Пологівське управління ГУ ДФС у Запорізькій області інформує !
Пологівські, більмацькі та розівські платники спрямували до держбюджету понад 82 мільйони гривень ПДВ
У січні-квітні пологівські, більмацькі та розівські компанії і підприємці спрямували до державного бюджету 82,2 мільйони гривень податку на додану вартість. Цьогорічні надходження перевищили рівень аналогічного періоду минулого року на 22,8 мільйона або на 38,4 відсотків. Про це повідомила в.о. начальника Пологівського відділу камеральних перевірок управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків ГУ ДПС у Запорізькій області Оксана Листопад.
Більшу частину сплаченого податку забезпечили пологівські суб'єкти господарювання– 50,6 мільйона, більмацькі підприємства і ФОПи направили до державної скарбниці 24,6 мільйона, розівські платники – 7 мільйонів.
Лише у квітні платники Пологівщини, Більманщини та Розівщини відрахували до державної казни 19,1 мільйона, що на 6,7 мільйона або на 54,4 відсотка більше, ніж торік.
На даний час податок на додану вартість сплачують 291 суб'єкт господарювання, серед яких 246 – юридичні особи, 45 – фізичні особи-підприємці.
Пологівські, більмацькі та розівські платники спрямували до бюджетів понад 900 тисяч екологічного податку
У січні-квітні пологівські, більмацькі та розівські підприємства сплатили 916,1 тисяч гривень екологічного податку. Як зазначила в.о. начальника Пологівського відділу камеральних перевірок управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків ГУ ДПС у Запорізькій області Оксана Листопад, у порівнянні з аналогічним періодом 2020 року надходження зросли на 87,3 тисячі, або на 10,5 відсотка.
Із загальної суми до державної скарбниці спрямовано 556,1 тисячі, до спеціального фонду місцевих бюджетів – 360 тисяч гривень.
З початку року більшу частину надходжень забезпечили пологівські платники – 738,1 тисячі гривень, більмацькі суб'єкти господарювання перерахували 114,2 тисячі, розівські платники – 63,8 тисяч гривень.
Усього на обліку в Пологівській ДПІ перебувають 309 платників екологічного податку. Сплачені кошти зараховуються до спецфондів державного та місцевих бюджетів та у подальшому спрямовуються на реалізацію програм поліпшення навколишнього середовища.
Пологівські, більмацькі та розівські підприємці сплатили 21 мільйон гривень єдиного податку
За січень-квітень 2021 року до місцевих бюджетів від підприємців та підприємств, які перебувають на обліку в Пологівській ДПІ надійшло 21 мільйон гривень єдиного податку. Про це повідомила в.о. начальника Пологівського відділу камеральних перевірок управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків ГУ ДПС у Запорізькій області Оксана Листопад.
Зокрема, пологівські платники забезпечили 10,5 мільйона, більмацькі – 7,6 мільйона, розівські – 2,8 мільйони.
Найбільший внесок до місцевих бюджетів зробили сільгосптоваровиробники – 12,1 мільйона, фізичні особи - підприємці сплатили 7,9 мільйона, юридичні особи – 910 тисяч гривень.
Позитивна динаміка зі сплати єдиного податку спостерігається за усіма категоріями платників, що обрали спрощену систему оподаткування.
За користування пологівськими, більмацькими та розівськими землями місцеві бюджети поповнились на 22 мільйона
За чотири місяці 2021 року до місцевих бюджетів від пологівських, більмацьких та розівських платників надійшло 22 мільйона гривень плати за землю. Зокрема, із зазначеної суми 19,4 мільйона забезпечили суб'єкти господарювання-юридичні особи та 2,6 мільйона – фізичні особи.
Як повідомила в.о. начальника Пологівського відділу камеральних перевірок управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків ГУ ДПС у Запорізькій області Оксана Листопад, за січень-квітень пологівські власники та користувачі землі сплатили до скарбниці 13,1 мільйонів, більмацькі – 4,4 мільйона, розівські – 4,5 мільйона.
Нагадаємо, об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, а також земельні частки (паї), які перебувають у власності. Ставки та пільги з плати за землю встановлюють органи місцевого самоврядування відповідної території.
Надходження до місцевих бюджетів від пологівських, більмацьких та розівських платників податків зросли на 25 мільйонів гривень
Протягом січня-квітня 2021 року пологівські, більмацькі та розівські платники податків сплатили до місцевих скарбниць 149,5 мільйонів гривень, що на 25 мільйонів або 20 відсотків перевищує показник минулого року. Про це повідомила в.о. начальника Пологівського відділу камеральних перевірок управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків ГУ ДПС у Запорізькій області Оксана Листопад.
Найбільші суми надійшли від сплати податку на доходи фізичних осіб – 100,9 мільйона гривень, що на 19,3 мільйона більше рівня минулого року.
У порівнянні з минулим роком майже у півтора рази або на 3,9 мільйонів гривень збільшилась плата за користування землею суб’єктами господарювання і фізичними особами. З початку року землекористувачі направили до казни 20,1 мільйона гривень плати за землю.
Платники єдиного податку з початку року сплатили 20,9 мільйона гривень, у тому числі фізичні особи – підприємці – 7,9 мільйона.
Власники нерухомості Пологівського, Більмацького та Розівського районів спрямували до місцевих бюджетів 3 мільйона гривень, що на 1,3 мільйона більше, ніж у минулого року.
Пологівські, більмацькі та розівські суб’єкти господарювання сплатили 2,5 мільйони гривень рентної плати за користування надрами
За січень-квітень 2021 року пологівськими, більмацькими та розівськими платниками сплачено 2,5 мільйони гривень рентної плати за користування надрами.
Надходження рентної плати за користування надрами до державного бюджету склали 1,7 мільйони гривень, що майже на 800 тисяч більше ніж за відповідний період минулого року. Відповідно до місцевих бюджетів надходження склали понад 800 тисяч гривень.
Слід зазначити, що рентна плата за користування надрами – один із бюджетовизначальних платежів регіону.
Податкове законодавство
Як можна подати заяву про застосування спрощеної системи оподаткування через Електронний кабінет?
Пологівська ДПІ ГУ ДПС у Запорізькій області доводить до відома платників податків, що за допомогою меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету підприємець має можливість направити до ДПС разом із супровідним листом у форматі pdf (обмеження 2 МБ) заяву про застосування спрощеної системи оподаткування, розрахунок доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування. Інформацію щодо отримання та реєстрації заяви в ДПС можна переглянути в закладці «Вхідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Е-кабінету, відправлені листи – у вкладці «Відправлені документи».
Нагадаємо, що робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.
Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.
Використання програмного РРО стає простішим!
Пологівська ДПІ ГУ ДПС у Запорізькій області інформує, що суб’єкти господарювання, які підпадають під дію Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зі змінами) (далі – Закон №265/95-ВР) та Податкового кодексу України та в яких виникає обов’язок застосовувати реєстратор розрахункових операцій та/або програмний реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО та/або ПРРО), можуть самостійно вибрати для здійснення розрахунків за товари /послуги використання РРО або ПРРО, залежно від власних потреб.
Зауважимо, що дія Закону № 265/95-ВР поширюється на всіх СГ, господарські одиниці та представників чи уповноважених осіб СГ, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Використання ПРРО є дешевшим та простішим, оскільки він встановлюється на будь-який гаджет, що економніше, ніж придбання традиційних касових апаратів та їх обслуговування.
ПРРО передбачає виключно онлайн реєстрацію та онлайн передачу (отримання) даних до фіскального сервера контролюючого органу.
Реєстрація ПРРО проводиться на підставі заяви про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою №1-ПРРО ( J/F1316602).
Передача даних до ДПС забезпечується без залучення інформаційних еквайєрів.
Реєстрація ПРРО та обмін документами між ПРРО та фіскальним сервером відбувається виключно на підставі електронних документів з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів.
У ПРРО за запитом користувача можна автоматично створити Z-звіт (періодичний звіт) засобами фіскального сервера або засобами ПРРО.
Суб’єкти господарювання мають використовувати лише переведені у фіскальний режим роботи ПРРО, зареєстровані у Реєстрі програмних реєстраторів розрахункових операцій і виключені з нього, з дотриманням порядку їх застосування.
ПРРО реєструється шляхом присвоєння програмним забезпеченням фіскального сервера фіскального номера ПРРО із внесенням даних до Реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій.
Про реєстрацію ПРРО суб’єкту господарювання направляється інформація у другій квитанції із зазначенням присвоєного під час реєстрації фіскального номера ПРРО.
Суб’єкт господарювання, який зареєстрував ПРРО, подає Повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа за формою J/F1391801 з інформацією про ідентифікатор ключа з сертифікату, який використовується для підпису, щодо того працівника, якому надані повноваження проводити розрахункові операції.
Кожен касир засвідчує проведення розрахункових операцій та передачу даних до фіскального сервера власним електронним підписом.
ПРРО може застосовуватись лише в тій господарській одиниці, дані про яку внесені до Реєстру щодо такого ПРРО.
ДПС надає інформаційну підтримку СГ, які використовують або мають намір використовувати ПРРО у центрах обслуговування платників податків та через Інформаційно-довідковий департамент ДПС.
При зміні назви або адреси господарської одиниці необхідно перереєструвати ПРРО
Пологівська ДПІ ГУ ДПС у Запорізькій області нагадує, що перереєстрація програмного реєстратора розрахункових операцій (далі - ПРРО) здійснюється у разі зміни найменування (прізвища, імені, по батькові (за наявності)) або податкового номера суб’єкта господарювання (без державної реєстрації припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця), найменування або адреси господарської одиниці (далі - ГО), де використовується ПРРО.
Для перереєстрації подається Заява про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (ідентифікатор форми J/F 1316602) (додаток 1 до Порядку № 317) (далі - Заява) з позначкою «Перереєстрація».
При цьому, заява про внесення змін у дані про ПРРО подається у разі змін даних, що вказуються у Заяві, що не потребують перереєстрації (зміни назви ПРРО, тощо).
Перереєстрація та внесення змін у дані про ПРРО здійснюється у порядку та строки, встановлені для реєстрації.
Заява про проведення перереєстрації або внесення змін у дані про ПРРО подається суб’єктом господарювання за умови направлення останнього фіскального звітного чека та закриття останньої зміни на такому ПРРО згідно з розд. V Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстрів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 (далі - Порядок № 317).
Згідно з п. 11 розд. II Порядку № 317 у разі зміни місцезнаходження або місця проживання, включення/невключення суб’єкта господарювання до Реєстру великих платників податків, реорганізації контролюючих органів чи з інших причин, унаслідок яких змінюється контролюючий орган, в якому суб’єкт господарювання обліковується як платник податків за основним місцем обліку, протягом двох робочих днів після переведення платника податків на обслуговування до контролюючого органу за новим місцем обліку засобами інформаційно-телекомунікаційної системи ДПС здійснюється перереєстрація ПРРО до контролюючого органу за новим основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків.
Для скасування пені і штрафів потрібно сплатити основну суму боргу до 10 червня 2021 року
Пологівська ДПІ ГУ ДПС у Запорізькій області доводить до відома платників, що можливість скасування платнику податків штрафних санкцій та пені, які мають застосовуватися при виникненні податкового боргу, передбачена змінами, внесеними Законом України від 04 грудня 2020 року № 1072-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» до Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Так, відповідно до п. 23 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ для того, щоб скористатися можливістю скасування платнику податків штрафних санкцій та пені, такому платнику необхідно:
- написати до контролюючого органу заяву;
- сплатити до 10 червня 2021 року основну суму податкового боргу;
- не допускати виникнення нових податкових боргів з поточних зобов’язань.
За умови виконання платником перелічених умов, штрафні санкції і пеня, що залишилися несплаченими, будуть скасовані у порядку визначеному для списання безнадійного податкового боргу.
Норма, встановлена п. 23 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ розповсюджується на всіх платників податків, крім:
- великих платників податків, що відповідають критеріям, визначеним п.п. 14.1.24 п. 14.1 ст. 14 ПКУ;
- осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства;
- осіб, відносно яких наявні судові рішення, що набрали законної сили, якими розстрочено (відстрочено) стягнення податкового боргу;
- банків, на які поширюються норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»;
- осіб, які мають податковий борг з митних платежів;
- осіб, які мають заборгованість зі сплати санкцій за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пені.
- банків, на які поширюються норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»;
- осіб, які мають податковий борг з митних платежів;
- осіб, які мають заборгованість зі сплати санкцій за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пені.
Підтримка ФОПів - через відстрочення податкового боргу
Пологівська ДПІ ГУ ДПС у Запорізькій області нагадує платникам податків про дію Податкового кодексу України (далі – ПКУ) в частині можливостей надання відстрочення сплати податкового боргу для суб’єктів господарювання. Дана норма поширюється на ФОПів та осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність. Тож, якщо загальна сума податкового боргу виникла станом на 1 грудня 2020 року і не перевищує 6800 гривень, то його можна відстрочити до 29 грудня 2021 року. Відстрочення здійснюється податковим органом за місцем обліку платника податків – фізичної особи за його заявою. При цьому, на суму відстроченого боргу не нараховуються відсотки за користування таким відстроченням. Також на такі відстрочені суми не нараховуються штрафні санкції і пеня. Проте, у разі несплати податкового боргу до 29 грудня 2021 року, штрафні санкції і пеня нараховуються у загальному порядку згідно з вимогами ПКУ.
Платники мають право не вказувати напрям використання коштів при сплаті на «єдиний рахунок»
Пологівська ДПІ ГУ ДПС у Запорізькій області нагадує платникам податків про норми наказу Міністерства фінансів України від 31 грудня 2020 року № 847 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 24 липня 2015 року № 666». Даним документом затверджено Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу».
Тож платники податків, при заповненні розрахункових документів для сплати податків, зборів, платежів, мають керуватися зазначеним Порядком. Дія Порядку поширюється і на платників, які використовують єдиний рахунок для сплати всіх податків і зборів. При формуванні розрахункового документу платник зобов’язаний заповнити усі наявні поля. Звертаємо увагу, що при заповненні поля «Призначення платежу», кожну інформацію необхідно розділяти між собою знаком «;». Платники, які сплачують кошти на єдиний рахунок, у реквізиті «Призначення платежу» мають право не вказувати напрям використання коштів. При цьому, суми податків сплачені на єдиний рахунок, списуються з урахуванням черговості сплати, визначеної п. 351.6 ст. 351, п. 89.7 ст. 89 та п. 131.2 ст. 131 Податкового кодексу України.
Щодо особливостей обліку платників податків
У Пологівській ДПІ повідомили. Відповідно до пункту 66.1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) підставами для внесення змін до облікових даних платників податків є, зокрема, інформація органів державної реєстрації та документально підтверджена інформація, що надається платниками податків.
Порядок внесення змін до облікових даних платників податків встановлено розділом ІХ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом МФУ 09.12.2011 № 1588 (зі змінами та доповненнями) (далі – Порядок № 1588).
Так, згідно з пунктом 66.4 ПКУ та пунктом 9.3 розділу IX Порядку № 1588 платники податків - юридичні особи та відокремлені підрозділи юридичних осіб зобов’язані подати відомості стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку юридичної особи, відокремлених підрозділів юридичної особи до контролюючого органу у 10-денний строк з дня взяття на облік чи виникнення змін в облікових даних платників податків шляхом подання заяви за ф. № 1-ОПП з позначкою «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку». У такому разі в заяві за ф. № 1-ОПП заповнюються 1, 2, 4 та 10 її розділи, при цьому інформація про засновників не подається.
Відомості стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку юридичної особи, також оновлюються контролюючими органами у Єдиному банку даних юридичних осіб на підставі реєстраційної заяви платника податку на додану вартість (про реєстрацію, перереєстрацію або внесення змін), якщо така реєстраційна заява була подана в один із способів, визначених пунктом 183.7 ПКУ, та задоволена контролюючим органом. У цьому разі платник податків звільняється від подання до контролюючого органу заяви за ф. № 1-ОПП у зв’язку із зміною відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку юридичної особи.
Відповідно до пункту 63.3 платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.
Об’єктами оподаткування і об’єктами, пов’язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів. Такі об'єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідним розділом ПКУ.
Відповідно до положень Порядку № 1588 повідомлення про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.
У повідомленні за формою № 20-ОПП надається інформація про всі об'єкти оподаткування, що є власними, орендованими або переданими в оренду.
У разі зміни відомостей про об'єкт оподаткування, а саме: зміна типу, найменування, місцезнаходження, виду права або стану об'єкта оподаткування, платник податків надає до контролюючого органу за основним місцем обліку повідомлення за формою № 20-ОПП з оновленою інформацією про об'єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни.
Платники податків можуть подати заяву за ф. № 1-ОПП та/або повідомлення за формою № 20-ОПП засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронних довірчих послуг.
Перевірити подані відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку, об’єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, можна в особистому кабінеті платника податків.
Звертаємо увагу, що згідно з пунктом 117.1 ПКУ неподання у строки та у випадках, передбачених ПКУ, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін, подання з помилками чи у неповному обсязі, неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності, відповідно до вимог встановлених ПКУ, тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 340 гривень, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, - 1020 гривень.
У разі неусунення таких порушень або за ті самі дії, вчинені протягом року особою, до якої були застосовані штрафи за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 680 гривень, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, - 2040 гривень.
Як поновити втрачене реєстраційне посвідчення за ф.№3-РРО
Пологівська ДПІ повідомляє, що відповідно до п. 4 розд. III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547, суб’єкти господарювання, які використовують реєстратори розрахункових операцій для здійснення розрахункових операцій у готівковій та/або безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також здійснення операцій з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов’язані, зокрема, зберігати на місці проведення розрахунків реєстраційне посвідчення за ф № 3-РРО (додаток 3 до Порядку №547) за ідентифікатором форми J1413402 (далі – реєстраційне посвідчення) та останню довідку про опломбування РРО або їх копії.
У разі втрати реєстраційного посвідчення або непридатності його для використання СГ або його представник протягом п’яти робочих днів, що настають за днем, коли виникли підстави для заміни реєстраційного посвідчення за ф. № 3-РРО, подає до податкового органу за місцем реєстрації РРО реєстраційну заяву про реєстрацію реєстраторів розрахункових операцій за ф. № 1-РРО (додаток 1 до Порядку №547) (ідентифікатор J/F1311403)) з позначкою «Перереєстрація» із зазначенням причини перереєстрації та реєстраційне посвідчення - п. 2 гл. 3 розд. ІІ Порядку №547 .
Якщо СГ з метою поновлення втраченого реєстраційного посвідчення подає заяву за формою 1-РРО з позначкою «Перереєстрація» в електронній формі та йому надходить друга квитанція з повідомленням про помилку «Документ не прийнято, додайте реєстраційне посвідчення», то такий суб’єкт повинен подати у встановлений термін до податкового органу за місцем реєстрації РРО зазначену заяву у паперовому вигляді та у полі «Перереєстрація у зв’язку із» вказати «втрата реєстраційного посвідчення».
Чи потрібна Книга обліку доходів і витрат для підприємця на загальній системі оподаткування
Пологівська ДПІ інформує, що відповідно до п. 177.10 ст. 177 Податкового кодексу України фізичні особи-підприємці зобов’язані вести облік доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через Електронний кабінет.
Фізична особа-підприємець на загальній системі оподаткування зобов’язана вести Книгу обліку доходів і витрат ).
Форма Книги обліку доходів і витрат та Порядок ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи-підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, іфізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, затверджені наказом Міністерства доходів і зборів України від 16.09.2013 № 481.
Наголошуємо, що у разі не реєстрації (не ведення) Книги до фізичної особи-підприємця застосовуються штрафні санкції у вигляді накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.
За ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, накладається штраф в розмірі 2040 гривень.
Крім того, застосовується адміністративна відповідальність у вигляді попередження або накладення штрафу в розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, якщо особу, протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, накладається штраф у розмірі від п’яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
2. Взяття на облік фізичної особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність
Відповідно до ст. 14 Податкового кодексу України самозайнята особа – це платник податку, який є фізичною особою – підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.
Незалежна професійна діяльність – участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою – підприємцем (за виключенням випадку, передбаченого п. 65.9 ст. 65 ПКУ) та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.
Якщо фізична особа зареєстрована як підприємець та при цьому така особа провадить незалежну професійну діяльність, така фізична особа обліковується у контролюючих органах як фізична особа – підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності.
Облік самозайнятих осіб здійснюється шляхом внесення до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків записів про державну реєстрацію або припинення підприємницької діяльності, незалежної професійної діяльності, перереєстрацію, постановку на облік, зняття з обліку, внесення змін стосовно самозайнятої особи, а також вчинення інших дій, які передбачені Порядком обліку платників податків і зборів від 09.12.2011 № 1588.
Для взяття на облік фізична особа, яка має намір провадити незалежну професійну діяльність, у строк 10 календарних днів після державної реєстрації незалежної професійної діяльності у відповідному уповноваженому органі та отримання свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності, зобов’язана подати до контролюючого органу за місцем свого постійного проживання:
заяву (для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність) за формою № 5-ОПП (далі – заява за ф. № 5-ОПП) (додаток 8 до Порядку № 1588);
копію реєстраційного посвідчення про реєстрацію приватної нотаріальної діяльності, якщо заявник є приватним нотаріусом;
копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, якщо заявник є адвокатом, який провадить адвокатську діяльність індивідуально;
копію свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта, якщо заявником є судовий експерт;
копію посвідчення приватного виконавця, якщо заявником є приватний виконавець;
копію свідоцтва про право на провадження діяльності арбітражного керуючого, якщо заявником є арбітражний керуючий;
копію кваліфікаційного сертифіката відповідального виконавця окремих видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, якщо заявником є архітектор, інженер технічного нагляду, інженер-проектувальник, експерт.
При подачі документів пред’являються оригінали зазначених документів та паспортний документ.
У разі подання документів поштовим відправленням копії документів повинні бути засвідчені нотаріально або органом, який здійснив реєстрацію незалежної професійної діяльності.
У разі подання документів представником, додатково подається примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) документа, що засвідчує його повноваження.
Взяття на облік фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, здійснюється у день отримання від них заяви за ф. № 5-ОПП.
У разі взяття на облік як платників податків і зборів у контролюючих органах фізичних осіб, для яких законом установлені особливості їх державної реєстрації та відомості щодо яких не містяться в ЄДР, контролюючий орган за основним місцем обліку формує довідку про взяття на облік платника податків, відомості щодо якого не підлягають включенню до ЄДР за формою № 34. Така довідка надсилається платнику податків не пізніше наступного робочого дня з дня взяття на облік. За згодою платника податків не пізніше наступного робочого дня після взяття його на облік така довідка може бути видана платнику податків чи уповноваженій особі платника податків у контролюючому органі.
Якщо фізична особа зареєстрована як підприємець та при цьому така особа провадить незалежну професійну діяльність, така фізична особа обліковується у контролюючих органах як фізична особа – підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності.
У такому разі фізична особа зобов’язана подати заяву за ф. № 5-ОПП з позначкою «Зміни» та копію документа, що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності.
Які організації можуть бути внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій?
Відповідно до п.п. 133.4.5 п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру встановлює Кабінет Міністрів України.
Згідно з ст. 133 ПКУ неприбутковим підприємством, установою та організацією для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств є підприємство, установа та організація , що одночасно відповідає таким вимогам:
утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;
установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників у розумінні Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-ІV зі змінами та доповненнями), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб. Для цілей абзацу третього п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 ПКУ не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 ПКУ;
установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду, іншим юридичним особам, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону (для недержавних пенсійних фондів), або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення абзацу четвертого п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 ПКУ не поширюється на об’єднання та асоціації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків та житлово-будівельні кооперативи;
внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій.
Положення абзаців третього і четвертого п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 ПКУ щодо вимог наявності установчих документів не поширюються на бюджетні установи.
Підпунктом 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 ПКУ встановлено, що доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.
Доходи неприбуткових релігійних організацій використовуються також для здійснення неприбуткової (добродійної) діяльності, передбаченої законом для релігійних організацій, у тому числі надання гуманітарної допомоги, здійснення благодійної діяльності, милосердя.
Відповідно до п.п. 133.4.6 п. 133.4 ст. 133 ПКУ до неприбуткових організацій, що відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 ПКУ і не є платниками податку, зокрема, можуть бути віднесені:
бюджетні установи;
громадські об’єднання, політичні партії, творчі спілки, релігійні організації, благодійні організації, пенсійні фонди;
спілки, асоціації та інші об’єднання юридичних осіб;
житлово-будівельні кооперативи (з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому відповідно до закону здійснено прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку і такий житловий будинок споруджувався або придбавався житлово-будівельним (житловим) кооперативом), дачні (дачно-будівельні), садівничі та гаражні (гаражно-будівельні) кооперативи (товариства);
об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, асоціації власників жилих будинків;
професійні спілки, їх об’єднання та організації профспілок, а також організації роботодавців та їх об’єднання;
сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи, кооперативні об’єднання сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів;
інші юридичні особи, діяльність яких відповідає вимогам п. 133.4 ст. 133 ПКУ.
Як в декларації з ПДВ відображають податкові зобов’язання у зв’язку з анулюванням реєстрації платника ПДВ?
Відповідно до п. 184.7 ст. 184 Податкового кодексу України у разі анулювання реєстрації особи як платника податку, якщо товари/послуги, необоротні активи, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник податку в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку зобов’язаний визначити податкові зобов’язання по таких товарах/послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника податку внаслідок реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.
Порядок заповнення і подання податкової звітності з ПДВ затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21.
Згідно з п. 9 розд. ІІІ Порядку № 21 у складі податкової декларації з ПДВ подаються передбачені Порядком № 21 додатки.
Пунктом 3 розд. V Порядку № 21 передбачено, що у разі формування суми податкових зобов’язань за звітний (податковий) період на підставі податкових накладних, не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних на дату подання декларації, відомості про такі податкові накладні зазначаються у таблиці 1.1 додатка 1 «Відомості про суми податку на додану вартість, зазначені у податкових накладних/розрахунках коригування до податкових накладних, не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, та про податковий кредит з урахуванням його коригування» (Д1) до декларації.
Операції, пов’язані з визначенням податкових зобов’язань у зв’язку з анулюванням реєстрації платника ПДВ, відображаються у рядках 4.1, 4.2 та/або 4.3 декларації. При цьому, якщо на дату подання декларації в ЄРПН не зареєстровано податкові накладні, складені за такими операціями, відомості зазначаються у таблиці 1.1 додатка 1.
Подання заяви для отримання ліцензії на виробництво, зберігання, оптову та роздрібну торгівлю пальним
Порядок видачі ліцензій на виробництво, зберігання, оптову та роздрібну торгівлю пальним врегульовано нормами Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».
Ліцензії на право виробництва пального видаються, призупиняються та анулюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику (ст. 3 Закону № 481).
Згідно з ст. 15 Закону № 481 ліцензії на право оптової торгівлі пальним видаються терміном на п’ять років органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України.
Ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем торгівлі суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) терміном на п’ять років.
Ліцензії на право зберігання пального видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем розташування місць зберігання пального терміном на п’ять років.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05 серпня 2015 року № 609 «Про затвердження переліку органів ліцензування та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» органом ліцензування щодо діяльності з виробництва пального визначено ДПС, оптової та роздрібної торгівлі пальним, зберігання пального – територіальні органи ДПС.
Отже, для отримання ліцензій на право виробництва пального необхідно звертатись до Державної податкової служби України.
Для отримання ліцензій на право оптової торгівлі за наявності місць оптової торгівлі пальним чи роздрібної торгівлі пальним, зберігання пального – до Головних управлінь ДПС в областях та м. Києві за місцем здійснення торгівлі чи зберігання пального.
Для отримання ліцензії на право оптової торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі пальним – до Головних управлінь ДПС в областях та м. Києві за основним місцем обліку суб’єкта господарювання.
Чинними нормативно-правовими актами не затверджені форми заяв для отримання ліцензій на право виробництва, оптової або роздрібної торгівлі пальним, або на право зберігання пального. Заяви надаються платниками органу ліцензування у довільній формі.
З інформаційними картками адміністративних послуг «Видача ліцензії на право оптової торгівлі пальним», «Видача ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним», «Видача ліцензії на право зберігання пального», що затверджені наказом ДПС від 22.04.2021 № 446, можна ознайомитись на головній сторінці офіційного вебпорталу ДПС у розділі Діяльність/Адміністративні послуги/Адміністративні послуги, що надаються територіальними органами ДПС.
Чи можливо повернути з єдиного рахунку помилково сплачену суму податків?
Відповідно до розділу II Порядку інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2019 № 60, платник податків має право на повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені з єдиного рахунка, відкритого на ім’я ДПС у Казначействі.
Заява подається платником податків до територіального органу ДПС за основним місцем обліку такого платника виключно в електронній формі через сервіс «Електронний кабінет», що функціонує відповідно до ст. 42 прим. 1 Податкового кодексу України, з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах, електронних довірчих послуг та електронного документообігу.
У разі повернення з єдиного рахунка помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені платник податків у заяві зазначає суму, дату сплати і реквізити з розрахункового документа, за якими кошти перераховано на єдиний рахунок, та поточний рахунок платника податку в установі банку, на який необхідно повернути такі кошти.
Як громадянин (не суб’єкт господарювання) може отримати інформацію про відсутність у нього податкового боргу?
Фізична особа – громадянин, яка не є суб’єктом господарювання, може отримати інформацію про наявність (відсутність) податкового боргу, скориставшись Електронним кабінетом, вхід до якого здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.
У приватній частині Електронного кабінету режим «Стан розрахунків з бюджетом» надає користувачу Електронного кабінету доступ до своїх особових рахунків зі сплати податків, зборів та інших платежів (дані інтегрованої картки платника).
При цьому, червоним кольором позначено суми заборгованості перед бюджетом.
Вхід до приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету здійснюється після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг або через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID).
Крім цього, у разі виникнення у платника податків податкового боргу, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.
Слід зазначити, що фізичні особи – громадяни мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу:
за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо нарахованої суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;
за своєю податковою адресою (місцем реєстрації) для проведення звірки даних щодо нарахованої суми транспортного податку;
за місцем знаходження земельної ділянки для проведення звірки даних щодо нарахованої суми плати за землю.
Як юридичній особі зареєструватись у податкових органах за основним місцем обліку?
Згідно з п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб (основне місце обліку).
Взяття на облік юридичних осіб здійснюється відповідно до ст. 64 ПКУ та Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588.
Відповідно до п. 3.1 розд. ІІI Порядку взяття на облік за основним місцем обліку юридичних осіб як платників податків та зборів у контролюючих органах здійснюється після:
проведення державної реєстрації створення юридичної особи згідно із Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань»;
присвоєння кодів за ЄДРПОУ – для юридичних осіб, для яких законом встановлені особливості їх державної реєстрації та які не включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (ЄДР).
Підставою для взяття на облік юридичних осіб за основним місцем обліку в контролюючому органі є надходження до контролюючого органу:
відомостей з ЄДР про державну реєстрацію створення юридичної особи;
відомостей з ЄДР про скасування державної реєстрації припинення юридичної особи;
документів, визначених розд. IV Порядку № 1588 та поданих юридичною особою згідно з Порядком № 1588.
Для взяття на облік платник податків, який обслуговувався централізованою бухгалтерією та прийняв рішення про самостійну сплату податків, зборів або який не перебував на обліку з інших підстав, подає до контролюючого органу заяву за формою № 1-ОПП та пред’являє документ, що підтверджує державну реєстрацію.
Взяття на облік платника податків за основним місцем обліку контролюючим органом проводиться у день отримання відомостей з ЄДР, наданих згідно із Законом № 755, чи заяви від платника податків та здійснюється за датою внесення даних до Єдиного банку даних юридичних осіб за номером, який відповідає порядковому номеру реєстрації відповідних відомостей чи заяви платника податків у журналі за формою № 2-ОПП.
Порядком № 1588 визначено, що дані про взяття на облік юридичних осіб, відомості щодо яких містяться в ЄДР, як платників податків і зборів у контролюючих органах передаються до ЄДР у день взяття їх на облік за основним місцем обліку із зазначенням: дати та номера запису про взяття на облік, назви та ідентифікаційного коду контролюючого органу, у якому платника податків взято на облік.
Взяття на облік юридичних осіб, відомості щодо яких містяться в ЄДР, як платників податків і зборів у контролюючих органах підтверджується відомостями, оприлюдненими на порталі електронних сервісів відповідно до Закону № 755.
У разі взяття на облік як платників податків і зборів у контролюючих органах юридичних осіб, для яких законом установлені особливості їх державної реєстрації та відомості щодо яких не містяться в ЄДР, контролюючий орган за основним місцем обліку формує довідку про взяття на облік платника податків, відомості щодо якого не підлягають включенню до ЄДР, за формою № 34-ОПП. Така довідка надсилається платнику податків не пізніше наступного робочого дня з дня взяття на облік. За згодою платника податків не пізніше наступного робочого дня після взяття його на облік така довідка може бути видана платнику податків чи уповноваженій особі платника податків у контролюючому органі.
Крім того, повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.
Протягом п’яти робочих днів після отримання таблиці даних платника податків не надійшло рішення про її врахування. Які дії платника?
Відповідно до п. 15 та п. 16 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» комісія регіонального рівня розглядає Таблицю даних платника податку з поясненнями протягом п’яти робочих днів після її отримання та приймає рішення про врахування або неврахування Таблиці, яке надсилається платнику податку в порядку, встановленому ст. 42 Податкового кодексу України.
Документ, надісланий контролюючим органом в електронний кабінет, вважається врученим платнику податків, якщо він сформований з дотриманням вимог Законів України від 22 травня 2003 року № 851-ІV «Про електронні документи та електронний документообіг» та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» та є доступним в електронному кабінеті.
Датою вручення платнику податків документа є дата, зазначена у квитанції про доставку у текстовому форматі, що відправляється з електронного кабінету автоматично та свідчить про дату та час доставки документа платнику податків. У разі якщо доставка документа відбулася після 18 години, датою вручення документа платнику податків вважається наступний робочий день. Якщо доставка відбулася у вихідний чи святковий день, датою вручення документа платнику податків вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем (пункт 42.4 статті 42 ПКУ).
Водночас, у разі коли платнику податку не надходить рішення про врахування або неврахування Таблиці в порядку, передбаченому ст. 42 ПКУ протягом п’яти робочих днів після її отримання контролюючим органом, платник має право подати її повторно.
ГУ ДПС у Запорізькій області інформує
Запорізькі підприємства збільшили сплату податку на прибуток на 11 мільйонів
У січні-квітні до місцевих бюджетів регіону сплачено 61 мільйон 281 тисячу гривень податку на прибуток. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, у порівнянні з аналогічним періодом минулого року надходження зросли на 11 мільйонів гривень або на 22 відсотки.
Так, з доходів суб'єктів господарювання м. Запоріжжя до скарбниць спрямовано 46 мільйонів податку на прибуток. Мелітопольські і веселівські платники направили 5,7 мільйона, бердянські та приморські – 3,5 мільйона, вільнянські та новомиколаївські – 1,2 мільйона, пологівські, більмацькі та розівські – 1,2 мільйона, енергодарські, кам’янсько-дніпровські та великобілозерські – 1,2 мільйона тощо.
Усього в регіоні податок на прибуток сплачують близько 900 підприємств, організацій та установ.
Нагадаємо, відповідно до бюджетного розподілу 100 відсотків податку на прибуток підприємств та фінансових установ комунальної форми власності зараховується до районних, міських бюджетів та скарбниць територіальних громад.
Базова ставка податку становить 18 відсотків.
20 травня – останній день сплати податку на прибуток підприємства за I квартал, а також частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями за результатами фінансово-господарської діяльності за I квартал.
У Запорізькій області визначені напрями розвитку громад
Сьогодні відбулося засідання колегії Запорізької обласної державної адміністрації, участь у якому взяли голова Запорізької облдержадміністрації Олександр Старух, заступники голови і керівники структурних підрозділів Запорізької ОДА, начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, представники інших органів державної влади і місцевого самоврядування та запорізьких підприємств.
Учасники розглянули результати оцінки соціально-економічного розвитку регіонів України за 2020 рік та основні завдання на 2021 рік щодо усунення негативних тенденцій в окремих сферах.
Так, за підсумками минулого року Запорізька область посіла загальне 8 місце, а за 11 показниками із 26 увійшла до першої десятки регіонів. Зокрема, за доходами місцевих бюджетів область знаходиться на 5-6 позиції, за обсягами реалізованої промислової продукції – на 3 місці, за обсягами прямих іноземних інвестицій – на 6 місці.
Позитивною є й динаміка основних показників за перший квартал 2021 року. Темп зростання доходів бюджетів склав 13,7 відсотка, індекс промислової продукції – 4,3 відсотка, середньомісячна заробітна плата – майже 12,9 тисячі гривень тощо.
За результатами обговорення проблемних питань очільникам місцевих органів влади було надано доручення розширити взаємодію на місцях, посилити комплекс заходів з детінізації економіки та реальної підтримки бізнесу.
Також під час колегії було підбито підсумки роботи зі зверненнями громадян та визначені пріоритети у діяльності з управління територіями.
У Запорізькій області більше семисот роботодавців підвищили зарплати своїм працівникам
Переважна більшість підприємств-"мінімізаторів" заробітних плат після роз'яснювальної роботи збільшили виплати своїм підлеглим.
Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, упродовж поточного року фахівці податкової служби регіону разом із працівниками місцевих адміністрацій на профільних засіданнях заслухали керівників 342 підприємств, які виплачували заробітну плату менше встановленого законодавством мінімуму. У результаті 229 або 60 відсотків із них підвищили рівень оплати праці. Додатково до бюджетів надійшло понад чверть мільйона гривень податку на доходи фізичних осіб, єдиного внеску та військового збору.
На робочі групи у податкових органах було запрошено 792 роботодавця, 502 з яких після співбесід почали виплачувати зарплати на законодавчо встановленому рівні. Крім того, бюджети та соціальні фонди додатково отримали більше одного мільйона гривень податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску.
Як свідчить проведений аналіз, серед основних "мінімізаторів" трудових виплат – суб'єкти господарювання, які працюють у торгівлі (28 відсотків) та промисловості (15,6 відсотка).
Нагадаємо, мінімальна заробітна плата у 2021 році складає 6000 гривень. На неї роботодавці зобов'язані нараховувати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (ставка – 22 відсотки), а із зарплат сплачувати податок на доходи (ставка – 18 відсотків) та військовий збір (ставка – 1,5 відсотка).
Підсумки декларування: запоріжці заробили торік майже чотири мільярда гривень
Упродовж цьогорічної кампанії декларування 50892 мешканця регіону подали до податкової служби декларації за 2020 рік, у яких вказали суму отриманих доходів 3 мільярди 778 мільйонів гривень. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, запоріжці задекларували на 900 мільйонів гривень більше, ніж минулого року.
У результаті до бюджетів буде сплачено 171 мільйон гривень податку на доходи фізичних осіб, що на 23 мільйони гривень більше показника аналогічного періоду попереднього року. Також до скарбниць буде спрямовано 22 мільйони гривень військового збору, це перевищує дані минулорічної кампанії на 2 мільйона 700 тисяч гривень.
Традиційно серед лідерів декларування – громадяни, які заробляли на реалізації власної агропродукції та обробітку сільгоспземель. Від них надійшло 32,8 тисячі декларацій із сумою 332,4 мільйона гривень.
Майже дві тисячі запоріжців відзвітували про продаж нерухомості, задекларувавши 467,4 мільйона гривень. Від здавання нерухомого майна прибутки 1736 громадян склали понад 856 мільйонів гривень. Доходи від продажу транспортних засобів 1446 мешканців області перевищили 100 мільйонів гривень. 1707 декларантів після отримання спадщини задекларували 318 мільйонів гривень.
Нагадаємо, після подання декларацій, податки необхідно сплатити до 1 серпня поточного року.
Докладно про деклараційну кампанію читайте на офіційному вебресурсі податкової служби області за лінком: https://zp.tax.gov.ua/deklaratsiyna-kampaniya-2021.
Запорізькі підприємства-забруднювачі збільшили сплату "екоподатку" на двадцять відсотків
За чотири місяці компанії і підприємці регіону сплатили до бюджетів усіх рівнів 138 мільйонів гривень екологічного податку. Так, до державного бюджету перераховано 83 мільйони гривень, до місцевих скарбниць – 55 мільйонів гривень.
Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, порівняно із січнем-квітнем 2020 року надходження екологічного податку зросли на 20 відсотків, додатково спрямовано більш ніж 75 мільйонів гривень.
Найбільші суми "екоподатку" сплатили енергодарські, кам’янсько-дніпровські та великобілозерські суб'єкти господарювання – 81,3 мільйона, у м. Запоріжжя платники забезпечили до бюджетів 48,3 мільйона, у Запорізькому районі – 8,4 мільйона. Від мелітопольських та веселівських підприємств скарбниці отримали 1,7 мільйона, бердянських та приморських – 1 мільйон, пологівських, більмацьких та розівських – 916 тисяч гривень тощо.
Усього в області нараховується 3481 платник екологічного податку. Вони на підставі спеціальних дозволів здійснюють викиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря, у водні об'єкти або розміщують відходи. Ставки екологічного податку залежать від виду забруднюючих речовин або рівня небезпечності відходів.
Нагадаємо, 20 травня спливає граничний термін сплати екологічного податку за І квартал 2021 року.
Підписуйтесь на офіційну сторінку ДПС у Facebook: https://www.facebook.com/TaxUkraine/.
Військовий збір: запоріжці перерахували до бюджету майже чверть мільярда гривень
У січні-квітні від запорізьких платників до державного бюджету надійшло 249 мільйонів 632 тисячі гривень військового збору. Це на 46 мільйонів 800 тисяч гривень або на 23 відсотки більше, ніж було сплачено роком раніше.
Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, у квітні скарбниця отримала майже 67 мільйонів гривень, що на 17,2 мільйона гривень більше квітня минулого року.
За чотири місяці найбільші суми спрямували суб'єкти господарювання і мешканці обласного центру – 129 мільйонів 272 тисячі гривень, енергодарські, кам’янсько-дніпровські та великобілозерські платники забезпечили 39,4 мільйона, мелітопольські та веселівські – 21,4 мільйона, бердянські та приморські – близько 16 мільйонів, пологівські, більмацькі та розівські – майже 8 мільйонів, оріхівські та гуляйпільські – 7,5 мільйона, вільнянські та новомиколаївські – 6,9 мільйона, василівські та михайлівські – 6,7 мільйона тощо.
Всього станом на початок травня в регіоні нараховується 37774 платника військового збору, у тому числі 15140 юридичних осіб та 22634 фізичні особи.
Цей платіж утримується з доходів фізичних осіб, які підлягають оподаткуванню. Зокрема, це заробітна плата, іноземні доходи, суми винагород та інших виплат, нарахованих відповідно до умов цивільно-правового договору, пасивні доходи, у тому числі, роялті, дивіденди, страхові виплати та інші.
