A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Комиш-Зорянська селищна рада, селищна об’єднана територіальна громада
Більмацького району Запорізької області

Пологівське управління ГУ ДФС у Запорізькій області інформує !

Дата: 04.12.2020 16:02
Кількість переглядів: 112

Пологівські, більмацькі та розівські платники спрямували до бюджету понад 20 мільйонів гривень військового збору

Платники податків Пологівського, Більмацького та Розівського районів за десять місяців поточного року перерахували до державного бюджету 20,1 млн. грн. військового збору. Як повідомила начальниця Пологівського відділу податків і ізборів з юридичних осіб управління податкового адміністрування ГУ ДПС у Запорізькій області Світлана Бруй, це на                      1,5 млн. грн більше ніж в аналогічному періоді минулого року.

Зокрема, від платників Пологівського району до бюджету надійшло 11,1 млн. грн., Більмацького – 6,5 млн. грн. та Розівського – 2,5 млн. гривень.

Нагадаємо, платниками військового збору є фізичні особи-резиденти, фізичні особи-нерезиденти, які отримують доходи в Україні, а також податкові агенти. Об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені статтею 163 Податкового кодексу України. Зокрема, до них, крвм заробітної плати інших виплат, відносяться орендна плата, виграш у державну та недержавну грошову лотарею, купівля-продаж рухомого і нерухомого майна, виплата дивідендів, переоформлення спадщини та інші.

 

Понад 21 мільйон гривень податку на прибуток сплатили підприємства Пологівського, Більмацького та Розівського районів з початку року

З початку року підприємства Пологівського, Більмацького та Розівського районів сплатили до бюджетів усіх рівнів  21,7 млн. грн. податку на прибуток. Як зазначила начальниця Пологівського відділу податків і зборів з юридичних осіб управління податкового адміністрування ГУ ДПС у Запорізькій області Світлана Бруй, це на  4,2 мільйона більше порівняно з січнем-листопадом минулого року.

Із загальної суми надходжень 19,4  мільйона  спрямовано до державного бюджету та  2,3 мільйона – до місцевих.

Тільки у листопаді поточного року платники податку поповнили скарбницю на  8,7 млн. грн., що на 6,6 млн.грн. більше листопада 2019 року.

Усього на території обслуговування зареєстровано 134 платники податку на прибуток.

Звертаємо увагу, що з 1 січня 2021 року наберають чинності норми Закону України від 16.01.2020 року №466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» згідно з якими річну податкову звітність надаватимуть платники чий дохід не перевищуватиме  40 мільйонів гривень.

 

Розяснення законодавства

 

До уваги самозайнятих осіб – платників єдиного внеску!

Пологівський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Запорізькій області нагадує, що підлягають списанню за заявою платника та у порядку, визначеному Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 2464), несплачені станом на 03 червня 2020 року з урахуванням особливостей, визначених п. 5 розділу I Закону України від 13 травня 2020 року  № 592-IX «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників» (далі – Закон № 592), суми недоїмки, нараховані платникам єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), зазначеним у п.п. 4 (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої  ст. 4 Закону № 2464, за період з 01 січня 2017 року до 03 червня 2020 року, а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки, у разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та за умови подання протягом     90 календарних днів з 03 червня 2020 року:

а) фізичними особами – підприємцями (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) – державному реєстратору за місцем знаходження реєстраційної справи фізичної особи – підприємця заяви про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та до контролюючого органу – звітності відповідно до вимог частини другої ст. 6 Закону № 2464 за період з 01 січня 2017 року до 03 червня 2020 року. Зазначена звітність подається платником виключно у випадку, якщо вона не була подана раніше;

б) особами, які провадять незалежну професійну діяльність, – до контролюючого органу за основним місцем обліку заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та звітності відповідно до вимог частини другої ст. 6 Закону № 2464 за період з 01 січня 2017 року до 03 червня 2020 року. Зазначена звітність подається платником виключно у випадку, якщо вона не була подана раніше.

Норми визначені п. 5 розділу I Закону № 592.

Враховуючи вищевикладене, самозайняті особи, які виконали вищезазначені умови до закінчення 90 календарних днів з 03 червня 2020 року, мають право на списання несплачених сум недоїмки, штрафних санкцій та пені.

 

Виправлення помилки в уточнюючому розрахунку податкових зобов’язань з ПДВ

Пологівський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Запорізькій області звертає увагу платників, що відповідно до п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та п. 2 розділу І Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 із змінами, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Таким чином, виправлення помилок, що допущені при заповненні уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з податку на додану вартість, здійснюється виключно шляхом подання нового уточнюючого розрахунку з урахуванням показників попереднього уточнюючого розрахунку.

 

Змінено форму декларації з податку на прибуток підприємств

Пологівський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє, що Міністерством фінансів України наказом від 29.10.2020 № 649 (зареєстровано в Мін'юсті від 18.11. 2020 р. за №1143/35426) (далі – Наказ № 649) внесено зміни до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація).

У Декларації з’явилися позиції, які надають можливість її подання:

? юридичним та фізичним особам – підприємцям, які обрали спрощену систему оподаткування, фізичним особами, які провадять незалежну професійну діяльність і які є платниками податку на прибуток у разі виплати доходів (прибутків) нерезиденту з джерелом їх походження з України;

? іноземним компаніям;

? юридичним особам, які здійснюють управління активами щодо діяльності інститутів спільного інвестування, утвореними без статусу юрособи, активами яких управляють такі особи.

Крім того, викладено у новій редакції деякі додатки Декларації:

? додаток ПН до рядка 23 ПН Декларації;

? додаток РІ до рядка 03 РІ Декларації;

? додаток АМ до рядка 1.2.1 додатка РІ до рядка 03 РІ Декларації.

Декларацію доповнено додатками, в яких відображається інформація про контрольовані іноземні компанії та розрахунком податку на прибуток контрольованої іноземної компанії (КІК):

? додаток КІК до рядка 06.1 КІК декларації;

? додаток КІК-К до рядка 02 КІК-К додатка КІК до рядка 06.1 КІК декларації;

? додаток КІК-ТЦ до додатка КІК до рядка 06.1 КІК Декларації;

? додаток КІК-ЦП до рядків 1.2 КІК-ЦП, 1.3 КІК-ЦП додатка КІК-К до рядка 02 КІК-К додатка КІК до рядка 06.1 КІК Декларації.

Зміни відбулися і у додатку ЗП до рядка 16 ЗП; додатку ВП до рядків 26 – 29, 31 – 33, 35; додатку ПП Декларації.

Наказ № 649 набрав чинності з дня його офіційного опублікування, а саме 01.12.2020 (опубліковано в бюлетені «Офіційний вісник України» № 94 від 01.12.2020).

 

Закон України № 466: зміни у процедурі реєстрації платником ПДВ

Пологівський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Запорізькій області нагадує, що 23.05.2020 набрав чинності Закон України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» із змінами (далі – Закон № 466).

Закон № 466 вніс зміни, зокрема до пунктів 183.7 та 183.15 ст. 183 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) щодо реєстрації платників ПДВ.

Так, скорочено строк подачі заяви про добровільну реєстрацію: заява подається за 10 календарних днів до початку податкового періоду замість 20, як було до 23 травня 2020 року.

Згідно з п. 183.7 ст. 183 ПКУ заява про реєстрацію особи як платника ПДВ подається до контролюючого органу виключно засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

Разом з тим суб’єкти господарювання (новостворені) можуть заявити про своє бажання добровільно зареєструватися як платники ПДВ під час державної реєстрації створення юридичної особи або державної реєстрації фізичної особи – підприємця. У цьому разі відповідна заява або відомості передаються до контролюючих органів у порядку, встановленому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань». У реєстраційній заяві зазначаються підстави для реєстрації особи як платника ПДВ.

Щодо таких заяв або відомостей перебіг триденного строку їх розгляду контролюючими органами розпочинається з дати їх надходження до контролюючого органу, правила, порядок та строки розгляду є такими самими, як і для реєстраційних заяв, поданих до контролюючого органу безпосередньо.

Перереєстрація у зв’язку із зміною найменування (крім перетворення) прізвища, імені та по батькові платника ПДВ, який включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР), здійснюється контролюючим органом на підставі відомостей з ЄДР, тобто без подання заяви платником ПДВ (п. 183.15 ст. 183 ПКУ).

Перереєстрація, яка здійснюється у зв’язку з перетворенням, проводиться на підставі заяви платника ПДВ. Якщо такий платник, утворений шляхом перетворення, не подав у встановлений строк заяви для перереєстрації, його реєстрація платником ПДВ анулюється відповідно до ст. 184 ПКУ.

 

Розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності

Пологівський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Запорізькій області інформує.

Відповідно до п. 288.1 ст. 288 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Згідно з п. 288.5 ст. 288 ПКУ розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:

не може бути меншою за розмір земельного податку:

для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, – у розмірі не більше 3 відс. їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування – не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь – не менше 0,3 відс. та не більше 1 відс. їх нормативної грошової оцінки;

для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, – у розмірі не більше 5 відс. нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь – не менше 0,3 відс. та не більше 5 відс. нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області (п.п. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПКУ);

не може перевищувати 12 відс. нормативної грошової оцінки (п.п. 288.5.2 п. 288.5 ст. 288 ПКУ);

може перевищувати граничний розмір орендної плати, встановлений у п.п. 288.5.2 п. 288.5 ст. 288 ПКУ, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах (п.п. 288.5.3 п. 288.5 ст. 288 ПКУ);

для пасовищ у населених пунктах, яким надано статус гірських, не може перевищувати розміру земельного податку (п.п. 288.5.4 п. 288.5 ст. 288 ПКУ);

для баз олімпійської, паралімпійської та дефлімпійської підготовки, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України, не може перевищувати 0,1 відс. нормативної грошової оцінки (п.п. 288.5.5 п. 288.5 ст. 288 ПКУ).

Тобто норми п. 288.5 ст. 288 ПКУ встановлюють мінімальні та максимальні межі розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності у відсотках до нормативної грошової оцінки.

При цьому, якщо розмір орендної плати, зазначений у договорі оренди, є нижчим від встановленого п. 288.5 ст. 288 ПКУ, орендарю слід звернутись до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, з яким укладено договір оренди землі, з приводу приведення його у відповідність.

 

Випадки застосування РРО та/або ПРРО фізичними особами –підприємцями – платниками єдиного податку

Пологівський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє.

Відповідно до п. 6 ст. 9 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265), реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмні РРО (далі – ПРРО) та розрахункові книжки (далі – РК) не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) платниками єдиного податку (фізичними особами – підприємцями), які не застосовують РРО та/або ПРРО відповідно до Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Пунктом 1 Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року № 1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями, встановлено, що суб’єкти підприємницької діяльності мають право здійснювати розрахунки без застосування РРО та/або ПРРО з використанням РК та книг обліку розрахункових операцій при здійснені роздрібної торгівлі продовольчими товарами (крім підакцизних товарів), що здійснюється фізичними особами – підприємцями, які сплачують єдиний податок.

Згідно з п. 296.10 ст. 296 ПКУ РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.

Водночас, п. 61 підрозд. 10 розд. XX «Інші перехідні положення» ПКУ передбачено, що до 01 січня 2021 року РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 грн., крім тих, які здійснюють:

реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

реалізацію лікарських засобів та виробів медичного призначення.

З 01 січня 2021 року до 01 квітня 2021 року РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 грн., незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:

реалізацію товарів (надання послуг) через мережу Інтернет;

реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;

реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;

роздрібну торгівлю вживаними товарами в магазинах (група 47.79 КВЕД);

діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, якщо така діяльність є іншою, ніж визначена п. 11 ст. 9 Закону № 265;

діяльність туристичних агентств, туристичних операторів;

діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення (група 55.10 КВЕД);

реалізацію текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Разом з тим п. 291.5 ст. 291 ПКУ визначено, що не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи – підприємці), які здійснюють, зокрема, виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин).

Доходом платника єдиного податку для фізичної особи – підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності (п.п. 1 п. 292.1 ст. 292 ПКУ).

Враховуючи викладене вище, до 01 січня 2021 року фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку другої – четвертої груп, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО та/або ПРРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів у разі:

перевищення в календарному році незалежно від обраного виду діяльності обсягу доходу понад 1000000 грн.;

здійснення реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення.

З 01 січня 2021 року до 01 квітня 2021 року фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку другої – четвертої груп, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО та/або ПРРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів у разі:

перевищення в календарному році незалежно від обраного виду діяльності обсягу доходу понад 1000000 грн.;

реалізації товарів (надання послуг) через мережу Інтернет;

реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

реалізації лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;

реалізації ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;

роздрібної торгівлі вживаними товарами в магазинах (група 47.79 КВЕД);

діяльності ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, якщо така діяльність є іншою, ніж визначена п. 11 ст. 9 Закону № 265;

діяльності туристичних агентств, туристичних операторів;

діяльності готелів і подібних засобів тимчасового розміщення (група 55.10 КВЕД);

реалізації текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Разом з тим, не застосовують РРО та/або ПРРО фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої групи.

 

Користуйтеся електронними сервісами!

Пологівський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Запорізькій області нагадує, що платники мають можливість отримати всю необхідну податкову інформацію та довідки, подати звітність без особистих візитів до податкових органів. Для цього необхідно лише отримати кваліфікований сертифікат відкритих ключів.

Електронний кабінет платника податків є захищеним, персоналізованим та безпечним електронним сервісом, який надає безконтактні способи взаємодії платників податків та Державної податкової служби України з використанням сучасних інформаційно - комунікаційних технологій. Він являє собою персональне автоматизоване робоче місце платника податків, доступ до роботи в якому здійснюється з будь-якого комп’ютера, підключеного до Інтернету, шляхом автентифікації з використанням електронного цифрового підпису. Переваги Електронного кабінету платника податків - це можливість працювати на безоплатній основі та у будь – який час, отримувати необхідну інформацію з органів ДПС в режимі онлайн, можливість подання звітності в електронному вигляді, та основна перевага – це економія часу. Користувачами Електронного кабінету платника є платники податків юридичні особи та самозайняті особи – фізичні особи – підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність.  

 

Застосування реєстраторів розрахункових операцій

Пологівський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Запорізькій області інформує, що для фізичних осіб-підприємців – платників єдиного податку 2, 3 та 4 групи запроваджено наступні етапи обов’язкового використання РРО. Обов’язкове використання РРО, як раніше, залишається для ФОП платників єдиного податку, які здійснюють:

- реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;                     

- реалізацію лікарських засобів;                                                                                     

- реалізацію виробів медичного призначення.                                                             

З 1 січня 2021 року використання РРО стане обов’язковим для ФОП платників єдиного податку, які здійснюють:                                                           

- реалізацію товарів (надання послуг) через мережу Інтернет;           

- надання платних послуг у сфері охорони здоров'я;                                                  

- реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння, органогенного утворення, та напівдорогоцінного каміння;

- роздрібну торгівлю вживаними товарами в магазинах (група 47.79 КВЕД);                    

- діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, якщо така діяльність є іншою, ніж визначена п. 11 ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»;            

- діяльність туристичних агентств, туристичних операторів;                        

- діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення (група 55.10 КВЕД);       

- реалізацію текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується Кабінетом Міністрів України.                                                                                 

З 1 квітня 2021 року – третій етап, коли використання РРО стане обов'язковим для фізичних осіб-підприємців, які є платниками єдиного податку 2, 3, 4 груп незалежно від видів діяльності.

 

Для проведення звірки даних щодо плати за землю звертайтесь до органів ДПС

Пологівський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Запорізькій області надає роз’яснення щодо плати за землю. Відповідно до  п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), плата за землю – це обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Земельний податок – це обов’язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (п.п. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Згідно з п.п. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності – це обов’язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ                         (п. 286.5 ст. 286 ПКУ).

Звертаємо увагу, що платники плати за землю мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем знаходження земельних ділянок для проведення звірки даних щодо:

розміру площ та кількості земельних ділянок, що перебувають у власності та/або користуванні платника податку;

права на користування пільгою зі сплати земельного податку з урахуванням положень підпунктів 281.4 та 281.5 ст. 281 ПКУ;

розміру ставки земельного податку;

нарахованої суми плати за землю.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником плати за землю на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, користування пільгою, а також у разі зміни розміру ставки плати за землю контролюючий орган (контролюючі органи) за місцем знаходження кожної із земельних ділянок проводить (проводять) протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає)/надсилають (вручають) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Крім того, фізичні особи, з використанням кваліфікованого електронного підпису, мають можливість переглянути сформовані податкові повідомлення-рішення щодо сум нарахованих їм податкових зобов’язань з плати за землю, в приватній частині Електронного кабінету, вхід до якого здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

Нагадуємо, що земельний податок за земельні ділянки державної і комунальної власності фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

 

2. Платникам ПДВ: подали уточнюючий розрахунок на суму заниження зобов’язань: як сплачувати недоплату, штраф та пеню?

Розрахунки з бюджетом у системі електронного адміністрування ПДВ здійснюються з рахунків, відкритих платникам податків в системі електронного адміністрування, крім випадку, передбаченого абз. другим п. 87.1 ст. 87 ПКУ (ст. 2001.2 ст. 2001 Податкового кодексу).

У разі подання платником ПДВ уточнюючих розрахунків до податкових декларацій з ПДВ за попередні звітні (податкові) періоди, які передбачають збільшення податкових зобов’язань, що підлягають перерахуванню до бюджету, ДПС не пізніше наступного робочого дня подання таких уточнюючих розрахунків, надсилає  казначейській службі  реєстр платників ПДВ, в якому зазначаються, зокрема суми ПДВ, що підлягають перерахуванню до бюджету (п. 20 «Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість», затвердженого постановою КМУ від 16.10.2014 № 569).

Сплата передбачених ПКУ штрафних санкцій і пені здійснюються платником ПДВ з поточного рахунка до відповідного бюджету (п. 25 Порядку № 569).

Отже, у разі подання уточнюючих розрахунків до податкової звітності з ПДВ, які передбачають збільшення податкових зобов’язань, платники ПДВ повинні необхідну суму, що підлягає перерахуванню до бюджету, сплатити на електронний рахунок.

При цьому, сума штрафних санкцій та пені у разі подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з ПДВ, сплачуються до бюджету з поточного рахунка.

 

Навчання студента оплачує суб’єкт господарювання: що з оподаткуванням?

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, з метою оподаткування податком на доходи фізичних осіб, не включається сума:

- сплачена будь-якою юридичною або фізичною особою на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів за здобуття освіти, за підготовку чи перепідготовку платника податку, але не вище трикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного (податкового) року за кожний повний або неповний місяць навчання, підготовки чи перепідготовки такої фізичної особи (п.п 165.1.21. ст. 165 ПКУ).

Отже, від оподаткування податком на доходи фізичних осіб і військовим збором   звільняється:

- сума за здобуття освіти, підготовку чи перепідготовку, сплачена вітчизняним вищим і професійно-технічним навчальним закладам;

- сума, що у 2020 році не перевищує 14169 грн за повний або неповний місяць навчання (3 х 4 723 грн.).

Вартість навчання, що перевищує зазначену суму, оподатковується податком на доходи фізичних осіб (за ставкою 18%) і військовим збором (за ставкою 1,5%) на загальних підставах.

У податковому розрахунку за формою 1 ДФ сума, сплачена за навчання, відображається під ознакою доходу " 145".

Зазначена норма передбачена п.п 165.1.21. ст. 165 Податкового кодексу України.

 

Земельний податок: особливості сплати садівничим товариством та його членами

Платниками земельного податку є власники земельних ділянок та землекористувачі, а об’єктами оподаткування – земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні (ст.ст. 269, 270 ПКУ).

Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру (п. 286.1 ст. 286 ПКУ).

Юридичні особи самостійно обчислюють суму податкового зобов’язання щодо земельного податку.

Нарахування фізичним особам сум земельного податку проводиться податковими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку.

Громадянам України можуть безоплатно передаватись земельні ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення садівництва у розмірі не більше 0,12 гектара (ст. 121 ЗКУ).

Від сплати земельного податку звільняються: - інваліди першої і другої групи, - фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років, - пенсіонери (за віком), - ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», - фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (п. 281.1 ст. 281 ПКУ).

Звільнення від сплати земельного податку для таких категорій фізичних осіб поширюється на земельні ділянки, визначені п. 281.2 ст. 281 Податкового кодексу.

Отже, якщо земельні ділянки приватизовані громадянами - членами садівничого товариства і кожен громадянин отримав документ, що засвідчує право на земельну ділянку, то такі громадяни, крім тих, кому надані пільги щодо сплати земельного податку згідно зі ст. 281 ПКУ, є платниками земельного податку.

Садівницьке товариство є платником земельного податку за земельні ділянки, включаючи земельні ділянки загального користування, надані такому товариству для ведення садівництва і щодо яких члени товариства не оформили право на свою земельну ділянку.

 

Внесок до статутного фонду емітента та повернення коштів (майна):  що необхідно знати про оподаткування ПДФО?

Суми доходу у вигляді майнового і немайнового внеску до статутного фонду юридичної особи - емітента корпоративних прав в обмін на такі права не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичної особи.

Отже, сума майнового внеску фізичної особи до статутного капіталу юридичної особи - резидента не є об'єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором.

Юридична особа - емітент корпоративних прав виступає у якості податкового агента лише в частині відображення в податковому розрахунку за ф. 1ДФ під ознакою доходу «178» суми грошових коштів або майна, внесених фізичною особою до статутного фонду такої юридичної особи в обмін на корпоративні права. Відповідно податковий розрахунок за ф. 1ДФ заповнюється наступним чином:

- у графі 3а відображається сума нарахованого доходу;

- у графі 3 - сума виплаченого доходу;

- у графі 4а та графі 4 проставляються прочерки;

- у графі 5 зазначається ознака доходу «178».

Щодо операції з повернення коштів або майна (майнових прав) фізичній особі, попередньо внесених нею до статутного капіталу, то слід враховувати наступне.

До складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається інвестиційний прибуток від проведення операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах (п.п. 164.2.9 ст. 164 Податкового кодексу).

Звітним періодом вважається календарний рік, за результатами якого платник  зобов’язаний подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, в якій відображає загальний фінансовий результат, отриманий протягом такого звітного року (п.п. 170.2.1 ст. 170 ПКУ).

Інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу з урахуванням курсової різниці (за наявності), та його вартістю, що визначається із суми документально підтверджених витрат на придбання такого активу (п.п. 170.2.2 ст. 170 ПКУ).

Продаж інвестиційного активу – це операція з повернення платнику коштів або майна (майнових прав), попередньо внесених ним до статутного капіталу емітента корпоративних прав, у разі виходу такого платника податку з числа засновників (учасників), зменшення статутного капіталу такого емітента чи його ліквідації.

Придбання інвестиційного активу - це операції з внесення платником коштів або майна до статутного капіталу юридичної особи – резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права.

Емітент корпоративних прав (юридична особа) виступає у якості податкового агента, лише в частині відображення у податковому розрахунку за ф. 1ДФ під ознакою доходу «112» операції з повернення коштів або майна (майнових прав), фізичній особі, попередньо внесених нею до статутного капіталу.

При цьому фізична особа повинна визначити фінансовий результат операцій з інвестиційними активами та подати податкову декларацію до 1 травня року, що настає за звітним. Інвестиційний прибуток оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18% та військовим збором за ставкою 1,5%.

Слід зазначити, що не підлягає оподаткуванню та не включається до загального річного оподатковуваного доходу дохід, отриманий платником податку протягом звітного податкового року від продажу інвестиційних активів, якщо сума такого доходу не перевищує суму, визначену в абз. першому п.п. 169.4.1 ст. 169 ПКУ, тобто у 2020 році – 2940 гривень (п.п. 170.2.8 ст. 170 ПКУ).

 

Заповнення поля «Призначення платежу» платіжного доручення для перерахування коштів

Порядок заповнення поля «Призначення платежу» платіжного доручення при сплаті податків і зборів визначено «Порядком заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів», затвердженим наказом МФУ від 24.07.2015 № 666.

Так, при сплаті податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску поле «Призначення платежу» розрахункового документа заповнюється таким чином:

•  у полі № 1 – друкується службовий код (знак) «*» (ознака платежу);

•  у полі № 2 – друкується розділовий знак «;» та код виду сплати (формат ссс - тризначне число);

•  у полі № 3 – друкується розділовий знак «;» та один з нижченаведених реквізитів:

     1) код клієнта за ЄДРПОУ (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8);

     2) реєстраційний номер облікової картки платника податків (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які мають відмітку у паспорті про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта);

     3) реєстраційний (обліковий) номер платника податків, який присвоюється контролюючими органами (завжди має 9 цифр);

• у полі № 4 – друкується розділовий знак «;» та роз’яснювальна інформація про призначення платежу в довільній формі. Кількість знаків, ураховуючи зазначені вище поля і розділові знаки, обмежена довжиною поля «Призначення платежу» електронного розрахункового документа системи електронних платежів НБУ, при цьому використання символу «;» не допускається.

• У полях № 5 – 7 – друкується розділовий знак «;», поля не заповнюються.

При заповненні полів не допускаються пропуски (пробіли) між словами та службовими знаками.

Коди видів сплати визначено у додатку до Порядку № 666, зокрема, для сплати суми податків і зборів/єдиного внеску визначено код 101.

 

Реєстр платників податків – нерезидентів: черговий набір відкритих даних

ДПС оприлюднила новий набір даних "Реєстр платників податків - нерезидентів" та в подальшому буде здійснювати його оновлення.

Дані з Реєстру платників податків - нерезидентів включають:

- податковий номер нерезидента;

- найменування платника податків - нерезидента;

- дата включення до Реєстру платника податків - нерезидента.

Із даними Реєстру можна ознайомитися за посиланням:

https://tax.gov.ua/datasets.php?d=DFS20201112100410&fbclid=IwAR2FyOpavdk-hZlj5KQxh8K0y_8tfzSW1BlfGKPzBShKNZlXcxi9U5g7Kak

 

Платник ПДВ після сплину строку давності повертає невикористаний аванс: що в обліку?

При поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зареєстрованому в ЄРПН (п. 192.1 ст. 192 ПКУ).

Отже, на дату повернення коштів (авансу) у платника ПДВ - постачальника виникає підстава для здійснення коригування податкових зобов'язань з ПДВ та складання розрахунку коригування.

Постачальник має право зменшити суму податкових зобов'язань лише після реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної (п. 192.1.1 ст. 192 ПКУ).

Загальний термін позовної давності встановлено тривалістю у три роки (1095 календарних днів) (ст. 102 ПКУ).

Виключень щодо визначення терміну позовної давності при реєстрації в ЄРПН розрахунків коригування, незалежно від обставин, за яких вони складаються, не передбачено.

Отже, розрахунок коригування до податкової накладної, з дати складання якої минуло більше 1095 календарних днів, не може бути зареєстрований в ЄРПН у зв'язку із сплином терміну, встановленого ст. 102 ПКУ.

Таким чином, якщо після сплину 1095 календарних днів з дати виникнення податкових зобов'язань та складання податкових накладних при отриманні авансового платежу за товар, відбувається повернення такого авансу, то розрахунок коригування не може бути зареєстрований в ЄРПН, і як наслідок, підстави для зменшення податкових зобов'язань у продавця відсутні.

Покупець, у разі повернення йому постачальником авансового платежу, зобов'язаний визначити податкові зобов'язання з ПДВ, відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ, та скласти і зареєструвати в ЄРПН відповідну податкову накладну.

 

Роботодавець виплачує матеріальну допомогу у 2020 році: коли сума оподатковується?

З метою оподаткування податком на доходи фізичних осіб до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту) (п.п. 164.2.1 ст. 164 Податкового кодексу).

Якщо виплата матеріальної допомоги має систематичний характер і така допомога надається всім або більшості працівникам, та її виплата передбачена положеннями про оплату праці найманих працівників (колективним договором, галузевою угодою тощо), то така матеріальна допомога з метою оподаткування прирівнюється до заробітної плати і вся її сума  включається до загального місячного оподатковуваного доходу і оподатковується за ставкою 18% і військовим збором за ставкою 1,5%.

Якщо працедавець надає окремим працівникам нецільову благодійну (матеріальну) допомогу за їх заявами у зв’язку з особистими обставинами, яка носить разовий характер (наприклад, на вирішення соціально-побутових потреб), то її оподаткування регулюється п.п. 170.7.3 ст. 170 ПКУ.

Згідно п.п. 170.7.3 ст. 170 ПКУ не включається до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами - юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абз. першим п.п. 169.4.1 ст. 169 ПКУ (у 2020 році – 2940 гривень).

Сума перевищення допомоги над вказаним розміром включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку з відповідним оподаткуванням.

Отже, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається, тобто не оподатковується, сума нецільової благодійної допомоги, що надається роботодавцем яка сукупно у 2020 році не перевищує - 2940 грн., а в частині її перевищення є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб (18%) і військовим збором (1,5%) на загальних підставах.

Сума нецільової благодійної допомоги відображається у Податковому розрахунку за ф. 1ДФ під ознакою доходу «169».

 

Платникам ПДВ: виправлення помилок, допущених при заповненні уточнюючого розрахунку

У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Отже, виправлення помилок, що допущені при заповненні уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з ПДВ, здійснюється виключно шляхом подання нового уточнюючого розрахунку з урахуванням показників попереднього уточнюючого розрахунку.

Зазначена норма передбачена п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу та п. 2 розд. І «Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», затвердженого наказом МФУ від 28.01.2016 № 21.

 

Переглянути індивідуальні податкові консультації можна на вебпорталі ДПС України

Індивідуальні податкові консультації підлягають реєстрації в єдиній базі консультацій та розміщується на офіційному вебсайті ДПС, без зазначення найменування (прізвища, ім'я, по батькові) платника податків, коду згідно з ЄДРПОУ (реєстраційного номера облікової картки) та його податкової адреси.

Переглянути видані індивідуальні податкові консультації та їх статус можна на порталі ДПС України за посиланням  https://cabinet.tax.gov.ua/registers/ipk

Порядок надання податкових консультацій визначений ст. 52 Податкового кодексу.

 

ГУ ДПС у Запорізькій області інформує

 

42 підприємства нелегально використовували запорізькі землі

У січні-жовтні до місцевих бюджетів регіону надійшло 946 мільйонів гривень земельного податку та орендної плати (без даних великих платників, які обліковані в Східному управлінні Офісу ВПП ДПС). Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, власники ділянок і землекористувачі-юридичні особи спрямували до скарбниць 673 мільйони гривень плати за землю, фізичні особи – 273 мільйони.

Найбільші суми отримали бюджети м. Запоріжжя – 287 мільйонів 622 тисячі, м. Енергодар, Кам'янсько-Дніпровського та Великобілозерського районів – 109 мільйонів, м. Мелітополь, Мелітопольського та Веселівського районів – 88,4 мільйона, м. Бердянськ, Бердянського та Приморського районів – 79 мільйонів, Якимівського та Приазовського районів – 69 мільйонів тощо.

З початку року 9152 суб'єкти господарювання-юридичні особи подали декларації з плати за землю, фізичні особи-підприємці надали 3642 документи, для громадян фахівці податкової служби сформували і направили 317,7 тисячі податкових повідомлень-рішень про сплату земельного податку.

У результаті проведених звірок додатково залучено до оподаткування 75 компаній, річна сума нарахувань за земельні ділянки площею 890 га перевищила 4,4 мільйона. Крім того, податківці виявили 42 підприємства, які використовували 171,6 га землі без правовстановлюючих документів, річні надходження склали 973 тисячі гривень.

 

Про новації законодавства в онлайн режимі

Дистанційний формат спілкування дозволяє залишатися на зв'язку з платниками та проводити податкові семінари на онлайн-платформах.

Так, нещодавно фахівці Головного управління ДПС у Запорізькій області розповіли представникам місцевого самоврядування регіону про найбільш актуальні новації податкового законодавства.

Зокрема, під час вебінару були детально розглянуті особливості ведення податкового обліку, надання звітності, оподаткування заробітної плати та нарахування єдиного внеску.

Крім того, представники громад отримали інформацію про зміни у застосуванні реєстраторів розрахункових операцій та переваги програмних РРО, адже контроль за обігом готівки сприяє детінізації бізнесу, і як наслідок – наповненню місцевих бюджетів.

 

 

Запорізькі місцеві скарбниці отримали 141 мільйон гривень податку на нерухомість

З початку року власники нерухомого майна сплатили до місцевих бюджетів регіону 141 мільйон гривень податку на нерухомість. Коментуючи надходження, начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, повідомив, що порівняно з відповідним періодом 2019 року запоріжці збільшили сплату на 19 мільйонів 649 тисяч або на 16 відсотків.

Так, запорізькі компанії, установи і організації спрямували до скарбниць 90 мільйонів, що на 7,3 мільйона або на 9 відсотків більше, ніж торік. Від фізичних осіб-підприємців і мешканців області надійшло 51,2 мільйона, що перевищило минулорічну сплату на 12,3 мільйона або на 24 відсотки.

Найбільші платежі надійшли до бюджету м. Запоріжжя – 45 мільйонів 747 мільйонів, м. Мелітополь, Мелітопольського та Веселівського районів – 26,3 мільйона, Якимівського та Приазовського районів – 16,6 мільйона, м. Бердянськ, Бердянського та Приморського районів – 12,3 мільйона, Вільнянського, Новомиколаївського районів – 7,8 мільйона, Запорізького району – понад 7 мільйонів тощо.

Цього року в регіоні нараховується 27820 платників податку на нерухомість, серед яких 4255 СГД-юридичних осіб 23565 фізичних осіб. Громадянам фахівці податкової служби направили 36,5 тисячі повідомлень-рішень про нараховані платежі.

Нагадаємо, ставки податку на нерухоме майно встановлюються рішеннями сільських, селищних, міських рад та об'єднаних територіальних громад. Вони не повинні перевищувати 1,5 відсотка від мінімальної зарплати за квадратний метр. Фізичні особи сплачують податок тільки за ту площу, яка перевищує пільгову.

Додатково оподатковуються об'єкти житлової нерухомості, площа яких понад 300 квадратних метрів для квартир і 500 квадратних метрів для житлових будинків за ставкою 25000 гривень за кожен об'єкт житлової нерухомості або його частки.

 

Двадцять одна тисяча запоріжців користуються електронними ключами податкової служб

У січні-листопаді за безкоштовними електронними ключами до податкової служби регіону звернулись 21 тисяча запоріжців. Фахівці пунктів реєстрації видали клієнтам 48,5 тисячі кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів, що на 9,6 тисячі більше, ніж за аналогічний період минулого року. Про це повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов.

За допомогою кваліфікованого електронного ключа податкової служби можна користуватися дистанційними сервісами органів ДПС, зокрема, програмними РРО, та іншими державними і приватними послугами. Їхній перелік розміщений на сайті Кваліфікованого надавача ЕДП: https://acskidd.gov.ua/partnership.

Нагадаємо, платники мають можливість самостійно генерувати сертифікати. Для цього необхідно завантажити програму з інформаційного ресурсу Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС: http://acskidd.gov.ua/manage-certificates.

Дистанційно сформувати нові ключі зможуть користувачі, які мають:

– чинні сертифікати (наприклад до закінчення строку чинності яких залишилося декілька днів);

– незмінні реєстраційні дані (ПІБ, адреса реєстрації місця проживання, код ЄДРПОУ організації тощо);

– особистий ключ, доступний лише користувачу та не є скомпрометованим.

 

Запорізькі роботодавці спрямували на соціальні видатки вісім мільярдів

За одинадцять місяців підприємства і підприємці регіону сплатили 7 мільярдів 971 мільйон гривень єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (за оперативною інформацією та без показників великих платників, зареєстрованих в Східному управлінні Офісу ВПП ДПС). Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, минулорічний рівень надходжень до пенсійного і соціальних фондів перевищено на 502 мільйона або на 6,7 відсотка.

Більше половини від загальної суми забезпечили роботодавці обласного центру – 4 мільярди 155 мільйонів. Від платників м. Енергодар, Кам’янсько-Дніпровського та Великобілозерського районів надійшло 1 мільярд 183 мільйони, м. Мелітополь, Мелітопольського та Веселівського районів – 739 мільйонів, м. Бердянськ, Бердянського та Приморського районів – 543 мільйони, Пологівського, Більмацького та Розівського районів – 228 мільйонів, Василівського та Михайлівського районів – 225 мільйонів, Вільнянського, Новомиколаївського районів – 215 мільйонів, Оріхівського та Гуляйпільського районів – 206 мільйонів тощо.

Всього у Запорізькій області нараховується 84 586 платників єдиного внеску. Зокрема, 54 553 фізичні особи-підприємця перераховують ЄВ за себе, кількість суб’єктів господарювання-юридичних осіб становить 16 401, підприємців-роботодавців – 14 419, самозайнятих осіб – 850, членів фермерських господарств – 232, а також 277 осіб, які беруть участь у добровільному страхуванні.

Нагадаємо, з вересня мінімальна сума єдиного внеску на місяць становить 1100 гривень, а максимальний страховий внесок – 16500 гривень.

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь