Пологівське управління ГУ ДФС у Запорізькій області інформує !
Деклараційна кампанія: практична допомога мешканцям Більмацького та Розівського районів
Фахівцями Пологівського відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління податкового адміністрування фізичних осіб ГУ ДПС у Запорізькій області розпочато інформаційну та консультативну роботу, надаючи допомогу громадянам у складанні річних податкових декларацій про майновий стан і доходи за 2020 рік.
Керівники та фахівці відділу проводять виїзні зустрічі з селянами, які проживають у віддалених населених пунктах Пологівського, Більмацького та Розівського районів.
Податківці наголошують, що обов’язок подання декларації та сплати податку виникає, зокрема, у разі отримання доходів від оренди майна фізичної особи, у тому числі оренди земельного паю, якщо орендар є фізичною особою, який не є суб’єктом господарювання.
Громадяни, які самостійно обробляють земельні ділянки площею понад 2 гектари, повинні декларувати та сплачувати податки з доходів від продажу власної сільськогосподарської продукції.
Як повідомив в.о. начальника Пологівського відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління податкового адміністрування фізичних осіб ГУ ДПС у Запорізькій області Вадим Шкіренко, з початку цьогорічної кампанії декларування фахівці відділу відвідали два старостинські округи Розівського району. Під час цих виїздів та від громадян, які звернулися до Пологівської ДПІ було прийнято 125 декларацій із загальною сумою задекларованих доходів 1 мільйон 425 тисяч гривень.
Податківці висловили вдячність громадянам, які вже задекларували свої доходи, та нагадали іншим, що деклараційна кампанія триває до 30 квітня 2021 року включно.
Пологівські податківці продовжують активну співпрацю з ОТГ
Днями начальниця Пологівського відділу камеральних перевірок управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків ГУ ДПС у Запорізькій області Світлана Бруй зустрілася з Смирновським сільським головою Олексієм Романюком. «Мета подібних зустрічей – роз’яснити актуальні питання податкового законодавства, визначити коло проблемних питань, намітити шляхи їх вирішення, та як наслідок – налагодити тісну співпрацю між податковою службою області та об’єднаними територіальними громадами Пологівського, Більмацького та Розівського районів», - підкреслила Світлана Бруй.
На порядок денний зустрічі були винесені нагальні питання, серед яких: порядок надання органам місцевого самоврядування звітності у розрізі джерел доходів про суми нарахованих та сплачених податків /зборів, суми податкового боргу та в розрізі платників податків – юридичних осіб, які сплачують податки на відповідних територіях; декларування доходів громадян за 2020 рік, у т.ч. тих які самостійно обробляють земельні ділянки та мають у власності с/г техніку та надають послуги; взаємодія між ОТГ та ГУ ДПС у напрямку отримання інформації про укладені договори оренди землі, зміні власника земельних ділянок та ін. щодо прийняття обґрунтованих рішень по ставках місцевих податків і зборів та своєчасного їх надання контролюючому органу; новації в застосуванні РРО/ПРРО із 1 січня 2021 року; погашення податкового боргу та заборгованості з єдиного внеску відповідно до норм Закону України від 04.12.2020 р.№ 1072- IX; інвентаризація об’єктів торгівлі з урахуванням наявності ліцензій на право здійснення діяльності з реалізації алкогольних напоїв, тютюнових виробів, пального та наявності РРО; корисні Інтернет ресурси, додатки, месенджери Державної податкової служби та Головного управління ДПС у Запорізькій області для платників податків.
В ході проведення зустрічі було погоджено та підписано напрями роботи на 2021 рік по взаємодії Головного управління ДПС у Запорізькій області з об’єднаними територіальними громадами Запорізької області.
Пологівські податківці допомагають декларувати доходи
Днями, на підставі затвердженого графіку виїздів, пологівські податківці здійснили візит до Солодководневського та Азовського старостинських округів Розівської селищної ради для прийняття декларацій у громадян за місцем їх проживання.
До приміщень старостинських округів завітали громадяни, які самостійно обробляють земельні ділянки (паї). Спеціалістами Пологівського відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління податкового адміністрування фізичних осіб ГУ ДПС у Запорізькій області надано роз`яснення та порядок заповнення декларацій про майновий стан та доходи, отримані у 2020 році. Присутні отримали нові рахунки для сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору, які діють з січня 2021 року.
Також, проведено інформаційно- просвітницьку роботу з громадянами та суб`єктами господарювання, які здійснюють підприємницьку діяльність у сферах сільського господарства та торгівлі на території селищної ради. Податківці розповіли про нововведення по РРО та легалізацію найманої праці. Фахівцями відомства надано громадянам, у яких виникли питання, індивідуальні консультації з питань оподаткування.
Під час проведення виїзду прийнято 420 декларацій про майновий стан та доходи, отриманих в 2020 році громадянами, які самостійно обробляють свої земельні ділянки (паї) з позитивними задекларованими сумами доходів та зобов`язаннями з податку на доходи фізичних осіб та військового збору.
Роз’яснення законодавства
З 01.03.2021 застосовується нова форма податкової накладної
Пологівський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Запорізькій області інформує, що з 01.03.2021 набирає чинності наказ Міністерства фінансів України від 02.12.2020 № 734 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України» (далі – Наказ № 734).
Отже, з 01.03.2021 при складанні податкових накладних (ПН) і розрахунків коригування (РК) необхідно враховувати деякі особливості.
Так, зокрема, податкову накладну та розрахунок коригування доповнено новим реквізитом «код», в якому зазначається ознака джерела податкового номера відповідно до реєстру, якому належить податковий номер особи, а саме::
1 – Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України (ЄДРПОУ);
2 – Державний реєстр фізичних осіб – платників податків (ДРФО);
3 – реєстраційний (обліковий) номер платника податків, який присвоюється контролюючими органами (для платників податків, які не включені до ЄДРПОУ);
4 – серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються вiд прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган i мають відмітку у паспорті).
При цьому рядок «код» у ПН та/або PK заповнюється виключно в разі заповнення рядка «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» ПН та/або РК.
Починаючи з 01.03.2021, в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) можуть бути зареєстровані виключно ПН та/або РК, складені за новими формами, а ПH та/або РК, складені за старими формами, які були чинними до 01.03.2021, до реєстрації в ЄРПН не прийматимуться.
У разі, якщо після 01.03.2021 виникнуть підстави для складання PK до ПН, складеної за формою, чинною до 01.03.2021, та зареєстрованої в ЄРПН до вказаної дати, тo такий PK необхідно скласти за новою формою (у редакції Наказу № 734). Водночас у рядку «код» такого PK має бути проставлено код ознаки «1», «2», «3» або «4» залежно вiд ознаки джерела податкового номера відповідно дo реєстру, якому належить податковий номер особи (постачальника/отримувача).
Також повідомляємо, що відповідно до змін внесених Наказом № 734, уточнено кількість найменувань поставлених товарів/послуг, які можуть бути зазначені в одній ПН, а саме, починаючи з 01.03.2021, така кількість не повинна перевищувати 99999 позицій (раніше було 9999 позицій).
Деклараційна кампанія 2021: чи надається довідка про отримані у звітному році доходи з метою використання права на податкову знижку?
Пологівський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє, що нормами п.п. «в» п. 176.1 ст. 176 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено: платники податків зобов’язані подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи за встановленою формою.
На вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) зобов’язані пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою ПДФО, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку.
Враховуючи вищевикладене, фізична особа, яка зобов’язана подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи, відповідно до вимог ПКУ, або має право скористатися податковою знижкою, зобов’язана на вимогу контролюючого органу надати разом із такою декларацією довідку про отримані у звітному році доходи.
При цьому, п.п. «в» п. 176.2 ст. 176 ПКУ передбачено, що особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати на вимогу платника ПДФО відомості про суму виплаченого на його користь доходу, суму застосованих соціальних податкових пільг та суму утриманого ПДФО.
Які види діяльності з 01.01.2021 не має право здійснювати ФОП – платник єдиного податку без застосування РРО (ПРРО)
Пологівський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Запорізькій області нагадує, що Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та програмних РРО (далі – ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі. Встановлення норм щодо незастосування РРО у інших законах, крім Податкового кодексу України (далі – ПКУ), не допускається.
З 01 січня 2021 року до 01 січня 2022 року РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:
? реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
? реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;
? реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.
Трудові відносини: способи, якими роботодавець подає повідомлення про прийняття працівника на роботу
Пологівський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє, що відповідно до Порядку повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 413), повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою (крім повідомлення про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації) до територіальних органів Державної податкової служби (далі – ДПС) за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до Порядку № 413 до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів:
? засобами електронного зв’язку з використанням кваліфікованого електронного підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронних довірчих послуг;
? на паперових носіях разом з копією в електронній формі;
? на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами.
Інформація, що міститься у повідомленні про прийняття працівника на роботу, вноситься до реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб відповідно до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями.
Повідомленням про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації є відомості, отримані органами ДПС з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.
Використання ПРРО мають переваги перед класичними
Пологівська ДПІ повідомляє, що використання програмних реєстраторів розрахункових операцій (ПРРО) мають переваги перед класичними, а саме:
? за допомогою різних гаджетів програмне забезпечення можна завантажити на смартфон, планшет, комп’ютер тощо;
? швидка та зручна реєстрація ПРРО через Електронний кабінет;
? можливість використання режиму «офлайн»;
? відсутність необхідності ведення книг обліку розрахункових операцій;
? електронні чеки замість паперових.
Крім того, до переваг використання ПРРО відноситься:
? вільний вибір для суб’єктів господарювання (РРО або ПРРО);
? відсутність посередників (еквайєра, ЦСО);
? відсутність експертизи для комерційних ПРРО;
? пристосованість для будь якого пристрою, що підтримує операційну систему WINDOWS.ANDROID;
? онлайн реєстрація в контролюючому органі;
? безкоштовність (програмне рішення ДПС).
Програмне забезпечення, яке фактично є ПРРО, можна безкоштовно завантажити з сайту ДПС (https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy/) і встановити на свій пристрій. Нагадуємо, що безкоштовною є не тільки сама програма, але і її підтримка.
Способи подання декларації про майновий стан і доходи обирайте самі!
Пологівський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Запорізькій області нагадує, що податкова декларація про майновий стан і доходи за 2020 рік подається платником за місцем своєї податкової адреси в один із таких способів (за вибором):
Перший спосіб – подання декларації особисто або уповноваженою на це особою.
При другому способі – декларацію можна надіслати поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення. У такому разі потрібно врахувати наступний нюанс: таке відправлення платник податку зобов’язаний здійснити не пізніше, ніж за п’ять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації.
Третій спосіб подання декларації – найсучасніший – це декларування в електронній формі засобами електронного зв’язку. Щоб подати декларацію в електронному вигляді через Електронний кабінет, платнику необхідно отримати кваліфікований електронний підпис у Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС України або у іншого надавача електронних довірчих послуг.
При направленні Декларації засобами електронного зв’язку громадяни можуть скористатися електронним сервісом в Електронному кабінеті, який передбачає часткове автоматичне заповнення декларації на підставі облікових даних платника, відомостей щодо нарахованих (виплачених) доходів, наявних в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків та відомостей щодо об’єктів нерухомого (рухомого) майна.
Декларування доходів, отриманих у 2020 році, триває до 1 травня 2021 року.
Правом на податкову знижку можна скористатися впродовж усього поточного року.
Сплачуємо своєчасно податкові зобов’язання, визначені у податковій декларації про майновий стан і доходи за 2020 рік!
Нормами Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлені граничні строки сплати податкових зобов’язань, визначених у податковій декларації про майновий стан і доходи для різних категорій платників.
Так, фізична особа – підприємець (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) відповідно до п. 57.1. ст. 57 ПКУ зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, визначеного ПКУ для подання податкової декларації (п. 177. 11. ст. 177 ПКУ).
До 1 серпня року, що настає за звітним, - термін сплати податкового зобов'язання для громадян та осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність (п. 179. 7. ст. 179 ПКУ).
Для фізичних осіб, стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) - протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку подання декларації (визначається п. 177.11. ст. 177 та до п. 57.1. ст. 57 ПКУ).
Якщо граничний строк сплати податкового зобов'язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов'язання вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем (абз. 13 п. 57.1. ст. 57 ПКУ).
Відповідальність за несвоєчасну сплату податку (збору) передбачена ст.124 Податкового кодексу України.
Платник податку – фізична особа, який зобов’язаний подати декларацію, визначити та сплатити свої податкові зобов’язання, сплачує за кодами бюджетної класифікації:
«11010500» – «податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування»;
«11011001» – «військовий збір, що сплачується за результатами декларування».
Реквізити банківських рахунків для сплати податків відповідно до адміністративно-територіального устрою України оприлюднені на офіційному вебпорталі ДПС у рубриці «Бюджетні рахунки» за посиланням https://tax.gov.ua/byudjetni-rahunki/ та на субсайті Територіальних органів ДПС у Запорізькій області офіційного вебпорталу ДПС України за посиланням https://zp.tax.gov.ua/byudjetni-rahunki/.
Новації законодавства: коли можливе списання податкового боргу
Закон України від 04.12.2020 № 1072-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (далі – Закон № 1072) спрямований на соціальну підтримку у 2020-2021 роках застрахованих осіб та надання допомоги суб’єктам господарювання (юридичним особам, фізичним особам - підприємцям) на вищезазначений період.
Законом № 1072 збільшено суму податкового боргу, відносно якої застосовуються заходи стягнення з 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (з 1020 гривень) до 180 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (на сьогодні 3060 гривень). До зазначеної суми податкового боргу територіальні органи ДПС не будуть направляти боржнику податкові вимоги та застосовувати заходи стягнення. Також майно боржників не буде передаватися в податкову заставу у разі, якщо загальна сума податкового боргу не перевищуватиме 3060 гривень.
Також цей документ доповнив підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України новими пунктами, через які законодавець передбачив одразу декілька механізмів врегулювання податкового боргу, залежно від його суми та категорії платників податків - боржників, зокрема, списання податкового боргу, загальна сума якого за усіма податками і зборами не перевищує 3 060 гривень у будь-якого платника податків, крім платників, що перебувають у процедурах банкрутства, та платників, що мають податковий борг з митних платежів (пункт 2 (прим. 4) підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу.)
Списанню підлягає податковий борг (у тому числі штрафні санкції і пеня) платника податків, сукупний розмір якого за усіма податками і зборами не перевищує 3 060 грн (включно), що обліковувався станом на 1 листопада 2020 року та залишився несплаченим/ непогашеним станом на дату списання такого боргу.
Не підлягає списанню податковий борг з податків та зборів, які відповідно до податкового, митного та іншого законодавства справляються у зв’язку із ввезенням (пересиланням) товарів на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенням (пересиланням) товарів з митної території України або території вільної митної зони, а також податковий борг осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства. Заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску не підпадає під зазначене списання.
Заява на списання податкового боргу не подається, оскільки списання здійснюється контролюючим органом одноразово та одночасно усім платникам податків, сукупна сума податкового боргу яких станом на 1 листопада 2020 року не перевищувала 3 060 гривень (включно) та залишилась непогашеною на дату такого списання.
Інформацію про списання податкового боргу платник податків може отримати в приватній частині Електронного кабінету (в доступній для перегляду платнику податків інформації про стан розрахунків з податків та зборів буде відображена сума списання із посиланням на Закон № 1072).
2. Декларування 2021. Довідка про доходи для отримання податкової знижки. За якою формою подавати?
Відповідно до ст. 176 Податкового кодексу України платники податків зобов’язані подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи за встановленою формою.
На вимогу контролюючого органу платники податку зобов’язані пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням права на отримання податкової знижки,та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації.
Одним із таких документів є довідка про доходи.
Враховуючи те, що затвердженої форми довідки про доходи, яку повинні надавати податкові агенти на вимогу платника податків, нормами чинного законодавства не передбачено, то довідка надається у довільній формі, в якій, крім загальної інформації про фізичну особу (П. І. Б, реєстраційний номер облікової картки, період роботи), зазначається обов’язково наступна інформація:
сума нарахованого оподатковуваного доходу (помісячно та загальною сумою);
розмір та сума податкової соціальної пільги;
сума нарахованого та утриманого податку на доходи фізичних осіб.
Електронний формат звіту з єдиного внеску: про що варто знати
З першого січня набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 05.11.2020 № 670, яким затверджено зміни до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435.
Цим документом запроваджено оновлені форми звіту з ЄСВ, що оприлюднені 28.12.2020 р., і відповідно до п. 46.6 ПКУ вони мають подаватися з першого лютого 2021 року.
Наказом № 670 встановлено, що у разі припинення або зняття з обліку в податкових органах страхувальник зобов’язаний подати Звіт за останній звітний період до дня державної реєстрації припинення, в якому:
? здійснено державну реєстрацію припинення страхувальника або державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності;
? припинено незалежну професійну діяльність згідно з даними реєстру страхувальників;
? платник втратив статус члена фермерського господарства, набув статусу особи, яка підлягає страхуванню на інших підставах, звільнений від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».
Крім того, Державна податкова служба оприлюднила оновлення до версії 1.29.3.0 спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» станом на 01.02.2021 р. У ній, зокрема, додано нову форму звіту з ЄСВ (додаток 5) для ФОП (3000513).
Також додано нові версії документів:
F3050113 - Таблиця 1 Додатка 5. Нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
F3050413 - Таблиця 2 Додатка 5. Наявність підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства.
Новостворена фізична особа – підприємець перейшла на спрощену систему оподаткування. Чи подавати квартальну податкову декларацію про майновий стан і доходи?
Фізична особа – підприємець, яка зареєстрована протягом року в установленому законом порядку, або переходить на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, або перейшла із спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, подає податкову декларацію про майновий стан і доходи за результатами звітного року, в якому розпочата така діяльність або відбувся перехід на (перехід із) спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.
При цьому податкова декларація подається за звітний період, який дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб – підприємців, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного року.
Як заповнюється таблиця 1 Звіту про нарахований ЄВ (Форма № Д5 (річна)) за 2020 рік платниками, звільненими від сплати єдиного внеску на період карантину?
Платниками, звільненими від нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску відповідно до вимог Законів України від 17 березня 2020 року № 533-ІX та від 04 грудня 2020 року № 1072-IX у Звіті про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (Форма № Д5 (річна)), за звітний 2020 рік графи 3 та 4 таблиці 1 заповнюються таким чином:
у графі 3 «Сума чистого доходу в податковій декларації/ Самостійно визначена сума доходу/Частка розподіленого доходу» зазначається:
– фізичними особами – підприємцями на загальній системі оподаткування та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, – в рядках у розрізі кожного календарного місяця зазначається середньомісячний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом ділення річного чистого доходу, задекларованого у річній податковій декларації про майновий стан і доходи, на кількість місяців, протягом яких такий платник перебував на обліку як платник єдиного внеску,
– фізичними особами – підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування, – в рядках у розрізі кожного календарного місяця зазначається самостійно визначена сума доходу, яка не може бути меншою за розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць,
– членами фермерського господарства – в рядках у розрізі кожного календарного місяця зазначається середньомісячний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом ділення річного розподіленого доходу, отриманого такими платниками від чистого прибутку фермерського господарства у звітному році, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб, на кількість місяців, протягом яких такий платник перебував на обліку як платник єдиного внеску;
у графі 4 «Сума доходу, на яку нараховується єдиний внесок, з урахуванням максимальної величини»:
– проставляються прочерки в розрізі місяців звітного року, а саме:
у березні, квітні, травні – фізичними особами – підприємцями, в тому числі, тими, які обрали спрощену cистему оподаткування, особами, які провадять незалежну професійну діяльність, та членами фермерського господарства,
у грудні – фізичними особами – підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування, і належать до першої групи платників єдиного податку, та фізичними особами – підприємцями, на загальній системі оподаткування, на яких поширюється дія Закону України від 04 грудня 2020 року № 1071-IX;
– показники інших календарних місяців звітного року, протягом яких такі платники перебували на обліку як платники єдиного внеску, заповнюються на загальних підставах, визначених ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».
Чи необхідно застосовувати РРО підприємцю – платнику єдиного податку, який здійснює реалізацію супутніх товарів, та технічно складних побутових товарів за готівку?
Відповідно до п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу реєстратори розрахункових операцій або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2017 року № 231 затверджено перелік груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту або гарантійній заміні, в цілях застосування РРО.
Якщо фізична особа – підприємець є платником єдиного податку та здійснює продаж технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, то такий підприємець застосовує РРО або ПРРО під час продажу всіх наявних на господарському об’єкті товарів, а не лише технічно складних товарів.
Слід зазначити, якщо фізична особа – підприємець – платник єдиного податку здійснює реалізацію технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту лише в одній із господарських одиниць, то така особа зобов’язана проводити розрахункові операції за однаковим порядком на усіх своїх господарських одиницях, зокрема, застосовувати РРО незалежно від асортименту товарів на інших господарських одиницях, оскільки законодавством передбачені вимоги до суб’єкта господарювання, а не до його структурних підрозділів.
Маєте борг з єдиного внеску? До 1 березня 2021 року є можливість списати
Законом № 1072 фактично продовжуються процедури, передбачені при списанні сум недоїмки з єдиного внеску, а також штрафів і пені на виконання вимог Закону № 592 та № 786.
Списання поширюється на фізичних осіб-підприємців (крім фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та на осіб, що провадять незалежну професійну діяльність, якими не отримано дохід від їх діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб.
Встановлюється новий період, протягом якого платники можуть звернутися за списанням – заява подається до 01 березня 2021 року. Таким чином, всі хто з будь-яких причин не зміг звернутися до контролюючих органів за списанням або виконати необхідні для цього умови у термін, попередньо визначений Законом № 786 (який сплив 31 серпня 2020 року), зможуть це зробити.
Закон № 1072 врегулював питання списання недоїмки з єдиного внеску тих платників, які звернулися із заявами про списання на підставі законів № 592 та № 786 у строк до 31 серпня 2020 року, але їх діяльність як суб’єктів підприємницької діяльності на момент звернення вже була припинена у період з 01 січня 2017 року до 03 червня 2020 року.
Таким чином, всі суб’єкти, які підпадають під дію вказаних норм законодавчого акту, можуть звернутися до контролюючих органів у наступному порядку.
Підлягають списанню у порядку, визначеному Законом №2464, несплачені станом на 01 грудня 2020 року суми недоїмки, нараховані фізичним особам підприємцям (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та особам, які провадять незалежну професійну діяльність, за період з 01 січня 2017 року до 01 грудня 2020 року, а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки, у разі якщо дотримано такі умови:
платниками у відповідних місяцях періоду з 01 січня 2017 року до 01 грудня 2020 року не отримано дохід від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, якщо до 01 березня 2020 року подано необхідні документи, а саме:
а) для фізичних осіб – підприємців (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування):
• заяву про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, яка подається державному реєстратору за місцем знаходження реєстраційної справи фізичної особи – підприємця (якщо така заява не подавалася раніше);
• заяву про списання заборгованості та звітність відповідно до вимог ч. 2 ст. 6 Закону № 2464 за період з 01 січня 2017 року до 01 грудня 2020 року, які подаються до податкового органу за основним місцем обліку;
б) для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність (наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність:
• заяву про списання заборгованості;
• заяву про зняття з обліку як платника єдиного внеску (якщо така заява не подавалася раніше) та звітність відповідно до вимог частини 2 ст. 6 Закону № 2464 за період з 01 січня 2017 року до 01 грудня 2020 року, які подаються до податкового органу за основним місцем обліку.
В який термін платник може отримати акт звірки розрахунків за податками?
Наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422, визначено, що з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДПС відкриваються інтегровані картки платників за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.
Інтегрована картка платника містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.
Згідно з Законом «Про звернення громадян» громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, зокрема із заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних та особистих прав і законних інтересів.
При цьому звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання.
Отже, за письмовою заявою суб’єкта господарювання, щодо якого в контролюючому органі відкрито Інтегровану картку платника, надається письмовий документ щодо стану розрахунків цього платника за податками, зборами та єдиним внеском на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у довільній формі. Такий письмовий документ видається не пізніше п’ятнадцяти робочих днів з дня отримання заяви, в якій суб’єктом господарювання зазначено платежі і період щодо яких здійснюється звірка стану розрахунків з бюджетами, а також нараховані і сплачені суми по цих платежах за вказаний період.
Надміру сплатили грошове зобов’язання? Можете повернути
Надміру сплачені суми грошового зобов’язання підлягають поверненню платнику (крім випадків наявності у такого платника податкового боргу). У разі наявності податкового боргу, таке повернення проводиться лише після повного його погашення.
Для повернення надміру сплачених сум грошового зобов’язання та пені (крім єдиного внеску) платник податків має подати протягом 1095 днів від дня їх виникнення до територіального органу ДПС за місцем адміністрування (обліку) надміру сплаченої суми заяву у довільній формі з зазначенням напряму перерахування коштів:
- на поточний рахунок платника податків в установі банку;
- на погашення грошового зобов’язання або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на податкові органи, незалежно від виду бюджету;
- повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.
Додатково до заяви платник може подати копію платіжного документа, на виконання якого надміру сплачений платіж перераховано до бюджету.
Також платник має можливість подати заяву в електронній формі через приватну частину Електронного кабінету за ідентифікатором форми J/F 1302001 або у довільній формі через меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету.
Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням електронного цифрового підпису (кваліфікованого електронного підпису), отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.
Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.
Надміру сплатили грошове зобов’язання? Можете повернути
Надміру сплачені суми грошового зобов’язання підлягають поверненню платнику (крім випадків наявності у такого платника податкового боргу). У разі наявності податкового боргу, таке повернення проводиться лише після повного його погашення.
Для повернення надміру сплачених сум грошового зобов’язання та пені (крім єдиного внеску) платник податків має подати протягом 1095 днів від дня їх виникнення до територіального органу ДПС за місцем адміністрування (обліку) надміру сплаченої суми заяву у довільній формі з зазначенням напряму перерахування коштів:
- на поточний рахунок платника податків в установі банку;
- на погашення грошового зобов’язання або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на податкові органи, незалежно від виду бюджету;
- повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.
Додатково до заяви платник може подати копію платіжного документа, на виконання якого надміру сплачений платіж перераховано до бюджету.
Також платник має можливість подати заяву в електронній формі через приватну частину Електронного кабінету за ідентифікатором форми J/F 1302001 або у довільній формі через меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету.
Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням електронного цифрового підпису (кваліфікованого електронного підпису), отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.
Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.
Підприємець - платник єдиного податку, який є особою з інвалідністю. Чи сплачувати єдиний соціальний внесок?
Платники єдиного внеску – це фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI).
Відповідно до ст. 4 Закону №2464-VI, особи, зазначені у п. 4 та 51 ч. 1 цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю чи досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.
Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їхньої добровільної участі в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Тобто фізична особа - підприємець, яка є платником єдиного податку - особою з інвалідністю, що отримує відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу, звільняється від сплати за себе єдиного внеску та може бути платником єдиного внеску виключно за умови її добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Громадянин продав у 2020 році один легковий автомобіль. Чи необхідно йому подавати річну декларацію про майновий стан і доходи?
Порядок оподаткування операцій з продажу або обміну об’єктів рухомого майна визначено ст. 173 ПКУ, відповідно до п. 173.1 якої дохід платника податку від продажу або обміну об’єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою 5 відсотків.
Згідно з п. 173.2 ст. 173 ПКУ як виняток із положень п. 173.1 ст. 173 ПКУ, дохід, отриманий платником податку від продажу або обміну протягом звітного року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, не підлягає оподаткуванню.
Дохід, отриманий платником податку від продажу або обміну протягом звітного року другого об’єкта рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, підлягає оподаткуванню за ставкою 5 відсотків.
Дохід, отриманий платником податку від продажу або обміну протягом звітного року третього та наступних об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда або іншого транспортного засобу підлягає оподаткуванню за ставкою 18 відсотків.
Враховуючи викладене, якщо фізична особа отримала дохід від продажу протягом звітного року одного легкового автомобіля, то такий дохід не оподатковується податком на доходи фізичних осіб, тобто у фізичної особи не виникає обов’язку щодо сплати податку.
Подавати річну декларацію про майновий стан і доходи у такому випадку не потрібно.
Податкова знижка за надання медичної допомоги з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу. Затверджено перелік товарів протиепідемічного призначення.
Право платника ПДФО на податкову знижку, підстави для її нарахування, перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки визначені ст. 166 ПКУ.
Так, відповідно до п.п. 166.3.2 п. 166.3 ст. 166 ПКУ, платник ПДФО має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника ПДФО за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, суму коштів або вартість майна, переданих платником ПДФО у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, зареєстрованим в Україні та внесеним до Реєстру неприбуткових організацій та установ на дату передачі таких коштів та майна, у розмірі, що не перевищує 4 % суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року.
Водночас, з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» із змінами та доповненнями внесено зміни, зокрема, до п. 11 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, згідно з якими за результатами 2020 року, при реалізації права на податкову знижку відповідно до положень ст. 166 ПКУ, сума коштів або вартість лікарських засобів для надання медичної допомоги хворим, дезінфекційних засобів і антисептиків, медичного обладнання, засобів індивідуального захисту, медичних виробів для скринінгу хворих, розхідних матеріалів для надання медичної допомоги, медичних виробів, лабораторного обладнання, розхідних матеріалів, реагентів для лабораторних досліджень; медичних виробів, лабораторного обладнання, розхідних матеріалів для інфекційних відділень, патологоанатомічних відділень тощо, засобів особистої гігієни, продуктів харчування та/або товарів за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, які добровільно перераховані (передані) громадським об'єднанням та/або благодійним організаціям та/або центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я, та/або іншим центральним органам виконавчої влади, які реалізують державну політику у сферах санітарного та епідемічного благополуччя населення, контролю якості та безпеки лікарських засобів, протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та іншим соціально небезпечним захворюванням, та/або особі, уповноваженій на здійснення закупівель у сфері охорони здоров'я, та/або закладам охорони здоров'я державної та/або комунальної власності, та/або структурним підрозділам з питань охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій протягом карантину, що запроваджений Кабінетом Міністрів України у порядку, встановленому законом, на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), включається до податкової знижки у повному обсязі без урахування обмежень, визначених п.п. 166.3.2 п. 166.3 ст.166 ПКУ.
Таким чином, до витрат платника податків, понесених з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), за результатами 2020 року включатиметься сума коштів або вартість товарів, які добровільно перераховані (передані) як благодійність, зокрема, відповідним організаціям та/або органам виконавчої влади, закладам охорони здоров'я, тощо.
При цьому перелік товарів (в тому числі лікарських засобів, медичних виробів, тощо), витрати на які включатимуться до податкової знижки в повному обсязі, визначений Постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року №1319.
Платнику єдиного податку-юридичній особі повернуто аванс. Які особливості формування доходу?
Доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі.
Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).
При цьому, до складу доходу не включаються, зокрема, суми коштів (аванс, передоплата), що повертаються покупцю товару (робіт, послуг) – платнику єдиного податку та/або повертаються платником єдиного податку покупцю товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів.
Отже, якщо зарахування та повернення авансу відбулося в одному звітному періоді та за умови розірвання договору, такі кошти не включаються до складу доходу юридичної особи – платника єдиного податку та не відображаються у податковій декларації.
У разі якщо повернення коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) за товари (роботи, послуги), відбулося в іншому податковому періоді, то необхідно включити такий аванс до складу доходу у звітному періоді, в якому відбулося зарахування вказаних коштів, та здійснити перерахунок доходу у податковому періоді, в якому відбулось їх повернення.
Такий перерахунок здійснюється шляхом подання уточнень до раніше поданої податкової декларації або уточнення показників у складі звітної податкової декларації за наступний податковий період.
Зазначена норма передбачена п.п. 2 п. 292.1, п.п. 5 п. 292.11, п. 292.6 ст. 292 Податкового кодексу.
Працівник отримав від підприємства товари безкоштовно: чи необхідно оподатковувати?
Об'єктом оподаткування фізичної особи - резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, зокрема, дохід, отриманий як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 Кодексу) у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку.
Під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з цим Кодексом, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою: К = 100 : (100 - Сп), де К - коефіцієнт; Сп - ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.
Крім того, дохід, отриманий платником у вигляді додаткового блага, є об'єктом оподаткування військовим збором за ставкою 1,5%.
Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб та військовий збір із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи відповідні ставки податку і збору.
Отже, у разі якщо підприємством безоплатно передаються працівнику товари, то їх вартість включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу працівника як додаткове благо та оподатковується податком на доходи фізичних осіб та військовим збором на загальних підставах за ставками 18% та 1,5%.
При цьому для військового збору не передбачено застосування коефіцієнта, визначеного п. 164.5 ст. 164 Кодексу.
Зазначена норма передбачена пп. 163.1.1 ст. 163, пп. 164.2.17 "е", п. 164.5 ст. 164, пп. 168.1.1 ст. 168, пп. 1.2 п. 16 1 підрозд. 10 розд. XX Податкового кодексу України.
Продовження дії ліцензій закладів громадського харчування на торгівлю алкогольними напоями під час карантину
Законом України від 04.12.2020 № 1071-IX «Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб'єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» внесено зміни до Закону України №481 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».
Зокрема встановлено, що:
ліцензії закладів громадського харчування на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, термін дії яких закінчився під час карантину та обмежувальних заходів, пов'язаних із поширенням на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, вважаються такими, що продовжують свою дію на період карантину та обмежувальних заходів, а також протягом трьох місяців з дня його закінчення;
під час карантину та обмежувальних заходів, пов'язаних із поширенням на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, а також протягом трьох місяців з дня його закінчення, не призупиняється дія ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями для закладів громадського харчування.
Статтею 1 Закону № 481 встановлено, що роздрібна торгівля - діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання громадського харчування;
Відповідно до Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» заклад громадського харчування – це ресторан, бар, кафе, їдальня, закусочна, піцерія, кулінарія, кіоск.
При державній реєстрації суб'єкт господарювання зазначає вид економічної діяльності, встановлений Національним класифікатором України «Класифікація видів економічної діяльності». Цим класифікатором передбачена група діяльності - «Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування».
Тобто, відповідно до чинного законодавства, заклади громадського харчування здійснюють діяльність, яка в Національному класифікаторі визначена як «Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування».
З огляду на наведене, положення Закону № 481 щодо продовження на час карантину дії ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями мають розповсюджуватися на:
- ліцензії, видані суб'єктам господарювання, у яких основним видом діяльності є «Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування»;
- ліцензії, в частині зазначених в додатку до них РРО, які встановлені в місцях, де суб'єкт господарювання здійснює неосновний вид діяльності - «Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування».
Як здійснюється електронний документообіг між платником податків та податковим органом, та в яких випадках він припиняється?
Відповідно до змін, внесених Законом України від 14 липня 2020 року № 786-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб – підприємців», які набрали чинності 07.11.2020, ст. 42 Податкового кодексу України доповнено новим п. 42.6, згідно з яким електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до ПКУ, законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг», від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» без укладення відповідного договору.
Керівник платника податків визначає, змінює перелік уповноважених осіб платника податків, які наділяються правом підписання, подання, отримання ними документів та інформації через електронний кабінет від імені платника податків, та визначає їхні повноваження.
Платник податків стає суб’єктом електронного документообігу після надсилання до контролюючого органу першого будь-якого електронного документа у встановленому форматі.
Електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом припиняється виключно у випадках:
отримання інформації від кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг про завершення строку чинності (або скасування) кваліфікованого сертифіката відкритого ключа керівника платника податків;
отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань про зміну керівника платника податків;
отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань про державну реєстрацію припинення юридичної особи;
наявності в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків інформації про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця чи незалежної професійної діяльності фізичної особи;
наявності в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків інформації про закриття реєстраційного номера облікової картки платника податків у зв’язку зі смертю.
Що означає ”первинна реєстрація РРО”?
Відповідно до Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг» суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані застосовувати реєстратори розрахункових операцій що включені до Державного реєстру РРО та/або програмні реєстратори розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2002 року № 1315 «Про затвердження Положення про Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій» визначено, що Реєстр РРО – перелік моделей РРО, їх модифікацій вітчизняного та іноземного виробництва, які відповідають вимогам нормативно-правових актів і нормативних документів, пройшли державну сертифікацію і дозволені для застосування під час здійснення розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Положенням встановлено, що Реєстр РРО складається з двох частин, які містять:
перша – перелік моделей, дозволених до первинної реєстрації в контролюючих органах;
друга – перелік моделей, строк первинної реєстрації (дії сертифікатів відповідності) яких закінчився.
Такі моделі повторно включаються до першої частини Реєстру РРО в порядку, встановленому для первинної реєстрації моделі.
Строк первинної реєстрації моделі – граничний строк, до закінчення якого дозволяється реєструвати в контролюючих органах конкретні моделі, що раніше не були зареєстровані, який визначається згідно із строком дії сертифіката відповідності моделі з конкретною версією внутрішнього програмного забезпечення.
Згідно з Порядком реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547, реєстрації в контролюючому органі підлягають РРО, модифікації яких включені до Реєстру РРО, з урахуванням сфер їх застосування та за умови, що строк служби, установлений у технічній документації на РРО, не вичерпався, а також з урахуванням строків первинної реєстрації, установлених Реєстром РРО.
Враховуючи викладене, первинна реєстрація РРО в контролюючому органі означає, що реєстрація цього РРО здійснюється вперше. Первинній реєстрації підлягають моделі (модифікації) РРО, що містяться у першій частині Реєстру РРО та раніше не були зареєстровані, тобто які не експлуатувалися (нові).
Інформацію про РРО, первинну реєстрацію яких заборонено, містить друга частина Реєстру РРО. Модель (модифікація) РРО, що знаходиться в другій частині Реєстру РРО, може використовуватись його власником або орендарем до закінчення семирічного з моменту введення в експлуатацію але не більше дев’яти років від дати випуску, строку служби такого РРО, встановленого Порядком доопрацювання електронних контрольно-касових апаратів, затвердженим рішенням Державної комісії з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом при Кабінеті Міністрів України від 30 листопада 1999 року № 11.
Отже, якщо РРО на момент його придбання або взяття в оренду суб’єктом господарювання, знаходиться у другій частині Реєстру РРО, то такий РРО не підлягає реєстрації в контролюючих органах.
Платник порушив податкове законодавство. Чи застосовуються штрафні санкції та пеня протягом карантинного періоду?
Відповідно до розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:
порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;
відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;
порушення вимог законодавства в частині:
обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;
цільового використання пального, спирту етилового платниками податків;
обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;
здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;
здійснення суб’єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб’єктів платниками акцизного податку;
порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.
Також, протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.
У яких випадках громадяни звільняються від обов’язкового подання податкової декларації про майновий стан і доходи?
Згідно зі ст. 179 Податкового кодексу платники податку звільняються від обов’язку подання податкової декларації про майновий стан і доходи в таких випадках:
а) незалежно від виду та суми отриманих доходів платниками податку, які:
є малолітніми/неповнолітніми або недієздатними особами і при цьому перебувають на повному утриманні інших осіб (у тому числі батьків) та/або держави станом на кінець звітного податкового року;
перебувають під арештом або є затриманими чи засудженими до позбавлення волі, перебувають у полоні або ув’язненні на території інших держав станом на кінець граничного строку подання декларації;
перебувають у розшуку станом на кінець звітного податкового року;
перебувають на строковій військовій службі станом на кінець звітного податкового року;
б) в інших випадках, визначених розділом IV ПКУ.
Обов’язок платника податку щодо подання Декларації вважається виконаним і Декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи:
від податкових агентів, які згідно з розділом IV ПКУ не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;
виключно від податкових агентів незалежно від виду
ГУ ДПС у Запорізькій області інформує
Запорізькі торговці підакцизними товарами поповнили місцеві бюджети на 27 мільйонів
З початку року запорізькі підприємці і компанії, які торгують уроздріб алкогольною і тютюновою продукцією, спрямували до місцевих бюджетів 27 мільйонів гривень акцизного податку. Надходження перевищили минулорічні на 12 мільйонів.
Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, на території регіону зареєстровано три тисячі суб'єктів господарювання, які реалізують підакцизні товари та сплачують з них п'ять відсотків податку.
Для продажу алкоголю і тютюну вони отримали ліцензії. Лише у січні фахівці податкової служби видали 423 документи, до скарбниць надійшло 3,3 мільйона гривень. Зокрема, представники торговельних мереж, магазинів, закладів громадського харчування придбали 232 ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та 191 – на реалізацію тютюнових виробів.
Упродовж січня податківці провели 20 перевірок суб'єктів господарювання з питань дотримання вимог законодавства, що регулює виробництво і обіг підакцизних товарів. За виявлені порушення донараховано штрафних санкцій у сумі 2,3 мільйона гривень.
Нагадаємо, для легального виробництва, оптового та роздрібного продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального запорізькі платники можуть отримати ліцензії у Головному управлінні ДПС у Запорізькій області.
Підписуйтесь на офіційну сторінку ДПС у Facebook: https://www.facebook.com/TaxUkraine/.
Актуальні новації законодавства: навчальний модуль для фахівців податкової служби
З початком року податкове законодавство набуло змін. Тож, для надання якісних сервісних послуг та адміністрування податків і зборів співробітники Головного управління ДПС у Запорізькій області підготували для колег навчальний модуль, який дозволить актуалізувати та узагальнити інформацію щодо оновлених норм.
Три дні поспіль фахівці служби брали участь у профільних тренінгах та семінарах. Зокрема, тематика занять стосувалася нововведень в адмініструванні податку на прибуток, податку на додану вартість, податку на доходи фізичних осіб, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, єдиного податку для фізичних осіб-підприємців спрощеної системи оподаткування.
Крім того, на семінарах розглядалися питання запровадження концепції притягнення до відповідальності платників податку за податкові правопорушення за умови доведення його вини, а також основні аспекти методології виявлення та опрацювання податкових ризиків в частині податкового контролю за трансфертним ціноутворенням та інші зміни податкового законодавства.
Проходження навчального модулю стало одним з етапів підвищення кваліфікаційних знань фахівців служби та ефективним інструментом підвищення якості роботи податкової служби регіону.
Запорізькі добувні компанії і підприємства-водокористувачі збільшили рентні відрахування на 684 тисячі
У січні від запорізьких підприємств до бюджетів усіх рівнів надійшло 693 тисячі гривень плати за спеціальне використання води. Зокрема, до державного бюджету спрямовано 381 тисячу, до місцевих скарбниць – 312 тисяч.
Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, у порівнянні з відповідним періодом 2020 року надходження збільшились на 30 тисяч, в тому числі до державного бюджету – на 16 тисяч, до місцевих – на 14 тисяч.
Крім того, з початку року запорізькі суб'єкти господарювання спрямували 1 мільйон 140 тисяч гривень рентної плати за користування надрами, що на 654 тисячі або на 35 відсотків більше, ніж у січні минулого року. Відповідно до бюджетного розподілу державна скарбниця отримала 790 тисяч, спецфонди місцевих бюджетів – 350 тисяч.
Усього станом на початок лютого на території регіону зареєстровано 605 платників рентної плати за користування надрами та 546 компаній-водокористувачів.
Нагадаємо, базою оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин є вартість обсягів видобутих корисних копалин (мінеральної сировини), яка окремо обчислюється для кожного виду на базових умовах поставки. Також платниками рентної плати за користування надрами є суб'єкти господарювання, які використовують ділянки надр для зберігання природного газу, нафти, газоподібних та інших рідких нафтопродуктів, витримування виноматеріалів, виробництва і зберігання винопродукції та іншого.
Про зміни у застосуванні РРО – діалог без посередників
Останнім часом питання застосування РРО фізичними особами-платниками єдиного податку викликало чималий резонанс у суспільстві. Тож, запорізькі податківці, аби уникнути поширення недостовірної інформації, налагоджують прямий діалог з тими підприємцями, яких стосуються законодавчі зміни та інформують тих, хто застосовувати реєстратори розрахункових операцій не зобов’язаний.
Так, протягом січня фахівці управління аудиту Головного управління ДПС у Запорізькій області провели масштабну роз’яснювальну роботу для працівників та відвідувачів ринків і торгівельних центрів регіону. Під час спілкування з підприємцями податківці наголошували на тому, що до 1 січня 2022 року РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої-четвертої груп, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які надають платні послуги у сфері охорони здоров'я, здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів; лікарських засобів, виробів медичного призначення; ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів і каміння.
Також податківці інформували платників про переваги застосування програмних РРО та скасування окремих штрафних санкцій.
Крім того, під час зустрічей підприємці отримали від фахівців податкової служби відповіді на проблемні питання, які виникають у них під час провадження господарської діяльності.
Борги запорізьких роботодавців перед працівниками зросли до 120 мільйонів
Обласна комісія з питань погашення заборгованості із заробітних плат та інших соціальних виплат проаналізувала динаміку ліквідації боргів роботодавців регіону.
Участь у заході, який проводився в онлайн режимі, взяли голова Запорізької облдержадміністрації Олександр Старух, представники Запорізької обласної ради, профільних департаментів ОДА, керівники структурних підрозділів податкової служби області, інших державних відомств, профспілок та підприємств.
Як повідомив очільник облдержадміністрації Олександр Старух, станом на початок січня сума невиплачених заробітних плат зросла за минулий рік на 19,6 мільйона та склала 119,6 мільйона гривень. При цьому 40,6 відсотка заборгованості припадає на підприємства державного сектору економіки.
За даними податкової служби упродовж минулого року податківці разом із представниками інших органів виконавчої влади проводили спільні засідання комісій та робочі групи, під час яких заслухано 3358 керівників підприємств, які виплачували зарплату менше встановленого мінімуму. Завдяки цим заходам та роз'яснювальній роботі у засобах масової інформації 3298 компаній і підприємців підвищили рівень виплат своїм співробітникам.
Під час засідання керівникам органів місцевої влади надано доручення контролювати роботу щодо забезпечення додержання суб'єктами господарської діяльності законодавства про оплату праці. Також будуть проведені співбесіди з очільниками підприємств-боржників, що розташовані на відповідних територіях, за участі керівництва місцевих управлінь Національної поліції України, податкової служби та представників профспілок і організацій роботодавців.
Запорізькі податківці разом зі співробітниками СБУ викрили комерсантів на незаконних поставках промислової продукції із "ЛНР"
Співробітники управління боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом ГУ ДПС у Запорізькій області у тісній співпраці зі Службою безпеки України у Запорізькій області розкрили та заблокували масштабні поставки продукції на суму понад 300 мільйонів гривень з тимчасово окупованої Луганщини. Транзит через територію РФ на українські промислові підприємства організувала група комерсантів.
За результатами проведених заходів встановлено, що ділки протягом 2017-2020 років налагодили постачання промислових товарів з виробничих потужностей, що знаходяться на тимчасово окупованій території Луганської області, до металургійних та машинобудівних підприємств України. Продукцію переправляли через неконтрольовані ділянки кордону України з РФ на тимчасово окупованій території. У Росії здійснювалась підміна митних документів, потім товари імпортували в Україну під виглядом продукції російського виробництва.
Отримані кошти організатори переводили у готівку через низку фіктивних комерційних структур. Частину грошей переправляли на тимчасово неконтрольовану територію України і використовували для фінансування окупаційної влади так званої "ЛНР" і незаконних збройних формувань. СБУ затримали на митниці вантажівку з товаром, розмитнення якого здійснювалося за підробленими документами і сертифікатами походження.
За результатами проведених правоохоронцями одночасних обшуків у Запорізькій, Харківській, Донецькій областях і м. Києві за адресами реєстрації та фактичного знаходження підприємств, які брали участь у протиправній схемі, вилучено комп'ютерну техніку, бухгалтерську і фінансово-господарську документацію, яка підтверджує протиправну схему постачання товарів та пересилання коштів. Також вилучено 2,5 мільйона гривень готівкою та контрафактну продукцію на майже 10 мільйонів гривень.
За даними матеріалами відкрито кримінальне провадження за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 110-2 Кримінального кодексу України "Фінансування дій, вчинених з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, зміни меж території або державного кордону України".
У січні запорізькі бюджети отримали майже 112 мільйонів гривень плати за землю
За перший місяць року до місцевих бюджетів регіону надійшло 111 мільйонів 837 тисяч гривень плати за землю. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, власники і користувачі земельних ділянок збільшили сплату порівняно з аналогічним періодом минулого року на 32,5 мільйона або на 41 відсоток.
Більшу частину надходжень забезпечили підприємства, установи і організації – 104,2 мільйона, від фізичних осіб скарбниці отримали 7,6 мільйона.
За результатами інформаційного обміну з територіальними підрозділами ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області, Регіонального відділення Фонду державного майна України, представниками об'єднаних територіальних громад у січні залучено до оподаткування 10 суб'єктів господарювання, річна сума нарахувань за землі 2868 га склала 542 тисячі гривень.
Крім того, виявлено 2 СГД, які використовували 1,3 га земель без правовстановлюючих документів. Річна сума нарахувань до бюджету перевищила 18 тисяч.
Стосовно 74 юридичних осіб, які мають заборгованість з плати за землю, до місцевих рад направлені звернення щодо вилучення земельних ділянок та перерозподілу їх між платоспроможними суб'єктами господарювання.
Усього в регіоні зареєстровано 9190 землекористувачів-юридичних осіб та 292 тисячі фізичних осіб.
Підписуйтесь на офіційну сторінку ДПС у Facebook: https://www.facebook.com/TaxUkraine/.
За виграними податковими спорами бюджет отримає 57 мільйонів
У січні суди розглянули 59 справ, де однією зі сторін виступали органи ДПС Запорізької області. На користь податкової служби винесено 43 рішення на суму 57 мільйонів гривень, що складає 73 відсотки від кількості справ та 39 відсотків – від суми.
За позовами суб'єктів господарювання до податкового відомства про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень на користь держави ухвалено 12 рішень на суму 20,5 мільйона, платники виграли 15 справ на суму 89 мільйонів.
У справах про стягнення податкової заборгованості винесено 25 судових рішень на суму 36,4 мільйона або 100 відсотків від кількості розглянутих справ цієї категорії. На даний час до бюджету вже сплачено 5 мільйонів 590 тисяч, у тому числі, за матеріалами про банкрутство – 760 тисяч, про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень – 2 мільйони, у результаті стягнення заборгованості – майже 3 мільйони.
Усього станом на 1 лютого 2021 року на розгляді в судах всіх інстанцій знаходилось майже три тисячі податкових спорів на загальну суму 4 мільярди 477 мільйонів.
Повідомлення у месенджерах та телефонні дзвінки: аферисти знову намагаються ошукати запорізьких підприємців
16 лютого запорізькі суб'єкти підприємництва повідомили, що на їхні телефони надходять дзвінки та повідомлення у месенджерах із пропозиціями перерахувати кошти за непроведення податкової перевірки. Невстановлені особи звертаються від імені начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області.
Цього разу аферисти використовують мобільний номер +380 (99) 013 63 96.
Наголошуємо, подібні схеми – це один із способів незаконної наживи на довірливих громадянах. У разі надходжень таких "пропозицій" не можна переказувати кошти, потрібно одразу звертатися до правоохоронних органів.
Керівник податкової служби Запорізької області Роман Афонов не телефонує платникам: будьте пильними – вами маніпулюють шахраї!
Останнім часом в Запорізькій області активізувалися не чисті на руку ділки, які ошукують представників бізнесу, користуючись новітніми телекомунікаційними розробками. Шахраї, представляючись керівником податкової служби регіону Романом Афоновим, виманюють у бізнесменів кошти.
Шановні підприємці, Головне управління ДПС у Запорізькій області взаємодіє з платниками тільки у законний спосіб. Наше з вами спілкування може відбуватися в різних форматах – особисто, поштою, он-лайн, телефоном. Однак в жодному з цих випадків вам не буде телефонувати ані керівник служби, ані його заступники. Тим більше, предметом обговорення не може бути переведення коштів.
Тож, будьте обережними та критично ставтеся до «прохань» псевдоподатківців. У разі надходження подібних звернень, одразу ж повідомляйте правоохоронні органи.
Якщо ж маєте сумніви щодо правомірності дій працівників податкової служби Запорізької області, телефонуйте до відділу з питань запобігання та виявлення корупції за номером: (061) 219-05-21.
