A A A K K K
для людей із порушенням зору
Комиш-Зорянська селищна територіальна громада
Пологівського району Запорізької області

Пологівське управління ГУ ДФС у Запорізькій області інформує !

Дата: 11.08.2021 13:23
Кількість переглядів: 180

Надходження до місцевих бюджетів від пологівських, більмацьких та розівських платників податків зросли на 38,6 мільйонів гривень

Протягом січня-липня 2021 року пологівські, більмацькі та розівські платники податків сплатили до місцевих скарбниць 270,5 мільйона гривень, що на 38,6 мільйонів або 16 відсотків перевищує показник минулого року. Про це повідомила начальниця Пологівського відділу камеральних перевірок управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків ГУ ДПС у Запорізькій області Світлана Бруй.

Найбільші суми надійшли від сплати податку на доходи фізичних осіб – 187 мільйонів гривень, що на 33 мільйона більше рівня минулого року.

У порівнянні з минулим роком на 2,6 мільйона гривень збільшилась плата за користування землею суб’єктами господарювання і фізичними особами. З початку року землекористувачі направили до казни 43,1 мільйона гривень плати за землю.

Платники єдиного податку з початку року сплатили 31,7 мільйона гривень, у тому числі фізичні особи – підприємці – 14 мільйонів.

Пологівські, більмацькі та розівські власники нерухомості спрямували до місцевих бюджетів 5 мільйонів гривень, що на 1,7 мільйона більше, ніж у минулому році.

 

Пологівські, більмацькі та розівські підприємці сплатили понад 31 мільйон гривень єдиного податку

За січень-липень до місцевих бюджетів від підприємців та підприємств, які перебувають на обліку в Пологівській ДПІ, надійшло 31,8 мільйонів гривень єдиного податку. Про це повідомила начальниця Пологівського відділу камеральних перевірок управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків Головного управління ДПС у Запорізькій області Світлана Бруй.

Зокрема, пологівські платники забезпечили  16,8 мільйонів, більмацькі – 11 мільйонів, розівські – 4 мільйона.

Найбільший внесок до місцевих бюджетів зробили сільгосптоваровиробники –                   16,5 мільйона та фізичні особи-підприємці –14 мільйона.

Позитивна динаміка зі сплати єдиного податку спостерігається за усіма категоріями платників, які обрали спрощену систему оподаткування.

 

Пологівські, більмацькі та розівські платники направили до бюджетів                             1,5 мільйона гривень екологічного податку

У січні-липні пологівські, більмацькі та розівські підприємства сплатили 1,5 мільйона гривень екологічного податку. Про це повідомила  начальниця Пологівського відділу камеральних перевірок управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків Головного управління ДПС у Запорізькій області Світлана Бруй.

Із загальної суми до державної скарбниці спрямовано 974 тисячі, до спеціального фонду місцевих бюджетів – 547 тисяч.

З початку року більшу частину надходжень забезпечили пологівські платники –                     1,3 мільйона, більмацькі суб'єкти господарювання перерахували 175 тисяч, розівські платники – 87 тисяч.

Усього на обліку в Пологівській ДПІ перебувають 309 платників екологічного податку.

 

Роз’яснення законодавства

 

            Повідомляйте органи ДПС про найманих працівників

            Пологівська ДПІ ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє, що відповідно до статті 24 Кодексу законів про працю України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та повідомлення про це відповідного органу ДПС.

            Постановою КМУ № 413 «Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 413) встановлено, що повідомлення про прийняття працівника на роботу (далі – Повідомлення) подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою (крім повідомлення про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації) до територіальних органів ДПС за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за формою, встановленою додатком до Порядку № 413 до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів:

            - засобами електронного зв’язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису;

            - на паперових носіях разом з копією в електронній формі;

            - на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше, аніж із п’ятьма особами.

            Повідомлення можливо подати за допомогою сервісу ДПС «Електронний кабінет» (https://cabinet.tax.gov.ua).

            Режим «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету забезпечує можливість створення платником податкової, фінансової, статистичної звітності, звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, у тому числі Повідомлення, підписання і подання такої звітності до контролюючих органів.

            Для формування Повідомлення в режимі «Введення звітності» платник самостійно встановлює фільтр за параметрами: рік, період, щодо якого здійснюється звітування, за допомогою кнопки «Створити» обирає тип форми «J(F)30 Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

            Із запропонованого переліку форм обирає форму «J(F)3001001» Повідомлення про прийняття працівника на роботу», зазначає відповідний територіальний орган ДПС (регіон, район) в полі «Код ДПІ» (за замовчуванням встановлено орган ДПС за місцем основної реєстрації) та натискає кнопку «Створити».

            Після виконання зазначених дій відкривається бланк Повідомлення, який роботодавець заповнює на основі власних даних, зберігає та відправляє до ДПС. Підтвердженням прийняття Повідомлення буде надходження квитанції №2, в якій зазначається результат обробки.

 

            Яку відповідальність несе роботодавець за несплату (несвоєчасну сплату) єдиного внеску?

            Пологівська ДПІ ГУ ДПСу  Запорізькій області повідомляє, що відповідно до ч. 12             ст. 9 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

            У разі несвоєчасної сплати або не в повному обсязі єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 20 відсотків несплачених або несвоєчасно сплачених сум єдиного внеску. За несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів) накладається штраф у розмірі 10 відсотків таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум. На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку               0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення.

            Крім того, за порушення порядку нарахування, обчислення і строків сплати єдиного внеску посадові особи платників єдиного внеску несуть адміністративну відповідальність.

            Також податківці інформують, що несплата або несвоєчасна сплата єдиного внеску, у тому числі авансових платежів, у сумі, що не перевищує трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, – тягне за собою накладення штрафу від сорока до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, за повторне за рік вчинення таких дій – від ста п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

            Несплата або несвоєчасна сплата єдиного внеску, у тому числі авансових платежів, у сумі більше трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – тягне за собою накладення штрафу від вісімдесяти до ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, за повторне за рік вчинення таких дій – від ста п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

            Хто не подає одноразову (спеціальну) добровільну декларацію?

            Пологівська ДПІ ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє. Одноразове (спеціальне) добровільне декларування проводиться з 1 вересня 2021 року до 1 вересня 2022 року.

            Декларантами не можуть бути:

            - особи, які станом на дату початку періоду одноразового добровільного декларування є малолітніми/неповнолітніми або недієздатними особами;

            - подавали або мають подавати декларації відповідно до законів, що визначають чи визначали правові та організаційні засади у сфері запобігання корупції (крім тих, які претендували або претендують на зайняття посад, перебування на яких вимагає чи вимагало від особи подання відповідної декларації, та не були призначені або обрані на відповідні посади);

            - особи, по відношенню до яких з боку України застосовані спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до Закону України «Про санкції».

 

            Щодо можливості скористатися податковою знижкою

            Пологівська ДПІ  повідомляє. Платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу за наслідками звітного податкового року, частину суми процентів, сплачених ним за користування іпотечним житловим кредитом, що визначається відповідно до ст. 175 Податкового кодексу України (п.п. 166.3.1 ст. 166 ПКУ).

            Кредитні договори платника податку, який бажає нарахувати податкову знижку на частину суми процентів, сплачених ним за користування іпотечним житловим кредитом, повинні відповідати, зокрема, таким умовам:

            - у кредитному договорі необхідно зазначити, що ціллю його надання є придбання (будівництво) житла, яке приймається кредитором у заставу;

            - до кредитного договору в обов’язковому порядку має бути укладений договір іпотеки (застави) нерухомого майна, що придбавається чи будується, який є невід’ємним доповненням до такого кредитного договору;

            - договір іпотеки (застави) обов’язково має бути нотаріально посвідченим.

            Платник податку - резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом за умови наявності документального підтвердження витрат:

            -  кредитного договору та нотаріально завіреного договору іпотеки;

            - відповідних платіжних документів, в яких чітко визначено суму сплачених відсотків за користування іпотечним кредитом та прізвище, ім’я, по-батькові платника податку як платника цих процентів (рахунок з відбитком каси про перерахування коштів, платіжне доручення банку з відміткою про перерахування коштів);

            - паспорта платника податку з позначкою про реєстрацію за місцезнаходженням житлового будинку (квартири, кімнати), щодо якого оформлено іпотечний житловий кредит.

            Для прискорення проведення податковим органом розрахунку сум, що підлягають поверненню з бюджету, і забезпечення правильності визначення зазначених сум доцільно надавати до податкового органу копії зазначених документів.

            Податкова декларація про майновий стан і доходи подається формою, затвердженою наказом МФУ від 02.10.15 №859 (у редакції від 25.04.2019 №177).

            Розрахунок суми податку, на яку зменшуються податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб, у зв’язку із використанням права на податкову знижку здійснюється в окремому додатку ФЗ.

            Для громадян, які подають декларацію з метою отримання податкової знижки за               2020 рік, строки для подання декларації - по 31.12.2021 (включно).

            Подання податкових декларацій в електронній формі у режимі онлайн здійснються через Електронний кабінет платника, вхід до якого здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua.

 

            Правила оформлення працівників ФОПа на роботу

            Пологівська ДПІ нагадує Правила оформлення фізособою-підприємцем найманих працівників на роботу, регулюються нормами КЗпП України та є однаковими майже для всіх роботодавців.

            Документом, який розпочинає оформлення будь-якого працівника – є заява про прийняття на роботу від потенційного працівника, в якій має бути зазначена дата початку роботи й посада.

            В обов’язковому порядку потенційний працівник має надати наступні документи:

            паспорт або інший документ, який посвідчує особу;

            ідентифікаційний код (РНОКПП);

            трудову книжку, якщо людина працюватиме у ФОПа за основним місцем роботи;

            якщо робота вимагає спеціальних знань – то диплом, сертифікат або інший документ про освіту також може бути витребуваний.

            Додатково можуть бути подані наступні документи:

            довідка про стан здоров'я;

            документи, що підтверджують право на пільги (для пільговиків, осіб з інвалідністю, батьків неповнолітніх дітей або дітей-інвалідів);

            інші документи, в т. ч. військовий квиток для військовозобов'язаних тощо;

            Наступний крок – це укладення трудового договору. Тому варто звернути увагу щодо форми та змісту трудового договору, роботодавцем в якому виступає ФОП. Так, трудовий договір між ФОП та найманим працівником укладається письмово у двох примірниках по одному для кожної із сторін. Важливо пам’ятати, що із положень КЗпП було виключено положення, яке передбачало реєстрацію трудового договору у державній службі зайнятості. Щодо змісту трудового договору слід зазначити, що умови трудового договору, які погіршують становище працівників порівняно із законодавством України про працю, є недійсними. Таким чином, до трудового договору слід включити наступні умови: строк договору, обов’язки працівника та роботодавця, робочий час, вихідні дні, тривалість щорічної оплачуваної відпустки, порядок вирішення спорів, оподаткування заробітної плати тощо;

            Надалі роботодавець має видати наказ про прийняття працівника на роботу. Також слід пам’ятати, що роботодавець зобов’язаний повідомити територіальний орган ДПС України про прийняття працівника, перш ніж допустити його до роботи. Окрім цього, на роботодавця покладається обов’язок ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку та його посадовою інструкцією, визначити працівникові робоче місце, забезпечити його необхідними для роботи засобами та проінструктувати з техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці та протипожежної охорони;

            Надалі роботодавець протягом 5 робочих днів вносить відповідний запис у трудову книжку працівника. В контексті оформлення трудових книжок варто зазначити, що 5 лютого 2021 року Верховна Рада України ухвалила» https://ips.ligazakon.net/document/view/t211217?utm_source=biz.ligazakon.net&utm_medium=news&utm_content=bizpress01. Документ встановлює п'ятирічний перехідний період для включення до Державного реєстру відомостей з паперових трудових книжок про трудову діяльність працівника. Разом з тим, протягом цього періоду застосовуватиметься як паперова трудова книжка, так і електронна форма уже наявних або внесених відомостей про трудову діяльність працівника з Державного реєстру.

            Також ФОПу, як і всім роботодавцям, слід оформити особову справу працівника, яка ведеться відповідно до «Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях», затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 року     №1000/5.

            Підсумовуючи вищезазначене, слід навести перелік основних кадрових документів, які мають бути у ФОПа-роботодавця. Серед них:

            примірник трудового договору;

            наказ про прийняття на роботу, про звільнення, про зміну умов та оплати праці тощо;

            правила внутрішнього трудового розпорядку;

            положення про оплату праці, у якому зазначено порядок і терміни виплати заробітної плати;

            положення про заохочення та преміювання;

            штатний розпис;

            посадові (робочі) інструкції;

            інструкції з охорони праці (за необхідності);

            табель обліку використання робочого часу;

            графік відпусток;

            повідомлення, заява й наказ про надання відпустки;

            відомість нарахування та виплати заробітної плати.

            Всі вказані документи ФОП зобов’язаний оформити та упорядковано зберігати з можливістю надати необхідні документи при проведенні перевірок тощо.

 

            Податкова знижка за освіту дитини: не забудьте про підтвердні документи

            Пологівська ДПІ нагадує, що відповідно до ст.166 п.166.3 Податкового кодексу України подати декларацію з метою отримання податкової знижки мають право громадяни, які понесли витрати на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім'ї першого ступеня споріднення.

            Тобто, право на отримання податкової знижки мають платник податку та/або члени сім’ї першого ступеня спорідненості (батьки, чоловік, дружина, діти, у тому числі усиновлені).

            Особа, що хоче отримати виплату повинна відповідати наступним критеріям:

            мати громадянство України та реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП), крім випадків, коли особа через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття РНОКПП та офіційно повідомила про це відповідний контролюючий орган і має про це відмітку у паспорті;

            не бути приватним підприємцем;

            загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не перевищує суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена на суму страхових внесків до Накопичувального пенсійного фонду загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, а у випадках передбачених законом – обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду.

            Для отримання податкової знижки на навчання необхідно звернутися до територіального органу ДПС за місцем реєстрації платника податків.

            Документи, що підтверджують право на податкову знижку на навчання:

            заява із зазначенням реквізитів рахунку для перерахування відшкодування;

            копія паспорта та РНОКПП особи, яка сплатила за навчання, крім випадків, коли особа через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття РНОКПП та офіційно повідомила про це відповідний контролюючий орган і має про це відмітку у паспорті (якщо за навчання сплачує член сім’ї);

            копія паспорта (свідоцтва про народження) особи, яка навчається;

            податкова декларація про майновий стан і доходи за формою;

            відповідні платіжні та розрахункові документи, зокрема, квитанції, фіскальні або товарні чеки, прибуткові касові ордери щодо суми сплачених коштів за вказаний період;

            договір з навчальним закладом, в якому обов’язково повинно бути відображено вартість навчання та строк оплати;

            довідка про заробітну плату за звітний період з обов’язковим включенням сум утримуваних податків;

            документи, що підтверджують ступінь споріднення у разі компенсації вартості навчання членом сім’ї першого ступеня споріднення (наприклад, свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб).

            Копії документів, які подані на підтвердження платником податків витрат та копії договорів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з податковою декларацією, а оригінали цих документів не надсилаються територіальному органу Державної податкової служби України, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого Податковим кодексом.

            Якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначає в податковій декларації лише реквізити електронного розрахункового документа.

            Граничний термін подання податкової декларації для реалізації права на податкову знижку за 2021 рік – 31 грудня 2021 року. Податкову декларацію для отримання податкової знижки можна подати як особисто, так і в електронній формі, скориставшись сервісом «Електронний кабінет платника».

            Сума, що має бути повернена платнику податку, зараховується на його банківський рахунок, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, зазначену в декларації, протягом 60 календарних днів після надходження такої податкової декларації.

 

            Закон про одноразове добровільне декларування фізичними особами належних їм активів

            Пологівська ДПІ повідомляє. що верховною Радою прийнято Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету» № 1539-ІХ (далі – Закон №1539).

            Законом №1539 врегульовано особливості застосування одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб, під яким розуміється, що «Одноразове (спеціальне) добровільне декларування — це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною пунктом 3 цього підрозділу, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 1 січня 2021 року.

            Одноразове (спеціальне) добровільне декларування проводиться з 1 вересня 2021 року до 1 вересня 2022 року (далі — період одноразового (спеціального) добровільного декларування) та передбачає сплату збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування в порядку, строки і розмірах, встановлених цим Кодексом, та виконання інших умов, визначених цим підрозділом.

            Подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації не є окремим спеціальним порядком офіційного визнання або підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на активи, щодо яких подається така одноразова (спеціальна) добровільна декларації».

            Згідно із Законом №1539, «Збір з одноразового (спеціального) добровільного декларування — це одноразовий обов'язковий платіж, розмір якого самостійно розраховується декларантом з вартості належних йому активів з урахуванням ставок такого збору, визначених цим підрозділом, та відображається ним в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації.

            Законом №1539 передбачено, що «Скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням можуть фізичні особи — резиденти, у тому числі самозайняті особи, а також фізичні особи, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання (набуття) об'єктів декларування чи на момент нарахування (отримання) доходів, за рахунок яких були отримані (набуті) об'єкти декларування, і які відповідно до цього Кодексу є чи були платниками податків».

            Законом №1539:

            внесено зміни до статті 172 Податкового кодексу, якими запроваджується оподаткування доходів від продажу нерухомого майна з врахування витрат пов’язаних з таким придбанням;

            передбачено, що декларантами не можуть бути особи, які за будь-який період, починаючи з 1 січня 2010 року, які виконують або виконували в Україні визначені публічні функції, передбачені в пункті 37 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» а також особи, по відношенню до яких з боку України застосовані спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до Закону України «Про санкції»;

            визначено, що об'єктами декларування не можуть бути активи декларанта, які обліковуються (знаходяться) на рахунках фінансових установ та/або розташовані (зареєстровані) на території країни, визнаною державою — агресором згідно із законом чи мають джерело походження з такої країни;

            конкретизовано, що одноразова (спеціальна) добровільна декларація подається виключно декларантом в електронній формі;

            встановлено, що у разі одноразового (спеціального) добровільного декларування коштів у національній та іноземній валюті та/або банківських металах, які на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації розміщені на спеціальних рахунках в банках України, вони мають зберігатись на таких спеціальних рахунках до закінчення періоду проведення заходів щодо встановлення джерел походження цих активів у випадках, передбачених законодавством у сфері фінансового моніторингу;

            конкретизовано, склад та обсяг активів, джерела одержання (набуття) яких у разі невикористання фізичною особою права на подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, вважаються такими, з яких повністю сплачено податки і збори відповідно до податкового законодавства, зокрема, в частині визначення вартості нерухомого майна;

            встановлено, що сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування здійснюється декларантом протягом тридцяти календарних днів з дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації;

            узгоджено терміни та особливості проведення камеральної перевірки питання одноразової (спеціальної) добровільної декларації та визначені підстави для проведення документальної позапланову невиїзної перевірки;

            Закон №1539 спрямований на стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету.

 

            QR-код не є обов’язковим реквізитом у чеку

            Пологівсська ДПІ інформує про наступне. З 1 серпня 2021 року набули чинності нові вимоги до форми та змісту розрахункових документів, які формують реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

            Зміни до форми та змісту розрахункових документів (чеків РРО/ПРРО) стосуються обов’язкової наявності в них:

            -відображення найменування суб’єкта господарювання;

            -зазначення валюти операції;

            -найменування платіжної системи;

            -QR-коду (за наявності).

            ДПС наголошує, що QR-код це не обов’язковий реквізит у чеку, але має містити у собі обов’язкову інформацію за наявності в чеку та покликаний спростити процедуру надсилання на абонентський номер та/або адресу електронної пошти споживача фіскального чеку продавцем.

            У разі наявності QR-коду у фіскальному чеку сам QR-код має містити в собі таку обов’язкову інформацію:

            -код автентифікації повідомлення (МАС) цього чеку;

            -дату та час здійснення розрахункових операцій;

            -фіскальний номер касового чека/фіскальний номер електронного касового чека в межах зміни;

            -суму розрахункової операції;

            -фіскальний номер РРО/ПРРО, на якому він сформований.

            Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 109.10).

            Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

 

            Хто сплачує податки за договорами оренди землі, укладеними між громадянами

            Пологівська ДПІ пояснює. У разі отримання доходів від надання в оренду (суборенду, емфітевзис) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю іншій фізичній особі – орендарю, яка не є податковим агентом (самозайнятою особою), орендодавцю (громадянину) слід такі доходи включити до податкових зобов’язань податкової декларації про майновий стан і доходи за результатами року та сплатити податок на доходи фізичних осіб і військовий збір з таких доходів за своєю податковою адресою.

            Такий орендодавець самостійно нараховує та сплачує податок до бюджету в строки, встановлені Податковим кодексом України для квартального звітного (податкового) періоду, а саме: сплатити необхідно протягом 40 календарних днів, після останнього дня такого звітного (податкового) кварталу.

            Суми отриманого доходу, сплаченого протягом звітного податкового року податку та податкового зобов'язання за результатами такого року відображаються у річній податковій декларації, яку необхідно подати до 01 травня року, що настає за звітним.

            Відповідно до вимог Податкового кодексу України доходи від продажу сільськогосподарської продукції, вирощеної на власних земельних ділянках площею понад             2 гектари, та доходи від надання власних земельних ділянок в оренду іншій фізичній особі, підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 % і військовим збором за ставкою 1,5 %.

 

            2. Як єдинникам 1-ї групи, які були звільнені від сплати єдиного внеску за січень-травень 2021 року, заповнити звітність?

            Тимчасово звільняються від нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, і належать до першої групи платників єдиного податку, в частині сум, що підлягають нарахуванню, обчисленню та сплаті такими особами за періоди з 01 по 31 грудня 2020 року, з 01  січня по 31 травня 2021 року за себе (п.п. 9 прим. 10.1 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»).

            Такі особи можуть прийняти рішення про нарахування, обчислення та сплату єдиного внеску за зазначені періоди в розмірах та порядку, визначених Законом № 2464. У такому разі інформація про сплачені суми зазначається у звітності про нарахування єдиного внеску за звітний період.

            Періодом, за який фізичні особи – підприємці – платники єдиного внеску подають звітність до контролюючого органу (звітним періодом), є календарний рік (абз. п’ятий частини восьмої ст. 9 Закону № 2464).

            Підприємці – платники єдиного податку першої – третьої груп подають у складі податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи за формою, затвердженою наказом МФУ від 19.06.2015 №578 (у редакції від 09.12.2020 №752):

            - додаток 1 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску», який передбачає розд. 9 «Визначення сум нарахованого доходу застрахованих осіб та сум нарахованого єдиного внеску».

            Отже, підприємці – платники єдиного податку першої групи, які відповідно до п.п. 9 прим. 10.1 розд. VIII Закону № 2464 звільняються від сплати єдиного внеску, графи 2 – 4 розд. 9 Додатка 1 в розрізі рядків січень, лютий, березень, квітень, травень звітного 2021 року заповнюють наступним чином:

            - у графі 2 «Самостійно визначена сума, на яку нараховується єдиний внесок з урахуванням максимальної величини»,

            - у графі 3 «Розмір єдиного внеску»,

            - 4 у графі «Сума нарахованого єдиного внеску»

            на паперових носіях проставляються прочерки, в електронній формі – поле залишається незаповненим.

 

            Повідомлення за ф. № 20-ОПП: термін подання

            Платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку (п. 63.3 ст. 63 ПКУ).

            Об’єктами оподаткування і об’єктами, пов’язаними з оподаткуванням, або через які провадиться діяльність є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів.

            Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП (форма якого наведена у дод. 10 до Порядку № 1588), подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків (п. 8.4 розд. VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом МФУ від 09.12.2011 № 1588).

            Платники податків можуть подати повідомлення за ф. № 20-ОПП засобами електронного зв’язку в електронній формі.

            Початком перебігу 10-денного строку є дата набуття права платником щодо об’єкту оподаткування відповідно до правовстановлюючих документів чи документів, що підтверджують право користування, розпорядження об’єктом оподаткування.

 

            Програмні РРО: виправлення помилково проведеної операції «службова видача»/ «службове внесення»

            Скасування (виправлення) помилково проведеної операції «службова видача» або «службове внесення» через програмний РРО (ПРРО) виконується шляхом проведення зворотної операції на таку помилкову суму або сторнування проведеної операції із реєстрацією цих операцій на фіскальному сервері.

            Так, у разі помилково проведеної через ПРРО операції:

            «службова видача» – проводиться операція «службове внесення» на таку саму суму;

            «службове внесення» проводиться шляхом наступної реєстрації операції «сторно».

 

            За якими ставками оподатковуються доходи, що підлягають добровільному декларуванню?

            21 липня 2021 року набрали чинності окремі норми Закону України  від 15 червня 2021 року № 1539-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету» (далі –  Закон № 1539-IX), відповідно до якого внесено зміни, зокрема, до Податкового кодексу України в частині проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб, яке відбуватиметься з 1 вересня 2021 року до 1 вересня 2022 року.

             Сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування щодо задекларованих об’єктів визначається шляхом застосування до бази для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування таких ставок, зокрема: 

            5% щодо валютних цінностей на рахунках у банках в Україні, а також інших активів, що знаходяться (зареєстровані) в Україні; 

            9% щодо валютних цінностей на рахунках в іноземних фінансових установах, а також з інших активів, що знаходяться за кордоном;

            2,5% щодо номінальної вартості державних облігацій України з терміном обігу більше ніж 365 днів без права дострокового погашення, придбаних декларантом у період з 1 вересня 2021 року до 31 серпня 2022 року до подання Декларації. 

            Як альтернативу платник податків може обрати ставку 6%, 11,5%, 3% відповідно із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно.

 

            Платникам єдиного внеску: виправлення помилки у Додатку 1 до Розрахунку

            Якщо платнику єдиного внеску поза межами звітного (податкового) періоду необхідно одночасно уточнити інформацію щодо реквізитів та сум нарахованого єдиного внеску стосовно застрахованих осіб у додатку 1 «Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам» до Розрахунку, поданого з типом «Звітний» або «Звітний новий», подається  Розрахунок з типом «Уточнюючий» (п.п.7 п. 9 Порядку, затвердженого наказом МФУ від 13.01.2015 № 4 (у редакції від 15.12.2020 № 773)).

            У Розрахунку з типом «Уточнюючий» для заміни одного помилкового рядка іншим потрібно виключити помилкову інформацію та ввести правильну інформацію, тобто повністю заповнити два рядки, один з яких виключає попередньо внесену інформацію, а другий вносить правильну.

            Потім формується Розрахунок з типом «Уточнюючий» для коригування показників єдиного внеску у порядку, визначеному абзацом шостим п. 6 розд. V Порядку з використанням типів нарахувань 2 та 3.

            Отже, якщо у Додатку 1 до Розрахунку одночасно уточняються реквізити та суми нарахованого єдиного внеску, то подаються два окремих Розрахунки з типом «Уточнюючий»:

            - Розрахунок з типом «Уточнюючий» з Додатком 1, у якому проводиться коригування реквізитів з використанням ознак «1» (рядок на виключення) та «0» (рядок на введення),

            - та Розрахунок з типом «Уточнюючий» з Додатком 1, у якому проводиться коригування сум нарахованого єдиного внеску з використанням типів нарахувань 2 та 3.

 

            Податок на нерухомість: який розмір ставки?

            Ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування (п.п. 266.5.1  ст. 266 ПКУ).

            Якщо органи місцевого самоврядування населених пунктів на лінії зіткнення не прийняли рішень про встановлення ставок на об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості на 2020 рік, такий податок до прийняття відповідного рішення сплачується виходячи з норм ПКУ із застосуванням їх ставки у розмірі 0,5% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2020 року, за 1 кв. метр бази оподаткування (п. 59 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).

 

            Отримання податкового номера на дітей через електронний кабінет

            Щоб зареєструвати дитину в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків (Державний реєстр), засобами Електронного кабінету один із батьків може подати в електронному вигляді заяву для реєстрації в Державному реєстрі (присвоєння податкового номера) на дітей.

            У приватній частині Електронного кабінету (режим «ЕК для громадян») можна подати заяву за формою № 1ДР (Облікова картка фізичної особи – платника податків (1ДР)) з використанням кваліфікованого електронного  підпису.

            До заяви необхідно додати:

            -  скановану копію свідоцтва про народження дитини,

            - скановану копію документа, що посвідчує особу одного із батьків (якщо в документах, що посвідчують особу, відсутня інформація про реєстрацію місця проживання/перебування особи або така інформація внесена до безконтактного електронного носія, який імплантовано у зазначені документи, необхідно додати документ про реєстрацію місця проживання/перебування).

            При поданні заяви за формою № 1ДР засобами Електронного кабінету обирається податковий орган, де один із батьків бажає отримати Картку платника податків.

            Результат опрацювання заяви відображається в Електронному кабінеті «Відповідь № 2 Фінальна».

            Отримання Картки платника податків здійснюється в ЦОП податкової служби з пред’явленням:

            - свідоцтва про народження дитини,

            - документа, що посвідчує особу одного із батьків (якщо в документах, що посвідчують особу, відсутня інформація про реєстрацію місця проживання/перебування особи або така інформація внесена до безконтактного електронного носія, який імплантовано у зазначені документи, необхідно додати документ про реєстрацію місця проживання/перебування).

 

            Підприємець – єдинник не подав звітність з єдиного внеску (форма Д5 (річна)) за періоди до 01.01.2021 року. Як подати цю звітність?

            Починаючи з 01.01.2021 року звітність про нарахування єдиного внеску подається у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) до контролюючого органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки та порядку, встановлені ПКУ (п. 4 частини другої ст. 6 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»).

            Підприємці – платники єдиного податку першої – третьої груп подають звітність про нарахування єдиного внеску у складі податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця  за формою, затвердженою наказом МФУ від 19.06.2015 №578 (у редакції від 09.12.2020 №752):

            - додаток 1 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску», який є її невід’ємною частиною.

            Декларація за оновленою формою подається, починаючи зі звітних податкових періодів 2021 року (п. 2 Наказу № 752).

            Тобто, починаючи зі звітних податкових періодів 2021 року, у разі необхідності подання звітності по єдиному внеску за періоди до 2021 року, яка не була подана, така звітність подається згідно з Додатком 1 у складі Декларації за формою, чинною на момент подання.

            Отже, якщо підприємець – платник єдиного податку першої – третьої групи не подавав за минулі періоди до 01.01.2021 року додаток 5 «Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску», то він подає Додаток 1 у складі Декларації з типом форми «Звітна».

 

            Програмні РРО: одночасне використання електронної печатки та/або електронного підпису на декількох ПРРО

            Чинним законодавством не передбачено обмежень щодо кількості електронних печаток під час їх реєстрації суб’єктом господарювання, який має декілька програмних РРО.

            При застосуванні електронної печатки суб’єкта господарювання на ПРРО фіскальним сервером ДПС не встановлено обмежень її використання кількома ПРРО одночасно.

            При цьому за допомогою одного сертифіката електронного підпису можна працювати одночасно тільки одному касиру на одному ПРРО.

            Тобто, у разі одночасного використання суб’єктом господарювання декількох ПРРО, необхідно мати відповідну кількість зареєстрованих касирів стосовно яких були подані повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів.

 

            Одноразове добровільне декларування. Хто не може бути декларантом з                                   1 вересня?

            Одноразове (спеціальне) добровільне декларування проводиться з 1 вересня 2021 року до 1 вересня 2022 року.

            Декларантами не можуть бути:

            -  особи, які станом на дату початку періоду одноразового добровільного декларування є малолітніми/неповнолітніми або недієздатними особами;

             - подавали або мають подавати декларації відповідно до законів, що визначають чи визначали правові та організаційні засади у сфері запобігання корупції (крім тих, які претендували або претендують на зайняття посад, перебування на яких вимагає чи вимагало від особи подання відповідної декларації, та не були призначені або обрані на відповідні посади);

            - особи, по відношенню до яких з боку України застосовані спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до Закону України «Про санкції».

 

            Платникам єдиного внеску: коригування показників за періоди до 01.01.2021

            Наказом МФУ від 13.01.2015 № 4 (у редакції від 15.12.2020 № 773) затверджені:

            - форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску,

            - Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску.

            У разі коригування показників, відображених у Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за ф. 1ДФ за періоди до 01.01.2021, реквізити додатка 4 «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» до Розрахунку з типом «Уточнюючий» заповнюється наступним чином:

            •          у рядку 01 відмічається відповідна клітинка 013 «Уточнюючий»;

            •          у рядку 02 відображаються:

            - навпроти напису «Звітний (податковий) період» зазначається рік, квартал;

            - номер місяця у кварталі для додатка 4ДФ до Розрахунку з типом «Уточнюючий» за періоди до 01.01.2021 завжди приймає значення – «3»;

            - номер Розрахунку, до якого додається додаток 4ДФ – проставляється «1»;

            - номер додатка до Розрахунку – проставляється «1».

            При цьому, заповнюються всі необхідні реквізити, зокрема, рядки 031;032.

 

            Відображення в інтегрованій картці платника даних податкової звітності

            Інтегрована картка платника (ІКП) – це форма оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу.

            Первинні показники, які відображаються у підсистемі, що забезпечує обробку звітності та платежів, є показниками форм податкової звітності та звітності з єдиного внеску.

Після повного внесення даних Документа звітності такий документ отримує статус «Повністю введено».

            Дані Документів звітності зі статусом «Повністю введено», поданих платниками у законодавчо встановлені терміни, а також поданих з порушенням термінів подання, але до настання граничного строку сплати грошового зобов’язання за такими Документами звітності, відображаються в ІКП датою, що відповідає даті граничного терміну сплати грошових зобов’язань за такими Документами звітності.

            Дані Документів звітності зі статусом «Повністю введено», поданих платниками після настання граничного строку сплати грошового зобов’язання, а також дані уточнюючих Документів звітності, відображаються в ІКП датою подання таких Документів звітності до податкового органу (якщо інше не визначено в алгоритмі відображення даних первинних показників в ІКП для форми Документа звітності).

            При цьому за уточнюючими Документами звітності в ІКП відображається різниця між грошовим зобов’язанням, зазначеним у поданому раніше Документі звітності, та грошовим зобов’язанням, розрахованим з урахуванням виявлених платником помилок, штрафу та пені (у разі заниження грошового зобов’язання), визначені самостійно платником, якщо інше не передбачено формою Документа звітності.

            Отже, дані Документів звітності відображаються в ІКП:

            •          датою, що відповідає даті граничного терміну сплати грошових зобов’язань за такими Документами звітності – у разі подання звітності:

            - у законодавчо встановлені терміни для такого подання,

            - з порушенням термінів подання, але до настання граничного строку сплати грошового зобов’язання;

            •          датою подання Документів звітності до податкового органу (якщо інше не визначено в алгоритмі відображення даних первинних показників в ІКП) – у разі подання звітності:

            - після настання граничного строку сплати грошового зобов’язання,

             - уточнюючих,

            - за звітний (податковий) період, на який припадає дата ліквідації платника.

            Зазначені норми визначені «Порядком ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску», затвердженого наказом МФУ від 12.01.2021 № 5.

 

            Чи може платник ПДВ виправити помилку, допущену при заповненні скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної?

              Платник податку не може виправити помилку, допущену при заповненні скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

             При цьому, у випадку отримання другої квитанції з повідомленням про помилки, такий платник їх усуває та протягом 10 робочих днів з наступного дня після набрання чинності рішенням комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування повторно направляє до ДПС Скаргу з додатками.

             На період з 18.03.2020 до дня закінчення карантину (дата якого буде визначена відповідним законодавчим актом) не застосовуються граничні строки (10 робочих днів) для подання Скарг на рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН, що були прийняті (дата прийняття рішення) з 03.03.2020 та по яких відсутні вже подані до комісії центрального рівня скарги з прийнятими відповідними рішеннями

              Водночас, якщо після реєстрації Скарги в ДПС платник виявив помилку в даних, по яким не проводиться автоматизована перевірка, то до моменту прийняття рішення комісією центрального рівня він має право надіслати заяву про відкликання Скарги та повторно подати Скаргу до комісії центрального рівня з урахуванням законодавчо встановлених строків.

 

            Коли підприємці - єдинники, що мають основне місце роботи, подають Додаток 1 до  Декларації платника єдиного податку?

            Підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, які мають основне місце роботи, звільняються від сплати за себе єдиного внеску за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску (частина шоста ст. 4 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»).

            Підприємці – платники єдиного податку першої – третьої груп подають у складі податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця, затвердженої наказом МФУ від 19.06.2015 № 578 (у редакції від 09.12.2020 № 752), додаток 1 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» (Додаток 1).

            Отже, підприємці – платники єдиного податку першої – третьої груп, які мають основне місце роботи, та за яких роботодавцем сплачено єдиний внесок у розмірі не менше мінімального страхового внеску за всі календарні місяці звітного періоду, Додаток 1 до Декларації не заповнюють та не подають.

                        Якщо роботодавцем у звітному періоді єдиний внесок нараховувався та сплачувався у розмірі менше мінімального страхового внеску (наприклад, коли працівник працював неповний місяць у зв’язку з прийняттям/звільненням в середині місяця) або не нараховувався та не сплачувався (наприклад, у зв’язку із перебуванням працівника повний місяць у відпустці за свій рахунок), то такі підприємці зобов’язані самостійно визначити базу нарахування за такі місяці у розмірі не менше мінімальної заробітної плати та відобразити у графі 2 розд. 9 Додатка 1.

            При цьому, за місяці, за які роботодавцем сплачено єдиний внесок у розмірі не менше мінімального страхового внеску, у графі 2 розд. 9 Додатка 1 в паперовому вигляді проставляються прочерки, в електронному варіанті – поля залишаються не заповненими.

 

            Електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом

               Відповідно до змін, внесених до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб – підприємців, які набрали чинності 07.11.2020,  електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до ПКУ, законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями, від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» без укладення відповідного договору.

              Керівник платника податків визначає, змінює перелік уповноважених осіб платника податків, які наділяються правом підписання, подання, отримання ними документів та інформації через електронний кабінет від імені платника податків, та визначає їхні повноваження.

              Платник податків стає суб’єктом електронного документообігу після надсилання до контролюючого органу першого будь-якого електронного документа у встановленому форматі з дотриманням вимог Закону № 851 та Закону № 2155.

              Електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом припиняється виключно у випадках:

              отримання інформації від кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг про завершення строку чинності (або скасування) кваліфікованого сертифіката відкритого ключа керівника платника податків;

             отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань про зміну керівника платника податків;

               отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань про державну реєстрацію припинення юридичної особи;

             наявності в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків інформації про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця чи незалежної професійної діяльності фізичної особи;

             наявності в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків інформації про закриття реєстраційного номера облікової картки платника податків у зв’язку зі смертю.

 

ГУ ДПС у Запорізькій області інформує

 

Запорізький бізнес поповнив державну скарбницю на шість мільярдів гривень

У січні-липні запорізькі платники податків спрямували до державного бюджету 6 мільярдів                 236 мільйонів гривень. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, сплачена сума на 1 мільярд 408 мільйонів гривень або на 29 відсотків перевищила минулорічний рівень.

Серед найбільших надходжень – 2 мільярди 563 мільйони гривень податку на додану вартість, що на 463 мільйони гривень або на 22 відсотки більше, ніж за сім місяців 2020 року.

Роботодавці і мешканці регіону перерахували до скарбниці 1 мільярд 809 мільйонів гривень податку на доходи фізичних осіб. Зростання до показника аналогічного періоду минулого року склало 282 мільйони гривень або 18 відсотків.

Підприємства і установи забезпечили до бюджету 558 мільйонів гривень податку на прибуток, це на 134 мільйони гривень або на 32 відсотки більше, ніж роком раніше.

За користування надрами компанії і підприємці направили 508 мільйонів гривень рентної плати, збільшивши відрахування до минулорічних даних на 405 мільйонів гривень.

Також суб'єкти господарювання області сплатили до державного бюджету 458 мільйонів гривень військового збору (+83 мільйони гривень або 22 відсотки), 165 мільйонів гривень екологічного податку (+36 мільйонів гривень або 28 відсотків) тощо.

 

З банківських процентів запоріжців держбюджет отримав майже 26 мільйонів гривень

За сім місяців фінансові установи регіону перерахували до державного бюджету 25 мільйонів 878 тисяч гривень податку на доходи фізичних осіб. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, лише у липні з нарахованих процентів вкладників скарбниця отримала понад три мільйони гривень.

Найбільші суми з початку року перерахували суб'єкти господарювання обласного центру –               25 мільйонів 624 тисячі гривень, а також мелітопольські платники – 252 тисячі гривень.

Нагадаємо, ставка податку на доходи фізичних осіб з процентів від вкладів у фінансових установах складає 18 відсотків. Відповідальним за утримання і перерахування ПДФО до бюджету є банки, кредитні спілки тощо. Податок необхідно сплачувати не пізніше 30 календарних днів, наступних за місяцем, в якому був нарахований дохід. У серпні граничний термін сплати припадає на 30 число.

Відповідно до статті 170.4. Податкового кодексу України у податковому розрахунку інформація про суми банківського рахунку або ощадного сертифіката чи вкладу члена кредитної спілки, нараховані проценти, а також відомості про вкладників не передаються до податкової служби і залишаються конфіденційними.

 

Запоріжці сплатили до місцевих бюджетів більше восьми мільярдів гривень

У січні-липні до бюджетів громад регіону надійшло 8 мільярдів 249 мільйонів гривень. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, сплата податків у порівнянні з аналогічним періодом минулого року зросла на 1 мільярд 382 мільйони гривень або на 20 відсотків.

Більшу частину надходжень сформував податок на доходи фізичних осіб – 5 мільярдів                      426 мільйонів гривень, це на 845 мільйонів гривень або на 18 відсотків більше, ніж за сім місяців                2020 року.

Запорізькі землекористувачі направили до скарбниць понад 1 мільярд гривень та перевищили минулорічну суму на 158 мільйонів гривень або на 19 відсотків. Зокрема, від юридичних осіб бюджети отримали 876 мільйонів гривень земельного податку і орендної плати, від фізичних осіб –                          129 мільйонів гривень.

Представники спрощеної системи оподаткування перерахували 970 мільйонів гривень єдиного податку та забезпечили зростання доходів до показника попереднього року на 182 мільйони гривень або на 23 відсотки. Так, від суб'єктів господарювання-юридичних осіб надійшло понад 120 мільйонів гривень, від підприємців-фізичних осіб – 733 мільйони гривень, від агровиробників – 116 мільйонів гривень.

Добувні компанії і приватні підприємці спрямували до бюджетів 218 мільйонів гривень рентної плати за користування надрами, що на 173 мільйони гривень більше, ніж торік.

Крім того, підприємства і установи сплатили 108 мільйонів гривень екологічного податку, 86 мільйонів гривень податку на прибуток, 59 мільйонів гривень рентної плати за спеціальне використання води тощо.

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь