Пологівські, більмацькі та розівські землекористувачі сплатили до місцевих скарбниць понад 27 мільйонів гривень
За п’ять місяців 2021 року від пологівських, більмацьких та розівських землекористувачів місцеві отримали 27,4 мільйони гривень плати за землю. Як зазначила в.о. начальника Пологівського відділу камеральних перевірок управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків Головного управління ДПС у Запорізькій області Оксана Листопад, це на 6,5 мільйона більше порівняно з січнем-травнем минулого року.
Переважну частину надходжень забезпечили юридичні особи – 24,3 мільйони гривень земельного податку та орендної плати за землі державної та комунальної власності. Землекористувачі-фізичні особи спрямували до скарбниць територіальних громад 3,1 мільйона.
У формуванні місцевих бюджетів плата за землю посідає друге місце і становить понад 15 відсотків від загальних доходів.
Найбільші суми надійшли за пологівські землі – 16,3 мільйона, більмацькі землекористувачі поповнили бюджет на 5,2 мільйона, розівські – на 5,8 мільйонів.
Нагадаємо, що плата за землю – це обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Пологівські, більмацькі та розівські підприємства перерахували понад 12 мільйонів гривень податку на прибуток
За п’ять місяців пологівські, більмацькі та розівські компанії і установи сплатили до бюджетів усіх рівнів 12,8 мільйонів гривень податку на прибуток. У порівнянні з аналогічним періодом минулого року надходження збільшились на 2,5 мільйона або на 25 відсотки. Про це повідомила в.о. начальника Пологівського відділу камеральних перевірок управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків Головного управління ДПС у Запорізькій області Оксана Листопад.
Із загальної суми 11,4 мільйонів спрямовано до державного бюджету та 1,4 мільйона – до місцевих.
Так, пологівські суб’єкти господарювання перерахували з прибутків 11,2 мільйона, більмацькі – 1,6 мільйона, розівські – 48 тисяч.
Тільки у травні поточного року суб’єкти господарювання поповнили скарбниці на 2,9 мільйона гривень.
Усього на території обслуговування зареєстровано 133 платники податку на прибуток.
ГУ ДПС у Запорізькій області інформує
УВАГА! Вебінар
17 червня об 11-00 відбудеться вебінар на тему: «Податок на нерухомість». Спікер заступник начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Олена Щедровська.
Онлайн трансляція відбуватиметься на сторінці Головного управління ДПС у Запорізькій області у соціальній мережі Facebook: https://www.facebook.com/tax.zaporizhzhya/
Розрахунок кредитними коштами: чи застосовувати РРО/ПРРО?
Пологівська ДПІ ГУ ДПС уЗапорізькій області повідомляє, що розрахункова операція – це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або у разі повернення товару (відмови від послуги) – оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Норми визначені ст. 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265).
Пунктами 1, 2 ст. 3 Закону № 265 встановлено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані:
? проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ПРРО) із створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
? надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений ПРРО QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
Отже, враховуючи вимоги Закону № 265, який визначає загальні положення застосування РРО та/або ПРРО при проведенні оплат за товари (послуги), суб’єкт господарювання, що здійснює діяльність у сфері торгівлі та зобов’язаний застосовувати РРО та/або ПРРО при проведенні розрахункових операцій за товари, не звільняється від обов’язку застосування РРО в залежності від походження коштів, якими споживач оплатив такі товари (інвестованими, власними чи запозиченим (кредитними)). Також, обов’язок такого застосування РРО не залежить від часового проміжку між отриманням кредиту споживачем та оплатою за його рахунок товарів продавцю.
Обов’язок застосовувати РРО та/або ПРРО у такого платника податків залежить виключно від способу отримання коштів продавцем, як оплати за товар, та не передбачає звільнення від обов’язку застосування реєстраторів в залежності від походження коштів, якими проведена розрахункова операція (інвестованими, власними чи запозиченим (кредитними)).
Увійти до Електронного кабінету можна з допомогою QR-коду
Пологівська ДПІ повідомляє. Скористатися податковими електронними сервісами стало ще простіше. Мінцифри та Державна податкова служба України спростили вхід до Електронного кабінету. Для швидкого входу користувач може скористатися QR-кодом:
обрати спосіб входу Дія та «Отримати код»;
відсканувати QR-код;
підтвердити особу через мобільний додаток «ДІЯ» та підписати Запит.
Тримайте дистанцію та користуйтеся електронними сервісами податкової служби.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX».
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/475394.html
До уваги юридичних осіб – платників єдиного податку!
Пологівська ДПІ звертає увагу, що платники єдиного податку першої – третьої груп зобов’язані здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій).
Норми визначені п. 291.6 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно з п. 292.6 ст. 292 ПКУ датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі.
Відступлення права вимоги - операція з переуступки кредитором прав вимоги боргу третьої особи новому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу кредитору або без такої компенсації (п.п. 14.1.255 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Згідно із ст. 512 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV зі змінами та доповненнями (далі - ЦКУ) кредитор у зобов’язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Правочин щодо заміни кредитора у зобов’язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов’язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ст. 513 ЦКУ).
Боржник у зобов’язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом (ст. 520 ЦКУ).
Враховуючи вище, укладення договору переуступки прав вимоги боргу юридичними особами – платниками єдиного податку третьої групи є механізмом розрахунку по правочину купівлі-продажу товарів (робіт, послуг) не у грошовій формі, а отже не дає права суб’єкту господарювання застосовувати спрощену систему оподаткування, обліку і звітності.
Реєстрація платника ПДВ анулюється не в останній день календарного місяця: подання декларації
Пологівська ДПІ нагадує, що у разі анулювання реєстрації особи як платника ПДВ останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації.
Норми встановлені п. 184.6 ст. 184 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Звітним (податковим) періодом для платників ПДВ є один календарний місяць (п. 202.1 ст. 202 ПКУ).
Податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (п. 49.18 ст. 49 та п. 203.1 ст. 203 ПКУ).
Враховуючи зазначене, особа, реєстрація платника ПДВ якої анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця, зобов’язана подати податкову декларацію з ПДВ за останній податковий період протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду, в якому відбулося анулювання платника ПДВ.
В яких випадках виникає право податкової застави?
Пологівська ДПІ повідомляє.
Право податкової застави виникає:
– у разі несплати у строки, встановлені Податковим кодексом України (далі – ПКУ), суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, – з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;
– у разі несплати у строки, встановлені ПКУ, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної контролюючим органом, – з дня виникнення податкового боргу;
– у випадку, визначеному в п. 100.11 ст. 100 ПКУ, – з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань.
Право податкової застави не застосовується, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Обов’язок роботодавця – повідомити контролюючі органи про прийняття працівника на роботу
Пологівська ДПІ нагадує, що повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою (крім повідомлення про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації) до територіальних органів Державної податкової служби (далі – ДПС) за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до Порядку повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 413) до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів:
? засобами електронного зв’язку з використанням кваліфікованого електронного підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронних довірчих послуг;
? на паперових носіях разом з копією в електронній формі;
? на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами.
Інформація, що міститься у повідомленні про прийняття працівника на роботу, вноситься до реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб відповідно до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями.
До уваги громадян! Податкова знижка у 2021 році
Пологівська ДПІ інформує наступне. Податкова знижка – це документально підтверджена сума витрат платника податку протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати. Порядок застосування податкової знижки передбачений ст.166 Податкового кодексу України (далі –ПКУ).
Протягом 2021 року мають право подати декларацію з метою отримання податкової знижки громадяни, які понесли витрати:
- частину суми процентів, сплачених таким платником податку за користування іпотечним житловим кредитом;
- суму коштів або вартість майна, переданих у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, зареєстрованим в Україні та внесеним до Реєстру неприбуткових організацій та установ на дату передачі таких коштів та майна, у розмірі, що не перевищує 4% суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року;
- суму коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім'ї першого ступеня споріднення;
- суму витрат платника податку на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та пенсійних внесків, сплачених платником податку страховику-резиденту, недержавному пенсійному фонду, банківській установі за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення, за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, а також внесків на банківський пенсійний депозитний рахунок, на пенсійні вклади та рахунки учасників фондів банківського управління як такого платника податку, так і членів його сім'ї першого ступеня споріднення;
- суму витрат платника податку на оплату допоміжних репродуктивних технологій згідно з умовами, встановленими законодавством, але не більше ніж сума, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік;
- суму витрат платника податку на оплату вартості державних послуг, пов'язаних з усиновленням дитини, включаючи сплату державного мита;
- суму коштів, сплачених платником податку у зв'язку із переобладнанням транспортного засобу, що належить платникові податку, з використанням у вигляді палива моторного сумішевого, біоетанолу, біодизелю, стиснутого або скрапленого газу, інших видів біопалива;
- суми витрат платника податку на сплату видатків на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом, у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, наданого на такі цілі, та процентів за ним;
- суму коштів у вигляді орендної плати за договором оренди житла (квартири, будинку), оформленим відповідно до вимог чинного законодавства, фактично сплачених платником податку, який має статус внутрішньо переміщеної особи;
- сума коштів або вартість товарів, які добровільно перераховані (передані) з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), як благодійність відповідним організаціям та/або органам виконавчої влади, закладам охорони здоров’я тощо.
Нагадуємо також про встановлені обмеження щодо права платників податку на податкову знижку:
податкова знижка може бути надана виключно резиденту, який має реєстраційний номер облікової картки платника податку, а так само резиденту - фізичній особі, яка через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний контролюючий орган і має про це відмітку у паспорті;
загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата;
якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним, не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.
Громадяни, які бажають реалізувати своє право на податкову знижку за наслідками 2020 року, декларацію можуть подати до завершення 2021 року.
Нарахування єдиного внеску на середню заробітну плату (дохід) за час вимушеного прогулу, нараховану за рішенням суду
Пологівська ДПІ інформує. Відповідно до п. 1 частини першої ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) для роботодавців є, зокрема, сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці».
Згідно з частиною другою ст. 7 Закону № 2464 для осіб, які працюють у сільському господарстві, зайняті на сезонних роботах, виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами, творчих працівників (архітекторів, художників, артистів, музикантів, композиторів, критиків, мистецтвознавців, письменників, кінематографістів), та інших осіб, які отримують заробітну плату (дохід) за виконану роботу (надані послуги), строк виконання яких перевищує календарний місяць, ЄВ нараховується на суму, що визначається шляхом ділення заробітної плати (доходу), виплаченої за результатами роботи, на кількість місяців, за які вона нарахована.
Зазначений порядок нарахування ЄВ поширюється також на осіб, яким після звільнення з роботи нараховано заробітну плату (дохід) за відпрацьований час або згідно з рішенням суду - середню заробітну плату за вимушений прогул.
Відповідно до частини п’ятої ст. 8 Закону № 2464 єдиний внесок для роботодавців встановлюється у розмірі 22 відс. до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування ЄВ.
У разі якщо база нарахування ЄВ не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума ЄВ розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки ЄВ.
Обчислення ЄВ здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до Закону № 2464 нараховується ЄВ (частина друга ст. 9 Закону № 2464).
Згідно з п.п. 2 п. 2 розд. IV Інструкції про порядок нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449, якщо нарахування заробітної плати здійснюється за попередній період, зокрема у зв’язку з уточненням кількості відпрацьованого часу, виявленням помилок, суми нарахованої заробітної плати включаються до заробітної плати того місяця, у якому були здійснені такі нарахування.
Отже, база нараховування ЄВ для осіб яким нараховано середню заробітну плату (дохід) за час вимушеного прогулу, згідно з рішенням суду при поновленні працівника на посаді визначається шляхом ділення заробітної плати (доходу) на кількість місяців, за які вона нарахована та включається до заробітної плати місяця, у якому були здійснені такі нарахування.
У разі, якщо база нарахування ЄВ не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума ЄВ розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки ЄВ.
Яким чином платник може отримати довідку про відсутність заборгованості зі сплати ЄСВ (в тому числі в електронному вигляді)?
Пологівська ДПІ інформує, що Наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2018 № 733, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.09.2018 за № 1102/32554 затверджено Порядок надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи. (далі – Порядок № 733).
Довідка про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Довідка), що надається відповідно до Порядку № 733 формується за відсутності у платника за даними інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючих органів податкового боргу, та/або недоїмки зі сплати єдиного внеску, та/або іншої заборгованості з платежів (у тому числі розстрочених, відстрочених, реструктуризованих), контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи.
Для отримання Довідки платникові необхідно подати заяву про надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі - Заява) за формою згідно з додатком 2 до Порядку № 733.
Заява подається платником (на його вибір):
- у паперовій формі - до державної податкової інспекції за основним місцем обліку такого платника або до відповідного контролюючого органу, уповноваженого здійснювати заходи з погашення податкового боргу (далі –уповноважений орган).
- в електронній формі - на адресу уповноваженого органу через приватну частину електронного кабінету, розміщеного на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: https://cabinet.tax.gov.ua/login, з дотриманням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги».
Вхід до приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету здійснюється виключно після ідентифікації особи із використанням кваліфікованого електронного підпису. Створити та надіслати Заяву можливо у меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету дозволяє шляхом вибору відповідної електронної форми документа.
Заява повинна містити, серед іншого: обов’язкове посилання на відповідний нормативно-правовий акт, яким передбачено необхідність підтвердження відсутності заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, та найменування суб’єкта (підприємства, установи, організації), до якого (якої) Довідку буде подано.
Відповідно до пункту 7 Порядку № 733 Довідка надається за вибором платника у паперовій або електронній формі, про що він зазначає у Заяві.
Довідка або відмова у наданні Довідки готуються уповноваженим органом протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Заяви органом, до якого її було подано.
Довідку у паперовій формі платник (його законний чи уповноважений представник) отримує безпосередньо в органі, до якого було подано Заяву, а Довідку в електронній формі платник отримує у приватній частині електронного кабінету з дотриманням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги».
Строк дії Довідки становить 10 календарних днів з дати її формування. У Довідці обов’язково зазначається термін її дії.
Хто з юридичних осіб є платниками земельного податку та орендної плати за землі державної та комунальної власності?
Пологівська ДПІ інформує, що відповідно до п.п. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) земельний податок – обов’язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.
Платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі (ст. 269 ПКУ).
Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (абзац перший п. 287.1 ст. 287 ПКУ).
Таким чином, платниками земельного податку є юридичні особи – власники земельних ділянок та постійні землекористувачі, які відповідно до чинного законодавства набули права власності та/або постійного користування земельною ділянкою.
Щодо орендної плати за землі державної та комунальної власності, то відповідно до п. 288.1 ст. 288 ПКУ підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки (п. 288.2 ст. 288 ПКУ).
Відповідно до ст. 16 Закону України «Про оренду землі» укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування – орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.
Таким чином, платниками орендної плати за землі державної та комунальної власності є юридичні особи, які уклали з відповідним органом місцевого самоврядування (сільською, селищною, міською радою, радою об’єднаної територіальної громади) або органом виконавчої влади договір оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за місцем розташування такої земельної ділянки.
2. Чи подає суб’єкт господарювання форму № 20-ОПП у разі надання в оренду частини приміщень?
Суб’єкт господарювання – власник нерухомого майна у разі надання в оренду частини приміщень (окремих кімнат, офісів, квадратних метрів) повинен подати повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП.
Чи має право підприємство – платник єдиного податку третьої групи продати автомобіль, який обліковується на балансі?
Відповідно до п. 292.2 ст. 292 Податкового кодексу України при продажу основних засобів юридичними особами - платниками єдиного податку дохід визначається як сума коштів, отриманих від продажу таких основних засобів.
Якщо основні засоби продані після їх використання протягом 12 календарних місяців з дня введення в експлуатацію, дохід визначається як різниця між сумою коштів, отриманою від продажу таких основних засобів, та їх залишковою балансовою вартістю, що склалася на день продажу.
Основні засоби – це матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 20000 грн., невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 20000 грн. і поступово зменшується у зв’язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік) (п.п. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Згідно з п.п. 3 п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПКУ не можуть бути платниками єдиного податку третьої групи суб’єкти господарювання (юридичні особи), які здійснюють виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин).
Обмеження можливості обрання спрощеної системи оподаткування залежить від виду економічної діяльності.
Підакцизні товари (продукція) – це товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД, на які ПКУ встановлено ставки акцизного податку (п.п. 14.1.145 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
До підакцизних товарів належать, зокрема, автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб i більше, транспортні засоби для перевезення вантажів (п. 215.1 ст. 215 ПКУ).
Суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність з продажу автомобілів легкових, кузовів до них, причепів та напівпричепів, мотоциклів, тобто підакцизних товарів, що відповідає класам 45.11, 45.19 та 45.40 розділу 45 ДК 009: не можуть застосовувати спрощену систему оподаткування.
Враховуючи вищенаведене, юридична особа – платник єдиного податку третьої групи має право здійснити продаж транспортного засобу, який обліковується на її балансі.
При цьому юридичними особами – платниками єдиного податку дохід визначається як сума коштів, отриманих від продажу таких основних засобів.
Якщо основні засоби продані після їх використання протягом 12 календарних місяців з дня введення в експлуатацію, дохід визначається як різниця між сумою коштів, отриманою від продажу таких основних засобів, та їх залишковою балансовою вартістю, що склалася на день продажу.
Офіс та склад розташовані в одному офісному центрі за одною адресою. Як відображати в формі № 20-ОПП?
Під час надання повідомлень за формою № 20-ОПП застосовується принцип укрупнення інформації, яка надається про об’єкт оподаткування (наприклад, якщо подається інформація про об’єкти оподаткування – офіс, склад, склад-магазин, розташовані в одному офісному центрі за одною адресою, достатньо надати інформацію за одним із типів об’єктів оподаткування, зазначивши у найменуванні: офіс, склад, склад-магазин).
Якщо в оренду надаються однотипні об’єкти оподаткування за різним місцезнаходженням, інформація у повідомленні за формою № 20-ОПП відображається по кожному об’єкту окремо.
Принцип укрупнення інформації не застосовується під час надання інформації про об’єкти рухомого та нерухомого майна, які підлягають реєстрації у відповідному державному органі з отриманням відповідного реєстраційного номера (наприклад, у повідомленні за формою № 20-ОПП надається інформація і про земельну ділянку, і про об’єкт нежитлової нерухомості, що розташований на такій земельній ділянці).
Як визначається два послідовних квартали для переходу платника єдиного податку на загальну систему, в випадку виникнення податкового боргу?
Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг – сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений ПКУ строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному ПКУ.
Підпунктом 8 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ визначено, що платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, у разі наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім п. 59.1 ст. 59 ПКУ, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів – в останній день другого із двох послідовних кварталів.
Податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (абзац третій п. 59.1 ст. 59 ПКУ).
Згідно з п. 5 підрозд. 1 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн., крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розд. IV ПКУ для відповідного року.
Отже, якщо у фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку (першої – третьої груп) виник всередині кварталу податковий борг у сумі понад 3060 грн., то відлік двох послідовних кварталів (6 місяців) з метою її переходу на сплату інших податків і зборів починається з 01 числа місяця наступного за кварталом, в якому виник такий борг. У такої ФОП протягом шести місяців перевіряється наявність боргу на кожне 01 число місяця.
Якщо у ФОП обліковується податковий борг в сумі понад 3060 грн. на кожне перше число протягом 6-ти послідовних місяців, наступних за кварталом, в якому він виник, то така особа зобов’язана перейти на сплату інших податків і зборів в останній день другого із двох послідовних кварталів (останній день шостого місяця).
Чи потрібно підприємцю після реєстрації подавати до податкової форму № 20-ОПП?
Так. У разі, якщо місце проживання фізичної особи-підприємця є місцем, де провадиться підприємницька діяльність, або воно пов’язане із здійсненням підприємницької діяльності, то фізична особа-підприємець повинна подати повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП протягом 10 робочих днів після реєстрації до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.
Надання послуг з ремонту квартир. Чи застосовувати РРО?
Постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року № 1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (Постанова № 1336), затверджений Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій (Перелік № 1336).
Згідно з п. 11 Переліку № 1336 суб’єкти господарювання – фізичні особи – підприємці, які провадять господарську діяльність (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) та не використовують працю найманих осіб мають право проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО) та/або програмних РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій при наданні побутових послуг з ремонту та встановлення побутових машин і приладів, радіоелектронної апаратури, телеантен, ремонту і складання меблів, прибирання квартир, догляду за дітьми, хворими та людьми похилого віку, фотографування, ремонту квартир, приготування їжі, прання білизни, хімічного чищення, ремонту взуття, швейних та трикотажних виробів, виробів текстильної та шкіряної галантереї, металевих виробів.
Пунктом 2 Постанови № 1336 передбачено, що для форм і умов проведення діяльності, визначених п. 11 Переліку № 1336, граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій не встановлюється.
Який порядок заповнення заяви за формою №20-ОПП - друкованими літерами чи прописом?
«Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, або через які провадиться діяльність» за формою № 20-ОПП, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011р. № 1588 «Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів» зі змінами та доповненнями, заповнюється за вибором платника машинодруком або від руки друкованими літерами.
В яких випадках повідомлення про взяття на облік платника єдиного внеску за формою № 2-ЄСВ підлягає заміні?
Відповідно до п. 6 розд. ІІІ Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162 (Порядок № 1162) у разі внесення змін до даних, що вказуються у повідомленні про взяття на облік платника єдиного внеску за формою № 2-ЄСВ (повідомлення за формою 2-ЄСВ), наведеною у додатку 3 до Порядку № 1162 (найменування, прізвище, ім’я, по батькові, місцезнаходження, місце проживання платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (ЄВ), контролюючого органу, в якому платник єдиного внеску перебуває на обліку тощо), повідомлення за формою № 2-ЄСВ підлягає заміні у контролюючому органі.
Для отримання нового повідомлення за формою № 2-ЄСВ платник єдиного внеску подає до контролюючого органу заяву із зазначенням причин заміни та старе повідомлення.
Контролюючий орган протягом двох робочих днів після такого звернення видає (надсилає) платнику єдиного внеску нове повідомлення.
У такому самому порядку видається нове повідомлення замість зіпсованого чи втраченого.
Чи застосовується відповідальність за неподання ф. № 20-ОПП протягом карантину?
Ні. Відповідальність за неподання або несвоєчасне подання у строки та у випадках, передбачених Податковим кодексом України, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, зокрема, повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за ф. № 20-ОПП протягом періоду здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби не застосовується.
Застосування РРО єдинниками: нагадуємо основні норми
З 1 січня 2021 року РРО/програмні РРО повинні застосовувати підприємці-платники єдиного податку другої - четвертої груп, які реалізують:
- технічно складні побутові товари, що підлягають гарантійному ремонту,
- ювелірні та побутові вироби з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;
- лікарські засоби та вироби медичного призначення;
- надають платні послуги у сфері охорони здоров’я;
- при перевищенні в календарному році обсягу доходу понад 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (в 2021 році - 1 млн 320 тис грн).
З 1 січня 2022 року РРО та/або програмні РРО повинні застосовувати всі фізичні особи – підприємці - платники єдиного податку (крім ФОП - платників єдиного податку першої групи).
ГУ ДПС у Запорізькій області інформує:
До місцевих бюджетів Запорізької області надійшло майже 6 мільярдів гривень
З початку року до місцевих бюджетів регіону було сплачено 5 мільярдів 850 мільйонів гривень. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, запоріжці спрямували до скарбниць громад на 2,2 мільярда або на 60 відсотків більше, ніж у січні-травні 2020 року.
Як зазначив керівник податкової служби регіону, з початку року було сплачено 3,7 мільярда гривень податку на доходи фізичних осіб. Порівняно з минулим роком зростання склало 1 мільярд 355 мільйонів гривень або 57 відсотків.
Представники малого і середнього підприємництва перерахували до бюджету майже 757 мільйонів гривень єдиного податку, збільшивши показник до аналогічного періоду 2020 року на майже 140 мільйонів або на 22,5 відсотка.
За користування і оренду землі перераховано понад 680 мільйонів гривень. Надходження плати за землю перевищили дані п’яти місяців попереднього року на 361 мільйон. Зокрема, землекористувачі-юридичні особи поповнили скарбниці на 628 мільйонів, фізичні особи – на 52 мільйони.
Близько 121 мільйона гривень акцизного податку бюджети області отримали від роздрібного продажу підакцизної продукції, це на 55,5 мільйона більше, ніж було сплачено роком раніше.
За користування надрами компанії і підприємці направили майже 217,6 мільйонів, приріст до минулорічної сплати склав 172 мільйони.
Також суб'єкти господарювання забезпечили до скарбниці 82 мільйона гривень податку на прибуток, 87 мільйонів гривень екологічного податку, 56 мільйонів гривень рентної плати за спеціальне використання води тощо.
Плата за землю: бюджети запорізьких громад отримали понад 680 мільйонів
З початку року до місцевих бюджетів регіону надійшло 680 мільйонів 334 тисячі гривень плати за землю. Як зазначив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, землекористувачі сплатили на 168 мільйонів 800 тисяч гривень більше, ніж за аналогічний період минулого року.
Зокрема, Роман Афонов повідомив, що від юридичних осіб скарбниці громад отримали 628 мільйонів, від фізичних осіб – 52 мільйони гривень плати за землю.
Серед найбільших платників – власники та орендарі замельних ділянок м. Запоріжжя, які поповнили міський бюджет майже на 420 мільйонів. Енергодарські, кам’янсько-дніпровські та великобілозерські суб'єкти господарювання – юридичні та фізичні особи сплатили 57 мільйонів, бердянські та приморські – 38,4 мільйона, мелітопольські та веселівські – 36,6 мільйона, пологівські, більмацькі та розівські – 27,4 мільйона, василівські та михайлівські – майже 23 мільйони, якимівські та приазовські – 21,2 мільйона, оріхівські та гуляйпільські – 17,6 мільйона тощо.
У результаті проведених звірок податкової служби із іншими органами виконавчої влади було залучено до оподаткування 47 суб'єктів господарювання. Додаткові надходження складуть майже 7 мільйонів гривень на рік.
Крім того, виявлено 9 підприємств, які використовували земельні ділянки площею 14,7 га без правовстановлюючих документів. Річна сума нарахувань складає близько 388 тисяч гривень.
Усього в регіоні на обліку перебувають 9 тисяч землекористувачів-юридичних осіб та 292 тисячі фізичних осіб.
Підписуйтесь на офіційну сторінку ДПС у Facebook: https://www.facebook.com/TaxUkraine.
Майже шість тисяч запоріжців започаткували власну справу у 2021 році
За п’ять місяців новий бізнес зареєстрували 5648 платників податків регіону, з яких 4685 фізичних осіб-підприємців та 963 суб'єкти господарювання – юридичні особи. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, порівняно з аналогічним періодом минулого року спостерігається позитивна динаміка відкриття бізнесу – кількісні показники зросли на 538.
Лише у травні поточного року фахівці податкової служби зареєстрували 136 юридичних осіб та 1074 ФОПи.
Усього станом на 1 червня на обліку в податкових органах перебувають 125233 платника, що більш ніж на 2177 перевищує показники 2020 року. Так, в регіоні працюють 71521 підприємців та 53712 підприємств, організацій і установ.
Крім того, упродовж січня-травня в Державному реєстрі фізичних осіб було зареєстровано 7868 громадян, зокрема, 327 іноземців.
Нагадаємо, для зручності платників на сайті ДПС розміщені форми заяв, у тому числі, про взяття на облік. Їх можна переглянути та завантажити за посиланням: https://tax.gov.ua/elektronni-formi-dokumentiv/reestratsiya-ta-oblik-platnikiv/.
Разом з тим, чимало корисних сервісів підприємці можуть знайти на порталі державних послуг «Дія». Зокрема, на порталі можна подати заяву на автоматичну реєстрацію ФОП і відразу обрати загальну чи спрощену систему оподаткування онлайн. Крім того, «Дія» дає можливість подати декларацію платника єдиного податку.
Ще більше електронних податкових послуг суб’єкти господарювання можуть отримати в «Електронному кабінеті платника» (https://cabinet.tax.gov.ua). Він дає можливість користуватися десятками сервісів, зокрема, задекларувати доходи, отримати довідку про доходи, замовити реєстраційний номер облікової карти, внести зміни до Державного реєстру фізичних осіб, укласти договір про визнання електронних документів, вести і подавати звітність до ДПС, переглядати і друкувати бланки податкової звітності, формувати запити і отримувати витяги щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами та багато іншого.
Запоріжці хочуть знати більше: до податкової служби надійшло майже 100 запитів на публічну інформацію
З початку року до податкової служби Запорізькій області надійшов 91 запит на публічну інформацію. Досі користується популярністю традиційна пошта – 47 запитів були надіслані у вигляді листів. Електронні сервіси теж не відстають – 38 запитів прийшли електронною поштою і шість через "Електронний кабінет платника".
Більшість звернень надіслали громадяни – 63 запити. Від установ та організацій надійшло 28 звернень. Вісім запитів були надіслані іншими органами виконавчої влади (як належному розпоряднику інформації).
Найчастіше запитувачі зверталися до податкової служби з проханням надати дані щодо відомостей про третіх осіб, стану надходження податків до бюджетів України, суми нарахованих податків та іншої інформації.
За підсумками розгляду на 79 запитів були надані відповіді, а по 12 зверненнях відомості належать до категорії з обмеженим доступом.
Нагадуємо, направити запит до податкової служби області можна трьома способами: поштою на адресу 69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166 (з приміткою на конверті "Публічна інформація"), через Електронний кабінет або на електронну адресу: zp.pubinfo@tax.gov.ua, а також факсом за номером: (061) 219-05-15.
Докладніше про доступ до публічної інформації – за посиланням: https://zp.tax.gov.ua/dfs-u-regioni/golov-upr/dostup-do-publichnoi-info/.
Встановлено схему зловживання службовим становищем посадовими особами підприємства
Управлінням боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом ГУ ДПС у Запорізькій області при співпраці з Національною поліцією Донецької області виявлено міжрегіональну схему діяльності підприємств, зареєстрованих та території України, які не мали на меті здійснення господарської діяльності.
Встановлено, що шляхом перекручення та внесення завідомо неправдивих відомостей, підприємства оформлювали операції з незаконного формування податкового кредиту та перераховування грошових коштів на фіктивні суб’єкти господарювання з метою подальшого зняття готівки.
Групою осіб ризикові підприємства використовувались як транзитні для формування незаконного податкового кредиту для суб’єктів господарювання реального сектору економіки.
Виведення коштів до тіньового сектору економіки здійснювалось шляхом використання схеми мінімізації податків через фіктивні підприємства Донецької, Луганської та інших областей України.
За результатами спільної роботи, виявлено неправомірну діяльність підприємства Запорізької області, яка мала ознаки злочину з виведення коштів на суму понад 21 млн. грн. та формування податкової вигоди з податку на додану вартість на суму понад 3 млн. грн.
На теперішній час здійснюються слідчі дії в рамках кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за ознаками правопорушень, передбачених ч.3 ст. 212, ч.2 ст.364 КК України.
Запорізькі добувні підприємства спрямували до бюджетів 724 мільйони гривень
З початку року до бюджетів усіх рівнів надійшло 724 мільйони гривень рентної плати за користування надрами. Це майже на 576 мільйонів гривень більше, ніж за аналогічний період минулого року.
Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, підприємства і підприємці регіону спрямували до державної скарбниці 507 мільйонів гривень рентної плати за користування надрами, до місцевих бюджетів – 217 мільйонів гривень.
Найбільші суми сплатили василівські і михайлівські суб'єкти господарювання – 694 мільйони гривень, платники обласного центру забезпечили 13 мільйонів, токмацькі та чернігівські – 4,4 мільйона, пологівські, більмацькі та розівські – 3 мільйони, Запорізького району – 2,4 мільйона, бердянські та приморські – 2 мільйони, вільнянські та новомиколаївські – 1,9 мільйона тощо.
Всього в Запорізькій області цей платіж перераховують до бюджетів 566 підприємств.
Нагадуємо, 22 червня – останній день подання податкової декларації рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводної сировини за травень, а 30 числа спливає граничний термін сплати.
Від запорізьких компаній і підприємців державна скарбниця отримала майже два мільярда гривень ПДВ
З початку року представники запорізького бізнесу сплатили до державного бюджету 1 мільярд 911 мільйонів гривень податку на додану вартість. Рівень надходжень п'яти місяців минулого року перевищено на 390 мільйонів гривень або на 25 відсотків. Про це повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов.
У травні компанії і підприємці регіону спрямували до скарбниці 373 мільйони гривень ПДВ, що на 51 мільйон або на 16 відсотків більше, ніж торік.
У січні-травні суб'єкти господарювання м. Запоріжжя перерахували до бюджету 1 мільярд 21 мільйона гривень податку на додану вартість, мелітопольські і веселівські платники перерахували 141 мільйон, бердянські і приморські – 124 мільйони, оріхівські та гуляйпільські – 97 мільйонів, пологівські, більмацькі та розівські – 97 мільйонів, вільнянські та новомиколаївські – 87 мільйонів, токмацькі та чернігівські – 79 мільйонів, Запорізького району – 77 мільйонів.
За результатами декларування обсяги оподатковуваних операцій підприємств і ФОПів зросли до минулорічних показників на 14 мільярдів гривень, відповідно, нарахування збільшились майже на 476 мільйонів.
Усього в регіоні зареєстровано 9967 платників ПДВ, у тому числі, 9 тисяч СГД-юридичних осіб та 967 фізичних осіб-підприємців.
Нагадуємо, останній день сплати податку на додану вартість за травень – 30 червня.
Кадри вирішують все: новопризначені податківці склали присягу держслужбовця
У податковій службі Запорізької області поновлено конкурси на зайняття вакантних посад. І вже перші переможниці конкурсних відборів склали присягу державного службовця в Пологах, Мелітополі та Якимівці.
Робота в територіальних органах ДПС має чимало переваг, зокрема, можливість кар'єрного зростання, постійний професійний розвиток та конкурентну заробітну плату. Тож, запрошуємо долучитись до команди податківців. Інформацію про вакантні посади та умови проведення конкурсів можна переглянути на субсайті податкової служби області за посиланням https://zp.tax.gov.ua/dfs-u-regioni/robota-z-pers/vakansii/ або на порталі вакансій державної служби https://career.gov.ua/.
