A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Комиш-Зорянська селищна рада, селищна об’єднана територіальна громада
Більмацького району Запорізької області

Пологівське управління ГУ ДФС у Запорізькій області інформує !

Дата: 02.09.2020 11:00
Кількість переглядів: 61

За 8 місяців 2020 року платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплатили до бюджету понад 3,5 млн. гривень

До місцевих бюджетів Пологівського, Більмацького та Розівського районів  за вісім місяців 2020 року надійшло 3,57 млн. грн. податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Рівень надходжень за січень - серпень поточного року перевищив минулорічний показник на 1,00 млн. гривень. Про це повідомила в.о. начальника Пологівського управління ГУ ДПС у Запорізькій області Оксана Листопад.

  Зокрема, платники податку на нерухомість - юридичні особи сплатили 2,43 млн. грн., що на 846,3 тис. грн. більше, ніж за 8 місяців 2019 року. Фізичні особи перерахували
1,14 млн. грн. забезпечивши зростання до аналогічного періоду минулого року на 148,4 тис. гривень.

Нагадуємо, що відповідно до п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками житлової та/або нежитлової нерухомості.

Підпунктом 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ передбачено пільги із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а саме: база оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи – платника податку, зменшується:

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів;

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;

в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів.

Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).

Зазначена пільга не надається у разі якщо площа житла перевищує п’ятикратний розмір неоподатковуваної площі (ліміту), та на об’єкти оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (надаються в оренду, лізинг,  використовуються у підприємницькій діяльності) – п.п.266.4.3.п.266.4 ст.266 ПКУ.

Розмір податку встановлюють за своїм рішенням сільські, селищні, міські ради або ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування території громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості.

Проте, ставка податку на загальнодержавному рівні обмежена - не більше 1,5% від мінімальної зарплати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року за 1 квадратний метр (п.п.266.5.1 п.266.5 ст.266 ПКУ).

Звертаємо увагу, що у 2020 році податок сплачується громадянами за 2019 рік.

У 2019 р. розмір мінімальної заробітної плати складав 4 173 грн., таким чином, максимальна ставка податку становитиме 62,60 грн. за кв. метр.

Про ставки податку та пільги з його сплати можна дізнатися на вебпорталі Державної податкової служби України за посиланнямhttps://tax.gov.ua/podatki-ta-zbori/stavki-mistsevih-podatkiv-ta-zboriv/poltavska-oblast/dlya-fizichnih-osib/3

Також нагадуємо, що податкові повідомлення – рішення фізичні особи мають отримати до 01 липня 2020 року, сплатити суму податку слід  упродовж 60 днів після отримання такого повідомлення. Оскільки розмір мінімальної заробітної плати станом на 1 січня 2020 складає 4 723 грн, максимальна ставка податку на житлову нерухомість становитиме 70,84 грн за кв. м.

 

Роз’яснення законодавства

 

Гаряча лінія: «Про новації законодавства – на допомогу платникам податків»

            04 вересня  2020 року з 13 год. 00хв. до 14 год. 00хв. за телефоном (06165)  2-20-67 в.о. начальника Пологівського управління ГУ ДПС у Запорізькій області Оксана Листопад надаватиме  роз’яснення щодо змін у податковому законодавстві.

 

 

 

Закон України № 540: розгляд скарг на рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН у період дії карантину

Пологівське управління Головного управління ДПС у Запорізькій області звертає увагу, що порядок оскарження рішень контролюючих органів в адміністративному порядку визначено ст. 56 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» із змінами, який набрав чинності 02.04.2020, підрозділ 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ доповнено новим п. 528, відповідно до якого тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) (далі – завершується дія карантину), зупиняється перебіг строків, встановлених ст. 56 ПКУ (в частині процедури адміністративного оскарження) щодо скарг платників податків (крім скарг щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету ПДВ та/або з від’ємного значення з ПДВ), що надійшли (надійдуть) по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, та/або які не розглянуті станом на 18 березня 2020 року. Таке зупинення не породжує будь-яких наслідків, передбачених, зокрема ст. 56 ПКУ. З першого календарного дня місяця, наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину, перебіг строків, які зупинялися відповідно до п. 528 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, продовжується з урахуванням часу, що минув до такого зупинення.

Тобто, якщо скарга на рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) подана у період з 02 квітня по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину або не розглянута станом на 18 березня 2020 року і строк прийняття рішення по такій скарзі припадає на період з 02 квітня по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, то прийняття рішення по скарзі поза межами строків, визначених ст. 56 ПКУ, не призводить до задоволення скарги.

Водночас, з урахуванням того, що першого календарного дня місяця, наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину, перебіг строків, які зупинилися, продовжується, то комісія центрального рівня має право прийняти рішення щодо розгляду скарги на рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН з першого календарного дня місяця, наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину з урахуванням часу, що минув до такого зупинення.

 

Програмний РРО: у який момент формується діапазон номерів для ПРРО і яким чином він поповнюється?

Пологівське управління Головного управління ДПС у Запорізькій області інформує, що перша порція діапазону номерів (2000) видається під час реєстрації програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО).

За заявою суб’єкта господарювання таку кількість може бути збільшено, виходячи із розрахунку максимальної кількості розрахункових документів (чеків), які формуються ПРРО в режимі онлайн протягом 36 годин безперервно протягом календарного року.

Щоразу після приймання фіскальним сервером ДПС України від ПРРО пакета створених ним копій чеків із присвоєними ним фіскальними номерами із діапазону, для такого ПРРО формується наступна порція фіскальних номерів.

Кількість виданих (зарезервованих) номерів відповідає кількості отриманих фіскальним сервером (використаних таким ПРРО) номерів.

 

Закон України № 466: про зміни в оформленні податкових повідомлень-рішень

Пологівське управління Головного управління ДПС у Запорізькій області звертає увагу, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466), який набрав чинності з 23.05.2020 суттєво змінено норми ст. 58 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) щодо змісту податкових повідомлень-рішень (далі – ППР), які будуть прийматися за результатами документальних перевірок, розпочатих після 01.01.2021.

Так, передбачено, що ППР додатково повинні містити:

1) обґрунтовану підставу для визначення (нарахування/зменшення) грошового зобов’язання та/або податкового зобов’язання, що повинен сплатити платник податків, та/або зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми податку на додану вартість, та/або зменшення податку на доходи фізичних осіб, задекларованого до повернення з бюджету, зокрема при використанні права на податкову знижку, та/або заниження чи завищення суми податкових зобов’язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість у вигляді фактичної підстави, а саме викладення стислого змісту щодо виявлених перевіркою порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства з наведенням інформації щодо:

? обставин вчинених правопорушень, які відображені в акті перевірки, а також встановлені при розгляді наданих платником податків відповідно до підпункту 16.1.5 пункту 16.1 статті 16 та пункту 86.7 статті 86 розділу І ПКУ письмових пояснень та їх документального підтвердження (зокрема щодо обставин, що стосуються події правопорушення та вжитих платником податків заходів щодо дотримання правил та норм законодавства, з посиланням на документи та інші фактичні дані, що підтверджують вказані обставини);

? періоду (календарний день або місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, при здійсненні якої вчинено ці порушення;

? розрахунку суми податкового зобов’язання, що повинен сплатити платник податків, та/або зменшення бюджетного відшкодування та/або зменшення від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми податку на додану вартість, та/або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларованої до повернення з бюджету при використанні права на податкову знижку, та/або заниження чи завищення суми податкових зобов’язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість;

? у разі якщо перевіркою виявлено факти заниження (ненарахування та/або неутримання) платником податків, у тому числі податковим агентом, податкових зобов’язань – додатково зазначається граничний строк сплати таких податкових зобов’язань, у тому числі за відповідні податкові (звітні) періоди, по яких виявлено таке заниження (ненарахування та/або неутримання);

? якщо інформація щодо надання або ненадання платником податків заперечень, письмових пояснень та додаткових документів, зокрема щодо обставин виявлених порушень, наданої платником податків інформації, яка спростовує наявність його вини, наявності пом’якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до ПКУ;

? нормативної підстави – посилання на норму ПКУ та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої було зроблено розрахунок або перерахунок грошових зобов’язань платника податків;

2) посилання на акт документальної перевірки;

3) детальний розрахунок штрафних санкцій (фінансових санкцій, штрафів), у тому числі штрафних санкцій або пені, за порушення іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, а також посилання на норми ПКУ та/або іншого законодавства, відповідно до якого було зроблено такий розрахунок;

4) інформацію щодо наявності обставин, які відповідно до ПКУ пом’якшують, обтяжують або звільняють від фінансової відповідальності», тощо.

Крім діючих реєстрів податкових повідомлень-рішень, з 01.01.2021 запроваджується також Єдиний реєстр податкових повідомлень-рішень контролюючих органів, надісланих (вручених) платникам податків (далі – Єдиний реєстр).

У Єдиному реєстрі буде міститися інформація про дати складання, надіслання (вручення), отримання платниками, дати відкликання або зміни ППР, дати настання граничного строку сплати грошового зобов’язання, визначені у них суми (нарахування/зменшення) грошового зобов’язання, зменшення суми бюджетного відшкодування, від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток, від’ємного значення суми податку на додану вартість, та стан їх узгодження, терміни сплати, інформація про виникнення податкового боргу платника податків, а також оскарження ППР у адміністративному або судовому порядках.

 

Закон України № 786: новації в оподаткуванні податком на доходи фізичних осіб

Пологівське управління Головного управління ДПС у Запорізькій області нагадує, що 08.08.2020 набув чинності Закон України від 14.07.2020 № 786-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб – підприємців», яким внесено зміни, зокрема до підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Так, підрозділ 1 розділу ХХ ПКУ доповнено новим пунктом 14, відповідно до якого тимчасово до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб за 2020 – 2021 податкові (звітні) періоди не включаються доходи у вигляді доходів у грошовій та/або натуральній формі, отримані внаслідок ліквідації (припинення) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи платником податків – акціонером (учасником, партнером, пайовиком, засновником, контролюючою особою) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи, у разі дотримання усіх таких умов:

а) процедура ліквідації (припинення) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи розпочата не раніше 01 січня 2020 року та завершена не пізніше 31 грудня 2021 року;

б) платник податків подав до контролюючого органу одночасно з податковою декларацією за відповідний податковий (звітний) рік складену в довільній формі заяву про звільнення таких доходів від оподаткування із зазначенням характеристик отриманого майна та ліквідованої (припиненої) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи, а також документи, що містять відомості про вартість отриманого майна, відповідно до фінансової звітності іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи, складеної відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності, на дату прийняття рішення про розподіл майна у якості виплати доходу у зв’язку з ліквідацією (припиненням) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи.

 

Внесено зміни до Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами

Пологівське управління Головного управління ДПС у Запорізькій області повідомляє, що 01.09.2020 набере чинності наказ Міністерства фінансів України від 01.06.2020   № 261 «Про внесення змін до Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 31.07.2020 за № 723/35006 (далі – Наказ № 261).

Зміни внесені Наказом № 261 до Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06 червня 2017 року № 557, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 03 серпня 2017 року № 959/30827 (зі змінами) (далі – Порядок), з метою спрощення обміну електронними документами з контролюючими органами.

Наказом № 261 встановлено, що договори про визнання електронних документів, які на день набрання чинності Наказом № 261 є чинними, продовжують діяти до виникнення підстав, визначених пунктом 5 розділу III Порядку, затвердженого Наказом № 261.

Розділом ІІ Порядку визначено, що суб’єкти електронного документообігу (далі – СЕД), які здійснюють його на договірних засадах, самостійно визначають режим доступу до електронних документів, що містять конфіденційну інформацію, та встановлюють для них систему (способи) захисту. В інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних системах, які забезпечують обмін електронними документами, що містять державні інформаційні ресурси або інформацію з обмеженим доступом, повинен забезпечуватися рівень захисту цієї інформації, який відповідно до законодавства має відповідати ступеню обмеження доступу до неї.

Згідно з розділом III Порядку юридичні особи, самозайняті особи, податкові агенти, контролюючі органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування набувають статусу СЕД з дати приєднання до Договору, примірну форму якого визначено у додатку 1 до Порядку.

Приєднання до Договору здійснюється шляхом надсилання до контролюючого органу першого будь-якого електронного документа у встановленому форматі (стандарті) з дотриманням вимог законодавства. Підтвердженням про приєднання автора до Договору є отримання автором відповідної квитанції про прийняття контролюючим органом такого документа.

Фізичні особи, які не є самозайнятими особами, автоматично вважаються СЕД та мають право подавати електронні документи до контролюючих органів виключно з використанням кваліфікованого електронного підпису.

У день припинення дії Договору контролюючий орган повідомляє автора про припинення дії Договору (із зазначенням причини) шляхом направлення автоматично сформованого повідомлення про припинення дії Договору в Електронний кабінет або на електронну адресу, внесену до облікових даних автора, із зазначенням дати припинення за формою згідно з додатком 3 до Порядку.

Наказ № 261 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 14.08.2020 № 63.

 

Алгоритм дій для фізичних осіб – підприємців щодо припинення підприємницької діяльності в режимі online у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань

Процедуру внесення запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань   можливо здійснити  в режимі  online за допомогою  онлайн – сервісу державних послуг «ДІЯ», який знаходиться за посиланням diia.gov.ua.

Для того, щоб стати користувачем онлайн - сервісу «ДІЯ», необхідно:

- отримати кваліфікований електронний підпис у будь – якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, банку та інших установах;

- здійснити вхід до онлайн – сервісу «ДІЯ» за посиланням diia.gov.ua, перейти до розділу «Бізнесу», вибрати послугу «Закриття ФОП»;

- зареєструватися чи авторизуватися (якщо вже зареєстровані) користувачем кабінету  за допомогою отриманого кваліфікованого електронного підпису.

Для замовлення послуги «закриття ФОП», необхідно:

- заповнити онлайн – форму Заяви на отримання послуги;

- перевірити на достовірність наявної  інформації, яка збережена в системі;

- підписати Заяву за допомогою кваліфікованого електронного підпису.

Підписана Заява в автоматичному режимі надсилається до державного реєстратора, інформація про закриття суб’єкта господарювання буде надіслана до органів ДПС України, за місцем перебування суб’єкта господарювання на податковому обліку.

Статус Заяви можливо перевірити у кабінеті громадянина.

Повідомлення про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань  з'явиться у кабінеті та буде відправлено  заявнику послуги електронною поштою.

Звертаємо увагу, що сервіс безкоштовний, витрати часу на замовлення послуги складають 2 хвилини, термін реєстрації заяви – протягом доби.

 

Повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошового зобов’язання (крім єдиного внеску): дії платника податків

Пологівське управління Головного управління ДПС у Запорізькій області повідомляє, що відповідно до ст. 43 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) підлягають поверненню платнику, зокрема помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов’язання, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Норми встановлені п. 43.1 ст. 43 (далі – ПКУ).

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов’язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків (п. 43.2 ст. 43 ПКУ).

Обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені (п. 43.3 ст. 43 ПКУ).

Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені (далі – заява) у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку (п. 43.4 ст. 43 ПКУ).

У разі повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з податку на додану вартість, зарахованих до бюджету з рахунка платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість у порядку, визначеному п. 2001.5 ст. 2001 ПКУ, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з податку на додану вартість чи на момент фактичного повернення коштів – шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків в установі банку (п. 43.41 ст. 43 ПКУ).

Згідно з п. 43.5 ст. 43 ПКУ контролюючий орган не пізніше ніж за п’ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

У разі якщо повернення сум податку на доходи фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу, відповідне повідомлення надсилається контролюючим органом до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, не пізніше ніж за п’ять робочих днів до закінчення шістдесятиденного строку з дня отримання відповідної податкової декларації.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п’яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Пунктом 43.6 ст. 43 ПКУ визначено, що повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані.

Пунктом 1 розділу ІІ Порядку інформаційної взаємодії Державної фіскальної служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2019 № 60 (далі – Порядок № 60), встановлено, що повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються територіальним органом ДПС на підставі поданої платником податків податкової декларації про майновий стан і доходи за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку), поданої до територіального органу ДПС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днів від дня її виникнення.

Заява може бути подана платником до територіального органу ДПС в електронній формі за допомогою засобів інформаційно-телекомунікаційних систем та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу.

Додатково до заяви платник може подати копію платіжного документа, на виконання якого помилково та/або надміру сплачений платіж перераховано до бюджету (п. 2 розділу ІІ Порядку № 60).

Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом, зокрема, управління сумами помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені відповідно до положень ПКУ, в тому числі шляхом подачі заяви про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та/або пені (п. 42 1.2 ст. 42 1 ПКУ).

Отже, для повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошового зобов’язання та пені (крім єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування) платник податків має подати протягом 1095 днів від дня їх виникнення до територіального органу ДПС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми заяву у довільній формі з зазначенням напряму перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.

При цьому такий платник має можливість подати заяву в електронній формі через приватну частину Електронного кабінету за ідентифікатором форми J/F 1302001 або у довільній формі через меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету.

Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

Крім того, заява може бути подана платником податків до територіального органу ДПС засобами програмного забезпечення ІТС «Єдине вікно подання електронної звітності».

 

Формування податкового кредиту з ПДВ при одночасному застосуванні касового метода та метода «за подією, що сталася раніше»

Пологівське управління Головного управління ДПС у Запорізькій області нагадує, що касовий метод для цілей оподаткування ПДВ згідно з розділом V Податкового кодексу України (далі – ПКУ) – це метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов’язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на рахунки платника ПДВ, відкриті в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, у касу платника податків або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата віднесення сум ПДВ до податкового кредиту визначається як дата списання коштів з рахунків платника ПДВ, відкритих в установах банків, та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, дата видачі з каси платника податків або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).

Норми встановлені п.п. 14.1.266 п.14.1 ст.14 ПКУ.

Тобто, якщо платник ПДВ придбаває (виготовляє) товари (послуги) та основні фонди, які призначаються для їх використання в операціях, за якими податкові зобов’язання визначаються за касовим методом, то суми ПДВ, сплачені у зв’язку з таким придбанням (виготовленням), до податкового кредиту включаються теж за касовим методом.

За операціями, за якими податкові зобов’язання нараховуються в загальновстановленому порядку відповідно до ст. 187 ПКУ, податковий кредит виникає за правилами, визначеними ст. 198 ПКУ.

Отже, при одночасному застосуванні платником ПДВ двох способів обліку податкових зобов’язань, а саме: за касовим методом та за подією, що сталася раніше, а придбані та/або виготовлені ним товари/послуги призначені для часткового використання в операціях, за якими дата виникнення податкових зобов’язань визначається частково за касовим методом, а частково – за подією, що сталася раніше, то податковий кредит відповідно виникатиме пропорційно такому призначенню та використанню таких товарів/послуг.

 

Військовослужбовець, який отримує грошове забезпечення, не має права на застосування податкової знижки

Пологівське управління Головного управління ДПС у Запорізькій області інформує, що Податковий кодекс України (далі – ПКУ), який регламентує порядок оподаткування доходів фізичних осіб, у тому числі військовослужбовців, не передбачає звільнення від обкладання податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями у зв’язку з виконанням обов’язків несення служби, крім сум грошового або майнового утримання чи забезпечення військовослужбовців строкової служби (у тому числі осіб, що проходять альтернативну службу), передбачених законом, які виплачуються з бюджету чи бюджетною установою (п.п. 165.1.10 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).

При цьому, згідно з п. 168.5 ст. 168 ПКУ суми ПДФО, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими, особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, а також визначених Законом України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» із змінами та доповненнями членами сім’ї, батьками, утриманцями загиблого (померлого) військовослужбовця, у зв’язку з виконанням обов’язків під час проходження служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.

Податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника ПДФО – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених ПКУ (п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Заробітна плата – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику ПДФО у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом п.п. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

Порядок застосування податкової знижки передбачений ст. 166 ПКУ.

Згідно з п.п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ передбачено, що загальна сума податкової знижки, нарахована платнику ПДФО в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника ПДФО, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ.

Враховуючи викладене, військовослужбовець, який отримує грошове забезпечення, не має права на застосування податкової знижки.

Право на податкову знижку має фізична особа, яка є найманою особою, виключно до доходів, одержаних протягом року у вигляді заробітної плати.

 

Чинним законодавством не передбачено розстрочення та відстрочення заборгованості по сплаті єдиного внеску

Пологівське управління Головного управління ДПС у Запорізькій області звертає увагу, що чинним законодавством, яке регулює порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), не передбачено розстрочення та відстрочення заборгованості по сплаті єдиного внеску.

Відповідно до частини 12 ст. 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов’язаннями із сплати єдиного внеску зобов’язань із сплати податків, інших обов’язкових платежів, передбачених законом, або зобов’язань перед іншими кредиторами зобов’язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов’язаннями, крім зобов’язань з виплати заробітної плати (доходу).

У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені Закон № 2464, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (частина 11 ст. 9 Закону № 2464).

Новації Закону № 466: змінено перелік підакцизних товарів та платників акцизного податку

Фахівці Пологівського управління ГУ ДПС у Запорізькій області звертають увагу, що 23 травня 2020 року набув чинності Закон України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податків, усунення технічних і логічних неузгодженостей в податковому законодавстві» (далі - Закон № 466).

Після внесення змін Законом № 466 відповідно до п. 215.1 ст. 215 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до підакцизних товарів належать:

спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво (крім квасу «живого» бродіння); тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну; нафтопродукти, скраплений газ, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, паливо моторне альтернативне; автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів; електрична енергія.

Платниками акцизного податку відповідно до ст. 212 ПКУ є:

особа, постійне представництво, які виробляють підакцизні товари (продукцію) на митній території України, у тому числі з давальницької сировини (п.п. 212.1.1 п. 212.1 ст.212 ПКУ);

особа – суб’єкт господарювання, постійне представництво, які ввозять підакцизні товари (продукцію) на митну територію України (п.п. 212.1.2 п. 212.1 ст.212 ПКУ);

фізична особа – резидент або нерезидент, яка ввозить підакцизні товари (продукцію) на митну територію України в обсягах, що підлягають оподаткуванню, відповідно до митного законодавства (п.п. 212.1.3 п. 212.1 ст.212 ПКУ);

особа, яка реалізує конфісковані підакцизні товари (продукцію), підакцизні товари (продукцію), визнані безхазяйними, підакцизні товари (продукцію), за якими не звернувся власник до кінця строку зберігання, та підакцизні товари (продукцію), що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходять у власність держави, якщо ці товари (продукція) підлягають реалізації (продажу) в установленому законодавством порядку (п.п. 212.1.4 п. 212.1 ст.212 ПКУ);

особа, яка реалізує або передає у володіння, користування чи розпорядження підакцизні товари (продукцію), що були ввезені на митну територію України із звільненням від оподаткування до закінчення строку, визначеного законом відповідно до п. 213.3 ст.213 ПКУ (п.п. 212.1.5 п. 212.1 ст. 212 ПКУ);

особа, на яку покладається дотримання вимог митних режимів, що передбачають звільнення від оподаткування, у разі порушення таких вимог (п.п. 212.1.6 п. 212.1 ст. 212 ПКУ);

особа, на яку покладається виконання умов щодо цільового використання підакцизних товарів (продукції), на які встановлено ставку податку 0 гривень за 1 літр 100-відс. спирту, 0 євро за 1000 кг нафтопродуктів, у разі порушення таких умов (п.п. 212.1.7 п. 212.1 ст. 212 ПКУ); особа, на яку при здійсненні операцій з підакцизними товарами (продукцією), які не підлягають оподаткуванню або звільняються від оподаткування, покладається виконання умов щодо цільового використання підакцизних товарів (продукції) в разі порушення таких умов (п.п. 212.1.8 п. 212.1 ст. 212 ПКУ);

особа - суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів (п.п. 212.1.11 п. 212.1 ст. 212 ПКУ);

оптовий постачальник електричної енергії (п.п. 212.1.12 п. 212.1 ст. 212 ПКУ); виробники електричної енергії, які мають ліцензію на право здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії (п.п. 212.1.13 п. 212.1 ст. 212 ПКУ).

 

Платники єдиного податку сплачують за землю по-новому

В Пологівському управлінні ГУ ДПС у Запорізькій області повідомили, що законом України від 16.01.2020 № 466-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві", внесено зміни до п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 щодо сплати платниками єдиного податку окремих податків та зборів.

Платники єдиного податку звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності, зокрема:

- податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку першої - третьої груп для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм, позичку) та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.

Ця норма діє з 01 липня 2020 року.

Таким чином не звільняються від сплати земельного податку ділянки, які надаються платниками єдиного податку першої - третьої груп в оренду (найм, позичку), а також ділянки, на яких розташовані об'єкти нерухомості, що надаються в оренду (найм, позичку).

 

Громадянам, які виїжджають за кордон на ПМП, необхідно подати декларацію

     Пологівське управління ГУ ДПС у Запорізькій області  інформує, що відповідно до ст.179 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники податку-резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, зобов’язані подати до контролюючого органу податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі - Декларація) не пізніше 60 днів до виїзду за кордон.

     Контролюючий орган протягом 30 календарних днів після отримання Декларації зобов'язаний перевірити визначене податкове зобов'язання, сплату належної суми податку і видати довідку про сплату та про відсутність податкових зобов'язань. Довідка подається до органів митного контролю під час перетину кордону і є підставою для проведення митних процедур.

     Звертаємо увагу, згідно із ст.63 ПКУ всі фізичні особи-платники податків та зборів реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб-платників податків у порядку, визначеному ПКУ. Облік платників податків у контролюючих органах ведеться за податковими номерами.

     Громадяни України, які виписалися з останнього місця постійного проживання в Україні, відповідно до норм чинного законодавства, зобов’язані подати Декларацію до контролюючого органу за місцем перебування на обліку, яке було зазначено в обліковій картці платника податку.

 

Декларація з плати за землю - заповнюємо без помилок

Пологівське управління Головного управління ДПС у Запорізькій області, у зв’язку з виявленням помилок при складанні Податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) на 2020 рік, форма якої затверджена наказом Мінфіну від 16.06.2015 №560 (в редакції наказу Мінфіну від 23.01.2017 №9) (далі - Декларація), звертає увагу, що Декларація заповнюється з урахуванням приміток.

У разі наявності у Декларації відмітки «земельний податок» заповнюється розділ І, у разі наявності у Декларації відмітки «орендна плата» заповнюється розділ II, зокрема:

у колонці 2 вказаних розділів зазначається код цільового призначення земельної ділянки відповідно до Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Держкомзему від 23.07.2010 № 548, та має відповідати документам, що засвідчують/підтверджують право власності/користування земельними ділянками, договору оренди за земельні ділянки державної або комунальної власності (арабськими цифрами у форматі XX.XX);

у колонці 3 розділу І зазначається вид права на земельну ділянку: або 1 - власність; або 2 - постійне користування. У колонці 3 розділу ІІ вказується дата укладання договору оренди земельної ділянки державної або комунальної власності;

у колонках 4-6 розділу І (послідовність цифр, букв, дата) вказується інформація з документів, які засвідчують право власності або користування земельною ділянкою;

у колонках 3-6 розділу II (послідовність цифр, дата) вказується інформація з договорів оренди земельних ділянок державної або комунальної власності.

У разі припинення права власності або користування земельною ділянкою (в т. ч. оренди земельної ділянки державної або комунальної власності) колонки 4-6 розд. І та колонки 3-6 розд. II заповнюються аналогічно.

у колонці 7 вказаних розділів зазначається кадастровий номер земельної ділянки (у форматі 0000000000:00:00:0000) у разі наявності;

у колонці 8 вказаних розділів зазначається площа земельної ділянки у га (з чотирма десятковими знаками); у колонці 9 вказаних розділів зазначається площа земельної ділянки в кв.м (з двома десятковими знаками). При цьому не допускається заповнення показників площі землі одночасно в колонці 8 та 9 по одному кадастровому номеру;

у колонці 10 вказаних розділів зазначається нормативна грошова оцінка одиниці площі земельної ділянки (якщо її проведено) в гривнях (з двома десятковими знаками). Нормативна грошова оцінка землі має бути уточнена станом на 01 січня поточного року на коефіцієнт індексації;

у колонці 11 розділу І зазначається нормативна грошова оцінка одиниці площі ріллі в гривнях (з двома десятковими знаками) - для земель де не проведена нормативна грошова оцінка;

значення Усього колонки 17 розділу І та значення Усього колонки 12 розділу II  повинні відповідати значенню колонки 3 рядка 3 розділу III.

Податкова декларація містить обов'язкові реквізити (п.48.3 ст.48 Податкового кодексу України (далі – Кодекс). В окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма Декларації додатково може містити такий обов'язковий реквізит як код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ (п.48.4 ст.48 Кодексу). Внаслідок подання Декларації з невірно зазначеним кодом КОАТУУ за вказаним кодом виникає об’єкт оподаткування з нарахованими податковими зобов’язаннями, а за кодом КОАТУУ, де фактично знаходиться земельна ділянка, виникає факт неподання або несвоєчасного подання декларації. В такому разі до платника застосовуються штрафні санкції відповідно до ст.120 Кодексу.

Пологівське управління Головного управління ДПС у Запорізькій області рекомендує платникам плати за землю скористатися вищенаведеною інформацією та перевірити дані, зазначені у Деклараціях.

 

Закон №466: зміни в оподаткуванні продажу (обміну) рухомого майна

Пологівське управління Головного управління ДПС у Запорізькій області роз’яснює деякі аспекти практичного застосування Закону України від 16 січня 2019 року № 466 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі — Закон № 466) в частині порядку оподаткування операцій з продажу або обміну об'єктів рухомого майна.

Так, що Законом № 466 (набув чинності з 23.05.2020) додано абзац третій до пункту 173.2 статті 173 Кодексу, яким передбачається, що дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року третього та наступних об'єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда або іншого транспортного засобу підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 Кодексу (18 відсотків).

Водночас, пунктом 173.1 статті 173 Кодексу визначено, що дохід платника податку від продажу (обміну) об'єкта рухомого майна протягом звітногоподаткового року оподатковується за ставкою, визначеною в пункті 167.2 статті 167 Кодексу (5 відсотків).

Як виняток із положень пункту 173.1 цієї статті, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об'єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, не підлягає оподаткуванню. Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року другого об'єкта рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною пунктом 167.2 статті 167 Кодексу (5 відсотків) (пункт 173.2 статті 173 Кодексу).

Отже, дохід, отриманий від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року першого об'єкта рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда не підлягає оподаткуванню. При відчуженні другого об'єкта такого рухомого майна, отриманий дохід підлягає оподаткуванню за ставкою - 5 відсотків, а з 23.05.2020 при відчуженні третього та наступних об'єктів такого рухомого майна — 18 відсотків.

При продажу (обміні) першого та другого об' єкта рухомого майна, відмінного від легкового автомобіля, мотоцикла або мопеда, отриманий дохід (відповідно до положень пункту 173.1 статті 173 Кодексу) підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною у пункті 167.2 статті 167 Кодексу (5 відсотків). При відчуженні третього та наступних таких об'єктів рухомого майна з 23.05.2020, отриманий дохід підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною у пункті 167.1 статті 167 Кодексу (18 відсотків).

 

Суб’єкту господарювання, який має намір зареєструвати програмний РРО, необхідно перебувати на обліку в контролюючому органі

Пологівське управління Головного управління ДПС у Запорізькій області повідомляє, що суб’єкт господарювання, який має намір зареєструвати програмний реєстратор розрахункових операцій (далі – ПРРО), необхідно перебувати на обліку в контролюючому органі. Також на обліку має перебувати його господарська одиниця, де буде використовуватись ПРРО, про яку суб’єкт господарювання повідомляє контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України.

Реєстрація ПРРО здійснюється на підставі Заяви про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (J/F 1316602), що подається в електронній формі через Електронний кабінет (портальне рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (АРІ)) або засобами телекомунікацій.

Після включення ПРРО до реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій такий ПРРО може використовуватись суб’єктом господарювання.

Про сертифікати електронних підписів та/або печаток, що будуть використовуватись для ПРРО, суб’єкт господарювання повідомляє згідно з Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 зі змінами та доповненнями.

 

До уваги платників єдиного податку другої або третьої груп, які є власниками земельних ділянок або постійними землекористувачами!

Пологівське управління Головного управління ДПС у Запорізькій області звертає увагу, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено зміни, зокрема до п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), згідно з якими з 01 липня поточного року платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на майно у частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку першої – третьої груп для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм, позичку)).

Отже, суб’єкти господарювання – платники єдиного податку другої або третьої груп (далі – платники єдиного податку), що є власниками земельних ділянок або постійними землекористувачами, з 01.07.2020 є платниками земельного податку у разі здійснення ними діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм, позичку), у тому числі якщо надання в оренду нерухомого майна є одним із видів діяльності або основним.

Такі платники єдиного податку самостійно обчислюють суму земельного податку за 2020 рік (з 01 липня по 31 грудня) з розбивкою річної суми рівними частинами за місяцями (липень – грудень) та подать з 01 по 20 серпня 2020 року (включно) до контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (далі – Декларація) з позначкою «Земельний податок», з типом «Звітна», заповненням графи «починаючи з», в якій вказується число – 01 і місяць – 07, за умови, що ними не подавалися Декларації за 2020 рік.

При цьому платники єдиного податку, які з 01.07.2020 стали платниками земельного податку, мають право подавати Декларації щомісячно з типом «Звітна» – протягом 20 календарних днів після закінчення звітного місяця, для яких перший звітний місяць – «липень».

Крім того, Декларація з позначкою «Земельний податок», з типом «Уточнююча», з заповненням графи «з урахуванням уточнень з», в якій вказується число – 01 і місяць – 07, подається у разі, якщо платник єдиного податку до 01 липня був платником земельного податку та подавав до контролюючого органу у 2020 році Декларацію з типом «Звітна».

Слід зазначити, що фізичні – особи – підприємці – платники єдиного податку подають Декларацію, якщо право власності на земельну ділянку, право постійного користування оформлено на фізичну особу – підприємця.

Якщо право власності на земельну ділянку або право постійного користування оформлене на фізичну особу, яка зареєстрована фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку, та здійснює діяльність з надання таких земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм, позичку), то нарахування сум земельного податку відповідно до п. 286.5 ст. 286 ПКУ здійснюється контролюючим органом (за місцем знаходження земельної ділянки), який надсилає (вручає) фізичній особі за місцем його реєстрації до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення земельного податку.

 

З вересня підвищено мінімальний розмір єдиного внеску

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 25.08.2020 №822-ІХ (опублікований у виданні «Голос України» 31.08.2020 №157) підвищено розмір мінімальної заробітної плати з 1 вересня 2020 року до 5 тисяч гривень.

Підвищення мінімальної заробітної плати впливає на мінімальний розмір єдиного внеску.

Відповідно до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" єдиний внесок встановлюється у розмірі 22 відсотки до бази нарахування.

У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, його сума розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.

Тобто, мінімальна ставка єдиного внеску встановлюється у розмірі 22% від мінімальної заробітної плати.

Отже, з 1 вересня 2020 року мінімальний розмір єдиного внеску становить 1100 грн. на місяць (5000 грн. х 22%) (3300 грн. за квартал).

Нагадаємо, з січня 2020 року мінімальна заробітна плата - 4723 грн.; мінімальний розмір єдиного внеску на місяць за січень-серпень 2020 року - 1039.06 грн.

 

Єдиний внесок: термін сплати підприємцями – платниками єдиного податку за себе

Платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування фізичні особи - підприємці – платники єдиного податку зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний податок (абз. третій част. восьмої ст. 9 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»).

Отже, граничний термін сплати єдиного внеску за себе підприємцями – платниками єдиного податку – 19 число місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

У разі якщо останній день строків сплати єдиного внеску припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків сплати вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем (п. 12 розділу ІV «Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», затвердженої наказом МФУ від 20.04.2015 № 449).

Тобто, якщо останній строк сплати єдиного внеску припадає на вихідний (святковий) день, то останнім днем сплати вважається перший робочий день, що настає за таким вихідним (святковим) днем.

 

Новації законодавства: доповнено підстави для перевірок на період карантину

08.08.2020 набрав чинності Закон України від 14.07.2020 № 786-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб - підприємців» (опублікований 07.08.2020 в газеті «Голос України» № 138), яким внесено зміни до п. 52.2 ст. 52 підрозд. 10 розд. ХХ, а саме:

  • на період дії карантину контролюючим органам надано право проводити документальні позапланові перевірки за зверненнями платника податків;
  • документальні позапланові перевірки проводяться також і з підстав, визначених п.п. 78.1.7 ст. 78 ПКУ (тобто коли розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків).

Нагадаємо, що з 18.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби, діє мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період крім:

- документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків;

- документальних позапланових перевірок з підстав, визначених п.п. 78.1.7 та 78.1.8 ст. 78 ПКУ;

- фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині:

  • обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;
  • цільового використання пального та спирту етилового платниками податків;
  • обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;
  • здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених п.п. 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 ст. 80 ПКУ.

 

Податкові новації у сфері погашення боргу платників

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16.01.2020 № 466-ІХ  внесено зміни в частині примусового стягнення податкового боргу (діють з 23.05.2020 року).

  • Термін, протягом якого контролюючому органу надано право на стягнення коштів та продаж майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (п. 95.2 ст. 95 ПКУ)(було 60 календарних днів).

Тобто, строк, що надається для самостійного погашення платником податків суми  податкового боргу складає 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) йому податкової вимоги.

 

  • При продажу майна, що перебуває у податковій заставі, платник податків має право самостійно здійснити оцінку шляхом укладення договору з оцінювачем. Якщо платник самостійно не здійснює оцінку протягом одного місяця з дня прийняття рішення про реалізацію майна, контролюючий орган самостійно укладає договір про проведення оцінки майна (було протягом двох місяців) (п.95.12 ст.95 ПКУ).

Тобто, при продажу майна, що перебуває у податковій заставі, термін на самостійне проведення експертної оцінки зменшено до 1 місяця;

 

  • доповнюються підстави звільнення майна платника податків-боржника з податкової застави, зокрема, з дня: отримання контролюючими органами підтвердження повного погашення сум розстрочених (відстрочених) грошових зобов’язань та процентів за користування розстроченням (відстроченням) в установленому законодавством порядку; отримання  платником податків згоди контролюючого органу на відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до ст.92 ПКУ;

 

  • стягнення заборгованості з частини чистого прибутку  (доходу) державних  унітарних підприємств та їх об’єднань здійснюється у порядку, визначеному ст. 59-60 та 87-101 ПКУ;

 

  • передбачається щоденне (замість помісячного) оприлюднення інформації щодо суб’єктів господарювання, які мають податковий борг;

 

  • розширено підстави звільнення майна платника податків, які мають податковий борг, з під податкової застави, а саме:
  • отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення суми податкового боргу та/або розстрочення (відстрочення)  (п. 93.1.1 ст. 93 ПКУ):
  • отримання платником податків внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження або в інших випадках, передбачених ст. 55 ПКУ, рішення відповідного органу про визнання протиправними та/або скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов’язання (п. 93.1.4 ст. 93 ПКУ);
  • отримання платником податків згоди контролюючого органу на відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до ст. 92 ПКУ (п. 93.1.6 ст. 93 ПКУ);

 

  • збільшено з 1 млн грн до 10 млн грн суму, заявлену до розстрочення, відстрочення, або суму розстрочених, відстрочених грошових зобов’язань чи податкового боргу, щодо яких переносяться строки сплати, що виходять за межі одного та/або більше бюджетних років, рішення щодо яких приймається керівником (його заступником, або уповноваженою особою) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п.100.9 ст. 100 ПКУ);

 

  • розширено перелік безнадійного податкового боргу, який підлягає списанню, згідно статті 101 ПКУ, а саме:
  • податковий борг банку, щодо якого наявне рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про затвердження звіту про завершення ліквідації банку, або рішення НБУ про затвердження ліквідаційного балансу, ухвалення остаточного звіту ліквідатора і завершення ліквідаційної процедури ( п. 101.2.6 ст. 101 ПКУ).

 

Програмні РРО: порядок та термін реєстрації

Під час реєстрації кожному програмному РРО фіскальним сервером ДПС автоматично формується та присвоюється фіскальний номер.

Фіскальний номер програмного РРО не змінюється у разі його перереєстрації, внесенні змін у дані і зберігається за програмним РРО до дати скасування його реєстрації.

Для реєстрації програмного РРО складається заява за ф. № 1-ПРРО (додаток 1 до Порядку № 317). Реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів подається до фіскального сервера засобами Електронного кабінету (портального рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (API)) або засобами телекомунікацій.

Фіскальним сервером здійснюється автоматизована обробка реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, за результатами якої програмний РРО реєструється або формується відмова в його реєстрації.

Про результати обробки реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО суб’єкту господарювання надається або направляється інформація засобами Електронного кабінету або засобами телекомунікацій:

     - у день отримання реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, якщо реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО, надійшла не пізніше 16.00 робочого (операційного дня);

     - не пізніше наступного робочого дня, якщо реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО надійшла після 16.00 робочого (операційного дня).

Така інформація направляється у вигляді першої квитанції або першої та другої квитанцій.

У разі відсутності підстав для відмови у реєстрації, програмний РРО реєструється шляхом присвоєння програмним забезпеченням фіскального сервера ДПС фіскального номера програмного РРО із внесенням даних до Реєстру програмних РРО.

Про реєстрацію програмного РРО суб’єкту господарювання направляється інформація у другій квитанції із зазначенням присвоєного під час реєстрації фіскального номера програмного РРО. Датою реєстрації програмного РРО є дата формування фіскального номера програмного РРО.

За наявності підстав для відмови в реєстрації програмного РРО фіскальний сервер формує повідомлення про відмову із зазначенням підстав.

Зазначений порядок визначений «Порядком реєстрації, ведення та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій», затвердженим наказом МФУ від 23.06.2020 № 317.

 

Податкові новації: збільшено штрафи за порушення термінів зберігання первинних документів

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16.01.2020 № 466-ІХ  внесено зміни в частині застосування штрафних санкцій за незбереження первинних документів, бухгалтерської та статистичної звітності (діють з 23.05.2020 року).

Так незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених ст. 44 ПКУ строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених ПКУ:

- тягне за собою накладення штрафу в розмірі 1020 грн.  (раніше - 510 грн.).

- ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 2040 грн. (раніше - 1020 грн.).

Нагадаємо, що платники податків мають забезпечити зберігання первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством термінів, але не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи. Для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до ст. 39 та 392 ПКУ – термін зберігання становить 2555 днів.

У разі неподання податкової звітності термін зберігання зазначених документів ? не менш як 1095 днів з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів ? не менш як 1095 днів з дня завершення терміну їх дії) (п. 44.3 ст. 44 ПКУ).

 

Заповнення платіжного доручення на сплату єдиного внеску

При сплаті єдиного внеску поле «Призначення платежу» розрахункового документа заповнюється таким чином:

  • у полі № 1 – зазначається службовий код («*»);
  • у полі № 2 – друкується розділовий знак «;» та код виду сплати («101» – Сплата суми єдиного внеску);
  • у полі № 3 – друкується розділовий знак «;» та реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які мають відмітку у паспорті про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта), який здійснює сплату (код за ЄДРПОУ);
  • у полі № 4 – друкується розділовий знак «;» та роз’яснювальна інформація про призначення платежу;
  • у полі № 5 – друкується розділовий знак «;», поле не заповнюється;
  • у полі № 6 – друкується розділовий знак «;», поле не заповнюється;
  • у полі № 7 – друкується розділовий знак «;», поле не заповнюється.

При заповненні реквізита «Отримувач»:

  • зазначається повне або скорочене (за наявності) найменування отримувача, яке міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань або в Єдиному банку даних юридичних осіб, або в реєстраційному документі;
  • зазначається прізвище, ім’я, по батькові отримувача, що відповідає прізвищу, імені, по батькові отримувача, яке містить паспорт громадянина України (або інший документ, що посвідчує особу та відповідно до законодавства України може бути використаним на території України для укладення правочинів);
  • під час сплати платежів до бюджету зазначаються найменування (повне або скорочене) відповідної установи, на ім’я якої відкрито рахунки для зарахування надходжень до державного та/або місцевих бюджетів, найменування території та код бюджетної класифікації.

Оскільки єдиний внесок не належить до доходів бюджету, то код бюджетної класифікації не вказується, а у полі «Отримувач» платіжного доручення зазначаються найменування контролюючого органу та його код за ЄДРПОУ.

Заповнення платіжних документів на сплату єдиного внеску визначені «Порядком заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів», затвердженим наказом МФУ від 24.07.2015 № 666.

 

Останній день строку сплати єдиного внеску припадає на вихідний (святковий) день, чи переноситься термін?

Платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування – роботодавці зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця (крім гірничих підприємств, які зобов’язані сплачувати ЄВ, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця) (част. восьма ст. 9 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»).

У разі якщо останній день строків сплати єдиного внеску припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків сплати єдиного внеску вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем (п. 12 розд. ІV «Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» затвердженої наказом МФУ від 20.04.2015 № 449).

Отже, якщо граничний строк сплати єдиного внеску припадає на вихідний (святковий) день, то останнім днем сплати є перший робочий день, що настає за таким вихідним (святковим) днем.

 

Коли сплачується екологічний податок за розміщення шин, акумуляторів, люмінесцентних ламп?

Платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання,  юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність,  бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються розміщення відходів (крім розміщення окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання) (п.п. 240.1.3 ст. 240 ПКУ).

Розміщення відходів – це постійне (остаточне) перебування або захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об’єктах (місцях розміщення відходів, сховищах, полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо), на використання яких отримано дозволи уповноважених органів (п.п. 14.1.223 ст. 14 ПКУ).

Отже, суб’єкти господарювання, які здійснюють тимчасове розміщення (зберігання) відходів, в тому числі небезпечних (акумулятори, шини, люмінесцентні лампи тощо) до їх передачі на утилізацію та захоронення, не є платниками екологічного податку  за умови наявності у них договору на видалення та утилізацію відходів з суб’єктами господарювання (комунальними або спеціалізованими підприємствами тощо).

У разі відсутності такого договору на видалення та утилізацію відходів, в якому визначаються терміни передачі відходів на утилізацію та захоронення, суб’єкти господарювання є платниками екологічного податку.

 

ГУ ДПС у Запорізькій області інформує

 

Запорізькі підприємці та аграрії сплатили до місцевих бюджетів майже 788 мільйонів

З початку року до місцевих бюджетів регіону надійшло 787 мільйонів 747 тисяч гривень єдиного податку (без показників великих платників, зареєстрованих у Запорізькому управлінні Офісу ВПП ДПС). Рівень надходжень перевищив минулорічний на 59 мільйонів або на 8 відсотків. Про це повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов.

За сім місяців підприємці-фізичні особи спрямували до скарбниць громад 563,5 мільйона гривень єдиного податку, суб'єкти господарювання-юридичні особи – понад 106 мільйонів, агровиробники – 118 мільйонів.

Найбільші суми отримав бюджет м. Запоріжжя – 432,4 мільйона, представники бізнесу м. Мелітополь, Мелітопольського та Веселівського районів сплатили – 81,8 мільйона, м. Бердянськ, Бердянського та Приморського районів – 63 мільйони, Пологівського, Більмацького та Розівського районів – 30,6 мільйона, Оріхівського та Гуляйпільського районів – майже 30 мільйонів, Василівського та Михайлівського районів – близько 28 мільйонів, м. Енергодар, Кам’янсько-Дніпровського та Великобілозерського районів – 27,5 мільйона, м. Токмак, Токмацького та Чернігівського районів – 25,6 мільйона тощо.

Усього у Запорізькій області спрощену систему оподаткування обрали 51380 підприємців-фізичних осіб, 8654 суб'єкти господарювання-юридичні особи та 2057 сільськогосподарських товаровиробників.

 

Податкові борги запорізьких платників скорочено майже на 108 мільйонів

З початку року за рахунок погашення податкового боргу до бюджетів усіх рівнів надійшло 107 мільйонів 800 тисяч гривень. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, до державного бюджету спрямовано 62 мільйони, до місцевих – 45,8 мільйона.

Так, від запорізьких підприємств, які перебувають в процедурах банкрутства, надходження склали 7,7 мільйона. Відповідно до норм Податкового кодексу фахівці служби стягнули платіжними вимогами з рахунків боржників та вилучили готівкових коштів на загальну суму 5,5 мільйона. Від реалізації дебіторської заборгованості до скарбниць залучено 700 тисяч, у результаті розстрочення податкового боргу – 200 тисяч.

За сім місяців податківці подали до суду 395 позовів про стягнення боргу в сумі 511,1 мільйона. На даний час судові органи винесли 58 рішень на суму майже 45 мільйонів, до бюджету вже сплачено 6,8 мільйона.

Також за цей час списано безнадійний податковий борг у сумі 317,7 мільйона, у тому числі 276,1 мільйона – у зв’язку з ліквідацією боржників.

Крім того, погашено 57,8 мільйона гривень недоїмки з єдиного внеску, 22,2 мільйона з якої – через органи Державної виконавчої служби.

Інформація про суб'єктів господарювання, які мають податковий борг, розміщена на сайті Державної податкової служби: https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/pereliki-/296361.html.

Нагадаємо, фізичні особи-підприємці, які не застосовують спрощену систему оподаткування і не провадять господарську діяльність, можуть до 31 серпня подати до податкової служби заяву і документи на списання боргу з єдиного внеску, який утворився за 2017-2020 роки.

 

Від оподаткування запорізької нерухомості місцеві бюджети отримали 92 мільйони

У січні-липні до місцевих бюджетів регіону надійшло 92 мільйони гривень податку на нерухоме майно (без показників великих платників, зареєстрованих у Запорізькому управлінні Офісу ВПП ДПС). У порівнянні з аналогічним періодом минулого року надходження збільшились на 10,7 мільйона або на 13 відсотків.

Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, компанії, установи і організації спрямували до скарбниць понад 62 мільйони, що на 1,4 мільйона більше, ніж торік. Підприємці-фізичні особи та громадяни сплатили 30 мільйонів, збільшивши відрахування до показників 2019 року на 9,3 мільйона або на 45 відсотків.

Найбільші суми податку отримав міський бюджет м. Запоріжжя – 30,7 мільйона, власники нерухомості м. Мелітополь, Мелітопольського та Веселівського районів спрямували до скарбниць 15,6 мільйона, Якимівського та Приазовського районів – понад 11 мільйонів, м. Бердянськ, Бердянського та Приморського районів – близько 8 мільйонів,  Вільнянського та Новомиколаївського районів – 5,1 мільйона, Запорізького району – 4,8 мільйона.

Всього в обласному центрі та регіоні зареєстровано 4 тисячі платників податку на нерухоме майно-юридичних осіб та 23 тисячі-фізичних осіб.

Нагадаємо, громадяни сплачують податок упродовж 60 днів після отримання податкового повідомлення-рішення з податковими зобов'язаннями. Для проведення звірки слід звернутися до податкового органу за місцем знаходження нерухомості.

 

Наповнення бюджетів, детінізація економіки, електронні сервіси та надання якісних послуг: результати засідання колегії податкової служби Запорізької області

27 серпня під керівництвом начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Романа Афонова відбулося перше засідання колегії податкової служби області. У її роботі взяли участь голова Запорізької обласної державної адміністрації Віталій Боговін, голова Запорізької обласної ради Григорій Самардак, голова Ради Запорізької обласної федерації роботодавців Олександр Головко, фахівці органів ДПС.

Відкриваючи захід, Роман Афонов повідомив, що наразі відбувається процес реформування, вже затверджена організаційна структура ГУ ДПС області, відповідно до якої створено несамостійні підрозділи з урахуванням території обслуговування. Водночас, запорізькі платники податків не відчують незручностей у зв'язку з впровадженням адміністративно-територіальної реформи та укрупненням районів. Важливим для податківців є створення умов для кожного платника податків, які максимально спростять процес сплати, зроблять його прозорим та зрозумілим.

Усього за сім місяців запоріжці забезпечили до загального фонду державного бюджету 4,3 мільярда гривень. Цей результат на 179,4 мільйона гривень перевищив показники аналогічного періоду минулого року. Серед бюджетоформуючих галузей запорізької економіки – промисловість (28,4% надходжень до державного бюджету), оптова та роздрібна торгівля (майже 15%) та агропромислове виробництво (13%).

До місцевих бюджетів спрямовано 5,2 мільярда гривень. Порівняно з аналогічним періодом минулого року доходи запорізьких громад зросли на 146 мільйонів гривень.

Пріоритетним завданням податкової служби є детінізація економіки регіону. Так, з моменту запуску оновленої Системи моніторингу податкових накладних, яка протидіє махінаціям з податком на додану вартість, в регіоні було зупинено розповсюдження фіктивного податкового кредиту на загальну суму 125,3 мільйона.

Крім того, у регіоні здійснюється системний контроль за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів. Фахівці профільних підрозділів податкової служби відпрацьовують, в першу чергу, суб'єктів господарювання, які здійснювали реалізацію підакцизних товарів, однак здали ліцензії та припинили свою діяльність. Зокрема, кожна дев'ята фактична перевірка таких суб’єктів дозволила виявити торгівлю підакцизною групою товарів без реєстрації підприємницької діяльності або без наявності ліцензій.

У результаті роз'яснювальних та профілактичних заходів з працедавцями залучено до оподаткування більше чотирьох тисяч неоформлених працівників. До бюджетів додатково надійшло 4 мільйони 200 тисяч гривень єдиного внеску.

Під час операції "Курорт" у червні-серпні 387 суб'єктів господарювання повідомили про офіційне оформлення трудових відносин з працівниками, що перевищує минулорічні дані на 63 особи, а кількість офіційно працевлаштованих робітників зросла на 519. Також легалізовано 14,2 мільйона доходів, до бюджету додатково спрямовано майже 6 мільйонів.

У рамках заходу "Врожай-2020", який проводиться спільно із Запорізькою обласною державною адміністрацією й іншими органами влади легалізовано працю 1690 осіб (додаткові надходження – 4 мільйони), аграрії регіону додатково уклали 80 договорів оренди земельних ділянок сільгосппризначення та 50 додаткових угод до діючих договорів оренди, зареєстрували 1330 угод оренди паїв з громадянами. Загальний результат детінізації земельних ділянок – майже 7 мільйонів.

Роман Афонов наголосив на основних стратегічних напрямах роботи податкової служби у серпні-грудні поточного року. Передусім, це адміністрування податків і зборів, що надходять до бюджетів усіх рівнів, удосконалення сервісних послуг, підвищення якості контролюючих та інформаційних напрямів роботи, контроль за готівковими операціями та обігом підакцизних товарів, недопущення формування схемного податкового кредиту з ПДВ, скорочення податкового боргу, ефективне запровадження законодавчих новацій.

Також учасники колегії розглянули стан роботи системи моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінювання ступеня ризиків (СМКОР), підсумки відпрацювання суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність у сфері обігу готівки, результати декларування доходів громадян, отриманих у 2019 році, та забезпечення повноти обліку фізичних осіб – платників податку на майно.

 

Легалізовано працю більше чотирьох тисяч запоріжців

У Запорізькій області за сім місяців залучено до оподаткування 4031 неоформленого працівника. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, це – підсумки, передусім, роз'яснювальних та профілактичних заходів з працедавцями, які проводить податкова служба разом із органами виконавчої влади і місцевого самоврядування.

За результатами проведеної роботи найманим працівникам виплачено 19 мільйонів гривень доходу. Додаткові надходження до бюджету склали майже 8 мільйонів, у тому числі, 3,4 мільйона гривень податку на доходи фізичних осіб, 4,2 мільйона гривень єдиного соціального внеску та 300 тисяч гривень військового збору.

Керівник податкового відомства регіону підкреслив, що у процесі легалізації ринку праці ключову роль відіграють не перевірки, а превентивна робота. Зокрема, при Запорізькій облдержадміністрації та районних адміністраціях створені відповідні робочі групи у складі представників органів ДПС та інших контролюючих органів і державних структур, які організовують зустрічі із роботодавцями. За підсумками засідань переважна більшість керівників підприємств і підприємців виконують вимоги законодавства і належним чином оформлюють своїх співробітників.

Разом із цим за рахунок контрольних заходів серед суб'єктів господарювання, що мали ризики використання неоформленого найманого труда, виявлено 153 особи, які працювали нелегально. Матеріали перевірок надіслані до ГУ Держпраці для вжиття відповідних заходів.

 

Запорізькі платники отримали у податковій 36 тисяч електронних ключів

За вісім місяців фахівці податкової служби регіону видали платникам 36430 безкоштовних кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, працівники підрозділів реєстрації користувачів надали електронні довірчі послуги 15859 клієнтам.

Як підкреслив Роман Афонов, запоріжці все частіше надають перевагу онлайн формату взаємодії з органами ДПС. На сьогодні показник електронної звітності в регіоні становить 79 відсотків. Тобто, приміром, із кожного десятка податкових звітів, у середньому, лише два подаються у паперовому вигляді.

Крім того, з початку року сервісами Електронного кабінету платника (https://cabinet.tax.gov.ua/) скористалися 61 тисяча запоріжців. На даний час він надає представникам бізнесу і громадянам десятки онлайн послуг, серед яких: ведення і подання електронної звітності, запитів, сплата податків, листування з податковою, отримання довідок про доходи, замовлення реєстраційного номеру облікової карти, перевірка стану розрахунків з бюджетом та багато іншого. Вхід до приватної частини кабінету здійснюється за допомогою електронного ключа.

Разом із цим платники мають можливість самостійно формувати нові сертифікати ключів. Скористатися дистанційним сервісом можуть зареєстровані користувачі на інформаційному ресурсі Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС: http://acskidd.gov.ua/manage-certificates.

 

Запорізьке комунальне підприємство повернуло державі 4,3 мільйона несплачених податків

Співробітники податкової міліції Запорізької області за процесуального керівництва прокуратури області закінчили досудове розслідування у кримінальному провадженні, розпочатому за фактом умисного ухилення від сплати податку на доходи фізичних осіб і військового збору службовими особами одного з комунальних підприємств регіону.

Слідчі встановили, що його службові особи з липня по грудень 2016 року відображали у податковій звітності завищені показники щодо фактичної сплати зазначених податків, що призвело до ненадходження до бюджету коштів на загальну суму 4,3 мільйона гривень.

Під час проведення досудового розслідування завдяки вжитим працівниками податкової міліції заходам підприємство повністю відшкодувало завдані державному бюджету збитки.

Обвинувальний акт стосовно колишнього керівника і головного бухгалтера КП направлено до суду.



« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь