Роз’яснення законодавства

Дата: 23.12.2020 15:25

Кількість переглядів: 614

Актуальні питання зупинення реєстрації податкових накладних на вебінарі

Днями начальницею Пологівського відділу податків і зборів з юридичних осіб управління податкового адміністрування ГУ ДПС у Запорізькій області Світланою Бруй було проведено вебінар з платниками ПДВ з питання зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування. Очільниця пояснила, що податкові накладні, які платники ПДВ реєструють в Єдиному реєстрі податкових накладних, проходять технічну перевірку та перевірку на відповідність критеріям ризику. Це – критерії безумовної реєстрації, ризиковості платника, позитивної податкової історії, ризиковості здійснення операції. Якщо податкова накладна потрапляє під критерії ризиковості, її реєстрація зупиняється і платник має документально підтвердити реальність такої операції.

При визначенні ризиковості ДПС використовує інформацію, яку надає сам платник податків, зокрема, це податкова звітність. Також використовується інформація від правоохоронних органів, яка надається у рамках кримінальних проваджень щодо певних суб’єктів господарювання.

Система моніторингу податкових ризиків при реєстрації податкових накладних блокує незначний відсоток накладних з ПДВ.

Світлана Бруй пікреслила, що зупинка реєстрації податкової накладної СМКОР не означає заборону господарської діяльності платника, тобто не обмежує його право постачати та купувати товари, та детально зупинилася на переліку документів, які платник ПДВ має подати для розгляду питання щодо реєстрації його зупиненої податкової накладної/розрахунку коригування  до контролюючого органу з таблицею даних платника податку та пояснень до неї для розблокування. Даний перелік документів визначений Постановою КМУ від 11.12.2019р. № 1165 «Про затвердження Порядків з питань  реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

Також, проінформувала учасників вебінару про можливість переглянути інформацію щодо відповідності платника ПДВ критеріям ризиковості, критеріям безумовної реєстрації накладних, показникам позитивної податкової історії, суб’єкт господарювання може у приватній частині Електронного кабінету (меню «Моніторинг ПН/РК»).

Пологівські податківці надають практичні поради щодо використання можливостей Електронного кабінету платника

Протягом тижня головний державний інспектор Пологівської ДПІ Головного управління ДПС у Запорізькій області  Юлія Горулько провела для відвідувачів ЦОП Пологівської ДПІ  практичні тренінги з використання електронних сервісів ДПС.

Податківець детально розповідала присутнім про переваги подачі звітності в електронному вигляді з використанням Електронного кабінету. Знайомила відвідувачів з інтерфейсом сервісу, функціональними можливостями. Також платники тренувалися заповнювати та надсилати податкову звітність, робити запити та користуватися електронним цифровим підписом.

Фахівець  розповіла, як отримати електронні довірчі послуги для програмних РРО: який пакет документів необхідно надати, як правильно заповнити заяву та куди звернутися у випадку якщо раніше не було електронного цифрового підпису або  електронної печатки.

А також на прикладі показали, як за допомогою особистого ключа або інших способів електронної ідентифікації здійснити вхід до приватної частини Електронного кабінету для подальшої реєстрації програмного РРО, на що треба звернути увагу при заповнені заяви за формою №1-ПРРО, акцентували увагу на необхідність надання форми № 20-ОПП до початку проведення реєстрації та як надати повідомлення про касирів чи здійснити завантаження програмного забезпечення ПРРО з офіційного веб-порталу ДПС.

Найбільше платникам сподобалось те, що Електронний кабінет працює цілодобово в реальному часі і не вимагає використання жодного додаткового програмного забезпечення. Цей сервіс надає змогу створити та надіслати до ДПС податкову звітність, запити на отримання інформації, заяви для реєстрації платниками окремих податків та автоматично формувати архіви електронних копій звітів, квитанцій та інших документів тощо.

Наголошуємо, що у період карантинних обмежень використання Електронного кабінету платника є актуальною формою взаємодії з податковими органами.

Вичерпну інформацію про даний сервіс можна отримати на вебпорталі ДПС у розділі «Електронна звітність» (Електронні сервіси) за посиланням: https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/.

Роз’яснення законодавства

Закон № 1072: право на списання сумм недомоїмки, штрафів та пені з єдиного внеску

З 07.12.2020 року набрав чинності Закон України від 04 грудня 2020 року № 1072-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID – 19, спричиненої корона вірусом SARS – CoV – 2» (далі – Закон №1072), яким надано можливість фізичним особам – підприємцям, які не здійснюють підприємницьку діяльність (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та особам, які провадять незалежну професійну діяльність і не отримували дохід від цієї діяльності у період з 01.01.2017 року до 01.12.2020 року, скористатися правом щодо списання, несплаченої станом на 01.12.2020 року суми недоїмки, штрафів та пені, нарахованої на ці суми недоїмки включно до дати подання заяви про списання недоїмки, та за умови подання до 01.03.2021 року:

а) особами, які станом на дату подання заяви про списання недоїмки є платниками, або у період з 1 січня 2017 року до дати подання заяви вважалися платниками, фізичними особами – підприємцями (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), - державному реєстратору за місцем знаходження реєстраційної справи фізичної особи - підприємця заяви про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та до податкового органу - звітності відповідно до вимог частини другої статті 6 Закону №2464 за період з 1 січня 2017 року до 1 грудня 2020 року. Такі документи подаються платником (особою) виключно у випадку, якщо вони не були подані раніше;

б) особами, які станом на дату подання заяви про списання недоїмки є платниками, або у період з 1 січня 2017 року до дати подання заяви вважалися платниками, особами, які провадять незалежну професійну діяльність, - до податкового органу за основним місцем обліку заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та звітності відповідно до вимог частини другої статті 6 Закону №2464 за період з 1 січня 2017 року до 1 грудня 2020 року. Такі документи подаються платником (особою) виключно у випадку, якщо вони не були подані раніше.

Після отримання у встановленому законом порядку відповідних відомостей від державного реєстратора або заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та за умови подання платником єдиного внеску (особою) зазначених документів (якщо відповідні документи не були подані раніше) податковий орган протягом 15 робочих днів проводить камеральну перевірку, за результатами якої приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені або вмотивоване рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.

Мінфін оновив податкову декларацію з податку на прибуток

У Пологівському секторі організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Запорізькій області інформують, що 1 грудня 2020 року набрав чинності наказ МФУ від 29.10.2020 р. № 649. Цим наказом внесено зміни до форми податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі - декларація), затвердженої наказом МФУ від 20.10.2015 № 897.

Так, у формі декларації з’явилися рядки, які дозволяють подання декларації:

- юридичними та фізичними особами - підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування; фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, які є платниками податку на прибуток при виплаті доходів (прибутків) нерезиденту з джерелом їх походження з України;

- іноземними компаніями;

- юридичними особами, які здійснюють управління активами щодо діяльності інститутів спільного інвестування, утвореними без статусу юридичної особи, активами яких управляють такі особи.

Також викладено у новій редакції такі додатки декларації:

- додаток ПН до рядка 23 ПН декларації;

- додаток РІ до рядка 03 РІ декларації;

- додаток АМ до рядка 1.2.1 додатка РІ до рядка 03 РІ декларації.

Форму декларації доповнюють додатками, в яких відображатимуть інформацію про контрольовані іноземні компанії та розрахунком податку на прибуток контрольованої іноземної компанії:

- додаток КІК до рядка 06.1 КІК декларації;

- додаток КІК-К до рядка 02 КІК-К додатка КІК до рядка 06.1 КІК декларації;

- додаток КІК-ТЦ до додатка КІК до рядка 06.1 КІК декларації;

- додаток КІК-ЦП до рядків 1.2 КІК-ЦП, 1.3 КІК-ЦП додатка КІК-К до рядка 02 КІК-К додатка КІК до рядка 06.1 КІК декларації.

Точкові зміни відбулися і в додатку ЗП до рядка 16 ЗП; додатку ВП до рядків 26 - 29, 31 - 33, 35; додатку ПП декларації.

Крім того, втратив чинність наказ МФУ від 13 червня 2016 року № 544 «Про затвердження форм та Порядку розрахунку податку на прибуток нерезидентів, які провадять діяльність на території України через постійне представництво».

Е-кабінет: користуючись зручними електронними сервісами ДПС, платники заощаджують свій час

Пологівський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Запорізькій області нагадує, що для фізичних осіб в Електронному кабінеті об’єднано сервіси для громадян в окремий Е-кабінет для громадян, який надає можливість:

? доступу до реєстраційних даних та даних про об’єкти оподаткування (рухоме та нерухоме майно, відомості, що надходять до ДПС з відповідних реєстрів інших державних органів);

? доступу до сформованих податкових повідомлень-рішень щодо сум нарахованих податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортного податку та плати за землю;

? подання податкової декларації про майновий стан і доходи;

? отримання відомостей про суми виплачених доходів та утриманих податків з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків.

З 01.01.2021 розширено перелік платників, які звільняються від сплати за себе єдиного внеску

Пологівський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Запорізькій області звертає увагу, що Законом України від 13 травня 2020 року                  № 592-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників» (далі – Закон № 592) внесено низку змін до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державна соціальне страхування» (далі – Закон № 2464), які набирають чинності 01.01.2021.

Так, з 01.01.2021 розширено перелік платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), які звільняються від сплати за себе єдиного внеску, та види пенсійного забезпечення, які надають право не сплачувати такий внесок (відповідні зміни внесено до частини 4 ст. 4 Закону № 2464).

З огляду на викладене з 01.01.2021 звільняються від сплати за себе єдиного внеску фізичні особи – підприємці (далі – ФОП) та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, якщо вони отримують пенсію за віком, або за вислугу років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановлено ст. 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійні страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Крім цього, ст. 4 Закону № 2464 доповнено частинами 5 та 6, згідно з якими передбачено звільнення від сплати за себе єдиного внеску:

? осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, за умови взяття їх на облік як ФОП та провадження ними одного виду діяльності одночасно як ФОП, так і особою, яка провадить незалежну професійну діяльність;

? осіб, які провадять незалежну професійну діяльність та ФОП, які мають основне місце роботи, за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску, бази нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Крім того, для ФОП (крім тих, які обрали спрощену систему оподаткування), осіб, які провадять незалежну професійну діяльність та членів фермерського господарства скасовується обов’язок сплачувати мінімальний розмір єдиного соціального внеску за місяці, у яких не було отримано доходу (прибутку). Відповідні зміни внесено до п. 2 частини 1 статті 7 Закону № 2464.

Отже, згідно з внесеними змінами для фізичних осіб, які застосовують загальну систему оподаткування, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та членів фермерського господарства єдиний внесок нараховуватиметься на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Таким чином, з 01.01.2021 самостійне визначення бази нарахування єдиного внеску є виключно правом, а не обов’язком для зазначених платників.

Опломбування РРО ЦСО

Пологівський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Запорізькій області інформує, що згідно з п. 3 розд. II Порядку опломбування реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547, із змінами та доповненнями опломбування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) здійснюється центрами сервісного обслуговування (далі – ЦСО):    

- після персоналізації РРО перед його реєстрацією в контролюючому органі;

- після ремонту РРО, що потребував доступу до внутрішніх вузлів РРО;

-  заміні засобу контролю РРО;    

- після перевірки РРО на відповідність конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника;  

 - при прийнятті на сервісне обслуговування РРО, який раніше обслуговувався в іншому ЦСО;

- за рішенням контролюючого органу.

Опломбування РРО може здійснюватись посадовою особою контролюючого органу при проведенні ним перевірки на відповідність конструкції та програмного забезпечення РРО документації виробника.

База нарахування єдиного внеску для роботодавців

Пологівський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Запорізькій області інформує, що відповідно до п. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) є роботодавці.

Згідно з п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464 єдиний внесок нараховується:

- для платників, зазначених у п. 1 (крім абзацу сьомого) частини першої ст. 4 Закону № 2464, – на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами;

- для платників, зазначених в абзаці сьомому п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, – на суму грошового забезпечення кожної застрахованої особи, оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами; допомоги, надбавки або компенсації відповідно до законодавства.

До уваги платників податків! Застосування РРО відтерміновано до 1 січня 2022 року

Пологівський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє, що до 1 січня 2022 року застосування РРО не обов’язкове для підприємців, які здійснюють:

реалізацію товарів (надання послуг) через мережу Інтернет;

роздрібну торгівлю вживаними товарами в магазинах (група 47.79 КВЕД);

діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, якщо така діяльність є іншою, ніж визначена пунктом 11 статті 9 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг";

діяльність туристичних агентств, туристичних операторів;

діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення (група 55.10 КВЕД);

реалізацію текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Довідково: Закон України від 01 грудня 2020 року №1017-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України  щодо лібералізації застосування РРО платниками єдиного податку та скасування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій часини суми застосованих штрафних санкцій».

Які ФОП - платники ЄП не застосовують РРО та/або ПРРО з 01січня 2021 року?

Пологівський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Запорізькій області інформує, що відповідно до п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.

Звертаємо увагу, що 01 січня 2021 року набирає чинності розд. І Закону України від 01.12.2020 № 1017-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо лібералізації застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку та скасування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих штрафних санкцій» (далі -  Закон №1017), який вносить зміни, зокрема, до п. 61 підрозд. 10 розд. XX «Інші перехідні положення» ПКУ.

Новою редакцією п. 61 підрозд. 10 розд. XX «Інші перехідні положення» ПКУ передбачено, що до 01 січня 2021 року РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку другої - четвертої груп (фізичними особами - підприємцями) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 грн., крім тих, які здійснюють:

- реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

- реалізацію лікарських засобів та виробів медичного призначення.

З 01 січня 2021 року до 01 січня 2022 року РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку другої - четвертої груп (фізичними особами – підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:

- реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

- реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;

- реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

Списання податкового боргу, сукупний розмір якого за усіма податками і зборами не перевищує 3060 гривень

Пологівський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє, що Законом України від 04.12. 2020 № 1072-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої распіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-Co V-2» (далі – Закон № 1072), що набрав чинності 10.12.2020, підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі - ПКУ) доповнено, зокрема, п. 2 прим. 4.

Положеннями вказаного пункт передбачено, що контролюючий орган здійснює списання без подання заяви платником податків податкового боргу (у тому числі штрафних санкцій і пені) платника податків, сукупний розмір якого за усіма податками і зборами не перевищує 3060 грн (включно), що за даними інформаційно-телекомунікаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, обліковувався станом на 01 листопада 2020 року та залишився несплаченим/непогашеним станом на дату списання такого боргу.

Списані суми підлягають відновленню у разі виявлення обставин, що свідчать про відсутність підстав для списання.

При цьому положення п. 2 прим. 4 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ не застосовується щодо податкового боргу з податків та зборів, які відповідно до податкового, митного та іншого законодавства справляються у зв’язку із ввезенням (пересиланням) товарів на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенням (пересиланням) товарів з митної території України або території вільної митної зони, а також щодо осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства від 18.10.2018 №2597-VIII.

Нараховані та сплачені або стягнуті за період з дати набрання чинності Законом № 1072 до дати списання податкового боргу відповідно до п. 2 прим. 4 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ суми податкового боргу, штрафних санкцій та пені не підлягають поверненню на поточний рахунок платника податку, не спрямовуються на погашення грошового зобов’язання (податкового боргу) з інших податків, зборів, не повертаються у готівковій формі за чеком у разі відсутності у платника податків рахунків у банках.

На списані відповідно до п. 2 прим. 4 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ суми не застосовуються штрафні санкції та пеня, передбачені ПКУ, за період з дати набрання чинності Законом № 1072 і до дати списання включно.

Списання податкового боргу згідно з цим пунктом є підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів.

На підставі наданої контролюючим органом інформації про списані суми податкового боргу підлягають закінченню відкриті державною виконавчою службою виконавчі провадження та припиняються заходи примусового виконання рішень щодо стягнення податкового боргу з платників податків, яким здійснюється списання сум податкового боргу відповідно до п. 2 прим. 4 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, у порядку, визначеному Законом України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» зі змінами та доповненнями.

Обов’язкове застосування РРО/ПРРО для ФОП - платників єдиного податку ІІ-ІV груп – від терміновано

Пологівський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє, що Законом України від 01.12.2020 №1017-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо лібералізації застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку та скасування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення  встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих штрафних санкцій» внесено ряд змін щодо застосування програмних РРО та РРО.А саме:

1) до 01 січня 2022 року відтерміновано обов’язкове застосування РРО/ПРРО для ФОП - платників єдиного податку ІІ-ІV груп,  обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного)  року, крім тих, які здійснюють діяльність у сферах з істотними ризиками ухилення від оподаткування.

Зауважимо, що сферами з істотними ризиками з 1 січня 2021 року будуть:

- реалізація технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

- реалізація лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров'я;

- реалізація ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

2) виключено норми щодо застосування «кешбеку» - механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення  встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих штрафних санкцій;

3) встановлено новий ліміт для обов'язкового застосування РРОфізособами-«єдинниками» 220 МЗП, (з 1 січня 2021 р. – 1 320 000 грн). До кінця року діятиме норма ліміту в 1 млн. гривень.

Новації законодавства: Строк для списання ЄСВ «сплячим» ФОП продовжено до 1 березня 2021 року

Законом України  від 04.12.2020 № 1072- ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої распіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-Co V-2» внесено ряд змін щодо єдиного соціального внеску.

Зокрема, нова редакція пункту9-15  розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2464 встановлює новий період, протягом якого платники можуть звернутися за списанням – це можна зробити до 1 березня 2021 року.

Підлягають списанню за заявою платника та у порядку, визначеному цим Законом, несплачені станом на 1 грудня 2020 року з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом, суми недоїмки, нараховані платникам єдиного внеску, зазначеним у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, за період з 1 січня 2017 року до 1 грудня 2020 року, а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки включно до дати подання заяви про списання недоїмки, у разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб, та за умови подання до 1 березня 2021 року:

а) особами, які станом на дату подання заяви про списання недоїмки є платниками, або у період з 1 січня 2017 року до дати подання заяви вважалися платниками, зазначеними у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), - державному реєстратору за місцем знаходження реєстраційної справи фізичної особи - підприємця заяви про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та до податкового органу - звітності відповідно до вимог частини другої статті 6 цього Закону за період з 1 січня 2017 року до 1 грудня            2020 року. Такі документи подаються платником (особою) виключно у випадку, якщо вони не були подані раніше;

б) особами, які станом на дату подання заяви про списання недоїмки є платниками, або у період з 1 січня 2017 року до дати подання заяви вважалися платниками, зазначеними у пункті 5 частини першої статті 4 цього Закону, - до податкового органу за основним місцем обліку заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та звітності відповідно до вимог частини другої статті 6 цього Закону за період з 1 січня 2017 року до 1 грудня 2020 року. Такі документи подаються платником (особою) виключно у випадку, якщо вони не були подані раніше.

Після отримання у встановленому законом порядку відповідних відомостей від державного реєстратора або заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та за умови подання платником єдиного внеску (особою) зазначених документів (якщо відповідні документи не були подані раніше) податковий орган протягом 15 робочих днів проводить камеральну перевірку, за результатами якої приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені або вмотивоване рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.

2. Важливі зміни: підтримка бізнесу в період карантину

Законом України від 04.12.2020 №1072-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-Co V-2" (опублікований у виданні «Голос України» 09.12.2020) передбачені наступні зміни:

• звільнення платників єдиного податку першої групи:

    - від сплати єдиного податку за грудень 2020 року та січень – травень 2021 року (крім випадків порушення умов застосування першої групи платників єдиного податку) (п. 529 підрозд. 10 розд. XX ПКУ);

      - від нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску за грудень 2020 року, січень - травень (включно) 2021 року за себе. Такі особи можуть прийняти рішення про нарахування, обчислення та сплату єдиного внеску за зазначені періоди в розмірах та порядку, визначених Законом про ЄВ. Інформація про такі сплачені суми зазначається у звітності про нарахування єдиного внеску (п. 910.1 розд. VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування").

Для платників єдиного податку 1 групи, які не сплачували страхові внески за грудень 2020 року, січень – травень 2021 року, такі періоди включаються до страхового стажу та вважається, що страхові суми було сплачено у розмірі мінімального страхового внеску (п. 145.1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування");

• мвизначено, що право податкової застави не застосовується, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3060 грн) (п. 89.2 ст. 89 ПКУ);

• визначено, що податкова вимога не надсилається, а заходи, спрямовані на погашення податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3060 грн) (п. 59.1 ст. 59 ПКУ);

• передбачено відстрочення до 29.12.2021 року погашення податкового боргу (у тому числі штрафних санкцій, пені та процентів за користування розстроченням/відстроченням), платників податків - фізичних осіб, у тому числі самозайнятих осіб, що у загальній сумі не перевищує 6800 грн.

Відстрочення здійснюється за місцем обліку платника податків – фізичної особи за його заявою, без нарахування процентів за користування таким відстроченням. Списання податкового боргу без подання заяви здійснюється, якщо його сукупний розмір за усіма податками і зборами не перевищує 3060 грн (включно) станом на 1 листопада 2020 року та залишився несплаченим/непогашеним станом на дату списання (п. 12 підр. 10 розд. XX ПКУ);

• списання пені та штрафних санкцій у разі погашення платниками податків податкового боргу, що виник станом на 01.11.2020, протягом 6 місяців з дня набрання чинності Законом №1072 та за умови сплати поточних податкових зобов’язань (крім визначених Законом №1072 випадків) (п. 23 підр. 10 розд. XX ПКУ);

• списання податкового боргу платникам податків (у тому числі штрафних санкцій та пені) у разі, якщо сукупний розмір боргу платника за усіма податками і зборами не перевищує 3060 грн та його не погашено станом на 01.11.2020 року (п. 24 підр. 10 розд. XX ПКУ);

• визначено, що підлягають списанню за заявою платника несплачені станом на 01.12.2020 року суми недоїмки з єдиного внеску за період з 01.01.2017 до 01.12.2020, а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки, нараховані:

- фізичним особам - підприємцям (крім підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування);

- особам, які провадять незалежну професійну діяльність;

- членам фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах.

Таке списання здійснюється, якщо зазначеними платниками не отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та за умови подання до 1 березня 2021 року заяви та документів;

• встановлено, що не оподатковується податком на доходи фізичних осіб, податком на прибуток підприємств, єдиним податком доходи (одноразова матеріальна допомога, компенсації), отримані відповідно до ст. 2 - 4 Закону України "Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб’єктів господарювання на період встановлення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (п.15, п.16 підр.1, п. 54 підрозд. 4, п. 6. п.7 підрозд. 8 розд XX ПКУ);

• передбачено формування контролюючим органом Реєстру набувачів одноразової компенсації суб’єктам господарювання витрат, понесених за сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за найманих осіб, та здійснення розрахунку розмірів сум таких компенсацій для їх виплати суб’єктам господарювання - юридичним особам (п.п. 191.1.101 ст. 191 ПКУ).

Важливі зміни: списання податкового боргу та відстрочення його погашення

Законом України від 04.12.2020 №1072-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-Co V-2"   (опублікований у виданні «Голос України» 09.12.2020) передбачені наступні зміни:

списання податкового боргу (у тому числі штрафних санкцій і пені) платника податків, сукупний розмір якого за усіма податками і зборами не перевищує 3060 грн (включно), що обліковувався станом на 1 листопада 2020 року та залишився несплаченим/ непогашеним станом на дату списання такого боргу.

Не підлягає списанню податковий борг з податків та зборів, які відповідно до податкового, митного та іншого законодавства справляються у зв’язку із ввезенням (пересиланням) товарів на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенням (пересиланням) товарів з митної території України або території вільної митної зони, а також податковий борг осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства (п. 24 підр. 10 розд. XX ПКУ).

Тобто списується податковий борг, загальна сума якого за усіма податками і зборами не перевищує 3060 гривень (включно) станом на 01.11.2020 та залишилась непогашеною на дату списання у будь-якого платника податків, крім платників, що перебувають у процедурах банкрутства, та платників, що мають податковий борг з митних платежів.

При цьому заява на списання не подається, оскільки таке списання здійснюється одноразовао та одночасно усім платникам податків.

передбачено списання пені та штрафних санкцій у разі погашення платниками податків податкового боргу, що виник станом на 01.11.2020, протягом 6 місяців з дня набрання чинності Законом №1072 (та за умови сплати поточних податкових зобов’язань (крім визначених Законом №1072 випадків) (п. 23  підр. 10 розд. XX ПКУ);

відстрочення до 29.12.2021 року погашення податкового боргу (у тому числі штрафних санкцій, пені та процентів за користування розстроченням/відстроченням), платників податків - фізичних осіб, у тому числі самозайнятих осіб, що у загальній сумі не перевищує 6800 грн. (п. 12 підр. 10 розд. XX ПКУ);

Відстрочення здійснюється за місцем обліку платника податків – фізичної особи за його заявою, без нарахування процентів за користування таким відстроченням.

Строки сплати юридичними особами земельного податку

Об’єктом обкладення земельним податком є: - земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; - земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Підприємства - платники плати за землю самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями (п. 286.2 ст. 286 ПКУ).

Також, підприємство має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов’язку подання декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (п. 286.3 ст. 286 ПКУ).

Податкове зобов’язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками за місцезнаходженням земельної ділянки:

- щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п. 287.3 ст. 287 ПКУ).

За нововідведені  земельні ділянки платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (п. 286.3 ст. 286 ПКУ).

Податкове зобов’язання за нововідведені земельні ділянки, визначене у податковій декларації, сплачується за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п. 287.4 ст. 287 ПКУ).

У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

• при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, — у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу;

• при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, — у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу.

Ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження), встановлюється:

у розмірі не більше 3% від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1% від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3% та не більше 1% від їх нормативної грошової оцінки, а для лісових земель - не більше 0,1% від їх нормативної грошової оцінки.

Ставка податку встановлюєтьcя у розмірі нe більше 12% їx нормативної грошової оцінки зa земельні ділянки, якi перебувають у постійному користуванні cуб'єктів господарювання (крiм державної тa комунальної форм власності).

Ставки земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких не проведено, встановлюються:

за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів або в межах населених пунктів, – у розмірі не більше 5% від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по області, а для сільськогосподарських угідь – не менше 0,3% та не більше 5% від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі, а для лісових земель – не більше 0,1% від нормативної грошової оцінки площі ріллі.

Важливі зміни у застосуванні РРО єдинниками

Законом України № 1017-ІХ від 01.12.2020 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо лібералізації застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку та скасування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих штрафних санкцій» (опублікований у виданні «Голос України» 09.12.2020р.) передбачені зміни щодо застосування РРО/програмних РРО, а саме:

З 1 січня 2021 року РРО/програмні РРО повинні застосовувати:

• підприємці-платники єдиного податку другої - четвертої груп, які реалізують:

технічно складні побутові товари, що підлягають гарантійному ремонту,

ювелірні та побутові вироби з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;

лікарські засоби та вироби медичного призначення;

надають платні послуги у сфері охорони здоров’я;

при перевищенні в календарному році обсягу доходу понад 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (тобто обсяг річного доходу, при перевищенні якого РРО застосовується незалежно від виду діяльності, становитиме 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного року і якщо мінімальна зарплата на 01.01.2021 року становитеме 6 тисяч грн, то такий граничний розмір складе 1 млн 320 тис грн).

З 1 січня 2022 року РРО та/або програмні РРО повинні застосовувати всі фізичні особи-підприємці- платники єдиного податку (крім ФОП-платників єдиного податку першої групи).

Нагадаємо, що до 01.01.2021 року РРО/ програмні РРО повинні застосовувати підприємці - платники єдиного податку 2-4 груп у разі:

 - перевищення в календарному році незалежно від обраного виду діяльності обсягу доходу понад 1 млн. грн.;

 - здійснення реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення.

Важливі зміни: сума податкового боргу, з якої застосовуються заходи стягнення

10.12.2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 04.12.2020 р. № 1072-ІХ, яким врегулювані питання застосування заходів стягнення, а саме: 

податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Строк давності для стягнення податкового боргу розпочинається не раніше дня виникнення податкового боргу у сумі, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (п. 59.1 ст. 59 ПКУ);

право податкової застави не застосовується, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (п. 89.2 ст. 89 ПКУ).

Отже, збільшено мінімальний поріг суми податкового боргу до 3060 гривень, до якої не застосовуються заходи стягнення (до змін було 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 1020 грн).

Тобто, якщо загальна сума податкового боргу не перевищує 3060 гривень, то  податкові органи:

• не направляють боржнику податкові вимоги та не застосовують заходи стягнення,

• майно боржників не передається в податкову заставу.

Якщо загальна сума податкового боргу перевищує 3060 грн., податковий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків та застосовує заходи стягнення спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу. Також майно боржників буде передаватись в податкову заставу у разі, якщо загальна сума податкового боргу перевищуватиме 3060 грн.

Важливі зміни: єдинників першої групи тимчасово звільнено від сплати єдиного податку та єдиного внеску

Законом України  "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-Co V-2" від 04.12.2020 №1072-ІХ       (опублікований у виданні «Голос України» 09.12.2020р.), передбачені пільги для фізичних осіб-підприємців платників єдиного податку 1-ї групи.

Так, платники єдиного податку першої групи тимчасово звільняються:

- від сплати єдиного податку за грудень 2020 року та січень – травень 2021 року, (крім випадків порушення умов застосування першої групи платників єдиного податку) (п. 529  підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення « ПКУ);

- від нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску за періоди з 1 по 31 грудня 2020 року, з 1 по 31 січня, з 1 по 28 лютого, з 1 по 31 березня, з 1 по 30 квітня та з 1 по                   31 травня 2021 року за себе. Такі особи можуть прийняти рішення про нарахування, обчислення та сплату єдиного внеску за зазначені періоди в розмірах та порядку, визначених Законом про ЄВ. У такому разі інформація про сплачені суми зазначається у звітності про нарахування єдиного внеску (п. 910.1 розд. VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування").

Для фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування і належать до першої групи платників єдиного податку та які не сплачували страхові внески за періоди з 1 по 31 грудня 2020 року, з 1 по 31 січня, з 1 по 28 лютого, з 1 по 31 березня, з 1 по 30 квітня та з 1 по 31 травня 2021 року такі періоди включаються до страхового стажу та вважається, що страхові суми було сплачено у розмірі мінімального страхового внеску, визначеного законодавством для кожного з таких періодів" (п. 145.1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування").

Тобто єдиний внесок та єдиний податок спрощенці 1-ї групи можуть не сплачувати за грудень 2020 року та 5 місяців з січня по травень (включно) 2021 року. Важливо, що законом чітко визначено, що ці місяці несплати єдиного внеску включаються до страхового стажу єдинника 1-ї групи.

ГУ ДПС у Запорізькій області інформує

Від торгівлі підакцизними товарами запорізькі місцеві бюджети отримали 165 мільйонів

У січні-листопаді до місцевих бюджетів регіону надійшло 165 мільйонів 443 тисячі гривень акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизною продукцією. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов сплачена сума на 8,3 мільйона або на 5 відсотків перевищила рівень аналогічного періоду минулого року.

Лише у листопаді підприємці і компанії спрямували до скарбниць громад 14,5 мільйона, що на 508 тисяч більше, ніж торік.

Для реалізації підакцизних товарів суб'єкти господарювання отримали у податковій 8753 ліцензії, сплативши за них 36,8 мільйона гривень. Зокрема, податківці видали 5206 ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, 3547 – на продаж тютюнових виробів. Крім того, призупинено дію 1367 дозволів, анульовано 2474.

Станом на початок грудня кількість діючих ліцензій склала 8142. З переліком цих документів можна ознайомитись за посиланням: https://zp.tax.gov.ua/reestr-vidanih-licenziy.

Також за 11 місяців у сфері обігу підакцизної продукції фахівці податкової служби провели 791 перевірку суб'єктів господарювання. За виявлені порушення законодавства, яке регулює обіг підакцизних товарів, застосовані фінансові санкції у вигляді штрафів на загальну суму 82,2 мільйона гривень.

Електронні сервіси податкової: запоріжці дізналися більше про переваги і можливості онлайн-послуг

Переваги переходу з "паперової" звітності на електронну та користування цифровими послугами стали головними темами вебінару, який провели представники податкової служби для платників регіону.

Заступниця начальника ГУ ДПС у Запорізькій області Олена Щедровська та фахівчиня ГУ ДПС області Ольга Романенко розповіли про можливості дистанційних послуг.

Податківці продемонстрували функціонал Електронного кабінету платника, зокрема, процес формування і подання звітності фізичними особами-підприємцями, листування з податковою.

Крім того, учасників онлайн зустрічі ознайомили з можливостями вебпорталу ДПС України та офіційними джерелами отримання податкової інформації у соцмережі – сторінками ДПС України та ДПС у Запорізькій області у Facebook.

У другій частині заходу спікери відповіли на запитання стосовно практичного користування електронними сервісами.

Запис трансляції вебінару дивіться на каналі ДПС Запоріжжя в Youtube:

https://www.youtube.com/channel/UCM9GDhiRJWMQZ-FcjLqsH8g.

Керівники профільних громадських об’єднань долучились до публічного обговорення податкових новацій

Керівник податкової службі Запорізької області Роман Афонов провів круглий стіл, присвячений останнім нововведенням у податковому законодавстві та нагальним проблемам бізнес-спільноти регіону. У зустрічі взяли участь очільники та члени провідних громадських об’єднань "Бізнес-Союз "Порада", "Ніка", "Потенціал", Громадської ради при податковій службі та інших.

Як зазначив Роман Афонов, нещодавно прийняті зміни до Податкового кодексу та інших законів України спрямовані на підтримку бізнесу в період карантину та потребують роз'яснення серед платників. Тому важливим є об'єднання зусиль у доведенні цих законодавчих новацій для запорізької бізнес-спільноти.

Під час заходу учасники детально розглянули основні з них:

– надання одноразової компенсації та одноразової матеріальної допомоги компаніям і підприємцям;

– звільнення платників єдиного податку першої групи від сплати єдиного податку і єдиного внеску;

– списання податкового боргу (у томі числі пені та штрафних санкцій), а також відстрочення погашення суми податкового боргу;

– збільшення мінімального порогу суми податкового боргу, до якого не застосовуються заходи стягнення;

– відтермінування застосування РРО для підприємців-"єдинників" та інші.

У ході засідання учасники обговорили найбільш актуальні для бізнесу питання.

За підсумками зустрічі сторони домовилися розвивати взаємодію, зокрема, у посиленні інформування та підтримки платників податків.

Запорізькі компанії перерахували до держбюджету 687 мільйонів гривень податку на прибуток

У січні-листопаді з доходів запорізьких підприємств і установ до державного бюджету надійшло 687 мільйонів гривень податку на прибуток (не враховуючи дані врахування великих платників, обліковані в Східному управлінні Офісу ВПП ДПС). У листопаді суб'єкти господарювання перерахували 160 мільйонів.

З початку року найбільші надходження забезпечили платники м. Запоріжжя – 475,8 мільйона, м. Мелітополь, Мелітопольського та Веселівського районів – 71 мільйон, м. Бердянськ, Бердянського та Приморського районів – 48,5 мільйона, м. Токмак, Токмацького та Чернігівського районів – 19,6 мільйона, Пологівського, Більмацького та Розівського районів – 19,4 мільйона, Вільнянського, Новомиколаївського районів – 11,6 мільйона, Запорізького району – 11 мільйонів тощо.

Всього на території регіону нараховується 920 компаній, організацій та установ, які є платниками податку на прибуток.

Нагадаємо, відповідно до змін, внесених Законом України № 1072, починаючи з 10 грудня 2020 року платник податку на прибуток підприємств матиме можливість зменшити фінансовий результат до оподаткування та відповідно не враховувати при визначенні суми податкових зобов’язань з цього податку за звітний період суми доходу у вигляді:

- отриманої одноразової компенсації його витрат, понесених за сплату єдиного внеску за найманих осіб;

- списаних за звітний період штрафних санкцій і пені, нарахованих за податковим боргом, що виник станом на 1 листопада 2020 року.

Запорізькі добувні підприємства збільшили сплату податків на 125 мільйонів

У січні-листопаді запорізькі підприємства спрямували до бюджетів усіх рівнів 511 мільйонів гривень рентної плати за користування надрами (без даних великих підприємств, які обслуговуються в Східному управлінні Офісу ВПП ДПС). Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, порівняно з аналогічним періодом минулого року надходження збільшились на 125 мільйонів або на 32 відсотки.

Із загальної суми до державного бюджету сплачено 356,5 мільйона, до місцевих скарбниць – 154,7 мільйона.

Найбільші платежі надійшли від суб'єктів господарювання Василівського та Михайлівського районів – 461,6 мільйона, м. Запоріжжя – 17,4 мільйона, м. Токмак, Токмацького та Чернігівського районів – 7,9 мільйона, Пологівського, Більмацького та Розівського районів – 7 мільйонів, Вільнянського, Новомиколаївського районів – 4,4 мільйона, Запорізького району – 3,8 мільйона, м. Бердянськ, Бердянського та Приморського районів – 3 мільйони, м. Мелітополь, Мелітопольського та Веселівського районів – 2,9 мільйона тощо.

Всього у податковій службі регіону зареєстровано 590 підприємств і установ, які користуються надрами та видобувають корисні копалини.

Крім того, з початку року 517 запорізьких компаній і підприємців перерахували до бюджетів майже 189 мільйонів гривень рентної плати за спеціальне використання води. Зокрема, держбюджет отримав 104 мільйони, місцеві – 85 мільйонів.

Значні відрахування забезпечили енергодарські, кам’янсько-дніпровські та великобілозерські платники – 141 мільйон, суб'єкти господарювання м. Запоріжжя сплатили 19,4 мільйона, якимівські та приазовські – 3,5 мільйона, мелітопольські та веселівські – 1,6 мільйона, токмацькі та чернігівські – 1,5 мільйона.

Запоріжці сплатили 7 мільярдів гривень податку на доходи фізосіб

З початку року роботодавці і мешканці регіону спрямували до бюджетів усіх рівнів 7 мільярдів 609 мільйонів гривень податку на доходи фізичних осіб (без даних великих платників, зареєстрованих у Східному управлінні Офісу ВПП ДПС). Минулорічний рівень сплати перевищено на 560 мільйонів 640 тисяч або на 8 відсотків.

Коментуючи надходження, начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов повідомив, що із загальної суми 1,9 мільярда надійшло до державного бюджету, що на 140 мільйонів більше, ніж торік. До місцевих бюджетів направлено 5,7 мільярда, зростання до показника 11 місяців 2019 року склало 420 мільйонів.

Так, до міської скарбниці м. Запоріжжя перераховано 2 мільярди 400 мільйонів, від платників м. Енергодар, Кам’янсько-Дніпровського та Великобілозерського районів бюджети громад отримали 826,6 мільйона, м. Мелітополь, Мелітопольського та Веселівського районів – 595,4 мільйона, м. Бердянськ, Бердянського та Приморського районів – 438 мільйонів, Василівського та Михайлівського районів – 356,5 мільйона, Пологівського, Більмацького та Розівського районів – 284 мільйони, Оріхівського та Гуляйпільського районів – 187 мільйонів тощо.

Основними видами доходів, з яких забезпечені надходження ПДФО, є заробітна плата (85 відсотків), грошове забезпечення військовослужбовців (6 відсотків), прибутки від паїв, дивідендів (6 відсотків).

Усього станом на початок грудня у Запорізькій області нараховується 74,4 тисячі платників податку на доходи фізосіб, з яких 55,6 тисячі – це фізичні особи, 18,8 тисячі – суб'єкти господарювання-юридичні особи.

Підтримка запорізького підприємництва в умовах карантинних обмежень: напружений діалог представників бізнес-спільноти і органів влади

У Запоріжжі розпочала діяльність робоча група з питань підтримки бізнесу. У обговоренні найбільш актуальних питань взяли участь представники всіх профільних громадських об'єднань, підприємці регіону, а також директор Департаменту економічного розвитку і торгівлі Запорізької облдержадміністрації Оксана Матвіїшина, заступник начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Руслан Рачинський, в. о. начальника управління податкового аудиту ГУ ДПС області Дмитро Шепель, керівники інших державних органів влади та представники  депутатського корпусу.

Сторони розглянули проблемні питання запорізьких компаній і підприємців, передусім, їх діяльності під час карантину та обмежувальних заходів.

Руслан Рачинський довів до присутніх основні законодавчі новації, які були прийняті для підтримки суб’єктів господарювання. Зокрема, це надання одноразової допомоги підприємцям та компенсації роботодавцям, звільнення платників спрощеної системи оподаткування першої групи від сплати єдиного податку і єдиного внеску, а також списання та відстрочення податкового боргу та списання недоїмки.

Учасники наголосили на конкретних питаннях суб'єктів господарювання у різних сферах, у тому числі, про найгостріші проблеми готельного бізнесу, громадського харчування, сільського господарства, будівництва та інших.

За результатами відкритого діалогу з представниками бізнесу були окреслені першочергові пропозиції щодо змін законодавства, зокрема, на період локдауну нараховувати єдиний внесок тільки за фактично відпрацьований час; для ФОП, які припинили діяльність та не отримували доходи, списувати недоїмку з ЄВ автоматично без подання заяви; переглянути підхід до вибору КВЕДів, на які поширюється державна допомога у зв’язку з посиленням карантинних заходів, а також активізувати боротьбу зі стихійною торгівлею. Усі пропозиції будуть направлені до органів центральної влади для подальшої їх реалізації.

Комунікаційна онлайн-платформа про податки: що чекає запорізький бізнес у 2021 році

У Запоріжжі відбулася чергова онлайн-зустріч керівництва податкової служби регіону із запорізькою бізнес спільнотою. У відеоконференції взяли участь представники малого і середнього підприємництва, президент ЗОСППР "Потенціал" Олександр Головко, начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, заступник начальника Руслан Рачинський та в. о. начальника управління податкового аудиту Дмитро Шепель.

Розпочинаючи спілкування, очільник регіональної ДПС акцентував увагу на останніх новаціях податкового законодавства. Роман Афонов підкреслив, що, враховуючи значну кількість змін, наразі фахівці служби проводять активну інформаційну роботу серед платників.

Основна частина обговорення була присвячена нововведенням, які запроваджуються Законами України від 1 грудня 2020 року № 1017-ІХ та від 4 грудня №1072-ІХ.

У форматі запитання-відповіді підприємці отримали фахові роз'яснення щодо особливостей ведення первинної документації, списання і відстрочення податкового боргу, звільнення підприємців спрощеної системи І групи від сплати єдиного внеску і єдиного податку, відтермінування обов'язкового застосування РРО, скасування деяких штрафних санкцій у сфері обігу готівки, ліцензування роздрібного продажу підакцизних товарів, оподаткування земельних ділянок та нерухомості. Також присутніх цікавили питання роботи ФОПів на ринках комунальної форми власності, протидії нелегальній торгівлі та відповідальності за діяльність без реєстрації підприємницької діяльності та дозвільних документів.

« повернутися