A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Комиш-Зорянська селищна рада, селищна об’єднана територіальна громада
Більмацького району Запорізької області

Пологівське управління ГУ ДФС у Запорізькій області інформує !

Дата: 28.04.2021 15:12
Кількість переглядів: 641

В Центрі обслуговування платників Пологівської ДПІ за І квартал                   2021 року громадяни отримали більше 3 тисяч адмінпослуг

В Центрі обслуговування платників Пологівської ДПІ Головного управління  ДПС у Запорізькій області платники податків можуть отримати адміністративні послуги, подати звіти та документи вхідної кореспонденції, отримати консультації, навчитися роботі в Електронному кабінеті або використовувати електронні сервіси Державної податкової служби, відвідавши майстер-класи та практикуми.

Як повідомив начальник Пологівської ДПІ Головного управління ДПС у Запорізькій області Володимир Михайлов з початку року в Центрі обслуговування платників Пологівської ДПІ надано 3279 адміністративних послуг. Як і завжди, найчастіше до ЦОП звертаються за отриманням відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків. За І квартал 2021 року таку послугу надано 2451 громадянину. Тільки у березні 2021 року було 1239 звернень за отриманням  відомостей. Не менш запитуваною послугою залишається послуга за видачею картки платника податків, за якою впродовж 2021 року звернулися 537 громадян. Протягом січня-березня було зареєстровано 97 книг обліку розрахункових операцій, а також 20 реєстраторів розрахункових операцій.

У зв’язку із проведенням карантинних заходів пропонуємо максимально використовувати можливості дистанційного зв’язку та скоротити відвідування підрозділів служби, користуючись електронними сервіси ДПС та Електронним кабінетом.

На теперішній час в Електронному кабінеті є можливість отримувати адміністративні послуги податкової вдома за власним комп’ютером. Фізичні особи, які мають кваліфікований електронний підпис, який до речі можна отримати за допомогою системи «Приват24» або в будь-якому сервісному центрі, можуть подавати в електронному вигляді заяви для отримання документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків - Облікову картку за ф. № 1ДР та Заяву за ф. № 5ДР, а також отримати загальну інформацію, задекларувати доходи, подивитись нарахування майнових податків та стан розрахунків з бюджетом. При цьому громадянин самостійно обирає Центр обслуговування платників, де бажає отримати документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі.

Також, на сьогодні, запроваджено портал державних послуг «Дія», який дає змогу отримати послуги податкової, як підприємцям так і громадянам, не відвідуючи закладу.

Треба звернути увагу, що платники податків мають можливість встановити на мобільний пристрій додаток «ЗІР ДПС» та оперативно отримувати від Контакт-центру ДПС відповіді на запитання, що належать до компетенції податкової служби. А підписавшись на офіційні сторінки ГУ ДПС України у Facebook та YouTube-каналі, можна знайти все про електронні сервіси, новини, переглянути анонси, отримати роз’яснення або іншу корисну інформацію. На сьогодні, реалізована можливість дістанційного спілкуватися  з Податковою службою за допомогою «InfoTAX», до якого можна залучитися в Тelegram за посиланням https://t.me/infoTAXbot. Також за допомогою боту можна отримати близько 20 сервісів податкової служби.

 

Про використання електронних сервісів та застосування програмних РРО – на «гарячій лінії» в Пологівській ДПІ

Днями в Пологівській ДПІ Головного управління ДПС у Запорізькій області проведено сеанс «гаряча лінія» з питань використання електронних сервісів та застосування програмних РРО. На запитання платників відповідав начальник Пологівської ДПІ Головного управління ДПС у Запорізькій області Володимир Михайлов.

Платникам було доведено, що електронні сервіси ДПС за рахунок використання сучасних інформаційних технологій забезпечують дистанційне спілкування з податковою, значно спрощують та скорочують отримання адміністративних послуг, довідок, подачу звітності або навіть консультацій. За допомогою сервісу «ЗІР», сторінок ДПС у соціальних мережах Facebook, Telegram можна переглянути анонси, новини та іншу корисну інформацію.

Також платників цікавило, як отримати електронний цифровий підпис та його подальше використання  в Електронному кабінеті, як отримати довідку про доходи, не відвідуючи податкову, дізнатися про майнові податки та як сплатити їх онлайн.

Очільник надав роз’яснення платникам податків щодо використання програмних РРО, а також етапи їх реєстрації та вимоги щодо застосування.

Під час спілкування з платниками податків Володимир Михайлов рекомендував платникам утримуватися від відвідування ЦОП без нагальної потреби, та використовувати сервіс «Електронний кабінет», так як це один з найбільш функціональних електронних сервісів ДПС , важливість якого особливо зросла під час карантину.

Платники отримали вичерпні відповіді на всі поставлені запитання.

 

Податкове законодавство

 

30.04.2021 останній день подання декларації про майновий стан і доходи громадянами та особами, які провадять незалежну професійну діяльність

Пологівська ДПІ інформує, що граничний термін подання громадянами та фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність податкової декларації про майновий стан і доходи за 2020 рік – 30 квітня 2021 року.

Більш детально щодо основних випадків подання податкової декларації про майновий стан і доходи, відповідно до норм розділу IV Податкового кодексу України, за посиланням https://tax.gov.ua/deklaratsiyna-kampaniya-2021/osnovni-vipadki-podannya-podatkovoi-deklaratsii/.

Не зволікайте з поданням декларації!

Сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій декларації про майновий стан і доходи, громадяни зобов’язані до 01 серпня 2021 року.

Граничні строки сплати податкових зобов’язань, визначених у податковій декларації про майновий стан і доходи за 2020 рік для громадян та осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність - 02 серпня 2021 року.

Платник податку – фізична особа, свої податкові зобов’язання, сплачує за кодами бюджетної класифікації:

«11010500» – «податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування»;

«11011001» – «військовий збір, що сплачується за результатами декларування».

Інформація про реквізити банківських рахунків для сплати податків відповідно до адміністративно-територіального устрою України оприлюднена на офіційному вебпорталі ДПС у рубриці «Бюджетні рахунки» (https://zp.tax.gov.ua/byudjetni-rahunki/).

Вчасно сплатіть задекларовані податкові зобов’язань!

Нагадуємо, що за вибором платника податків декларація про майновий стан і доходи подається за місцем своєї податкової адреси особисто або уповноваженою на це особою, поштою або засобами електронного зв’язку.

Для зручності платників та спрощення процедури декларування доходів громадянами, на офіційному вебпорталі ДПС в Електронному кабінеті (cabinet.tax.gov.ua) у розділі «ЕК для громадян» працює електронний сервіс «Декларація про майновий стан і доходи».

За допомогою цього сервісу можна заповнити декларацію та надіслати її до контролюючого органу в електронному вигляді.

Звертаємо увагу, що відповідальність за несвоєчасну сплату податку (збору) передбачена ст. 124 Податкового кодексу України.

Актуальну інформацію, щодо декларування доходів громадян, розміщено на субсайті територіальних органів ДПС в Запорізькій області вебпорталу ДПС в банері «Деклараційна кампанія 2021» за посиланням https://zp.tax.gov.ua/deklaratsiyna-kampaniya-2021/.

 

Застосування РРО та/або ПРРО при реалізації продукції власного виробництва

Пологівська ДПІ повідомляє, що відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами і доповненнями реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмні РРО та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних уповноваженою особою відповідного суб’єкта господарювання.

До продукції власного виробництва відноситься продукція, яка виробляється та реалізується самим підприємством в єдиному технологічному процесі з використанням власної або найманої робочої сили.

 

Спілкуйтеся з нами онлайн!

Пологівська ДПІ рекомендує платникам податків у період поширення коронавірусної хвороби COVID-19 з метою уникнення загрози розповсюдження інфекції та задля економії часу обирати електронний формат спілкування з податковими органами.

Нагадуємо, що електронні сервіси ДПС, зокрема, сервіси Електронного кабінету дають змогу не лише подати податкові декларації (розрахунки) засобами електронного зв’язку через Електронний кабінет але й надіслати заяви, отримати довідки, ознайомитись з корисною інформацією.

Так, отримати інформацію про стан розрахунків з бюджетом можна у меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету.

Запит про отримання витягу щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами за даними органів ДПС надсилається за формою «F/J1300204» через меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету.

У приватній частині Електронного кабінету інформація щодо облікових даних, поданої звітності, стану розрахунків з бюджетом, листів, запитів, реєстрації податкових накладних та інших сервісів оновлюється в режимі реального часу.

Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

 

Неофіційне працевлаштування – це відсутність для працівника законодавчого захисту

Пологівська ДПІ  повідомляє. Нормами Кодексу законів про працю України від                10 грудня 1971 року № 322-VIII із змінами та доповненнями встановлено, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та подання повідомлення до територіальних органів Державної податкової служби.

 Роботодавець до початку роботи найманого робітника зобов’язаний повідомити органи ДПС про прийняття працівника на роботу. Повідомлення про прийняття працівника на роботу (далі – Повідомлення) складають при укладанні безстрокового трудового договору, строкового трудового договору та контракту.

Повідомлення подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою – підприємцем до територіальних органів ДПС за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів:  засобами електронного зв’язку;  на паперових носіях разом з копією в електронній формі; на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами.

Отже, тим, кому виплачують заробітну плату менше законодавчо встановленого мінімуму або взагалі її не виплачують, якщо роботодавець не оформлює трудовий договір, необхідно повідомити про це податкову службу.

Нагадуємо, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та повідомлення про такий прийом до податкового органу.

Порядок подання повідомлення до контролюючих органів про прийняття працівника на роботу затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413. Таке повідомлення подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою підприємцем до територіальних органів Державної податкової служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до початку роботи новоприйнятого працівника одним із таких способів:

- засобами електронного зв'язку з використанням електронного цифрового підпису;

- на паперових носіях разом з копією в електронній формі;

- на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п'ятьма особами.

Звертаємо увагу, що повідомлення про прийняття працівника на роботу, надані до територіальних органів Державної податкової служби не за місцем обліку роботодавця або не за встановленою формою  вважаються такими, що не подавалися.

 

В допомогу платникам Електронний кабінет

Пологівська ДПІ нагадує платникам податків про можливості сервісу «Електронний кабінет». Даний сервіс надає можливість переглянути інформацію, яка збирається, використовується та формується податковою службою в процесі обліку платників податків та адміністрування податків, зборів, єдиного внеску, здійсненням податкового контролю. Платники, не покидаючи свого робочого місця, мають можливість провести звірку розрахунків з бюджетом, а за потреби отримати документ, що підтверджує стан розрахунків. З впровадженням єдиного рахунка, було внесено відповідні зміни до нормативних документів, в результаті яких інформація про рух коштів на єдиному рахунку стала доступною платнику в Електронному кабінеті.

Щоби отримати витяг щодо стану розрахунків з бюджетом платник податків надсилає до органу ДПС за місцем обліку запит за формою «F/J1300204» використовуючи меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету.

Витяг формується за період, вибраний платником податків при створені запиту, та надсилається платнику через Електронний кабінет не пізніше п’ятнадцяти робочих днів з дня його отримання.

Звертаємо увагу, що платник має можливість направити запит та отримати витяг, скориставшись засобами ІТС «Єдине вікно подання електронної звітності». При цьому сформований витяг направляється також на електронну пошту платника, з якої було відправлено запит.

 

Платники мають право не вказувати напрям використання коштів при сплаті на «єдиний рахунок»

Пологівська ДПІ нагадує платникам податків про норми наказу Міністерства фінансів України від 31 грудня 2020 року № 847 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 24 липня 2015 року № 666». Даним документом затверджено Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу».

Тож платники податків, при заповненні розрахункових документів для сплати  податків, зборів, платежів, мають керуватися зазначеним Порядком. Дія Порядку поширюється і на платників, які використовують єдиний рахунок для сплати всіх податків і зборів. При формуванні розрахункового документу платник зобов’язаний заповнити усі наявні поля. Звертаємо увагу, що при заповненні поля «Призначення платежу», кожну інформацію необхідно розділяти між собою знаком «;». Платники, які сплачують кошти на єдиний рахунок, у реквізиті «Призначення платежу» мають право не вказувати напрям використання коштів. При цьому, суми податків сплачені на єдиний рахунок, списуються з урахуванням черговості сплати, визначеної п. 351.6 ст. 351, п. 89.7 ст. 89 та п. 131.2 ст. 131 Податкового кодексу України.

 

Порядок оподаткування ПДВ відсотків, що сплачуються нерезиденту за товарним кредитом

Пологівська ДПІ повідомляє. Відповідно до пп.14.1.245 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) товарний кредит - товари (роботи, послуги), що передаються резидентом або нерезидентом у власність юридичних чи фізичних осіб на умовах договору, що передбачає відстрочення остаточних розрахунків на визначений строк та під процент. Товарний кредит передбачає передачу права власності на товари (роботи, послуги) покупцеві (замовникові) у момент підписання договору або в момент фізичного отримання товарів (робіт, послуг) таким покупцем (замовником), незалежно від часу погашення заборгованості.

Згідно із п.190.1 ст.190 ПКУ базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до р.III Митного кодексу України від 13 березня 2012 року №4495-VI (далі - МКУ), з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.

При визначенні бази оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, перерахунок іноземної валюти у валюту України здійснюється за офіційним курсом валюти України до цієї іноземної валюти, встановленим Національним банком України, що діє на день подання митної декларації для митного оформлення. У разі якщо митна декларація не подавалась, перерахунок іноземної валюти у валюту України здійснюється за офіційним курсом валюти України до цієї іноземної валюти, встановленим Національним банком України, що діяв на день визначення податкових зобов’язань.

У разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку (п.201.12 ст.201 ПКУ).

Визначення митної вартості товару здійснюється відповідно до р.ІІІ МКУ.

З метою обчислення ПДВ базою оподаткування імпортованого товару (в т.ч. наданого нерезидентом на умовах товарного кредиту) є договірна (контрактна) вартість такого товару, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до МКУ, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів. При цьому, сплата резидентом - платником ПДВ нерезиденту відсотків за товари, надані ним на умовах товарного кредиту, не змінює базу оподаткування ПДВ. Сплачений при імпорті таких товарів ПДВ, обчислений відповідно до вимог податкового і митного законодавства, включається до складу податкового кредиту платника податку за умови виконання вимог п.198.3 ст.198 ПКУ.

 

Випадки, в яких довідка про взяття на облік платника податків за ф. № 34-ОПП підлягає заміні

Пологівська ДПІ інформує, що відповідно до п. 9.4 розділу ІХ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами і доповненнями (далі – Порядок), у разі внесення змін у дані, що вказуються у довідці за формою № 34-ОПП (найменування (прізвище, ім’я, по батькові), місцезнаходження (місце проживання) платника податків, керівника контролюючого органу, в якому платник податків перебуває на обліку, тощо), довідка за формою № 34-ОПП підлягає заміні у контролюючому органі.

Для отримання нової довідки платник податків подає до контролюючого органу за основним місцем обліку звернення із зазначенням причин заміни та доданою до нього старою довідкою. Контролюючий орган протягом двох робочих днів після такого звернення видає (надсилає) платнику податків нову довідку.

У такому самому порядку видається дублікат довідки замість зіпсованої чи втраченої або копія довідки. У разі втрати довідки нова довідка видається за заявою платника податків, у якій надані пояснення і викладені обставини втрати довідки або до якої додані документи, що підтверджують факт втрати довідки.

Про видачу кожної довідки за формою № 34-ОПП робиться запис у журналі за формою № 14-ОПП, а відповідний запит зберігається у реєстраційній частині облікової справи платника податків.

 

Чи може ФОП, яка надає в суборенду житлові приміщення та/або нежитлові приміщення, застосовувати другу групу платників єдиного податку?

Пологівська ДПІ повідомляє,що п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлені умови перебування фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП), які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, у відповідних групах платників єдиного податку.

Відповідно до п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ до другої групи платників єдиного податку належать ФОП, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

? не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

? обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Дія п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ не поширюється на ФОП, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі ФОП належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи.

Пунктом 291.5 ст. 291 ПКУ визначені види діяльності та умови, при яких суб’єкти господарювання не можуть бути платниками єдиного податку.

Зокрема, не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп ФОП, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 400 кв. метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 900 кв. метрів.

Відповідно до КВЕД ДК 009:2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 № 457 із змінами, діяльність, пов’язана із наданням в оренду власного чи орендованого нерухомого майна відноситься до групи 68.20.

Таким чином, фізична особа – підприємець, яка надає в суборенду житлові приміщення лише до 400 кв. метрів (включно) та/або нежитлове приміщення до 900 кв. метрів (включно), має право застосовувати другу групу платників єдиного податку за умови здавання таких приміщень в суборенду платникам єдиного податку та/або населенню.

 

Де фізична особа може сплатити майнові податки?

Пологівська ДПІ  нагадує, що майнові податки: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та плата за землю сплачуються фізичними особами за місцем розташування об’єкта/об’єктів оподаткування, а транспортний податок -  за місцем реєстрації об’єкта оподаткування, протягом 60 днів з дня вручення податкового повідом¬лення-рішення (ППР).

Фізичні особи  можуть  сплатити податки і збори в установах банків та в  поштових відділеннях.

У разі проживання осіб у сільській (селищній) місцевості, вони можуть сплачувати податки і збори через каси сільських (селищних) рад, або рад об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за квитанцією про прийняття податків і зборів, форма якої встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики –  це встановлено п.57.5 ст.57 ПКУ.

Форма квитанції про прийняття податків і зборів затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 №714 "Про затвердження форми Квитанції про прийняття податків і зборів".

Нові реквізити рахунків для зарахування доходів до державного та місцевих бюджетів розміщено  на офіційному субсайті  ГУ ДПС у Запорізької області за  посиланням: http://zp.tax.gov.ua/byudjetni-rahunki/

 

Для звірки щодо нарахування майнових податків (плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) використовуйте сервіс «Листування з ДПС» Електронного кабінету

Пологівська ДПІ повідомляє, що електронні сервіси розроблені податковою службою,  дають змогу суб’єктам господарювання  виконувати всі необхідні функції без безпосереднього звернення до контролюючого органу. Найбільш затребуваним та актуальним електронним сервісом є «Електронний кабінет платника», який  дозволяє  сформувати і подати звітність до ДПС, отримати потрібну довідку або необхідну інформацію

Електронний формат взаємодії з контролюючими органами не лише економить час платникам податків, а й   вберігає їх  від загрози  отримати небезпечну інфекцію в період поширення коронавірусної хвороби.

З метою убезпечення від загрози отримати інфекцію та для економії власного часу, рекомендуємо платникам використовувати можливості «Електронного кабінету платника», вхід до якого здійснюється за адресою: http:// cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

Так, приватна частина Електронного кабінету включає наступні сервіси:

Сервіс «Листування з ДПС» - надає можливість електронного листування користувача з органами ДПС (створення та направлення платником листів до органу ДПС у довільній формі).  Меню «Листування з ДПС» дає можливість  подати до відповідного органу ДПС заяву, звернення, скаргу, пропозицію, тощо, а також пакет документів, необхідний для проведення звірки з податковим органом щодо нарахування майнових податків: плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

 Форма підготовки такої кореспонденції передбачає заповнення або вибір із запропонованих наступних реквізитів:

•          регіон в якому знаходиться орган ДПС;

•          орган ДПС, до якого відправляється лист;

•          тип документа;

•          тематика звернення;

•          короткий зміст листа;

•          сканований документ, який необхідно завантажити (файл повинен бути у форматі pdf із обмеженням розміру не більше 2 МБ)

Зберегти проект листа можна натиснувши кнопку Зберегти»:

Листування

Збережену чернетку можна підписати та надіслати до органу ДПС в меню Вхідні/вихідні документи у вкладці Відправлені документи, натиснувши кнопки Підписати та Відправити:

 Підпис та надсилання

На протязі одного робочого дня після надсилання листа до органу ДПС автора електронного листа буде повідомлено про вхідний реєстраційний номер та дату реєстрації запиту в органі ДПС, до якого даний запит направлено. Інформацію щодо отримання та реєстрації листів в органі ДПС користувач може переглянути в вкладці Вхідні документи режиму Вхідні/вихідні документи.

 

2. У поточному місяці працівнику нарахована премія за минулі податкові періоди: коли оподатковувати?

Заробітна плата відноситься до доходів з джерелом їх походження з України і є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб.

Заробітна плата для цілей оподаткування податком на доходи фізичних осіб – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом (п.п. 14.1.48 ст. 14 Податкового кодексу).

До фонду додаткової заробітної плати відносяться доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій (п. 2.2 розд. 2 «Інструкції зі статистики заробітної плати», затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5).

До інших заохочувальних та компенсаційних виплат включаються винагороди та премії, які мають одноразовий характер, компенсаційні та інші грошові й матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми (п. 2.3 розд. 2 Інструкції №5).

Якщо нарахування фонду оплати праці здійснюються за попередній період, зокрема у зв’язку з уточненням кількості відпрацьованого часу, виявленням помилок, вони відображаються у фонді оплати праці того місяця, у якому були здійснені нарахування (п.п. 1.6.2  розд. 1 Інструкції №5).

Отже, доплати, надбавки і премії, які нараховуються платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму, включаються до складу заробітної плати платника податку і підлягають оподаткуванню у тому місяці, в якому здійснені нарахування.

 

Чи оподатковується вихідна допомога при виході на пенсію?

Ставка податку на доходи фізичних осіб становить 18% бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих)  у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами (п.167.1 ст.167 ПКУ).

Заробітна плата – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом (п.п. 14.1.48 ст. 14 ПКУ).

Перелік доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначено п. 165.1 ст. 165 ПКУ.

Винятки, передбачені зазначеним пунктом не поширюються на виплату грошової (вихідної) допомоги при виході на пенсію.

Отже, вихідна допомога у зв’язку із звільненням працівника, в т. ч. при виході на пенсію, оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18% та військовим збором за ставкою 1,5% на загальних підставах.

 

Куди сплачувати податок на доходи та подавати Розрахунок у разі зміни  адміністративного району?

     Відповідно до п.п. 168.4.4 п. 168.4 ст. 168 Податкового кодексу юридична особа за своїм місцезнаходженням та місцезнаходженням не уповноважених сплачувати податок відокремлених підрозділів, відокремлений підрозділ, який уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) до бюджету податок на доходи фізичних осіб, за своїм місцезнаходженням одночасно з поданням документів на отримання коштів для виплати належних платникам податку доходів, сплачує (перераховує) суми утриманого податку на відповідні рахунки, відкриті в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, за місцезнаходженням відокремлених підрозділів, а у випадках, передбачених ПКУ, - за місцезнаходженням земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених в натурі (на місцевості).

     Крім того, згідно з п.п. «а» п.п. 168.4.5 п. 168.4 ст. 168 ПКУ фізична особа, відповідальна згідно з вимогами розд. IV ПКУ за нарахування та утримання податку, сплачує (перераховує) його до відповідного бюджету, зокрема, у разі коли така фізична особа є податковим агентом, - за місцем реєстрації у контролюючих органах, а у випадках, передбачених ПКУ, - за місцезнаходженням земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених в натурі (на місцевості).

     Згідно з п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (з розбивкою по місяцях звітного кварталу) (Розрахунок), до контролюючого органу за основним місцем обліку.

     Наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 затверджено Порядок обліку платників податків і зборів, відповідно до п. 10.13 розд. X якого, у разі зміни місцезнаходження суб’єкта господарювання – платника податків сплата визначених законодавством податків і зборів після такої реєстрації здійснюється таким платником податків за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду.

     До закінчення року платник податків обліковується в контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням (неосновне місце обліку) з ознакою того, що він є платником податків до закінчення року, а в контролюючому органі за новим місцезнаходженням (основне місце обліку) – з ознакою того, що він є платником податків з наступного року.

     З огляду на вищезазначене, у разі зміни місцезнаходження, пов’язаного зі зміною адміністративного району, суб’єкт господарювання до закінчення поточного бюджетного року сплачує податок на доходи фізичних осіб за попереднім місцезнаходженням.

     При цьому звітність – Розрахунок подається за основним місцем обліку, тобто до контролюючого органу за новим місцезнаходженням.

 

З чого складається реєстр РРО?

Реєстр РРО – перелік моделей РРО, їх модифікацій вітчизняного та іноземного виробництва, які відповідають вимогам нормативно-правових актів і нормативних документів, пройшли державну сертифікацію і дозволені для застосування під час здійснення розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Реєстр РРО складається з двох частин:

•перша – перелік моделей, дозволених до первинної реєстрації в контролюючих органах;

•друга – перелік моделей, строк первинної реєстрації (дії сертифікатів відповідності) яких закінчився. Такі моделі повторно включаються до першої частини Реєстру РРО в порядку, встановленому для первинної реєстрації моделі.

Строк первинної реєстрації моделі – це граничний строк, до закінчення якого дозволяється реєструвати в контролюючих органах конкретні моделі, що раніше не були зареєстровані, який визначається згідно із строком дії сертифіката відповідності моделі з конкретною версією внутрішнього програмного забезпечення.

Реєстрації в контролюючому органі підлягають РРО, модифікації яких включені до Реєстру РРО, з урахуванням сфер їх застосування та за умови, що строк служби, установлений у технічній документації на РРО, не вичерпався, а також з урахуванням строків первинної реєстрації, установлених Реєстром РРО.

Отже, первинна реєстрація РРО в контролюючому органі означає, що реєстрація цього РРО здійснюється вперше. Такій реєстрації підлягають моделі (модифікації) РРО, що містяться у першій частині Реєстру РРО та раніше не були зареєстровані, тобто які не експлуатувалися (нові).

Інформацію про РРО, первинну реєстрацію яких заборонено, містить друга частина Реєстру РРО.

Модель (модифікація) РРО, що знаходиться в другій частині Реєстру РРО, може використовуватись (експлуатуватись) його власником (орендарем) до закінчення семирічного терміну з моменту введення в експлуатацію, але не більше дев’яти років від дати випуску, строку служби такого РРО.

Тобто, якщо РРО на момент його придбання (взяття в оренду) суб’єктом господарювання, знаходиться у другій частині Реєстру РРО, то такий РРО не підлягає реєстрації в контролюючих органах.

Зазначена норма визначена п. 2, п. 4 «Положення про Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій», затвердженого Постановою КМУ від 29.08.2002 №1315 та п. 2 глави 2 розд. ІІ «Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги)», затвердженого наказом МФУ від 14.06.2016 № 547.

 

За який період роботодавці вперше подають інформацію про суми нарахованого ЄВ у складі нового Розрахунку?

Пунктом 4 частини другої ст. 6 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» встановлено, що починаючи з 01.01.2021 платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (ЄВ) зобов’язані подавати звітність про нарахування ЄВ в розмірах, визначених відповідно до Закону № 2464, у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) до контролюючого органу за основним місцем обліку платника ЄВ у строки та порядку, встановлені Податковим кодексом.

Форма, за якою подається звітність про нарахування ЄВ у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку), встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Відповідно до п. 51.1 ст. 51 ПКУ, платники податків, у тому числі податкові агенти, платники ЄВ зобов’язані подавати протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (Розрахунок) з розбивкою по місяцях звітного кварталу.

Наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2020 № 773, який набрав чинності з 01 січня 2021 року, затверджені у новій редакції:

Форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску;

Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску.

Пунктом 3 Наказу № 773 установлено, що Розрахунок за формою, затвердженою Наказом № 773, перший раз подається за I квартал 2021 року.

Враховуючи викладене, страхувальники (роботодавці) вперше подають до контролюючого органу інформацію про суми нарахованого ЄВ у складі Розрахунку за формою, затвердженою Наказом № 773, за підсумками І кварталу 2021 року (з розбивкою по місяцях), тобто починаючи з 01.04.2021 (граничний термін подання 09.05.2021).

 

Чи потрібно подавати повідомлення в податкову у разі прийняття працівника на роботу за цивільно-правовою угодою?

Постанову Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 «Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» було розроблено Мінсоцполітики відповідно до частини третьої ст. 24 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП), яка містить положення щодо укладення трудового договору.

Укладення договорів цивільно-правового характеру не регулюється ст. 24 КЗпП.

Таким чином, у разі прийняття працівника на роботу за цивільно-правовою угодою подавати повідомлення не потрібно.

 

За який період роботодавці вперше подають інформацію про суми нарахованого ЄВ у складі нового Розрахунку?

Пунктом 4 частини другої ст. 6 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» встановлено, що починаючи з 01.01.2021 платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (ЄВ) зобов’язані подавати звітність про нарахування ЄВ в розмірах, визначених відповідно до Закону № 2464, у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) до контролюючого органу за основним місцем обліку платника ЄВ у строки та порядку, встановлені Податковим кодексом.

Форма, за якою подається звітність про нарахування ЄВ у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку), встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Відповідно до п. 51.1 ст. 51 ПКУ, платники податків, у тому числі податкові агенти, платники ЄВ зобов’язані подавати протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (Розрахунок) з розбивкою по місяцях звітного кварталу.

Наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2020 № 773, який набрав чинності з 01 січня 2021 року, затверджені у новій редакції:

Форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску;

Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску.

Пунктом 3 Наказу № 773 установлено, що Розрахунок за формою, затвердженою Наказом № 773, перший раз подається за I квартал 2021 року.

Враховуючи викладене, страхувальники (роботодавці) вперше подають до контролюючого органу інформацію про суми нарахованого ЄВ у складі Розрахунку за формою, затвердженою Наказом № 773, за підсумками І кварталу 2021 року (з розбивкою по місяцях), тобто починаючи з 01.04.2021 (граничний термін подання 09.05.2021).

 

Чи потрібно подавати повідомлення в податкову у разі прийняття працівника на роботу за цивільно-правовою угодою?

Постанову Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 «Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» було розроблено Мінсоцполітики відповідно до частини третьої ст. 24 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП), яка містить положення щодо укладення трудового договору.

Укладення договорів цивільно-правового характеру не регулюється ст. 24 КЗпП.

Таким чином, у разі прийняття працівника на роботу за цивільно-правовою угодою подавати повідомлення не потрібно.

 

Фізична особа, з метою отримання страхового стажу, може сплатити єдиний внесок з 01 січня 2004 року

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, умови та порядок нарахування і сплати, повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Порядок укладення договору про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування або одноразову сплату у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування  врегульовано ст. 10 Закону № 2464 та розділом V Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449.

Частиною першою ст. 10 Закону № 2464 визначено категорію платників, які мають право на добровільну сплату ЄВ.

Відповідно до частини п’ятої ст. 10 Закону № 2464 договором про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування може бути передбачена одноразова сплата особою ЄВ за попередні періоди, в яких особа не підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню (у тому числі за період з 01 січня 2004 року по 31 грудня 2010 року). Сума сплаченого ЄВ за кожен місяць такого періоду не може бути меншою за мінімальний страховий внесок на дату укладення договору, помножений на коефіцієнт 2.

Таким чином, фізична особа, яка відповідає вимогам частини першої ст. 10 Закону № 2464, може прийняти добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування шляхом одноразової сплати ЄВ за періоди з 01 січня 2004 року. Тобто сплата ЄВ за попередні періоди до 01 січня 2004 року, в яких особа не підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню, положеннями Закону № 2464 не передбачено.

При цьому, поняття «страховий стаж» запроваджено Законом України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» із змінами та доповненнями, згідно з яким встановлено, що страховий стаж визначається для періоду роботи чи іншої діяльності, пов’язаної з отриманням доходу, починаючи з 01 січня 2004 року.

 

Чи необхідно податковому агенту подавати Розрахунок, якщо він не має найманих осіб і дохід у звітному кварталі не нараховувався та не виплачувався?

Відповідно до п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (з розбивкою по місяцях звітного кварталу), до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку – фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування протягом звітного періоду.

Пунктом 2 розд. ІІ Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.12.2020 № 773), Розрахунок подається незалежно від того, виплачує чи не виплачує доходи платникам податку податковий агент та незалежно від того чи виплачені платником єдиного внеску суми такого внеску фактично після їх нарахування до сплати протягом звітного періоду.

 

Як здійснюється електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом, та в яких випадках він припиняється?

Відповідно до змін, внесених п.п. 2 п. 6 розд. І Закону України від 14 липня 2020 року № 786-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб – підприємців», які набрали чинності 07.11.2020, ст. 42 Податкового кодексу доповнено новим п. 42.6, згідно з яким електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до ПКУ, законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг», від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» без укладення відповідного договору.

Керівник платника податків визначає, змінює перелік уповноважених осіб платника податків, які наділяються правом підписання, подання, отримання ними документів та інформації через електронний кабінет від імені платника податків, та визначає їхні повноваження.

Платник податків стає суб’єктом електронного документообігу після надсилання до контролюючого органу першого будь-якого електронного документа у встановленому форматі з дотриманням вимог Законів № 851 та № 2155.

Електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом припиняється виключно у випадках:

отримання інформації від кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг про завершення строку чинності (або скасування) кваліфікованого сертифіката відкритого ключа керівника платника податків;

отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань про зміну керівника платника податків;

отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань про державну реєстрацію припинення юридичної особи;

наявності в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків інформації про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця чи незалежної професійної діяльності фізичної особи;

наявності в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків інформації про закриття реєстраційного номера облікової картки платника податків у зв’язку зі смертю.

Порядок обміну електронними документами платника податків та контролюючого органу затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

 

Яка послідовність дій має бути здійснена підприємцем для реєстрації програмного реєстратора розрахункових операцій?

Суб’єкт господарювання, який має намір зареєструвати програмний реєстратор розрахункових операцій (ПРРО), повинен перебувати на обліку в контролюючому органі. Також на обліку має перебувати його господарська одиниця, де буде використовуватись ПРРО, про яку суб’єкт господарювання повідомляє контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України.

Реєстрація ПРРО здійснюється на підставі Заяви про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (J/F 1316602), що подається в електронній формі за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків через Електронний кабінет (портальне рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (АРІ)) або засобами телекомунікацій.

Після включення ПРРО до реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій такий ПРРО може використовуватись суб’єктом господарювання.

Про сертифікати електронних підписів та/або печаток, що будуть використовуватись для ПРРО, суб’єкт господарювання повідомляє згідно з Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261).

 

Яким чином оподатковуються податком на доходи подарункові сертифікати, подаровані юридичною особою на користь громадянина?

Відповідно до абзацу першого п.п. «е» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України до складу загального місячного оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий як додаткове благо, у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у п.п. 165.1.53 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.

Додаткові блага – кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов’язаний з виконанням обов’язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розд. IV ПКУ) (п.п. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Якщо додаткові блага надаються у негрошовій формі, сума податку об’єкта оподаткування обчислюється за правилами, визначеними п. 164.5 ст. 164 ПКУ (абзац другий п.п. «е» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).

Згідно з п. 164.5 ст. 164 ПКУ під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з ПКУ, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою:

К = 100 : (100 – Сп),

де К – коефіцієнт;

Сп – ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.

Водночас не включається до складу загального місячного оподатковуваного доходу платника вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань) – у частині, що не перевищує 25 відс. однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі (п.п. 165.1.39 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).

Згідно з п. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пп. 167.2 – 167.5 ст. 167 ПКУ), у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Враховуючи викладене, якщо юридична особа надає подарункові сертифікати фізичним особам, то вартість таких сертифікатів включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку як додаткове благо та оподатковується за ставкою 18 відсотків у джерела виплати з урахуванням вимог п.п. 165.1.39 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.

 

Чи необхідно роздруковувати Z-звіт, якщо протягом дня розрахункові операції не проводились, але були здійснені через РРО операції «службове внесення» та «службова видача»?

Відповідно до ст. 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» фіскальний звітний чек – це документ встановленої форми, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний фіскальний звітний чек) реєстратором розрахункових операцій ( РРО) або програмним РРО (ПРРО), що містить дані денного звіту, під час створення якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься відповідно до фіскальної пам’яті РРО або фіскального сервера контролюючого органу.

Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані щоденно створювати у паперовій та/або електронній формі РРО (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) або ПРРО фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій (п. 9 ст. 3 Закону № 265).

Розрахункова операція – приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця (ст. 2 Закону № 265).

Згідно з нормами п. 6 розд. III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547, внесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватись через РРО або ПРРО з використанням операцій «службове внесення» та «службова видача», якщо такі внесення чи видача не пов’язані з проведенням розрахункових операцій. Крім того, операція «службове внесення» використовується для реєстрації суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту.

Тобто, операції «службове внесення» та «службова видача» не є розрахунковими операціями в розумінні Закону № 265.

Враховуючи викладене вище, якщо протягом дня розрахункові операції не проводились, але були здійснені через РРО та/або ПРРО операції «службове внесення» та «службова видача», то друкування (створення) Z-звіту в кінці робочого дня не є обов’язковим.

 

Яким способом можна подати податкову декларацію?

Згідно з п. 49.3 ст. 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, в один із таких способів:

а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

в) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги».

Єдиною підставою для неприйняття податкової декларації засобами електронного зв’язку в електронній формі є недійсність кваліфікованого електронного підпису чи печатки такого платника податків, у тому числі у зв’язку із закінченням строку дії відповідного сертифіката відкритого ключа, за умови що така податкова декларація відповідає всім вимогам електронного документа, містить достовірні обов’язкові реквізити та надана у форматі, доступному для її технічної обробки.

Відповідно до п. 49.4 ст. 49 ПКУ платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації контролюючому органу в електронній формі з дотриманням вимог Законів № 851 та № 2155.

Податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі контролюючому органу всіма платниками цього податку з дотриманням вимог Законів         № 851 та № 2155.

Фінансова звітність, звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), що подаються згідно з вимогами абзаців першого та другого п. 46.2 ст. 46 ПКУ, подаються в електронній формі з дотриманням вимог Законів № 851 та № 2155 до контролюючих органів платниками податку на прибуток підприємств та неприбутковими підприємствами, установами, організаціями, які подають податкову звітність в електронній формі.

 

Які відомості про приватного підприємця – платника єдиного податку зазначаються у витязі з реєстру платників єдиного податку?

Відповідно до п. 299.1 ст. 299 Податкового кодексу України реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Згідно з п. 299.7 ст. 299 ПКУ до реєстру платників єдиного податку вносяться такі відомості про платника єдиного податку:

прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи – підприємця, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відповідну відмітку у паспорті);

податкова адреса суб’єкта господарювання;

місце провадження господарської діяльності;

ставка єдиного податку та група платника податку;

дата (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування;

дата реєстрації;

види господарської діяльності;

дата анулювання реєстрації.

За бажанням зареєстрований платник єдиного податку може безоплатно та безумовно у контролюючому органі за місцем податкової адреси отримати (у тому числі в електронному вигляді) витяг з реєстру платників єдиного податку. Строк надання витягу з реєстру платників єдиного податку для зареєстрованих платників єдиного податку не повинен перевищувати одного робочого дня з дня надходження запиту, а для суб’єктів господарювання, які подали заяву щодо переходу на спрощену систему оподаткування, – двох робочих днів з дня надходження запиту. Витяг діє до внесення змін до реєстру (п. 299.9 ст. 299 ПКУ).

З огляду на зазначене, у витязі з реєстру платників єдиного податку, який видається контролюючим органом, зазначаються відомості про платника єдиного податку, визначені у п. 299.7 ст. 299 ПКУ.

 

 

ГУ ДПС у Запорізькій області

 

Запорізькі власники елітних авто поповнили скарбниці на півтора мільйона

У першому кварталі до місцевих бюджетів регіону надійшло 1 мільйон 513 тисяч гривень транспортного податку. Від запорізьких компаній та організацій скарбниці отримали 1 мільйон 123 тисячі, від фізичних осіб – 390 тисяч. Про це повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов.

Так, власники елітних авто, зареєстрованих у м. Запоріжжя, сплатили 714 тисяч гривень, оріхівські та гуляйпільські – 232 тисячі, енергодарські, кам’янсько-дніпровські та великобілозерські – 116 тисяч, мелітопольські та веселівські – 88 тисяч, бердянські та приморські – 87 тисяч тощо.

Усього станом на початок квітня в Запорізькій області нараховується 192 юридичні та 400 фізичних осіб-платників транспортного податку. Вони мають у власності легкові автомобілі з датою випуску до п'яти років та середньоринковою вартістю понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати.

Перелік таких автівок розміщено на сайті Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (http://www.me.gov.ua/Vehicles/CalculatePrice?lang=uk-UA).

Ставка податку становить 25 тисяч гривень на рік.

Підписуйтесь на офіційну сторінку ДПС у Facebook: https://www.facebook.com/TaxUkraine/.

 

На запорізьких АЗС виявлено 4680 порушень

У Запоріжжі під керівництвом першого заступника голови облдержадміністрації Володимира Шустова відбулось чергове засідання штабу протидії незаконній торгівлі нафтопродуктами та скрапленим газом.

Представники обласної влади, податкової служби, правоохоронних органів, фіскальної служби регіону розглянули підсумки роботи з початку року.

Міжвідомча група перевірила 483 місцеві автозаправні станції. У результаті виявлено 4680 порушень, відкрито 11 кримінальних та 154 адміністративні провадження. Із незаконного обігу вилучено майже 34 тонни пального на загальну суму 1,5 мільйона гривень. Нараховано 14,8 мільйона гривень штрафних та фінансових санкцій.

Під час наради учасники обговорили комплекс подальших оперативних заходів з виявлення нелегальних АЗС та перевірок всіх об'єктів, що здійснюють операції з пальним на території Запорізької області.

 

За користування надрами запорізькі підприємства сплатили 289 мільйонів

Упродовж першого кварталу запорізькі добувні компанії і підприємці перерахували до бюджетів усіх рівнів 289 мільйонів плати за користування надрами. Зокрема, до державного бюджету спрямовано 202 мільйони гривень, до місцевих скарбниць – 87 мільйонів гривень. У порівнянні з відповідним періодом минулого року надходження збільшились на 214 мільйонів гривень. Про це повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов.

Більшу частину платежу забезпечили суб'єкти господарювання Василівського району – 269 мільйонів 323 тисячі гривень. Платники м. Запоріжжя направили до бюджетів 9,2 мільйона, токмацькі та чернігівські – 2,6 мільйона, пологівські, більмацькі та розівські – 2,5 мільйона, Запорізького району – 1,4 мільйона, бердянські та приморські – 1,2 мільйона, вільнянські та новомиколаївські – майже 1,2 мільйона тощо.

Всього в регіоні зареєстровано 590 платників рентної плати за користування надрами.

Нагадаємо, платниками рентної плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, є юридичні та фізичні особи-суб'єкти господарювання, які використовують у межах території України ділянки надр для зберігання природного газу, нафти, газоподібних та інших рідких нафтопродуктів, витримування виноматеріалів, виробництва і зберігання винопродукції, вирощування грибів, овочів, квітів та інших рослин, зберігання харчових продуктів, промислових та інших товарів, речовин і матеріалів, провадження інших видів господарської діяльності.

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь