A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Комиш-Зорянська селищна територіальна громада
Пологівського району Запорізької області

Пологівське управління ГУ ДФС у Запорізькій області інформує !

Дата: 09.06.2021 16:31
Кількість переглядів: 547

Пологівські податківці підбили підсумки кампанії  "Декларування 2021"

Упродовж січня-травня цього року пологівські, більмацькі та розівські громадяни подали 2640 декларацій про майновий стан і доходи за 2020 рік. Громадяни задекларували 52,5 мільйона гривень.

За результатами деклараційної кампанії до бюджету буде  сплачено 4,2 мільйона гривень податку на доходи фізичних осіб та  464,5 мільйона гривень військового збору.

Як відзначила начальниця Пологівського відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління податкового адміністрування фізичних осіб ГУ ДПС у Запорізькій області Алла Годлевська, цьогоріч першість посідають декларації від продажу сільськогосподарської продукції – 2459 декларантів, спадкоємці подали 97 декларацій, доходи від надання нерухомості в оренду задекларували 31 жителів, інвестиційні прибутки задекларували 5 громадян, іноземні – 5.

Про одержанні у 2020 році понад мільйонні статки повідомив 1 громадян. Загальна сума задекларованого ним оподаткованого доходу складає  1 мільйон 101 тисяча гривень.

Крім того, із загальної кількості 37 громадян подали декларації з метою отримання податкової знижки на загальну суму  ПДФО – 100,3 тисячі гривень. На сьогодні їм вже повернуто з бюджету 100,3 тисячі гривень.

Пологівські податківці наголошують, що платники можуть оформити податкову знижку упродовж всього року – до 31 грудня, а суму податкового зобов’язання необхідно сплатити до 1 серпня.

 

Від пологівських, більмацьких та розівських  платників до бюджетів спрямовано понад 170 мільйонів гривень ПДФО

За п’ять  місяців платники пологівські більмацькі та розівські платники сплатили до бюджету 173,3 мільйонів гривень податку на доходи фізичних осіб. З цієї суми 43,3 мільйон перераховано до державного бюджету, до місцевих скарбниць 130 мільйонів. Про це повідомила начальниця Пологівського відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління податкового адміністрування фізичних осіб ГУ ДПС у Запорізькій області Алла Годлевська.

У порівнянні з відповідним періодом минулого року зростання надходжень ПДФО склало 25 відсотка.

Зокрема, пологівські суб'єкти господарювання і жителі спрямували 121,7 мільйони, більмацькі – 38,3 мільйон, розівські – 13,3 мільйони.

У травні платники поповнили бюджети на 38,8 мільйони, що на  30 відсотків або на                 9 мільйонів більше минулорічного показника.

Слід зазначити, що у структурі надходжень ПДФО займає майже 50  відсотків від загальної суми податків і зборів.

 

Пологівські, більмацькі та розівські роботодавці сплатили понад 113 мільйонів гривень єдиного внеску

За січень-травень пологівські, більмацькі та розівські роботодавці сплатили                      113,6 мільйона гривень єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Темпи сплати перевищили рівень надходжень минулого року на 25 відсотків або на 23,3 мільйона гривень. Про це повідомила начальниця Пологівського відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління податкового адміністрування фізичних осіб ГУ ДПС у Запорізькій області Алла Годлевська.

У травні 2021 року пенсійний та соціальні фонди отримали  25,4 мільйона гривень, що на  35 відсотків або на 6,7 мільйонів гривень більше, ніж у травні 2021 року.

Контроль за дотриманням податкового законодавства з реалізації державної політики в адмініструванні єдиного внеску для забезпечення своєчасного здійснення пенсійних виплат і соціальної допомоги є одним із пріоритетних напрямів діяльності служби.

 

Податкове законодавство

 

Заяву про застосування спрощеної системи оподаткування слід подати не пізніше 15 червня 2021

Пологівська ДПІ нагадує, що для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання (далі - СГ) подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву про застосування спрощеної системи оподаткування (далі - заява) за формою,  затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019

№ 308.

Суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів, відповідно до норм Податкового Кодексу може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування, шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу.

Останній день подання такої заяви з метою зміни групи платника ЄП з ІІІ кварталу 2021 року  є 15.06.2021, а з ІV кварталу 2021 року - 15.09.2021.

Суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.

Якщо фізична особа - підприємець,  яка на початок поточного року перебувала на спрощеній системі оподаткування та щодо якої державним реєстратором прийнято рішення про припинення підприємницької діяльності, поновила реєстрацію протягом поточного року, то така особа вважається платником інших податків і зборів та  не може повернутись у поточному році на спрощену систему оподаткування, оскільки вже скористалась своїм правом на застосування спрощеної системи оподаткування у цьому році.

Проте  така фізична особа може перейти на спрощену систему оподаткування з                  01 січня наступного року за умови відповідності вимогам ст. 291 ПКУ.

 

Хто з юридичних осіб є платниками земельного податку та орендної плати за землі державної та комунальної власності?

Пологівська ДПІ інформує, що відповідно до п.п. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) земельний податок – обов’язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.      

Платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі (ст. 269 ПКУ). 

Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (абзац перший п. 287.1 ст. 287 ПКУ).    

Таким чином, платниками земельного податку є юридичні особи – власники земельних ділянок та постійні землекористувачі, які відповідно до чинного законодавства набули права власності та/або постійного користування земельною ділянкою.

Щодо орендної плати за землі державної та комунальної власності, то відповідно до п. 288.1 ст. 288 ПКУ підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки (п. 288.2 ст. 288 ПКУ).

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про оренду землі» укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування – орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Таким чином, платниками орендної плати за землі державної та комунальної власності є юридичні особи, які уклали з відповідним органом місцевого самоврядування (сільською, селищною, міською радою, радою об’єднаної територіальної громади) або органом виконавчої влади договір оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за місцем розташування такої земельної ділянки.

 

У разі використання нерухомості для отримання доходів – пільга з податку на нерухоме майно не застосовується

Пологівська ДПІ інформує платників, що згідно з пп. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) при обчисленні податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з декількох об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичної особи, до об’єкта оподаткування, що використовується з метою одержання доходів, пільги, передбачені

п. 266.4 ст. 266 ПКУ, не застосовуються.

Підпунктом 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ визначено, що база оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, зменшується

-  для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів;

-  для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;

-  для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника - податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів.

Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).

Також, сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об’єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями) (пп. 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 ПКУ).

Водночас, пп. 266.4.3 п. 266.4 ст. 266 ПКУ встановлено, що пільги з податку, передбачені пп. 266.4.1 та 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 ПКУ, для фізичних осіб не застосовуються до об’єкта/об’єктів оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності).

Порядок обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, визначений пп. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ.

 

Реєструємо ПРРО

Пологівська ДПІ нагадує платникам про порядок використання програмного реєстратора розрахункових операцій (далі - ПРРО).

Насамперед слід пам’ятати, що суб’єкт господарювання, який має намір зареєструвати ПРРО повинен перебувати на обліку в контролюючому органі. Також на обліку має перебувати і господарська одиниця, де буде використовуватись ПРРО. Реєстрація ПРРО здійснюється на підставі Заяви, наданої платником за формою № 1-ПРРО (J/F 1316602). Заява подається у електронній формі за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків через Електронний кабінет (портальне рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (АРІ)) або засобами телекомунікацій.

Суб’єкт господарювання може використовувати ПРРО лише після його внесення до реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій. Крім того, платник має повідомити податковий орган про сертифікати електронних підписів та/або печаток, що будуть використовуватись для ПРРО у відповідності до вимог наказу Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 «Про затвердження Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами» зі змінами.

 

Подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування через Електронний кабінет

Пологівська ДПІ доводить до відома платників податків, що за допомогою меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету підприємець має можливість направити до ДПС разом із супровідним листом у форматі pdf (обмеження 2 МБ) заяву про застосування спрощеної системи оподаткування, розрахунок доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування. Інформацію щодо отримання та реєстрації заяви в ДПС можна переглянути в закладці «Вхідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Е-кабінету, відправлені листи – у вкладці «Відправлені документи».

Нагадаємо, що робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

 

Визначення об’єкта оподаткування для сільськогосподарських товаровиробників

Пологівська ДПІ  інформує, що абзацом одинадцятим ст. 1 Закону України від                       18 січня 2001 року № 2238-III «Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001–2004 років» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2238) визначено, що сільськогосподарський товаровиробник – фізична або юридична особа, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції, переробкою власновиробленої сільськогосподарської продукції та її реалізацією.

Крім того, згідно з ст. 1 Закону України від 23 вересня 2008 року № 575-VI «Про сільськогосподарський перепис» із змінами та доповненнями до виробників сільськогосподарської продукції відносять юридичних осіб, фізичних осіб (фізичні особи – підприємці, домогосподарства), які займаються сільськогосподарською діяльністю, передбаченою класифікацією видів економічної діяльності (далі – КВЕД), мають у володінні, користуванні або розпорядженні землі сільськогосподарського призначення чи сільськогосподарських тварин.

Продукція сільського господарства (сільськогосподарська продукція) – це продукція, що виробляється в сільському господарстві та відповідає кодам Державного класифікатора продукції та послуг (абзац восьмий ст. 1 Закону № 2238).

Коди продукції сільського господарства та пов’язані з ними послуги визначені розд. 1 секції А «Продукція сільського господарства, лісового господарства та рибного господарства» Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016:2010 (далі – Класифікатор ДК 016:2010), затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 № 457 із змінами та доповненнями.

Отже, фізичні особи, які займаються сільськогосподарською діяльністю, передбаченою КВЕД з урахуванням Класифікатора ДК 016-2010, мають у володінні, користуванні або розпорядженні землі сільськогосподарського призначення чи сільськогосподарських тварин, володіють та використовують будівлі, споруди, віднесені до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Класифікатора ДК 018-2000, відносяться до сільськогосподарських товаровиробників з метою визначення об’єкта оподаткування згідно з п.п. «ж» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ.

 

База нарахування єдиного внеску за себе для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність

Пологівська ДПІ повідомляє. Відповідно до п. 5 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) є особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

Законом України від 13 травня 2020 року № 592-IX «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників» (далі – Закон № 592), який набрав чинності 01.01.2021, внесено зміни до Закону № 2464, зокрема, п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464 викладений в новій редакції.

Так, згідно з п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464 (в редакції Закону № 592) для платників, зазначених, зокрема, у п. 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464, ЄВ нараховується на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄВ, встановленої Законом № 2464. При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

 

Про заповнення уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з ПДВ

Пологівська ДПІ повідомляє наступне. Відповідно до п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та п. 2 розділу І Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 із змінами у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Отже, виправлення помилок, що допущені при заповненні уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з ПДВ, здійснюється виключно шляхом подання нового уточнюючого розрахунку з урахуванням показників попереднього уточнюючого розрахунку.

 

Задекларовані громадянами податки треба сплатити до 1 серпня 2021 року

Пологівська ДПІ нагадує, що податок на доходи фізичних осіб за наслідками поданої річної декларації про майновий стан і доходи треба сплатити до 1 серпня 2021 року.

За несплату податку платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно - у розмірі 5% погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів - у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу.

Ті самі дії, вчинені умисно, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25% від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов’язання.

Такі діяння, що вчинені умисно повторно протягом 1095 календарних днів або які призвели до прострочення сплати грошового зобов’язання на строк більше 90 календарних днів, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50% від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов’язання.

Крім того, після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання нараховується пеня.

 

Не згоден з нарахованою сумою податку на майно – проведи звірку даних з податковою!

Пологівська ДПІ нагадує, що положеннями статей 266, 267, 286 Податкового кодексу України передбачено право фізичних осіб - платників податку на майно (податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортного податку, плати за землю) звернутись з письмовою заявою до контролюючого органу для проведення звірки даних, які стали підставою для визначення ним розміру податкових зобов'язань в податковому повідомленні-рішенні.

Фізичні особи, які не погоджуються із сумою нарахованого податку, мають право звернутися для проведення звірки даних щодо: об'єктів оподаткування, що перебувають у власності платника податку; права на користування пільгою із сплати податку; розміру ставки податку; нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, проводиться перерахунок суми податку і надсилається (вручається) нове податкове повідомлення-рішення.

Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Фізичні особи заяву з відповідними документами подають до контролюючого органу за своєю податковою адресою (крім земельного податку, заява щодо звірки з якого подається за місцезнаходженням земельної ділянки).

 

При зміні адреси проживання необхідно проінформувати податкову.

Пологівська ДПІ повідомляє, що територіальними управліннями, які відповідають за адміністрування податку на майно з фізичних осіб (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, плати за землю та транспортного податку), відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі – ПКУ), забезпечено надсилання платникам податків податкових повідомлень-рішень (далі – ППР) про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити.

   Водночас повідомляємо, що податкові повідомлення-рішення надіслано платникам за адресами згідно з відомостями з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – ДРФО).

      Відповідно до підпункту 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 ПКУ обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості.

      Згідно з пунктом 45.1 статті 45 ПКУ платник податків – фізична особа зобов'язана визначити свою податкову адресу.

      Податковою адресою платника податків – фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.

      Платник податків – фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.

      Таким чином фізичні особи – платники податків зобов'язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки або повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відмітку у паспорті), протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви за формою та у порядку, визначеними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (заява за формою № 5ДР або заява за формою № 5ДРП відповідно) (пункт 70.7 статті 70 ПКУ).

 

2. Який граничний термін сплати єдиного внеску за себе платниками єдиного податку?

     Відповідно до абзацу третього частини восьмої ст. 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (ЄВ), зазначені у п. 4 частини першої ст. 4 Закону № 2464, зокрема, ФОП - платники ЄП зобов’язані сплачувати ЄВ, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄВ (абзац третій частини восьмої ст. 9 Закону № 2464).

     Згідно з п. 6 розд. ІV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449, у разі якщо останній день строків сплати ЄВ припадає на вихідний, святковий або неробочий день, останнім днем таких строків сплати ЄВ вважається перший робочий день, що настає за вихідним, святковим або неробочим днем.

     Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

     Таким чином, граничний термін сплати ЄВ за себе ФОП - платниками ЄП –                       19 число місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄВ.

     У разі якщо останній день строків сплати ЄВ припадає на вихідний, святковий або неробочий день, останнім днем таких строків сплати ЄВ вважається перший робочий день, що настає за вихідним, святковим або неробочим днем.

 

Чи може платник єдиного податку другої групи (ресторанне господарство) обслуговувати підприємців на загальній системі оподаткування?

Згідно з п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України до платників єдиного податку, які відносяться до другої групи, належать фізичні особи – підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.

Абзацом третім п. 1.3 Правил роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 24.07.2002 № 219, визначено, що заклад ресторанного господарства – організаційно-структурна одиниця у сфері ресторанного господарства, яка здійснює виробничо-торговельну діяльність: виробляє і (або) доготовляє, продає і організовує споживання продукції власного виробництва і закупних товарів, може організовувати дозвілля споживачів.

Розрахунки за продукцію й надані послуги в закладах (підприємствах) ресторанного господарства здійснюються за готівку та/або в безготівковій формі (платіжні картки, платіжні чеки тощо) із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій (електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп’ютерно-касова система тощо) або зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (п. 3.2 Правил).

Враховуючи вищенаведене, фізична особа – підприємець – платник єдиного податку другої групи, що здійснює діяльність у сфері ресторанного господарства, має право приймати замовлення від суб’єктів господарювання (юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців), які перебувають на загальній системі оподаткування, на обслуговування свят, банкетів, інших спеціальних замовлень, оскільки платник єдиного податку під час обслуговування таких замовлень здійснює продаж і організацію споживання продукції власного виробництва і закупних товарів.

 

При реєстрації РРО отримано квитанцію з помилкою «Сфера застосування не відповідає сфері застосування РРО»? Які дії платника?

Згідно з п. 2 глави 2 розд. ІІ Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016                № 547, реєстрації в контролюючому органі підлягають реєстратори розрахункових операцій, модифікації яких включені до Державного реєстру РРО, з урахуванням сфер їх застосування та за умови, що строк служби, установлений у технічній документації на РРО, не вичерпався, а також з урахуванням строків первинної реєстрації, установлених Реєстром РРО.

Для реєстрації РРО суб’єкт господарювання або представник суб’єкта господарювання подає до контролюючого органу заяву про реєстрацію реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-РРО, наведену у додатку 1 до Порядку № 547, з ідентифікатором форми J/F1311403.

Усі розділи реєстраційної заяви за ф. № 1-РРО підлягають обов’язковому заповненню.

Згідно з формою реєстраційної заяви за ф. № 1-РРО у розд. 5 «Сфера застосування відповідно до Державного реєстру РРО» зазначаються дані щодо коду сфери застосування РРО згідно з чинною редакцією Реєстру РРО.

Контролюючий орган відмовляє в реєстрації РРО протягом двох робочих днів після отримання реєстраційної заяви за ф. № 1-РРО, якщо, зокрема, РРО не відповідає сфері застосування, зазначеній в реєстраційній заяві за ф. № 1-РРО.

Якщо суб’єкт господарювання, який при реєстрації нової моделі РРО, що внесений до реєстру екземплярів РРО, але не введений в експлуатацію, отримав квитанцію з помилкою «Сфера застосування не відповідає сфері застосування РРО та/або РРО не внесений до реєстру екземплярів РРО», то він повинен повторно подати реєстраційну заяву за                              ф. № 1-РРО, у якій вказати (обрати) ту сферу застосування для РРО, яка має повністю відповідати сфері, зазначеній в Реєстрі РРО.

 

Хто є відповідальним за справляння туристичного збору?

Перелік податкових агентів визначений п.п. 268.5.2 п. 268.5 ст. 268 розд. ХІІ Податкового кодексу України.

Так, згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, справляння збору може здійснюватися такими податковими агентами:

а) юридичними особами, філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами юридичних осіб згідно з п.п. 268.7.2 п. 268.7 ст. 268 ПКУ, фізичними особами – підприємцями, які надають послуги з тимчасового розміщення осіб у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ;

б) квартирно-посередницькими організаціями, які направляють неорганізованих осіб з метою їх тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. «б» п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ, що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму;

в) юридичними особами, які уповноважуються сільською, селищною, міською радою або радою об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, справляти збір на умовах договору, укладеного з відповідною радою.

Перелік податкових агентів та інформація про них розміщуються та оприлюднюються на офіційному вебсайті сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.

 

Як в обліку з ПДВ відображається вартість тари, зазначеної в податковій накладній як зворотна?

     Відповідно до п. 189.2 ст. 189 Податкового кодексу України вартість тари, що згідно з умовами договору (контракту) визначена як зворотна (заставна), до бази оподаткування не включається. У разі якщо у строк більше ніж 12 календарних місяців з моменту надходження зворотної тари вона не повертається відправнику, вартість такої тари включається до бази оподаткування отримувача.

     При цьому згідно з п. 16 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 до розділу А податкової накладної вносяться дані щодо зворотної (заставної) тари. Вартість тари визначається у договорі (контракті) як зворотна (заставна) і не включається до бази оподаткування, а зазначається в графі XII як загальна сума коштів, що підлягають сплаті.

     Таким чином, у разі якщо з будь-яких причин у строк більше ніж 12 календарних місяців з моменту надходження зворотної тари вона не повертається відправнику, то вартість такої тари включається до бази оподаткування отримувача.

Тобто отримувач тари у звітному періоді, в якому закінчується дванадцятий календарний місяць з моменту надходження такої зворотної тари, повинен визначити податкові зобов’язання з ПДВ виходячи з вартості зворотної тари; скласти та зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну, яку залишає в себе.

У постачальника податкові зобов’язання з ПДВ у випадку неповернення зворотної тари не виникають.

 

Протягом якого періоду можна подати уточнюючу податкову декларацію з плати за землю?

Відповідно до п.п. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 та п.п. 265.1.3 п. 265.1 ст. 265 Податкового кодексу України плата за землю у складі податку на майно належить до місцевих податків.

Плата за землю – це обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Пунктом 286.2 ст. 286 ПКУ визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 01 січня і не пізніше   20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій.

Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов’язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (п. 286.3 ст. 286 ПКУ).

Податкове зобов’язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п. 287.3 ст. 287 ПКУ).

Згідно з абзацом четвертим п. 102.1 ст. 102 ПКУ з місцевих податків та/або зборів, за якими передбачено подання річної податкової декларації, контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право за результатами перевірки самостійно визначити суму грошових зобов’язань, у разі виявлення ним за результатами перевірки заниження суми визначеного платником податків податкового зобов’язання з цих податків, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати цих податків, визначених відповідними розділами ПКУ.

Враховуючи зазначене, юридична особа має право подати уточнюючу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата) протягом 1095 днів, що настають за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання з плати за землю (земельного податку або орендної плати), визначеного у податковій декларації, що уточнюється.

 

Чи має право підприємець–платник єдиного податку першої групи надавати послуги манікюру, педикюру, візажу?

Підпунктом 1 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України визначено, що до платників єдиного податку, які відносяться до першої групи, належать фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.

Перелік видів послуг, які відносяться до побутових послуг населенню та надаються платниками єдиного податку першої та другої груп, визначено п. 291.7 ст. 291 ПКУ, який включає вид діяльності «послуги перукарень».

При цьому згідно з п.п. 5 п. 298.3 ст. 298 ПКУ у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування зазначаються обрані суб’єктом господарювання види господарської діяльності згідно з Класифікатором видів економічної діяльності ДК 009:2010.

КВЕД ДК 009:2010 затверджена наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 № 457. Абзацом другим п. 1 Наказу № 457 визначено, що основне призначення Класифікації видів економічної діяльності – визначати та кодувати основні та другорядні види економічної діяльності юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців.

Відповідно до КВЕД ДК 009:2010 послуги перукарень відносяться до класу 96.02 «Надання послуг перукарнями та салонами краси».

Згідно з наказом Державного комітету статистики України від 23.12.2011 № 396 «Про затвердження Методологічних основ та пояснень до позицій Класифікації видів економічної діяльності» клас 96.02 «Надання послуг перукарнями та салонами краси» КВЕД ДК 009:2010 включає миття волосся, підрівнювання та підстригання, укладання, фарбування, тонування, завивання, розпрямлення волосся та подібні види послуг, що їх надають для чоловіків та жінок, а також гоління та підрівнювання бороди, масаж обличчя, манікюр і педикюр, макіяж тощо.

Отже, фізична особа – підприємець – платник єдиного податку першої групи, яка здійснює діяльність, з надання перукарських послуг, що належить до класу 96.02 «Надання послуг перукарнями та салонами краси», також має право надавати послуги манікюру, педикюру, візажу, косметології та масажу обличчя без використання праці найманих осіб.

 

Податковий номер платника податку і документи, в яких він зазначається

Відповідно до п. 2.1 розд. II Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 облік платників податків у контролюючих органах ведеться за податковими номерами.

Пунктом 2.2 розд. II Порядку № 1588 визначено, що податковим номером платника податків є:

 1) код за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України для платників податків, які включаються до такого реєстру (юридичні особи та відокремлені підрозділи юридичних осіб – резидентів та нерезидентів);

2) реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи, крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта;

3) реєстраційний (обліковий) номер платника податків, який присвоюється контролюючими органами за структурою, встановленою у п. 2.3 розд. ІІ Порядку № 1588, платникам податків, визначеним у п. 2.4 розд. ІІ Порядку № 1588.

Згідно з п. 2.3 розд. II Порядку № 1588 структура реєстраційного (облікового) номера платника податків, який присвоюється контролюючим органом:

XX000000К, де:

XX – приймає значення 77 – для платників податків – резидентів, 88 – для платників податків – нерезидентів;

000000 – порядковий номер;

К – контрольний розряд, який формується за алгоритмом, визначеним центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Пунктом 2.4 розд. ІІ Порядку № 1588 визначено, що реєстраційний (обліковий) номер платника податків надається контролюючими органами:

1) уповноваженим особам договорів про спільну діяльність на території України без створення юридичної особи при взятті на облік договору згідно з Порядком № 1588;

 2) управителям майна при взятті на облік договорів управління майном згідно з Порядком № 1588;

 3) інвесторам (операторам) за угодами про розподіл продукції;

 4) виконавцям (юридичним особам – нерезидентам) проектів (програм) міжнародної технічної допомоги та представництвам донорських установ в Україні;

  5) іноземним дипломатичним представництвам та консульським установам, представництвам міжнародних організацій в Україні у разі взяття їх на облік згідно з п. 4.9 розд. IV Порядку № 1588 або як платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;

 6) іноземним компаніям, організаціям, утвореним відповідно до законодавства інших держав, у разі взяття їх на облік згідно з п. 3.4 розд. III та/або розд. V Порядку № 1588.

 Податковий номер платника податків зазначається у всіх свідоцтвах, довідках, в інших документах або повідомленнях, що видаються платнику податків, у всіх податкових деклараціях (розрахунках, звітах), платіжних документах щодо податків і зборів, у фінансових документах, а також в інших випадках, передбачених законодавством (п. 2.5 розд. ІІ Порядку № 1588).

Податковий номер платника податків не змінюється протягом усього періоду перебування на обліку в контролюючих органах такого платника податків, за винятком випадків зміни коду за ЄДРПОУ або реєстраційного номера (п. 2.6 розд. ІІ Порядку № 1588).

Згідно з п. 2.7 розд. ІІ Порядку № 1588 уповноваженій особі за декількома договорами про спільну діяльність, управителю майна за декількома договорами управління майном чи інвестору (оператору) за декількома угодами про розподіл продукції податковий номер видається на кожний із зазначених договорів (угод) при взятті їх на облік згідно з Порядком № 1588.

Податковий номер, наданий уповноваженій особі, управителю майна чи інвестору (оператору), не змінюється протягом усього періоду перебування на обліку в контролюючих органах відповідного договору чи угоди, у тому числі в разі:

призначення іншої особи – учасника договору чи угоди уповноваженою особою чи інвестором (оператором), якщо наслідками таких змін не є припинення договору або угоди;

зміни місцезнаходження уповноваженої особи, управителя майна чи інвестора (оператора);

зміни контролюючого органу, у якому уповноважена особа, управитель майна чи інвестор (оператор) перебуває на обліку.

Після зняття з обліку платника податків податковий номер, який надавався контролюючим органом, закривається та надалі не використовується (п. 2.8 розд. ІІ Порядку № 1588).

 

Чи може громадянин, який не має КЕП, отримати в податковому органі інформацію щодо стану розрахунків за податками?

Абзацами першим – другим п. 1 підрозд. 1 розд. ІІ Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 № 5 визначенео, що з метою обліку нарахованих і сплачених, повернутих та відшкодованих сум платежів територіальними органами ДПС відкриваються інтегровані картки платника (ІКП) за кожним платником та кожним видом платежу, які мають сплачуватися такими платниками на рахунки, відкриті в розрізі адміністративно-територіальних одиниць.

ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та фондами загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування за відповідним видом платежу та відповідною адміністративно-територіальною одиницею.

Відповідно до п. 2 підрозд. 1 розд. ІІ Порядку № 5 ІКП відкривається, зокрема:

за місцем проживання осіб (фізичних осіб, фізичних осіб - підприємців, самозайнятих осіб) (основне місце обліку);

за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням, або через які проводиться діяльність (неосновне місце обліку).

Згідно зі ст. 1 Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, зокрема із заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних та особистих прав і законних інтересів.

При цьому звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання (ст. 20 Закону № 393).

Отже, фізична особа – громадянин, яка не має кваліфікованого електронного підпису, для отримання інформації щодо стану розрахунків за податками та зборами має звернутися з письмовою заявою до органу ДПС за місцем своєї реєстрації.

Орган ДПС за письмовою заявою фізичної особи – громадянина надає письмовий документ щодо стану розрахунків цього платника за податками, зборами у довільній формі.

Такий письмовий документ видається не пізніше п’ятнадцяти робочих днів з дня отримання заяви, в якій фізичною особою – громадянином зазначено платежі і період щодо яких здійснюється звірка стану розрахунків з бюджетами.

 

Як на сайті податкової служби знайти рішення органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків?

Відповідно до п. 12.4 ст. 12 Податкового кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад та рад об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, щодо податків та зборів, зокрема, належать:

встановлення ставок місцевих податків та зборів в межах ставок, визначених ПКУ;

прийняття рішення про встановлення місцевих податків та зборів, зміну розміру їх ставок, об’єкта оподаткування, порядку справляння чи надання податкових пільг, яке тягне за собою зміну податкових зобов’язань платників податків та яке набирає чинності з початку бюджетного періоду.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, не пізніше 25 вересня поточного року оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті зведену інформацію про розмір та дату встановлення на відповідних територіях ставок місцевих податків та/або зборів, а також про встановлені на відповідних територіях податкові пільги (абзац дев’ятий п.п. 12.3.3 п. 12.3 ст. 12 ПКУ).

Зазначена інформація (у розрізі областей) розміщена на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: Головна/Законодавство/Податки, збори, платежі/Ставки місцевих податків та зборів. Також на офіційному вебпорталі ДПС розміщено рубрику «Рішення місцевих рад».

Поряд з цим, платники податків для уточнення інформації щодо прийнятих відповідними органами місцевого самоврядування рішень можуть звертатися до місцевої ради, на території якої знаходяться об’єкти оподаткування.

 

Платник податку на прибуток відвантажив товари, оплату за які вже отримав на спрощеній системі оподаткування: які наслідки?

Доходом юридичної особи – платника єдиного податку 3-ї групи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ (п.п. 2 п. 292.1                ст. 292 ПКУ).

Для платників податку на прибуток об’єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ (п.п. 134.1.1 ст. 134 ПКУ).

Одним з основних принципів ведення бухгалтерського обліку та формування фінансової звітності є принцип нарахування, який полягає в тому, що доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів (ст. 4 Закону України від 16.07. 1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»)

Отже, доходи та витрати платника податку на прибуток за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) після переходу на загальну систему оподаткування, щодо яких отримано попередню оплату на спрощеній системі оподаткування, враховуються при визначенні фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку.

 

Працівники здійснюють виробничі розмови з мобільних телефонів що обліковуються на балансі підприємства. Чи виникає об`єкт оподаткування?

Згідно з п.п. «е» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених                 ст. 165 ПКУ) у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у                      п.п. 165.1.53 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку 18 відсотків, визначену в ст. 167 ПКУ (п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ).

Враховуючи викладене, у разі якщо з мобільних телефонів, які обліковуються на балансі юридичної особи (працедавця), працівником здійснюються виробничі розмови, то вартість цих розмов не розглядається як додаткове благо працівника.

 

Колективним договором передбачені  доплати до посадових окладів працівників за роз’їзний характер роботи. Чи обкладаються податком на доходи такі доплати?

Відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 31 березня 1999 року       № 490 «Про надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівників, направлених для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, та працівників, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має роз’їзний (пересувний) характер», підприємства самостійно встановлюють надбавки до тарифних ставок і посадових окладів працівників, робота яких постійно проводиться в дорозі або має роз’їзний характер, у розмірах, передбачених колективними договорами або за погодженням із замовником.

Граничні розміри надбавок (польового забезпечення) працівникам за день не можуть перевищувати граничні норми витрат, установлених постановою Кабінету Міністрів України від 02 лютого 2011 року № 98 «Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів».

Згідно з п.п. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України заробітна плата для цілей розд. ІV ПКУ – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку на доходи фізичних осіб у зв’язку з відносинами трудового найму згідно з законом.

Відповідно до п.п. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).

Під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, – обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності               ( п. 164.6 ст. 164 ПКУ).

Згідно з п. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пп. 167.2 – 167.5 ст. 167 ПКУ) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

 Враховуючи викладене вище, доплати (надбавки) до посадових окладів працівників за роз’їзний (пересувний) характер роботи у розмірах, передбачених трудовим або колективним договором, включаються до складу заробітної плати та оподатковуються у її складі податком на доходи фізичних осіб відповідно до п.п. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 ПКУ за ставкою 18 відсотків.

 

Платник єдиного податку з липня переходить на загальну систему оподаткування. Коли подати декларацію з податку на прибуток?

Якщо особа ставиться на облік контролюючим органом як платник податку на прибуток протягом податкового (звітного) періоду, перший податковий (звітний) період розпочинається з дати, на яку припадає початок такого обліку, і закінчується останнім календарним днем такого податкового (звітного) періоду (п.п. 137.4.2 ст. 137 ПКУ).

Річний податковий (звітний) період встановлюється для платників податку на прибуток, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), що сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році (п. 137.5 ст. 137 ПКУ).

Декларація за річний податковий (звітний) період подається протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п.п. 49.18.6 ст. 49 ПКУ).

Отже платники єдиного податку, які протягом року перейшли на загальну систему оподаткування, застосовують річний податковий (звітний) період як новостворені платники податку на прибуток підприємств, який для них починається з дати переходу на загальну систему оподаткування і закінчується останнім календарним днем такого податкового (звітного) періоду.

Платник податку на прибуток сплачує суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним Декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку її подання (п. 57.1 ст. 57 ПКУ).

Якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем (абз. тринадцятий п. 57.1               ст. 57 ПКУ).

 

Як платнику податку на прибуток відображати отримані кошти за товари, відвантажені під час перебування на єдиному податку?

Об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ (п.п. 134.1.1 ст. 134 ПКУ).

Фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду збільшується на суму доходу, отриманого як оплата за товари (роботи, послуги), відвантажені (надані) під час перебування на спрощеній системі оподаткування. Це не поширюються на платників податків, які були платниками єдиного податку четвертої групи (п. 4 1 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Отже, платник податку на прибуток збільшує фінансовий результат до оподаткування на суму коштів, отриманих у звітному (податковому) періоді за товари (роботи, послуги) відвантажені (надані) під час перебування на спрощеній системі оподаткування.

При цьому, зазначене коригування фінансового результату до оподаткування не поширюється на платників податків, які були платниками єдиного податку четвертої групи.

 

Чи оподатковуються податком на нерухоме майно виробничі будівлі, що використовуються як офісні?

Відповідно до п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками житлової та/або нежитлової нерухомості.

Об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПКУ).

База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема, документів на право власності (п.п. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПКУ).

База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи з загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт (п.п. 266.3.3 п. 266.3 ст. 266 ПКУ).

Згідно з п.п. 14.1.129 прим. 1 п. 14.1 ст. 14 ПКУ у нежитловій нерухомості виділяють, зокрема, будівлі офісні (будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей), будівлі промислові та склади.

Підпунктом «є» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ визначено перелік об’єктів нерухомості, які не є об’єктом оподаткування, до яких входять будівлі промисловості, віднесені до групи «Будівлі промислові та склади» (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17.08.2000 № 507 (далі – Класифікатор), що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб’єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B – F КВЕД ДК 009:2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 29.11.2010 № 530, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Згідно з Класифікатором до групи «Будівлі промислові та склади» (код 125) належить клас «Будівлі промисловості» (код 1251), який включає будівлі промисловості, зокрема, виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств тощо.

До групи «Будівлі офісні» (код 122) належать будівлі, що використовуються як приміщення для конторських та адміністративних цілей, в тому числі для промислових підприємств.

Тобто адміністративно-побутові (офісні) приміщення не підпадають під дію п.п. «є» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ.

Враховуючи зазначене, будівлі що використовуються як адміністративно-побутові, для конторських та адміністративних цілей (офісні), в тому числі для промислових підприємств, є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з врахуванням рішень сільських, селищних, міських рад та рад об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.

Водночас, визначення належності об’єкта нежитлової нерухомості (будівлі, приміщення) до того чи іншого класу будівель проводиться на підставі документів, що підтверджують їх право власності з врахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення такого об’єкта нерухомості згідно з Класифікатором, ведення якого здійснює Державний науково-дослідний інститут автоматизованих систем у будівництві Міністерства розвитку громад та територій України.

 

Платник податку на прибуток з липня переходить на спрощену систему, коли звітувати з податку на прибуток?

Податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених п. 137.5 ст. 137 ПКУ, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком (п. 137.4 ст. 137 ПКУ).

Суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року (п.п. 298.1.4 ст. 298 ПКУ).

Для суб’єктів господарювання, які перейшли на сплату єдиного податку із сплати інших податків і зборів, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, що настає за наступним податковим (звітним) кварталом, у якому особу зареєстровано платником єдиного податку, і закінчується останнім календарним днем останнього місяця такого періоду (п. 294.3 ст. 294 ПКУ).

Платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених абзацами другим і третім п.п. 133.1.1 та п.п. 133.1.4 ст. 133 ПКУ (п. 297.1 ст. 297 ПКУ).

Отже, платник податку на прибуток, у разі переходу на спрощену систему оподаткування в середині року, подає Податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за звітний період, що передує кварталу, з якого він переходить на спрощену систему оподаткування, у термін, передбачений п.п. 49.18.2 ст. 49 ПКУ, а саме: протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду.

 

В який термін податкова проводить перерахунок податку на нерухоме майно у разі виявлення розбіжностей між даними?

Відповідно до п.п. 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України, податкові повідомлення-рішення з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, можуть бути скасовані (відкликані) на підставі заяви платника податку, поданої ним до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо:

об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;

розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;

права на користування пільгою із сплати податку;

розміру ставки податку;

нарахованої суми податку.

 Згідно з п. 1 глави 13 розд. ІV Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 № 5, у разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема, документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення.

Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

 

Чи може підприємство – платник єдиного податку третьої групи здійснювати зовнішньоекономічну діяльність?

Відповідно до п. 291.3 ст. 291 Податкового кодексу України юридична особа може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розд. XIV ПКУ, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Згідно з п.п.3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ до платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи, належать юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового року.

Пунктом 291.5 ПКУ визначені види діяльності, здійснюючи які суб’єкти господарювання не можуть бути платниками єдиного податку третьої групи, зокрема:

виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів) (п.п. 3 п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПКУ);

видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення (крім виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) (п.п. 4 п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПКУ);

видобуток, реалізацію корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення (п.п. 5 п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПКУ);

діяльність з продажу предметів мистецтва та антикваріату, діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату (п.п. 9 п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПКУ).

Підпунктом 5 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ встановлено, що платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, зокрема, у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності.

Враховуючи вищенаведене, платник податків – юридична особа може перебувати на спрощеній системі оподаткування та застосовувати третю групу спрощеної системи оподаткування у разі здійснення зовнішньоекономічної діяльності лише за умови, що такий платник податків не здійснює діяльність, передбачену п. 291.5 ст. 291 ПКУ та відповідає вимогам, встановленим главою 1 розд. XIV ПКУ для застосування спрощеної системи оподаткування.

 

Чи зобов’язані підприємці – платники єдиного податку, які здійснюють перевезення пасажирів, видавати білети (застосовувати РК)?

Згідно з ст. 39 Закону України від 05 квітня 2001 року № 2344-III «Про автомобільний транспорт» документ для регулярних пасажирських перевезень для пасажира – квиток на проїзд в автобусі та на перевезення багажу (для пільгового проїзду – посвідчення особи встановленого зразка чи довідка, на підставі якої надається пільга), а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду – електронний квиток та документи для пільгового проїзду.

Відповідно до п. 41 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1997 року № 176, пасажир повинен мати квиток на проїзд в автобусі (для пільгового проїзду – посвідчення особи встановленого зразка чи довідку, на підставі якої надається пільга), а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду – електронний квиток та документи для пільгового проїзду.

Наказом Міністерства транспорту та зв’язку України від 25.05.2006 № 503  затверджені Типові форми квитків на проїзд пасажирів і перевезення багажу на маршрутах загального користування.

 Пунктом 6 ст. 9 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачено, що реєстратори розрахункових операцій (РРО) та/або програмні РРО (ПРРО) та розрахункові книжки (РК) не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) платниками єдиного податку (фізичними особами – підприємцями, які не застосовують РРО та/або ПРРО відповідно до Податкового кодексу України.

Разом з тим, згідно з п. 15 ст. 3 Закону № 265 суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов’язані надавати в паперовій та/або електронній формі покупцю товарів (послуг) за його вимогою чек, накладну або інший розрахунковий документ, що засвідчує передання права власності на них від продавця до покупця з метою виконання вимог Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-XII «Про захист прав споживачів». Порушення цього правила тягне за собою відповідальність, передбачену Законом № 1023, але не може бути підставою для застосування до порушника адміністративних чи фінансових санкцій, передбачених законодавством з питань оподаткування.

Враховуючи викладене вище, фізичні особи – підприємці платники єдиного податку, які здійснюють перевезення пасажирів, не зобов’язані застосовувати РК та книги обліку розрахункових операцій.

Водночас, з метою виконання вимог Закону № 1023 та Постанови № 176, на вимогу пасажирів, такі особи зобов’язані видавати відповідні документи, за формою, затвердженою Наказом № 503.

 

Відомості про зміну особистих реєстраційних даних (ф.5ДР) слід подавати до податкових органів протягом місяця з дня виникнення змін

Пологівська ДПІ нагадує, що фізичні особи – платники податків зобов’язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до Облікової картки або Повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відмітку у паспорті), протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання Заяви про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків за формою №5ДР  або Заяви про внесення змін до окремого реєстру Державного реєстру фізичних осіб – платників податків щодо фізичних осіб, які обліковуються за серією та/або номером паспорта за формою № 5ДРП .

Якщо ФО не оновлює свої особисті дані, то у подальшому такий платник податків може зіштовхнутися з неузгодженістю:

-  при поданні звітності  до податкових органів

- платник податків позбавляє себе можливості вчасно отримувати кореспонденцію  від податкових органів, зокрема  податкові повідомлення-рішення про сплату податків, нагадування щодо  обов’язкових податків, несплата/несвоєчасна сплата яких призведе до нарахування штрафних санкцій та пені.

Отже, у разі внесення до документа, що посвідчує особу, відомостей про зміну прізвища, ім’я, по батькові, нумерації будинків, перейменування вулиць (проспектів, бульварів, площ, провулків, кварталів тощо), платник податків повинен подати до відповідного податкового органу Заяву про внесення змін до ДРФО за ф. №  5ДР або Заяву про внесення змін за ф. № 5ДРП.

Заява за ф. №5ДР фізичною особою подається особисто або через представника до податкового органу за своєю податковою адресою (місцем проживання), а у разі зміни місця проживання - до податкового органу за новим місцем проживання. Фізичні особи, які тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання, подають зазначені заяви особисто або через представника до будь-якого податкового органу.

У разі подання Заяви за ф. 5ДР через представника, необхідно пред’явити документ, що посвідчує особу представника, та документ, що посвідчує особу довірителя, або його ксерокопію, а також довіреність, засвідчену у нотаріальному порядку.

Для заповнення Заяви використовуються дані документа, що посвідчує особу, та інших документів, які підтверджують зміни таких даних.

В електронному вигляді заява за ф. № 5ДР подається через меню «ЕК для громадян»/«Облікова картка фізичної особи – платника податків. Форма 1ДР/Заява про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків. Форма 5ДР » приватної частини Електронного кабінету за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС, при цьому платник податків самостійно обирає Центр обслуговування платників, де бажає отримати документ, що засвідчує реєстрацію у ДРФО, в електронному вигляді.

 Для приєднання до заяви ф. №5ДР сканованих копій документів, що посвідчують особу та інших документів, які підтверджують зміни облікових даних, платнику необхідно використати закладку «Додатки» та обрати «Документ довільної форми» (формат файлу pdf/jpeg із обмеженням розміру не більше 2МБ).

З рекомендаціями щодо подання заяви за ф. № 5ДР через Електронний кабінет фізичні особи можуть ознайомитися на офіційному вебпорталі ДПС у рубриці: «Головна/Фізичним особам/Подання відомостей для реєстрації фізичної особи/внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків.

 

Продаж транспортного засобу юридичною особою - платником єдиного податку

Пологівська ДПІ повідомляє, що при продажу основних засобів юридичними особами - платниками єдиного податку дохід визначається як сума коштів, отриманих від продажу таких основних засобів.

Дохід від продажу основних засобів,  проданих після їх використання протягом                  12 календарних місяців з дня введення в експлуатацію, визначається як різниця між сумою коштів, отриманою від продажу таких основних засобів, та їх залишковою балансовою вартістю, що склалася на день продажу.

Основні засоби - матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 20,0 тис.грн., невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються  для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 20,0 тис.грн. і поступово зменшується у зв’язку з фізичним або моральним зносом,  очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік) .

Платниками єдиного податку третьої групи  не можуть бути суб’єкти господарювання (юридичні особи), які здійснюють виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 л та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин).

 Обмеження можливості обрання спрощеної системи оподаткування залежить від виду економічної діяльності.     Підакцизні товари (продукція) – це товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД, на які ПКУ встановлено ставки акцизного податку.

До підакцизних товарів належать, зокрема, автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб i більше, транспортні засоби для перевезення вантажів.

Суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність з продажу автомобілів легкових, кузовів до них, причепів та напівпричепів, мотоциклів, тобто підакцизних товарів, що відповідає класам 45.11, 45.19 та 45.40 розділу 45 ДК 009:2010 Класифікації економічних видів діяльності, затвердженої наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 № 457 зі змінами та доповненнями, не можуть застосовувати спрощену систему оподаткування.

Враховуючи вищенаведене, юридична особа – платник єдиного податку третьої групи має право здійснити продаж транспортного засобу, який обліковується на її балансі.

Юридичними особами - платниками єдиного податку дохід визначається як сума коштів, отриманих від продажу таких основних засобів.

Якщо основні засоби продані після їх використання протягом 12 календарних місяців з дня введення в експлуатацію, дохід визначається як різниця між сумою коштів, отриманою від продажу таких основних засобів, та їх залишковою балансовою вартістю, що склалася на день продажу.

 

У якому контролюючому органі має перебувати на обліку юридична особа?

Пологівська ДПІ повідомляє, що відповідно до статті 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Згідно з пунктом 63.3 статті 63 Податкового кодексу України платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік в контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Юридична особа повинна стати на облік в контролюючому органі за місцем розташування офісу, - основне місце обліку, а також у контролюючому органі за місцем розташування (реєстрації), у разі наявності, підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, - неосновне місце обліку.

 

ГУ ДПС у Запорізькій області інформує

 

СМКОР: Призупинено реєстрацію 0,7 % податкових накладних запорізького бізнесу

Запорізькі компанії і підприємці з початку року подали на реєстрацію в Єдиному реєстрі майже 2 мільйони податкових накладних і розрахунків коригування на суму ПДВ понад 8 мільярдів гривень.

За результатами автоматизованого моніторингу відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків в ЄРПН зупинено реєстрацію 10 тисяч податкових накладних/розрахунків коригування на суму ПДВ 101 мільйон гривень. Це склало 0,7 відсотка від загальної кількості ПН/РК та 1,1 відсотка – від суми.

За цей час 747 суб'єктів господарювання направили на розгляд Комісії з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН 9 тисяч повідомлень з документами на суму ПДВ 90 мільйонів гривень. Відповідно, близько 8 відсотків платників ПДВ області підпали під моніторинг ПН/РК.

За підсумками розгляду поданих повідомлень кількість відмов у реєстрації за рішенням Комісії склала 25 відсотків, а у першому півріччі 2020 року аналогічний показник дорівнював 67 відсоткам. В результаті проведення роз'яснювальної роботи та відмови платників від використання ризикового податкового кредиту, зменшилась кількість відмов у реєстрації більш ніж у два рази та у півтора рази зменшилось коло платників, які мають критерій ризиковості.

Станом на початок травня в регіоні налічується 919 "ризикових" суб'єктів господарювання, що на 630 менше, ніж на аналогічну дату минулого року (1549).

 

Запорізькі "мільйонери" поповнять бюджети майже на 42 мільйони гривень

Упродовж кампанії декларування 328 запоріжців подали звіти за минулий рік, у яких вказали доходи у понад мільйон гривень. Загалом вони задекларували 1 мільярд 338 мільйонів гривень. З цієї суми до бюджетів усіх рівнів буде сплачено 38 мільйонів 739 тисяч гривень податку на доходи фізичних осіб та 3 мільйони гривень військового збору. Про це повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов.

Крім того, 173 громадянина отримали 360 мільйонів гривень інвестиційного прибутку, з якого до скарбниць буде перераховано 27 мільйонів гривень ПДФО. Ще 115 декларантів відзвітували про іноземні доходи на загальну суму 55 мільйонів гривень. У результаті до бюджетів надійде 6 мільйонів гривень податку.

Кампанія "Декларування-2021" для громадян, які зобов’язані подати податкову декларацію, і осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, завершилась 30 квітня.

Із задекларованих доходів за 2020 рік необхідно сплатити податок на доходи та військовий збір. Зробити це необхідно до 1 серпня 2021 року.

Більше інформації про особливості декларування – на сайті податкової служби регіону за посиланням: https://zp.tax.gov.ua/deklaratsiyna-kampaniya-2021.

 

Запорізький малий та середній бізнес спрямував до бюджетів громад 555 мільйонів гривень єдиного податку

З початку року до місцевих бюджетів регіону надійшло 555 мільйонів 149 тисяч гривень єдиного податку. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, представники спрощеної системи оподаткування сплатили на 88 мільйонів 713 тисяч гривень або на 19 відсотків більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Так, від суб'єктів господарювання-юридичних осіб скарбниці отримали 67 мільйонів 884 тисячі, від фізичних осіб-підприємців – 405 мільйонів, від агровиробників – понад 82 мільйони гривень.

Серед лідерів сплати єдиного податку – ФОПи і компанії обласного центру, які направили до міського бюджету 311,5 мільйона гривень. Мелітопольські і веселівські платники перерахували             55,3 мільйона, бердянські та приморські – 41,6 мільйона, оріхівські та гуляйпільські – 22 мільйони, пологівські, більмацькі та розівські – 21 мільйон, василівські та михайлівські – 20 мільйонів тощо.

Всього у регіоні за спрощеною системою оподаткування працюють 52137 фізичних осіб-підприємців, зокрема, у першій групі – 8622 СПД, у другій – 23010 СПД, у третій – 20501, у четвертій – 4 СПД. Також зареєстровано 8823 СГД-юридичні особи та 2044 сільськогосподарські товаровиробники, які є платниками єдиного податку.

Нагадаємо, ставка єдиного податку для платників І групи складає до 10 відсотків від прожиткового мінімуму або до 227 гривень на місяць, для ІІ групи – до 20 відсотків від мінімальної зарплати або до 1200 гривень на місяць, для ІІІ групи – 5 відсотків від доходу для неплатників ПДВ або 3 відсотки для платників ПДВ. Для агровиробників ставка податку залежить від категорії земель (або водного фонду) та їх розташування (рілля, сіножаті і пасовища, багаторічні насадження, сільгоспугіддя, що перебувають в умовах закритого ґрунту тощо). Їх розмір розраховується у відсотках від бази оподаткування, тобто, від нормативно-грошової оцінки одного гектара сільгоспугідь (ріллі) з урахуванням коефіцієнта індексації

 

Майже шість тисяч запоріжців отримали легальну роботу

Упродовж січня-квітня фахівці податкової служби Запорізької області разом з представниками органів виконавчої влади та місцевого самоврядування у складі робочих груп проводили роз'яснювальну роботу з керівниками підприємств щодо легалізації праці. В результаті – роботодавці добровільно оформили 5929 робітників. Запоріжців частіше працевлаштовували у галузі оптової та роздрібної торгівлі та сільського господарства.

Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, цим громадянам офіційно виплачено 35 мільйонів 600 тисяч гривень доходу, а це, в середньому, від 6 до   7 тисяч гривень на одного працівника. До бюджетів, пенсійного і соціальних фондів додатково надійшло 14,8 мільйона гривень. Зокрема, 6,4 мільйона гривень податку на доходи фізичних осіб,           7,8 мільйона гривень єдиного внеску та 500 тисяч гривень військового збору.

Нагадуємо, за порушення норм податкового законодавства та з питань праці передбачена адміністративна відповідальність.

Підписуйтесь на офіційну сторінку ДПС у Facebook: https://www.facebook.com/TaxUkraine/.

 

Обережно! Шахраї на запорізьких курортах

Приморські та бердянські платники податків потрапили «на гачок» аферистів.

Під виглядом співробітників Приморської державної податкової інспекції, використовуючи номер (099) 309-87-49, зловмисники звертаються до підприємців з проханнями або з вимогами перевести кошти за не проведення можливих перевірок.

Податкова служба вкотре закликає платників бути обачними та не піддаватися на провокації. У разі виникнення подібних ситуацій слід негайно телефонувати  на Антикорупційний сервіс ДПС України «Пульс» за тел. 0-800-501-007 (напрямок 4) та до Національної поліції за телефоном 102.

Літня пора надихає та дарує відчуття, що «все буде добре». Тож, не зіпсуйте собі настрій та курортний сезон.

Пам’ятайте, податківці ніколи не телефонують платникам з таких питань.

 

Операція «Курорт-2021»: за чотири дні виявлено 44 порушення

У Запорізькій області розпочалася операція «Курорт-2021», в ході якої фахівці податкової служби регіону контролюватимуть дотримання вимог чинного законодавства суб’єктами господарювання, що діють у місцях масового відпочинку на  узбережжі Азовського моря.

Перевірочні заходи вже проводились наприкінці травня у Бердянську та Приморську. Протягом чотирьох днів податківці здійснили 39 фактичних перевірок підприємців, які реалізують алкогольні напої і тютюнові вироби та мають ризики у своїй діяльності, наприклад, незначні виторги, проведені через РРО (менше п’яти тисяч гривень), низький рівень нарахування акцизного податку  та інше.

На сьогодні за результатами перевірок очікуються донарахування 139 тисяч гривень штрафних санкцій. Найпоширенішими виявленими порушеннями  є: непроведення розрахункових операцій через РРО; продаж алкогольних напоїв на розлив без присвоєння статусу суб’єкта господарювання громадського харчування; продаж тютюнових виробів без марок акцизного податку; продаж алкогольних напоїв за цінами нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни; продаж підакцизних товарів без зазначення коду товарної підкатегорії відповідно до УКТЗЕД та порушення обліку товарно-матеріальних цінностей за місцем реалізації.

Так, під час перевірки магазину у Приморську фахівці податкової служби регіону встановили продаж тютюнових виробів без наявності ліцензії. За результатами спільних заходів з працівниками правоохоронних органів  було вилучено 6 пачок суміші для кальяну та 182 пачки сигарет.

Підписуйтесь на офіційну сторінку ДПС у Facebook: https://www.facebook.com/TaxUkraine/.

 

У травні запорізькі роботодавці сплатили до пенсійного і соціальних фондів 837 мільйонів гривень

За перші п’ять місяців року суб'єкти господарювання регіону сплатили 4 мільярди 223 мільйони гривень єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Про це повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов. Керівник податкової служби регіону зазначив, що порівняно з аналогічним періодом минулого року роботодавці збільшили відрахування на 768 мільйонів гривень або на 22 відсотки.

Лише у травні запорізькі підприємства і підприємці спрямували до пенсійного та соціальних фондів 837 мільйонів гривень єдиного внеску, що на 162 мільйони більше, ніж торік.

Усього у Запорізькій області станом на початок травня зареєстровано 176500 платників єдиного внеску, серед яких 51544 суб'єкти господарювання-юридичні особи та 124956 фізичних осіб.

Нагадаємо, з 1 квітня платники податків мають подавати об'єднану звітність з податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Розрахунок направляється щокварталу, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу.

Форма та Порядок заповнення затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 "Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску і Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску", зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30 січня 2015 року №111/26556 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.12.2020 року № 773).

 

Ще майже 9,5 тисяч запоріжців спілкуватимуться з податковою онлайн

З початку року фахівці податкової служби видали запорізьким платникам податків 22,3 тисячі кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, за п’ять місяців  клієнтами регіональних підрозділів Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС стали 9455 представників бізнесу і мешканців області.

Роман Афонов зазначив, що запоріжці все частіше надають перевагу дистанційній взаємодії з податковою службою, розуміючи зручність онлайн спілкування. Кожен, хто має електронні ключі отримує доступ до численних сервісів ДПС, зокрема, надсилання листів і запитів, ведення і подання звітності, реєстрації і користування програмними РРО та багато іншого. Більшість послуг можна отримати  в Електронному кабінеті платника: https://cabinet.tax.gov.ua.

Нагадаємо, платники можуть самостійно формувати нові сертифікати. Для цього необхідно завантажити програму з сайту Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС або пройти процедуру в онлайн-режимі: http://acskidd.gov.ua/manage-certificates.

Цей сервіс доступний для користувачів, які мають:

– чинні сертифікати (приміром, до закінчення строку чинності яких залишилося декілька днів);

– незмінні реєстраційні дані (ПІБ, адреса реєстрації місця проживання, код ЄДРПОУ організації тощо);

– особистий ключ, доступний лише користувачу та не є скомпрометованим.

 

У травні держбюджет отримав від запорізьких платників податків 1 мільярд                  210 мільйонів

З початку року запорізькі платники податків спрямували до державного бюджету 4 мільярди 770 мільйонів гривень (за оперативною інформацією та без показників великих платників). Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, сплачена сума на 48  відсотків перевищила минулорічну, додаткові надходження склали 1 мільярд 546 мільйонів.

У травні до держбюджету надійшло 1 мільярд 210 мільйонів гривень, це на 68 відсотків або на майже 490 мільйонів більше рівня попереднього року.

Більшу частину доходів державної скарбниці сформував податок на додану вартість – за перші п’ять місяців запорізькі компанії і підприємці направили майже 2 мільярди ПДВ, що на 389 мільйонів або на 25,6 відсотка більше, ніж торік.

Роботодавці і мешканці регіону сплатили 1,6 мільярда гривень податку на доходи фізичних осіб, зростання показників до аналогічного періоду попереднього року становить 509 мільйонів або            48 відсотків.

Військового збору надійшло понад 312  мільйонів, що у порівнянні із 2020 роком на                62,5 мільйона або на чверть більше.

Крім того, представники бізнесу, організації і установи перерахували до бюджету 523 мільйони гривень податку на прибуток, 25,5 мільйона гривень акцизного податку з ввезених на територію України підакцизних товарів, 506,6 мільйона гривень рентної плати за користування надрами,                133,5 мільйона гривень екологічного податку тощо.

 

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь