ОХОРОНА ПРАЦІ НЕПОВНОЛІТНІХ
Праця є важливою умовою життєдіяльності людей , яка спрямована на створення матеріальних цінностей. Вона єднає в собі дві функції: засіб до життя і сфера ствердження особи, які відображені в орієнтуванні працівника на зміст праці, її відповідність його внутрішнім запитам, моральне задоволення роботою.
Зміни, що відбуваються у структурі зайнятості й попиту на робочу силу, як і до становища працівника на робочому місці, умов його праці, ставлять підвищені вимоги до безпеки праці.
Особливо потерпають від цього групи працюючих, що вже перебувають у невигідному становищі - це жінки, працівники похилого віку, неповнолітні.
Більшість неповнолітніх влаштовуючись на роботу не знають про те, що вони наділені законодавством спеціальним комплексом прав і деякі роботодавці користуються цим. Тому одним із чинників реалізації норм охорони праці є інформування осіб, що не досягли повноліття про їх права, гарантії, умови праці.
Охорона праці – це система забезпечення безпеки життя і здоров’я працівників в процесі трудової діяльності, що включає правові, соціально-економічні, організаційно-технічні, санітарно-гігієнічні, лікувально-профілактичні, реабілітаційні та інші заходи, що формують організаційно-правовий механізм реалізації конституційного права громадян на працю в умовах, що відповідають вимогам безпеки та гігієни.
Загальні питання охорони праці підлітків визначає стаття 11 Закону України «Про охорону праці» (редакція від 27.02.2021)
«Не допускається залучення неповнолітніх до праці на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, на підземних роботах, до нічних, надурочних робіт та робіт у вихідні дні, а також до підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми, відповідно до переліку важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, граничних норм підіймання і переміщення важких речей, що затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.
Неповнолітні приймаються на роботу лише після попереднього медичного огляду.
Порядок трудового і професійного навчання неповнолітніх професій, пов'язаних з важкими роботами і роботами із шкідливими або небезпечними умовами праці, визначається положенням, яке затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони праці.
Вік, з якого допускається прийняття на роботу, тривалість робочого часу, відпусток та деякі інші умови праці неповнолітніх визначаються законом.
Забороняється застосування праці осіб молодше вісімнадцяти років на важких роботах і на роботах зі шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах». Список таких робіт затверджено Наказом Міністерства охорони здоров’я України № 46 від 31 березня 1994 року. Це визначено у статті 190 Кодексу законів про працю.
У законодавстві України правовідносини регулюються главою ХІІІ Кодексу законів про працю (далі – КЗпП) та регламентує вік із якого допускається прийняття на роботу. Згідно статті 188 КЗпП не допускається прийняття на роботу осіб молодше 16 років.
Для підготовки молоді до праці допускається прийняття на роботу учнів загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних і середніх спеціальних навчальних закладів. Для того, щоб таке прийняття на роботу відповідало законодавству, необхідно дотримуватися ряду умов, а саме:
- допускається виконання тільки легкої роботи, що не завдає шкоди здоров’ю;
- виконання такої роботи не повинно порушувати процесу навчання. Тобто, мається на увазі, що ця робота не повинна відволікати від навчання чи погіршувати навчання учнів спеціальних навчальних закладів. Вона має виконуватися у вільний від навчання час, а не за його рахунок;
- досягнення неповнолітнім чотирнадцяти років, і жодних винятків з цього правила немає;
- згода одного з батьків чи особи, що його замінює.
Дотримання цих умов є обов’язковим. Саме тому, роботодавець не має права приймати на роботу учнів загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних і середніх спеціальних навчальних закладів, порушуючи хоча б одну із зазначених умов.
Роботодавець повинен забезпечити обов’язкове проходження працюючими у нього підлітками попереднього та наступних періодичних медичних оглядів до досягнення ними 21 року.
Розглядаючи питання охорони здоров’я молоді, яка працює, слід зробити акцент на наступному. Згідно статті 187 КЗпП (зі змінами) неповнолітні особи, що не досягли вісімнадцяти років, у трудових правовідносинах прирівнюються у правах до повнолітніх, а в галузі охорони праці, робочого часу, відпусток та деяких інших умов праці користуються пільгами, встановленими законодавством України.
Чинне трудове законодавство України висуває вимогу приділяти особливу увагу здоров’ю неповнолітнього працівника, як під час прийняття його на роботу, так і безпосередньо під час роботи.
Держава покладає обов’язок з охорони праці неповнолітніх на власників підприємств. З метою забезпечення сприятливих для здоров’я умов праці, профілактики травматизму і професійних захворювань, отруєнь та відвернення іншої можливої шкоди для здоров’я на підприємствах, в установах і організаціях різних форм власності повинні встановлюватися єдині санітарно-гігієнічні вимоги до організації виробничих процесів, пов’язаних з діяльністю людей, а також до якості машин, обладнання, будівель та інших об’єктів, які можуть мати шкідливий вплив на здоров’я. Створення сприятливих вимог праці молоді – гарантія ефективності праці. Від рівня охорони праці молоді залежить майбутній розвиток держави і суспільства взагалі. Тому важливо забезпечити на законодавчому рівні захист здоров’я не тільки неповнолітніх працівників, але й усієї працюючої молоді.
Молодь – це майбутнє держави, важлива складова успішного економічного розвитку суспільства, тому охорона праці неповнолітніх потребує значної уваги з боку влади.
Більмацьке відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області.
