A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Комиш-Зорянська селищна рада, селищна об’єднана територіальна громада
Більмацького району Запорізької області

Платники Пологівського, Більмацького та Розівського районів спрямували до бюджетів понад 65 мільйонів гривень ПДФО

Дата: 31.03.2021 11:47
Кількість переглядів: 344

Протягом двох місяців 2021 року платники Пологівського, Більмацького та Розівського районів сплатили до бюджетів усіх рівнів 65 мільйонів гривень податку на доходи фізичних осіб. Як повідомила начальниця Пологівського відділу  камеральних перевірок управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків ГУ ДПС у Запорізькій області Світлана Бруй це на 13,7 мільйонів гривень перевищило показники аналогічного періоду минулого року.

Зокрема, від платників Пологівського району надійшло 47,2 мільйона ПДФО, Більмацького району – 12,9 мільйонів, та Розівського району –  4,9 мільйонів.

Із загальної суми надходжень до державного бюджету перераховано 16,2 мільйона ПДФО, до місцевих бюджетів – 48,8 мільйонів.

Податківці звертають увагу роботодавців на необхідності дотримання вимог трудового законодавства щодо офіційного оформлення працівників, своєчасної виплати заробітної плати не менше мінімальної, а також на недопущення «конвертних» розрахунків зі співробітниками.

 

Податкове законодавство

 

Деклараційна кампанія 2021: надали квартиру в оренду – задекларуйте дохід!

Пологівська ДПІ ГУ ДПС у Запорізькій області нагадує, що до 01 травня 2021 року триває деклараційна кампанія 2021.

Фізичні особи, які надають нерухомість в оренду і отримують дохід, зобов’язані сплачувати податки.

Так, кожен громадянин, який не є самозайнятою особою і надає в довгострокову (або подобову) оренду нерухоме майно, зокрема квартиру, будинок чи кімнату, має подати податкову річну декларацію про майновий стан і доходи та сплатити з отриманого доходу податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) у розмірі 18 % та 1,5 % військового збору.

Нормами п.п. 170.1.1 п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу України визначено, що під час нарахування доходу фізичній особі від надання нею в оренду об’єктів нерухомості, необхідно враховувати розмір орендної плати, зазначений у договорі оренди, який має бути не меншим, ніж мінімальна сума орендного платежу за повний чи неповний місяць оренди.

Мінімальна сума орендного платежу визначається за Методикою визначення мінімальної суми орендного платежу за нерухоме майно фізичних осіб, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1253, виходячи з мінімальної вартості місячної оренди одного квадратного метра загальної площі нерухомості з урахуванням місця її розташування, інших функціональних та якісних показників, що встановлюються органом самоврядування села, селища, місця, на території яких вона розташована.

Якщо договір оренди об'єктів нерухомості посвідчувався нотаріально, нотаріус зобов'язаний надіслати інформацію про такий договір контролюючому органу за податковою адресою платника ПДФО – орендодавця.

Форма Повідомлення про нотаріальне посвідчення договору оренди об’єктів нерухомості затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1242. За порушення порядку та/або строків подання зазначеної інформації нотаріус несе відповідальність, передбачену законом за порушення порядку та/або строків подання податкової звітності.

Відповідно до п.п. 170.1.6 п. 170.1 ст. 170 ПКУ суб'єкти господарювання, які провадять посередницьку діяльність, пов'язану з наданням послуг з оренди нерухомості (ріелтери), зобов'язані надіслати інформацію про укладені за їх посередництвом цивільно-правові договори (угоди) про оренду нерухомості до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації в строки, передбачені для подання податкового розрахунку, за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Форма інформації затверджена наказом Міністерства Фінансів України від 13.05.2017 № 497. За порушення порядку та/або строків подання зазначеної інформації ріелтер несе відповідальність, передбачену законом за порушення порядку та/або строків подання податкової звітності.

 

Повторне (дистанційне) формування КЕП

Пологівська ДПІ ГУ ДПС у Запорізькій області звертає увагу, що повторне (дистанційне) формування сертифікатів за електронним запитом можна здійснити On-line на офіційному інформаційному ресурсі Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС (далі – Надавач) за посиланням: Головна/«Повторне (дистанційне) формування сертифікатів за електронним запитом»/ Online (https://acskidd.gov.ua/manage-certificates) або за допомогою програмного забезпечення «ІІТ Користувач ЦСК-1».

Дистанційно сформувати нові сертифікати зможуть лише ті користувачі, які мають:

•          чинні сертифікати (наприклад до закінчення строку чинності сертифікатів залишилося декілька днів);

•          незмінні реєстраційні дані (ПІБ, адреса реєстрації місця проживання, код ЄДРПОУ організації тощо);

•          особистий ключ, доступний лише користувачу та не є скомпрометованим.

Строк чинності кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів, отриманих від Надавача, становить 2 (два) роки з моменту їх формування.

Не пізніше дня, що передує дню закінчення строку чинності кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів, отриманих від Надавача користувач може повторно (дистанційно) сформувати сертифікати за електронним запитом On-line або за допомогою програмного забезпечення «ІІТ Користувач ЦСК-1».

З метою уникнення помилок при повторному (дистанційному) формуванні сертифікатів за електронним запитом рекомендуємо здійснювати дане формування за декілька днів до закінчення строку чинності сертифікатів.

Перевірити термін дії кваліфікованого сертифіката відкритого ключа можна на офіційному інформаційному ресурсі Надавача (https://acskidd.gov.ua).

 

Змінено відповідальність платників податків за порушення термінів сплати грошового зобов’язання

Пологівський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Запорізькій області інформує, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» змінено відповідальність платників податків за порушення термінів сплати грошового зобов’язання.

Так, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім грошового зобов'язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі ПКУ чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі ПКУ чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Якщо вищезазначені діяння вчинені умисно, на платника податків накладається штраф в розмірі 25 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов'язання.

Діяння вчинені платником податків умисно і скоєні повторно протягом 1 095 календарних днів або які призвели до прострочення сплати грошового зобов'язання на строк більше 90 календарних днів – передбачають накладення штрафу в розмірі 50 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов'язання.

 

Інформація про суми нарахованого єдиного внеску за новою формою подається з 01.04.2021 року

Роботодавці вперше подають до контролюючого органу інформацію про суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) у складі Розрахунку за формою, затвердженою Наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2020 № 773 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року № 4» (далі – Наказ № 773), за підсумками І кварталу 2021 року (з розбивкою по місяцях), тобто починаючи з 01.04.2021.

Пунктом 4 частини другої ст. 6 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) встановлено, що починаючи з 01.01.2021 платники єдиного внеску зобов’язані подавати звітність про нарахування єдиного внеску в розмірах, визначених відповідно до Закону № 2464, у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) до контролюючого органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки та порядку, встановлені Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Форма, за якою подається звітність про нарахування єдиного внеску у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку), встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Відповідно до п. 51.1 ст. 51 ПКУ, з врахуванням п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ, платники податків, у тому числі податкові агенти, платники єдиного внеску зобов’язані подавати протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) з розбивкою по місяцях звітного кварталу.

Наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2020 № 773 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року № 4», який набрав чинності з  01 січня 2021 року, затверджені у новій редакції:

Форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску;

Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску.

Пунктом 3 Наказу № 773 установлено, що Розрахунок за формою, затвердженою Наказом № 773, перший раз подається за I квартал 2021 року.

Враховуючи викладене, страхувальники (роботодавці) вперше подають до контролюючого органу інформацію про суми нарахованого єдиного внеску у складі Розрахунку за формою, затвердженою Наказом № 773, за підсумками І кварталу 2021 року (з розбивкою по місяцях), тобто починаючи з 01.04.2021 (граничний термін подання 09.05.2021).

Водночас, чинні форми звітності з єдиного внеску, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 «Про затвердження Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами (далі – Наказ № 435), є окремою звітністю з єдиного внеску та не можуть відповідати вимогам законодавчих змін. Таким чином, з метою уникнення правової колізії щодо існування декількох форм звітності з відображення сум нарахованого єдиного внеску зазначені вище форми звітності мають бути скасовані.

Враховуючи зазначене, наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2020 № 814 «Про деякі особливості звітування з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 14 квітня 2015 року № 435», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.02.2021 за 190/35812 (далі – Наказ № 814), передбачено скасування наказу № 435 із змінами з 01.01.2022.

Пунктом 1 Наказу № 814 встановлено, що звітність щодо сум нарахованого єдиного внеску за формами, встановленими Наказом № 435, подається до контролюючих органів за основним місцем взяття на облік як платника єдиного внеску в податкових органах:

-до 01 квітня 2021 року – згідно з додатком 4 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого Наказом № 435, для платників ЄВ, визначених пп. 1 та 16 частини першої ст. 4 Закону № 2464, за звітні періоди до 2020 року включно та у разі проведення державної реєстрації припинення до 28 лютого 2021 року.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс, розділ «Актуальні запитання».

 

Коли СГ можуть не застосовувати РРО у 2021 році

Пологівський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє, що  не застосовують реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмні реєстратори розрахункових операцій (далі – ПРРО) фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої групи.

Водночас, з 01 січня 2021 року РРО та/або ПРРО не застосовуються фізичними особами підприємцями – платниками єдиного податку другої – четвертої груп незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:

реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;

реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

Нагадаємо, що згідно з преамбулою Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінами (далі – Закон № 265) Закон № 265 визначає правові засади застосування РРО та ПРРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі. Встановлення норм щодо незастосування РРО у інших законах, крім Податкового кодексу України не допускається.

 

Дії суб’єкта господарювання у разі несправності ПРРО, а саме неможливо закрити зміну та сформувати Z-звіт

Пологівський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє.

У разі несправності програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) суб’єкту господарювання необхідно встановити вид несправності та:

- якщо несправність у вигляді порушення роботи програмного забезпечення (далі – ПЗ), то слід оновити версію ПЗ ПРРО та повторити процедуру закриття зміни;

- якщо несправність пристрою (пошкодження), то слід подати Повідомлення про виявлення несправностей програмного реєстратора розрахункових операцій за формою                      № 2-ПРРО (J1316701) (додаток 2 до Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» (далі – Порядок)) (далі – Повідомлення за                              ф. № 2-ПРРО) з позначкою про несправність та після відновлення роботи пристрою подати Заяву про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій за формою                        № 1-ПРРО (J/F 1316602) (додаток 1 до Порядку) з позначкою про відновлення роботи;

- якщо пристрій викрадено або втрачено, то слід подати Повідомлення за                               ф. № 2-ПРРО з позначкою про крадіжку. У такому випадку реєстрація ПРРО скасовується та потрібно повторно зареєструвати ПРРО, якому буде присвоєно інший фіскальний номер.

 

Деклараційна кампанія – 2021: надавали репетиторські послуги - слід задекларувати доходи до 1 травня 2021 року

Пологівська ДПІ ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє, що відповідно до положень Податкового кодексу України (далі – ПКУ) дохід з джерелом їх походження з України – будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх на території України. Якщо викладач-репетитор не є фізичною особою – підприємцем, але постійно надає репетиторські послуги фізичним особам, то він зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів.

Податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2019 рік викладачам-репетиторам слід подати до 01 травня 2020 року за місцем податкової адреси (реєстрації). Суму податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору, зазначену в річній податковій декларації такі особи самостійно сплачують до 1 серпня                  2020 року. Доходи від репетиторства згідно з ПКУ оподатковуються податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відсотків. Також із вказаних доходів справляється військовий збір за ставкою 1,5 відсотка.

Фахівці Пологівської ДПІ нагадують, що кожен громадянин має право отримати у Центрі обслуговування платників за місцем свого проживання безоплатну консультацію щодо порядку заповнення декларацій і допомогу при її заповненні.

 

Ідентифікаційний код можливо замовити он-лайн

Фахівці Пологівської ДПІ ГУ ДПС у Запорізькій області нагадують, що використовуючи електронні сервіси, громадяни мають можливість он-лайн заповнити заяву на внесення змін (форма 5ДР), або заяву на отримання  ідентифікаційного коду вперше (форма 1ДР).

Отримати ці послуги можливо в електронному кабінеті з використанням електронного цифрового підпису за посиланням: https://cabinet.tax.gov.ua.

Режим «Заява про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб (5ДР)» надає можливість створити та подати заяву у разі зміни адреси реєстрації або прізвища, імені та по батькові у Картці платника податків про присвоєний реєстраційний номер.

Режим «Облікова картка фізичної особи - платника податків (1ДР)» надає можливість створити та подати заяву на реєстрацію особи (в тому числі народженої дитини) в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків.

Кому вигідно користуватись електронними сервісами?

В першу чергу батькам для отримання коду дитині вперше. Зацікавить цей сервіс і тих, кому важко діставатися до податкової.

При використанні електронних сервісів вдвічі скорочується час на відвідання податкової: заповнюєте заяву вдома в електронному сервісі, чекаєте на квитанцію  про обробку даних і лише один раз звертаєтесь до податкової особисто для отримання  ідентифікаційного номеру.

 

2. Підприємство - єдинник з ІІ кварталу переходить на сплату податку на прибуток. Як подати звітність?

Платники єдиного податку, які переходять на загальну систему оподаткування в середині року, сплачують податок на прибуток на підставі податкової декларації за річний податковий (звітний) період (як новостворені), який починається з дати переходу на загальну систему та закінчується 31 грудня такого року (п.п. «а» п. 137.5 ст. 137 ПКУ).

Отже, у разі переходу платником єдиного податку на загальну систему оподаткування в середині року такий платник податку подає Податкову декларацію з податку на прибуток підприємств (форма якої затверджена наказом МФУ від 20.10.2015 № 897 зі змінами), за податковий (звітний) рік, який починається з дати переходу на загальну систему оподаткування та закінчується 31 грудня такого року.

Оскільки об’єкт оподаткування податком на прибуток визначається на підставі фінансової звітності підприємства, то такий платник податку разом з Декларацією з податку на прибуток повинен подати фінансову звітність за період перебування на спрощеній системі оподаткування та за звітний рік (з 01 січня по 31 грудня такого року).

 

У податковій накладній допущено помилку в обов’язкових реквізитах. Чи має право покупець включити до складу податкового кредиту суму ПДВ, зазначену в такій накладній?

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.

Правила формування податкового кредиту та вимоги до його документального підтвердження встановлені ст. 198 та ст. 201 ПКУ.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.10 ст. 201 ПКУ).

Згідно з п.п. «а» п. 198.1 ст. 198 ПКУ до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 ПКУ (п. 198.6 ст. 198 ПКУ).

Тобто враховуючи норми ст. 198 та п. 201.10 ст. 201 ПКУ покупець формує податковий кредит за операцією з придбання товарів/послуг на підставі податкової накладної, складеної за такою операцією, за допомого якої можливо ідентифікувати здійснену операцію, та не має права включити до податкового кредиту суму ПДВ, зазначену у податковій накладній, у якій допущено помилку в обов’язкових реквізитах визначених п. 201.1 ст. 201 ПКУ, якщо помилки в реквізитах такої накладної заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст, навіть за умови реєстрації такої податкової накладної в ЄРПН.

При цьому, відповідно до п. 192.1 ст. 192 ПКУ розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Право на податковий кредит на підставі податкової накладної, складеної з порушенням податкового законодавства виникає лише після виправлення помилок шляхом складання до такої податкової накладної розрахунку коригування та реєстрації його в ЄРПН.

Разом з цим, покупець має право включити до податкового кредиту суму ПДВ, зазначену у податковій накладній, у якій допущено помилку в обов’язкових реквізитах, визначених п. 201.1 ст. 201 ПКУ, якщо така податкова накладна зареєстрована в ЄРПН, а помилки в реквізитах такої накладної не заважають підтвердити зміст операції, період, сторони та суму сплати податку у зв’язку з придбанням таких товарів/послуг.

 

Якщо суб’єкт господарювання надає в оренду частину офісу, чи подається повідомлення за ф. № 20-ОПП?

Платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних податкових органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з Порядком обліку платників податків, затвердженим наказом МФУ від 09.12.2011 № 1588.

Суб’єкт господарювання – власник нерухомого майна у разі надання в оренду частини приміщень (окремих кімнат, офісів, квадратних метрів) повинен подати повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за ф. № 20-ОПП.

У разі надання в оренду об’єкта нерухомого майна або його частини повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за ф. № 20-ОПП подається до податкових органів як власником нерухомого майна – орендодавцем, так і орендарем у порядку та строки, визначені пп. 8.3-8.5 розд. VIII Порядку № 1588.

У графі 9 «Стан об’єкта оподаткування» повідомлення за ф. № 20-ОПП суб’єкт господарювання (орендодавець) зазначає стан – «здається в оренду», суб’єкт господарювання (орендар) – «орендується».

У разі відсутності найменування таких об’єктів оподаткування, у повідомленні за ф. № 20-ОПП орендодавцем (орендарем) зазначається інвентарний номер об’єкта оподаткування, вказаний у договорі оренди.

Під час надання повідомлень за ф. № 20-ОПП застосовується принцип укрупнення інформації (наприклад, якщо подається інформація про об’єкти оподаткування – офіс, склад, склад-магазин, розташовані в одному офісному центрі за одною адресою, достатньо надати інформацію за одним із типів об’єктів оподаткування, зазначивши у найменуванні: офіс, склад, склад-магазин).

Принцип укрупнення інформації не застосовується під час надання інформації про об’єкти рухомого та нерухомого майна, які підлягають реєстрації у відповідному державному органі з отриманням відповідного реєстраційного номера (наприклад, у повідомленні за ф. № 20-ОПП надається інформація і про земельну ділянку, і про об’єкт нежитлової нерухомості, що розташований на такій земельній ділянці).

Платники податків, які уклали з відповідним контролюючим органом договір про визнання електронних документів, можуть подати повідомлення за формою № 20-ОПП засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронних довірчих послуг.

 

Яким чином платник податку може отримати інформацію щодо відсутності податкової застави майна?

Відповідно до ст. 45 Закону України від 18 листопада 2003 року № 1255-IV ”Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”, держатель або реєстратор Державного реєстру зобов’язані на запит будь-якої фізичної або юридичної особи надати завірений держателем або реєстратором Державного реєстру витяг з Державного реєстру. Пошук у Державному реєстрі може здійснюватися за реєстраційним номером запису та/або за найменуванням боржника, ідентифікаційним кодом боржника в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, за індивідуальним ідентифікаційним номером боржника в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов’язкових платежів. Держатель Державного реєстру зобов’язаний на запит бюро кредитних історій надавати витяги з Державного реєстру в електронному вигляді (у форматі бази даних), у разі наявності письмової згоди юридичних, фізичних осіб - власників рухомого майна.

Витяг з Державного реєстру свідчить про внесення записів про обтяження до Державного реєстру або про їх відсутність. У разі наявності обтяження у витягу вказуються всі наявні записи та відомості, що містяться в них.

Витяг надається у строк не пізніше трьох робочих днів із дня отримання держателем або реєстратором Державного реєстру відповідного запиту. Відмова в наданні витягу з Державного реєстру допускається лише в разі невнесення заявником плати за надання витягу.

 

Чи потрібно при продажу основних засобів застосовувати РРО?

 Відповідно до преамбули Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями дія Закону № 265 поширюється на усіх суб’єктів господарювання та їх господарські одиниці, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Згідно із п.п. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України основні засоби - матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 20000 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 20000 гривень і поступово зменшується у зв’язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).

Разом з тим, п. 4 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92, визначено, що основні засоби – матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

Облік основних засобів ведеться на рахунку 10 «Основні засоби», який призначено для обліку й узагальнення інформації про наявність та рух власних або отриманих на умовах фінансової оренди об’єктів і орендованих цілісних майнових комплексів, які віднесені до складу основних засобів, а також об’єктів інвестиційної нерухомості. По дебету рахунку 10 «Основні засоби» відображаються записи по надходженню основних засобів на баланс підприємства. По кредиту цього рахунку відображається вибуття основних засобів внаслідок продажу, безкоштовної передачі, ліквідації, а також суми уцінки основних засобів. Облік основних засобів ведеться в таких розрізах: надходження, вибуття, амортизація, ремонт, переоцінка, а також облік орендованих основних засобів.

Об’єкт основних засобів вилучається з активів (списується з балансу) у разі його вибуття внаслідок продажу, безоплатної передачі або невідповідності критеріям визнання активом. Фінансовий результат від вибуття об’єктів основних засобів визначається вирахуванням з доходу від вибуття основних засобів їх залишкової вартості, непрямих податків і витрат, пов’язаних з вибуттям основних засобів. Регістри аналітичного обліку основних засобів, що вибули, додаються до документів, якими оформлені факти вибуття основних засобів.

Враховуючи зазначене вище, у разі продажу основних засобів (основних фондів) за готівкові кошти, які вилучені з активів (списані з балансу) внаслідок їх продажу і які згідно бухгалтерського обліку обліковувались на рахунку 10 «Основні засоби», суб’єкти господарювання можуть проводити такі розрахунки у касах таких суб’єктів з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником, підпис яких може бути засвідчений відбитком печатки цієї/цього установи/підприємства (використання печатки не є обов’язковим), або у безготівковій формі через банківські установи.

Крім того, у разі здійснення розрахунків в касі у готівковій формі суб’єкти господарювання зобов’язані дотримуватись вимог Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148.

 

Де на офіційному вебпорталі ДПС можна ознайомитися з Реєстром неприбуткових установ та організацій?

Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру визначений постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року № 440 «Про затвердження Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру».

Відповідно до п. 12 цього Порядку з метою забезпечення органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб відомостями, що містяться в Реєстрі неприбуткових установ та організацій (Реєстр), на офіційному вебпорталі ДПС забезпечується відкритий доступ до таких відомостей.

З Реєстром можна ознайомитись у відкритій та приватній частині Електронного кабінету, розміщеного на офіційному вебпорталі ДПС (https://cabinet.tax.gov.ua).

Робота у приватній частині здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

Для перевірки даних щодо включення до Реєстру достатньо здійснити пошук за кодом ЄДРПОУ або найменуванням неприбуткової організації.

 

Які штрафи передбачені за продаж алкогольних напоїв за цінами, нижчими від мінімальних роздрібних цін?

Мінімальні роздрібні ціни на алкогольні напої – ціни, які визначаються виходячи з мінімальних оптово-відпускних цін на цю продукцію та торговельної надбавки.

Розмір мінімальних оптово-відпускних та роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв встановлено постановою КМУ від 30.10.2008 № 957.

У разі оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої, до суб’єктів господарювання застосовується фінансова санкція:

- 100% вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 10000 грн.

Зазначена норма передбачена ст. 1, ст. 17 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального».

 

Чи узгоджувати з податковою відчуження майна, яке перебуває у податковій заставі?

Платник податків зберігає право користування майном, що перебуває у податковій заставі, якщо інше не передбачено законом.

Платник може відчужувати майно, що перебуває у податковій заставі:

- тільки за згодою контролюючого органу,

- а також у разі, якщо контролюючий орган впродовж десяти днів з моменту отримання від платника податків відповідного звернення не надав йому відповіді щодо надання (ненадання) згоди.

У разі якщо в податковій заставі перебуває лише готова продукція, товари та товарні запаси, платник податків може відчужувати таке майно без згоди контролюючого органу:

- за кошти за цінами, що не є меншими за звичайні,

- та за умови, що кошти від такого відчуження будуть направлені в повному обсязі в рахунок виплати заробітної плати, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та/або погашення податкового боргу (п. 92.1 ст. 92 ПКУ).

У разі відчуження або оренди (лізингу) майна, яке перебуває у податковій заставі, платник податків за згодою контролюючого органу зобов’язаний замінити його іншим майном такої самої або більшої вартості. Зменшення вартості заміненого майна допускається тільки за згодою контролюючого органу за умови часткового погашення податкового боргу (п. 92.2. ст. 92 ПКУ).

Відчуження платником податків майна, яке перебуває у податковій заставі, без попередньої згоди контролюючого органу, якщо отримання такої згоди є обов’язковим згідно з ПКУ, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі вартості відчуженого майна (п. 124.1 ст. 124 ПКУ).

Нагадаємо, що право податкової застави виникає (п. 89.1 ст. 89 ПКУ):

- у разі несплати у строки, встановлені ПКУ, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

- у разі несплати у строки, встановлені ПКУ, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу;

- у випадку, визначеному в п. 100.11 ст. 100 ПКУ, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань.

 

Платник єдиного податку  2-ї групи здійснює діяльність не за місцем податкової адреси. Яку ставку застосувати?

Ставки єдиного податку для платників єдиного податку 2-ї групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) (п. 293.1 ст. 293 ПКУ).

Фіксовані ставки єдиного податку для 2-ї групи платників єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами або радами об’єднаних територіальних громад, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць: – не більше 20% розміру мінімальної заробітної плати (п.293.2 ст. 293 ПКУ.

У разі здійснення платниками єдиного податку 2-ї групи господарської діяльності на територіях більш як однієї сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад, застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений для цієї групи платників єдиного податку (п. 293.7 ст. 293 ПКУ).

Отже, підприємцем – платником єдиного податку 2-ї групи, у разі здійснення діяльності на території однієї сільської, селищної або міської ради (не за місцем податкової адреси) застосовується максимальна ставка єдиного податку на календарний місяць: 20% розміру мінімальної заробітної плати.

 

Реєстрацію податкової накладної зупинено. Які дії?

У разі зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН контролюючий орган  протягом операційного дня надсилає в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

Платник податку має право подати до контролюючого органу пояснення та копії документів до зупинених ПН/РК протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного в ПН/РК.

Комісія регіонального рівня розглядає подані пояснення та копії документів до зупинених ПН/РК протягом 5 робочих днів та приймає одне з рішень: про реєстрацію ПН/РК, після чого ПН/РК реєструється в ЄРПН за умови наявного ліміту або відмову в такій реєстрації.

У разі коли комісією регіонального рівня прийнято рішення про відмову в реєстрації ПН/РК, платник податку має право оскаржити таке рішення в адміністративному порядку, шляхом направлення протягом 10 робочих днів скарги з поясненнями та копіями документів до комісії центрального рівня.

Комісія центрального рівня протягом 10 календарних днів розглядає скаргу з поясненнями та копіями документів та приймає одне з рішень: задовольняє скаргу та скасовує рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН, після чого ПН/РК реєструється в ЄРПН за умови наявного ліміту або залишає скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН без змін.

У разі, коли комісією центрального рівня залишено скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН без змін, платник податку має право оскаржити зазначене рішення в судовому порядку. У разі надходження рішення суду, яке набрало законної сили про зобов’язання зареєструвати ПН/РК, такі ПН/РК підлягають реєстрації.

Зазначений порядок визначений «Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», затвердженого постановою КМУ від 11.12. 2019 № 1165.

 

ГУ ДПС у Запорізькій області інформує

 

Запоріжці сплатили до місцевих бюджетів 1,4 мільярда гривень ПДФО

За два місяці до місцевих бюджетів регіону надійшло 1 мільярд 414 мільйонів гривень податку на доходи фізичних осіб. Рівень аналогічного періоду 2020 року перевищено на 463 мільйони 400 тисяч гривень або на 49 відсотків. Про це повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов.

Так, роботодавці і мешканці м. Запоріжжя спрямували до бюджету 795,3 мільйона гривень ПДФО, енергодарські, кам’янсько-дніпровські та великобілозерські платники – 184 мільйони, мелітопольські та веселівські – майже 115 мільйонів, бердянські та приморські – 73 мільйони, василівські та михайлівські – 65,7 мільйона, пологівські, більмацькі та розівські – 48,7 мільйона, оріхівські та гуляйпільські – 31,8 мільйона, вільнянські та новомиколаївські – 30 мільйонів тощо.

Усього станом на початок березня у Запорізькій області нараховується 84 тисячі платників податку на доходи фізичних осіб.

Нагадуємо, 30 березня – останній день сплати ПДФО за лютий від оподаткування доходів, нарахованих у вигляді процентів на поточний або депозитний банківський рахунок, процентів на вклади члена кредитної спілки, а також ПДФО з нарахованого, але невиплаченого доходу за лютий.

Підписуйтесь на офіційну сторінку ДПС у Facebook: https://www.facebook.com/TaxUkraine/.

 

Аферисти бентежать підприємців Чернігівського району

Запорізькі підприємці повідомляють про шахраїв, які намагаються нажитися у злочинний спосіб.

Цього разу невстановлені особи телефонували суб'єктам господарювання Чернігівського району Запорізької області та від імені начальника Чернігівської ДПІ Головного управління ДПС у Запорізькій області прохали надати фінансову допомогу з метою уникнення податкової перевірки.

Телефонні номери, з яких надходили такі "пропозиції": 095 621-37-53 та 050 139-97-67.

Вкотре наголошуємо, у такій ситуації радимо одразу повідомляти правоохоронні органи та не перераховувати кошти.

Будьте пильними та ретельно перевіряйте інформацію.

 

У Запоріжжі посилюється боротьба з нелегальним продажем алкоголю

У Запоріжжі відбулась нарада двох депутатських комісій міської ради з питань депутатської діяльності, регламенту, законності, правопорядку та протидії корупції та з питань регуляторної політики, розвитку підприємництва, торгівлі та послуг.

Під час заходу депутати міськради, представники податкової служби регіону, правоохоронних органів області, ГУ Держпродспоживслужби в Запорізькій області обговорили шляхи протидії нелегальним точкам продажу алкогольної продукції.

Учасники розглянули правову базу, що регулює обіг та ліцензування продажу підакцизних товарів, наголосили на необхідності внесення законодавчих змін.

За результатами наради вирішено створити робочу групу у складі фахівців профільних підрозділів відомств та підгодовувати план спільних дій на найближчу перспективу.

 

Запоріжці сплатили до місцевих бюджетів 1,2 мільйона гривень "автоподатку"

За два місяці до місцевих бюджетів регіону надійшло 1 мільйон 201 тисяча гривень транспортного податку. Із загальної суми 922 тисячі гривень спрямували суб'єкти господарювання-юридичні особи та 279 тисяч – фізичні особи. Про це повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов.

З початку року автовласники м. Запоріжжя сплатили 562 тисячі, оріхівські та гуляйпільські – 216 тисяч, енергодарські, кам’янсько-дніпровські та великобілозерські – 90 тисяч, бердянські та приморські – 84 тисячі, пологівські, більмацькі та розівські – 60 тисяч, мелітопольські та веселівські – 57 тисяч.

Усього на даний час на території регіону нараховується 245 платників "автоподатку", серед яких 145 СГД-юридичних осіб та 100 фізичних осіб.

Нагадаємо, транспортний податок, ставка якого складає 25 тисяч гривень на рік, сплачують власники елітних легкових автомобілів з датою випуску до п'яти років та середньоринковою вартістю понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати. З переліком таких автівок можна ознайомитись на сайті Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України: https://www.me.gov.ua/Vehicles/CalculatePrice?lang=uk-UA.

 

У Запоріжжі підбили проміжні підсумки боротьби з нелегальними АЗС

У Запоріжжі під керівництвом першого заступника голови Запорізької облдержадміністрації Володимира Шустова відбулося чергове засідання штабу з протидії незаконній торгівлі нафтопродуктами та скрапленим газом на автозаправних станціях.

У заході взяли участь представники обласної влади, податкової служби регіону, фіскальної служби та правоохоронних органів.

Так, упродовж 13-19 березня співробітники відомств провели 24 перевірочні заходи, а з початку цього тижня перевірено 31 об'єкт, де здійснювався продаж пального.

Під час заходу було наголошено на необхідності продовження спільної роботи правоохоронних та контролюючих органів.

 

Запорізькі підприємства збільшили сплату податку на прибуток на 18 відсотків

З початку року запорізькі компанії, установи та підприємці направили до державного бюджету 94 мільйони 248 тисяч гривень податку на прибуток. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, порівняно з минулим роком надходження зросли на                         18 відсотків, додатково сплачено майже 15 мільйонів.

Так, суб'єкти господарювання м. Запоріжжя зі своїх прибутків спрямували до скарбниці                     60 мільйонів, мелітопольські та веселівські – 12,3 мільйона, бердянські та приморські – 5,7 мільйона, вільнянські та новомиколаївські – 5,3 мільйона, пологівські, більмацькі та розівські – 2,7 мільйона, токмацькі та чернігівські – 2,2 мільйона, енергодарські, кам’янсько-дніпровські та великобілозерські – 1,6 мільйона тощо.

Усього в регіоні зареєстровано 878 платників податку на прибуток.

Нагадаємо, базова ставка платежу становить 18 відсотків, за ставками 15, 6 та 20 процентів оподатковуються пасивні доходи, отримані нерезидентами в Україні.

З актуальними роз'ясненнями та консультаціями у сфері оподаткування, зокрема, стосовно податку на прибуток, можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДПС: https://zir.tax.gov.ua/.

 

Запорізькі платники погасили 53 мільйони гривень податкової заборгованості

За два місяці за рахунок погашення податкового боргу до бюджетів усіх рівнів надійшло                    52 мільйони 700 тисяч гривень. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, до державної скарбниці сплачено 22 мільйони 800 тисяч гривень, до місцевих – 29 мільйонів 900 тисяч гривень.

Для ліквідації недоїмки відповідно до вимог Податкового кодексу України фахівці податкової служби застосовували примусові заходи. Так, з рахунків боржників стягнуто 3 мільйони гривень. Від реалізації дебіторської заборгованості до бюджетів залучено 1,2 мільйона, від продажу заставного майна – 450 тисяч. Від підприємств, які знаходяться в процедурах банкрутства, до скарбниць спрямовано 2,4 мільйона. За результатами звернень до суду винесено 30 рішень на суму                     58 мільйонів, з якої на даний час сплачено 4,3 мільйона.

Також з початку року списано безнадійний податковий борг у сумі 202,4 мільйона, у тому числі 164 мільйони – у зв'язку з ліквідацією боржників.

Недоїмку з єдиного внеску скорочено майже на 10 мільйонів, зокрема, через органи Державної виконавчої служби – на 2,1 мільйона.

Нагадаємо, інформація про суб’єктів господарювання, які мають податковий борг, розміщується на сайті Державної податкової служби:

https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/pereliki-/296361.html.

Крім того, перевірити наявність заборгованості можна онлайн – в Електронному кабінеті платника: https://cabinet.tax.gov.ua.

Підписуйтесь на офіційну сторінку ДПС у Facebook: https://www.facebook.com/TaxUkraine/.

 

За використання надр запорізькі компанії сплатили 288 мільйонів

З початку року від запорізьких підприємств до бюджетів усіх рівнів надійшло 288 мільйонів                400 тисяч гривень рентної плати за користування надрами. У порівнянні з аналогічним періодом минулого року сплата збільшилася на 214 мільйонів.

Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, до державного бюджету спрямовано 202 мільйони гривень рентної плати, до місцевих скарбниць –                86 мільйонів гривень.

Більшу частину надходжень забезпечили василівські і михайлівські суб'єкти господарювання – 269 мільйонів. Компанії і підприємці м. Запоріжжя спрямували до бюджетів понад 9 мільйонів, токмацькі та чернігівські – 2,5 мільйона, пологівські, більмацькі та розівські – 2,4 мільйона, бердянські та приморські – 1,2 мільйона, Запорізького району – 1,4 мільйона.

Станом на початок березня в Запорізькій області нараховувалось 585 платників рентної плати за користування надрами.

Зазначимо, платниками рентної плати за користування надрами у цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, є юридичні та фізичні особи-суб'єкти господарювання, які використовують ділянки надр для зберігання природного газу, нафти, газоподібних та інших рідких нафтопродуктів, витримування виноматеріалів, виробництва і зберігання вино продукції, вирощування грибів, овочів, квітів та інших рослин, зберігання харчових продуктів, промислових та інших товарів, речовин і матеріалів тощо.


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь