Пологівське управління ГУ ДФС у Запорізькій області інформує !
Понад 56 мільйонів гривень плати за землю надійшло до місцевих скарбниць з початку року від платників Пологівського, Більмацького та Розівського районів
Упродовж січня – вересня 2020 року власники землі та землекористувачі Пологівського, Більмацького та Розівського районів сплатили до місцевих бюджетів 56,5 млн.грн. плати за землю. Про це повідомила заступниця начальника Пологівського відділу податків і ізборів з юридичних осіб управління податкового адміністрування ГУ ДПС у Запорізькій області Оксана Листопад.
Так, платники Пологівського району перерахували 34,0 млн грн, Більмацького району – 11,5 млн. грн. та Розівського – 11 млн гривень.
Найбільшу частку надходжень (74 відс.) сплатили власники земельних ділянок та землекористувачі - юридичні особи. Від них до бюджету надійшло 42,8 млн. гривень. Водночас фізичні особи сплатили 13,6 млн. гривень.
Нагадаємо, що відповідно до п. 286.1 ПКУ плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.
Роз’яснення законодавства
Єдиний внесок за ІІІ квартал підприємцям потрібно сплатити до 20 жовтня
Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) за ІІІ квартал 2020 року фізичним особам – підприємцям, особа, які провадять незалежну професійну діяльність та членам фермерський господарств необхідно сплати до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄВ. Тобто, останнім днем сплати буде 19 жовтня 2020 року.
При розрахунку суми зобов’язання з ЄВ за ІІІ квартал слід врахувати, що з 1 вересня збільшено розмір мінімальної заробітної плати до 5000 гривень.
Відповідно за липень сума ЄВ становить 1039,06 грн., за серпень 1039,06, за вересень 1100 гривень.
Громадяни для звірки даних щодо плати за землю мають право звернутись до органів ДПС
Пологівський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Запорізькій області доводить до відома громадян, що плата за землю – це обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Норми визначені п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Земельний податок – це обов’язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (п.п. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності – це обов’язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (п.п. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ (п. 286.5 ст. 286 ПКУ).
Згідно з п. 286.5 ст. 286 ПКУ платники плати за землю мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем знаходження земельних ділянок для проведення звірки даних щодо:
? розміру площ та кількості земельних ділянок, що перебувають у власності та/або користуванні платника податку;
? права на користування пільгою зі сплати земельного податку з урахуванням положень підпунктів 281.4 та 281.5 ст. 281 ПКУ;
? розміру ставки земельного податку;
? нарахованої суми плати за землю.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником плати за землю на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, користування пільгою, а також у разі зміни розміру ставки плати за землю контролюючий орган (контролюючі органи) за місцем знаходження кожної із земельних ділянок проводить (проводять) протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає)/надсилають (вручають) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Поряд з цим, у разі якщо платник податків має у власності декілька земельних ділянок, щодо яких необхідно провести звірку даних, для її проведення такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої з таких земельних ділянок (п. 286.5 ст. 286 ПКУ).
Крім того, фізичні особи, з використанням кваліфікованого електронного підпису, мають можливість переглянути сформовані податкові повідомлення-рішення щодо сум нарахованих їм податкових зобов’язань з плати за землю, в меню «ЕК для громадян» приватної частини Електронного кабінету, вхід до якого здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.
Нагадуємо, що земельний податок за земельні ділянки державної і комунальної власності фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Неприбуткові організації разом із Звітом подають фінансову звітність
Пологівський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Запорізькій області інформує, що фінансова звітність, яка складається та подається, зокрема, неприбутковими підприємствами, установами та організаціями, є додатком до Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (далі – Звіт) та її невід’ємною частиною.
Норми встановлені п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 996).
Принципи складання, форма і склад статей фінансової звітності, вимоги до визнання і розкриття її елементів визначені Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73 зі змінами та доповненнями (далі – НП(С)БО 1).
Норми НП(С)БО 1 застосовуються до фінансової звітності і консолідованої фінансової звітності юридичних осіб (далі – юрособи) усіх форм власності (крім банків та бюджетних установ), які зобов’язані подавати фінансову звітність згідно із законодавством (п. 2 розділу І НП(С)БО 1).
Згідно з п. 1 розділу ІІ НП(С)БО 1 фінансова звітність складається з: балансу (звіту про фінансовий стан), звіту про фінансові результати (звіту про сукупний дохід) (далі – звіт про фінансові результати), звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал і приміток до фінансової звітності (форми №№ 1 – 5).
Форма № 5 «Примітки до річної фінансової звітності» затверджена наказом Міністерства фінансів України від 29.11.2000 № 302 «Про Примітки до річної фінансової звітності» зі змінами та доповненнями.
Пунктом 2 розділу ІІ НП(С)БО 1 передбачено, що для мікропідприємств, малих підприємств, які визнані такими відповідно до Закону № 996, непідприємницьких товариств, представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності та підприємств, які ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат відповідно до податкового законодавства, встановлюється скорочена за показниками фінансова звітність у складі балансу і звіту про фінансові результати, форма і порядок складання яких визначаються Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 25 «Спрощена фінансова звітність», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 25.02.2000 № 39 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 24.01.2011 № 25) зі змінами та доповненнями (далі – НП(С)БО 25).
Відповідно до ст. 2 Закону № 996 підприємства (крім бюджетних установ) можуть належати до мікропідприємств, малих, середніх або великих підприємств, а також визначено критерії, за якими підприємства відносяться до відповідної категорії.
Норми НП(С)БО 25 застосовуються мікропідприємствами, малими підприємствами, непідприємницькими товариствами, представництвами іноземних суб’єктів господарської діяльності та підприємствами, які ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат відповідно до податкового законодавства (крім підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності) (п. 2 розділу 1 НП(С)БО 25), зокрема:
1) для складання Фінансового звіту малого підприємництва (ф. № 1-м, ф. № 2-м):
? малими підприємствами – юридичними особами, які визнані такими відповідно до Закону № 996 (крім тих, яким відповідно до податкового законодавства надано дозвіл на ведення спрощеного обліку доходів та витрат);
? представництвами іноземних суб’єктів господарської діяльності;
2) для складання Фінансової звітності мікропідприємства (ф. № 1-мс, ф. № 2-мс):
? мікропідприємствами – юридичними особами, які визнані такими відповідно до Закону № 996;
? підприємствами, які ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат відповідно до податкового законодавства;
? непідприємницькими товариствами.
Суб’єкти бухгалтерського обліку в державному секторі при складанні фінансової звітності застосовують норми Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку у державному секторі 101 «Подання фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2009 № 1541 зі змінами та доповненнями (далі – НП(С)БО 101), яким визначено, що фінансова звітність в державному секторі складається з: балансу, звіту про фінансові результати, звіту про власний капітал, звіту про рух грошових коштів та приміток до річної фінансової звітності (п. 1 розділу IV НП(С)БО 101) (форми №№ 1-дс – 5-дс).
Примітки до річної фінансової звітності (форма № 5-дс) складаються за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 29.11.2017 № 977 зі змінами та доповненнями.
Статтею 13 Закону № 996 визначено, що звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Проміжна фінансова звітність складається за результатами першого кварталу, першого півріччя, дев’яти місяців. Крім того, відповідно до облікової політики підприємства фінансова звітність може складатися за інші періоди.
Формою Звіту, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 17.06.2016 № 553 із змінами, передбачено подання форм фінансової звітності як додатка ФЗ до Звіту.
У Звіті передбачено відображення поданих до Звіту форм фінансової звітності:
? Баланс (звіт про фінансовий стан);
? Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід);
? Звіт про рух грошових коштів;
? Звіт про власний капітал;
? Примітки до річної фінансової звітності;
? Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва (Баланс, Звіт про фінансові результати);
? Спрощений фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва (Баланс, Звіт про фінансові результати).
Враховуючи вищезазначене, неприбутковими установами та організаціями (крім неприбуткових установ та організацій, які підпадають під критерії мікропідприємств, малих підприємств, бюджетних установ) подається разом зі Звітом Баланс, Звіт про фінансові результати, Звіт про рух грошових коштів, Звіт про власний капітал та Примітки до річних звітів (форми №№ 1-5).
Неприбуткові установи, організації, які підпадають під критерії мікропідприємств, малих підприємств, подають скорочену за показниками фінансову звітність (Фінансовий звіт малого підприємництва, Фінансовий звіт мікропідприємства) у складі Балансу і Звіту про фінансові результати (форми № 1-м, № 2-м або № 1-мс, № 2-мс).
Суб’єкти державного сектора разом зі Звітом подають наступні форми фінансової звітності: Баланс (форма № 1-дс) та Звіт про фінансові результати (форма № 2-дс), Звіт про рух грошових коштів (форма № 3-дс), Звіт про власний капітал (форма № 4-дс), Примітки до річної фінансової звітності (форма № 5-дс).
Підтвердженням подання фінансової звітності разом зі Звітом є позначка «+» в Звіті у клітинці «ФЗ» таблиці «Наявність додатків» та у таблиці «Наявність поданих до Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації додатків – форм фінансової звітності»).
Неприбутковою організацією проставляється позначка у тих графах таблиці, що відповідають назвам форм фінансової звітності, поданої разом зі Звітом.
Платникам ПДВ про перерахунок суми «овердрафту»
Пологівський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Запорізькій області звертає увагу, що відповідно до п. 9 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 569), складовою формули, що визначає суму ПДВ, на яку платник ПДВ має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування (далі – реєстраційна сума) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) є показник SОвердрафт – сума середньомісячного розміру сум ПДВ, які за останніх 12 звітних (податкових) місяців були задекларовані платником до сплати до бюджету та погашені чи розстрочені або відстрочені, а також задекларовані платником ПДВ – сільськогосподарським підприємством, що до 01.01.2017 застосовував спеціальний режим оподаткування відповідно до ст. 209 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Пунктом 13 Порядку № 569 встановлено, що ДПС автоматично обчислює суму ПДВ, на яку платник ПДВ має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН.
Показник SОвердрафт підлягає автоматичному перерахунку щокварталу (протягом перших шести робочих днів такого кварталу) з урахуванням показника середньомісячного розміру сум ПДВ, які за останніх 12 звітних (податкових) місяців станом на дату такого перерахунку, були задекларовані платником до сплати до бюджету та погашені чи розстрочені або відстрочені. Такий перерахунок здійснюється шляхом віднімання суми попереднього збільшення та додавання суми збільшення згідно з поточним перерахунком.
Трудові відносини: ФОП має право укладати трудові договори на одному або на декількох підприємствах
Пологівський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє, що відповідно до ст. 43 Конституції України кожний громадянин України має право на працю, а також на створення державою умов для повного виконання цього права.
Відповідно до ч. 2 ст. 21 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) працівники – фізичні особи – підприємці (далі – ФОП) мають право укладати трудові договори на одному або на декількох підприємствах, установах або організаціях одночасно, якщо це не суперечить законодавству або колективному договору та здійснюється за угодою сторін.
Згідно з п. 1 Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій, затвердженого наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 28.06.1993 № 43, роботою за сумісництвом є виконання працівником основної роботи, а також іншої регулярної оплачуваної роботи за трудовим договором на тому ж або іншому підприємстві, в організації, установі або у громадянина (підприємця, приватної особи) за наймом. ФОП, зареєстрована у встановленому законом порядку, має право працювати за трудовим договором у одного або у кількох роботодавців. Основним місцем роботи ФОП є підприємство (установа), в якій знаходиться трудова книжка даного працівника.
ФОП – «єдинник» першої групи, яка здійснює перукарські послуги, має право надавати послуги манікюру
Пологівський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Запорізькій області нагадує, що до платників єдиного податку, які відносяться до першої групи, належать фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 гривень.
Норми встановлені п. 1 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Перелік видів послуг, які відносяться до побутових послуг населенню та надаються платниками єдиного податку першої та другої груп, визначено п. 291.7 ст. 291 ПКУ, який включає вид діяльності «послуги перукарень».
При цьому згідно з п.п. 5 п. 298.3 ст. 298 ПКУ у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування зазначаються обрані суб’єктом господарювання види господарської діяльності згідно з Класифікатором видів економічної діяльності ДК 009:2010.
Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010 (далі – КВЕД ДК 009:2010) затверджена наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 № 457 зі змінами та доповненнями (далі – Наказ № 457).
Абзацом другим п. 1 Наказу № 457 визначено, що основне призначення Класифікації видів економічної діяльності – визначати та кодувати основні та другорядні види економічної діяльності юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців.
Відповідно до КВЕД ДК 009:2010 послуги перукарень відносяться до класу 96.02 «Надання послуг перукарнями та салонами краси».
Згідно з наказом Державного комітету статистики України від 23.12.2011 № 396 «Про затвердження Методологічних основ та пояснень до позицій Класифікації видів економічної діяльності» клас 96.02 «Надання послуг перукарнями та салонами краси» КВЕД ДК 009:2010 включає миття волосся, підрівнювання та підстригання, укладання, фарбування, тонування, завивання, розпрямлення волосся та подібні види послуг, що їх надають для чоловіків та жінок, а також гоління та підрівнювання бороди, масаж обличчя, манікюр і педикюр, макіяж тощо.
Отже, фізична особа – підприємець – платник єдиного податку першої групи, яка здійснює діяльність, з надання перукарських послуг, що належить до класу 96.02 «Надання послуг перукарнями та салонами краси», також має право надавати послуги манікюру, педикюру, візажу, косметології та масажу обличчя без використання праці найманих осіб.
За порушення порядку утримання та сплати податку на доходи нерезидентів ПКУ передбачена відповідальність
Пологівський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Запорізькій області інформує, що відповідно до абзацу першого п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) резидент, у тому числі фізична особа – підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб’єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, за ставкою у розмірі 15 % (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 – 141.4.6 та 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 ПКУ) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Вимоги цього абзацу не застосовуються до доходів нерезидентів, що отримуються ними через їх постійні представництва на території України.
Як зазначено у п. 127.1 ст. 127 ПКУ, ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 25 % суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 % суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
Дії, передбачені абзацом першим п. 127.1 ст. 127 ПКУ, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 % суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
Відповідальність за погашення суми податкового зобов’язання або податкового боргу, що виникає внаслідок вчинення таких дій, та обов’язок щодо погашення такого податкового боргу покладається на особу, визначену ПКУ, у тому числі на податкового агента. При цьому платник податку – отримувач таких доходів звільняється від обов’язків погашення такої суми податкових зобов’язань або податкового боргу, крім випадків, встановлених розділом IV ПКУ.
Отже, до платника податку, який здійснює виплати доходу нерезиденту без утримання та внесення до бюджету податку з такого доходу, або який перерахував податок з доходів нерезидента до бюджету в повному обсязі, але пізніше терміну, застосовується штраф, передбачений ст. 127 ПКУ.
Особа, яка виплачує доходи нерезиденту, зобов’язана при здійсненні у звітному періоді (кварталі) виплат нерезидентам доходів із джерелом їх походження з України подавати контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) звіт про виплачені доходи, утримані та перераховані до бюджету податки на доходи нерезидентів у строки та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п. 103.9 ст. 103 ПКУ).
Порядок внесення змін до облікових даних юридичних осіб та їх відокремлених підрозділів, відомості щодо яких містяться в ЄДР
Пологівський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Запорізькій області інформує.
Відповідно до п. 66.1 ст. 66 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) підставами для внесення змін до облікових даних платників податків є, зокрема: інформація органів державної реєстрації; документально підтверджена інформація, що надається платниками податків.
Порядок внесення змін до облікових даних платників податків встановлено розд. ІХ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588).
Пунктом 9.3 розд. IX Порядку № 1588, визначено, що платники податків – юридичні особи та відокремлені підрозділи юридичних осіб зобов’язані подати відомості стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку юридичної особи, відокремлених підрозділів юридичної особи до контролюючого органу у 10-денний строк з дня взяття на облік чи виникнення змін у облікових даних платників податків, шляхом подання заяви для юридичних осіб та відокремлених підрозділів за формою №1-ОПП (далі – заява ф. № 1-ОПП) з позначкою «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку».
При цьому, при подані заяви за ф. № 1-ОПП з позначкою «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку» заповнюються розділи 1, 2, 4 та 10 заяви за ф. № 1-ОПП та інформація про засновників не подається.
Відомості стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку юридичної особи, також оновлюються контролюючими органами у Єдиному банку даних юридичних осіб на підставі реєстраційної заяви платника податку на додану вартість (про реєстрацію, перереєстрацію або внесення змін), якщо така реєстраційна заява була подана в один із способів, визначених п. 183.7 ст. 183 розд. V ПКУ, та задоволена контролюючим органом. У цьому разі платник податків звільняється від подання до контролюючого органу заяви за ф.№ 1-ОПП у зв’язку із зміною відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку юридичної особи.
Платники податків, які уклали з відповідним контролюючим органом договір про визнання електронних документів, можуть подати заяву за ф. № 1-ОПП з позначкою «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку» засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронних довірчих послуг.
Таким чином, стосовно юридичних осіб та їх відокремлених підрозділів, відомості про яких містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР):
інформація про призначення або зміну керівника/тимчасово виконуючого обов’язки керівника, зміну місцезнаходження тощо, оновлюється в контролюючих органах на підставі відомостей, отриманих від державного реєстратора, в порядку, визначеному Законом України від 15 березня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами та доповненнями;
інформація про головного бухгалтера оновлюється на підставі заяви за ф.№ 1-ОПП з позначкою «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку» або реєстраційної заяви платника податку на додану вартість, якщо така реєстраційна заява була подана в один із способів, визначених п. 183.7 ст. 183 розд. V ПКУ, та задоволена контролюючим органом. У цьому разі платник податків звільняється від подання до контролюючого органу заяви за ф. № 1-ОПП у зв’язку із зміною відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку юридичної особи.
Інформація, яка вноситься до реєстру ПРРО
Пологівський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Запорізькій області інформує.
Визначення «Реєстр програмного реєстратора розрахункових операцій» встановлено Законом України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг», який відповідно до Закону України від 17 березня 2020 року № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», набрав чинності 01.08.2020, згідно з яким:
Реєстр програмних реєстраторів розрахункових операцій – реєстр, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до якого вносяться програмні реєстратори розрахункових операцій (далі – ПРРО) в момент присвоєння їм фіскального номера фіскальним сервером контролюючого органу, а також відомості про суб’єкта господарювання та його господарські одиниці, де застосовуються такі ПРРО, дані сертифікатів електронних підписів та/або печаток, що використовуються такими реєстраторами.
Порядок повернення коштів зайво зарахованих на електронний рахунок
Пологівський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє.
Відповідно до норм Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями, з рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ платника перераховуються кошти до державного бюджету в сумі податкових зобов’язань з ПДВ, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, та на поточний рахунок платника податку за його заявою, яка подається до контролюючого органу у складі податкової звітності з ПДВ, у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов’язань та суми податкового боргу з податку. При цьому перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися у разі відсутності перевищення суми податку, зазначеної у складених податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), над сумою податкових зобов’язань з податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість у цьому звітному періоді.
Механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням електронних рахунків визначено Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 569).
Відповідно до п.21 Порядку № 569 якщо на дату подання податкової декларації сума коштів на електронному рахунку платника податку перевищує суму, що підлягає перерахуванню до бюджету відповідно до поданої звітності, платник податку має право подати контролюючому органу у складі податкової декларації заяву, відповідно до якої такі кошти підлягають перерахуванню на поточний рахунок платника податку, реквізити якого зазначаються в заяві, у сумі залишку коштів, що перевищує суму податкового боргу з податку та суму узгоджених податкових зобов’язань з податку, або до бюджету в рахунок сплати податкового боргу з податку, що виник починаючи з 1 липня 2015 року.
Сума податку, визначена відповідно до п. 9 Порядку № 569, зменшується на суму податку, що відповідно до поданої заяви підлягає перерахуванню до бюджету в рахунок погашення податкового боргу з податку, що виник починаючи з 1 липня 2015 року або на поточний рахунок платника на дату її подання, шляхом зменшення загальної суми поповнення електронного рахунка (S ПопРах). Перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися, якщо таке зменшення загальної суми поповнення електронного рахунка (S ПопРах) не призведе до формування від’ємного значення суми податку, визначеної відповідно до п. 9 Порядку № 569 (S Накл).
Для відповідного перерахування коштів ДПС надсилає Державній казначейській службі (далі – Казначейство) реєстр, в якому зазначаються найменування платника податку, податковий номер та індивідуальний податковий номер, сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету або на поточний рахунок платника податку, та реквізити такого рахунка (у разі подання платником податку заяви про повернення коштів на його поточний рахунок).
Казначейство на підставі зазначеного реєстру протягом п’яти робочих днів після закінчення граничного строку, встановленого Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями для самостійної сплати платником податку сум податкових зобов’язань, здійснює відповідне перерахування.
Згідно з п.п. 4 п. 10 розд. ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289, для перерахування до бюджету/на поточний рахунок зайво зарахованих коштів платник податку повинен заповнити до декларації з ПДВ додаток 4 «Заява про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника податку, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету (Д4)».
Про порядок подання громадянами заяви за формою № 5ДР і № 5ДРП у разі зміни місця проживання
Відповідно до пункту 70.7 статті 70 розділу ІІ Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями та пункту 1 розділу IX Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 (далі – Положення № 822), фізичні особи – платники податків зобов’язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до Облікової картки або Повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відмітку у паспорті), протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання Заяви про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр) за ф. № 5ДР (додаток 12 до Положення № 822) або Заяви про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків, щодо фізичних осіб, які обліковуються за серією та номером паспорта за ф. № 5ДРП (додаток 13 до Положення № 822) (далі – Заяви) відповідно.
До Облікової картки або Повідомлення вноситься така інформація: прізвище, ім’я, по батькові (за наявності); дата народження; місце народження (країна, область, район, населений пункт); місце проживання / місце перебування; громадянство; для іноземців – податковий номер у країні громадянства (за наявності); реквізити документа, що посвідчує особу (назва документа, серія та/або номер, дата видачі та уповноважений суб’єкт, що видав документ).
Заява за формою № 5ДР стосовно малолітньої особи подається одним з батьків (усиновителем, опікуном, піклувальником) за наявності документа, що посвідчує його особу, та свідоцтва про народження дитини.
Фізичні особи подають зазначені заяви особисто або через представника до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання), а у разі зміни місця проживання – до контролюючого органу за новим місцем проживання. Фізичні особи, які тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання, подають зазначені заяви особисто або через представника до будь-якого контролюючого органу.
Для заповнення Заяви використовуються дані документа, що посвідчує особу, та інших документів, які підтверджують зміни таких даних.
Якщо зазначені документи видані не українською мовою, необхідно подати засвідчені в установленому законодавством порядку переклади цих документів українською мовою (після пред’явлення повертаються) та їх копії.
Внесення змін до Державного реєстру та окремого реєстру Державного реєстру здійснюється протягом трьох робочих днів від дня подання фізичною особою Заяви за формою № 5ДР або Заяви за формою № 5ДРП до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання). У разі звернення до будь-якого контролюючого органу строк внесення змін до Державного реєстру може бути продовжено до п’яти робочих днів.
Звертаємо увагу, що з метою забезпечення зручності платників податків в рамках електронного сервісу, фізична особа не звертаючись до органів ДПС засобами ITC «Електронний кабінет» може заповнити, підписати КЕП та направити до ДПС заяву та копії документів для внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків.
У разі позитивної відповіді заявник для отримання документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі - Картки платника податків, може звернутися до контролюючого органу за місцем проживання або до будь-якого контролюючого органу за бажанням. Код та назву контролюючого органу, до якого він буде звертатися, заявник має вказати при формуванні запиту (вибрати з переліку).
Звертаємо увагу, що подання Заяви для внесення змін в електронному вигляді можливе на підставі Свідоцтва про народження дитини для малолітніх осіб (до 14 років) або Паспорта громадянина України, тому скористатися сервісом можуть тільки громадяни України.
Електронний кабінет – задля зручності платників
Пологівський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Запорізькій області нагадує, що відповідно до п. 421.2 ст. 421 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно – правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Подання та перегляд податкової звітності, інформація з інтегрованих карток платника, отримання довідки про відсутність заборгованості, інформація з загальнодоступних реєстрів та повна інформація про платника податку, можливість електронного листування тощо платник може отримати онлайн за допомогою Електронного кабінету.
За допомогою електронних сервісів також можна отримати адміністративні послуги, що має особливе значення в умовах карантину.
Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС. Робота у приватній частині електронного кабінету проводиться з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якому Акредитованому центрі сертифікації ключів.
Користуватись послугами відкритої частини електронного кабiнету можна без ідентифікації особи.
Готуємось до введення єдиного рахунку: що потрібно знати
Пологівський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Запорізькій області інформує, що Кабінет Міністрів України постановою від 29 квітня 2020 року № 321 затвердив Порядок функціонування єдиного рахунка та виконання норм ст. 351 Податкового кодексу України центральними органами виконавчої влади (далі – Порядок).
Цей Порядок визначає механізм функціонування єдиного рахунка для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу з податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України (далі – ПКУ), єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів, що визначені відповідним законодавством та контроль за справлянням яких покладено на ДПС, заборгованості з інших платежів та виконання норм ст. 351 ПКУ.
Запровадження з 01 січня 2021 року єдиного рахунку для сплати податків, зборів та єдиного внеску визначено:
- Законом України від 04 жовтня 2019 року №190-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»;
- Законом України від 13 квітня 2020 року № 559-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Єдиний рахунок не може бути використаний платником податків для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податку на додану вартість, акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового, а також для сплати частини чистого прибутку до бюджету державними та комунальними підприємствами та їх об’єднаннями.
Відповідно до Порядку єдиний рахунок відкривається на ім’я Державної податкової служби України в Казначействі.
Для відкриття єдиного рахунку платник податків подає відповідне повідомлення до ДПС через свій електронний кабінет. На підставі такого повідомлення ДПС не пізніше наступного робочого дня включає такого платника до реєстру платників, які використовують єдиний рахунок.
У разі повідомлення про відмову від використання єдиного рахунку, виключення такого платника з реєстру відбудеться з 01 січня календарного року, що настає за роком, в якому було подано повідомлення про відмову від використання єдиного рахунку.
Під час використання платником єдиного рахунку для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податків і зборів, інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, та єдиного внеску, платник не має права сплачувати такі кошти на інші рахунки, відкриті Казначейством.
Для зарахування коштів на єдиний рахунок платник заповнює розрахунковий документ на переказ відповідно до вимог Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 №666 зі змінами.
Введення в дію єдиного рахунку для сплати податків та єдиного внеску допоможе спростити сплату податкових платежів та сприятиме зменшенню кількості помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань.
Для платників єдиного внеску: штрафи та перевірки на період карантину
З 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ на всій території України тимчасово не застосовуються штрафні санкції за такі порушення:
- несвоєчасна сплата (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску;
- неповна сплата або несвоєчасна сплата суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів);
- несвоєчасне подання звітності до податкових органів. Якщо за несвоєчасне подання звітності вже був накладений штраф, то за повторне таке порушення вчинене щодо періодів з 1 березня по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, штраф не застосовується.
Протягом періодів з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, платникам єдиного внеску не нараховується пеня, а нарахована пеня за ці періоди підлягає списанню.
Крім того, встановлено мораторій на проведення документальних перевірок правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ на всій території України.
Документальні перевірки з питань правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними, зупиняються по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ на всій території України.
Зазначена норма передбачена Законом України від 17.03.2020 №533-ІХ та подовжена Закон України від 13.05.2020 №591-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19)".
Нововведення Закону №466: ФОП подання декларації у разі зміни системи оподаткування
Пологівський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Запорізькій області звертає увагу, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16.01.2020 №466-ІХ, внесено зміни до п.п. 177.5.2 ст. 177, щодо подання фізичною особою-підприємцем декларації у разі зміни системи оподаткування (набрали чинності з 23.05.2020 року).
Фізичні особи - підприємці, які зареєстровані протягом року в установленому законом порядку, або переходять на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, або перейшли із спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, подають податкову декларацію за результатами звітного року, в якому розпочата така діяльність або відбувся перехід на (перехід із) спрощену систему оподаткування, обліку та звітності (до змін було за результатами звітного кварталу).
Платники податку розраховують та сплачують авансові платежі у строки, визначені п.п. 177.5.1 ст.177 ПКУ, що настануть у звітному податковому році.
Нагадаємо, що авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб розраховуються платником податку самостійно згідно з фактичними даними, зазначеними у Книзі обліку доходів і витрат, кожного календарного кварталу та сплачуються до бюджету до 20 числа місяця, наступного за кожним календарним кварталом (до 20 квітня, до 20 липня і до 20 жовтня). Авансовий платіж за четвертий календарний квартал не розраховується та не сплачується (п.п.177.5.1 ст.177 ПКУ).
Отже, новостворена фізична особа-підприємець або фізична особа-підприємець, яка перейшла із/на спрощену систему оподаткування, податкову декларацію подає за звітний (податковий) період, який дорівнює календарному року.
Заяву про застосування спрощеної системи оподаткування можна подати через Електронний кабінет
Відповідно до п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку першої – третьої груп здійснюється відповідно до підпунктів 298.1.1 – 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ.
Для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву про застосування спрощеної системи оподаткування (далі – Заява) (абзац перший п.п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПКУ).
До поданої Заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розд. XIV ПКУ (абзац третій п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ).
Форми Заяви та Розрахунку доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування (далі – Розрахунок) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 № 308.
Згідно з абзацом п’ятим п.п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПКУ Заява подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, зокрема, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2155).
При цьому згідно з п. 42 прим. 1.2 ст. 42 прим. 1 ПКУ Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом, зокрема, отримання будь-якого документа, що стосується такого платника податків та має бути виданий йому контролюючим органом згідно із законодавством України, або інформації з баз даних про такого платника податків шляхом вивантаження відповідної інформації з Електронного кабінету із накладенням кваліфікованого електронного підпису посадової особи контролюючого органу та кваліфікованої електронної печатки контролюючого органу із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання, з дотриманням вимог Законів № 851 та № 2155.
Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.
Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.
Наразі здійснюються заходи щодо доопрацювання програмного забезпечення в частині реалізації можливості в Електронному кабінеті створення та надсилання до відповідного органу ДПС Заяви.
Однак, за допомогою меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету фізична особа – підприємець має можливість направити до органу ДПС разом із супровідним листом Заяву та Розрахунок за встановленою формою у форматі pdf (обмеження 2 МБ).
Датою подання Заяви із супровідним листом є дата реєстрації супровідного листа в органі ДПС. Протягом одного робочого дня після надсилання такого листа до органу ДПС автора електронного листа буде повідомлено про вхідний реєстраційний номер та дату реєстрації. Інформацію щодо отримання та реєстрації листа в органі ДПС можна переглянути у вкладці «Вхідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету, відправлені листи – у вкладці «Відправлені документи» меню «Вхідні/вихідні документи».
ГУ ДПС у Запорізькій області інформує
Запорізькі банки збільшили сплату податків з процентів вкладників на два мільйони
У січні-вересні запорізькі фінансові установи перерахували до державного бюджету 42 мільйони 244 тисячі гривень податку на доходи фізичних осіб із доходу у вигляді процентів (без даних великих платників, які зареєстровані в Східному управлінні Офісу ВПП ДПС). За інформацією начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Романа Афонова, рівень сплати податку збільшився до аналогічного періоду минулого року на 2 мільйони або на 5 відсотків.
Лише у вересні банки та кредитні спілки поповнили держбюджет на 4,4 мільйона гривень.
З початку року найбільші суми з виплачених процентів своїх вкладників спрямували до скарбниці суб'єкти господарювання м. Запоріжжя – понад 40 мільйонів, м. Мелітополь, Мелітопольського та Веселівського районів – майже 670 тисяч, м. Бердянськ, Бердянського та Приморського районів – 665 тисяч, м. Енергодар, Кам’янсько-Дніпровського та Великобілозерського районів – 204 тисячі, Пологівського, Більмацького та Розівського районів – 159 тисяч, Вільнянського, Новомиколаївського районів – 107 тисяч тощо.
Нагадаємо, ставка податку на доходи фізичних осіб з процентів від депозитних банківських рахунків, вкладів у кредитних спілках тощо складає 18 відсотків. Відповідно до ст. 170.4. Податкового кодексу України інформація про суми банківського рахунку або ощадного сертифіката чи вкладу члена кредитної спілки, нараховані проценти, а також відомості про вкладників залишаються конфіденційними.
ДПС у смартфоні:
Податкова служба розширює присутність у соцмережах
Окрім вебпорталу та Електронного кабінету інформацію з податкових питань можна отримувати у соціальній мережі Facebook, Youtube та навіть у telegram-каналі.
Офіційні сторінки Державної податкової служби України доступні зручному форматі, де кожен користувач може переглядати новини, актуальні роз'яснення податкових новацій, а також інфографіки та коментарі керівництва та фахівців служби.
Пропонуємо підписатися на сторінки ДПС:
– telegram-канал: https://t.me/tax_gov_ua;
– Faceboook: https://www.facebook.com/TaxUkraine;
– Youtube: https://www.youtube.com/TaxUkraine.
А також бонус від податкової служби Запорізької області:
– Faceboook: https://www.facebook.com/tax.zaporizhzhya;
– Youtube: https://www.youtube.com/channel/UCM9GDhiRJWMQZ-FcjLqsH8g.
Легалізація праці: Шість тисяч запоріжців отримали офіційну роботу, а бюджети – 13 мільйонів
З початку року в результаті роз'яснювальної роботи з керівниками підприємств, діяльності робочих груп податкової служби, органів виконавчої влади та місцевого самоврядування роботодавці добровільно оформили 6121 робітника.
Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, цим громадянам офіційно виплачено 31 мільйон 400 тисяч гривень доходу, а це, в середньому, 5 тисяч гривень на працівника. До бюджетів додатково надійшло 13 мільйонів гривень, зокрема, 5,6 мільйона гривень податку на доходи фізичних осіб, 6,9 мільйона гривень єдиного внеску та 500 тисяч гривень військового збору.
Під час контрольних заходів податківці виявили 153 особи, які працювали без належного оформлення. Відповідні матеріали надіслані до ГУ Держпраці для вжиття відповідних заходів.
За результатами 135 документальних перевірок суб'єктів господарювання, які мали ризики щодо несплати податків і зборів під час виплати доходів громадянам, донараховано 12,4 мільйона гривень, у тому числі, 9,6 мільйона гривень податку на доходи фізичних осіб, 2 мільйони гривень єдиного внеску та 800 тисяч гривень військового збору.
Зазначимо, у Запорізькій області тривають заходи, спрямовані на протидію тіньовим процесам в економіці. Передусім, робота проводиться за кількома напрямами: детінізація ринку праці, контроль за обігом і оподаткуванням підакцизної продукції та готівковими розрахунками.
Аналітична діяльність та податковий аудит дозволяє виявляти підприємства та підприємців, які використовують незареєстрованих працівників, виплачують зарплату "в конвертах" або менше мінімальної, нелегально реалізують алкогольні напої та тютюнові вироби, а також ухиляються від оподаткування.
Запоріжці перерахували до бюджету 485 мільйонів гривень військового збору
У січні-вересні запорізькі платники податків спрямували до державного бюджету 485 мільйонів 112 тисяч гривень військового збору (не враховуючи сплачені суми великих платників, які обслуговуються в Східному управлінні Офісу ВПП ДПС).
Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, порівняно з минулим роком запоріжці збільшили сплату військового збору на 28 мільйонів 105 тисяч або на шість відсотків. Лише у вересні до скарбниці надійшло майже 63 мільйони гривень, що на 10 мільйонів більше, ніж у вересні 2019 року.
З початку року представники бізнесу і мешканці м. Запоріжжя сплатили 243 мільйони гривень військового збору, м. Енергодар, Кам’янсько-Дніпровського та Великобілозерського районів – 71,4 мільйона, м. Мелітополь, Мелітопольського та Веселівського районів – 42,3 мільйона, м. Бердянськ, Бердянського та Приморського районів – 34 мільйони, Пологівського, Більмацького та Розівського районів – 18 мільйонів, Вільнянського, Новомиколаївського районів – 15 мільйонів, Оріхівського та Гуляйпільського районів – 14,6 мільйона, Василівського та Михайлівського районів – 14,5 мільйона тощо.
Усього у Запорізькому регіоні нараховується 42,6 тисячі платників військового збору. Нагадаємо, його ставка становить 1,5 відсотка. Збір сплачується з отриманих доходів, які оподатковуються податком на доходи фізичних осіб відповідно до статті 168 Податкового кодексу України. Зокрема, це заробітна плата, іноземні доходи, суми винагород та інших виплат, нарахованих відповідно до умов цивільно-правового договору, пасивні доходи, у тому числі, роялті, дивіденди, страхові виплати та інші.
Про ліквідацію зарплатних боргів – в онлайн режимі
Ситуацію зі збільшенням зарплатних боргів у Запорізькому регіоні розглядали на засіданні комісії з питань погашення заборгованості з заробітної плати, легалізації та додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, яке проводилось з використанням онлайн-платформи ZOOM.
У заході взяли участь заступниця голови обласної державної адміністрації Олена Теряєва, заступниця начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Олена Щедровська, керівництво Департаменту соціального захисту населення, Запорізької обласної ради профспілок, районних адміністрацій, інших органів влади та представники підприємств-боржників.
Як повідомила Олена Теряєва, станом на 1 вересня загальна сума невиплаченої заробітної плати склала 138 мільйонів гривень. При цьому на економічно активні підприємства припадає 76,6 мільйона.
Збільшення заборгованості по області обумовлено, в першу чергу, зростанням боргів на підприємствах державного сектору економіки. Зокрема, з початку року сума боргів 18 підприємств збільшилась на 27,4 мільйона або на 65,4 відсотка і на 1 вересня становила 69,3 мільйона.
Заборгованість на підприємствах, що знаходяться у процедурах відновлення платоспроможності або визнання боржника банкрутом зросла на 442 тисячі і на 1 вересня склала 52,2 мільйона.
Загальна недоїмка з обов'язкових платежів до бюджету Пенсійного фонду України станом на 1 вересня становить 378,3 мільйона. За січень-серпень борг зріс на 66,7 мільйона (21,4 %).
Члени комісії проаналізували стан справ по кожному підприємству, розглянули графік погашення боргів та механізми ліквідації заборгованості.
За результатами засідання місцевим органам вдали було доручено посилити контроль за дотриманням законодавства щодо оплати праці, своєчасною виплатою заробітної плати, зокрема, на підприємствах комунальної форми власності.
Окремим питанням учасники розглянули перспективи погашення суб'єктами господарювання недоїмки з єдиного внеску на загальнообов’язкове соціальне страхування. Територіальним органам центральних органів виконавчої влади надано завдання організувати роботу щодо виконання завдань, визначених пп. 6.2 протоколу засідання Кабміну № 70 від 19.08.2020 про забезпечення скорочення заборгованості зі сплати єдиного внеску.
"Як не потрапити в блок":
вебінари щодо реєстрації податкових накладних тривають
Вже протягом майже двох місяців для запорізьких платників податку на додану вартість проводиться серія вебінарів з питань реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі. Цього разу захід відбувся за підтримки Запорізької торгово-промислової палати в рамках проєкту "Антикризова платформа "Єднаємо бізнес Запорізького регіону – перемагаємо кризу разом!", що реалізується в межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру.
З представниками підприємств і організацій регіону спілкувався заступник начальника управління податкового адміністрування ГУ ДПС у Запорізькій області Дмитро Шаповалов. Під час вебінару він докладно розповів про етапи автоматизованого моніторингу, ознаки безумовної реєстрації ПН/РК, критерії ризиковості платника ПДВ і операцій, показники позитивної податкової історії, а також про діяльність комісії з питань зупинення ПН/РК та про подання таблиці даних та пояснень.
Наприкінці онлайн-спілкування Дмитро Шаповалов відповів на запитання платників.
Співробітники запорізької податкової міліції викрили 43 злочини у сфері економіки
У січні-вересні слідчі підрозділи Головного управління ДФС у Запорізькій області розслідували 117 кримінальних проваджень. Із них 55 належать до категорії тяжких, у тому числі, 30 – за ухилення від сплати податків і зборів в особливо великих розмірах. До суду з обвинувальним актом направлено 12 проваджень. Для звільнення осіб від кримінальної відповідальності до суду направлено 6 матеріалів, зокрема, три – у зв'язку з повним відшкодуванням збитків.
Завдяки заходам, які вжили працівники податкової міліції, по закінченим кримінальним провадженням відшкодовано 11,9 мільйона гривень (з урахуванням фінансових санкцій та пені), накладено арешт на майно на суму 9,7 мільйона.
За матеріалами співробітників оперативних підрозділів зареєстровано 43 кримінальні провадження.
З початку року ліквідовано три центри мінімізації платежів до бюджету. За результатами відпрацювання СГД, які користувались їхніми послугами, стягнуто 20,1 мільйона гривень.
У рамках операції "Акциз-2020" оперативники ліквідували 7 "підпільних цехів", у трьох з яких виготовлялися фальсифіковані алкогольні напої, також у трьох – спирт, ще один спеціалізувався на виробництві тютюнових виробів, реалізація яких здійснювалась через мережу Інтернет, а також з використанням створених акаунтів у різних мобільних додатках. Із незаконного обігу вилучено товарів підакцизної групи на суму 36,6 мільйона. Відповідно до судових рішень конфісковано підакцизні товари на суму 3,2 мільйона.
У житлових будинках Запоріжжя нелегально виробляли спирт, горілку і коньяк
Співробітники податкової міліції Запорізької області під процесуальним керівництвом Запорізької обласної прокуратури припинили незаконну діяльність з виготовлення спирту і фальсифікованих алкогольних напоїв.
Під час розслідування кримінального провадження за ст. 204 Кримінального кодексу України виявлено підпільне виробництво, яке розміщувалось у житлових будинках у м. Запоріжжі.
За результатами проведених обшуків вилучено 3,6 тони рідини з характерним запахом спирту, 445 літрів кустарно виготовлених алкогольних напоїв (горілка, коньяк), ароматизатори, а також обладнання для виготовлення спирту – 2 ректифікаційні колони.
Вилучене обладнання дозволяло забезпечувати повний цикл виробництва спирту, частина якого використовувалася для розливу фальсифікату. Реалізація незаконно виготовлених підакцизних товарів здійснювалась на території міста Запоріжжя.
Призначено експертизу вилученої рідини.
Розслідування триває, вживаються заходи щодо встановлення кола осіб, причетних до незаконного обігу підакцизних товарів.
Запорізькі підприємства сплатили до місцевих бюджетів майже 85 мільйонів гривень податку на прибуток
За дев'ять місяців запорізькі компанії, організації та установи перерахували до місцевих бюджетів 84 мільйони 766 тисяч гривень податку на прибуток (без показників великих підприємств, які обліковані в Східному управлінні Офісу ВПП ДПС).
За інформацією начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Романа Афонова, лише у вересні суб'єкти господарювання поповнили бюджети громад майже на 900 тисяч.
Найбільші суми з початку року спрямували платники обласного центру – 58,7 мільйона, м. Мелітополь, Мелітопольського та Веселівського районів – 8,5 мільйона, м. Бердянськ, Бердянського та Приморського районів – 6 мільйонів, м. Енергодар, Кам’янсько-Дніпровського та Великобілозерського районів – 3 мільйони, м. Токмак, Токмацького та Чернігівського районів – 1,6 мільйона, Пологівського, Більмацького та Розівського районів – 1,5 мільйона, Запорізького району – 1,4 мільйона, Василівського та Михайлівського районів – 1,3 мільйона тощо.
На даний час у Запорізькій області зареєстровано 955 платників податку на прибуток. Нагадаємо, податок, сплачений підприємствами комунальної форми власності, повністю зараховується до місцевих бюджетів. Базова ставка платежу становить 18 відсотків.
