A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Комиш-Зорянська селищна рада, селищна об’єднана територіальна громада
Більмацького району Запорізької області

Пологівське управління ГУ ДФС у Запорізькій області інформує !

Дата: 10.12.2020 06:59
Кількість переглядів: 87

Пологівські, більмацькі та розівські представники бізнесу погасили 3,8 мільйона гривень податкового боргу та недоїмки з єдиного внеску

За січень-листопад поточного року пологівські, більмацькі та розівські суб’єкти господарювання погасили податкові борги перед бюджетами у сумі 2,8 мільйона гривень. Про це повідомила завідувачка Пологівського сектору по роботі з податковим боргом управління по роботі з податковим боргом ГУ ДПС у Запорізькій області Юлія Відясова. Зокрема, до державного бюджету надійшло 733,8 тис.грн., до місцевих скарбниць –                        2,1 мільйони.

До боржників фахівці Пологівського сектору застосовують заходи, передбачені законодавством. Так, з початку року направлено 296 податкових вимог щодо погашення суми податкового боргу, складено 3 акти опису майна у податкову заставу.

Крім того, податківці подали до суду 30 позовів на суму 2,5 мільйона про стягнення податкового боргу за рахунок коштів з рахунків боржників, що обліковуються в банківських установах та за рахунок вилучення готівкових коштів.

Упродовж січня-листопада в рахунок погашення заборгованості з єдиного внеску на загальнообов’язкове соціальне страхування надійшло 1,04 мільйона, у тому числі через органи державної виконавчої служби – 343,7 тис.гривень.

 

Розяснення законодавства

 

У разі зміни даних щодо РРО/(КОРО), через які здійснюється реалізація пального, до контролюючого органу необхідно подати заяву

Пологівський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Запорізькій області інформує, що роздрібна торгівля, зокрема, пальним може здійснюватися суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

Норми визначені частиною двадцятою ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 481).

Згідно із частиною тридцять сьомою ст. 15 Закону № 481 у додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями або пальним суб’єктом господарювання зазначається адреса місця торгівлі і вказуються перелік електронних контрольно-касових апаратів та інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери книг обліку розрахункових операцій (далі – КОРО), які знаходяться у місці торгівлі, фіскальні номери програмних реєстраторів розрахункових операцій.

Частиною п’ятдесят першою ст. 15 Закону № 481 встановлено, що у разі зміни відомостей, зазначених у виданій суб’єкту господарювання (у тому числі іноземному суб’єкту господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) ліцензії (за винятком змін, пов’язаних з реорганізацією суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) та/або зміною типу акціонерного товариства), орган, який видав ліцензію, на підставі заяви суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) протягом трьох робочих днів видає суб’єкту господарювання ліцензію з урахуванням змін.

Законом № 481 не встановлено окремих вимог до заяви та пакету документів, які подаються для внесення змін щодо реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО), через який здійснюється реалізація пального, зазначених у додатку до ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним.

Тому для внесення змін у додаток до ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним щодо РРО (КОРО), необхідно подати заяву довільної форми із зазначенням адреси місця торгівлі, переліку РРО, програмних РРО (КОРО), які знаходяться у місці торгівлі та інформації про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень РРО (КОРО), які знаходяться у місці торгівлі, фіскальні номери програмних РРО, дату початку їх обліку в контролюючих органах, а також документи, які потребують внесення змін (ліцензія з додатком).

Орган ліцензування на підставі такої заяви протягом трьох робочих днів видає суб’єкту господарювання переоформлену ліцензію з урахуванням змін (у разі, якщо в результаті внесення таких змін у суб’єкта господарювання кількість РРО (КОРО) залишається незмінною або зменшується).

Плата за ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним справляється щорічно і зараховується до місцевих бюджетів згідно із законодавством.

При цьому, відповідно до абзацу десятого частини другої ст. 17 Закону № 481 у разі роздрібної торгівлі пальним через РРО (КОРО), не зазначені у ліцензії, до суб’єктів господарювання (у тому числі іноземних суб’єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірі 200 відсотків вартості реалізованої через такі РРО (КОРО) продукції, але не менше 10 000 гривень.

 

Умови, за яких юрособи – новоутворені сільськогосподарські товаровиробники можуть зареєструватись «спрощенцями» четвертої групи

Пологівський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє, що новоутворені, зокрема, сільськогосподарські товаровиробники – юридичні особи можуть бути платниками податку з наступного року, якщо частка сільськогосподарського товаровиробництва, отримана за попередній податковий (звітний) рік, дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Норми встановлені п.п. 291.4.7 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

При цьому згідно з абзацом другим п. 294.2 ст. 294 ПКУ попередній податковий (звітний) рік для новоутворених сільськогосподарських товаровиробників – юридичних осіб – період з дня державної реєстрації до 31 грудня того ж  року.

 

ФОП та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, одночасно є найманими працівниками: що зі сплатою єдиного внеску?

Пологівський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Запорізькій області нагадує, що платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

Норми встановлені пунктами 4 та 5 частини 1 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).

Законом України від 13 травня 2020 року № 592-IX «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників», який набирає чинності з 01.01.2021, вносяться зміни до Закону № 2464, зокрема, ст. 4 Закону № 2464 буде доповнено частиною 6.

Так, згідно з частиною 6 ст. 4 Закону № 2464 особи, зазначені у підпунктах 4 і 5 частини 1 ст. 4 Закону № 2464, які мають основне місце роботи, звільняються від сплати за себе єдиного внеску за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску.

Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску, бази нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

 

Закон щодо лібералізації застосування РРО прийнято

Пологівський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Запорізькій області звертає увагу, що 01 грудня 2020 року Верховною Радою України прийнято законопроект № 4439-д (доопрацьований) «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо лібералізації застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку та скасування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих штрафних санкцій» (далі – (Закон).

Ухваленим Законом:

? визначено ліміти для фізичних осіб – підприємців (ФОП) – платників єдиного податку, виходячи із встановлених законом на 1 січня податкового (звітного) року розмірів мінімальної заробітної плати:

? I група – 167 розмірів мінімальної заробітної плати замість 1 млн грн;

? II група – 834 розміри мінімальної заробітної плати замість 5 млн грн;

? III група – 1 167 розмірів мінімальної заробітної плати замість 7 млн грн.;

? скасовуються норми щодо застосування механізму «кешбек»;

? відтерміновується до 01 січня 2022 року обов’язкове застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО)/програмних РРО (ПРРО) для ФОП, які є платниками єдиного податку другої – четвертої груп та обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які провадять діяльність у сферах з істотними ризиками ухилення від оподаткування. З цього переліку виключено інтернет-торгівлю, роздрібну торгівлю вживаними товарами, діяльність ресторанів та кафе, туристичні агентства та операторів, готелів, реалізацію текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), продаж автозапчастин.

? подовжується до 01 січня 2022 року застосування понижених розмірів фінансових санкцій за порушення суб’єктами господарювання окремих вимог закону щодо використання РРО/ПРРО під час проведення розрахункових операцій;

? передбачається незастосування РРО/ПРРО під час надання дистанційних послуг, розрахунки за які здійснюються виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.

 

Порядок розрахунків у разі відключення електроенергії або в період ремонту РРО та ведення КОРО

Пологівський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє.

Згідно з п. 1 глави 1 розд. II Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями (далі – Порядок реєстрації КОРО), суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, крім суб’єктів господарювання, які відповідно до рішень, затверджених власними розпорядчими документами, про те, що у випадку виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту належного підключення резервного РРО або включення електроенергії, зобов’язані зареєструвати книги обліку розрахункових операцій (далі – КОРО).

Суб’єкти господарювання, які відповідно до рішень, затверджених власними розпорядчими документами, про те, що у випадку виходу з ладу РРО або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту належного підключення резервного РРО або включення електроенергії, у разі необхідності та за власним бажанням можуть:

зареєструвати КОРО у порядку та строки, визначені пп. 7, 8 глави 1 розд. II Порядку реєстрації КОРО;

скасувати реєстрацію КОРО та припинити її застосування.

Форму КОРО на РРО наведено в додатку 1 до Порядку реєстрації КОРО (п. 3 глави 1 розд. II Порядку реєстрації КОРО).

Відповідно до п. 9 глави 4 розд. II Порядку реєстрації КОРО, у розд. 2 КОРО, зареєстрованої на РРО, обліковуються розрахункові квитанції, використані під час відключення електроенергії або в період ремонту РРО. Графи 1 - 5 заповнюються до початку використання розрахункової книжки (далі – РК), графи 6 - 8 – до початку реєстрації розрахункових операцій за допомогою РРО після відновлення постачання електроенергії чи встановлення РРО після ремонту.

Якщо початок та закінчення одного циклу використання РК при відключенні електроенергії чи на період ремонту РРО припадають на різні робочі дні, за кожний робочий день у розд. 2 КОРО на РРО здійснюються окремі записи, при цьому графи 1, 2 заповнюються тільки в перший, а графа 8 – тільки в останній день одного циклу використання РК.

Крім того, на підставі даних розрахункових квитанцій щодня здійснюються записи в розд. 1; до запису за перший день слід включити дані про відповідні суми (графи 3 - 10) за контрольною стрічкою з початку робочого дня до моменту виходу з ладу РРО або відключення електроенергії. У записі за даними фіскального звітного чека, роздрукованого після відновлення роботи на РРО, необхідно зазначити, за які попередні дати підсумовані дані в цьому фіскальному чеку (п. 10 глави 4 розд. II Порядку реєстрації КОРО).

Згідно з п. 10 розд. III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями, якщо на період виходу з ладу РРО або в разі відключення електроенергії розрахункові операції проводяться з використанням КОРО та РК, після встановлення відремонтованого (резервного) РРО або відновлення постачання електроенергії необхідно провести через РРО суми розрахунків за час роботи з використанням РК, а також відповідно до контрольної стрічки (у випадку обнулення оперативної пам’яті) – за час роботи, що передував виходу РРО з ладу або відключенню електроенергії, окремо за кожною ставкою податку на додану вартість, акцизного податку або іншого податку (збору), після чого слід виконати Z-звіт. За потреби виконується операція «службове внесення» на суму готівки, що зберігається на місці проведення розрахунків.

 

Cплата єдиного внеску фізичною особою – підприємцем, яка в межах одного місяця припиняє підприємницьку діяльність та повторно реєструється

Пологівський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє.

Відповідно до п. 4 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Пунктами 1 та 4 частини другої ст. 6 Закону № 2464 визначено, що платник єдиного внеску зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, подавати звітність до контролюючого органу за основним місцем обліку в порядку та строки визначені законодавством.

Частиною дев’ятою ст. 4 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами і доповненнями встановлено, що фізична особа – підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.

Відповідно до п.п. 1 п. 14 розд. ІV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами і доповненнями, для фізичних осіб – підприємців останнім періодом, за який необхідно обчислити та сплатити єдиний внесок, буде період з дня закінчення попереднього звітного періоду до місяця, в якому здійснено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності включно.

У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця така фізична особа користується правами, виконує обов’язки та несе відповідальність, що передбачені для платника єдиного внеску, в частині діяльності, яка здійснювалася нею як фізичною особою – підприємцем (частина четверта ст. 6 Закону № 2464).

Порядок взяття на облік фізичних осіб – підприємців передбачено розд. II Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та Положення про реєстр страхувальників, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162 із змінами та доповненнями.

У разі повторної реєстрації у платника єдиного внеску виникають обов’язки відповідно до частини другої ст. 6 Закону № 2464.

Отже, у разі припинення підприємницької діяльності, єдиний внесок сплачується за період з дня закінчення попереднього звітного періоду до місяця, в якому здійснено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності включно, у розмірі не менше мінімального страхового внеску на місяць протягом 10 календарних днів після граничного строку подання Звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску із зазначенням типу форми «ліквідаційна».

При повторній реєстрації підприємницької діяльності єдиний внесок сплачується до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок у розмірі не менше мінімального страхового внеску на місяць.

 

Звертайте увагу на правильність заповнення платіжних документів

Пологівський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Запорізькій області нагадує, що з метою  уникнення помилок та запобігання нарахування штрафних санкцій при сплаті платежів, необхідно дотримуватися вимог наказу Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666 «Про затвердження Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів» (із змінами) (далі - наказ №666).

У вказаному Порядку наведені приклади заповнення поля «Призначення платежу» у різних випадках.

Особливу увагу при заповненні цього поля потрібно приділяти правильності визначення коду видів сплати.

Перелік кодів видів сплати за податками, зборами та митними платежами наведено в додатку до наказу № 666.

Нікопольський відділ нагадує платникам, що необхідно чітко дотримуватись правильності заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжних документів з використанням кодів видів сплати відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666 «Про затвердження Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів» (із змінами).

За правильність заповнення реквізитів в платіжних документах відповідальність несе не банківська установа, а платник податків.

 

Як подати декларацію з метою отримання податкової знижки

Пологівський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Запорізькій області нагадує, що відповідно до ст.166 п.166.3  Податкового кодексу України (далі – ПКУ) подати декларацію з метою отримання податкової знижки мають право громадяни, які понесли витрати на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім'ї першого ступеня споріднення.

Особа, що хоче отримати виплату повинна відповідати наступним критеріям:

- мати громадянство України та реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП), крім випадків, коли особа через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття РНОКПП та має про це відмітку у паспорті;

- не бути фізичною особою –підприємцем;

- загальна сума податкової знижки у звітному податковому році, не перевищує суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата.

Документи, що підтверджують право на податкову знижку за навчання: копія паспорта та РНОКПП особи, яка сплатила за навчання, крім випадків, коли особа через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття РНОКПП і має про це відмітку у паспорті; копія паспорта (свідоцтва про народження) особи, яка навчається; податкова декларація про майновий стан і доходи за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859; відповідні платіжні та розрахункові документи, щодо суми сплачених коштів за вказаний період; договір з навчальним закладом, в якому обов’язково повинно бути відображено вартість навчання та строк оплати; довідка про заробітну плату за звітний період з обов’язковим визначенням сум утриманих податків; документи, що підтверджують ступінь споріднення (наприклад, свідоцтво про народження).

Копії документів, які подані на підтвердження платником податків витрат та копії договорів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з податковою декларацією, а оригінали цих документів підлягають зберіганню платником податку.

Граничний термін подання податкової декларації для реалізації права на податкову знижку за 2019 рік – 31 грудня 2020 року. Майте на увазі, право на отримання податкової знижки за 2019 рік не переноситься на наступний 2021 рік. Зважаючи на запровадження карантину, з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) податкову декларацію для отримання податкової знижки можна подати як особисто, так і в електронній формі, скориставшись сервісом «Електронний кабінет платника». Вхід до кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, або через офіційний вебпортал ДПС.

 

Законом № 466 змінено відповідальність ріелторів

Пологівський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Запорізькій області доводить до відома, що відповідно до п.п. 170.1.6 п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) суб’єкти господарювання, які провадять посередницьку діяльність, пов’язану з наданням послуг з оренди нерухомості (ріелтори), зобов’язані надіслати інформацію про укладені за їх посередництвом цивільно-правові договори (угоди) про оренду нерухомості до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації в строки, передбачені для подання податкового розрахунку, за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до внесених змін Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» із змінами до ПКУ, за порушення порядку та/або строків подання зазначеної інформації рієлтер несе відповідальність, передбачену ст. 119¹ ПКУ, а саме:

- порушення суб’єктом господарювання, який провадить посередницьку діяльність, пов’язану з наданням послуг з оренди нерухомості (рієлтером), порядку та/або строків подання інформації про укладені за його посередництвом цивільно-правові договори (угоди) про оренду нерухомості тягне за собою накладення штрафу в розмірі

680 гривень за кожне таке порушення (п. 119¹.2 ст. 119¹ ПКУ);

- дії, передбачені п. 119¹.2 ст. 119¹ ПКУ, вчинені суб’єктом, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1360 гривень за кожне таке порушення (п. 119¹.3 ст. 119¹ ПКУ).

 

Інформація в приватній частині Електронного кабінету оновлюється у режимі реального часу

Пологівський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Запорізькій області нагадує, що Електронний кабінет забезпечує можливість  реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, зокрема,  шляхом перегляду інформації яка збирається, використовується та формується контролюючими органами у зв’язку з обліком платників податків та адмініструванням податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ), здійснення податкового контролю, у тому числі даних оперативного обліку податків, зборів, ЄВ,  даних системи електронного адміністрування ПДВ, даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, а також одержання такої інформації у вигляді документа, який формується автоматизовано шляхом вивантаження відповідної інформації з електронного кабінету із накладенням кваліфікованого електронного підпису посадової особи контролюючого органу та кваліфікованої електронної печатки контролюючого органу із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання.

Електронний кабінет створюється та функціонує за такими принципами, як повнота функціоналу - наявності такого інтерфейсу електронного сервісу, який забезпечує можливість реалізації прав та обов’язків платника податків, отримання документів, передбачених законодавством, та інформації, що стосується такого платника податків, онлайн (через Інтернет у режимі реального часу) або через програмний інтерфейс (АРІ), іншими засобами інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем. Відповідно до п. 3 розд. ІІ Порядку функціонування Електронного кабінету, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637 зі змінами та доповненнями, Електронний кабінет в процесі функціонування взаємодіє з іншими інформаційно-телекомунікаційними системами ДПС.

Звертаємо увагу,  що в приватній частині Електронного кабінету інформація щодо облікових даних, поданої звітності, стану розрахунків з бюджетом, листів, запитів, реєстрації податкових накладних та інших сервісів оновлюється в режимі реального часу.

 

Контрольна стрічка ПРРО

Пологівський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє,  що  відповідно до  п. 1.2 розд. I Вимог щодо створення контрольної стрічки в електронній формі у реєстраторах розрахункових операцій, програмних реєстраторах розрахункових операцій та модемів для передачі даних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 08.10.2012 № 1057 із змінами і доповненнями (далі – Вимоги № 1057), контрольна стрічка програмного реєстратора розрахункових операцій (далі - ПРРО) - електронні копії розрахункових документів, а також електронні копії фіскальних звітних чеків, які сформовані послідовно із додаванням у кожен наступний розрахунковий документ або фіскальний звітний чек ґешу (створеного із застосуванням ґеш-функції) попереднього розрахункового документу або фіскального звітного чека, та зберігаються в електронній формі таким ПРРО під час його роботи на період відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером контролюючого органу (в режимі офлайн) до моменту передачі розрахункових документів або фіскальних звітних чеків до фіскального сервера контролюючого органу.

Пунктом 2.4 розд. II Вимог № 1057 встановлено, що ПРРО має забезпечувати:

 -    створення та зберігання контрольної стрічки на ПРРО у разі здійснення розрахункових операцій у режимі офлайн до передачі електронних розрахункових документів, електронних фіскальних звітних чеків до фіскального сервера. Така передача завершується отриманням від контролюючого органу підтвердження про доставку таких документів;

-     під час роботи в режимі офлайн присвоєння кожному створеному електронному розрахунковому документу та фіскальному звітному чеку фіскального номера з діапазону фіскальних номерів, сформованого фіскальним сервером контролюючого органу, у порядку, встановленому ст. 5 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями.

 

При яких розрахунках застосовується РРО/ПРРО?

Пологівський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Запорізькій області інформує, що відповідно до ст.3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»  суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зокрема, зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок .

Отже, РРО застосовується при розрахунках:

-Готівкою;

-Через термінал банківської установи, із застосуванням електронної платіжної системи (ЕПЗ);

-Через програмно-технічний комплекс самообслуговування (ПТКС) не банківської установи (готівка та ЕПЗ);

-У дистанційні торгівлі з ЕПЗ виключно електронні розрахунки через системи LigPay, Portmone, iPay, Приват24, Монобанк, Ощад24/7.

РРО не застосовується при розрахунках, здійснених наступним чином:

-Перерахування коштів з рахунку СГ на рахунок СГ;

-Перерахування коштів через касу банку;

-Через  програмно-технічний комплекс самообслуговування (ПТКС) банку -готівка та ЕПЗ.

 

Скористатися правом на податкову знижку є можливість до 31 грудня включно

Пологівський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє, що на сьогодні, своїм правом на отримання податкової знижки вже скористалося 2013 осіб. За результатами самостійного проведення громадянами розрахунків, сума зайво сплаченого податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню, складає 4,6 млн. гривень.

Податковою знижкою можуть скористатись громадяни України, які отримують офіційну заробітну плату або працюють за договорами цивільно-правового характеру та сплачують податок з доходів фізичних осіб. Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.

Податкова декларація про майновий стан і доходи подається громадянами за місцем своєї податкової адреси особисто або уповноваженою на це особою, надсилається поштою або засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу.

 

2. Платникам ПДВ: подали уточнюючий розрахунок на суму заниження зобов’язань: як сплачувати недоплату, штраф та пеню?

Розрахунки з бюджетом у системі електронного адміністрування ПДВ здійснюються з рахунків, відкритих платникам податків в системі електронного адміністрування, крім випадку, передбаченого абз. другим п. 87.1 ст. 87 ПКУ (ст. 2001.2 ст. 2001 Податкового кодексу).

У разі подання платником ПДВ уточнюючих розрахунків до податкових декларацій з ПДВ за попередні звітні (податкові) періоди, які передбачають збільшення податкових зобов’язань, що підлягають перерахуванню до бюджету, ДПС не пізніше наступного робочого дня подання таких уточнюючих розрахунків, надсилає  казначейській службі  реєстр платників ПДВ, в якому зазначаються, зокрема суми ПДВ, що підлягають перерахуванню до бюджету (п. 20 «Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість», затвердженого постановою КМУ від 16.10.2014 № 569).

Сплата передбачених ПКУ штрафних санкцій і пені здійснюються платником ПДВ з поточного рахунка до відповідного бюджету (п. 25 Порядку № 569).

Отже, у разі подання уточнюючих розрахунків до податкової звітності з ПДВ, які передбачають збільшення податкових зобов’язань, платники ПДВ повинні необхідну суму, що підлягає перерахуванню до бюджету, сплатити на електронний рахунок.

При цьому, сума штрафних санкцій та пені у разі подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з ПДВ, сплачуються до бюджету з поточного рахунка.

 

Навчання студента оплачує суб’єкт господарювання: що з оподаткуванням?

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, з метою оподаткування податком на доходи фізичних осіб, не включається сума:

- сплачена будь-якою юридичною або фізичною особою на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів за здобуття освіти, за підготовку чи перепідготовку платника податку, але не вище трикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного (податкового) року за кожний повний або неповний місяць навчання, підготовки чи перепідготовки такої фізичної особи (п.п 165.1.21. ст. 165 ПКУ).

Отже, від оподаткування податком на доходи фізичних осіб і військовим збором   звільняється:

- сума за здобуття освіти, підготовку чи перепідготовку, сплачена вітчизняним вищим і професійно-технічним навчальним закладам;

- сума, що у 2020 році не перевищує 14169 грн за повний або неповний місяць навчання (3 х 4 723 грн.).

Вартість навчання, що перевищує зазначену суму, оподатковується податком на доходи фізичних осіб (за ставкою 18%) і військовим збором (за ставкою 1,5%) на загальних підставах.

У податковому розрахунку за формою 1 ДФ сума, сплачена за навчання, відображається під ознакою доходу " 145".

Зазначена норма передбачена п.п 165.1.21. ст. 165 Податкового кодексу України.

 

Земельний податок: особливості сплати садівничим товариством та його членами

Платниками земельного податку є власники земельних ділянок та землекористувачі, а об’єктами оподаткування – земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні (ст.ст. 269, 270 ПКУ).

Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру (п. 286.1 ст. 286 ПКУ).

Юридичні особи самостійно обчислюють суму податкового зобов’язання щодо земельного податку.

Нарахування фізичним особам сум земельного податку проводиться податковими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку.

Громадянам України можуть безоплатно передаватись земельні ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення садівництва у розмірі не більше 0,12 гектара (ст. 121 ЗКУ).

Від сплати земельного податку звільняються: - інваліди першої і другої групи, - фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років, - пенсіонери (за віком), - ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», - фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (п. 281.1 ст. 281 ПКУ).

Звільнення від сплати земельного податку для таких категорій фізичних осіб поширюється на земельні ділянки, визначені п. 281.2 ст. 281 Податкового кодексу.

Отже, якщо земельні ділянки приватизовані громадянами - членами садівничого товариства і кожен громадянин отримав документ, що засвідчує право на земельну ділянку, то такі громадяни, крім тих, кому надані пільги щодо сплати земельного податку згідно зі ст. 281 ПКУ, є платниками земельного податку.

Садівницьке товариство є платником земельного податку за земельні ділянки, включаючи земельні ділянки загального користування, надані такому товариству для ведення садівництва і щодо яких члени товариства не оформили право на свою земельну ділянку.

 

Внесок до статутного фонду емітента та повернення коштів (майна):  що необхідно знати про оподаткування ПДФО?

Суми доходу у вигляді майнового і немайнового внеску до статутного фонду юридичної особи - емітента корпоративних прав в обмін на такі права не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичної особи.

Отже, сума майнового внеску фізичної особи до статутного капіталу юридичної особи - резидента не є об'єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором.

Юридична особа - емітент корпоративних прав виступає у якості податкового агента лише в частині відображення в податковому розрахунку за ф. 1ДФ під ознакою доходу «178» суми грошових коштів або майна, внесених фізичною особою до статутного фонду такої юридичної особи в обмін на корпоративні права. Відповідно податковий розрахунок за ф. 1ДФ заповнюється наступним чином:

- у графі 3а відображається сума нарахованого доходу;

- у графі 3 - сума виплаченого доходу;

- у графі 4а та графі 4 проставляються прочерки;

- у графі 5 зазначається ознака доходу «178».

Щодо операції з повернення коштів або майна (майнових прав) фізичній особі, попередньо внесених нею до статутного капіталу, то слід враховувати наступне.

До складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається інвестиційний прибуток від проведення операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах (п.п. 164.2.9 ст. 164 Податкового кодексу).

Звітним періодом вважається календарний рік, за результатами якого платник  зобов’язаний подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, в якій відображає загальний фінансовий результат, отриманий протягом такого звітного року (п.п. 170.2.1 ст. 170 ПКУ).

Інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу з урахуванням курсової різниці (за наявності), та його вартістю, що визначається із суми документально підтверджених витрат на придбання такого активу (п.п. 170.2.2 ст. 170 ПКУ).

Продаж інвестиційного активу – це операція з повернення платнику коштів або майна (майнових прав), попередньо внесених ним до статутного капіталу емітента корпоративних прав, у разі виходу такого платника податку з числа засновників (учасників), зменшення статутного капіталу такого емітента чи його ліквідації.

Придбання інвестиційного активу - це операції з внесення платником коштів або майна до статутного капіталу юридичної особи – резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права.

Емітент корпоративних прав (юридична особа) виступає у якості податкового агента, лише в частині відображення у податковому розрахунку за ф. 1ДФ під ознакою доходу «112» операції з повернення коштів або майна (майнових прав), фізичній особі, попередньо внесених нею до статутного капіталу.

При цьому фізична особа повинна визначити фінансовий результат операцій з інвестиційними активами та подати податкову декларацію до 1 травня року, що настає за звітним. Інвестиційний прибуток оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18% та військовим збором за ставкою 1,5%.

Слід зазначити, що не підлягає оподаткуванню та не включається до загального річного оподатковуваного доходу дохід, отриманий платником податку протягом звітного податкового року від продажу інвестиційних активів, якщо сума такого доходу не перевищує суму, визначену в абз. першому п.п. 169.4.1 ст. 169 ПКУ, тобто у 2020 році – 2940 гривень (п.п. 170.2.8 ст. 170 ПКУ).

 

Заповнення поля «Призначення платежу» платіжного доручення для перерахування коштів

Порядок заповнення поля «Призначення платежу» платіжного доручення при сплаті податків і зборів визначено «Порядком заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів», затвердженим наказом МФУ від 24.07.2015 № 666.

Так, при сплаті податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску поле «Призначення платежу» розрахункового документа заповнюється таким чином:

•  у полі № 1 – друкується службовий код (знак) «*» (ознака платежу);

•  у полі № 2 – друкується розділовий знак «;» та код виду сплати (формат ссс - тризначне число);

•  у полі № 3 – друкується розділовий знак «;» та один з нижченаведених реквізитів:

     1) код клієнта за ЄДРПОУ (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8);

     2) реєстраційний номер облікової картки платника податків (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які мають відмітку у паспорті про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта);

     3) реєстраційний (обліковий) номер платника податків, який присвоюється контролюючими органами (завжди має 9 цифр);

• у полі № 4 – друкується розділовий знак «;» та роз’яснювальна інформація про призначення платежу в довільній формі. Кількість знаків, ураховуючи зазначені вище поля і розділові знаки, обмежена довжиною поля «Призначення платежу» електронного розрахункового документа системи електронних платежів НБУ, при цьому використання символу «;» не допускається.

• У полях № 5 – 7 – друкується розділовий знак «;», поля не заповнюються.

При заповненні полів не допускаються пропуски (пробіли) між словами та службовими знаками.

Коди видів сплати визначено у додатку до Порядку № 666, зокрема, для сплати суми податків і зборів/єдиного внеску визначено код 101.

 

Реєстр платників податків – нерезидентів: черговий набір відкритих даних

ДПС оприлюднила новий набір даних "Реєстр платників податків - нерезидентів" та в подальшому буде здійснювати його оновлення.

Дані з Реєстру платників податків - нерезидентів включають:

- податковий номер нерезидента;

- найменування платника податків - нерезидента;

- дата включення до Реєстру платника податків - нерезидента.

Із даними Реєстру можна ознайомитися за посиланням:

https://tax.gov.ua/datasets.php?d=DFS20201112100410&fbclid=IwAR2FyOpavdk-hZlj5KQxh8K0y_8tfzSW1BlfGKPzBShKNZlXcxi9U5g7Kak

 

Платник ПДВ після сплину строку давності повертає невикористаний аванс: що в обліку?

При поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зареєстрованому в ЄРПН (п. 192.1 ст. 192 ПКУ).

Отже, на дату повернення коштів (авансу) у платника ПДВ - постачальника виникає підстава для здійснення коригування податкових зобов'язань з ПДВ та складання розрахунку коригування.

Постачальник має право зменшити суму податкових зобов'язань лише після реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної (п. 192.1.1 ст. 192 ПКУ).

Загальний термін позовної давності встановлено тривалістю у три роки (1095 календарних днів) (ст. 102 ПКУ).

Виключень щодо визначення терміну позовної давності при реєстрації в ЄРПН розрахунків коригування, незалежно від обставин, за яких вони складаються, не передбачено.

Отже, розрахунок коригування до податкової накладної, з дати складання якої минуло більше 1095 календарних днів, не може бути зареєстрований в ЄРПН у зв'язку із сплином терміну, встановленого ст. 102 ПКУ.

Таким чином, якщо після сплину 1095 календарних днів з дати виникнення податкових зобов'язань та складання податкових накладних при отриманні авансового платежу за товар, відбувається повернення такого авансу, то розрахунок коригування не може бути зареєстрований в ЄРПН, і як наслідок, підстави для зменшення податкових зобов'язань у продавця відсутні.

Покупець, у разі повернення йому постачальником авансового платежу, зобов'язаний визначити податкові зобов'язання з ПДВ, відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ, та скласти і зареєструвати в ЄРПН відповідну податкову накладну.

 

Роботодавець виплачує матеріальну допомогу у 2020 році: коли сума оподатковується?

З метою оподаткування податком на доходи фізичних осіб до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту) (п.п. 164.2.1 ст. 164 Податкового кодексу).

Якщо виплата матеріальної допомоги має систематичний характер і така допомога надається всім або більшості працівникам, та її виплата передбачена положеннями про оплату праці найманих працівників (колективним договором, галузевою угодою тощо), то така матеріальна допомога з метою оподаткування прирівнюється до заробітної плати і вся її сума  включається до загального місячного оподатковуваного доходу і оподатковується за ставкою 18% і військовим збором за ставкою 1,5%.

Якщо працедавець надає окремим працівникам нецільову благодійну (матеріальну) допомогу за їх заявами у зв’язку з особистими обставинами, яка носить разовий характер (наприклад, на вирішення соціально-побутових потреб), то її оподаткування регулюється п.п. 170.7.3 ст. 170 ПКУ.

Згідно п.п. 170.7.3 ст. 170 ПКУ не включається до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами - юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абз. першим п.п. 169.4.1 ст. 169 ПКУ (у 2020 році – 2940 гривень).

Сума перевищення допомоги над вказаним розміром включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку з відповідним оподаткуванням.

Отже, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається, тобто не оподатковується, сума нецільової благодійної допомоги, що надається роботодавцем яка сукупно у 2020 році не перевищує - 2940 грн., а в частині її перевищення є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб (18%) і військовим збором (1,5%) на загальних підставах.

Сума нецільової благодійної допомоги відображається у Податковому розрахунку за ф. 1ДФ під ознакою доходу «169».

 

Платникам ПДВ: виправлення помилок, допущених при заповненні уточнюючого розрахунку

У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Отже, виправлення помилок, що допущені при заповненні уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з ПДВ, здійснюється виключно шляхом подання нового уточнюючого розрахунку з урахуванням показників попереднього уточнюючого розрахунку.

Зазначена норма передбачена п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу та п. 2 розд. І «Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», затвердженого наказом МФУ від 28.01.2016 № 21.

 

Переглянути індивідуальні податкові консультації можна на вебпорталі ДПС України

Індивідуальні податкові консультації підлягають реєстрації в єдиній базі консультацій та розміщується на офіційному вебсайті ДПС, без зазначення найменування (прізвища, ім'я, по батькові) платника податків, коду згідно з ЄДРПОУ (реєстраційного номера облікової картки) та його податкової адреси.

Переглянути видані індивідуальні податкові консультації та їх статус можна на порталі ДПС України за посиланням  https://cabinet.tax.gov.ua/registers/ipk

Порядок надання податкових консультацій визначений ст. 52 Податкового кодексу.



« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь