Надходження ПДФО до зведеного бюджету від платників податків Пологівського, Більмацького та Розівського районів зросли на 6,3 %
За повідомленням начальника Пологівського управління ГУ ДПС у Запорізькій області Світлани Бруй, протягом січня–травня 2020 року до бюджетів усіх рівнів території обслуговування Пологівського управління надійшло ПДФО в сумі 138,5 мільйона гривень.
У порівнянні з аналогічним періодом 2019 року становить 6,3 % або надійшло на 8,2 мільйона гривень більше.
Крім того, податок на доходи фізичних осіб є основним джерелом наповнення місцевих бюджетів трьох районів. З початку року на розвиток місцевих бюджетів надійшло на 6,1 мільйонів гривень ПДФО більше, ніж торік, а саме – 103,8 мільйона гривень.
До державного бюджету надходження склали 34,6 мільйона гривень, що перевищує показники 2019 року на 2,0 млн. грн.
Серед основних факторів позитивної динаміки сплати ПДФО – легалізація найманої праці, контроль за дотриманням роботодавцями законодавства з оплати праці, підвищення її розмірів то роз’яснювальна робота фахівцями Пологівського управління серед платників податків щодо змін податкового законодавства.
Роз’яснення законодавства
РРО: новації 2020 року
Пологівське управління ГУ ДПС у Запорізькій області нагадує, що Закон України від 17 березня 2020 року № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» вніс зміни, зокрема, до законів України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» та № 129-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг».
Так, до 01 серпня 2020 року перенесено запровадження програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО), як альтернативу класичним РРО.
Також до 01 квітня 2021 року продовжено можливість не застосовувати РРО та/або програмні РРО фізичними особами – підприємцями (далі – ФОП) – «єдинниками» другої, третьої та четвертої групи незалежно від обраного виду діяльності, якщо обсяг доходу у них протягом календарного року не перевищує 1 мільйон гривень.
Незалежно від обсягу доходу зазначеними «єдинниками» обов’язково застосовуються РРО та/або програмні РРО, якщо вони здійснюють:
? реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
? реалізацію лікарських засобів та виробів медичного призначення.
З 01 січня до 01 квітня 2021 року розширюється перелік видів діяльності, під час здійснення яких ФОП – «єдинники» другої, третьої та четвертої групи зобов’язані використовувати РРО та/або програмні РРО незалежно від обсягу доходу.
До них належать:
? реалізація технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
? продаж лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;
? продаж товарів та надання послуг через мережу Інтернет;
? реалізація ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів і каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;
? роздрібна торгівлю вживаними товарами у магазинах;
? діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування;
? діяльність туристичних агентств та операторів;
? діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення;
? реалізація текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до затвердженого переліку.
Таким чином, до 01 квітня 2021 року відтерміновано обов’язкове запровадження РРО та/або програмних РРО для усіх «єдинників» другої, третьої та четвертої групи незалежно від видів діяльності та обсягу доходу.
Нагадуємо, що ФОПи – «єдинники» першої групи РРО та/або програмні РРО не застосовують
Фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку, які здійснюють надання платних послуг у сфері охорони здоров’я зобов’язані застосовувати РРО чи програмні РРО з 01 січня 2021 року
Фахівці Пологівського управління ГУ ДПС у Запорізькій області зазначають, що Законом України від 20 вересня 2019 року № 129-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг» (далі – Закон № 129), який, відповідно до Закону України від 17 березня 2020 року № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» набирає чинності 01.08.2020, вносяться зміни до Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), згідно з якими, зокрема, викладено в новій редакції п. 296.10 ст. 296 ПКУ та доповнено п. 61 підрозд. 10 розд. XX «Інші перехідні положення» ПКУ.
Так, відповідно до п. 296.10 ст. 296 ПКУ (у редакції Закону № 129) реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.
Разом з тим, абзацом четвертим п. 61 підрозд. 10 розд. XX «Інші перехідні положення» ПКУ передбачено, що з 01 січня 2021 року до 01 квітня 2021 року РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 грн., незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють, зокрема, реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я (класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010 затверджена наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 № 457 із змінами та доповненнями, якою передбачено код 86 «Охорона здоров’я»).
Маєте декілька об’єктів нерухомості: куди звертатися для проведення звірки?
Пологівське управління ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє, що відповідно до п.п. 266.7.3 Податкового кодексу України платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо:
об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;
розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;
права на користування пільгою із сплати податку;
розміру ставки податку;
нарахованої суми податку.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Продаж рухомого майна: що з оподаткуванням?
Пологівське управління ГУ ДПС у Запорізькій області інформує, що порядок оподаткування операцій з продажу або обміну об’єктів рухомого майна визначається статтею 173 ПКУ, якою встановлено, що дохід платника податку від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, визначеною п.167.2 ст.167 Податкового Кодексу, тобто 5 % ( п.173.1 ст.173 ПКУ). А от дохід від операцій з продажу (обміну) об’єктів рухомого майна, що здійснюються фізичними особами - нерезидентами, оподатковується за ставкою 18 % - це встановлено п.173.6 ст.173 ПКУ.
Виняток із цієї норми встановлений п.173.2 ст.173 ПКУ, - дохід, отриманий платником податку від продажу/обміну протягом звітного року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, не підлягає оподаткуванню. Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року двох та більше об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, підлягає оподаткуванню.
Отже, при отримані фізичною особою протягом звітного (податкового) року доходу від продажу іншій фізичній особі двох та більше об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда або інших об’єктів рухомого майна, які не входять до цього переліку, податок на доходи фізичних осіб сплачує фізична особа - продавець самостійно до нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу за місцем нотаріального посвідчення такого договору за ставками: для резидентів – 5 %, для нерезидентів – 18 %.
Офіційне працевлаштування – запорука соціального захисту
Пологівське управління ГУ ДПС у Запорізькій області інформує. Питання виплати офіційної, прозорої зарплати сьогодні є дуже актуальним. Адже працівники іноді свідомо погоджуються на пропозицію роботодавців отримувати неофіційну, вищу за мінімальну зарплатню.
Трапляється, що зарплата працівника значно відрізняється від тієї, яка записана у відомості. Це з’ясовується згодом, у випадку коли працівнику потрібна довідка про доходи, наприклад, для отримання кредиту чи для пред’явлення у Пенсійний фонд при оформленні пенсії.
Отримуючи неофіційну заробітну плату, працівник повністю беззахисний перед роботодавцем.
Не оформлений офіційно працівник ризикує залишитися без права на отримання соціальних пільг та виплат, гарантованих державою, особливо при нарахуванні пенсії та їх перерахунків у подальшому. Тільки офіційно оформлений найманий працівник може відчувати себе соціально захищеним, а бюджет Пенсійного фонду матиме стабільні надходження для своєчасного фінансування пенсійних виплат.
Стаття 43 Конституції України гарантує кожному громадянину право заробляти собі на життя працею та отримувати за це винагороду у вигляді заробітної плати, не нижче від визначеної законом. Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов’язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання.
Про застосування штрафних санкцій за порушення граничних термінів реєстрації ПН/РК в ЄРПН, вчинені під час дії карантину
Пологівське управління ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє, що законами України від 17 березня 2020 року № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі – Закон № 533) та від 13 травня 2020 року № 591-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) (далі – Закон № 591)», внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Законами № 533 та № 591 передбачено звільнення платників податків від застосування до них штрафних санкцій за порушення податкового законодавства, які вчинені протягом періоду з 01 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), крім санкцій за:
? порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;
? відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;
? порушення правил обліку, виробництва та обігу пального або спирту етилового на акцизних складах, що застосовуються на загальних підставах;
? порушення нарахування, декларування та сплати ПДВ, акцизного податку, рентної плати.
Норми встановлені п. 521 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ.
Звертаємо увагу, що закони № 533 та № 591 не звільняють платників від застосування до них фінансової відповідальності контролюючими органами, зокрема, за неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності з ПДВ, несплату (несвоєчасну) сплату податкових зобов’язань з ПДВ.
Водночас, протягом періоду з 01 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), не будуть застосовуватися санкції за нереєстрацію (несвоєчасну) реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН).
Слід зазначити, що порушення вимог ПКУ щодо реєстрації ПН/РК негативно впливає на право контрагента платника податків скористатися правом на нарахування податкового кредиту з ПДВ.
Усунення виробничих дефектів РРО
Пологівське управління ГУ ДПС у Запорізькій області доводить до відома платників, що у разі встановлення при застосуванні реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) виробничих дефектів в його конструкції чи програмному забезпеченні, які не дозволяють спотворювати інформацію про обсяг розрахункових операцій чи обсяг операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, що заноситься до фіскальної пам’яті, виробник зобов’язаний за власні кошти усунути ці дефекти у кожному із реалізованих РРО.
Норми визначено ст. 28 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР (далі – Закон № 265) «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами.
Відповідно до законів України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» та від 17 березня 2020 року № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19)» з 01 серпня 2020 року набере чинності ст. 29 Закону № 265.
Нормами вищезазначеної статті встановлено, що у разі встановлення при застосуванні РРО виробничих дефектів у його конструкції чи програмному забезпеченні, які дозволяють спотворювати інформацію про обсяг розрахункових операцій чи обсяг операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, яка заноситься до фіскальної пам’яті, до виробника чи постачальника такого РРО за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
При цьому такі РРО підлягають конфіскації, виробник або постачальник зобов’язаний повернути їх вартість суб’єкту господарювання, а зазначена модель у встановленому порядку виключається з Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій.
Звільнення від подання податкової декларації про майновий стан і доходи
Пологівське управління ГУ ДПС у Запорізькій області нагадує, що до 01 липня 2020 року триває кампанія декларування доходів, отриманих громадянами у 2019 році.
Обов’язок платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) з подання податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) вважається виконаним відповідно до п. 179.2 ст. 179 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), якщо платник ПДФО отримував доходи:
? від податкових агентів, які згідно з розділом IV ПКУ не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;
? лише від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених розділом IV ПКУ;
? від операцій продажу (обміну) майна, дарування в разі нотаріального посвідчення договорів, за якими був сплачений ПДФО відповідно до розділу IV ПКУ;
? у вигляді об’єктів спадщини, які згідно з розділом IV ПКУ оподатковуються за нульовою ставкою ПДФО та/або з яких сплачено ПДФО відповідно до п. 174.3 ст. 174 ПКУ.
Крім того, п. 179.4 ст. 179 ПКУ визначає коло осіб, які звільняються від обов’язку подання Декларації, а саме:
а) незалежно від виду й суми отриманих доходів платниками ПДФО, які:
- є малолітніми/неповнолітніми чи недієздатними особами й водночас перебувають на повному утриманні інших осіб (у т.ч. батьків) і/або держави станом на кінець звітного податкового року;
- перебувають під арештом або є затриманими чи засудженими до позбавлення волі, перебувають у полоні чи ув’язненні на території інших держав станом на кінець граничного строку подання Декларації;
- перебувають у розшуку станом на кінець звітного податкового року;
- перебувають на строковій військовій службі станом на кінець звітного податкового року;
б) в інших випадках, визначених розділом IV ПКУ.
Особливості оподаткування інститутів спільного інвестування та суб’єктів недержавного пенсійного забезпечення
Пологівське управління ГУ ДПС у Запорізькій області інформує, що особливості оподаткування інститутів спільного інвестування (далі – ІСІ) та суб’єктів недержавного пенсійного забезпечення встановлені п. 141.6 ст. 141 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Так, звільняються від оподаткування податком на прибуток підприємств кошти спільного інвестування, а саме: кошти, внесені засновниками корпоративного фонду, кошти та інші активи, залучені від учасників ІСІ, доходи від здійснення операцій з активами ІСІ, доходи, нараховані за активами ІСІ, та інші доходи від діяльності ІСІ (відсотки за позиками, орендні (лізингові) платежі, роялті тощо) (п.п. 141.6.1 п. 141.6 ст. 141 ПКУ).
Звільняються від оподаткування суми коштів у вигляді внесків, які надходять до платників податку на прибуток підприємств, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону, від вкладників пенсійних фондів, вкладників пенсійних депозитних рахунків та осіб, які уклали договори страхування відповідно до Закону України від 09 липня 2003 року № 1057-IV «Про недержавне пенсійне забезпечення» із змінами та доповненнями, а також осіб, які уклали договори страхування ризику настання інвалідності або смерті учасника недержавного пенсійного фонду відповідно до зазначеного Закону (п.п. 141.6.2 п. 141.6 ст. 141 ПКУ).
До уваги «єдинників» - платників ПДВ!
Пологівське управління ГУ ДПС у Запорізькій області звертає увагу платників єдиного податку, що Законом України від 16.01.2020 № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) запроваджено єдиний звітний період для звітності з ПДВ, який дорівнює календарному місяцю (у тому числі для платників єдиного податку).
Відповідні зміни внесено з метою спрощення адміністрування ПДВ, застосування єдиного підходу до формування показників звітності.
Норми визначені оновленим абзацом першим п. 202.1 ст. 202 Податкового кодексу України.
Закон № 466 набрав чинності 23.05.2020.
Граничні строки сплати податкових зобов’язань, визначених у податковій декларації про майновий стан і доходи у 2020 році
Пологівське управління ГУ ДПС у Запорізькій області нагадує, що деклараційна кампанія цього року триває до 01 липня 2020 року.
Після подання декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) платнику необхідно сплатити податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) і з військового збору, а саме:
? протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку подання декларації – для фізичних осіб, стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування);
? 30 вересня 2020 року* – для громадян та осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність.
* Строк перенесено відповідно до Закону України від 17 березня 2020 року № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)».
Платник ПДФО – фізична особа, який зобов’язаний подати Декларацію, визначити та сплатити свої податкові зобов’язання, сплачує за кодами бюджетної класифікації:
«11010500» – «податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування»;
«11011001» – «військовий збір, що сплачується за результатами декларування».
Платники ПДФО – фізичні особи, які відповідно до розділу IV Податкового кодексу України зобов’язані сплатити ПДФО, але звільнені від подання Декларації (при нотаріальному посвідченні договорів та/або при видачі свідоцтв про право на спадщину тощо) сплачують по коду платежу:
«11010501» – «податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами, які не підлягають обов’язковому декларуванню»;
«11011000» – «військовий збір».
При визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток необхідні первинні документи
Пологівське управління ГУ ДПС у Запорізькій області доводить до відома платників податку на прибуток підприємств (далі – податок), що для цілей оподаткування податком на прибуток платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені вище.
Норми встановлені п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Зокрема п. 44.2 ст. 44 ПКУ передбачено, що для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
Платники податку, які відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 996) застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об’єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень ПКУ. Такі платники податку при застосуванні положень ПКУ, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.
Згідно з абзацом одинадцятим ст. 1 Закону № 996 первинний документ – це документ, який містить відомості про господарську операцію.
Частинами 1 та 2 ст. 9 Закону № 996 передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов’язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Щодо декларування податку на прибуток та недопущення розмивання бази оподаткування та її безпідставного зниження.
Пологівське управління ГУ ДПС у Запорізькій області нагадує платникам податку на прибуток, що 10 серпня 2020 року - граничний термін подання декларації з податку на прибуток та частини чистого прибутку (доходу).
Пунктом 137.4 статті 137 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755–VI податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств визначено календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. Це означає, що за загальним правилом декларацію з податку на прибуток підприємств потрібно подавати щокварталу.
Форма Декларації з податку на прибуток підприємства затверджена наказом Мінфіну від 20.10.2015 р. № 897.
Мінфін наказом від 14.11.2019 р. № 481 затвердив зміни до Декларації з податку на прибуток. Її привели у відповідність до чинних норм ПКУ.
Наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування (з 20.12.2019), за винятком окремих змін, зокрема, щодо доповнення декларації додатком ПП, які набирають чинності з 1 січня 2020 року.
За п. 46.6 ПКУ нову форму декларації треба буде подавати з наступного періоду після її оприлюднення, тобто за І квартал 2020 року, а для річників — за 2020 рік.
Але для певних категорій платників податку на прибуток пунктом 137.5 статті 137 ПК України передбачено виняток і дозволено декларувати прибуток раз на рік.
Платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Податковим кодексом України, для подання податкової декларації.
Наголошуємо на своєчасному декларуванні та сплаті задекларованих сум!
Своєчасна сплата податків, зборів та обов’язкових платежів є запорукою добробуту усіх громадян. Сплачені податки – це вчасно виплачені пенсії, соціальні виплати, зарплати, у тому числі медичним працівникам, які працюють в складних умовах боротьби з коронавірусною хворобою (COVID – 19).
Платник податків бере на себе зобов`язання щодо виконання свого конституційного обов`язку – своєчасно та у повному обсязі сплатити податки.
Звертаємо увагу на недопущення при декларуванні податку на прибуток безпідставного зниження бази оподаткування.
Одночасно нагадуємо, що при відборі платників до перевірок, використовується ризикоорієнтована система відбору, тобто підлягають перевіркам ризикові суб`єкти господарювання, тобто такі, що мають ризик несплати податків. В першу чергу до таких відносяться платники, які безпідставно мінімізують базу оподаткування.
Платник, що вирішує ухилитись від оподаткування, має відповідати за несплату податків.
Деклараційна кампанія 2020 року триває.
Пологівське управління ГУ ДПС у Запорізькій області нагадує, що з початку поточного року триває кампанія декларування громадянами доходів, отриманих протягом 2019 року.
Відповідно до норм Податкового кодексу України (далі – ПКУ) громадяни, які подають податкові декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) розподіляються на дві категорії:
? особи, які зобов’язані подати річну Декларацію, та
? особи, які мають право подати Декларацію з метою отримання податкової знижки.
Фізична особа – платник податків може обрати зручний для себе спосіб подання Декларації та подати її до податкового органу за місцем своєї податкової адреси (місцем проживання) в один із таких способів:
? особисто або уповноваженою на це особою;
? надіслати поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
? засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу.
Граничний термін подання Декларації за звітний 2019 рік для громадян, які зобов’язані подати річну Декларацію, – до 01 липня 2020 року.
У разі надсилання Декларації поштою платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) зобов’язаний здійснити таке відправлення не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення граничного строку подання податкової Декларації, а при поданні податкової Декларації в електронній формі – не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк.
При направленні Декларації засобами електронного зв’язку громадяни можуть скористатися електронним сервісом в «Електронному кабінеті» (cabinet.tax.gov.ua), який передбачає часткове автоматичне заповнення Декларації на підставі облікових даних платника, відомостей щодо нарахованих (виплачених) доходів, наявних в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, та відомостей щодо об’єктів нерухомого (рухомого) майна.
Звертаємо увагу, що обов’язок подання Декларації у платників податків виникає при отриманні:
? доходів не від податкових агентів (тобто від інших фізичних осіб, які не зареєстровані як самозайняті особи).
До таких доходів відносяться, зокрема, доходи від надання в оренду рухомого або нерухомого майна іншим фізичним особам; успадкування майна не від членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення, при нотаріальному оформленні спадщини за якими не було сплачено ПДФО та військовий збір тощо;
? доходів від податкових агентів, які не підлягали оподаткуванню при виплаті, але які не звільнені від оподаткування.
До таких доходів відноситься, зокрема дохід у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника ПДФО, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 01 січня звітного податкового року, а також інвестиційні доходи;
? іноземного доходу;
? доходів від продажу власної сільськогосподарської продукції у разі, якщо розмір земельних ділянок перевищує2 га;
? в інших передбачених ПКУ випадках.
Крім того, фізичні особи – платники ПДФО мають право відповідно до ст. 166 ПКУ задекларувати право на податкову знижку шляхом подання Декларації по 31 грудня 2020 року (включно).
2. Новації законодавства: строки сплати податкового зобов’язання
Законом України від 16.01.2020 № 466-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві", запроваджені зміни, зокрема, щодо строків сплати податкового зобов’язання, які набувають чинності з 23 травня 2020 року, а саме:
Якщо граничний строк сплати податкового зобов'язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов'язання вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем (п. 57.1 ст. 57 ПКУ).
Нагадаємо, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПКУ.
Також передбачено, що сплачувати грошові зобов'язання, визначені податковим органом за підставами, зазначеним у п.п. 54.3.1 - 54.3.6 ст. 54 ПКУ, платник податків зобов’язаний протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення (було 10 календарних днів), крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу (п.57.3 ст. 57 ПКУ).
Карантинні нововведення:
Продовжено податкові пільги та спрощення адміністративних процедур
29 травня 2020 року набирає чинності Закон України від 13.05.2020 №591-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19)" (опублікований у виданні «Голос України» від 28.05.2020 № 87).
Законом, зокрема, продовжується:
- строк незастосування штрафних санкцій за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ на всій території України (було по 31 травня 2020 року);
- мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок з 18 березня по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ на всій території України (було по 31 травня 2020 року);
- строк ненарахування пені - з 1 березня по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ на всій території України (було по 31 травня 2020 року);
- звільнення від сплати єдиного внеску за себе фізичними особами-підприємцями, особами, які провадять незалежну професійну діяльність та членами фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах на період з 1 по 31 березня, з 1 по 30 квітня та з 1 по 31 травня 2020 року (було з 1 березня по 30 квітня 2020 року);
- тимчасового не застосування штрафних санкцій за порушення термінів сплати та подання звітності з єдиного внеску з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ на всій території України (було з 1 березня по 31 травня 2020 року);
- нарахування пені платникам єдиного внеску протягом періодів з 1 березня по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ на всій території України (було до 31 травня 2020 року), а нарахована пеня за ці періоди підлягає списанню.
- мораторій на проведення документальних перевірок правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ на всій території України (було по 31 травня 2020 року).
Документальні перевірки з питань правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершені, зупиняються по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ на всій території України (було до 31 травня 2020 року).
- зупинення перебігу строків давності, передбачених ст. 102 ПКУ на період з 18 березня по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ на всій території України (було по 31 травня 2020 року);
- зупинення перебігу строків давності на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ на всій території України (було до 31 травня 2020 року), встановлених:
- ст. 56 ПКУ (в частині процедури адміністративного оскарження), щодо скарг платників податків (крім скарг щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету ПДВ та/або з від’ємного значення з ПДВ), що надійшли (надійдуть) по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину та/або які не розглянуті станом на 18 березня 2020 року. Таке зупинення не породжує будь-яких наслідків, передбачених статтею 56 Податкового кодексу України;
- ст. 52-53 ПКУ щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі;
- ст. 73 та 78 ПКУ щодо надання платниками податків відповідей на запити контролюючих органів (крім запитів контролюючих органів щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету ПДВ та/або з від’ємного значення з ПДВ), що надійшли (надійдуть) платникам податків по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.
Також встановлено, що
- тимчасово суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з доходів у вигляді доплат до заробітної плати та нарахованих за періоди з 1 по 31 травня та з 1 по 30 червня 2020 року, медичним та іншим працівникам закладів охорони здоров’я державної та/або комунальної власності, що безпосередньо зайняті у ліквідації епідемії та здійсненні заходів з запобігання поширенню COVID-19, та лікуванні пацієнтів із випадками COVID-19, компенсуватимуться таким працівникам у повному розмірі за рахунок коштів держаного бюджету України. Порядок виплати такої грошової компенсації затверджується КМУ.
- на період з 02 квітня 2020 року до завершення карантину до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб не включаються доходи у вигляді допомоги по частковому безробіттю на період карантину, які виплачуються (надаються) роботодавцем відповідно до статті 471 Закону України "Про зайнятість населення" (тобто звільняються від оподаткування ПДФО та військовим збором).
- органи місцевого самоврядування у 2020 році мають право прийняти рішення про внесення змін щодо зменшення ставок єдиного податку та/або плати за землю, та/або податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, щодо об’єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб (було тільки щодо ставок єдиного податку).
Новації законодавства
План-графік проведення документальних планових перевірок: порядок внесення змін
Законом України від 16.01.2020 № 466-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві" (набув чинності з 23.05.2020, крім певних положень), внесено зміни, зокрема, до п. 77.2 та 77.4 ст. 77 щодо порядку проведення документальних планових перевірок, а саме:
Внесення змін до плану-графіка проведення документальних планових перевірок на поточний рік допускається не частіше одного разу в першому та одного разу в другому кварталі такого року, крім випадків коли зміни пов'язані із змінами найменування платника податків, що вже був включений до плану-графіка, та/або виправлення технічних помилок.
Документальна перевірка платника податків, який був включений до плану-графіка проведення документальних планових перевірок на поточний рік внаслідок внесення змін у такому році (інших ніж зміни найменування платника податків, що вже був включений до плану-графіка, та/або виправлення технічних помилок), може бути розпочата:
- не раніше 1 липня поточного року в разі внесення змін у першому кварталі такого року
- і не раніше 1 жовтня поточного року в разі внесення змін до плану-графіка у другому кварталі такого року.
Оновлений план-графік на офіційному веб-сайті ДПС оприлюднюється:
- до 30 числа останнього місяця кварталу,
- у випадках змін найменування платника податків, що вже був включений до плану-графіка, та/або виправлення технічних помилок - до 30 числа місяця, що передує місяцю, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.
Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому (його представнику) не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня її проведення надіслано (вручено) у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.
Тобто, про проведення планової виїзної перевірки платник податків має бути повідомлений не пізніше ніж за 10 календарних днів до її початку і таке повідомлення може направлятися в електронній формі через електронний кабінет платника податків, з дотриманням вимог ст. 42 ПКУ.
Нагадаємо, що план-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті ДПС до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.
До плану-графіка відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.
Останні зміни в оподаткуванні доходу при продажу легкового авто
23 травня 2020 року набув чинності Закон України від 16.01.2020 № 466-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві", яким внесено зміни, зокрема, до п. 173.2 ст. 173 щодо оподаткування доходу від продажу легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, а саме:
- дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року третього та наступних об'єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда або іншого транспортного засобу підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ, а саме 18%.
Отже з урахуванням змін, дохід, отриманий від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року:
- одного з об'єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, не підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб;
- другого об’єкта рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, підлягає оподаткуванню за ставкою 5%.
- третього та наступних об'єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда або іншого транспортного засобу, оподатковується за ставкою 18%.
Крім того, дохід від продажу протягом звітного (податкового) року другого та наступних продажів легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда є об’єктом оподаткування військовим збором за ставкою 1,5%.
Нагадаємо, що дохід від продажу легкового автомобіля (мотоцикла, мопеда) визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу, але не нижче середньоринкової вартості відповідного транспортного засобу або не нижче його оціночної вартості, визначеної згідно із законом (за вибором платника податку).
До уваги громадян: сплата транспортного податку в 2020 році
Платниками транспортного податку є, зокрема, фізичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що є об'єктами оподаткування.
Об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
У 2020 році підлягають оподаткуванню транспортним податком легкові автомобілі з 2015 року випуску (включно), середньоринкова вартість яких становить понад 1 771 125 гривень.
Перелік легкових автомобілів, які підлягають оподаткуванню транспортним податком у 2020 році, розміщено на офіційному вебсайті Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України за посиланням: http://www.me.gov.ua/Vehicles/CalculatePrice?lang=uk-UA.
Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 тис. грн за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування.
Для фізичних осіб обчислення суми транспортного податку з об’єкта оподаткування здійснюється податковим органом за податковою адресою (місцем реєстрації) платника податку, зазначеною в реєстраційних документах на об'єкт оподаткування.
Податкове повідомлення-рішення про сплату суми податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються надсилаються платнику податку податковим органом у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).
Платник транспортного податку – власник легкового автомобіля має 60 календарних днів, починаючи з моменту отримання відповідного повідомлення-рішення, щоб сплатити податок.
У разі спливу п’ятирічного віку легкового автомобіля протягом звітного року податок сплачується за період з 1 січня цього року до початку місяця, наступного за місяцем, в якому вік такого автомобіля досяг (досягне) п’яти років.
Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.
Податковий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.
Фізичні особи – платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до податкового органу за своєю податковою адресою (місцем реєстрації) для проведення звірки даних щодо:
- об’єктів оподаткування, що перебувають у власності платника податку;
- розміру ставки податку;
- нарахованої суми податку.
Нагадаємо, що транспортний податок належить до місцевих податків і зборів, кошти від якого зараховуються до місцевого бюджету. Порядок оподаткування транспортним податком визначено ст. 267 Податкового кодексу.
Податок на житлову нерухомість для фізичних осіб у 2020 році: алгоритм сплати
Податок на житлову нерухомість сплачують фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Якщо об'єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.
Податок нараховують та сплачують за площі нерухомості, що перевищують встановлений розмір, на який зменшується база оподаткування об’єкта житлової нерухомості.
База оподаткування:
База оподаткування об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується:
а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості — на 60 м2;
б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості — на 120 м2;
в) для різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), — на 180 м2.
Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).
Зазначена пільга не надається у разі, якщо площа житла перевищує п’ятикратний розмір неоподатковуваної площі, та на об’єкти оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (надаються в оренду, лізинг, використовуються у підприємницькій діяльності).
Розмір податку:
Розмір податку встановлюють за своїм рішенням сільські, селищні, міські ради або ради об’єднаних територіальних громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості.
Ставка податку:
Ставка податку на загальнодержавному рівні обмежена, — не більше 1,5 % від мінімальної зарплати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року за 1 м2.
У 2020 році податок сплачується за 2019 рік - максимальна ставка податку становить 62,59 грн за м2.
Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється податковим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника нерухомості.
За наявності у власності платника податку об'єкта (об'єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної - платника податку, загальна площа якого перевищує 300 квадратних метрів (для квартири) та/або 500 квадратних метрів (для будинку), сума податку збільшується на 25000 гривень на рік за кожен такий об'єкт житлової нерухомості (його частку).
Порядок сплати:
Податкові повідомлення-рішення, у яких зазначена сума нарахованого податку та відповідні платіжні реквізити, на які слід сплатити податок, надсилаються платнику податку податковим органом у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ до 1 липня 2020 року, а сплатити суму зазначеного в них податку потрібно протягом 60 днів після отримання.
Податкові органи надсилають податкові повідомлення-рішення в тому випадку, якщо об’єкт нерухомості зареєстровано в Реєстрі об’єктів нерухомого майна, на підставі якого нараховується податок.
У разі подання платником податку податковому органу правовстановлюючих документів на нерухоме майно, відомості про яке відсутні у базі даних інформаційних систем, сплата податку здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання податковим органом відомостей від органів державної реєстрації прав на нерухоме майно про перехід права власності на об'єкт оподаткування.
Власники нерухомості, які мають платити податок, але не отримали податкового повідомлення-рішення, можуть звернутися до податкового органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо:
- об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;
- розміру загальної площі об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;
- права на користування пільгою із сплати податку;
- розміру ставки податку;
- нарахованої суми податку.
Зазначена норма передбачена ст. 266 Податкового кодексу, з урахуванням змін внесених Законом України від 16.01.2020 № 466-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві".
Учасники АТО мають пільги із сплати земельного податку
Платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, а об’єктами оподаткування – земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні та земельні частки (паї), які перебувають у власності (ст.269-270 Податкового кодексу).
Від сплати земельного податку звільняються ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 №3551-ХІІ (п.п. 281.1.4 ст. 281 ПКУ).
Ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни (ст. 4 Закону № 3551).
Учасники антитерористичної операції визнані учасниками бойових дій (п. 19 ст. 6 Закону № 3551).
Отже, від сплати земельного податку звільняються фізичні особи, які брали участь в антитерористичній операції (в операції об’єднаних сил), та відповідно до норм Закону визнані ветеранами війни.
При цьому звільнення від сплати земельного податку, передбачене для такої категорії фізичних осіб, поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм, зокрема:
- для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари;
- для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара;
- для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара;
- для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара;
- для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара.
Для звільнення від сплати земельного податку, особа, яка має підстави для отримання пільг, повинна надати податковому органу за місцезнаходженням земельної ділянки заяву довільної форми та документи, що посвідчують її право на пільгу, зокрема, посвідчення «Учасник бойових дій».
Нагадаємо, що нарахування фізичним особам сум земельного податку проводиться податковими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення.
Податок фізичні особи сплачують протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
ГУ ДПС у Запорізькій області інформує
Плата за землю: бюджети запорізьких громад отримали понад 260 мільйонів
У січні-квітні 2020 року до місцевих бюджетів Запорізької області надійшло 260 мільйонів 534 тисячі гривень земельного податку та орендної плати. Зокрема, землекористувачі-юридичні особи сплатили більше 228 мільйонів, фізичні особи – майже 32 мільйони гривень. Про це повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Петро Філімонов.
Із загальної суми 93,3 мільйона спрямовано до міської скарбниці м. Запоріжжя, 34,3 мільйона отримали бюджети м. Енергодар, Кам’янсько-Дніпровського та Великобілозерського районів, майже 23 мільйони – м. Мелітополь, Мелітопольського та Веселівського районів, 22,6 мільйона – м. Бердянськ, Бердянського та Приморського районів, 18 мільйонів – Пологівського, Більмацького та Розівського районів, 14,3 мільйона – Якимівського та Приазовського районів, понад 14 мільйонів – Василівського та Михайлівського районів, 14 мільйонів – Оріхівського та Гуляйпільського районів тощо.
Всього у Запорізькій області нараховується 8913 землекористувачів-юридичних осіб та 20994 фізичні особи.
Нагадаємо, відповідно до Закону України від 30.03.2020 року №540 не нараховується та не сплачується за період з 1 березня по 31 березня 2020 року плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за ділянки, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, та використовуються ними в господарській діяльності.
Платникам, які визначили податкові зобов'язання на підставі податкових декларацій, необхідно перерахувати платіж за квітень 2020 року за місцезнаходженням земельної ділянки до 30 червня 2020 року, без нарахування пені та штрафних санкцій за порушення термінів.
Запорізькі власники VIP-автівок сплатили 2,5 мільйона
З початку року до місцевих бюджетів Запорізького регіону надійшло 2 мільйони 456 тисяч гривень транспортного податку. Як повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Петро Філімонов, близько 1,9 мільйона сплатили компанії та організації, у власності яких є елітні авто. Громадяни спрямували до скарбниць 596 тисяч гривень. Лише у квітні було сплачено майже півмільйона гривень транспортного податку.
За чотири місяці від оподаткування транспортних засобів доходи міського бюджету Запоріжжя становили 1,2 мільйона, м. Мелітополь, Мелітопольського та Веселівського районів – 259 тисяч, Оріхівського та Гуляйпільського районів – 255 тисяч, Пологівського, Більмацького та Розівського районів – 165 тисяч, м. Бердянськ, Бердянського та Приморського районів – 152 тисячі тощо.
У цьому році у Запорізькій області транспортний податок сплачують 120 юридичних та 39 фізичних осіб, які володіють легковими автомобілями з датою випуску до п'яти років та середньоринковою вартістю понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати (1 мільйон 771 тисяча 125 гривень).
Перелік таких автівок розміщено на сайті податкової служби: https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/pereliki-/334862.html. Ставка податку – 25 тисяч гривень на рік.
Продаж підакцизної продукції додав запорізьким місцевим скарбницям 53 мільйони
У січні-квітні цього року суб'єкти господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю підакцизними товарами, сплатили до місцевих бюджетів 53 мільйони гривень акцизного податку. Як повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Петро Філімонов, порівняно з минулим роком скарбниці громад отримали на 7 мільйонів 200 тисяч або на 16 відсотків більше.
Найбільші суми забезпечили до бюджетів підприємства і підприємці м. Запоріжжя – 17,5 мільйона, м. Мелітополь, Мелітопольського та Веселівського районів – 12,7 мільйона, м. Бердянськ, Бердянського та Приморського районів – понад 6 мільйонів, м. Енергодар, Кам'янсько-Дніпровського та Великобілозерського районів – 5,1 мільйона, Василівського та Михайлівський районів – більше трьох мільйонів, Запорізького району – майже два мільйони тощо.
Для реалізації підакцизної продукції представникам бізнесу видано понад чотири тисячі ліцензій, зокрема, 1540 – на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, 1120 – на продаж тютюнових виробів. Крім того, продовжено термін дії 3880 документів, призупинено дію 358, анульовано 513. Таким чином станом на початок травня кількість діючих дозволів склала 7974. Від ліцензування роздрібного продажу підакцизних товарів місцеві бюджети отримали 11,3 мільйона гривень.
З початку року в сфері обігу підакцизних товарів податківці провели 206 перевірок, за результатами яких відповідно до законодавства застосовані фінансові санкції на суму 41 мільйон 133 тисячі гривень.
Запорізькі Центри обслуговування платників податків відновили звичайний режим роботи
В умовах послаблення протиепідемічних заходів відновлено звичайний режим роботи Центрів обслуговування платників та місць прийому відвідувачів (де ЦОП не створено).
Водночас зауважимо, до ЦОП платники мають право заходити тільки у захисній масці, рукавичках та після дезінфекції рук. Також обмежено кількість одночасного перебування людей в залах обслуговування ЦОП в залежності від кількості працюючих робочих місць, а саме на одного працівника – один відвідувач, відстань між людьми має бути не менше 1,5 метра.
Нагадуємо, податкові сервіси можна отримувати дистанційно, десятки онлайн послуг доступні в Електронному кабінеті: https://cabinet.tax.gov.ua.
Радимо користуватися іншими дистанційними сервісами податкової служби:
- Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс: http://zir.tax.gov.ua;
- контакт центр ДПС: 0 800 501 007 (з 10.00 до 17.00 (крім суботи, неділі та святкових днів), idd@tax.gov.ua.
