Пологівське управління ГУ ДФС у Запорізькій області інформує !
Пологівські, кам’янські та розівські мешканці минулого року задекларували понад 90 мільйонів гривень доходів
У 2021 році пологівські, кам’янські та розівські мешканці подали 2954 декларації про майновий стан і доходи за 2020 рік. Як повідомила начальниця Пологівського відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління податкового адміністрування фізичних осіб ГУ ДПС у Запорізькій області Алла Годлевська, загальна сума отриманих ними доходів склала 90 мільйонів 197 тисяч гривень, до бюджетів сплачено 4,3 мільйона податку на доходи фізичних осіб та 472 тисячі гривень військового збору.
Так, 1042 мешканці Пологівщини задекларували 49 мільйонів 433 тисячі та перерахували до бюджетів 1,5 мільйона гривень ПДФО та 191 тисячу гривень військового збору. Від кам’янських декларантів надійшло 924 звіти із сумою 25 мільйонів 165 тисяч, з якої до скарбниць спрямовано 1,5 мільйона гривень ПДФО та 156 тисяч гривень військового збору. 988 розівських мешканців отримали 15 мільйонів 599 тисяч, з цієї суми сплачено 1,3 мільйона гривень ПДФО та 125 тисяч військового збору.
Найбільшу кількість декларацій подали громадяни, які отримували доходи від продажу сільськогосподарської продукції, вирощеної на власних земельних ділянках площею понад 2 га – 2465. За рік вони заробили 18,7 мільйонів гривень. 97 громадян отримали спадщину загальною вартістю 11 мільйонів. Дохід від продажу рухомого або нерухомого майна задекларували 41 особа на суму 2,4 мільйона. Про здавання в найм нерухомого майна відзвітували 31 мешканці, які отримали 727 тисяч.
Правом на податкову знижку скористались 280 пологівських, кам’янських та розівських мешканці, яким повернено 507,5 мільйона гривень.
Пологівські податківці нагадують, що з початку 2022 року стартувала кампанія декларування громадянами доходів, одержаних протягом 2021 року і триватиме до 1 травня 2022 року. Для фізичних осіб, які декларують право на податкову знижку – по 31 грудня включно наступного за звітним роком.
Для зручності платників та спрощення процедури декларування доходів громадянами, на офіційному вебпорталі ДПС в Електронному кабінеті у розділі «ЕК для громадян» працює електронний сервіс «Декларація про майновий стан і доходи». За допомогою цього сервісу можна заповнити декларацію та надіслати її до контролюючого органу в електронному вигляді з копіями первинних документів, зокрема, для використання права на податкову знижку.
У Пологівській ДПІ проведено сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» з питань застосування РРО/ПРРО
Днями начальником Пологівської ДПІ ГУ ДПС у Запорізькій області Володимиром Михайловим проведено сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Застосування РРО/ПРРО з 01.01.2022 року». Зауважено, що з 1 січня 2022 року відповідно до п. 61 підрозділу 10 Розділу ХХ ПКУ застосування РРО платниками єдиного податку другої-четвертої груп є обов’язковим. Ці правила не поширюються на ФОП-«єдинників» І групи та платників єдиного податку, які здійснюють діяльність на території села. Були обговорені питання щодо особливостей реєстрації як апаратного так і програмного РРО. Податківець зупинився на правилах ведення обліку товарних запасів. Зазначено, що зобов'язані вести облік товарних запасів та здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку ФОП, які обрали загальну систему оподаткування, або спрощену систему оподаткування за ставкою 3% , а також ФОП на єдиному податку будь-якої групи, які торгують такими трьома групами товарів: - технічно складними побутовими товарами, що підлягають гарантійному ремонту; - лікарськими засобами та виробами медичного призначення (ветеринарних препаратів та засобів для лікування тварин це не стосується!); - ювелірними та побутовими виробами з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.
Товарний облік не ведуть ФОП-єдинники, які одночасно: перебувають на єдиному податку 1, 2 та 3-ї групи за ставкою 5% (неплатники ПДВ) та не торгують трьома групами товарів, що зазначені вище.
Володимир Михайлов нагадав і про відповідальність, яка передбачена за незастосування РРО чи ПРРО платниками під час проведення розрахункових операцій.
Детальніше, з інформаційними матеріалами щодо впровадження та застосування ПРРО можна ознайомитися в банері «Програмні РРО» (https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/), а також в Центрі обслуговування платників Пологівської ДПІ за адресою: м.Пологи, вул. І.Чеберка, 9 або за телефоном (06165) 2-29-49
Реєстрація ПРРО: консультують фахівці Пологівської ДПІ
Фахівцями Пологівської ДПІ Головного управління ДПС у Запорізькій області постійно проводиться інформаційно-роз’яснювальна робота серед платників податків щодо реєстрації програмного реєстратора розрахункових операцій (далі - ПРРО) через сервіс Електронний кабінет.
Так, під час надання консультації, головний державний інспектор Пологівської ДПІ Юлія Горулько наголошує, що фізичні особи - підприємці, які перебувають на спрощеній системи оподаткування, а саме – платники єдиного податку ІІ - IV груп, зобов’язані застосовувати РРО та/або ПРРО для здійснення розрахункових операцій з 01.01.2022 та за бажанням обирають який РРО зареєструвати – стаціонарний чи програмний.
До початку проведення реєстрації ПРРО суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем реєстрації інформацію про об’єкт оподаткування, в якому проводиться діяльність за формою № 20-ОПП, або перевірити актуальність інформації, поданої раніше за даною формою. Далі необхідно завантажити програмне забезпечення ПРРО з вебпорталу ДПС.
Реєстрація ПРРО здійснюється на підставі Заяви про реєстрацію ПРРО за формою № 1-ПРРО (J/F 1316604), що подається у електронній формі за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків через Електронний кабінет (портальне рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (АРІ)) або засобами телекомунікацій.
Для використання ПРРО суб’єктам господарювання необхідно отримати електронний підпис, встановити програмне забезпечення на будь-який зручний пристрій, який є в наявності, це може бути комп’ютер, смартфон чи планшет.
Наступний крок – реєстрація каси та касирів, введення товарів в ПРРО.
Також, на прикладах підприємцям роз’яснюється як саме, за допомогою особистого ключа, здійснити вхід до приватної частини Електронного кабінету для подальшої реєстрації ПРРО.
Посадовці роз’яснили присутнім Порядок ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб-підприємців, у тому числі платників єдиного податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2021 №496, зазначивши про початок ведення такого обліку та платників податків, для яких ведення такого обліку є обов’язковим.
Платників поінформовано про розпочату кампанію декларування доходів громадян, отриманих впродовж 2021 року та нагадали про особливості одноразового (спеціального) добровільного декларування фізособами активів. Одноразове декларування є правом, а не обов`язком громадянина. Виключно за власним бажанням фізична особа може задекларувати свої активи, які раніше не були оподатковані і цим самим отримати звільнення від кримінальної, адміністративної та фінансової відповідальності.
На завершення заходів присутнім було вручено пам’ятки щодо використання РРО/ПРРО у своїй діяльності та покрокову інструкцію, як зручно і швидко зареєструвати ПРРО.
Також запропоновано підписатись на канали інформування ДПС у мережі Фейсбук, Ю-туб, Телеграм та спілкуватись з податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX».
Зустріч з підприємцями в магазинах «Едем» та «Технікс» м. Пологи
В рамках проведення масово-роз’яснювальної роботи, щодо змін у законодавстві, якими встановлюються вимоги до застосування РРО або ПРРО платниками єдиного податку з 01 січня 2022 року, відбулась зустріч з підприємцями, які здійснюють торгівельну діяльність в магазині «Едем» та «Технікс» в м.Пологи. Зустріч провели начальник Пологівської ДПІ Володимир Михайлов та головний державний інспектор Пологівської ДПІ Ганна Соболєва .
Начальник інспекції проінформував підприємців, про те що з 01 січня 2022 року значно розширюється коло суб’єктів господарювання фізичних осіб-підприємців, які мають застосовувати реєстратори розрахункових операцій (далі - РРО) та/або програмні реєстратори розрахункових операцій (далі - ПРРО).
Саме з 01 січня 2022 року закінчився перехідний період, передбачений пунктом 61 підрозділу 10 Розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, і застосування РРО або ПРРО у разі проведення готівкових розрахунків підприємцями платниками єдиного податку другої-четвертої груп стало обов’язковим. При цьому, відповідно до вимог п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу РРО або ПРРО не будуть застосовувати платники єдиного податку першої групи.
Що стосується фізичних осіб – підприємців, які перебувають на загальній системі оподаткування, відповідно до Закону №265 вони повинні застосовувати РРО та/або ПРРО при здійсненні будь-яких розрахункових операцій на загальних підставах.
Володимир Михайлов звернув увагу присутніх яким групам підприємців необхідно вести облік товарних запасів в обов’язковому порядку, а на яких підприємців наказ №496 не розповсюджується взагалі.
Також відповів на численні питання, які стосувалися, зокрема, роботи з ПРРО: підприємців цікавив порядок реєстрації ПРРО, механізм повернення коштів покупцю за повернутий товар, та ще багато питань.
Для активізації роз’яснювальної роботи підприємцям магазинів «Едем» та «Технікс» надані Пам’ятки щодо застосування РРО/ПРРО.
Окрім надання інформації про новації в законодавстві, податківці також нагадали підприємцям про щорічну кампанію декларування доходів громадян, яка стартувала з 1 січня 2022 року та розповіли про види доходів, які підлягають обов’язковому декларуванню. Також під час заходу йшлося про особливості одноразового добровільного декларування активів фізичними особами.
Роз’яснення законодавства
До уваги ФОП на спрощеній системі оподаткування,які мали основне місце роботи протягом 2021 року
Пологівська ДПІ інформує. З 01 січня 2021 року статтю 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» доповнено частиною шостою, згідно з якою передбачено звільнення від сплати за себе єдиного внеску осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП), які мають основне місце роботи, за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі, не меншому мінімального страхового внеску.
Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі, меншому мінімального страхового внеску, бази нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Оскільки з 1 січня 2022 року розпочалася кампанія з подання податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця (далі – декларація) за результатами 2021 року, звертаємо увагу фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування на окремі особливості заповнення декларації, за умови наявності основного місця роботи:
1) ФОП, які обрали спрощену систему оподаткування та протягом всього 2021 року мали основне місце роботи, на якому роботодавцем за таку фізичну особу сплачувався щомісячно єдиний внесок у розмірі не менше мінімального страхового внеску, не заповнюють та не подають разом з декларацією додаток 1 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» (далі – додаток 1);
2) ФОП, які обрали спрощену систему оподаткування та лише в окремих місяцях 2021 року мали основне місце роботи, на якому роботодавцем за таку фізичну особу сплачувався єдиний внесок у розмірі не менше мінімального страхового внеску, або мали основне місце роботи протягом всього 2021 року, проте роботодавцем за таку фізичну особу в усіх чи окремих місяцях сплачувався єдиний внесок у розмірі менше мінімального страхового внеску, заповнюють та подають разом з декларацією додаток 1.
У такому випадку в додатку 1 ФОП в рядку 8 вказує період перебування на спрощеній системі оподаткування протягом року (наприклад з 01.01.2021 по 31.12.2021), а в таблиці Визначення сум нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску, у місяцях, в яких роботодавцем сплачено єдиний внесок у розмірі не менше мінімального страхового внеску в колонках «2» та «4» проставляє значення 0, в колонці «3» розмір єдиного внеску вказується відсоток єдиного внеску, тобто значення 22.
У місяцях, в яких роботодавцем сплачено єдиний внесок у розмірі менше мінімального страхового внеску в колонках «2» та «4» ФОП визначає базу нарахування єдиного внеску та суму єдиного внеску, але не менше мінімального страхового внеску (з січня по листопад 2021 року це 6 000,00 та 1 320,00 відповідно, в грудні – 6 500,00 та 1 430,00 відповідно), в колонці «3» незмінним залишається розмір єдиного внеску, тобто 22.
Хто повинен декларувати доходи?
Пологівська ДПІ інформує.
З 01 січня 2022 року стартувала кампанія декларування громадянами доходів, отриманих протягом 2021 року.
Податкова декларація про майновий стан і доходи (далі – Декларація) подається платниками податків за місцем своєї податкової адреси в один із таких способів (за вибором):
- особисто або уповноваженою на це особою;
- надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
- засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу.
У разі надсилання податкової Декларації поштою, необхідно здійснити таке відправлення не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення граничного строку подання податкової Декларації, а при поданні податкової Декларації в електронній формі – не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк.
Звертаємо увагу, що фізичні особи – платники податків мають можливість подати Декларацію в електронній формі.
Щоб подати Декларацію в електронному вигляді через Електронний кабінет, платнику необхідно отримати кваліфікований електронний підпис у Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС України або у іншого надавача електронних довірчих послуг.
При направленні Декларації засобами електронного зв’язку громадяни можуть скористатися електронним сервісом в Електронному кабінеті, який передбачає часткове автоматичне заповнення Декларації на підставі облікових даних платника, відомостей щодо нарахованих (виплачених) доходів, наявних в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків та відомостей щодо об’єктів нерухомого (рухомого) майна.
Обов’язковому декларуванню підлягають:
- доходи, з яких при нарахуванні або виплаті податок на доходи фізичних осіб не утримувався;
- доходи від особи, яка не є податковим агентом (в тому числі від здачі в оренду власного рухомого чи нерухомого майна, продажу власного майна, продажу власної сільгосппродукції фізичним особам, тощо);
- спадок від осіб, які не є членами сім’ї першого та другого ступеня споріднення та подарунки від осіб, які не є членами сім’ї першого ступеня споріднення;
- доходи від продажу інвестиційних активів;
- іноземні доходи.
База для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування
Пологівська ДПІ нагадує, що 01 вересня 2021 року розпочалась кампанія одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб, яка триватиме до 01 вересня 2022 року.
Нагадаємо, що громадяни України, які мають активи, що не були оподатковані належним чином, можуть добровільно пройти одноразове (спеціальне) декларування, сплатити одноразовий збір та легалізувати такі активи. Податкова амністія розповсюджується, зокрема, на такі активи у вигляді грошових коштів, валютних цінностей, цінних паперів, рухомого та нерухомого майна в Україні та за кордоном.
Одноразове (спеціальне) добровільне декларування доходів є правом, а не обов’язком громадянина. Виключно за власним бажанням особа може задекларувати свої активи, які раніше не були оподатковані.
Визначення бази для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування.
1. Для об’єктів декларування, визначених пунктом «а» розділу «Об’єкти одноразового (спеціального) добровільного декларування»:
- базою для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування є грошова вартість відповідного об’єкта декларування або номінальна вартість грошової вимоги, у тому числі за позиками, наданими третім особам. У разі якщо така грошова вартість визначена в іноземній валюті, вартість таких валютних цінностей зазначається у гривні за офіційним курсом національної валюти до відповідного виду валютних цінностей, визначеним Національним банком України станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації. У разі якщо така грошова вартість визначена у вигляді банківських металів, вартість банківських металів зазначається, виходячи з маси та облікової ціни банківських металів, розрахованої Національним банком України станом на дату подання декларантом одноразової (спеціальної) добровільної декларації.
Декларант зобов’язаний документально підтвердити грошову вартість таких об’єктів для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування шляхом додання до одноразової (спеціальної) добровільної декларації засвідчених належним чином копій документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування.
2. Для об’єктів декларування, визначених пунктами «б» – «е» розділу «Об’єкти одноразового (спеціального) добровільного декларування», база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування визначається, зокрема, але не виключно, як:
- витрати декларанта на придбання (набуття) об’єкта декларування;
- вартість, що визначається на підставі оцінки майна та майнових прав, фінансових інструментів, інших активів. Оцінка щодо об’єкта декларування проводиться відповідно до законодавства країни, де знаходиться такий актив. Вартість активів, визначена в іноземній валюті, відображається в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації у гривні за офіційним курсом національної валюти, встановленим Національним банком України станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації;
- номінальна вартість прав грошової вимоги;
- вартість придбання або біржова вартість, дійсна станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, корпоративних прав (акцій), які допущені до біржових торгів;
- вартість активу у вигляді дорогоцінних металів, що визначається у перерахунку ваги до закупівельної ціни на дорогоцінні метали, визначеної Національним банком України станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації;
- витрати на придбання (набуття) декларантом цінних паперів та інших фінансових інструментів, що не допущені до біржових торгів, та часток (паїв) у майні юридичних осіб або в утвореннях без статусу юридичної особи, інших корпоративних прав або номінальна вартість таких активів, зазначена у відповідних документах.
За власним бажанням декларанта для рухомого майна (крім дорогоцінних металів, транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, витворів мистецтва, дорогоцінного каміння (у тому числі органогенного утворення) та виробів з них) базою для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування може бути самостійно визначена декларантом вартість об’єктів декларування, які знаходяться (зареєстровані) на території України.
Щодо звільнення від сплати єдиного внеску за себе ФОПів та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, які одночасно є найманими працівниками (застрахованими особами)
Пологівська ДПІ повідомляє. Відповідно до підпунків 4 та 5 частини 1 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) є фізичні особи – підприємці (ФОП), в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.
Законом України від 13 травня 2020 року № 592-IX «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників», який набрав чинності 01.01.2021, внесені зміни до Закону № 2464, зокрема, ст. 4 Закону № 2464 доповнено частиною шостою.
Так, згідно з частиною 6 ст. 4 Закону № 2464 особи, зазначені у пунктах 4 і 5 частини 1 ст. 4 Закону № 2464, які мають основне місце роботи, звільняються від сплати за себе єдиного внеску за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску.
Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску, бази нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Отримання реєстраційного номеру облікової картки платника податків на дитину засобами сервісу «Електронний кабінет»
Пологівська ДПІ повідомляє щодо можливостей та переваг використання такого сервісу ДПС як «Електронний кабінет».
Так, зокрема, бажаючи зареєструвати дитину в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр) з використанням «Електронного кабінету», одному із батьків у приватній частині «Електронного кабінету» (режим «ЕК для громадян») необхідно подати в електронному вигляді заяву для реєстрації за формою № 1ДР (Облікова картка фізичної особи – платника податків (1ДР)) з використанням кваліфікованого електронного підпису.
До заяви додати скановану копію свідоцтва про народження дитини та скановану копію документа, що посвідчує особу одного із батьків (якщо в документах, що посвідчують особу, відсутня інформація про реєстрацію місця проживання/перебування особи або така інформація внесена до безконтактного електронного носія, який імплантовано у зазначені документи, необхідно додати документ про реєстрацію місця проживання/перебування).
При поданні заяви за формою № 1ДР засобами «Електронного кабінету» обирається податковий орган, де один із батьків бажає отримати Картку платника податків.
Результат опрацювання заяви відображається в Електронному кабінеті «Відповідь № 2 Фінальна».
Отримання Картки платника податків здійснюється у Центрі обслуговування платника з пред’явленням: оригіналів свідоцтва про народження дитини та документа, що посвідчує особу одного із батьків (якщо в документах, що посвідчують особу, відсутня інформація про реєстрацію місця проживання/перебування особи або така інформація внесена до безконтактного електронного носія, який імплантовано у зазначені документи, необхідно додати документ про реєстрацію місця проживання/перебування).
Нагадуємо, що вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою https://cabinet.tax.gov.ua. Робота у приватній частині «Електронного кабінету» здійснюється при наявності кваліфікованого електронного підпису (КЕП), який можна отримати у будь-якого кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг (КНЕДП), у тому числі звернувшись до Інформаційно-довідкового департаменту Державної податкової служби (https://acskidd.gov.ua).
Щодо ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації для фізичних осіб – підприємців
Пологівська ДПІ інформує користувачів реєстраторів розрахункових операцій/програмних реєстраторів розрахункових операцій про те, що 26.11.2021 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 03.09.2021 № 496 «Про затвердження Порядку ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку», який зареєстровано у Міністерстві юстиції України 02 листопада 2021 року за № 1411/37033 (далі – Порядок № 496).
Звертаємо увагу платників податків, які відповідно до законодавства проводять розрахункові операції з застосуванням РРО/ПРРО, що Порядок № 496 встановлює обов’язок ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації для фізичних осіб – підприємців, а не певних товарів.
Послідовність дій, яка має буде здійснена для реєстрації ПРРО
Пологівська ДПІ повідомляє. Суб’єкт господарювання, який має намір зареєструвати програмний реєстратор розрахункових операцій (ПРРО), повинен перебувати на обліку в контролюючому органі. Також на обліку має перебувати його господарська одиниця, де буде використовуватись ПРРО, про яку суб’єкт господарювання повідомляє контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (повідомлення за ф. № 20-ОПП).
Реєстрація ПРРО здійснюється на підставі Заяви про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (J/F 1316604), що подається у електронній формі за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків через Електронний кабінет (портальне рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (АРІ)) або засобами телекомунікацій.
Після включення ПРРО до реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій такий ПРРО може використовуватись суб’єктом господарювання.
Про сертифікати електронних підписів та/або печаток, що будуть використовуватись для ПРРО, суб’єкт господарювання повідомляє згідно з Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261).
2. Яким чином здійснюється реєстрація книг обліку розрахункових операцій на РРО?
Реєстрація книг обліку розрахункових операцій здійснюється в контролюючому органі за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків.
Книга ОРО реєструється на кожний реєстратор розрахункових операцій, при цьому кількість книг ОРО, що реєструються одночасно, не обмежується. Перша книга ОРО на РРО реєструється одночасно з реєстрацією РРО. Датою реєстрації першої книги ОРО на РРО є дата реєстрації РРО.
Підставою для реєстрації другої та наступних книг ОРО на РРО в контролюючому органі є надходження до цього органу реєстраційної заяви за ф. № 1-КОРО (ідентифікатор J/F1311304), яка має бути підписана керівником суб’єкта господарювання або фізичною особою – підприємцем чи представником суб’єкта господарювання із зазначенням дати подання.
Суб’єкти господарювання, які включені до системи подання податкових документів в електроній формі, можуть подавати заяви про реєстрацію книги ОРО на РРО в електронній формі засобами телекомунікацій в електронній формі.
У разі відсутності підстав для відмови в реєстрації книги ОРО посадова особа контролюючого органу не пізніше двох робочих днів з дня отримання заяви проводить реєстрацію книги ОРО шляхом внесення даних до інформаційно-телекомунікаційної системи ДПС.
Подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації через вебпортал ДПС
Відповідно до Податкового кодексу України декларант, який має намір скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням щодо належних йому активів фізичної особи, протягом визначеного підрозд. 9 прим. 4 розд. XX ПКУ періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування (з 01.09.2021 до 01.09.2022) має право добровільно подати до контролюючого органу одноразову (спеціальну) добровільну декларацію (далі – Декларація) в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Форма Декларації та Порядок подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.08.2021 № 439.
Відповідно до п.п. 6.2 п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ Декларація подається безпосередньо декларантом до контролюючого органу, в електронній формі з урахуванням вимог, встановлених розд. II ПКУ, та особливостей, встановлених підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Для подання Декларації через вебпортал ДПС фізичній особі необхідно:
1. Увійти до Електронного кабінету, вхід до якого здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС. Вхід до приватної частини Електронного кабiнету через офіційний вебпортал ДПС ініціюється користувачем кнопкою «Вхід» у правому кутку верхньої горизонтальної навігаційної панелі.
При цьому доступ до приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету надається після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням КЕП, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, або через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID).
Інформація щодо порядку отримання КЕП у Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС (далі – КН ЕДП ІДД ДПС) розміщена на офіційному інформаційному ресурсі КН ЕДП ІДД ДПС (www.acskidd.gov.ua) за посиланням: Головна/«Отримання електронних довірчих послуг, у тому числі для програмних РРО».
Для входу до приватної частини Електронного кабiнету користувачу необхідно в полі «Оберіть АЦСК» обрати АЦСК, що сертифікував цей ключ, відкрити файл ключа кнопкою «Обрати», ввести пароль ключа у полі «Пароль захисту ключа», та натиснути кнопку «Зчитати». Кнопка «Увійти» активується після зчитування даних сертифікату ключа;
2. Обрати меню «ЕК для громадян», розділ «Одноразова (спеціальна) добровільна декларація» та натиснути кнопку «Створити»;
3. У запропонованій формі Декларації персональні дані підтягуються автоматично, але їх потрібно перевірити, та у разі наявності в таких даних помилок – виправити їх;
4. Заповнити необхідні розділи та поля Декларації. При цьому для заповнення інформації щодо вартості активів у розд. III – IX Декларації необхідно скористатися кнопкою « »;
5. Після того, як всі дані внесені, зберегти Декларацію шляхом натискання кнопок «Зберегти» та «Закрити»;
6. Виділити рядок із створеною Декларацією, натиснути кнопку «Підписати» та підписати за допомогою КЕП (у спливаючому вікні здійснити дії аналогічно для входу до приватної частини Електронного кабінету) натиснути «Підписати»;
7. Виділити рядок із підписаною Декларацією та натиснути кнопку «Відправити».
Слід зазначити, що переглянути відправлену Декларацію можливо в меню «Перегляд звітності» розд. «Додатково» Електронного кабінету.
Для приєднання до Декларації сканованих копій документів, що підтверджують витрати на придбання активів, необхідно в кінці Декларації проставити позначку «відмітка про наявність додатків» та у розділі «Додатки» заповнити поля щодо основних реквізитів документів, що додаються. При цьому кожен документ має бути збережений в окремому додатку. Для збереження сканованого документа необхідно натиснути кнопку «Зберегти».
Термін подання декларації акцизного податку у разі припинення підприємницької діяльності
Відповідно до п.п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платники податків зобов’язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
При цьому платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є (п. 49.2 ст. 49 ПКУ).
Податкова декларація, розрахунок, – документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених ПКУ) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов’язання, у тому числі податкового зобов’язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов’язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку, а також суми нарахованого єдиного внеску (п. 46.1 ст. 46 ПКУ).
Платники, визначені п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 ПКУ, а також платники, які мають діючі (у тому числі призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, зобов’язані за кожний встановлений ПКУ звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді (п. 49.2 прим. 1 ст. 49 ПКУ).
При цьому Законом України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» визначено, що ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, анулюються шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного розпорядження.
Ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання суб’єктом господарювання (у тому числі іноземним суб’єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) розпорядження про її анулювання в електронній формі засобами електронного зв’язку.
Базовий податковий період для сплати акцизного податку відповідає календарному місяцю (п. 223.1 ст. 223 ПКУ).
Відповідно до п. 223.2 ст. 223 ПКУ платники акцизного податку, визначені п. 212.1 ст. 212 ПКУ (крім імпортерів підакцизних товарів, зазначених у підпунктах 215.3.4, 215.3.5, 215.3.5 прим. 1, 215.3.5 прим. 2, 215.3.6, 215.3.7, 215.3.8 п. 215.3 ст. 215 ПКУ), подають щомісяця не пізніше 20 числа наступного звітного (податкового) періоду контролюючому органу за місцем реєстрації декларацію з акцизного податку за формою, затвердженою у порядку, встановленому ст. 46 ПКУ.
Нормами ПКУ не передбачено окремих термінів подання декларації з акцизного податку у разі прийняття рішення про припинення підприємницької діяльності суб’єктом господарювання.
Планові та позапланові перевірки. Строки проведення
Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Щодо строків проведення документальних планових та позапланових перевірок, то вони встановлені нормами ст. 82 ПКУ. Зокрема, тривалість документальної планової перевірки не повинна перевищувати 30 робочих днів для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва – 10 робочих днів, інших платників податків – 20 робочих днів. Продовження строків проведення документальної планової перевірки можливе за рішенням керівника контролюючого органу не більш як на 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва – не більш як на 5 робочих днів, інших платників податків – не більш як на 10 робочих днів.
Тривалість документальної позапланової перевірки не повинна перевищувати 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва – 5 робочих днів, для фізичних осіб – підприємців, які не мають найманих працівників, за наявності умов, визначених в абзацах третьому – восьмому п. 82.2 ст. 82 ПКУ, – 3 робочі дні, інших платників податків – 10 робочих днів. Продовження строків проведення документальної позапланової перевірки можливе за рішенням керівника контролюючого органу не більш як на 10 робочих днів для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва – не більш як на 2 робочих дні, інших платників податків – не більш як на 5 робочих днів.
Декларування 2022: хто повинен декларувати доходи?
01 січня 2022 року стартувала кампанія декларування громадянами доходів, отриманих протягом 2021 року.
Податкова Декларація подається платниками податків за місцем своєї податкової адреси в один із таких способів (за вибором):
- особисто або уповноваженою на це особою;
- надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
- засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу.
У разі надсилання податкової декларації поштою, необхідно здійснити таке відправлення не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації, а при поданні податкової декларації в електронній формі – не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк.
Звертаємо увагу, що фізичні особи – платники податків мають можливість подати декларацію в електронній формі.
Щоб подати декларацію в електронному вигляді через Електронний кабінет, платнику необхідно отримати кваліфікований електронний підпис у Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС України або у іншого надавача електронних довірчих послуг.
При направленні декларації засобами електронного зв’язку громадяни можуть скористатися електронним сервісом в Електронному кабінеті, який передбачає часткове автоматичне заповнення декларації на підставі облікових даних платника, відомостей щодо нарахованих (виплачених) доходів, наявних в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків та відомостей щодо об’єктів нерухомого (рухомого) майна.
Обов’язковому декларуванню підлягають:
• доходи, з яких при нарахуванні або виплаті податок на доходи фізичних осіб не утримувався;
• доходи від особи, яка не є податковим агентом (в тому числі від здачі в оренду власного рухомого чи нерухомого майна, продажу власного майна, продажу власної сільгосппродукції фізичним особам, тощо);
• спадок від осіб, які не є членами сім’ї першого та другого ступеня споріднення та подарунки від осіб, які не є членами сім’ї першого ступеня споріднення;
• доходи від продажу інвестиційних активів;
• іноземні доходи.
Для визначення податкового зобов?язання з плати за землю застосовується коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки за 2021 рік
Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру на виконання статті 289 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) листом від 11.01.2022 № 6-28-0.222-275/2-22 повідомила наступне.
За інформацією Державної служби статистики України, індекс споживчих цін за 2021 рік становив 110,0 %.
Відповідно до пункту 9 підрозділу 6 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу (в редакції Закону України від 30.11.2021№ 1914–IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень») індекс споживчих цін, що використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, застосовується із значенням 100 відсотків:
за 2017 – 2022 роки – для сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, сіножатей, пасовищ та перелогів);
за 2017 – 2020 роки – для земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення.
Відповідно значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 2021 рік становить:
для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) – 1,0;
для земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення – 1,1.
Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.
Коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель становлять: 1996 рік – 1,703; 1997 рік – 1,059; 1998 рік – 1,006; 1999 рік – 1,127; 2000 рік – 1,182; 2001 рік – 1,02; 2005 рік – 1,035; 2007 рік – 1,028; 2008 рік – 1,152; 2009 рік –1,059; 2010 рік – 1,0; 2011 рік – 1,0; 2012 рік – 1,0; 2013 рік – 1,0; 2014 рік – 1,249; 2015 рік – 1,433 (крім сільськогосподарських угідь) та 1,2 – для сільськогосподарських угідь (рілля, перелоги, сіножаті, пасовища, багаторічні насадження); 2016 рік – для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) – 1,0; для земель несільськогосподарського призначення – 1,06; 2017 рік – 1,0, 2018 рік – 1,0; 2019 рік – 1,0; 2020 рік – 1,0.
Нормативна грошова оцінка земель за 2002, 2003, 2004 та 2006 рік не індексувалася.
З огляду на вищевказане коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки за 2021 рік в обов’язковому порядку застосовується для розрахунку податкового зобов’язання на 2022 рік.
Чи є об’єктом оподаткування ПДВ операції з постачання маркетингових послуг?
Відповідно до п.п. 14.1.108 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України маркетингові послуги (маркетинг) – послуги, що забезпечують функціонування діяльності платника податків у сфері вивчання ринку, стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), політики цін, організації та управлінні руху продукції (робіт, послуг) до споживача та післяпродажного обслуговування споживача в межах господарської діяльності такого платника податків. До маркетингових послуг належать, у тому числі: послуги з розміщення продукції платника податку в місцях продажу, послуги з вивчення, дослідження та аналізу споживчого попиту, внесення продукції (робіт, послуг) платника податку до інформаційних баз продажу, послуги зі збору та розповсюдження інформації про продукцію (роботи, послуги).
Згідно з п.п. «б» п. 185.1 ст. 185 ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.
Місцем постачання послуг відповідно до п. 186.4 ст. 186 ПКУ є місце реєстрації постачальника, крім операцій, зазначених у пп. 186.2, 186.3 і 186.3 прим. 1 ст. 186 ПКУ.
Враховуючи вищенаведене, операції з постачання платником ПДВ маркетингових послуг є об’єктом оподаткування ПДВ, незалежно від того кому вони надаються: резиденту чи нерезиденту.
До уваги платників
Головне управління ДПС у Запорізькій області повідомляє, що ДПС України на офіційному вебпорталі опублікувала відповідь на запитання «Чи зобов’язані СГ щоденно створювати (друкувати) на РРО та/або ПРРО фіскальні звітні чеки та забезпечувати їх зберігання?"
Ознайомитись з інформацією можна за посиланням: https://bit.ly/3Kms0cG
Застосування ставки збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування
Фізична особа має право сплатити збір з одноразового (спеціального) добровільного декларування трьома рівними частинами. При цьому слід застосувати альтернативну ставку збору в залежності від задекларованих об’єктів. Зокрема замість 5; 9 та 2,5 відсотків - 6; 11,5 та 3 відсотки відповідно. Звертаємо увагу, що тимчасово з 01 вересня 2021 року по 01 березня 2022 року ставка збору, визначена пп. 8.2 п. 8 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ ПКУ, застосовується у розмірі 7 відсотків. Як альтернативу платник податків може обрати ставку 9,5 відс. із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно.
У разі вибору декларантом у межах одноразового (спеціального) добровільного декларування ставки збору, що передбачає сплату такого платежу трьома рівними частинами, сплата збору здійснюється декларантом:
першого платежу – протягом 30 календарних днів з дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації;
другого платежу – до 01 листопада 2023 року;
третього платежу – до 01 листопада 2024 року (другий абзац п. 12 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ).
Що означає поняття тип ПРРО операцій «Інтернет торгівля» з метою заповнення розд. 4 заяви за ф. № 1-ПРРО?
З метою заповнення розд. 4 «Дані щодо ПРРО» заяви про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за ф. № 1-ПРРО (далі – Заява за ф. № 1-ПРРО), форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020№ 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547», поняття тип програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) «Інтернет торгівля» означає, що такий ПРРО встановлений на конкретну господарську одиницю і використовується за адресою, зазначеною в реєстраційній Заяві за ф. № 1-ПРРО, та при його застосуванні можливе залучення касира (інтернет-магазин (сайт)).
Застосування ПРРО: дії касира, що здійснює розрахункові операції
Програмний РРО реєструється на окрему господарську одиницю, реквізити якої зазначаються у розрахунковому документі (чеку).
Касир, що здійснює розрахункові операції засобами такого ПРРО, має засвідчувати:
- відкриття зміни,
- проведення розрахункової операції шляхом накладання на повідомлення про відкриття зміни, розрахунковий документ/Z-звіт свого електронного підпису або електронної печатки суб’єкта господарювання, на якого зареєстровано ПРРО (J/F1391802).
Форма розміщена в розділі «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету.
При зміні кваліфікованого електронного підпису касира необхідно подати Повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа за формою J/F1391802 із зазначенням даних про ідентифікатор ключа з нового сертифіката касира.
Акцизний податок: на яку продукцію змінено ставки
Пунктом 59 Закону України від 30.11.2021 року № 1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» (набрав чинності з 01.01.2022 року):
- внесено зміни до п.п. 215.3.1 ст. 215 ПКУ, стосовно збільшення ставок акцизного податку на спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво.
При цьому, такі зміни щодо збільшення ставок акцизного податку на алкогольні напої набирають чинності з першого числа третього місяця з дня набрання чинності Законом №1914-ІХ (абз. 6 п. 1 Розділу ІІ Перехідних положень Закону №1914-ІХ).
Отже, з 1 січня 2022 року збільшені ставки акцизного податку застосовуються лише для спирту, а для алкогольних напоїв, у тому числі пива – з 1 березня 2022 року.
Суб’єкти господарювання, які є виробниками спирту етилового, при реєстрації заявки на поповнення обсягів залишку спирту етилового в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, починаючи з 01.01.2022 року, застосовують ставку акцизного податку, встановлену на дату реалізації спирту етилового - у розмірі 133,31 грн за 1 літр 100-відс. спирту, за якою також здійснюють облік податкових пільг з операцій, що звільняються від оподаткування або оподатковується за нульовою ставкою акцизного податку.
Виробники алкогольних напоїв, для виробництва яких використовується спирт етиловий, сплачують акцизний податок або подають контролюючому органу за своїм місцезнаходженням до отримання з акцизного складу спирту етилового податковий вексель, за ставками для цієї продукції, що діють до 1 березня 2022 року.
Безготівкова форма розрахунків: чи застосовувати РРО
Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані їх проводити через зареєстровані, опломбовані та переведені у фіскальний режим роботи РРО або програмні РРО (ПРРО) зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (РК) (п. 1 ст. 3 Закону від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»).
Безготівкові розрахунки – це:
- перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів,
- а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів.
Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді (п. 1.4 глави 1 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління НБУ від 21.01.2004 №22).
РРО або ПРРО та РК не застосовуються якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (склади, місця зберігання товарів, оптова торгівля тощо) (п. 12 ст. 9 Закону № 265).
Отже, при здійсненні розрахунків у безготівковій формі через установи банку РРО або ПРРО не застосовуються.
При здійсненні розрахункових операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) застосування РРО або ПРРО є обов’язковим.
Вчасно сплатіть податки та внески!
Нагадуємо суб’єктам господарювання, що 20 січня 2022 року є останнім днем сплати:
- авансових внесків з єдиного податку фізичними особами – підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування І та ІІ груп за січень;
- єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахованого роботодавцями за найманих працівників (крім гірничих підприємств) за грудень 2021 року.
До уваги платників
Головне управління ДПС у Запорізькій області повідомляє, що ДПС України на офіційному вебпорталі опублікувала відповідь на запитання: «Який документ є підтвердженням про прийняття контролюючим органом одноразової (спеціальної) добровільної декларації, поданої через Електронний кабінет?».
Ознайомитись з інформацією можна за посиланням: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/555126.html
Затверджено Узагальнюючу податкову консультацію щодо окремих питань обліку платників податків
Міністерством фінансів України наказом від 12.01.2022 №7 затверджено Узагальнюючу податкову консультацію щодо окремих питань обліку платників податків.
Узагальнююча податкова консультація містить відповіді на окремі запитання платників податків з урахуванням особливостей їх діяльності, які пов’язані з реєстрацією та обліком об’єктів оподаткування, об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням, та поданням повідомлення за формою № 20-ОПП.
Узагальнюючу податкову консультацію розміщено за посиланням https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/uzagalnyuyuchi-podatkovi-konsultatsii/77072.html.
Хто повинен здійснювати ведення обліку товарних запасів з 1 січня 2022 року?
РРО/ПРРО зобов’язані застосовувати, але не зобов’язані вести облік товарних запасів підприємці – платники єдиного податку ІІ – ІV груп, якщо вони не здійснюють:
- реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту,
- лікарських засобів та виробів медичного призначення,
- ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, та напівдорогоцінного каміння,
- або не є платниками ПДВ.
Звертаємо увагу, що не зобов’язані застосовувати РРО/ПРРО та вести облік товарних запасів підприємці – платники єдиного податку І групи.
Отже, обов’язок ведення обліку товарних запасів поширюється на підприємців – платників єдиного додатку ІІ – ІV груп, які зареєстровані платниками ПДВ або здійснюють реалізацію: - технічно-складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту; - лікарських засобів, виробів медичного призначення; - ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.
Що треба знати про подання декларації платниками єдиного податку
Податкова декларація платника єдиного податку за звітний 2021 рік подається підприємцями– платниками єдиного податку:
- першої – другої групи до 01.03.2022 (включно),
- третьої групи – до 09.02.2022 (включно).
У 2022 році підприємці - єдинники першої – третьої груп подають податкову декларацію платника єдиного податку – фізичної особи-підприємця за формою, затвердженою наказом МФУ від 19.06.2015 № 578 (у редакції від 09.12.2020 № 752), у складі якої заповнюється (у разі виникнення такого обов’язку) додаток 1 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску».
Платники єдиного податку 1-ї та 2-ї груп подають податкову декларацію у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду:
- у разі перевищення протягом року обсягу доходу, визначеного у п. 291.4 ст. 291 ПКУ,
- або самостійного прийняття рішення про перехід на сплату податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку 2-ї або 3-ї груп,
- або відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ.
Подання податкової декларації у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду, звільняє таких платників від обов’язку подання податкової декларації у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду.
Спеціальні платіжні засоби для здійснення розрахунків за продані товари
Суб’єкти господарювання, включаючи суб'єктів малого підприємництва, які провадять діяльність у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг у населених пунктах з чисельністю населення від 25 тис. осіб і які відповідно до закону використовують реєстратори розрахункових операцій, зобов’язані забезпечити приймання спеціальних платіжних засобів для здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги).
Тобто такі продавці товарів повинні забезпечити можливість проведення розрахунків за допомогою платіжних карток та банківських терміналів.
Зазначена норма передбачена постановою КМУ від 29.09.2010 №878 «Про здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) з використанням спеціальних платіжних засобів».
Одноразове (спеціальне) добровільне декларування: база для нарахування збору
Для декларування щодо нерухомого, рухомого майна, корпоративних прав, цінних паперів, права на отримання дивідендів, процентів інших активів фізичної особи, база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування визначається, зокрема, але не виключно, як:
- витрати декларанта на придбання (набуття) об’єкта декларування;
- вартість, що визначається на підставі оцінки майна та майнових прав, фінансових інструментів, інших активів. Оцінка щодо об’єкта декларування проводиться відповідно до законодавства країни, де знаходиться такий актив. Вартість активів, визначена в іноземній валюті, відображається в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації у гривні за офіційним курсом національної валюти, встановленим НБУ станом на дату подання декларації;
- номінальна вартість прав грошової вимоги;
- вартість придбання або біржова вартість, дійсна станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, корпоративних прав (акцій), які допущені до біржових торгів;
- вартість активу у вигляді дорогоцінних металів, що визначається у перерахунку ваги до закупівельної ціни на дорогоцінні метали, визначеної НБУ станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації;
- витрати на придбання (набуття) декларантом цінних паперів та інших фінансових інструментів, що не допущені до біржових торгів, та часток (паїв) у майні юридичних осіб або в утвореннях без статусу юридичної особи, інших корпоративних прав або номінальна вартість таких активів, зазначена у відповідних документах.
За власним бажанням декларанта для рухомого майна (крім дорогоцінних металів, транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, витворів мистецтва, дорогоцінного каміння (у тому числі органогенного утворення) та виробів з них) базою для нарахування збору може бути самостійно визначена декларантом вартість об’єктів декларування, які знаходяться (зареєстровані) на території України.
Платникам податку на прибуток: Інформаційний лист № 1/2022 щодо новацій в оподаткуванні
ДПС України підготувала Інформаційний лист № 1/2022. «Нововведення Закону України від 30 листопада 2021 року №1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» Частина 1. Податок на прибуток підприємств».
Інформаційний лист № 1/2022 присвячено новаціям у частині податку на прибуток підприємств, запровадженими Законом України від 30.11.2021 № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень».
У цьому інформаційному листі розглянуто, зокрема, зміни:
- пов?язані з коригуванням фінансового результату при розрахунку податку на прибуток підприємств;
- в обліку витрат на надання безповоротної фінансової допомоги при визначення об?єкту оподаткування;
- у порядку визначення податкового зобов?язання платниками податку – виробниками електричної енергії за «зеленим» тарифом;
- в обліку витрат на сплату роялті при визначенні об?єкту оподаткування;
- у застосуванні різниць при використанні резерву сумнівних боргів та очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів);
- у складі осіб, які мають право на пільги з податку на прибуток підприємств.
Ознайомитися з інформаційним листом можна за посиланням: https://tax.gov.ua/broshuri-ta-listivki/555363.html
До уваги платників
Головне управління ДПС у Запорізькій області повідомляє, що ДПС України на офіційному вебпорталі опублікувала відповідь на запитання: «Чи має право ФО – резидент подати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію та задекларувати актив у вигляді права грошової вимоги за договором позики, що надана іншій ФО за рахунок коштів (у національній або іноземній валюті), з яких не були сплачені податки у податкових періодах до 01.01.2021?».
Ознайомитись з інформацією можна за посиланням: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/555577.html
Покрокова відеоінструкція ДПС щодо завантаження програмного забезпечення «ПРРО Каса»
На офіційному вебпорталі ДПС за адресою: Головна/БАНЕР/Програмні РРО (https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/) розміщено банер «Програмні РРО» з інформацією про ПРРО та дистрибутиви безкоштовного ПРРО від ДПС – програмне рішення «ПРРО Каса».
З покроковою відеоінструкцією «Як завантажити програмне забезпечення ПРРО Каса» можна ознайомитися на офіційному вебпорталі ДПС за адресою: Головна/БАНЕР/Програмні РРО/Відеоуроки/Як завантажити програмне рішення ПРРО Каса (https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/video-lessons/).
Так, для завантаження програмного забезпечення необхідно:
- перейти двічі за посиланням «Програмний реєстратор розрахункових операцій».
Цей розділ банеру містить посилання на завантаження архіву з програмним забезпеченням для операційних систем Android та Windows та інформацію про вміст та призначення інших архівних файлів.
- перейти за активним посиланням ПЗ для Android.
- після завершення завантаження архіву, його вміст необхідно скопіювати до обраної теки.
У керівництві користувача зазначається шлях розміщення електронного ключа та кваліфікованого сертифіката відкритого ключа касира для використання ПРРО Каса для Android.
Для встановлення ПРРО Каса для Android треба скопіювати файл PRRO.Pos.apk на пристрій (телефон, планшет, інший пристрій з операційною системою Android), після чого відкрити його безпосередньо на пристрої.
Після завершення встановлення на пристрій програмного забезпечення ПРРО Каса, його можна використовувати.
- необхідно перейти за активним посиланням ПЗ для Windows. Після завершення завантаження архіву його вміст скопіюйте до обраної теки.
Для встановлення програмного забезпечення ПРРО Каса для Windows запускається файл setup.exe.
Після завершення встановлення на пристрій програмного забезпечення ПРРО Каса, його можна використовувати.
Для входу в ПРРО Каса потрібно обрати теку, де розміщено електронний ключ та кваліфікований сертифікат відкритого ключа касира, та ввести пароль до нього.
Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки для юридичних осіб
Ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (податок), для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування (п. п. 266.5.1 ст. 266 ПКУ).
Платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально (п. п. 266.7.5 ст. 266 ПКУ).
Форма Декларації, затверджена наказом МФУ від 10.04.2015 № 408 (у редакції від 15.11.2018 № 897), передбачає заповнення додатка 1 (для об’єктів житлової нерухомості) та додатка 2 (для об’єктів нежитлової нерухомості), які є її невід’ємною частиною.
Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою – платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.
Зверніть увагу, що за об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності юридичних осіб, по яких за рішенням сільської, селищної або міської ради встановлені нульові ставки, Декларація подається на загальних підставах.
Платникам ПДВ: інформація щодо реквізитів рахунка у системі електронного адміністрування
Електронний кабінет забезпечує можливість платникам податків перегляд інформації щодо даних системи електронного адміністрування ПДВ (п. 421.2 ст. 421 ПКУ).
Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.
Інформацію щодо реквізитів рахунка у системі електронного адміністрування ПДВ платники податків мають можливість переглянути в приватній частині Електронного кабінету у вкладці «Дані про банківські рахунки» режиму «Облікові дані платника» та у вкладці «Реєстр транзакцій» режиму «Система електронного адміністрування ПДВ».
Якщо ви користуєтесь податковою соціальною пільгою з ПДФО: дізнайтесь нові розміри
Будь-який платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що дорівнює 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року ( п.п. 169.1.1 ст. 169 ПКУ).
З 1 січня 2022 року установлено прожитковий мінімуму для працездатних осіб у сумі 2481 грн.
Граничний розмір доходу, до якого застосовується податкова соціальна пільга у 2022 році становить 3470,00 грн. (добуток місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 01 січня звітного податкового року х на 1,4 та округлений до найближчих 10 грн. – (2481,00 ? 1,4) (п.п.169.4.1 ст.169 ПКУ).
Отже, сума загального місячного оподаткованого доходу у вигляді заробітної плати зменшується на суму податкової соціальної пільги у 2022 році у розмірах:
- загальна ПСП для будь-якого платника податку становить 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи у розрахунку на місяць, встановленому на 1 січня звітного податкового року – 1240,50 грн = (2481 ? 50%);
- для платника, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років ПСП становить 100% суми загальної ПСП у розрахунку на кожну таку дитину – 1240,50 грн;
- для платника, який є одинокою матір'ю (батьком), вдовою (вдівцем) або опікуном, піклувальником – у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років, та для платника, який утримує дитину з інвалідністю – у розрахунку на кожну таку дитину віком до 18 років ПСП – 150% суми загальної пільги, – 1860,75 грн;
- для платників, визначених у п.п.169.1.4 п.169.1 ст.169 ПКУ (зокрема Герої України, учасники бойових дій під час Другої світової війни) ПСП становить 200% суми загальної пільги - 2481,00 грн.
Одноразове (спеціальне) добровільне декларування: проведення камеральної перевірки декларації
Одноразова (спеціальна) добровільна декларація підлягає перевірці у спеціальному порядку (п. 15 підрозд. 94 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Одноразова (спеціальна) добровільна декларація підлягає камеральній перевірці, яку центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, проводить протягом 60 календарних днів, що настають за днем подання йому відповідної декларації (п.п. 15.1 підрозд. 94 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
У разі виявлення за результатами камеральної перевірки арифметичних та логічних помилок у відповідній одноразовій (спеціальній) добровільній декларації, що не призвели до недоплати суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, податковий орган направляє протягом:
- 10 календарних днів у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, декларанту відповідне повідомлення. За результатами розгляду такого повідомлення декларант має право подати уточнюючу відповідну одноразову (спеціальну) добровільну декларацію протягом 20 календарних днів з дня отримання такого повідомлення.
У разі виявлення за результатами камеральної перевірки відповідної одноразової (спеціальної) добровільної декларації арифметичної помилки, що призвела до недоплати суми збору, декларант, який подав відповідну декларацію, зобов'язаний сплатити суму такої недоплати протягом:
- 10 календарних днів з дня отримання відповідного повідомлення за довільною формою, та подати уточнюючу відповідну одноразову (спеціальну) добровільну декларацію протягом 20 календарних днів з дня отримання такого повідомлення.
У разі виявлення за результатами камеральної перевірки відповідної одноразової (спеціальної) добровільної декларації арифметичної помилки, що призвела до переплати суми збору, декларант, який подав відповідну декларацію, має право на підставі відповідного повідомлення податкового органу подати уточнюючу відповідну одноразову (спеціальну) добровільну декларацію протягом:
- 20 календарних днів з дня отримання такого повідомлення.
Повернення надміру сплаченої суми збору здійснюється у порядку, визначеному ст. 43 ПКУ.
До уваги платників
Головне управління ДПС у Запорізькій області повідомляє, що ДПС України на офіційному вебпорталі опублікувала відповідь на запитання: «Чи необхідно реєструвати КОРО на ПРРО?».
Ознайомитись з інформацією можна за посиланням: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/555154.html
ГУ ДПС у Запорізькій області інформує
З доходів запоріжців місцеві скарбниці отримали майже десять мільярдів гривень
У 2021 році до місцевих бюджетів регіону сплачено 9 мільярдів 910 мільйонів гривень податку на доходи фізичних осіб. Рівень надходжень 2020 року перевищено на 18 відсотків, додатково надійшло понад півтора мільярда гривень. Про це повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов.
Так, до міського бюджету Запоріжжя спрямовано 5 мільярдів 471 мільйон гривень, енергодарські, кам'янсько-дніпровські та великобілозерські платники забезпечили 1 мільярд 66 мільйонів гривень, мелітопольські і веселівські – 811 мільйонів гривень, бердянські і приморські – 605,5 мільйона гривень, василівські та михайлівські – 485 мільйонів гривень, пологівські, більмацькі та розівські – 385,5 мільйона гривень, оріхівські та гуляйпільські – 261 мільйон гривень, вільнянські та новомиколаївські – 250,5 мільйона гривень тощо.
Всього минулого року податок на доходи фізичних осіб сплачували 78,3 тисячі компаній, підприємців і мешканців регіону, серед яких 18,3 тисячі юридичних осіб та 60 тисяч фізичних осіб.
Серед найбільших платників ПДФО – підприємства-виробники електроенергії, чавуну, сталі та феросплавів, вогнетривких виробів, літальних апаратів, супутнього устаткування, добування залізних руд та інші.
Нагадаємо, 31 січня є граничним днем сплати податковим агентом ПДФО, у разі якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується платнику податку за грудень 2021 року.
Сто запитань про РРО та товарний облік: вебінар для запорізького бізнесу
Керівники і фахівці профільних підрозділів податкової служби регіону провели тематичний вебінар щодо особливостей використання РРО у 2022 році. Під час спілкування з представниками бізнесу та територіальних громад податківці обговорили хвилюючі аспекти РРО-новацій та озвучили відповіді на найбільш актуальні запитання платників.
Під час онлайн-заходу працівники управління податкового аудиту та управління електронних сервісів Головного управління ДПС у Запорізькій області детально розповіли про впровадження та практичне застосування РРО і програмних РРО, а також наголосили на відповідальності за порушення у сфері розрахункових операцій.
Було зазначено, що можуть не використовувати РРО або ПРРО та вести облік товарних запасів фізичні особи-підприємці – платники єдиного податку І групи. Разом із цим повинні мати касову техніку, але не зобов'язані вести облік товарних запасів фізичні особи-підприємці – платники єдиного податку ІІ – ІV груп, якщо вони не здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, та напівдорогоцінного каміння, або не є платниками ПДВ.
Під час вебінару платники отримали відповіді на запитання, зокрема, щодо встановлення і реєстрації РРО та ПРРО, товарного обліку, програмування товарів, подання звітності, роботи в офлайн режимі та багато інших.
Майже три тисячі запорізьких підприємств підвищили зарплати працівникам
Податкова служба регіону в рамках плану спільних дій з органами місцевого самоврядування проводить заходи з легалізації доходів та найманої праці. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, діяльність підприємств, де заробітна плата виплачується на рівні нижче законодавчо встановленого, розглядається під час робочих груп, нарад та виїзних сесій.
Упродовж минулого року на засіданнях при держадміністраціях було заслухано 1144 роботодавця. У результаті 973 з них підвищили рівень оплати праці найманим працівникам, до бюджетів додатково надійшло 700 тисяч гривень податку на доходи фізичних осіб та 800 тисяч гривень єдиного внеску. На робочі групи до податкових органів на співбесіди було запрошено керівників 2300 підприємств, 1901 з яких виконали вимоги законодавства і збільшили зарплати. Додаткові надходження склали 1,6 мільйона гривень податку на доходи фізичних осіб та 1,7 мільйона гривень єдиного внеску.
Серед найбільших мінімізаторів заробітних плат – кредитні компанії, підприємства з виробництва робочого одягу, взуття, роздрібної торгівлі фармацевтичними товарами, вирощування зернових, бобових і олійних культур.
Нагадаємо, у 2022 році мінімальна заробітна плата складає 6500 гривень. На неї нараховується єдиний внесок, а із зарплати сплачується податок на доходи фізичних осіб та військовий збіру.
Рентні платежі запорізьких підприємств склали майже 1,7 мільярда гривень
У минулому році добувні компанії регіону спрямували до бюджетів усіх рівнів 1 мільярд 694 мільйони гривень рентної плати за користування надрами. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, платежі перевищили рівень 2020 року майже на 1,2 мільярда гривень.
Так, до державного бюджету надійшло 1 мільярд 184,5 мільйона гривень, до місцевих скарбниць – 509,6 мільйона гривень.
Підприємства Василівського району направили до бюджетів 1 мільярд 619,5 мільйона гривень, м. Запоріжжя – 29,3 мільйона гривень, від токмацьких і чернігівських платників скарбниці отримали майже 11 мільйонів гривень, пологівських, більмацьких та розівських – більше 9 мільйонів гривень, бердянських і приморських – 6,9 мільйона гривень, Запорізького району – 6,8 мільйона гривень тощо.
Всього торік на території області 579 суб'єктів господарювання на підставі спеціальних дозволів користувалися надрами та видобували корисні копалини.
Нагадуємо, 31 січня є граничним днем перерахування рентної плати за грудень 2021 року за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини.
