Наповнення бюджетів громад: Пологівські податківці разом із представниками Кам’янської ОТГ узгодили план спільних дій

Дата: 23.02.2022 13:38

Кількість переглядів: 5773

  Налагодження співпраці з територіальними громадами, виявлення додаткових надходжень до місцевого бюджету, покращення ефективності адміністрування місцевих податків і зборів – цим питанням була присвячена робоча зустріч начальника Пологівського відділу камеральних перевірок управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків ГУ ДПС у Запорізькій області Світлани Бруй із заступником Кам’янського селищного голови Юрієм Залатою та представником фінансового відділу громади.

Сторони обговорили стан наповнення бюджетів територій, погашення заборгованості, проблемні питання щодо сплати земельного податку, орендної плати, податку на нерухомість. Податківці зауважили на необхідності оформлення правовстановлюючих документів на земельні ділянки, ліквідації недоїмки до бюджетів та розширення кола платників податків.

Також особливу увагу приділили проведенню роз’яснювальної роботи серед платників податків щодо необхідності легалізації найманої праці та неприпустимість допуску до роботи працівників без належного оформлення трудових відносин, боротьби із зарплатами в «конвертах», погашення заборгованості з виплати заробітної плати.

Основною темою обговорення стала організація проведення кампанії декларування доходів громадян отриманих у 2021 році, яка розпочалась з 01 січня та триватиме до 03.05.2022 (включно). Під час зустрічі узгодили основні напрями роботи та затвердили Графіки роботи виїзних консультаційних пунктів в територіальних громадах. Обговорили новації запровадження мінімального податкового зобов’язання з 2023 року.

Крім того, увагу приділили новаціям у сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій та кампанії одноразового (спеціального) добровільного декларування, яка триватиме до 1 вересня 2022 року.

Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» для пологівських, кам’янських та розівських платників

Днями у Пологівській ДПІ ГУ ДПС у Запорізькій області відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія». Спілкуючись з платниками по телефону начальник Пологівської ДПІ Володимир Михайлов  розповів про новації у сфері готівкового обігу для платників єдиного податку ІІ-ІІІ груп, згідно з якими з 1 січня 2022 року застосування реєстраторів розрахункових операцій стає обов’язковим для вказаної категорії підприємців, які проводять готівкові розрахунки.

Начальник інспекції детально розповів про порядок реєстрації та перереєстрації РРО. Найбільше запитань було щодо  порядку ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців у тому числі платників єдиного податку. Він звернув увагу платників, що Наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2021 р. №496 затверджено Порядок ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, який набрав чинності з                    26 листопада 2021 року. Порядок визначає правила ведення обліку товарних запасів та поширюється на фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку, які відповідно до Закону «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зобов'язані вести облік товарних запасів та здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку.     

Також зазначив, що облік товарних запасів здійснюється фізичною особою – підприємцем шляхом постійного внесення до форми ведення обліку товарних запасів інформації про надходження та вибуття товарів на підставі первинних документів. При цьому заборонено продаж товарів, на які в місцях продажів таких товарів (господарських об'єктах) відсутні первинні документи і записи у формі обліку про такі первинні документи.

В ході розмови, також начальник нагадав, що фізичні особи-підприємці - платники єдиного податку І групи не зобов’язані застосовувати РРО/ПРРО та вести облік товарних запасів.

Крім того, Володимир Михайлов звернув увагу на відповідальність, яка  передбачена за незастосування РРО та/або ПРРО платниками податків під час проведення розрахункових операцій, відповів на питання, пов’язані з  порядком заповнення та подання заяви про реєстрацію ПРРО за формою № 1-ПРРО, завантаженням програмного забезпечення «Програмний реєстратор розрахункових операцій» тощо.

На запитання були надані консультації у відповідності із діючим законодавством.

Пологівській податківці провели семінар щодо актуальних питань  податкового законодавства для представників Кам’янської територіальної громади

Днями в Кам’янській територіальній громаді від керівництвом заступника Кам’янського селищного голови Юрія Залати за участю начальниці Пологівського відділу  камеральних перевірок управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків ГУ ДПС у Запорізькій області Світлани Бруй проведено семінар для платників Кам’янської територіальної громади щодо застосування податкового законодавства, у ході якого надано роз’яснення щодо використання реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (РРО/ПРРО), порядку ведення обліку товарних запасів. Також надано відповіді на запитання щодо права громадян на участь в одноразовому (спеціальному) добровільному декларуванні та Деклараційної кампанії 2022.

Під час семінару Світлана Бруй наголосила, що правові відносини у сфері застосування РРО та/або ПРРО регулюються Законом України від 06 липня 1995 року                    № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами. Вона пояснила, що платник може придбати апаратний РРО або користуватись ПРРО, встановивши безкоштовне програмне рішення ДПС. РРО/ПРРО можна зареєструвати в контролюючих органах в режимі онлайн за допомогою сервісу «Електронний кабінет», подавши заяву за формою № 1-РРО або                          № 1-ПРРО.

Крім того, платників проінформовано про Порядок ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку, затверджений наказом Міністерства фінансів України   від 03.09.2021 № 496.

Також проінформовано про хід кампанії одноразового (спеціального) добровільного декларування активів громадян, з яких не було сплачено належним чином податки. Податкова амністія триватиме до 01 вересня 2022 року та має одноразовий і цілком добровільний характер, участь у ній, за умови сплати одноразового (спеціального) добровільного збору, передбачає легалізацію активів та надає звільнення від кримінальної, адміністративної та фінансової відповідальності за вчинені порушення податкового та валютного законодавства.

Було акцентовано увагу також на проведенні кампанії декларування - 2022, а саме щодо нової форми річної податкової декларації про майновий стан та доходи за 2021 рік. Податківиця зазначила, що її можна подати у паперовому вигляді або за допомогою електронного сервісу «Декларація про майновий стан і доходи» на офіційному вебпорталі ДПС в Електронному кабінеті (розділ «ЕК для громадян»), до 03 травня 2022 року.

Світлана Бруй повідомила присутніх, що з 01 січня 2022 року набрав чинності Закон України від 30 листопада 2021 року № 1914 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» (далі – Закон № 1914) (крім деяких змін, які набирають чинності з дня, наступного за днем опублікування Закону № 1914, з 21 листопада 2021 року та 01 липня 2022 року). Зокрема, вона зупинилася на загальних питаннях щодо адміністрування податків. Вона повідомила присутніх, що відповідно до Закону № 1914 Податковий кодекс України доповнено статтею 38.4 «Визначення мінімального податкового зобов’язання», згідно з якою на законодавчому рівні визначено обов’язок сплати податків за користування земельними ділянками всіма громадянами (це зокрема громадяни, які обробляють свої земельні ділянки одноосібно). Завдяки даним змінам надходження до місцевих бюджетів сільських, селищних рад зросте починаючи з 2023 року.   

На завершення, Світлана Бруй нагадала про можливість платників податків отримати всю необхідну інформацію, довідки, консультації, подати звітність до податкових органів без особистого відвідування ДПІ за допомогою електронних сервісів ДПС, зокрема Електронного кабінету.

Роз’яснення законодавства

Сервіс ДПС «Електронний кабінет» – реальна допомога платникам податків

Пологівська ДПІ повідомляє, що наразі не тільки для починаючого підприємця, але також для бізнесмена з великим досвідом роботи, складання податкової звітності займає багато часу.   

Наявність опції електронного підпису дозволяє не витрачати час на відвідування податкової інспекції для надання звітності на паперових носіях. За допомогою програми підприємець зможе з будь-якого місця в режимі онлайн відстежувати статус відправлених в податкову документів, що дозволить йому уникнути затримок під час подання звітів.

А зробити це можливо за допомогою сервісу ДПС «Електронний кабінет» (https://cabinet.tax.gov.ua). Цей зручний безкоштовний сервіс подання декларацій в електронному вигляді працює цілодобово в режимі реального часу за допомогою персональних комп’ютерів та смарт-пристроїв з використанням електронно-цифрового підпису будь-якого акредитованого пункту сертифікації ключів (АЦСК).

Сервіс надає можливість створювати, редагувати, підписувати та надсилати звітність до ДПС, Пенсійного фонду та органів статистики.

Подання декларацій про майновий стан і доходи за 2021 рік громадянами

Пологівська ДПІ повідомляє, що річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – декларація) за минулий рік за новою формою зобов’язані заповнити і подати до 01 травня 2022 року громадяни, котрі отримали доходи, з яких торік не сплачено податок на доходи фізичних осіб.

Нагадуємо, що обов’язок щодо подання декларації у платників податків виникає:

- при отриманні доходів не від податкових агентів (тобто від інших фізичних осіб, які не зареєстровані як самозайняті особи). До таких доходів відносяться, зокрема, доходи від надання в оренду рухомого або нерухомого майна іншим фізичним особам, успадкування чи отримання в дарунок майна не від членів сім’ї першого та другого ступеня споріднення тощо;

- при отриманні від податкових агентів доходів, які не підлягали оподаткуванню при виплаті, але які не звільнені від оподаткування. До таких доходів відносяться, зокрема, операції з інвестиційними активами;

- при отриманні іноземних доходів;

- та в інших випадках, передбачених законодавством, зокрема, при отриманні у власність майна за рішенням суду.

Разом з тим, слід зазначити, що обов’язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи виключно:

- від податкових агентів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;

- виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених ІV розділом Податкового кодексу України (далі – ПКУ);

- від операцій продажу (обміну) майна, дарування, дохід від яких відповідно до розділу IV ПКУ не оподатковується, оподатковується за нульовою ставкою та/або з яких при нотаріальному посвідченні договорів був сплачений податок відповідно до розділу IV ПКУ;

- у вигляді об'єктів спадщини, які оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до п. 174.3 ст. 174 ПКУ.

Від відповідального ставлення до вимог законодавства і своєчасного виконання конституційного обов’язку громадянами залежить економічний розвиток держави, її фінансова безпека та рівень соціального захисту.

За вибором платника податків декларація подається за місцем його податкової адреси одним із способів: особисто або уповноваженою на це особою, поштою або засобами електронного зв’язку.

Звертаємо увагу, що для зручності платників та спрощення процедури декларування доходів громадянами на офіційному вебпорталі ДПС в Електронному кабінеті у розділі «ЕК для громадян» працює електронний сервіс «Декларація про майновий стан і доходи». За допомогою цього сервісу можна заповнити декларацію та надіслати її до контролюючого органу в електронному вигляді з копіями первинних документів, зокрема, для використання права на податкову знижку.

Про програмування найменування товарів (послуг) через ПРРО

Пологівська ДПІ нагадує, що програмування найменування товарів (послуг) через програмний реєстратор розрахункових операцій здійснюється оператором (касиром) самостійно шляхом додавання таких товарів за допомогою самого програмного забезпечення або за допомогою імпорту раніше підготованого переліку номенклатури, який формується для кожного програмного забезпечення в окремому форматі згідно з інструкцією, що додається до того ж архіву, що і програмне забезпечення.

Як завантажити програмне забезпечення ПРРО?

Пологівська ДПІ інформує, що фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку другої, третьої та четвертої груп згідно з вимогами Податкового кодексу України (далі – ПКУ) з 01 січня 2022 року зобов’язані застосовувати реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій (РРО та/або ПРРО) при здійсненні розрахункових операцій незалежно від виду діяльності та обсягу доходу.

На вебпорталі ДПС за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/ розміщено банер «Програмні РРО», що містить інформацію про ПРРО, програмне рішення «ПРРО «Каса» тощо.

ПРРО мають ряд переваг над класичним РРО – швидка реєстрація каси та чеків безпосередньо в ДПС, просте відкриття та закриття зміни, фіскалізація чеків в режимі офлайн без використання КОРО та розрахункової книжки.

Для реєстрації ПРРО платник податків має мати смартфон, планшет або комп’ютер, доступ до Інтернету, кваліфікований електронний підпис (КЕП) та власне ПРРО.

Також на обліку має перебувати господарська одиниця, де буде використовуватись ПРРО, про яку суб’єкт господарювання повідомляє контролюючий орган відповідно до вимог пункту 63.3 статті 63 ПКУ (повідомлення за формою № 20-ОПП).

Господарська одиниця – це стаціонарний або пересувний об’єкт, у тому числі транспортний засіб, де буде реалізовуватись товар чи надаватись послуги.

Реєстрація ПРРО здійснюється на підставі Заяви про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (J/F 1316604), що подається в електронній формі за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків через Електронний кабінет. Під час реєстрації кожному ПРРО фіскальним сервером ДПС автоматично формується та присвоюється фіскальний номер.

З покроковою відеоінструкцією «Як завантажити програмне забезпечення ПРРО «Каса» можна ознайомитися на вебпорталі ДПС за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/video-lessons/8335.html.

Подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації: алгоритм дій

Пологівська ДПІ інформує, що декларант, який має намір скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням щодо належних йому активів фізичної особи, має право добровільно подати до контролюючого органу одноразову (спеціальну) добровільну декларацію (далі – Декларація) в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Декларація подається безпосередньо декларантом до контролюючого органу, в електронній формі з урахуванням вимог, встановлених розділом II ПКУ, та особливостей, встановлених підрозділом 9 прим. 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Для подання Декларації через вебпортал ДПС фізичній особі необхідно:

Увійти до Електронного кабінету (cabinet.tax.gov.ua).

Доступ до приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету надається після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням КЕП, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, або через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID).

Обрати меню «ЕК для громадян», розділ «Одноразова (спеціальна) добровільна декларація» та натиснути кнопку «Створити».

У запропонованій формі Декларації персональні дані підтягуються автоматично, але їх потрібно перевірити, та у разі наявності в таких даних помилок – виправити їх.

Заповнити необхідні розділи та поля Декларації. При цьому для заповнення інформації щодо вартості активів у розділах III – IX Декларації необхідно скористатися кнопкою «+».

Після того, як всі дані внесені, зберегти Декларацію шляхом натискання кнопок «Зберегти» та «Закрити».

Виділити рядок із створеною Декларацією, натиснути кнопку «Підписати» та підписати за допомогою КЕП (у спливаючому вікні здійснити дії аналогічно для входу до приватної частини Електронного кабінету) натиснути «Підписати».

Виділити рядок із підписаною Декларацією та натиснути кнопку «Відправити».

Слід зазначити, що переглянути відправлену Декларацію можливо в меню «Перегляд звітності» розд. «Додатково» Електронного кабінету.

Для приєднання до Декларації сканованих копій документів, що підтверджують витрати на придбання активів, необхідно в кінці Декларації проставити позначку «відмітка про наявність додатків» та у розділі «Додатки» заповнити поля щодо основних реквізитів документів, що додаються. При цьому кожен документ має бути збережений в окремому додатку. Для збереження сканованого документа необхідно натиснути кнопку «Зберегти».

Фізособи, яким призначено пенсію не за віком, після досягнення пенсійного віку мають право на пільгу щодо сплати земельного податку

Пологівська ДПІ повідомляє, що від сплати земельного податку звільняються особи з інвалідністю першої і другої групи, фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років, пенсіонери (за віком), ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» зі змінами та доповненнями, та фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Норми передбачені п. 281.1 ст. 281 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно з п. 281.2 ст. 281 ПКУ звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб п. 281.1 ст. 281 ПКУ, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм:

•      для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як                      2 гектари;

•      для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як                0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара;

•      для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара;

•      для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара;

•      для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара.

Пунктом 281.4 ст. 281 ПКУ визначено, якщо фізична особа, визначена у п. 281.1 ст. 281 ПКУ, станом на 01 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, площа яких перевищує межі граничних норм, визначених п. 281.2 ст. 281 ПКУ, така особа до 01 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельних ділянок для застосування пільги (далі – заява про застосування пільги).

Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з базового податкового (звітного) періоду, в якому подано таку заяву, та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової заяви про застосування пільги.

У разі подання фізичною особою, яка станом на 01 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, заяви про застосування пільги після 01 травня поточного року пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду.

Якщо право на пільгу у фізичної особи, яка має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, виникає протягом календарного року та/або фізична особа, визначена у пункті 281.1 цієї статті, набуває право власності на земельну ділянку/земельні ділянки одного виду використання, така особа подає заяву про застосування пільги до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки протягом 30 календарних днів з дня набуття такого права на пільгу та/або права власності (абзац перший п. 281.5 ст. 281 ПКУ).

Якщо право на пільгу у платника виникає протягом року, то він звільняється від сплати податку починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому виникло це право (п. 284.2 ст. 284 ПКУ).

Отже, фізичні особи, які вийшли на пенсію не за віком (за вислугу років, по інвалідності, у разі втрати годувальника тощо) після досягнення ними пенсійного віку, мають право на пільгу щодо сплати земельного податку за земельні ділянки, що належать їм на правах приватної власності (за винятком земельних паїв). При цьому, фізична особа для отримання пільги щодо сплати земельного податку має подати до 01 травня поточного року або протягом 30 календарних днів з дня набуття права на пільгу до контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки заяву про застосування пільги довільної форми та документи, що посвідчують її право на пільгу (пенсійне посвідчення (за віком)).

Податкова знижка за освіту дитини: не забудьте про підтверджуючі документи

Пологівська ДПІ нагадує, що відповідно до п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) подати податкову декларацію про майновий стан і доходи з метою отримання податкової знижки мають право громадяни, які понесли витрати на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім'ї першого ступеня споріднення.

Тобто, право на отримання податкової знижки мають платники податку та/або члени сім’ї першого ступеня спорідненості (батьки, чоловік, дружина, діти, у тому числі усиновлені).

Особа, що хоче отримати виплату повинна відповідати наступним критеріям:

- мати громадянство України та реєстраційний номер облікової картки платника податків (далі – РНОКПП), крім випадків, коли особа через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття РНОКПП та офіційно повідомила про це відповідний контролюючий орган і має про це відмітку у паспорті;

- не бути приватним підприємцем;

- загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не перевищує суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена на суму страхових внесків до Накопичувального пенсійного фонду загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, а у випадках передбачених законом – обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду.

Для отримання податкової знижки на навчання необхідно звернутися до територіального органу ДПС за місцем реєстрації платника податків.

Документи, що підтверджують право на податкову знижку на навчання:

- заява із зазначенням реквізитів рахунку для перерахування відшкодування;

- копія паспорта та РНОКПП особи, яка сплатила за навчання, крім випадків, коли особа через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття РНОКПП та офіційно повідомила про це відповідний контролюючий орган і має про це відмітку у паспорті (якщо за навчання сплачує член сім’ї);

- копія паспорта (свідоцтва про народження) особи, яка навчається;

- податкова декларація про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація);

- відповідні платіжні та розрахункові документи, зокрема, квитанції, фіскальні або товарні чеки, прибуткові касові ордери щодо суми сплачених коштів за вказаний період;

- договір з навчальним закладом, в якому обов’язково повинно бути відображено вартість навчання та строк оплати;

- довідка про заробітну плату за звітний період з обов’язковим включенням сум утримуваних податків;

- документи, що підтверджують ступінь споріднення у разі компенсації вартості навчання членом сім’ї першого ступеня споріднення (наприклад, свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб).

Копії документів, які подані на підтвердження платником податків витрат та копії договорів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з податковою декларацією, а оригінали цих документів не надсилаються територіальному органу Державної податкової служби України, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого ПКУ.

Якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначає в податковій декларації лише реквізити електронного розрахункового документа.

Граничний термін подання податкової декларації для реалізації права на податкову знижку за 2022 рік – 31 грудня 2022 року. Податкову декларацію для отримання податкової знижки можна подати як особисто, так і в електронній формі, скориставшись сервісом «Електронний кабінет платника».

Сума, що має бути повернена платнику податку, зараховується на його банківський рахунок, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, зазначену у податковій декларації, протягом 60 календарних днів після надходження такої податкової декларації.

Хто повинен вести облік товарних запасів?

Пологівська ДПІ нагадує, що фізичним особам – підприємцям необхідно вести облік товарних запасів за встановленою формою, відповідно до Порядку ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку, який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2021 № 496 (далі – Порядок).

Підприємці самостійно можуть обрати форму обліку – електронну або паперову.

Відповідно до цього Порядку платники податків, які відповідно до законодавства проводять розрахункові операції з застосуванням РРО або ПРРО, зобов’язані вести облік всіх товарних запасів, а не певних товарів, за місцем їх реалізації.

Товарний облік зобов’язані вести фізичні особи – підприємці, які здійснюють розрахункові операції та перебувають на загальній системі оподаткування, фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку, які провадять реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, а також платники єдиного податку, які зареєстровані платниками ПДВ.

Решта фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку звільнені від обов’язку вести облік товарних запасів.

Щодо збільшення граничних обсягів доходів для платників єдиного податку                  І – ІІІ груп

Пологівська ДПІ повідомляє, що з 01 січня 2022 року змінилися граничні обсяги доходів, що дають право перебувати на єдиному податку І – ІІІ груп, які визначатимуться зважаючи на встановлений законом на 01 січня податкового (звітного) року розмір мінімальної заробітної плати.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» з 01 січня 2022 року встановлено мінімальну заробітну плату (далі – МЗП) 6500,00 гривень на місяць.

Отже, з 01 січня 2022 року обсяг доходу суб’єктів господарювання – платників єдиного податку протягом календарного року не повинен перевищувати:

І група – 167 розмірів МЗП (у 2022 році це 1 085 500 грн (6500,0 х 167));

ІІ група – 834 розміри МЗП (у 2022 році це 5 421 000 грн (6500,0 х 834));

ІІІ груп – 1 167 розмірів МЗП (у 2022 році 7 585 500 грн (6500,0 х 1167)).

Зміни у формі Повідомлення про прийняття працівника на роботу

Пологівська ДПІ інформує, що 28 грудня 2021 року Кабінет Міністрів України (далі – КМУ) прийняв постанову № 1392, якою внесено зміни до «Порядку повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу», затвердженого постановою КМУ від 17 червня 2015 року № 413.

Змінено назву форми повідомлення. Тепер форма має назву «Повідомлення про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту» (далі – Повідомлення). Нова форма Повідомлення передбачає чотири категорії працівників, про яких надсилають Повідомлення:

1 – наймані працівники за основним місцем роботи;

2 – працівники за сумісництвом (раніше їх позначали як працівників без трудової  книжки);

3 – гіг-спеціалісти за гіг-контрактом;

4 – працівники на підставі цивільно-правових договорів.

2. Плануєте отримати ліцензію на виробництво спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів? Підготуйте документи

Для того, щоб отримати ліцензію на виробництво спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, дистиляту виноградного спиртового, спирту-сирцю плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів необхідно подати заяву суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Крім того, до заяви потрібно додати копії засновницьких документів, атестату виробництва, виданого центральним органом виконавчої влади, уповноваженим відповідно до законодавства, а для малих виробництв виноробної продукції - зареєстрованої декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства (крім виробництва пального), договору з акредитованою відповідно до законодавства лабораторією (у разі відсутності власної акредитованої лабораторії); документу, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.

Заяву про видачу ліцензії та копії документів можна подати різними способами: власноруч або уповноваженою особою заявника; в електронному вигляді або поштою рекомендованим листом.

Відповідальність за достовірність даних у документах, поданих разом із заявою, несе заявник.

Стаття 3 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» із змінами та доповненнями.

Маєте намір перейти на оподаткування як резидента Дія Сіті? Подайте заяву

Заява про перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах подається юридичною особою за своєю податковою адресою засобами електронного зв’язку в електронній формі (у тому числі до уповноваженого органу під час звернення про набуття статусу резидента Дія Сіті у порядку, встановленому Законом України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні») з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

Резидент Дія Сіті, який є платником податку на прибуток підприємств на загальних підставах, може прийняти рішення про перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах шляхом подання відповідної заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий резидент Дія Сіті вважається платником податку на особливих умовах з першого числа місяця, наступного за кварталом, у якому до контролюючого органу подана відповідна заява. Резидент Дія Сіті, який є платником податку на прибуток підприємств на загальних підставах, може здійснити перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах один раз протягом календарного року.

Відповідно до п. 141.10 ст. 141 Податкового кодексу України для переходу на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах або відмови від такого оподаткування юридична особа подає до контролюючого органу за своєю податковою адресою відповідну заяву.

Форма заяви, порядок її подання та розгляду контролюючим органом встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Заява про перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах подається засобами електронного зв’язку в електронній формі.

Юридичні особи, які подали заяву про перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах до уповноваженого органу під час звернення про набуття статусу резидента Дія Сіті відповідно до п.п. 141.10.1 п. 141.10 ст. 141 ПКУ, вважаються резидентами Дія Сіті – платниками податку на особливих умовах з першого числа місяця, наступного за кварталом, у якому юридичну особу внесено до реєстру Дія Сіті.

Резидент Дія Сіті, який є платником податку на прибуток підприємств на загальних підставах, може прийняти рішення про перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах шляхом подання відповідної заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий резидент Дія Сіті вважається платником податку на особливих умовах з першого числа місяця, наступного за кварталом, у якому до контролюючого органу подана відповідна заява. Резидент Дія Сіті, який є платником податку на прибуток підприємств на загальних підставах, може здійснити перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах один раз протягом календарного року.

Юридична особа, яка внесена до реєстру Дія Сіті, але не подала заяву про перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах, вважається резидентом Дія Сіті – платником податку на загальних підставах (п.п. 141.10.3 п. 141.10 ст. 141 ПКУ).

Для відмови від оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах резидент Дія Сіті не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного року подає до контролюючого органу за своєю податковою адресою засобами електронного зв’язку заяву в електронній формі.

Декларування 2022. В яких випадках не підлягає оподаткуванню та включенню до декларації про майновий стан і доходи дохід від продажу інвестиційного активу?

     Платник податку на доходи фізичних осіб обов’язково декларує результати усіх операцій з купівлі та продажу інвестиційних активів, здійснених протягом звітного (податкового) року як на території України, так і за її межами, за винятком випадків, зазначених в п.п. 170.2.8 п. 170.2 ст. 170 розд. ІV Податкового кодексу України.

     Згідно з п.п. 170.2.8 п. 170.2 ст. 170 ПКУ не підлягає оподаткуванню та не включається до загального річного оподатковуваного доходу:

     а) дохід, отриманий платником податку протягом звітного податкового року від продажу інвестиційних активів, якщо сума такого доходу не перевищує суму, визначену в абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ (у 2021 році – 3180 гривень);

     б) дохід, отриманий платником податку від продажу інвестиційних активів у випадку, визначеному п.п. 165.1.40 п. 165.1 ст. 165 ПКУ (сума доходу, отриманого платником податку внаслідок відчуження акцій (інших корпоративних прав), одержаних ним у власність в процесі приватизації в обмін на приватизаційні компенсаційні сертифікати, безпосередньо отримані ним як компенсація суми його внеску до установ Ощадного банку СРСР або до установ державного страхування СРСР, або в обмін на приватизаційні сертифікати, отримані ним відповідно до закону, а також сума доходу, отриманого таким платником податку внаслідок відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) за нормами безоплатної передачі, визначеними ст. 121 Земельного кодексу України залежно від їх призначення, та майнових паїв, безпосередньо отриманих ним у власність у процесі приватизації) та 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 ПКУ (інвестиційний прибуток від операцій з борговими зобов’язаннями Національного банку України та з державними цінними паперами, емітованими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику та/або реалізує державну бюджетну політику у сфері управління державним боргом та гарантованим державою боргом, з урахуванням курсових різниць).

     У випадках, зазначених у підпунктах «а» і «б» п.п. 170.2.8 п. 170.2 ст. 170 ПКУ, платник податку не включає до розрахунку загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами суму доходів та витрат на придбання таких інвестиційних активів.

До уваги платників

Головне управління ДПС у Запорізькій області  повідомляє,  що ДПС України на офіційному вебпорталі опублікувала відповідь на запитання «Яким чином та за якими реквізитами бюджетного рахунку сплатити суму збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування?»

Ознайомитись з інформацією можна за посиланням: https://bit.ly/3uJmrQa

До уваги платників

Головне управління ДПС у Запорізькій області  повідомляє,  що ДПС України на офіційному вебпорталі опублікувала відповідь на запитання «Який механізм відкриття та закриття робочої зміни при застосуванні ПРРО особою, яка здійснює розрахункові операції?»

Ознайомитись з інформацією можна за посиланням: https://bit.ly/3gGwEo4

Чи можуть самозайняті особи скористатися правом на подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації ?

Так, можуть. Якщо самозайнята особа має у власності кошти, отримані від здійснення господарської діяльності, але ці кошти не були задекларовані у податковій декларації, а також з них не були сплачені податки, згідно чинного  законодавства, то така особа має право задекларувати вказані кошти шляхом подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації та сплатити збір з одноразового (спеціального) добровільного декларування за ставкою, визначеною п. 8 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Під час проведення документальної перевірки зазначені кошти будуть вважатися такими, з яких сплачений податок на доходи фізичних осіб, єдиний податок, військовий збір.

Нагадуємо, відповідно до п. 1 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.

Щодо яких активів не здійснюються сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування?

Згідно з Податковим кодексом України склад та обсяг активів, джерела одержання (набуття) яких у разі невикористання фізичною особою права на подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація) вважаються такими, з яких повністю сплачено податки і збори відповідно до податкового законодавства, становлять:

     1) активи (крім визначених підпунктами 2 і 3 п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ), сумарна вартість яких не перевищує 400 тис. грн. станом на дату завершення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування (тобто, станом на 31 серпня 2022 року). У разі якщо грошова вартість таких активів визначена в іноземній валюті/банківських металах, їх вартість зазначається у гривні за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти, установленим Національним банком України (далі – НБУ)/облікової ціни банківських металів, розрахованої НБУ на дату подання декларантом Декларації;

     2) нерухоме майно, розташоване на території України, яке станом на дату завершення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування належало фізичній особі на праві власності (у тому числі спільної сумісної або спільної часткової власності), що підтверджується даними відповідних державних реєстрів, в обсязі:

     а) об’єкти житлової нерухомості:

 квартира/квартири, загальна площа якої/яких не перевищує сукупно 120 кв.м, або майнові права, що підтверджені відповідними документами, на таку квартиру або квартири у багатоквартирному житловому будинку незавершеного будівництва;

     житловий будинок/житлові будинки, зареєстрований/зареєстровані у встановленому порядку в Україні, загальна площа якого/яких сукупно не перевищує 240 кв.м, або житловий будинок незавершеного будівництва чи будинки незавершеного будівництва, загальна площа якого/яких сукупно не перевищує 240 кв.м, за умови наявності у такої фізичної особи права власності на земельну ділянку відповідного цільового призначення;

б) об’єкти нежитлової нерухомості – нежитлові будинки некомерційного призначення та/або нежитлові будинки незавершеного будівництва некомерційного призначення, загальна площа яких не перевищує 60 кв.м;

     в) земельні ділянки, сукупний розмір яких по кожній окремій ділянці не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст. 121 Земельного кодексу України.

     Відповідно до ст. 121 ЗКУ громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах:

     - для ведення фермерського господарства – в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство;

     - для ведення особистого селянського господарства – не більше 2,0 га;

     - для ведення садівництва – не більше 0,12 га;

     - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах – не більше 0,25 га, в селищах – не більше 0,15 га, в містах – не більше 0,10 га;

     - для індивідуального дачного будівництва – не більше 0,10 га;

     - для будівництва індивідуальних гаражів – не більше 0,01 га;

     3) один транспортний засіб особистого некомерційного використання (крім транспортного засобу, призначеного для перевезення 10 осіб і більше, включаючи водія, легкового автомобіля з робочим об’ємом циліндрів двигуна не менше як 3 тис. куб. см та/або середньоринковою вартістю понад 400 тис. грн., мотоцикла із робочим об’ємом циліндрів двигуна понад 800 куб. см., літака, гелікоптера, яхти, катера), право власності на який було зареєстровано відповідно до законодавства України станом на дату завершення періоду Декларування.

     Щодо активів фізичної особи, визначених п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, не здійснюються нарахування та сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування.

Які обов’язкові реквізити повинні містити Z-звіти та X-звіти та за якою формою вони створюються ПРРО?

     Z-звіт, що створюється програмним реєстратором розрахункових операцій (ПРРО) повинен містити такі обов’язкові реквізити:

     назву і адресу господарської одиниці;

     індивідуальний номер платника, перед яким друкуються великі літери «ПН». У разі коли суб’єкт підприємницької діяльності не зареєстрований як платник ПДВ, замість індивідуального номера платника повинен бути надрукований ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб), а замість літер «ПН» – літери «ІД»;

     фіскальний номер ПРРО, перед яким друкуються великі літери «ФН».

     При цьому, Z-звіт повинен містити такі додаткові дані по підсумках за зміну:

     сума продаж за сплатами в розрізі типів оплати;

     сума повернень по видаткових чеках в розрізі типів оплати;

     за сумами продажу:

          обіг по групах товарів;

          податок по групах товарів;

     за сумами повернення:

          обіг по групах товарів;

          податок по групах товарів;

     сума службового внесення;

     сума службової видачі;

     загальна кількість чеків (за винятком відкриття і закриття зміни);

     кількість видаткових чеків;

     номер останнього чеку.

     Водночас, в програмних рішеннях «ПРРО Каса» та «пРРОсто», які надаються Державною податковою службою на безоплатній основі, на даний час не реалізовано можливість створення ПРРО X-звітів.

Декларування 2022. Чи потрібно  декларувати дохід від роботи аніматором?

Як визначено положеннями Податкового кодексу, платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, зобов'язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного року, а також сплатити податок з таких доходів.

Особою, яка не є податковим агентом, вважається фізична особа, яка не має статусу суб'єкта підприємницької діяльності або не є особою, яка перебуває на обліку в органах державної податкової служби як особа, що провадить незалежну професійну діяльність.

Таким чином громадяни, які отримували протягом 2021 року доходи не від податкових агентів, зобов’язані до 1 травня 2022року надати податкову декларацію.

До уваги платників

Головне управління ДПС у Запорізькій області  повідомляє,  що ДПС України на офіційному вебпорталі опублікувала відповідь на запитання щодо обов’язку відображати реквізити марок акцизного податку в чеках РРО.

Ознайомитись з інформацією можна за посиланням: https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/569908.html

До уваги платників

Головне управління ДПС у Запорізькій області  повідомляє,  що ДПС України на офіційному вебпорталі опублікувала відповідь на запитання щодо новацій у сфері фіскалізації розрахункових операцій.

Ознайомитись з інформацією можна за посиланням: https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/569818.html

Дохід, отриманий від продажу майнових прав, може бути зменшений. В якому випадку?

Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень»,   передбачені певні новації для фізичних осіб.

Зокрема, з поміж іншого передбачено, що дохід, отриманий платником податку на доходи фізичних осіб від продажу (відчуження) майнових прав чи отриманий у результаті виконання зобов’язання, право вимоги за яким було посвідчено відповідними майновими правами, може бути зменшений на вартість таких майнових прав, що була задекларована особою як об’єкт декларування у порядку одноразового (спеціального) добровільного декларування відповідно до підрозділу 9 прим.4 розділу XX Податкового кодексу України (п. 19 підрозділу 1 розділу ХХ ПКУ).

Яка відповідальність у разі видачі фіскального чеку, в якому відсутні обов’язкові реквізити?

     Документ не є розрахунковим у разі відсутності в ньому хоча б одного з обов’язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення.

     До суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:

     у разі встановлення в ході перевірки факту, зокрема невидачі (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об’єкті такого суб’єкта господарювання:

     вчинене вперше – 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими п. 1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон), товарів (робіт, послуг);

     за кожне наступне вчинене порушення – 150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими п. 1 ст. 17 Закону, товарів (робіт, послуг).

     Також, за порушення вимог Закону посадові особи та працівники торгівлі, громадського харчування та сфери послуг, притягуються контролюючими органами до адміністративної відповідальності.

Яка інформація зазначається у графі «Місце провадження господарської діяльності» заяви про застосування спрощеної системи оподаткування, якщо платник єдиного податку планує здійснювати ЗЕД?

Відповідно до п.п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву про застосування спрощеної системи оподаткування.

Форма Заяви затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 № 308.

У Заяві зазначаються обов’язкові відомості, зокрема, місце провадження господарської діяльності (п. 298.3 ст. 298 ПКУ).

Водночас відповідно до п. 298.5 ст. 298 ПКУ у разі зміни, зокрема, місця провадження господарської діяльності платниками єдиного податку першої і другої груп не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулися такі зміни подається Заява.

Платниками єдиного податку третьої групи у разі зміни місця провадження господарської діяльності Заява подається не пізніше останнього дня кварталу, в якому відбулися такі зміни (п. 298.6 ст. 298 ПКУ).

Відповідно до п. 299.7 ст. 299 ПКУ інформація щодо місця провадження господарської діяльності вноситься до реєстру платників єдиного податку.

Отже, фізична особа – підприємець – платник єдиного податку, яка планує здійснювати зовнішньоекономічну діяльність повинна у строки, встановлені ПКУ, подати Заяву з позначкою «Внесення змін».

При цьому у полі 6 «Місце провадження господарської діяльності», в якому повинна зазначатися інформація, зокрема щодо області, району, населеного пункту, вулиці, номеру будинку/офісу/квартири, індексу, така особа заповнює тільки графу «Область, район, населений пункт», в якій зазначається: «Виконання робіт чи надання послуг за межами України (експорт)» та/або «Поставка товарів за межами території України (експорт)». Інші графи поля 6 Заяви не заповнюються.

До уваги платників акцизного податку!

Нагадуємо, що пунктом 59 Закону України від 30 листопада 2021 року № 1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень», який набрав чинності з 1 січня 2022 року, внесено зміни до підпункту 215.3.1 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України  в частині збільшення ставок акцизного податку на спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво.

При цьому абзацом 6 пункту 1 Розділу ІІ Перехідних положень зазначеного Закону визначено, що зміни до підпункту 215.3.1 пункту 215.3 статті 215 Кодексу, щодо ставок акцизного податку на алкогольні напої, набирають чинності з першого числа третього місяця з дня набрання чинності цим Законом.

Тобто, з 1 січня 2022 року збільшені ставки акцизного податку застосовуються лише для спирту, а для алкогольних напоїв, у тому числі пива – з 1 березня 2022 року.

Суб’єкти господарювання, які є виробниками спирту етилового, при реєстрації заявки на поповнення обсягів залишку спирту етилового в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, починаючи з 01.01.2022 року, застосовують ставку акцизного податку встановлену на дату реалізації спирту етилового (пункт «є» підпункту 232.4.1 пункту 232.4 статті 232 Кодексу), тобто у розмірі 133,31 грн за 1 літр 100-відс. спирту, за якою також здійснюють облік податкових пільг з операцій, що звільняються від оподаткування або оподатковується за нульовою ставкою акцизного податку.

Виробники алкогольних напоїв, для виробництва яких використовується спирт етиловий, сплачують акцизний податок або подають контролюючому органу за своїм місцезнаходженням до отримання з акцизного складу спирту етилового податковий вексель, за ставками для цієї продукції, що діють до 1 березня 2022 року.

Зміни, внесені Законом №1914 в частині погашення податкового боргу

Положеннями Закону України від 30 листопада 2021 року № 1914 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» внесено зміни, зокрема, до пункту 95.5 Податкового кодексу України. Відповідно до цих змін керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу зможе приймати рішення про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу платника податків без обмеження по сумі такого боргу.

Основною умовою для застосування позасудової процедури стягнення є виникнення податкового боргу в результаті несплати платником податків самостійно задекларованих грошових (податкових) зобов’язань, які є узгодженими, не підлягають оскарженню та повинні бути самостійно сплаченими платником або погашеними за допомогою органу стягнення.

Керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу за таких умов:

податковий борг виник в результаті несплати самостійно задекларованих платником податків сум (без обмежень по сумі);

не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженого грошового зобов’язання;

відсутності/наявності у меншій сумі непогашеного зобов’язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов’язань, та або бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

У разі наявності непогашеного зобов’язання держави перед платником податків у сумі, що є меншою за суму податкового боргу, рішення про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу в межах різниці між сумою податкового боргу та сумою зобов’язання держави.

Стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу, що виник в результаті донарахованих за результатами контрольно-перевірочної роботи сум грошових зобов’язань, здійснюється, як і раніше, на підставі рішення суду.

Чи обов’язково отримувати витяг з реєстру платників ПДВ?

Законом України від 24 жовтня 2013 року № 657-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо обліку та реєстрації платників податків та удосконалення деяких положень» скасовано такі документи, як свідоцтво про реєстрацію особи платником податку на додану вартість та свідоцтво про реєстрацію як суб’єкта спеціального режиму оподаткування, та надано право платникам податку на додану вартість за їх запитом отримувати витяги із реєстру платників податку на додану вартість в контролюючих органах.

Оскільки отримання витягів з реєстру платників податку на додану вартість не є обов’язковим для платників, контролюючі органи не мають підстав вимагати їх у платників.

Підтвердженням факту реєстрації суб’єкта підприємницької діяльності платником податку на додану вартість є наявність інформації про таку реєстрацію на офіційному вебпорталі ДПС, яка оновлюється щоденно.

Чи може бути зменшена ставка збору з одноразового добровільного декларування?

Відповідно до абзацу першого п.п. 8.3 п. 8 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Збір) щодо задекларованих об’єктів визначається шляхом застосування до бази для нарахування Збору, визначеної згідно з п. 7 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, ставки 2,5 відс. щодо номінальної вартості державних облігацій України з терміном обігу більше ніж 365 днів без права дострокового погашення, придбаних декларантом у період з 01 вересня 2021 року до 31 серпня 2022 року до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація).

Як альтернативу платник податків може обрати ставку 3 відс. із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно (абзац другий п.п. 8.3 п. 8 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Тобто, ставку Збору можливо зменшити з 5 відс. (9 відс.) до 2,5 відс. у випадку застосування спеціальної пільги шляхом придбання державних облігацій України з терміном обігу більше ніж 365 днів без права дострокового погашення.

Так, припустимо, що фізична особа, яка має активи, одержані (набуті) за рахунок доходів, з яких не сплачено або сплачено не в повному обсязі податки і збори відповідно до ПКУ, «переводить» такі активи у грошові кошти із наступним придбанням зазначених державних облігацій.

Якщо така «конвертація» відбудеться у періоді з 01 вересня 2021 року до 31 серпня 2022 року до подання Декларації, то декларант має право зазначити номінальну вартість таких облігацій і сплатити з неї Збір за ставкою 2,5 відс. (замість 5 відс. чи 9 відс., передбачених для коштів на рахунках банків). Як альтернативу платник податків може обрати ставку 3 відс. із сплатою податкового зобов’язання, визначеного з номінальної вартості таких облігацій, трьома рівними частинами щорічно.

Декларування плати за землю у 2022 році

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Норми встановлені п. 286.2 ст. 286 ПКУ.

Пунктом 286.4 ст. 286 ПКУ визначено, що за нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

У разі зміни протягом року об'єкта та/або бази оподаткування платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися такі зміни.

Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов'язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (п. 286.3 ст. 286 ПКУ).

Форма податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2015 № 560 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.01.2017 № 9).

У зв’язку з прийняттям Закону України від 30 листопада 2021 року № 1914-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України» щодо забезпечення збалансованості надходжень» розширено перелік підстав для нарахування земельного податку визначених п. 286.1 ст. 286 ПКУ, зокрема, передбачено, що підставою для нарахування земельного податку є:

? дані державного земельного кадастру;

? дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

? дані державних актів, якими посвідчено право власності або право постійного користування земельною ділянкою (державні акти на землю);

? дані інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою, право на земельні частки (паї).

Відповідно до листа Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 11.01.2022 № 6-28-0.222-275/2-22 значення коефіцієнта індексації нормативно грошової оцінки земель і земельних ділянок за 2021 становить:

? для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічних насаджень, сіножатей,пасовищ та перелогів) -1,0;

? для земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення -1,1.

Також, слід зазначити, що порядок ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України (КМУ) від 17 жовтня 2012 року № 1051, доповнено Додатком 59 «Класифікатор видів цільового призначення земельних ділянок» (у редакції постанови КМУ від 28 липня 2021 року № 821 «Про внесення змін до деяких актів КМУ»), який застосовує кодифікацію цільового використання земель відмінну від тих, що застосовувалися відповідно до наказу Держкомзему від 23.07.2010 №548 (далі – Наказ № 548). Тобто, класифікатор видів цільового призначення земель, затверджений наказом № 548 припинив свою дію з 11.08.2021.

У формі податкової декларації з плати за землю, також, передбачено застосування кодів виду цільового призначення земель відповідно до Наказу № 548.

З метою реалізації рішень рад щодо встановлених ставок та пільг з плати за землю, а також уніфікованої системи декларування податкових зобов’язань слід користуватися інформацією Додатку 59 в якому наведено порівняльну таблицю з відповідних кодів виду цільового призначення земельних ділянок до УКЦВЗ.

Які корисні копалини належать до місцевого значення, при реалізації яких платники мають право сплачувати єдиний податок?

Відповідно до п.п. 5 п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України не можуть бути платниками єдиного податку суб’єкти господарювання (фізичні особи - підприємці), які здійснюють видобуток, реалізацію корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення.

До переліку корисних копалин місцевого значення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 1994 року N 827 «Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення» із змінами та доповненнями, належать:

- сировина для хімічних меліорантів ґрунтів (вапняк, гіпс, гажа, сапропель);

- сировина для будівельного вапна та гіпсу (гіпс, вапняк, крейда);

- сировина піщано-гравійна (пісок);

- сировина цегельно-черепична (суглинок, супісок);

- інші корисні копалини, що не включені до Переліку корисних копалин загальнодержавного значення.

Які  платники сплачують екологічний податок за утворення та тимчасове зберігання радіоактивних відходів?

Відповідно до п. 240.1 ст. 240 розд. VIIІ Податкового кодексу України платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються:

утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені);

тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк.

Згідно із п. 240.3 ст. 240 ПКУ не є платниками податку за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) суб’єкти діяльності у сфері використання ядерної енергії, які:

до останнього календарного дня (включно) звітного кварталу, у якому придбано джерело іонізуючого випромінювання, уклали договір щодо повернення відпрацьованого закритого джерела іонізуючого випромінювання за межі України до підприємства - виробника такого джерела;

здійснюють поводження з радіоактивними відходами, що утворилися внаслідок Чорнобильської катастрофи, в частині діяльності, пов’язаної з такими відходами.

Не є платниками податку, що справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та/або тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк, державні спеціалізовані підприємства з поводження з радіоактивними відходами, основною діяльністю яких є зберігання, переробка та захоронення тих радіоактивних відходів, що знаходяться у власності держави, а також дезактивація радіаційно-забруднених об’єктів (п. 240.4. ст. 240 ПКУ).

Чи включається до складу доходів (витрат) ФОП на загальній системі оподаткування вартість проданого (безоплатно переданого) РРО?

У разі продажу касового апарату, який відноситься до основного засобу, дохід фізичної особи – підприємця збільшується на суму вартості проданого об’єкта (але не менше залишкової вартості), визначеної відповідно до правил бухгалтерського обліку. Водночас така фізична особа має право включити до складу витрат залишкову вартість реалізованого об’єкта основних засобів.

При безоплатній передачі придбаного касового апарату (основного засобу) фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування має право включити до складу витрат звітного періоду суму залишкової вартості такого об’єкта, яка виникла на кінець місяця, в якому відбувається така передача.

При цьому, у разі безоплатної передачі касового апарату (основного засобу), який був отриманий фізичною особою – підприємцем на загальній системі оподаткування безкоштовно, така фізична особа зобов’язана включити до складу доходу суму залишкової вартості об’єкта, що безоплатно передається.

Декларування 2022. Порядок оподаткування іноземних доходів податком на доходи

Відповідно до п. 170.11 ст. 170 розд. IV Податкового кодексу України, у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку - отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставкою, визначеною в п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відс.).

У разі якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у річній податковій декларації.

У разі відсутності в платника податку підтверджуючих документів щодо суми отриманого ним доходу з іноземних джерел та суми сплаченого ним податку в іноземній юрисдикції, оформлених відповідно до ст. 13 ПКУ, такий платник зобов’язаний подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання податкової декларації до 31 грудня року, наступного за звітним. У разі неподання в установлений строк податкової декларації платник податків несе відповідальність, встановлену ПКУ та іншими законами.

Не зараховуються у зменшення суми річного податкового зобов’язання платника податку:

а) податки на капітал (приріст капіталу), податки на майно;

б) поштові податки;

в) податки на реалізацію (продаж);

г) інші непрямі податки незалежно від того, чи належать вони до категорії прибуткових податків або вважаються окремими податками згідно із законодавством іноземних держав.

Одноразове декларування частки об’єкта нерухомого майна

Під час заповнення спецдекларації власник частки об’єкта нерухомості, що належить декільком фізичним особам на праві спільної часткової власності зазначає в одноразовій спеціальній добровільній декларації загальну площу такого майна та розмір частки, що належить декларанту.

Зокрема, у графі 6 «Площа, кв. м.» розд. V «Нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки» одноразової (спеціальної) добровільної декларації зазначається загальна площа нерухомого майна, а в графі 7 «Розмір частки» розд. V Декларації вказує розмір частки об’єкта нерухомості, що належить декларанту на праві спільної часткової або сумісної власності.

Нагадаємо, згідно з п.п. «б» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути нерухоме майно (земельні ділянки, об’єкти житлової і нежитлової нерухомості), що належить декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходиться (зареєстроване, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.Сума податку з іноземного доходу платника податку - резидента, сплаченого за межами України, не може перевищувати суму податку, розраховану на базі загального річного оподатковуваного доходу такого платника податку.

Підприємець має декілька ПРРО. Яку кількість печаток необхідно реєструвати?

При застосуванні електронної печатки суб’єкта господарювання на програмних реєстраторах розрахункових операцій (далі – ПРРО) фіскальним сервером ДПС не встановлено обмежень її використання кількома ПРРО одночасно.

Тобто, якщо суб’єкт господарювання має декілька ПРРО, то такий суб’єкт господарювання може використовувати одну електронну печатку для декількох ПРРО одночасно. За бажання суб’єкт господарювання може використовувати декілька таких електронних печаток або для кожного ПРРО окрему.

Декларування 2022. Яким чином податковий орган повідомляє платника податків про відмову у наданні податкової знижки?

Відповідно до п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати та/або у вигляді дивідендів, у випадках, визначених ПКУ.

Порядок застосування податкової знижки передбачений ст. 166 ПКУ.

На підставі даних, виключно зазначених у податкових деклараціях про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація), посадовими особами у приміщенні контролюючого органу проводиться камеральна перевірка.

Разом з тим, на вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку зобов’язані пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку (п. 176.1 ст. 176 ПКУ).

Порядок проведення камеральної перевірки визначений ст. 76 ПКУ.

Пунктом 76.1 ст. 76 ПКУ передбачено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов’язкова.

Відповідно до п. 76.2 ст. 76 ПКУ порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог ст. 86 ПКУ.

За результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ (п. 86.2 ст. 86 ПКУ).

Водночас на вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податків зобов’язані пред’являти документи, пов’язані з виникненням права на отримання податкової знижки, та підтверджувати необхідними документами відомості зазначені у податковій декларації.

У разі ненадходження протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту пояснень та документів, пов’язаних з виникненням права на отримання податкової знижки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення про проведення документальної позапланової перевірки відповідно до п. 78.1 ст. 78 ПКУ, яке оформлюється наказом (п. 78.4 ст. 78 ПКУ).

При виявленні перевіркою факту заниження (завищення) суми податкового зобов’язання контролюючими органами направляється податкове повідомлення – рішення платникам податків, відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204 «Про затвердження Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків».

Таким чином, контролюючий орган повідомляє про відмову у наданні/зменшенні суми податкової знижки, визначеної платником у податковій декларації, шляхом вручення платнику податків акта перевірки у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ та податкового повідомлення – рішення.

Новації у сфері фіскалізації розрахункових операцій

9 лютого 2022 року набрали чинності зміни до Постанови Кабінету Міністрів України від 23.08.2000 № 1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій та у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Зазначені зміни, внесені відповідно до Постанови КМУ від 09.02.2022 № 95 «Про внесення змін до Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО або ПРРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій», розповсюдили дію пунктів 1, 4, 6, 7, 8, 11, 17, 22 затвердженого Постановою Переліку не тільки на територію сіл, а й селищ по всій Україні.

Наголошуємо, що відповідно до адміністративно-територіального устрою України всі населені пункти, що мали статус «селище міського типу», наразі відносяться до населених пунктів із статусом «селище».

Відповідно суб’єкти господарювання, що здійснюють діяльність на їх території, мають право на використання пільг, встановлених пунктами 1, 4, 6, 7, 8, 11, 17, 22 Переліку в повному обсязі.

ГУ ДПС у Запорізькій області інформує

Запорізькі компанії і установи перерахували до державної скарбниці 14 мільйонів гривень податку на прибуток

У січні надходження податку на прибуток до державного бюджету від запорізьких підприємств перевищили 14 мільйонів гривень.

Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, більшу частину від загальної суми направили до скарбниці компанії, установи і організації м. Запоріжжя – 9,4 мільйона гривень. Бердянські і приморські платники забезпечили 1,3 мільйона гривень, вільнянські та новомиколаївські – 1,1 мільйона гривень, мелітопольські і веселівські – понад мільйон гривень, якимівські та приазовські – 338 тисяч гривень, Запорізького району – 386 тисяч гривень тощо.

На даний час в регіоні нараховуються близько 600 платників податку на прибуток.

Нагадаємо, сьогодні, 21 лютого – останній день сплати податку на прибуток підприємств за угодою про розподіл продукції за IV квартал 2021 року.

Також зазначимо, що платники податку на прибуток можуть стати резидентами Дія Сіті. Заява про перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах подається юридичною особою за своєю податковою адресою засобами електронного зв’язку в електронній формі (у тому числі до уповноваженого органу під час звернення про набуття статусу резидента Дія Сіті у порядку, встановленому Законом України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні") з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".

Відповідна заява подається до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Резидент Дія Сіті вважається платником податку на особливих умовах з першого числа місяця, наступного за кварталом, у якому до контролюючого органу подана відповідна заява. Перехід можна здійснити один раз протягом календарного року.

Пільгові ставки ПДВ: у Запоріжжі триває експертне обговорення

Реалізація законодавчих ініціатив щодо зниження ставки податку на додану вартість на продукти харчування стала предметом обговорення на засіданні круглого столу, який сьогодні відбувся у Запоріжжі. У заході, організованому Агенцією регіонального розвитку Запорізької області, взяли участь керівництво Запорізької обласної ради, представники Запорізької облдержадміністрації, податкової служби, депутати місцевих рад, профільні експерти та підприємці. Позицію органів ДПС представляла в. о. начальника управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків Головного управління ДПС у Запорізькій області Олена Ганіцька.

У рамках круглого столу учасники розглянули механізми запобігання зростанню цін на харчові продукти та захисту вітчизняних виробників. Під час дискусії обговорили проекти змін до законодавства, які можуть вплинути на споживчі ціни, збереження конкурентоспроможності агропродовольства в умовах запровадження на території Європейського Союзу пільгової ставки ПДВ на продукти харчування з другого півріччя.

Представники влади і бізнесу також проаналізували напрацьовані зміни до законодавства, зокрема, вплив зниження ставки податку на вітчизняні продукти на збалансованість доходів бюджету.

Запорізькі підприємства за користування надрами сплатили 581 тисячу гривень

З початку року добувні компанії регіону перерахували до бюджетів усіх рівнів 581 тисячу гривень рентної плати за користування надрами. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, до державного бюджету спрямовано 393,5 тисячі гривень, до місцевих скарбниць – понад 187 тисяч гривень.

Найбільші платежі забезпечили підприємства м. Запоріжжя – 252 тисячі гривень, токмацькі і чернігівські платники направили до бюджетів 150 тисяч гривень, бердянські та приморські – 43 тисячі гривень, пологівські, більмацькі та розівські – 35 тисяч гривень.

Всього на території регіону нараховується 579 суб'єктів господарювання, які здійснюють видобуток корисних копалин або використовують ділянки надр для зберігання природного газу, нафти, газоподібних та інших рідких нафтопродуктів, витримування виноматеріалів, виробництва і зберігання винопродукції, вирощування грибів, овочів, квітів та інших рослин, зберігання харчових продуктів, промислових та інших товарів, речовин і матеріалів тощо.

Нагадаємо, базовий звітний період для рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (за винятком рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за видобування нафти, конденсату, природного газу, у тому числі газу, розчиненого у нафті (нафтового (попутного) газу), етану, пропану, бутану дорівнює календарному кварталу.

 Сума податкових зобов'язань, визначена у декларації за звітний квартал, сплачується до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку її подання.

Надходження туристичного збору в Запорізькому регіоні зросли на 22 відсотки

У січні до місцевих бюджетів регіону надійшло майже 120 тисяч гривень туристичного збору, що на 22 відсотки більше, ніж за перший місяць минулого року.

Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, суб'єкти господарювання-юридичні особи сплатили 52 тисячі гривень, фізичні особи – 68 тисяч гривень.

Найбільші платежі з початку року спрямовано до скарбниць м. Запоріжжя – 88 тисяч гривень та Бердянського району – 14 тисяч гривень.

Всього на території регіону зареєстровано 918 платників туристичного збору.

Нагадаємо, ставки платежу встановлюють органи місцевого самоврядування відповідними рішеннями. При цьому розмір збору за одну добу розміщення однієї особи не може перевищувати 0,5 відсотка від мінімальної заробітної плати для внутрішнього туризму та до 5 відсотків – для в'їзного туризму. Базою справляння збору є загальна кількість діб тимчасового розміщення у місцях проживання.

Податкові агенти сплачують збір за своїм місцезнаходженням щоквартально, у визначений для квартального періоду строк та відповідно до податкової декларації за звітний квартал, або авансовими внесками до 30 числа кожного місяця (у лютому – до 28 числа) на підставі рішень місцевих рад. У разі сплати щомісячних авансових внесків, ці суми відображаються у податковій декларації за звітний квартал. При цьому остаточна сума збору, обчислена відповідно до податкової декларації за звітний квартал (з урахуванням фактично внесених авансових платежів), сплачується податковими агентами у строки, визначені для квартального звітного періоду.

« повернутися