Пологівське управління ГУ ДФС у Запорізькій області інформує !
Пологівці, більманці та розівці погасили 1,2 мільйона гривень податкового боргу
Станом на кінець червня сума податкового боргу від платників Пологівщини, Більманщини та Розівщини складає 10,7 мільйона гривень, в тому числі, по юридичних особах – 8,1 мільйона, по фізичних особах –2,7 мільйона гривень. Про це повідомила завідувачка Пологівського сектору по роботі з податковим боргом управління по роботі з податковим боргом ГУ ДПС у Запорізькій області Юлія Відясова.
Фахівці Пологівського сектору застосовують до боржників заходи відповідно до вимог законодавства. Так, боржникам направляються податкові вимоги щодо погашення суми податкового боргу та складаються акти опису майна у податкову заставу.
В результаті цих та інших заходів протягом січня-червня 2021 року погашення податкового боргу склало 1,2 мільйона гривень, з них до державного бюджету надійшло – 300 тисяч, а до місцевого – 900 тисяч.
Крім того, з початку року підготовлено матеріали для подання позову до суду до управління супроводження судових справ по 8 боржникам щодо надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок готівкових (безготівкових коштів) на суму 300 тисяч гривень.
Від реалізації безхазяйного майна з початку року зведений бюджет отримав 17,2 тисячі гривень.
Пологівський сектор по роботі з податковим боргом управління по роботі з податковим боргом ГУ ДПС у Запорізькій області нагадує платникам податків, що у разі виникнення податкового боргу, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
ГУ ДПС у Запорізькій області інформує
Новий договір оренди на ту саму земельну ділянку укладено без змін (або зі змінами умов договору): подання декларації з плати за землю
Пологівська ДПІ ГУ ДПС у Запорізькій області інформує, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Норми визначені п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов’язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (п. 286.3 ст. 286 ПКУ).
Згідно з п. 286.4 ст. 286 ПКУ за нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.
У разі зміни протягом року об’єкта та/або бази оподаткування платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися такі зміни.
Форма Податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2015 № 560 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.01.2017 № 9) (далі – Декларація).
Отже, у разі укладання протягом року нового договору оренди на ту саму земельну ділянку без змін умов договору або зі змінами умов договору (термін дії попереднього договору закінчився), а звітна Декларація подана платником плати за землю на термін дії цього попереднього договору, то такий платник протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним, в якому зареєстровано новий договір оренди землі, має право подати уточнюючу Декларацію з урахуванням показників останньої Декларації за рік, що уточнюється або подавати щомісяця звітну Декларацію починаючи з календарного місяця, в якому фактично виникло право оренди земельної ділянки за новим договором оренди землі.
Фізособі виплачується сума страхового відшкодування за пошкоджене застраховане рухоме майно: що з ПДФО?
Пологівська ДПІ ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє, що до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) не включається сума страхової виплати, страхового відшкодування або викупна сума, отримана платником ПДФО за договором страхування від страховика-резидента або страховика-нерезидента, іншого ніж довгострокове страхування життя (у тому числі страхування довічних пенсій) та недержавне пенсійне забезпечення, та сума страхових (регламентних) виплат, страхових відшкодувань, що здійснюються Моторним (транспортним) страховим бюро України відповідно до Закону України від 01 липня 2004 року № 1961-IV «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 1961), у разі виконання такої умови:
? під час страхування цивільної відповідальності сума страхового відшкодування, а під час страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів – сума страхових (регламентних) виплат, страхових відшкодувань, що здійснюються Моторним (транспортним) страховим бюро України відповідно до Закону № 1961, не може перевищувати розмір шкоди, фактично заподіяної вигодонабувачу (бенефіціару), що визначається за звичайними цінами на дату такої страхової виплати.
Норми встановлені п. п. «в» п. п. 165.1.27 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України.
Випадки, в яких виникає право податкової застави, визначені ПКУ
Пологівська ДПІ ГУ ДПС у Запорізькій області інформує, що згідно з п. 89.1 ст. 89 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) право податкової застави виникає:
? у разі несплати у строки, встановлені ПКУ, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, – з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;
? у разі несплати у строки, встановлені ПКУ, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної контролюючим органом, – з дня виникнення податкового боргу;
? у випадку, визначеному в п. 100.11 ст. 100 ПКУ, – з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань.
Пунктом 100.11 ст. 100 ПКУ визначено, що розстрочення, відстрочення грошового зобов’язання чи податкового боргу надається окремо за кожним податком і збором.
Якщо сума грошового зобов’язання чи податкового боргу, заявлена до розстрочення, відстрочення, становить 1 мільйон гривень і більше, розстрочення, відстрочення надається лише за умови:
? передачі у податкову заставу майна платника податків, балансова вартість якого дорівнює або перевищує заявлену до розстрочення, відстрочення суму грошового зобов’язання, – у разі розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань;
? перебування у податковій заставі майна платника податків, балансова вартість якого дорівнює або перевищує заявлену до розстрочення, відстрочення суму податкового боргу, – у разі розстрочення, відстрочення податкового боргу.
Строки сплати розстрочених, відстрочених сум або їх частки можуть бути перенесені шляхом прийняття окремого рішення та внесення відповідних змін до договорів розстрочення, відстрочення.
Відповідно до п. 89.2 ст. 89 ПКУ з урахуванням положень ст. 89 ПКУ право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених п. 89.5 ст. 89 ПКУ, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.
У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.
У разі якщо балансова вартість такого майна не визначена, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України від 12 липня 2001 року № 2658-III «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» зі змінами та доповненнями.
У разі збільшення суми податкового боргу складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків, у порядку, передбаченому ст. 89 ПКУ.
Право податкової застави не поширюється на майно, визначене п. п. 87.3.7 п. 87.3 ст. 87 ПКУ, на іпотечні активи, що належать емітенту та є забезпеченням відповідного випуску іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, на грошові доходи від цих іпотечних активів до повного виконання емітентом зобов’язань за цим випуском іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, а також на склад іпотечного покриття та грошові доходи від нього до повного виконання емітентом зобов’язань за відповідним випуском звичайних іпотечних облігацій.
Право податкової застави не застосовується, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису (абзац перший п. 89.3 ст. 89 ПКУ).
Для простоти і зручності сплати податків і зборів використовуйте єдиний рахунок!
Пологівська ДПІ ГУ ДПС у Запорізькій області нагадує, що з 01.01.2021 набули чинності ст. 351 Податкового кодексу України (ПКУ) та постанова Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року № 321, якою затверджено Порядок функціонування єдиного рахунка (далі – Порядок).
У зв’язку з цим, за бажанням платник податків може використовувати єдиний рахунок для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, заборгованості з інших платежів. Для цього необхідно подати повідомлення про використання єдиного рахунку в електронній формі через Електронний кабінет.
При цьому, платник один раз протягом календарного року має право повідомити про використання або про відмову від використання єдиного рахунку.
Відповідно до Порядку єдиний рахунок відкривається на ім’я ДПС України у Державній казначейській службі України (Казначействі). Єдиний рахунок для сплати податків, зборів та єдиного внеску відкривається, як небюджетний та віднесений до рахунків зі спеціальним режимом використання.
Використання єдиного рахунку платником розпочинається з робочого дня, що настає за днем подання ним повідомлення про використання такого рахунку.
У разі відмови платника від використання єдиного рахунку таке використання припиняється, починаючи з 01 січня наступного календарного року, на підставі повідомлення про відмову від використання єдиного рахунку.
У випадку, якщо платник має відокремлені підрозділи, то повідомлення про використання або про відмову від використання єдиного рахунку подається таким платником за кожним відокремленим підрозділом.
Сплатити через єдиний рахунок платник має можливість всі поточні платежі, податковий борг за такими платежами та недоїмку з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, грошові зобов’язання, які визначено на підставі податкових повідомлень-рішень.
Єдиний рахунок не може бути використаний для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податку на додану вартість, акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового, а також для сплати частини чистого прибутку до бюджету державними та комунальними підприємствами та їх об’єднаннями.
Звертаємо увагу, що з початком використання єдиного рахунку платник зобов’язаний здійснювати сплату вищезгаданих платежів, через єдиний рахунок. В іншому випадку такі кошти, сплачені на інші рахунки, вважаються помилково сплаченими грошовими зобов’язаннями.
Для зарахування коштів на єдиний рахунок платник заповнює розрахунковий документ на переказ відповідно до вимог Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666 із змінами та доповненнями.
Для формування реєстру платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника ДПС України керується нормами пунктів. 351.5, 351.7 ст. 351 ПКУ з урахуванням черговості сплати, визначеної п. 351.6 ст. 351, п. 89.7 ст. 89 та п. 131.2 ст. 131 ПКУ.
Реєстр платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка є підставою для перерахування Казначейством платежів зазначеним у ньому отримувачам.
Слід зазначити, що такий спосіб сплати податків і зборів є комфортним, оскільки скорочує платникам фінансові витрати і час на формування розрахункових документів.
Щоб перейти на єдиний рахунок, необхідно здійснити три простих кроки.
Перший – через Електронний кабінет подати «Повідомлення про використання єдиного рахунку» за формою J/F 1307001 (далі – Повідомлення).
Другий – отримати квитанцію про включення до Реєстру платників, які використовують єдиний рахунок.
Третій – надати до обслуговуючого банку розрахункові документи із зазначенням реквізитів єдиного рахунку на загальну суму без визначення одержувачів або з визначенням одержувачів.
Платники, які не подали Повідомлення за формою J/F 1307001, продовжують сплачувати платежі безпосередньо на бюджетні/небюджетні рахунки.
Процедуру переходу на єдиний рахунок див. за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/videogalereya/prezentatsii-ta-inshi/7081.html
Чи блокується ПРРО у разі перевищення встановлених граничних строків проведення розрахункових операцій в режимі офлайн?
Пологівська ДПІ ГУ ДПС у Запорізькій області інформує, що відповідно до п. п. 1 розділу V Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» (далі – Порядок № 317) на період відсутності зв’язку між програмним реєстратором розрахункових операцій (далі – ПРРО) та фіскальним сервером проведення розрахункових операцій суб’єктом господарювання здійснюється в режимі офлайн, що може тривати не більше ніж 36 годин, та не більше ніж 168 годин протягом календарного місяця, із створенням електронних розрахункових документів, яким присвоюються фіскальні номери із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером згідно з Порядком визначення діапазону, видачі, резервування, використання фіскальних номерів, що присвоюються електронним розрахунковим документам під час роботи програмного реєстратора розрахункових операцій в режимі офлайн, затвердженим відповідно до ст. 5 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Діапазон).
ПРРО не може працювати в режимі офлайн після спливу встановлених граничних строків застосування такого режиму суб’єктом господарювання (не більше ніж 36 годин підряд та 168 годин протягом календарного місяця), без наявного невикористаного Діапазону, а також за наявності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером.
ПРРО має бути автоматично переведений із режиму офлайн у режим онлайн-обміну з фіскальним сервером у момент відновлення зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером (п. п. 2 розділу V Порядку № 317).
Абзацом третім п. п. 3 розділу V Порядку № 317 передбачено, що програмне рішення ПРРО під час роботи в режимі офлайн має забезпечувати постійний контроль щодо дотримання граничних строків застосування режиму офлайн, інформувати особу, яка здійснює розрахункову операцію про залишок часу, протягом якого може тривати режим офлайн, та припинити проведення розрахункових операцій у режимі офлайн у разі досягнення одного із граничних строків (36 годин підряд або 168 годин протягом календарного місяця).
Щодо місця подання звітності та сплати єдиного внеску ФОП – роботодавцем за найманих працівників
Пологівська ДПІ ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє. Відповідно до п. 65.1 ст. 65 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) взяття на облік ФОП у контролюючих органах здійснюється за податковою адресою на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР), наданих державним реєстратором згідно із Законом України від 15 травня 2003 року № 755-ІV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» із змінами та доповненнями.
Податковою адресою платника податку – ФО визначається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі (абзац другий п. 45.1 ст. 45 ПКУ).
Згідно з абзацом третім п. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) є ФОП, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з ФОП, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з ЄДР).
Платник ЄВ, зокрема, зобов’язаний подавати звітність, у тому числі про основне місце роботи працівника, та сплачувати до контролюючого органу за основним місцем обліку платника ЄВ у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування (п. 4 частини другої ст. 6 Закону № 2464).
Враховуючи викладене вище, ФОП, яка використовує працю найманих осіб, сплачує та подає звітність по ЄВ за своїм місцем реєстрації, незалежно від територіального розташування робочих місць найманих працівників.
Чи застосовують РРО фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність?
Пологівська ДПІ ГУ ДПС у Запорізькій області звертає увагу платників податків, що відповідно до преамбули Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі,громадського харчування та послуг» (в редакції Закону України від 2 грудня 2010 року № 2756-VI), дія Закону поширюється на усіх суб’єктів господарювання та їх господарські одиниці, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Встановлення норм щодо незастосування реєстраторів розрахункових операцій у інших законах, крім Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI, не допускається.
При цьому, нормами ст. 178 ПКУ, якою визначено порядок оподаткування фізичних осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність, не передбачено обов’язкового застосування реєстратора розрахункових операцій при здійсненні готівкових та/або безготівкових розрахунків такими платниками податку.
Враховуючи вищевикладене, фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, мають право не застосовувати реєстратори розрахункових операцій при здійсненні готівкових та/або безготівкових розрахунків.
У Пологівській ДПІ нагадують платникам про заборгований єдиний внесок
Пологівська ДПІ ГУ ДПС у Запорізькій області нагадує про єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. Боржникам можуть заборонити виїзд за кордон, - звертають увагу представників бізнесу в Пологівській ДПІ Головного управління ДПС у Запорізькій області.
Такі вимоги, а також умови та порядок нарахування і сплати єдиного внеску та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон №2464).
Звертаємо увагу, що у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених законом.
Відповідно до Закону№ 2464 орган ДПС у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Згідно ч.16 ст.25 Закону №2464 строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.
Вимога органу ДПС або рішення суду щодо стягнення суми недоїмки виконується державною виконавчою службою в порядку, встановленому Законом України від 02.06.2016 №1404-VIII «Про виконавче провадження». Також на підставі ст.6 Закону України від 21.01.1994 №3857-XII «Про порядок виїзду з України та в’їзду в Україну громадян України», забезпечується подання до суду про заборону виїзду боржника за кордон, як засіб забезпечення належного виконання боржником вимог сплати боргу.
Податкова знижка через Електронний кабінет
Пологівська ДПІ ГУ ДПС у Запорізькій області нагадує, що платники податків мають право подати декларацію про майновий стан і доходи з метою отримання податкової знижки, відповідно до ст. 166 Податкового кодексу України. Останній день для подання декларації – 31 грудня 2021 року.
Форма податкової декларації затверджена наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 №859 (у редакції від 25.04.2019 №177).
Зауважимо, що у формі декларації передбачено окремий додаток ФЗ для здійснення розрахунку суми податку, на яку зменшуються податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб, у зв’язку із використанням права на податкову знижку.
Подавати декларацію громадянам необхідно до державних податкових інспекцій за місцем своєї податкової адреси в один із таких способів (за вибором):
- особисто або уповноваженою на це особою;
- надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
- засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу.
Також декларацію можна направити до податкових органів засобами електронного зв’язку. Для цього можна скористатися Електронним кабінетом. Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.
Які відомості повинна містити довідка про доходи фізичної особи для реалізації права на застосування податкової знижки?
Пологівська ДПІ ГУ ДПС у Запорізькій області інформує про наступне. Враховуючи те, що затвердженої форми довідки про доходи, яку повинні надавати податкові агенти на вимогу платника податків, нормами чинного законодавства не передбачено, то довідка надається довільній формі, в якій, крім загальної інформації про фізичну особу (П.І.Б, реєстраційний номер облікової картки, період роботи), зазначається обов’язково наступна інформація:
-сума нарахованого оподатковуваного доходу (помісячно та загальною сумою);
-розмір та сума податкової соціальної пільги;
-сума нарахованого та утриманого податку на доходи фізичних осіб.
Відповідно до п.п. «в» п. 176.1 ст. 176 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники податків зобов’язані подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи за встановленою формою.
На вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку зобов’язані пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку.
При цьому особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати на вимогу платника податку відомості про суму виплаченого на його користь доходу, суму застосованих соціальних податкових пільг та суму утриманого податку (п.п. «в» п. 176.2 ст. 176 ПКУ).
Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 103.05).
2. Сплата єдиного внеску особами, які провадять незалежну професійну діяльність
Єдиний внесок для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, нараховується на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток) (п. 2 частини першої ст. 7 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»).
У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Єдиний внесок встановлюється у розмірі 22% до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску (частина п’ята ст. 8 Закону № 2464).
Особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (абзац третій частини восьмої ст. 9 Закону № 2464).
Періодом, за який особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають звітність до контролюючого органу (звітним періодом), є календарний рік (частина восьма ст. 9 Закону № 2464).
Остаточне обчислення сум єдиного внеску здійснюється за календарний рік на підставі даних річних податкових декларацій про майновий стан і доходи (річної звітності) та результатів перевірок діяльності таких осіб, що призвела до збільшення або зменшення розміру доходу, який підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб. При цьому враховуються місяці, протягом яких така особа отримувала дохід (прибуток).
Суми єдиного внеску, сплачені протягом звітного року, враховуються платниками при остаточному розрахунку єдиного внеску, який підлягає сплаті за звітний рік.
Строки давності для застосування штрафних (фінансових) санкцій
Граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування грошових зобов’язань, визначеним ст. 102 ПКУ (п. 113.1 ст. 113 ПКУ).
Контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня – у разі проведення перевірки операції відповідно до ст.ст. 39 і 392 ПКУ), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п. 133.4 ст. 133 ПКУ, та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, – за днем її фактичного подання.
Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку (п. 102.1 ст. 102 ПКУ).
У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації або уточнюючої декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов’язань в межах поданих уточнень, за такою податковою декларацією протягом 1095 днів (2555 дня – у разі проведення перевірки відповідно до ст.ст. 39 і 392 ПКУ) з дня подання уточнюючого розрахунку (декларації).
У разі виявлення за результатами перевірки порушень інших вимог податкового законодавства, безпосередньо не пов’язаних з декларуванням податкових зобов’язань платником податків, а також порушень вимог іншого, крім податкового, законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право самостійно визначити суму штрафних санкцій (фінансових санкцій, штрафів) платника податків не пізніше 1095 дня з дня вчинення відповідного правопорушення.
З місцевих податків та/або зборів, за якими передбачено подання річної податкової декларації, контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право за результатами перевірки самостійно визначити суму грошових зобов’язань, у разі виявлення ним за результатами перевірки заниження суми визначеного платником податків податкового зобов’язання з цих податків, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати цих податків, визначених відповідними розділами ПКУ.
Підприємство знято з обліку в податковому органі: чи можливо повернути надміру сплачені кошти?
Підставою для зняття з обліку у контролюючих органах платників податків є надходження відомостей про державну реєстрацію припинення юридичної особи. Дата зняття з обліку відповідає даті закриття останньої інтегрованої картки платника податків або даті отримання відомостей про припинення юридичної особи у разі, якщо на момент отримання таких відомостей були закриті всі інтегровані картки такого платника податків.
Повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум ПДФО, які повертаються територіальним органом ДПС на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу), поданої до територіального органу ДПС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днів від дня її виникнення (абзац перший п. 1 розд. ІІІ Порядку № 60 від 11.02.2019).
Після припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця на підставі судового рішення та/або після проведення державним реєстратором спрощеної процедури державної реєстрації припинення юридичної особи, припинення юридичної особи за принципом мовчазної згоди помилково та/або надміру сплачені грошові зобов’язання та кошти єдиного внеску (у разі відсутності заяви платника податків про їх повернення) списуються до бюджетів та до фондів загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування за рішенням керівника (заступника керівника або уповноваженої особи) податкового органу.
Отже, повернення органами ДПС сум надміру сплачених грошових зобов’язань платнику податків, що ліквідується, можливе у період, що передує зняттю з обліку у контролюючих органах та виключно на підставі заяви платника податків.
Не уповноважений підрозділ підприємства змінив адміністративний район, куди сплачувати ПДФО?
У разі зміни місцезнаходження суб’єктів господарювання – платників податків сплата визначених законодавством податків і зборів після реєстрації здійснюється за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду (ст. 45 Бюджетного кодексу).
У контролюючому органі за неосновним місцем обліку платник сплачує всі податки та збори, які згідно із законодавством мають сплачуватись на території адміністративно-територіальної одиниці, що відповідає неосновному місцю обліку, щодо таких податків, подає податкові декларації (розрахунки, звіти) та виконує інші обов’язки платника податків, а контролюючий орган здійснює адміністрування таких податків, зборів (п. 7.3 розд. VII «Порядку обліку платників податків і зборів» № 1588 від 09.12.2011).
Платниками податків, на яких не розповсюджуються норми ст. 45 БКУ та п. 7.3 розд. VІІ Порядку № 1588, зокрема є: - відокремлені підрозділи юридичної особи.
Для зазначених платників сплата податків та подання звітності здійснюється за новим місцезнаходженням з дати взяття на облік в контролюючому органі за новим місцезнаходженням.
Юридична особа за своїм місцезнаходженням та місцезнаходженням не уповноважених сплачувати податок відокремлених підрозділів одночасно з поданням документів на отримання коштів для виплати належних платникам податку доходів, сплачує (перераховує) суми утриманого податку на відповідні рахунки, відкриті в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, за місцезнаходженням відокремлених підрозділів, а у випадках, передбачених ПКУ, – за місцезнаходженням земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених в натурі (на місцевості) (п. 168.4.4 ст. 168 ПКУ).
Отже, у разі зміни не уповноваженим відокремленим підрозділом юридичної особи протягом бюджетного року адміністративного району, сплата податку на доходи фізичних осіб, утриманого із заробітної плати найманих працівників такого підрозділу, здійснюється з дати взяття на облік у контролюючому органі за новим місцезнаходженням, до бюджету за новим місцезнаходженням.
Скільки можливо повторно відправляти в електронному вигляді ту ж саму звітність, у разі виправлення показників?
Якщо платником податків надіслано до контролюючих органів кілька примірників одного електронного документа (у разі виправлення, неотримання першої квитанції тощо), оригіналом вважається електронний документ, надісланий до контролюючих органів останнім до закінчення граничного строку, встановленого законодавством для подання такого документа, за умови, що його було сформовано правильно та прийнято (зареєстровано), про що автору надійшла друга квитанція про прийняття (п. 12 розд. ІІ Порядку № 557).
Тобто, обмежень щодо надсилання платником протягом одного дня декількох звітних документів в електронному вигляді за різними податковими деклараціями, розрахунками, звітами немає.
Крім того, платник податків має право повторно відправляти податкові декларації, розрахунки, звіти у разі виправлення помилок до закінчення їх граничного строку подання, вказавши при цьому тип документа «звітний новий».
Якщо платник податків надіслав до контролюючого органу кілька примірників одного податкового документа (у разі виправлення, неотримання першої квитанції тощо), то оригіналом вважається електронний документ, отриманий контролюючим органом останнім за умови, що його було прийнято до бази даних контролюючого органу та платнику податків надійшла про це друга квитанція.
Зупинено податкову накладну: порядок дій
У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН платник ПДВ може подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у них для прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації таких ПН/РК (п. 4 «Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», затвердженого наказом МФУ № 520).
Перелік документів, необхідних для прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН, реєстрацію яких зупинено, може включати:
• договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
• договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
• первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки - фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
• розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
• документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Такі письмові пояснення та копії документів можливо подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного в ПН/РК.
Платник ПДВ може подати ці документи в електронній формі до декількох ПН/РК, якщо їх складено на одного отримувача - платника ПДВ за одним і тим самим договором або якщо в таких ПН/РК відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТ ЗЕД або кодами послуг згідно з ДКПП) (п. 6 Порядку № 520).
Комісія регіонального рівня протягом п’яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН та надсилає його платнику ПДВ відповідно ст. 42 ПКУ.
Робота працівника за основним місцем роботи і за сумісництвом: особливості сплати єдиного внеску
Базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати, за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (п. 1 частини першої ст.7 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»).
Основне місце роботи – це місце роботи, де працівник працює на підставі укладеного трудового договору, та визначене ним як основне згідно з поданою заявою (до відкликання) та відомостями, що обліковуються в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру на її підставі (п. 12 частини першої ст. 1 Закону № 2464).
Єдиний внесок встановлюється у розмірі 22% до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування ЄВ.
У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки ЄВ.
При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка єдиного внеску застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.
Отже:
• якщо працівник протягом календарного місяця працював на одному підприємстві як за основним місцем роботи так і за сумісництвом та отримав загальну суму доходу менше розміру мінімальної заробітної плати встановленої законом на місяць, сума ЄВ розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки ЄВ.
• якщо працівник працював на різних підприємствах при цьому за основним місцем роботи отримав суму доходу менше розміру мінімальної заробітної плати встановленої законом на місяць, сума ЄВ розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки ЄВ.
• нарахування ЄВ на дохід, отриманий не за основним місцем роботи, здійснюється згідно вимог абзацу третього частини п’ятої ст. 8 Закону № 2464 незалежно від його розміру.
Суб’єкт господарювання видобуває підземні води в обсязі до 300 куб. м. на добу. Чи є він платником рентної плати?
Платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб’єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об’єктом надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення в межах зазначених у таких спеціальних дозволах об’єктах (ділянках) надр (п.п. 252.1.1 ст. 252 ПКУ).
Статтею 49 Водного кодексу визначено, що спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування. У Дозволі встановлюються ліміт забору води, ліміт використання води та ліміт скидання забруднюючих речовин.
Державне агентство водних ресурсів України є центральним органом виконавчої влади, яке відповідно до покладених на нього завдань видає та анулює Дозволи (п.п. 3 п. 4 «Положення про Державне агентство водних ресурсів України» від 20.08.2014 № 393).
Отже:
• платником рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб’єкт господарювання, що на підставі дозволу на спеціальне водокористування здійснює видобування підземних вод в обсязі до 300 куб. м. на добу із власної свердловини або свердловини, яка знаходиться на орендованій ним земельній ділянці.
• суб’єкту господарювання, який провадить господарську діяльність з видобування підземних вод без Дозволу, необхідно звернутися до Державного агентства водних ресурсів України для визначення приналежності провадження ним господарської діяльності із видобування підземної води до спеціального водокористування.
• якщо господарська діяльність із видобування підземної води не відноситься до спеціального водокористування і Дозвіл отримувати не потрібно, то суб’єкт господарювання не є платником рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин.
Платнику податку на прибуток: основний засіб отримано безкоштовно, чи амортизується він у податковому обліку?
Розрахунок амортизації основних засобів та нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених п.п. 14.1.138 ст. 14 та п.п. 138.3.2 – 138.3.4 ст. 138 ПКУ. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку (п.п. 138.3.1 ст. 138 ПКУ).
Для розрахунку амортизації визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.
Згідно з п.п 138.3.2 ст. 138 ПКУ не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел, зокрема, витрати на придбання/самостійне виготовлення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів.
Терміни «невиробничі основні засоби», «невиробничі нематеріальні активи» означають відповідно основні засоби, нематеріальні активи, не призначені для використання в господарській діяльності платника податку.
Нормами НП(С)БО 7 та Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом МФУ від 30.09.2003 № 561, визначено відображення вартості безоплатно отриманих основних засобів та нарахування амортизації на них.
З урахуванням зазначеного, у податковому обліку не передбачено обмежень щодо нарахування амортизації на основні засоби, безоплатно отримані платником податку, тому такі основні засоби, які призначені для використання в господарській діяльності платника податку, підлягають амортизації згідно з п. 138.3 ст. 138 ПКУ.
Підприємець-єдинник надає в оренду майно: які застереження?
Не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп підприємці, які надають в оренду:
- земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара,
- житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 400 кв. метрів,
- нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 900 кв. метрів.
Отже, якщо загальна площа кожного окремого виду майна, яке надається в оренду, не перевищує зазначеної норми, то такий підприємець, що здійснює діяльність з надання в оренду власної нерухомості, має право перебувати на спрощеній системі оподаткування.
Разом з тим, підприємець у разі надання в оренду частину нерухомого майна як фізична особа – не суб’єкт господарювання, а іншу частину як фізична особа – підприємець, не має права застосовувати спрощену систему оподаткування.
Така фізична особа може надавати нерухомість в оренду як фізична особа – підприємець за загальною системою оподаткування або як фізична особа – не суб’єкт господарювання.
Зазначена норма передбачена п.п. 291.5.3 ст. 291 ПКУ.
Платникам податку на прибуток: наслідки надання благодійної допомоги (безоплатної передачі товарів (робіт, послуг)) фізичній особі
Об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ (п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ).
Фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму перерахованої безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) (п.п. 140.5.10 ст. 140 ПКУ):
- особам, що не є платниками податку (крім фізичних осіб, які є платниками податку на доходи фізичних осіб),
- платникам податку, які оподатковуються за ставкою 0% відповідно до п. 44 підрозд. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
При цьому зазначене коригування не здійснюється щодо безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг), перерахованої неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру на дату такого перерахування (передачі), для яких застосовується положення п.п. 140.5.9 ст. 140 ПКУ.
Отже, при наданні благодійної допомоги чи безоплатному перерахуванні (передачі) коштів, товарів (робіт, послуг):
- фізичним особам, які є платниками податку на доходи фізичних осіб, не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування. Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку;
- фізичним особам – підприємцям, які застосовують спрощену систему оподаткування, при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток, збільшується фінансовий результат до оподаткування на всю суму таких коштів, вартості товарів (послуг).
Накопичені збитки не переносяться при переході зі спрощеної на загальну систему оподаткування
Фінрезультат до оподаткування зменшується на суму від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років. Якщо виникає від'ємне значення об'єкта оподаткування, визначене у податковому обліку, платник податку на прибуток може формувати різницю, на яку зменшує об'єкт оподаткування податком на прибуток у наступних звітних періодах (п.п 140.4.4 ст. 140 ПКУ).
Платник податку на прибуток, який перейшов зі спрощеної системи оподаткування, сплачує податок на прибуток на підставі Податкової декларації з податку на прибуток за річний податковий (звітний) період (як новостворений).
Такий річний податковий період для нього починається з дати переходу на загальну систему та закінчується 31 грудня такого року (п.п. «а» п. 137.5 ст. 137 ПКУ).
Зазначений платник визначає об’єкт оподаткування податком на прибуток на підставі фінансового результату, відображеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності за такий звітний період.
Отже, платник податку на прибуток, який перейшов зі спрощеної системи оподаткування, не може зменшити фінансовий результат до оподаткування на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування, що обліковувалось у нього в Декларації до переходу на спрощену систему оподаткування.
Тобто норми п.п 140.4.4 ст. 140 ПКУ не стосуються перенесення збитків при переході зі спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподаткування.
Як фізичній особі скористатись пільгою зі сплати земельного податку?
Облік фізичних осіб – платників земельного податку і нарахування відповідних сум проводяться контролюючими органами за місцем знаходження земельної ділянки щороку до 01 травня (п. 287.2 ст. 287 ПКУ).
Перелік категорій фізичних осіб – власників земельних ділянок, які звільняються від сплати земельного податку, визначено у п. 281.1 ст. 281 ПКУ.
Звільнення від сплати земельного податку, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм, встановлених у п. 281.2 ст. 281 ПКУ.
Якщо фізична особа, яка звільняється від сплати земельного податку, станом на 01 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, площа яких перевищує межі граничних норм, визначених п. 281.2 ст. 282 ПКУ, така особа до 01 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельних ділянок для застосування пільги (п. 281.4 ст. 281).
Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з базового податкового (звітного) періоду, в якому подано таку заяву, та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової заяви про застосування пільги.
У разі подання заяви про застосування пільги після 01 травня поточного року, пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду.
Якщо право на пільгу у фізичної особи, яка має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, виникає протягом календарного року та/або вона набуває право власності на земельну ділянку/земельні ділянки одного виду використання, така особа подає заяву про застосування пільги до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки протягом 30 календарних днів з дня набуття такого права на пільгу та/або права власності (п. 281.5 ст. 281 ПКУ).
У разі недотримання фізичною особою вимог п. 281.5 ст. 281 ПКУ пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду.
Отже, фізична особа – власник земельної ділянки або декількох земельних ділянок одного виду використання, яка належить до пільгових категорій, звільняється від сплати земельного податку за умови подання нею заяви про застосування пільги разом з документи, що посвідчують її право на пільгу.
При цьому нормами ПКУ не визначено обов’язку щорічного подання заяви про застосування пільги, тобто документи про застосування пільги подаються тільки у разі наявності змін у володінні земельними ділянками.
Платник податку на прибуток реалізує товари нерезидентам: що важливо знати?
Платники податку на прибуток фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшують на суму 30% вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг (крім операцій, визнаних контрольованими згідно ст. 39 ПКУ), реалізованих на користь):
- нерезидентів, зареєстрованих у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого КМУ відповідно до п.п. 39.2.1.2 ст. 39 ПКУ (Постанова КМУ від 27.12.2017 №1045);
- нерезидентів, організаційно-правова форма яких включена до переліку, затвердженого КМУ відповідно до п.п. «ґ» ст. 39 ПКУ, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи (Постанова КМУ від 04.07.2017 №480) (п.п. 140.5.51 ст. 145 ПКУ).
Зазначені вимоги не застосовуються, якщо операція не є контрольованою та сума таких доходів підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки» відповідно до процедури, встановленої ст. 39 ПКУ, але без подання звіту.
При цьому, якщо ціна реалізації товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг є нижчою за ціну, визначену відповідно до принципу «витягнутої руки», встановленого ст. 39 ПКУ, коригування фінансового результату до оподаткування здійснюється на розмір різниці між вартістю, визначеною виходячи з рівня ціни, визначеної за принципом «витягнутої руки», та вартістю реалізації.
Норми п.п. 140.5.51 ст. 140 ПКУ застосовуються за результатами податкового (звітного) року.
При звільненні працівника чи нараховується єдиний внесок на суму вихідної допомоги?
Базою нарахування єдиного внеску для підприємств, установ та організацій, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці» (п. 1 частини першої ст. 7 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»).
Визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні єдиного внеску передбачено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5.
Суми вихідної допомоги при припиненні трудового договору входять до інших виплат, які не належать до фонду оплати праці (п. 3.8 розд. 3 Інструкції № 5).
Отже, сума вихідної допомоги, нарахована роботодавцем найманому працівникові при його звільненні, не є базою нарахування єдиного внеску.
ГУ ДПС у Запорізькій області інормує
За перший місяць літа туристи поповнили запорізькі бюджети майже на півмільйона гривень
У червні до місцевих бюджетів Запорізької області надійшло 480 тисяч гривень туристичного збору, що вдвічі більше, ніж торік.
Всього за перше півріччя від приймання туристів скарбниці регіону отримали 1 мільйон 657 тисяч гривень. Порівняно з аналогічним періодом минулого року сплачена сума зросла на 355 тисяч гривень або на 27 відсотків. Зокрема, суб'єкти господарювання-юридичні особи спрямували до бюджетів 706 тисяч гривень, фізичні особи – 951 тисячу гривень.
Так, до міської скарбниці Запоріжжя перераховано 1 мільйон 66 тисяч гривень, якимівські та приазовські власники готелів, пансіонатів, баз відпочинку та інших об'єктів поповнили бюджети на 378 тисяч гривень, бердянські та приморські – на 174 тисячі гривень тощо.
Всього станом на 1 червня в регіоні нараховувалося 579 платників туристичного збору.
Нагадаємо, ставки цього платежу встановлюють органи місцевого самоврядування, у тому числі, сільські, селищні, міські ради або ради територіальних громад. Розмір збору за одну добу розміщення однієї особи не може перевищувати 0,5 відсотка від мінімальної заробітної плати для внутрішнього туризму та до 5 відсотків – для в'їзного туризму.
Базою справляння збору є загальна кількість діб тимчасового розміщення у місцях проживання.
Підписуйтесь на офіційну сторінку ДПС у Facebook: https://www.facebook.com/TaxUkraine.
Запорізькі фінансові установи сплатили з депозитних процентів понад 22 мільйони гривень
За шість місяців банківські та інші фінансові установи Запорізької області спрямували до державного бюджету 22 мільйони 588 тисяч гривень податку на доходи фізичних осіб з процентів за депозитами своїх вкладників.
Лише у червні державна скарбниця отримала 3,5 мільйона гривень ПДФО.
Найбільші суми з початку року перерахували суб'єкти господарювання обласного центру – 22,4 мільйона гривень, мелітопольські та веселівські – 199 тисяч гривень тощо.
Нагадаємо, до пасивних доходів, які оподатковуються, належать проценти на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок і проценти на вклад (депозит) у кредитних спілках та інші.
Ставка податку складає 18 відсотків до бази оподаткування. Податковим агентом під час нарахування процентів є банківська або інша фінансова установа. Податок на доходи фізичних осіб сплачується до бюджету у термін не пізніше 30 календарних днів, наступних за місяцем, в якому було нараховано дохід.
Запорізький бізнес сплатив понад два мільярди гривень ПДВ
За перше півріччя запорізькі компанії і підприємці спрямували до державного бюджету 2 мільярди 253 мільйони гривень податку на додану вартість. У порівнянні із січнем-червнем 2020 року надходження перевищено майже на 428 мільйонів гривень або на 23 відсотки.
Так, від суб'єктів господарювання м. Запоріжжя надійшло 1 мільярд 232 мільйони гривень ПДВ, від мелітопольських та веселівських – 166,5 мільйона, бердянських і приморських – 142,6 мільйона, оріхівських і гуляйпільських – 107 мільйонів, пологівських, більмацьких та розівських – 101,3 мільйона, вільнянських та новомиколаївських – 97,3 мільйона, токмацьких і чернігівських – 96,6 мільйона, Запорізького району – 86,5 мільйона гривень тощо.
З початку року представники бізнесу збільшили до показника минулого року обсяги операцій, що оподатковуються ПДВ, на 21 мільярд гривень або на 41 відсоток. Відповідно, нарахування зросли на 530 мільйонів гривень або на 30 відсотків.
Всього станом на початок червня в регіоні зареєстровано 9967 платників ПДВ.
Нагадаємо, 20 липня спливає граничний термін подання податкової декларації з ПДВ за червень, а 30 липня – останній день сплати податку за червень.
Курортний сезон триває: підприємці мають працювати легально, а місцеві бюджети отримувати доходи
У Бердянську під керівництвом голови Запорізької облдержадміністрації Олександра Старуха відбулося виїзне засідання колегії. У її роботі взяли участь заступник начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Олена Щедровська, начальник управління податкового аудиту Дмитро Шепель, начальник Бердянського відділу камеральних перевірок Головного управління ДПС у Запорізькій області Оксана Федорова, очільники територіальних громад, органів виконавчої влади, обласних установ та організацій.
Одним із основних у порядку денному розглядалося питання проведення курортно-туристичного сезону та оздоровчої кампанії.
Як повідомила Олена Щедровська, фахівці податкової служби Запорізької області проводять роз'яснювальні та перевірочні заходи серед представників бізнесу у місцях масового відпочинку на узбережжі Азовського моря.
У результаті суб'єкти господарювання почали більш відповідально ставитися до дотримання норм діючого законодавства. Зокрема, кількість отриманих ліцензій на продаж алкогольної і тютюнової продукції зросла з попереднім роком майже на 200 і на даний час складає 2209. Місцеві бюджети територіальних громад додатково отримали більше мільйона гривень акцизного податку з роздрібного продажу та 158,6 тисячі гривень плати за ліцензії. Виторги підприємців, проведені через РРО, збільшились на 35,5 мільйона гривень або на 36,3 відсотка.
З початку літа працівники податкової служби провели 94 фактичні перевірки серед продавців підакцизних товарів, які мають ризики у своїй діяльності. За підсумками контрольно-перевірочних заходів виявлено 227 порушень законодавства та донараховано 3,5 мільйона гривень штрафних санкцій.
Олена Щедровська підкреслила, що для якісного податкового контролю необхідно активізувати інформаційний обмін з територіальними громадами, зокрема, щодо інвентаризації торгових об'єктів, фактів нелегальної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, здійснення діяльності без реєстраційних документів, проведення розрахункових операцій без застосування реєстраторів розрахункових операцій тощо.
Крім того, податкова служба проводить постійний моніторинг ймовірних ризиків нелегальних трудових відносин. Його результати будуть використані в ході контрольно-перевірочних заходів органів ДПС та додатково передані Держпраці для відповідного реагування.
Крім того, члени колегії розглянули екологічну ситуацію в Запорізькій області та стан виконання завдання з реалізації Національного плану дій охорони навколишнього природного середовища, а також питання підготовки об'єктів житлово-комунального господарства та соціальної сфери до роботи в осінньо-зимовий період.
У першому півріччі запорізькі місцеві бюджети отримали 828 мільйонів гривень плати за землю
У січні-червні до місцевих скарбниць регіону надійшло 828 мільйонів гривень земельного податку і орендної плати. У порівнянні з аналогічним періодом минулого року запорізькі землекористувачі збільшили надходження на 166 мільйонів гривень або на 25 відсотків.
Так, підприємства та організації спрямували до бюджетів 757 мільйонів гривень плати за землю, фізичні особи – 71 мільйон гривень.
До міської скарбниці Запоріжжя перераховано майже півмільярда гривень, енергодарські, кам’янсько-дніпровські та великобілозерські платники направили 69 мільйонів, бердянські та приморські – 55,8 мільйона, мелітопольські та веселівські – 44 мільйони, пологівські, більмацькі та розівські – 33,7 мільйона, василівські та михайлівські – 28,2 мільйона, якимівські та приазовські – 27,3 мільйона, оріхівські та гуляйпільські – 22 мільйони тощо.
Для розширення кола платників фахівці податкової служби проводять інвентаризацію земельних ділянок та здійснюють обмін інформацією з територіальними громадами та органами виконавчої влади. У результаті залучено до оподаткування 96 суб'єктів господарювання (річна сума нарахувань складає 8,8 мільйона гривень).
Також виявлено 22 підприємства, які використовували земельні ділянки без правовстановлюючих документів (річна сума нарахувань – 487,6 тисячі гривень).
Всього станом на початок червня в області нараховується 8978 юридичних осіб та 280 тисяч фізичних осіб-платників земельного податку і орендної плати.