Пологівське управління ГУ ДФС у Запорізькій області інформує !
Правом на податкову знижку вже скористались 208 пологівських, більмацьких та розівських мешканця
Із загальної кількості поданих декларацій з метою реалізації права на податкову знижку 173 особи отримали відшкодування за витрати на навчання. Після перерахунків усім, хто претендував на часткове відшкодування витрат, із бюджету повернено 396,1 тисяча гривень податку на доходи фізичних осіб.
Станом на 01.09.2021 року пологівські, більмацькі та розівські мешканці подали 208 декларацій на податкову знижку на загальну суму 515,9 тисяч гривень.
Для громадян, які ще не скористались своїм правом на податкову знижку, ще є час. Для цього їм необхідно заповнити та до 31 грудня року 2021 року подати до податкової служби декларацію про майновий стан та доходи.
Фахівці податкової радять користуватися електронними сервісами ДПС, зокрема Електронним кабінетом (https://cabinet.tax.gov.ua).
Пологівські, більмацькі та розівські платники податків спрямували до бюджетів усіх рівнів 568 мільйонів гривень
З початку року пологівські, більмацькі та розівські підприємства і підприємці перерахували до державного бюджету 231 мільйон гривень. Найбільші суми надійшли від платників податку на додану вартість –111,1 мільйон, податку на доходи фізичних осіб – 73 мільйона, військового збору – 19 мільйонів, податку на прибуток – 16,7 мільйона, рентної плати – 4 мільйона, екологічного податку – 1,4 мільйона. Про це повідомила начальниця Пологівського відділу камеральних перевірок управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків Головного управління ДПС у Запорізькій області Світлана Бруй.
Місцеві бюджети за 8 місяців отримали 337 мільйонів гривень. Зокрема, до скарбниць спрямовано 234 мільйона гривень податку на доходи фізичних осіб, 54,5 мільйона гривень земельного податку та орендної плати, 36,7 мільйона гривень єдиного податку, 5,5 мільйона гривень податку на нерухоме майно, 2,5 мільйона гривень рентної плати, 2 мільйона гривень податку на прибуток.
Пологівські, більмацькі та розівські платники направили до бюджетів понад 2 мільйона екологічного податку
У січні-серпні пологівські, більмацькі та розівські підприємства сплатили 2,2 мільйона гривень екологічного податку. Як зазначила начальниця Пологівського відділу камеральних перевірок управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків Головного управління ДПС у Запорізькій області Світлана Бруй, у порівнянні з аналогічним періодом 2020 року надходження зросли на 260 тисяч або на 13 відсотків.
Із загальної суми до державної скарбниці спрямовано 1,4 мільйона, до спеціального фонду місцевих бюджетів – 816 тисяч.
З початку року більшу частину надходжень забезпечили пологівські платники – 1,8 мільйона, більмацькі суб'єкти господарювання перерахували 220 тисяч, розівські платники – 217 тисяч.
Усього на обліку в Пологівській ДПІ перебувають 309 платників екологічного податку.
Роз’яснення законодавства
Ставки та терміни сплати єдиного внеску самозайнятими особами
Пологівська ДПІ ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє, що єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це консолідований страховий внесок в Україні, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного страхування (далі – єдиний внесок) в обов'язковому порядку та на регулярній основі.
У 2021 році розмір мінімальної зарплати буде змінюватися двічі:
з 1 січня (6000 грн) та з 1 грудня (6500 грн). А отже, буде змінюватися мінімальний єдиний внесок:
з січня по листопад - 1320 грн. (6000 х 22%);
за грудень – 1430 грн. (6500 х 22%).
Податківці звертають увагу, на терміни сплати єдиного внеску самозайнятими особами у 2021 році:
фізичними особами - підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування незалежно від обраної групи - до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок;
фізичними особами - підприємцями, які обрали загальну систему оподаткування та особами, які провадять незалежну професійну діяльність - до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок. Остаточний розрахунок за календарний рік до 10 лютого наступного року.
Таким чином, мінімальний розмір єдиного внеску для підприємців, який підлягає сплаті, становить:
за І квартал 2021 року - 3960 грн. (термін сплати 19 квітня 2021 року);
за ІІ квартал 2021 року - 3960 грн. (термін сплати 19 липня 2021 року);
за ІІІ квартал 2021 року - 3960 грн. (термін сплати 19 жовтня 2021 року);
за IV квартал 2021 року - 4070 грн. (термін сплати 19 січня 2022 року).
Крім того, з 01.01.2021 розширено коло осіб, які звільняються від сплати єдиного внеску:
для фізичних осіб - підприємців (крім тих, які обрали спрощену систему оподаткування), осіб, які провадять незалежну професійну діяльність та членів фермерського господарства скасовується обов'язок сплачувати мінімальний розмір єдиного внеску за місяці, у яких не було отримано доходу (прибутку).
Тобто, для фізичних осіб, які застосовують загальну систему оподаткування, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та членів фермерського господарства, у разі якщо не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, самостійне визначення бази нарахування єдиного внеску є виключно правом, а не обов'язком для зазначених платників.
Звільняються від сплати єдиного внеску за себе фізичні особи - підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, якщо вони отримують пенсію за віком, або за вислугу років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску тільки добровільно
Звільняються від сплати єдиного внеску за себе:
особи, які провадять незалежну професійну діяльність, за умови взяття їх на облік як фізичних осіб - підприємців і провадження ними одного виду діяльності одночасно як фізичною особою - підприємцем, так і особою, яка провадить незалежну професійну діяльність;
особи, які провадять незалежну професійну діяльність та фізичні особи - підприємці, які мають основне місце роботи, за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску.
Закон №1072: застосування РРО
Пологівська ДПІ інформує, що Законом України від 04 декабря2020 року № 1072-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби SARS-CoV-2», внесені до Закону від 06 декабря 1995 року № 265/95ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закону № 265).
Зокрема, зміни передбачають:
• заборону використання ПРРО при оптовій та/або роздрібній торгівлі пальним суб’єктами господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі;
• виключення вимоги щодо реалізації товарів (надання послуг) за умови наявності цінника на товар (меню, прейскуранта, тарифу на послугу, що надається) у грошовій одиниці України; забезпечення відповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО;
• не застосування РРО та/або ПРРО при наданні дистанційних послуг, розрахунки за які здійснюються виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів;
• відтермінування до 01 січня 2022 року застосування санкції у розмірах, визначених п. 1 ст. 17 Закону № 265;
• скасування штрафних санкцій за: невідповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО та/або ПРРО та за відсутність попереднього програмування найменування товару, який не є підакцизним, та/або послуги, ціни такого товару (послуги) та обліку їх кількості.
Одноразове (спеціальне) добровільне декларування – детінізація доходів громадян
Пологівська ДПІ повідомляє, що скористатись одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням можуть фізичні особи - резиденти, у т. ч. самозайняті особи, а також фізичні особи, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання (набуття) об'єктів декларування чи на момент нарахування (отримання) доходів, за рахунок яких були отримані (набуті) об'єкти декларування, і які відповідно до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) є чи були платниками податків (далі - декларант).
Декларанти мають право подати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію (далі - Декларація) із зазначенням активів, які їм належать та з яких не були сплачені податки і збори до 1 січня 2021 р.
При цьому в Декларації не зазначається інформація про джерела одержання (набуття) декларантом об’єктів декларування. Об'єкти декларування можуть бути визначені пп. 14.1.280 і 14.1.281 ПКУ як активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності й знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання Декларації.
Базою для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування є грошова вартість відповідного об'єкта декларування або номінальна вартість грошової вимоги, у тому числі за позиками, наданими третім особам.
Сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування щодо задекларованих об'єктів визначається шляхом застосування до бази для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування таких ставок, зокрема:
• 5% - щодо валютних цінностей на рахунках у банках в Україні, а також інших активів, що знаходяться (зареєстровані) в Україні
• 9% - щодо валютних цінностей на рахунках в іноземних фінансових установах, а також з інших активів, що знаходяться за кордоном;
• 2,5% - щодо номінальної вартості державних облігацій України з терміном обігу більше ніж 365 днів без права дострокового погашення, придбаних декларантом у період з 1 вересня 2021 р. до 31 серпня 2022 р. до подання Декларації.
Крім того, передбачено розстрочення сплати збору трьома рівними частинами, але за більш вищими ставками – максимум 11,5 відсотка.
Також інформуємо, що набув чинності Закон від 15 июня 2021 року №1542-ІХ. «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України у зв'язку із внесенням змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету", який системно пов'язаний із Законом №1539 і передбачає не вважати умисним ухиленням від сплати податків і зборів, якщо такі діяння пов'язані з придбанням об'єктів, які громадянин вказав у одноразовій добровільній декларації та сплатив узгоджену суму збору декларування, якщо такі діяння вчинені до 2021 року.
Якщо громадянин сплатить усі необхідні збори, держава гарантує йому звільнення від відповідальності за порушення податкового, валютного законодавства. Також гарантується нерозголошення державними органами та їхніми посадовими особами відомостей, що містяться в одноразових добровільних деклараціях, без відповідного рішення суду.
З 01 вересня фізичні особи можуть зараховувати кошти з поточних рахунків із спецрежимом оподаткування
Пологівська ДПІ інформує, що з 01 вересня стали чинними зміни, затверджені постановою Правління Національного банку від 12 серпня 2021 року № 86 «Про затвердження Змін до Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті». Ними розширено перелік операцій за рахунками фізичних осіб для одноразового (спеціального) добровільного декларування.
Відтак, з 01 вересня 2021 року ці особи зможуть зараховувати кошти з поточних рахунків зі спеціальним режимом використання для одноразового (спеціального) добровільного декларування на поточні рахунки в іноземній та національній валюті.
Зауважимо, що зміни внесено з метою приведення нормативно-правової бази Національного банку у відповідність до Закону України від 15 липня 2021 року № 1539-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету».
Також Національний банк удосконалив низку інших норм стосовно проведення деяких валютних операцій.
Для реєстрації ПРРО яка послідовність дій має бути здійснена суб’єктом господарювання?
Пологівська ДПІ нагадує, що суб’єкт господарювання, який має намір зареєструвати програмний реєстратор розрахункових операцій (далі – ПРРО), повинен перебувати на обліку в контролюючому органі. Також на обліку має перебувати його господарська одиниця, де буде використовуватись ПРРО, про яку суб’єкт господарювання повідомляє контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями.
Реєстрація ПРРО здійснюється на підставі Заяви про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (J/F 1316602), що подається у електронній формі за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків через Електронний кабінет (портальне рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (АРІ)) або засобами телекомунікацій.
Після включення ПРРО до реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій такий ПРРО може використовуватись суб’єктом господарювання.
Про сертифікати електронних підписів та/або печаток, що будуть використовуватись для ПРРО, суб’єкт господарювання повідомляє згідно з Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 06 червня 2017 року № 557 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01 червня 2020 року № 261).
З 01 вересня фізичні особи можуть зараховувати кошти з поточних рахунків із спецрежимом оподаткування
Пологівська ДПІ інформує, що з 01 вересня стали чинними зміни, затверджені постановою Правління Національного банку від 12 серпня 2021 року № 86 «Про затвердження Змін до Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті». Ними розширено перелік операцій за рахунками фізичних осіб для одноразового (спеціального) добровільного декларування.
Відтак, з 01 вересня 2021 року ці особи зможуть зараховувати кошти з поточних рахунків зі спеціальним режимом використання для одноразового (спеціального) добровільного декларування на поточні рахунки в іноземній та національній валюті.
Зауважимо, що зміни внесено з метою приведення нормативно-правової бази Національного банку у відповідність до Закону України від 15 липня 2021 року № 1539-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету».
Також Національний банк удосконалив низку інших норм стосовно проведення деяких валютних операцій.
Особливості застосування «нульового декларування»
Пологівська ДПІ повідомляє, що 21.07.2021 набрав чинності Закон України від 15 червня 2021 року №1539-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету» (далі – Закон № 1539-IX).
Нормами Закону № 1539-IX визначено особливості проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб, яке відбуватиметься з вересня 2021 року до 1 вересня 2022 року.
Скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням можуть фізичні особи – резиденти, у тому числі самозайняті особи, а також фізичні особи, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання (набуття) об’єктів декларування чи на момент нарахування (отримання) доходів, за рахунок яких були отримані (набуті) об’єкти декларування, і які відповідно до Податкового кодексу України (далі - Кодекс) є чи були платниками податків.
Об’єктами декларування можуть бути визначені п.п. 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 Кодексу активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація).
Базою для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування є грошова вартість відповідного об’єкта декларування або номінальна вартість грошової вимоги, у тому числі за позиками, наданими третім особам.
Сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування щодо задекларованих об’єктів визначається шляхом застосування до бази для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування таких ставок, зокрема:
5% щодо валютних цінностей на рахунках у банках в Україні, а також інших активів, що знаходяться (зареєстровані) в Україні;
9% щодо валютних цінностей на рахунках в іноземних фінансових установах, а також з інших активів, що знаходяться за кордоном;
2,5% щодо номінальної вартості державних облігацій України з терміном обігу більше ніж 365 днів без права дострокового погашення, придбаних декларантом у період з 1 вересня 2021 року до 31 серпня 2022 року до подання Декларації.
Декларанти мають право подати Декларацію із зазначенням активів, що їм належать, та з яких не були сплачені податки і збори, до 1 січня 2021 року. При цьому в Декларації не зазначається інформація про джерела одержання (набуття) декларантом об’єктів декларування.
Повідомляйте ДПС про прийняття працівника на роботу онлайн – спілкуйся з податковою дистанційно
Пологівська ДПІ інформує, що роботодавець може повідомити Державну податкову службу про прийняття працівника на роботу за допомогою спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення.
В цілому роботодавцю, з метою прийняття нового працівника на роботу, необхідно здійснити такі кроки:
- укласти в письмовій формі трудовий договір;
- оформити наказ про прийняття на роботу;
- повідомити ДПС про прийняття працівника на роботу (форму Повідомлення про прийняття працівника на роботу затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413).
Державною податковою службою України розроблено спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» (за версією чинною на дату подання повідомлення), яке розповсюджується на безоплатній основі, зокрема розміщене в розділі «Платникам податків про електронну звітність» офіційного вебпорталу ДПС (http://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/).
У цьому програмному забезпеченні є можливість сформувати Повідомлення про прийняття працівника на роботу, накласти кваліфікований електронний підпис чи печатку й направити його до Єдиного вікна податкової звітності.
Протягом якого періоду юридичній особі можна подати уточнену декларацію з плати за землю?
Пологівська ДПІ інформує, що відповідно до п. п. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 та п. п. 265.1.3 п. 265.1 ст. 265 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) плата за землю у складі податку на майно належить до місцевих податків.
Плата за землю – це обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (далі – орендна плата).
Пунктом 286.2 ст. 286 ПКУ визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій.
Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов’язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (п. 286.3 ст. 286 ПКУ).
Податкове зобов’язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п. 287.3 ст. 287 ПКУ).
Згідно з абзацом четвертим п. 102.1 ст. 102 ПКУ з місцевих податків та/або зборів, за якими передбачено подання річної податкової декларації, контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право за результатами перевірки самостійно визначити суму грошових зобов’язань, у разі виявлення ним за результатами перевірки заниження суми визначеного платником податків податкового зобов’язання з цих податків, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати цих податків, визначених відповідними розділами ПКУ.
Враховуючи зазначене, юридична особа має право подати уточнюючу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата) протягом 1095 днів, що настають за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання з плати за землю (земельного податку або орендної плати), визначеного у податковій декларації, що уточнюється.
Які юридичні наслідки неподання одноразової (спеціальної) декларації тими особами, хто має на це право?
Пологівська ДПІ інформує, що одноразове (спеціальне) декларування, передбачене підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), є добровільним.
Разом з тим, якщо особа, яка має право на одноразове (спеціальне) декларування не скористується ним (тобто не подасть декларацію), така особа буде вважатися такою, що повідомила контролюючий орган про те, що станом на 31 серпня 2022 року (дату завершення періоду проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування):
- у власності такої фізичної особи відсутні активи, одержані (набуті) за рахунок доходів, з яких не сплачено або сплачено не в повному обсязі податки і збори відповідно до податкового законодавства на момент нарахування (отримання) таких доходів, та/або
- про те, що склад та обсяг таких активів (тобто активів, одержаних (набутих) за рахунок доходів, з яких не сплачено або сплачено не в повному обсязі податки і збори відповідно до податкового законодавства на момент нарахування (отримання) таких доходів) у власності такої фізичної особи перебуває в межах, зазначених у п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
Пунктом 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ визначено склад та обсяг активів, джерела одержання (набуття) яких у разі невикористання фізичною особою права на подання Декларації вважаються такими, з яких повністю сплачено податки і збори відповідно до податкового законодавства.
Декларант може скористатися правом одноразового (спеціального) добровільного декларування у разі наявності готівкових коштів
Пологівська ДПІ повідомляє наступне. Законом України від 15 червня 2021 року № 1539-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету», який набрав чинності 21.07.2021, розділ XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено новим підрозділом 9 прим. 4.
Підпунктом «г» п. 5 підрозділу 9 прим. 4 розділу. XX ПКУ визначено, що об’єктами декларування не можуть бути, зокрема, кошти в національній та іноземній валютах, які на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація) перебувають у готівковій формі.
Водночас, п. 9 підрозділу 9 прим. 4 розділу XX ПКУ передбачено, що для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування декларант має розмістити кошти в національній та іноземній валютах у готівковій формі та/або банківських металах на поточних рахунках із спеціальним режимом використання в банках України (далі – спеціальні рахунки) до подання Декларації.
Декларант з метою забезпечення виконання положень п. 9 підрозділу 9 прим. 4 розділу XX ПКУ звертається до банку для відкриття спеціального рахунку. Порядок відкриття, закриття, зарахування коштів на спеціальний рахунок і здійснення контролю за операціями за таким рахунком встановлюються Національним банком України.
Відтак, декларант, який бажає задекларувати кошти в національній та іноземній валютах у готівковій формі, повинен до подання Декларації розмістити такі кошти на поточних рахунках із спеціальним режимом використання в банках України.
Що означають терміни РРО та електронний контрольно-касовий апарат?
Пологівська ДПІ нагадує, що відповідно до абзацу п’ятого ст. 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі - Закон №265), реєстратор розрахункових операцій (далі - РРО) це - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів та з приймання готівки для подальшого переказу.
До РРО відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, комп’ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.
Електронний контрольно-касовий апарат - РРО, який додатково забезпечує попереднє програмування найменування і ціни товарів (послуг) та облік їх кількості, друкування розрахункових та інших звітних документів. У Законі №265 до електронних контрольно-касових апаратів відносяться також торговельні автомати або інше подібне устаткування, що призначене для операцій з продажу товарів (послуг) без видачі покупцю чека, іншого звітного документа за готівкові кошти чи їх замінники - жетони, картки платіжних систем або інші замінники грошей, без участі фізичної особи, яка контролює здійснення оплати таких товарів (послуг) (абзац сьомий ст. 2 Закону № 265).
Інформацію щодо реквізитів рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ можна переглянути в Електронному кабінеті
Пологівська ДПІ повідомляє, що інформацію щодо реквізитів рахунка у системі електронного адміністрування ПДВ платники податків мають змогу переглянути у приватній частині Електронного кабінету у вкладці «Дані про банківські рахунки» режиму «Облікові дані платника» та у вкладці «Реєстр транзакцій» режиму «Система електронного адміністрування ПДВ».
Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.
Нагадуємо, що згідно з п. 42 прим. 1.2 ст. 42 прим. 1 Податкового кодексу України електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, шляхом, зокрема перегляду інформації про платника податків, що збирається, використовується та формується контролюючими органами у зв’язку з обліком платників податків та адмініструванням податків, зборів, дані системи електронного адміністрування ПДВ.
Перед подачею спецдекларації скористайтесь прикладами з її подання
Пологівська ДПІ інформує, що в Україні стартувала кампанія одноразового (спеціального) добровільного декларування громадянами активів. Триватиме вона з 1 вересня 2021 року по 1 жовтня 2022 року.
Нагадаємо, що у рамках одноразового (спеціального) добровільного декларування громадяни України можуть задекларувати активи, розміщені на території України та/або за її межами, які належать їм на правах власності та з яких, відповідно до вимог законодавства та/або міжнародних договорів, не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори.
Одноразове (спеціальне) добровільне декларування буде відбуватися шляхом подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації до Державної податкової служби України через приватну частину Електронного кабінету у розділі «Одноразова (спеціальна) добровільна декларація».
Наразі у банері «Одноразове добровільне декларування» на вебпорталі Державної податкової служби України розміщено приклади заповнення одноразової (спеціальної) добровільної декларації. Тож, перед декларуванням активів радимо переглянути їх.
Чи треба зазначати у одноразовій (спеціальній) добровільній декларації активи, які знаходиться на території АР Крим та території, де проводиться операція Об’єднаних сил (ООС)
Фізична особа – декларант, який має активи на території АР Крим та території, де проводиться антитерористична операція та/або здійснюються заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, відсіч і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об’єднаних сил (ООС), може скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням належних активів за умови дотримання ним вимог положень Податкового кодексу України.
При цьому не є об’єктами декларування активи декларанта, які обліковуються (знаходяться) на рахунках фінансових установ та/або розташовані (зареєстровані) на території країни, визнаної державою – агресором чи мають джерела походження з такої країни.
Детальніше, на Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДПС України, категорія питання 134.05.
Як складати податкові накладні у разі зміни прізвища підприємцем - платником ПДВ?
У разі зміни даних про платника ПДВ, які стосуються податкового номера та/або найменування (прізвища, імені та по батькові) платника ПДВ і не пов’язані з ліквідацією або реорганізацією платника ПДВ, а також встановлення розбіжностей чи помилок у записах реєстру платників ПДВ проводиться перереєстрація платника ПДВ (п. 4.1 розд. IV Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Мінфіну від 14.11.2014 р. № 1130).
Перереєстрація у зв’язку із зміною прізвища, імені та по батькові платника ПДВ, який включений до Єдиного державного реєстру, здійснюється контролюючим органом без подання заяви платником ПДВ на підставі відомостей з цього Єдиного державного реєстру.
До дати перереєстрації платник ПДВ використовує попередні реквізити податкової реєстрації (п. 4.3 розд.IV Положення № 1130).
У разі зміни прізвища, імені, по батькові фізичної особи – підприємця при використанні попередніх реквізитів податкової реєстрації такий платник ПДВ зазначає одночасно нове та попереднє прізвище, ім’я, по батькові.
Отже, у разі зміни прізвища, імені, по батькові фізичної особи – підприємця зазначається у податкових накладних/розрахунках коригування одночасно нове та попереднє прізвище, ім’я, по батькові від дня внесення даних у Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань і до дня перереєстрації, здійсненої в порядку, запровадженому Положенням № 1130.
З дати перереєстрації зазначаються тільки нове прізвище, ім’я, по батькові.
2. Оскарження рішення податкової: чи повідомляти податковий орган вищого рівня?
Платник податків одночасно з поданням скарги контролюючому органу вищого рівня зобов’язаний письмово або в електронній формі засобами електронного зв’язку (з дотриманням вимог, визначених п. 42.4 ст. 42 ПКУ) повідомляти контролюючий орган, яким визначено суму грошового зобов’язання або прийнято інше рішення, про оскарження його податкового повідомлення-рішення або будь-якого іншого рішення (п. 56.5 ст. 56 ПКУ).
Платники податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в електронному кабінеті, можуть здійснювати листування з контролюючими органами засобами електронного зв’язку в електронній формі (абзац перший п. 42.4 ст. 42 ПКУ).
При цьому платник повідомляє контролюючий орган щодо оскарження податкового повідомлення-рішення або будь-якого іншого рішення в довільній формі.
Чи відрізняються реквізити фіскального касового чека РРО та програмного РРО?
Форма та зміст розрахункових документів встановлені «Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів», затвердженим наказом МФУ 21.01.2016 № 13.
Вимоги Положення № 13 поширюються на розрахункові документи, створені РРО/програмного РРО, крім розрахункових проїзних та перевізних документів на залізничному (крім приміського) й авіаційному транспорті, квитків на міські та приміські автомобільні маршрути, міський електротранспорт, білетів державних лотерей, квитанцій на послуги поштового зв’язку.
Отже, основні реквізити фіскального касового чека, визначені Положенням № 13, однакові для чеків, створених РРО та програмним РРО.
Про відмінності щодо реквізитів, які не повинен містити чек програмного РРО, наприклад заводський номер РРО, чи про відмітку режиму роботи онлайн/офлайн, яку не повинен містити чек РРО, зазначено у п. 2 розд. ІІ Положення № 13 та у примітці до форми чеку (додаток 1 до Положення № 13).
Направлення до ДПС підтверджуючих документів, визначених в запиті про подання інформації, через Електронний кабінет
Контролюючі органи мають право звернутися до платників податків із письмовим запитом про подання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження (п. 73.3 ст. 73 ПКУ).
За допомогою меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету платники мають можливість направити до органу ДПС разом із супровідним листом підтверджуючі документи, визначені в запиті про подання інформації, у форматі pdf (обмеження 2 мб).
Датою подання підтверджуючих документів разом із супровідним листом є дата реєстрації супровідного листа в органі ДПС.
Протягом одного робочого дня після надсилання такого листа до органу ДПС автора електронного листа буде повідомлено про вхідний реєстраційний номер та дату реєстрації.
Інформацію щодо отримання та реєстрації листа в органі ДПС можна переглянути у вкладці «Вхідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету, відправлені листи – у вкладці «Відправлені документи» меню «Вхідні/вихідні документи».
Одноразове (спеціальне) добровільне декларування: база для нарахування збору щодо нерухомого та рухомого майна
Об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути визначені п.п. 14.1.280 і 14.1.281 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать йому на праві власності і знаходяться на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, зокрема:
- нерухоме майно (земельні ділянки, об’єкти житлової і нежитлової нерухомості), у тому числі і об’єкти незавершеного будівництва.
- рухоме майно, у тому числі: транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми, інше цінне рухоме майно (предмети мистецтва та антикваріату, дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння, ювелірні вироби тощо).
Пункт 7 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ визначає базу для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування виходячи із конкретних об’єктів декларування.
Для зазначених об’єктів декларування база для нарахування збору визначається, зокрема, але не виключно, як:
- витрати декларанта на придбання (набуття) об’єкта декларування;
- вартість, що визначається на підставі оцінки майна та майнових прав, фінансових інструментів, інших активів.
За власним бажанням декларанта для рухомого майна (крім дорогоцінних металів, транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, витворів мистецтва, дорогоцінного каміння (у тому числі органогенного утворення) та виробів з них) базою для нарахування збору може бути самостійно визначена декларантом вартість об’єктів декларування, які знаходяться (зареєстровані) на території України.
Зазначена норма передбачена п.п. «б» – «е» п. 4, п. 7.2 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
Розміщення повідомлень про технічні або методологічні помилки чи технічний збій в роботі Електронного кабінету
Порядок функціонування Електронного кабінету затверджено наказом МФУ від 14.07.2017 № 637.
Електронний кабінет працює постійно (24 години на дату кожного календарного дня), крім часу, необхідного для його технічного обслуговування ( п. 7 Порядку № 637).
Тривалість проведення технічного обслуговування встановлюється ДПС з урахуванням вимог п. 421.6 ст. 421 ПКУ та оприлюднюється на офіційному вебпорталі ДПС.
Повідомлення про виявлені технічні та/або методологічні помилки чи технічний збій в роботі Електронного кабінету із зазначенням дати та часу їх початку та повідомлення про їх усунення із зазначенням дати та часу їх завершення, розміщуються на офіційному вебпорталі ДПС.
Інформаційні повідомлення розміщуються на офіційному вебпорталі ДПС в рубриці «Всі новини» або «Всі анонси».
Платникам ПДВ: податкові наслідки при безоплатному постачанні товарів/послуг
При безоплатному постачанні товарів/послуг складаються дві податкові накладні:
• у податковій накладній, складеній на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни постачання у графі 7 (ціна постачання одиниці товару/послуги без урахування ПДВ) та у графі 10 (обсяг постачання (база оподаткування) без урахування ПДВ) зазначається «0», графа 11 (сума ПДВ) не заповнюється, нулі, прочерки та інші знаки чи символи у цій графі не проставляються.
Інші графи такої податкової накладної заповнюються в загальному порядку.
• у податковій накладній, яка складена на суму перевищення, робиться позначка 15 - Складена на суму перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до ст.ст. 188 і 189 ПКУ, над фактичною ціною постачання.
Така податкова накладна отримувачу (покупцю) не надається. У рядках такої податкової накладної, відведених для зазначення даних покупця, постачальник (продавець) зазначає власні дані.
У графі 2 розд. Б податкової накладної, складеної на суму перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до ст.ст. 188 і 189 ПКУ, над фактичною ціною постачання, зазначається «перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до ст. 188 ПКУ, над фактичною ціною постачання».
У графі 7 такої податкової накладної зазначається ціна постачання одиниці товарів/послуг без урахування ПДВ, розрахована виходячи з перевищення ціни придбання/ звичайної ціни/балансової (залишкової) вартості над фактичною ціною (тобто ціна придбання/звичайна ціна/балансова (залишкова) вартість), а у графі 10 відповідно сума перевищення обсягу постачання (база оподаткування) без урахування ПДВ (тобто обсяги придбання/виготовлення), у графі 11 – сума ПДВ.
Графи 3.1, 3.2, 3.3, 4, 5, 12 при цьому не заповнюються.
У клітинках податкової накладної, які не підлягають заповненню, нулі, прочерки та інші знаки чи символи не проставляються.
Зазначений порядок визначений п.15 та п. 16 «Порядку заповнення податкової накладної», затвердженого наказом МФУ від 31.12.2015 № 1307.
Як переглянути раніше подану звітність в Електронному кабінеті
Платник податків стає суб’єктом електронного документообігу після надсилання до контролюючого органу першого будь-якого електронного документа у встановленому форматі (п. 42.6 ст. 42 ПКУ).
Електронний кабінет створюється та функціонує за такими принципами, зокрема, здійснення автоматизованого внесення до журналу всіх дій (подій), що відбуваються в електронному кабінеті, включаючи фіксацію дати і часу відправлення, отримання документів через електронний кабінет та будь-якої зміни даних, доступних в Електронному кабінеті, за допомогою кваліфікованої електронної позначки часу.
Інформація про дату і час надсилання та отримання документів, іншої кореспонденції з ідентифікацією відправника та отримувача зберігається безстроково і може бути отримана через Електронний кабінет у вигляді електронного документа, в тому числі у вигляді квитанції у текстовому форматі (п. 421.1 ст. 421 ПКУ).
У приватній частині Електронного кабінету в залежності від типу платника (юридична особа, фізична особа – суб’єкт підприємницької діяльності, громадянин тощо) надається доступ, зокрема, до перегляду та друку раніше поданої звітності.
Меню «Перегляд поданої звітності» надає користувачу Електронного кабінету можливість перегляду раніше поданої податкової, пенсійної та статистичної звітності до ДПС незалежно від способу її подання, включаючи звіти, подані на паперових носіях до центрів обслуговування платників податків.
За замовчуванням користувач отримує перелік всіх звітів, поданих у відповідному звітному періоді. Звітний період (місяць, квартал чи рік) визначається двома параметрами – роком та місяцем.
Перегляд конкретного звіту здійснюється подвійним натисненням лівої кнопки миші, формується pdf-файл звіту зі всіма додатками.
Строк сплати збору з дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації?
Сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування здійснюється декларантом протягом 30 календарних днів з дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.
У разі вибору декларантом у межах одноразового (спеціального) добровільного декларування ставки Збору, що передбачає сплату такого платежу трьома рівними частинами, сплата Збору здійснюється декларантом:
- першого платежу – протягом 30 календарних днів з дати подання Декларації;
- другого платежу – до 01 листопада 2023 року;
- третього платежу – до 01 листопада 2024 року.
Зазначена норма передбачена п. 12 підрозд. 94 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
Порушення податкового законодавства: коли застосовуються штрафні санкції
За порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України COVID-19, штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:
- порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;
- відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;
- порушення вимог законодавства в частині:
• обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;
• цільового використання пального, спирту етилового платниками податків;
• обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;
• здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;
• здійснення суб’єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб’єктів платниками акцизного податку;
- порушення нарахування, декларування та сплати ПДВ, акцизного податку, рентної плати.
Протягом періоду з 01.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України COVID-19, платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.
Зазначена норма передбачена п. 521 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Одноразове (спеціальне) добровільне декларування: як проводиться камеральна перевірка декларацій?
Одноразова (спеціальна) добровільна декларація підлягає перевірці у спеціальному порядку (п. 15 підрозділу 94 розділу ХХ ПКУ).
Так, зазначена декларація підлягає камеральній перевірці, яку податковий орган, проводить протягом 60 календарних днів, що настають за днем її подання (п. п. 15.1підрозд. 94 розділу ХХ ПКУ).
Податкова перевірка податковим органом не проводиться щодо джерела отримання декларантом чи фізичною особою, що підпадає під дію п. 10 підрозд. 94 розділу ХХ ПКУ доходів, за рахунок яких було одержано (набуто) задекларовані таким декларантом активи або активи, передбачені п. 10 підрозділу 94 розділу ХХ ПКУ (п. 13 підрозд. 94 розділу ХХ ПКУ).
З метою підтвердження застосування відповідної ставки збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, податковий орган під час камеральної перевірки одноразової (спеціальної) добровільної декларації має право:
- перевірити реєстрацію правочинів та/або активів у державних реєстрах, у тому числі шляхом звернення до відповідних державних органів;
- звернутися до декларанта із запитом щодо підтвердження наявності у декларанта зазначених в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації майна, майнових і немайнових прав, у разі якщо за результатами перевірки виявлена розбіжність між задекларованою інформацією та даними державних реєстрів .
У разі встановлення протягом 365 днів з дня подання декларації порушення декларантом умов розміщення валютних цінностей у банківських та/або в інших фінансових установах, за умови що декларант протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту, не надасть пояснення та документальні підтвердження, та/або відповідні копії документів на письмовий запит, то проводиться документальна позапланова невиїзна перевірка та здійснюється нарахування грошових зобов’язань.
Детальніше з порядком одноразового (спеціального) добровільного декларування можна ознайомитися за посиланням: https://tax.gov.ua/baneryi/odnorazove-dobrovilne-deklaruvannya
Шановні платники, користуйтесь Базою знань ДПС
У ДПС функціонує База знань, яка містить відповіді на запитання, які структуровані за напрямками щодо застосування норм податкового законодавства, єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на ДПС.
Скористатись Базою знань можливо у вільному доступі через вебпортал ДПС (вкладка «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» на головній сторінці) або безпосередньо через пошукову систему в інтернет-мережі на сайті «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» чи за посиланням https://zir.tax.gov.ua.
Також на загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДПС крім запитань-відповідей можна ознайомитись із:
- ставками податків та зборів;
- податковим календарем;
- приєднатися до сервісу отримання інформації про останні зміни в податковому законодавстві;
- отримати інформаційно-довідкові послуги від Контакт-центру ДПС, скориставшись переходом у Viber чи Telegram;
- ознайомитись із переліком адміністративних послуг;
- отримати інформацію про Центри обслуговування платників та багато іншого.
Відгуки щодо роботи ресурсу можна надіслати на адресу: idd@tax.gov.ua.
Звертаємо увагу, що базу знань було доповнено новою тематикою «Збір з одноразового (спеціального) добровільного декларування», в якій вже наявні майже 60 актуальних відповідей на запитання.
ДПС України на офіційному вебпорталі у банері «Одноразове добровільне декларування» розміщено приклади заповнення одноразової (спеціальної) добровільної декларації.
Ознайомитись з інформацією можна за посиланням: https://bit.ly/3DqKQvB
Програмні РРО: змінюється робота АРІ Фіскального сервера Електронного кабінету
Наказом МФУ від 08.06.2021 № 329 «Про затвердження Змін до Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів» внесено:
- зміни до форми та змісту розрахункових документів в частині їх доповнення обов’язковим реквізитом - цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої.
У зв'язку з доопрацюванням протоколу передачі інформації «Технологія зберігання і збору даних РРО для ДПС. Протокол передачі інформації», змінюється робота АРІ Фіскального сервера контролюючого органу Електронного кабінету.
Так, починаючи з 01.10.2021, на основі оновленого протоколу (версії 2.1.9.3, редакція 1.4) алгоритми роботи АРІ Фіскального сервера контролюючого органу Електронного кабінету будуть налаштовані з урахуванням зазначених змін.
Тестовий АРІ Фіскального сервера контролюючого органу Електронного кабінету, який розміщено за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua:9443 з 01.09.2021 працює з урахуванням змін, що відповідають налаштуванням основного АРІ Фіскального сервера контролюючого органу Електронного кабінету, яке функціонуватиме з 01.10.2021.
Протоколи передачі інформації, які необхідно використовувати в процесі використання зазначеного АРІ та оновлений опис АРІ Фіскального сервера контролюючого органу Електронного кабінету розміщено на банері «Програмні РРО» в режимі «Опис АРІ фіскального сервера контролюючого органу (Електронний кабінет) версія 01.09.2021».
ГУ ДПС у Запорізькій області
Продавці підакцизних товарів поповнили запорізькі бюджети на 212 мільйонів гривень
За вісім місяців до місцевих бюджетів регіону надійшло 212 мільйонів 403 тисячі гривень акцизного податку з роздрібного продажу підакцизної продукції. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, рівень сплати аналогічного періоду минулого року перевищено майже на 20 мільйонів гривень або на 10 відсотків.
Для реалізації підакцизних товарів компанії і підприємці отримали у податковій службі понад сім тисяч ліцензій. Так, платникам видано 3 тисячі дозвільних документів на право торгівлі алкогольними напоями, 2696 – тютюновими виробами, 913 – пивом, 263 – сидром, 193 – на зберігання пального, 22 – на роздрібний продаж пального тощо. Крім того, фахівці податкових органів продовжили термін дії 9550 ліцензій, призупинили 608 та анулювали 1388 дозволів.
Станом на початок вересня в регіоні налічуються 11345 діючих ліцензій. Їхній перелік розміщено на сайті податкової служби області: http://zp.tax.gov.ua/reestr-vidanih-licenziy.
Також з початку року спеціалісти податкової провели 1236 перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання ними законодавства, яке регулює обіг підакцизних товарів. За виявлені порушення застосовані штрафні санкції на суму понад 41 мільйон гривень.
Про одноразове декларування у деталях: громадська "експертиза"
У податковій службі регіону відбулося чергове засідання Громадської ради, участь у якому взяли начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, заступниця начальника Олена Щедровська, голова Громадської ради Світлана Проніна, заступниця голови Громадської ради Лариса Церетелі та члени дорадчого органу.
Роман Афонов презентував присутнім ключові моменти одноразового добровільного декларування активів фізичних осіб, яке стартувало з 1 вересня. Керівник податкового відомства регіону наголосив, що запровадження податкової амністії надає громадянам суттєві переваги, серед яких – цивілізована легалізація активів на компромісних умовах, їх вільне використання у майбутньому, можливість формувати позитивну податкову історію та багато інших.
Хто має право подати декларацію, які об'єкти і в які терміни їх можна легалізувати, за якими ставками вони оподатковуються, як подати звітність – ці та інші питання детально висвітлила Олена Щедровська.
Також учасники розглянули аспекти банківського супроводження декларування та непрямі методи визначення доходів громадян. Щодо останнього питання, то, як зауважив керівник податкового відомства регіону Роман Афонов, вони будуть прописані у відповідному нормативному акті, прийняття якого очікується найближчим часом.
Запорізькі підприємства-забруднювачі сплатили 351 мільйон гривень "екоподатку"
У січні-серпні запорізькі підприємства і підприємці сплатили до бюджетів усіх рівнів 351 мільйон гривень екологічного податку, що на 37 мільйонів 500 тисяч гривень або на 12 відсотків більше, ніж торік.
Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, до державного бюджету спрямовано понад 213 мільйонів гривень, до спецфондів місцевих скарбниць – майже 138 мільйонів гривень.
Так, від енергодарських, кам’янсько-дніпровських та великобілозерських суб’єктів господарювання надійшло 184 мільйони гривень, м. Запоріжжя – близько 133 мільйонів гривень, Запорізького району – 21 мільйон гривень. Мелітопольські та веселівські платники направили до бюджетів більше трьох мільйонів гривень, бердянські та приморські – 3 мільйони гривень, пологівські, більмацькі та розівські – 2 мільйони гривень тощо.
На даний час в регіоні нараховується 3384 платника "екоподатку", які на підставі спеціальних дозволів здійснюють викиди шкідливих речовин у атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення, у водні об'єкти, а також розміщують, утворюють або зберігають небезпечні відходи.
Ставки екологічного податку залежать від виду забруднюючих речовин або рівня небезпечності відходів.
Запоріжці сплатили до бюджетів громад понад 170 мільйонів гривень податку на нерухомість
З початку року до місцевих бюджетів регіону надійшло 170 мільйонів 498 тисяч гривень податку на нерухоме майно. Порівняно з аналогічним періодом минулого року рівень сплати зріс на 48 відсотків, додатково скарбниці отримали 55 мільйонів 104 тисячі гривень.
Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, власники нерухомості-юридичні особи перерахували до бюджетів громад майже 115 мільйонів гривень, фізичні особи – 55 мільйонів 732 тисячі гривень.
Так, до міської казни Запоріжжя сплачено 69 мільйонів гривень податку на нерухомість, мелітопольські та веселівські платники забезпечили 26 мільйонів 591 тисячу, якимівські та приазовські – понад 17 мільйонів, бердянські та приморські – більше 15 мільйонів, вільнянські та новомиколаївські – 8 мільйонів, василівські та михайлівські – 6 мільйонів 690 тисяч, Запорізького району – близько 8 мільйонів гривень тощо.
Всього в регіоні 4525 суб'єктів господарювання-юридичних осіб та 39822 фізичні особи володіють нерухомими майном, яке підлягає оподаткуванню.
Нагадаємо, ставки податку на нерухомість встановлюють сільські, селищні, міські ради та територіальні громади. Вони не повинні перевищувати 1,5 відсотка від мінімальної зарплати за квадратний метр.
Додатково оподатковуються об'єкти житлової нерухомості, площа яких перевищує 300 квадратних метрів для квартир і 500 квадратних метрів для житлових будинків за кожен об'єкт або його частку. У даному випадку ставка податку складає 25000 гривень.
За запорізькі землі до скарбниць громад сплачено 1,2 мільярда гривень
За вісім місяців до місцевих бюджетів регіону надійшло 1 мільярд 206 мільйонів гривень плати за землю. Це на 180 мільйонів гривень або на 18 відсотків більше, ніж за аналогічний період минулого року.
Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, землевласники і орендарі-юридичні особи сплатили 995 мільйонів 471 тисячу гривень, фізичні особи – понад 210 мільйонів гривень.
Так, до міського бюджету Запоріжжя спрямовано 656 мільйонів гривень. Енергодарські, кам’янсько-дніпровські та великобілозерські платники забезпечили понад 100 мільйонів гривень, бердянські та приморські – 81,5 мільйона, мелітопольські і веселівські – 78,5 мільйона, якимівські та приазовські – 66,4 мільйона, пологівські, більмацькі та розівські – 54,5 мільйона, василівські та михайлівські – 51 мільйон, токмацькі та чернігівські – 39 мільйонів гривень тощо.
На даний час на території регіону нараховується більше 9 тисяч юридичних осіб та майже 277 тисяч фізичних осіб-платників земельного податку і орендної плати.
Для зменшення податкового боргу фахівці служби направили до місцевих рад дев'ять звернень стосовно 77 неплатників щодо вилучення у них земельних ділянок з подальшим перерозподілом їх між платоспроможними суб'єктами господарювання. Наразі вилучено наділ площею понад 74 гектари.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу "InfoTAX".
