Щороку, в Україні третя неділя травня присвячена Дню пам'яті жертв політичних репресій.
Ми знову згадуємо жертв політичних репресій, які загинули від рук сталінських катів. Ми згадуємо тих, хто був ув’язнений у концтаборах, або ж засланий у далекі безлюдні землі. Згадуємо знищених радянською владою священиків та віруючих. Згадуємо розкуркулених селян, розстріляну інтелігенцію, закатованих патріотів.
Ми не маємо права забувати, яку страшну трагедію довелось пережити нашому
українському народу. Ми зобов'язані вічно берегти пам'ять про наші великі жертви, знати їхню причину і твердо дбати, аби трагедії минулого ніколи не повторилися на нашій землі.
Сьогодні жодних таємниць, замовчувань та викривлень у питаннях, які стосуються політичних репресій немає і не може бути.
Тому ми повинні всі разом, як єдиний український народ, відновлювати свою історичну пам’ять. Ми повинні досліджувати свою правдиву історію і свідчити про неї перед майбутніми поколіннями та світом. Розкриття правди про страшні злочини минулого – один з найкращих способів вшановувати пам’ять жертв політичних репресій.
З кожним роком залишається все менше живих свідків того лихоліття. Наш обов'язок - берегти їхні спогади, передавати нащадкам правду про минуле, гідно вшановувати загиблих співвітчизників. Бо це - наша історія.
Кількість жертв політичних репресій в Україні неможливо підрахувати – це страшні цифри. Деякі фахівці вважають, що за період від початку 1920-х і до кінця 1980-х років, тобто за час правління більшовицько-комуністичного режиму, в Україні було заарештовано майже півтора мільйона осіб (із них понад 50% - українці). Величезну кількість із них було розстріляно, всі інші пройшли тюрми, заслання, вислання, каторгу, табори, примусово побували в психіатричних закладах.
Помолімося ж за вічний спокій невинно закатованих. Світла їм пам'ять.
