A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Комиш-Зорянська селищна рада, селищна об’єднана територіальна громада
Більмацького району Запорізької області

Пологівське управління ГУ ДФС у Запорізькій області інформує !

Дата: 24.03.2021 16:18
Кількість переглядів: 571

Пологівські податківці співпрацюють з територіальними громадами

Днями відбулась робоча зустріч начальника Пологівського відділу камеральних перевірок управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків ГУ ДПС у Запорізькій області Світлани Бруй з Комиш-Зорянським селищним головою Ігорем Гнатушею та землевпорядником громади.

«Мета подібних зустрічей – роз’яснити актуальні питання податкового законодавства, визначити коло проблемних питань, намітити шляхи їх вирішення, та як наслідок – налагодити тісну співпрацю між податковою службою району та  об’єднаними територіальними громадами», – підкреслила очільниця податкової інспекції.

На порядок денний зустрічі були винесені питання щодо специфіки наповнення дохідної частини бюджету громади, роботи з податковим боргом, використання можливостей та переваг електронних сервісів ДПС та ряд інших.

Також на зустрічі розглянули питання пошуку додаткових резервів, зокрема за рахунок проведення інвентаризації земельних ділянок, нерухомого майна.

Світлана Бруй особливу увагу приділив актуалізації даних по об’єктах нерухомості. Адже обчислення податку для фізичних осіб здійснює контролюючий орган за місцем податкової адреси власника такої нерухомості на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності. Досить часто ця інформація не відповідає дійсності, тому необхідно провести інвентаризацію об’єктів та поінформувати громадян, що вони можуть звернутися з письмовою заявою до  ДПС  за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо об’єкта нерухомості, розміру загальної площі, пільги та ставки податку.

Також Світлана Бруй зазначила, що платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток та землекористувачі. Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Ці дані наразі теж потребують уточнення, тому податківці рекомендували керівникам територіальних громад активно попрацювати над приведенням їх у відповідність адже це доходи їхніх бюджетів.

Крім цього, вона нагадала,що проходить кампанія декларування, кошти від якої також надходять до територіальної громади. Світлана Бруй розповіла, які доходи підлягають обов’язковому декларуванню, за якими ставками вони оподатковуються, а також хто з громадян може скористатися податковою знижкою. 

Учасники окремо звернули увагу на необхідність активізації заходів у напрямку дотримання роботодавцями законодавства про працю, легалізації робочих місць, недопущення виплати заробітної плати у розмірі, меншому за встановлений законодавством мінімальний рівень. Не оминули і тему використання реєстраторів розрахункових операцій суб’єктами господарювання та повноти обліку розрахункових операцій.

Вони детально проаналізували ситуацію щодо погашення податкового боргу.

Посадовець також нагадав про можливість відстрочити до 29 грудня  2021 року сплату податкового боргу, розмір якого за усіма податками і зборам та платежами, штрафними санкціями та пенею на 1 грудня 2020 року не перевищував 6800 гривень. Для того, щоб скористатися таким правом, необхідно подати заяву довільної форми до податкової інспекції. «За умови своєчасної сплати, визначеної у заяві, штрафні санкції та пені нараховуватись не будуть», – звернула увагу Світлана Бруй.

На завершення зустрічі очільниця інспекції звернула увагу, що місцеві податки і збори є коштами територіальних громад і, відповідно, основою їх фінансової незалежності. За її словами, й органи місцевого самоврядування, і податкова служба повинні активізувати спільну роботу щодо наповнення місцевих скарбниць та здійснювати контроль за дотриманням суб’єктами господарювання і громадянами вимог податкового законодавства, своєчасної та в повному обсязі сплати податків та зборів.

 

ГУ ДПС у Запорізькій області

 

Про строки сплати єдиного податку юридичною особою – «спрощенцем» четвертої групи

Пологівський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Запорізькій області доводить до відома платників єдиного податку четвертої групи, що платники єдиного податку четвертої групи сплачують єдиний податок щоквартально протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, у таких розмірах:

? у I кварталі – 10 відсотків;

? у II кварталі – 10 відсотків;

? у III кварталі – 50 відсотків;

? у IV кварталі – 30 відсотків.

Норми визначені п.п. 295.9.2 п. 295.9 ст. 295 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Зокрема, юридичні особи, реорганізовані шляхом приєднання або утворені протягом року шляхом злиття або перетворення у звітному податковому періоді, у тому числі за набуті ними площі нових земельних ділянок, вперше сплачують податок протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, в якому відбулося таке обрання/перехід, в якому відбулося утворення (виникнення права на земельну ділянку), а надалі – у порядку, визначеному п.п. 295.9.2 п. 295.9 ст. 295 ПКУ (п.п. 295.9.3 п. 295.9 ст. 295 ПКУ).

Платники єдиного податку четвертої групи перераховують в установлений строк загальну суму коштів на відповідний рахунок місцевого бюджету за місцем розташування земельної ділянки (п.п. 295.9.8 п. 295.9 ст. 295 ПКУ).

Крім того, абзацом тринадцятим п. 57.1 ст. 57 ПКУ встановлено, що якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

 

Неприбуткові організації у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, зобов’язані подавати Звіт та форми фінансової звітності

Пологівський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє, що неприбуткові підприємства, установи та організації – це неприбуткові підприємства, установи та організації, які не є платниками податку на прибуток підприємств відповідно до п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Норми встановлені положеннями п.п. 14.1.121 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

Абзацом дев’ятим п. 46.2 ст. 46 ПКУ передбачено, що неприбуткові підприємства, установи та організації, визначені п. 133.4 ст. 133 ПКУ, подають Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (далі – Звіт) за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та річну фінансову звітність.

Фінансова звітність або звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), що подаються відповідно до абзаців першого та другого п. 46.2 ст. 46 ПКУ, є додатком, зокрема, до Звіту та його невід’ємною частиною (абзац третій п. 46.2 ст. 46 ПКУ).

Згідно з абзацом першим п. 49.2 ст. 49 ПКУ платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.

Звіт подається за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 17.06.2016 № 553 із змінами.

Для неприбуткових організацій, які відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 ПКУ та внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій, встановлюється річний податковий (звітний) період, крім випадків, передбачених п.п. 133.4.3 п. 133.4 ст. 133 ПКУ (п.п. 133.4.7 п. 133.4 ст. 133 ПКУ).

Податкові декларації, крім випадків, передбачених ПКУ, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 ПКУ – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п.п. 49.18.3 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).

У відповідних клітинках відомостей про одночасне подання до Звіту форм фінансової звітності передбачено проставляння позначки «+».

Отже, неприбуткові організації у разі наявності будь-яких показників, які підлягають декларуванню (в тому числі показників, які мають нульове значення або підлягають декларуванню у складі фінансової звітності, що подається разом зі Звітом), зобов’язані подавати Звіт та форми фінансової звітності у строки, передбачені п. 49.18 ст. 49 ПКУ, оскільки вона подається неприбутковими підприємствами, установами та організаціями як додаток до Звіту та є його невід’ємною частиною.

 

Які платники звільняються від сплати єдиного внеску за себе?

Пологівський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Запорізькій області нагадує, що відповідно до частини 1 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є:

? фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (п. 4 частини 1 ст. 4 Закону № 2464);

? фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності (п. 5 частини 1 ст. 4 Закону № 2464);

? члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах (п. 51 частини 1 ст. 4 Закону № 2464).

Законом України від 13 травня 2020 року № 592-IX «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників», який набрав чинності 01.01.2021, внесено зміни, зокрема, до ст. 4 Закону № 2464, а саме: в новій редакції викладено частину 4 та доповнено частинами 5 та 6.

Так, згідно з частиною четвертою ст. 4 Закону № 2464 особи, зазначені у пунктах 4, 5 та 51 частини 1 ст. 4 Закону № 2464, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або за вислугу років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» із змінами та доповненнями, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Фізичні особи, зазначені у п. 5 частини 1 ст. 4 Закону № 2464, звільняються від сплати за себе єдиного внеску за умови взяття їх на облік фізичних осіб – підприємців та провадження ними одного виду діяльності одночасно як осіб, зазначених у пунктах 4 і 5 частини 1 ст. 4 Закону № 2464 (частина 5 ст. 4 Закону № 2464).

Особи, зазначені у пунктах 4 і 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464, які мають основне місце роботи, звільняються від сплати за себе єдиного внеску за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску, бази нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (частина 6 ст. 4 Закону № 2464).

 

Інформація щодо РРО (ПРРО) розміщується на офіційному вебпорталі ДПС

Пологівська ДПІ ГУ ДПС у Запорізькій області доводить до відома платників, що відповідно до п. 19 глави 2 розділу II Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 (далі – Порядок), для інформування суб’єктів господарювання ДПС України щоденно оприлюднює на своєму вебпорталі:

? дані про реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) із зазначенням фіскальних номерів РРО, дати реєстрації РРО, номера останньої книги обліку розрахункових операцій (далі – книга ОРО), зареєстрованої на такий РРО, та дати її реєстрації в контролюючому органі, коду ЄДРПОУ, найменування суб’єкта господарювання (прізвища, імені, по батькові (за наявності));

? дані про РРО, реєстрацію яких скасовано за заявою суб’єкта господарювання або з ініціативи контролюючого органу, із зазначенням фіскальних номерів РРО, дати, причини та підстави для скасування реєстрації РРО, коду ЄДРПОУ, найменування суб’єкта господарювання (прізвища, імені, по батькові (за наявності)).

Інформація оприлюднюється із зазначенням дати оприлюднення і дати оновлення інформації.

Разом з тим, згідно з п. 5 розділу І Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547», ДПС оприлюднює на своєму офіційному вебпорталі:

? дані щодо фіскальних номерів програмних РРО (далі – ПРРО) із зазначенням коду ЄДРПОУ, найменування суб’єкта господарювання (прізвища, імені, по батькові (за наявності)) та дати реєстрації ПРРО, адреси господарської одиниці, на яку зареєстрований ПРРО;

? дані щодо фіскальних номерів ПРРО, реєстрацію яких скасовано, із зазначенням коду ЄДРПОУ, найменування суб’єкта господарювання (прізвища, імені, по батькові (за наявності)), дати, причини та підстави для скасування реєстрації ПРРО, адреси господарської одиниці, де застосовувався ПРРО, реєстрацію якого скасовано.

На офіційному вебпорталі ДПС у відкритій частині Електронного кабінету в меню «Реєстри» у вкладках:

? «Інформація про РРО» (https://cabinet.tax.gov.ua/registers/rro), – суб’єкт господарювання може отримати інформацію по всіх зареєстрованих РРО та ПРРО, шляхом пошуку за їх даними;

? «Інформація про книги ОРО» (http://cabinet.tax.gov.ua/registers/koro), – суб’єкт господарювання може отримати інформацію по зареєстрованих книгах ОРО шляхом пошуку за їх даними.

 

Поняття «Стаціонарного» та «Пересувного» ПРРО з метою заповнення розд. 4 заяви за ф. № 1-ПРРО

Пологівська ДПІ ГУ ДПС у Запорізькій області інформує, що з метою заповнення розд. 4 «Дані щодо ПРРО» заяви про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за ф. № 1-ПРРО (далі – Заява за ф. № 1-ПРРО), форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547», поняття тип програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) «Стаціонарний» означає, що такий ПРРО встановлений на конкретну господарську одиницю та використовується за адресою, зазначеною в реєстраційній Заяві за ф. № 1-ПРРО.

Поняття тип ПРРО «Пересувний» означає, що такий ПРРО зареєстрований на конкретну господарську одиницю (наприклад автомобіль), але може використовуватися на всій території України.

 

Внутрішньо переміщена особа, яка орендує житло має право на отримання податкової знижки

Пологівська ДПІ ГУ ДПС у Запорізькій області інформує, що особа, яка має статус внутрішньо переміщеної особи, може скористатись правом на податкову знижку щодо зменшення оподатковуваного доходу на суми коштів, сплачених нею у вигляді орендної плати за договором оренди житла (квартири, будинку).

Для цього, разом з податковою декларацією про майновий стан і доходи, до податкової інспекції необхідно подати:

- копію довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи;

- копію договору оренди житла;

- копії платіжних та розрахункових документів, що підтверджують факт сплати (крім електронних розрахункових документів);

- заяву, в якій зазначені відомості щодо відсутності умов, які не дають право на отримання податкової знижки згідно з нормами чинного законодавства.

Додатковими документами, які підтверджують відсутність умов, що не дають права на отримання податкової знижки може бути Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, інформація від структурних підрозділів з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської райдержадміністрацій щодо адресної допомоги для покриття витрат на проживання, тощо.

Нагадаємо, декларація подається до 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.

У разі, якщо платник податку у визначений законодавством термін не скористався правом на податкову знижку за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні роки не переноситься.

 

Застосування РРО/ ПРРО: платниками єдиного податку - ФОП перевищено дохід 1 млн гривень

Пологівська ДПІ ГУ ДПС у Запорізькій області нагадує, що відповідно до п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку першої групи. Якщо обсяг доходу за 2020 рік фізичними особами – підприємцями платниками єдиного податку другої – четвертої груп перевищив 1000000 грн, то такі платники мають застосовувати РРО та/або програмні РРО (далі – ПРРО) при здійсненні готівкових розрахунків у обов`язковому порядку.

Норма, передбачена п. 61 підрозд. 10 розд. XX «Інші перехідні положення» ПКУ, щодо можливості незастосування РРО фізичними особами – підприємцями платниками єдиного податку другої – четвертої груп у разі не перевищення ними обсягу доходу 1000000 грн протягом календарного року, має визначений період часу, а саме до 01.01.2021.

Відповідно до Закону України від 01 грудня 2020 року № 1017-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо лібералізації застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку та скасування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих штрафних санкцій» у п. 61 підрозд. 10 розд. XX «Інші перехідні положення» внесено зміни, згідно яких з 01 січня 2021 року не застосовують РРО ФОП на єдиному податку другої – четвертої груп, обсяг доходу яких не перевищує 220 розмірів мінімальних заробітних плат, встановлених на 2021 рік (1320000 гривень).

Враховуючи зазначене, якщо ФОП на єдиному податку 2 – 4 груп у четвертому кварталі 2020 року досягнуто перевищення обсягу доходу 1000000 грн, але не перевищено 1320000 грн, то такі платники з 01 січня 2021 року мають застосовувати РРО або ПРРО при здійсненні готівкових розрахунків.

 

Електронні сервіси ДПС - для платників податків

В період кампанії декларування Пологівська+-+ ДПІ інформує, що Державною податковою службою України з метою забезпечення зручності платників податків запроваджено новий електронний сервіс «Отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків в електронному вигляді, засвідчених кваліфікованою електронною печаткою ДПС».

В межах нового електронного сервісу фізична особа - платник податків засобами Електронного кабінету зможе отримати у відповідь на запит відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків в електронному вигляді, засвідчені кваліфікованою електронною печаткою ДПС.

Запит про суми виплачених доходів та утриманих податків може бути сформований починаючи з І кварталу 1998 року за будь-які п’ять років (запит формується поквартально, у зв’язку з чим загальна кількість кварталів, яка вказується в запиті, не повинна перевищувати 20 кварталів). Електронний документ, засвідчений кваліфікованою електронною печаткою ДПС, є аналогом паперового документа, виданого контролюючим органом.

Інструкція щодо дій користувача для отримання такого електронного документа знаходиться на офіційному вебпорталі ДПС за адресою: http://tax.gov.ua у приватній частині Електронного кабінету в розділі: Допомога → ЕК для громадян → Отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків.

Перевірити достовірність електронного документа можна через вебпортал Центрального засвідчувального органу в розділі: Довірчі послуги → Перевірити підпис за посиланням http://czo.gov.ua/verify. Одержувач документа отримує можливість ідентифікувати підписувача документа та перевірити цілісність електронного документа.

 

2. Податкова звітність з ПДВ за новою формою

01 березня 2021 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 02.12.2020 № 734 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України» (далі – Наказ № 734), яким вносяться зміни до: 

форми податкової накладної і Порядку заповнення податкової накладної, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 (далі – Наказ № 1307),

 форм податкової декларації з ПДВ (далі – декларація);

уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок (далі – уточнюючий розрахунок); розрахунку податкових зобов’язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник ПДВ, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України та Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (далі – Наказ № 21).

 Так, зокрема:

форму податкової накладної та додатки до неї доповнено реквізитом «код», де зазначається ознака джерела податкового номера відповідно до реєстру, якому належить податковий номер особи та який заповнюється виключно в разі заповнення рядка «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта»;  збільшено до 99999 позицій кількість найменувань поставлених товарів/послуг у одній податковій накладній, 

форму декларації та уточнюючого розрахунка до неї доповнено новими рядками:

 ? 4.1.1 та 4.2.1 – для відображення коригування податкових зобов’язань, нарахованих відповідно до п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема, у разі проведення річного перерахунку відповідно до ст. 199 ПКУ заповнюється рядок 4.1.2; 

? 5.1.1 – для відображення коригування обсягів постачань, по операціям звільненим від оподаткування ПДВ відповідно до ст. 197 та підрозд. 2  розд. XX ПКУ, міжнародних договорів. Даний рядок є довідковим, оскільки у ньому розшифровуються суми коригувань, які вже враховані у показниках рядків 5 та 5.1 декларації; 

об’єднано у один додаток додатки 1 та 5 до декларації, у якому відображається інформація щодо сум ПДВ, нарахованих платником за звітний період, за якими в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) не зареєстровано податкові накладні та відомості про коригування податкових зобов’язань у разі збільшення суми компенсації за звітний період на підставі розрахунків коригування, складених у звітному періоді та не зареєстрованих в ЄРПН, а також інформація щодо розшифровки податкового кредиту платника в розрізі контрагентів за звітний період.

 

Які реквізити обов’язково повинна містити податкова накладна?

     Згідно з п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України у податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов’язкові реквізити:

     а) порядковий номер податкової накладної;

     б) дата складання податкової накладної;

     в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

     г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу);

     д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

     е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

     є) ціна постачання без урахування податку;

     ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

     з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

     і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг – код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду;

     й) індивідуальний податковий номер.

 

Порядок заповнення заголовку податкової накладної при постачанні товарів особі, яка не зареєстрована платником ПДВ

     Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.

     Згідно з п. 8 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, при складанні податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пунктах 10 – 15 Порядку № 1307, у верхній лівій частині таких накладних у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» робиться помітка «X» та зазначається відповідний тип причини.

     Зокрема, у разі постачання товарів/послуг покупцю, який не зареєстрований як платник податку, та у разі складання податкової накладної за щоденним підсумком операцій зазначається тип причини: «02» - складена на постачання неплатнику податку; «03» - складена на постачання товарів/послуг у рахунок оплати праці фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах із платником податку; «07» - складена на операції з вивезення товарів за межі митної території України; «11» - складена за щоденними підсумками операцій.

        Пунктом 12 Порядку № 1307 визначено, що у разі постачання товарів/послуг покупцю, який не зареєстрований як платник податку, та у разі складання податкової накладної за щоденним підсумком операцій у графі «Отримувач (покупець)» зазначається «Неплатник», а у рядку «Індивідуальний податковий номер покупця» відображається умовний Індивідуальний податковий номер (далі – ІПН) «100000000000», рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється.

        У разі здійснення операцій з вивезення товарів за межі митної території України у графі «Отримувач (покупець)» зазначається найменування (П. І. Б.) нерезидента та через кому – країна, в якій зареєстрований покупець (нерезидент), а у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН «300000000000», рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється.

        У разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг у рахунок оплати праці фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником податку, у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» відображається умовний ІПН «400000000000», а в рядку «Отримувач (покупець)» платник податку зазначає власне найменування (П.І.Б.), рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється.

 

Яким чином здійснюється скасування реєстрації ПРРО?

        Порядок застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій (ПРРО) регулюється Порядком реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547».

       Порядок скасування реєстрації ПРРО встановлено розд. III Порядку № 317.

       Так, відповідно до пп. 1, 2 розд. III Порядку № 317 реєстрація ПРРО діє до дати скасування реєстрації ПРРО, що здійснюється шляхом виключення його з реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій та закриття фіскального номера, який не підлягає використанню надалі.

     Реєстрація ПРРО скасовується на підставі Заяви про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (ідентифікатор форми J/F 1316602) (додаток 1 до Порядку № 317) з позначкою «Скасування реєстрації», яка подається засобами Електронного кабінету чи засобами телекомунікацій, або на підставі Повідомлення про виявлення несправностей програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 2-ПРРО (ідентифікатор форми J1316701) (додаток 2 до Порядку № 317) з позначками «несправність» або «крадіжка пристрою чи компрометація ключа».

     До подання Заяви про скасування реєстрації ПРРО суб’єкт господарювання має забезпечити передачу всіх копій створених ПРРО розрахункових документів з присвоєними їм у режимі офлайн фіскальними номерами до фіскального сервера, електронних фіскальних звітних чеків та повідомлень, передбачених Порядком № 317.

     Пунктом 3 розд. III Порядку № 317 передбачено, що реєстрація ПРРО скасовується автоматично фіскальним сервером, якщо:

     до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань внесено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи або державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця;

     щодо господарської одиниці, де використовується ПРРО, суб’єкт господарювання повідомив про такий об’єкт оподаткування контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України як про закритий або такий, що не експлуатується суб’єктом господарювання;

     щодо суб’єкта господарювання наявне судове рішення, що набрало законної сили, про ліквідацію у зв’язку з банкрутством або про припинення, що не пов’язане з банкрутством, про визнання недійсними установчих документів;

     стосовно фізичної особи – підприємця наявні дані про те, що особа померла, оголошена померлою, визнана недієздатною або безвісно відсутньою, чи її цивільну дієздатність обмежено;

     суб’єкта господарювання знято з обліку в контролюючих органах у інших випадках, передбачених ст. 67 ПКУ та Законом України від 15 березня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань».

     Повідомлення про скасування реєстрації ПРРО направляється суб’єкту господарювання засобами Електронного кабінету із зазначенням підстав (п. 4 розд. III Порядку № 317).

 

Отримали право власності або право користування земельною ділянкою? Сплатіть земельний податок сплачується з дня виникнення

Земельний податок – це обов’язковий платіж, який справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), та постійних землекористувачів (п.п. 14.1.72 ст. 14 ПКУ).

Об’єктами оподаткування земельним податком є:

- земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні,

- земельні частки (паї), що знаходяться у власності;

- земельна ділянка, надана в оренду (п. 270.1, п. 288.3 ПКУ).

Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру (п. 286.1 ст. 286 ПКУ).

Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (п. 287.1 ст. 287 ПКУ).

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 Земельного кодексу України).

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України від 01.07.2004 № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (ст. 126 ЗКУ).

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень – це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (ст. 2 Закону № 1952).

 

Чи передбачені штрафні санкції за торгівлю алкогольними напоями у кіосках?

Місце торгівлі – це місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування для алкогольних напоїв, крім пива, – торговельною площею не менше 20 кв. м., обладнане РРО (незалежно від їх кількості) або де є книги обліку розрахункових операцій (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів (ст. 1 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального»).

Будівлі – це земельні поліпшення, що складаються з несучих та огороджувальних або сполучених (несуче-огороджувальних) конструкцій, які утворюють наземні або підземні приміщення, призначені для проживання або перебування людей, розміщення майна, тварин, рослин, збереження інших матеріальних цінностей, провадження економічної діяльності (п.п. 14.1.15 ст. 14 Податкового кодексу).

Забороняється продаж, зокрема, алкогольних напоїв у невизначених для цього місцях торгівлі (ст. 153 Закону № 481).

До суб’єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів, зокрема, за порушення вимог ст. 153 – 6800 гривень (ст. 17 Закону № 481).

Отже, якщо суб’єкти господарювання здійснюють на підставі ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями торгівлю алкогольними напоями в кіосках, палатках, павільйонах, приміщеннях контейнерного типу тощо без обмеження площі, то до них застосовуються штрафні санкції як за торгівлю алкогольними напоями у невизначених для цього місцях торгівлі у розмірі 6800 гривень.

 

Фізична особа має кілька об’єктів нерухомості в різних населених пунктах. Куди можна звернутися для звірки даних?

Платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, мають право звернутися з письмовою заявою до податкового органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо:

- об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;

- розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;

- права на користування пільгою із сплати податку;

- розміру ставки податку;

- нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема, документів на право власності, контролюючий орган за податковою адресою платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Отже, фізична особа – власник декількох об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, розміщених в різних населених пунктах, має право звернутися з письмовою заявою до податкового органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних.

Зазначена норма передбачена п.п. 266.7.3 ст. 266 Податкового кодексу.

 

Які штрафи застосовуються за ведення підприємницької діяльності без державної реєстрації?

Взяття на облік фізичних осіб – підприємців у податкових органах здійснюється за податковою адресою на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, наданих державним реєстратором (п. 65.1 ст. 65 ПКУ).

До фізичної особи, яка здійснювала підприємницьку діяльність без державної реєстрації, як фізична особа – підприємець, за порушення встановленого порядку взяття на облік (реєстрації) у контролюючих органах застосовується штраф у розмірі 340 гривень (п. 117.1 ст. 117 ПКУ).

Разом з цим, якщо фізична особа здійснювала підприємницьку діяльність без державної реєстрації, як фізична особа – підприємець та не подавала податкову звітність за періоди здійснення такої діяльності, то за неподання податкової звітності до неї застосовується штраф в розмірі 340 грн, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання (п. 120.1 ст. 120 ПКУ).

Крім того, якщо за результатами перевірки контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов’язання за відповідні звітні періоди, то застосовується штраф в розмірі 25% суми визначеного податкового зобов’язання, незалежно від того, сплачувала така особа податок чи ні (п. 123.1 ст. 123 ПКУ).

Водночас, провадження господарської діяльності, зокрема, без державної реєстрації як суб’єкта господарювання, - тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення, чи без такої (ст. 164 КУпАП).

Неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку, тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ст. 164 прим. 1 КУпАП).

 

Терміни для реєстрації податкових накладних в ЄРПН

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування в ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків (п. 201.10 ст. 201 ПКУ):

- для ПН/РК, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, – до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для ПН/РК, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, – до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

- для зведених ПН та/або розрахунків коригування до таких зведених ПН, складених за операціями, визначеними п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 ПКУ, – протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;

- для РК, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача – платника ПДВ, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, – протягом 15 календарних днів з дня отримання такого РК до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі якщо платник ПДВ не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих ПН/РК, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення ПН/РК (п. 198.6 ст. 198 ПКУ).

 

Обмеження готівкових розрахунків для суб’єктів господарювання

Суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами:

?         між собою - у розмірі до 10000 (десяти тисяч) грн. уключно;

?         з фізичними особами - у розмірі до 50000 (п’ятдесяти тисяч) грн. уключно.

Суб’єкти господарювання у разі зняття готівкових коштів із поточних рахунків з метою здійснення готівкових розрахунків із фізичними особами зобов’язані надавати на запит банку підтвердні документи, на підставі яких здійснюються такі готівкові розрахунки, необхідні банку для вивчення клієнта з урахуванням ризик-орієнтованого підходу.

Платежі понад установлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи/юридичних осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку, шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку.

Кількість суб’єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.

Зазначене обмеження стосується також розрахунків під час оплати за товари, придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок готівки, одержаної за допомогою електронного платіжного засобу.

Обмеження граничної суми готівкового розрахунку 10000 (50000) грн. не поширюється на розрахунки, які здійснюються платниками податків шляхом внесення готівки до каси банку для подальшого її перерахування на рахунок отримувача.

Така норма передбачена п. 6 розд. ІІ «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління НБУ від 29.12.2017 року № 148.

 

ГУ ДПС у Запорізькій області інформує

 

В Запоріжжі 88 підприємців продавали алкоголь і тютюн без ліцензій

Запорізькі податківці у складі робочих груп здійснюють обстеження торговельних об'єктів, власники яких мають ризики нелегальної реалізації. Лише за місяць фахівці встановили, що із 529 об'єктів у 88 алкоголь і тютюн продавався без відповідних ліцензій. Про це повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов.

Упродовж січня-лютого поточного року співробітники податкової служби регіону провели 43 перевірки підприємств і підприємців, які торгують алкогольною і тютюновою продукцією. За виявлені порушення вимог законодавства, що регулюють виробництво і обіг підакцизних товарів, донараховано 2 мільйони 506 тисяч гривень штрафних санкцій.

Серед поширених порушень – продаж алкоголю за цінами, нижчими від мінімально встановлених та тютюнових виробів, вартість яких перевищувала максимально встановлену. З початку року встановлено 20 фактів та застосовано штрафні санкції на суму 200 тисяч гривень.

На другому місці – торгівля у невизначених для цього місцях – виявлено 9 випадків та нараховано 61,2 тисячі гривень.

Також зафіксовано 4 порушення реалізації та зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів без марок акцизного податку. Суб'єктів господарювання притягнено до відповідальності у вигляді штрафів у розмірі 1 мільйон 381 тисяча гривень.

За три факти зберігання алкогольної та тютюнової продукції у не внесених до Єдиного реєстру місцях порушникам доведеться сплатити 763 тисячі гривень.

Керівник податкової служби регіону також повідомив, що всього станом на початок березня 2857 запорізьких підприємців і торговельних компаній мають 7857 ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами. За січень та лютий від ліцензування до місцевих бюджетів надійшло 5,5 мільйона гривень, а від продажу підакцизних товарів – понад 50 мільйонів гривень акцизного податку.

Підписуйтесь на офіційну сторінку ДПС у Facebook: https://www.facebook.com/TaxUkraine/.

 

Запорізькі компанії сплатили до місцевих бюджетів майже 15 мільйонів гривень податку на прибуток

З початку року запорізькі підприємства і комунальні установи регіону спрямували до місцевих бюджетів 14 мільйонів 724 тисячі гривень податку на прибуток. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, рівень сплати до показника минулого року зріс на 13 відсотків, додаткові надходження склали 1 мільйон 742 тисячі гривень.

Так, суб'єкти господарювання м. Запоріжжя перерахували до скарбниці 9,6 мільйона, 1,5 мільйона надійшло від мелітопольських і веселівських підприємств, бердянські та приморські компанії і організації направили до бюджету 794 тисячі, вільнянські та новомиколаївські – 589 тисяч, пологівські, більмацькі та розівські – 495 тисяч, василівські і михайлівські – 488 тисяч, токмацькі та чернігівські – 353 тисячі тощо.

На даний час в регіоні нараховується 898 платників податку на прибуток.

Основна ставка платежу становить 18 відсотків. Відповідно до норм Бюджетного кодексу України 10 відсотків податку зараховується до бюджетів міст, районів та об'єднаних територіальних громад. Крім того, 100 відсотків платежу від фінансових установ комунальної форми власності також надходить до місцевих бюджетів.

 

Напрацювання Ради підтримки підприємництва у фокусі уваги запорізької бізнес-спільноти та податківців

У податковій службі регіону відбулося чергове засідання Громадської ради. У заході взяли участь начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, заступник начальника Олена Щедровська, голова Громадської ради при ГУ ДПС області Світлана Проніна, заступник голови Громадської ради Лариса Церетелі, представники Запорізької облдержадміністрації та члени дорадчого органу.

Одним із ключових питань був розгляд пропозицій щодо змін в законодавстві, які напрацьовані Радою з питань сприяння розвитку малого підприємництва при Президенті України. Лариса Церетелі, яка увійшла до складу декількох експертних робочих груп, презентувала поточні результати роботи за основними напрямами: "Застосування РРО", "Розширення інструментів спрощення адміністрування та застосування IT-технологій", "Лібералізація у сфері трудових відносин" та "Регулювання нагляду за якістю непродовольчих товарів".

За підсумками розгляду, враховуючи важливість оперативного напрацювання законодавчих змін, сторони вирішили ініціювати збільшення кількості експертів, які представлятимуть Запорізьку область в профільних робочих групах.

Крім того, учасники обговорили законопроект "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету".

Також частину зустрічі присвятили питанню запровадження в регіоні інтерактивної мапи суб'єктів господарювання, які ведуть свій бізнес легально, що надасть можливість ідентифікувати легальних виробників і продавців продукції і посилити боротьбу із тіньовим бізнесом.

Підписуйтесь на офіційну сторінку ДПС у Facebook: https://www.facebook.com/TaxUkraine/.

 

Запорізькі власники і користувачі земель збільшили надходження на сто мільйонів

У січні-лютому до місцевих бюджетів регіону надійшло 265 мільйонів гривень плати за землю. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, порівняно з аналогічним періодом минулого року надходження зросли на сто мільйонів або на 60 відсотків.

Так, власники і користувачі земель-юридичні особи сплатили 247 мільйонів, фізичні особи – 18,4 мільйона.

Найбільші суми спрямували до скарбниць громад підприємства і підприємці м. Запоріжжя – 168 мільйонів, енергодарські, кам’янсько-дніпровські та великобілозерські суб'єкти господарювання направили до бюджетів 22 мільйони, бердянські і приморські – 14 мільйонів, мелітопольські та веселівські – 13,5 мільйона, пологівські, більмацькі та розівські – 10,6 мільйона, василівські та михайлівські – 8,4 мільйона, якимівські та приазовські – 7,6 мільйона тощо.

Для розширення кола платників фахівці податкової служби здійснюють звірки та обмін інформацією з об'єднаними територіальними громадами, територіальними підрозділами ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області, РВ Фонду державного майна України. У результаті за два місяці залучено до оподаткування 17 суб'єктів господарювання (річна сума нарахувань складає 1,2 мільйона гривень).

Також виявлено два підприємства, які використовували земельні ділянки без правовстановлюючих документів (річна сума нарахувань – 18,3 тисячі).

Усього на даний час в області нараховується 9190 землекористувачів-юридичних осіб та 292 тисячі фізичних осіб.

 

 

 

Запорізькі підприємства сплатили 138 мільйонів гривень "екоподатку"

Упродовж січня-лютого запорізькі компанії і підприємці сплатили до бюджетів усіх рівнів 138 мільйонів гривень екологічного податку (без показників великих платників). Це на 75 мільйонів 300 тисяч гривень або на 120 відсотків більше показника двох місяців 2020 року.

Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, зі сплаченої суми до державного бюджету надійшло понад 83 мільйони гривень, до спецфондів місцевих бюджетів – 55 мільйонів, що, відповідно, на 48,8 мільйона та 26,5 мільйона більше, ніж торік.

Більшу частину надходжень забезпечили суб'єкти господарювання м. Енергодар – 81,2 мільйона. Платники м. Запоріжжя спрямували до скарбниць 44,6 мільйона, Запорізького району – 8,3 мільйона, мелітопольські і веселівські – 1,2 мільйона, пологівські, більмацькі та розівські – 780 тисяч тощо.

Всього на території Запорізької області зареєстровано 3481 платник "екоподатку". Ці підприємства під час виробничої діяльності здійснюють викиди шкідливих речовин у атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення, у водні об'єкти, а також розміщують, утворюють або зберігають радіоактивні відходи тощо.

Ставки екологічного податку залежать від виду забруднюючих речовин або рівня небезпечності відходів.

 

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь