Роз’яснення законодавства
До уваги платників єдиного податку другої або третьої груп, які є власниками земельних ділянок або постійними землекористувачами!
Пологівське управління Головного управління ДПС у Запорізькій області звертає увагу, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено зміни, зокрема до п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), згідно з якими з 01 липня поточного року платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на майно у частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку першої – третьої груп для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм, позичку)).
Отже, суб’єкти господарювання – платники єдиного податку другої або третьої груп (далі – платники єдиного податку), що є власниками земельних ділянок або постійними землекористувачами, з 01.07.2020 є платниками земельного податку у разі здійснення ними діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм, позичку), у тому числі якщо надання в оренду нерухомого майна є одним із видів діяльності або основним.
Такі платники єдиного податку самостійно обчислюють суму земельного податку за 2020 рік (з 01 липня по 31 грудня) з розбивкою річної суми рівними частинами за місяцями (липень – грудень) та подать з 01 по 20 серпня 2020 року (включно) до контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (далі – Декларація) з позначкою «Земельний податок», з типом «Звітна», заповненням графи «починаючи з», в якій вказується число – 01 і місяць – 07, за умови, що ними не подавалися Декларації за 2020 рік.
При цьому платники єдиного податку, які з 01.07.2020 стали платниками земельного податку, мають право подавати Декларації щомісячно з типом «Звітна» – протягом 20 календарних днів після закінчення звітного місяця, для яких перший звітний місяць – «липень».
Крім того, Декларація з позначкою «Земельний податок», з типом «Уточнююча», з заповненням графи «з урахуванням уточнень з», в якій вказується число – 01 і місяць – 07, подається у разі, якщо платник єдиного податку до 01 липня був платником земельного податку та подавав до контролюючого органу у 2020 році Декларацію з типом «Звітна».
Слід зазначити, що фізичні – особи – підприємці – платники єдиного податку подають Декларацію, якщо право власності на земельну ділянку, право постійного користування оформлено на фізичну особу – підприємця.
Якщо право власності на земельну ділянку або право постійного користування оформлене на фізичну особу, яка зареєстрована фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку, та здійснює діяльність з надання таких земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм, позичку), то нарахування сум земельного податку відповідно до п. 286.5 ст. 286 ПКУ здійснюється контролюючим органом (за місцем знаходження земельної ділянки), який надсилає (вручає) фізичній особі за місцем його реєстрації до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення земельного податку.
Шановні платники податків!
Головне управління ДПС в Запорізькій області нагадує, що відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно з статтею 3 Закону України від 06.07.1995 року N 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані дотримуватись законодавчо визначених процедур.
З метою більш дієвого контролю за суб’єктами господарювання, що здійснюють готівкові розрахунки через зареєстровані реєстратори розрахункових операцій ГУ ДПС у Запорізькій області за допомогою Системи зберігання і збору даних реєстраторів розрахункових операцій (СЗЗД РРО) постійно проводиться аналіз виторгів, проведених через РРО, аналізується діяльність суб’єктів господарювання, що звітують про мінімальні виторги, причини не надходження законодавчо визначеної інформації від РРО.
Аналізуючи наявну інформацію ГУ ДПС, у т. ч. почекову інформацію для проведення контрольно-перевірочних заходів відбираються господарські об'єкти, на яких застосовуються реєстратори розрахункових операцій з середньомісячним виторгом менше 12,0 тис. грн., що свідчить про незначний обсяг продажу, проведений через РРО, приховування суб’єктами господарювання реального обсягу розрахункових операцій та відповідно заниження об’єкту оподаткування.
Так, кожен господарський об'єкт потребує на місяць мінімальних витрат : 4,7 тис грн. - заробітна плата одного працівника (мінімальна заробітна плата у 2020 році); не менше 1,0 тис. rрн. - утримання об'єкту торгівлі (послуг) : оренда, комунальні платежі, земельний податок тощо; 0,2 - 0,5 тис rрн. - обслуговування касової та іншої техніки; 0,7 - 2,5 тис rрн. - ліцензії та дозвільні документи; інше.
Критерієм якості роботи ГУ ДПС у Запорізькій області є не лише організація контрольно - перевірочної роботи, ефективність проведення перевірок, виявлення порушень та застосування фінансових санкцій а й налагоджена партнерська співпраця з платниками податків.
З метою уникнення правопорушень та забезпечення повноти наповнення бюджетів усіх рівнів, ГУ ДПС у Запорізькій області вкотре наголошує на необхідності дотримання вимог законодавства суб’єктами господарювання всіх форм власності.
Одночасне використання води для виробничих потреб та для задоволення власних питних і санітарно-гігієнічних потреб:що з рентною платою за воду?
Пологівське управління Головного управління ДПС у Запорізькій області повідомляє, що відповідно до п. 255.1 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками рентної плати за спеціальне використання води, зокрема, є первинні водокористувачі – суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів.
Рентна плата за спеціальне використання води обчислюється виходячи з фактичних обсягів використаної води (підземної, поверхневої) водних об’єктів, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування, лімітів використання води, ставок рентної плати та коефіцієнтів (п.п. 255.11.2 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).
Об’єктом оподаткування рентною платою за спеціальне використання води є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі (п. 255.3 ст. 255 ПКУ).
При цьому відповідно до п.п. 255.4.1 п. 255.4 ст. 255 ПКУ рентна плата за спеціальне використання води не справляється за воду, що використовується для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення (сукупності людей, які знаходяться на даній території в той чи інший період часу, незалежно від характеру та тривалості проживання, в межах їх житлового фонду та присадибних ділянок), у тому числі для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та платників єдиного податку.
Форма податкової декларації з рентної плати (далі – Декларація) та додатки (розрахунки) до неї затверджені наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719 зі змінами та доповненнями. Додатки є невід’ємною частиною Декларації.
Зокрема у додатку 5 до Декларації здійснюється розрахунок податкових зобов’язань з рентної плати за спеціальне використання води (далі – додаток 5).
Отже, первинний водокористувач, який має дозвіл на спеціальне водокористування та використовує воду одночасно для виробничих потреб (у тому числі виготовлення напоїв) та для задоволення власних питних і санітарно-гігієнічних потреб обчислює рентну плату за спеціальне використання води за фактичний обсяг води, який вилучено з водного об’єкта, шляхом складання по кожному напрямку використання води окремого додатка 5, а саме:
? за обсяги води, що використані первинним водокористувачем для виробничих потреб та для задоволення власних питних і санітарно-гігієнічних потреб із застосуванням ставок для відповідного водного об’єкта, визначених підпунктами 255.5.1 та 255.5.2 п. 255.5 ст. 255 ПКУ;
? за обсяги води, що використані первинним водокористувачем для виготовлення напоїв із застосуванням ставок, визначених п.п. 255.5.6 п. 255.5 ст. 255 ПКУ – за воду, що входить виключно до складу напоїв.
Нагадуємо: п.п. 255.11.1 п. 255.11 ст. 255 ПКУ передбачено, що водокористувачі самостійно обчислюють рентну плату щокварталу наростаючим підсумком з початку року.
Сума податкових зобов’язань з рентної плати, визначена у податковій Декларації за податковий (звітний) квартал, сплачується платником рентної плати до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такої податкової Декларації (п. 257.5 ст. 257 ПКУ).
Який розмір сум добових витрат на відрядження не включається до оподатковуваного доходу платника ПДФО
Пологівське управління Головного управління ДПС у Запорізькій області нагадує, що до оподатковуваного доходу податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) не включаються витрати на відрядження, не підтверджені документально, на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи (добові витрати), понесені у зв’язку з таким відрядженням у межах території України, але не більш як 0,1 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, в розрахунку за кожен календарний день такого відрядження, а для відряджень за кордон – не вище 80 євро за кожен календарний день такого відрядження за офіційним обмінним курсом гривні до євро, установленим Національним банком України, в розрахунку за кожен такий день.
Норми встановлені п.п. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Постановою Кабінетом Міністрів України від 2 лютого 2011 року № 73 «Про граничні норми добових витрат для відрядження членів екіпажів суден, інших транспортних засобів та суми, що спрямовуються на їх харчування замість добових витрат» із змінами окремо визначаються граничні норми добових для відрядження членів екіпажів суден/інших транспортних засобів або суми, що спрямовуються на харчування таких членів екіпажів замість добових, якщо такі судна (інші транспортні засоби):
? провадять комерційну, промислову, науково-пошукову чи риболовецьку діяльність за межами територіальних вод України;
? виконують міжнародні рейси для провадження навігаційної діяльності чи перевезення пасажирів або вантажів за плату за межами повітряного або митного кордону України;
? використовуються для проведення аварійно-рятувальних та пошуково-рятувальних робіт за межами митного кордону або територіальних вод України.
Суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів, визначаються постановою Кабінетом Міністрів України від 02 лютого 2011 року «Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів» із змінами. Сума добових для таких категорій фізичних осіб не може перевищувати суму, встановлену п.п. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 ПКУ.
Сума добових визначається в разі відрядження:
? у межах України та країн, в’їзд громадян України на територію яких не потребує наявності візи (дозволу на в’їзд), – згідно з наказом про відрядження та відповідними первинними документами;
? до країн, в’їзд громадян України на територію яких здійснюється за наявності візи (дозволу на в’їзд), – згідно з наказом про відрядження за наявності документальних доказів перебування особи у відрядженні (відміток прикордонних служб про перетин кордону, проїзних документів, рахунків на проживання та/або будь-яких інших документів, що підтверджують фактичне перебування особи у відрядженні).
За відсутності зазначених відповідних підтвердних документів, сума добових включається до оподатковуваного доходу платника ПДФО.
Cуб’єкту господарювання, який має намір зареєструвати програмний РРО, необхідно перебувати на обліку в контролюючому органі
Пологівське управління Головного управління ДПС у Запорізькій області звертає увагу платників на наступне.
Суб’єкту господарювання, який має намір зареєструвати програмний реєстратор розрахункових операцій (далі – ПРРО), необхідно перебувати на обліку в контролюючому органі. Також на обліку має перебувати його господарська одиниця, де буде використовуватись ПРРО, про яку суб’єкт господарювання повідомляє контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України.
Реєстрація ПРРО здійснюється на підставі Заяви про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (J/F 1316602), що подається в електронній формі через Електронний кабінет (портальне рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (АРІ)) або засобами телекомунікацій.
Після включення ПРРО до реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій такий ПРРО може використовуватись суб’єктом господарювання.
Про сертифікати електронних підписів та/або печаток, що будуть використовуватись для ПРРО, суб’єкт господарювання повідомляє згідно з Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 зі змінами та доповненнями.
Джерела погашення податкового боргу
Пологівське управління Головного управління ДПС у Запорізькій області повідомляє, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених Податковим кодексом України (далі – ПКУ), а також іншими законодавчими актами.
Норми встановлені п. 87.2 ст. 87 ПКУ.
Пунктом 87.3 ст. 87 ПКУ визначено перелік майна та коштів, які не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків.
У разі якщо здійснення заходів щодо погашення податкового боргу платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, не привело до повного погашення суми податкового боргу або у разі недостатності у платника коштів для погашення податкового боргу, контролюючий орган визначає дебіторську заборгованість платника податків, строк погашення якої настав, джерелом погашення податкового боргу такого платника податків (п. 87.5 ст. 87 ПКУ).
Відповідно до п. 87.6 ст. 87 ПКУ у разі відсутності у платника податків, що є філією, відокремленим підрозділом юридичної особи, майна, достатнього для погашення його грошового зобов’язання або податкового боргу, джерелом погашення грошового зобов’язання або податкового боргу такого платника податків є майно такої юридичної особи, на яке може бути звернено стягнення згідно з ПКУ.
Фізичні особи можуть сплатити податки та збори через Електронний кабінет
Пологівське управління ГУ ДПС у Запорізькій області нагадує, що Платник податків в меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету має доступ до своїх особових рахунків із сплати податків, зборів та інших платежів.
Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.
Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.
Фізичні особи можуть засобами Електронного кабінету сплатити податки, збори, платежі та єдиний внесок, скориставшись однією з платіжних систем.
Для користування електронним сервісом необхідно в меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету обрати податок (платіж), який необхідно сплатити, та одну з платіжних систем: Portmone.com, EasyPay, Liqpay.
Для фізичних осіб також реалізована можливість автоматичного заповнення платіжного доручення на підставі облікових даних платника, відомостей щодо рахунків для зарахування платежів до бюджету.
Після переходу на сайт платіжної системи платнику необхідно завершити заповнення платіжного документа та підтвердити операцію.
Оплата рахунків платником здійснюється з використанням платіжної карти клієнта банку.
Отже, меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету надає можливість фізичним особам після ідентифікації за допомогою платіжної системи сплатити податки, збори, платежі за допомогою платіжної карти.
Закон № 466-IХ: сплата єдинниками земельного податку за ділянки, які надаються в оренду
Пологівське управління ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє, що Законом України від 16.01.2020 № 466-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві", внесено зміни до п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 щодо сплати платниками єдиного податку окремих податків та зборів, які набирають чинності з 01 липня 2020 року.
Так, платники єдиного податку звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку першої - третьої груп для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм, позичку) та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.
Отже, для платників єдиного податку першої - третьої груп з 1 липня 2020 року не діє звільнення від сплати земельного податку за ділянки, які надаються в оренду (найм, позичку), а також за ділянки, на яких розташовані об'єкти нерухомості, що надаються в оренду (найм, позичку).
Подання форми 20-ОПП – новації законодавства
Пологівське управління ГУ ДПС у Запорізькій області інформує, що відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 24.06.2020 № 323 «Про затвердження Змін до Порядку обліку платників податків і зборів», який набрав чинності з 27.07.2020, удосконалено порядок подання повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП.
Згідно з п.63.3 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти контролюючі органи про всі об’єкти оподаткування та об’єкти, пов’язані з оподаткуванням. Порядок здійснення такого повідомлення про об’єкти оподаткування передбачає подання повідомлення про об’єкти оподаткування платником податків за формою № 20-ОПП до податкового органу за місцем знаходження такого об’єкта.
Інформація про об’єкти оподаткування, такі як товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) відображаються у відповідній податковій звітності платника податків (податкова декларація з податку на прибуток, з податку на додану вартість, податковий розрахунок за ф. №1ДФ та інші), тому про такі об’єкти оподаткування не потрібно повідомляти у повідомленні за ф. №20-ОПП.
Повідомлення про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.
У разі зміни відомостей про об'єкт оподаткування, а саме: зміна типу, найменування, місцезнаходження, виду права або стану об'єкта оподаткування, платник податків надає до контролюючого органу за основним місцем обліку повідомлення за формою №20-ОПП з оновленою інформацією про об'єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни.
Нагадуємо, що перевірити подані відомості про об’єкти можна в особистому кабінеті платника податків.
Платники податків, які уклали з відповідним контролюючим органом договір про визнання електронних документів, подають через спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» або через розділ «Введення звітності» інформаційно-телекомунікаційну систему «Електронний кабінет» повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за ф. № 20-ОПП – за ідентифікатором J(F)1312002.
31 серпня 2020 року - останній термін для подання заяви про списання недоїмки з єдиного соціального внеску
Пологівське управління ГУ ДПС у Запорізькій області наголошує, що відповідно до Закону України від 13 травня 2020 року № 592-IX ,,Про внесення змін до Закону України ,,Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” щодо усунення дискримінації за колом платників” 31 серпня 2020 року останній термін для подання заяви про списання недоїмки з єдиного соціального внеску (далі ЄСВ) за період з 01 січня 2017 року до 03 червня 2020 року фізичним особам - підприємцям (далі ФОП) (крім тих, які обрали спрощену систему оподаткування) та особам, які провадять незалежну професійну діяльність.
Скористатись правом на списання заборгованості з ЄСВ можуть платники податків, якщо:
1) відповідними платниками за означений період не отримано дохід від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб (далі ПДФО);
2) протягом 90 календарних днів з дня набрання чинності Законом № 592 (тобто до 31 серпня 2020 року включно) платники подали такі документи:
від ФОПів (крім єдинників):
- державному реєстратору за місцезнаходження реєстраційної справи фізичної особи - підприємця заяви про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності;
- до податкового органу – звітності відповідно до вимог ч. 2 ст. 6 Закону про ЄСВ за період з 01 січня 2017 року до 03 червня 2020 року.
від осіб, які провадять незалежну професійну діяльність:
- до податкового органу – заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та звітності відповідно до вимог ч. 2 ст. 6 Закону про ЄСВ за період з 01 січня 2017 року до 03 червня 2020 року.
ФОПи та особи, що здійснюють незалежну професійну діяльність, можуть не подавати звітність з ЄСВ за 2017– 2020 роки, якщо вони вже її подавали.
Закон № 466-ІХ: оподаткування ПДФО сум відшкодування моральної шкоди
Пологівське управління ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім:
- сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров’ю, а також відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом.
Зазначені зміни до підпункту «а» підпункту 164.2.14 статті 164 Податкового кодексу України щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб сум відшкодування моральної шкоди внесені Законом України від 16.01.2020 № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» та набрали чинності з 23.05.2020.
Таким чином, з 23.05.2020 звільняється від оподаткування податком на доходи фізичних осіб відшкодування моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 01 січня звітного (податкового) року (у 2020 році – 18 892 гривні), або у розмірі, визначеному законом.
Частину сплачених витрат при страхуванні можна повернути через податкову знижку
В Пологівському управлінні ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляють, що відповідно до статті 166 Податкового кодексу України платник податку має право включити до податкової знижки суму витрат на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та пенсійних внесків, які він сплатив страховику-резиденту, недержавному пенсійному фонду, банківській установі за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення, за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, а також внесків на банківський пенсійний депозитний рахунок, на пенсійні вклади та рахунки учасників фондів банківського управління як за себе так і членів його сім'ї першого ступеня споріднення.
До розрахунку податкової знижки включаються понесені витрати за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування, розмір яких не перевищує:
- 2690 гривень - при страхуванні особисто платника податку або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом платника податку, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління чи за їх сукупністю,
- 1345 гривень - при страхуванні члена сім'ї платника податку першого ступеня споріднення або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління на користь такого члена сім'ї чи за їх сукупністю.
Для отримання податкової знижки за 2019 рік громадяни мають подати декларацію про майновий стан і доходи, розрахункові та платіжні документи, які підтверджують здійснені платником податків витрати. Декларацію необхідно подати до контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник до 31 грудня 2020 року в один із наведених способів:
- особисто або уповноваженою на це особою;
- засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу;
- надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення.
Якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним не скористається правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.
Увага! Нові опції для користувачів Єдиного державного реєстру
Пологівське управління ГУ ДПС у Запорізькій області інформує про нові опції для користувачів ЄДР.
З 11 серпня 2020 року впроваджено в промислову експлуатацію оновлене програмне забезпечення Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР).
Нова версія ЄДР передбачає цілу низку зручних опцій для користувачів, серед іншого, це:
- Веб-інтерфейс – відпала необхідність встановлювати окремий застосунок на персональні комп’ютери користувачів;
- безоплатний пошук відомостей за даними відокремленого підрозділу юридичної особи;
- внесення змін до відомостей про юридичну особу в один етап (без проведення технічних дій);
- облік сімейних фермерських господарств та додаткова окрема ознака створення таких господарств;
- автоматична актуалізація даних;
- окремий блок для внесення відомостей про кінцевих бенефіціарних власників (зараз така інформація вноситься держреєстраторами в довільній формі) ;
- електронний адресний довідник, який дозволяє обирати назви вулиць з автоматичного переліку (сьогодні набір адрес реєстратор здійснює вручну) ;
- можливість вносити відомості щодо заяв про отримання копій документів із реєстраційної справи, формуючи відповідні запити (такого функціоналу у попередній версії ЄДР взагалі не було);
- створення нових друкованих форм документів (заява, рішення про відмову) та оновлення і стандартизацію існуючих (витяг, виписка тощо) ;
- PDF-формат для скан-копій документів (раніше програмне забезпечення ЄДР підтримувало тільки формат зображення TIFF);
- припинення ФОП в один етап;
- створення нових реєстраційних дій;
- внесення та зняття заборони вчинення реєстраційних дій.
Коли податкові вимоги, податкові повідомлення вважаються відкликаними?
У Пологівське управління ГУ ДПС у Запорізькій області проінформували. Згідно з ст. 60 Податкового кодексу (далі – ПКУ) податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо:
сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення (податкова вимога вважається відкликаною у день, протягом якого відбулося погашення суми податкового боргу в повному обсязі);
контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов’язання або податкову вимогу (податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня прийняття контролюючим органом рішення про скасування такого податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги);
контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов’язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі (податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов’язання або податкового боргу);
рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі (податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними у день набрання законної сили відповідним рішенням суду);
рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов’язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі (податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов’язання або податкового боргу).
Щодо втрати платниками податків первинних документів
Пологівське управління ГУ ДПС у Запорізькій області щодо новацій податкового законодавства, передбачених Законом України від 16 січня 2020 року №466 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) повідомляє, що врегульовано питання, пов’язане з неодноразовою втратою платниками податків первинних документів.
Законом № 466 внесено ряд змін до статті 44 Податкового кодексу України в частині вимог до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, а також документального підтвердження виконання вимог податкового та іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи.
Так, уточнено терміни, протягом яких платники податків зобов’язані забезпечити зберігання документів, пов’язаних із виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, - протягом визначених законодавством термінів, але не менш як 1095 днів з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів - не менш як 1095 днів з дня завершення терміну їх дії).
Крім того, до п. 44.5 ст. 44 Податкового кодексу України внесено зміни щодо обов’язку платника податків у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів надавати до відповідного контролюючого органу разом з повідомленням про таку втрату також оформлені відповідно до законодавства документи, підтверджуючі настання події, що призвела до такої втрати, пошкодження або дострокового знищення документів.
При цьому, у разі надання платником податків вищенаведеного повідомлення та неможливості проведення перевірки платника податків у зв’язку з втратою, пошкодженням або достроковим знищенням платником податків документів, строки проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах, визначених цим підпунктом строків, але на строк не більше ніж 120 днів (раніше було 90 днів).
У разі не відновлення платником документів, або їх повторної втрати, пошкодження чи дострокового знищення, що відбулися після використання платником податків права на їх відновлення у порядку, передбаченому цим пунктом, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності або на час виконання ним вимог митного, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Отже, у разі повторної втрати чи пошкодження документів контролюючий орган на сьогодні має можливість проводити перевірку та здійснювати оцінку повноти нарахування і сплати податків, дотримання вимог іншого законодавства, виходячи з наявних на час перевірки документів.
Громадяни можуть перевірити свої розрахунки з бюджетом в Електронному кабінеті
Пологівське управління ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє, що громадяни в Електронному кабінеті за наявності цифрового підпису можуть побачити сформовані повідомлення-рішення про суми нарахованих податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно, транспортного податку та плати за землю.
Тут також розміщено дані щодо об’єктів рухомого та нерухомого майна, які є об’єктами оподаткування (земельні ділянки, житлові будинки, квартири, садові (дачні будинки), гаражі, легкові автомобілі тощо) та стосовно яких сформовано податкові повідомлення-рішення.
В приватній частині Електронного кабінету у сервісі «Стан розрахунків з бюджетом» фізичні особи можуть сплатити податки та перевірити розрахунки сум податкових зобов’язань, за посиланням: https://cabinet.tax.gov.ua
2. Подання єдинниками-орендодавцями декларації з плати за землю
З 01 липня 2020 року платники єдиного податку другої або третьої груп, що є власниками земельних ділянок або постійними землекористувачами, є платниками земельного податку у разі здійснення ними діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм, позичку), у тому числі якщо надання в оренду нерухомого майна є одним із видів діяльності або основним (п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 ПКУ, з урахуванням змін, внесених Законом України від 16.01.2020 № 466-IX).
Такі платники єдиного податку самостійно обчислюють суму земельного податку за 2020 рік (з 01 липня по 31 грудня) з розбивкою річної суми рівними частинами за місяцями (липень – грудень) та подають з 01 по 20 серпня 2020 року (включно) до податкового органу за місцезнаходженням земельної ділянки Декларацію з позначкою «Земельний податок», з типом «Звітна», заповненням графи «починаючи з», в якій вказується число – 01 і місяць – 07, за умови, що ними не подавалися Декларації за 2020 рік.
При цьому платники єдиного податку, які з 01.07.2020 стали платниками земельного податку, мають право подавати Декларації щомісячно з типом «Звітна» – протягом 20 календарних днів після закінчення звітного місяця, для яких перший звітний місяць – «липень».
Крім того, Декларація з позначкою «Земельний податок», з типом «Уточнююча», з заповненням графи «з урахуванням уточнень з», в якій вказується число – 01 і місяць – 07, подається у разі якщо платник єдиного податку до 01 липня був платником земельного податку та подавав до контролюючого органу у 2020 році Декларацію з типом «Звітна».
Слід зазначити, що фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку подають Декларацію, якщо право власності на земельну ділянку, право постійного користування оформлено на фізичну особу – підприємця.
Якщо право власності на земельну ділянку або право постійного користування оформлене на фізичну особу, яка зареєстрована фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку, та здійснює діяльність з надання таких земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм, позичку), то нарахування сум земельного податку відповідно до п. 286.5 ст. 286 ПКУ здійснюється контролюючим органом (за місцем знаходження земельної ділянки), який надсилає (вручає) фізичній особі за місцем його реєстрації до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення земельного податку.
З 01.01.2021 року спрощується облік доходів і витрат фізичними особами - підприємцями
Законом України від 14.07.2020 р. № 786-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб - підприємців" внесено зміни до порядку обліку доходів і витрат фізичними особами – підприємцями. Такі зміни наберуть чинності з 01.01.2021 року.
Так, з 1 січня 2021 року фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування зобов'язані вести облік доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.
Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат, та порядок ведення такого обліку визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Фізичні особи - підприємці застосовують РРО відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (п. 177.10 ст. 177 ПКУ).
Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов'язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.
Типова форма такого обліку та порядок його ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику" (п. 178.6 ст. 178 ПКУ).
Фізичні особи - підприємці - платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками ПДВ, ведуть облік у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів.
Фізичні особи - підприємці - платники єдиного податку третьої групи, які є платниками ПДВ, ведуть облік у довільній формі шляхом помісячного відображення доходів та витрат.
Облік доходів та витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді.
Юридичні особи - платники єдиного податку третьої групи використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень пунктів 44.2, 44.3 ст. 44 ПКУ (п. 296.1 ст. 296 ПКУ).
Нагадаємо, що на теперішній час підприємці на загальній системі оподаткування зобов’язані вести Книгу обліку доходів і витрат (форма та порядок її ведення затверджено наказом Міністерства доходів і зборів України від 16.09.2013 № 481), у якій за підсумком робочого дня, протягом якого отримано дохід, на підставі первинних документів здійснюються записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати.
Підприємці - платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками ПДВ, ведуть Книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів. Платники єдиного податку третьої групи (підприємці), які є платниками ПДВ, ведуть облік доходів та витрат. Форму Книги обліку доходів та Книги обліку доходів та витрат і порядок її ведення затверджено наказом МФУ від 19.06.2015 № 579.
Заповнення декларації з земельного податку: практичні поради
Форма податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) затверджена наказом МФУ від 16.06.2015 № 560 (у редакції від 23.01.2017 № 9).
Декларація заповнюється з урахуванням приміток.
У декларації зазначається, зокрема, код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ. За вказаним кодом виникає об'єкт оподаткування з нарахованими податковими зобов'язаннями. У разі невірного зазначення коду КОАТУУ, де фактично знаходиться земельна ділянка, виникає факт неподання/несвоєчасного подання декларації, що передбачає застосування штрафних санкцій згідно ст. 120 ПКУ.
У разі наявності у Декларації відмітки «земельний податок» заповнюється розділ І, зокрема:
- у колонці 2 зазначається код цільового призначення земельної ділянки відповідно до Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 № 548, зазначений в документах, що засвідчують/підтверджують право власності/користування земельними ділянками, арабськими цифрами у форматі ХХ.ХХ:
01 - землі сільськогосподарського призначення.
02 - землі житлової забудови;
03 - землі громадської забудови;
03 - землі природно-заповідного фонду;
05 - землі іншого природоохоронного призначення;
06 - землі оздоровчого призначення;
07 - землі рекреаційного призначення;
08 - землі історико-культурного призначення;
09 - землі лісогосподарського призначення;
10 - землі водного фонду;
11 - землі промисловості;
12 - землі транспорту;
13 - землі зв'язку;
14 - землі енергетики;
15 - землі оборони;
16 - землі запасу;
17 - землі резервного фонду;
18 - землі загального користування;
- у колонці 3 вказується вид права на земельну ділянку:
1 - власність;
2 - постійне користування;
3 - оренда.
При поданні декларації із земельного податку у графі 3 розд. І буде проставлятись вид права "1" (якщо земельна ділянка перебуває у приватній власності платника) або "2" (якщо земельна ділянка перебуває у постійному користуванні платника);
- у колонці 4 - серія та номер документа, який засвідчує/підтверджує право власності або користування земельною ділянкою (відображається послідовність букв та цифр, наприклад серія та номер державного акту на земельну ділянку);
- у колонці 5 - дата державної реєстрації прав власності/користування в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (у разі наявності) у такому форматі: дд.мм.рррр, де: дд - число місяця, мм - місяць, рррр - рік;
- у колонці 6 - номер державної реєстрації прав власності/користування в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (у разі наявності) - послідовність цифр;
- у колонці 7 зазначається кадастровий номер земельної ділянки (у форматі 0000000000:00:00:0000);
- у колонці 8 зазначається площа земельної ділянки у га (з чотирма десятковими знаками);
- у колонці 9 зазначається площа земельної ділянки в кв. м (з двома десятковими знаками) (не допускається заповнення показників площі землі одночасно в колонці 8 та 9 по одному кадастровому номеру);
- у колонці 10 вказується нормативна грошова оцінка одиниці площі земельної ділянки (якщо її проведено) (в гривнях з двома десятковими знаками). Нормативна грошова оцінка землі має бути уточнена станом на 01 січня поточного року на коефіцієнт індексації;
- у колонці 11 вказується нормативна грошова оцінка одиниці площі ріллі (в гривнях з двома десятковими знаками) - для земель, де не проведена нормативна грошова оцінка;
- у колонці 12 вказується ставка земельного податку (у відсотках);
- у колонці 13 вказується річна сума земельного податку станом на 1 звітного року, яка розраховується за формулою:
гр. 13 = гр. 8 або 9 х гр. 10 або 11 х гр. 12 / 100;
Для декларації за місяць річна сума розраховується як для декларації за рік.
- у колонці 14 зазначається код відповідної пільги згідно з Довідником податкових пільг;
- у колонці 15 відображається розмір пільги відповідно до законодавства та/або рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, яким пільгу надано (у відсотках);
- у колонці 16 вказується сума пільги зі сплати земельного податку.
На суму пільги зі сплати земельного податку зменшується показник суми земельного податку по відповідній земельній ділянці, щодо якої надано пільгу.
- у колонці 17 вказується річна сума земельного податку станом на 1 січня звітного року, що підлягає сплаті до бюджету, за вирахуванням суми пільги з земельного податку, яка розраховується за формулою: гр. 17 = гр. 13 - гр. 16.
Інформація у колонках 2 розд. І Декларації має відповідати інформації, зазначеній в документах, які засвідчують право власності або користування земельною ділянкою.
Платникам ПДВ: граничний день реєстрації ПН є вихідним (святковим). Чи можна зареєструвати таку ПН?
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування у ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням таких граничних строків (п. 201.10 ст. 201 ПКУ):
- для ПН/РК, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, – до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
- для ПН/РК, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, – до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
- для зведених ПН/РК, складених за операціями, визначеними п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 ПКУ, – протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;
- для РК, складених постачальником товарів/послуг до ПН, що складена на отримувача – платника ПДВ, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, – протягом 15 календарних днів з дня отримання такого РК до податкової накладної отримувачем (покупцем).
Операційний день - частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників ПДВ податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем (п. 3 «Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних», затвердженого постановою КМУ від 29.12.2010 (у редакції від 26.04.2017 № 341 (зі змінами)).
Отже, якщо граничні строки реєстрації ПН/РК в ЄРПН припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.
Заповнення декларації з плати за землю: практичні поради
Форма податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) затверджена наказом МФУ від 16.06.2015 № 560 (у редакції від 23.01.2017 № 9).
Декларація заповнюється з урахуванням приміток.
У разі наявності у Декларації відмітки «орендна плата» заповнюється розділ ІІ, зокрема:
- у колонці 2 зазначається код цільового призначення орендованої земельної ділянки відповідно до Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженою наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 № 548, зазначеній в документах, що засвідчують/підтверджують право власності/користування земельними ділянками, арабськими цифрами у форматі ХХ.ХХ:
01 - землі сільськогосподарського призначення.
02 - землі житлової забудови;
03 - землі громадської забудови;
03 - землі природно-заповідного фонду;
05 - землі іншого природоохоронного призначення;
06 - землі оздоровчого призначення;
07 - землі рекреаційного призначення;
08 - землі історико-культурного призначення;
09 - землі лісогосподарського призначення;
10 - землі водного фонду;
11 - землі промисловості;
12 - землі транспорту;
13 - землі зв'язку;
14 - землі енергетики;
15 - землі оборони;
16 - землі запасу;
17 - землі резервного фонду;
18 - землі загального користування;
- у колонці 3 – дата укладання договору оренди земельної ділянки державної або комунальної власності у такому форматі: дд.мм.рррр, де: дд - число місяця, мм – місяць, рррр – рік;
- у колонці 4 - номер укладеного договору оренди земельної ділянки державної або комунальної власності - послідовність цифр;
- у колонці 5 - дата державної реєстрації прав оренди земельної ділянки у такому форматі: дд.мм.рррр, де: дд - число місяця, мм - місяць, рррр - рік;
-
- у колонці 6 - номер державної реєстрації прав оренди земельної ділянки -послідовність цифр;
- у колонці 7 зазначається кадастровий номер орендованої земельної ділянки (у форматі 0000000000:00:00:0000);
- у колонці 8 зазначається площа орендованої земельної ділянки у га (з чотирма знаками після коми);
- у колонці 9 зазначається площа орендованої земельної ділянки в кв. м (з двома знаками після коми) (не допускається заповнення показників площі землі одночасно в колонці 8 та 9 по одному кадастровому номеру);
- у колонці 10 вказується нормативна грошова оцінка одиниці площі земельної ділянки (в гривнях з копійками). Нормативна грошова оцінка землі має бути уточнена станом на 01 січня поточного року на коефіцієнт індексації;
- у колонці 11 вказується розмір орендної плати за земельну ділянку державної чи комунальної власності (у відсотках з двома знаками після коми);
- у колонці 12 вказується річна сума орендної плати станом на 1 січня звітного року, яка розраховується за формулою:
гр. 12 = (гр. 8 (або гр. 9) х гр.10 х гр. 11) / 100
Інформація у колонках 2 розд. ІІ Декларації має відповідати інформації, зазначеної в договорі оренди за земельні ділянки державної або комунальної власності.
Шановні платники вчасно сплатіть податки!
31 серпня останній день сплати:
- акцизного податку за липень 2020 року;
- податку на додану вартість за липень 2020 року;
- плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (крім громадян) за липень 2020 року;
- рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України за липень 2020 року;
- авансового внеску з туристичного збору за серпень 2020 року платниками, які сплачують туристичний збір авансами щомісяця;
- податку на доходи фізичних осіб із нарахованого, але не виплаченого доходу за липень 2020 року;
- військового збору з нарахованого, але не виплаченого доходу за липень 2020 року.
Останні зміни у законодавстві: що варто знати
08.08.2020 набрав чинності Закон України від 14.07.2020 № 786-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб - підприємців» (опублікований 07.08.2020 в газеті «Голос України» № 138), яким внесено зміни, зокрема:
-
- щодо роботи електронного кабінету (набудуть чинності через три місяці з дня його опублікування).
Зокрема, буде скасований договір про визнання електронних документів для реєстрації в Електронному кабінеті платника та передбачається, що в Електронному кабінеті відображатимуться податкові повідомлення-рішення. Контролюючий орган буде вести листування з платниками податків в електронній формі, якщо вони подали заяву про бажання отримувати документи через Електронний кабінет;
-
- спрощення ведення обліку доходів та витрат фізичними особами-підприємцями (набудуть чинності з 01 січня 2021 року).
Так, підприємці – платники єдиного податку І, ІІ та ІІІ групп (крім платників ПДВ) із 01.01.2021 року можуть вести облік у довільній формі в паперовому та/або електронному вигляді шляхом помісячного відображення отриманих доходів. Підприємці платники єдиного податку ІІІ групи, які є платниками ПДВ, ведуть облік у довільній формі шляхом помісячного відображення доходів та витрат.
Для фізичних осіб-підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, передбачена можливість вести облік доходів і витрат у зручній для них формі – паперовій та/або електронній, у т.ч. через Електронний кабінет.
- зменшено розміри штрафів за порушення платниками ПДВ граничного строку для реєстрації ПН/РК в ЄРПН:
- у разі відсутності реєстрації – 2,5% (було 5%) від обсягу постачання без ПДВ, але не більше 1700 гривень (було 3 400 гривень);
- у разі несвоєчасної реєстрації – 1% (було 2%) від обсягу постачання без ПДВ, але не більше 510 гривень (було 1 020 гривень);
-
- змінено процедуру проведення перевірок, а саме, виключено норми, які надавали право контролюючим органам при перевірці оформлення працівників опитувати їх та роботодавців про виплачені пасивні доходи та інші додаткові блага та відшкодування;
- на період дії карантину контролюючим органам надано право проводити документальні позапланові перевірки за зверненнями платника податків;
- визначено першим місячним звітним періодом для платників ПДВ, які сплачують єдиний податок, - липень 2020 року;
- в частині сплати авансового внеску з податку на прибуток у разі виплати дивідендів;
- порядку постановки на облік нерезидентами-платниками податку на прибуток.
Не сплачено податок на доходи нерезидентів: які наслідки?
Резидент, у тому числі фізична особа підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб’єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у п.п. 141.4.1 ст. 141 ПКУ, за ставкою в розмірі 15% (крім доходів, зазначених у п.п. 141.4.3 – 141.4.6 та 141.4.11 ст. 141 ПКУ) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності (абз. перший п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141ПКУ)
До платника податку, який здійснює виплати доходу нерезиденту без утримання та внесення до бюджету податку з такого доходу, або який перерахував податок з доходів нерезидента до бюджету в повному обсязі, але пізніше терміну, застосовується штраф, передбачений п. 127.1 ст. 127 ПКУ.
А саме, ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податку з доходу нерезидентів:
- тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25% суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
- ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50% суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
- дії, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75% суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
Відповідальність за погашення суми податкового зобов’язання або податкового боргу, що виникає внаслідок вчинення таких дій, та обов’язок щодо погашення такого податкового боргу покладається на особу, визначену ПКУ, у тому числі на податкового агента. При цьому платник податку – отримувач таких доходів звільняється від обов’язків погашення такої суми податкових зобов’язань або податкового боргу, крім випадків, встановлених розд. IV ПКУ.
Якщо суб’єкт господарювання надає в оренду частину приміщення, чи подається повідомлення за ф. № 20-ОПП?
Платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних податкових органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з Порядком обліку платників податків, затвердженим наказом МФУ від 09.12.2011 № 1588.
Суб’єкт господарювання – власник нерухомого майна у разі надання в оренду частини приміщень (окремих кімнат, офісів, квадратних метрів) повинен подати повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за ф. № 20-ОПП.
У разі надання в оренду об’єкта нерухомого майна або його частини повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за ф. № 20-ОПП подається до податкових органів як власником нерухомого майна – орендодавцем, так і орендарем у порядку та строки, визначені пп. 8.3-8.5 розд. VIII Порядку № 1588.
У графі 9 «Стан об’єкта оподаткування» повідомлення за ф. № 20-ОПП суб’єкт господарювання (орендодавець) зазначає стан – «здається в оренду», суб’єкт господарювання (орендар) – «орендується».
У разі відсутності найменування таких об’єктів оподаткування, у повідомленні за ф. № 20-ОПП орендодавцем (орендарем) зазначається інвентарний номер об’єкта оподаткування, вказаний у договорі оренди.
Під час надання повідомлень за ф. № 20-ОПП застосовується принцип укрупнення інформації (наприклад, якщо подається інформація про об’єкти оподаткування – офіс, склад, склад-магазин, розташовані в одному офісному центрі за одною адресою, достатньо надати інформацію за одним із типів об’єктів оподаткування, зазначивши у найменуванні: офіс, склад, склад-магазин).
Принцип укрупнення інформації не застосовується під час надання інформації про об’єкти рухомого та нерухомого майна, які підлягають реєстрації у відповідному державному органі з отриманням відповідного реєстраційного номера (наприклад, у повідомленні за ф. № 20-ОПП надається інформація і про земельну ділянку, і про об’єкт нежитлової нерухомості, що розташований на такій земельній ділянці).
Платники податків, які уклали з відповідним контролюючим органом договір про визнання електронних документів, можуть подати повідомлення за формою № 20-ОПП засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронних довірчих послуг.
Платникам ПДВ: коригування податкових зобов’язань та податкового кредиту, що враховувати?
У разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг (п.п. 192.1.1 ст. 192 ПКУ):
- постачальник має право зменшити податкові зобов’язання на підставі розрахунку коригування, своєчасно зареєстрованого отримувачем в ЄРПН, у податковій декларації з ПДВ того звітного (податкового) періоду, в якому його складено. Якщо розрахунок коригування зареєстрований в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, то постачальник має право зменшити податкові зобов’язання у декларації з ПДВ того звітного періоду, в якому його зареєстровано в ЄРПН;
- покупець відповідно зменшує податковий кредит в податковій декларації з ПДВ за звітний (податковий) період, на який припадає дата складення розрахунку коригування, та зареєструвати його в ЄРПН у встановлені терміни.
У разі збільшення суми компенсації вартості товарів/послуг (п.п. 192.1.2 ст. 192 ПКУ):
- постачальник повинен збільшити податкові зобов’язання в податковій декларації з ПДВ за звітний (податковий) період, на який припадає дата складення розрахунку коригування;
- покупець має право збільшити податковий кредит на підставі розрахунку коригування, своєчасно зареєстрованого в ЄРПН, у податковій декларації з ПДВ за той звітний (податковий) період, в якому його складено, або за будь-який наступний звітний (податковий) період, але не пізніше ніж через 1095 днів з дати його складення. Якщо розрахунок коригування зареєстрований в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, то покупець має право збільшити податковий кредит у податковій декларації з ПДВ того звітного періоду, в якому його зареєстровано в ЄРПН, або будь-якого наступного звітного (податкового) періоду, але не пізніше ніж через 1095 днів з дати його складення.
Якщо розрахунок коригування не зареєстрований в ЄРПН протягом 1095 календарних днів або взагалі не складений на таку операцію, то:
- у разі збільшення суми компенсації вартості товарів/послуг податковий кредит покупця не може бути збільшений, але постачальник не звільняється від обов’язку збільшення суми податкових зобов’язань за відповідний звітний (податковий) період, в якому здійснюється зміна суми компенсації вартості товарів/послуг;
- у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг податкові зобов’язання постачальника не можуть бути зменшені, але покупець зобов’язаний зменшити податковий кредит за відповідний (податковий) період, в якому здійснюється зміна суми компенсації вартості товарів/послуг.
ГУ ДПС у Запорізькій області інформує
За запорізькі землі місцеві скарбниці отримали 569 мільйонів гривень
З початку року до місцевих бюджетів регіону надійшло 569 мільйонів гривень плати за землю (без даних великих підприємств, які перебувають на обліку в Запорізькому управлінні Офісу ВПП ДПС).
За інформацією начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Романа Афонова, із загальних надходжень 448 мільйонів забезпечили землекористувачі-юридичні особи, від фізичних осіб надійшло 121 мільйон гривень.
Найбільші суми отримав міський бюджет обласного центру – 188,3 мільйона. До скарбниць м. Енергодар, Кам'янсько-Дніпровського та Великобілозерського районів сплачено 71,6 мільйона, м. Мелітополь, Мелітопольського та Веселівського районів – 53,4 мільйона, м. Бердянськ, Бердянського та Приморського районів – 48 мільйонів, Якимівського та Приазовського районів – 41,2 мільйона, Пологівського, Більмацького та Розівського районів – 40,5 мільйона, Василівського та Михайлівського районів – 33,4 мільйона тощо.
Як повідомив очільник податкової служби області, з метою повного обліку платників земельного податку та орендної плати фахівці органів ДПС проводять звірки із місцевими радами, територіальними підрозділами ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області, РВ Фонду державного майна України. У результаті залучено до оподаткування 51 суб'єкт господарювання (річна сума нарахувань за 793,2 га земельних ділянок склала 2,8 мільйона). Крім того, виявлено 13 компаній, які використовували 97,1 га земель без правовстановлюючих документів (річна сума нарахувань – 277 тисяч).
На даний час в регіоні нараховується 8937 землекористувачів-юридичних осіб та майже 187 тисяч фізичних осіб.
Запорізькі добувні підприємства і водокористувачі сплатили до бюджетів 226 мільйонів
За сім місяців запорізькі компанії направили до бюджетів усіх рівнів 148 мільйонів 600 тисяч гривень плати за користування надрами. Зокрема, до державного бюджету надійшло 103 мільйони, до місцевих скарбниць – 45,6 мільйона. Про це повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов.
Більшу частину платежу забезпечили підприємства Василівського та Михайлівського районів – 129,5 мільйона. Суб'єкти господарювання м. Запоріжжя сплатили 5,7 мільйона, м. Токмак, Токмацького та Чернігівського районів – 3,4 мільйона, Пологівського, Більмацького та Розівського районів – 2,9 мільйона, Запорізького району 1,9 мільйона, Вільнянського та Новомиколаївського районів – 1,9 мільйона тощо.
Усього в регіоні зареєстровано 569 платників рентної плати за користування надрами.
Крім того, у січні-липні 476 запорізьких водокористувачів спрямували до бюджетів майже 78 мільйонів гривень рентної плати за спеціальне використання води. Згідно з бюджетним розподілом до державної скарбниці надійшло 42,8 мільйона, до місцевих бюджетів – 35 мільйонів.
Запоріжці сплатили 365 мільйонів гривень військового збору
З початку року роботодавці і мешканці регіону сплатили до державного бюджету 365 мільйонів гривень військового збору (без врахування показників великих платників, які зареєстровані в Запорізькому управлінні Офісу ВПП ДПС). Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, надходження збільшились до відповідного періоду минулого року на 14 мільйонів або на 4 відсотки.
Лише у липні державна скарбниця отримала від запорізьких платників понад 56 мільйонів, що на 1,7 мільйона більше, ніж у липні 2019 року. Крім того, середньомісячні надходження порівняно з минулорічними зросли на 4 відсотки.
За сім місяців найбільші суми збору перерахували підприємства і підприємці м. Запоріжжя – майже 187 мільйонів, м. Енергодар, Кам’янсько-Дніпровського та Великобілозерського районів – 56,5 мільйона, м. Мелітополь, Мелітопольського та Веселівського районів – 32 мільйони, м. Бердянськ, Бердянського та Приморського районів – 24,2 мільйона, Пологівського, Більмацького та Розівського районів – 11,5 мільйона, Оріхівського та Гуляйпільського районів – 10,4 мільйона, Вільнянського, Новомиколаївського районів – 10,3 мільйона, Василівського та Михайлівського районів – понад 10 мільйонів тощо.
Усього станом на 1 серпня в Запорізькій області військовий збір сплачують 56 тисяч суб'єктів господарювання, у тому числі понад 15,8 тисячі юридичних осіб та 40,2 тисячі підприємців-фізичних осіб та громадян.
Нагадаємо, військовий збір, ставка якого становить 1,5 відсотка, утримується з отриманих доходів, які оподатковуються податком на доходи фізичних осіб відповідно до статті 168 Податкового кодексу України. Зокрема, це заробітна плата, іноземні доходи, суми винагород та інших виплат, нарахованих відповідно до умов цивільно-правового договору, пасивні доходи, у тому числі, роялті, дивіденди, страхові виплати та інші.