Роз’яснення законодавства
Затверджено форму попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю
Пологівське управління ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє, що 12.06.2020 набрав чинності наказ Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 19.05.2020 № 919, яким затверджено форму попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю.
Наказ № 919 опубліковано 12.06.2020 у бюлетені «Офіційний вісник України» № 45.
ФОП – «єдинник», яка має борг понад 1 020 грн, зобов’язана перейти на загальну систему оподаткування
Пологівське управління ГУ ДПС у Запорізькій області звертає увагу, що податковий борг – це сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений Податковим кодексом України (далі – ПКУ) строк, та непогашеної пені
Норми встановлені п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ. Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) внесено зміни до п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Змінами, внесеними цим Законом до ПКУ, визначено суму податкового боргу, наявність якого зобов’язує, зокрема, фізичну особу – підприємця – платника єдиного податку перейти на загальну систему оподаткування.
Так, відповідно до частини восьмої п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ платники єдиного податку у разі наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім п. 59.1 ст. 59 ПКУ (17 грн х 60 = 1 020 грн), на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів в останній день другого із двох послідовних кварталів.
Отже, при наявності податкового боргу більш ніж 1020 грн на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку зобов’язані змінити систему оподаткування на загальну.
З 23.05.2020 змінилися вимоги щодо підтвердження даних, визначених у податковій звітності
Пологівське управління ГУ ДПС у Запоірзькій області інформує, що Закон України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) вніс зміни до ст. 44 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Законом № 466, зокрема внесено зміни щодо вимог у разі підтвердження даних, визначених у податковій звітності.
Так, відповідно до Закону № 466 у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів платник податків зобов’язаний не тільки у п’ятиденний строк повідомити контролюючий орган, але і надати оформлені відповідно до законодавства документи, які підтверджують настання події, що призвела до такої втрати, пошкодження або дострокового знищення документів. Тільки у цьому випадку строки проведення перевірки будуть перенесені до дати відновлення документів у межах 120 днів.
У разі невідновлення бухгалтерських документів або їх повторної втрати, пошкодження чи дострокового знищення, що відбулися після використання платником податків права на їх відновлення, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення звітності.
Відповідні зміни внесено до п. 44.5 ст. 44 ПКУ і вони набрали чинності з 23.05.2020.
Нові можливості для отримання податкової знижки
Пологівське управління ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє, що Законом України від 16.01.2020 №466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено зміни до Податкового кодексу України в частині документального підтвердження витрат, що включаються до податкової знижки (п.п. 166.2.1, п.п. 166.2.2 ст.166 ПКУ) (діє з 23.05.2020 року).
Нагадаємо, що до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності, в яких обов'язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги).
Копії зазначених документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з податковою декларацією, а оригінали цих документів не надсилаються податковому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого ПКУ.
У разі якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначає в податковій декларації лише реквізити електронного розрахункового документа.
Отже, з 23.05.2020 року фактично здійснені витрати платник може підтвердити електронним розрахунковим документом. В податковій декларації зазначаються реквізити електронного розрахункового документа.
Квартальний звітний період для податкової звітності з ПДВ скасовується
Пологівське управління повідомляє, що встановлюється єдиний звітний період для усіх категорій платників податку (у тому числі для платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, що передбачає реєстрацію платником ПДВ), який дорівнює календарному місяцю. Квартальний звітний період для податкової звітності з ПДВ скасовується.
Таким чином, останнім звітним періодом для платників податку, які подавали звітність з ПДВ щоквартально, буде ІІ-й квартал 2020 року. Починаючи з липня 2020 року всі без виключення платники податку, в тому числі і ті, що перебувають на спрощеній системі оподаткування, мають подавати податкову декларацію щомісячно.
При цьому від’ємне значення різниці між податковими зобов’язаннями та податковим кредитом, обчислене платниками податку в податкових деклараціях з ПДВ за ІІ-й квартал 2020 року, переноситься до декларацій за липень 2020 року.
Платники податку, які до внесення змін Законом України від 16 січня 2020 року
№ 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі - Закон № 466-ІХ) подавали звітність щоквартально та до скасування квартального звітного періоду не подали звітність (квартальну) у визначені Кодексом терміни, після переходу на місячний звітний період подають за такі попередні звітні періоди, які у кварталу, квартальну звітність.
Уточнюючі декларації з ПДВ за звітні періоди, за які платники податку до внесення змін Законом № 466-ІХ подавали квартальну звітність з ПДВ, також подаються за звітний період, який дорівнює календарному кварталу.
Про ці та інші зміни, які стосуються правил оподаткування ПДВ, йдеться в листі ДПС України від 11.06.2020 № 9288/7/99-00-05-06-02-07.
Довідково: Закон України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві».
Актуальна інформація для користувачів РРО
Верховною Радою України було прийнято Закони України від 20 вересня 2019 року № 128-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» та № 129-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг».
Зазначеними законами, зокрема, запроваджена низка новацій у сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі РРО), а саме:
1.Суб’єктам господарювання дозволено при здійсненні готівкових розрахунків із споживачами застосовувати програмні РРО, в якості яких можливо буде застосовувати будь-який пристрій (смартфон, планшет, комп’ютер тощо). Програмний РРО за допомогою спеціального програмного забезпечення може фіскалізувати розрахункові операції на сервері ДПС.
Слід зазначити, що для уникнення втрат, у першу чергу суб’єктів малого та мікробізнесу (дрібних підприємців), відповідне програмне забезпечення буде надаватися ДПС суб’єктам господарювання безкоштовно.
2. Запроваджується механізму компенсації споживачу коштів, сплачених за придбаний товар (послугу), якщо такому споживачу було надано розрахунковий документ, інформація щодо якого відсутня в базах даних ДПС (далі – механізм «Кешбек»).
Так, якщо споживачу надано касовий чек РРО, проте інформація про такий чек відсутня на сервері ДПС, споживач має право звернутися до контролюючого органу про порушення суб’єктом господарювання порядку проведення готівкових розрахунків та, у разі їх підтвердження, має можливість отримати з бюджету як компенсацію 100 відсотків вартості придбаного товару, який йому було реалізовано з порушенням вимог чинного законодавства.
Механізм «Кешбек» запроваджується, в першу чергу, для боротьби з «нефіскальними» чеками, коли окремими несумлінними платниками споживачам надаються чеки, які не є фіскальними, проте на вигляд схожі на фіскальні чеки.
3. Передбачено впровадження обов’язку застосування РРО для фізичних осіб – підприємців (платників єдиного податку другої та третьої груп), які провадять певні ризикові види діяльності (продаж товарів (надання послуг) через мережу Інтернет, торгівля ювелірними виробами та побутовими виробами з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, діяльність туристичних агентств, туристичних операторів, готелів тощо, реалізацію текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках).
4. Обов’язково застосовуватимуть РРО фізичні особи-підприємці платники єдиного податку ІІ та ІІІ групи при здійсненні готівкових розрахунків із споживачами.
Більш детально читайте за посиланням: https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/povidomlennya-rozyasnennya/418925.html
Зняття з обліку в контролюючому органі у разі припинення підприємницької діяльності фізичною особою – підприємцем
Зняття з обліку платників єдиного внеску – фізичних осіб – підприємців, здійснюється контролюючими органами на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, після проведення передбачених законодавством перевірок платників та проведення остаточного розрахунку.
У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця така фізична особа користується правами, виконує обов’язки та несе відповідальність, що передбачені для платника єдиного внеску, в частині діяльності, яка здійснювалася нею як фізичною особою – підприємцем.
При цьому останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи.
Платник єдиного внеску (фізична особа – підприємець) знімається з обліку після проведення перевірки та здійснення остаточного розрахунку зі сплати єдиного внеску.
До реєстру страхувальників вносяться відповідні записи із зазначенням дати та причини зняття з обліку платника єдиного внеску.
Датою зняття з обліку платника єдиного внеску є дата внесення запису до реєстру страхувальників.
З 01.07.2020 надсилається вимога про сплату недоїмки з єдиного внеску відповідно до норм Податкового кодексу України
Пологівське управління повідомляє, що з 01.07.2020 набере чинності оновлена частина 4 ст. 25 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464), відповідно до якої надсилання платникам єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) вимог про сплату недоїмки з єдиного внеску здійснюватиметься в порядку, визначеному ст. 42 Податкового кодексу України.
Так, платники, які подають звітність в електронному вигляді та пройшли ідентифікацію онлайн в Електронному кабінеті, будуть отримувати і вимогу про сплату єдиного внеску в Електронному кабінеті.
Зазначені зміни внесено Законом України від 26 лютого 2020 року № 465-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві».
Закон України № 466: нові норми в оподаткуванні реалізації транспортних засобів
Пологівське управління повідомляє, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено зміни, зокрема до ст.173 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), яка регулює порядок оподаткування операцій з продажу або обміну об’єктів рухомого майна.
Так, п. 173.2 ст. 173 ПКУ доповнено новим абзацом, який встановлює, що дохід, отриманий платником податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда або іншого транспортного засобу підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 ПКУ.
Дохід, отриманий платником ПДФО від реалізації першого на рік об’єкта рухомого майна (транспортних засобів) оподатковується, як і раніше, за нульовою ставкою, дохід від продажу протягом звітного податкового року другого об’єкту рухомого майна оподатковується за ставкою 5 %, а дохід від продажу третього та наступних об’єктів рухомого майна, отриманий протягом року, оподатковується за ставкою 18 % .
Норма набрала чинності з 23.05.2020.
З 1 липня оновлюються ознаки доходів для форми № 1ДФ
Пологівське управління інформує, що 01.07.2020 набере чинності наказ Міністерства фінансів України від 26.05.2020 № 241 «Про внесення Змін до додатка до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку», що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 12.06.2020 за № 514/34797 (далі – Наказ № 241).
Наказом № 241 внесено зміни до додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (далі – Додаток). При цьому зміст форми № 1ДФ не зміниться.
Так, у Розділі 1 «Довідник ознак доходів фізичних осіб» Додатку чинні назви ознак доходів приводяться у відповідність до норм Податкового кодексу України, а саме:
- ознаку 153 «Основна сума поворотної фінансової допомоги, наданої платником податку іншим особам, яка повертається йому, основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку» розділено на дві:
- 153 «Сума поворотної фінансової допомоги наданої платником податку іншим особам, яка повертається йому»;
- 197 «Сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку»;
розділено види доходів з ознаки 106:
- 106 «Надання земельної частки (паю) в лізинг, оренду або суборенду»;
-195 «Надання земельної ділянки сільськогосподарського призначення, майнового паю лізинг, оренду суборенду, емфітевзис»;
-196 «Надання майна (крім земельної частки (паю), земельної ділянки сільськогосподарського призначення, майнового паю) в лізинг, оренду або суборенду».
Зі змісту ознаки доходу 125 видалено інформацію про внески за договорами довгострокового страхування життя; викладено у новій редакції ознаку доходу 128.
Під цією ознакою будуть зазначатися сума державної та соціальної матеріальної допомоги, державної допомоги (включаючи грошові компенсації особам з інвалідністю, на дітей з інвалідністю при реалізації індивідуальних програм реабілітації осіб з інвалідністю, суми допомоги по вагітності та пологах), винагород і страхових виплат, які отримує платник податку з бюджетів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування та у формі фінансової допомоги особам з інвалідністю з Фонду соціального захисту інвалідів. Під цієї ознакою також потрібно буде зазначати допомогу по вагітності та пологах.
Переваги подання звітності через «Електронний кабінет платника податків»
Пологівське управління інформує, що електронне звітування – це найбільш зручний та сучасний формат спілкування з контролюючими органами. До переваг подачі електронної звітності відноситься: економія часу, вибір часу здачі звітності, зручного для вас, постійне оновлення програмного забезпечення відповідно до останніх норм законодавства, автоматичне формування архіву електронних копій звітів, квитанцій та інших документів.
Електронний кабінет платника податків є захищеним, персоналізованим та безпечним електронним сервісом, який надає безконтактні способи взаємодії платників податків та Державної податкової служби України з використанням сучасних інформаційно-комунікаційних технологій.
Безкоштовним сервісом Державної податкової служби «Електронний кабінет» можна скористатись цілодобово. Він складається із загальнодоступної відкритої частини, вхід до якої здійснюється без ідентифікації користувача, та приватної частини (особистого кабінету). За допомогою цього сервісу можна сформувати та надіслати до органів ДПС електронні документи, у тому числі податкову звітність, запити на отримання інформації, заяви для реєстрації платниками окремих податків. Також платник може у режимі реального часу отримати доступ до особистої інформації, а саме отримати відомості про суми отриманих доходів і утриманих податків, стан поданої звітності тощо.
Вхід до «Електронного кабінету» здійснюється за адресою cabinet.tax.gov.ua з використання електронного цифрового підпису (ЕЦП) будь-якого Акредитованого центру сертифікації ключів.
2. 30 червня - останній день подання декларації про майновий стан і доходи, отримані за 2019 рік
Нагадуємо, що громадяни та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, мають право подати декларацію за звітний (податковий) 2019 рік до 1 липня 2020 року. Останній день подання декларації – 30.06.2020.
Податкові зобов’язання, визначені такими фізичними особами у деклараціях, мають бути сплачені до 1 жовтня 2020 року.
Податкова декларація про майновий стан і доходи в обов’язковому порядку подається при отриманні:
• доходів від особи, яка не є податковим агентом (тобто від інших фізичних осіб, які не зареєстровані як самозайняті особи).
До таких доходів відносяться, зокрема: - доходи від надання в оренду (лізинг) рухомого або нерухомого майна іншим фізичним особам, які не є суб’єктами господарювання; - успадкування майна не від членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення, - при нотаріальному оформленні спадщини за якими не було сплачено податок на доходи фізичних осіб та військовий збір;- тощо;
• доходів від податкових агентів, які не підлягали оподаткуванню при виплаті, але які не звільнені від оподаткування.
До таких доходів відноситься, зокрема: - дохід у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, якщо його сума перевищує 25% однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у 2019 році – 1043,25 грн.).
• доходів від операцій з інвестиційними активами;
• доходів з іноземних джерел;
• від продажу власної продукції тваринництва, якщо їх сума сукупно за рік перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового року) (у 2019 році – 208 650 грн.);
• від продажу власної сільськогосподарської продукції у разі якщо розмір земельних ділянок перевищує 2 га;
• сум винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) відповідно до умов цивільно-правового договору при отриманні зазначених доходів від фізичних осіб-платників єдиного податку четвертої групи;
• в інших передбачених Податковим кодексом випадках.
Декларація подається за формою, затвердженою наказом МФУ від 02.10.15 №859 (у редакції від 25.04.2019 №177).
Податкові новації: уточнено перелік суб’єктів господарювання - платників податку на прибуток
Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», зокрема, розширено коло платників податку на прибуток підприємств.
- Так, юридичні особи - платники єдиного податку та фізичні особи – підприємці (у тому числі ті, що обрали спрощену систему оподаткування, та які провадять незалежну професійну діяльність), є платниками податку на прибуток у частині сплати податку з доходів нерезидентів із виплачених нерезидентам доходів (прибутків) з джерелом їх походження з України (п.п. 133.1.1 та п.п.133.1.4 ст.133 ПКУ) ((набирає чинності з 23.05.2020 р.).
Для таких суб’єктів у разі виплати доходів нерезидентам передбачено застосування річного звітного періоду з податку на прибуток підприємств (п. 137.5 ст. 137 ПКУ) (набирає чинності з 01.01.2021 р.).
Отже, у разі виплати доходів нерезидентам у 2020 році юридичні особи та підприємці, що обрали спрощену систему оподаткування, фізичні особи — підприємці та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають за звітний 2020 рік декларацію з податку на прибуток з додатком ПН, у якому відображають такі доходи нерезидентів та відповідні суми податку.
- До платників податку на прибуток відносяться юридичні особи, які застосовують спрощену систему оподаткування у разі отримання скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, що оподатковується в порядку, визначеному ст. 392 ПКУ (п.п.133.1.1 ст. 133 ПКУ)
Для вказаних суб’єктів передбачено застосування річного звітного періоду з податку на прибуток підприємств (п. 137.5 д) ст. 137 ПКУ) (набирає чинності з 01.01.2021 р.).
- Платниками податку на прибуток є нерезиденти, які здійснюють господарську діяльність на території України через постійне представництво та/або отримують доходи із джерелом походження з України, та інші нерезиденти, на яких покладено обов'язок сплачувати податок у порядку, встановленому розділом ІІІ ПКУ (133.2.2 ст. 133 ПКУ) (до змін платниками податку на прибуток вважались постійні представництва нерезидентів (а не самі нерезиденти)) (набирає чинності з 23.05.2020 р.).
- Платниками податку на прибуток є юридичні особи, що утворені відповідно до законодавства інших країн (іноземні компанії) та мають місце ефективного управління на території України (п.п. 133.1.5 ст. 133 ПУ) (набирає чинності з 01.01.2021 р.).
- Платниками податку на прибуток є виробники сільськогосподарської продукції, які можуть обрати річний податковий (звітний) період, який починається з 1 липня минулого звітного року і закінчується 30 червня поточного звітного року (п.п. 137.4.1 ст. 137 ПКУ) (набирає чинності з 23.05.2020 р.).
Для цілей оподаткування податком на прибуток до підприємств, основною діяльністю яких є виробництво сільськогосподарської продукції, належать підприємства, дохід яких від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва за попередній податковий (звітний) рік перевищує 50% загальної суми доходу.
Отже в 2020 році виробники сільськогосподарської продукції, які застосовують загальний річний податковий період, мають право подати декларацію з податку на прибуток за податковий (звітний) період – півріччя 2020 року та надалі застосовувати «особливий» річний період – з 1 липня 2020 року по 30 червня 2021 року.
Податкові новації для платників ПДВ: єдинники мають подавати податкову декларацію з ПДВ щомісячно
Законом України від 16.01.2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено зміни щодо звітного(податкового періоду) платника ПДВ (набирає чинності з 23.05.2020 року).
Так, звітним (податковим) періодом для платників ПДВ є один календарний місяць (п. 202.1 ст. 202 ПКУ).
Отже, встановлено єдиний звітний період для усіх категорій платників податку, який дорівнює календарному місяцю. Відповідно, скасовується квартальний звітний період для податкової звітності з ПДВ для платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, що передбачає реєстрацію платником ПДВ.
Податкові новації: виробники сільгосппродукції - платники податку на прибуток можуть обрати «особливий» річний період
Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», зокрема, передбачені зміни для платників податку на прибуток - виробників сільськогосподарської продукції.
Так, платниками податку на прибуток є виробники сільськогосподарської продукції, які можуть обрати річний податковий (звітний) період, який починається з 1 липня минулого звітного року і закінчується 30 червня поточного звітного року (п.п. 137.4.1 ст. 137 ПКУ) (набирає чинності з 23.05.2020 р.).
Для цілей оподаткування податком на прибуток до підприємств, основною діяльністю яких є виробництво сільськогосподарської продукції, належать підприємства, дохід яких від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва за попередній податковий (звітний) рік перевищує 50% загальної суми доходу.
Сільськогосподарська продукція (сільськогосподарські товари) - продукція/товари, що підпадають під визначення груп 1 - 24 УКТ ЗЕД, якщо при цьому такі товари (продукція) вирощуються, відгодовуються, виловлюються, збираються, виготовляються, виробляються, переробляються безпосередньо виробником цих товарів (продукції), а також продукти обробки та переробки цих товарів (продукції), якщо вони були придбані або вироблені на власних або орендованих потужностях (площах) для продажу, переробки або внутрішньогосподарського споживання (п.п. 14.1.234 ст. 14 ПКУ).
Отже, в 2020 році виробники сільськогосподарської продукції, які застосовують загальний річний податковий період мають право подати декларацію з податку на прибуток за податковий (звітний) період – півріччя 2020 року та надалі застосовувати «особливий» річний період – з 1 липня 2020 року по 30 червня 2021 року.
Новації законодавства: сплата земельного податку єдинниками
Законом України від 16.01.2020 № 466-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві", внесено зміни, зокрема, до п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 щодо сплати платниками єдиного податку окремих податків та зборів, які набирають чинності з 01 липня 2020 року, а саме:
Платники єдиного податку звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності, зокрема:
- податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку першої - третьої груп для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм, позичку) та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.
Отже, для платників єдиного податку першої - третьої груп з 1 липня 2020 року не діє звільнення від сплати земельного податку за ділянки, які надаються в оренду (найм, позичку), а також за ділянки, на яких розташовані об'єкти нерухомості, що надаються в оренду (найм, позичку).
ПДВ: формування податкового кредиту за касовими чеками. Які умови?
У разі відсутності податкової накладної платник ПДВ має право віднести до податкового кредиту суми ПДВ за придбаними товарами/послугами на підставі касових чеків РРО, в яких загальна сума отриманих товарів/послуг не перевищує 200 гривень (без урахування податку) за день.
У разі, якщо сума придбаних товарів/послуг, вказана у касовому чеку, перевищує 200 гривень без урахування податку (з урахуванням ПДВ - 240 гривень), платник не може віднести до складу податкового кредиту суму ПДВ на підставі такого касового чека.
Платник ПДВ, який здійснив придбання товарів/послуг, що підтверджується касовим чеком, який надає право на формування податкового кредиту, в колонці 2 «Постачальник (індивідуальний податковий номер)» таблиці 2 розд. II «Податковий кредит» додатка 5 до податкової декларації з ПДВ вказує індивідуальний податковий номер постачальника – платника ПДВ, зазначений у такому касовому чеку.
Зазначена норма передбачена п.п. «б» п. 201.11 ст. 201 Податкового кодексу.
Новації законодавства: порядок реєстрації і перереєстрації платників ПДВ
Законом України від 16.01.2020 № 466-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві", внесено зміни, зокрема, до ст. 183 щодо порядку реєстрації платників ПДВ, які набрали чинності з 23 травня 2020 року, а саме:
- У разі добровільної реєстрації особи як платника ПДВ або особи, яка відповідає вимогам, визначеним п.п. 6) п. 180.1 ст. 180 ПКУ, реєстраційна заява подається згідно з п. 183.7 ст. 183 не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками ПДВ та матимуть право на податковий кредит і складання податкових накладних (п. 183.3 ст. 183 ПКУ).
Отже змінився строк подання заяви для добровільної реєстрації платником ПДВ. Заяву необхідно подавати не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку податкового періоду, на який запланована реєстрація платником ПДВ (було не пізніше ніж за 20 календарних днів).
- У разі зміни ставки єдиного податку відповідно до п.п. "б" 4 пункту 293.8 ст. 293 ПКУ реєстраційна заява подається не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку календарного місяця, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату податку на додану вартість (п. 183.4 ст 183 ПКУ).
Отже, платником єдиного податку третьої групи у разі добровільної зміни ставки єдиного податку в розмірі 5% реєстраційна заява щодо зміни ставки подається не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку календарного місяця, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку 3%, що передбачає сплату ПДВ (було не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу).
- Заява про реєстрацію особи як платника ПДВ подається до контролюючого органу засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".
Суб'єкти господарювання (новостворені) можуть заявити про своє бажання добровільно зареєструватися як платник ПДВ під час державної реєстрації створення юридичної особи або державної реєстрації фізичної особи - підприємця. Відповідна заява або відомості передаються до контролюючих органів у порядку, встановленому Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".
Щодо таких заяв або відомостей перебіг триденного строку їх розгляду контролюючими органами розпочинається з дати їх надходження до контролюючого органу, правила, порядок та строки розгляду є такими самими, як і для реєстраційних заяв про реєстрацію особи як платника ПДВ (п. 183.7 ст. 183 ПКУ).
Отже, заяву про реєстрацію особи як платника ПДВ необхідно подавати тільки в електронній формі.
? Щодо перереєстрації платника ПДВ
- У разі перетворення юридичної особи – платника ПДВ або зміни даних, які стосуються податкового номера та/або найменування (прізвища, імені та по батькові) платника податку і не пов'язані з ліквідацією або реорганізацією платника ПДВ, а також встановлення розбіжностей чи помилок у записах реєстру платників ПДВ проводиться перереєстрація платника податку.
Для перереєстрації платник ПДВ подає відповідно до п. 183.7 ст. 183 заяву протягом 10 робочих днів, що настають за днем, коли змінилися дані про платника податку або виникли інші підстави для перереєстрації.
Якщо особа, утворена шляхом перетворення, не подала у встановлений строк заяви для перереєстрації, її реєстрація платником податку анулюється відповідно до ст. 184 ПКУ.
Перереєстрація у зв'язку із зміною найменування (крім перетворення) (прізвища, імені та по батькові) платника ПДВ, який включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, здійснюється контролюючим органом без подання заяви платником податку на підставі відомостей з цього Єдиного державного реєстру (п. 183.15 ст. 183 ПКУ).
Отже, перереєстрація, яка здійснюється у зв'язку з перетворенням, проводиться на підставі заяви платника ПДВ. Якщо такий платник не подав заяву в установлений строк, його реєстрація платником ПДВ буде анульована.
Перереєстрація платника ПДВ з причини зміни найменування (крім перетворення) здійснюється на підставі даних з ЄДР, тобто без подання заяви платником ПДВ.
Новації законодавства: оподаткування доходу при продажу фізичною особою незавершеного будівництва
Закон України від 16.01.2020 № 466-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві", яким внесено зміни, зокрема, до п. 172.1, п. 172.2 ст. 172, щодо оподаткування доходу від продажу об'єктів незавершеного будівництва (застосовується з 23 травня 2020 року), а саме:
Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року об'єктів незавершеного будівництва, за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується податком на доходи фізичних осіб.
Дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року більш як одного з об'єктів нерухомості – незавершеного будівництва, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ, а саме 5%.
Дохід від продажу (обміну) об'єкта незавершеного будівництва оподатковується у порядку, визначеному для об'єктів нерухомого майна.
Отже, до переліку об'єктів нерухомого майна, продаж (обмін) яких не обкладається податком на доходи фізичних осіб, за виконання умов з п. 172.1 ст. 172 ПКУ, включено об'єкти незавершеного будівництва.
Дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року більш як одного об'єкта незавершеного будівництва підлягає оподаткуванню за ставкою 5%.
Крім того, уточнено, що порядок визначення бази оподаткування при міні нерухомого майна – такий самий, як і при його продажу, а саме, виходячи з ціни, зазначеної в договорі, але не нижче оціночної вартості такого об'єкта, розрахованої органом, уповноваженим здійснювати таку оцінку відповідно до закону, та зареєстрованої в єдиній базі даних звітів про оцінку.
Зміни законодавства: інформація для платників єдиного внеску
- З 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ на всій території України тимчасово не застосовуються штрафні санкції за такі порушення:
- несвоєчасна сплата (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску;
- неповна сплата або несвоєчасна сплата суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів);
- несвоєчасне подання звітності до податкових органів. Якщо за несвоєчасне подання звітності вже був накладений штраф, то за повторне таке порушення вчинене щодо періодів з 1 березня по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, штраф не застосовується.
Протягом періодів з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, платникам єдиного внеску не нараховується пеня, а нарахована пеня за ці періоди підлягає списанню.
- Крім того, встановлено мораторій на проведення документальних перевірок правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ на всій території України.
Документальні перевірки з питань правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними, зупиняються по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ на всій території України.
Зазначена норма передбачена Законом України від 17.03.2020 №533-ІХ та подовжена Закон України від 13.05.2020 №591-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19)".
Обіг підакцизних товарів: застосування штрафних санкцій в період карантину
За порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ на всій території України, штрафні санкції не застосовуються, крім певних санкцій.
Так, податкові органи мають право застосовувати у період дії карантину такі санкції (п. 521 підроз. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ):
• за порушення обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів (ст. 1281, 228 ПКУ);
• за порушення цільового використання пального, спирту етилового платниками податків – (не підтвердження цільового використання суб'єктами господарювання сорту етилового та біоетанолу, легких та важких дистилятів, нафтопродуктів, що отримані в якості сировини для виробництва у хімічній промисловості, речовин, що використовуються як компоненти моторних палив, бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів (ст. 229 ПКУ));
• за порушення вимог щодо обладнання акцизних складів витратомірами–лічильниками та/або рівномірами-лічильниками (ст. 1281 ПКУ);
• за порушення вимог щодо здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального (ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва обігу спирту етилового, коньячного плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» № 481/95- ВР від 19.12.1995);
• за здійснення операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб'єктів платниками акцизного податку – (порушення встановленого порядку взяття на облік (реєстрації) у контролюючих органах (ст. 117 ПКУ)).
Зазначені норми передбачені Законом України від 30.03.2020 року №540 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)».
ГУ ДПС у Запорізькій області інформує
Запоріжці спрямували до місцевих бюджетів 50 мільйонів гривень податку на нерухомість
З початку року місцеві скарбниці регіону отримали 50 мільйонів 251 тисячу гривень податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, сплата податку зросла у порівнянні з минулорічними показниками на 1,6 мільйона гривень.
Платники податку на нерухомість – юридичні особи перерахували до бюджетів 38,2 мільйона гривень, від фізичних осіб надійшло 12 мільйонів гривень.
Лідерами зі сплати стали власники нерухомості м. Запоріжжя – 17,2 мільйона. Від платників м. Мелітополь, Мелітопольського та Веселівського районів надійшло 8 мільйонів, Якимівського та Приазовського районів – майже 6 мільйонів, м. Бердянськ, Бердянського та Приморського районів – 4,2 мільйона, Вільнянського та Новомиколаївського районів – майже 3 мільйони, Запорізького району – 2,7 мільйона, Василівського та Михайлівського районів – 2,4 мільйона тощо.
Станом на 1 червня у Запорізькій області зареєстровано 4030 власників нерухомості-юридичних осіб та 27124 – фізичні особи, нерухомість яких підлягає оподаткуванню.
Нагадаємо, внаслідок "карантинних" змін до законодавства з 1 по 30 березня 2020 року об'єкти нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, були звільнені від оподаткування. Цей податок нараховується на житлову площу, яка перевищує 60 квадратних метрів для квартир, 120 квадратних метрів – для будинків і 180 квадратних метрів – для різних типів нерухомості. Детальніше про особливості сплати податку на нерухомість можна дізнатися із презентаційного матеріалу https://zp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/423073.html
Запорізькі платники перерахували три мільярди гривень податку на доходи фізичних осіб
Протягом 5 місяців 2020 року запорізькі компанії і підприємці спрямували до бюджетів 3 мільярди 162 мільйони гривень податку на доходи фізичних осіб. Порівняно з 2019 роком сплата ПДФО збільшилася на 159 мільйонів. Про це повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов.
Із загальної суми сплаченого ПДФО до державного бюджету надійшло 790 мільйонів, до місцевих скарбниць – майже 2 мільярди 372 мільйони.
Зокрема, міський бюджет Запоріжжя отримав з початку року 1 мільярд 62 мільйони гривень ПДФО, м. Енергодар, Кам’янсько-Дніпровського та Великобілозерського районів – майже 387 мільйонів, м. Мелітополь, Мелітопольського та Веселівського районів – майже 249 мільйонів, м. Бердянськ, Бердянського та Приморського районів – 169 мільйонів, Василівського та Михайлівського районів – 142 мільйони, Пологівського, Більмацького та Розівського районів – майже 104 мільйони тощо.
Серед найбільших платників податку – компанії та установи таких галузей: державне управління та оборонні структури, постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря, переробна промисловість, добування залізних руд, вантажний залізничний транспорт та інші.
Усього на території регіону нараховується понад 40 тисяч платників податку на доходи фізичних осіб, зокрема, понад 17 тисяч суб'єктів господарювання-юридичних осіб та 23 тисячі громадян і підприємців.
Власники елітних автівок сплатили до місцевих бюджетів Запорізької області майже 3 мільйони
З початку року до запорізьких місцевих скарбниць надійшло 2 мільйони 846 тисяч гривень транспортного податку. Про це повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов. Так, юридичні особи перерахували 1 мільйон 963 тисячі, фізичні особи – майже 883 тисячі.
Зокрема, міський бюджет м. Запоріжжя отримав 1 мільйон 347 тисяч, мелітопольські і веселівські власники елітних автівок спрямували 332 тисячі, оріхівські та гуляйпільські – 261 тисячу, бердянські і приморські – 239 тисяч, пологівські, більмацькі та розівські – 165 тисяч тощо.
На даний час на території області зареєстровано 120 підприємств та установ, які мають сплачувати транспортний податок, адже у них на балансі є легкові автомобілі з датою випуску до п'яти років та середньоринковою вартістю понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати (1 мільйон 771 тисяча 125 гривень). Разом з тим, у травні збільшилась кількість власників вартісних автівок на 18, тож загальна кількість платників-фізичних осіб – 57.
Нагадуємо, ставка транспортного податку складає 25 тисяч гривень на рік. З переліком автомобілів які підлягають оподаткуванню, можна ознайомитись на сайтах Державної податкової служби (http://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/pereliki-/334862.html) та Мінекономрозвитку (http://www.me.gov.ua/Vehicles/CalculatePrice?lang=uk-UA).
Запорізькі підприємства перерахували 122 мільйона на підтримку екології
Протягом 5 місяців цього року підприємства-забруднювачі регіону сплатили 122,5 мільйона гривень екологічного податку (без показників великих підприємств, які обслуговуються в Запорізькому управлінні Офісу великих платників податків ДПС). Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, зі сплаченої суми до державного бюджету надійшло 66,2 мільйона, до місцевих – 56,3 мільйона гривень екоподатку.
Найбільшу частку надходжень забезпечили суб'єкти господарювання м. Енергодар, Кам’янсько-Дніпровського та Великобілозерського районів – майже 100 мільйонів, Запорізького району – понад 9 мільйонів, м. Запоріжжя – 4,8 мільйона, м. Мелітополь, Мелітопольського та Веселівського районів – понад 2 мільйони, м. Бердянськ, Бердянського та Приморського районів – 1,7 мільйона, а також Пологівського, Більмацького та Розівського районів – 1,4 мільйона.
Екологічний податок сплачують ті підприємства, які на підставі спеціальних дозволів здійснюють викиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря, у водні об'єкти або розміщують відходи. Ставки екологічного податку залежать від виду забруднюючих речовин або рівня небезпечності відходів. На території Запорізької області зареєстровано 2482 підприємства-забруднювачі.
Від продажу підакцизних товарів запорізькі громади отримали 66 мільйонів
Запорізькі підприємці і підприємства, які торгують підакцизною продукцією, з початку року сплатили до місцевих бюджетів 66 мільйонів гривень акцизного податку. Порівняно з аналогічним періодом минулого року сплата зросла на 7 мільйонів 518 тисяч або на 13 відсотків. Про це повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов.
Крім того, від ліцензування продажу алкогольних напоїв і тютюнових виробів до скарбниць громад спрямовано 15,3 мільйона гривень. За цей час фахівці податкової служби видали представникам бізнесу 5291 ліцензію, зокрема, 2248 – на право роздрібної торгівлі алкоголем, 1569 – для реалізації тютюну, продовжено термін дії 4781 дозволу, призупинено 477 документів, анульовано 662 тощо.
На даний час суб'єкти господарювання мають 8076 ліцензій. З їхнім переліком можна ознайомитись на сайті Головного управління ДПС у Запорізькій області за посиланням: https://zp.tax.gov.ua/reestr-vidanih-licenziy.
Також за січень-травень 2020 року було проведено 239 перевірок суб'єктів господарювання з питань дотримання законодавства, яке регулює обіг підакцизних товарів. За їхніми результатами застосовані фінансові санкції у вигляді штрафів на загальну суму 41,2 мільйона гривень.