4 червня — День вшанування пам’яті дітей, які загинули внаслідок збройної агресії російської федерації проти України.
Це не просто дата. Це — рана в серці кожного з нас.
Це день, коли ми згадуємо тих маленьких українців, які мали жити, мріяти, бігати подвір’ям, радіти життю. Але російська війна забрала в них майбутнє.
Наша Комиш-Зорянська громада знає цю біль не з новин.
Ми втратили двох своїх янголів — Дармобід Владислава (14 років) та Кирила (5 років).
У листопаді 2022 року їхню родину жорстоко вбили російські військові прямо у власному будинку. Разом із хлопцями загинули їхні батьки — Олександр та Наталія. Вбивство стало актом безжального насильства, яке окупанти намагалися приховати, ізолювавши вулицю та вимкнувши зв’язок у селищі.
Владислав мріяв стати кіберспортсменом, був добрим, життєрадісним підлітком.
Кирилко тільки починав відкривати цей світ.
Їхнє життя обірвалося раптово, болісно, несправедливо.
Ми не маємо права забути.
Маємо говорити, маємо пам’ятати, маємо щодня робити все можливе, аби таких трагедій більше не було.
Сьогодні— день мовчання, але також і день правди.
Пам’ятаймо усіх українських дітей. І зробімо все, аби Україна була безпечною для кожної наступної дитини.
Вічна пам’ять Владиславу та Кирилу.
Вічна пам’ять кожній дитині, вбитій війною.
