Комиш-Зорянська селищна територіальна громада
Пологівського району Запорізької області

Пологівське управління ГУ ДФС у Запорізькій області інформує !

Дата: 28.10.2020 14:41
Кількість переглядів: 587

Фото без опису

Пологівські, більмацькі та розівські платники спрямували до соцфондів майже 180 мільйонів

У січні-вересні 2020 року від платників Пологівського, Більмацького та Розіського районів надійшло 179,9 мільйонів гривень єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Цей показник перевищив минулорічний на 105,5 відсотків або на                     9,5 мільйонів. Про це повідомила начальниця Пологівського відділу податків і зборів з юридичних осіб управління податкового адміністрування ГУ ДПС у Запорізькій області Світлана Бруй.

У вересні забезпечено 22,9 мільйона, що на 6 мільйонів або на 135,5 відсотка більше вересні 2019 року.

На сьогодні на території обслуговування зареєстровано 2857 платників єдиного внеску, в тому числі 1213 юридичних осіб та 1644 фізичних осіб.

Фахівці Пологівського відділу нагадують, що з 1 вересня 2020 року Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 25.08.2020 №822-ІХ підвищено розмір мінімальної заробітної плати до 5 тисяч гривень.

Підвищення мінімальної заробітної плати впливає на мінімальний розмір єдиного внеску. Отже, з 1 вересня 2020 року мінімальний розмір єдиного внеску становить 1100 грн. на місяць (5000 грн. х 22%) (3300 грн. за квартал).

 

Розяснення законодавства

 

Увага! З 1 жовтня стартувала звітна кампанія з податку на прибуток за три квартали 2020 року

Пологівський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Запорізькій області  нагадує, що з 1 жовтня поточного року стартувала звітна кампанія з податку на прибуток за три квартали 2020 року.

В зв’язку з цим нагадаємо основні правила подання, хто та в які строки має звітувати з податку на прибуток три квартали 2020 року.

Хто подає Декларацію за три квартали 2020 року:

1. Юридичні особи — резиденти України, які за підсумками 2019 податкового (звітного) року отримали бухгалтерський дохід (за вирахуванням непрямих податків) понад 20 млн. грн., тобто які звітують у 2020 році поквартально (п. 137.4. Податкового Кодексу України).

2. Платники, які внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій та які порушили умови звільнення від оподаткування (неплатники податку на прибуток, які у січні – вересні 2020 року порушили спеціальні вимоги п. 133.4 ПКУ, а саме, допустили нецільове використання доходів).

3. Юридичні особи, які з 01.10.2020 перейшли із загальної системи оподаткування на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.

Строки подання Декларації та сплати податку за три квартали 2020 року.

Декларацію потрібно подати відповідному податковому органу протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (пп. 49.18.2 ПКУ).

Для Декларації за три квартали 2020 року 40-й календарний день — 9 листопада 2020 року.

Сплатити податок на прибуток, задекларований за три квартали 2020 року, потрібно не пізніше 19 листопада 2020 року (п. 57.1 ПКУ).

Подання фінансової звітності разом із Декларацією.

Фінансова звітність — додаток до Декларації з податку на прибуток (додаток ФЗ) та є її невід’ємною частиною (абз. 3 п. 46.2 ПКУ)

 

Правильно заповнюйте поле «Призначення платежу»!

Пологівський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Запорізькій області  інформує, що відповідно до п. 7 Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів (далі – Порядок), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України                     12 серпня 2015 року за № 974/27419, у разі заповнення поля «Призначення платежу» з порушенням вимог, визначених у Порядку, документ на переказ приймається до виконання. При цьому вважається, що платник податків сплачує грошове зобов’язання (код виду сплати 101).

Тобто, у разі заповнення поля «Призначення платежу» документа на переказ платежів до бюджету (платіжного доручення) з порушенням вимог Порядку відповідальність чинним законодавством не передбачена.

Однак, платникам необхідно подбати про правильність заповнення платіжних документів, оскільки у такому випадку сплачені кошти потрапляють не за призначенням і може виникнути податковий борг або недоїмка з єдиного внеску.

 

Державна податкова служба України запустила свій Telegram-канал

Пологівський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Запорізькій області  нагадує, що Державна податкова служба України запустила свій Telegram-канал.

Про податки і не тільки – відтепер у більш зручному та мобільному форматі.

Що ж цікавого запропоновано?

Це – ексклюзивні матеріали, інфографіки, все про сервіси податкової, анонси, роз’яснення та коментарі фахівців.

Підписуйтеся на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

 

Розмір податкової соціальної пільги, якою має право скористатися самотня мати

Пологівський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Запорізькій області  повідомляє.

Порядок надання податкових соціальних пільг встановлений ст. 169 розд. IV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Відповідно до п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ будь-який платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що дорівнює 50 відс. розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, що у 2020 році складає 1051 гривню.

Згідно з п.п. «а» п.п. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 ПКУ платник податку, який є одинокою матір’ю (батьком), вдовою (вдівцем) або опікуном, піклувальником, має право на податкову соціальну пільгу у розмірі 150 відс. суми пільги, яка визначена п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ (у 2020 році – 1576,50 грн.), у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років.

Абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ визначено, що податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень. У 2020 році розмір заробітної плати, що дає право на податкову соціальну пільгу, складає 2940 гривень (2102 грн. х 1,4).

При цьому граничний розмір доходу, який дає право на отримання податкової соціальної пільги у випадку та у розмірі, передбаченому, зокрема, п.п. «а» п.п. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, визначається як добуток суми, визначеної в абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, та відповідної кількості дітей (абзац другий п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ).

Відповідно до підпунктів 169.3.1 та 169.3.2 п. 169.3 ст. 169 ПКУ у разі якщо платник податку має право на застосування податкової соціальної пільги з двох і більше підстав застосовується одна податкова соціальна пільга з підстави, що передбачає її найбільший розмір, за умови дотримання процедур, визначених п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ.

Платник податку, який має право на застосування податкової соціальної пільги більшої, ніж передбачена п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, зазначає про таке право у заяві про застосування пільги, до якої додає відповідні підтвердні документи.

 

Фізична особа може подати уточнюючу декларацію для реалізації свого права на податкову знижку

Якщо були виявлені документально підтверджені суми, що не були враховані при поданні річної податкової декларації, для реалізації свого права на податкову знижку платник податку може подати уточнюючу декларацію до 31 грудня включно наступного за звітним податкового року, оскільки право на податкову знижку надається лише за наслідками звітного податкового року.    

Відповідно до п.п. 166.1.1 п. 166.1 ст. 166 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями (далі - ПКУ) платник податку має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.

Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (п.п. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 ПКУ).         

Якщо платник податку не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься (п.п. 166.4.3 п. 166.4 ст. 166 ПКУ).

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 103.24).

 

Законом України № 466-IX збільшено штрафи за порушення термінів зберігання первинних документів

Пологівський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Запорізькій області  повідомляє, що Законом України від  16 січня 2020 року                          № 466-IX внесені зміни до Податкового кодексу України (далі –Кодекс), зокрема в частині застосування штрафних санкцій за незбереження первинних документів, бухгалтерської та статистичної звітності.

Так за незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених Кодексом строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених Кодексом, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 1020 грн (раніше штраф становив 510 грн).

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 2040 грн (раніше – 1020 грн).

Варто врахувати, що платники податків мають забезпечити зберігання первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством термінів, але не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи. Для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням – термін зберігання становить 2555 днів.

У разі неподання податкової звітності термін зберігання зазначених документів не менш як 1095 днів з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів не менш як 1095 днів з дня завершення терміну їх дії).

У разі ліквідації платника податків первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, за період діяльності платника податків не менш як 1095 днів (2555 днів для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням), що передували даті ліквідації платника податків, в установленому законодавством порядку передаються до архіву.

 

Повідомлення про відмову в реєстрації ПРРО

Пологівський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Запорізькій області  повідомляє про підстави у відмові при реєстрації ПРРО:

автоматизованою перевіркою виявлено недотримання загальних вимог щодо електронного документообігу (обов’язковість та/або послідовність підписання електронного документа, невідповідність електронного документа затвердженому формату (стандарту), не заповнення обов’язкових реквізитів, недійсність електронних підписів та/або печаток підписантів Заяви за ф. № 1-ПРРО (далі – Заява) – додаток 1 до Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій від 23.06.2020 № 317, не підтвердження права підписанта на подання Заяви тощо;

ПРРО із зазначеним у Заяві найменуванням вже зареєстрований;

щодо господарської одиниці, вказаної у Заяві, суб’єкт господарювання не повідомив про такий об’єкт оподаткування контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 розділу ІІ Податкового кодексу України або згідно з таким повідомленням відповідний об’єкт є закритим чи не експлуатується суб’єктом господарювання;

суб’єкта господарювання не включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань;

виявлено розбіжності даних, вказаних у Заяві, з даними щодо обліку та реєстрації суб’єкта господарювання в контролюючих органах як платника податків.

Повідомлення про відмову в реєстрації ПРРО формує фіскальний сервер із зазначенням підстав для такої відмови,  відповідно до пункту 6 розділу II Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23 червня  2020 року № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547».

Нагадуємо, що на офіційному вебпорталі ДПС у відкритій частині Електронного кабінету в меню «Реєстри» у вкладках:

«Інформація про РРО» (https://cabinet.tax.gov.ua/registers/rro), – суб’єкт господарювання може отримати інформацію по всіх зареєстрованих РРО та ПРРО, шляхом пошуку за їх даними;

«Інформація про книги КОРО» (http://cabinet.tax.gov.ua/registers/koro), – суб’єкт господарювання може отримати інформацію по зареєстрованих книгах КОРО шляхом пошуку за їх даними.

 

Єдиний внесок: які суми сплачувати підприємцям

Пологівський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Запорізькій області  звертає увагу, що з вересня п.р. збільшився розмір мінімального страхового внеску - мінімальний ЄСВ за місяць дорівнює

1 100 грн (5 000 грн х 22%), до цього було - 1039,06 гривень.

Зі збільшенням розміру мінімальної заробітної плати змінилася максимальна величина доходу, на яку нараховується ЄСВ. З 1 вересня вона становить 75 000 грн. (15 розмірів мінімальної заробітної плати). Тож максимальний ЄСВ на місяць дорівнює 16 500 гривень.

 

ФОП на єдиному податку зобов’язані сплачувати ЄСВ у розмірі не меншому від мінімального страхового внеску, який обчислюється як добуток мінімальної заробітної плати, установленої на місяць, за який нараховується ЄСВ, і ставки ЄСВ (22%).

ФОП на загальній системі оподаткування нараховують ЄСВ на суму підприємницького доходу, що підлягає обкладенню податком на доходи. До того ж сума ЄСВ за місяць також не може бути меншою від розміру місячного мінімального страхового внеску.

Тож, підприємцям за 3 квартал п.р. необхідно було сплатити єдиний внесок до 20 жовтня у розмірі 3178,12 грн. (1039,06 х 2 міс. + 1100 х 1 міс.),  за четвертий квартал п.р. – до

20 січня 2021 року у розмірі 3300 грн (1100 х 3 міс.).

 

Переваги «Електронного кабінету» платника податків

Пологівський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Запорізькій області  нагадує, що використання Електронного кабінету значно спрощує спілкування платників податків з податковими органами.

Вхід до Електронного кабінету платники податків можуть здійснити за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний портал ДПС (tax.gov.ua).

У приватній частині Електронного кабінету платник має можливість:

- переглянути стан розрахунків з бюджетом (меню «Стан розрахунків з бюджетом»);

- отримати довідку про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи;

- отримати витяг щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами за даними органів ДПС, надіславши запит на його отримання;

- надіслати запити на отримання інформації, заяви на реєстрацію платником окремих податків, отримати витяги з реєстрів;

- відправити до будь-якого контролюючого органу листа в електронному вигляді (меню «Листування з ДПС»);

- доступу до особистої інформації, зокрема реєстраційних та облікових даних (меню «Облікові дані»), даних інтегрованих карток (меню «Стан розрахунків з бюджетом»), переліку отриманих документів та поданої звітності платника податків (меню «Вхідні/вихідні документи»);

- створювати та надсилати електронні документи: податкової та статистичної звітності, звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;

- скористатися іншими електронними сервісами та отримати корисну інформацію.

 

Працівник не вважається офіційно працевлаштованим, якщо не надано повідомлення про прийняття на роботу

Пологівський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Запорізькій області  нагадує, що відповідно до чинного законодавства, власник підприємства, установи, організації або фізична особа-підприємець, зобов’язані подавати до органу Державної податкової служби, за місцем їх обліку, як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування повідомлення про прийняття нового працівника на роботу до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором.

Повідомити контролюючий орган про нового працівника можливо в один з таких способів:

- засобами електронного зв’язку з використанням кваліфікованого електронного підпису, відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронних довірчих послуг;

- на паперових носіях разом з копією в електронній формі;

- на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами.

Інформація, що міститься у повідомленні про прийняття працівника на роботу, вноситься до реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб згідно з Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями.

Звертаємо увагу, якщо допущено помилку в раніше наданому повідомленні про прийняття на роботу та потрібно внести зміни, роботодавцю необхідно подати спочатку повідомлення типу «скасовуюче», в якому вказати раніше надані помилкові данні, та відразу надати повідомлення «початкове», з правильними даними.

 

2.                   Шановні платники вчасно сплатіть податки!

                  Останній день сплати податку, збору (платежу)

                                                 29.10.2020 року

- авансового внеску з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки,   юридичними особами за IІІ квартал 2020 року;

- авансового внеску з транспортного податку юридичними особами за IІІ квартал 2020 року. 

 

                                               30.10.2020 року

 - плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (крім громадян) за вересень 2020 року;

- податку на доходи фізичних осіб з нарахованого, але не виплаченого доходу, за вересень 2020 року;

- військового збору з нарахованого, але не виплаченого доходу, за вересень 2020 року;

- податку на додану вартість за вересень 2020 року;

- акцизного податку за вересень 2020 року;

- рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України за вересень  2020 року; 

- авансового внеску з туристичного збору за жовтень 2020 року платниками, які сплачують туристичний збір авансами щомісяця;

- єдиного податку платниками четвертої групи за ІІІ квартал 2020 року;

- податку на доходи фізичних осіб із загальної суми доходів у вигляді процентів, нарахованих за вересень 2020 року на суми банківських вкладних (депозитних) або поточних рахунків, ощадних (депозитних) сертифікатів, вкладів (депозитів) членів кредитної спілки у кредитній спілці.

 

За який період підприємців звільнено від сплати єдиного внеску?

За березнь, квітень та травень 2020 року тимчасово звільняються від нарахування та сплати єдиного внеску за себе:

•          підприємці на загальній системі оподаткування;

•          підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування;

•          особи, які провадять незалежну професійну діяльність;

•          члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах.

Разом з тим, такі особи можуть прийняти самостійне рішення про сплату єдиного внеску за такий період. У такому разі інформація про сплачені суми зазначається у звітності про нарахування єдиного внеску за вказаний звітний період.

Отже, за перший квартал 2020 року мінімальний єдиний внесок для підприємців за себе складає  - 2078,12 грн. (4723 грн. х 22% х 2 (за січень і лютий місяці)).

За другий квартал – 1039.06 грн. (за червень місяць).

Звертаємо увагу, що Законом України від 25.08.2020 №822-ІХ підвищено розмір мінімальної заробітної плати з 1 вересня 2020 року до 5 тисяч гривень, що впливає на мінімальний розмір єдиного внеску.

Отже, з 1 вересня 2020 року мінімальний розмір єдиного внеску становить 1100 грн. на місяць (5000 грн.х 22%).

 

Витяг щодо стану розрахунків з бюджетом та фондами соціального та пенсійного забезпечення

В ІТС «Електронний кабінет» (http://cabinet.tax.gov.ua) запроваджено електронний сервіс з використанням якого платники мають доступ у режимі реального часу до даних інтегрованих карток платників, а також отримання підтверджуючого документу щодо стану розрахунків з бюджетом та фондами соціального та пенсійного забезпечення.

Доступ в Електронному кабінеті до показників інтегрованих карток дозволяє платнику безперешкодно у дистанційному режимі мати інформацію щодо повноти та своєчасності розрахунків з бюджетами та фондами соціального та пенсійного забезпечення, а також проводити звірення відповідності даних бухгалтерського обліку платника та даних органу ДПС.

Разом з цим, платник має можливість надіслати запит про отримання витягу щодо стану розрахунків з бюджетами та фондами соціального та пенсійного забезпечення за даними органів ДПС через меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету за формою «F/J1300203».

Відповідь на Запит платнику надсилається через Електронний кабінет не пізніше п’ятнадцяти робочих днів з дня його отримання у вигляді витягу з інформаційної системи органів ДПС щодо стану розрахунків платника з бюджетом та фондами соціального та пенсійного забезпечення за формою  «F/J1400203».

Витяг формується за період вибраний платником при створені Запиту з урахуванням строків давності, станом на дату відправлення Запиту до органів ДПС.

Самостійно перевірити дані, за якими сформовано Витяг можна за допомогою  меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини електронного кабінету.

У зв’язку з впровадженням електронних сервісів для платників не передбачено отримання платником акта звірення стану розрахунків за податками, зборами, платежами та єдиним внеском за відповідний звітний період в паперовому вигляді.

Водночас громадяни України мають право звернутися до органів державної влади. Такі звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання.

 

Обов’язок реєстрації платником ПДВ: які операції враховувати?

Якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розд. V ПКУ, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 млн. грн. (без урахування ПДВ), така особа зобов’язана зареєструватися як платник ПДВ, крім особи, яка є платником єдиного податку першої - третьої групи (п. 181.1 ст. 181 ПКУ).

Така реєстрація здійснюється у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених ст. 183 ПКУ.

Для реєстрації платником ПДВ до оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг належать операції, що підлягають оподаткуванню:

- за основною ставкою ПДВ (20%),

- ставкою 7 відсотків,

- нульовою ставкою ПДВ;

 - звільнені (умовно звільнені) від оподаткування ПДВ.

Також обсяги операцій з безоплатної передачі/надання товарів/послуг враховуються при розрахунку загальної суми від здійснення операцій, що підлягають оподаткуванню, для визначення необхідності обов’язкової реєстрації платником ПДВ, оскільки належать до операцій з постачання відповідно до п.п. 14.1.185 та 14.1.191  ст. 14 ПКУ.

Якщо у періоді, за який визначається встановлений для реєстрації обсяг постачання, продавцю було повернуто раніше поставленні ним товари/послуги, або у разі повернення продавцем суми попередньої оплати, то обсяги повернення вираховуються із загального обсягу постачання товарів/послуг, що встановлений для реєстрації.

У разі обов’язкової реєстрації особи як платника ПДВ реєстраційна заява подається до податкового органу не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій 1 млн. грн. (п. 183.2 ст. 183 ПКУ).

Також, платником ПДВ є особа, що проводить операції з постачання конфіскованого майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним, майна, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання, та майна, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у власність держави, незалежно від того, чи досягає вона загальної суми операцій із постачання 1 млн. грн., а також незалежно від того, який режим оподаткування використовує така особа згідно із законодавством (п.п. 6 п. 180.1 ст. 180 ПКУ).

Будь-яка особа, яка підлягає обов’язковій реєстрації як платник ПДВ та не подала до податкового органу реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату ПДВ на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування (п. 183.10 ст. 183 ПКУ).

Якщо особа, що підлягає обов’язковій реєстрації як платник ПДВ, не подала своєчасно Заяву та, відповідно, не зареєструвалася як платник ПДВ, податковий орган зобов’язаний самостійно за результатами проведення документальної перевірки визначити суму податкового зобов’язання з ПДВ без врахування сум податку, нарахованих під час придбання товарів/послуг, та застосувати штраф у розмірі 25% (50% – при повторному порушенні) суми такого зобов’язання (п. 123.1 ст. 123 ПКУ).

 

Дохід виплачено нерезиденту: хто сплачує податок на доходи нерезидента?

Суб’єкти господарювання, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), а саме:

- резидент-платник податку на прибуток,

- фізична особа - підприємець,

- фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність,

- суб’єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа-підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування,

- інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України,

утримують податок з таких доходів, зазначених у п.п. 141.4.1 ст. 141 ПКУ, за ставкою в розмірі 15% (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 – 141.4.6 та п.п. 141.4.11 ст. 141 ПКУ) їх суми та за їх рахунок.

Такий податок сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності (п.п. 141.4.2 ст. 141 ПКУ).

Вимоги цього абзацу не застосовуються до доходів нерезидентів, що отримуються ними через їх постійні представництва на території України.

Оскільки податок з доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України, сплачується до бюджету під час виплати таких доходів на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім доходів нерезидентів, що отримуються ними через їх постійні представництва на території України), то сума доходів, з якої утримується та сплачується податок, визначається виходячи з офіційного курсу НБУ на дату виплати таких доходів.

Нагадаємо, що Законом України від 16.01.2020 № 466-IX розширено коло платників податку на прибуток підприємств.

Так, є платниками податку на прибуток у частині сплати податку з доходів нерезидентів із виплачених нерезидентам  доходів (прибутків) з джерелом їх походження з України (п.п. 133.1.1 та п.п.133.1.4 ст.133 ПКУ) (норма набрала чинності з 23.05.2020 р.):

-  юридичні особи - платники єдиного податку,

- фізичні особи – підприємці (у тому числі ті, що обрали спрощену систему оподаткування,

-  фізичні особи – підприємці, які провадять незалежну професійну діяльність),

Для таких суб’єктів у разі виплати доходів нерезидентам передбачено застосування річного звітного періоду з податку на прибуток підприємств (п. 137.5 ст. 137 ПКУ) (набирає чинності з 01.01.2021 р.).

Отже, у разі виплати доходів нерезидентам у 2020 році юридичні особи  та підприємці, що обрали спрощену систему оподаткування, фізичні особи — підприємці та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають за звітний 2020 рік декларацію з податку на прибуток з додатком ПН, у якому відображають такі доходи нерезидентів та відповідні суми податку.

 

Діяльність ФОП на загальній ситемі оподаткування: визначення доходів

Об’єктом оподаткування підприємців на загальній системі оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) i документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця (п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу).

До складу загального оподатковуваного доходу зараховується виручка, що надійшла підприємцю як в грошовій, так і в натуральній формі, а саме:

- виручка у вигляді безготівкових грошових коштів, що надійшли на банківський рахунок чи в готівковій формі безпосередньо підприємцю чи його працівникам на місці здійснення розрахунків (в т.ч. відсотки банку);

- виручка в натуральній (негрошовій формі);

- суми штрафів і пені, отримані від інших суб’єктів підприємництва за договорами цивільно-правового характеру за порушення умов договорів та інші доходи, які пов’язані із здійсненням підприємницької діяльності.

Для визначення загального оподатковуваного доходу застосовується касовий метод, а при визначенні витрат враховуються тільки ті витрати, які пов’язані з отриманням доходу та підтвердженні відповідними документами про їх оплату.

Отримана підприємцем поворотна фінансова допомога (позика) протягом дії договору не включається до складу доходу. Якщо сума поворотної фінансової допомоги не повертається у визначений у договорі термін, то вона включається до доходів та оподатковується на загальних підставах.

Кредит, отриманий підприємцем від банку на розрахунковий рахунок не підлягає включенню до складу доходу, але якщо погашення кредиту здійснюється юридичною особою – поручителем, то дохід, в сумі погашеного поручителем кредиту, включається до доходу.

Якщо кредитором списується заборгованість, то сума списаної заборгованості включається до складу загального оподатковуваного доходу підприємця та оподатковується на загальних підставах.

 

До уваги платників ПДВ: коригування податкового кредиту

У разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг (п.п. 192.1.1 ст. 192 ПКУ):

•  покупець зменшує податковий кредит в податковій декларації з ПДВ за звітний (податковий) період, на який припадає дата складення розрахунку коригування, та зареєструвати його в ЄРПН у встановлені терміни;

•постачальник має право зменшити податкові зобов’язання на підставі розрахунку коригування, своєчасно зареєстрованого отримувачем в ЄРПН, у податковій декларації з ПДВ того звітного (податкового) періоду, в якому його складено. Якщо розрахунок коригування зареєстрований в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, то постачальник має право зменшити податкові зобов’язання у декларації з ПДВ того звітного періоду, в якому його зареєстровано в ЄРПН.

У разі збільшення суми компенсації вартості товарів/послуг (п.п. 192.1.2 ст. 192 ПКУ):

• покупець має право збільшити податковий кредит на підставі розрахунку коригування, своєчасно зареєстрованого в ЄРПН, у податковій декларації з ПДВ за той звітний (податковий) період, в якому його складено, або за будь-який наступний звітний (податковий) період, але не пізніше ніж через 1095 днів з дати його складення. Якщо РК зареєстрований в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, то покупець має право збільшити податковий кредит у податковій декларації з ПДВ того звітного періоду, в якому його зареєстровано в ЄРПН, або будь-якого наступного звітного (податкового) періоду, але не пізніше ніж через 1095 днів з дати його складення;

• постачальник повинен збільшити податкові зобов’язання в податковій декларації з ПДВ за звітний (податковий) період, на який припадає дата складення розрахунку коригування.

 

Платникам податку на прибуток: нова різниця на суму штрафів

Платники податку на прибуток, які при визначенні об’єкта оподаткування враховують податкові різниці, фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшують, зокрема, на суму штрафів, пені, нарахованих контролюючими органами та іншими органами державної влади за порушення вимог законодавства.

Зазначена норма передбачена п.п. 140.5.11 ст. 140 ПКУ (внесена Законом України від 16.01.2020 № 466 та  набула чинності 23 травня 2020 року).

Отже, з 23.05.2020р. фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму штрафів, пені, нарахованих контролюючими органами та іншими органами державної влади за порушення платником вимог законодавства.

Таке збільшення фінансового результату до оподаткування платники можуть відобразити у рядку 3.1.11 додатка РІ до Декларації.

 

Скасовано реєстрацію платника ПДВ: чи можна виправити помилку за той період?

Обов’язок щодо подання податкової декларації з ПДВ та уточнюючого розрахунку до такої податкової декларації покладається на платника ПДВ, оскільки:

-           податкова декларація (розрахунок, звіт) – це, зокрема, документ, що подається платником податків контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов’язання, у тому числі податкового зобов’язання (п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу).

-           якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку (п. 50.1 ст. 50 ПКУ).

Отже, оскільки суб’єкт господарювання у разі анулювання реєстрації платника ПДВ виключається із Реєстру платників ПДВ, то уточнюючий розрахунок за період, у якому він був платником ПДВ, такий суб’єкт господарювання подати не може.

 

Неприбуткова організація продає товари (основні засоби): коли сплачується податок на прибуток?

Неприбуткові підприємства, установи та організації не є платниками податку на прибуток підприємств, якщо вони відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу.

При цьому, доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами (п.п. 133.4.2  ст. 133 ПКУ).

Отже, неприбуткова організація, що утворена згідно із законом, що регулює її діяльність, та внесена до Реєстру неприбуткових підприємств, організацій, не сплачує податок на прибуток з доходів, отриманих нею в межах статутної діяльності від виконання робіт, надання послуг, продажу товарів або основних засобів за умови:

- що такі доходи (прибутки) використовуються такою неприбутковою організацією виключно для фінансування видатків на її утримання,

- реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами,

- та не здійснюється розподіл доходів (прибутків) серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб.

У разі недотримання неприбутковою організацією таких вимог, така організація підлягає виключенню з Реєстру з визначенням податкового зобов’язання з податку на прибуток (п.п. 133.4.3 та 133.4.4  ст. 133 ПКУ).

 

Розрахунок коригування на зменшення вартості товару несвоєчасно зареєстровано в ЄРПН: хто несе відповідальність?

Порушення платниками ПДВ граничного строку для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в ЄРПН тягне за собою накладення штрафу на платника ПДВ, на якого відповідно до вимог ст. 192 та ст. 201 ПКУ покладено обов’язок щодо такої реєстрації (п. 1201.1 ст. 1201 Податкового кодексу).

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача – платника ПДВ, підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем (покупцем), якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу (п. 192.1 ст. 192 ПКУ).

Отже, штрафні санкції за порушення граничних термінів реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування застосовуються до особи, на яку покладено обов’язок щодо такої реєстрації.

 

Ознайомтесь з проєктом наказу МФУ щодо подання звітності з єдиного внеску  у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб

Проєкт наказу МФУ «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859» розроблено у зв’язку:

• впровадженням подання звітності про нарахування єдиного внеску у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб, відповідно до Закону України від 19.09.2019  №115 «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» і Закону від 19.09.2019 №116 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо подання єдиної звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування і податку на доходи фізичних осіб».

• та з внесенням змін до розділу ІV Податкового кодексу України Законом України від 16.01.2020 №466 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві»  у частині оподаткування прибутку контрольованих іноземних компаній,

Так, Законами №№ 115 і 116 визначено, що подання звітності про нарахування єдиного внеску здійснюється у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб.

У зв’язку з чим виникла необхідність доповнення декларації додатковими окремими додатками ЄСВ 1, ЄСВ 2 та ЄСВ 3 та виокремлення зобов’язань з єдиного внеску в декларації для:

-фізичних осіб – підприємців, крім осіб, які перебувають на спрощеній системі оподаткування;

-осіб, які провадять незалежну професійну діяльність;

-членів фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах;

-осіб, які сплачують єдиний внесок на умовах договору про добровільну участь у загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванні.

Крім того, відповідно до Закону № 466 платник податку –  резидент, що визнається контролюючою особою щодо контрольованої іноземної компанії, зобов’язаний визначити частину прибутку контрольованої іноземної компанії відповідно до ПКУ, включити її до загального оподатковуваного доходу, що відображається в річній податковій декларації про майновий стан і доходи, та визначити свої податкові зобов’язання. Тому наявна необхідність доповнення декларації  окремим додатком КІК №.

Проект наказу оприлюднено на офіційному вебсайті МФУ за посиланням:  https://mof.gov.ua/uk/legal_acts_drafts_2020-410.

 

Ознайомтесь з проєктом наказу МФУ про внесення змін щодо запровадження єдиного рахунку для сплати податків і єдиного внеску

Проєкт наказу МФУ «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 24 липня 2015 року № 666» розроблено відповідно до вимог законів України:

- від 04.10.2019 №190-ХІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»,

- від 13.04.2020 № 559-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

 Згідно з зазначеними Законами, починаючи з 01 січня 2021 року, передбачено впровадження нової системи сплати податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або єдиного внеску на небюджетні рахунки з використанням єдиного рахунку паралельно з діючою системою оперативного обліку та сплати платежів.

Для зарахування коштів на єдиний рахунок платникам, що виявлять бажання сплачувати податки, збори, платежі та єдиний внесок через єдиний рахунок постане потреба зазначення у розрахунковому документі реквізитів одержувачів коштів, сум коштів для відповідних одержувачів коштів, дати та номера податкового повідомлення-рішення; призначення відповідного платежу та його одержувача або взагалі без зазначення одержувача коштів.

З метою забезпечення заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункового документа для функціонування системи сплати податків, зборів, платежів та єдиного внеску через єдиний рахунок, Порядок доповнено новим розділом, який дозволять  оформити сплату:

-           за одним видом платежу одним документом на переказ коштів із зазначенням конкретного одержувача коштів;

-           за декількома видами платежів одним документом на переказ коштів із зазначенням за кожним видом платежу конкретного одержувача коштів;

-           однією сумою без зазначення одержувача коштів.

Разом з тим платник, який вкаже одночасно декілька одержувачів коштів, буде мати можливість спрямувати належну суму коштів кожному такому одержувачу із загальної суми, зазначеної у документі на переказ коштів.

Також платнику буде надана можливість керувати своїми платежами в частині спрямування коштів в рахунок сплати грошових зобов’язань, визначених:

-           на підставі податкових повідомлень-рішень шляхом заповнення в реквізиті «Призначення платежу» розрахункових документів інформації про дату та номер відповідного податкового повідомлення-рішення;

-           на підставі податкових декларацій (розрахунків) шляхом заповнення в реквізиті «Призначення платежу» розрахункових документів інформації про призначення відповідного платежу та його одержувача.

Проєкт наказу розміщено на офіційному web-порталі ДПС у підрозділі «Проєкти регуляторних актів» https://tax.gov.ua/diyalnist-/regulyatorna-politika-/regulyatorna-politika/2020-rik/74874.html

 

ГУ ДПС у Запорізькій області

 

Запоріжці отримали більше 10 мільйонів гривень податкової знижки

У рамках кампанії "Декларування 2020" правом на податкову знижку скористались 4740 запоріжців. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, за результатами розрахунків їм виплачено 10 мільйонів 404 тисячі гривень.

Керівник податкової служби регіону підкреслив, що кожен офіційно працюючий громадянин може подати декларацію на повернення частини сплаченого податку на доходи фізичних осіб за певні витрати. Зокрема, це такі:

– частина суми відсотків, сплачених за користування іпотечним житловим кредитом;

– благодійні внески неприбутковим організаціям;

– сплата за своє навчання і навчання члена сім'ї першого ступеня спорідненості;

– страхові платежі і пенсійні внески, сплачені громадянином страховикові-резидентові, недержавному пенсійному фонду, банківській установі за договорами довгострокового страхування життя і недержавного пенсійного забезпечення;

– за переобладнання власного транспортного засобу;

– вартість державних послуг і державного мита, пов'язаних з усиновленням дитини;

– сума коштів за договором оренди житла, сплачених платником податку, який має статус внутрішньо переміщеної особи, та інші.

Оформити податкову знижку можна до кінця поточного року, на наступний рік це право не переноситься. Під час заповнення декларації необхідно вказати реквізити банківського рахунку для отримання коштів.

Аби подати декларацію та документи, візит до податкової не обов'язковий – це можна зробити в Електронному кабінеті в онлайн режимі: https://cabinet.tax.gov.ua. Для зручності радимо переглянути відео за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=9SorAiuUdIE&t=31s.

Детальніше про податкову знижку: https://tax.gov.ua/deklaruvannya-dohodiv-gromadyan-/podatkova-znijka-dlya-fizichnih-osib/.

 

Хамсу і корми для домашніх тварин запорізькі фірми "перетворювали" на зернові та олію

"Магія" формування податкового кредиту могла обійтися державі у 6 мільйонів.

У поточному році в запорізькому бізнес-середовищі з'явилися три фірми, які розпочали активну діяльність з вересня. Саме у цей час ТОВ "К", ТОВ "Т та ТОВ "А" здійснюють купівлю-продаж різних харчових продуктів, реєструють податкові накладні на товар та формують податковий кредит.

Наприклад, ці компанії придбали хамсу, корми для котів і собак, мелену каву, чай, какао, консервований горошок, печиво, цукерки, сік. Одночасно вони ж реалізували вже пшеницю, кукурудзу, ячмінь, соняшникову олію, сою та соняшниковий шрот загальною вартістю 36 мільйонів гривень, з якої 6 мільйонів гривень – це сума податку на додану вартість.

Фахівці податкової встановили, що дані суб'єкти господарювання за рахунок широкого асортименту продуктів харчування здійснили за ланцюгом постачання підміну товарних позицій та намагалися сформувати схемний податковий кредит.

У результаті відпрацювання підприємства внесено до переліку ризикових платників податку, а податкові накладні на суму 6 мільйонів гривень ПДВ зупинені в Єдиному реєстрі.

На даний час ці фірми змінили місце реєстрації та перейшли на податковий облік до іншого регіону.

 

Податкові борги запорізького бізнесу зменшились на 151 мільйон

З початку року заборгованість з податків і зборів у регіоні зменшилась на 151 мільйон гривень. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, за рахунок погашення податкових боргів до державного бюджету надійшло 85 мільйонів, до місцевих скарбниць – майже 66 мільйонів гривень.

Для скорочення недоїмки запорізькі податківці вжили заходи відповідно до вимог чинного законодавства. Так, з рахунків боржників стягнуто платіжними вимогами та вилучено готівкових коштів на загальну суму 12,2 мільйона. Від підприємств, які знаходяться в процедурах банкрутства, до бюджету спрямовано 14,5 мільйона. Від реалізації дебіторської заборгованості скарбниці отримали 2,5 мільйона. За рахунок виділення коштів органами управління комунальних та державних підприємств залучено 2,6 мільйона. Після винесених судових рішень борги погашено у сумі 1,4 мільйона тощо.

Крім того, списано безнадійний податковий борг у розмірі 1 мільярд 181 мільйон, у тому числі, 1 мільярд 114 мільйонів – у зв'язку з ліквідацією боржників-банкрутів.

За дев'ять місяців заборгованість з єдиного внеску зменшилась на 72 мільйони, зокрема, 27,6 мільйона – у результаті взаємодії з органами Державної виконавчої служби, а також списано 21,3 мільйона.

Упродовж року сума несплаченого єдиного внеску у регіоні збільшилась на 48 мільйонів і на даний час становить 596 мільйонів.

 

За користування надрами і водою запорізькі компанії сплатили 398 мільйонів

Упродовж січня-вересня до бюджетів усіх рівнів надійшло 266 мільйонів 100 тисяч гривень рентної плати за користування надрами. Так, до державного бюджету запорізькі підприємства спрямували 185,1 мільйона, до місцевих бюджетів – 81 мільйон. У порівнянні з відповідним періодом 2019 року надходження до скарбниць збільшились на 1,5 мільйона. Про це повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов.

У розрізі територій найбільші суми направили суб'єкти господарювання Василівського та Михайлівського районів – 233,8 мільйона, м. Запоріжжя – 10,8 мільйона, м. Токмак, Токмацького та Чернігівського районів – 5,5 мільйона, Пологівського, Більмацького та Розівського районів – 5 мільйонів, Вільнянського і Новомиколаївського районів – 2,8 мільйона, Запорізького району – 2,5 мільйона, м. Мелітополь, Мелітопольського та Веселівського районів – майже 2 мільйони тощо.

Усього в регіоні нараховується 587 підприємств, які користуються надрами та здійснюють видобуток корисних копалин.

Також 520 запорізьких компаній і установ перерахували до бюджетів 131,8 мільйона гривень плати за спеціальне використання води. Зокрема, до державного бюджету спрямовано 72,5 мільйона, до місцевих – 59,3 мільйона.

 

Власники запорізької нерухомості сплатили до місцевих бюджетів 115 мільйонів

За дев'ять місяців до місцевих бюджетів регіону надійшло 115 мільйонів 110 тисяч гривень податку на нерухоме майно (без показників великих підприємств, які зареєстровані в Східному управлінні Офісу ВПП ДПС). Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, сплачена сума на 13 мільйонів 713 тисяч або на 13,5 відсотка перевищила минулорічну.

Так, від запорізьких компаній, установ і організацій скарбниці громад отримали 67,6 мільйона, що на 2,3 мільйона більше, ніж торік. Власники нерухомості-підприємці та громадяни сплатили 47,6 мільйона, зростання порівняно з січнем-вереснем 2019 року склало 11,4 мільйона.

Так, найбільші суми спрямували платники м. Запоріжжя – 37,3 мільйона, м. Мелітополь, Мелітопольського та Веселівського районів – 21,8 мільйона, Якимівського та Приазовського районів – 13,5 мільйона, м. Бердянськ, Бердянського та Приморського районів – 10 мільйонів, Вільнянського, Новомиколаївського районів – 6,4 мільйона, Запорізького району – 5,7 мільйона, Василівського та Михайлівського районів – понад 5 мільйонів тощо.

Всього в області нараховується 4206 юридичних осіб та 23565 фізичних осіб-платників податку на нерухоме майно.

Нагадаємо, на житлову нерухомість фізичних осіб податок нараховується на площу, яка перевищує 60 квадратних метрів для квартир, 120 квадратних метрів – для будинків і 180 квадратних метрів – для різних типів нерухомості. Ставки і пільги встановлюються рішеннями місцевих рад: сільських, селищних, міських та об'єднаних територіальних громад. Вони не повинні перевищувати 1,5 відсотка від мінімальної зарплати за квадратний метр. Податок сплачується тільки за ту площу, яка перевищує пільгову.

 

Запорізькі підприємства-експортери вивели у "тінь" 22 мільйони гривень

Співробітники управління боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, податкової служби Запорізької області у співпраці з підрозділами ГУ ДФС у Запорізькій області під час відпрацювання податкової інформації викрили схему незаконного експорту товарів широкого вжитку до країн СНД та Європейського союзу.

Податківці виявили підприємства-експортери, до реєстраційних документів яких внесені завідомо неправдиві відомості. Для мінімізації сплати податків реквізити та документи цих компаній були залучені під час експорту товарів, природа походження яких невідома.

Під час обшуків у "ділків" вилучено фінансові документи, банківські картки та печатки, що використовувались для легалізації експортних поставок. Загальна сума виведених ними коштів у "тінь" склала понад двадцять два мільйони гривень.

За даними матеріалами відкрито кримінальне провадження за ст. 205-1 Кримінального кодексу України.

Наразі тривають слідчі дії.

 

 

 

 

 

 

 

 

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь