Роз’яснення законодавства

Дата: 30.12.2020 12:58

Кількість переглядів: 460

Увага! Спливає термін для подання документів на отримання податкової знижки

Пологівський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Запорізькій області інформує нагадує платникам, що для отримання податкової знижки за 2019 рік залишилось дуже мало часу.

Податкова знижка – це документально підтверджена сума витрат, понесених громадянами у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів - фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на суму яких дозволяється зменшити суму його загального річного оподатковуваного доходу  у вигляді заробітної плати. Для того, щоб скористатися таким правом необхідно не пізніше 31 грудня 2020 року подати до податкової, за адресою проживання, декларацію про майновий стан та доходи.

Повний перелік витрат, на які платник має право зменшити свій загальний річний оподатковуваний дохід, та певні обмеження щодо застосування такого права встановлено у ст.166 Податкового кодексу України.

До основних витрат, які декларуються громадянами з метою отримання податкової знижки належать:

сума коштів, сплачених на користь закладів освіти за навчання;

частина суми процентів, сплачених за користування іпотечним кредитом;

сума коштів або вартість майна, перераховані (передані) у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям;

сума страхових платежів за договорами довгострокового страхування життя та пенсійні внески в рамках недержавного пенсійного забезпечення;

сума коштів, сплачених у зв'язку з переобладнанням транспортного засобу;

сплата видатків на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом;

сума коштів у вигляді орендної плати, фактично сплаченої платником податку, який має статус внутрішньо переміщеної особи.

Тож радимо всім, хто має на меті скористатися правом на податкову знижку, не затягувати час із подання декларації. Також рекомендуємо скористатися сервісом «Електронний кабінет платника», розміщеного на сайті ДПС України

Увага! Підприємцям про податковий борг: мінімальний поріг суми боргу збільшено

Пологівський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Запорізькій області інформує, що Законом України від 04.12.2020 р. № 1072-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (далі -  Закон № 1072), який набрав чинності 10 грудня 2020 року (опублікований у виданні «Голос України» 09.12.2020 р.) передбачено збільшення мінімального порогу суми податкового боргу, до якої не застосовуються заходи стягнення.

Законом № 1072 збільшено суму податкового боргу, відносно якої застосовуються заходи стягнення з 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (на 10.12.2020 - 1020 гривень) до 180 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (на 10.12.2020 - 3060 гривень).

Територіальні органи ДПС не будуть направляти боржнику до зазначеної суми податкового боргу податкові вимоги та застосовувати заходи стягнення. Також майно боржників не буде передаватися в податкову заставу у разі, якщо загальна сума податкового боргу не перевищуватиме 3060 гривень.

Повернути помилково та/або надміру сплачені грошові зобов’язання можна за заявою, поданою в електронній формі

Пологівський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Запорізькій області інформує, що платник податку має право на повернення надміру або помилково сплачених сум грошового зобов’язання, крім випадків наявності у платника податкового боргу.

За наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов’язання на поточний рахунок в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу - ст.43 Податкового кодексу України (далі - ПКУ).

Обов’язковою умовою повернення сум грошового зобов’язання та пені є подання платником заяви про повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються на підставі поданої платником податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені - п. 43.3 ст. 43 ПКУ.

Для повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошового зобов’язання та пені (крім єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування) платник протягом 1095 днів від дня їх виникнення має подати до територіального органу ДПС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми заяву у довільній формі з зазначенням напряму перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.

Звертаємо увагу, що платники податків мають можливість подати заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошового зобов’язання та пені (крім єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування) в електронній формі через приватну частину Електронного кабінету за ідентифікатором форми J/F 1302001 або у довільній формі через меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету.

Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням електронного цифрового підпису (кваліфікованого електронного підпису), отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

 Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

Також заява може бути подана платником податків до територіального органу ДПС засобами програмного забезпечення ІТС «Єдине вікно подання електронної звітності».

Додатково до заяви платник може подати копію платіжного документа, на виконання якого помилково та/або надміру сплачений платіж перераховано до бюджету (абз 5. п. 2 розд. ІІ Порядку).

Закон України № 1017: застосування РРО та ПРРО з 01.01.2021

Пологівський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Запорізькій області інформує про наступне.

Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та програмних ПРРО (далі – ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі. Встановлення норм щодо незастосування РРО у інших законах, крім Податкового кодексу України (далі – ПКУ), не допускається.

Нормами п. 296.10 ст. 296 ПКУ визначено, що РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.

Розділ І Закону України від 01 грудня 2020 року № 1017-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо лібералізації застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку та скасування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих штрафних санкцій» (далі – Закон № 1017), яким будуть внесені зміни до ПКУ, зокрема, до п. 61 підрозділу 10 розділу XX «Інші перехідні положення» ПКУ набирає чинності 01.01.2021.

Так, п. 61 підрозділу 10 розділу XX ПКУ (у редакції Закону № 1017) передбачено, що до 01 січня 2021 року РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 грн, крім тих, які здійснюють:

? реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

? реалізацію лікарських засобів та виробів медичного призначення.

З 01 січня 2021 року до 01 січня 2022 року РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:

? реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

? реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;

? реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника

Пологівський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Запорізькій області нагадує, у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464), а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Норми встановлені ч. 11 ст. 9 Закону № 2464.

Частиною 12 ст. 9 Закону № 2464 визначено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов’язаннями із сплати єдиного внеску зобов’язань із сплати податків, інших обов’язкових платежів, передбачених законом, або зобов’язань перед іншими кредиторами зобов’язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов’язаннями, крім зобов’язань з виплати заробітної плати (доходу).

Термін дії кваліфікованого сертифіката можна перевірити он-лайн

Пологівський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Запорізькій області нагадує платникам, що перевірити термін дії кваліфікованого сертифіката відкритого ключа, отриманого в Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС (КН ЕДП ІДД ДПС), можна на офіційному інформаційному ресурсі КН ЕДП ІДД ДПС для цього необхідно обрати Головна/«Пошук сертифікатів та СВС»/«Пошук сертифікатів».

В полі «код ЄДРПОУ» зазначається відповідно код ЄДРПОУ (для юридичних осіб) та в полі «Реєстраційний номер облікової картки платника податків» – відповідно реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта у разі, якщо через релігійні переконання користувач в установленому порядку відмовився від реєстраційного номеру облікової картки платника податків та має відповідну відмітку у паспорті (для фізичних осіб). В полі «УНЗР ІD картки» зазначається унікальний номер запису у реєстрі ІD картки (для фізичних осіб).

Пошук сертифікатів користувачем може здійснюватися також за одним або декількома реквізитами.

Після проставляння відповідних реквізитів користувачу необхідно натиснути «Пошук». У вікні «Результати пошуку» з’являються відомості про початок та закінчення строку дії кваліфікованого сертифіката відкритого ключа.

Підприємці вестимуть облік доходів і витрат з 1 січня 2021 року по-новому

Пологівський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє, що 1 січня 2021 року для фізичних осіб – підприємців змінюється порядок ведення обліку доходів і витрат. Зокрема,

- фізичні особи-підприємці на загальній системі оподаткування та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність зобов’язані будуть вести облік доходів і витрат від такої діяльності за встановленою формою в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через Електронний кабінет. Типова форма такого обліку та порядок його ведення визначається Міністерством фінансів України. Слід зазначити, що на сьогодні і до моменту затвердження нової форми залишається чинною діюча Книга обліку доходів і витрат;

- фізичні особи-підприємці – платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками ПДВ, матимуть право вести облік у довільній формі як у паперовому так і в електронному вигляді шляхом помісячного відображення отриманих доходів;

- фізичні особи-підприємці – платники єдиного податку третьої групи, які є платниками ПДВ, зможуть вести облік у довільній формі як у паперовому так і в електронному вигляді шляхом помісячного відображення доходів та витрат.

Також з 1 січня 2021 року скасовано вимогу для платників єдиного податку щодо реєстрації Книги у податкових органах. При цьому, платникам не потрібно подавати будь-які заяви чи повідомлення до контролюючого органу щодо скасування реєстрації книг, які були зареєстровані у 2020 році.

Слід зазначити, що при веденні обліку у довільній формі платники єдиного податку вправі застосовувати будь-який спосіб обліку доходів: це можуть бути записи у будь-якому довільному реєстрі – паперовому зошиті, журналі, чи в електронній таблиці у файлі Excel. У тому числі платники зможуть продовжувати вести Книгу обліку доходів (для платників єдиного податку першої, другої та третьої груп, які не є платниками податку на додану вартість) та Книгу обліку доходів і витрат (для платників єдиного податку третьої групи, які є платниками податку на додану вартість) за діючими на сьогодні формами.

Крім цього, зміни щодо форми ведення обліку доходів і витрат не скасовують обов'язку для всіх платників податків щодо ведення обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів (документів на придбані товари) та їх належне зберігання. Тому інформація про місячні обсяги доходу, яку підприємці будуть з 1 січня 2021 року заносити до довільної Книги обліку доходів/витрат, має відповідати змісту первинних документів за відповідний період.

Для платників єдиного податку, які є платниками ПДВ, продовжуватимуть діяти всі вимоги Податкового кодексу України (далі – ПКУ) щодо обліку ПДВ.

Разом із тим податкові органи матимуть право запросити інформацію про обраний вид обліку доходів і витрат у порядку визначеному ПКУ для перевірки дотримання платником граничного обсягу доходу за відповідний період. Тому записи в узагальнюючому реєстрі мають містити інформацію щонайменше про місячні обсяги доходу, оскільки вони є джерелом інформації для складання платником податку звітності з єдиного податку.

Слід зазначити, що Книги обліку, які ведуть фізичні особи-підприємці необхідно зберігати у платника податку протягом 3 років після закінчення звітного періоду, в якому здійснено останній запис.

Відповідальність роботодавця за несплату/несвоєчасну сплату ЄВ

Пологівський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Запорізькій області інформує, що у разі несвоєчасної сплати або не в повному обсязі єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) до платника застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 20 відсотків несплачених або несвоєчасно сплачених сум єдиного внеску.

За несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів), накладається штраф у розмірі 10 відсотків таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум.

На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення.

За порушення порядку нарахування, обчислення і строків сплати єдиного внеску посадові особи платників єдиного внеску несуть адміністративну відповідальність.

Несплата або несвоєчасна сплата єдиного внеску, у тому числі авансових платежів, у сумі, що не перевищує трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, – тягне за собою накладення штрафу від сорока до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, за повторне за рік вчинення таких дій – від ста п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Несплата або несвоєчасна сплата єдиного внеску, у тому числі авансових платежів, у сумі більше трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – тягне за собою накладення штрафу від вісімдесяти до ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, за повторне за рік вчинення таких дій – від ста п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

2. Важливі зміни: списання недоїмки з єдиного внеску самозайнятим особам

Законом України від 04.12.2020 №1072-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-Co V-2" (опублікований у виданні «Голос України 09.12.2020) передбачається списання недоїмки з єдиного внеску (пункт 915 розд. VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування"), а саме:

Підлягають списанню за заявою платника несплачені станом на 01.12.2020 року суми недоїмки з єдиного внеску за період з 01.01.2017 до 01.12.2020, а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмкиі:

•          фізичним особам - підприємцям (крім підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування);

•          особам, які провадять незалежну професійну діяльність;

•          членам фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах.

Таке списання здійснюється, якщо зазначеними платниками не отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та за умови подання до 1 березня 2021 року:

а) особами, які на дату подання заяви про списання недоїмки є платниками, або у періоді з 01.01.2017 до дати подання заяви вважалися фізичним  особами -підприємцями (крім підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування):

 - державному реєстратору за місцем знаходження реєстраційної справи фізичної особи-підприємця заяви про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності;

- та до податкового  органу – звітності з єдиного внеску з 01.01.2017 року до 01.12.2020 року. Такі документи подаються виключно у випадку, якщо вони не були подані раніше.

 б) особами, які станом на дату подання заяви про списання недоїмки є платниками, або у періоді з 01.01.2017 до дати подання заяви вважалися особам, які провадять незалежну професійну діяльність, або членам фермерського господарства:

- до податкового органу за основним місцем обліку заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску;

- та звітності з єдиного внеску за період з 01.01.2017 до 01.12.2020. Такі документи подаються виключно у випадку, якщо вони не були подані раніше.

Після отримання у встановленому законом порядку відповідних відомостей від державного реєстратора або заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та за умови подання платником єдиного внеску зазначених документів (якщо відповідні документи не були подані раніше) податковий орган протягом 15 робочих днів проводить камеральну перевірку, за результатами якої приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені або вмотивоване рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.

Рішення про відмову списання недоїмки, штрафних санкцій і пені може бути прийнято, якщо за результатами перевірки буде встановлено, що:

1) платник отримав дохід (прибуток) від здійснення підприємницької та/або незалежної професійної діяльності протягом періоду з 01.01.2017 до 01.12.2020;

2) суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були в повному обсязі самостійно сплачені платником або стягнуті.

Якщо суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були частково самостійно сплачені платником та/або стягнуті у порядку, передбаченому цим Законом, податковий орган приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені у частині, що залишилася несплаченою.

Важливі зміни: підтримка бізнесу в період карантину

Законом України від 04.12.2020 №1072-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-Co V-2"   (опублікований у виданні «Голос України 09.12.2020) передбачені наступні зміни:

•            звільнення платників єдиного податку першої групи:

від сплати єдиного податку за грудень 2020 року та січень – травень 2021 року (крім випадків порушення умов застосування першої групи платників єдиного податку) (п. 529  підрозд. 10 розд. XX ПКУ);

від нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску за грудень 2020 року, січень – травень (включно) 2021 року за себе. Такі особи можуть прийняти рішення про нарахування, обчислення та сплату єдиного внеску за зазначені періоди в розмірах та порядку, визначених Законом про ЄВ. Інформація про такі сплачені суми зазначається у звітності про нарахування єдиного внеску (п. 910.1 розд. VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування").

для платників єдиного податку 1 групи, які не сплачували страхові внески за грудень 2020 року, січень – травень 2021 року, такі періоди включаються до страхового стажу та вважається, що страхові суми було сплачено у розмірі мінімального страхового внеску (п. 145.1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування");

• визначено, що право податкової застави не застосовується, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3060 грн) (п. 89.2 ст. 89 ПКУ);

• визначено, що податкова вимога не надсилається, а заходи, спрямовані на погашення податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3060 грн) (п. 59.1 ст. 59 ПКУ);

•  передбачено відстрочення до 29.12.2021 року погашення податкового боргу (у тому числі штрафних санкцій, пені та процентів за користування розстроченням/відстроченням), платників податків - фізичних осіб, у тому числі самозайнятих осіб, що у загальній сумі не перевищує 6800 грн.

 Відстрочення здійснюється за місцем обліку платника податків – фізичної особи за його заявою, без нарахування процентів за користування таким відстроченням. Списання податкового боргу без подання заяви здійснюється, якщо його сукупний розмір за усіма податками і зборами не перевищує 3060 грн (включно) станом на 1 листопада 2020 року та залишився несплаченим/непогашеним станом на дату списання (п. 12 підр. 10 розд. XX ПКУ);

• списання пені та штрафних санкцій у разі погашення платниками податків податкового боргу, що виник станом на 01.11.2020, протягом 6 місяців з дня набрання чинності Законом №1072 та за умови сплати поточних податкових зобов’язань (крім визначених Законом №1072 випадків) (п. 23  підр. 10 розд. XX ПКУ);

• списання податкового боргу платникам податків (у тому числі штрафних санкцій та пені) у разі, якщо сукупний розмір боргу платника за усіма податками і зборами не перевищує 3060 грн та його не погашено станом на 01.11.2020 року (п. 24 підр. 10 розд. XX ПКУ);

• визначено, що підлягають списанню за заявою платника несплачені станом на 01.12.2020 року суми недоїмки з єдиного внеску за період з 01.01.2017 до 01.12.2020, а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки, нараховані:

фізичним особам - підприємцям (крім підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування);

особам, які провадять незалежну професійну діяльність;

членам фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах.

Таке списання здійснюється, якщо зазначеними платниками не отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та за умови подання до 1 березня 2021 року заяви та документів;

•  встановлено, що не оподатковується податком на доходи фізичних осіб, податком на прибуток підприємств, єдиним податком доходи (одноразова матеріальна допомога, компенсації), отримані відповідно до ст. 2 - 4 Закону України "Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб’єктів господарювання на період встановлення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (п.15, п.16 підр.1, п. 54 підрозд. 4, п. 6. п.7 підрозд. 8 розд XX ПКУ);

•  передбачено формування контролюючим органом Реєстру набувачів одноразової компенсації суб’єктам господарювання витрат, понесених за сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за найманих осіб, та здійснення розрахунку розмірів сум таких компенсацій для їх виплати суб’єктам господарювання - юридичним особам (п.п. 191.1.101 ст. 191 ПКУ).

Що необхідно знати підприємцям про сплату єдиного внеску з 1 січня 2021 року?

Законом України від 13.05.2020 №592-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», передбачені зміни у сплати єдиного внеску самозяйнятими особами, які набувають чинності з 01.01.2021 року, а саме:

• для фізичних осіб - підприємців (крім тих, які обрали спрощену систему оподаткування), осіб, які провадять незалежну професійну діяльність та членів фермерського господарства скасовується обов’язок сплачувати мінімальний розмір єдиного соціального внеску за місяці, у яких не було отримано доходу (прибутку) (п.2 част. першої ст. 7 Закону «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» №2464).

Тобто, для фізичних осіб, які застосовують загальну систему оподаткування, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та членів фермерського господарства, у разі якщо не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, самостійне визначення бази нарахування єдиного внеску є виключно правом, а не обов’язком для зазначених платників.

• звільняються від сплати за себе єдиного внеску фізичні особи-підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, якщо вони отримують пенсію за віком, або за вислугу років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску тільки добровільно (част. четверта ст. 4 Закону № №2464).

• звільняються від сплати єдиного внеску за себе (п.98 розд.VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2464):

- особи, які провадять незалежну професійну діяльність, за умови взяття їх на облік як фізичних осіб  - підприємців і провадження ними одного виду діяльності одночасно як фізичною особою  - підприємцем, так і особою, яка провадить незалежну професійну діяльність;

- особи, які провадять незалежну професійну діяльність та фізичні особи  - підприємці, які мають основне місце роботи, за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску.

Крім того, нагадаємо, що Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-Co V-2"  від 04.12.2020 №1072-ІХ:

- звільнено від нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску платників єдиного податку першої групи за періоди з 1 по 31 грудня 2020 року, з 1 по 31 січня, з 1 по 28 лютого, з 1 по 31 березня, з 1 по 30 квітня та з 1 по 31 травня 2021 року за себе.

Тобто єдиний внесок спрощенці 1-ї групи не сплачують за грудень 2020 року та 5 місяців з січня по травень (включно) 2021 року. Важливо, що законом чітко визначено, ці місяці несплати єдиного внеску включаються до страхового стажу єдинника 1-ї групи.

Важливі зміни: спрощенців першої групи тимчасово звільнено від сплати єдиного податку та єдиного внеску

Законом України  "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-Co V-2" від 04.12.2020 №1072-І (опублікований у виданні «Голос України» 09.12.2020р.), передбачені пільги для фізичних осіб-підприємців платників єдиного податку 1-ї групи.

Так, платники єдиного податку першої групи тимчасово звільняються:

- від сплати єдиного податку за грудень 2020 року та січень – травень 2021 року, (крім випадків порушення умов застосування першої групи платників єдиного податку) (п. 529  підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення « ПКУ);

- від нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску за періоди з 1 по 31 грудня 2020 року, з 1 по 31 січня, з 1 по 28 лютого, з 1 по 31 березня, з 1 по 30 квітня та з 1 по 31 травня 2021 року за себе. Такі особи можуть прийняти рішення про нарахування, обчислення та сплату єдиного внеску за зазначені періоди в розмірах та порядку, визначених Законом про ЄВ. У такому разі інформація про сплачені суми зазначається у звітності про нарахування єдиного внеску (п. 910.1 розд. VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування").

Для фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування і належать до першої групи платників єдиного податку та які не сплачували страхові внески за періоди з 1 по 31 грудня 2020 року, з 1 по 31 січня, з 1 по 28 лютого, з 1 по 31 березня, з 1 по 30 квітня та з 1 по 31 травня 2021 року такі періоди включаються до страхового стажу та вважається, що страхові суми було сплачено у розмірі мінімального страхового внеску, визначеного законодавством для кожного з таких періодів" (п. 145.1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування").

Тобто єдиний внесок та єдиний податок спрощенці 1-ї групи можуть не сплачувати за грудень 2020 року та 5 місяців з січня по травень (включно) 2021 року. Важливо, що законом чітко визначено, що ці місяці несплати єдиного внеску включаються до страхового стажу єдинника 1-ї групи.

Важливі зміни у застосуванні РРО єдинниками

Законом України № 1017-ІХ від 01.12.2020 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо лібералізації застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку та скасування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих штрафних санкцій» (опублікований у виданні «Голос України» 09.12.2020р.) передбачені зміни щодо застосування РРО/програмних РРО, а саме:

З 1 січня 2021 року РРО/програмні РРО повинні застосовувати:

•  підприємці-платники єдиного податку другої - четвертої груп, які реалізують:

технічно складні побутові товари, що підлягають гарантійному ремонту,

ювелірні та побутові вироби з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;

лікарські засоби та вироби медичного призначення;

надають платні послуги у сфері охорони здоров’я;

при перевищенні в календарному році обсягу доходу понад 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (тобто обсяг річного доходу, при перевищенні якого РРО застосовується незалежно від виду діяльності, становитиме 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного року і якщо мінімальна зарплата на 01.01.2021 року становитеме 6 тисяч грн, то такий граничний розмір складе 1 млн 320 тис грн).

З 1 січня 2022 року РРО та/або програмні РРО повинні застосовувати всі фізичні особи-підприємці- платники єдиного податку (крім ФОП-платників єдиного податку першої групи).

Нагадаємо, що до 01.01.2021 року РРО/ програмні РРО повинні застосовувати підприємці - платники єдиного податку 2-4 груп у разі:

 - перевищення в календарному році незалежно від обраного виду діяльності обсягу доходу понад 1 млн. грн.;

 - здійснення реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення.

Строк сплати юридичними особами земельного податку

Об’єктом обкладення земельним податком є: - земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; - земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Підприємства - платники плати за землю самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями (п. 286.2 ст. 286 ПКУ).

Також, підприємство має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов’язку подання декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (п. 286.3 ст. 286 ПКУ).

Податкове зобов’язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками за місцезнаходженням земельної ділянки:

- щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п. 287.3 ст. 287 ПКУ).

За нововідведені  земельні ділянки платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (п. 286.3 ст. 286 ПКУ).

Податкове зобов’язання за нововідведені земельні ділянки, визначене у податковій декларації, сплачується за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п. 287.4 ст. 287 ПКУ).

У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

• при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, — у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу;

• при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, — у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу.

Також, після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, на суму податкового боргу нараховується пеня відповідно до норм ст. 129 ПКУ.

Ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження), встановлюється:

?         у розмірі не більше 3% від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1% від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3% та не більше 1% від їх нормативної грошової оцінки, а для лісових земель - не більше 0,1% від їх нормативної грошової оцінки.

Ставка податку встановлюєтьcя у розмірі нe більше 12% їx нормативної грошової оцінки зa земельні ділянки, якi перебувають у постійному користуванні cуб'єктів господарювання (крiм державної тa комунальної форм власності).

Ставки земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких не проведено, встановлюються:

за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів або в межах населених пунктів, – у розмірі не більше 5% від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по області, а для сільськогосподарських угідь – не менше 0,3% та не більше 5% від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі, а для лісових земель – не більше 0,1% від нормативної грошової оцінки площі ріллі.

ГУ ДПС у Запорізькій області інформує

Податкові борги запорізьких платників скоротилися на 182 мільйони

З початку року податкова заборгованість у Запорізькій області зменшилась на 182 мільйони. Зокрема, до державного бюджету надійшло 107,6 мільйона, до місцевих скарбниць – 74,4 мільйона.

У результаті заходів, що вживалися відповідно до вимог Податкового кодексу України, значні суми надійшли від стягнення платіжними вимогами та вилучення коштів з рахунків боржників – 16,6 мільйона. Від підприємств, які знаходяться в процедурах банкрутства, скарбниці отримали 17,8 мільйона. За рахунок виділених коштів органів управління комунальних і державних підприємств до бюджетів залучено 2,6 мільйона тощо.

Крім того, фахівці податкової служби подали до суду 803 позови про стягнення боргу в сумі 783 мільйони. На даний час винесені 201 рішення на суму 453 мільйони, з якої до скарбниці спрямовано 23 мільйони.

Також за 11 місяців недоїмка з єдиного внеску скоротилась на 90,4 мільйона, у тому числі, через органи Державної виконавчої служби – 32,7 мільйона, списано понад 26 мільйонів.

Нагадаємо, відповідно до Закону України від 04.12.2020р. №1072-ІХ передбачені новацій у списанні та погашенні раніше несплачених сум податків і внесків:

– списання податкового боргу (у тому числі штрафних санкцій і пені) платника податків, сукупний розмір якого за усіма податками і зборами не перевищує 3060 гривень (включно), що обліковувався станом на 1 листопада 2020 року та залишився несплаченим/ непогашеним станом на дату списання такого боргу (заява на списання не подається) (п. 24 підр. 10 розд. XX ПКУ);

– списання пені та штрафних санкцій у разі погашення платниками податків податкового боргу, що виник станом на 1 листопада 2020 року, протягом 6 місяців з дня набрання чинності Законом №1072 (та за умови сплати поточних податкових зобов’язань (крім визначених Законом №1072 випадків) (п. 23 підр. 10 розд. XX ПКУ);

– відстрочення до 29.12.2021 року погашення податкового боргу (у тому числі штрафних санкцій, пені та процентів за користування розстроченням/відстроченням), платників податків – фізичних осіб, у тому числі самозайнятих осіб, що у загальній сумі не перевищує 6800 гривень (п. 12 підр. 10 розд. XX ПКУ).

Докладніша інформація – в інформаційному листі ДПС №17 за посиланням: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/444725.html.

У Запорізькій області ліквідовано центр мінімізації платежів до бюджету, через який проконвертовано 240 мільйонів гривень

Співробітники оперативного підрозділу податкової міліції Запорізької області спільно зі слідчим підрозділом податкової міліції ГУ ДФС у м. Києві під процесуальним керівництвом Київської міської прокуратури ліквідували "центр мінімізації платежів до бюджету" міжрегіонального характеру, створений з метою надання податкової вигоди підприємствам реального сектору. Послугами зловмисників встигли скористатися понад 20 компаній, серед яких і підрядники, що виконували роботи в рамках Національного проєкту "Велике будівництво".

Встановлено, що група осіб для реалізації злочинних намірів створила низку суб'єктів господарювання, на рахунки яких в якості плати за "фіктивні" товари та послуги надходили безготівкові грошові кошти користувачів послуг незаконної схеми. У подальшому дані кошти конвертувались у готівку за грошову винагороду фігурантам кримінального провадження.

Незаконна схема поширювалась на Запорізьку, Дніпропетровську, Київську області та м. Київ. 3агальна сума проконвертованих грошових коштів за 2 роки склала близько 240 мільйонів гривень. Тобто, фактично, це понад 40 мільйонів гривень збитків державним інтересам.

Слідство триває.

Запорізькі місцеві громади отримали 147 мільйонів гривень податку на нерухомість

У січні-листопаді до місцевих бюджетів регіону надійшло 147 мільйонів гривень податку на нерухомість. Порівняно з відповідним періодом 2019 року надходження збільшились на 22 мільйони або на 17 відсотків.

Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, за цей період компанії, організації та установи спрямували до скарбниць громад 92 мільйони, що на 8 мільйонів більше, ніж торік. Від фізичних осіб бюджети отримали 55 мільйонів, що на 14 мільйонів перевищило рівень сплати січня-листопада 2019 року.

Так, суб'єкти господарювання і мешканці м. Запоріжжя сплатили 47,3 мільйона гривень податку на нерухомість, м. Мелітополь, Мелітопольського та Веселівського районів – 27,8 мільйона, Якимівського та Приазовського районів – 17 мільйонів, м. Бердянськ, Бердянського та Приморського районів – 12,8 мільйона, Вільнянського, Новомиколаївського районів – 8,5 мільйона, Запорізького району – 7,4 мільйона, Василівського та Михайлівського районів – 6,4 мільйона тощо.

Станом на початок грудня в регіоні нараховується 41,7 тисячі платників податку на нерухомість, зокрема, 4275 СГД-юридичних осіб та 37426 фізичних осіб. З початку року фахівці податкової служби сформували і направили громадянам 52 тисячі податкових повідомлень-рішень на загальну суму зобов'язань 78,5 мільйона гривень.

Запорізькі автовласники сплатили до місцевих бюджетів майже 6 мільйонів

З початку року до місцевих бюджетів регіону надійшло 5,9 мільйона гривень транспортного податку. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, компанії і організації сплатили майже 4 мільйони, громадяни, які володіють елітними автівками, спрямували до скарбниць 1,9 мільйона.

Найбільші суми "автоподатку" отримав міський бюджет м. Запоріжжя – 3 мільйони гривень, Оріхівського та Гуляйпільського районів – 537 тисяч, м. Мелітополь, Мелітопольського та Веселівського районів – 524 тисячі, м. Бердянськ, Бердянського та Приморського районів – 418 тисяч, Пологівського, Більмацького та Розівського районів – 351 тисячу, Василівського та Михайлівського районів – 247 тисяч тощо.

Усього в регіоні станом на початок грудня зареєстровано 237 платників транспортного податку.

Нагадаємо, що ставка податку складає 25 тисяч гривень на рік. Він сплачується за легкові автомобілі з датою випуску до п'яти років та середньоринковою вартістю понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати. З переліком таких транспортних засобів можна ознайомитися на сайтах ДПС та Мінекономрозвитку:

https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/pereliki-/334862.html?fbclid=IwAR3w7UptrKTWUPLzX2XGQT9FrLlxUiBUEh57-xN9AwSrwTCg2voIg2dev3M,

http://www.me.gov.ua/Vehicles/CalculatePrice?lang=uk-UA.

Нові рахунки для сплати єдиного внеску

З 1 січня 2021 року вступають в дію нові небюджетні рахунки 3556, відкриті на ім’я територіальних органів Державної податкової служби України для сплати коштів єдиного внеску.

Заповнення платниками поля "Призначення платежу" розрахункових документів у разі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

При сплаті єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування поле "Призначення платежу" розрахункового документа заповнюється таким чином:

1 – службовий код ("*");

2 – код виду сплати ("101" – Сплата суми єдиного внеску);

3 – код за ЄДРПОУ платника, який здійснює сплату;

4 – друкується роз'яснювальна інформація про призначення платежу;

5 – не заповнюється;

6 – не заповнюється;

7 – не заповнюється.

Реквізити рахунків для сплати ЄВ розміщені за посиланням:

https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri- perelik/reestri/446361.html?fbclid=IwAR1tlefivlbgJPhKStxXCYj5J-M7TPT4T8XnVu4JuMuJQxdkkf9vEnKo4T4

Запорізькі підприємці і аграрії сплатили до бюджетів громад 1,4 мільярда

З початку року до місцевих бюджетів регіону надійшло 1 мільярд 413 мільйонів гривень єдиного податку. Це на 111 мільйонів або на 8,5 відсотка більше надходжень аналогічного періоду минулого року. Про це повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов.

Так, запорізькі підприємці спрямували до скарбниць громад 962 мільйони, суб'єкти господарювання-юридичні особи – 179 мільйонів, сільськогосподарські товаровиробники – 272 мільйони.

Найбільші суми податку сплачено до бюджету обласного центру – 741,5 мільйона, що на 92,6 мільйона більше, ніж торік. Скарбниці м. Мелітополь, Мелітопольського та Веселівського районів отримали 146 мільйонів, м. Бердянськ, Бердянського та Приморського районів – 117 мільйонів, Пологівського, Більмацького та Розівського районів – 60 мільйонів, Оріхівського та Гуляйпільського районів – 59 мільйонів, Василівського та Михайлівського районів – 53 мільйони, м. Енергодар, Кам’янсько-Дніпровського та Великобілозерського районів – 50,6 мільйона, м. Токмак, Токмацького та Чернігівського районів – 50 мільйонів тощо.

Нагадаємо, з 1 січня 2021 року ставки єдиного податку складають: для платників І групи – 227 гривень, ІІ групи – 1200 гривень, ІІІ групи – 5 відсотків від доходу або 3 відсотки від доходу для платників ПДВ. Ставка податку для агровиробників залежить від категорії земель (або водного фонду) та їх розташування (рілля, сіножаті і пасовища, багаторічні насадження, сільгоспугіддя, що перебувають в умовах закритого ґрунту тощо). Розмір платежу розраховується у відсотках від бази оподаткування, тобто, від нормативно грошової оцінки одного гектара сільгоспугідь (ріллі) з урахуванням коефіцієнта індексації.

Запорізький бізнес і влада спільно напрацьовують проекти законодавчих змін – обговорення триває

Голова Запорізької облдержадміністрації Олександр Старух провів чергове засідання регіональної робочої групи щодо комплексного вирішення проблем підприємництва. У заході взяли участь представники громадських об'єднань, підприємці, заступник начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Руслан Рачинський та в. о. начальника управління податкового аудиту ГУ ДПС області Дмитро Шепель.

Присутні розглянули запропоновані зміни до Податкового кодексу щодо розв'язання проблемних питань малого підприємництва під час карантинних обмежень. Зокрема, вони стосувалися єдиного внеску та скасування штрафних санкцій за його несвоєчасну сплату в період дії карантину, умови застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку І-ІІІ групи, посилення відповідальності за незаконне ведення підприємницької діяльності та інші. Також деякі підприємці висловили побажання щодо запровадження повного мораторію на перевірки.

За підсумками обговорення учасники вирішили надіслати узгоджені пропозиції до Ради з питань сприяння розвитку малого підприємництва при Президентові України для опрацювання та прийняття відповідних управлінських рішень.

« повернутися