A A A K K K
для людей із порушенням зору
Комиш-Зорянська селищна територіальна громада
Пологівського району Запорізької області

Пологівське управління ГУ ДФС у Запорізькій області інформує !

Дата: 18.01.2022 19:11
Кількість переглядів: 437

Пологівські, кам’янські та розівські платники спрямували до держбюджету понад  350 мільйонів гривень

За 2021 рік пологівські, кам’янські та розівські платники податків спрямували до державної скарбниці 350 мільйона 304 тисячі гривень.

Лише у грудні 2021 року державний бюджет поповнено на 24 мільйона гривень. Про це повідомила начальниця Пологівського відділу камеральних перевірок управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків ГУ ДПС у Запорізькій області Світлана Бруй.

Так, пологівські суб'єкти господарювання перерахували 218 мільйонів, кам’янські – 98 мільйонів, розівські – 34 мільйона.

Майже половину доходів держбюджету сформував податок на додану вартість –                  159 мільйонів гривень.

Підприємства, установи і підприємці перерахували до державної скарбниці                        128,5 мільйонів гривень податку на доходи фізичних осіб, що на  22 мільйона або на 21 відсоток більше, ніж надійшло у січні-грудні 2020 року.

Крім того, до бюджету надійшло 31,5 мільйона гривень військового збору,                       22 мільйона гривень податку на прибуток, 6 мільйонів гривень рентних платежів,                            1,8 мільйона гривень екологічного податку тощо.

 

Пологівські, кам’янські та розівські платники направили до 3 мільйона гривень екологічного податку

У січні-грудні 2021 року пологівські, кам’янські та розівські підприємства сплатили 3 мільйона гривень екологічного податку. Як зазначила  начальниця Пологівського відділу камеральних перевірок управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків Головного управління ДПС у Запорізькій області Світлана Бруй, у порівнянні з аналогічним періодом                    2020 року надходження зросли на 255 тисяч або на 10 відсотків.

Із загальної суми до державної скарбниці спрямовано 2 мільйона, до спеціального фонду місцевих бюджетів – 1 мільйон.

З початку року більшу частину надходжень забезпечили пологівські платники – 2,5 мільйона, кам’янські суб'єкти господарювання перерахували 288 тисяч, розівські платники – 264 тисячі.

Усього на обліку в Пологівській ДПІ перебувають 309 платників екологічного податку.

 

Пологівські, кам’янські та розівські підприємства перерахували понад                                24 мільйона гривень податку на прибуток

За 2021 рік пологівські, кам’янські та розівські компанії і установи сплатили до бюджетів усіх рівнів 24,5 мільйонів гривень податку на прибуток. У порівнянні з аналогічним періодом 2020 року надходження збільшились на 2,4 мільйонів або на 11 відсотків. Про це повідомила начальниця Пологівського відділу камеральних перевірок управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків Головного управління ДПС у Запорізькій області Світлана Бруй.

Із загальної суми 22 мільйона спрямовано до державного бюджету та  2,5 мільйона – до місцевих.

Так, пологівські суб’єкти господарювання перерахували з прибутків 22 мільйона, кам’янські – 1,6 мільйона, розівські – 98 тисяч.

Усього на території обслуговування зареєстровано 140 платників податку на прибуток.

 

Пологівські, кам’янські та розівські представники бізнесу погасили 400 тисяч гривень боргів з єдиного внеску

За 2021 рік від пологівських, кам’янських та розівських платників податків в рахунок погашення заборгованості з єдиного внеску на загальнообов’язкове соціальне страхування надійшло 400 тисяч гривень, 200 тисяч гривень з цієї суми бюджети отримали через органи державної виконавчої служби.

Як повідомила завідувачка Пологівського сектору по роботі з податковим боргом управління по роботі з податковим боргом ГУ ДПС у Запорізькій області Юлія Відясова протягом 2021 року боржникам було направлено 169 вимог про сплату недоїмки з єдиного внеску. На виконанні в органах державної виконавчої служби перебуває 149 вимог на загальну суму 1,9 мільйона.

На даний час підприємства і приватні підприємці, які перебувають на обліку в Пологівській ДПІ заборгували перед Пенсійним фондом 2,4 мільйона.

 

 

Роз’яснення законодавства

 

     До уваги платників,  «гаряча лінія» !!!

     20 грудня 2022 року з 13 год.00 хв до 14 год 00 хв. відбудеться сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» з питань застосування РРО і ПРРО. На запитання платників відповідатиме начальник Пологівської ДПІ ГУ ДПС у Запорізькій області Володимир Михайлов. Тел.. (06165) 2-29-49

 

     Розрахунок декларантом бази для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування щодо валютних цінностей

     Пологівська ДПІ нагадує платникам, що відповідно до п.п. «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – об’єкти декларування) можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, у тому числі валютні цінності (банківські метали, крім тих, що не розміщені на рахунках, національна валюта (гривня) та іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі, та права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад), кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи.

Пункт 7 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ визначає базу для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування виходячи із конкретних об’єктів декларування.

     Згідно з п. 7.1 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ для об’єктів декларування, визначених підпунктом «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ базою для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування є грошова вартість відповідного об’єкта декларування або номінальна вартість грошової вимоги, у тому числі за позиками, наданими третім особам.

     У разі якщо така грошова вартість визначена в іноземній валюті, вартість таких валютних цінностей зазначається у гривні за офіційним курсом національної валюти до відповідного виду валютних цінностей, визначеним Національним банком України (далі – НБУ) станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації. У разі якщо така грошова вартість визначена у вигляді банківських металів, вартість банківських металів зазначається, виходячи з маси та облікової ціни банківських металів, розрахованої НБУ станом на дату подання декларантом одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

     Декларант зобов’язаний документально підтвердити грошову вартість таких об’єктів для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування шляхом додання до одноразової (спеціальної) добровільної декларації засвідчених належним чином копій документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування.

 

     Про деклараційну кампанію – 2022

     Пологівська ДПІ звертає увагу платників, що з початку 2022 року стартувала кампанія декларування громадянами доходів, одержаних протягом 2021 року.

     Обов’язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація про майновий стан і доходи (далі – Декларація) не подається, якщо такий платник податку отримував доходи виключно:

     - від податкових агентів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;

     - виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених розділом ІV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ);

     - від операцій продажу (обміну) майна, дарування, дохід від яких відповідно до розділу IV ПКУ не оподатковується, оподатковується за нульовою ставкою та/або з яких при нотаріальному посвідченні договорів був сплачений податок відповідно до розділу IV ПКУ;

     - у вигляді об’єктів спадщини, які оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до п. 174.3 ст. 174 ПКУ.

     Увага! На вибір платника податків Декларація подається за місцем його податкової адреси особисто або уповноваженою на це особою; поштою або засобами електронного зв’язку.

 

     Чи має право фізична особа – декларант відобразити у одноразовій добровільній декларації наявність криптовалюти?

     Пологівська ДПІ інформує. Відповідно до п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – об’єкти декларування) можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, у тому числі, але не виключно:

     а) валютні цінності (банківські метали, крім тих, що не розміщені на рахунках, національна валюта (гривня) та іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі, та права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад), кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи;

     б) нерухоме майно (земельні ділянки, об’єкти житлової і нежитлової нерухомості).

     Для цілей підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ до нерухомого майна належать також об’єкти незавершеного будівництва, які:

     - не прийняті в експлуатацію або право власності на які не зареєстроване в установленому законом порядку, але майнові права на такі об’єкти належать декларанту на праві власності;

     - не прийняті в експлуатацію та розташовані на земельних ділянках, що належать декларанту на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або на праві довгострокової оренди або на праві суперфіцію;

     в) рухоме майно, у тому числі:

     - транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми;

     - інше цінне рухоме майно (предмети мистецтва та антикваріату, дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння, ювелірні вироби тощо);

     г) частки (паї) у майні юридичних осіб або в утвореннях без статусу юридичної особи, інші корпоративні права, майнові права на об’єкти інтелектуальної власності;

     ґ) цінні папери та/або фінансові інструменти, визначені законом;

     д) права на отримання дивідендів, процентів чи іншої аналогічної майнової вигоди, не пов’язані із правом власності на цінні папери, частки (паї) у майні юридичних осіб та/або в утвореннях без статусу юридичної особи;

     е) інші активи фізичної особи, у тому числі майно, банківські метали, що не розміщені на рахунках, пам’ятні банкноти та монети, майнові права, що належать декларанту або з яких декларант отримує чи має право отримувати доходи на підставі договору про управління майном чи іншого аналогічного правочину та не сплачує власнику такого майна частину належного власнику доходу.

     Враховуючи викладене та зважаючи на те, що на сьогодні криптовалюта не має визначеного правового статусу в Україні, зокрема, відсутня нормативна база для її класифікації та регулювання операцій з нею, то підстав для її відображення декларантом у одноразовій (спеціальній) добровільній декларації немає.

 

     ФОП – платник єдиного податку першої – третьої груп не є платником ПДВ. Чи потрібно вести облік доходів та витрат?

     Пологівська ДПІ звертає увагу, що відповідно до абзаців першого – другого п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПКУ. Облік доходів та витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.

     Згідно з абзацом першим п. 296.1 ст. 296 ПКУ фізичні особи – підприємці (ФОП) – платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість (ПДВ), ведуть облік у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів. Це означає, що такі ФОП не повинні підтверджувати документами (в тому числі первинними документами) витрати на придбання товарів/послуг, а повинні вести лише облік доходів з урахуванням вимог п. 44.1 ст. 44 ПКУ. Водночас, такі ФОП повинні підтверджувати факт включення або невключення певних доходів до загального складу доходу. Документами, які підтверджують дохід ФОП є документи, що підтверджують надходження коштів на поточний рахунок в банку або надходження готівкових коштів.

     Відповідно до п. 11 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 зі змінами та доповненнями (далі – Положення № 148) готівка, що надходить до кас, оприбутковується в день одержання готівки в повній сумі.

     Оприбуткуванням готівки в касах суб’єктів господарювання, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням КОРО без застосування РРО, є занесення даних розрахункових квитанцій до КОРО. Така вимога стосується ФОП, які не застосовують РРО/ПРРО на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року № 1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Постанова № 1336). Оприбуткування та облік ФОП отриманих доходів здійснюється в книгах обліку доходів і витрат/у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів у порядку, визначеному ПКУ. ФОП касової книги не ведуть. Тобто ФОП, які не застосовують РРО/ПРРО (наприклад ФОП – платники єдиного податку першої групи) оприбутковують готівку шляхом ведення помісячного обліку доходів відповідно до абзацу першого п. 296.1 ст. 296 ПКУ без заповнення касових книжок.

     У разі застосування РРО доходи, вказані ФОП – платником єдиного податку згідно з абзацом першим п. 296.1 ст. 296 ПКУ підтверджуються звітами РРО/ПРРО та виписками про рух коштів на рахунках, відкритих в установах банків. У разі незастосування РРО/ПРРО згідно з Постановою № 1336 підтвердженням доходів будуть записи в книзі КОРО (здійснені на підставі розрахункових квитанцій) та виписки про рух коштів на рахунках, відкритих в установах банків.

 

     Про адміністрування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для фізичних осіб у 2022-му році

     Пологівська ДПІ пояснює. Платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та нежитлової нерухомості.

     За об’єкти житлової нерухомості податок для фізичних осіб розраховується за площу, що перевищує для квартир – 60 кв. метрів, житлових будинків – 120 кв. метрів, різних типів житлової нерухомості, в тому числі їх часток – 180 кв. метрів.

     Підставою для нарахування податку є дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, держателем якого є Міністерство юстиції України, або оригінали відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

     Базою оподаткування є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

     Ставка податку на нерухомість встановлюється органами місцевого самоврядування в залежності від типу об’єктів та їх місцезнаходження у відсотках до мінімальної заробітної плати, встановленої на  01 січня звітного року, та не може перевищувати 1,5 відсотка за 1 квадратний метр.

     Оскільки у 2022 році податок нараховується за звітний 2021 рік, то ставка податку розраховується виходячи із мінімальної заробітної плати, встановленої на 01.01.2021, яка складала 6 000 гривень (таким чином, максимальна ставка за метр квадратний не може перевищувати 90,0 грн (6 000 грн х 1,5  відс.).

     Отже, сума податку залежить від ставки податку встановленої відповідною місцевою радою за місцезнаходженням кожного об’єкта нерухомості та загальної площі таких об’єктів.

 

     Допомога, яка виплачується в рамках Програми «єПідтримка», не оподатковується податком на доходи фізичних осіб та військовим збором

     Пологівська ДПІ інформує, що відповідно до Закону України від 02 грудня 2021 року № 1932-IX «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» щодо надання допомоги в рамках Програми «єПідтримка» внесено зміни до Закону України від 15 грудня 2021 року № 1082-Х «Про Державний бюджет України на 2021 рік» (далі – Закон № 1082), а саме: встановлено, що порядок надання допомоги в рамках Програми «єПідтримка», її розмір та вимоги до суб’єктів затверджуються Кабінетом Міністрів України (п. 12 розділу «Прикінцеві положення» Закону № 1082).

     Одночасно додатком № 3 до Закону № 1082 «Розподіл видатків Державного бюджету України на 2021 рік» передбачено видатки державного бюджету на бюджетну програму «Надання допомоги в рамках Програми «єПідтримка».

     Постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2021 року № 1272 затверджено Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання допомоги в рамках Програми «єПідтримка» (далі – Порядок), яким визначено механізм використання зазначених коштів (далі – бюджетні кошти).

     Водночас бюджетні кошти (далі – допомога) спрямовуються фізичним особам – громадянам України віком від 18 років, яким присвоєно реєстраційний номер облікової картки платника податків, які мають у мобільному додатку Порталу Дія сформований сертифікат, що підтверджує отримання повного курсу вакцинації від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, однією дозою однодозної вакцини або двома дозами дводозної вакцини (зелені сертифікати), які включені Всесвітньою організацією охорони здоров’я до переліку дозволених для використання в надзвичайних ситуаціях (далі – отримувачі допомоги), відповідно до Порядку надання допомоги в рамках Програми «єПідтримка», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2021 року № 1272 «Деякі питання надання допомоги в рамках Програми «єПідтримка».

Крім того, відповідно до п. 2 Порядку головним розпорядником бюджетних коштів та відповідальним виконавцем бюджетної програми є Мінекономіки.

     Положеннями Порядку передбачено, що для виплати отримувачам допомоги:

     Мінекономіки відкриває в Казначействі небюджетний рахунок групи 35 (далі – небюджетний рахунок) (п. 4 Порядку);

     Казначейство забезпечує відкриття асигнувань загального фонду державного бюджету та на підставі платіжного доручення Мінекономіки перераховує з реєстраційного рахунка загального фонду державного бюджету Мінекономіки суму, на яку відкрито асигнування, на небюджетний рахунок Мінекономіки (п. 5 Порядку).

     Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV Податкового кодексу України (далі – Кодекс), відповідно до підпункту 165.1.1 пункту 165.1 статті 165 якого до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків не включається, зокрема, сума державної та соціальної матеріальної допомоги, державної допомоги, компенсацій (включаючи грошові компенсації особам з інвалідністю, на дітей з інвалідністю при реалізації індивідуальних програм реабілітації осіб з інвалідністю, суми допомоги по вагітності та пологах), винагород і страхових виплат, які отримує платник податку з бюджетів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування та у формі фінансової допомоги особам з інвалідністю з Фонду соціального захисту інвалідів згідно із законом.

     Відповідно до підпункту 1.7 пункту 161 підрозділу 10 розділу ХХ «Прикінцеві положення» Кодексу звільняються від оподаткування збором доходи, що згідно з розділом IV цього Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою).

     Таким чином, оскільки виплата допомоги здійснюється в рамках бюджетної програми «єПідтримка», а також за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті на відповідний рік, то сума такої допомоги не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків, тобто не оподатковується податком на доходи фізичних осіб відповідно до підпункту 165.1.1 пункту 165.1 статті 165 Кодексу і військовим збором згідно з підпунктом 1.7 пункту 161 підрозділу 10 розділу ХХ «Прикінцеві положення» Кодексу.

 

     До уваги ФОП – «спрощенців»!

     Пологівська ДПІ інформує, що фізичні особи – підприємці (ФОП) – платники єдиного податку першої групи відповідно до положень Податкового кодексу України звільнені від обов’язку застосовувати реєстратори розрахункових операцій (РРО) та/або програмні реєстратори розрахункових операцій (ПРРО) при здійсненні господарської діяльності. Тобто зазначена категорія ФОП, яка здійснює виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадить господарську діяльність з надання побутових послуг населенню, не використовує працю найманих осіб, з 01 січня 2022 року не застосовує РРО/ПРРО та не веде облік товарних запасів.

     ФОП – платники єдиного податку другої, третьої та четвертої груп згідно з вимогами Податкового кодексу України з 01 січня 2022 року зобов’язані застосовувати РРО/ПРРО при здійсненні розрахункових операцій незалежно від виду діяльності та обсягу доходу.

     При цьому ФОП – платники єдиного податку, що здійснюють продаж технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, а також платники єдиного податку, які зареєстровані платниками ПДВ, зобов’язані вести облік товарних запасів, відповідно до вимог Порядку ведення обліку товарних записів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку, який затверджений наказом Міністерства фінансів України від 09.09.2021 №496.

 

     Необхідно подати заяви за формами № 1ДР та № 5ДР? Скористайтеся Електронним кабінетом платника податків

     Пологівська ДПІ повідомляє, що для подання через Електронний кабінет даних облікової картки фізичної особи – платника податків за формою № 1ДР та заяви про внесення змін до ДРФО за формою № 5ДР необхідно:

     Увійти до Електронного кабінету, вхід до якого здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, також через офіційний вебпортал ДПС.

     При цьому доступ до приватної частини Електронного кабінету надається після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, або через Інтегровану систему електронної ідентифікації – idd.gov.ua (MobileID та BankID).

     2. Обрати в меню «ЕК для громадян» розділ «Облікова картка фізичної особи – платника податків: форма 1ДР/Заява про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – ДРФО). Форма 5ДР» та натиснути кнопку «Створити».

Запропоновані форми заяв за формами № 1ДР та № 5ДР заповнюються з використанням кнопки «Вибір з довідника».

     Для приєднання до заяв за формою № 1ДР та формою № 5ДР сканованих копій документів, що посвідчують особу, та інших документів, які підтверджують зміни облікових даних, платнику податків необхідно використати закладку «Додатки» та обрати «Документ довільної форми», який заповнюється наступним чином:

     - поля «Назва документу», «Номер документу», «Дата документу» заповнюються згідно з даними документа, що посвідчує особу або документа, який підтверджує зміни облікових даних;

     -у графі 2 «Найменування файлу документу» табличної частини за допомогою кнопки «Обзор» обирається відповідна сканована копія документа.

     При цьому кожен документ має буди збережено в окремому додатку (формат файлу може бути pdf/jpg із обмеженням розміру не більше 5МБ).

     3. Для збереження сканованого документа необхідно натиснути кнопку «Зберегти».

     При цьому платник податків самостійно обирає Центр обслуговування платників, де бажає отримати документ, що засвідчує реєстрацію у ДРФО, в електронному вигляді (останній рядок заяв за ф. № 1ДР та ф. № 5ДР).

     4. Натиснути кнопку «Підписати» та підписати за допомогою КЕП.

     5. Натиснути кнопку «Відправити».

     Реєстраційний номер облікової картки платника податків надається протягом трьох робочих днів з дня подання фізичною особою заяви за ф. № 1ДР та ф. № 5ДР до контролюючого органу.

     Для отримання реєстраційного номера облікової картки платника податків необхідно особисто звернутися до податкового органу, який був самостійно обраний під час заповнення заяв за ф. № 1ДР або ф. № 5ДР та пред’явити паспорт з відміткою про місце реєстрації та, у разі необхідності, документ (довідку) про реєстрацію місця проживання чи перебування.

 

     Розміри податків та внесків для ФОП з 01 січня 2022 року

     Пологівська ДПІ повідомляє, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» з 01 січня 2022 року затверджено розмір мінімальної заробітної плати 6 500,0 грн, а розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб – 2 481,0 гривень.

     Відповідно до цих сум змінюються розміри єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) та єдиного податку, які сплачуватимуть фізичні особи – підприємці (ФОП) з 01 січня 2022 року.

     Отже, для ФОП – платників єдиного податку I, II та III груп єдиний внесок становитиме 1 430,0 грн на місяць (22% розміру мінімальної заробітної плати).

     Єдиний податок буде становить для:

     - ФОП І групи – не більше 248,1 грн на місяць (не більше 10 % прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2022 року);

     - ФОП ІІ групи – не більше 1300,0 грн на місяць (20% мінімальної заробітної плати станом на 01 січня 2022 року).

 

     Чи застосовуються РРО або ПРРО при наданні ломбардами фінансових послуг?

     Пологівська ДПІ нагадує, що статтею 1 Закону України від 12 липня 2001 року № 2664-ІІІ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» із змінами та доповненнями встановлено, що ломбарди належать до фінансових установ і здійснюють свою діяльність у сфері надання фінансових послуг, зокрема, надання коштів у позику.

     Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (ПРРО) зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

     Отже, суб’єкт господарювання, який здійснює свою діяльність у сфері надання фінансових послуг, зокрема, надання коштів у позику ломбардами, повинен проводити розрахункові операції із застосовуванням РРО або ПРРО.

 

     2. Які дії підприємця, якщо на зареєстрований ПРРО під час відкриття зміни надходить повідомлення «Відсутні господарські одиниці»?

     Кожного разу при виконанні входу касиром на програмному реєстраторі розрахункових операцій (ПРРО) відбувається перевірка всіх доступних господарський одиниць та ПРРО для такого касира за його ідентифікатором ключа суб’єкта, інформацію про який суб’єктом господарювання було подано до контролюючого органу в Повідомленні про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа за ідентифікатором форми J/F1391802 (далі – Повідомлення J/F1391802). При цьому необхідно вказувати ідентифікатор ключа суб’єкта з сертифікату, який використовується для підпису, а не шифрування.

     Під час відкриття робочої зміни повідомлення «Відсутні господарські одиниці» може надходити у разі якщо:

     - ідентифікатор ключа суб’єкта взято з сертифікату який використовується для шифрування;

     - в Повідомленні J/F1391802 вказано значення, що не відповідає ідентифікатору ключа суб’єкта з сертифікату;

     - суб’єктом господарювання подано Повідомлення про виявлення несправностей програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 2-ПРРО (яким блокується ПРРО до моменту подання Заяви про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО з позначкою «відновлення роботи»);

     - суб’єкт господарювання подав Повідомлення J/F1391802 з типом підпису «припинення роботи» для такого касира.

     У разі, якщо на зареєстрованому ПРРО, під час відкриття робочої зміни, надходить повідомлення «Відсутні господарські одиниці», то для роботи з ПРРО суб’єкту господарювання необхідно перевірити правильність подання даних про касира та ПРРО.

 

     Деклараційна кампанія – 2022 почалась

     З початку 2022 року стартувала кампанія декларування громадянами доходів, одержаних протягом 2021 року.

     За вибором платника податків декларація подається за місцем своєї податкової адреси особисто або уповноваженою на це особою; поштою або засобами електронного зв’язку.

     Граничні строки подання декларації за звітний (податковий) 2021 рік:

     - для фізичних осіб – підприємців, які здійснюють підприємницьку діяльність на загальній системі оподаткування, – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року. Останній день – 09.02.2022;

     - для громадян, які відповідно до норм розділу IV ПКУ зобов’язані подавати декларацію, та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, – до  01 травня року, що настає за звітним;

     - для фізичних осіб, які декларують право на податкову знижку – по 31 грудня включно наступного за звітним роком. Останній день – 31.12.2021.

     Для зручності платників та спрощення процедури декларування доходів громадянами, на офіційному вебпорталі ДПС в Електронному кабінеті у розділі «ЕК для громадян» працює електронний сервіс «Декларація про майновий стан і доходи». За допомогою цього сервісу можна заповнити декларацію та надіслати її до контролюючого органу в електронному вигляді з копіями первинних документів, зокрема, для використання права на податкову знижку.

     Обов’язок щодо подання декларації у платників податків виникає:

     - при отриманні доходів не від податкових агентів (тобто від інших фізичних осіб, які не зареєстровані як самозайняті особи). До таких доходів відносяться, зокрема, доходи від надання в оренду рухомого або нерухомого майна іншим фізичним особам; успадкування чи отримання в дарунок майна не від членів сім’ї першого та другого ступеня споріднення тощо;

     - при отриманні від податкових агентів доходів, які не підлягали оподаткуванню при виплаті, але які не звільнені від оподаткування (наприклад, операції з інвестиційними активами);

     - при отриманні іноземних доходів;

     - в інших випадках передбачених законодавством, зокрема, при отриманні у власність майна за рішенням суду.

     При цьому, обов'язок щодо подання декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо отримано доходи виключно:

     - від податкових агентів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;

     - виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених ІV розділом ПКУ;

     - від операцій продажу (обміну) майна, дарування, дохід від яких відповідно до розділу IV ПКУ не оподатковується, оподатковується за нульовою ставкою та/або з яких при нотаріальному посвідченні договорів був сплачений податок відповідно до розділу IV ПКУ;

     - у вигляді об'єктів спадщини, які оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до п. 174.3 ст. 174 ПКУ.

 

     Як оподатковуються податком на доходи премії, що нараховуються працівнику відповідно до трудового договору за минулі періоди?

     Відповідно до п.п. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України заробітна плата - основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом.

     Згідно із п. 2.2 розд. 2 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомітету статистики України від 13.01.2004 № 5 до фонду додаткової заробітної плати відносяться доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

     До інших заохочувальних та компенсаційних виплат включаються винагороди та премії, які мають одноразовий характер, компенсаційні та інші грошові й матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми (п. 2.3 озд. 2 Інструкції).

     Заробітна плата, згідно п.п. «є» .п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, відноситься до доходів з джерелом їх походження з України і є об’єктом оподаткування відповідно до п.п. 163.1.2 п. 163.1 ст. 163 ПКУ.

     Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст.167 ПКУ (п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ).

     Якщо нарахування фонду оплати праці здійснюються за попередній період, зокрема у зв’язку з уточненням кількості відпрацьованого часу, виявленням помилок, вони відображаються у фонді оплати праці того місяця, у якому були здійснені нарахування (п.п. 1.6.2.п. 1.6 розд. 1 Інструкції).

     Таким чином, доплати, надбавки і премії, які нараховуються платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму, включаються до складу заробітної плати платника податку і підлягають оподаткуванню у тому місяці, в якому здійснені нарахування.

 

     В який термін сплачується сума недоплати збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, яка виникла за результатами камеральної перевірки?

     Відповідно до п.п. 15.1 п. 15 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України у разі виявлення контролюючим органом за результатами камеральної перевірки відповідної одноразової (спеціальної) добровільної декларації  арифметичної помилки, що призвела до недоплати суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, декларант, який подав відповідну Декларацію, зобов’язаний сплатити суму такої недоплати протягом 10 календарних днів з дня отримання відповідного повідомлення за довільною формою контролюючого органу та подати уточнюючу відповідну Декларацію протягом 20 календарних днів з дня отримання такого повідомлення.

 

     Податкова соціальна пільга в 2022 році для осіб, які працюють неповний день

     Відповідно до п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України платник податку на доходи фізичних осіб має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати (інших прирівняних до неї відповідно до законодавства виплат, компенсацій та винагород), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень.

     У 2022 році розмір заробітної плати, що дає право на податкову соціальну пільгу, становить 3470 грн. (прожитковий мінімум на працездатну особу у розмірі 2481 грн. х 1,4), у 2021 році був 3180 грн. (2270 грн. х 1,4).

     Тобто, фізична особа, яка працює неповний робочий день, має право на податкову соціальну пільгу за умови, якщо розмір її заробітної плати не перевищує граничного розміру для отримання податкової соціальної пільги.

 

     Як проводити розрахункову операцію у разі продажу товарів з доставкою товарів через служби доставки?

     У разі продажу товарів з повною передплатою на поточний рахунок продавця у форматі IBAN фіскальний чек через реєстратори розрахункових операцій (РРО) та/або програмні РРО (ПРРО) може не видаватись. В поштове відправлення вкладається документ на товар: товарний чек, накладна тощо.

     У разі здійснення попередньої оплати з використанням платіжних карток така операція є розрахунковою та вимагає видачу фіскального чека, який може бути вкладений в поштове відправлення або надісланий покупцю в інший спосіб (на електрону пошту, мобільний телефон тощо).

     У разі оформлення продажу товарів з післяплатою (накладений платіж) необхідність застосування РРО та/або ПРРО залежить від умов договору між продавцем та перевізником. Обов’язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним в момент здачі товару перевізникові або організації зв’язку для доставки покупцеві. Продавець у такому випадку вкладає в поштове відправлення документи на товар (товарний чек, накладна тощо).

 

     До уваги платників

     Головне управління ДПС у Запорізькій області  повідомляє,  що ДПС України для зручності платників розробила відеоролик «Хто з ФОП застосовує РРО?».

     Ознайомитись з інформацією можна за посиланням: https://bit.ly/3dRmPlM

 

     Чи є обов’язковим отримання витягу з реєстру платників ПДВ?

     Законом України від 24 жовтня 2013 року № 657-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо обліку та реєстрації платників податків та удосконалення деяких положень» скасовано такі документи, як свідоцтво про реєстрацію особи платником податку на додану вартість та свідоцтво про реєстрацію як суб’єкта спеціального режиму оподаткування, та надано право платникам податку на додану вартість за їх запитом отримувати витяги із реєстру платників податку на додану вартість в контролюючих органах.

     Оскільки отримання витягів з реєстру платників податку на додану вартість не є обов’язковим для платників, контролюючі органи не мають підстав вимагати їх у платників.

     Підтвердженням факту реєстрації суб’єкта підприємницької діяльності платником податку на додану вартість є наявність інформації про таку реєстрацію на офіційному вебпорталі ДПС, яка оновлюється щоденно.

     Відповідні роз’яснення надані в листі Міндоходів від 17.01.2014 № 1094/7/99-99-19-04-02-17 «Про окремі зміни в законодавстві».

 

     Оподаткування сертифікатів, подарованих підприємством працівникам

     Відповідно до абзацу першого п.п. «е» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України до складу загального оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий як додаткове благо, у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у п.п. 165.1.53 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.

     Додаткові блага – кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов’язаний з виконанням обов’язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розд. IV ПКУ) (п.п. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

     Якщо додаткові блага надаються у негрошовій формі, сума податку об’єкта оподаткування обчислюється за правилами, визначеними п. 164.5 ст. 164 ПКУ (абзац другий п.п. «е» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).

     Згідно з п. 164.5 ст. 164 ПКУ під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з ПКУ, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою:

     К = 100 : (100 – Сп),

     де К – коефіцієнт;

     Сп – ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.

     Водночас не включається до складу загального місячного оподатковуваного доходу платника вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань) – у частині, що не перевищує 25 відс. однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі (п.п. 165.1.39 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).

     Згідно з п. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пп. 167.2 – 167.5 ст. 167 ПКУ), у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

     Враховуючи викладене, якщо юридична особа надає подарункові сертифікати фізичним особам, то вартість таких сертифікатів включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку як додаткове благо та оподатковується за ставкою 18 відсотків у джерела виплати з урахуванням вимог п.п. 165.1.39 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.

 

     Підстави анулювання ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями або тютюновими виробами

     Ліцензія на роздрібну торгівлю алкогольними напоями або тютюновими виробами анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного розпорядження на підставі:

     заяви суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво);

     рішення про скасування державної реєстрації суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво);

     несплати чергового платежу за ліцензію;

     встановлення факту незаконного використання суб’єкта господарювання (у тому числі іноземним суб’єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) марок акцизного податку (стосовно імпортерів);

     встановлення факту торгівлі суб’єктом господарювання (у тому числі іноземним суб’єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) алкогольними напоями або тютюновими виробами без марок акцизного податку;

     рішення суду про встановлення факту переміщення суб’єктом господарювання (у тому числі іноземним суб’єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) алкогольних напоїв або тютюнових виробів поза митним контролем;

     порушення вимог ст. 15 прим. 3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» щодо продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років або у не визначених для цього місцях;

     отримання від уповноважених органів інформації, що документи, копії яких подані разом із заявою на отримання ліцензії, не видавалися/не погоджувалися такими органами;     встановлення факту подання заявником недостовірних даних у документах, поданих разом із заявою на отримання ліцензії;

     встановлення факту здійснення роздрібної торгівлі через реєстратои розрахункових операцій (книги обліку розрахункових операцій), не зазначені в ліцензії;

     встановлення факту відсутності суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) за місцезнаходженням та/або за місцезнаходженням провадження діяльності, які зазначені у виданій ліцензії;

     порушення термінів звернення до органу ліцензування щодо зміни відомостей, зазначених у виданій суб’єкту господарювання (у тому числі іноземному суб’єкту господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) ліцензії;

     відмови, без законодавчих підстав, від доступу представника контролюючого органу до проведення перевірки відповідно до вимог ст.ст. 80, 81 Податкового кодексу України на підставі акта, складеного посадовими (службовими) особами податкового органу, який засвідчує факт відмови.

 

     Декларування 2022. Отримано спадок: чи подавати декларацію?

     З початку 2022 року стартувала кампанія декларування громадянами доходів, одержаних протягом 2021 року.

     Оподаткування об’єктів спадщини залежить від  ступеня споріднення спадкодавця і спадкоємця та резидентського статусу.

     За нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб оподатковуються об'єкти спадщини, що успадковуються членами сім'ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення;

     За ставкою 5% оподатковується вартість будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями, які не є членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення.

Ставка 18% застосовується для будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем від спадкодавця-нерезидента, та будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем-нерезидентом від спадкодавця-резидента.

     Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, зазначається в річній податковій декларації, крім спадкоємців, які отримали у спадщину об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб.

     Отже, фізичні особи, що одержали дохід у вигляді спадщини, який оподатковується за нульовою ставкою податку, не зобов’язані включати вартість такої спадщини до складу загального річного оподатковуваного доходу.

     Такі фізичні особи можуть не подавати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, але за умови відсутності інших підстав для подання декларації.

     Фізичні особи, які отримали спадщину, що оподатковується за ставками 5% та 18%, зобов'язані включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року  (до 1 травня 2022 року).

 

     Як зареєструвати програмний реєстратор розрахункових операцій (ПРРО)?

     Суб’єкт господарювання, який має намір зареєструвати програмний реєстратор розрахункових операцій (ПРРО), повинен перебувати на обліку в контролюючому органі. Також на обліку має перебувати його господарська одиниця, де буде використовуватись ПРРО, про яку суб’єкт господарювання повідомляє контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України (повідомлення за ф. № 20-ОПП).

     Реєстрація ПРРО здійснюється на підставі Заяви про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (J/F 1316604), що подається у електронній формі за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків через Електронний кабінет (портальне рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (АРІ)) або засобами телекомунікацій).

     Після включення ПРРО до реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій такий ПРРО може використовуватись суб’єктом господарювання.

     Про сертифікати електронних підписів та/або печаток, що будуть використовуватись для ПРРО, суб’єкт господарювання повідомляє згідно з Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261).

 

     Чи звільняються від сплати єдиного внеску за себе підприємці, які одночасно є найманими працівниками (працюють на підприємстві)?

     Фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, які мають основне місце роботи, звільняються від сплати за себе єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску.

     Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску, бази нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», та не менше розміру мінімального страхового внеску.

 

     До уваги ФОП: нова форма декларації з єдиного податку для фізосіб

     Починаючи з 01.01.2022  введені  в дію нові форми податкової декларації платника єдиного податку І-ІІІ групи, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 09 грудня 2020 року  №752 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 19 червня 2015 року №578», що передбачає єдину звітність з єдиного податку та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Зокрема, змінами запроваджено окремий Додаток 1 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску».

     Звертаємо увагу, що фізичні особи – підприємці спрощеної системи оподаткування ІІІ групи, повинні подавати до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку за Формою F01033, яка передбачає нарахування сум єдиного податку в інтегрованій картці платника податку.

     Фізичні особі – підприємці І – ІІ груп єдиного податку подають до контролюючого органу за основним місцем обліку податкову декларацію за Формою F01034.

     Платники єдиного податку І – ІІІ групи у складі звітної  Декларації за 2021 рік подають також відомості про суми ЄВ, нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному законом для даних категорій платників.

 

     Чи застосовується РРО при проведенні розрахунку в касі підприємства з оплати вартості путівки з Фонду соціального страхування?

      Основним нормативно-правовим актом, що регулює розрахунки за готівку є Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», який є спеціальним законом. Встановлення вимог щодо проведення розрахункових операцій за готівку іншими законами, крім Податкового кодексу України, заборонено.

     Відповідно до ст. 2 Закону № 265 розрахункова операція – це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

     Отже, у разі реалізації путівок, РРО необхідно використовувати на загальних підставах відповідно до вимог чинного законодавства.

     Разом з тим, проведення розрахунків за реалізовані путівки виключно через банківські установи не вимагає обов’язкового застосування РРО.

 

     Декларування-2022. Який документ необхідно надати в податкову особі, яка отримала іноземні доходи,  та податки сплачувала за межами України?

     Відповідно до підпунктів 170.11.1 та 170.11.2 п. 170.11 ст. 170 Податкового кодексу України у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку – отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація), та оподатковується за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відс.), крім:

     а) доходів, визначених п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ, що оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ (9 відс.);

     б) прибутку від операцій з інвестиційними активами, що оподатковується в порядку, визначеному п. 170.2 ст. 170 ПКУ;

     в) прибутку контрольованих іноземних компаній, що оподатковується в порядку, визначеному п. 170.13 ст. 170 ПКУ;

     г) виплат у грошовій чи негрошовій формі у зв’язку з розподілом прибутку, або його частини, джерелом яких є утворення без статусу юридичної особи, створене на підставі правочину або зареєстроване відповідно до законодавства іноземної держави (території) без створення юридичної особи, що оподатковуються в порядку, визначеному п. 170.11 прим. 1 ст. 170 ПКУ.

     У разі якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку на доходи фізичних осіб може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у Декларації (п.п. 170.11.2 п. 170.11 ст. 170 ПКУ).

     Згідно з п. 13.3 ст. 13 ПКУ доходи, отримані фізичною особою – резидентом з джерел походження за межами України, включаються до складу загального річного оподаткованого доходу, крім доходів, що не підлягають оподаткуванню в Україні відповідно до положень ПКУ чи міжнародного договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.

     Пунктом 13.4 ст. 13 ПКУ встановлено, що суми податків та зборів, сплачені за межами України, зараховуються під час розрахунку податків та зборів в Україні за правилами, встановленими ПКУ.

     Відповідно до п. 13.5 ст. 13 ПКУ для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов’язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачене чинними міжнародними договорами України.

     Враховуючи викладене, фізична особа – резидент, яка отримала іноземний дохід та сплатила податки за межами України, для отримання права на зарахування сплачених податків повинна надати довідку від державного органу країни, де отримувався такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування.

 Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачене чинними міжнародними договорами України.

 

     До уваги платників

     Головне управління ДПС у Запорізькій області  повідомляє,  що ДПС України на офіційному вебпорталі опублікувала відповідь на запитання «На яку адресу декларанта одноразової (спеціальної) добровільної декларації контролюючим органом направляється запит щодо надання ним пояснень та підтверджуючих документів?"

     Ознайомитись з інформацією можна за посиланням: https://bit.ly/3neXqI0

 

     До уваги платників

     Головне управління ДПС у Запорізькій області  повідомляє,  що ДПС України на офіційному вебпорталі опублікувала відповідь на запитання платників податків в частині застосування РРО/ПРРО «Яка інформація зазначається в графі «Ідентифікатор об’єкта оподаткування» розд. 3 реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, якщо СГ здійснює діяльність у заздалегідь не визначеному місці (торгівля та/або надання послуг)?»

     Ознайомитись з інформацією можна за посиланням: https://bit.ly/3Fh5C0n

 

     До уваги ФОП - платників єдиного податку!

     Не зобов’язані застосовувати РРО/ПРРО та вести облік товарних запасів фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку І групи.

     Зобов’язані застосовувати РРО/ПРРО, але не зобов’язані вести облік товарних запасів фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку ІІ – ІV груп, якщо  вони  не здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, та напівдорогоцінного каміння, або не є платниками ПДВ.

 

     Для ФОП – платників єдиного податку першої та другої груп: про розміри ставок єдиного податку з 01.01.2022

     Згідно з п. 293.1 ст. 293 Податкового кодексу України ставки єдиного податку для платників першої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, другої групи – у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

     Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами або радами об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, для фізичних осіб – підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:

     1) для першої групи платників єдиного податку – не більше 10 відсотків розміру прожиткового мінімуму;

     2) для другої групи платників єдиного податку – не більше 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

     З 01.01.2022 відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» установлено місячні розміри: прожиткового мінімуму у сумі 2481 грн. та заробітної плати – 6500 гривень.

     Отже, максимальний місячний розмір єдиного податку у 2022 році для ФОП – платників єдиного податку першої групи становить 248,10 грн, для платників єдиного податку другої групи – 1300 гривень.

     При цьому слід враховувати, що згідно з п. 293.4 ст. 293 ПКУ ставка єдиного податку встановлюється для платників єдиного податку першої – третьої групи (ФОП) у розмірі 15 відсотків:

 

     1) до суми перевищення обсягу доходу, визначеного у підпунктах 1, 2 і 3  п. 291.4 ст. 291 ПКУ;

     2) до доходу, отриманого від провадження діяльності, не зазначеної у реєстрі платників єдиного податку, віднесеного до першої або другої групи;

     3) до доходу, отриманого при застосуванні іншого способу розрахунків, ніж зазначений у цій главі 1 розділу XIV ПКУ;

     4) до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування;

     5) до доходу, отриманого платниками першої або другої групи від провадження діяльності, яка не передбачена у підпунктах 1 або 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ відповідно.

 

     До уваги платників

     Головне управління ДПС у Запорізькій області  повідомляє,  що ДПС України на офіційному вебпорталі опублікувала відповідь на запитання «Чи має право ФО – декларант відобразити у одноразовій (спеціальній) добровільній декларації наявність криптовалюти?»

     Ознайомитись з інформацією можна за посиланням: https://bit.ly/3tsIAld

 

     За 2021 рік - нова форма декларації з єдиного податку для фізосіб

     З 2021 року фізособи-«єдинники» подають одну звітність з єдиного податку та ЄСВ. Мінфін наказом від 09.12.2020 р. №752  виклав у нових редакціях форми:

     •      податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця

     •      податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи.

     Подавати вперше їх потрібно  за податкові звітні періоди 2021 року. Нагадаємо, що нова редакція форм з'явилася у зв’язку з введенням з 2021 року єдиної звітності з єдиного податку та ЄСВ. Зокрема, у формі декларацій платника єдиного податку - ФОП з'явився окремий Додаток 1 "Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску".

     Податкова декларація подається до контролюючого органу за місцем податкової адреси в один із таких способів (у спосіб за вибором платника податків): особисто платником податків або уповноваженою на це особою; надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

     Податкова декларація за звітний 2021 рік подається ФОП – платниками єдиного податку першої – другої групи до 01.03.2022, третьої групи – до 09.02.2022.

 

     Правила подання податкової декларації поштою

     Податкова декларація (розрахунок, звіт) подається за вибором платника податків в один із таких способів (п. 49.3 ст. 49 ПКУ):

     - особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

     - надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

     - засобами електронного зв’язку в електронній формі.

     У разі надсилання податкової декларації поштою, платник податку зобов’язаний здійснити таке відправлення на адресу відповідного контролюючого органу не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації (п. 49.5 ст. 49 ПКУ).

     Правила надання послуг поштового зв’язку затверджені постановою КМУ від 05.03.2009 № 270.

     Так, найменування відправника та адресата, їх поштові адреси на поштовому відправленні пишуться розбірливо чорнилом чи кульковою ручкою (крім червоного, жовтого та зеленого кольорів) або друкуються.

     Внутрішні поштові відправлення з позначкою «Звіт» (листи та бандеролі з оголошеною цінністю, посилки) подаються для пересилання лише з описом вкладення.

     У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв’язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові.

     Під час приймання для пересилання письмової кореспонденції на адресному боці кожного поштового відправлення проставляється відбиток календарного штемпеля.

     У разі втрати або зіпсуття поштового відправлення чи затримки його вручення контролюючому органу з вини оператора поштового зв’язку, такий оператор несе відповідальність відповідно до закону (п. 49.6 ст. 49 ПКУ).

     Платник податків протягом п’яти робочих днів з дня отримання повідомлення про втрату або зіпсуття поштового відправлення зобов’язаний надіслати поштою або надати особисто (за його вибором) контролюючому органу другий примірник податкової декларації разом з копією повідомлення про втрату або зіпсуття поштового відправлення.

     Незалежно від факту втрати або зіпсуття такого поштового відправлення чи затримки його вручення платник податків зобов’язаний сплатити суму податкового зобов’язання, самостійно визначену ним у такій податковій декларації, протягом строків, установлених ПКУ (п. 49.7 ст. 49 ПКУ).

 

ГУ ДПС у Запорізькій області інформує:

 

Від продажу підакцизної продукції запорізькі бюджети отримали понад третину мільярда гривень

У 2021 році до місцевих бюджетів регіону надійшло 349 мільйонів гривень акцизного податку з роздрібного продажу підакцизної продукції. Порівняно з 2020 роком компанії і підприємці сплатили на 54 мільйони гривень або на 18 відсотків більше. Про це повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов.

Від ліцензування торгівлі підакцизними товарами скарбниці отримали більше 50 мільйонів гривень. Так, фахівці податкової служби видали 10 тисяч ліцензій, 4353 з яких – на право роздрібної реалізації алкогольних напоїв, 4091 – для продажу тютюнових виробів, 1190 – для торгівлі пивом та 383 – сидром тощо. Також призупинено дію 1059 ліцензій, анульовано 3038. Кількість діючих дозволів станом на 1 січня склала 10555.

Упродовж минулого року проведено 1912 перевірок суб'єктів господарювання з питань дотримання вимог законодавства, що регулює обіг підакцизних товарів. За виявлення порушення донараховано штрафних санкцій на суму 50 мільйонів гривень.

Нагадаємо, у четвер, 20 січня, завершується термін подання податкової декларації акцизного податку за грудень 2021 року, а останній день сплати податку за грудень минулого року – 31 січня.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу "InfoTAX".

 

Програмні РРО та облік товарів – робоча зустріч керівництва податкової служби та ЗОСПП "Потенціал"

Основним новаціям у сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій та обліку товарних запасів була присвячена робоча зустріч начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Романа Афонова та президента Запорізького обласного союзу промисловців і підприємців (роботодавців) "Потенціал" Олександра Головка.

Сторони обговорили особливості запровадження РРО для запорізьких підприємців у 2022 році та аспекти практичного застосування програмних РРО.

Було наголошено, що облік товарних запасів платники єдиного податку першої групи можуть не вести. Водночас фізичні особи-підприємці, які використовують спрощену систему оподаткування, і не є при цьому платниками ПДВ та не здійснюють продаж технічно складних побутових товарів, лікарських засобів, медичних, ювелірних виробів, не зобов'язані вести облік товарних запасів та підтверджувати їх походження первинними документами.

Роман Афонов відзначив, що новітні РРО надають додаткові можливості представникам бізнесу. У свою чергу, податкова служба готова забезпечувати платників інформаційною підтримкою.

Довідково: Запорізький обласний союз промисловців і підприємців (роботодавців) "Потенціал" на сьогодні об'єднує сотні представників підприємництва і компаній регіону та працює для підвищення ефективності суспільного виробництва, захисту законних інтересів суб’єктів господарювання, консолідації їх діяльності, спрямованої на формування соціально-орієнтованої ринкової економіки.

 

За минулий рік запоріжці сплатили 231 мільйон гривень податку на нерухомість

У 2021 році до місцевих бюджетів регіону надійшло 231 мільйон гривень податку на нерухоме майно, що на 64,5 мільйона гривень або на 39 відсотків більше, ніж у 2020 році.

Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, запорізькі компанії, організації та установи сплатили 158,4 мільйона гривень, фізичні особи – 72,7 мільйона гривень.

Так, власники нерухомості у м. Запоріжжі спрямували до міського бюджету 94 мільйони гривень, мелітопольські та веселівські платники направили до  скарбниць 36,4 мільйона гривень, якимівські та приазовські – 23,5 мільйона гривень, бердянські і приморські – 21 мільйон гривень, вільнянські та новомиколаївські – 11 мільйонів гривень, василівські і михайлівські – майже 9 мільйонів гривень, оріхівські та гуляйпільські – 8,2 мільйона гривень, Запорізького району – 10,7 мільйона гривень тощо.

Всього у Запорізькій області торік нараховувалося 42,6 тисячі платників податку на нерухомість, з яких 4612 юридичних осіб та 38 тисяч фізичних осіб.

Нагадаємо, податок на нерухоме майно для фізичних осіб сплачується за об'єкти житлової нерухомості. Зокрема, за квартири, площею понад 60 квадратних метрів, за житлові будинки більше 120 квадратних метрів, а для різних типів житлової нерухомості, в тому числі їх часток – понад 180 квадратних метрів.

Ставка податку на нерухомість встановлюється органами місцевого самоврядування у розмірі не більше 1,5 відсотка від мінімальної заробітної плати за 1 квадратний метр. У 2022 році максимальна ставка платежу не може перевищувати 90 гривень за один квадратний метр.

 

Підприємці запорізьких торговельних центрів дізналися більше про переваги програмних РРО

У Запоріжжі тривають інформаційні зустрічі з підприємцями, які працюють в торговельних центрах. Фахівці податкової служби регіону надали роз'яснення і консультації щодо запровадження реєстраторів розрахункових операцій для суб'єктів спрощеної системи оподаткування.

Податківці детально розповіли про переваги програмних РРО та особливості ведення обліку товарних запасів фізичними особами-підприємцями першої-четвертої групи.

Крім того, представникам малого і середнього бізнесу пояснили механізм реєстрації РРО і ПРРО, повідомили про безкоштовне програмне забезпечення від податкової служби та презентували інформаційно-роз'яснювальні матеріали.

З докладною інформацією, відеоуроками, відповідями на запитання та іншими матеріалами стосовно нового покоління касових апаратів платники можуть ознайомитися за посиланнями:

https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/

https://zir.tax.gov.ua/main/rro/

 

Власники і орендарі запорізьких земель сплатили до бюджетів громад 1,7 мільярда гривень

У 2021 році до місцевих бюджетів регіону надійшло 1 мільярд 745 мільйонів гривень плати за землю. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, запоріжці спрямували до скарбниць на 197 мільйонів гривень або на 13 відсотків більше, ніж у 2020 році.

Так, від підприємств, організацій та установ бюджети отримали 1 мільярд 480 мільйонів гривень, від фізичних осіб – 265 мільйонів гривень.

Власники і орендарі ділянок у м. Запоріжжя сплатили 970,6 мільйона гривень, енергодарські, кам'янсько-дніпровські та великобілозерські платники забезпечили 146,6 мільйона гривень, бердянські і приморські – 118 мільйонів гривень, мелітопольські і веселівські – 112 мільйонів гривень, якимівські та приазовські – 84,8 мільйона гривень, пологівські, більмацькі та розівські – 77,3 мільйона гривень, василівські і михайлівські – 70 мільйонів гривень, токмацькі і чернігівські – 56 мільйонів гривень тощо.

Всього у регіоні земельний податок і орендну плату перераховують до бюджетів громад 9187 юридичних осіб та майже 287 тисяч фізичних осіб.

Нагадаємо, четвер, 20 січня, є граничним днем подання декларації з плати за землю (земельний податок або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (крім громадян) за грудень 2021 року у разі не подання податкової декларації на 2021 рік. А 31 січня – останній день сплати плати за землю (земельний податок або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за грудень 2021 року (крім громадян).

 

Кому із запорізьких підприємців потрібен касовий апарат?

Інформаційна підтримка щодо запровадження РРО та програмних РРО триває. Запорізькі податківці проводять щоденну роз'яснювальну роботу серед підприємців.

Так, для власників крамниць в одному із центральних торговельних центрів фахівці організували інформаційні зустрічі, під час яких в деталях розповіли про застосування касової техніки і ведення товарного обліку платниками єдиного податку ІІ-ІV груп.

Представники бізнесу дізнались, які особливості роботи з програмними реєстраторами розрахункових операцій, як встановити і зареєструвати ПРРО, чи обов'язковим є ведення обліку товарних запасів для ФОП, які не є платниками ПДВ і не продають технічно складні побутові товари, медичні та ювелірні вироби.

Фахівці податкової служби закликали підприємців дотримуватись чинного законодавства і прозоро вести свою діяльність.

Більше інформації про програмні РРО – за лінками:

https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/

https://zir.tax.gov.ua/main/rro/

 

 

 

 

 

 

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь