Дорогі земляки!
Сьогодні минає три роки з того дня, коли війна безжально прийшла в нашу громаду, розділивши наше життя на «до» і «після». Три роки тимчасової окупації – це роки випробувань, болю і втрат. Але водночас – це роки незламності, боротьби та віри в звільнення.
Кожен із нас пережив ці роки по-своєму: хтось залишився вдома, виживаючи під тиском окупаційного режиму, хтось був змушений покинути рідні місця, шукаючи безпеки для своїх родин. Але що нас усіх об’єднує – це любов до рідної землі та прагнення повернути додому український прапор, українські закони та українське майбутнє.
Ми пам’ятаємо всіх, хто віддав своє життя за свободу, хто був змушений пройти через катівні, хто ризикує всім, допомагаючи наблизити звільнення. Кожен із нас – це частина великої боротьби, яка триває.
Комиш-Зорянська громада обов’язково буде вільною! Україна не забуває про своїх людей, не покине та не залишить нікого. Ми віримо в ЗСУ, віримо в перемогу, і разом збережемо дух нашої громади, щоб повернутися додому й відбудувати її ще кращою, ніж вона була.
Тримаймося, підтримуймо одне одного та не втрачайте віри!
Комиш-Зорянська громада була, є і буде Україною!
Слава Україні! 🇺🇦
