Пологівське управління ГУ ДФС у Запорізькій області інформує !
Роз’яснення податкового законодавства
Чи зобов’язані платники при наданні ритуальних послуг застосовувати РРО/ПРРО, за умови проведення розрахунків вдома у замовника?
Пологівська ДПІ ГУ ДПС у Запорізькій області інформує, що постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року № 1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Постанова № 1336), затверджений Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій (далі – Перелік № 1336).
Згідно з п. 21 Переліку № 1336 суб’єкти господарювання мають право проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмних РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій при наданні ритуальних послуг за умови проведення розрахунків вдома у замовника.
Пунктом 2 Постанови № 1336 передбачено, що для форм і умов проведення діяльності, визначених, зокрема, п. 21 Переліку № 1336, граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій не встановлюється.
З 01.07.2021 збільшується прожитковий мінімум
Пологівська ДПІ інформує, що з 01.07.2021 збільшується прожитковий мінімум для всіх груп населення Це передбачено ст. 7 Закону України від 15 грудня 2020 року № 1082-IX «Про Державний бюджет України на 2021 рік».
Для працездатних осіб прожитковий мінімум складає 2 379 грн на місяць.
Нагадуємо, що заробітна плата працівників індексується у межах прожиткового мінімуму для працездатних осіб Отже, з 01.07.2021 зарплата працівників підлягатиме індексації у межах 2 379 гривень. (п. 4 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078).
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України із змінами).
Допомога по безробіттю не може перевищувати чотирикратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (абзац 2 ч. 5 ст. 23 Закону України від 02 березня 2000 року № 1533-III «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» із змінами).
Допомога по вагітності та пологах надається у розмірі 100 % середньомісячного доходу жінки (стипендії, зарплати, допомоги з безробіття тощо) на місяць. Однак вона не може бути меншою, ніж 25 % розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатної особи (ст. 9 Закону України від 21 листопада 1992 року № 2811-XII «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» із змінами).
Довідково: розмір мінімальної зарплати залишився без змін: у місячному розмірі він становить 6 000 грн, у погодинному – 36,11 гривень.
Розрахунки за послуги страхування можуть проводитись без застосування РРО/ПРРО
Пологівська ДПІ інформує, що відповідно до пункту 1 статті 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265/95-ВР) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ПРРО) зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265/95-ВР, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (далі – РК).
Статтею 9 Закону № 265/95-ВР визначено перелік господарських операцій, при виконанні яких суб’єкти господарювання мають право не застосовувати РРО та/або ПРРО та РК.
Згідно з статтею 10 Закону № 265/95-ВР Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року № 1336 зі змінами та доповненнями (далі – Перелік № 1336).
Пунктом 20 Переліку № 1336 визначено, що страхові агенти мають право проводити за межами приміщення страховика страхування майнових та особистих ризиків фізичних осіб, крім обов’язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів за додатковими договорами («Зелена картка»), без застосування РРО та/або ПРРО з використанням РК та книг обліку розрахункових операцій.
Що варто знати платникам єдиного внеску про перевірки та штрафи на період карантину
Пологівська ДПІ інформує про наступне.Тимчасово з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України, не застосовуються штрафні санкції за такі порушення:
несвоєчасна сплата (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску;
неповна сплата або несвоєчасна сплата суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів);
несвоєчасне подання звітності до податкових органів. Якщо за несвоєчасне подання звітності вже був накладений штраф, то за повторне таке порушення, вчинене щодо періодів з 01 березня по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, штраф не застосовується.
Не здійснюється нарахування пені платникам єдиного внеску протягом періодів з
01 березня по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, на всій території України, а нарахована пеня за ці періоди підлягає списанню.
Встановлено мораторій на проведення документальних перевірок правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, на всій території України.
Документальні перевірки з питань правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершені, зупиняються по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, на всій території України
Відмова у наданні податкової знижки: як дізнатись платнику
Пологівська ДПІ повідомляє, що відповідно до п. п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених ПКУ.
Порядок застосування податкової знижки передбачений ст. 166 ПКУ.
На підставі даних, виключно зазначених у податкових деклараціях про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація), посадовими особами у приміщенні контролюючого органу проводиться камеральна перевірка.
Разом з тим, на вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку зобов’язані пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку.
Пунктом 76.1 ст. 76 ПКУ передбачено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов’язкова.
Відповідно до п. 76.2 ст. 76 ПКУ порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог ст. 86 ПКУ.
За результатами камеральної перевірки при встановленні порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ.
Водночас на вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податків зобов’язані пред’являти документи, пов’язані з виникненням права на отримання податкової знижки, та підтверджувати необхідними документами відомості зазначені у податковій декларації.
У разі ненадходження протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту пояснень та документів, пов’язаних з виникненням права на отримання податкової знижки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення про проведення документальної позапланової перевірки відповідно до п. 78.1 ст. 78 ПКУ, яке оформлюється наказом.
При виявленні перевіркою факту заниження (завищення) суми податкового зобов’язання контролюючими органами направляється податкове повідомлення-рішення платникам податків, відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 28.12.2015 №1204 «Про затвердження Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків» із змінами та доповненнями.
Таким чином, контролюючий орган повідомляє про відмову у наданні/зменшенні суми податкової знижки, визначеної платником у податковій декларації, шляхом вручення платнику податків акту перевірки у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ та податкового повідомлення-рішення.
Причини відмови в реєстрації ПРРО
Пологівська ДПІ інформує, що відповідно до п. 6 розд. II Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» (далі – Порядок № 317) за наявності підстав для відмови в реєстрації програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) фіскальний сервер формує повідомлення про відмову в реєстрації ПРРО із зазначенням підстав для такої відмови.
Відмова у реєстрації ПРРО формується, якщо:
- автоматизованою перевіркою виявлено недотримання загальних вимог щодо електронного документообігу (обов’язковість та/або послідовність підписання електронного документа, невідповідність електронного документа затвердженому формату (стандарту), не заповнення обов’язкових реквізитів, недійсність електронних підписів та/або печаток підписантів Заяви про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за ф. № 1-ПРРО (ідентифікатор форми J/F 1316602) (додаток 1 до Порядку № 317), не підтвердження права підписанта на подання Заяви тощо);
- ПРРО із зазначеним у Заяві найменуванням вже зареєстрований;
- щодо господарської одиниці, вказаної у Заяві, суб’єкт господарювання не повідомив про такий об’єкт оподаткування контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України або згідно з таким повідомленням відповідний об’єкт є закритим чи не експлуатується суб’єктом господарювання;
- суб’єкта господарювання не включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань;
- виявлено розбіжності даних, вказаних у Заяві, з даними щодо обліку та реєстрації суб’єкта господарювання в контролюючих органах як платника податків.
Приватні підприємці-спрощенці І та ІІ груп звільняються від сплати єдиного податку на час відпустки
Пологівська ДПІ інформує. Платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку на час відпустки, один раз на рік, протягом одного календарного місяця. Також звільняються від сплати єдиного податку і у випадку хвороби, якщо вона триває 30 і більше календарних днів.
Щоб скористатись правом на відпустку платникам необхідно подати до органу податкової служби за місцем реєстрації заяву у довільній формі з інформацією про період запланованої відпустки чи терміни втрати працездатності з обов’язковим додаванням копії листка непрацездатності.
З метою уникнення порушення терміну щодо сплати авансових платежів рекомендується заяву щодо періоду щорічної відпустки подавати до початку відпустки. А заяву щодо терміну втрати працездатності доцільно подавати одразу після закінчення лікарняного.
Звертаємо увагу, що за цей період підприємці не звільняються від сплати єдиного соціального внеску, який необхідно сплатити в розмірі не менше мінімального страхового платежу, тобто 1320 грн, а також якщо під час відпустки або лікарняного підприємець отримує дохід, то за такий період йому доведеться сплатити єдиний податок, оскільки отримання коштів є підтвердженням ведення діяльності.
Нагадаємо, що подати заяву платники можуть і без відвідування органу ДПС за допомогою електронного сервісу «Електронний кабінет», скориставшись меню «Листування з ДПС» приватної його частини, де фізичні особи - підприємці мають можливість направити документ до ДПС у форматі pdf. Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua.
Затверджено Зміни до Порядку функціонування Електронного кабінету
Пологівська ДПІ звертає увагу, що 21.05.2021 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 18.03.2021 № 159 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28.04.2021 за № 573/36195) (далі – Наказ № 159), яким затверджено зміни до Порядку функціонування Електронного кабінету (далі – Порядок).
Наказ № 159 розроблено відповідно до пункту 3 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві».
Згідно із Наказом № 159, зокрема:
? пункт 1 Порядку викладено в такій редакції:
Електронний кабінет – це сукупність інформаційно-телекомунікаційних систем ДПС, що забезпечує електронну форму взаємодії між платниками податків та державними, у тому числі контролюючими, органами з питань реалізації прав та обов'язків, визначених Податковимкодексом України (далі – ПКУ)та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи;
? пункт 2 Порядку викладено у такій редакції:
Взаємодія реалізується через:
* портальне рішення для користувачів - платників податків, робота в якому здійснюється онлайн (через мережу Інтернет у режимі реального часу) та не вимагає обов'язкового використання спеціалізованого клієнтського застосування;
* портальне рішення для користувачів - державних органів, у тому числі контролюючих;
* програмний інтерфейс (API), що дає змогу реалізувати повноту функціоналу Електронного кабінету;
*інші засоби, бази даних, реєстри, що ведуться в електронному вигляді, інформаційні, телекомунікаційні, інформаційно-телекомунікаційні системи ДПС.";
? пункт 21 порядку викладено у такій редакції:
Платник податків один раз протягом року може надіслати контролюючому органу через Електронний кабінет заяву про відмову отримувати документи через Електронний кабінет за формою згідно з додатком 4 до Порядку.
Датою завершення листування платника податків через Електронний кабінет є дата, зазначена у квитанції про доставку контролюючому органу заяви про відмову отримувати документ через Електронний кабінет.
Порядок доповнено додатками 3 «Заява про бажання отримувати документ через Електронний кабінет», та 4 «Заява про відмову отримувати документ через Електронний кабінет».
Наказ № 159 опубліковано в бюлетені «Офіційний вісник України» від 21.05.2021 № 38.
Про переваги звітності в електронному вигляді та переваги «Електронного кабінету» на практиці
Увагу відвідувачів Центру обслуговування платників Пологівської ДПІ Головного управління ДПС у Запорізькій області фахівці звертають на те, що сьогодні у платника податків є вибір – подавати звіт в електронному вигляді в режимі онлайн, або за старим методом – віднести його самостійно в контролюючий орган.
Які переваги електронної звітності перед традиційним методом подання звітів? Насамперед це економія часу, вибір зручного моменту для подання звітності, наявність додаткових пріоритетів для усунення неточностей, наявність додаткових можливостей програми (підказок, нагадувань, консультацій, автозаповнення звітності), постійні оновлення, оперативний контроль стану та якості звітування, автоматичне формування електронного архіву.
Платнику для подання звітності в електронній формі необхідно отримати електронні сертифікати в будь-якому з Акредитованих Центрів сертифікації ключів. Нагадаю, що податковий орган надає дану послугу безкоштовно. Увійшовши на сайт АЦСК ІДД ДПС, платник податків отримає повну інформацію про те, що потрібно та як їх отримати.
Надалі треба вибрати програмне забезпечення, яке використовується для подання електронної звітності. Так, знадобиться спеціальна програма, яка дозволить підписувати електронними сертифікатами звітність або іншу документацію і відправляти до контролюючих органів. Державна податкова служба надає безкоштовне програмне забезпечення: «Електронний кабінет» і «Єдине вікно подання електронної звітності».
«Електронний кабінет» удосконалюється, це персональне автоматизоване робоче місце платника, працювати в якому він може без використання спеціального встановленого клієнтського додатка. Цей сервіс дає можливість не лише подати звітність та різноманітну документацію, а ще й сплатити податки.
Для фізичних осіб в Електронному кабінеті об’єднано сервіси для громадян в окремий Е-кабінет, який надає такі можливості:
- доступ до реєстраційних даних та даних про об’єкти оподаткування (рухоме та нерухоме майно, відомості про які надходять до ДПС з відповідних реєстрів інших державних органів);
- доступ до сформованих податкових повідомлень – рішень щодо сум нарахованих податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортного податку та плати за землю;
- подання декларації про майновий стан і доходи;
- отримання відомостей про суми виплачених доходів та утриманих податків з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків.
Крім того, через режим «Стан розрахунків з бюджетом» фізичні особи можуть сплатити податки, збори, платежі, обравши на вибір одну з платіжних систем.
ПОДАТКОВІ КАНІКУЛИ У 2021 РОЦІ!
Пологівська ДПІ інформує. У фізичної особи – підприємця є можливість призупинити на місяць свій бізнес та отримати податкові канікули – піти у відпустку.
Скориставшись своїм правом на відпустку (п.295.5 Податкового кодексу України) платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів.
Однак, Центральна ДПІ Головного управління ДПС у Донецькій області наголошує, що у ФОП залишається потреба сплачувати єдиний соціальний внесок, який з 01.01.2021 року по теперішній час складає 1320 грн на місяць.
Для отримання податкової відпустки ФОП надає до податкової, за місцем реєстрації, заяву у довільній формі, в якій зазначає підстави отримання відпустки (п.295.5 ПКУ), обраний календарний місяць та прохання звільнити від сплати єдиного податку на вказаний період.
Якщо за відпускний місяць єдиний податок вже був сплачений авансом, то рекомендується в даній заяві на відпустку вказати прохання про зарахування його суми в рахунок майбутніх платежів з цього податку (п.295.6 ПКУ).
Заяву на відпустку ФОП можуть подати самостійно в паперовому вигляді до органу ДПС за місцем реєстрації або в електронній формі через «Електронний кабінет» за допомогою меню «Листування з ДПС».
Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.
Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.
Що є податковим номером платника податку і в яких документах він зазначається?
Пологівська ДПІ роз’яснює, що відповідно до п. 2.1 розд. II Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588), облік платників податків у контролюючих органах ведеться за податковими номерами.
Податковим номером платника податків (далі – ПНПП) є:
1) код за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України для платників податків, які включаються до такого реєстру (юридичні особи та відокремлені підрозділи юридичних осіб – резидентів та нерезидентів);
2) реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (далі – реєстраційний номер), крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта;
3) реєстраційний (обліковий) номер платника податків, який присвоюється контролюючими органами за структурою, встановленою у п. 2.3 розд. ІІ Порядок № 1588, платникам податків, визначеним у п. 2.4 розд. ІІ Порядок № 1588.
ПНПП зазначається у всіх свідоцтвах, довідках, в інших документах або повідомленнях, що видаються платнику податків, у всіх податкових деклараціях (розрахунках, звітах), платіжних документах щодо податків і зборів, у фінансових документах, а також в інших випадках, передбачених законодавством.
Він не змінюється протягом усього періоду перебування на обліку в контролюючих органах такого платника податків, за винятком випадків зміни коду за ЄДРПОУ або реєстраційного номера (п. 2.6 розд. ІІ Порядку № 1588).
Після зняття з обліку платника податків податковий номер, який надавався контролюючим органом, закривається та надалі не використовується (п. 2.8 розд. ІІ Порядку № 1588).
2. Платникам ПДВ: підприємство створює підрозділ, що реалізує продукцію: делегування права на складання податкових накладних
Якщо не зареєстровані платниками ПДВ філії та інші структурні підрозділи платника податку самостійно здійснюють постачання товарів/послуг та проводять розрахунки з постачальниками/споживачами, то зареєстрований платник ПДВ, до складу якого входять такі структурні підрозділи, може делегувати їм право складання податкових накладних.
Для цього платник ПДВ повинен кожній філії та кожному структурному підрозділу присвоїти окремий цифровий номер, про що має письмово повідомити податковий орган за місцем його реєстрації як платника ПДВ.
При складанні податкової накладної філією чи іншим структурним підрозділом платника ПДВ у графі «Постачальник (продавець)» податкової накладної спочатку зазначається найменування головного підприємства, зареєстрованого як платник ПДВ, що визначене статутними документами, та через кому – найменування такої філії (структурного підрозділу).
Облік (нумерація) складених податкових накладних ведеться у довільній формі та порядку. Не допускається складання платником ПДВ за однією датою податкових накладних з однаковим порядковим номером.
При складанні податкової накладної філією платника ПДВ, яка фактично є від імені головного підприємства – платника ПДВ стороною договору, у рядку «Номер філії постачальника (продавця)» зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу).
У колонках 4 таблиць 1.1 та 1.2 розділу І додатку 5 (Д5) до податкової декларації з ПДВ при відображенні податкових накладних, складених філіями, яким делеговано право складання податкової накладної, зазначається номер податкової накладної відповідно до нумерації, запровадженої платником ПДВ, за яким така податкова накладна буде реєструватися в ЄРПН.
Філія платника податку, якій делеговано право складання податкових накладних не має право скласти розрахунок коригування до податкової накладної, що була складена іншою філією або структурним підрозділом такого платника.
Зазначена норма передбачена п. 1, п. 6, п. 7 «Порядку заповнення податкової накладної», затвердженого наказом МФУ від 31.12.2015 № 1307.
Підприємство постачає продукцію на експорт: база оподаткування ПДВ
Базою оподаткування ПДВ для операцій з вивезення товарів за межі митної території України є договірна (контрактна) вартість таких товарів, зазначена в митній декларації, оформленій відповідно до вимог Митного кодексу України (п. 189.17 ст. 189 ПКУ).
Для заповнення показників податкової декларації з ПДВ, які відображають обсяги здійснених операцій з вивезення товарів за межі митної території України (рядки 2.1 і 2.2), а також з метою складання податкових накладних за такими операціями обсяг експортної операції (база оподаткування) визначається як договірна (контрактна) вартість товарів, зазначена в митній декларації, оформленій за такою експортною операцією – а саме у графі 42 «Ціна товару» митної декларації.
У разі, якщо в графі 42 ціна товару зазначена у валюті, відмінній від гривні, то для визначення договірної (контрактної) вартості товару здійснюється перерахунок іноземної валюти у валюту України за курсом валюти, встановленим НБУ, що діє на нуль годин дня подання митної декларації.
Юридична особа з відокремленими підрозділами переходить на єдиний податок: що враховувати у складі доходу?
Суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу (п.п. 298.1.4 ст. 298 ПКУ).
Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.
Перехід на спрощену систему оподаткування може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в п. 291.4 ст. 291 ПКУ.
До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік.
При цьому до розрахунку доходу за попередній календарний рік включається загальна сума доходу, отриманого юридичною особою, з урахуванням доходів відокремлених підрозділів та філій такої особи, оскільки не можуть бути платниками єдиного податку представництва, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи юридичної особи, яка не є платником єдиного податку (п.п. 291.5.6 ст. 291 ПКУ).
Доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі (п. 292.1 ст. 292 ПКУ).
Тобто, у заяві про обрання або перехід на спрощену систему оподаткування юридична особа, до складу якої входять відокремлені підрозділи та філії, повинна зазначити також інформацію про такі відокремлені підрозділи та філії.
Механізм накладання штрафу за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної в ЄРПН
У разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику надсилаються (вручаються) податкові повідомлення-рішення (п. 113.7 ст. 113 ПКУ).
Відповідний структурний підрозділ контролюючого органу складає податкове повідомлення-рішення за формою «Н», зокрема, за порушення платниками ПДВ граничних строків реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, визначених ст. 201 ПКУ в ЄРПН.
У податковому повідомленні-рішенні наводиться або додається до нього розрахунок штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) із зазначенням інформації, необхідної для їх визначення (п. 2, п.11 розд. ІІ «Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків», затвердженого наказом МФУ від 28.12.2015 № 1204.
Отже, за порушення платниками ПДВ граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН податковим органом надсилається податкове повідомлення-рішення за формою «Н», до якого додається розрахунок штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).
Чи формуються додатки 4ДФ до Розрахунку за звітний квартал, якщо дохід нарахований лише в одному місяці звітного кварталу?
Податкові агенти зобов’язані подавати у строки, встановлені для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (з розбивкою по місяцях звітного кварталу), до контролюючого органу за основним місцем обліку (п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ).
Наказом МФУ від 13.01.2015 № 4 (у редакції від 15.12.2020 № 773) затверджені:
- форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску,
-та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску.
Пунктом 1 розд. II Порядку визначено, що Розрахунок подається окремо за кожний квартал (податковий період) з розбивкою по місяцях звітного кварталу протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу. Розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку протягом звітного періоду.
Згідно з п. 1 розд. III Порядку заголовна частина Розрахунку містить інформацію щодо обраного платником типу Розрахунку, зокрема, інформацію про додатки, що є його невід’ємною частиною.
У разі незаповнення того чи іншого рядка Розрахунку та додатків до нього через відсутність операції такий рядок прокреслюється (п. 3 розд. II Порядку).
Порядок заповнення Додатка 4 «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» до Розрахунку визначено п. 4 розд. IV Порядку, яким не передбачено окремих норм щодо можливості неподання додатку 4ДФ до Розрахунку за наявності обов’язку щодо подання Розрахунку.
Якщо показники, які підлягають відображенню у додатку 4ДФ до Розрахунку, наявні лише в одному з місяців звітного кварталу, то додаток 4ДФ до Податкового розрахунку формується та подається за кожен з таких місяців звітного кварталу, при цьому пусті рядки прокреслюються (у разі подання документа в електронному вигляді – такі рядки не заповнюються).
Податок на нерухомість: куди звернутися для звірки даних, якщо громадянин володіє квартирами в різних населених пунктах?
Платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, мають право звернутися з письмовою заявою до податкового органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо:
- об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;
- розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;
- права на користування пільгою із сплати податку;
- розміру ставки податку;
- нарахованої суми податку.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема, документів на право власності, контролюючий орган за податковою адресою платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Отже, фізична особа – власник декількох об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, розміщених в різних населених пунктах, може звернутися з письмовою заявою до податкового органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних.
Зазначена норма передбачена п.п. 266.7.3 ст. 266 Податкового кодексу.
Декларування 2021. За яких умов можливо скористатись правом на податкову знижку?
Громадяни мають право добровільно подати декларацію про майновий стан і доходи для застосування права на податкову знижку за витратами, визначеними ст. 166 ПКУ.
Податкова знижка - це сума витрат платника податку на оплату товарів, послуг резидента протягом звітного року, на яку зменшується загальний річний оподатковуваний дохід у вигляді заробітної плати.
Податковим кодексом визначено перелік умов, у разі дотримання яких у громадянина виникає право на податкову знижку.
Це такі умови:
– отримання доходу у вигляді заробітної плати. При цьому загальна сума податкової знижки не може перевищувати суми річної заробітної плати у поточному році;
– витрати мають бути фактично здійснені та підтверджені документально (платіжними та розрахунковими документами, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами тощо). Такі документи обов’язково мають містити інформацію про вартість товарів (робіт, послуг) та строк їх продажу (виконання, надання);
– податкова знижка може бути надана виключно резиденту України, який має реєстраційний номер облікової картки платника податку, фізичній особі, яка через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має про це відмітку у паспорті;
– скористатися правом на нарахування податкової знижки можна лише за наслідками звітного податкового року. Таке право не продовжується та не переноситься на наступний рік, якщо громадянин не скористався своїм правом у встановлений строк.
Для отримання податкової знижки до податкового органу за місцем реєстрації до 31 грудня 2021 року необхідно подати податкову декларацію про майновий стан і доходи за формою, затвердженою наказом МФУ від 02.10.15 №859 (у редакції від 25.04.2019 №177).
Відображення у Розрахунку та додатку 4ДФ кількості працівників не уповноваженого відокремленого підрозділу
У разі, якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок до бюджету, податковий розрахунок за такий підрозділ подає юридична особа до контролюючого органу за основним місцем обліку.
Наказом МФУ від 13.01.2015 № 4 (у редакції від 15.12.2020 № 773) затверджені форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску.
Згідно з п. 1 розд. III Порядку заголовна частина Розрахунку містить інформацію про додатки, що є невід’ємною частиною Розрахунку, зокрема, додаток 4 «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору».
У додатку 4ДФ до Розрахунку, який подається за не уповноважений відокремлений підрозділ, кількість працівників відображається наступним чином:
- у рядку 4 навпроти напису «Працювало за трудовими договорами» – проставляється кількість працівників, що працюють за трудовими договорами у звітному періоді, по яких здійснюється нараховування доходу за ознакою «101»;
- у рядку 5 навпроти напису «Працювало за цивільно-правовими договорами» – проставляється кількість працівників, які працюють за цивільно-правовими договорами у звітному періоді, по яких здійснюється нараховування доходу за ознакою «102».
При цьому у заголовній частині Розрахунку за не уповноважений відокремлений підрозділ кількість працівників не зазначається (в паперовому вигляді проставляються прочерки, в електронному варіанті – поля залишаються не заповненими).
Такі відомості щодо чисельності працівників, які працюють у не уповноваженому відокремленому підрозділі, відображаються у складі загальної кількості працюючих юридичної особи в рядках 101-110 рядка 10 «Штатна чисельність працівників» заголовної частини Розрахунку, який юридична особа подає за себе.
Підприємство частину будівель промисловості здає в оренду. Чи оподатковувати податком на нерухомість?
Об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (п.п. 266.2.1 ст. 266 ПКУ).
Законом України від 16.01.2020 № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено зміни до п.п. 266.2.2 «є») ст. 266 ПКУ, а саме:
При цьому не є об’єктом оподаткування будівлі промисловості, віднесені до групи «Будівлі промислові та склади» (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб’єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B - F КВЕД ДК 009:2010, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку (п.п. 266.2.2 «є») ст. 266 ПКУ).
Отже, суб’єкт господарювання, основна діяльність якого класифікується у секціях B-F КВЕД ДК 009:2010, при здійсненні ним операцій з надання в оренду частини будівлі промисловості, яка перебуває у його у власності та належить до групи «Будівлі промислові та склади» (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, визначає податкові зобов’язання з податку на нерухоме майно, в частині будівель промисловості, наданих в оренду.
Форма 20-ОПП: штрафи за неподання повідомлення
Платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти контролюючі органи за основним місцем обліку про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням згідно з розд. VIII «Порядку обліку платників податків і зборів», затвердженого наказом МФУ від 09.12.2011 № 1588.
В зазначених випадках подається повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП (дод. 11 до Порядку № 1588), протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку.
Початком перебігу 10-денного строку є дата набуття права платником щодо об’єкту оподаткування відповідно до правовстановлюючих документів чи документів, що підтверджують право користування, розпорядження об’єктом оподаткування.
Неподання повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП, – тягне за собою накладення штрафу:
- на самозайнятих осіб у розмірі 340 грн.,
- на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, – 1020 гривень.
У разі не усунення таких порушень або за ті самі дії, вчинені протягом року особою, до якої були застосовані штрафи за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу:
- на самозайнятих осіб у розмірі 680 грн.,
- на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, – 2040 гривень.
Зазначена норма передбачена п. 63.3 ст. 63, п. 117.1 ст. 117 Податкового кодексу.
Слід зазначити, що відповідальність за неподання (несвоєчасне подання) повідомлення за ф. № 20-ОПП протягом періоду здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби не застосовується (п. 521 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
ГУ ДПС у Запорізькій області інформує
Запорізькі підприємства направили до місцевих бюджетів 82 мільйони гривень податку на прибуток
З початку року запорізькі компанії, установи і організації перерахували до місцевих бюджетів 82 мільйони гривень податку на прибуток, що на 16,5 мільйона гривень перевищило рівень сплати у січні-травні 2020 року. Про це повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов.
Найбільші платежі забезпечили суб'єкти господарювання обласного центру – 62 мільйони 322 тисячі гривень, мелітопольські та веселівські – 7,8 мільйона, бердянські та приморські – 3,4 мільйона, вільнянські та новомиколаївські – 1,5 мільйона, пологівські, більмацькі та розівські – 1,5 мільйона, енергодарські, кам’янсько-дніпровські та великобілозерські – 1,2 мільйона, токмацькі та чернігівські – понад мільйон тощо.
Всього у регіоні нараховується близько 600 платників податку на прибуток.
Нагадаємо, податок, сплачений підприємствами комунальної форми власності, повністю зараховується до місцевих бюджетів. Також 10 відсотків платежу від підприємств різних форм власності надходить до загального фонду обласних бюджетів.
Підписуйтесь на офіційну сторінку ДПС у Facebook: https://www.facebook.com/TaxUkraine.
Запорізьким підприємствам, на яких працюють особи з інвалідністю, надані податкові пільги
Відповідно до податкового законодавства, підприємства, які надають робочі місця для осіб з інвалідністю та відповідають певним критеріям, можуть претендувати на податкову пільгу. Вони звільняються від оподаткування прибутку, отриманого від продажу товарів, робіт або послуг. Таким чином ці кошти організації можуть спрямовувати на поліпшення умов праці осіб з інвалідністю, їх соціального захисту та утримання інфраструктури.
Днями у Запоріжжі під керівництвом заступника голови облдержадміністрації Руслана Шиханова відбулося чергове засідання регіональної комісії з питань діяльності підприємств та організацій громадських організацій осіб з інвалідністю. Участь у заході взяли фахівці Головного управління ДПС у Запорізькій області.
Члени комісії проаналізували відповідність запорізького підприємства визначеним законодавством критеріям для отримання податкових пільг.
За результатами засідання прийнято рішення рекомендувати надання платникові дозволу на право користування пільгами з оподаткування з 1 липня.
За використання фейкових касових апаратів мелітопольське підприємство сплатить понад 25 мільйонів гривень штрафу
Днями запорізькі податківці провели фактичні перевірки двох господарських об’єктів, що належать одному з товариств м. Мелітополя.
У результаті встановлено, що на касах підприємства розрахункові операції проводились через три РРО з неіснуючими фіскальними номерами, касова техніка незареєстрована та не опломбована у встановленому порядку та не переведена у фіскальний режим роботи. При цьому через ці касові пристрої у магазинах продавалися алкогольні напої, тютюнові вироби та продукти харчування.
Відповідно до підсумкових звітів нефіскалізованих РРО загальна сума реалізації товарів склала понад 54 мільйони гривень.
Крім того, інформація про зазначені касові апарати відсутня в ліцензіях на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, що є порушенням Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального".
Також фахівці податкової виявили порушення трудового законодавства – у магазинах четверо продавців працювали без трудових договорів.
До того ж, підприємство занижувало обсяг оподаткованих доходів з метою ухилення від сплати податку на додану вартість, податку на прибуток підприємств, акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів. Також не сплачувався єдиний внесок та військовий збір.
За результатами перевірок застосовано штрафних санкцій на суму понад 25 мільйонів гривень.
Від продажу алкогольних і тютюнових виробів запорізькі бюджети отримали 121 мільйон гривень акцизного податку
За п'ять місяців до місцевих бюджетів регіону надійшло 121 мільйон 474 тисячі гривень акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизними товарами. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, у порівнянні із січнем-травнем 2020 року сплачена сума зросла на 55 мільйонів 471 тисячу гривень.
Так, компанії і підприємці м. Запоріжжя спрямували до скарбниці понад 70 мільйонів гривень акцизного податку, мелітопольські і веселівські продавці алкогольної і тютюнової продукції поповнили скарбниці громад на 17 мільйонів, бердянські і приморські – більш ніж на 8 мільйонів, енергодарські, кам’янсько-дніпровські та великобілозерські – на 7,5 мільйона, василівські та михайлівські – на 4 мільйони тощо.
Всього в області нараховується майже три тисячі платників акцизного податку. Для роздрібної реалізації підакцизних товарів вони отримали 8267 ліцензій. З початку року фахівці податкової видали 4414 ліцензій, зокрема, 1952 – на право торгувати уроздріб алкогольними напоями, 1733 – на продаж тютюнових виробів, 440 – пива та 164 – сидру. Крім того, продовжено термін дії 6187 дозволів, призупинено 507, анульовано 849 документів. З повним переліком діючих та призупинених ліцензій можна ознайомитися на сайті податкової служби: https://zp.tax.gov.ua/reestr-vidanih-licenziy.
Упродовж п'яти місяців проведено 736 перевірок суб'єктів господарювання з питань дотримання вимог законодавства, яке регулює обіг підакцизних товарів. Після виявлених порушень застосовані фінансові санкції на загальну суму 34,4 мільйона гривень.
"Неспортивний бізнес": ховаючись за спинами працівників з інвалідністю, підприємці намагались отримати 48 мільйонів неправомірної вигоди
Запорізькі податківці викрили схему і запобігли заволодінню бюджетними коштами.
Одне із приватних підприємств у січні-березні 2021 року задекларувало до відшкодування з бюджету податок на додану вартість у сумі 38 мільйонів гривень та залишок від'ємного значення майже 10 мільйонів гривень. Натомість податковий аудит попередив втрати скарбниці.
Як з'ясувалося, ПП "І", маючи статутний фонд у розмірі одна тисяча гривень, займалося переробкою, консервуванням риби та інших морепродуктів. При цьому основні засоби у підприємства відсутні, а чисельність працівників – близько 80 осіб.
Для користування податковими пільгами керівники оформлювали на роботу людей з інвалідністю. При цьому всі співробітники, серед яких були люди похилого віку, зареєстровані у різних регіонах України, зокрема, в Івано-Франківській, Київській, Донецькій, Миколаївській, Хмельницькій, Полтавській, Вінницькій, Запорізькій, Львівській, Дніпропетровській, Чернігівській, Одеській, Житомирській, Черкаській областях та в Автономній Республіці Крим.
В ході перевірки податківці виявили, що у підприємства відсутні умови для виробництва, транспортування, зберігання та реалізації рибної продукції. Операції з придбання сировини у постачальників фактично не відбувались, а оформлювались лише на папері з метою формування від'ємного значення з податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню.
Фахівці податкової встановили документальне оформлення ПП "І" операцій удаваного виробничого процесу, тобто підприємство є псевдовиробником та створене лише для одержання протиправного відшкодування ПДВ з державного бюджету.
Запоріжці сплатили 88 мільйонів гривень податку на нерухомість
У січні-травні до місцевих бюджетів регіону надійшло 88 мільйонів 344 тисячі гривень податку на нерухоме майно. Це на 38 мільйонів більше, ніж роком раніше.
Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, власники нерухомості-юридичні особи спрямували до скарбниць громад понад 71 мільйон гривень, фізичні особи – 17 мільйонів гривень.
Так, міський бюджет Запоріжжя отримав 38 мільйонів 775 тисяч гривень, мелітопольські та веселівські платники перерахували 11 мільйонів, якимівські та приазовські – 8,5 мільйона, бердянські і приморські – 7,7 мільйона, вільнянські та новомиколаївські – 4,4 мільйона, василівські та михайлівські – 3,6 мільйона, пологівські, більмацькі та розівські – 3 мільйони, Запорізького району – 4,5 мільйона гривень тощо.
Станом на початок червня більше 28 тисяч запоріжців вже отримали повідомлення про сплату податку. Зокрема, за житлову нерухомість громадянам нараховано 33,2 мільйона гривень, за нежитлові об'єкти – 36,8 мільйона гривень. У тому числі, за квартири площею понад 300 квадратних метрів та будинки понад 500 квадратних метрів направлено 67 повідомлень-рішень. Наприклад, господар приватного будинку, що знаходиться у м. Запоріжжя, поповнить бюджет на 138 тисяч гривень, а власниця житлового комплексу у Мелітопольському районі сплатить 114 тисяч гривень.
Нагадаємо, фізичні особи сплачують податок на нерухомість за майно площею понад 60 квадратних метрів для квартир і 120 квадратних метрів для будинків. Ставка податку встановлюється рішеннями місцевих рад та не перевищує 1,5 відсотка від мінімальної зарплати за один квадратний метр, що перевищує пільгову площу. Додатково за ставкою 25 тисяч гривень на рік оподатковуються квартири у понад 300 квадратних метрів та будинки площею більше 500 квадратних метрів.
Запорізькі підприємства-водокористувачі поповнили бюджети на 124 мільйони гривень
З початку року компанії і підприємці регіону сплатили до бюджетів усіх рівнів 124 мільйони 600 тисяч гривень рентної плати за спеціальне використання води. Минулорічний рівень надходжень перевищено майже на 12 мільйонів гривень.
Так, від підприємств, установ і організацій до державного бюджету надійшло 68,5 мільйона гривень, до місцевих скарбниць – 56,1 мільйона.
Енергодарські, кам’янсько-дніпровські та великобілозерські платники спрямували до бюджетів 61,3 мільйона гривень рентної плати, м. Запоріжжя – 47,2 мільйона, якимівські та приазовські – 973 тисячі, токмацькі та чернігівські – 688 тисяч, мелітопольські та веселівські – 658 тисяч гривень.
Всього на території області нараховується 472 підприємства-водокористувачі.
Нагадаємо, платниками рентної плати за спеціальне використання води є суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи (крім бюджетних установ), постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи-підприємці, які використовують воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів (первинні водокористувачі) або від первинних або інших водокористувачів (вторинні водокористувачі), та використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.
Підписуйтесь на офіційну сторінку ДПС у Facebook: https://www.facebook.com/TaxUkraine.
