A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Комиш-Зорянська селищна рада, селищна об’єднана територіальна громада
Більмацького району Запорізької області

Роз’яснення законодавства

Дата: 30.09.2020 18:28
Кількість переглядів: 40

Увага! Електронне звернення – підписане, із зазначенням місця проживання (реєстрації)

Державна податкова служба України на головній сторінці офіційного вебпорталу за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/435044.html нагадала, що з метою спрощення листування з громадянами в ДПС функціонує електронна поштова скринька zvernennya_dps@tax.gov.ua.

Звертаємо увагу, що звернення, які громадяни надішлють на вказану електронну скриньку, мають бути з відсканованим особистим підписом та із зазначенням місця проживання (реєстрації) або підписані за допомогою кваліфікованого електронного підпису. Такі листи будуть розглянуті та відповіді на них будуть надані у терміни, визначені статтею 20 Закону України «Про звернення громадян».

Звернення, які громадяни надішлють на вказану електронну скриньку БЕЗ сканованого особистого підпису та БЕЗ зазначення місця проживання (реєстрації), будуть повернуті без розгляду протягом 10 днів із відповідним роз’ясненням відповідно до вимог ст. 5 Закону України «Про звернення громадян».

 

Фізичним особам надана матеріальна допомога за рахунок міського бюджету: що з ПДФО?

Пологівський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління нагадує, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) не включаються такі доходи, як сума державної та соціальної матеріальної допомоги, державної допомоги, компенсацій (включаючи грошові компенсації особам з інвалідністю, на дітей з інвалідністю при реалізації індивідуальних програм реабілітації осіб з інвалідністю, суми допомоги по вагітності та пологах), винагород і страхових виплат, які отримує платник ПДФО з бюджетів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування та у формі фінансової допомоги особам з інвалідністю з Фонду соціального захисту інвалідів згідно із законом.

Норми визначені п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України від (далі – ПКУ).

Згідно з ст. 16 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 280) органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються Законом № 280 та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.

До виключної компетенції сільських, селищних, міських рад відноситься, зокрема, затвердження програм соціально-економічного та культурного розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць, цільових програм з інших питань місцевого самоврядування (п. 22 ст. 26 Закону № 280).

Відповідно до положень ст. 34 Закону № 280 до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, делеговані повноваження, зокрема щодо вирішення відповідно до законодавства питань про надання пільг і допомоги, пов’язаних з охороною материнства і дитинства.

Враховуючи викладене вище, матеріальна допомога, що надається фізичним особам за рахунок міського бюджету, не підлягає оподаткуванню ПДФО за умови виконання міською радою затвердженої програми соціально-економічного розвитку чи цільової програми з питань діяльності місцевого самоврядування, в якій передбачено надання такої допомоги за рахунок коштів місцевого бюджету (з конкретним визначенням її напрямів, умов надання та кошторисом).

Згідно з Довідником ознак доходів, наведеним у додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (розрахунок за формою № 1ДФ), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами, доходи у вигляді матеріальної допомоги, отримані фізичними особами за рахунок коштів місцевого бюджету (з конкретним визначенням її напрямів, умов надання та кошторисом), відображаються відповідним органом місцевого самоврядування у податковому розрахунку за формою № 1ДФ під ознакою доходу «128».

 

Закон України № 466: зміни щодо повернення помилково сплачених коштів

Пологівський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління інформує, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466), було внесено зміни, зокрема до ст. 43 Податкового кодексу України  (далі – ПКУ) у частині порядку повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені.

Зокрема, обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1 095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені (п. 43.3 ст. 43 ПКУ).

Згідно з п. 43.4 ст. 43 ПКУ платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені (далі – Заява) у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів:

- на поточний рахунок платника податків в установі банку;

- на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету;

- повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.

У разі повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з ПДВ, зарахованих до бюджету з рахунка платника ПДВ у Системі електронного адміністрування ПДВ (далі – СЕА ПДВ) у порядку, визначеному п. 2001.5 ст. 2001 ПКУ, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника у СЕА ПДВ, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з ПДВ чи на момент фактичного повернення коштів – шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків в установі банку (п. 43.41 ст. 43 ПКУ).

Також, Законом № 466 п. 43.41 ст. 43 ПКУ доповнено новим абзацом, відповідно до якого повернення у випадках, визначених законодавством, сум ПДВ, контроль за справлянням яких покладено на контролюючий орган, визначений п.п. 41.1.2 п. 41.1 ст. 41 ПКУ, при ввезенні товарів на митну територію України здійснюється в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 2001.3 ст. 2001 ПКУ на момент оформлення митної декларації/аркуша коригування, на підставі яких здійснюватиметься таке повернення.

 

Про інформацію, що вноситься до реєстру ПРРО

Пологівський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління повідомляє.

Визначення «Реєстр програмного реєстратора розрахункових операцій» встановлено Законом України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг», який відповідно до Закону України від 17 березня  2020 року № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», набрав чинності 01.08.2020, згідно з яким:

Реєстр програмних реєстраторів розрахункових операцій – реєстр, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до якого вносяться програмні реєстратори розрахункових операцій (далі – ПРРО) в момент присвоєння їм фіскального номера фіскальним сервером контролюючого органу, а також відомості про суб’єкта господарювання та його господарські одиниці, де застосовуються такі ПРРО, дані сертифікатів електронних підписів та/або печаток, що використовуються такими реєстраторами.

 

На яку дату платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну?

Пологівський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління повідомляє, що на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) термін.

Платники податку в разі здійснення постачання товарів/послуг, постачання яких має безперервний або ритмічний характер:

покупцям - платникам податку - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер, з урахуванням усього обсягу постачання товарів/послуг відповідному платнику протягом періоду, за який складається така податкова накладна, протягом такого місяця;

покупцям - особам, не зареєстрованим платниками податку, - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням всього обсягу постачання товарів/послуг таким покупцям, з якими постачання мають такий характер протягом періоду, за який складається така податкова накладна, протягом такого місяця.

Податкова накладна може бути складена за щоденними підсумками операцій (якщо податкова накладна не була складена на ці операції) у разі:

здійснення постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником податку), розрахунки за які проводяться через касу / реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій або через банківську установу чи платіжний пристрій (безпосередньо на поточний рахунок постачальника);

виписки транспортних квитків, готельних рахунків або рахунків, які виставляються платнику податку за послуги зв’язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер постачальника (продавця), крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами;

надання платнику податку касових чеків, що містять суму поставлених товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального та податкового номерів постачальника).

Платники податку в разі здійснення постачання товарів/послуг, база оподаткування яких, визначена відповідно до ст. ст. 188 і 189 ПКУ, перевищує фактичну ціну постачання таких товарів/послуг, можуть скласти не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням сум податку, розрахованих виходячи з перевищення бази оподаткування над фактичною ціною, визначених окремо по кожній операції з постачання товарів/послуг.

 

Наслідки виникнення податкового боргу

Пологівський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління повідомляє, що Законом України від 16.01.2020 № 466-IX внесено зміни, зокрема, до п.п. 8 п. 298.2.3 ст. 298  Податкового кодексу щодо переходу платниками єдиного податку на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, у разі порушення умов застосування спрощеної системи оподаткування, які набрали чинності з 23 травня 2020 року.

Так, платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, - у разі наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім п. 59.1 ст. 59 ПКУ, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.

Отже, сума податкового боргу, наявність якого на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів зобов’язує платника єдиного податку перейти на загальну систему оподаткування, має перевищувати 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 1020 гривень.

Якщо платником не буде здійснений такий перехід, то за рішенням контролюючого органу його реєстрація платником єдиного податку може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку.

 

Законом №466 передбачені нові розміри штрафних санкцій за порушення податкового законодавства

Пологівський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління доводить до відома, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено зміни до розміру штрафних санкцій передбачених за порушення платником податків порядку подання інформації про фізичних осіб – платників податків.

Зокрема, неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не в повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми, нараховані (виплачені) фізичним особам за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов’язань платника податку та/або до зміни платника податку, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 1020 гривень (раніше 510 гривень).

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 2040 гривень (раніше 1020 гривень).

Зазначені вище штрафи не застосовуються у випадках, якщо недостовірні відомості або помилки в податковій звітності про суми доходів, нараховані (сплачені) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми, нараховані (виплачені) фізичним особам за товари (роботи, послуги), виникли у зв’язку з виконанням податковим агентом вимог п. 169.4 ст. 169 Податкового кодексу України (перерахунок та обмеження податкової соціальної пільги) та були виправлені відповідно до вимог ст. 50 ПКУ.

 

Закон № 466-IХ: збільшено штрафи за порушення термінів зберігання первинних документів

Пологівський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління повідомляє, що Законом № 466 внесені зміни до Податкового кодексу України (далі - Кодекс), зокрема в частині застосування штрафних санкцій за незбереження первинних документів, бухгалтерської та статистичної звітності.

Так з 23 травня 2020 року незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених Податковим кодексом України (далі - Кодекс) строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених Кодексом, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 1020 грн  (раніше штраф становив 510 грн).

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 2040 грн (раніше - 1020 грн).

Варто врахувати, що платники податків мають забезпечити зберігання первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством термінів, але не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи. Для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням – термін зберігання становить 2555 днів.

У разі неподання податкової звітності термін зберігання зазначених документів ? не менш як 1095 днів з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів ? не менш як 1095 днів з дня завершення терміну їх дії).

У разі ліквідації платника податків первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, за період діяльності платника податків не менш як 1095 днів (2555 днів ? для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням), що передували даті  ліквідації  платника  податків, в установленому законодавством порядку передаються до архіву.

 

2. Платникам ПДВ: коли таблиця даних враховується автоматично

Платник ПДВ має право подати до контролюючого органу таблицю даних платника податку на додану вартість, в якій зазначає КВЕД, коди товарів УКТЗЕД/ДКПП, що постачаються та/або придбаваються платником податку, ввозяться на митну територію України.

Таблиця платника враховується ДПС в автоматичному режимі у разі коли подається:

•          с/г товаровиробником, якого включено до Реєстру отримувачів бюджетної дотації;

•          с/г товаровиробником, який станом на 31.12.2016 застосовував спеціальний режим оподаткування відповідно до ст. 209 Податкового кодексу України та/або на умовах оренди земельної ділянки, загальна площа яких становить не менше:

-           200 га включно станом на 1 січня та які відображені у податковій звітності до 20 лютого п.р. (до 20 лютого враховується наявність таких ділянок за звітний період попереднього року) та у поданій таблиці платника податку зазначені відомості постачання (виготовлення) груп товарів УКТЗЕД 01,03,04,07,08,10,12;

•          за умови,  що навантаження (по всіх податках та зборах, крім митних платежів) понад 2% та збільшення на коефіцієнт не перевищує 1,4 відносно до максимального значення обсягу постачання за останні 12 місяців.

Таблиця даних платника податку, подана усіма іншими платниками ПДВ розглядається комісією регіонального рівня протягом 5 робочих днів.

У разі якщо до контролюючого органу надійшла податкова інформація, що свідчить про надання платником податку недостовірної інформації в таблиці платника податку, яка врахована, в т.ч. в автоматичному режимі, комісія контролюючого органу має право прийняти рішення про неврахування такої таблиці платника.

Зазначений порядок визначений «Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», затвердженого постановою КМУ від 11.12. 2019 № 1165.

 

Платникам податку на прибуток: прискорена амортизація основних засобів

При визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств на період з 01 січня 2020 року до 31 грудня 2030 року платники податку на прибуток мають право під час розрахунку амортизації щодо основних засобів:

•          четвертої групи (машини та обладнання) та п’ятої групи використовувати мінімально допустимий строк амортизації, який дорівнює два роки;

•          третьої групи (передавальні пристрої) та дев’ятої групи використовувати мінімально допустимий строк амортизації, який дорівнює п’ять років.

Такі основні засоби мають одночасно відповідати таким вимогам:

- введені в експлуатацію платником в межах одного з податкових (звітних) періодів з 1 січня 2020 року до 31 грудня 2030 року;

- не були у використанні (тобто є «новими» саме для такого платника - такі необоротні активи не були відображені в обліку у складі основних засобів раніше);

- використовуються у власній господарській діяльності та не можуть продаватися або надаватися в оренду іншим особам (крім платників податків, основним видом діяльності яких є послуги з надання в оренду майна).

Зміни щодо такого порядку нарахування амортизації платниками податку на прибуток, які обліковують податкові різниці, застосовуються вже у податкових (звітних) періодах 2020 року.

Тобто платники мають право провести перерахунок амортизації щодо зазначених об’єктів, які зазначені у декларації з податку на прибуток за І квартал 2020 року та врахувати результати перерахунку в декларації за півріччя 2020 року і відобразити суми прискореної амортизації у додатку АМ до декларації за цей період.

Зазначена норма передбачена п. 431 підрозд. 4 розд. ХХ Податкового кодексу (норма внесена Законом України від 16.01.2020 № 466 та  набула чинності 23.05.2020 року).

 

Платникам податку на прибуток: нова різниця на суму штрафів

Платники податку на прибуток, які при визначенні об’єкта оподаткування враховують податкові різниці, фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшують, зокрема, на суму штрафів, пені, нарахованих контролюючими органами та іншими органами державної влади за порушення вимог законодавства.

Зазначена норма передбачена п.п. 140.5.11 ст. 140 ПКУ (внесена Законом України від 16.01.2020 № 466 та  набула чинності 23 травня 2020 року).

Отже, з 23.05.2020р. фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму штрафів, пені, нарахованих контролюючими органами та іншими органами державної влади за порушення платником вимог законодавства.

Таке збільшення фінансового результату до оподаткування платники можуть відобразити у рядку 3.1.11 додатка РІ до Декларації.

 

За який період підприємців звільнено від сплати єдиного внеску?

За березнь, квітень та травень 2020 року тимчасово звільняються від нарахування та сплати єдиного внеску за себе:

•          підприємці на загальній системі оподаткування;

•          підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування;

•          особи, які провадять незалежну професійну діяльність;

•          члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах.

Разом з тим, такі особи можуть прийняти самостійне рішення про сплату єдиного внеску за такий період. У такому разі інформація про сплачені суми зазначається у звітності про нарахування єдиного внеску за вказаний звітний період.

Отже, за перший квартал 2020 року мінімальний єдиний внесок для підприємців за себе складає  - 2078,12 грн. (4723 грн. х 22% х 2 (за січень і лютий місяці)).

За другий квартал – 1039.06 грн. (за червень місяць).

Звертаємо увагу, що Законом України від 25.08.2020 №822-ІХ підвищено розмір мінімальної заробітної плати з 1 вересня 2020 року до 5 тисяч гривень, що впливає на мінімальний розмір єдиного внеску.

Отже, з 1 вересня 2020 року мінімальний розмір єдиного внеску становить 1100 грн. на місяць (5000 грн.х 22%).

 

Платникам ПДВ: новації щодо терміну реєстрації зведених ПН

Реєстрація ПН та/або РК до податкових накладних у ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

- для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 ПКУ, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені.

Така норма визначена п.п 201.10 ст. 201 ПКУ (внесена Законом України від 16.01.2020 № 466 та  набула чинності 23 травня 2020 року.

Зверніть увагу, що якщо граничний день реєстрації ПН/РК в ЄРПН припадає на вихідний чи святковий день, то такий день вважається операційним, що забезпечує можливість реєстрації ПН/РК протягом періоду з 8:00 до 20:00 (наприклад 20 вересня 2020 року, яке припадає на неділю, є операційним днем).

 

Списання безнадійного податкового боргу

Під терміном «безнадійний» розуміється (п. 101.2 ст. 101 ПКУ):

•          податковий борг платника податку, визнаного в установленому порядку банкрутом, вимоги щодо якого не були задоволені у зв’язку з недостатністю майна банкрута;

•          податковий борг фізичної особи, яка:

-    визнана у судовому порядку недієздатною, безвісно відсутньою або оголошена померлою, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом;

-     померла, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом;

-     понад 720 днів перебуває у розшуку;

•          податковий борг платника податків, у тому числі податкового агента, стосовно якого минув строк давності, встановлений п. 102.4 ст. 102 ПКУ;

•          податковий борг платника податків, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин);

•          податковий борг платника податків, щодо якого до Державного реєстру внесено запис про його припинення на підставі рішення суду;

•          податковий борг банку, щодо якого наявне рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про затвердження звіту про завершення ліквідації банку або рішення НБУ про затвердження ліквідаційного балансу, ухвалення остаточного звіту ліквідатора і завершення ліквідаційної процедури.

Списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг (п. 101.1 ст. 101 ПКУ).

Контролюючі органи щокварталу здійснюють списання безнадійного податкового боргу. Порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 577.

Також, згідно зі ст. 97 ПКУ безнадійним вважається борг, що залишився непогашеним після ліквідації платника податків, не пов’язаної з банкрутством.     Порядок списання такого податкового боргу визначено постановою КМУ від 27.12.2010 № 1231.

Списання безнадійного податкового боргу здійснюється за результатами розгляду документів, наданих платником податків, виключно головними управліннями ДПС в областях та м. Києві, Офісом великих платників податків ДПС.

 

Платникам податку на прибуток: коли господарська операція є контрольованою

Контрольованими операціями є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків  (п.п. 39.2.1.1 ст. 39 ПКУ),  а саме:

     а) господарські операції, що здійснюються з пов’язаними особами- нерезидентами, в тому числі у випадках, визначених п.п. 39.2.1.5 ст. 39 ПКУ;

     б) зовнішньоекономічні господарські операції з продажу та/або придбання товарів та/або послуг через комісіонерів-нерезидентів;

     в) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, зареєстрованими у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого КМУ відповідно до п.п. 39.2.1.2 ст. 39 ПКУ, або які є резидентами цих держав;

     г) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи. Перелік організаційно-правових форм таких нерезидентів в розрізі держав (територій) затверджується КМУ (постанова КМУ від 04.07.17 №480).

     ґ) господарські операції (у тому числі внутрішньогосподарські розрахунки), що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні.

Господарські операції визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови (п. 39.2.1.7 ст. 39 ПКУ):

•          річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;

•          обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Господарські операції, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні, визнаються контрольованими, якщо обсяг таких господарських операцій, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

 

Де можна ознайомитись з інформацією про суб’єктів   господарювання, у яких є податковий борг?

На офіційному вебпорталі ДПС (https://tax.gov.ua) оприлюднюється інформація про суб’єктів господарювання, які мають податковий борг, з якою можна ознайомитись за посиланням: Головна/Відкриті дані/Інформація про суб’єктів господарювання, які мають податковий борг.

Крім того, на офіційному вебпорталі ДПС працює електронний сервіс «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера», який розміщено на головній сторінці вебпорталу (https://tax.gov.ua/businesspartner).

Для перевірки надійності ділового партнера, зокрема, щодо сумлінності у сплаті податків, достатньо ввести відому інформацію в одне з полів або в обидва поля і система повідомить інформацію щодо відсутності або наявності боргу у платника податків.

Меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету надає платнику податків з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, доступ до своїх особових рахунків із сплати податків, зборів та інших платежів.

 

Платникам ПДВ: новації щодо терміну реєстрації зведених ПН

Реєстрація ПН та/або РК до податкових накладних у ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

- для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 ПКУ, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені.

Така норма визначена п.п 201.10 ст. 201 ПКУ (внесена Законом України від 16.01.2020 № 466 та  набула чинності 23 травня 2020 року.

Зверніть увагу, що якщо граничний день реєстрації ПН/РК в ЄРПН припадає на вихідний чи святковий день, то такий день вважається операційним, що забезпечує можливість реєстрації ПН/РК протягом періоду з 8:00 до 20:00 (наприклад 20 вересня 2020 року, яке припадає на неділю, є операційним днем).

 

Реєстрація програмних РРО: що необхідно знати

Суб’єкт господарювання, який має намір зареєструвати програмний реєстратор розрахункових операцій, повинен перебувати на обліку в контролюючому органі.

Також на обліку має перебувати його господарська одиниця, де буде використовуватись програмний РРО, про яку суб’єкт господарювання повідомляє контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 ПКУ.

Реєстрація програмного РРО здійснюється на підставі Заяви про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (J/F 1316602), що подається у електронній формі через Електронний кабінет (портальне рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (АРІ)) або засобами телекомунікацій.

Інструкція щодо заповнення та подання заяви про реєстрацію програмного РРО за формою № 1-ПРРО (J/F 1316602) через Електронний кабінет розміщена за посиланням: Головна>БАНЕР>Програмні РРО>Форми ПРРО>Інструкції щодо заповнення та подання форми № 1-ПРРО через Електронний кабінет.

Після включення програмного РРО до реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій він може використовуватись суб’єктом господарювання.

Про сертифікати електронних підписів та/або печаток, що будуть використовуватись для програмного РРО, суб’єкт господарювання повідомляє згідно з Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженим наказом МФУ від 06.06.2017 № 557 (у редакції від 01.06.2020 № 261).

Інструкція щодо заповнення Повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа (для повідомлень щодо сертифікатів відкритих ключів, які застосовуються в ПРРО) за формою J/F1391801 розміщена на банері «Програмні РРО» за посиланням: Головна>БАНЕР>Програмні РРО>Форми ПРРО>Інструкції щодо заповнення форм.

Реєстрація касира в розділі «Програмний РРО» Електронного кабінету здійснюється шляхом подання повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа (форма J/F 1391801), що розміщена за посиланнями:

- Головна>Електронна звітність>Платникам податків про електронну звітність>Інформаційно-аналітичне забезпечення>Реєстр форм електронних документів/Реєстр форм електронних документів (перелік сервісних запитів для юридичних осіб)/j1391801;

- Головна>Електронна звітність>Платникам податків про електронну звітність>Інформаційно-аналітичне забезпечення>Реєстр форм електронних документів/Реєстр форм електронних документiв (перелік сервісних запитів для фізичних осіб)/f1391801.

 

На що звернути увагу підприємцям щодо сплати єдиного внеску?

За березень, квітень та травень 2020 року тимчасово звільняються від нарахування та сплати єдиного внеску за себе:

•          підприємці на загальній системі оподаткування;

•          підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування;

•          особи, які провадять незалежну професійну діяльність;

•          члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах.

Разом з тим, такі особи можуть прийняти самостійне рішення про сплату єдиного внеску за такий період. У такому разі інформація про сплачені суми зазначається у звітності про нарахування єдиного внеску за вказаний звітний період.

Отже, за перший квартал 2020 року мінімальний єдиний внесок для підприємців за себе складає  - 2078,12 грн (4723 грн х 22% х 2 (за січень і лютий місяці).

За другий квартал – 1039,06 грн (за червень).

Законом України від 25.08.2020 №822-ІХ підвищено розмір мінімальної заробітної плати з 1 вересня 2020 року до 5 тисяч гривень, що впливає на мінімальний розмір єдиного внеску.

Отже, з 1 вересня 2020 року мінімальний розмір єдиного внеску становить 1100 грн на місяць (5000 грн х 22%).

Змінилася максимальна величина доходу, на яку нараховується єдиний внесок, що становить 15 розмірів мінімальної заробітної плати (75000 грн). Отже, з 01.09.2020 максимальний єдиний внесок  на місяць – 16 500 грн (75 000 х 22%).

Нагадаємо, з січня 2020 року мінімальна заробітна плата - 4723 грн; мінімальний розмір єдиного внеску на місяць за січень-серпень 2020 року – 1039,06 грн.

Підприємці – платники єдиного податку та підприємці, що застосовують загальну систему оподаткування зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний податок (абз. третій част. восьмої ст. 9 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»).

Отже, граничний термін сплати єдиного внеску за себе підприємцями – 19 число місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Якщо останній строк сплати єдиного внеску припадає на вихідний (святковий) день, то останнім днем сплати вважається перший робочий день, що настає за таким вихідним (святковим) днем (п. 12 розділу ІV Інструкції затвердженої наказом МФУ від 20.04.2015 № 449).

 

ГУ ДПС у Запорізькій області інформує

 

Торгівля підакцизними товарами і видача ліцензій додали запорізьким громадам 144 мільйони

З початку року запорізькі компанії і підприємці, які торгують алкогольною і тютюновою продукцією, сплатили до місцевих бюджетів регіону 116 мільйонів 682 тисячі гривень акцизного податку. Порівняно з аналогічним періодом минулого року надходження зросли на 6 мільйонів 346 тисяч або на 6 відсотків. Про це повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов.

Для реалізації підакцизних товарів суб'єкти господарювання придбали 6997 ліцензій, до скарбниць громад надійшло 27,3 мільйона гривень. Зокрема, видано 3261 дозвіл на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, 2191 – для продажу тютюнових виробів, продовжено термін дії 8402 документів, призупинено 787, анульовано 1254.

Всього станом на початок вересня кількість діючих ліцензій склала 8802. З їхнім переліком можна ознайомитись на сайті податкової служби за посиланням: https://zp.tax.gov.ua/reestr-vidanih-licenziy.

За січень-серпень 2020 року фахівці податкової служби провели 551 перевірку суб'єктів господарювання з питань дотримання вимог законодавства, яке регулює обіг підакцизних товарів. За виявлені порушення застосовані фінансові санкції на суму майже 1,4 мільйона гривень.

Нагадаємо, для того, аби перевірити справжність акцизної марки, споживачі можуть скористатися онлайн сервісом в Електронному кабінеті платника: https://cabinet.tax.gov.ua/registers/mark.

 

СМКОР в деталях: під час вебінару запорізькі податківці розповіли про особливості реєстрації податкових накладних

У податковій службі регіону проведено вебінар для платників податку на додану вартість. Заступник начальника управління податкового адміністрування ГУ ДПС у Запорізькій області Дмитро Шаповалов детально розповів про механізм реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі.

У першій частині онлайн спілкування було презентовано порядок зупинення реєстрації ПН/РК. Зокрема, учасники розглянули етапи автоматизованого моніторингу, ознаки безумовної реєстрації ПН/РК, критерії ризиковості платника ПДВ і операцій, показники позитивної податкової історії, а також діяльність комісії з питань зупинення ПН/РК та подання таблиці даних та пояснень.

У другій частині Дмитро Шаповалов відповів на запитання платників, які надійшли під час трансляції.

Нагадаємо, у Головному управлінні ДПС у Запорізькій області кожного робочого дня з 10-00 до 12-00 працює "гаряча лінія" за номером: (061) 219-05-54, де суб'єкти господарювання можуть отримати консультацію з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН.

Актуальні відеороз'яснення та інформаційні сюжети можна переглянути на субсайті податкової служби області, на офіційному каналі "ДПС Запоріжжя" в мережі Youtube та на сторінці "ДПС у Запорізькій області" у соціальній мережі Facebook.

 

Припинено діяльність міжрегіонального центру мінімізації податків із обігом 240 мільйонів гривень

Співробітники оперативного підрозділу податкової міліції Запорізької області спільно зі слідчим підрозділом податкової міліції ГУ ДФС у м. Києві під процесуальним керівництвом Київської міської прокуратури ліквідовано центр мінімізації платежів до бюджету міжрегіонального характеру, через який протягом 2019-2020 років проконвертовано близько 240 мільйонів гривень.

В рамках розслідування кримінального провадження за ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах встановлено групу осіб, які надавали підприємствам реального сектору економіки Запорізької, Дніпропетровської, Київської областей та м. Києва незаконні послуги щодо мінімізації податків шляхом переводу безготівкових коштів в готівку, безпідставного формування ПДВ та подальшої легалізації грошових коштів.

Для реалізації злочинних намірів фігуранти створили низку суб’єктів господарювання, зареєстрованих на підконтрольних осіб, на рахунки яких підприємства реального сектору економіки перераховували безготівкові кошти нібито за отримані послуги або реалізовані товари. У подальшому кошти переводились у готівку за допомогою чекових книжок та повертались вигодонабувачам за винагороду у розмірі близько 10-12 відсотків.

Окрім того, фігуранти використовували схему "зустрічних потоків" для легалізації готівки, незаконно накопиченої підприємствами в процесі господарської діяльності.

В рамках кримінального провадження проведено обшуки, в результаті яких вилучено фінансово-господарські документи фіктивних суб’єктів господарювання, а також три ноутбуки, які містять інформацію щодо діяльності центру мінімізації, чорнові записи та 100 печаток суб’єктів господарювання.

Слідство триває.

 

Місцеві бюджети Запорізької області отримали чотири мільйони "автоподатку"

За вісім місяців до місцевих бюджетів регіону надійшло 4 мільйони 380 тисяч гривень транспортного податку (без даних показників великих підприємств, які перебувають на обліку в Запорізькому управлінні Офісу ВПП ДПС).

Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, запорізькі компанії і організації спрямували до скарбниць громад майже три мільйони, фізичні особи сплатили близько півтора мільйона.

Найбільші суми перерахували власники елітних автівок м. Запоріжжя – 2 мільйони 145 тисяч, м. Мелітополь, Мелітопольського та Веселівського районів – 473 тисячі, Оріхівського та Гуляйпільського районів – 405 тисяч, м. Бердянськ, Бердянського та Приморського районів – 331 тисячу, Пологівського, Більмацького та Розівського районів – 238 тисяч, Василівського та Михайлівського районів – 219 тисяч, Запорізького району – 186 тисяч тощо.

На даний час у Запорізькій області нараховується 206 платників "автоподатку", які мають у володінні легкові автівки з датою випуску до п'яти років та середньоринковою вартістю понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати.

Перелік таких транспортних засобів розміщений на сайтах ДПС та Мінекономрозвитку: https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/pereliki-/334862.html?fbclid=IwAR3w7UptrKTWUPLzX2XGQT9FrLlxUiBUEh57-xN9AwSrwTCg2voIg2dev3M, http://www.me.gov.ua/Vehicles/CalculatePrice?lang=uk-UA.

 

Наповнення бюджету – у фокусі уваги очільників регіону та податкової служби Запорізької області

Днями відбулася робоча нарада голови Запорізької облдержадміністрації Віталія Боговіна, заступника голови ОДА Віталія Тишечка з керівниками податкових відомств регіону – начальником Головного управління ДПС у Запорізькій області Романом Афоновим та начальником Східного управління Офісу великих платників податків ДПС Анастасією Северін.

Основним питанням обговорення  стало наповнення обласного бюджету. Учасники наради обговорили шляхи вирішення проблеми недовиконання доходів обласного бюджету та скоординували подальші дії. Також сторони розглянули питання впливу підвищення мінімальної заробітної плати на наповнення обласної скарбниці, перспективи фінансування видатків закладів, регіональних програм тощо.

Підсумком наради стало рішення про активізацію роботи щодо скорочення заборгованості з платежів до місцевих бюджетів, легалізації зайнятості та заробітної плати, протидії ухиленню від сплати податків, а також охоплення декларуванням усіх громадян, які не уклали договори про надання в оренду земельних паїв та самостійно їх обробляють.

 

Запорізькі власники нерухомості сплатили 106 мільйонів

За січень-серпень 2020 року до місцевих бюджетів області надійшло 106 мільйонів 740 тисяч гривень податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Як зазначив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, сплата зросла, порівняно з минулорічними показниками, майже на 13 мільйонів гривень. При цьому, підприємства, установи та організації перерахували до бюджетів 64,4 мільйона, від фізичних осіб надійшло 42,3 мільйона гривень.

Найбільші суми податку на нерухомість до місцевих скарбниць спрямували мешканці м. Запоріжжя – 34,5 мільйона. Від платників м. Мелітополь, Мелітопольського та Веселівського районів надійшло 19,8 мільйона, Якимівського та Приазовського районів – 12,6 мільйона, м. Бердянськ, Бердянського та Приморського районів – 9,5 мільйона, Вільнянського та Новомиколаївського районів – 6 мільйонів, Запорізького району – 5,2 мільйона, Василівського та Михайлівського районів – 4,7 мільйона тощо.

Станом на 1 вересня у Запорізькій області зареєстровано 4033 власників нерухомості-юридичних осіб та 27124 – фізичні особи, нерухомість яких підлягає оподаткуванню.

Нагадаємо, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки нараховується на житлову площу, яка перевищує 60 квадратних метрів для квартир, 120 квадратних метрів – для будинків і 180 квадратних метрів – для різних типів нерухомості. Громадяни його сплачують упродовж 60 днів після отримання податкового повідомлення-рішення.

 

 

 

 

 

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь