A A A K K K
для людей із порушенням зору
Комиш-Зорянська селищна територіальна громада
Пологівського району Запорізької області

Пологівське управління ГУ ДФС у Запорізькій області інформує !

Дата: 12.01.2022 11:15
Кількість переглядів: 49

Пологівські, кам’янські та розівські власники та користувачі земельних ділянок поповнили місцеві бюджети на 77 мільйонів гривень плати за землю

Протягом 2021 року власники та користувачі земельних ділянок, які перебувають на обліку в Пологівській ДПІ, перерахували до місцевих бюджетів 77 мільйонів гривень плати за землю.

Як повідомила начальниця Пологівського відділу камеральних перевірок управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків ГУ ДПС у Запорізькій області Світлана Бруй, значну частину надходжень сплатили юридичні особи – 59 мільйонів. Від фізичних осіб надійшло 18 мільйонів гривень плати за землю.

Зокрема, пологівські суб’єкти господарювання протягом 2021 року спрямували до місцевого бюджету 42 мільйона, кам’янські землекористувачі –17 мільйонів, розівські – 18 мільйонів тощо.

Нагадаємо, плата за землю – це обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

 

Від пологівських, кам’янських та розівських платників до місцевих бюджетів надійшло 548 мільйонів гривень

Протягом січня-грудня 2021 року пологівські, кам’янські та розівські платники податків сплатили до місцевих скарбниць 548 мільйонів гривень, що на 81 мільйон  або 17 відсотків перевищує показник січня-грудня 2020 року. Про це повідомила начальниця Пологівського відділу камеральних перевірок управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків ГУ ДПС у Запорізькій області Світлана Бруй.

Найбільші суми надійшли від сплати податку на доходи фізичних осіб –386 мільйонів гривень, що на 68 мільйонів більше рівня 2020 року.

У порівнянні з минулим роком на 5,7 мільйона гривень збільшилась плата за користування землею суб’єктами господарювання і фізичними особами. Протягом 2021 року землекористувачі направили до бюджету понад 77 мільйонів гривень плати за землю.

Платники єдиного податку з початку року сплатили 70 мільйонів гривень, у тому числі фізичні особи – підприємці – 26 мільйонів.

Пологівські, кам’янські та розівські власники нерухомості спрямували до місцевих бюджетів 7 мільйонів гривень, що на 2 мільйона більше, ніж протягом 2020 року.

Крім того протягом дванадцяти місяців 2021 року сплачено 3,7 мільйонів гривень рентної плати за використання природних ресурсів, 2,5 мільйона гривень податку на прибуток, 1,1 мільйона гривень екологічного податку.

 

 

Роз’яснення законодавства

 

     Порядок заповнення поля «Призначення платежу» розрахункових документів

     Пологівська ДПІ нагадує про норми наказу Міністерства фінансів України від 24 липня 2015 року № 666 із змінами, яким затверджено Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на небюджетні рахунки, а також на єдиний рахунок (далі – Порядок).

Платники податків під час заповнення розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на небюджетні рахунки, а також на єдиний рахунок мають керуватися зазначеним Порядком.

     При формуванні розрахункового документу платник зобов’язаний заповнити усі наявні поля. Звертаємо увагу, що при заповненні поля «Призначення платежу», кожну інформацію необхідно розділяти між собою знаком «;». При цьому платники, які сплачують кошти на єдиний рахунок, у реквізиті «Призначення платежу» мають право не вказувати напрям використання коштів. Слід пам’ятати, що суми податків, сплачені на єдиний рахунок, списуються з урахуванням черговості сплати, визначеної п. 351.6 ст. 351, п. 89.7 ст. 89 та п. 131.2 ст. 131 Податкового кодексу України.

 

     ФОП, який здійснює діяльність у декількох місцях продажу, веде облік товарних запасів за кожним окремим місцем продажу на підставі відповідних первинних документів

     Пологівська ДПІ повідомляє, що Порядок ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2021 № 496 (далі – Порядок № 496), визначає правила ведення обліку товарних запасів та поширюється на фізичних осіб – підприємців (ФОП), у тому числі платників єдиного податку, які відповідно до Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) зобов’язані вести облік товарних запасів та здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку, та осіб, які фактично здійснюють продаж товарів (надання послуг) та/або розрахункові операції в місці продажу (господарському об’єкті) такого ФОП.

     Пунктом 1 розд. II Порядку № 496 встановлено, що облік товарних запасів здійснюється ФОП шляхом постійного внесення до Форми ведення обліку товарних запасів (далі – Форма обліку) інформації про надходження та вибуття товарів на підставі первинних документів, які є невід’ємною частиною такого обліку.

     При цьому ФОП, яка здійснює діяльність у декількох місцях продажу (господарських об’єктах), веде облік товарних запасів також за кожним окремим місцем продажу (господарським об’єктом) на підставі первинних документів, які підтверджують отримання товарів такою ФОП або окремим місцем продажу (господарським об’єктом), та/або первинних документів на внутрішнє переміщення товарів між ФОП та його окремими місцями продажу (господарськими об’єктами). Первинні документи на внутрішнє переміщення товарів є невід’ємною частиною такого обліку.

     Первинні документи, на підставі яких внесено записи до Форми обліку, є обов’язковими додатками до такої форми. Внесення даних до Форми обліку щодо надходження товарів на підставі первинних документів здійснюється до початку їх реалізації.

 

     Чи можна подавати повторно звітну одноразову (спеціальну) добровільну декларацію?

     Відповідно до абзацу шостого п. 12 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у разі несплати або сплати в неповному обсязі суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Збір), зазначеної в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації (далі – Декларація), у встановлений підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ строк Декларація вважається неподаною та на декларанта не поширюються передбачені підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ державні гарантії та звільнення від відповідальності.

     Разом з тим, згідно з п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ декларант, який має намір скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням щодо належних йому активів, протягом визначеного підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування має право добровільно подати до контролюючого органу Декларацію в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

     Таким чином, у разі несплати або сплати в неповному обсязі суми Збору, внаслідок чого Декларація була визнана не поданою, декларант має право подати повторно таку Декларацію, оскільки підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ не містить обмежень щодо подання повторної звітної Декларації.

 

     З 01 січня 2022 року – нова форма податкової декларації про майновий стан і доходи

     Пологівська ДПІ звертає увагу платників податків – фізичних осіб, що з 01 січня 2022 року вводиться в дію нова форма податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація), що затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17 грудня 2020 року № 783 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року № 859», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 28 грудня 2020 року за № 1295/35578 (далі – Наказ № 783).

     Нова форма Декларації передбачає об’єднання звітності з податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), а також декларування частини прибутку контрольованої іноземної компанії (далі – КІК).

     Форма декларації у редакції наказу № 783 доповнена новими додатками:

     1) ЄСВ 1, ЄСВ 2 та ЄСВ 3 – для платників єдиного внеску самозайнятих осіб (крім осіб, які обрали спрощену систему оподаткування) та осіб, які сплачували добровільні внески, передбачені договором про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування;

     2) КІК – для платників, у яких виникає обов’язок декларувати прибутки КІК відповідно до п. 170.13 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

     Разом з тим, п. 54 підрозділу Х Перехідних положень ПКУ встановлені особливості застосування положень про оподаткування прибутку КІК протягом перехідного періоду, а саме: першим звітним (податковим) роком для звіту про КІК є 2022 рік (якщо звітний рік не відповідає календарному року – звітний період, що розпочинається у 2022 році).

     Отже, за звітний період 2021 рік фізичні особи – платники податку додаток до податкової декларації КІК не заповнюють та не подають.

 

     Добровільне декларування: чи має право декларант уповноважити іншу особу подати декларацію?

     Пологівська ДПІ пояснює, чи має право декларант, який виявив бажання скористатися правом на подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, уповноважити іншу особу на підставі укладеного договору доручення подати таку декларацію.

     Згідно з п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням можуть фізичні особи – резиденти, у тому числі самозайняті особи, а також фізичні особи, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання (набуття) об’єктів декларування чи на момент нарахування (отримання) доходів, за рахунок яких були отримані (набуті) об’єкти декларування, і які відповідно до ПКУ є чи були платниками податків (далі – декларант).

Відповідно до п.п. 6.2 п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ одноразова (спеціальна) добровільна декларація (далі – Декларація) подається безпосередньо декларантом до контролюючого органу, в електронній формі з урахуванням вимог, встановлених розд. II ПКУ, та особливостей, встановлених підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

     При цьому, згідно з п. 42 прим. 1.5 ст. 42 прим. 1 розд. II ПКУ платник податків стає користувачем Електронного кабінету та набуває право, зокрема, подавати звітність в електронній формі після проходження в електронному кабінеті електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису з дотриманням вимог Закону України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» із змінами та доповненнями та Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» із змінами та доповненнями або тих сервісів ідентифікації, використання яких дозволяється методологом Електронного кабінету.

     Таким чином, Декларацію декларант має подати особисто в електронній формі.

 

     Роздрібна торгівля алкоголем та тютюном у безготівковій формі: чи застосовуються РРО?

     Пологівська ДПІ інформує, чи зобов’язані суб’єкти господарювання (далі – СГ) застосовувати реєстратори розрахункових операцій (РРО) та/або програмні РРО при здійсненні роздрібної торгівлі алкогольними напоями (тютюновими виробами) у безготівковій формі.

     Роздрібна торгівля, зокрема, алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися СГ (у тому числі іноземними СГ, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю (ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються електронних сигаретах, та пального» із змінами).

     У заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю, зокрема, алкогольними напоями, тютюновими виробами додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік РРО, програмних РРО (книг обліку розрахункових операцій – (далі – КОРО)), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень РРО (КОРО), фіскальні номери програмних РРО, які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в контролюючих органах.

     Безготівкові розрахунки – це перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.

     Згідно із ст. 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) розрахункова операція це, зокрема, приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

     СГ, які здійснюють розрахункові операції, зокрема, в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

     СГ, який має ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями (тютюновими виробами), може здійснювати продаж таких товарів у безготівковій формі (у тому числі шляхом переказу коштів із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок через установи банку), за умови застосування РРО та або програмного РРО в установленому Законом № 265 порядку, під час видачі споживачу алкогольної продукції та обов’язкової видачі у паперовій та/або електронній формі фіскального касового чека, в якому зазначає форму оплати – безготівкова.

     Враховуючи викладене, суб’єкт господарювання при здійсненні роздрібної торгівлі алкогольними напоями (тютюновими виробами) у безготівковій формі (у тому числі шляхом переказу коштів із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок через установи банку), зобов’язаний застосовувати РРО та або програмний РРО, відповідно, з обов’язковою видачею у паперовій та/або електронній формі фіскального касового чека, в якому зазначено форму оплати – безготівкова.

 

     Деякі нюанси створення в «Електронному кабінеті» Податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця

     Пологівська ДПІ звертає увагу на те, який період (місяць, квартал, півріччя чи рік) обирається у вікні «період» при створенні в «Електронному кабінеті» Податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця з типом «Звітна» з позначкою «Довідково» з Додатком 1, що подається для призначення пенсії.

     Для призначення пенсії фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої – третьої груп подають протягом року Податкову декларацію платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця, затверджену наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 09.12.2020 № 752) (далі – Декларація), з типом «Звітна» з позначкою «Довідково», у складі якої формують додаток 1 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» (далі – Додаток 1) з типом форми «призначення пенсії».

     Декларація, у складі якої формується Додаток 1 з типом форми «призначення пенсії» подається у разі призначення пенсії протягом року за період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дати формування заяви на призначення пенсії.

     При цьому, подання у складі Декларації з типом «Звітна» як «Довідково» Додатка 1 з типом форми «призначення пенсії», не звільняє платника єдиного внеску від обов’язку подання за звітний період (календарний рік) до контролюючого органу у складі Декларації Додатка 1 з типом «Звітна», в терміни, визначені Податковим кодексом України.

     Таким чином, при створенні в Електронному кабінеті Декларації з типом «Звітна» як «Довідково» з Додатком 1 з типом форми «призначення пенсії», у вікні «період» із переліку, що пропонується (місяць, квартал, півріччя чи рік), обирається місяць, у якому вона формується (подається).

 

     2. Платникам ПДВ: новації щодо оподаткування операцій з постачання нерезидентами електронних послуг фізичним особам

     Законом України від 03.06. 2021р. № 1525-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо скасування оподаткування доходів, отриманих нерезидентами у вигляді виплати за виробництво та/або розповсюдження реклами, та удосконалення порядку оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання нерезидентами електронних послуг фізичним особам», доповнено ПКУ ст. 2081, норми якої набирають чинності з 1 січня 2022 року.

     ДПС видало Інформаційний лист № 26 «Щодо порядку оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання нерезидентами електронних послуг фізичним особам».

     Інформаційним листом № 26 роз’яснено:

     - що включає в себе термін «Електронні послуги»;

     - яка ставка податку застосовується до операцій з постачання нерезидентами електронних послуг;

     - хто вважається платником ПДВ за операціями з постачання електронних послуг;

     - як визначається місце постачання електронних послуг;

     - як відбуватиметься взаємодія особи-нерезидента з податковими органами в Україні;

     - за яких умов особа-нерезидент, яка постачає фізичним особам електронні послуги, місце постачання яких розташоване на митній території України, зобов?язана зареєструватися платником ПДВ тощо.

     З Інформаційним листом № 26 можна ознайомитись за посиланням: https://tax.gov.ua/broshuri-ta-listivki/537580.html

 

     Облік товарних запасів: нові правила для ФОП з 26.11.2021 року

     Наказом МФУ № 496 від 03.09.2021 затверджено Порядок ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку.

     Наказ набрав чинності з 26 листопада 2021 року (через 10 днів з дня його офіційного опублікування).

     Порядок №496 визначає правила ведення обліку товарних запасів та поширюється на фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку, які відповідно до Закону про РРО зобов'язані вести облік товарних запасів та здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку, та осіб, які фактично здійснюють продаж товарів (надання послуг) та/або розрахункові операції в місці продажу (господарському об'єкті) такого ФОП.

     Форма ведення обліку товарних запасів визначена додатком до Порядку № 496.

     Облік товарних запасів здійснюється ФОП шляхом постійного внесення до Форми обліку інформації про надходження та вибуття товарів на підставі первинних документів, які є невід'ємною частиною такого обліку.

     ФОП, яка здійснює діяльність у декількох місцях продажу (господарських об'єктах), веде облік товарних запасів також за кожним окремим місцем продажу (господарським об'єктом) на підставі первинних документів, які підтверджують отримання товарів такою ФОП або окремим місцем продажу (господарським об'єктом), та/або первинних документів на внутрішнє переміщення товарів між ФОП та його окремими місцями продажу (господарськими об'єктами).

     Первинні документи, на підставі яких внесено записи до Форми обліку, є обов'язковими додатками до такої форми. Внесення даних до Форми обліку щодо надходження товарів на підставі первинних документів здійснюється до початку їх реалізації.

     Форма обліку ведеться за вибором у паперовій або в електронній формі.

     Записи у Формі обліку ведуться в хронологічному порядку надходження або вибуття товарів.

     Для ФОП, в яких виникає обов'язок щодо ведення обліку товарних запасів, перший запис має відображати інформацію про залишки наявних товарів на дату набуття ним обов'язку щодо ведення такого обліку.

     Форма обліку, первинні документи на товари мають зберігатись у місці продажу (господарському об'єкті) до моменту вибуття останньої одиниці товару, відображеної в таких первинних документах.

     Документи щомісячно групуються в хронологічному порядку їх відображення у Формі обліку та/або підшиваються для подальшого зберігання разом із Формою обліку, в якій інформацію про такі документи відображено.

     Форма обліку, первинні документи, які підтверджують облік та походження товарів, надаються посадовій особі контролюючого органу на її вимогу під час проведення перевірки.

     У разі якщо оригінали первинних документів відсутні у місці продажу, посадовій особі контролюючого органу можуть бути надані копії таких первинних документів з подальшим пред'явленням їх оригіналів до закінчення перевірки (за потреби).

     Форма обліку в електронній формі на вимогу посадових осіб контролюючого органу має бути візуалізована у форматі, який дозволяє такій особі здійснити його перегляд та/або копіювання.

 

     Одноразове (спеціальне) добровільне декларування: об’єкти, придбані за рахунок оподатковуваних коштів та коштів, з яких не сплачено податки

     Об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути визначені п.п. 14.1.280 і 14.1.281 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, зокрема нерухоме майно (земельні ділянки, об’єкти житлової і нежитлової нерухомості) (п.п. «б» п. 4 підрозд. 94 розд. XX ПКУ).

     Згідно з п.п. 6.1 п. 6 підрозд. 94 розд. ХХ ПКУ одноразова (спеціальна) добровільна декларація – це декларація, в якій відображається, зокрема така інформація (дані):

     - відомості про об’єкти декларування, визначені пп. «б» – «е» п. 4 підрозд. 94 розд. ХХ ПКУ, із зазначенням інформації, що дає змогу їх ідентифікувати, зокрема про їх місцезнаходження або місце зберігання (крім предметів мистецтва та антикваріату, дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, ювелірних виробів, банківських металів, які не розміщені на рахунках, пам’ятних банкнот та монет тощо), вид, назву, рік виробництва (випуску) тощо;

     - самостійно визначена декларантом у національній валюті база для нарахування збору. До декларації декларант зобов’язаний додати копії документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування, у разі місцезнаходження (реєстрації) активу фізичної особи за межами України та/або у разі декларування валютних цінностей, розміщених на рахунках у банках в Україні, та прав грошової вимоги, визначених п.п. «а» п. 4 підрозд. 94 розд. ХХ ПКУ.

     Крім того, для об’єктів декларування, визначених підпунктами «б» – «е» п. 4 підрозд. 94 розд. ХХ ПКУ, база для нарахування збору визначається, зокрема, але не виключно, як:

     - витрати декларанта на придбання (набуття) об’єкта декларування;

     - вартість, що визначається на підставі оцінки майна та майнових прав, фінансових інструментів, інших активів.

     Отже, у разі якщо фізична особа має у власності об’єкт нерухомого майна, який був набутий (збудований) як за рахунок коштів, з яких були сплачені податки так і за рахунок коштів, з яких податки не були сплачені, то у одноразовій (спеціальній) добровільній декларації відображається сума витрат або оціночна вартість такого об’єкта нерухомого майна в частині коштів, з яких не були сплачені податки.

 

     Пальне для власного споживання: аспекти обліку

     Відповідно до п.п. 230.1.3 ст. 230 ПКУ суб'єкти господарювання - розпорядники акцизних складів, що використовують пальне для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснюють операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам, на кожному акцизному складі зобов’язані:

     - формувати дані про обсяги обігу пального за звітний календарний місяць,

     - та фактичні залишки пального станом на перший та останній дні такого місяця у розрізі кодів товарних підкатегорій з УКТЗЕД у літрах, приведених до температури 15 С.

     Дані про фактичні залишки пального на перший та останній дні календарного місяця та про обсяг обігу пального за звітний календарний місяць формуються після проведення останньої операції з обігу пального у звітному календарному місяці, але не пізніше 23 години 59 хвилин останнього дня звітного календарного місяця, до початку здійснення операцій з обігу пального у день, що настає за таким останнім днем звітного календарного місяця, та подаються до податкового органу, не пізніше 15 календарних днів, що настають за останнім днем звітного календарного місяця.

     Суб’єкт господарювання, що отримав ліцензію на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) не може надавати послуги зі зберігання пального іншим особам, оскільки Законом України №481 визначено, що місце зберігання пального – це місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування.

     До суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції при наданні послуг із зберігання пального іншим суб'єктам господарювання та/або реалізації пального іншим особам на підставі ліцензії на право зберігання пального, отриманої на підставі заяви виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки відповідно до статті 15 Закону №481/95-ВР - в сумі 500 тис. гривень.

     Такий штраф визначений ст. 17 Закону України від 19.12.1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».

 

     Обов’язковість РРО при реалізації технічно складних побутових товарів

     Нагадуємо, що реєстрація та застосування суб’єктами господарювання, що здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту, реєстраторів розрахункових операцій або програмних РРО при проведенні реалізації товарів за готівку,  обов’язкове.

     Термін «технічно складні побутові товари, що підлягають гарантійному ремонту» визначено в ст.1 Закону 1023 – непродовольчі товари широкого вжитку (прилади, машини, устаткування та інше), які складаються з вузлів, блоків, комплектуючих виробів, відповідають вимогам нормативних документів, мають технічні характеристики, супроводжуються експлуатаційними документами і на які встановлено гарантійний строк.

     Постановою №231 затверджено перелік груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту(обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування РРО, який містить вісім груп товарів.

     Також зазначимо, що цей перелік не передбачає винятків щодо можливості  незастосування РРО для техніки, яка була раніше у використанні.

     З 1 січня 2022 року згідно норм Закону України №265/95 ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року (із змінами та доповненнями) до суб’єктів господарювання, які при реалізації технічно складних побутових товарів не використовують РРО/ПРРО, застосовуються штрафні фінансові санкції в розмірі 100% реалізованого товару без РРО/ПРРО в перший раз, та 150% за всі наступні розрахункові операції.

 

     Єдиний податок: звітування при припиненні підприємницької діяльності ФОП

     Фізичні особи, щодо яких до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань внесено запис про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця подають податкові декларації платника єдиного податку – підприємця востаннє за податковий (звітний) квартал, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, з наростаючим підсумком з початку року.

     Декларація подається протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу або до закінчення такого звітного періоду, на який припадає дата ліквідації.

     Остання Декларація подається особисто (уповноваженою на це особою) або надсилаються поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення.

     У полі 8 «Особливі відмітки» Декларації у рядку 8.1 «платника податку, що подає декларацію за останній податковий (звітний) період, на який припадає дата державної реєстрації припинення» проставляється позначка «+».

     Зверніть увагу, що фізичні особи, разом з останньою Декларацією подають додаток 1 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» (крім фізичних осіб, які звільняються від сплати за себе єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»).

 

     Застосування РРО: як визначити, що продукція є власного виробництва?

     Реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються:

     - при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних уповноваженою особою відповідного суб'єкта господарювання (ст. 9 Закону № 265).

     Продукцією власного виробництва визнається продукція, яка була вироблена або піддана достатній переробці чи обробці підприємством з використанням власного або орендованого майна (п. 2 Порядку визначення продукції власного виробництва підприємств з іноземними інвестиціями, затвердженого постановою КМУ від 05.09.96 №1061 "Про затвердження Порядку визначення продукції власного виробництва підприємств з іноземними інвестиціями").

     Крім того, п. 4 Порядку №1061 визначено, що переробка чи обробка продукції підприємством визнається достатньою:

     - якщо виготовлена продукція класифікується в іншій тарифній позиції (на рівні перших чотирьох знаків цифрового коду Товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності), ніж вироби і матеріали, придбані підприємством і використані ним для виготовлення цієї продукції,

     - або частка добавленої вартості продукції під час її переробки чи обробки становить не менш як 50%, якщо інше не передбачено законодавством. При цьому добавленою вартістю є різниця між собівартістю продукції та вартістю використаних матеріалів, сировини, комплектуючих.

 

     Здійснення підприємцем - єдинником кількох видів господарської діяльності: які ставки?

     Ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами або радами об’єднаних територіальних громад для підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць (п. 293.2 ст. 293 ПКУ):

     1) для першої групи платників єдиного податку – не більше 10% розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року;

     2) для другої групи платників єдиного податку – не більше 20% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.

     У разі здійснення платниками єдиного 1-ї і 2-ї груп кількох видів господарської діяльності застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений для таких видів господарської діяльності (п. 293.6 ст. 293 ПКУ).

     Рішення органів місцевого самоврядування щодо встановлених місцевих податків та зборів на відповідній території розміщені на вебпорталі ДПС України (https://tax.gov.ua) в рубриці «Рішення місцевих рад» або на вебпорталах регіональних контролюючих органів.

     Слід зазначити, що ставка єдиного податку встановлюється для платників єдиного податку першої – другої групи у розмірі 15% (п. 293.4 ст. 293 ПКУ):

     •      до суми перевищення обсягу доходу, визначеного у п.п. 1, 2 і 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ;

     •      до доходу, отриманого від провадження діяльності, не зазначеної у реєстрі платників єдиного податку, віднесеного до першої або другої групи;

     •      до доходу, отриманого при застосуванні іншого способу розрахунків, ніж зазначений у главі 1 розд. ХIV ПКУ;

     •      до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування;

     •      до доходу, отриманого платниками першої або другої групи від провадження діяльності, яка не передбачена у п.п 1 або 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ відповідно.

 

     Одноразове (спеціальне) добровільне декларування: чи зазначаються доходи стосовно яких розпочато досудове розслідування або судове провадження?

     Пунктом 5 підрозд. 94 розд. ХХ ПКУ визначено, що об’єктами декларування не можуть бути, зокрема:

     а) активи фізичної особи, одержані (набуті) декларантом внаслідок вчинення діяння, що містить ознаки кримінального правопорушення, крім кримінальних правопорушень або інших порушень законодавства, пов’язаних із:

     ухиленням від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів);

     ухиленням від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування;

порушеннями у сфері валютного законодавства;

     порушеннями у сфері захисту економічної конкуренції в частині порушення, передбаченого п. 12 ст. 50 Закону України від 11.01.2001 №2210-III «Про захист економічної конкуренції» із змінами та доповненнями;

     б) активи фізичної особи, які належать декларанту, стосовно якого розпочато досудове розслідування або судове провадження щодо таких активів за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 212, 2121, а так само ст. 366 (щодо документів податкової та/або фінансової звітності, митних декларацій, податкових накладних, первинних документів, іншої звітності з податків, зборів (обов’язкових платежів), ст. 367 (якщо кримінальне правопорушення пов’язане з порушенням вимог податкового, митного, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи) Кримінального кодексу України від 05.04.2001 № 2341-ІІІ;

     Отже, не є базою для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування активи, одержані (набуті) за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні, з яких не було сплачено або сплачено не в повному обсязі податки і збори в періоди до 01 січня 2021 року щодо яких розпочато досудове розслідування або судове провадження за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 212, 2121, а так само ст. 366 (щодо документів податкової та/або фінансової звітності, митних декларацій, податкових накладних, первинних документів, іншої звітності з податків, зборів (обов’язкових платежів), ст. 367 (якщо кримінальне правопорушення пов’язане з порушенням вимог податкового, митного, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи) ККУ.

     Водночас, якщо фізична особа має активи одержані (набуті) за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні, з яких не було сплачено або сплачено не в повному обсязі податки і збори в періоди до 01 січня 2021 року, та щодо таких активів не розпочато досудове розслідування або судове провадження за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 212, 2121, а так само ст. 366 (щодо документів податкової та/або фінансової звітності, митних декларацій, податкових накладних, первинних документів, іншої звітності з податків, зборів (обов’язкових платежів), ст. 367 (якщо кримінальне правопорушення пов’язане з порушенням вимог податкового, митного, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи) ККУ, то така особа може самостійно прийняти рішення щодо подання Декларації.

 

     Одноразове (спеціальне) добровільне декларування: ставка збору при придбанні державних облігацій

     Сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування щодо задекларованих об’єктів визначається шляхом застосування до бази, визначеної згідно з п. 7 підрозд. 94 розд. XX ПКУ, ставки 2,5% щодо номінальної вартості державних облігацій України з терміном обігу більше ніж 365 днів без права дострокового погашення, придбаних декларантом у період з 01.09.2021р. до 31.08.202р. до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (п.п. 8.3 п. 8 підрозд. 94 розд. XX ПКУ).

     Як альтернативу платник податків може обрати ставку 3% із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно.

     Відповідно до п. 1 ст. 16 Закону України від 23.02.2006 № 3480-IV «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» (у редакції від 19.06.2020 № 738-IX) державні облігації України можуть бути:

     ?    довгостроковими – із строком обігу понад п’ять років;

     ?    середньостроковими – із строком обігу від одного до п’яти років;

     ?    короткостроковими – із строком обігу до одного року.

     Державні облігації України поділяються на облігації внутрішньої державної позики України та облігації зовнішніх державних позик України.

     Отже, при придбанні декларантом середньострокових та/або довгострокових державних облігацій України без права дострокового погашення, у період з 01 вересня 2021 року до 31 серпня 2022 року до подання Декларації, застосовується ставка Збору у розмірі 2,5%.

 

     Здійснення підприємцями - єдинниками діяльності на декількох територіях: які ставки?

     Ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами або радами об’єднаних територіальних громад для підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць (п. 293.2 ст. 293 ПКУ):

     1) для першої групи платників єдиного податку – не більше 10% розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року;

     2) для другої групи платників єдиного податку – не більше 20% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.

     У разі здійснення платниками єдиного податку першої і другої груп господарської діяльності на територіях більш як однієї сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад, застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений для відповідної групи таких платників єдиного податку  (п. 293.7 ст. 293 ПКУ).

     Рішення органів місцевого самоврядування щодо встановлених місцевих податків та зборів на відповідній території платнику податку можна знайти на вебпорталі ДПС України (https://tax.gov.ua) в рубриці «Рішення місцевих рад» або на вебпорталах регіональних контролюючих органів.

 

     Зміни з 2022 року: сплата податку на доходи нерезидента при виплатах нерезидентам за виробництво та розповсюдження реклами

     Законом України від 03.06.2021 року № 1525-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо скасування оподаткування доходів, отриманих нерезидентами у вигляді виплати за виробництво та/або розповсюдження реклами, та удосконалення порядку оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання нерезидентами електронних послуг фізичним особам», доповнено ПКУ ст. 2081, норми якої набирають чинності з 1 січня 2022 року.

     Так, Законом №1525 скасовано з 1 січня 2022 року норму п.п. 141.4.6 ст. 141 розділу ПКУ, яка передбачала сплату 20% податку на доходи нерезидента за виробництво та/або розповсюдження реклами.

     Такі операції з 1 січня 2022 року оподатковуються за загальними правилами для доходів, отриманих нерезидентом, із джерелом їх походження з України, згідно з вимогами п.п. 141.4.1 та 141.4.2 ст. 141 ПКУ.

     Тобто, починаючи з 1 січня 2022 року резиденти, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи виплату доходу за виробництво та/або розповсюдження реклами з джерелом його походження з України, керуються вимогами п.п. 141.4.1 ст. 141 ПКУ.

     Виплати нерезидентам за виробництво реклами можуть підпадати під визначення інших доходів від наданих послуг, переданих, виконаних, наданих резиденту від нерезидента згідно з підпунктом 141.4.1 «к») ст. 141 ПКУ. У такому випадку (якщо виплата згідно з умовами договору не підпадає під визначення інших підпунктів підпункту 141.4.1 ст. 141 ПКУ), зазначені виплати не є об'єктом для утримання податку на доходи нерезидента.

     Такі норми роз’яснені Інформаційним листом ДПС №26 «Щодо порядку оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання нерезидентами електронних послуг фізичним особам» (можна ознайомитись за посиланням: https://tax.gov.ua/broshuri-ta-listivki/537580.html).

 

     Програмні РРО: спрощення ведення готівкових операцій

     з 1 січня 2022 року вступають у дію норми законодавства щодо розширення сфери застосування реєстраторів розрахункових операцій.

     Державна податкова служба України створила та запустила спеціальне безкоштовне програмне забезпечення, яке перетворює будь-який гаджет з Windows або Android на програмний РРО. Також за підтримки EU Public Finance Management Support Programme for Ukraine буде розроблена версія для iOS та веб-версія і суттєво оновиться вже існуюче забезпечення для інших платформ.

     Суб’єкт господарювання самостійно вирішує, який вид РРО використовувати – апаратний РРО чи користуватись ПРРО, встановлюючи безкоштовне програмне рішення ДПС. Можна користуватися відповідним API, розміщеним на вебпорталі ДПС, і модифікувати ПРРО під потреби своєї компанії.

     Так само підприємець може паралельно використовувати на різних господарських об’єктах РРО та ПРРО.

     ПРРО значно спрощує ведення готівкових операцій, адже вся звітність відправляється до ДПС автоматично: за допомогою смартфону зі встановленою спеціальною програмою можна, наприклад, відкрити зміну, внести розмінну монету, формувати чеки та підсумкові звіти (X- та Z-звіти). При цьому кожен створений чек буде реєструватися фіскальним сервером ДПС.

     При використанні ПРРО можливо видавати як паперовий, так і електронний чек. Крім того, чек можна перевірити в Електронному кабінеті:

     Ще більше інформації щодо ПРРО можна отримати на веб-сайті ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/

 

     Одноразове (спеціальне) добровільне декларування: які доходи вважаються такими, з яких не були сплачені податки?

     Одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозд. 94 розд. ХХ ПКУ, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана ВРУ, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року (п. 1 підрозд. 94 розд. ХХ «ПКУ).

     Отже, доходами з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори, з метою подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, вважаються доходи, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні, однак згідно даних контролюючих органів повнота сплати податків і зборів з них не підтверджена.

     Такими доходами можуть бути, але не виключно, заробітна плата (винагорода), отримана працівниками в «конвертах», іноземні доходи, доходи фізичної особи, отримані від здійснення підприємницької, незалежної професійної діяльності без державної реєстрації її як фізичної особи – підприємця, без взяття на податковий облік, або без одержання ліцензії, дозволу чи іншого дозвільного документа для провадження певних видів господарської діяльності, незадекларовані доходи у вигляді спадщини, подарунків, отримані не від фізичних осіб першого, другого ступеня споріднення, орендної плати, доходи від продажу рухомого та нерухомого майна, прибутків від відчуження акцій, часток, корпоративних або інших аналогічних прав тощо.

 

     Чи можуть ФОП – платники ЄП другої – четвертої груп здійснювати торгівлю без РРО  на території села?

     Постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року № 1336 затверджений Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій (далі – Перелік).

     Пунктом 1 Переліку встановлено, що суб’єкти підприємницької діяльності у тому числі фізичні особи – підприємці, які сплачують єдиний податок, мають право здійснювати розрахунки без застосування РРО та/або ПРРО з використанням РК та КОРО при здійсненні роздрібної торгівлі на території села товарами (крім підакцизних товарів).

     Пункт 1 Переліку не застосовується за наявності хоча б однієї з таких умов:

     така роздрібна торгівля здійснюється в торговельному об’єкті, в якому також здійснюється торгівля підакцизними товарами;

     такими фізичними особами – підприємцями також здійснюється дистанційна торгівля, зокрема, через Інтернет;

     сільськими радами та радами об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом, прийнято рішення про обов’язкове застосування на території села РРО та/або ПРРО для форм і умов проведення діяльності, визначених у п. 1 Переліку.

      У разі перевищення річного обсягу розрахункових операцій з продажу – 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів), застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим.

 

     Одноразове (спеціальне) добровільне декларування: визначення витрат на придбання предметів мистецтва та антикваріату

     Об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності і знаходяться на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, зокрема, предмети мистецтва та антикваріату, дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння, ювелірні вироби тощо.

     Для зазначених об’єктів декларування база для нарахування збору визначається, зокрема, як:

     - витрати декларанта на придбання (набуття) об’єкта декларування;

     - вартість, що визначається на підставі оцінки майна та майнових прав, фінансових інструментів, інших активів. Оцінка щодо об’єкта декларування проводиться відповідно до законодавства країни, де знаходиться такий актив. Вартість активів, визначена в іноземній валюті, відображається в Декларації у гривні за офіційним курсом національної валюти, встановленим НБУ станом на дату подання Декларації (п.п. 7.2 п. 7 підрозд. 94 розд. ХХ ПКУ).

     За власним бажанням декларанта для рухомого майна (крім дорогоцінних металів, транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, витворів мистецтва, дорогоцінного каміння (у тому числі органогенного утворення) та виробів з них) базою для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування може бути самостійно визначена декларантом вартість об’єктів декларування, які знаходяться (зареєстровані) на території України.

     Декларант зобов’язаний документально підтвердити вартість об’єктів декларування шляхом додання до Декларації засвідчених належним чином копій документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування, у разі якщо такі об’єкти знаходяться (зареєстровані) за межами України.

     Документальним підтвердженням витрат, понесених фізичною особою на придбання іншого цінного рухомого майна (предметів мистецтва та антикваріату, дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, ювелірних виробів тощо), з метою заповнення розд. VII «Рухоме майно, крім транспортних засобів» Декларації мають бути документи, що засвідчують факт здійснення розрахункових операцій, або оцінка зазначених активів.

 

ГУ ДПС у Запорізькій області інформує:

 

 Бюджети Запорізької області отримали понад 15 мільярдів гривень податкових надходжень

У минулому році запорізькі платники податків спрямували до бюджетів громад 15 мільярдів 95 мільйонів гривень. Порівняно з 2020 роком доходи скарбниць зросли на 19 відсотків, додатково надійшло 2 мільярди 416 мільйонів гривень. Про це повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов.

Більшу частину надходжень займає податок на доходи фізичних осіб – за рік запоріжці сплатили 9 мільярдів 910 мільйонів гривень. Це на півтора мільярда гривень або на 18 відсотків більше показника 2020 року.

Платники єдиного податку поповнили бюджети на 1 мільярд 819 мільйонів гривень та збільшили рівень відрахувань до попереднього року на 331 мільйон гривень або на 22 відсотки. Зокрема, від фізичних осіб-підприємців скарбниці отримали 1 мільярд 303 мільйони гривень, від суб'єктів господарювання-юридичних осіб – 223 мільйони гривень, від представників агросектору – 293 мільйони гривень.

Запорізькі власники і орендарі земель направили до бюджетів громад 1 мільярд 745 мільйонів гривень, що на 197 мільйонів гривень або на 13 відсотків більше, ніж у 2020 році. Так, від підприємств, установ і організацій надійшло майже півтора мільярда гривень плати за землю, від фізичних осіб – 265 тисяч гривень.

Крім того, до скарбниць зараховано 509,6 мільйона гривень рентної плати за користування надрами, 349 мільйонів гривень акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизною продукцією, 231 мільйон гривень податку на нерухомість, 184 мільйони гривень екологічного податку тощо.

 

Військовий збір: запоріжці щомісячно сплачують майже 70 мільйонів гривень

У минулому році запорізькі платники податків спрямували до державного бюджету 837 мільйонів гривень військового збору. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, сплачена сума на 141,5 мільйона гривень або на двадцять відсотків перевищила рівень 2020 року.

Щомісячні надходження збору у 2021 році скали близько 70 мільйонів гривень, що майже на 12 мільйонів гривень більше, ніж у попередньому році.

Підприємства і підприємці м. Запоріжжя направили до державної скарбниці 421,7 мільйона гривень, енергодарські, кам’янсько-дніпровські та великобілозерські – 112 мільйонів гривень, мелітопольські та веселівські – 72,2 мільйона гривень, бердянські та приморські – 60,2 мільйона гривень, пологівські, більмацькі та розівські – 31,5 мільйона гривень, оріхівські та гуляйпільські – 28,3 мільйона гривень, вільнянські та новомиколаївські – 27,3 мільйона гривень, василівські та михайлівські – 27 мільйонів гривень тощо.

Всього станом на початок грудня в області було зареєстровано 73,6 тисячі платників військового збору, у тому числі 16,2 тисячі юридичних осіб та 57,4 тисячі фізичних осіб.

 

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь