З початку року громадянами Пологівського, Більмацького та Розівського районів задекларовано понад 24 млн гривень доходів

Дата: 10.06.2020 11:39

Кількість переглядів: 660

У Пологівському управлінні ГУ ДПС у Запорізькій області підбито підсумки кампанії декларування - 2020. Так, за січень – травень п.р. задекларували доходи 1622 громадян на суму 24,6 млн. гривень. Про це повідомила начальниця Пологівського управління ГУ ДПС у Запорізькій області Світлана Бруй.     

Зокрема, в Пологівському районі подано 695 декларацій на суму 11,5 млн. грн, в Більмацькому районі – 292 декларації на суму 7054,2 тис. грн, та в Розівському районі – 635 декларацій на суму - 6032 тис. гривень.

За результатами проведених підрахунків до місцевих бюджетів підлягає сплаті 2077,2 тис. грн  податку на доходи фізичних осіб, до державного – 144,5 тис грн військового збору. 

Також до Центрів обслуговування платників Пологівського управління звернулося 43 громадяни, які подали документи з метою отримання права на податкову знижку. За результатами декларування поверненню підлягає 107 тис. грн податку на доходи фізичних осіб. В основному до складу витрат громадяни відносили витрати на власне навчання або навчання членів сім’ї.

Нагадуємо, у зв’язку із введенням карантину деклараційна кампанія триватиме до 1 липня, а задекларовані суми податків громадяни мають сплатити до 01 жовтня 2020 року.

Скористатися правом на податкову знижку можна до кінця поточного року.

Використовуйте можливості дистанційного зв’язку з податковою службою та користуйтесь електронними сервісами ДПС, зокрема Електронним кабінетом (https://cabinet.tax.gov.ua).

Роз’яснення законодавства

Фізичні особи можуть звірити інформацію щодо нарахованої суми земельного податку

Нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться податковими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають платнику податку до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку.

Фізичними особами податок сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

У сільській та селищній місцевості фізичними особами земельний податок може сплачуватися через каси сільських/селищних рад або рад об'єднаних територіальних громад за квитанцією про приймання податкових платежів.

Від сплати земельного податку звільняються:

- інваліди першої і другої групи;

- фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;

- пенсіонери (за віком);

- ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;

- фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Звільнення від сплати податку за земельні ділянки поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм:

- для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 га;

- для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 га, в селищах – не більш як 0,15 га, в містах – не більш як 0,10 га;

- для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 га;

- для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 га;

- для ведення садівництва – не більш як 0,12 га.

У зв’язку з наближенням термінів надсилання платникам податків податкових повідомлень-рішень про сплату сум податку,  звертаємо увагу, що платники плати за землю мають право звернутися з письмовою заявою до податкового органу за місцем знаходження земельних ділянок для проведення звірки даних щодо:

розміру площ та кількості земельних ділянок, що перебувають у власності та/або користуванні платника податку;

права на користування пільгою зі сплати податку;

розміру ставки земельного податку;

нарахованої суми плати за землю.

У разі виявлення розбіжностей між даними податкових органів та даними, підтвердженими платником на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема, документів на право власності, користування пільгою, а також у разі зміни розміру ставки плати за землю податковий орган за місцем знаходження кожної із земельних ділянок проводить протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Зазначена норма передбачена п. 281.1 ст. 281, п. 286.5 ст. 286 Податкового кодексу.

Коли новостворений платник єдиного податку 3-ої групи може стати платником ПДВ?

Зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для 3-ї групи, яка не передбачає сплату ПДВ, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації (абз. другий п.п. 298.1.2 ст. 298 Податкового кодексу).

У разі добровільної зміни ставки єдиного податку в розмірі 5% реєстраційна заява подається не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися нова ставка (3%) та реєстрація такого платника єдиного податку платником ПДВ (п.п. 4 б) п. 293.8 ст. 293 ПКУ).

Отже, новостворена юридична особа може обрати ставку єдиного податку, що передбачає сплату ПДВ (третя група – 3%), лише після здійснення реєстрації платником податку на додану вартість.

Тобто, новостворена юридична особа може зареєструватися з дня державної реєстрації як платник єдиного податку третьої групи зі ставкою 5 % та не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку наступного кварталу подати заяву про перехід на сплату єдиного податку за ставкою 3 % (для третьої групи) та подати заяву на реєстрацію платником податку на додану вартість.

Звертаємо увагу, що виключена норма (ст. 202 ПКУ), яка передбачала можливість вибору платником єдиного податку квартального звітного (податкового) періоду з ПДВ.

Отже, для всіх платників ПДВ (у тому числі і платників єдиного податку) звітним (податковим періодом) є один календарний місяць (Закон України від 16.01.2020 № 466-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві").

Продаж фізичною особою вантажного автомобіля: оподатковуємо дохід

Об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до складу якого включаються доходи від операцій з майном.

Дохід платника податку від продажу (обміну) об'єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою 5% бази оподаткування.

Також, дохід від продажу вантажного автомобіля, є об’єктом оподаткування військовим збором за ставкою 1,5%.

Дохід від продажу об'єкта рухомого майна визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче оціночної вартості цього об'єкта, визначеної згідно із законом.

Під час проведення операцій з відчуження об'єктів рухомого майна нотаріус посвідчує відповідний договір купівлі-продажу за наявності документа про оцінку майна та документа про сплату до бюджету продавцем податку, обчисленого виходячи із ціни, зазначеної в договорі.

У разі якщо стороною договору купівлі-продажу об'єкта рухомого майна є юридична особа чи фізична особа-підприємець, така особа вважається податковим агентом платника податку та зобов'язана виконати всі функції податкового агента, зокрема, нарахувати, утримати та сплатити (перерахувати) до бюджету податок на доходи фізичних осіб за ставкою 5% та військовий збір за ставкою 1,5%.

Зазначений порядок визначений п.173.1, п. 173.3, п. 173.4 ст. 173 Податкового кодексу України.

За цивільно-правовим договором виплачується винагорода фізичній особі: що з оподаткуванням?

Суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору (контракту), включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку (п.п. 164.2.2 ст. 164 Податкового кодексу).

При нарахуванні доходів у вигляді винагороди за цивільно-правовими договорами за виконання робіт (надання послуг) база оподаткування податком на доходи фізичних осіб визначається як нарахована сума такої винагороди. (п.п. 164.6 ст. 164 ПКУ).

Для доходів у вигляді суми винагород, нарахованих (виплачених) платнику податку за цивільно-правовими договорами, застосовується ставка податку на доходи фізичних осіб у розмірі 18% ( п. 167.1 ст. 167 ПКУ).

Отже, база оподаткування податком на доходи фізичних осіб дорівнює нарахованим сумам таких винагород, до яких застосовується ставка 18%.

Платниками єдиного внеску є роботодавці, які використовують найману працю фізичних осіб, зокрема, за цивільно-правовими договорами (п.1 частини першої ст. 4 Закону від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»).

Базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума винагороди фізичній особі за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464).

Отже, роботодавці за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами нараховують єдиний внесок на суму винагороди (доходу) за ставкою 22%.

Якщо дохід у вигляді винагороди за договором цивільно-правового характеру не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, єдиний внесок нараховується виходячи з розміру єдиного внеску 22% на фактично нараховану винагороду за договором цивільно-правового характеру.

Новації законодавства: подовжено звільнення від сплати єдиного внеску

29 травня 2020 року набрав чинності Закон України від 13.05.2020 №591-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19)" (опублікований у виданні «Голос України» від 28.05.2020 № 87), яким передбачено, що:

За періоди з 1 по 31 березня, з 1 по 30 квітня та з 1 по 31 травня 2020 року тимчасово звільняються від нарахування та сплати єдиного внеску за себе:

- підприємці на загальній системі оподаткування;

- підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування;

- особи, які провадять незалежну професійну діяльність (наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які проводять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності);

- члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах.

При цьому, такі особи можуть прийняти самостійне рішення про сплату єдиного внеску за такий період. У такому разі інформація про сплачені суми зазначається у звітності про нарахування єдиного внеску за вказаний звітний період.

Розширено перелік витрат, дозволених для включення до податкової знижки у 2020 році у зв’язку з коронавірусною хворобою (COVID-19)

Пологівське управління Головного управління ДПС у Запорізькій області нагадує, що Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби   (COVID-19)» (далі – Закон № 540) розширено перелік витрат, дозволених для включення до податкової знижки.

Так, громадяни – платники податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) при реалізації права на податкову знижку відповідно до положень статті 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) зможуть включити до такої знижки (у повному обсязі без урахування обмежень) суму грошових коштів, або вартість:

? лікарських засобів для надання медичної допомоги хворим;

 ? дезінфекційних засобів, антисептиків;

? медичного обладнання;

? засобів індивідуального захисту;

? медичних виробів для скринінгу хворих;

? розхідних матеріалів для надання медичної допомоги;

? медичних виробів, лабораторного обладнання, розхідних матеріалів, реагентів для лабораторних досліджень;

? медичних виробів, лабораторного обладнання, розхідних матеріалів для інфекційних відділень, патологоанатомічних відділень тощо;

? засобів особистої гігієни;

? продуктів харчування;

? товарів за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України.

При цьому, зазначені вище кошти, обладнання, товари, матеріали добровільно перераховані (передані) протягом карантину, що запроваджений Кабінетом Міністрів України у порядку встановленому законом на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) наступним суб’єктам (одному або декільком):

• громадським об’єднанням;

• благодійним організаціям;

• центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я – Міністерству охорони здоров'я України;

• іншим центральним органам виконавчої влади, які реалізують державну політику у сферах санітарного та епідемічного благополуччя населення, контролю якості та безпеки лікарських засобів, протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та інших соціально небезпечних захворювань;

• особі, уповноваженій на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я (Державному підприємству «Медичні закупівлі України»);

• закладам охорони здоров’я державної та/або комунальної власності;

• структурним підрозділам з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

Зазначеною податковою знижкою фізичні особи – платники ПДФО зможуть скористатися за результатами звітного 2020 податкового року. Для цього у 2021 році їм необхідно подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2020 рік у терміни, визначені ПКУ, а саме – по 31 грудня 2021 року включно.

Норми запроваджені Законом № 540, який доповнив підрозділ 1 розділу XX «Перехідних положень» ПКУ пунктом 11.

Закон України № 466 змінив податковий облік ФОП та осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність

Пологівське управління Головного управління ДПС у Запорізькій області звертає увагу, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено зміни, зокрема до ст. 65 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), якою визначено порядок взяття на облік у контролюючому органі самозайнятої особи.

Так, з 23.05.2020, відповідно до п. 65.5 ст. 65 ПКУ, взяття на облік самозайнятої особи здійснюється контролюючим органом у день отримання відповідних відомостей від державного реєстратора (для фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП)) або прийняття заяви (для осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність).

Раніше взяття на облік самозайнятої особи здійснювалось контролюючим органом не пізніше наступного робочого дня з дня отримання відповідних відомостей від державного реєстратора.

Дані про взяття на облік ФОП передаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань у день взяття на облік у порядку, встановленому Міністерством юстиції України та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Взяття на облік ФОП підтверджується відомостями, оприлюдненими на порталі електронних сервісів відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань».

Раніше взяття на облік ФОП підтверджувалось випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, що надсилалась (видавалась) ФОП у порядку, встановленому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань».

Крім того, оновлено п. 65.9 ст. 65 ПКУ, відповідно до якого, фізична особа, яка зареєстрована як підприємець та при цьому провадить незалежну професійну діяльність, обліковується у контролюючих органах як ФОП з ознакою провадження незалежної професійної діяльності.

Також внесено зміни до п. 65.10 ст. 65 ПКУ, яким визначено порядок внесення до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків запису про припинення підприємницької діяльності ФОП чи незалежної професійної діяльності фізичної особи. Так, підставами для внесення такого запису буде:

? внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП – з дати державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП;

? припинення або зупинення незалежної професійної діяльності або зміни організаційної форми відповідної діяльності з незалежної (індивідуальної) на іншу – з дати прийняття уповноваженим органом відповідного рішення або іншої дати, визначеної законом, що регулює реєстрацію відповідної незалежної професійної діяльності, датою припинення, зупинення або зміни організаційної форми відповідної діяльності з незалежної (індивідуальної) на іншу;

? закінчення строку дії свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо) – з дати закінчення такого строку;

? анулювання чи скасування згідно із законодавством свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності, або скасування реєстраційної дії щодо державної реєстрації фізичної особи підприємцем – з дати такого анулювання чи скасування.

Також визначено, що державна реєстрація припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізичної особи або внесення до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків запису про припинення такої діяльності фізичною особою не припиняє її зобов’язань, що виникли під час провадження підприємницької чи незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов’язань та застосування штрафних санкцій і нарахування пені за їх невиконання.

У разі якщо після внесення до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків запису про припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізична особа продовжує провадити таку діяльність, вважається, що вона розпочала таку діяльність без взяття її на облік як самозайнятої особи.

Звільненому працівнику нараховано дохід у вигляді індексації заробітної плати за минулі періоди: що з єдиним внеском?

Пологівське управління Головного управління ДПС у Запорізькій області інформує, що індексація заробітної плати здійснюється на підставі Закону України від 03 липня 1991 року 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 1282) та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від    17 липня 2003 року № 1078 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1078).

Об’єктом індексації грошових доходів населення є оплата праці (грошове забезпечення) як грошовий дохід громадян, одержаний ними в гривнях на території України і який не має разового характеру (частина перша ст. 2 Закону   № 1282, п. 2 Порядку № 1078).

Згідно з п. 1 частини 1 ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) для роботодавців, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року  № 108/95-ВР «Про оплату праці» із змінами та доповненнями.

Визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні єдиного внеску передбачено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5 (далі – Інструкція № 5).

Суми виплат, пов’язаних з індексацією заробітної плати, входять до фонду оплати праці у складі фонду додаткової заробітної плати (п.п. 2.2.7 п. 2.2 розділу 2 Iнструкції № 5) та є об’єктом для нарахування єдиного внеску.

Водночас, частиною 2 ст. 7 Закону № 2464 встановлено, що для осіб, які, зокрема отримують заробітну плату (дохід) за виконану роботу (надані послуги), строк виконання яких перевищує календарний місяць, єдиний внесок нараховується на суму, що визначається шляхом ділення заробітної плати (доходу), виплаченої за результатами роботи, на кількість місяців, за які вона нарахована.

Зазначений порядок нарахування єдиного внеску поширюється також на осіб, яким після звільнення з роботи нараховано заробітну плату (дохід) за відпрацьований час.

Відповідно до частини 5 ст. 8 Закону № 2464 єдиний внесок для роботодавців встановлюється у розмірі 22 % до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску. У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.

Обчислення єдиного внеску здійснюється щомісяця на підставі бухгалтерських та інших документів, згідно з якими провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до Закону № 2464 нараховується єдиний внесок (частина 3 ст. 9 Закону № 2464).

Згідно з п. 3 розділу IV Інструкції про порядок нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами та доповненнями, якщо нарахування заробітної плати здійснюється за попередній період, зокрема, у зв’язку з уточненням кількості відпрацьованого часу, виявленням помилок, суми нарахованої заробітної плати включаються до заробітної плати того місяця, у якому були здійснені такі нарахування.

Враховуючи викладене, база нараховування єдиного внеску на суму доходу у вигляді індексації заробітної плати, нарахованого звільненому працівнику за минулі періоди, визначається шляхом ділення такого доходу на кількість місяців, за які він нарахований, та включення до заробітної плати місяця, в якому були здійснені такі нарахування. Якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, то сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.

До уваги платників рентної плати за спеціальне використання води!

Пологівське управління Головного управління ДПС у Запорізькій області нагадує, що водокористувачі самостійно обчислюють рентну плату за спеціальне використання води (далі – рентна плата) та за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики і рибництва щокварталу наростаючим підсумком з початку року, а за спеціальне використання води для потреб водного транспорту – починаючи з першого півріччя поточного року, у якому було здійснено таке використання.

Норми визначені п.п. 255.11.1 п. 255.11 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Рентна плата обчислюється виходячи з фактичних обсягів використаної води (підземної, поверхневої) водних об’єктів, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування, лімітів використання води, ставок рентної плати та коефіцієнтів (п.п. 255.11.2 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).

Водокористувачі, які використовують воду із змішаного джерела, обчислюють рентну плату, враховуючи обсяги води в тому співвідношенні, у якому формується таке змішане джерело, що зазначається, зокрема в дозволах ставок рентної плати та коефіцієнтів (п.п. 255.11.3 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).

Водокористувачі, які використовують воду з каналів, обчислюють рентну плату виходячи з фактичних обсягів використаної води, встановлених лімітів використання води, ставок рентної плати, встановлених для водного об’єкта, з якого забирається вода в канал, та коефіцієнтів (п.п. 255.11.4 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).

Рентна плата за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики обчислюється виходячи з фактичних обсягів води, пропущеної через турбіни гідроелектростанцій, та ставки рентної плати (п.п. 255.11.5 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).

За умови експлуатації водних шляхів вантажними самохідними і несамохідними суднами рентна плата за спеціальне використання води для потреб водного транспорту обчислюється виходячи з фактичних даних обліку тоннаж-доби та ставки рентної плати, а пасажирськими суднами – виходячи з місця-доби та ставки рентної плати (п.п. 255.11.6 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).

Справляння рентної плати за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва не звільняє водокористувачів від сплати рентної плати за спеціальне використання води (п.п. 255.11.7 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).

Рентна плата за спеціальне використання води для потреб рибництва обчислюється виходячи з фактичних обсягів води, необхідної для поповнення водних об’єктів під час розведення риби та інших водних живих ресурсів (у тому числі для поповнення, яке пов’язане із втратами води на фільтрацію та випаровування), та ставок рентної плати (п.п. 255.11.8 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).

Водокористувачі, які застосовують для потреб охолодження обладнання оборотну систему водопостачання, обчислюють рентну плату виходячи із фактичних обсягів води, використаної на підживлення оборотної системи. За всі інші обсяги фактично використаної води рентна плата обчислюється на загальних підставах (п.п. 255.11.9 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).

Згідно з п.п. 255.11.10 п. 255.11 ст. 255 ПКУ обсяг фактично використаної води обчислюється водокористувачами самостійно на підставі даних первинного обліку згідно з показаннями вимірювальних приладів.

За відсутності вимірювальних приладів обсяг фактично використаної води визначається водокористувачем за технологічними даними (тривалість роботи агрегатів, обсяг виробленої продукції чи наданих послуг, витрати електроенергії, пропускна спроможність водопровідних труб за одиницю часу тощо). У разі відсутності вимірювальних приладів, якщо можливість їх встановлення існує, рентна плата сплачується у двократному розмірі.

Обсяг фактично використаної води на державних системах у зрошувальному землеробстві визначають органи водного господарства (п.п. 255.11.11 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).

У разі перевищення водокористувачами встановленого річного ліміту використання води рентна плата обчислюється і сплачується у п’ятикратному розмірі виходячи з фактичних обсягів використаної води понад встановлений ліміт використання води, ставок рентної плати та коефіцієнтів (п.п. 255.11.13 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).

Правильно заповнюємо платіжні доручення на сплату податкового боргу

Пологівське управління Головного управління ДПС у Запорізькій області звертає увагу, що з метою недопущення випадків невірного або помилкового заповнення реквізиту розрахункового документу «Призначення платежу» при перерахуванні платежів до бюджету та сплаті коштів у рахунок погашення податкового боргу поле «Призначення платежу» розрахункового документа слід заповнювати відповідно до вимог Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів (далі – Порядок), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666 із змінами, з обов’язковим зазначенням наступного коду виду сплати:

- 140 - надходження до бюджету коштів у рахунок погашення податкового боргу.

Заповнення поля «Призначення платежу» у платіжному дорученні у разі погашення податкового боргу підприємством:

1 – службовий код ("*");

2 – код виду сплати ("140" – надходження до бюджету коштів у рахунок погашення податкового боргу);

3 – код за ЄДРПОУ платника, який здійснює сплату;

4 – друкується роз’яснювальна інформація про призначення платежу;

5 – не заповнюється;

6 – не заповнюється;

7 – не заповнюється.

Наприклад: *;140;11221122;надходження до бюджету коштів у рахунок погашення податкового боргу;

Інформацію про податковий борг можливо отримати он-лайн

Пологівське управління Головного управління ДПС у Запорізькій області повідомляє, що на офіційному сайті ДПС України (https://tax.gov.ua/:Головна/Відкриті дані/Інформація) щомісячно оприлюднюється інформація стосовно суб’єктів господарювання, які мають податковий борг (п. 35.4 ст. 35 Податкового кодексу України).

Також на офіційному вебпорталі ДПС працює електронний сервіс «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера», який розміщено на головній сторінці вебпорталу за посиланням https://tax.gov.ua/businesspartner.

Для перевірки надійності ділового партнера, зокрема, щодо сумлінності у сплаті податків, достатньо ввести відому інформацію в одне з полів або в обидва поля і система здійснить пошук у базах даних, доступних для публічного використання та повідомить про результати пошуку з зазначенням інформації щодо відсутності або наявності боргу у платника податків.

У полі «Податковий номер» вказується код за ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків/серія та/або номер паспорта (для фізичних осіб – платників податків, які мають відмітку у паспорті про право здійснювати платежі за серією та/або номером паспорта).

У полі «Найменування/прізвище, ім’я, по батькові платника податків» зазначається повністю точна назва платника податків.

Оновлення інформації на вебпорталі ДПС щодо стану розрахунків платника податків з бюджетом (про наявність заборгованості) відбувається щоденно, крім вихідних та святкових днів, після проведення розрахунків зведених показників в центральній базі даних за результатами попереднього банківського дня.

Крім того, меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету надає платнику податків з використанням кваліфікованого електронного підпису доступ до своїх особових рахунків із сплати податків, зборів та інших платежів.

Також платник податків має право надіслати запит про отримання витягу щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами за даними органів ДПС за формою «F/J1300203» через меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету.

Про порядок заповнення розділу 3 повідомлення за формою № 20-ОПП

Пологівське управління Головного управління ДПС у Запорізькій області нагадує, що згідно з    п. 8.1 розділу VIIІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 1588), платник податків зобов’язаний повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючий орган за основним місцем обліку шляхом подання Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП (далі – Повідомлення за формою   № 20-ОПП) (додаток № 10 до Порядку № 1588) у порядку, встановленому розділом VIIІ Порядку № 1588.

Відповідно до Пам’ятки для заповнення розділу 3 Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (додаток до Повідомлення за формою № 20-ОПП) розділ 3 «Відомості про об’єкти оподаткування платника податків» Повідомлення за формою № 20-ОПП заповнюються наступним чином:

? при першому наданні – зазначаються всі об’єкти оподаткування;

? при наступному поданні – зазначається новий об’єкт оподаткування або об’єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни.

Графа 2 «Код ознаки надання інформації» має значення:

1 – первинне надання інформації про об’єкти оподаткування;

3 – зміна відомостей про об’єкт оподаткування;

6 – закриття об’єкта оподаткування.

При поданні інформації про новий об’єкт оподаткування у графу 2 вноситься значення «1 – первинне надання інформації про об’єкти оподаткування».

У разі зміни відомостей про об’єкт оподаткування (зміна типу, найменування, місцезнаходження, виду права або стану об’єкта оподаткування) зазначається оновлена інформація про об’єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни, та у графу 2 вноситься значення «3 – зміна відомостей про об’єкт оподаткування».

У разі зміни призначення об’єкта оподаткування або його перепрофілювання інформація щодо такого об’єкта оподаткування надається в повідомленні двома рядками: в одному – зазначається інформація про закриття об’єкта оподаткування, призначення якого змінюється (у графу 2 вноситься значення «6 – закриття об’єкта оподаткування»), у другому – оновлена інформація про об’єкт оподаткування, який створено чи відкрито на основі закритого (у графу 2 вноситься значення «1 – первинне надання інформації про об’єкти оподаткування»), при цьому ідентифікатор об’єкта оподаткування змінюється.

Графа 3 «Тип об’єкта оподаткування» заповнюється відповідно до рекомендованого довідника типів об’єктів оподаткування, що оприлюднений на офіційному веб-порталі ДПС та розміщений на інформаційних стендах у контролюючих органах.

Графа 4 «Найменування об’єкта оподаткування» (зазначити у разі наявності) заповнюється якщо об’єкт обліковується з найменуванням.

Графа 5 «Ідентифікатор об’єкта оподаткування» – це числове значення, яке складається з коду типу об’єкта оподаткування та внутрішнього ідентифікатора, прийнятого самою особою, що складається з 5-ти знаків.

Графи 6 – 7 «Адміністративна одиниця відповідно до КОАТУУ, де знаходиться об’єкт оподаткування» заповнюється відповідно до Класифікатора об’єктів адміністративно-територіального устрою, що розміщений на офіційному веб-сайті Державної служби статистики України.

У графі 9 «Стан об’єкта оподаткування» зазначається: 1 – будується/готується до введення в експлуатацію; 2 – експлуатується; 3 – тимчасово не експлуатується;

5 – непридатний до експлуатації; 6 – об’єкт відчужений/повернутий власнику; 7 – зміна призначення/перепрофілювання; 8 – орендується; 9 – здається в оренду.

У графі 10 «Вид права на об’єкт» зазначається: 1 – право власності; 2 – право володіння; 3 – право користування (сервітут, емфітевзис, суперфіцій); 4 – право господарського відання; 5 – право оперативного управління; 6 – право постійного користування; 7 – право довгострокового користування або оренди; 8 – право короткострокового користування, оренди або найму; 9 – іпотека; 10 – довірче управління майном.

На підставі проставленої відповідної позначки в графі 11 «Прошу взяти на облік за неосновним місцем обліку за місцезнаходженням об’єкта оподаткування (необхідно позначити знаком «√» або «+»)» здійснюється взяття на облік платника податків за неосновним місцем обліку в контролюючому органі за місцезнаходженням об’єкта оподаткування.

Інформація про об’єкти оподаткування такі як – товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) відображається у відповідній податковій звітності платника податків (податкові декларації з податку на прибуток, з податку на додану вартість, податковий розрахунок за формою № 1ДФ тощо), тому про такі об’єкти оподаткування не потрібно повідомляти у Повідомленні за формою № 20-ОПП.

Рекомендований довідник типів об’єктів оподаткування оприлюднюється на офіційному веб-порталі ДПС (http://tax.gov.ua/Головна/Довідники/Типи об’єктів оподаткування) та розміщується на інформаційних стендах у контролюючих органах (п. 8.7 розділу VIII Порядку № 1588).

Законом України № 466 внесено зміни до ПКУ стосовно стягнення податкового боргу

Пологівське управління Головного управління ДПС у Запорізькій області повідомляє, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) запроваджено, зокрема зміни щодо стягнення податкового боргу.

Так, п.п. 12.3.3 п. 12.3 ст. 12 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) викладено у новій редакції, згідно з якою контролюючі органи відповідно до Бюджетного кодексу України подають органам місцевого самоврядування у розрізі джерел доходів звітність:

? про суми нарахованих та сплачених податків та/або зборів, суми податкового боргу та надмірно сплачених до місцевих бюджетів податків та/або зборів на відповідних територіях – щомісячно, не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним;

? про суми списаного безнадійного податкового боргу; суми розстрочених і відстрочених грошових зобов’язань та/або податкового боргу платників податків, які повинні бути сплачені до місцевих бюджетів на відповідних територіях; суми наданих податкових пільг, включаючи втрати доходів бюджету від їх надання, – щокварталу, не пізніше 25 днів після закінчення звітного кварталу.

Крім того, закріплено право податкових органів (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи), зокрема:

? аналізувати фінансовий стан платника податків, що має податковий борг, та стан забезпечення такого боргу податковою заставою (п.п. 20.1.11 п. 20.1 ст. 20 ПКУ);

? звертатися до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу або його частини за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі (п.п. 20.1.341.п. 20.1 ст. 20 ПКУ).

Також розширено підстави звільнення майна платника податків – боржника з податкової застави, а саме з дня отримання:

? контролюючим органом підтвердження не лише повного погашення суми податкового боргу, а й повного погашення розстрочених (відстрочених) грошових зобов’язань та процентів за користування розстроченням (відстроченням) (п.п. 93.1.1 п. 93.1 ст. 93 ПКУ);

? платником податків згоди контролюючого органу на відчуження майна, що перебуває у податковій заставі (п.п. 93.1.6 п. 93.1 ст. 93 ПКУ).

З 60 до 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) боржнику податкової вимоги скорочено строк, протягом якого не провадяться стягнення коштів та продаж майна боржника (п. 95.2 ст. 95 ПКУ).

Відповідно до п. 95.5 ст. 95 ПКУ з одного несплаченого протягом 90 календарних днів задекларованого боржником грошового зобов’язання на суму, що перевищує 5 мільйонів гривень, до кількох несплачених задекларованих грошових зобов’язань на таку ж суму змінено умову, за якою стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому боржнику, та/або коштів з його рахунків у банках здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду.

З двох місяців до одного місяця скорочується строк, протягом якого боржник має право самостійно здійснити оцінку заставленого майна шляхом укладення договору з оцінювачем (п. 95.12 ст. 95 ПКУ).

Також збільшено з 1 мільйона до 10 мільйонів суму, заявлену до розстрочення, відстрочення, або суму розстрочених, відстрочених грошових зобов’язань чи податкового боргу, стосовно яких переносяться строки сплати, рішення щодо яких приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п. 100.9 ст. 100 ПКУ).

Внесено зміни до спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення

Пологівське управління Головного управління ДПС у Запорізькій області інформує, що внесено зміни до спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» до версії 1.28.10.0 станом на 01.06.2020. Даний комплект програмного забезпечення включає в себе зміни та доповнення з 28.12.2019 по 01.06.2020 включно та встановлюється тільки на релізи Системи версії 1.28, при цьому всі персональні довідники та налаштування користувача залишаються незмінними.

 Перелік змін та доповнень (версія 1.28.10.0) (станом на 01.06.2020):

Нові версії документів:

На виконання наказу Міністерства фінансів України від 21.12.2019 № 550 «Про внесення змін до форми Податкової декларації збору за місця для паркування транспортних засобів» додано нові версії документів:

F/J 0301207 – Податкова декларація збору за місця для паркування транспортних засобів;

F/J 0311207 – Розрахунок податкових зобов’язань   збору за місця для паркування транспортних засобів. Додаток до Податкової декларації збору за місця для паркування транспортних засобів (пункт 9).

У відповідності до форм, які опубліковано на сайті Державної служби статистики України, внесено зміни до наступних документів:

S1615207 – з № 51-пас (2 рази на рік). Обстеження фізичної особи – підприємця, що здійснює пасажирські автоперевезення на маршруті. (наказ Державної служби статистики від 14.06.2019 № 216 (зі змінами)).

Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням: https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/

Порядок перереєстрації платника податків в контролюючих органах в разі зміни місцезнаходження (місця проживання) в межах одного адміністративного району

Пологівське управління Головного управління ДПС у Запорізькій області інформує, що відповідно до п. 66.1 ст. 66 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755 -VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) підставами для внесення змін до облікових даних платників податків є, зокрема:

інформація органів державної реєстрації;

документально підтверджена інформація, що надається платниками податків.

У разі виникнення змін у даних або внесення змін до документів, що подаються для взяття на облік згідно з главою 6 ПКУ, крім змін, які вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР), та змін, про які платник податків повідомив за основним місцем обліку, платник податків зобов’язаний подати контролюючому органу, в якому він обліковується, уточнені документи протягом 10 календарних днів з дня внесення змін до зазначених документів (п. 66.5 ст. 66 ПКУ).

Відповідно до ст. 9 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 755) в ЄДР містяться дані, зокрема, й про місцезнаходження юридичної особи та місце проживання фізичної особи – підприємця.

При зміні платниками податків місцезнаходження (місця проживання) в межах одного адміністративного району змінюються дані, що містяться у Єдиному банку даних юридичних осіб та Реєстрі самозайнятих осіб, але при цьому не змінюється їх основне місце обліку в контролюючих органах.

Порядок внесення змін до облікових даних платників податків встановлено розд. ІХ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (у редакції наказу Мінфіну від 22.04.2014 № 462) із змінами та доповненнями (далі – Порядок).

У разі виникнення змін у даних або внесення змін до документів, що подаються для взяття на облік, крім змін, які вносяться до ЄДР, та змін, про які платник податків повідомив за основним місцем обліку, платник податків зобов’язаний протягом 10 календарних днів з дня внесення змін до зазначених документів подати до контролюючого органу уточнені документи в такому самому порядку, як і при взятті на облік. Додаткова реєстраційна заява за формами № 1-ОПП, № 5-ОПП подається з позначкою «Зміни» або за формою № 1-РПП – з позначкою «Перереєстрація, зміни» (п. 9.2 розд. IX Порядку).

Отже, стосовно платників податків, відомості про яких включаються до ЄДР:

інформація про зміну місцезнаходження/місця проживання оновлюється в контролюючих органах на підставі відомостей, отриманих від державного реєстратора, в порядку, визначеному Законом № 755.

Стосовно платників податків, відомості про яких не включаються до ЄДР, інформація про зміну місцезнаходження/місця проживання оновлюється на підставі уточнених документів та заяви за формами № 1-ОПП, № 5-ОПП або за формою № 1-РПП.

Порядок обчислення бази нарахування для сплати ЄВ за звітний квартал ФОП на загальній системі оподаткування

Пологівське управління Головного управління ДПС у Запорізькій області повідомляє. Відповідно до п. 2 частини першої ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) для ФОП на загальній системі оподаткування базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - ЄВ) є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄВ, встановленої Законом № 2464. При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску).

ЄВ встановлюється у розмірі 22 відс. до визначеної бази нарахування ЄВ (частина п’ята ст. 8 Закону № 2464).

ФОП на загальній системі оподаткування зобов’язані сплачувати ЄВ, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄВ (абзац третій частини восьмої ст. 9 Закону № 2464).

Пунктом 164.1 ст. 164 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) встановлено, що базою оподаткування для доходів, отриманих від провадження господарської діяльності, є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до п. 177.2 ст. 177 розд. ІV ПКУ, згідно з яким чистим оподатковуваним доходом є різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої ФОП.

Нерухомість, яка відноситься до об’єктів житлової нерухомості

Пологівське управління Головного управління ДПС у Запорізькій області інформує. Відповідно до п.п. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єкти житлової нерухомості - будівлі, віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду, дачні та садові будинки.

Згідно із п.п. 14.1.129.1 п.п. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 ПКУ будівлі, віднесені до житлового фонду поділяються на такі типи:

а) житловий будинок – будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання. Житлові будинки поділяються на житлові будинки садибного типу та житлові будинки квартирного типу різної поверховості. Житловий будинок садибного типу – житловий будинок, розташований на окремій земельній ділянці, який складається із житлових та допоміжних (нежитлових) приміщень;

б) прибудова до житлового будинку - частина будинку, розташована поза контуром його капітальних зовнішніх стін, і яка має з основною частиною будинку одну (або більше) спільну капітальну стіну;

в) квартира – ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання;

г) котедж – одно-, півтораповерховий будинок невеликої житлової площі для постійного чи тимчасового проживання з присадибною ділянкою;

ґ) кімнати у багатосімейних (комунальних) квартирах - ізольовані помешкання в квартирі, в якій мешкають двоє чи більше квартиронаймачів.

Садовий будинок – будинок для літнього (сезонного) використання, який в питаннях нормування площі забудови, зовнішніх конструкцій та інженерного обладнання не відповідає нормативам, установленим для житлових будинків (п.п. 14.1.129.2 п.п. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Дачний будинок – житловий будинок для використання протягом року з метою позаміського відпочинку(п.п. 14.1.129.3 п.п. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

До уваги платників податків! ЦОП працює у звичайному режимі

У зв’язку з послабленням протиепідемічних заходів відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів» (далі – Постанова № 392) Центри обслуговування платників Пологівського управління Головного управління ДПС у Запорізькій області здійснює прийом відвідувачів за звичайним графіком роботи (з 9 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв. з обідньою перервою з 13 год. 00 хв. до 13 год. 45хв. та з технічними перервами для санітарної обробки).

Продовжується застосовування протиепідемічних заходів, що визначаються Постановою № 392, а також заходів, що додатково встановлені органами державної влади та органами місцевого самоврядування в межах компетенції:

до ЦОП платники мають право заходити тільки у захисній масці, рукавичках, та після дезінфекції рук;

не допускаються громадяни з ознаками інфекційних захворювань без масок у приміщення;

обмежено кількість одночасного перебування людей в залах обслуговування ЦОП в залежності від кількості працюючих робочих місць (на 1 працівника ЦОП - 1 відвідувач);

дотримання відстані не менше ніж 1,5 метра між відвідувачами, які очікують дозволу на вхід до приміщень;

приймання усієї вхідної кореспонденції, у тому числі заяв на отримання послуг, здійснюється виключно через скриньки, через режим листування в Електронному кабінеті у форматі pdf (обмеження 2 МБ), поштою.

Для зменшення скупчення відвідувачів у Пологівському управлінні рекомендують здійснювати візит до ЦОП за попереднім записом на конкретну годину прийому (за телефоном, через електронну скриньку).

Нагадуємо, що платники податків також можуть скористатися зручними електронними сервісами, запровадженими ДПС.

Вже в серпні можна буде протестувати «РРО в смартфоні»

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» від 20 вересня 2019 року №128-IX передбачено запровадження програмних реєстраторів розрахункових операцій. Найближчим часом завершується підготовка до запуску фіскального додатку для програмного РРО, який стане доступним для повноцінного використання для всіх бажаючих на безоплатний основі з 1 серпня 2020 року. До цього часу суб’єкти господарювання матимуть змогу впродовж місяця протестувати додаток та надати пропозиції щодо його вдосконалення.

Разом з тим,  Костянтинівсько-Дружківське управління Головного управління ДПС у Донецькій області нагадує, що використання програмного РРО стане обов’язковим для підприємців з 1 січня 2021 для платників єдиного податку 2-4 групи, які надають платні медичні послуги, продають ювелірні та побутові вироби з дорогоцінних металів і каменів, займаються бізнесом щодо забезпечення стравами та напоями, продають товари і послуги через Інтернет, торгують уживаними речами в магазинах і автозапчастинами, працюють в сфері туристичних послуг.

Для інших платників єдиного податку 2-4 групи обов’язково застосовувати РРО потрібно буде з 01 квітня 2021 року.

Запуск додатку «РРО у смартфоні» повинен був розпочатись ще 19 квітня 2020 року, але у зв’язку з карантинними заходами цей термін було перенесено. Це надало змогу доопрацювати інтерфейс програмного забезпечення, зробивши його більш функціональним.  Фіскальний додаток можна буде легко встановити на будь-який смартфон, планшет чи ноутбук – зазначають розробники.

Ціни за якими здійснюється продаж тютюнових виробів в роздрібній мережі

Пологівське управління Головного управління ДПС у Запорізькій області інформує, що згідно з п.п. 14.1.252 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) тютюнові вироби – сигарети з фільтром або без фільтру, цигарки, сигари, сигарили, а також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн, махорка та інші вироби з тютюну чи його замінників для куріння, нюхання, смоктання чи жування.

     Продаж сигарет (з фільтром та без фільтру) та цигарок у роздрібній мережі здійснюється за цінами, не вищими за максимальні роздрібні ціни (далі – МРЦ), збільшені на суму акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

     Тобто, до вартості пачки сигарет чи цигарок, не вищої за МРЦ (100 відс.), додається акцизний податок з роздрібної торгівлі підакцизними товарами – 5 відс. вказаної вартості. Вартість пачки сигарет (цигарок), вище якої не дозволена її реалізація, можна отримати помноживши МРЦ (вказану на пачці) на 1,05.

     Продаж інших тютюнових виробів у роздрібній мережі здійснюється за цінами, рівень яких визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням податку на додану вартість, акцизного податку (крім акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів), та акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, що становить 5 відс. вказаної вартості.

Документи які потрібні для оформлення податкової знижки на навчання

Пологівське управління Головного управління ДПС у Запорізькій області повідомляє, що згідно з пп. 170 п. 1 ст. 14 ПКУ, податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб'єктами господарювання, — документально підтверджена сума витрат платника податку — резидента у зв'язку з придбанням товарів у резидентів — фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених Податковим кодексом та відповідно до пп. 3 п. 3 ст. 166 ПКУ визначено, що сума коштів, витрачена на отримання середньої професійної або вищої освіти платником податків або членом його сім'ї першого ступеня споріднення, який не одержує заробітної плати, підпадає під податкову знижку.

Повернути податкову знижку можна лише за рік, що минув. Право на отримання податкової знижки має особа, яка понесла витрати та з якою укладено договір (батьки, чоловік або дружина та працюючі студенти, які понесли витрати на навчання).

Документи необхідні для отримання податкової знижки на навчання:

 декларація про майновий стан і доходи;

Додаток Ф №3  - Розрахунок суми податку, на яку зменшуються податкові зобовязання з податку на доходи фізичних осіб у звязку з використанням права на податкову знижку

копія паспорта особи, яка подає декларацію;

копія реєстраційного номера облікової картки особи, яка подає декларацію;

копія паспорта студента;

копія реєстраційного номера облікової картки студента;

копія свідоцтва про народження студента;

довідка з навчального закладу про кількість навчальних місяців, у минулому календарному році;

копії квитанцій та/або платіжних доручень сплачених за навчання в звітному періоді;

довідка про заробітну плату за звітний період, з обов’язковим включенням сум податків, які утримуються із заробітної плати та суми пільги, якщо є;

копія документу із зазначенням реквізитів для перерахування коштів;

копія договору про навчання.

Отримати відшкодування (податкову знижку) за видатками на освіту, отриману в 2019 календарному році, можна до 31 грудня 2020 року включно.

Реєстраційна заява платника ПДВ подається виключно в електронному вигляді

З 23 травня 2020 року набрав чинності ЗаконУкраїнивід 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі - Закон № 466).

Зокрема, нормами Закону № 466 внесено зміни до порядку реєстрації, перереєстрації та анулювання реєстрації платників ПДВ, встановленого статями 183 та 184 розділу V Податкового кодексу України (далі - Кодекс). Так, відповідно до Закону № 466:

-новостворені суб’єкти господарювання зможуть заявити про своє бажання добровільно зареєструватися як платник ПДВ без подання реєстраційної заяви під час державної реєстрації створення юридичної особи або державної реєстрації фізичної особи - підприємця;

- єдиним способом подачі реєстраційної заяви платника ПДВ до контролюючого органу (для обов’язкової, добровільної реєстрації та перереєстрації) є спосіб подання заяви засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги». Способу подання реєстраційної заяви платника ПДВ особисто до контролюючого органу за місцезнаходженням (місцем проживання) особи, пунктом 183.7 статті 183 Кодексу не передбачено;

- збільшено час для подання суб’єктами господарювання реєстраційних заяв для добровільної реєстрації платниками ПДВ та у разі обрання або переходу на спрощену систему оподаткування, зміни ставки єдиного податку - не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками ПДВ (замість 20 календарних днів);

- спрощено процедури перереєстрації платників ПДВ. Зокрема, перереєстрація не передбачається у випадках зміни суб’єктом господарювання місцезнаходження (місця проживання), а перереєстрація у зв’язку зі зміною найменування (крім перетворення) (прізвища, імені та по батькові) платника ПДВ, який включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр), здійснюється контролюючим органом без подання заяви платником ПДВ;

-  анулювання реєстрації про водитиметься контролюючим органом автоматично на підставі відомостей про державну реєстрацію припинення юридичної особи (крім перетворення) або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця,  отриманих згідно із законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань»,  або заданими реєстру платників єдиного податку про застосування суб’єктом господарювання спрощеної системи оподаткування,  що не передбачає сплати податку на додану вартість;

- у разі перетворення юридичної особи - платника податку проводиться перереєстрація платника ПДВ. Якщо особа, утворена шляхом перетворення, не подала у встановлений строк заяви для перереєстрації, її реєстрація платником податку анулюється відповідно до статті 184 Кодексу.

Разом з тим нормами Прикінцевих положень Закону № 466 встановлено строк для приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність до цього Закону.

Увага, перенесено дати запровадження програмних РРО

Пологівське управління Головного управління ДПС у Запорізькій області інформує, що у зв’язку з карантином відтерміновано запровадження нових правил використання РРО, а саме:

до 01 серпня 2020 року перенесено застосування програмних РРО, як альтернативу класичним РРО;

до 01 серпня 2020 року продовжено можливість не застосовувати РРО та/або програмні РРО підприємцями - платниками єдиного податку другої - четвертої груп, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн. грн., незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:

- реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

- реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення.

Нагадуємо, що надання платних послуг у сфері охорони здоров'я, виключено із зазначеного переліку. Такі послуги можна буде надавати в межах зазначеного ліміту до 01 січня 2021 року.

З 01 січня 2021 до 01 квітня 2021 року продовжено можливість не застосовувати РРО та/або програмні РРО підприємцями - платниками єдиного податку 2-ї – 4-ї груп, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн. грн., незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:

- реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

- реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров'я;

- реалізацію товарів (надання послуг) через мережу Інтернет;

- реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;

- роздрібну торгівлю вживаними товарами в магазинах (група 47.79 КВЕД);

- діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, якщо така діяльність є іншою, ніж визначена п.11 ст.9 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг";

- діяльність туристичних агентств, туристичних операторів;

- діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення (група 55.10 КВЕД);

- реалізацію текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Самозайняті особи можуть не використовувати програмний РРО

Пологівське управління Головного управління ДПС у Запорізькій області інформує, що самозайняті особи, а саме: «айтішники», юристи, консультанти та інші самозайняті особи, зокрема й ті, хто працює на третій групі спрощеної системи оподаткування, не мають застосовувати реєстратори розрахункових операцій (РРО)/програмні РРО у разі:

? якщо їх клієнти розраховуються з такими самозайнятими особами виключно у безготівковій формі без застосування платіжних карток і перераховують їм кошти на поточний рахунок банківським переказом;

? якщо їх клієнт у касі банку вносить готівку для подальшого її зарахування на поточний рахунок такої самозайнятої особи – продавця.

Звертаємо увагу, що відповідно до Закону України від 17 березня 2020 року № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» застосування програмних РРО для фізичних осіб – підприємців відтерміновано до 01 серпня 2020 року.

Податкові новації 2020: відповідальність платників податків та контролюючих органів, штрафні санкції

Пологівське управління Головного управління ДПС у Запорізькій області повідомляє, що 23 травня 2020 року набув чинності Закон України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (крім деяких змін, які набирають чинності з 1 липня 2020 року та з 1 січня 2021 року).

Згідно із Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон), запроваджено нову концепцію відповідальності, яка передбачає:

обов’язковий аналіз та доведення контролюючими органами наявності умислу та вини платника податків при вчиненні податкового правопорушення;

притягнення до фінансової відповідальності платника податків за вчинення податкового правопорушення здійснюється за умови наявності в діянні вини, крім деяких податкових правопорушень, відповідальність за які настає незалежно від наявності вини (відчуження майна, яке перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; неподання у строки документів для взяття на облік; здійснення видаткових операцій за рахунком платника податків банком або іншою фінансовою установою до отримання повідомлення відповідного контролюючого органу; неповідомлення фізичними особами-підприємцями про свій статус банку при відкритті рахунку тощо);

визначення обставин, що пом’якшують відповідальність особи за вчинення податкового правопорушення (під впливом погрози, примусу, матеріальну, службову чи іншу залежність; збігу тяжких особистих чи сімейних обставин; самостійне повідомлення платником податків про вчинене ним правопорушення);

визначення додаткових обставин, що звільняють від фінансової відповідальності платника податків, зокрема вчинення діяння особою, що діяла відповідно до висновку об’єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду, зразкової справи Верховного Суду щодо застосування норми права, від якої в подальшому було відступлено; внаслідок незаконних рішень, дій або бездіяльності контролюючих органів;

зменшення розміру штрафів за вчинення податкового правопорушення на 50 відсотків у разі наявності хоча б однієї обставини, що пом'якшує відповідальність;

відповідальність контролюючих органів за вчинення податкових правопорушень незалежно від наявності вини;

визначення фіксованого розміру компенсації (одна мінімальна заробітна плата) за шкоду, заподіяну протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, для отримання якої платнику податків необхідно довести лише факт протиправності рішень, дій бездіяльності контролюючих органів (прийняття незаконного рішення, що призвели до втрати особою статусу платника податку; невнесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та/або порушення строків початку проведення камеральної перевірки, перешкоджання звільненню майна особи з-під режиму тимчасово затримання тощо);

визначення переліку видів шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, які можуть бути заявлені платником податків до відшкодування (вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна; додаткові витрати, понесені платником податку (штрафні санкції, сплачені контрагентам платника податку, вартість додаткових робіт, послуг, додатково витрачених матеріалів тощо); витрати, пов'язані з адміністративним та/або судовим оскарженням тощо). Сума такого відшкодування не повинна перевищувати 50 розмірів мінімальної заробітної плати.

Також Законом передбачено:

скасування штрафних санкції до фізичних осіб у разі неподання або порушення строків подання інформації для формування Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (у разі зміни ПІБ, адреси тощо);

скасування штрафних санкцій у випадках, коли помилки щодо реєстраційного номера облікової картки платника податків у податковій звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку були виправлені податковими агентами самостійно, в тому числі протягом 30 календарних днів з дня надходження повідомлень про помилки, виявлені контролюючим органом;

збільшення у 2 рази штрафів для платників податків за окремі порушення у сфері адміністрування податків (ст.ст. 117, 118, 119, 119-1, п. 120.1, п. 121.1 Податкового кодексу України та інші: порушення порядку взяття на облік у контролюючих органах – до 2 040 грн; строку та порядку подання інформації про відкриття (закриття) банківських рахунків – до 680 грн; порядку подання інформації про фізичних осіб - платників податків – до 2 040 грн; порядку подання інформації контролюючим органам про угоди щодо оренди об’єктів нерухомості (новий штраф)  – до 1 360 грн та строків зберігання документів з питань обчислення і сплати податків та зборів – до 4 080 грн).

Також встановлено штрафні санкції:

у розмірі 2 відсотків обсягу постачання (без ПДВ), але не більше 1200 грн, для кожної несвоєчасно зареєстрованої податкової накладної для операцій з постачання товарів/послуг, які звільнені від ПДВ або які оподатковуються за нульовою ставкою та ін. (п. 120-1.1 );

у розмірі 5 відсотків обсягу постачання (без ПДВ), але не більше 3400 грн, для кожної податкової накладної, яка не зареєстрована для операцій з постачання товарів/послуг, які звільнені від ПДВ або які оподатковуються за нульовою ставкою (п. 120-1.2);

за неподання контролюючою особою звіту про контрольовані іноземні компанії - у розмірі 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи за кожний такий факт (більше 210 200 грн), несвоєчасне подання цього звіту - 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи за кожний такий факт (більше 105 100 грн) (п. 120.7) та інші;

усунення неузгодженостей та розбіжностей у нормах Податкового кодексу України щодо нарахування пені за актами перевірок.

Більш детально із Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» можна ознайомитись за посиланням: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/466-IX

Отримали доходи в іноземній валюті – не забудьте задекларувати їх до 1 липня 2020 року

Пологівське управління Головного управління ДПС у Запорізькій області нагадує, що триває кампанія декларування доходів 2020. Громадяни, які отримали доходи, які не оподатковувались під час їх виплати, у т.ч. і іноземні доходи, мають подати до податкових органів річну податкову декларацію про майновий стан і доходи.

Нормами п. 164.3 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що при визначенні бази оподаткування враховуються всі доходи платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), отримані ним як у грошовій, так і негрошовій формах.

Згідно із п. 164.4 ст. 164 ПКУ під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів.

Базою оподаткування ПДФО для доходів, які отримані платником ПДФО в іноземній валюті, є ці доходи, що перераховані у гривню за валютним курсом Національного банку України, який діяв на момент нарахування (отримання) таких доходів.

У 2020 році платник ПДФО має задекларувати іноземні доходи, які були одержані у 2019 році. Нагадуємо, що відповідно до Закону України від 17 березня 2020 року №533 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби  (COVID – 19)», термін подання річної декларації про майновий стан і доходи продовжено до 1 липня 2020 року.

Пологівське управління ГУ ДПС у Запорізькій області про подання річної податкової декларації про майновий стан і доходи

Пологівське управління Головного управління ДПС у Запорізькій області інформує. Згідно з п. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) платник податків зобов'язаний за кожний встановлений Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Ця норма застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.

Платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою (п. 54.1 ст. 54 Кодексу).

Контролюючий орган, відповідно до абзацу першого п. 102.1 ст. 102 Кодексу крім випадків, визначених п. 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації.

Отже, чинним Кодексом не заборонено платнику податків подавати річну податкову декларацію у строки, що перевищують граничний строк визначення контролюючим органом грошових зобов'язань платника податків (1095 днів), у разі якщо так декларація не була подана раніше.

Слід також відмітити, що Податковий кодекс України набрав чинності з 1 січня 2011 року, відповідно з пунктом 1 розділу XIX Кодексу.

Враховуючи викладене, платник податку - фізична особа відповідно до вимог Кодексу має право подати річну податкову декларацію за формою та порядком, що діють на момент її подання (п. 48.1 ст. 48 Кодексу), та самостійно визначити податкові зобов'язання з доходів, отриманих у звітних періодах, починаючи з 01 січня 2011 року, без дотримання строку 1095 днів, у разі якщо така декларація не була подана раніше.

Пологівське управління ГУ ДПС у Запорізькій області інформує про перенесення термінів запровадження нових правил використання РРО

Пологівське управління Головного управління ДПС у Запорізькій області інформує, що відповідно до Законом України від 17.03.2020 №533-IX «Про внесення змін до ПКУ та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню короновірусної хвороби (COVID-19)» передбачено перенесення термінів запровадження нових правил використання РРО.

До 1 серпня 2020 перенесено введення в дію норм законодавства щодо запровадження програмних реєстраторів розрахункових операцій, як альтернативу класичних РРО. Також, до 1 серпня 2020 року продовжено можливість не застосовувати РРО та/або програмні РРО платникам єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями) незалежно від обраного виду діяльності обсяг яких протягом календарного року не перевищує ліміт 1 млн. грн., крім тих, які здійснюють:

- реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

- реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення.

Надання платник послуг у сфері охорони здоров’я, виключено із зазначеного ліміту до 1 січня 2021 року.

З 1 січня 2021 року до 1 квітня 2021 року продовжено можливість не застосовувати РРО та/або програмні РРО платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн. грн., незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:

-   реалізацію товарів (надання послуг) через мережу Інтернет;

- реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

- реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров'я;

- реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;

- роздрібну торгівлю уживаними товарами в магазинах (група 47.79 КВЕД);

- діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, крім продажу води, молока, квасу, олії та живої риби з автоцистерн, цистерн, бочок і бідонів; страв та безалкогольних напоїв у їдальнях і буфетах загальноосвітніх навчальних закладів і професійно-технічних навчальних закладів під час навчального процесу;

- турагенства і туроператори;

- діяльність готелів та подібні місця тимчасового розміщення (група 55.10 КВЕД); а також при реалізації текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

ГУ ДПС у Запорізькій області інформує

   Запорізькі роботодавці сплатили до пенсійного і соціальних фондів майже 3,5 мільярда

У січні-травні 2020 року від підприємств і підприємців регіону надійшло 3 мільярди 455 мільйонів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (без даних великих підприємств, які перебувають на обліку в Запорізькому управлінні Офісу ВПП ДПС). Як повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Петро Філімонов, порівняно з минулим роком сплачена сума зросла на 179 мільйонів або більш ніж на п'ять відсотків.

Зокрема, роботодавці м. Запоріжжя спрямували до пенсійного і соціальних фондів 1 мільярд 788 мільйонів, м. Енергодар, Кам'янсько-Дніпровського та Великобілозерського районів – 565 мільйонів, м. Мелітополь, Мелітопольського та Веселівського районів – більше 319 мільйонів, м. Бердянськ, Бердянського та Приморського районів – 228 мільйонів, Василівського та Михайлівського районів – 93 мільйони, Пологівського, Більмацького та Розівського районів – 90 мільйонів, Вільнянського, Новомиколаївського районів – 89,6 мільйона, Оріхівського та Гуляйпільського районів – 85,6 мільйона, м. Токмак, Токмацького та Чернігівського районів – майже 75 мільйонів, Якимівського та Приазовського районів – 61 мільйон, Запорізького району – близько 60 мільйонів.

У травні до соціальних фондів було перераховано 674 мільйони гривень єдиного внеску, що на шість мільйонів більше травневих показників 2019 року.

Станом на початок травня в Запорізькому регіоні зареєстровано 176500 платників єдиного внеску, у порівнянні з минулим роком їхня кількість зросла на 7722.

Нагадаємо, Законом України від 13 травня 2020 року №591-IX внесені зміни, зокрема, до Податкового кодексу України та Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" щодо продовження податкових преференцій, раніше запроваджених Законами від 17.03.2020 № 533 та від 30.03.2020 № 540, а також передбачено додаткові пільги.

З докладною інформацією про це можна ознайомитись за посиланнями:

https://zp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/420361.html;

https://zp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/420387.html.

Внесок запорізького бізнесу до бюджету держави перевищив три мільярди

За п'ять місяців запорізькі платники податків спрямували до державного бюджету 3 мільярди 224 мільйони гривень (без даних великих підприємств, зареєстрованих у Запорізькому управлінні Офісу ВПП ДПС). Рівень надходжень перевищив минулорічний на 162 мільйони або на 5,3 відсотка.

Найбільші доходи скарбниці сформував податок на додану вартість – 1 мільярд 522 мільйони, це на 197,5 мільйона або на 15 відсотків більше, ніж було сплачено у січні-травні 2019 року.

Від роботодавців і мешканців регіону надійшло 791 мільйон гривень податку на доходи фізичних осіб, порівняно з минулим роком зростання склало 45 мільйонів або 6 відсотків.

Також з доходів запоріжців держбюджет отримав 250 мільйонів гривень військового збору, що на 10 мільйонів або на 4,3 відсотка більше показника п'яти місяців попереднього року.

Крім того, запорізькі компанії і організації перерахували майже 376 мільйонів гривень податку на прибуток, понад 102 мільйони гривень рентної плати за користування надрами, 66 мільйонів гривень екологічного податку, 34 мільйони гривень рентної плати за спеціальне використання води, 26 мільйонів гривень акцизного податку з імпортованих підакцизних товарів тощо.

Запорізькі місцеві скарбниці отримали 3,6 мільярда гривень

Податкові платежі до місцевих бюджетів Запорізької області за п'ять місяців склали 3 мільярди 653 мільйони гривень (не враховуючи показники великих підприємств, які обліковуються в Запорізькому управлінні Офісу ВПП ДПС). Порівняно з січнем-травнем 2019 року запорізькі платники податків збільшили відрахування до скарбниць громад майже на 45 мільйонів.

Із загальної суми 2 мільярди 372 мільйони – надходження податку на доходи фізичних осіб, що на шість відсотків перевищили минулорічний рівень.

 Представники бізнесу, які використовують спрощену систему оподаткування, сплатили близько 618 мільйонів гривень єдиного податку, забезпечивши зростання до аналогічного періоду минулого року на вісім відсотків. Зокрема, від фізичних осіб-підприємців надійшло 445 мільйонів, від суб'єктів господарювання-юридичних осіб – 85 мільйонів, від сільськогосподарських виробників – понад 88 мільйонів.

Запорізькі землекористувачі перерахували 319 мільйонів гривень земельного податку і орендної плати, у тому числі, юридичні особи – 277 мільйонів, фізичні особи – 42 мільйони.

Від реалізації підакцизних товарів місцеві скарбниці отримали 66 мільйонів гривень, порівняно з минулим роком компанії і підприємці сплатили на 7,5 мільйона або на 13 відсотків більше.

Власники нерухомого майна поповнили бюджети громад на 50 мільйонів, зростання надходжень податку на нерухомість у порівнянні з минулорічними склало три відсотки.

Крім того, підприємства регіону спрямували 80 мільйонів гривень рентної плати за використання природних ресурсів, 65,5 мільйона гривень податку на прибуток, 56 мільйонів гривень екологічного податку тощо.

Начальником податкової служби Запорізької області призначено Романа Афонова

Наказом Державної податкової служби України від 02.06.2020 року №466-о начальником Головного управління ДПС у Запорізькій області з 2 червня 2020 року призначено Романа Афонова.

Запобігання корупції: серед запорізьких податківців проведено 49 профілактичних заходів

Упродовж січня-травня цього року співробітники підрозділу з питань запобігання та виявлення корупції провели комплекс заходів, спрямованих на усунення причин та умов, що сприяють корупційним діянням з боку податківців.

Так, проведено три службові перевірки щодо причетності посадових осіб до вчинення правопорушень, пов'язаних з корупцією. У результаті викладена інформація знайшла своє підтвердження. За одним фактом матеріали були направлені до спеціально уповноваженого суб'єкта у сфері протидії корупції.

Для запобігання корупційних діянь та інших правопорушень у колективах податкової служби регіону організовано 13 лекцій на антикорупційну тематику.

Крім того, проведено роз'яснювальну роботу з 36 кандидатами, які претендували на зайняття вакантних посад у ГУ ДПС у Запорізькій області щодо дотримання вимог ЗУ від 14 жовтня 2014 року №1700-VII "Про запобігання корупції" та з метою виявлення обставин, що можуть перешкоджати їх призначенню та упередження надзвичайних подій і правопорушень у їхній подальшій роботі.

Також фахівці відділу з питань запобігання та виявлення корупції ГУ ДПС у Запорізькій області проводять індивідуальні консультації працівників служби, під час яких  роз'яснюють норми антикорупційного законодавства.

З пасивних доходів запоріжців банки сплатили 24 мільйони гривень податків

У січні-травні поточного року банківські та інші фінансові установи регіону сплатили до бюджету 24 мільйони гривень податку на доходи фізичних осіб з процентів за депозитами (без врахування даних великих платників Запорізького управління Офісу ВПП ДПС). Порівняно з минулорічними показниками скарбниця отримала на два мільйони або на 10 відсотків більше.

Лише у травні з нарахованих процентів вкладників до бюджету надійшло 4 мільйони 550 тисяч гривень ПДФО.

За п'ять місяців найбільші суми перерахували суб'єкти господарювання обласного центру – 22,2 мільйони, м. Мелітополь, Мелітопольського та Веселівського районів – 533 тисячі, м. Бердянськ, Бердянського та Приморського районів – 494 тисячі, м. Енергодар, Кам’янсько-Дніпровського та Великобілозерського районів – 202 тисяч, Пологівського, Більмацького та Розівського районів – 159 тисяч, Вільнянського та Новомиколаївського районів – понад 100 тисяч тощо.

Нагадаємо, до пасивних доходів, які оподатковуються ПДФО, належать проценти на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок і проценти на вклад (депозит) у кредитних спілках та ін.

Ставка податку встановлена у розмірі 18 відсотків до бази оподаткування.

Податковим агентом під час нарахування процентів є банківська або інша фінансова установа. ПДФО сплачується до бюджету у термін не пізніше 30 календарних днів, наступних за місяцем, в якому було нараховано дохід.

З прибутків запорізьких компаній місцеві бюджети отримали 65 мільйонів

З початку року до місцевих бюджетів Запорізької області надійшло 65 мільйонів 494 тисячі гривень податку на прибуток (без показників великих підприємств, які обліковані в Запорізькому управлінні Офісу ВПП ДПС). Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, лише у травні скарбниці отримали 14 мільйонів.

За п'ять місяців компанії і установи перерахували до міського бюджету Запоріжжя – 47,6 мільйона, м. Мелітополь, Мелітопольського та Веселівського районів – 6 мільйонів, м. Бердянськ, Бердянського та Приморського районів – 3,1 мільйона, м. Енергодар, Кам’янсько-Дніпровського та Великобілозерського районів – 2,5 мільйона, Пологівського, Більмацького та Розівського районів – 1,2 мільйона, Запорізького району – понад мільйон, м. Токмак, Токмацького та Чернігівського районів –964 тисячі, Василівського та Михайлівського районів – 855 тисяч тощо.

Всього у регіоні зареєстровано 955 платників податку на прибуток.

Нагадаємо, згідно із нормами Бюджетного кодексу України 10 відсотків податку находить до місцевих скарбниць, а податок на прибуток фінансових установ комунальної форми власності стовідсотково зараховується до бюджетів міст, районів та об'єднаних територіальних громад.

« повернутися