A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Комиш-Зорянська селищна рада, селищна об’єднана територіальна громада
Більмацького району Запорізької області

Пологівське управління ГУ ДФС у Запорізькій області інформує !

Дата: 28.01.2021 09:51
Кількість переглядів: 25

Представники бізнесу Пологівського, Більмацького та Розівського районів погасили  понад 1 мільйон гривень боргів з єдиного внеску

За 2020 рік від платників податків Пологівського, Більмацького та Розівського районів в рахунок погашення заборгованості з єдиного внеску на загальнообов’язкове соціальне страхування надійшло 1,1 мільйон, 300 тис. грн. з цієї суми бюджети отримали через органи державної виконавчої служби.

Як повідомила завідувачка Пологівського сектору по роботі з податковим боргом управління по роботі з податковим боргом ГУ ДПС у Запорізькій області Юлія Відясова протягом 2020 року боржникам було направлено 347 вимог про сплату недоїмки з єдиного внеску. На виконанні в органах державної виконавчої служби  перебуває 172 вимоги на загальну суму 2,4 мільйона.

На даний час підприємства і приватні підприємці  трьох районів заборгували перед Пенсійним фондом  2,7 мільйона.

 

Розяснення законодавства

 

      При здійсненні розрахунків у безготівковій формі через установи банку, РРО (ПРРО) не застосовуються

Погівський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Запорізькій області нагадує, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ПРРО) зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265), із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (далі – РК).

Норми встановлені п. 1 ст. 3 Закону № 265.

Згідно з п. 1.4 глави 1 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 із змінами та доповненнями, безготівкові розрахунки – це перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.

Відповідно до п. 12 ст. 9 Закону № 265 РРО та/або ПРРО та РК не застосовуються якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (склади, місця зберігання товарів, оптова торгівля тощо).

Отже, при здійсненні розрахункових операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) застосування РРО або програмного РРО є обов’язковим.

При здійсненні розрахунків у безготівковій формі через установи банку РРО або ПРРО не застосовується..

 

Закон України № 1072: 3060 грн – сума податкового боргу, яка списується без подання заяви

Погівський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Запорізькій області нагадує, що Законом України від 04 грудня 2020 року № 1072-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», (далі – Закон № 1072) підрозділ 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено, зокрема новим п. 24.

Нормами вищезазначеного пункту встановлено, що контролюючий орган здійснює списання без подання заяви платником податків податкового боргу (у тому числі штрафних санкцій і пені) платника податків, сукупний розмір якого за усіма податками і зборами не перевищує 3060 грн (включно), що за даними інформаційно-телекомунікаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, обліковувався станом на  01 листопада 2020 року та залишився несплаченим/непогашеним станом на дату списання такого боргу.

Таке списання здійснюється без застосування положень ст. 101 ПКУ та виключно за даними, що містяться в інформаційно-телекомунікаційних системах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Списані суми підлягають відновленню у разі виявлення обставин, що свідчать про відсутність підстав для списання.

Положення п. 24 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ не застосовується щодо податкового боргу з податків та зборів, які відповідно до податкового, митного та іншого законодавства справляються у зв’язку із ввезенням (пересиланням) товарів на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенням (пересиланням) товарів з митної території України або території вільної митної зони, а також щодо осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства.

Нараховані та сплачені або стягнуті за період з дати набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» до дати списання податкового боргу відповідно до цього пункту суми податкового боргу, штрафних санкцій та пені не підлягають поверненню на поточний рахунок платника податку, не спрямовуються на погашення грошового зобов’язання (податкового боргу) з інших податків, зборів, не повертаються у готівковій формі за чеком у разі відсутності у платника податків рахунків у банках.

На списані відповідно до п. 24 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ суми не застосовуються штрафні санкції, не нараховується пеня, передбачені ПКУ, за період з дати набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» і до дати списання включно.

Списання податкового боргу згідно з п. 24 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ є підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів.

На підставі наданої контролюючим органом інформації про списані суми податкового боргу підлягають закінченню відкриті державною виконавчою службою виконавчі провадження та припиняються заходи примусового виконання рішень щодо стягнення податкового боргу з платників податків, яким здійснюється списання сум податкового боргу відповідно до цього пункту, у порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження».

 

Деклараційна кампанія 2021: граничні строки сплати податкових зобов’язань

Погівський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Запорізькій області інформує, що триває Деклараційна кампанія 2021. Фізичні особи, які отримали доходи у 2020 році, відповідно до норм Податкового кодексу України, зобов’язані подати податкову декларацію про майновий стан і доходи (Декларація).

Крім того, таким платникам необхідно сплатити податкові зобов’язання, визначені в Декларації, а саме:

до 19 лютого 2021 року (включно) – фізичними особами – підприємцями (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування);

протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку подання Декларації – фізичними особами, стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування);

02 серпня 2021 року – громадянами та особами, які здійснюють незалежну професійну діяльність.

Платник податку на доходи фізичних осіб – фізична особа, який зобов’язаний подати Декларацію, визначити та сплатити свої податкові зобов’язання, сплачує за кодами бюджетної класифікації:

«11010500» – «податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування»;

«11011001» – «військовий збір, що сплачується за результатами декларування».

Інформація про реквізити банківських рахунків для сплати податків відповідно до адміністративно-територіального устрою України оприлюднена на офіційному вебпорталі ДПС у рубриці «Бюджетні рахунки» (https://tax.gov.ua/byudjetni-rahunki/).

 

Використовуєте нелегалізовану працю – штрафи збільшено!

Погівський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Запорізькій області нагадує, що Закон України «Про Державний бюджет України на                   2021 рік» встановив розмір мінімальної заробітної плати (МЗП) з 01.01.2021 на рівні                         6 000 грн., а з 01.12.2021 – 6 500 гривень.

Новий розмір МЗП вплинув на розмір штрафних санкцій за порушення законодавства про працю, передбачених ст. 265 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП).

Так, відповідно до ст. 265 КЗпП роботодавці у разі порушення законодавства про працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу. Порядок накладення таких штрафів затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року № 509 «Про затвердження Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення» із змінами.

До юридичних та фізичних осіб – підприємців (ФОП), які мають найманих працівників, застосовуються штрафи у разі:

? фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків – у десятикратному розмірі МЗП, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення, до роботодавців юридичних осіб і ФОП, які є платниками єдиного податку першої – третьої групи застосовується попередження. Повторне порушення протягом 2-х років з дня виявлення порушення – у тридцятикратному розмірі МЗП, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

? порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі – у трикратному розмірі МЗП, встановленої законом на момент виявлення порушення;

? недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці (наприклад, за не оплату роботи в нічний час, роботу в вихідний або святковий день, понадурочну роботу та інші питання оплати праці) – у двократному розмірі МЗП, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;

? недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України «Про військовий обов’язок і військову службу», «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» – у чотирьохкратному розмірі МЗП, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та ФОП, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої – третьої групи – попередження;

? недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні – у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;

? порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим – п’ятим частини другої статті 265 КЗпП України – у розмірі МЗП, за повторне – у ромірі двух МЗП.

 

Щодо списання фінансових санкцій за умови погашення основної суми боргу

Пологівська ДПІ інформує, що 10 грудня 2020 року набрав чинності Закон України від 04 грудня 2020 року № 1072-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», яким регулюються питання прощення фінансових санкцій за умови сплати основної суми податкового боргу, а саме:

списання пені та штрафних санкцій у разі погашення платниками податків податкового боргу, що виник станом на 01.11.2020, протягом 6 місяців з дня набрання чинності Законом №1072 та за умови сплати поточних податкових зобов’язань (п. 23 підр. 10 розд. XX ПКУ).

Тобто, платникам податків, які погасять у повному обсязі протягом 6 місяців з дня набрання чинності Законом №1072 суми податкового боргу за основним платежем (без штрафних санкцій, пені, крім несплачених процентів за користування розстроченням/відстроченням), що виник станом на 01.11.2020, та за умови сплати поточних податкових зобов'язань у повному обсязі, штрафні санкції і пеня, що залишилися несплаченими на дату повної сплати такого податкового боргу, підлягають списанню.

Ця норма щодо прощення фінансових санкцій не розповсюджується на:

- великих платників податків, що відповідають критеріям, визначеним п.п. 14.1.24 ст. 14 ПКУ;

- осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства;

- осіб, відносно яких наявні судові рішення, що набрали законної сили, якими розстрочено (відстрочено) стягнення податкового боргу;

- банків, на які поширюються норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»;

- осіб, які мають податковий борг з митних платежів;

- осіб, які мають заборгованість зі сплати санкцій за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пені.

Таке списання здійснюється у порядку, визначеному для списання безнадійного податкового боргу, за заявою платника податків.

Платники податків, які виявлять бажання скористатися можливістю списання податкового боргу з штрафних санкцій та пені, мають подати до податкового органу за місцем обліку такого податкового боргу заяву у довільній формі про наміри скористатися вказаними положеннями Закону №1072.

У такій заяві обов’язково зазначається сума податкового боргу, яку платник планує погасити протягом 6 місяців з дня набрання чинності Законом №1072, що виник станом на 01.11.2020, а також зобов’язання щодо сплати протягом цього періоду поточних зобов’язань у повному обсязі.

За результатами моніторингу погашення платником податкового боргу та поточних податкових зобов’язань, у разі повної сплати платником основного платежу, штрафні санкції не застосовуються, а пеня – не нараховується.

Штрафні санкції та пеня, що залишилися несплаченими на дату повної сплати податкового боргу з основного платежу, підлягають списанню за заявою платника податків.

Звертаємо увагу, що при погашенні податкового боргу застосовується черговість зарахування коштів, що сплачує такий платник податків, у рахунок погашення податкового боргу, визначена п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу.

 

Правила встановлення та використання програмних реєстраторів розрахункових операцій

Погівський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Запорізькій області доводить до відома платників, що правові відносини у сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО) та/або програмних РРО (ПРРО) регулюються Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон).

Дія Закону поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Законом України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» (далі – Закон № 128) створено правові підстави для застосування ПРРО.

У разі, якщо суб’єкт господарювання підпадає під дію Закону та Податкового кодексу України,згідно з якими настає обов’язок застосовувати РРО та/або ПРРО, суб’єкт господарювання за власним вибором може обрати для проведення розрахунків за товари/послуги РРО/ПРРО.

На виконання вимог Закону № 128 ДПС з 01.08.2020 розроблено та надано для користування суб’єктам господарювання два безкоштовних програмних рішення (ПРРО) «Програмний реєстратор розрахункових операцій» та фіскальний додаток пРРОсто, що призначені для проведення розрахункових операцій та розміщені на офіційному вебпорталі ДПС за посиланнями: https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy/.

На офіційному вебпорталі ДПС створено банер «Програмні РРО» (https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/), який містить актуальну інформацію, пов’язану з ПРРО, включаючи нормативно-правові акти, відеоуроки щодо процедури реєстрації ПРРО, отримання електронних ключів у кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ДПС, інструкції щодо заповнення та подання форм, інформаційні повідомлення щодо оновлення версій безкоштовних програмних рішень, контакти відповідальних осіб ДПС, які надають роз’яснення, пов’язані з роботою ПРРО.

Реєстрація та застосування ПРРО здійснюється у порядку, встановленому Порядком реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, розробленому відповідно до статті 7 Закону та затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року   № 547», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 07.07.2020 за № 635/34918, згідно з яким реєстрація ПРРО та обмін документами між ПРРО та фіскальним сервером контролюючого органу здійснюється виключно на підставі електронних документів з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів.

Згідно з пунктом 1 розділу IV Порядку суб’єкти господарювання, які використовують ПРРО для здійснення розрахункових операцій, зобов’язані, зокрема, застосовувати лише переведені у фіскальний режим роботи ПРРО, які зареєстровані у реєстрі програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – Реєстр) і не виключені з нього, з додержанням порядку їх застосування.

Згідно з пунктами 1 та 2 розділу ІІ Порядку до Реєстру вносяться дані про ПРРО, а також відомості про суб’єктів господарювання та їхні господарські одиниці, де застосовуються такі ПРРО, дані сертифікатів електронних підписів та/або печаток, що використовуються такими ПРРО.

Порядок реєстрації ПРРО встановлено розділом ІІ Порядку.

Реєстрація ПРРО згідно з пунктом 3 розділу ІІ Порядку проводиться на підставі заяви про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (J/F1316602).

Відповідно до пункту 5 розділу ІІ Порядку у разі відсутності підстав для відмови у реєстрації ПРРО реєструється шляхом присвоєння програмним забезпеченням фіскального сервера фіскального номера ПРРО із внесенням даних до Реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій.

Про реєстрацію ПРРО суб’єкту господарювання направляється інформація у другій квитанції із зазначенням присвоєного під час реєстрації фіскального номера ПРРО.

Суб’єкт господарювання, який зареєстрував ПРРО, подає Повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа за формою J/F1391801 з інформацією про ідентифікатор ключа з сертифікату, який використовується для підпису, щодо того працівника, якому надані повноваження проводити розрахункові операції.

Кожен касир засвідчує проведення розрахункових операцій та передачу даних до фіскального сервера власним електронним підписом.

ПРРО згідно з пунктом 2 розділу IV Порядку може застосовуватись лише в тій господарській одиниці, дані про яку внесені до Реєстру щодо такого ПРРО.

Інформаційна підтримка суб’єктам господарювання, які використовують/мають намір використовувати ПРРО, надається у центрах обслуговування платників, Інформаційно-довідковим департаментом ДПС.

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/449407.html

 

Списання недоїмки, штрафних санкцій та пені з єдиного внеску

Погівський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Запорізькій області нагадує платникам єдиного внеску про норми Закону України                    від 08 липня 2010 року № 2464- VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями. Зокрема, стосовно наданого права позбутися сум недоїмки з єдиного внеску, а також штрафів та пені, нараховані на ці суми недоїмки. Відповідно до зазначеного документа фізичні особи – підприємці  (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, які за період з 1 січня 2017 року до 1 грудня 2020 року не отримували дохід (прибуток) від діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, мають право на списання сум недоїмки з єдиного внеску, а також штрафів та пені, нараховані на суми недоїмки. Звертаємо увагу, що таке списання деяким підприємцям буде здійснено автоматично, але не всім. Автоматично списуватиметься недоїмка яка виникла до 03.06.2020 і для списання якої вже подавалася заява раніше. Для списання заборгованості з єдиного внеску, яка виникла після 03.06.2020 – необхідно подати заяву до податкового органу про списання в термін до 1 березня 2021 року.

Звертаємо увагу, що списання заборгованості з єдиного внеску можливе коли:

у суб’єкта звернення відсутній дохід (прибуток) від його діяльності з 01.01.2017 до 01.12.2020;

до 01.03.2021 державному реєстратору подано заяву про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності);

до 01.03.2021 до податкового органу подано звітність з єдиного внеску за період з 01.01.2017 до 01.12.2020.

 

Платники податків можуть скористатися своїм правом на відстрочення податкового боргу

Погівський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Запорізькій області нагадує, що з 10 грудня 2020 року набрав чинності Закон України                   від 04 грудня 2020 року №1072-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (пункт 2і підрозділу 10  розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України) (далі – Закон України №1072),  відповідно до якого відстрочення податкового боргу надається платникам податків – фізичним особам, у тому числі самозайнятим особам, що станом на 01 грудня 2020 року мали загальний розмір податкового боргу (у тому числі штрафні санкції, пеня та проценти за користування розстроченням/відстроченням) у сумі, що не перевищує 6800 гривень.

Платнику податків необхідно звернутись з відповідною заявою довільної форми до контролюючого органу, де обліковується такий податковий борг. Зазначену заяву платником податків може бути подана як у паперовому вигляді (особисто звершись до контролюючого органу або надіслати листа), так і в електронному вигляді через приватну частину Електронного кабінету.

У разі, якщо загальна сума податкового боргу станом на 01 грудня 2020 року перевищує 6800 гривень або якщо із заявою звернувся платник податків, що не підпадає під дію Закону України №1072, контролюючий орган надсилає такому платнику податків у місячний строк відмову у наданні відстрочення у довільній формі.

Крім того, ніяких додаткових документів подавати не потрібно. Це відстрочення буде здійснюватись без укладення окремого договору із платником податків.

У разі дострокової сплати платник податків повинен надіслати до контролюючих органів листа у довільній формі. Штрафні санкції та пеня на такі сплачені відстрочені суми не застосовуються та не нараховуються.

 

За неподання або несвоєчасне подання фінансової звітності платником податку на прибуток- неприбутковими підприємствами, установами та організаціями передбачена відповідальність

Погівський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє.

Згідно з абзацами першим – третім п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України                     від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податку на прибуток (крім платників податку на прибуток, які відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 996) зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом) подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ.

Платники податку на прибуток, які відповідно до Закону № 996 зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають разом з податковою декларацією за відповідний податковий (звітний) період звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), складені до перевірки фінансової звітності аудитором. Звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати) подаються платниками податку згідно з цим абзацом за формою, визначеною згідно з Законом № 996, у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ.

Фінансова звітність або звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), що подаються відповідно до абзаців першого та другого п. 46.2 ст. 46 ПКУ, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація) (звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (далі – Звіт), розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку) та її невід’ємною частиною.

Згідно з п. 48.3 ст. 48 ПКУ податкова декларація повинна містити обов’язкові реквізити, зокрема інформацію про додатки, що додаються до податкової декларації та є її невід’ємною частиною.

Податкова звітність, складена з порушенням норм ст. 48 ПКУ, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених п. 46.4 ст. 46 ПКУ (п. 48.7 ст. 48 ПКУ).

Отже, при поданні платниками податку на прибуток і неприбутковими підприємствами, установами та організаціями фінансової звітності слід керуватися нормою п. 46.2 ст. 46 ПКУ, якою передбачено, що фінансова звітність є додатком до Декларації (Звіту) та її невід’ємною частиною.

У разі неподання до органу ДПС фінансової звітності разом з Декларацією (Звітом) як її невід’ємної частини, така податкова звітність не визнається податковою декларацією.

Відповідальність за неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати та сплачувати податки, збори, податкових декларацій (розрахунків) передбачена п. 120.1 ст. 120 ПКУ.

Тобто, неподання або несвоєчасне подання платником податку на прибуток (неприбутковими підприємствами, установами та організаціями) Декларації (Звіту), обов’язок подання яких до контролюючих органів передбачено ПКУ, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 грн., за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 грн. за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

При цьому нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення                             від 07 грудня 1984 року № 8073-X зі змінами та доповненнями не передбачено право органів ДПС складати протоколи про адміністративні правопорушення за неподання або несвоєчасне подання фінансової звітності.

 

Нові ліміти доходу для «єдинників»

Погівський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Запорізькій області звертає увагу платників податків, що урядом прийнято Закон України від 01 грудня 2020 року №1017-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо лібералізації застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку та скасування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих штрафних санкцій» (далі - Закон № 1017) , яким збільшені обсяги доходів, не перевищення яких є однією з умов для застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності зважаючи на встановлені законом розміри мінімальної заробітної плати.

Зокрема, Законом № 1017 затверджені наступні граничні обсяги доходів для перебування на спрощеній системі для 1-3 груп: 1 група – 167 МЗП (з 1 січня 2021 р. при мінімальній зарплаті 6000 грн. - 1 002 000 грн); 2 група– 834 МЗП (з 1 січня 2021 р. 5 004 000 грн) та 3 група – 1167 МЗП (1 січня 2021 р. – 7 002 000 грн). Решта вимог особливого механізму справляння податків і зборів, визначених розділом ХІV Податкового кодексу України, залишилися без змін.

 

Термін дії кваліфікованого сертифіката можна перевірити он-лайн

Погівський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Запорізькій області нагадує платникам, що перевірити термін дії кваліфікованого сертифіката відкритого ключа, отриманого в Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС (КН ЕДП ІДД ДПС), можна на офіційному інформаційному ресурсі КН ЕДП ІДД ДПС для цього необхідно обрати Головна/«Пошук сертифікатів та СВС»/«Пошук сертифікатів».

В полі «код ЄДРПОУ» зазначається відповідно код ЄДРПОУ (для юридичних осіб) та в полі «Реєстраційний номер облікової картки платника податків» – відповідно реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта у разі, якщо через релігійні переконання користувач в установленому порядку відмовився від реєстраційного номеру облікової картки платника податків та має відповідну відмітку у паспорті (для фізичних осіб). В полі «УНЗР ІD картки» зазначається унікальний номер запису у реєстрі ІD картки (для фізичних осіб).

Пошук сертифікатів користувачем може здійснюватися також за одним або декількома реквізитами.

Після проставляння відповідних реквізитів користувачу необхідно натиснути «Пошук». У вікні «Результати пошуку» з’являються відомості про початок та закінчення строку дії кваліфікованого сертифіката відкритого ключа.

 

Єдиний звіт для податку на доходи, військового збору та єдиного внеску –                         з 1 січня 2021 року

Погівський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Запорізькій області інформує, що Міністерство фінансів України наказом від 15.12.2020 № 773 "Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску і Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску" (далі - Розрахунок) виклало в новій редакції податковий розрахунок за ф. № 1ДФ, який включив у себе і таблиці звіту по єдиному внеску.

Наказ набрав чинності з 1 січня 2021 року.

Розрахунок подається окремо за кожний квартал (податковий період) з розбивкою по місяцях звітного кварталу протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу. Окремий Розрахунок за календарний рік не подається.

Розрахунок подається незалежно від того, виплачує чи не виплачує доходи платникам податку податковий агент та незалежно від того чи виплачені платником єдиного внеску суми такого внеску фактично після їх нарахування до сплати протягом звітного періоду. Розрахунок подається до контролюючих органів за основним місцем обліку.

Починаючи зі звітного періоду І квартал 2021 року платники податків подають нову форму Податкового розрахунку, яка об’єднує інформацію щодо податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного внеску.

 

До уваги фізичних осіб! Детальніше про відстрочення боргу до 6800 гривень

Погівський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Запорізькій області інформує, що Законом України від 04 грудня 2020 №1072-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом  SARS-CoV-2» (далі – Закон № 10712-ІХ) внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – Кодекс), зокрема, підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» доповнено пунктом 1 прим. 2  такого змісту:

Податковий борг платників податків - фізичних осіб, у тому числі самозайнятих осіб, який у загальній сумі не перевищує 6800 гривень, може бути врегульований у такому порядку.

Сума податкового боргу (у тому числі штрафні санкції, пеня та проценти за користування розстроченням/відстроченням), що обліковувалася за такими платниками податків станом на 1 грудня 2020 року і залишилась непогашеною станом на дату надання відстрочення, може бути відстрочена до 29 грудня 2021 року. Відстрочення здійснюється контролюючим органом за місцем обліку платника податків - фізичної особи за його заявою. Відстрочення надається без нарахування процентів за користування таким відстроченням.

У разі погашення платником податків повної суми відстроченого податкового боргу не пізніше визначеного цим пунктом строку штрафні санкції і пеня, передбачені цим Кодексом, на такі сплачені відстрочені суми не застосовуються та не нараховуються, а застосовані (нараховані) коригуються до нульових показників.

У разі непогашення платником податків повної суми відстроченого податкового боргу до настання визначеного цим пунктом строку, а також у разі її погашення після 29 грудня 2021 року, штрафні санкції і пеня на відстрочені суми, що залишаться непогашеними, нараховуються у загальному порядку згідно з вимогами цього Кодексу.

При наданні відстрочення згідно з цим пунктом норми статті 100 цього Кодексу не застосовуються".

При фактичній реалізації виконання цієї норми закону слід врахувати таке:

1.            Відстрочення буде здійснюватися лише платникам, які станом на 01.12.2020 мали податковий борг за усіма податками та зборами, що визначені у статтях 9, 10 Кодексу, загальна сума якого сукупно за усіма місцями обліку такого боргу не перевищує 6800 гривень, і який залишився несплаченим станом на дату подання ним заяви до органу ДПС.

2.            Платники податків – фізичні особи надають до територіального органу ДПС заяву про відстрочення у довільній формі з посиланням на  Закон №10712-ІХ у будь-який зручний для платника спосіб. Якщо у платника податків наявний податковий борг, що обліковується у декількох територіальних органах ДПС (областях), заява надається до кожного такого органу окремо.

3.            При відстроченні згідно з пунктом 1 прим. 2підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу не застосовуються положення статті 100 Кодексу.

4.            Якщо платник податків погасив суму відстроченого податкового боргу у повному обсязі раніше, ніж 29.12.2021, такий платник може подати до органу  (органів) ДПС заяву (заяви) щодо скорочення терміну відстрочення у зв’язку з достроковою сплатою.

5.            У разі непогашення платником податків повної суми відстроченого податкового боргу до настання 29.12.2021 (включно), штрафні санкції і пеня на відстрочені суми, що залишаться непогашеними, нараховуються у загальному порядку згідно з вимогами Кодексу.

6.            Особливо наголошуємо, що єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (ЄСВ) не є податковим платежем та не підлягає відстроченню згідно з пунктом 12 підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

 

2. Декларування 2021 Приватний підприємець отримує доходи. Чи є в нього право на податкову знижку?

З 1 січня 2021 року розпочалася кампанія декларування доходів, отриманих  фізичними особами у 2020 році.

Під час кампанії декларування податкові декларації про майновий стан і доходи подають громадяни, які зобов’язані декларувати свої доходи, а також особи, які мають право добровільно подати декларацію для застосування права на податкову знижку.

Платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень пункту 164.6 статті 164 Податкового кодексу, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, визначені п.166.3 ст.166 ПКУ.

Загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата (п.п.166.4.2 ст.166 ПКУ).

Заробітна плата це - основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом (п.п.14.1.48 ст.14 ПКУ)

Отже, фізична особа – підприємець не має право на податкову знижку щодо доходів, одержаних від підприємницької діяльності.

Право на податкову знижку має тільки фізична особа-підприємець, яка є найманою особою, виключно до доходів, одержаних протягом року у вигляді заробітної плати.

 

За об’єкти нерухомості встановлено нульову ставку, чи подавати декларацію з податку на нерухоме майно?

Ставки податку для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої  на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування (п.п. 266.5.1 ст. 266 Податкового кодексу).

Підприємства самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають податковому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію з податку на нерухоме майно, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Форма Декларації, затверджена наказом МФУ від 10.04.2015 № 408 (у редакції від 15.11.2018 №897) та передбачає заповнення додатка 1 (для об’єктів житлової нерухомості) та додатка 2 (для об’єктів нежитлової нерухомості), які є її невід’ємною частиною.

У графі 13 Декларації «Ставка (%)» розд. І «Розрахунок податкового зобов’язання» додатка 1 (додатка 2) зазначається ставка податку на нерухоме майно, визначена рішенням органу місцевого самоврядування.

Отже, за об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності юридичних осіб, по яких за рішенням сільської, селищної або міської ради встановлені нульові ставки, Декларація подається на загальних підставах.

 

Працівники підвищують кваліфікацію: чи необхідно оподатковувати податком на доходи фізичних осіб?

З метою оподаткування податком на доходи фізичних осіб не включається до складу оподатковуваних доходів таких фізичних осіб сума, сплачена будь-якою юридичною або фізичною особою на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів за здобуття освіти, за підготовку чи перепідготовку платника податку, але не вище трикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року

за кожний повний або неповний місяць навчання, підготовки чи перепідготовки такої фізичної особи (п.п. 165.1.21 ст. 165 Податкового кодексу).

Також, згідно з п.п. 165.1.37  ст. 165 ПКУ до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу не включається сума витрат роботодавця у зв’язку з підвищенням кваліфікації (перепідготовкою) платника податку згідно із законом.

Професійне навчання працівників здійснюється безпосередньо у роботодавця, на договірній основі у професійно-технічних та вищих навчальних закладах, на підприємствах, в установах або організаціях (ст. 6 Закону України від 12.01.2012 № 4312-VI «Про професійний розвиток працівників»).

Отже, витрати роботодавця у зв’язку з підвищенням кваліфікації (перепідготовкою) працівника, не включаються до складу оподатковуваного доходу такої фізичної особи (працівника).

При отриманні інформаційно-консультаційних послуг (семінари, конференції) необхідно враховувати умови договору.

Так, якщо працівник приймає участь у семінарах та конференціях, то у разі якщо запрошеною стороною такого заходу та за умовами договору отримувачем інформаційно-консультаційних послуг є юридична особа (роботодавець), інтереси якої представляє працівник, то сума сплачена юридичною особою (роботодавцем) за участь у семінарі (конференції) не є доходом такого працівника та об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб.

Якщо за умовами договору запрошеною стороною та отримувачем інформаційно-консультаційних послуг є працівник, то сума, сплачена роботодавцем за участь у семінарі (конференції) за такого працівника, визначається як додаткове благо, і як наслідок, включається до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу та оподатковується за ставкою 18% та військовим збором за ставкою 1,5%.

 

Припинення діяльності підприємцем: подання звітності 

Фізичні особи, стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за її рішенням, подають податкову декларацію про майновий стан і доходи за останній базовий податковий (звітний) період, в якій відображаються виключно доходи від проведення підприємницької діяльності, у строки, встановлені для місячного податкового періоду (п. 177.11 ст. 177 ПКУ).

Отже, подавати ліквідаційну податкову декларацію про майновий стан і доходи необхідно протягом 20 календарних днів після закінчення місяця, у якому відбулося таке припинення.

Нагадаємо, що у разі припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за її рішенням останнім базовим податковим (звітним) періодом є період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності.

Сплата податку на доходи фізичних осіб  (18% чистого оподатковуваного доходу) та військового збору (1,5% чистого оподатковуваного доходу) підприємцями на загальній системі оподаткування здійснюється протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання декларації.

Процедури зняття з обліку платника єдиного внеску у податковому органі розпочинаються у разі надходження від державного реєстратора відомостей про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця із зазначенням номера та дати внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру;

Підприємці ліквідаційний звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску  повинні надавати протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.

Такий ліквідаційний звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску надається за останній звітний період -  період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення.

Єдиний внесок підприємцями сплачується протягом 10 календарних днів після граничного строку подання звіту із зазначенням типу форми "ліквідаційна".

Платник єдиного внеску (фізична особа - підприємець) знімається з обліку після проведення, передбаченої законодавством, перевірки, здійснення остаточного розрахунку зі сплати єдиного внеску та закриття інтегрованих карток.

 

Безповоротна фінансова допомога: коли нараховується єдиний внесок

Базою нарахування єдиного внеску є (ст. 7 Закону України  від 08.07.2010  № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»):

- сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату,

- інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці»,

- та суми винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Види виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат визначено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5. Так:

- матеріальна допомога, що має систематичний характер, надана всім або більшості працівників (на оздоровлення, у зв’язку з екологічним станом, крім сум, указаних у п.3.31) входить до фонду додаткової заробітної плати (п.п. 2.3.3 Інструкції № 5),

- матеріальна допомога разового характеру, що надається підприємством окремим працівникам підприємства у зв’язку із сімейними обставинами, на оплату лікування, оздоровлення дітей, поховання відноситься до інших виплат, що не належать до фонду оплати праці (п. 3.31 № 5),

- матеріальна та благодійна допомога, виплачена особам, які не перебувають у трудових відносинах з підприємством, відносяться до інших виплат, що не належать до фонду оплати праці (п. 3.32 Інструкції № 5).

Отже, базою нарахування єдиного внеску є безповоротна фінансова допомога, що має систематичний характер та виплачена роботодавцем працівникам, які перебувають з ним у трудових відносинах.

Сума безповоротної фінансової допомоги разового характеру та безповоротна фінансова допомога, виплачена роботодавцем особам, які не перебувають з ним у трудових відносинах, не є базою нарахування єдиного внеску.

 

Підприємство - єдинник 3-ї групи безоплатно отримало товар: чи визначати дохід?

До суми доходу платника єдиного податку включається, зокрема, вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг).

Безоплатно отриманими вважаються товари (роботи, послуги), надані платнику єдиного податку згідно з письмовими договорами дарування та іншими письмовими договорами, укладеними згідно із законодавством, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг) чи їх повернення, а також товари, передані платнику єдиного податку на відповідальне зберігання і використані таким платником єдиного податку (п. 292.3 ст. 292.3 ПКУ).

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (п. 292.6 ст. 292 ПКУ).

Якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору (ст. 632 Цивільного кодексу).

Отже, до суми доходу підприємства - платника єдиного податку 3-ї групи включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг) з урахуванням звичайних цін.

Визначення звичайної ціни передбачене п.п. 14.1.71 ст. 14 ПКУ, з урахуванням особливостей ст. 39 ПКУ.

 

У яких випадках здійснюється перереєстрація неприбуткової організації?

До податкового органу подається реєстраційна заява з позначкою «зміни», до якої додаються копії документів відповідно до п. 6 Порядку від 13.07.2016 № 440, у разі:

- зміни організаційно-правової форми неприбуткової організації,

- внесення змін до її установчих документів (або установчих документів організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація).

Така Заява та копії документів повинні бути подані:

- протягом 30 календарних днів з дня державної реєстрації таких змін,

- а у разі, коли державна реєстрація змін не здійснюється, - протягом 30 календарних днів з моменту виникнення вище зазначених обставин.

Пунктом 6 Порядку №440 встановлено, що для включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій неприбуткова організація повинна подати до податкового органу:

- реєстраційну заяву за формою 1-РН згідно з дод. 1 до Порядку №440 і засвідчені підписом керівника або представника такої організації та скріплені печаткою (за наявності) копії установчих документів (крім тих, що оприлюднені на порталі електронних сервісів), а житлово-будівельні кооперативи - також засвідчені підписом керівника або представника такого кооперативу та скріплені печаткою (за наявності) копії документів, що підтверджують дату прийняття в експлуатацію закінченого будівництва житлового будинку та факт спорудження або придбання такого будинку житлово-будівельним (житловим) кооперативом;

- неприбуткові організації, що діють на підставі установчих документів організації вищого рівня, подають також засвідчену підписом керівника або представника такої організації та скріплену печаткою (за наявності) копію документа, який підтверджує включення до організації вищого рівня та надає право діяти на підставі її установчих документів.

Реєстраційна заява та копії зазначених документів можуть бути подані (надіслані) в один із таких способів:

- особисто керівником або представником неприбуткової організації (в обох випадках з документальним підтвердженням особи та її повноважень) або уповноваженою на це особою;

-  поштою з повідомленням про вручення та описом вкладення;

- засобами електронного зв’язку в електронній формі, якщо установчі документи оприлюднені на порталі електронних сервісів;

- державному реєстратору як додаток до заяви про державну реєстрацію створення юридичної особи або змін до відомостей про юридичну особу. Така заява передається в електронній формі.

Якщо неприбуткова організація після внесення змін до установчих документів (або установчих документів організації вищого рівня, на підставі яких вона діє) не подала до податкового органу реєстраційну заяву з позначкою «зміни» протягом вище зазначених термінів, то застосовується штраф у розмірі 1020 грн.

У разі неусунення таких порушень або за ті самі дії, вчинені протягом року неприбутковою організацією, до якої були застосовані штрафи за таке порушення, застосовується штраф у розмірі 2040 грн. (п. 117.1 ст. 117 ПКУ).

Отже, неприбуткова організація має подати за основним місцем обліку реєстраційну заяву за формою № 1-РН з позначкою «зміни» у разі:

- зміни організаційно-правової форми неприбуткової організації,

- внесення змін до її установчих документів (або установчих документів організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону).

При цьому:

- інформація про зміну місцезнаходження неприбуткової організації, яка пов’язана зі зміною адміністративного району,

- або про зміну керівника такої організації оновлюється в податкових органах на підставі відомостей, отриманих від державного реєстратора, в порядку, визначеному Законом «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань».

Зазначений порядок визначений п. 6, п. 8, п. 14 «Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру» затверджено постановою КМУ від 13.07.2016 № 440.

 

Платникам ПДВ: чи подавати реєстраційну заяву № 1-ПДВ з позначкою «Перереєстрація» при зміні адміністративного району?

Законом України від 16.01.2020 № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено зміни до п. 183.15 ст. 183 щодо спрощення (скорочення) процедури перереєстрації платника ПДВ.

Зокрема, із переліку підстав для проведення перереєстрації платника ПДВ виключено таку підставу як зміна платником ПДВ свого місцезнаходження (місця проживання).

Отже, не передбачається перереєстрація у разі зміни суб’єктом господарювання місцезнаходження (місця проживання), а отже, платником ПДВ не подається до контролюючого органу заява за формою № 1-ПДВ з позначкою «Перереєстрація».

 

Декларування 2021: хто повинен задекларувати доходи?

01 січня 2021 року стартувала кампанія декларування громадянами доходів, отриманих протягом 2020 року.

Фізичним особам - платникам податку на доходи фізичних осіб необхідно задекларувати отримані доходи, з яких не сплачено податок і подати податкову декларацію про майновий стан і доходи  за 2020  рік до 01 травня 2021 року.

Податкова Декларація подається платниками податків за місцем своєї податкової адреси в один із таких способів (за вибором):

- особисто або уповноваженою на це особою;

- надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

- засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу.

У разі надсилання податкової декларації поштою, необхідно здійснити таке відправлення не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації, а при поданні податкової декларації в електронній формі – не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк.

Звертаємо увагу, що фізичні особи – платники податків мають можливість подати декларацію в електронній формі.

Щоб подати декларацію в електронному вигляді через Електронний кабінет, платнику необхідно отримати кваліфікований електронний підпис у Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС України або у іншого надавача електронних довірчих послуг.

При направленні декларації засобами електронного зв’язку громадяни можуть скористатися електронним сервісом в Електронному кабінеті, який передбачає часткове автоматичне заповнення декларації на підставі облікових даних платника, відомостей щодо нарахованих (виплачених) доходів, наявних в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків та відомостей щодо об’єктів нерухомого (рухомого) майна.

Обов’язковому декларуванню підлягають:

•          доходи, з яких при нарахуванні або виплаті податок на доходи фізичних осіб не утримувався;

•          доходи від особи, яка не є податковим агентом (в тому числі від здачі в оренду власного рухомого чи нерухомого майна, продажу власного майна, продажу власної сільгосппродукції фізичним особам, тощо);

•          спадок від осіб, які не є членами сім’ї першого та другого ступеня споріднення та подарунки від осіб, які не є членами сім’ї першого ступеня споріднення;

•          доходи від продажу інвестиційних активів;

•          іноземні доходи.

 

ГУ ДПС у Запорізькій області інформує:

 

Запорізькі автовласники поповнили місцеві бюджети на шість мільйонів

У минулому році до місцевих бюджетів регіону надійшло 6 мільйонів 248 тисяч гривень транспортного податку.

Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, власники елітних автомобілів-юридичні особи сплатили понад 4 мільйони, від фізичних осіб скарбниці отримали більше 2 мільйонів.

Найбільші платежі спрямовані до міської казни обласного центру – 3,3 мільйона, до бюджетів Оріхівського та Гуляйпільського районів перераховано 549 тисяч, м. Мелітополь, Мелітопольського та Веселівського районів – 539 тисяч, м. Бердянськ, Бердянського та Приморського районів – 439 тисяч, Пологівського, Більмацького та Розівського районів – 380 тисяч, Василівського та Михайлівського районів –  254 тисячі тощо.

Всього у 2020 році на території регіону нараховувалось 237 платників транспортного податку. Вони мають у власності легкові автомобілі з датою випуску до п'яти років та середньоринковою вартістю понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати.

Нагадаємо, ставка податку складає 25 тисяч гривень на рік.

Перелік автівок на 2021 рік, за які необхідно сплачувати транспортний податок, оприлюднено на сайті Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.

Підписуйтесь на офіційну сторінку ДПС у Facebook: https://www.facebook.com/TaxUkraine/.

 

Звичайний касовий апарат або РРО в смартфоні?

Під час вебінару запорізькі платники дізнались більше

Які новації у сфері застосування касової техніки, яким ФОПам обов'язково необхідно використовувати реєстратори розрахункових операцій, звичайний РРО або цифрова альтернатива – з цими та іншими питаннями допомагали розібратися підприємцям фахівці податкової служби Запорізької області під час вебінару.

Працівники відділу фактичних перевірок детально розповіли про зміни законодавства для ФОПів-єдинників у використанні РРО з 2021 року. Так, підприємці першої групи спрощеної системи оподаткування РРО не застосовують. Платники другої та третьої груп мають працювати з РРО за таких умов: річний дохід більше 1 мільйона 320 тисяч гривень або торгівля технічно складними товарами, лікарськими заходами та медичними виробами, ювелірними виробами або з дорогоцінних металів, а також надання платних послуг у сфері охорони здоров'я. Для інших видів діяльності терміни обов'язкового застосування РРО перенесено до 01.01.2022 року.

Також податківці роз'яснили особливості використання касової техніки для підприємців загальної системи оподаткування, під час надання дистанційних послуг або інтернет-торгівлі, розповіли про нюанси лібералізації штрафних санкцій за порушення у сфері готівкових операцій.

Фахівці податкової назвали основні переваги програмних реєстраторів розрахункових операцій. Було наголошено, що ПРРО є простими в роботі, програмне забезпечення, яке можна встановити на смартфон або інший ґаджет, надається податковою службою безкоштовно, у підприємця немає обов’язку придбавати принтер, адже рішення про те, в якій формі (електронній чи паперовій) видавати чек, приймає продавець. Крім того, немає необхідності встановлювати звичайний касовий апарат та платити за його обслуговування, а також наймати додаткових працівників.

У ході вебінару платники мали можливість поставити запитання та отримати фахові відповіді.

Якщо підприємці потребують додаткових роз'яснень, співробітники податкової служби готові їх надати. Також радимо скористатися інформаційним розділом на вебпорталі ДПС "Програмні РРО".

 

Податкові борги списані 72 тисячам запорізьких платників

В рамках виконання Закону України про підтримку бізнесу у період локдауну податкова служба в автоматичному режимі провела списання податкового боргу 71 758 платникам податків на загальну суму 27 мільйонів 848 тисяч гривень.

Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, ця процедура передбачала разове списання несплачених податків і зборів, сукупний розмір яких станом на 1 листопада 2020 року не перевищував 3060 гривень та залишався несплаченим. При цьому платникам жодних заяв надавати до податкової було не потрібно.

Так, у м. Запоріжжя 6730 представникам бізнесу списано 5 мільйонів податкового боргу, у м. Мелітополь – 7904 суб'єктам підприємництва на суму 3,3 мільйона, у м. Бердянськ –                                  5453 підприємцям і компаніям на суму 1,8 мільйона, у Приморському районі – 4015 платникам на суму 2,3 мільйона, у Якимівському районі – 3,9 тисячі СПД на суму 1,9 мільйона, у Приазовському районі – 4,5 тисячі платникам на суму 1,7 мільйона, у Мелітопольському районі – 5,2 тисячі СПД на суму                  1,7 мільйона, у Вільнянському районі – 5,2 тисячі СПД на суму 1,5 мільйона, у Запорізькому районі – 5,6 тисячі СПД на суму 1,4 мільйона, у Василівському районі – 3,6 тисячі СПД на суму 1,3 мільйона, у м. Токмак – 1165 платникам на суму 456 тисяч тощо.

Майно платників податків, яким було проведено списання боргу, звільняється з-під податкової застави та виключається з відповідних державних реєстрів. Також інформація про списані суми передається до органів Державної виконавчої служби для закриття виконавчих проваджень.

Інформацію про списання податкового боргу платник податків може отримати в приватній частині Електронного кабінету.

Списання боргу здійснено відповідно до Закону України від 4 грудня 2020 року №1072-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".

 

Також нагадуємо про продовження терміну списання заборгованості з єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування. Для того, щоб скористатися цією можливістю, фізичні особи-підприємці, які не здійснювали діяльність та не отримували доходи упродовж 2017-2020 років, мають до 1 березня надати до податкової служби відповідну заяву та звітність.

Більш детальна інформація за посиланням: https://zp.tax.gov.ua/listivki-ta-broshuri/445785.html.

 

Запорізькі підприємці спрямували до місцевих бюджетів півтора мільярда гривень єдиного податку

У 2020 році платники єдиного податку направили до місцевих бюджетів 1 мільярд                             488 мільйонів гривень, збільшивши відрахування до показника 2019 року на 119 мільйонів або на                     9 відсотків.

Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, фізичні особи-підприємці сплатили більше мільярда, суб'єкти господарювання-юридичні особи –                      187 мільйонів, агровиробники – понад 292 мільйони гривень єдиного податку.

Так, представники бізнесу м. Запоріжжя спрямували до бюджету майже 775 мільйонів,                         м. Мелітополь, Мелітопольського та Веселівського районів – 155,7 мільйона, м. Бердянськ, Бердянського та Приморського районів – 123,5 мільйона, Пологівського, Більмацького та Розівського районів – 65 мільйонів, Оріхівського та Гуляйпільського районів – 61,7 мільйона, Василівського та Михайлівського районів – 56 мільйонів, м. Енергодар, Кам'янсько-Дніпровського та Великобілозерського районів – 53,5 мільйона тощо.

Усього станом на кінець грудня минулого року на території регіону провадили діяльність                     62 616 платників єдиного податку, зокрема, 8722 СГД-юридичні особи, 51832 СПД-фізичні особи та                  2 062 сільськогосподарські товаровиробники.

Нагадаємо, з 2021 року змінився річний граничний обсяг доходів для підприємців-"спрощенців" І-ІІІ груп. Для платників І групи він складає 1 мільйон 2 тисячі гривень (ставка єдиного податку – до                   10 відсотків від прожиткового мінімуму або до 227 гривень на місяць), ІІ групи – 5 мільйонів 4 тисячі гривень (ставка – до 20 відсотків від мінімальної заплати – до 1200 гривень на місяць), ІІІ групи –                   7 мільйонів 2 тисячі гривень (ставка податку – 5 відсотків від доходу для неплатників ПДВ або                         3 відсотки для платників ПДВ).

 

Запоріжці сплатили за нерухомість 154 мільйони

Минулого року до місцевих бюджетів регіону надійшло 154 мільйони 383 тисячі гривень податку на нерухоме майно. У порівнянні з 2019 роком надходження зросли на 25 мільйонів або на                    19 відсотків. Про це повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов.

Так, власники нерухомості-юридичні особи спрямували 96,4 мільйона, що на 10 мільйонів більше, ніж у попередньому році. Від фізичних осіб скарбниці отримали 58 мільйонів, збільшення до показника 2019 року скало 15 мільйонів.

Третину надходжень забезпечили власники нерухомості м. Запоріжжя – 50 мільйонів, представники бізнесу і мешканці м. Мелітополь, Мелітопольського та Веселівського районів сплатили 29,3 мільйона, Якимівського та Приазовського районів – 18 мільйонів, м. Бердянськ, Бердянського та Приморського районів – 13,3 мільйона, Вільнянського, Новомиколаївського районів – 9,2 мільйона, Запорізького району – 7,7 мільйона тощо.

Всього у минулому році в області нараховувалось 39 тисяч платників податку на нерухомість, серед яких 34700 фізичних та 4395 юридичних осіб.

Фахівці податкової служби сформували громадянам 49,5 тисячі повідомлень-рішень про суми нарахованого податку. СГД-юридичні особи самостійно нараховують, декларують та сплачують податкові зобов'язання.

Нагадаємо, ставки податку на нерухоме майно встановлюються рішеннями сільських, селищних, міських рад та об'єднаних територіальних громад. Вони не повинні перевищувати                           1,5 відсотка від мінімальної зарплати за квадратний метр.

 

 

 

 

 

 

 

 

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь