tax.gov.ua/media-tsentr/videogalereya/videouroki/).

Погашаєте податковий борг – пильнуйте заповнення платіжних документів

За кожним видом сплати податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування ПДВ, повернення помилково або надміру зарахованих коштів оформлюється розрахунковий документ на переказ.

При сплаті платежів необхідно дотримуватися вимог наказу МФУ від 24.07.2015 № 666 «Про затвердження Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів».

У даному Порядку наведені приклади заповнення поля «Призначення платежу» у різних випадках.

Розстрочення та відстрочення заборгованості по сплаті єдиного внеску законодавством не передбачено.

Платникам ПДВ: коли подавати таблицю даних та пояснення до таблиці

Платник ПДВ має право подати до ДПС таблицю даних платника податку на додану вартість за встановленою формою.

Таблиця даних платника податку - це зведена інформація, що подається платником ПДВ до податкового органу, щодо кодів видів економічної діяльності платника податку згідно з Класифікатором видів економічної діяльності, кодів товарів згідно з УКТЗЕД та/або кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.

Оскільки таблиця – це інформація про специфіку діяльності платника ПДВ, подання якої є правом незалежно від факту зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, то Таблиця може бути подана без наявності факту зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

У таблиці даних платника податку зазначаються:

- види економічної діяльності відповідно до КВЕД ДК 009:2010;

- коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України;

- коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг ДК 016:2010 (ДКПП), що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.

Одночасне заповнення граф щодо придбання (отримання) і постачання/надання товарів/послуг в одному рядку Таблиці не допускається.

Коди послуг згідно з ДКПП у Таблиці мають містити від 5 до 14 символів.

Після подання Таблиці, надалі при складанні ПН/РК, коди товарів згідно з УКТ ЗЕД або коди послуг згідно з ДКПП мають вказуватися на рівні тих знаків (цифр), які зазначені в поданій Таблиці.

Таблиця подається платником податку в електронній формі засобами електронного зв’язку. Ідентифікатори форм Таблиці та пояснення розміщено на офіційному вебпорталі ДПС за адресою: Головна>Електронна звітність>Платникам податків про електронну звітність>Інформаційно-аналітичне забезпечення>Реєстр форм електронних документів.

Пояснення з інформацією про діяльність платника (з можливим зазначенням відомостей про наявні орендовані або власні приміщення, виробничі потужності, земельні ділянки, найманий персонал, залишки готової продукції, сировини) подається у вигляді прикріпленого до Таблиці додатка, код форми якого J/F13601.

Таблиця з поясненнями розглядається комісією регіонального рівня протягом п’яти робочих днів після її отримання. За результатами розгляду приймається рішення про врахування або неврахування Таблиці, яке надсилається платнику в порядку, встановленому ст. 42 ПКУ.

При цьому, платник ПДВ може надати інформацію щодо видів діяльності, які не зазначені в попередньо поданій до контролюючого органу Таблиці шляхом подання нової Таблиці, в якій зазначає такі види діяльності та відповідно коди товарів згідно УКТЗЕД та коди послуг згідно ДКПП.

Зазначений порядок передбачений п. 2, п. 4, п. 12 - 16 «Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», затвердженого постановою КМУ від 11.12. 2019 № 1165.

Декларування 2020. Сплачували проценти за іпотечним житловим кредитом? Дізнайтесь як отримати податкову знижку

Платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу за наслідками звітного податкового року, частину суми процентів, сплачених ним за користування іпотечним житловим кредитом, що визначається відповідно до ст. 175 Податкового кодексу (п.п. 166.3.1 ст. 166 ПКУ).

Таке право виникає якщо за рахунок іпотечного житлового кредиту будується чи купується житловий будинок (квартира, кімната), визначений платником податку як основне місце його проживання, зокрема, згідно з позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла.

Кредитні договори платника податку, який бажає нарахувати податкову знижку на частину суми процентів, сплачених ним за користування іпотечним житловим кредитом, повинні відповідати, зокрема, таким умовам:

- у кредитному договорі зазначено, що ціллю його надання є придбання (будівництво) житла, яке приймається кредитором у заставу;

- до кредитного договору в обов’язковому порядку має бути укладений договір іпотеки (застави) нерухомого майна, що придбавається чи будується, який є невід’ємним доповненням до такого кредитного договору;

- договір іпотеки (застави) обов’язково має бути нотаріально посвідченим.

Платник податку - резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом за умови наявності документального підтвердження витрат:

- кредитного договору та нотаріально завіреного договору іпотеки;

- відповідних платіжних документів, в яких чітко визначено суму сплачених відсотків за користування іпотечним кредитом та прізвище, ім’я, по-батькові платника податку як платника цих процентів (рахунок з відбитком каси про перерахування коштів, платіжне доручення банку з відміткою про перерахування коштів);

- паспорта платника податку з позначкою про реєстрацію за місцезнаходженням житлового будинку (квартири, кімнати), щодо якого оформлено іпотечний житловий кредит.

Для прискорення проведення податковим органом розрахунку сум, що підлягають поверненню з бюджету, і забезпечення правильності визначення зазначених сум доцільно надавати до податкового органу копії зазначених документів.

Податкова декларація про майновий стан і доходи подається формою, затвердженою наказом МФУ від 02.10.15 №859 (у редакції від 25.04.2019 №177).

Для платників податків, які декларують право на податкову знижку, передбачена окрема позначка у розділі категорія платника, у зв’язку з тим, що такі платники мають окремий граничний строк подання податкової декларації — по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.

Розрахунок суми податку, на яку зменшуються податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб, у зв’язку із використанням права на податкову знижку здійснюється в окремому додатку ФЗ.

Для громадян, які подають декларацію з метою отримання податкової знижки за 2019 рік, строки для подання декларації - по 31.12.2020 (включно).

Податок на доходи фізичних осіб за відокремлені підрозділи, які не уповноважені нараховувати та перераховувати податок

Суми податку на доходи фізичних осіб, нараховані відокремленим підрозділом на користь фізичних осіб, за звітний період перераховуються до відповідного бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу.

Якщо відокремлений підрозділ не уповноважений нараховувати (сплачувати) податок на доходи фізичних осіб за такий відокремлений підрозділ, усі обов'язки податкового агента виконує юридична особа.

Податок на доходи, нарахований працівникам відокремленого підрозділу, перераховується до місцевого бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу (п.п. 168.4.3 ст. 168 Податкового кодексу).

Юридична особа за своїм місцезнаходженням та місцезнаходженням не уповноважених сплачувати податок відокремлених підрозділів, одночасно з поданням документів на отримання коштів для виплати належних платникам податку доходів сплачує (перераховує) суми утриманого податку на відповідні рахунки, відкриті в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, за місцезнаходженням відокремлених підрозділів (п.п. 168.4.4 ст. 168 ПКУ).

Якщо відповідно до законодавства в платника податків, крім обов'язків щодо подання податкових декларацій (розрахунків, звітів) та/або нарахування, утримання або сплати (перерахування) податків, зборів на території адміністративно-територіальної одиниці за своїм місцезнаходженням, виникають такі обов'язки на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, то такий платник податків зобов'язаний стати на облік за таким неосновним місцем обліку у відповідному контролюючому органі (п 7.1 «Порядку обліку платників податків і зборів», затвердженого наказом МФУ від 09.12.2011 № 1588).

Тобто, підприємства, маючи підрозділи на інших територіях, ніж місцезнаходження головного підприємства, повинні стати на облік в контролюючих органах за місцезнаходженням відокремлених підрозділів, які не уповноважені утримувати (нараховувати) та сплачувати податок на доходи.

Отже, якщо юридична особа створює підрозділ із використанням праці найманих осіб за місцезнаходженням (розташуванням) на іншій території, ніж така юридична особа, і не уповноважений нею нараховувати (сплачувати) податок на доходи фізичних осіб, то цей податок, нарахований працівникам відокремленого підрозділу, юридична особа перераховує до місцевого бюджету за місцезнаходженням такого підрозділу.

ГУ ДПС у Запорізькій області інформує

За користування надрами запорізькі підприємства сплатили 75,3 мільйона

З початку року до бюджетів усіх рівнів надійшло 75 мільйонів 300 тисяч гривень рентної плати за користування надрами (не враховуючи показники великих платників, які обслуговуються в Запорізькому управлінні Офісу ВПП ДПС). Про це повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Петро Філімонов, який підкреслив, що підприємства регіону збільшили сплату у порівнянні з минулорічною на 7,5 мільйона або на 11 відсотків.

Із загальних відрахувань до державного бюджету спрямовано майже 52 мільйони, що на 5,9 мільйона більше, ніж торік. Місцеві скарбниці отримали 23,5 мільйона, це перевищує дані чотирьох місяців 2019 року на 1,6 мільйона гривень.

Найбільші суми до бюджетів забезпечили добувні компанії Василівського та Михайлівського районів – 64,8 мільйона, м. Запоріжжя – 2,5 мільйона, Пологівського, Більмацького та Розівського районів – 2,2 мільйона, м. Токмак, Токмацького та Чернігівського районів – 1,9 мільйона, Запорізького району – 1,2 мільйона, Вільнянського та Новомиколаївського районів – 949 тисяч тощо.

На даний час у регіоні зареєстровано 585 підприємств, які на підставі спеціальних дозволів здійснюють видобуток корисних копалин. Базою оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин є вартість обсягів видобутих корисних копалин (мінеральної сировини), яка окремо обчислюється для кожного виду на базових умовах поставки. Крім того, платниками рентної плати за користування надрами є суб'єкти господарювання, які використовують ділянки надр для зберігання природного газу, нафти, газоподібних та інших рідких нафтопродуктів, витримування виноматеріалів, виробництва і зберігання винопродукції та іншого.

На Запоріжжі виявлено понад три тони спирту сумнівного походження

Співробітники податкової міліції ГУ ДФС у Запорізькій області спільно з працівниками національної поліції області викрили факт перевезення спирту сумнівного походження.

Так, в рамках проведення заходів із протидії незаконному транспортуванню підакцизної продукції 15 травня на виїзді з одного із сіл Василівського району Запорізької області зупинено вантажний автомобіль під керуванням місцевого мешканця.

Під час огляду в кузові вантажівки виявлено та вилучено 3,3 тони прозорої рідини з характерним запахом спирту невідомого походження та якості, що перевозились у 15 пластикових діжках об’ємом по 220 літрів.

Після проведеної слідчої дії за фактом транспортування з метою збуту незаконно виготовлених підакцизних товарів слідчим управлінням ГУ ДФС у Запорізькій області розпочато досудове розслідування за ст.204 КК України.

Наразі з'ясовуються джерела походження рідини, а також місця доставки та мета використання. В рамках досудового розслідування буде призначено судову експертизу, а також встановлено коло осіб, причетних до вказаної незаконної діяльності для притягнення до відповідальності.

Власники нерухомості поповнили запорізькі бюджети майже на 45 мільйонів

За чотири місяці до місцевих бюджетів регіону надійшло 44 мільйони 950 тисяч гривень податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (без даних великих підприємств, зареєстрованих в Запорізькому управлінні Офісу ВПП ДПС). Як зазначив в. о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Петро Філімонов, запоріжці збільшили сплату податку на 971 тисячу гривень.

Зокрема, компанії, установи, організації спрямували 36,6 мільйона, від фізичних осіб надійшло 8,4 мільйона.

Найбільше поповнили скарбниці громад платники м. Запоріжжя – 15,4 мільйона, м. Мелітополь, Мелітопольського та Веселівського районів – 6,9 мільйона, Якимівського та Приазовського районів – 5,5 мільйона, м. Бердянськ, Бердянського та Приморського районів – 3,9 мільйона, Вільнянського та Новомиколаївського районів – 2,5 мільйона, Запорізького району – 2,5 мільйона, Василівського та Михайлівського районів – 2,2 мільйона тощо.

Станом на 1 травня в Запорізькій області зареєстровано 3964 власники нерухомості-юридичні особи та 27124 – фізичні особи, нерухомість яких підлягає оподаткуванню.

Нагадаємо, податок нараховується на житлову площу, яка перевищує 60 квадратних метрів для квартир, 120 квадратних метрів – для будинків і 180 квадратних метрів – для різних типів нерухомості. З першого по 30 березня 2020 року об'єкти нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, були звільнені від оподаткування. У цьому році громадяни повинні сплатити податок до 30 серпня.

Три тисячі запоріжців отримають понад 6,5 мільйона гривень податкової знижки

З початку року три тисячі запоріжців подали до податкової служби регіону декларації з метою отримання податкової знижки. Як повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Петро Філімонов, після проведених перерахунків їм буде виплачено 6 мільйонів 552,5 тисячі гривень раніше сплаченого податку на доходи фізичних осіб.

Аби отримати компенсацію від держави, варто пам'ятати декілька правил. Податкова знижка надається виключно фізичним особам, які не є суб'єктами господарювання. Фактично, це документально підтверджена сума витрат громадянина у зв'язку з придбанням товарів, робіт або послуг упродовж одного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного у вигляді заробітної плати.

Крім того, витрати мають бути підтверджені документально (платіжними та розрахунковими документами, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами тощо).

Податкова знижка надається виключно резиденту України, який має реєстраційний номер облікової картки платника податку, фізичній особі, яка через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має про це відмітку у паспорті.

Скористатися правом на нарахування податкової знижки можна лише за витратами попереднього року. На наступний рік це право не переноситься.

Подати документи необхідно до кінця поточного року. Зробити це можливо в режимі онлайн через Електронний кабінет платника: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС: https://tax.gov.ua.

Запорізькі підприємці сплатили до місцевих бюджетів 320 мільйонів

За чотири місяці до місцевих бюджетів регіону надійшло 320 мільйонів 170 тисяч гривень єдиного податку. Як повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Петро Філімонов, у порівнянні з минулим роком запорізькі підприємці збільшили сплату майже на 24 мільйона або на 8 відсотків.

Так, з початку року до міського бюджету Запоріжжя спрямовано майже 202 мільйони, що перевищило минулорічний показник на 16,3 мільйона. Мелітопольські і веселівські суб'єкти господарювання перерахували до скарбниць громад 35,4 мільйона, бердянські і приморські – 25,2 мільйона, енергодарські, кам’янсько-дніпровські та великобілозерські – близько 10 мільйонів, василівські та михайлівські – 8,2 мільйона, запорізькі – 7,8 мільйона, пологівські, більмацькі та розівські – 7,3 мільйона, оріхівські та гуляйпільські – 7 мільйонів, токмацькі і чернігівські – 7 мільйонів тощо.

Усього на Запоріжжі станом на 1 травня за спрощеною системою оподаткування працюють 50430 фізичних осіб-підприємців, що на 2670 більше, ніж на аналогічну дату минулого року. Зокрема, у першій групі перебувають 8374 платники, у другій групі – 23274, у третій – 18782.

Запорізькі ФОПи забезпечують робочими місяцями майже 32 тисячі громадян, що перевищує дані чотирьох місяців 2019 року на 2,6 тисячі.

Нагадаємо, ставки єдиного податку для підприємців І групи у 2020 році складають до 10 відсотків від прожиткового мінімуму, тобто до 210,20 гривні, для ІІ групи – 20 відсотків від мінімальної зарплати, тобто 944,60 гривні, для ІІІ групи – 5 відсотків від доходу або 3 відсотки від доходу за умови сплати ПДВ.

В Запорізькій області податкові борги скорочено на 46 мільйонів

У січні-квітні 2020 року за рахунок погашення податкового боргу до бюджетів усіх рівнів надійшло 46 мільйонів 400 тисяч гривень. Як повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Петро Філімонов, з цієї суми до державної скарбниці спрямовано 32 мільйони 300 тисяч, до місцевих бюджетів – 14 мільйонів 100 тисяч.

З початку року фахівці податкової служби регіону подали до суду більше сотні позовів про стягнення недоїмки на суму майже 43 мільйони. На даний час задоволено 29 із них на суму 23 мільйони, до бюджету вже сплачено 2,7 мільйона гривень.

Також за цей час з рахунків боржників стягнуто платіжними вимогами 1,8 мільйона. Від підприємств, які знаходяться в процедурах банкрутства, до бюджету залучено близько 4 мільйонів, від реалізації дебіторської заборгованості – 400 тисяч тощо.

Крім того, упродовж чотирьох місяців списано безнадійний податковий борг у розмірі 192,5 мільйона, у тому числі 182,6 мільйона – у зв'язку з ліквідацією боржників-банкрутів.

Нагадаємо, у разі виникнення податкової заборгованості платник податків має право звернутися до податкового органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу. Ця норма встановлена ст. 100 Податкового кодексу України, а відповідний порядок затверджено наказом Міністерства фінансів України від 30.11.2012р. №1261.

Інформація про суб'єктів господарювання, які мають податковий борг, розміщена на сайті податкової служби: https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/pereliki-/296361.html.

« повернутися

Боржники Пологівського, Більмацького та Розівського районів погасили понад 300 тисяч гривень заборгованості з ЄСВ

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Авторизація в системі електронних петицій

Реєстрація в системі електронних петицій

Відновлення забутого пароля