Що потрібно знати про щеплення від COVID-19?
В Україні, як і в інших правових державах, вакцинацію проводять на добровільних засадах. Тільки інформаційна політика дозволить досягти успіхів у вакцинації. Щеплення роблять після інформованої згоди.
Що означає інформована згода і що ви повинні підписати?
Вона створена за прикладом чеклиста, який заповнюють в США. Його переклали українською мовою, дещо доповнили та внесли зміни.
Дуже часто я бачу спотворену інформацію про те, що інформована згода перекладає на вас усю відповідальність. Але це не так. Сфера відповідальності людини, яку вакцинують, – відповідати на запитання щодо наявності в себе ВІЛ-інфекції, серйозної алергічної реакції раніше, розладів кровотворення тощо, нічого не забути, щоб допомогти лікарю ухвалити рішення щодо протипоказань. Відповідальність того, кому проводять вакцинацію, – інформувати медпредставників у разі погіршення самопочуття – свого або дитини.
Сектор відповідальності лікаря – визначити, чи немає протипоказань. Йдеться зокрема про тяжку алергічну реакцію, тому вакциновані 30 хвилин не залишають пункт щеплення. Бо саме протягом цього часу і трапляються важкі алергічні реакції. Персонал має надати кваліфіковану допомогу.
Відповідальність пацієнтів полягає в тому, щоб надати інформацію й ухвалити рішення. Бо без вашої згоди не можуть провести вакцинацію: ви повинні бути при здоровому глузді й поставити свій підпис. Якщо ви не ухвалили рішення, це ваша відповідальність.
Чим відрізняються вакцини?
Вірус на своїй поверхні має так званий спайк-протеїн, S-протеїн, за допомогою якого він прикріплюється до клітини. Після прикріплення він змінюється і дозволяє вірусу проникнути всередину клітини.
Існують вірусні, векторні, білкові вакцини та вакцини на основі нуклеїнових кислот, кожні з яких поділяються на підтипи. Чим вони відмінні?
Більш «традиційними» є вакцини, які містять сам вірус. Він може бути знешкоджений, у такому разі це інактивована вірусна вакцина. Він не здатний до розмноження. За такою технологією створена, наприклад, інактивована поліомієлітна вакцина. Також вірус може бути ослабленим. Це класичні технології, і за цим принципом (як жива ослаблена вірусна вакцина), наприклад, створено щеплення проти кору, паротиту (свинки), краснухи, вітряної віспи.
Теж класичною технологією вже можна назвати вакцини, які містять окремі компоненти вірусу. На поверхні вірусу є спайк-протеїн, його можна виділити, і це буде вже білкова субодинична вакцина. Вона містить лише окремий компонент вірусу. Якщо об’єднати такі компоненти, можна створити щось подібне до вірусної частинки. Всередині немає вірусного генетичного матеріалу. Це щось подібне до ефекту порожнього яйця. Воно виглядає зовні як яйце, але всередині, під шкаралупою, немає ні білка, ні жовтка.
Є й інновації, які з’явилися в нашому арсеналі у 2020 році. Хоча технології створення препаратів на основі нуклеїнових кислот відомі вже десятки років, але біда допомогла їхньому розвитку. І тепер ми маємо мРНК-вакцини.
Ще одні інноваційні вакцини – так звані векторні. Вектор – це інший вірус, знешкоджений або нешкідливий для організму людини. Інший вірус доставляє всередину клітини «інструкцію». Векторні вакцини, на відміну від вірусних і білкових, не містять компонентів збудника COVID-19, вони містять лише «інструкцію» для наших клітин. І за нею клітина сама виробляє компонент вірусу, який потім розпізнає імунна система. Інший нешкідливий або знешкоджений вірус виступає як листоноша. Він лише доставляє кореспонденцію.
Що ми маємо в арсеналі?
Дві мРНК-вакцини, які містять інструкцію про спайк-білок. Це компанія Moderna, компанії Pfizer/BioNTech.
Чотири векторні вакцини, які не реплікуються. З цих чотирьох одна доступна в Україні – це AstraZeneca.
У світі вже зареєстровано і використовується сім інактивованих вірусних вакцин, до таких належить CononaVac.
Представників субодиничних протеїнових вакцин (наприклад, виробництва Novavax), які містять окремі компоненти віруса, в Україні немає.
Протипоказання до вакцинації?
Насамперед ми маємо інструкцію до вакцини й послуговуємося нею. В Україні інструкція має вищу юридичну силу, ніж, наприклад, наказ Міністерства охорони здоров’я щодо протипоказань.
Кому вакцина протипоказана?
Універсальне правило – тим, хто має важкі алергічні реакції до компонентів вакцини. Як правило, це тяжкі алергіки. Якщо вакцина не дозволена за віком (наприклад, до 18 років), то для людей до 18 років ми її не використовуємо.
Є певні моменти, які пов’язані з рекомендаціями під час вагітності. Виникає питання: вакцинуватися чи не вакцинуватися? Звертаємося до рекомендацій Національної технічної групи експертів з питань імунопрофілактики. Вагітність є фактором ризику тяжкого перебігу COVID-19. Якщо вагітна є медичним працівником або має ще й супутні хвороби (наприклад, мала чи має онкологічне захворювання), ми повинні схилятися до вакцинації, бо користь від вакцинації набагато переважає те, що ми, можливо, не до кінця дослідили вплив цих вакцин на вагітних.
Щодо людей з серцево-судинними захворюваннями, то на сьогодні всі вакцини, зареєстровані в Україні, можна використовувати людям з варикозом або з так званою тромбофілією, тобто схильністю до утворення тромбів. Не потрібно призначати препарати або скасовувати чи коригувати дози.
Ми повинні зосередитися на вакцинації групи ризику – людей старшого віку та осіб з супутніми станами.
Ефективність та тривалість захисту в результаті вакцинації?
Усі вакцини, які дозволені для використання в Україні, схвалені Всесвітньою організацією охорони здоров’я для екстреного використання. Вони продемонстрували, що майже в ста відсотках випадків формують імунну відповідь за умови введення двох доз.
Як бути з вакцинацією тих, хто перехворів?
В умовах дефіциту вакцини можна відтермінувати щеплення на шість місяців після того як ви перехворіли. Але можна робити й раніше, якщо є достатня кількість доз вакцини. Втім повинно минути 28 днів від початку появи симптомів захворювання. Якщо захворіли після першої дози, то другу теж потрібно ввести. Перша доза «зараховується».
Також існує вторинна імунна відповідь – феномен, коли ми повторно зустрічаємося зі збудником або з антигеном. Це для імунної системи певне тренування. Імунна система тоді краще розпізнає збудник, стає більш потужною з точки зору імунної пам’яті. Тому тих, хто перехворів, також вакцинують. По-перше, це безпечно. По-друге, у них рівень антитіл зростає в рази. По-третє, у них краща імунна пам’ять. Вакцинація тих, хто перехворів, дозволяє забезпечити кращий захист і від нових варіантів вірусу.
На сьогодні немає визначеного рівня антитіл, який можна вважати достатнім, щоб говорити «ви захищені», «ви погано захищені» чи «ви не захищені». Таких наукових даних наразі немає.
Щодо вживання алкоголю перед або після вакцинації. Звісно, зловживання алкоголем шкідливе для організму. Постійне надмірне вживання алкоголю впливає на імунну систему. Але якщо ви вирішили відсвяткувати у розумних меж, зробіть це. Він не вплине на вашу імунну відповідь.
Якщо ви захотіли піти в спортзал після вакцинації, ідіть. Це абсолютно не проблема.
Що буде, якщо пропустити термін другої дози?
Це не фатально. За першої сприятливої можливості вводьте другу дозу. Ви не починаєте заново календар щеплення.
Тривалість дії вакцини?
Тривалість захисту, який ми отримуємо внаслідок вакцинації, наразі вивчається. Але з тих спостережень, що ми маємо протягом 9–11 місяців (залежно від вакцини), ми бачимо, що ефективність з часом не має значного зниження, навряд чи ми потребуватимемо універсальної ревакцинації, наприклад, у 2022 році тих, хто зараз отримав дві дози, або додаткової дози. І дуже малоймовірно, що ми потребуватимемо вакцинації проти ковіду щороку, як, наприклад, проти грипу.
Більше інформації
В Україні є український “CDC”. Він називається Центр громадського здоров’я МОЗ України. І у вкладці «Вакцинація від COVID-19» є посилання на аналітичні панелі, інформація для медиків, антифейки, часті запитання. Тож тут ви можете ознайомитися з науково обґрунтованими рекомендаціями щодо вакцинації. Також можете користуватися збірником питань і відповідей на найпоширеніші запитання про вакцинацію проти COVID-19.
