A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Комиш-Зорянська селищна територіальна громада
Пологівського району Запорізької області

Пологівське управління ГУ ДФС у Запорізькій області інформує !

Дата: 01.09.2021 13:35
Кількість переглядів: 568

Пологівські, більмацькі та розівські підприємства перерахували понад                          13 мільйонів гривень податку на прибуток

За сім місяців пологівські, більмацькі та созівські компанії і установи сплатили до бюджеті усіх рівнів 13,2 мільйона гривень податку на прибуток. У порівнянні з аналогічним періодом минулого року надходження збільшились на 2,4 мільйона або на 22 відсотка. Про це повідомила начальниця Пологівського відділу камеральних перевірок управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків Головного управління ДПС у Запорізькій області Світлана Бруй.

Із загальної суми 11,8 мільйонів спрямовано до державного бюджету, 1,4 мільйона – до місцевих.

Так пологівські суб’єкти господарювання перерахували з прибутків 11,2 мільйона, більмацькі - 1,6 мільйона, розівські -  48 тисяч.

Усього на території обслуговування зареєстровано 133 платники податку на прибуток.

 

Пологівські, більмацькі та розівські власники нерухомого майна перерахували до місцевих скарбниць майже на 5 мільйонів гривень

            За сім місяців цього року місцеві бюджети поповнились на 4,9 мільйонів від сплати податку на нерухоме майно. Це на 1,7 мільйона або на 52 відсотка більше, ніж торік.

Як повідомила начальниця Пологівського відділу камеральних перевірок управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків Головного управління ДПС у Запорізькій області Світлана Бруй, власники  нерухомості-юридичні особи поповнили місцеві скарбниці на 3,8 мільйона. Від фізичних осіб-власників нерухомості скарбниці отримали 1,1 мільйона.

З початку року більшу частину надходжень забезпечили пологівські платники –                       3,6 мільйона, більмацькі – 680 тисяч, розівські – 647 тисяч.

Нагадуємо власникам нерухомого майна, що відповідно до п.п. 266.10.1 п. 266.10 ст. 266 Податкового кодексу України, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки  сплачується:

громадянами – протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;

юридичними особами – авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

 

Від пологівських, більмацьких та розівських  платників до бюджетів спрямовано 249,2 мільйона гривень ПДФО

За сім  місяців платники пологівські більмацькі та розівські платники сплатили до бюджету 249,2  мільйона гривень податку на доходи фізичних осіб. З цієї суми 62,3 мільйона перераховано до державного бюджету, до місцевих скарбниць 186,9 мільйонів. Про це повідомила начальниця Пологівського відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління податкового адміністрування фізичних осіб ГУ ДПС у Запорізькій області Алла Годлевська.

У порівнянні з відповідним періодом минулого року зростання надходжень ПДФО склало 21 відсоток.

Зокрема, пологівські суб'єкти господарювання і жителі спрямували 171,9 мільйони, більмацькі – 56,7 мільйонів, розівські – 20,6 мільйони.

У липні платники поповнили бюджети на 37,8 мільйонів, що на 2,4 мільйона більше минулорічного показника.

Податківці звертають увагу роботодавців на необхідність дотримання вимог трудового законодавства щодо офіційного оформлення працівників, своєчасної виплати заробітної плати не менше мінімальної, а також на недопущення «конвертних» розрахунків зі співробітниками.

 

Роз’яснення законодавства

 

            Увага! Гаряча лінія

            02 вересня 2021 року  11 год 00 хв до 14 год 00 хв за телефоном (06165) 2-38-06 відбудеться сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» стосовно одноразового (спеціального) добровільного декларування. На запитання громадян відповідатиме начальниця Пологівського відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління податкового адміністрування фізичних осіб ГУ ДПС у Запорізькій області Алла Годлевська.  

Про нововведення до форми та змісту розрахункових документів РРО

Пологівська ДПІ ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляють, що з 1 серпня                  2021 року вступили у дію нові вимоги до форми та змісту розрахункових документів, які формують реєстратори розрахункових операцій (РРО) та програмних реєстраторів розрахункових операцій (ПРРО)  у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Зміни до форми та змісту розрахункових документів (чеків РРО/ПРРО) з 01.08.2021 року стосуються обов’язкової наявності в них: відображення найменування суб?єкта господарювання, зазначення валюти операції, найменування платіжної системи та QR-коду (за наявності).

Фахівці наголошують, що QR-код є обов’язковим для ПРРО та РРО, що внесені до Державного реєстру після 01.08.2020 року, та для РРО, які можуть бути доопрацьовані їх виробниками.

Крім того, у разі неможливості доопрацювання належним чином зареєстрованих РРО, які вже перебувають в експлуатації, вони можуть використовуватись суб’єктами господарювання до завершення строку, визначеного нормативно-правовими документами щодо ведення Державного реєстру, з обов’язковим переведенням таких РРО до другої частини Державного реєстру як таких, що не дозволені до первинної реєстрації.

В свою чергу зазначений виняток не стосується ПРРО.

Слід зазначити, що не підлягають виключенню з Державного реєстру моделі РРО, що раніше пройшли первинну реєстрацію та використовуються суб'єктом господарювання, до закінчення строку їх служби (строку, протягом якого виробник (постачальник) гарантує працездатність таких реєстраторів, у тому числі комплектувальних виробів та їх складових частин, збереження інформації у фіскальній пам'яті, за умови дотримання користувачем вимог експлуатаційних документів). Строк між первинною реєстрацією РРО та датою їх виключення з Державного реєстру не може становити менше семи років. У разі зміни законодавчих вимог до використання РРО виробник (постачальник) зобов'язаний, за наявності технічних можливостей, здійснити доопрацювання реєстратора розрахункових операцій.

Також з 1 серпня 2020 року РРО, версії програмного забезпечення яких не дозволяють виконувати оновлені вимоги щодо форми та змісту розрахункових документів, які вступили в силу та стали обов’язковими до виконання з 1 серпня 2021 року, не допускаються до включення до Державного реєстру.

 

Дані щодо РРО/ПРРО платники мають можливість отримати на вебпорталі ДПС

Пологівська ДПІ ГУ ДПС у Запорізькій області звертає увагу, що відповідно до п. 19 глави 2 розділ II Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 (далі – Порядок), для інформування суб’єктів господарювання ДПС щоденно оприлюднює на своєму вебпорталі:

? дані про РРО із зазначенням фіскальних номерів РРО, дати реєстрації РРО, номера останньої книги обліку розрахункових операцій (далі – книга ОРО), зареєстрованої на такий РРО, та дати її реєстрації в контролюючому органі, коду ЄДРПОУ, найменування суб’єкта господарювання (прізвища, імені, по батькові (за наявності));

? дані про РРО, реєстрацію яких скасовано за заявою суб’єкта господарювання або з ініціативи контролюючого органу, із зазначенням фіскальних номерів РРО, дати, причини та підстави для скасування реєстрації РРО, коду ЄДРПОУ, найменування суб’єкта господарювання (прізвища, імені, по батькові (за наявності)).

Інформація оприлюднюється із зазначенням дати оприлюднення і дати оновлення інформації.

Разом з тим, згідно з п. 5 розділу І Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547», ДПС оприлюднює на своєму офіційному вебпорталі:

? дані щодо фіскальних номерів програмних РРО (далі – ПРРО) із зазначенням коду ЄДРПОУ, найменування суб’єкта господарювання (прізвища, імені, по батькові (за наявності)) та дати реєстрації ПРРО, адреси господарської одиниці, на яку зареєстрований ПРРО;

? дані щодо фіскальних номерів ПРРО, реєстрацію яких скасовано, із зазначенням коду ЄДРПОУ, найменування суб’єкта господарювання (прізвища, імені, по батькові (за наявності)), дати, причини та підстави для скасування реєстрації ПРРО, адреси господарської одиниці, де застосовувався ПРРО, реєстрацію якого скасовано.

На офіційному вебпорталі ДПС у відкритій частині Електронного кабінету в меню «Реєстри» у вкладках:

? «Інформація про РРО» (https://cabinet.tax.gov.ua/registers/rro), – суб’єкт господарювання може отримати інформацію по всіх зареєстрованих РРО та ПРРО, шляхом пошуку за їх даними;

«Інформація про книги ОРО» (http://cabinet.tax.gov.ua/registers/koro), – суб’єкт господарювання може отримати інформацію по зареєстрованих книгах ОРО шляхом пошуку за їх даними.

 

Пологівська ДПІ: про нюанси переходу ФОП на спрощену систему оподаткування

Пологівська ДПІ ГУ ДПС у Запорізькій області нагадує, що реєстрація суб’єкта господарювання платником єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку п. 299.1 ст. 299 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

У разі відсутності визначених ПКУ підстав для відмови у реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку, контролюючий орган реєструє протягом двох робочих днів від дати надходження заяви, щодо переходу на спрощену систему оподаткування зареєструвати, таку особу платником єдиного податку (п. 299.3 ст. 299 ПКУ). Заява подається на вибір платника податків в один із способів, визначених частинами 1 – 4 п. п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПКУ.

Зареєстровані в установленому порядку фізичні особи – підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація (п. п. 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 ПКУ).

Зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.

Відповідно до п. п. 298.8.5 п. 298.5 ст. 298 ПКУ зареєстровані в установленому порядку фізичні особи – підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву про обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для четвертої групи, вважаються платниками єдиного податку з дня державної реєстрації.

У податковій додають, що взяття на облік фізичної особи-підприємця, який протягом року вдруге має намір зареєструватися у державного реєстратора, але у контролюючих органах ще не був знятий з обліку, не припиняє його зобов’язань по забезпеченню остаточних розрахунків з податків від провадження підприємницької діяльності за його першою реєстрацією.

Звертаємо увагу, що підприємець, який в поточному році повторно реєструється як ФОП та до цього уже перебував на спрощеній системі оподаткування, до кінця поточного року може перебувати лише на загальній системі, оскільки вже скористався своїм правом на застосування спрощеної системи у поточному році. Стати платником єдиного податку такий підприємець зможе тільки з 1 січня наступного року.

 

Сплачуй податки вчасно – не наражай свій бізнес на неприємності

В Пологівській ДПІ ГУ ДПС у Запорізькій області звертають увагу. Податковий борг - це не тільки приватна справа окремого платника податків, але і проблема загальнодержавного значення. Адже податковий борг є тими коштами, які своєчасно не надійшли до бюджетів та відповідно не можуть бути використані на здійснення бюджетних видатків.

У відомстві звертають увагу, якщо добровільне погашення боргу неможливе або платник податків свідомо порушує податкове законодавство та не має наміру повністю виконати свої зобов’язання перед бюджетом, контролюючий орган застосовує до боржника комплекс заходів стягнення боргу визначений законодавством.

Податковий борг для економіки підприємства – це значні штрафні санкції і пеня, податкова застава на майно та неможливість ним вільно розпоряджатися, стягнення коштів з банківських рахунків та продаж активів в рахунок погашення існуючого боргу. Чи варто наражати свій бізнес на такі неприємності?

Інформацію про наявність (відсутність) податкового боргу, можна отримати скориставшись Електронним кабінетом, вхід до якого здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису.

 

ЛЕГАЛІЗАЦІЯ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ НАЙМАНИХ ПРАЦІВНИКІВ

У нинішніх кризових умовах актуальною темою сьогодення є боротьба з виплатою заробітної плати у «конвертах», реалізація гарантій оплати праці та організація заходів недопущення виникнення заборгованості з виплати заробітної плати.

Підприємства, установи, організації та громадяни – суб’єкти підприємницької діяльності при виплаті заробітної плати повинні дотримуватись чинного законодавства, нести відповідальність за навмисне ухилення від сплати податків і порушення норм законодавства щодо виплати заробітної плати.

Працівник, який отримує зарплатню в «конверті», виявляється повністю беззахисним перед роботодавцем. Усна домовленість жодним чином не фіксується юридично, роботодавець сплачує стільки, скільки вважає за потрібне і доти, поки вважає за потрібне. Працівник не має жодних доказів на підтвердження дійсного розміру своєї заробітної плати та трудового стажу.

Дуже важливо, щоб громадяни усвідомили, що їх згода отримувати зарплату в «конвертах» позбавляє їх соціального захисту. Адже пенсію вони матимуть тільки з офіційно нарахованої суми заробітної плати.

Неоформлений офіційно працівник ризикує залишитися без права на отримання соціальних пільг та виплат, гарантованих державою, особливо при нарахуванні пенсії та здійсненні перерахунків пенсій у подальшому.

Тільки офіційно оформлений найманий працівник може відчувати себе соціально захищеним, а бюджет матиме стабільні надходження для своєчасного фінансування виплат.

Суспільство має зрозуміти, що легалізації заробітної плати альтернативи немає.

Шановні громадяни! Не позбавляйте себе соціальних благ, забезпечте собі старість, не сприяйте порушенням трудового законодавства.

 

Право на податкову соціальну пільгу у фізичної особи, яка працює неповний робочий день

Пологівська ДПІ інформує, що відповідно до п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями платник податку на доходи фізичних осіб має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати (інших прирівняних до неї відповідно до законодавства виплат, компенсацій та винагород), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 01 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень.

У 2021 році розмір заробітної плати, що дає право на податкову соціальну пільгу, становить 3180 грн. (прожитковий мінімум на працездатну особу у розмірі 2270 грн. х 1,4), у 2020 році – 2940 грн. (2102 грн. х 1,4), у 2019 році – 2690 грн. (1921 грн. х 1,4).

Тобто, фізична особа, яка працює неповний робочий день, має право на податкову соціальну пільгу за умови, якщо розмір її заробітної плати не перевищує граничного розміру для отримання податкової соціальної пільги.

 

Кешбек від податкової: як повернути частину грошей за навчання!

Пологівська ДПІ нагадує. Гроші за навчання  можна частково повернути у вигляді  податкової знижки, згідно  статті 166 Податкового Кодексу України.

Відшкодовуються витрати на оплату  навчання  у дошкільних, позашкільних закладах, закладах загальної освіти, професійно - технічної та вищої освіти.

Отримати податкову знижку на навчання  можуть громадяни України, які офіційно працюють, а отже є платниками податку  на  доходи фізичних осіб і мають реєстраційний номер облікової картки платника податків ( далі –РНОКПП) або  довідку  про присвоєння ідентифікаційного номера платника податків. Якщо такого номера  немає, то податкова знижка може бути надана тільки  в разі наявності спеціальної відмітки  в паспорті про відмову  від прийняття РНОКПП через релігійні  переконання.

Оформити податкову знижку може сам студент( якщо він має офіційний заробіток, з якого сплачує податок) або член його сім’ї  першого ступеня спорідненості ( мати, батько,дружина/чоловік).

Податкова знижка діє тільки щодо загального річного оподаткованого доходу, отриманого у вигляді заробітної  плати протягом  звітного року та розраховується у розмірі 18 відсотків від вартості  навчання, проте сума  не може перевищувати  розмір річної заробітної плати мінус  відрахування.

Скористатись податковою знижкою можна лише раз на рік до 31 грудня року наступного за звітним, тобто  декларацію, з метою оформлення податкової знижки за 2020 рік  треба подати у податкові органи не пізніше 31 грудня 2021 року з наступним пакетом документів:

-         копія паспорту та ідентифікаційного коду ;

-         довідку про заробітну плату за 2020 рік . за формою № 3;

-         копії квитанцій (чеків,платіжних доручень) за оплату навчання;

-         документи, що підтверджують ступень споріднення(свідоцтво про народження або про шлюб);

-         заява із зазначенням реквізитів  рахунку для перерахування відшкодування.

З метою реалізації права на податкову знижку,  декларація подається громадянами за місцем  своєї податкової адреси в один із обраний платником  податків спосіб подачі  декларації: особисто або уповноваженою на це особою, поштою з повідомленням про вручення та з описом про вкладення або в електронній формі через Електронний кабінет.

Згідно статті 179 Податкового кодексу України у разі ухвалення  компенсації за навчання, кошти будуть переведені на банківський рахунок декларанта протягом 60 днів після надходження пакету документів.

 

Вивчаємо можливості Електронного кабінету платника: режим «Облікові дані платника» та КВЕД

Пологівські  податківці знайомлять платників податків з можливостями та перевагами «Електронного кабінету платника». Тож, де подивитись свої коди видів економічної діяльності (КВЕД)?

Режим «Облікові дані платника» приватної частини Електронного кабінету містить інформацію про облікові та реєстраційні дані платника, у тому числі, щодо КВЕДів платника.

Розділ «Реєстраційні дані» зазначеного режиму містить інформацію про код та найменування основного виду економічної діяльності, розділ «Види діяльності» – інформацію про всі КВЕД платника, які внесені до ЄДР (код ВЕД, найменування ВЕД, ознака віднесення до основного виду економічної діяльності).

 Нагадаємо, що вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

Доступ до приватної частини Електронного кабінету надається після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, через Інтегровану систему електронної ідентифікації - id.gov.ua (MobileID та BankID) або з використанням мобільного застосунку «ДІЯ».

 

Чи можуть отримувати часткову компенсацію ЄСВ сімейні фермерські господарства ?

Пологівська ДПІ інформує, що порядок надання сімейним фермерським господарствам додаткової фінансової підтримки через механізм доплати на користь застрахованих осіб-членів/голови сімейного фермерського господарства єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 22 травня 2019 року № 565. Так, право на отримання доплати мають члени/голова сімейного фермерського господарства без статусу юридичної особи та яке зареєстроване платником єдиного податку четвертої групи.

Згідно Порядку, для отримання доплати, голова сімейного фермерського господарства подає не пізніше ніж за п'ять робочих днів до початку місяця до територіального органу ДПС за місцем свого обліку як платника єдиного внеску, відповідні заяви від себе та усіх членів сімейного фермерського господарства за встановленою формою. До заяв голова фермерського господарства додає копію договору (декларації) про утворення сімейного фермерського господарства.

Якщо сімейне фермерське господарство задовольняє всі вимоги, зазначені в Порядку, то право на отримання доплати виникає у членів/голови сімейного фермерського господарства з 1 числа місяця, наступного за місяцем подання заяви.

Доплата надається у таких розмірах:

- 0,9 мінімального страхового внеску — перший рік;

- 0,8 мінімального страхового внеску — другий рік;

- 0,7 мінімального страхового внеску — третій рік;

- 0,6 мінімального страхового внеску — четвертий рік;

- 0,5 мінімального страхового внеску — п’ятий рік;

- 0,4 мінімального страхового внеску — шостий рік;

- 0,3 мінімального страхового внеску — сьомий рік;

- 0,2 мінімального страхового внеску — восьмий рік;

- 0,1 мінімального страхового внеску — дев’ятий та десятий роки.

Доплата надаватиметься членам/голові сімейного фермерського господарства виключно за умови, що вони сплачують внесок у сумі не менш як:

- 0,1 мінімального страхового внеску — перший рік;

- 0,2 мінімального страхового внеску — другий рік;

- 0,3 мінімального страхового внеску — третій рік;

- 0,4 мінімального страхового внеску — четвертий рік;

- 0,5 мінімального страхового внеску — п’ятий рік;

- 0,6 мінімального страхового внеску — шостий рік;

- 0,7 мінімального страхового внеску — сьомий рік;

- 0,8 мінімального страхового внеску — восьмий рік;

- 0,9 мінімального страхового внеску — дев’ятий та десятий роки.

Нагадаємо, що мінімальний страховий внесок у 2021 році становить 1320,0 гривень.

Заява залишається без задоволення у випадках, якщо:

- сімейне фермерське господарство не зареєстроване платником єдиного податку IV групи згідно з Податковим кодексом України;

- члени/голова сімейного фермерського господарства мають заборгованість із сплати єдиного внеску;

- члени/голова сімейного фермерського господарства не перебувають на обліку як платники єдиного внеску в реєстрі страхувальників Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування

За результатами розгляду заяв контролюючий орган робить у реєстрі страхувальників відмітки про право члена/голови сімейного фермерського господарства на отримання додаткової фінансової підтримки.

           

     2. Які об'єкти підлягають одноразовому добровільному декларуванню?

     Об'єкти одноразового  добровільного декларування - активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності і знаходяться на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової  добровільної декларації, у тому числі, але не виключно:

     а) валютні цінності;

     б) нерухоме майно (земельні ділянки, об'єкти житлової і нежитлової нерухомості);

     в) рухоме майно (транспортні засоби, предмети мистецтва та антикваріату, дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння, ювелірні вироби, тощо);

     г) частки (паї) у майні юридичних осіб або в утвореннях без статусу юридичної особи, інші корпоративні права, майнові права на об'єкти інтелектуальної власності;

     ґ) цінні папери та/або фінансові інструменти;

     д) права на отримання дивідендів, процентів чи іншої аналогічної майнової вигоди, не пов'язані із правом власності на цінні папери, частки (паї) у майні юридичних осіб та/або в утвореннях без статусу юридичної особи;

     е) інші активи фізичної особи, у тому числі майно, банківські метали, що не розміщені на рахунках, пам’ятні банкноти та монети, майнові права, що належать декларанту або з яких декларант отримує чи має право отримувати доходи на підставі договору про управління майном чи іншого аналогічного правочину та не сплачує власнику такого майна частину належного власнику доходу.

 

            Чи можна в Електронному кабінеті здійснити перегляд та друк раніше поданої звітності?

            Відповідно до абзацу першого п. 42.6 ст. 42 Податкового кодексу України електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до ПКУ, законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» без укладення відповідного договору.

            Згідно з абзацом третім п. 42.6 ст. 42 ПКУ платник податків стає суб’єктом електронного документообігу після надсилання до контролюючого органу першого будь-якого електронного документа у встановленому форматі з дотриманням вимог Закону № 851 та Закону № 2155.

              Пунктом 42 прим. 1.1 ст. 42 прим. 1 ПКУ визначено, що Електронний кабінет створюється та функціонує за такими принципами, зокрема, здійснення автоматизованого внесення до журналу всіх дій (подій), що відбуваються в електронному кабінеті, включаючи фіксацію дати і часу відправлення, отримання документів через електронний кабінет та будь-якої зміни даних, доступних в Електронному кабінеті, за допомогою кваліфікованої електронної позначки часу. Інформація про дату і час надсилання та отримання документів, іншої кореспонденції з ідентифікацією відправника та отримувача зберігається безстроково і може бути отримана через Електронний кабінет у вигляді електронного документа, в тому числі у вигляді квитанції у текстовому форматі.

            У приватній частині Електронного кабінету в залежності від типу платника (юридична особа, фізична особа – суб’єкт підприємницької діяльності, громадянин тощо) надається доступ, зокрема, до перегляду та друку раніше поданої звітності.

           Меню «Перегляд поданої звітності» надає користувачу Електронного кабінету можливість перегляду раніше поданої податкової, пенсійної та статистичної звітності до ДПС незалежно від способу її подання, включаючи звіти, подані на паперових носіях до центрів обслуговування платників податків.

             За замовчуванням користувач отримує перелік всіх звітів, поданих у відповідному звітному періоді. Звітний період (місяць, квартал чи рік) визначається двома параметрами – роком та місяцем.

            Перегляд конкретного звіту здійснюється подвійним натисненням лівої кнопки миші, формується pdf-файл звіту зі всіма додатками.

 

            Де на офіційному вебпорталі ДПС можна знайти інформацію щодо даних реєстру платників ПДВ?

            У відкритій та приватній частинах Електронного кабiнету, розміщеного на офіційному вебпорталі ДПС (https://cabinet.tax.gov.ua), платники податків мають доступ, зокрема до сервісу «Дані реєстру платників ПДВ».

              Робота у приватній частині здійснюється з використанням електронного цифрового підпису (кваліфікованого електронного підпису), що сертифікований у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

             Для перевірки даних про реєстрацію платником ПДВ достатньо здійснити пошук за податковим номером (серією та номером паспорта) або найменуванням/ПІБ платника податків.

 

            Надання послуг зі зберігання пального іншим особам в місцях торгівлі пальним: чи необхідна ліцензія?

            Місце оптової торгівлі пальним – це місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для здійснення оптової торгівлі та/або зберігання пального на праві власності або користування.

            Місце роздрібної торгівлі пальним – це місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для роздрібної торгівлі та/або зберігання пального на праві власності або користування;

            Зберігання пального здійснюється суб’єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензії.

            При цьому, суб’єкт господарювання має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії.

Крім того, ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються:

            - підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;

            - підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву;

            - суб’єктами господарювання для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.

            Отже, у разі надання послуг зі зберігання пального іншим особам у місцях оптової чи роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії, суб’єкт господарювання не повинен на кожне з таких місць мати ліцензію на право зберігання пального.

            Зазначена норма передбачена  ст. 1 та ст. 15 Закону України від 19.12.1995  № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».

 

     Чи підлягають оподаткуванню ПДВ операції з безоплатної передачі товарів для проведення рекламних заходів?

     Операції з безоплатного розповсюдження продукції є об’єктом оподаткування.

     Якщо вартість безоплатно переданих товарів, придбаних з ПДВ (в т.ч. для проведення маркетингових/рекламних заходів), включається до складу вартості оподатковуваних операцій з постачання (реалізації) самостійно виготовлених товарів/послуг та компенсується їх споживачами, збільшуючи при цьому базу оподаткування ПДВ, то такі товари/послуги слід вважати використаними в оподатковуваних операціях і додаткового нарахування податкових зобов’язань з ПДВ не відбувається.

     Такі безоплатно передані товари/послуги визнаються оподатковуваними ПДВ у складі тієї операції, до вартості якої їх було включено.

     При нарахуванні платником податку податкових зобов’язань з ПДВ (як у разі включення безоплатно переданих/наданих товарів/послуг до складу вартості оподатковуваних операцій з постачання (реалізації) самостійно виготовлених товарів/послуг, так і у разі визнання безоплатно переданих/наданих товарів/послуг окремою операцією з постачання товарів/послуг), додаткового нарахування податкових зобов’язань з ПДВ відповідно до п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України не здійснюється.

     У разі якщо вартість безоплатно переданих товарів та наданих послуг, придбаних з ПДВ (сума нарахована (сплачена) та включена до складу податкового кредиту) не включається до складу вартості оподатковуваних операцій з постачання (реалізації) самостійно виготовлених товарів/послуг. то така передача/надання товарів/послуг розглядається як операція з безоплатного постачання товарів/послуг, яка є об’єктом оподаткування ПДВ та оподатковується у загальновстановленому порядку, виходячи із бази оподаткування ПДВ, визначеної п. 188.1 ст. 188 ПКУ. За такою операцією платник податку зобов’язаний скласти дві податкові накладні та зареєструвати їх в Єдиному реєстрі податкових накладних: одну – на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни постачання, іншу – на суму, розраховану виходячи з перевищення ціни придбання/балансової (залишкової) вартості/звичайної ціни над фактичною ціною.

 

            До уваги платників!

            01 серпня 2021 року набрав чинності Закон України від 01 липня 2021 року № 1600-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставки податку на додану вартість при оподаткуванні операцій з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції», яким вносяться зміни до Податкового кодексу України.

            Так, зокрема, по операціях з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України сільськогосподарської продукції, що класифікується за такими кодами згідно з УКТ ЗЕД: 0102, 0103, 0104 10, 0401 (в частині молока незбираного), 1002, 1004, 1204 00, 1207, 1212 91 відновлюється ставка ПДВ у розмірі 20 відсотків. 

            Водночас, Законом № 1600 визначено, що для платників ПДВ, які здійснюють операції з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України сільськогосподарської продукції (товарів), що класифікується за такими кодами згідно з УКТ ЗЕД: 0102, 0103, 0104 10, 0401 (в частині молока незбираного), 1002, 1004, 1204 00, 1207, 1212 91, встановлюються такі особливості:

             1) у разі якщо перша подія при постачанні вищезазначених товарів, відбулася до 01 серпня 2021 року, перерахунок ставки ПДВ і суми податку на дату настання другої події не здійснюється;

            2) у разі якщо після 01 серпня 2021 року відбувається повернення попередньої оплати (авансу) або поставлених товарів, зазначених вище, у зв’язку зі зменшенням кількості або вартості таких товарів, перша подія при постачанні яких відбулася до вказаної дати, коригування сум податкових зобов’язань з ПДВ здійснюється, виходячи із ставки 14 відсотків;

             3) у разі якщо після 01 серпня 2021 року відбувається постачання вищезазначених товарів, або перерахування коштів у зв’язку із збільшенням кількості або вартості таких товарів, перша подія при постачанні яких відбулася до вказаної дати, коригування сум податкових зобов’язань з ПДВ здійснюється, виходячи із ставки 20 відсотків.  У разі здійснення платником податку операцій з постачання на митній території України товарів, по яких з 01 серпня 2021 року відновлюється ставка ПДВ у розмірі 20 відсотків, які були придбані до 01 серпня 2021 року, за таким платником податку зберігається податковий кредит з ПДВ у розмірі, який був нарахований при придбанні таких товарів. 

            Закон № 1600 набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та застосовується до податкових періодів, починаючи з першого числа місяця, наступного за місяцем його опублікування (опубліковано 31.07.2021 в газеті «Голос України» № 143).

 

            Одноразове (спеціальне) добровільне декларування: що варто знати?

            Одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо:

            - такі активи були одержані за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні,

            - та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України,

            - та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.

            Скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням можуть:

            - фізичні особи – резиденти, у тому числі самозайняті особи,

            - також фізичні особи, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання (набуття) об’єктів декларування чи на момент нарахування (отримання) доходів, за рахунок яких були отримані (набуті) об’єкти декларування, і які є чи були платниками податків.

            Одноразове (спеціальне) добровільне декларування проводиться з 01 вересня 2021 року до 01 вересня 2022 року та передбачає сплату збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування.

            Заборонено подавати декларацію:

            - малолітнім/неповнолітнім або недієздатним особам, або особам, дієздатність яких обмежена,

            - особам, по відношенню до яких з боку України застосовані спеціальні економічні та інші обмежувальні санкції,

            - особам, які за будь-який рік, починаючи з 1 січня 2005 року, подавали або мають подавати декларації відповідно до законів, що визначають чи визначали правові та організаційні засади у сфері запобігання корупції (крім тих, які претендували або претендують на зайняття посад, перебування на яких вимагає чи вимагало від особи подання відповідної декларації, та не були призначені або обрані на відповідні посади).

            Об'єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути активи фізичної особи, що належать їй на праві власності і знаходяться на території України та/або за її межами станом на дату подання  добровільної декларації, у тому числі, але не виключно:

            а) валютні цінності та іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі, та права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад), кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи;

            б) нерухоме майно (земельні ділянки, об'єкти житлової і нежитлової нерухомості),

            в) рухоме майно, у тому числі: транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми; інше цінне рухоме майно (предмети мистецтва та антикваріату, дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння, ювелірні вироби тощо);

            г) частки (паї) у майні юридичних осіб або в утвореннях без статусу юридичної особи, інші корпоративні права, майнові права на об'єкти інтелектуальної власності;

            ґ) цінні папери та/або фінансові інструменти, визначені законом;

            д) права на отримання дивідендів, процентів чи іншої аналогічної майнової вигоди, не пов'язані із правом власності на цінні папери, частки (паї) у майні юридичних осіб та/або в утвореннях без статусу юридичної особи;

            е) інші активи фізичної особи, у тому числі майно, банківські метали, що не розміщені на рахунках, пам'ятні банкноти та монети, майнові права, що належать декларанту або з яких декларант отримує чи має право отримувати доходи на підставі договору про управління майном чи іншого аналогічного правочину та не сплачує власнику такого майна частину належного власнику доходу.

            Сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування визначається шляхом застосування до бази для нарахування збору таких ставок:

            •          5% щодо:

            - валютних цінностей, розміщених на рахунках у банках в Україні, та щодо права грошової вимоги до резидентів України;

            - об'єктів декларування, визначених вищезазначеними підпунктами "б" - "е", що знаходяться (зареєстровані) в Україні.

            На дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації кошти в національній та іноземній валютах, банківських металах мають бути розміщені на рахунках у банках України.

            Як альтернативу платник податків може обрати ставку 6% із сплатою податкового зобов'язання трьома рівними частинами щорічно.

            •          9% щодо:

            - валютних цінностей, розміщених на рахунках в іноземних банках або які зберігаються в іноземних фінансових установах,

            - права грошової вимоги до нерезидентів України,

            - об'єктів декларування, визначених підпунктами "б" - "е", що знаходяться (зареєстровані) за кордоном.

            Кошти декларанта в іноземній валюті на дату подання такої декларації мають бути розміщені на рахунках у банках та/або інших фінансових установах за кордоном.

            Як альтернативу платник податків може обрати ставку 11,5% із сплатою податкового зобов'язання трьома рівними частинами щорічно.

            •          2,5% щодо:

            - номінальної вартості державних облігацій України з терміном обігу більше ніж 365 днів без права дострокового погашення, придбаних декларантом у період з 1 вересня 2021 року до 31 серпня 2022 року.

            Як альтернативу платник податків може обрати ставку 3% із сплатою податкового зобов'язання трьома рівними частинами щорічно.

            Для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування декларант має розмістити кошти в національній та іноземній валютах у готівковій формі та/або банківських металах на поточних рахунках із спеціальним режимом використання в банках України до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

 

            Чи може посадова особа підприємства, що має КЕП, скористатись ним для подання звітності в електронному вигляді як підприємець?

            Платник податків стає суб’єктом електронного документообігу після надсилання до контролюючого органу першого будь-якого електронного документа у встановленому форматі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

            Платник створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів та з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису (КЕП) чи печатки.

            Створення електронного документа завершується накладанням на нього КЕП підписувача (підписувачів) та печатки (за наявності).

            КЕП – це удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу КЕП і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа (п. 23 част. першої ст. 1 Закону від 05.10.2017 № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги»).

            Сертифікат відкритого ключа – електронний документ, який засвідчує належність відкритого ключа фізичній або юридичній особі, підтверджує її ідентифікаційні дані та/або надає можливість здійснити автентифікацію вебсайту (п. 38 част. першої ст. 1 Закону № 2155).

            Отже, особа, яка отримала у будь-якого кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, у визначеному законодавством порядку, кваліфікований електронний підпис як посадова особа юридичної особи (керівник, головний бухгалтер), не може скористатись ним для подання звітності в електронному вигляді як самозайнята особа (фізична особа – підприємець, фізична особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність).

 

            Платникам ПДВ: виправлення значення рядка 21 Уточнюючого розрахунку

            У разі виправлення значення рядка 21 декларації, яке у майбутніх періодах впливатиме на значення рядка 18 чи рядка 20.2, уточнюючий розрахунок подається за кожний звітний період, у якому значення рядка 21 декларації впливало на значення рядка 18 чи рядка 20.2.

            При цьому якщо такі уточнюючі розрахунки подаються до подання податкової декларації за останній звітний (податковий) період, у якому значення рядка 21 декларації впливало на значення рядка 18 чи рядка 20.2, то уточнені показники враховуються у рядку 16.2 такої декларації.

            Зазначена норма передбачена п. 6 розд. VI «Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», затвердженого наказом МФУ від 28.01.2016 № 21

 

            Єдиний внесок: подання Розрахунку у разі виходу працівника на пенсію або для отримання лікарняних в середині кварталу

            Наказом МФУ від 13.01.2015 № 4 (у редакції від 15.12.2020 № 773) затверджено:

            -  Форму Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску,

            - та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску.

            У Розрахунку з типом «Звітний» як «Довідковий» зазначається інформація щодо призначення пенсії застрахованим особам або матеріального забезпечення, страхових виплат (абзац сьомий п. 1 розд. ІІІ Порядку).

            Отже, Розрахунок та додатки до нього з типом «Звітний» як «Довідковий» подаються платником єдиного внеску у разі необхідності призначення поза межами звітного періоду застрахованим особам пенсії або матеріального забезпечення, або страхових виплат та містять виключно інформацію щодо таких осіб.

            •          У разі подання додатка «Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам» (Додаток 1) у складі Розрахунку з типом «Звітний» як «Довідковий» для призначення пенсії Додаток 1 має містити відомості для призначення пенсії застрахованій особі, які подаються за період до дати формування заяви на призначення пенсії.

            •          Для призначення матеріального забезпечення, страхових виплат – у разі подання Додатка 1 у складі Розрахунку з типом «Звітний» як «Довідковий» для призначення матеріального забезпечення, страхових виплат Додаток 1 має містити відомості для призначення інших соціальних виплат застрахованій особі.

            •          Відповідно такий принцип застосовується до інших додатків Розрахунку з типом «Звітний» як «Довідковий».

            При цьому інформацію щодо осіб, зазначених у Розрахунку з типом «Звітний» як «Довідковий», необхідно також дублювати у Розрахунку за відповідний звітний період.

            Терміни подання Розрахунку з типом форми «Довідковий» у разі виходу працівника на пенсію або для отримання лікарняних чинним законодавством не передбачені.

 

            Скарга на податкове повідомлення - рішення: що варто знати?

            Якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов’язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству, такий платник має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня (п. 56.2 ст. 56 ПКУ).

            Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій або електронній формі протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується (п. 56.3 ст. 56 ПКУ).

            Протягом шести місяців з дати закінчення строку, встановленого п. 56.3 ст. 56 ПКУ, платник має право подати скаргу разом з клопотанням про поновлення пропущеного строку на подання скарги в адміністративному порядку та копіями підтверджуючих документів поважності причин його пропуску (за наявності).

            Контролюючий орган вищого рівня, розглядаючи клопотання платника податків, поновлює пропущений строк на подання скарги в адміністративному порядку, якщо визнає причини його пропуску поважними.

            Платник податків одночасно з поданням скарги контролюючому органу вищого рівня зобов’язаний письмово або в електронній формі повідомляти контролюючий орган, яким визначено суму грошового зобов’язання або прийнято інше рішення, про оскарження (п. 56.5 ст. 56 ПКУ).

            Рішення контролюючого органу вищого рівня, прийняті за розглядом скарги платника податків, відповідно до п. 56.10 ст. 56 ПКУ є остаточними і не підлягають подальшому адміністративному оскарженню, але можуть бути оскаржені в судовому порядку.

            Якщо відповідно до ПКУ контролюючий орган самостійно визначає грошове зобов’язання платника податків за причинами, не пов’язаними із порушенням податкового законодавства, такий платник має право на адміністративне оскарження рішень контролюючого органу протягом 30 календарних днів, що настають за днем надходження податкового повідомлення-рішення (рішення) контролюючого органу (п. 56.12 ст. 56 ПКУ).

            Слід зазначити, що відповідно до п. 528 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню COVID-19, зупиняється перебіг строків, встановлених ст. 56 ПКУ (в частині процедури адміністративного оскарження) щодо скарг платників податків (крім скарг щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету ПДВ та/або з від’ємного значення з ПДВ, що надійшли (надійдуть) по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, та/або які не розглянуті станом на 18 березня 2020 року.

 

     Платникам ПДВ: зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН

     Прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН регіонального рівня.

     У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН платник ПДВ має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про їх реєстрацію/відмову в реєстрації.

     Перелік документів, необхідних для розгляду та прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, реєстрацію яких зупинено, може включати:

     •      договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

     •      договори, довіреності, акти керівного органу платника ПДВ, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника ПДВ для здійснення операції;

     •      первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки - фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

     •      розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

     •      документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

     Ці документи платник має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного в ПН/РК.

     Платник має право подати такі документи до декількох ПН/РК, якщо їх складено на одного отримувача - платника ПДВ за одним і тим самим договором або якщо в таких ПН/РК відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТ ЗЕД або кодами послуг згідно з ДКПП.

     Письмові пояснення та копії документів платник подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв’язку.

     Комісія регіонального рівня протягом п’яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН та надсилає його платнику.

     Зазначені норми передбачені п. 2, п. 4 - 6 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом МФУ від 12.12.2019 № 520.

 

     Яка інформація зазначається в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації?

     Одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами.

     Одноразове (спеціальне) добровільне декларування проводиться з 01 вересня 2021 року до 01 вересня 2022 року та передбачає сплату збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування.

     В декларації відображається така інформація:           

     - відомості про декларанта, достатні для його ідентифікації (прізвище, ім’я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків або у визначених Податковим кодексом випадках серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України);

     - відомості про об'єкти декларування;

     - ставка та сума збору.

     В декларації не зазначається:

     - інформація про джерела одержання (набуття) декларантом об'єктів декларування.

 

     Звірка даних щодо плати за землю: що треба знати громадянам?

     Нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають платнику податку до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку (абз. перший п. 286.5 ст. 286 ПКУ).

     Платники плати за землю мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем знаходження земельних ділянок для проведення звірки даних щодо:

     - розміру площ та кількості земельних ділянок, що перебувають у власності та/або користуванні платника податку;

     - права на користування пільгою зі сплати податку з урахуванням положень п.п. 281.4 та 281.5 ст. 281 ПКУ;

     - розміру ставки земельного податку;

     - нарахованої суми плати за землю.

     Якщо платник податків має у власності декілька земельних ділянок, щодо яких необхідно провести звірку даних, для її проведення такий платник має право звернутися до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої з таких земельних ділянок (абз. п’ятий п. 286.5 ст. 286 ПКУ).

     У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником плати за землю на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, користування пільгою, а також у разі зміни розміру ставки плати за землю контролюючий орган за місцем знаходження кожної із земельних ділянок проводить протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку.

     Платнику надсилається (вручається) нове податкове повідомлення-рішення, а попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

     Фізичні особи, з використанням кваліфікованого електронного підпису, мають можливість переглянути сформовані податкові повідомлення-рішення щодо сум нарахованих їм податкових зобов’язань з плати за землю, в меню «ЕК для громадян» приватної частини Електронного кабінету, вхід до якого здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

 

     Касовий метод ПДВ: відображення податкового кредиту, якщо податкові накладні зареєстровані з порушенням терміну?

     Платники ПДВ, які застосовують касовий метод податкового обліку, суми податку, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в ЄРПН, та не включені до податкового кредиту протягом періоду 1095 календарних днів з дати їх  складення у зв’язку з відсутністю фактів списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, мають право на включення таких сум до податкового кредиту у звітному податковому періоді, в якому відбулося списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, але не пізніше ніж через 60 календарних днів з дати такого списання, надання інших видів компенсацій.

     Платники ПДВ, які застосовують касовий метод, можуть включити до податкового кредиту суми ПДВ, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, якщо виконуються одночасно дві умови:

     - оплата товарів/послуг,

     - та реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

     Включення таких сум до податкового кредиту виникає у звітному податковому періоді, в якому відбулося списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, але не пізніше ніж через 60 календарних днів з дати такого списання, надання інших видів компенсацій.

     Платники ПДВ, які застосовують касовий метод можуть включити суми ПДВ, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування, які зареєстровані в ЄРПН як своєчасно так і несвоєчасно, у податковому (звітному періоді), в якому відбулося списання коштів з рахунків платника податку, відкритих в установах банків, та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, видача з каси платника податків або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг), або будь-якого звітного періоду в межах 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування.

 

     Платникам ПДВ: коригування податкових зобов’язань та податкового кредиту

     Якщо після постачання товарів/послуг здійснюється зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг:

     - постачальник має право зменшити податкові зобов’язання на підставі розрахунку коригування, своєчасно зареєстрованого отримувачем в ЄРПН, у податковій декларації з ПДВ того звітного (податкового) періоду, в якому його складено. Якщо розрахунок коригування зареєстрований в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, то постачальник має право зменшити податкові зобов’язання у податковій декларації з ПДВ того звітного періоду, в якому його зареєстровано в ЄРПН;

     - покупець повинен зменшити податковий кредит в податковій декларації з ПДВ за звітний (податковий) період, на який припадає дата складення розрахунку коригування, та зареєструвати його в ЄРПН у встановлені терміни.

     У разі збільшення суми компенсації вартості товарів/послуг:

     - постачальник повинен збільшити податкові зобов’язання в податковій декларації з ПДВ за звітний (податковий) період, на який припадає дата складення розрахунку коригування;

     - покупець має право збільшити податковий кредит на підставі розрахунку коригування, своєчасно зареєстрованого в ЄРПН, у податковій декларації з ПДВ за той звітний (податковий) період, в якому його складено, або за будь-який наступний звітний (податковий) період, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати його складення. Якщо розрахунок коригування зареєстрований в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, то покупець має право збільшити податковий кредит у податковій декларації з ПДВ того звітного періоду, в якому його зареєстровано в ЄРПН, або будь-якого наступного звітного (податкового) періоду, але не пізніше ніж через 1095 днів з дати його складення.

     Якщо розрахунок коригування не зареєстрований в ЄРПН протягом 1095 календарних днів або взагалі не складений на таку операцію, то:

     - у разі збільшення суми компенсації вартості товарів/послуг податковий кредит покупця не може бути збільшений, але постачальник не звільняється від обов’язку збільшення суми податкових зобов’язань за відповідний звітний (податковий) період, в якому здійснюється зміна суми компенсації вартості товарів/послуг;

     - у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг податкові зобов’язання постачальника не можуть бути зменшені, але покупець зобов’язаний зменшити податковий кредит за відповідний (податковий) період, в якому здійснюється зміна суми компенсації вартості товарів/послуг.

     Зазначена норма передбачена п.п.192.1.1 та п.п. 192.1.2 ст. 192 ПКУ.

 

     Реєстрація податкової накладної в ЄРПН у святковий чи вихідний день

     Операційний день триває в робочі дні з 8 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин.

     Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки ЄРПН, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків.

     Якщо граничні строки реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

     Отже, якщо граничні строки реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

     Зазначена норма передбачена п. 3 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 29.12.2010 № 1246.

 

     В яких випадках подається уточнююча одноразова (спеціальна) добровільна декларація?

     Відповідно до п. 15 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України одноразова (спеціальна) добровільна декларація (далі – Декларація) підлягає перевірці у спеціальному порядку.

     Уточнююча Декларація подається декларантом:

     у разі виявлення контролюючим органом, за результатами камеральної перевірки арифметичних та логічних помилок у відповідній Декларації, що не призвели до недоплати суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування;

     у разі виявлення контролюючим органом, за результатами камеральної перевірки відповідної Декларації арифметичної помилки, що призвела до недоплати суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування;

     у разі виявлення контролюючим органом, за результатами камеральної перевірки відповідної Декларації арифметичної помилки, що призвела до переплати суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування;

     після подання Декларації з урахуванням положень абзацу першого п. 9 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX ПКУ та протягом періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування декларант може одноразово скористатися правом додаткового розміщення коштів у національній та/або іноземній валюті у готівковій формі та/або банківських металах на спеціальному рахунку;

     після завершення періоду проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування платник податків має право подати уточнюючий розрахунок до раніше поданої Декларації виключно у випадках, передбачених підрозд. 9 прим. 4 розд. XX ПКУ.     При цьому, в даному випадку уточнююча Декларація подається декларантом за умови подання ним звітної (нової звітної) Декларації до строку закінчення зазначеного декларування та отримання за результатами проведеної камеральної перевірки повідомлення. Уточнююча Декларація продається протягом 20 календарних днів.

 

     Податкові накладні зареєстровані з порушенням терміну. Протягом якого часу суми ПДВ відносяться до податкового кредиту?

     Податкові накладні, отримані з ЄРПН, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

     Якщо платник ПДВ не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати їх складення.

     Суми ПДВ, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому їх зареєстровано, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування.

     Отже, платники ПДВ (крім тих, які застосовують касовий метод податкового обліку):

     - суми ПДВ, зазначені у податкових накладних/розрахунках коригування, які були своєчасно зареєстровані в ЄРПН, можуть включити до складу податкового кредиту того податкового (звітного) періоду, у якому вони складені, або будь-якого наступного звітного періоду протягом 1095 календарних днів з дати їх складання;

     - суми ПДВ, зазначені у податкових накладних/розрахунках коригування, які були зареєстровані в ЄРПН з порушенням строку реєстрації, можуть включити до складу податкового кредиту того податкового (звітного) періоду, у якому вони зареєстровані в ЄРПН, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати їх складення.

 

Чи застосовуються РРО при продажу квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів?

     Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок .

     Водночас, п. 4 ст. 9 Закону № 265 визначено, що РРО або ПРРО не застосовуються, зокрема, при продажу квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів.

 

     Органом місцевого самоврядування прийнято рішення про нову нормативну грошову оцінку землі, але зміни не внесені до договору оренди землі. Чи необхідно сплачувати орендну плату в новому розмірі?

Відповідно до п.п. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності – це обов’язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

     Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

     Для визначення розміру орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

     Правові засади проведення оцінки земель в Україні визначено Законом України від 11 грудня 2003 року № 1378-IV «Про оцінку земель».

     Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформлюються як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки, який відповідно до ст. 23 Закону № 1378 видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру.

     Підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування (частина перша ст. 15 Закону № 1378).

     Періодичність проведення нормативної грошової оцінки земель (не рідше одного разу на 5-7 років) визначено частиною другою ст. 18 Закону № 1378.

     Пунктом 5 Типового договору оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 березня 2004 року № 220, передбачено відображення нормативної грошової оцінки земельної ділянки (земельних ділянок) на дату укладення договору.

     Розмір орендної плати переглядається, зокрема у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки (земельних ділянок) державної та комунальної власності (п. 13 Типового договору).

     Рішення органів місцевого самоврядування відповідно до частини першої ст. 73 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» є обов’язковими для виконання, зокрема, об’єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

     Враховуючи викладене, якщо орган місцевого самоврядування прийняв рішення про нову нормативну грошову оцінку землі з урахуванням вимог щодо строку його прийняття та оприлюднення, орендар сплачує орендну плату, обчислену із застосовуванням такої нормативної грошової оцінки (в т. ч. у разі не внесення відповідних змін до договору оренди землі).

 

     Які суб’єкти господарювання є платниками екологічного податку за розміщення побутових відходів?

     Відповідно до Узагальнюючої податкової консультації щодо сплати екологічного податку, що справляється за розміщення побутових відходів, затвердженої наказом ДПС України від 16.12.2011 № 258, платниками екологічного податку за розміщення побутових відходів є лише ті суб’єкти господарювання, що розміщують їх у спеціально відведених для цього місцях чи об’єктах, на використання яких отримано відповідний дозвіл спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища або його органів на місцях.

 

     Який документ повинен надати роботодавцю студент, що отримує заробітну плату  для застосування підвищеної податкової соціальної пільги?

     Відповідно до п.п. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 розд. IV Податкового кодексу України з урахуванням норм абзацу першого п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ учень, студент, аспірант, ординатор, ад’юнкт має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі 150 відс. суми пільги, яка визначена п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ.

     Разом з тим, п.п. 169.2.3 п. 169.2 ст. 169 ПКУ передбачено, що податкова соціальна пільга не може бути застосована до заробітної плати, яку платник податку протягом звітного податкового місяця отримує одночасно з доходами у вигляді стипендії, грошового чи майнового (речового) забезпечення учнів, студентів, аспірантів, ординаторів, ад’юнктів, військовослужбовців, що виплачуються з бюджету.

    Для застосування підвищеної податкової соціальної пільги до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати учень, студент, аспірант, ординатор, ад’юнкт повинен надати роботодавцю довідку з навчального закладу або наукової установи про те, що він там навчається та не отримує стипендію з бюджету.

 

     Як відкрити спеціальний рахунок в банку для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування?

     Для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування декларант має розмістити кошти в національній та іноземній валютах у готівковій формі та/або банківських металах на поточних рахунках із спеціальним режимом використання в банках України до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

     Декларант відкриває в банку спеціальний рахунок та вносить на нього готівкові кошти, банківські метали через операційну касу банку за заявою на переказ готівки, а у реквізиті «Призначення платежу/зміст операції» зазначає «добровільне декларування».

     Після підтвердження джерел походження грошових коштів, банківських металів декларант має право:

     перерахувати грошові кошти, банківські метали на власний поточний рахунок фізичної особи, відкритий в банку України;

     або зняти грошові кошти, банківські метали та закрити спеціальний рахунок;

     або подати в банк заяву та використовувати надалі цей рахунок як звичайний поточний рахунок фізичної особи, відкритий для власних потреб.

     Декларант додатково до документів для відкриття спеціального рахунку подає анкету та заяву.

     Банк уживає заходів щодо встановлення джерел походження коштів у національній та іноземних валютах, банківських металів у випадках, передбачених законодавством з питань фінансового моніторингу.

 

     Чи скасовується реєстрація РРО при переході на ПРРО?

     Відповідно до п. 1 глави 4 розд. II Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 реєстрація реєстратора розрахункових операцій (РРО) діє до дати скасування реєстрації РРО, що відбувається у випадках, коли, зокрема, суб’єкт господарювання у зв’язку із застосовуванням програмного РРО (далі – ПРРО) вирішив відмовитись від застосування РРО, строк служби якого не закінчився.

     Законодавчо не передбачено обмежень на використання поряд з РРО також і ПРРО. Суб’єкт господарювання може самостійно обрати для використання РРО або ПРРО.

     Якщо суб’єкт господарювання приймає рішення замість РРО використовувати ПРРО, то при переході на ПРРО скасовується реєстрація РРО.

 

     Використання РРО. Чи повинен бути QR-код у фіскальному касовому чеку?

     Згідно з п. 2 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та п. 2 розд. II Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 та від 08.06.2021 № 329 , фіскальний касовий чек на товари (послуги) (далі – фіскальний касовий чек) має містити реквізити, зокрема, QR-код, який містить у собі код автентифікації повідомлення (МАС) цього чеку, дату і час здійснення розрахункової операції, фіскальний номер касового чека/фіскальний номер електронного касового чека, суму розрахункової операції, фіскальний номер реєстратора розрахункових операцій фіскальний номер програмного РРО (рядок 26).

     Згідно з приміткою 8 до форми № ФКЧ-1 «Фіскальний касовий чек на товари (послуги)», наведеній у додатку 1 до Положення № 13, QR-код зазначається у разі наявності.

     При цьому, п. 3 Наказу № 306, який набрав чинності 01.08.2020, визначено, що до 01 серпня 2021 року вимоги до форми і змісту розрахункових документів в частині, зокрема, відображення QR-коду не поширюються на розрахункові документи, що створюються РРО, версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Державного реєстру РРО та які не перебували на обліку в контролюючих органах до дня набрання чинності Наказом № 306.

     До 01 серпня 2021 року РРО, версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Державного реєстру РРО та які не перебували на обліку в контролюючих органах до дня набрання чинності Наказу № 306, за наявності технічних можливостей мають бути доопрацьовані їх виробниками (постачальниками) відповідно до ст. 12 Закону № 265 з метою забезпечення можливості виконання всіх вимог до форми і змісту розрахункових документів, відповідно до Наказу № 306.

     Враховуючи викладене, QR-код у фіскальному касовому чеку зазначається у разі наявності в РРО відповідного програмного забезпечення.

 

     Чи може ФОП на загальній системі оподаткування включити до складу витрат суму сплаченого єдиного внеску?

     Відповідно до п.п. 177.4.3 п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України до переліку витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування належать, зокрема, суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених Законом України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

     Враховуючи вищевикладене, фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування мають право включити до складу витрат суму сплаченого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

 

     Одноразове (спеціальне) декларування. Чи необхідно декларувати  об'єкти незавершеного будівництва?

     Так. Для цілей підрозділу 9-4 розділу XX Податкового кодексу України до активів у формі нерухомого майна належать також об'єкти незавершеного будівництва, які:

–   не прийняті в експлуатацію або право власності на які не зареєстроване в установленому законом порядку, але майнові права на такі об'єкти належать декларанту на праві власності;

–   не прийняті в експлуатацію та розташовані на земельних ділянках, що належать декларанту на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або на праві довгострокової оренди або на праві суперфіцію.

     Відповідно до глави 34 Цивільного кодексу України суперфіцій – це право користування чужою земельною ділянкою для забудови, окремий вид прав на чужі речі.

 

            Чи є об’єктом оподаткування ПДВ операції з постачання майнових прав на об’єкти нерухомого майна?

             Особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини) регулюються нормами Цивільного кодексу України.

            За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦКУ).

     Предметом договору купівлі-продажу можуть бути, зокрема, майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав (ст. 656 ЦКУ).

     Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб’єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів регулюються Законом України від 12 липня 2001 року № 2658-III «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

     Відповідно до ст. 3 Закону № 2658 визначено, що майновими правами визнаються будь-які права, пов’язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги.

     Згідно з п.п. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України об’єкти житлової нерухомості – це будівлі, віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду, дачні та садові будинки.

     Підпунктом 14.1.129 прим.1 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що об’єкти нежитлової нерухомості – це будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду.

     Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розд. V та підрозд. 2 розд. XX ПКУ.

     Згідно з п.п. «а» і «б» п. 185.1 ст. 185 ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до ст. 186 ПКУ розташоване на митній території України.

     Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 ПКУ). При цьому продаж (реалізація) товарів – це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів (п.п. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

     Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (п.п. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

     Отже, для цілей оподаткування ПДВ операція з постачання майнових прав на об’єкт нерухомого майна є для продавця операцією з постачання об’єкта нерухомого майна.

     Враховуючи вищевикладене, операції з постачання майнових прав на об’єкти нерухомого майна є об’єктом оподаткування ПДВ.

 

Чи є обов’язковим отримання витягу з реєстру платників ПДВ?

     Законом України від 24 жовтня 2013 року № 657-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо обліку та реєстрації платників податків та удосконалення деяких положень» скасовано такі документи, як свідоцтво про реєстрацію особи платником податку на додану вартість та свідоцтво про реєстрацію як суб’єкта спеціального режиму оподаткування, та надано право платникам податку на додану вартість за їх запитом отримувати витяги із реєстру платників податку на додану вартість в контролюючих органах.

     Оскільки отримання витягів з реєстру платників податку на додану вартість не є обов’язковим для платників, контролюючі органи не мають підстав вимагати їх у платників.

     Підтвердженням факту реєстрації суб’єкта підприємницької діяльності платником податку на додану вартість є наявність інформації про таку реєстрацію на офіційному вебпорталі ДПС, яка оновлюється щоденно.

     Відповідні роз’яснення надані в листі Міндоходів від 17.01.2014 № 1094/7/99-99-19-04-02-17 «Про окремі зміни в законодавстві».

 

Чи є підтвердженням достовірності ідентифікаційного номера платника  дані, внесені до е-паспорта?

     Відповідно до п. 12, 13 ст. 3 Закону України від 20 листопада 2012 року «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус»:

     е-паспорт – паспорт громадянина України у формі електронного відображення інформації, що міститься у паспорті громадянина України у формі картки, оформленому засобами Єдиного державного демографічного реєстру (далі – Реєстр), разом з унікальним електронним ідентифікатором (QR-кодом, штрих-кодом, цифровим кодом), а також інформації про місце проживання (за наявності);

     е-паспорт для виїзду за кордон – паспорт громадянина України для виїзду за кордон у формі електронного відображення інформації, що міститься у паспорті громадянина України для виїзду за кордон, оформленому засобами Реєстру, разом з унікальним електронним ідентифікатором (QR-кодом, штрих-кодом, цифровим кодом), а також інформації про місце проживання та податковий номер (реєстраційний номер облікової картки платників податків з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (за наявності).

     Згідно з п. 11 розд. IІІ Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822  фізична особа – платник податків може подавати дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків, зокрема як внесені до е-паспорта, е-паспорта для виїзду за кордон, е-свідоцтва про народження, так і окремо, як електронну копію документа, що засвідчує реєстрацію такої особи в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг «Портал Дія», у тому числі з використанням мобільного додатка Порталу Дія, за умови здійснення перевірки відповідності та підтвердження таких реєстраційних даних.

     Перевірка відповідності та підтвердження даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків реєстраційним даним особи, внесених до Державного реєстру, здійснюється Порталом Дія шляхом інформаційної взаємодії з Державним реєстром, з урахуванням вимог законодавства з питань захисту інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах.

 

Які терміни подання заяви при добровільній реєстрації платником ПДВ?

     У разі добровільної реєстрації особи як платника податку або особи, яка відповідає вимогам, визначеним п.п. 6 п. 180.1 ст. 180 Податкового кодексу України, реєстраційна заява подається згідно з п. 183.7 ст. 183 ПКУ не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на податковий кредит і складання податкових накладних.

     У разі переходу осіб із спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати податку, на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ, у випадках, визначених главою 1 розд. XIV ПКУ, за умови, що такі особи відповідають вимогам, визначеним п. 181.1 ст. 181 ПКУ, реєстраційна заява подається не пізніше 10 числа першого календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ. Якщо такі особи відповідають вимогам, визначеним п. 182.1 ст. 182 ПКУ, реєстраційна заява подається у строк, визначений п. 183.3 ст. 183 ПКУ.

     У разі зміни ставки єдиного податку відповідно до п.п. «б» п.п. 4 п. 293.8 ст. 293 ПКУ реєстраційна заява подається не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку календарного місяця, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату ПДВ (п. 183.4 ст. 183 ПКУ).

     Згідно з п. 183.5 ст. 183 ПКУ особи, зазначені у п. 183.3 ст. 183 ПКУ, можуть навести у заяві бажаний (запланований) день реєстрації як платника податку, що відповідає даті початку податкового періоду (календарний місяць), з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на складання податкових накладних.

     Реєстрація осіб, зазначених в абзаці другому п. 183.4 ст. 183 ПКУ, діє з першого числа календарного місяця, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату ПДВ.

     У разі якщо останній день строку подання заяви припадає на вихідний, святковий або неробочий день, останнім днем строку вважається наступний за вихідним, святковим або неробочим робочий день.

 

     Якщо приймаєте працівника на роботу: порядок дій

     Повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою (крім повідомлення про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації).

     Повідомленням про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації - є відомості, отримані органами ДПС з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.

     Повідомлення подається до територіальних органів Державної податкової служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску за формою згідно з додатком до Порядку № 413 від 17.06.2015. 

     Повідомлення подається до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів:

?  засобами електронного зв’язку з використанням кваліфікованого електронного підпису відповідальних осіб;

     Для формування Повідомлення в режимі «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету (https://cabinet.tax.gov.ua), платник самостійно встановлює фільтр за параметрами: рік, період, щодо якого здійснюється звітування, за допомогою кнопки «Створити» обирає тип форми «J(F)30 Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування». Із запропонованого переліку форм обирає форму «J(F)3001001» Повідомлення про прийняття працівника на роботу», зазначає відповідний територіальний орган ДПС (регіон, район) в полі «Код ДПІ» (за замовчуванням встановлено орган ДПС за місцем основної реєстрації) та натискає кнопку «Створити». Вкладка «Вхідні документи» режиму «Вхідні/вихідні документи» надає доступ до квитанцій щодо приймання та обробки податкової звітності, інформаційних повідомлень, надісланої користувачу Електронного кабінету.

     ?    на паперових носіях разом з копією в електронній формі;

     ?    на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами.

     Подання страхувальником (роботодавцем) повідомлення про прийняття працівника на роботу поштою не передбачено.

     Зазначена норма визначена «Порядком повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу», затвердженого постановою КМУ від 17.06.2015  № 413.

 

     Пільги з земельного податку для громадян: подання заяви

     Перелік категорій фізичних осіб – власників земельних ділянок, які звільняються від сплати земельного податку, визначено у п. 281.1 ст. 281 ПКУ.

     Звільнення від сплати земельного податку, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм, встановлених у п. 281.2 ст. 281 ПКУ.

     Якщо фізична особа, яка звільняється від сплати земельного податку, станом на 01 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, площа яких перевищує межі граничних норм, визначених п. 281.2 ст. 282 ПКУ, така особа до 01 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельних ділянок для застосування пільги (п. 281.4 ст. 281).

     Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з базового податкового (звітного) періоду, в якому подано таку заяву, та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової заяви про застосування пільги.

     У разі подання заяви про застосування пільги після 01 травня поточного року, пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду.

     Якщо право на пільгу у фізичної особи, яка має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, виникає протягом календарного року та/або вона набуває право власності на земельну ділянку/земельні ділянки одного виду використання, така особа подає заяву про застосування пільги до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки протягом 30 календарних днів з дня набуття такого права на пільгу та/або права власності (п. 281.5 ст. 281 ПКУ).

     У разі недотримання фізичною особою вимог п. 281.5 ст. 281 ПКУ пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду.

     Отже, фізична особа – власник земельної ділянки або декількох земельних ділянок одного виду використання, яка належить до пільгових категорій, звільняється від сплати земельного податку за умови подання нею заяви про застосування пільги разом з документи, що посвідчують її право на пільгу.

 

ГУ ДПС у Запоірзькій області

 

Запорізькі власники і користувачі земель поповнили скарбниці громад на 1 мільярд гривень

За січень-липень 2021 року до місцевих бюджетів регіону надійшло 1 мільярд 5 мільйонів гривень плати за землю. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, запоріжці сплатили на 158 мільйонів більше, ніж торік.

Зокрема, від організацій, підприємств і установ скарбниці отримали 876 мільйонів гривень, від фізичних осіб – 129 мільйонів плати за землю.

Найбільші суми направили до бюджету платники м. Запоріжжя – 577 мільйонів, енергодарські, кам’янсько-дніпровські та великобілозерські – 85 мільйонів, бердянські та приморські – 67 мільйонів, мелітопольські і веселівські – 58 мільйонів, якимівські та приазовські – 45 мільйонів, пологівські, більмацькі та розівські – 43 мільйони, василівські та михайлівські – 39 мільйонів тощо.

Упродовж семи місяців у результаті проведених звірок із територіальними громадами, підрозділами ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області, РВ Фонду державного майна України податківці залучили до оподаткування 101 суб'єкт господарювання, від яких за рік до скарбниці додатково надійде понад 10 мільйонів гривень плати за землю.

Крім того, виявлено 22 підприємства, які використовували земельні ділянки без правовстановлюючих документів.

Всього станом на початок серпня в Запорізькій області нараховується 9148 юридичних осіб та майже 277 тисяч фізичних осіб-платників земельного податку і орендної плати.

Підписуйтесь на офіційну сторінку ДПС у Facebook: https://www.facebook.com/TaxUkraine/.

 

"Врожай-2021": запорізькі аграрії добровільно легалізували понад дві тисячі працівників

Під час проведення заходу "Врожай-2021" півтори тисячі суб'єктів господарської діяльності добровільно оформили 2437 найманих працівників. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, цим громадянам виплачено 14 мільйонів 514 тисяч гривень офіційних доходів. Додаткові надходження до бюджетів перевищили 6 мільйонів гривень, у тому числі, 3 мільйони 200 тисяч гривень єдиного внеску, 2 мільйони 612 тисяч гривень податку на доходи фізичних осіб та 218 тисяч гривень військового збору.

Також з початку року за результатами відпрацювання представників агросектору розмір заробітної плати підвищено 3209 особам. Завдяки цьому скарбниці додатково отримали 1 мільйон 800 тисяч гривень єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, 1 мільйон 470 тисяч гривень податку на доходи фізичних осіб та 122 тисячі гривень військового збору.

Як зазначив керівник податкової служби регіону, захід "Врожай-2021" проводиться за кількома напрямами, це, зокрема, легалізація найманої праці, детінізація земельних ділянок, проведення камеральних перевірок платників ПДВ-сільськогосподарських товаровиробників. За підсумками роботи податківців до бюджетів усіх рівнів донараховано 98 мільйонів гривень. Так, до державного бюджету надійшло 40 мільйонів гривень, до місцевих скарбниць – 53 мільйони гривень, до пенсійного і соціальних фондів – 5 мільйонів гривень.

 

Запорізькі підприємці поповнили бюджети громад майже на мільярд гривень

У січні-липні представники спрощеної системи оподаткування сплатили до місцевих бюджетів регіону 970 мільйонів гривень єдиного податку. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, у порівнянні з аналогічним періодом минулого року надходження зросли на 182 мільйони гривень або на 23 відсотки.

Так, від фізичних осіб-підприємців скарбниці громад отримали понад 733 мільйони гривень єдиного податку, від суб'єктів господарювання юридичних осіб – 120 мільйонів 500 тисяч гривень, від сільськогосподарських товаровиробників – 116 мільйонів 300 тисяч гривень.

Найбільші суми надійшли до міського бюджету Запоріжжя – 570 мільйонів гривень, мелітопольські та веселівські платники спрямували 95 мільйонів, бердянські та приморські – 70 мільйонів, оріхівські та гуляйпільські – 33 мільйони, василівські та михайлівські – 32 мільйони, пологівські, більмацькі та розівські – 32 мільйони, енергодарські, кам’янсько-дніпровські та великобілозерські – 31 мільйон гривень тощо.

На даний час в Запорізькій області за спрощеною системою оподаткування працюють 54476 фізичних осіб-підприємців, 8887 суб'єктів господарювання-юридичних осіб та 2044 агровиробники.

 

Податкові борги запорізьких платників зменшились на 260 мільйонів гривень

У січні-липні підприємства, установи і підприємці регіону погасили 260 мільйонів гривень податкової заборгованості. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, до державного бюджету сплачено 132 мільйони гривень, до місцевих скарбниць – 128 мільйонів гривень.

Так, від суб'єктів господарювання, які знаходяться в процедурах банкрутства, до бюджету надійшло 45 мільйонів гривень. З рахунків боржників стягнуто платіжними вимогами та вилучено готівки на суму понад 10 мільйонів гривень. Від продажу заставного майна до скарбниць залучено 9 мільйонів 700 тисяч гривень, від реалізації дебіторської заборгованості – майже 5 мільйонів гривень.

З початку року податківці направили до суду 418 позовів про стягнення 197 мільйонів гривень боргів. На даний час задоволено 302 позови на суму 181 мільйон гривень, до бюджету спрямовано більше 25 мільйонів гривень.

Також за сім місяців списано податкового боргу на загальну суму 371 мільйон гривень, у тому числі, у зв'язку з ліквідацією боржників – 234 мільйони гривень.

Недоїмка з єдиного внеску зменшилась на 31 мільйон гривень і станом на 1 серпня склала 578 мільйонів гривень.

Всього у січні-липні підприємства та підприємці погасили перед пенсійним і соціальними фондами майже 49 мільйонів гривень, зокрема, через органи Державної виконавчої служби – понад 11 мільйонів гривень.

 

Бюджети запорізьких громад отримали понад два мільйони гривень туристичного збору

За сім місяців до місцевих бюджетів регіону надійшло 2 мільйони 612 тисяч гривень туристичного збору. Збільшення доходів у порівнянні з аналогічним періодом минулого року склало 525 тисяч або 25 відсотків. Про це повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов.

Так, суб'єкти господарювання-юридичні особи сплатили 1 мільйон 73 тисячі гривень, фізичні особи – 1 мільйон 539 тисяч гривень.

Більшу половину надходжень від приймання туристів перераховано за перші два місяці літа – 1 мільйон 435 тисяч гривень.

Найбільші платежі у січні-липні забезпечили платники обласного центру – 1 мільйон 245 тисяч гривень, якимівські та приазовські – 842 тисячі, бердянські та приморські – 477 тисяч гривень тощо.

Усього станом на початок серпня в регіоні нараховується 584 платники туристичного збору.

Нагадаємо, туристичний збір за одну добу розміщення однієї особи не може перевищувати 0,5 відсотка від мінімальної заробітної плати для внутрішнього туризму та до 5 відсотків – для в'їзного туризму. Ставки збору встановлюються органами місцевого самоврядування, зокрема, міськими, селищними, сільськими радами та радами територіальних громад.

Базою справляння платежу є загальна кількість діб тимчасового розміщення у місцях проживання.

 

З прибутків запорізьких підприємств і установ державна скарбниця отримала 558 мільйонів гривень

У січні-липні суб'єкти господарювання регіону сплатили до державного бюджету 558 мільйонів гривень податку на прибуток. Це на 133 мільйони 670 тисяч гривень або на 31,5 відсотка більше надходжень аналогічного періоду минулого року.

Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, найбільші суми перерахували до скарбниці підприємства та установи обласного центру – 391 мільйон гривень, мелітопольські та веселівські платники забезпечили 66 мільйонів, бердянські і приморські – 38 мільйонів, вільнянські та новомиколаївські – 14 мільйонів 489 тисяч, пологівські, більмацькі та розівські – 11 мільйонів 762 тисячі, токмацькі і чернігівські – майже 9 мільйонів гривень тощо.

Всього в регіоні нараховується 582 платника податку на прибуток.

Нагадаємо, податок на прибуток підприємств, основна ставка якого складає 18 відсотків, нараховується платником самостійно на базу оподаткування – прибуток із джерелом походження як з України, так і за її межами.

Відповідно до бюджетного розподілу 90 відсотків цього платежу зараховується до загального фонду державного бюджету.

 

13 тисяч запоріжців звернулися до податкової за електронними ключами

За вісім місяців фахівці податкової служби регіону видали 13 тисячам платникам 30212 електронних ключів. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, кваліфіковані сертифікати відкритих ключів надають доступ до десятків Е-сервісів ДПС та до інших онлайн послуг державних відомств і установ.

На даний час більше п'ятдесяти систем, які підтримують використання електронних ключів ДПС. Цей перелік розміщено за посиланням: https://acskidd.gov.ua/partnership. Крім того, за їх допомогою представники бізнесу можуть зареєструвати програмні РРО.

Також користувачі мають можливість дистанційно сформувати нові сертифікати в режимі онлайн або через безкоштовне програмне забезпечення "ІІТ Користувач ЦСК-1", яке доступно за посиланням: https://acskidd.gov.ua/manage-certificates.

Для цього необхідно мати чинні сертифікати (наприклад до закінчення строку чинності сертифікатів залишилося декілька днів), незмінні реєстраційні дані (ПІБ, адреса реєстрації місця проживання, код ЄДРПОУ організації тощо) та особистий ключ, доступний лише користувачу та який не є скомпрометованим.

 

 

 

 

 

 

 

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь